Ефективність флуренізидової мазі у лікуванні опіків очей та бактерійних кератитів (експериментально-клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

ЮРЕВИЧ ВСЕВОЛОД РОМАНОВИЧ

УДК: 617.713-001.17-022.7]-059-085.281

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФЛУРЕНІЗИДОВОЇ МАЗІ У ЛІКУВАННІ ОПІКІВ ОЧЕЙ ТА БАКТЕРІЙНИХ КЕРАТИТІВ

(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.18 - очні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОДЕСА - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент

Новицький Ігор Ярославович,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, доцент кафедри очних хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Неділька Ангеліна Федорівна,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб

доктор медичних наук, професор

Павлюченко Костянтин Павлович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра очних хвороб, МОЗ України, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Iнституту очних хвороб i тканинної терапiї iм.В.П.Фiлатова АМН України за адресою: 65061, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Пономарчук В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Опіки очей і бактерійні кератити належать до найважчих патологій органа зору. За даними різних літературних джерел відсоток опіків коливається від 6,1 до 20,3 щодо загального числа травм ока (Пучковская Н.А., Шульгина Н.С., Непомящая В.М., 1973, Логай И.М., Ферфильфайн И.Л., 1990, Reim M., 2001, 2002). Гнійні захворювання рогівки є важкою і поширеною патологією органа зору та складають 36,6% серед захворювань зовнішніх оболонок ока. Понад 70% пацієнтів з кератитами і виразками рогівки бактерійної етіології - люди працездатного віку (Старков Г.Л., Соколова Р.С., 1988).

Аналіз очної інвалідності в динаміці, починаючи з 1978 р. і до сьогодні, показав, що є постійно високим рівень інвалідності внаслідок травм органа зору, в тому числі й опіків у хворих працездатного віку (Логай И.М. и соавт., 1998, Логай И.М., Ферфильфайн И.Л., 1990). Сліпота внаслідок захворювань рогової оболонки складає від 6,6 до 39,3% (Салдан Ю.Й., 2001). Одними з найчастіших серед запальних захворювань рогівки є бактерійні кератити (40%). Дуже часто несприятливі наслідки бактерійних кератитів та виразок рогівки є причиною зниження зору, сліпоти, загибелі ока, зумовлюючи близько 2,5% інвалідності по зору (Старков Г.Л., Соколова Р.С., 1988).

Хімічний опік різко пригнічує життєдіяльність рогівки, сповільнює і спотворює перебіг реґенерації. При опіках завжди має місце приєднання бактерійного запалення. Стимуляція захисних, обмінних і реґенераторних процесів у попеченій тканині рогівки, а також запобігання й ліквідація інфекції належать до найважливіших моментів патоґенетичного впливу на опік (Моисеева Н.Н., 1984, Непомящая В.М., 1978).

Існуючі способи лікування гнійних уражень рогівки, включаючи антибіотики широкого спектру дії та хірургічні методи, не завжди є ефективними (Майчук Ю.Ф., 1990, 1996, Подкова В.Г., 1976, Полозова Н.А., 1980, Brenner M., 1984).

Станом на 01.09.99 р. в Україні зареєстровано 144 очні лікарські засоби (ЛЗ), з яких 116 (80,6%) є імпортними. Обсяг вітчизняного виробництва - 28 очних ЛЗ, що становить 19,4% від фармацевтичного ринку України (Андрюкова Л.Н., Чайка Л.Н., Пивень Е.П., 1999, Трохимчук В.В., Голуб А.Г., 2000). флуренізидовий мазь офтальмопереносимість регенерація

Лікування опіків і бактерійних кератитів є важливою медичною, соціальною та економічною проблемою. Існуючі засоби і методи лікування не завжди є ефективними. Суттєвим недоліком більшості ліків є те, що вони впливають на окрему ланку патолоґічного процесу і викликають негативні побічні реакції (Машковский М.Д., 1997).

Тому важливим завданням є розробка високоефективних і нетоксичних препаратів з багатовекторним впливом на патоґенез опікової хвороби та бактерійного кератиту, включаючи протимікробну дію, нормалізацію пригнічених репаративних процесів, розладів метаболізму і тканинного обміну.

У Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького синтезовано новий оригінальний протимікробний засіб флуренізид, впроваджений у хіміко-фармацевтичне виробництво у різних лікарських формах (Петрух Л.І., Зіменковський Б.С., Калмикова Г.М. зі співавт., 1998, Петрух Л.І., Коваленко М.М., Михалик О.І., 1999, Петрух Л.І., Ткач О.А., Коваленко М.М., Михалик О.І., 1999). Субстанція і таблетки флуренізиду внесені до Державного реєстру лікарських засобів України (№ реєстрації субстанції Р.10.00/02305 (наказ МОЗ України № 252 від 12.10.2000 р.)). В офтальмологічній практиці флуренізид не застосовувався.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексної науково-дослідної роботи кафедри офтальмології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького “Розробка терапевтичних методів лікування запальних захворювань переднього відтинку ока (клініко-експериментальне дослідження)”, № державної реєстрації - 0199003672 і відповідає Комплексній програмі розвитку медичної промисловості на 1997-2003 р.р., затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №1538 від 18.12.1998 р. (№ 3890 / 12-07-06 від 29.10.1998 р.). Автор у даній роботі був співвиконавцем.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування опіків очей і бактерійних кератитів шляхом патогенетично обґрунтованого застосування нового офтальмолоґічного засобу - 1% флуренізидової очної мазі.

Задачі дослідження.

Розробити нову м'яку лікарську форму препарату - флуренізидову мазь п'ятьох різних концентрацій (0,25%; 0,50%; 1,00%; 2,00%; 4,00%) та визначити оптимальну концентрацію препарату для досягнення максимального позитивного терапевтичного ефекту.

Вивчити токсиколоґічну, кумулятивну, алерґенну, місцево-подразнювальну дію та офтальмопереносимість 1% флуренізидової мазі.

Вивчити антирадикальні та антиоксидні властивості флуренізиду in vitro.

Вивчити вплив флуренізидової мазі на регенерацію рогівкового епітелію в експерименті.

Вивчити ефективність впливу флуренізидової мазі на перебіг важкого хімічного опіку рогівки в експерименті.

Вивчити ефективність впливу флуренізидової мазі на перебіг гнійної виразки рогівки в експерименті.

Вивчити ефективність запропонованого методу у хворих з опіками очей та бактерійними кератитами.

Розробити практичні рекомендації щодо клінічного застосування флуренізидової мазі.

