Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 616.314.17-008.1-08:616-089.444:547.953.2

ЗАСТОСУВАННЯ ПАРОДОНТАЛЬНОЇ ПОВ'ЯЗКИ

"ПРОФІПАР" У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ

ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Городенко Елеонора Олександрівна

Одеса - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України, м. Одеса.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології АМН України, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович, Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією фармакології

- доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться "2" червня 2003 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "29" квітня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання пародонта займають одне з провідних місць у структурі стоматологічних захворювань і представляють серйозну медико-соціальну проблему. Серед них найбільш поширеними є запальні і дистрофічно-запальні захворювання - хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит (ГП) (К.М. Косенко, 1994; В.С. Иванов, 1998; Г.Н. Вишняк, 1999; Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко, 2000; Л.М. Цепов, 2000).

Виникнення і подальше прогресування генералізованого пародонтиту обумовлене поєднаною взаємодією різних екзо- і ендогенних факторів місцевого і загального характеру на тлі зниження резистентності організму. Безперечно, основним етіологічним фактором пародонтиту є мікробний наліт ("зубна бляшка") (С.И. Сивовол, 2000; A.A. Zero, 1998).

У процесі розвитку пародонтиту в тканинах пародонта виникає складна багатогранна картина змін дистрофічного і запального характеру, обумовлена мембранопошкоджуючими процесами, які викликані посиленням вільнорадикального окислення (ВРО) (О.Н. Воскресенский, Е.К. Ткаченко, 1991; В.Н. Бобырев с соавт., 1994; Ю.А. Петрович с соавт., 2000) на тлі знищення захисних механізмів фізіологічної антиоксидантної системи (АОС) (Т.Н. Дунязина, 1994; А.В. Борисенко с соавт., 1995; Г.Ф. Белоклицкая, 1996; Г.Л. Лєснухіна, 2000). Для системи антиоксидантного захисту тканин пародонта особливе значення мають каталаза, токоферол, каротин, аскорбінова кислота і біофлавоноїди (О.Н. Воскресенский, Е.К. Ткаченко, 1991; В.Н. Бобырев с соавт., 1994). Встановлена роль ВРО в патогенезі пародонтиту вказує на перспективність застосування даних антиоксидантів як засобів лікування і профілактики захворювання.

Доцільність застосування в комплексному лікуванні пародонтиту препаратів есенціальних фосфоліпідів, зокрема лецитину (фосфатидилхоліну), обґрунтована їхніми біологічними функціями, серед яких основна - мембранна, а також синергізмом дії фосфоліпідів з антиоксидантами (А.П. Левицкий, 1996; В.М. Зубачик, 2000; Pruzanski W. et al., 1995).

Останнім часом запропонована велика кількість методик лікування генералізованого пародонтиту, лікарських форм і препаратів, однак ефективність терапії даного захворювання залишається недостатньою.

Найбільш перспективним способом місцевого лікувального впливу на тканини пародонта є пародонтальна пов'язка (ПП), яка здійснює пролонгований терапевтичний ефект, що досягається об'єднанням в одному лікарському засобі декількох біологічно активних компонентів, які взаємно підсилюють лікувальну дію на тканини пародонта. Застосування пародонтальних пов'язок заощаджує час лікаря і пацієнта, скорочуючи терміни лікування хворого і кількість необхідних відвідувань (Кордис М.С. із спів., 1994; Дедеян В.Р., 1997; Гірчак Г.В. із спів., 1997; Годована О.І., 2000).

У зв'язку з несприятливою екологічною обстановкою, надмірним використанням хімічних препаратів, їхніми побічними ефектами, зріс інтерес до застосування в медицині, і в стоматології в тому числі, препаратів комплексної дії рослинного походження.

У ряді досліджень відзначена сприятлива дія на тканини пародонта препаратів, отриманих у ході переробки ефіроолійних рослин, які містять багатий набір біологічно активних речовин (БАР) і проявляють антимікробну, протизапальну дії, а також стимулюють репарацію ушкоджених тканин (И.М. Кязимов с соавт., 1987; Н.П. Сысоев, 1989, 1994; С.И. Сивовол, 2000).

