Порівняльна ефективність лікування хворих на гострий інфаркт міокарда різними методами тромболітичної терапії

3. Голобородько Б.И. Различные методики тромболитической терапии при остром инфаркте миокарда: оценка эффективности и безопасности // Український медичний часопис.-2002.-№ 6 (32).- С. 84-89.

4. Деклараційний патент України на винахід № 53563 А. Спосіб лікування хворих гострим інфарктом міокарда за Голобородько Б.І./Голобородько Б.І. Заявл. 31.07.2002; Опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1.

5. Головцев Ю.Ю., Голобородько Б.И., Беляков А.В. Опыт применения системного тромболизиса в лечении больных острым инфарктом міокарда // Актуальные проблемы патологии (новое в диагностике и лечении). - Одесса: Маяк. - 1997. - Т.1. - С. 21 - 24. (Особисто лікував та обстежував переважну більшість хворих, аналізував показники, оформив тези).

6. Гобжелянов А.Н., Голобородько Б.И., Прокопова Т.Н. Европейские стандарты лечения: Целевая разработка лечения острого инфаркта миокарда: Учебное пособие. - Одесса: Друк, 1999.- 30 с. (Особисто систематизував данні літератури за останні роки та адаптував їх до умов практичного втілення в Україні, редагував текст учбового посібника, написав 3 одноосібні складові частини по тромболітичній терапії інфаркта міокарда).

7. Голобородько Б.И. Тромболитическая терапия при инфаркте миокарда: возможности и перспективы в Украине // Новые медицинские технологии. - 2001. - №5. - С. 20 -23.

8. Голобородько Б.И. Сроки госпитализации больных острым инфарктом миокарда - один из определяющих факторов эффективности стационарного лечения // Новое в науке и практике. Научно-практический журнал им. акад. А.Е. Штеренгерца. - 2001. - №2 (12). - С. 15 -16.

9. Голобородько Б.И. Агрессивные методы консервативной терапии больных острым инфарктом міокарда // Новое в науке и практике. Научно-практический журнал им. aкад. А.Е. Штеренгерца. - 2001. - №2 (12). - С. 37-38.

10. Голобородько Б.И. Сопоставление эффективности методов антикоагулянтной терапии у больных острым инфарктом миокарда после тромболизиса // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. - 2000.- С. 118.

11. Голобородько Б.И. Эффективность фибринолитической и антикоагулянтной терапии у больных острым инфарктом міокарда // Матеріали Третьої Республіканської науково-практичної конф. “Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть”.- Вінниця. - 2000. - С. 33-34.

12. Голобородько Б.И. Эффективность антикоагулянтного лечения дальтепарином больных острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии // Материалы ІІІ Республиканской научно-практической конф. “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. - Харьков.-2000.- С. 129 -130.

13. Голобородько Б. И. Сравнительная эффективность различных режимов введения Актилизе при остром инфаркте міокарда // Тези доповідей об'єднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю “Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування”. - Київ. - 1999. - С.125 -126.

14. Голобородько Б.И. Состояние центральной гемодинамики и сократимости миокарда левого желудочка сердца после проведения фибринолитической терапии у больных с острым инфарктом міокарда // Матеріали Української науково-практичної конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”.- Київ. - 2001.- С. 63.

15. Голобородько Б.И. Влияние фибринолитической терапии при остром инфаркте миокарда на регионарную сократимость міокарда // Матеріали Української науково-практичної конф.“Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”.-К.-2001. - С. 64.

16. Голобородько Б.И. Реперфузионные аритмии при проведении тромболитической терапии у больных острым инфарктом міокарда // Вестник Аритмологии. - 2000.- №15. - С. 58.

17. Голобородько Б.И. Особенности проведения временной ЭКС у больных острым инфарктом миокарда после тромболитической терапии // Вестник Аритмологии. - 2002. - №25. - С. 74.