Об'єкт дослідження: регуляція процесів регенерації пошкодженої рогівки у хворих з опіками очей і бактерійними кератитами та в експериментальних тварин.

Предмет дослідження: реакція тканин ока експериментальних тварин на аплікації флуренізидової мазі різних концентрацій. Лікувальна ефективність флуренізиду в комплексній терапії опіків очей та бактерійних кератитів.

Методи дослідження: для вивчення реакції тканин ока експериментальних тварин на аплікації флуренізидової мазі різних концентрацій були використані клінічні методи, які включали зовнішній огляд, біомікроскопію, офтальмоскопію, фотореєстрацію та гістоморфологічні методи.

Хворим з опіками очей та бактерійними кератитами проводили: візометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, огляд в прохідному світлі, визначення чутливості рогівки, бактеріологічне дослідження, тонометрію. З метою здійснення контролю за епітелізацією рогівки використовували флюоресцеїнову пробу. Результати клінічних досліджень були опрацьовані з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel 97.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше підібрано склад флуренізидової мазі, що дозволяє отримати стабільну м'яку лікарську форму з високою терапевтичною активністю, значенням рН, близьким до нейтрального, ізотонічністю, яка відповідає осмотичному тиску слізної рідини.

Вперше експериментальними, клінічними та гістоморфологічними дослідженнями встановлено, що чотирьохразові аплікації 1% флуренізидової мазі не викликають місцево-подразнювальної дії та пошкодження структур ока.

Експериментально доведено регенераторний вплив 1% флуренізидової мазі на пошкоджений рогівковий епітелій - важливу ланку патогенезу опікової хвороби та виразок рогівки.

Вперше виявлено антирадикальну та антиоксидну активність флуренізиду, що обгрунтовує позитивний вплив на одну з основних ланок патогенезу опіків очей і бактерійних кератитів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено новий офтальмолоґічний засіб - 1% флуренізидову мазь (Патент №20624 А; пріор. від 11.03.97.). В умовах експерименту на моделях травматичної ерозії, важкого хімічного опіку та гнійної виразки рогівки вперше встановлено високу лікувальну ефективність 1% флуренізидової мазі.

Отримано дозвіл Державного фармакологічного центру МОЗ України від 15.06.01., №5.12-1973/А на проведення 1-ї фази клінічної апробації препарату. Проведено клінічну апробацію 1% флуренізидової мазі і підтверджено її високий клінічний ефект та доцільність застосування в комплексному лікуванні опікової хвороби очей і бактерійних кератитів.

Встановлено, що застосування флуренізидової мазі при опіках дозволяє досягнути високої гостроти зору (0,7 і вище) у 87,8% випадків, а в контрольній групі - у 46,3%. При бактерійних кератитах, відповідно, в 69,2% при застосуванні флуренізиду і в 41,0% у контролі.

Розроблена нова схема лікування опіків та бактерійних кератитів, яка полягає у додаванні до комплексної терапії чотирьохразових аплікацій 1% флуренізидової мазі. Застосування даної схеми скорочує терміни лікування хворих з важкими опіками на 7-9 діб, а хворих з бактерійними кератитами - на 4-6 діб.

Розроблений метод лікування впроваджено в практику роботи відділу опіків Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, Дрогобицького центру мікрохірургії ока та Львівської міської клінічної поліклініки № 5, що дозволило підвищити ефективність лікування хворих з опіками і бактерійними кератитами. Основні наукові та практичні положення роботи впроваджено в навчальний процес,

включено в програму лекцій і практичних занять на базі кафедри офтальмології факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 15.01.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вибрана тема дослідження, методологічна побудова роботи належить керівнику роботи к.мед.н., доц. Новицькому І.Я. У комплексному експериментальному й клінічному вивченні ефективності флуренізиду при лікуванні опіків рогівки та бактерійних кератитів, над яким працював творчий колектив співавторів публікацій, особисто дисертантом: самостійно проаналізована наукова література з вивченої проблеми; розроблена 1% флуренізидова мазь і проведені її доклінічні дослідження на зразках, які відповідають нормативно-технічній документації (проєкту Тимчасової фармакопейної статті); виконано весь обсяг експериментальних досліджень по вивченню терапевтичного ефекту 1% флуренізидової мазі у лікуванні травматичних ерозій, опіків та гнійних виразок рогівки; проведено клінічні дослідження ефективності 1% флуренізидової мазі у хворих з опіками рогівки та бактерійними кератитами; проведено математично-статистичний аналіз результатів досліджень; написані всі розділи дисертації і сформульовані висновки.

Консультації з питань фармакологічної дії препарату надавала проф. Л.І.Петрух. Результати гістоморфологічних досліджень проконсультовані з проф. В.В.Вітом.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення дисертаційної роботи висвітлені у доповідях та обговорювалися на засіданнях обласного наукового офтальмологічного товариства, на засіданнях кафедри офтальмології ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького 1998 - 2001 рр., на Міжнародній конференції “Применение лазеров в биологии и медицине” у м. Києві (1995 р.), IX з'їзді офтальмологів України в м. Одесі (1996 р.), 1-й Польсько-Українській міжнародній конференції офтальмологів у м. Любліні (1997 р.), науковій конференції офтальмологів, присвяченій 90-річчю акад. Н.О. Пучковської у м. Одесі (1998 р.), I і ІІІ Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених у м. Тернополі (1997 і 1999 рр.), V Національному з'їзді фармацевтів України у м. Харкові (1999 р.), VIII Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Львів-Трускавець, 2000 р.), науковій конференції офтальмологів, присвяченій 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова у м. Одесі (2000 р.), VI з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001 р.), XIII Конгресі Європейського Товариства офтальмологів (Стамбул, 2001 р.) / XIII Congress of the European Society of Ophthalmology (Istanbul, 2001), X з'їзді офтальмологів України в м. Одесі (2002 р.), меморіальній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених пам'яті М.Коритко у м. Львові (2003 р.), XIV Конгресі Європейського Товариства офтальмологів (Мадрид, 2003 р.) / XIV Congress of the European Society of Ophthalmology (Madrid, 2003).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 19 роботах, серед них 3 статті у фахових журналах, 15 - у матеріалах науково-практичних конференцій

і з'їздів, отримано 1 патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 163 сторінках комп'ютерного тексту. Вона складається зі вступу, 4 розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних джерел. Проілюстрована 21 таблицею, 2 рисунками і 14 фотографіями, що розміщені по тексту роботи. Список використаних джерел містить 285 найменувань і розміщується на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення задач дисертаційної роботи розроблено нову м'яку лікарську форму препарату “флуренізид” - очну мазь п'яти різних концентрацій, проведено доклінічне вивчення 0,25%; 0,5%; 1%; 2%; 4% флуренізидової очної мазі, клінічне спостереження за експериментальними тваринами з травматичними пошкодженнями, хімічними опіками та гнійними виразками рогівки, бактеріологічні дослідження, гістоморфологічні дослідження тканин ока та клінічну апробацію 1% флуренізидової мазі у комплексному лікуванні хворих з бактерійними кератитами і опіками очей.