В останні роки дослідники звернулися до застосування восків ефіроолійних культур (троянди, лаванди, шавлії), які містять від 3% до 7% ефірних олій і володіють тією чи іншою мірою перерахованими властивостями, їм притаманні доступність і дешевина (Н.П. Сысоев, 1991,1994; Л.И. Урбанович с соавт., 1995; Л.А. Филиппова, 1997).

З огляду на вищевикладене, перспективним у пошуку ефективних засобів місцевого лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта є розробка пародонтальної пов'язки на основі БАР з рослинної сировини, вивчення її пародонтопротекторних властивостей і впровадження в практичну стоматологію.

Актуальним напрямком наукових досліджень в області пародонтології є також об'єктивізація стану тканин пародонтального комплексу з використанням методів, індексів, які можуть бути застосовні в клінічній практиці для більш точної діагностики, прогнозування і контролю ефективності проведеного лікування (Ю.А. Петрович с соавт., 2001).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану комплексної науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Адаптаційно-трофічні системи організму в патогенезі та терапії основних стоматологічних захворювань" (Шифр УН 30.02.0031.96, № ДР 0196U001807, інв. № 0201U001396). Здобувач була співвиконавцем окремого фрагмента вищеназваної теми.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування і профілактики рецидивів хронічного генералізованого пародонтиту шляхом розробки і впровадження нового вітчизняного препарату - пародонтальної пов'язки "Профіпар", створеної на основі комплексу біоантиоксидантів, основного фосфоліпіду мембран - лецитину та антисептика декаметоксина з формоутворюючою речовиною - воском ефіроолійних культур.

Задачі дослідження:

1. Обґрунтувати рецептуру і розробити магістральну лікарську форму комплексного препарату пролонгованої дії для місцевого застосування у хворих із запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта.

2. Провести доклінічні дослідження пародонтальної пов'язки "Профіпар" по вивченню токсикологічних властивостей, подразнюючої дії на тканини порожнини рота, специфічної дії на тканини пародонта в умовах експериментальної патології у щурів.

3. Вивчити в експерименті радіоізотопними методами вплив пов'язки "Профіпар" на білковий і мінеральний обмін у тканинах пародонта.

4. Визначити показання до застосування пов'язки "Профіпар" при захворюваннях пародонта та розробити метод і диференційовані схеми лікування з урахуванням характеру перебігу і ступеня тяжкості ГП.

5. Дати оцінку терапевтичної ефективності пародонтальної пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит з урахуванням найближчих і віддаленних результатів.

6. На підставі аналізу клінічних показників у динаміці лікування хворих на ГП розробити критерії для оцінки ефективності проведеного лікування, прогнозування подальшого перебігу захворювання і визначення термінів диспансерного спостереження.

Об'єкт дослідження - хворі на генералізований пародонтит і ступеня, експериментальні тварини.

Предмет дослідження - ефективність застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит і ступеня.

Методи дослідження. Клінічні - обстеження хворих з використанням модифікованої індексної оцінки стану тканин пародонта; експериментальні - для доклінічного вивчення лікувально-профілактичних властивостей пародонтальної пов'язки "Профіпар"; біохімічні - для характеристики метаболічних порушень у різних біологічних середовищах і тканинах пародонта й оцінки ефективності проведеної фармакотерапії; мікробіологічні - для оцінки антимікробних властивостей пародонтальної пов'язки; статистичні - для визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Для профілактики та лікування генералізованого пародонтиту розроблена й опрацьована в експерименті і клініці нова пародонтальна пов'язка "Профіпар", створена на основі комбінації біоантиоксидантів (б-токоферол, в-каротин, аскорбінова кислота), основного фосфоліпіду мембран - лецитину, антисептика декаметоксина з формоутворюючими речовинами - восками ефіроолійних рослин.

Вперше в якості формоутворюючого конституєнсу пародонтальної пов'язки обрано воски ефіроолійних культур (троянди, лаванди, шавлії), які здатні виявляти антимікробну, капілярозміцніючу, протизапальну, репаративну дії на тканини пародонта.

Встановлено, що пародонтальна пов'язка "Профіпар" при лікуванні хворих на генералізований пародонтит надає протизапальний ефект у тканинах пародонта, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і загальну протеолітичну активність у ротовій рідині, сприяє стабілізації мембранних структур клітин, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування захворювання.