18. Goloborodko B. Arrhythmia is the marker of reperfusion under conducting the fibrinolytic therapy in patients with acute myocardial infarction. // Seminars in cardiology “Diagnosis and Treatment of Cardiac Arrhythmias”.- Lithuania, Vilnius. - 2000. - № 6.- Р. 22.

19. Голобородько Б.И. Оптимизация лечебной стратегии при остром инфаркте миокарда // Materiale. Conferinta practico-stintifica consacrata a 25 ani de la fondarea catedrei anesteziologie-reanimatologie.- Moldova, Chisinau.- 2000. - Р. 17 - 20.

АНОТАЦІЯ

Голобородько Б.І. Порівняльна ефективність лікування хворих на гострий інфаркт міокарда різними методами тромболітичної терапії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11.-кардіологія.- Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2003.

Дисертація базується на матеріалах скринінгу 2668 хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) з метою більш ефективного та безпечного використовування фібринолітичної терапії (ФЛТ) в поєднанні з методами антикоагулянтної терапії (АКТ). До дослідження було залучено 463 хворих на ІМ з підйомом сегмента ST на ЕКГ. Порівняльний аналіз методів прискорених режимів ФЛТ тканинним активатором плазміногену (ТАП) і ФЛТ стрептокінозою (СК) у сполученні з дальтепарином натрія показав, що ФЛТ ТАП вірогідно більш ефективна, чим ФЛТ СК, по частоті попередження ускладнень ІМ, і по показнику 30-денної летальності. ФЛТ ТАП більш безпечна, ніж ФЛТ СК.

Метод сполучення прискореної (60 хвилин) ФЛТ ТАП 100 мг і АКТ дальтепарином натрія за схемою: в/в болюс 10000 ОД до початку ФЛТ, потім через 3 години перехід на п/ш введення дозою з розрахунку 120 МО/кг через кожні 12 годин протягом 5-7 діб є оптимальним.

Ключові слова: інфаркт міокарда, лікування, тканинний активатор плазміногену, стрептокіназа, дальтепарин натрія, гепарин.

ANNOTATION

Goloborodko B.I. Comparative evaluation of methods of thrombolytic therapy of acute myocardial infarction. -The manuscript.

Dissertation on competition for a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.11 - cardiology. - M.D. Strazhesko Institute of cardiology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation is based on the materials of screening examination of 2668 patients with acute myocardial infarction (MI) There were 463 patients with MI chosen for the study with ST-segment elevation on EKG. The comparative analysis of clinical effectiveness and safety of accelerated regimens of fibrinolythic therapy (FLT) by tissue plasminogen activators (t-PA) and FLT by streptokinase (SK) in combination with sodium dalteparin has shown that FLT t-PA is more effective than FLT SK, based on the incidence of preventing MI complications and on the 30-day mortality index. FLT t-PA is more safe than FLT SK.

The method of combining accelerated (60 min) FLT, 100 mg t-PA with ACT sodium dalteparin (iv bolus 10 000 units before initiating FLT, then in 3 hours switch to subcutaneous injections with the dose of 120 IU/kg every 12 h over the course of 5 - 7 days) - is the optimal method.

Key words: myocardial infarction, treatment, tissue plasminogen activator, streptokinase, sodium dalteparin, unfractionated heparin.

АННОТАЦИЯ

Голобородько Б.И. Сравнительная эффективность лечения больных острым инфарктом миокарда различными методами тромболитической терапии.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. - кардиология. - Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению повышения эффективности тромболитического лечения острого инфаркта миокарда (ИМ) путем оптимизации режимов введения фибринолитических препаратов стрептокиназы (СК) и тканевого активатора плазминогена (ТАП) и методов сопутствующей антикоагулянтной терапии (АКТ).

Для решения поставленной цели проведено скрининговое обследование 2668 больных острым ИМ. С учетом показаний и противопоказаний в исследование включено 463 больных, которые были разделены на группы в зависимости от режима фибринолитической терапии (ФЛТ) и адъювантной АКТ. Котрольную группу составили 98 больных без ТЛТ.