Доклінічне вивчення 0,25%; 0,5%; 1%; 2%; 4% флуренізидової очної мазі включало дослідження фармакологічних і токсикологічних властивостей, кумулятивної, алерґенної, ранозагоювальної та місцево-подразнювальної дії препарату.

Флуренізидова мазь розроблена і виготовлена нами на відомій мазевій основі, призначеній для очних мазей ( ГФ X, с.709; патент України на винахід № 20624 А від 05.08.97; пріор. від 11.03.97.).

Експериментальні дослідження проведено на 118 здорових кролях породи шиншила 2,0-2,5 кг віком 6-8 місяців. Первинну токсиколоґічну оцінку та вивчення ранозагоювальної дії флуренізидової мазі на шкіру було проведено на 58 безпородних білих щурах і 12 морських свинках. Усі тварини перебували в стандартних умовах, отримували повноцінне збалансоване харчування і утримувались згідно належних санітарно-гігієнічних вимог. Догляд і харчування здійснювалися відповідно до розроблених норм для лабораторних тварин.

З метою визначення оптимальної концентрації препарату на 30 кролях (60 очей) вивчено вплив різних концентрацій флуренізидової мазі на процеси епітелізації експериментальної травматичної ерозії рогівки. Ерозію викликали після епібульбарної анестезії за допомогою трепана ФМ-V діаметром 8 мм і скребця. Тварин було розділено на 6 груп - по 5 тварин (10 очей) у кожній. У 1-й, 2-й, 3-й, 4-й та 5-й групах проводили аплікації відповідно 0,25%; 0,5%; 1%; 2% і 4% флуренізидової мазі 4 рази на добу. 6-а група служила контролем - лікування не проводили (застосовували аплікації мазевої основи 4 рази на добу). Лікування травматичної ерозії рогівки ока розпочинали відразу після отримання ерозії і продовжували до її повної епітелізації.

Дослідження токсикологічної дії 1% флуренізидової мазі проведено за методикою Г.Н. Першина (1971). Гостра токсичність препарату вивчена на 12 безпородних білих щурах (самцях). Шлях введення нового лікарського засобу - внутрішньошлунковий.

Кумулятивні властивості нової лікарської форми досліджено за методикою Lim еt а1. (1961) на 16 тваринах. Вид піддослідних тварин - безпородні білі щурі (самки). Шлях введення - внутрішньошлунковий.

Місцево-подразнювальну дію 1% флуренізидової мазі досліджено на шкірі 10 безпородних білих щурів (самок) масою 180,0-200,0 ґ. Для експерименту було взято дві групи (по 5 тварин у кожній). Дослідження проведені шляхом занурення хвостів на 2/3 довжини у соняшникову олію (контрольна група тварин) і в олійний розчин 1% флуренізидової мазі (піддослідна група). Тривалість експозиції - 4 год.

Алергічну дію субстанції флуренізиду вивчено на морських свинках за допомогою методів активної шкірної анафілаксії та анафілактогенної активності (алергічні реакції повільного та негайного типу) за методикою Ю.Г. Алексєєвої і Р.І. Петкевича (1972). Для цього використано 12 тварин (по 6 у кожній групі): 1-а група (контрольна) - внутрішньошкірно вводили 0,02 мл соняшникової олії; 2-а група (експериментальна) - внутрішньошкірно вводили одноразову терапевтичну дозу 0,02 мл розчину 1% флуренізидової мазі у соняшниковій олії. На 12-ту добу після введення першої ін'єкції наносили розрішувальну дозу.

Для вивчення ранозагоювальної дії нового препарату проведено експериментальні дослідження на 20 безпородних білих щурах (самцях) масою 180,0 - 200,0 ґ, поділених на дві групи (по 10 тварин у кожній): 1-шу - контрольну; 2-гу - піддослідну. Контроль за загоєнням рани шкіри проводився методом планіметричних вимірювань.

Дослідження кінетики вивільнення діючої речовини з 1% флуренізидової мазі (біодоступність) вивчено за допомогою методу спектрофотометрії. Розчинення проведено відповідно до вимог “ГФ” XI видання, вип. 2, С. 154, використовуючи прилад 30 ТАКС АТ 7, лопатковий метод.

Антиоксидні та антирадикальні властивості флуренізиду вивчали in vitro на різних модельних системах за його здатністю: гальмувати швидкість утворення ТБК-активних продуктів; інгібувати спалах хемілюмінесценції, що виникає при розкладанні перекису водню; інгібувати супероксид-радикал у реакції автоокислення гідрохінону.

Вивчення офтальмопереносимості та місцево-подразнювальної дії флуренізидової мазі проведено на 36 очах 18 кролів, яких розділили на 6 груп: по 2 кролів у перших чотирьох групах і по 5 кролів у п'ятій та шостій групах. У перших чотирьох групах застосовувалась флуренізидова мазь відповідно 0,25%; 0,5%; 1% і 2% концентрацій, у п'ятій - 4% флуренізидова мазь, у шостій - 1% тетрациклінова мазь. Офтальмопереносимість оцінювали в умовах максимальної насиченості тканин ока досліджуваною маззю (за вимогами Державного фармакологічного центру МОЗ України).

Порівняльне вивчення впливу 1% флуренізидової мазі на загоєння експериментальної дозованої травми рогівки проведено на 10 кролях (20 очей). Поверхневу кератектомію виконували трепаном ФМ-V діаметром 8 мм (глибина 0,15 мм). За допомогою круглого ножа висікали поверхневі шари рогівки в межах надрізу. У 1-й групі застосовували аплікації 1% флуренізидової мазі, у 2-й групі - 1% тетрациклінової мазі, у 3-й групі - аплікації мазевої основи.