Показано доцільність використання модифікованого індексу PMA у сполученні з коефіцієнтом інтенсивності запалення для оцінки стану тканин пародонта й ефективності проведеного лікування.

Вперше запропонована математична модель прогнозування перебігу генералізованого пародонтиту (номограма) після проведеного лікування і визначення термінів диспансерного спостереження, яка дозволяє вчасно проводити лікувально-профілактичні заходи і досягти тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження про стан перекисного окислення ліпідів, функціонування антиоксидантної і протеазно-інгібуючої систем у хворих на генералізований пародонтит, дослідження механізму дії запропонованої пародонтальної пов'язки, яка містить різні біорегуляторні речовини (біоантиоксиданти, мембраностабілізатор, адаптогени), на тканини пародонта розширюють уявлення про патогенез запальних захворювань пародонта і є обгрунтуванням для застосування пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Розроблено і впроваджено в клінічну практику новий метод комплексного лікування генералізованого пародонтиту із використанням пародонтальної пов'язки "Профіпар", яка здійснює антиоксидантну, мембранотропну, антимікробну і репаративну дії на тканини пародонта.

Доведено, що застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" дозволяє істотно поліпшити результати лікування ГП, скоротити кількість відвідувань і терміни лікування захворювання, продовжити період ремісії.

Розроблена й апробована модифікація індексної оцінки стану тканин пародонта в динаміці лікування генералізованого пародонтиту. Запропоновано метод визначення ефективності проведеного лікування і прогнозування термінів загострення захворювання.

Новий метод профілактики і лікування генералізованого пародонтиту з застосуванням пародонтальної пов'язки "Профіпар" впроваджено у клінічну практику відділу захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України, а також відділень терапевтичної стоматології Одеської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічних поліклінік м. Одеси, стоматологічної поліклініки НМУ ім. О.О. Богомольця, що підтверджується відповідними актами впровадження. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі профільних кафедр стоматологічного факультету Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблений науково-інформаційний пошук. Разом з науковим керівником визначені мета і задачі дослідження. Самостійно проведені всі клінічні спостереження і лабораторні дослідження в хворих, експериментальні дослідження на тваринах. Самостійно проаналізовані отримані дані, сформульовані у висновках і практичних рекомендаціях, проведена статистична обробка, оформлені таблиці і графіки.

Автор особисто брала участь у розробці рецептури і проведенні доклінічних іспитів пародонтальної пов'язки "Профіпар", створеної під керівництвом д.мед.н., проф. К.М. Косенко і д.б.н., проф. А.П. Левицького.

Біохімічні дослідження проведені здобувачем разом зі співробітниками лабораторії біохімії відділу біотехнології (зав. лаб. - к.б.н. О.А. Макаренко) Інституту стоматології АМН України. Експериментальні дослідження проведені автором особисто у віварії Інституту стоматології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології" (Львів, 1998), I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), IV Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2000), III Національному конгресі патофізіологів України (Одеса, 2000).

Публікації. Основні наукові і прикладні результати дисертації опубліковані в 9 роботах, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та 4 тезів у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з'їздів. Подано Заявку у Фармкомітет України на новий лікарський засіб - пародонтальну пов'язку "Профіпар".

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 194 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, описання об'єктів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені в 31 таблиці, ілюстровані 21 малюнком. Список літератури включає 369 першоджерел, серед яких 85 іноземних.

генералізований пародонтит профіпар біоантиоксидант

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та задач дисертаційної роботи проведені експериментальні дослідження на 234 тваринах і клініко-лабораторне обстеження та лікування 148 хворих на генералізований пародонтит I і II ступеня. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб з інтактним пародонтом.

Розроблена пародонтальна пов'язка "Профіпар" являє собою віскоподібне покриття для ясен, пластичну гомогенну масу, яка має гарну адгезію до слизової оболонки порожнини рота, приємний смак і запах. Основу пов'язки складають біологічно активні компоненти: біоантиоксиданти (каротин, токоферолацетат, аскорбінова кислота), лецитин соняшниковий, розчин декаметоксина в димексиді. В якості формоутворюючої речовини використали віск ефіроолійних рослин (троянди, шавлії, лаванди) з додаванням парафіну для кращої пластичності.

Експериментальні дослідження проведені згідно вимог методичних рекомендацій по доклінічному вивченню засобів профілактики і лікування пародонтиту Державного фармакологічного центру МОЗ України.