Эффективность лечения ИМ и реперфузии в инфаркт-обусловившей коронарной артерии (ИОКА) оценивали по общепринятыми неинвазивным критериям: времени купирования болевого синдрома, появлению нарушений ритма (т.н. называемых “реперфузионных аритмий”), эволюции изменений ЭКГ (в первую очередь, снижение сегмента SТ), динамике кардиоспецифичных биохимических маркеров некроза миокарда, а также по клиническому течению заболевания - возникновению постинфарктной стенокардии, рецидивов ИМ, появлению острой левожелудочковой недостаточности. Анализировали динамику структурно-функциональных характеристик левого желудочка сердца по данным двухмерной эхокардиографии и физическую работоспособность (согласно результатам велоэргометрии). Безопасность оценивалась по появлению жизнеугрожающих нарушений ритма и проводимости, геморрагических осложнений, геморрагического и ишемического инсультов.

Нами установлено, что у больных ИМ давностью до 6 часов, ТЛТ приводит к более благоприятному клиническому течению заболевания, учитывая меньшую частоту развития осложнений, более быструю динамику ЭКГ-параметров и биохимических маркеров некроза миокарда.

При сравнительном анализе эффективности и безопасности методов ТЛТ выявлено, что ускоренный (в течение 20-30 мин) режим ФЛТ СК 1,5 млн. МЕ в сочетании с НМГ дальтепарином натрия является более эффективным, чем 40 - 60 мин режим введения той же дозы препарата в комбинации с НФГ, при одинаковой безопасности методик.

Ускоренный режим ФЛТ ТАП 100 мг в течение 60 мин в комбинации с НМГ дальтепарином натрия более эффективен, чем ФЛТ ТАП 100 мг по стандартному протоколу (в течение 90 мин в сочетании с НФГ), при одинаковой безопасности методик.

Метод сочетания ускоренного режима (60 мин) введения 100 мг ТАП и адьювантной АКТ НМГ дальтепарином натрия предпочтительнее, как по сравнению с методом ускоренного режима введения СК в комбинации с НМГ дальтепарином натрия, так и со стандартными методами проведения ТЛТ ТАП в сочетании с НФГ, и является оптимальным в лечении больных инфарктом миокарда давностью до 6 часов.

НМГ дальтепарин натрия рекомендуется к применению у больных острым ИМ, которым проводится ФЛТ, по следующей схеме: в/в болюс 10 000 ЕД до начала ФЛТ, затем через 3 часа переход на подкожное введение в дозе из расчета 120 МЕ/кг через каждые 12 часов в течение 5 - 7 дней. ТЛТ по новым методикам следует проводить с учетом большей её эффективности и одинаковой безопасности по сравнению с ТЛТ стандартными методами в лечебных учреждениях, имеющих опыт традиционного лечения острого инфаркта миокарда.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, лечение, тканевой активатор плазминогена, стрептокиназа, дальтепарин натрия, нефракционированный гепарин.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АКТ - антикоагулянтна терапія

АЧТЧ - активований частковий тромбопластиновий час

ВЕМ - велоергометрія

ГЛШН - гостра лівошлуночкова недостатність

ЕКГ - електрокардіограма

ЕхоКГ - ехокардіографія

ІЗКА - інфаркт-зумовивша коронарна артерія

ІМ - інфаркт міокарда

ІСС - індекс сегментарної скоротливості

КДІ - кінцево-діастолічний індекс

КCІ - кінцево-систолічний індекс

КФК - креатинфосфокіназа

МБ КФК - мязово-мозкова фракція креатинфосфокінази

НМГ - низькомолекулярний гепарин

НФГ - нефракціонований гепарин

СК - стрептокіназа

СН - серцева недостатність

ТАП - тканинний активатор плазміногену

ТЛТ - тромболітична терапія

ФВ - фракція викиду

ФЛТ - фібринолітична терапія

ФП - фібринолітичний препарат

Размещено на Allbest.ru