Для дослідження терапевтичної ефективності 1% флуренізидової мазі при лікуванні опіків на 40 очах (20 кролів) було викликано стандартний ізольований важкий хімічний опік рогівки методом штампу, розробленим в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова (В.М. Непомящая, 1973, В.М.Непомяща, М.І.Алєшаєв, рацпропозиція № 477 від 1976 р.). Тварин було розділено на 3 групи: перша група - 20 правих очей, які лікували 1% флуренізидовою маззю; друга група - 10 лівих очей, які лікували 1% тетрацикліновою маззю; третя (контрольна група) - 10 лівих очей - лікування не отримували (закладали мазеву основу). За перебігом опікового процесу спостерігали в динаміці протягом 2-х місяців від дня опіку.

Порівняльне вивчення терапевтичної ефективності 1% флуренізидової мазі при лікуванні експериментальної гнійної виразки рогівки проведено на 40 очах 20 кролів за методом І.Я. Новицького в нашій модифікації. У першій групі (20 очей) проводились аплікації 1% флуренізидової мазі; у другій групі (10 очей) - аплікації 1% тетрациклінової мазі; у третій, контрольній групі (10 очей) лікування не проводилося - закладали мазеву основу. За перебігом важкої гнійної виразки рогівки з гіпопіоном спостерігали в динаміці протягом 2-х місяців.

Для вивчення впливу флуренізиду на динаміку репаративних процесів попечених тканин провели гістологічні дослідження 40 очей (20 кролів). Після відтворення хімічного опіку на правому оці експериментальних тварин використовували 1% флуренізидову мазь (основна група), а на лівому - 1% тетрациклінову мазь (контрольна група), тварин виводили з експерименту через 10, 30 діб, 3 і 6 місяців. Стан тканин оцінювали за відновленням їх гістоархітектоніки, застосовуючи комплекс гістологічних методик, що дозволяють робити висновок про морфофункціональні зміни в тканинах.

Порівняльні клінічні дослідження перебігу опікового процесу проведені у двох групах хворих. Перша група (41 хворий, 41 око) у комплексному лікуванні отримувала 1% флуренізидову мазь 4 рази на день. Друга, контрольна, група (41 хворий, 41 око) отримувала загальноприйняте лікування без використання флуренізидової мазі.

Для оцінки терапевтичної ефективності 1% флуренізидової мазі у пацієнтів з бактерійними кератитами було відібрано дві еквівалентні групи хворих. Перша група (39 хворих, 39 очей) у комплексному лікуванні отримувала 1% флуренізидову мазь 4 рази на день. Друга, контрольна, група (39 хворих, 39 очей) отримувала загальноприйняте у таких випадках лікування.

Результати досліджень та їх обговорення. При визначенні оптимальної концентрації флуренізидової мазі вираховували середню швидкість епітелізації, яка становила: у 1-й групі тварин (0,25% мазь флуренізиду) - 0,95 мм²/год; у 2-й групі (0,5% мазь) - 1,01 мм²/год; у 3-й групі (1% мазь) - 1,25 мм²/год; у 4-й групі (2% мазь) - 1,23 мм²/год; у 5-й групі (4% мазь) - 0,6 мм²/год. Природна середня швидкість епітелізації у 6-й (контрольній групі тварин) становила 0,83 мм²/год. Найвищу швидкість епітелізації продемонструвала 1% флуренізидову мазь і її можна розглядати як найоптимальнішу для досягнення хорошого терапевтичного ефекту при лікуванні патологічних станів, пов'язаних з порушенням цілості рогівки.

Вивчення гострої токсичності показало, що 1% флуренізидова мазь не викликає токсичного впливу і належить до малотоксичних речовин.

При дослідженні кумулятивної дії препарату встановлено, що коефіцієнт кумуляції перевищує 8,2. За весь період експерименту загибелі тварин та клінічних ознак інтоксикації не відзначено. 1% флуренізидова мазь не має місцево-подразнювального впливу і належить до препаратів зі слабкою кумулятивною дією.

При відтворенні шкірної анафілаксії у морських свинок алерґічної дії не спостерігалося. Результати досліджень свідчать про те, що флуренізид, нанесений шкірно-крапельним шляхом на скарифіковану поверхню вушної раковини морської свинки, алерґічного дерматиту не викликає, алерґенні реакції не проявляються упродовж усього періоду спостережень.

Дослідження ранозагоювальної дії 1% флуренізидової мазі показали, що в піддослідній групі на 15-ту добу рана шкіри повністю загоїлась, а в контрольній - становила 85 мм². У піддослідній групі епітелізація рани і відторгнення струпа спостерігались на 7-му - 8-му добу, а у контрольній - на 12-ту - 14-ту. Формування рубця у піддослідній групі завершувалось на 13-ту - 15-ту добу, а у контрольній - на 17-ту - 19-ту. При загоєнні ран шкіри 1% флуренізидова мазь на 4-5 діб підвищує інтенсивність реґенеративних процесів порівняно з контролем.

Результати досліджень кінетики вивільнення діючої речовини з 1% флуренізидової мазі (біодоступності) показали, що в умовах експерименту швидкість вивільнення, тобто біодоступність флуренізиду, з 10-ї до 45-ї хвилини суттєво зростає (з 4,45% до 24,54%).

При дослідженні антиоксидних властивостей виявлено, що флуренізид знижує інтенсивність процесів ліпопероксидації, які відбуваються при інкубації фосфоліпідів мозку щурів. Концентрація флуренізиду 0,02 ммоль/л гальмує активність процесів ліпопероксидації на 74%, концентрація 0,5 ммоль/л - на 89%. Оптимальна концентрація в плані антиоксидної активності знаходиться в межах 0,5 - 1,0 ммоль/л.

При дослідженні антирадикальної дії флуренізиду встановлено, що концентрація препарату 0,25 ммоль/л пригнічувала інтенсивність хемілюмінесценції на 68%, а 0,75 ммоль/л концентрація - на 89%. З подальшим збільшенням концентрації препарату в системі інтенсивність надслабкого світіння знижувалась повільніше. Оптимальна концентрація флуренізиду знаходиться в межах 0,75 - 1,00 ммоль/л.

У третій серії експериментів виключена також можливість антиоксидної дії флуренізиду внаслідок зв'язування іонів металів змінної валентності і найбільш ймовірний механізм антиоксидного ефекту препарату полягає в його здатності перехоплювати вільні радикали і виводити їх зі сфери реакції за схемою: ФН + R^' Ф^' + RH.

При вивченні офтальмопереносимості та місцево-подразнювальної дії встановлено, що багаторазові часті аплікації протягом 12 год. досліджуваної 1% флуренізидової мазі та референтного препарату - 1% тетрациклінової мазі - не викликають будь-якої місцевоподразнювальної дії на структури переднього відтинку очного яблука (не подразнюють слизову оболонку ока, не впливають на цілість епітелію рогівки і ригідність корнеосклеральної оболонки, на форму і діаметр зіниці), не спричинюють змін стану кришталика та структур очного дна і не викликають алерґічних реакцій.