Пародонтопротекторні ефекти пов'язки "Профіпар" були досліджені на моделі спонтанного ураження тканин пародонта у щурів в умовах віварію Інституту стоматології. Експеримент проведений на 36 білих щурах місячного віку, яких протягом 60 днів утримували на звичайному раціоні віварію. Тварини були розділені на три групи по 12 щурів: 1 (контрольна) - інтактні щури; 2 (дослідна 1) - щурам щодня протягом 1 місяця (з 30-го по 60-й дні експерименту) ранком після прийому їжі на ясна наносили пародонтальну пов'язку порівняння (віск шавлії з парафіном); 3 (дослідна 2) - щурам аналогічно 2 групі наносили пародонтальну пов'язку "Профіпар".

Щоденно перед проведенням маніпуляцій тварин обстежували, стан тканин пародонта кожного щура визначали за даними візуального огляду порожнини рота. По закінченні експерименту проводили евтаназію тварин під тіопенталовим наркозом, збирали кров шляхом кровопускання із серця, виділяли блоки щелеп із зубами і тканини ясен для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

Оцінку ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп проводили методом біометрії шляхом визначення лінійних розмірів оголення коренів молярів (А.В. Николаева, 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

Для уточнення механізму дії і характеру проникнення та накопичення активних компонентів пародонтальної пов'язки, а також вивчення впливу пов'язки на біосинтез білка, мукополісахаридів і процеси мінералізації у тканинах пародонта були проведені радіоізотопні дослідження. В експерименті на 90 білих щурах тримісячного віку вивчали обмінні процеси в тканинах пародонта з застосуванням мічених ізотопів - ⁴⁵CaCl₂, Na₂³⁵SO₄ і ¹⁴С-гліцину. Мічені препарати уводили внутрішньочеревично через 24 години після накладення ПП у дозах 10000 імп/хв - ⁴⁵CaCl₂, 15000 імп/хв - Na₂³⁵SO₄, 25000 імп/хв - ¹⁴С-гліцину на 1 кг маси тварини. Через 24 години проводили евтаназію тварин під тіопенталовим наркозом тотальним кровопусканням, збирали кров, виділяли щелепи і тканини ясен. Готували препарати і підраховували радіоактивність на установці Б-4/УМФ-1500 з перерахунковим пристроєм ПП-16 за загальноприйнятими методиками. Розраховували відсоток включення для ⁴⁵CaCl₂ і Na₂³⁵SO₄ і відносну питому радіоактивність для ¹⁴С-гліцину.

Дослідження з нешкідливості пов'язки "Профіпар" (токсикологічні дослідження) проводили згідно вимог, викладених у "Методичних вказівках для експериментального (фармакологічного) і клінічного дослідження гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів для догляду за порожниною рота" Фармкомітета МОЗ України. Вивчали гостру і хронічну токсичність пародонтальної пов'язки, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість.

Клініко-лабораторні дослідження. Обстежено 168 пацієнтів (105 жінок і 63 чоловіка), практично здорових, без супутньої патології, у віці 25-45 років, з них - 20 пацієнтів з інтактним пародонтом і 148 хворих на генералізований пародонтит. Генералізований пародонтит І ступеня діагностували у 70 пацієнтів, при цьому у 37 осіб виявлено хронічний перебіг, у 33 - загострений. ІІ ступінь ГП визначено у 78 хворих (40 і 38 - відповідно). Постановку діагнозу здійснювали відповідно до систематики захворювань пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Клінічне обстеження включало збір анамнезу (захворювання і життя), оцінку загального соматичного статусу і стану порожнини рота (зубів і тканин пародонта). Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою модифікованого індексу РМА і проби Шиллера-Писарева, індексу кровоточивості (ІК) по Loe-Silness (1963), індексу гігієни (ІГ) Гріна-Вермільона, показників глибини пародонтальних кишень, рухливості зубів, наявності ексудату.

Для визначення характеру і ступеня резорбції кістки альвеолярного відростка, а також для уточнення діагнозу проводили рентгенографію внутрішньоротовим контактним методом і ортопантомографію.

Схема комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит. У залежності від проведеного лікування хворих ГП розділили на 2 групи: контрольну (55 осіб) і основну (93 особи). Хворих контрольної групи лікували загальноприйнятою базисною терапією (професійна гігієна, санація порожнини рота, місцева антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями - хірургічні й ортопедичні втручання). Лікування хворих основної групи крім базисної терапії включало застосування ПП "Профіпар".

Хворим основної групи з хронічним перебігом ГП накладали ПП на ясна, починаючи з первинного відвідування; із загостреним перебігом ГП - після купування гострих явищ запалення (через 2-3 відвідування). Пацієнтам не рекомендувалося протягом 3-6 годин приймати тверду їжу, полоскати рот. Число відвідувань у хворих залежало від ступеня тяжкості і характеру перебігу захворювання (у середньому - 4-8).

Про ефективність проведеного лікування ГП з застосуванням ПП "Профіпар" судили на підставі контрольних оглядів через 6-8 і 12-14 місяців.

Біохімічні методи. Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ротової рідини хворих, а також у біоптатах ясен, кістки альвеолярного відростка, сироватці крові експериментальних тварин. Визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) по реакції з тіобарбітуровою кислотою (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977), активність антиоксидантного ферменту глутатіон-редуктази за методом (Ф.Е. Путилина, 1982), активність кислої і лужної фосфатаз мікрометодом (O.A.Bessey, O.N. Lowry, 1946) у модифікації А.П. Левицького із спів. (1973), концентрацію водорозчинного білка методом O.N. Lowry (1957). Активність лужної протеази рН 7,6, яка характеризує загальну протеолітичну активність (ЗПА), визначали казеїнолітичним методом (М. Kunitz, 1946) у модифікації Р.Д. Барабаша, А.П. Левицького (1973), активність катепсинів - за методом M.L. Anson (1951).

Мікробіологічні методи. Забір матеріалу з пародонтальных кишень для бактеріологічного дослідження робили за допомогою стандартного стерильного тампона транспортної системи "Sarstedt" (Німеччина) до лікування у перше відвідування пацієнтів і після лікування. Виділяли й ідентифікували мікроорганізми з використанням техніки аеробного й анаеробного культивування. Для цього використовували набір живильних середовищ: для аеробних і факультативних бактерій - кров'яний агар, шоколадний агар, середовище Чистовича, середовище Ендо, агар Сабуро; для анаеробних бактерій - Шедлер агар ("Bio Merieux", Франція), агар-триптиказа соєва, агар Мюллер-Хінтона, середовище САР (для капноцитофагів); для грибів - агар Сабуро. Культивування матеріалу на живильних середовищах здійснювалося у термостаті при t - 37 3-5 доби, анаеробних культур - у мікроанаеростатах фірми "Bio Merieux". Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфолого-культуральними і біохімічними ознаками відповідно до загальноприйнятих методик, а також за допомогою діагностичних панелей фірми "Bio Merieux". Результати кількісного дослідження мікрофлори виражали в колонієутворюючих одиницях на 1 мл транспортного середовища - КУО/мл.

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами математичної статистики з використанням Т-критерію Ст'юдента на персональному комп'ютері IBM PC.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені експериментальні дослідження з вивчення впливу ПП "Профіпар" на тканини пародонта в умовах моделювання пародонтиту в щурів показали, що її застосування сприяє нормалізації біохімічних показників у тканинах ясен і в сироватці крові. Під дією ПП "Профіпар" у тканинах пародонта визначається значне зниження концентрації водорозчинного білка - у 1,5 рази (р<0,05), зменшення ЗПА - у 2,1 рази (р<0,02) та активності лізосомальних ферментів катепсинів - у 1,75 рази (р<0,02), що вказує на протизапальні і мембранотропні властивості препарату. Пов'язка порівняння (без біоантиоксидантів і лецитину) також проявляє протизапальну дію на тканини ясен, але менш виражену.

Встановлено також, що застосування пов'язки "Профіпар" приводить до зниження в 1,8 рази ЗПА та збільшення в 2,5 рази коефіцієнта ІТ/ЗПА (співвідношення рівнів інгібітору трипсину до загальної протеолітичної активності) у сироватці крові, що характеризує підвищення рівня неспецифічної резистентності організму.