При дослідженні загоювання травматичного дефекту рогівки у 1-й групі процес повного загоювання закінчився через 40,00,4 год., у 2-й групі - через 51,20,9 год. (р_І-ІІ0,001), у 3-й (контрольній групі) - через 60,60,7 год. (р_І-ІІІ0,001). У 1-й групі 1% флуренізидова мазь підвищує інтенсивність регенераторних процесів на 11,20,5 год. порівняно з 2-ю групою і на 20,60,3 год. порівняно з контролем.

Порівняльний аналіз результатів лікування опікового процесу показав, що у 1-й групi повна епiтелiзацiя рогiвок завершувалась на 17,30,8, у 2-й групi - на 23,10,5 (р_І-ІІ0,001), у 3-й (контрольнiй групi) - на 32,81,2 добу (р_І-ІІІ0,001). Під дією 1% флуренізидової мазі спостерігали скорочення термінів ліквідації запалення (34,00,5 доба у 1-й групі, 42,30,7 доба у 2-й групі, 55,60,9 доба у 3-й групі) (табл. 1). Відбувалось швидше зникання перифокального набряку та бактерійної флори, прискорення васкуляризації рогівки.

Таблиця 1

Порівняльні дані перебігу опікового процесу залежно від проведеного лікування

Групи	Епітелізація (доби)	Середня площа первинних ерозій (мм2)	Завершення запальної реакції (доби)	Зникання бактерійної флори (доби)
	початок	завершення
І n = 20	2,10,3	17,30,8	5,20,6	34,00,5	10,30,9
ІІ n = 10	3,90,7 рІ-ІІ0,05	23,10,5 рІ-ІІ0,001	8,30,9 рІ-ІІ0,05	42,30,7 рІ-ІІ0,001	14,71,2 рІ-ІІ0,05
ІІІ n = 10	7,20,9 рІ-ІІІ0,001	32,81,2 рІ-ІІІ0,001	12,60,7 рІ-ІІІ0,001	55,60,9 рІ-ІІІ0,001	не наступало

Примітка: І група - тварини, ліковані 1% флуренізидовою маззю;

ІІ група - тварини, ліковані 1% тетрацикліновою маззю;

ІІІ група - контроль (без лікування).

У 1-й групі до кінця 3-4 тижня на десяти очах спостерігалися ніжні помутніння ступенем 3-4 бали за шкалою В.В. Войно-Ясенецького, і тільки на трьох очах формувалися інтенсивніші (напівпрозорі) помутніння 5-6 балів, на семи очах зареєстровано практично прозоре розсмоктування помутнінь. У 2-й групі помутніння ступенем 9-10 балів відмічено у двох випадках, 7-8 балів - у шести, 5-6 балів - у двох випадках. У 3-й групі в семи випадках сформувалося грубе васкуляризоване помутніння ступенем 9-10 балів, у двох випадках - 7-8 балів.

Порівняльний аналіз результатів лікування гнійної виразки рогівки показав, що у 1-й групi завершення епiтелiзацiї відбувалось на 11,40,6, у 2-й групi - на 16,70,5 (р_І-ІІ0,001), у 3-й (контрольнiй групi) - на 22,31,2 добу (р_І-ІІІ0,001).

У контрольній групі при бактеріологічному дослідженні на 3-тю добу експерименту у всіх випадках (100%) виявлялася патогенна бактерійна флора в кон'юнктивальному мішку (гемолітичний стафілокок), яка висівалася у всіх випадках протягом всього часу експерименту. У другій групі на 3-тю добу експерименту бактерійна флора була виявлена у 70% випадків (гемолітичний стафілокок) і зникала на 12,50,7 добу (р_І-ІІ0,05). У першій групі на 3-тю добу експерименту бактерійна флора була виявлена у 50% випадків (гемолітичний стафілокок) і зникала на 9,10,7 добу.

За даними гістоморфологічних досліджень, характерною відмінністю стану очей, лікованих 1% флуренізидовою маззю від очей контрольної групи є суттєво менша вираженість запальних деструктивних змін всіх структурних утворів переднього відділу очного яблука, зокрема, рогівки. При застосуванні 1% флуренізидової мазі не спостерігалося ні перфорацій рогової оболонки, ні масивних запальних інфільтратів, які нагадують абсцеси. Більш виражена васкуляризація строми рогівки по периферії перилімбальної ділянки. У запальному інфільтраті при цьому переважають лімфоцити. Відсутні суттєві зміни ендотелію рогової оболонки. При цьому більш виражені проліферативні реактивні, а не деструктивні зміни.

Позитивні результати експериментальних досліджень дали підставу провести клінічну апробацію 1% флуренізидової мазі при лікуванні опіків і бактерійних кератитів у хворих.

Порівняльні клінічні дослідження перебігу опікового процесу показали, що початок епітелізації рогівки у хворих з опіками ІІ ступеня важкості в основній групі припадав на 1,4±0,4 добу, а в контрольній - на 2,2±0,5 добу (р<0,05). Завершення епітелізації спостерігалось на 5,0±0,9 добу в основній групі і на 8,2±0,6 добу в контрольній (р<0,05).

У пацієнтів з опіками ІІІ-А ступеня епітелізація рогівки розпочиналась на 1,9±0,3 добу в основній групі і на 3,0±0,7 добу в контрольній (р<0,05). Повна епітелізація (завершення) в основній групі припадала на 7,9±0,2 добу, в контрольній - на 10,7±0,4 добу (р<0,05).

У випадках з опіками ІІІ-Б ступеня важкості початок епітелізації відзначали на 3,1±0,8 добу в основній групі і на 5,0±1,1 добу в контрольній (р<0,05). Стан очей з опіками ІІІ-Б ступеня характеризувався кон'юнктивізацією рогівкового епітелію. Завершувалась епітелізація в основній групі на 12,1±0,6 добу, в контрольній - на 16,4±0,9 добу (р<0,05).

Відновлення цілості морфологічної структури рогівки сприяло швидшому відновленню її чутливості. У хворих з опіками ІІ ступеня важкості в основній групі повне відновлення чутливості рогової оболонки наступало на 5,4±0,2 добу, в той як у контрольній групі - на 7,1±0,5 добу (р<0,05). Позитивна динаміка змін у передньому відділі ока корелювала зі змінами в судинному тракті: швидше зникала ціліарна болючість, зменшувались гіперемія і набряк райдужної оболонки. Відповідно, при лікуванні опіків ІІ ступеня з використанням 1% флуренізидової мазі, швидше зникали симптоми запального процесу: в основній групі - на 3,8±0,6 добу, а в контрольній - на 5,9±0,4 добу (р<0,05).