Пародонтальна пов'язка "Профіпар" має здатність гальмувати деструктивно-резорбтивні процеси в пародонті, про що свідчить зниження показника ступеня атрофії кістки альвеолярного відростка. У щурів контрольної групи цей показник склав 40,2±1,2%, тоді як в групі тварин, яким наносили на ясна "Профіпар", він склав 29,1±1,3% (р<0,001). Збільшення активності лужної фосфатази в кістковій тканині альвеолярного відростка з 5,06±0,4 нкат/м до 15,03±1,0 нкат/м вказує на збільшення темпу кісткоформування та інтенсивності кісткового обміну під дією пов'язки, що не тільки перешкоджає резорбції кістки альвеолярного відростка, але і сприяє регенерації кістки.

Таким чином, проведені експериментальні дослідження довели наявність у ПП "Профіпар" виражених пародонтопротекторних властивостей, які обумовлені протизапальною, мембранотропною й остеотропною діями на тканини пародонта.

Радіоізотопні дослідження показали, що в яснах синтезується майже в 2 рази більше мукополісахаридів, ніж в альвеолярному відростку. Під дією ПП "Профіпар" спостерігається накопичення радіомітки сульфату в яснах і альвеолярному відростку, що свідчить про збільшення біосинтезу мукополісахаридів в яснах (р<0,05) і, в більшій мірі, в кістковій тканині альвеолярного відростка (р<0,01). Крім того, "Профіпар" у порівнянні з контрольною групою щурів викликала накопичення (р<0,05) радіоактивного сульфату в крові.

Дослідження ¹⁴С-гліцину після застосування ПП "Профіпар" показало достовірне збільшення (р<0,001) включення радіомітки в крові, у тканинах ясен і альвеолярному відростку, що вказує на сприятливий вплив компонентів пов'язки на біосинтез основного білка досліджуваних тканин - колагену.

Включення ⁴⁵Са в ясна і кістку альвеолярного відростка також достовірно (р<0,001) підвищувалося під впливом ПП "Профіпар" у порівнянні з контрольною групою тварин і з пов'язкою порівняння, що свідчить про посилення процесів мінералізації.

Таким чином, під впливом пародонтальної пов'язки "Профіпар" підсилюється біосинтез мукополісахаридів в яснах і в альвеолярному відростку, біосинтез колагену, підвищується включення радіоактивного кальцію в ясна і кістку альвеолярного відростка, що доводить про можливість цілеспрямованого впливу на метаболізм тканин пародонта і стимулювання процесів репаративної регенерації.

Проведені токсикологічні дослідження нешкідливості ПП "Профіпар" показали, що розроблений препарат не виявляє токсичної дії на організм, не подразнює слизову оболонку порожнини рота, не викликає сенсибілізуючої дії, а також не містить патогенних мікроорганізмів.

На підставі вищевикладених доклінічних досліджень було отримано дозвіл Фармкомітету України на клінічну апробацію пародонтальної пов'язки "Профіпар" у хворих на генералізований пародонтит.

Проведені клінічні дослідження показали, що пародонтальна пов'язка "Профіпар" проявляє виражену лікувальну дію на тканини пародонта у хворих на генералізований пародонтит І і ІІ ступеня.

Розробка модифікованої індексної оцінки стану тканин пародонта. Для підвищення вірогідності візуального визначення ступеня запалення ясен нами запропоновано об'єднати індекс РМА із пробою Шиллера-Писарева. Так, при проведенні комплексу клінічних, лабораторних і статистичних досліджень установлені чіткі границі інтервалів для кожного ступеня тяжкості гінгівіту. Легкий ступінь гінгівіту відзначається в інтервалі від 0 до 0,47 бала, середній - 0,84-1,22, важкий ступінь - 1,59-3,00. Показники, розташовані на границях інтервалів легкого і середнього, середнього і важкого ступенів, які при порівнянні не мають достовірних розходжень, ми назвали "зонами ризику": 1 зона ризику (ЗР-1) - ризик переходу ступеня запалення з легкого в середній, 2 зона ризику (ЗР-2) - ризик переходу у важкий ступінь гінгівіту. Таким чином, структура індексу РМА в нашій модифікації складається з п'яти інтервалів: три ступеня тяжкості гінгівіту (легкий, середній і важкий) і 2 зони ризику (рис. 1).