У першій (основній) групі хворих з опіками ІІІ-А ступеня повне відновлення чутливості рогівки відзначено на 8,0±0,6 добу, а в другій (контрольній) - на 14,1±0,7 добу (р<0,01). Клінічні симптоми запального процесу зникали на 7,8±0,8 добу у першій групі і на 13,3±0,5 добу в другій групі (р<0,05).

У пацієнтів з опіками ІІІ-Б ступеня важкості в основній групі чутливість рогівки повністю відновлювалась на 13,3±0,2 добу, а в контрольній - на 21,0±0,9 добу (р<0,05). Зникання симптомів запального процесу в основній групі відзначено на 11,7±0,5 добу, у контрольній - на 20,2±1,0 добу (р<0,01).

Сприятливий вплив флуренізиду на перебіг опіку проявлявся зменшенням частоти виникнення ускладнень, які значно погіршують перебіг і вислід хвороби. Серед ускладнень, що виникали у першій групі були: іридоцикліти (14,63%), рецидивування ерозій рогівки (7,32%), інфільтрати рогівки (9,76%) - загалом у 31,71% випадків. У другій (контрольній групі) ускладнення виникали значно частіше: іридоцикліти (29,27%), рецидивування ерозій рогівки (19,51%), інфільтрати рогівки (17,07%), гіпопіон (2,44%), виразка рогівки (2,44%) - загалом у 70,73% випадків (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл частоти ускладнень опікового процесу у хворих основної і контрольної груп (% від загальної кількості очей)

Група хворих	Кількість очей	Ускладнення опікового процесу
		інфільтрат рогівки	Рецидив ерозії рогівки	іридоцикліт	Виразка рогівки	гіпопіон
Основна	41	9,76	7,32	14,63	-	-
Контрольна	41	17,07	19,51	29,27	2,44	2,44
Р		0,01	0,01	0,001	-	-

Швидше відновлення нормальної структури попеченої рогівки у групі хворих, які отримували 1% флуренізидову мазь сприяло кращим функціональним результатам (порівняно з контрольною групою). У із застосуванням 1% флуренізидової мазі висока гострота зору (від 0,7 до 1,0) відновлювалась у 36 хворих, у той час як у контрольній групі - лише у 19 хворих. Гострота зору від 0,3 до 0,6 відновлювалась у 5 хворих першої групи і у 18 хворих другої (контрольної групи). У 4 хворих другої групи гострота зору при завершенні лікування становила 0,1 - 0,2, у той час як в основній групі хворих з таким вислідом не спостерігалось. Результату лікування з нижчою від 0,1 гостротою зору не відзначено в жодній групі.

Аналіз результатів лікування опіків очей показав, що залучення флуренізиду у формі 1% очної мазі до комплексного лікування позитивно впливає на перебіг відновлювальних процесів у тканинах попеченого ока. В результаті підвищується ефективність лікування: утворюються менш інтенсивні помутніння, значно зменшується кількість ускладнень, підвищується гострота зору, скорочуються терміни лікування, прискорюється відновлення працездатності хворих.

Спостереження перебігу кератитів у двох групах хворих показали, що залучення 1% флуренізидової мазі до комплексного лікування хворих з бактерійними кератитами значно покращувало перебіг захворювання та його функціональні результати. У хворих основної групи явища подразнення очей (сльозотеча, світлобоязнь, відчуття стороннього тіла) значно зменшувались на 4 - 5 добу і зникали, в середньому, на 7,30,5 добу. В контрольній групі явища подразнення зменшувались на 6 - 8 добу і зникали, в середньому, - на 9,80,7 добу (р<0,05). Стерилізація кон'юнктивальної порожнини наступала, в середньому, на 4,80,4 добу в основній групі, у той час як у контрольній - на 8,30,9 добу (табл. 3).

У хворих основної групи явища іриту зникали на 5,10,8 добу, в контрольній - на 8,30,3 (р<0,05). Інфільтрати рогівки у хворих основної групи розсмоктувались на 7,00,4 добу, в той час як у контрольній - на 10,71,2 (р<0,05). Запальна реакція зникала відповідно на 7,90,7 і 15,10,9 добу (р<0,001). Загоювання виразок рогівки в основній групі завершувалось на 5,90,5 добу, а у контрольній - на 9,10,7 (р<0,05) (див. табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка запального процесу у хворих з бактерійними кератитами (доби)

Група хворих	Зникання явищ іриту	Розсмоктування інфільтрату	Зняття запальної реакції	Загоювання виразок рогівки	Стерилізація кон'юнктивальної порожнини
Основна	5,10,8	7,00,4	7,90,7	5,90,5	4,80,4
Контрольна	8,30,3	10,71,2	15,10,9	9,10,7	8,30,9
Р	<0,05	<0,05	<0,001	<0,05	0,05

У результаті проведеного комплексного лікування хворих у групі із застосуванням 1% флуренізидової мазі швидше відновлювалась нормальна структура ураженої рогівки, що сприяло кращим функціональним результатам: висока гострота зору (від 0,7 до 1,0) відновлювалась у 27 хворих, у контрольній групі - у 16. Гострота зору від 0,3 до 0,6 відновлювалась у 10 хворих першої групи і в 15 хворих другої (контрольної) групи. У 2 хворих основної групи гострота зору при завершенні лікування становила 0,1 - 0,2, у той час як у контрольній групі було 6 хворих з таким вислідом. Результату лікування з нижчою від 0,1 гостротою зору в основній групі не відзначено, а в контрольній відзначено у 2 випадках.

Аналіз результатів лікування бактерійних кератитів показав, що залучення флуренізиду у формі 1% очної мазі до комплексного лікування позитивно впливає на перебіг відновлювальних процесів у тканинах ураженого ока та сприяє підвищенню терапевтичного ефекту. Призначення флуренізиду на ранніх стадіях захворювання швидко ліквідує бактерійне запалення, сприяє швидшому розсмоктуванню запального інфільтрату, відновленню чутливості рогівки, зменшує важкість нервовотрофічних порушень. В результаті підвищується ефективність лікування: значно зменшується кількість ускладнень, відновлюється прозорість рогівки і підвищується гострота зору.

Отримані нами позитивні результати клінічних досліджень обґрунтовують доцільність впровадження 1% флуренізидової мазі у комплексне лікування хворих з опіками очей та бактерійними кератитами.

ВИСНОВКИ

Опіки очей складають 10,0-32,8% від загальної кількості хворих з травматичними пошкодженнями, бактерійні ураження - 13-20% серед рогівкової патології. В осіб працездатного віку травми займають перше місце (46,5%) і є основною причиною інвалідності у цій віковій групі. Незважаючи на велику кількість лікарських засобів та методів лікування, їх ефективність не завжди є високою і сліпота внаслідок захворювань рогової оболонки складає від 6,6 до 39,3%. Пошук нових препаратів з регенераторною і антибактерійною дією є актуальною проблемою клінічної офтальмології.

Вперше на основі оригінального протимікробного лікарського засобу флуренізиду розроблено нову лікарську форму - флуренізидову очну мазь п'ятьох різних концентрацій (0,25%; 0,50%; 1,00%; 2,00%; 4,00%). На підставі вивчення швидкості епітелізації травматичної ерозії рогівки виявлено нову властивість препарату - вплив на регенерацію рогівкового епітелію та визначено, що оптимальною лікувальною концентрацію флуренізиду є 1% очна мазь, при якій середня швидкість епітелізації є найвищою - 1,25 мм²/год.

Експериментальні та гістоморфологічні дослідження показали, що очна 1% мазь флуренізиду не має місцево-подразнювальної дії і не викликає патологічних змін у тканинах інтактного ока; доведено позитивний терапевтичний вплив 1% флуренізидової мазі на активацію процесів епітелізації та загоювання при лікуванні експериментальної дозованої травми рогівки ока (застосування препарату прискорює епітелізацію травматичного дефекту рогівки на 19-21 год. порівняно з контролем).

Встановлено, що флуренізиду притаманні антиоксидні властивості (концентрація 0,5 ммоль/л гальмує активність процесів ліпопероксидації на 89%), тому застосування його для лікування опіків очей і бактерійних кератитів є патогенетично обгрунтованим.

На основі експериментальних досліджень встановлено, що чотирьохразове місцеве застосування 1% очної мазі флуренізиду для лікування опіків сприяє прискоренню епітелізації рогівки (на 14-16 діб порівняно з контролем), ліквідації мікрофлори і, в результаті цього, швидшому зникненню ознак запалення переднього відрізку ока, меншій інтенсивності неоваскуляризації рогівки, зменшенню кількості ускладнень та інтенсивності помутнінь в результаті опікового процесу.

Доведено позитивний лікувальний вплив на перебіг модельованої гнійної виразки рогівки при застосуванні аплікацій 1% флуренізидової мазі, що полягає у швидшій санації кон'юнктивальної порожнини (на 7-9 діб порівняно з контролем), швидшій епітелізації (на 11-13 діб) і загоюванні виразки, кращому відновленні прозорості рогівки.

Залучення до комплексного лікування хворих з опіками очей та бактерійними кератитами аплікацій 1% флуренізидової мазі дає виражений терапевтичний ефект, який проявляється прискоренням термінів епітелізації, швидшою санацією кон'юнктивальної порожнини, прискоренням термінів відновлення чутливості рогової оболонки, меншою тривалістю запального процесу, що дозволяє досягнути кращих функціональних результатів (високої гостроти зору при опіках - у 87,8% випадків, при бактерійних кератитах - у 69,2%) та скорочення термінів реабілітації хворих з важкими опіками на 7-9 діб, а хворих з кератитами - на 4-6 діб.

На основі експериментальних та клінічних досліджень запропонована нова лікарська форма флуренізиду - 1% очна мазь, яка при залученні до комплексного лікування у вигляді чотирьохразових аплікацій значно підвищує ефективність лікування хворих з опіками та бактерійними кератитами, що дозволяє рекомендувати її для включення до комплексної терапії хворих з цією патологією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Юревич В.Р. Вивчення ефективності лікування хімічних опіків і травматичних ерозій рогівки 1% флуренізидовою маззю в експерименті // Офтальмол. журн. - 2000. - №5. - С. 53-58.

Юревич В.Р. Доклінічні дослідження ранозагоювальної та алергенної дії 1% флуренізидової мазі, призначеної для лікування хімічних опіків та бактерійних запалень рогівки // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т. 9, №2. - С. 251-253.

Корда М.М., Петрух Л.І., Корда І.В., Кубацький В.В., Юревич В.Р. Антирадикальна й антиоксидна активність N-(9-флуореніліден)-N-ізонікотиногідразиду (флуренізиду) // Медична хімія. - 2000. - Т. 2, №2. - С. 15-18.

Патент 20624А Україна, МКВ А61F9/00 Очна мазь для лікування опіків і бактерійних запалень рогівки / Петрух Л.І., Юревич В.Р., Новицький І.Я., Юревич Д.Г., Михалик О.І. /UA/. - №97031046; Заявл. 11.03.97; Опубл. 05.08.97, Бюл. №1. - 1998. - С.3.1.66.

Абашина Н.М., Семенова Г.С., Іваськевич Ю.Ф., Юревич Д.Г., Війтович О.М., Юревич В.Р. Гелій-неоновий лазер малої потужності та гепарин в лікуванні важких опіків очей // Тез. доп. Міжнародної конференції “Використання лазерів в біології та медицині”. - Київ, 1995. - С. 330.

Юревич Д.Г., Семенова Г.С., Абашина Н.М., Юревич В.Р. Нове в комплексному лікуванні опіків очей // Тез. доп. IX з'їзду офтальмологів України. - Одеса, 1996. - С. 339.

Юревич В.Р. До питання розробки нової методики лікування хімічних опіків очей // Тез. доп. I Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С. 282.

Петрух Л.І., Юревич В.Р., Новицький І.Я., Юревич Д.Г. Ефективність флуренізиду в лікуванні експериментальних опіків очей // Тез. доп. наукової конференції офтальмологів, присвяченої 90-річчю акад. Н.О. Пучковської. - Одеса, 1998. - С. 161-163.

Юревич В.Р., Михалик О.І. До проблеми експериментального дослідження секрету слізних залоз при лікуванні хемічних опіків та бактерійних запалень рогівки флуренізидовою маззю // Матеріали V Національного з'їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”. - Харків, 1999. - С. 741-742.

Михалик О.І., Юревич В.Р. Засоби для лікування бактерійних уражень і хемічних опіків очей // Матеріали V Національного з'їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”. - Харків, 1999. - С. 183-184.

Михалик О.І., Юревич В.Р. Хіміотерапевтичні засоби в офтальмологічній практиці // Тез. доп. III Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1999. - С. 160.

Юревич В.Р., Юревич Д.Г. Експериментальне вивчення можливостей нового методу лікування опіків рогівки та кератитів // Тез. доп. наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова: Тези доповідей. - Одеса, 2000. - С. 257.

Юревич В.Р., Петрух Л.І., Юревич Д.Г. Результати передклінічного вивчення впливу флуренізидової мазі очної на хімічні опіки рогівки та кератити // Тез. доп. VIII Конґресу світової федерації українських лікарських товариств. - Львів - Трускавець, 2000. - С. 332-333.

Юревич В.Р., Петрух Л.І. Корекція порушень регенерації ураженої рогівки ока за допомогою 1% флуренізидової мазі // Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, Ч.1 (62). - С. 12.

Кордонець І.Г., Абашина Н.М., Новицький І.Я., Мартінек Н.А., Ковальська М.П., Юревич В.Р., Бушуєва О.В. Ефективність нових препаратів в лікуванні запальних процесів переднього відтинку ока (експериментальне дослідження) // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. - Львів, 2001. - С. 88-89.

Yurevych V.R., Tunytsya O.Y. Preclinical investigations of 1% flurenizid ointment intended for treatment of chemical eye burns // XIII Congress of the European Society of Ophthalmology. - Istanbul, 2001. - P. 260.

Юревич В.Р., Новицький І.Я. Результати застосування 1% флуренізидової мазі у комплексному лікуванні опіків очей // Тез. доп. Х з'їзду офтальмологів України. - Одеса, 2002. - С. 259-260.

Юревич В.Р., Новицький І.Я., Юревич Д.Г., Качмарик О.Р. Ефективність застосування 1% флуренізидової мазі в комплексному лікуванні хворих з бактерійними кератитами та опіками очей // Тез. доп. меморіальної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених пам'яті М.Коритко. - Львів, 2003. - С. 192-193.

Yurevych V.R. Clinical investigations of 1% flurenizid ointment intended for treatment of chemical eye burns // XIV Congress of the European Society of Ophthalmology. - Madrid, 2003. - P. 158.

АНОТАЦІЯ

Юревич В.Р. Ефективність флуренізидової мазі у лікуванні опіків очей та бактерійних кератитів (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2003.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих з опіками очей та бактерійними кератитами шляхом обґрунтованого використання 1% флуренізидової мазі в їх комплексному лікуванні. В експериментальних дослідженнях на очах кролів встановлено реакцію структур ока на аплікації флуренізидової мазі різних концентрацій. Визначено оптимальну концентрацію флуренізидової мазі для клінічного застосування. Встановлено, що застосування флуренізиду в комплексній терапії опіків очей та бактерійних кератитів підвищує терміни епітелізації та гостроту зору, має антибактерійний, протизапальний і загоювальний вплив, зменшує кількість ускладнень. Терміни лікування хворих з опіками очей скорочуються на 7-9 діб і на 4-6 діб - з бактерійними кератитами, в порівнянні з традиційним лікуванням.

Ключові слова: опіки очей, бактерійні кератити, 1% флуренізидова мазь.

АННОТАЦИЯ

Юревич В.Р. Эффективность флуренизидовой мази в лечении ожогов глаз и бактериальных кератитов (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2003.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения больных с ожогами глаз и бактериальными кератитами путем обоснованного применения 1% флуренизидовой мази в их комплексном лечении. Работа базируется на экспериментальных и клинических исследованиях. В эксперименте использовали 118 кроликов, 58 белых крыс и 12 морских свинок.

В экспериментальных исследованиях на глазах кроликов изучено влияние многократных аппликаций флуренизидовой мази разных концентраций на структуры глаза. В результате экспериментальных исследований установлено, что оптимальной лечебной концентрацией флуренизида является 1% глазная мазь, при которой получена самая высокая средняя скорость эпителизации - 1,25 мм²/час.

В эксперименте in vitro установлено, что флуренизид обладает антиоксидантными свойствами. Концентрация флуренизида 0,02 ммоль/л тормозит активность процессов липопероксидации на 74%, концентрация 0,5 ммоль/л - 89%. Наиболее вероятный механизм антиоксидантного эффекта препарата состоит в его способности перехватывать свободные радикалы и выводить их со сферы реакции по схеме: ФН + R^' Ф^' + RH.

Клиническое изучение эффективности 1% флуренизидовой мази проведено у 41 больного с ожогами и у 39 больных с бактериальными кератитами. Для сравнения использовано группу пациентов, которая получала комплексное консервативное лечение без применения флуренизидовой мази и была образована на основе архивных историй болезни 41 больного с ожогами и 39 больных с бактериальными кератитами.

Установлено, что применение 1% флуренизидовой мази в комплексном лечении больных с ожогами глаз и бактериальными кератитами позволяет получить выраженный терапевтический эффект, который проявляется ускорением процессов эпителизации роговицы, санации конъюнктивальной полости, меньшей длительностью воспалительного процесса, ускорением сроков восстановления чувствительности роговой оболочки.

В результате повышается эффективность лечения больных: уменьшается количество осложнений, повышается острота зрения, сокращаются сроки лечения, ускоряется восстановление трудоспособности.

Установлено, что применение 1% флуренизидовой мази позволяет достичь лучших функциональных результатов (высокой остроты зрения при ожогах - в 87,8% случаев, при бактериальных кератитах - в 69,2%) и сокращения сроков реабилитации больных с тяжелыми ожогами на 7-9 суток, а больных с кератитами - на 4-6 суток.

Ключевые слова: ожоги глаз, бактериальные кератиты, 1% флуренизидовая мазь.

SUMMARY

Yurevych V.R. The efficacy of flurenizid ointment in the treatment of eye burns and bacterial keratitis. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18 - eye diseases. - Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa, 2003.

The thesis is devoted to the problem of increasing of treatment efficacy of patients with eye burns and bacterial keratitis on the base of substantiated use of 1% flurenizid ointment in their complex treatment. The reaction of the eye structures on different concentrations of flurenizid applications was determined, in the experimental research on the eyes of rabbits. The optimal concentration of flurenizid ointment for clinical application was defined. It was found out that the flurenizid usage in the complex therapy of eye burns and bacterial keratitis increases epithelization terms and visual acuity, possesses antibacterial, anti-inflammatory and healing effects, reduces number of complications. The terms of the treatment of patients with eye burns are reduced in 7-9 days and in 4-6 days - with bacterial keratitis in comparison with traditional treatment.

...