Для підвищення інформативності середніх значень індексу РМА (х) нами пропонується використовувати його одночасно з даними поширеності гінгівіту по ступені тяжкості в кожній з досліджуваних груп. Крім того, рекомендується обчислювати коефіцієнт інтенсивності запалення (КІЗ).

Рис. 1. Структура індексу РМА в модифікації Parma (Р) і у власній модифікації.

Чим менше коефіцієнт інтенсивності запалення, тим вище ефективність проведеного протизапального лікування. Вищенаведену формулу використовували для обчислення коефіцієнта інтенсивності зубних відкладень (КІЗВ), а також коефіцієнта інтенсивності кровоточивості (КІК) з метою оцінки ефективності проведеного лікування.

Аналіз динаміки змін індексної оцінки в хворих ГП І ступеня хронічного перебігу як на етапах лікування, так і в порівнянні з контрольною групою, показав, що по індексу РМА (Parma) у всіх пацієнтів був виявлений гінгівіт середнього ступеня тяжкості. У нашій модифікації середній ступінь гінгівіту визначався у 54-55% хворих, а 45-46% відносилися до зони ризику - 2, тобто мали реальну тенденцію до переходу у важкий ступінь гінгівіту.

Після проведення професійної гігієни і застосування ПП "Профіпар" в основній групі індекс РМА знизився в 5,7 рази в порівнянні з початковим рівнем. У контрольній групі цей показник знизився лише в 3,3 рази. По завершенню лікування показник індексу РМА в основній і контрольній групах знизився ще в 2 рази і склав 0,11 і 0,19 балів відповідно. КІЗ у контрольній групі був вище, ніж в основній, на 32%, а по закінченні курсу лікування - на 17%, тобто в пацієнтів контрольної групи зберігався ризик загострення процесу.

У процесі лікування індекс OHI-S знизився в основній групі в 3,2 рази, а в контрольній - у 2,7 рази, і досяг оцінки "задовільно". Однак, більш високий коефіцієнт інтенсивності зубних відкладень (на 11% вище) визначався в контрольній групі, що свідчить про більш сприятливі результати лікування в основній групі хворих. Після закінчення лікування індекс OHI-S знизився в 6,17 рази і досяг рівня "гарна гігієна порожнини рота". Швидкість нормалізації індексу в основній групі була в 1,5 рази вище, ніж у контрольній групі. Дуже інформативним виявився КІЗ, який склав 58% після закінчення лікування в основній групі, що свідчить про стабільність досягнутих результатів, на відміну від контрольної групи, де цей показник був на 32% вище і характеризував стан гігієни як не стабільний, готовий перейти в інтервал "задовільно".

До лікування показники індексу кровоточивості характеризувалися як "значна кровоточивість" в обох групах з коефіцієнтом інтенсивності кровоточивості (КІК) 22,7% в основній і 20,9% - у контрольній. По закінченні лікування індекс кровоточивості в основній групі зменшився в 2,3 рази і склав 0,16 бала при КІК - 6,67%, тобто кровоточивість ясен була практично відсутня. У контрольній групі зміни індексу носили аналогічний характер, спостерігалося зниження його рівня в 2,6 рази, а КІК склав 13,13%, що майже в 2 рази вище, ніж в основній групі.

У хворих ГП І ступеня загостреного перебігу симптоматичний гінгівіт по показнику РМА відносився до важкого ступеня. Індексна оцінка по нашій модифікації виявила у 67% пацієнтів обох груп гінгівіт важкого ступеня, в інших 33% - цей показник знаходився в зоні ризику переходу у важкий ступінь. До кінця курсу лікування у всіх 100% пацієнтів було діагностовано легкий ступінь гінгівіту з інтенсивністю запального процесу в основній групі 48,9% і 78,7% - у контрольній.

Аналіз змін індексу гігієни після закінчення лікування показав, що в основній групі стан гігієни оцінювався як "гарний" з інтенсивністю в 76%, в контрольній групі - як "задовільний" з інтенсивністю для цього інтервалу в 14,5%, тобто на 38,5% вище, ніж в основній групі.

Під час лікування індекс кровоточивості зменшився в основній групі в 5,4 рази, а в контрольній - у 3,2 рази. Коефіцієнти інтенсивності кровоточивості при цьому складали 21% і 42% відповідно.

Найближчі результати лікування хворих на ГП I ступеня виявилися ефективними в 100% пацієнтів як основної, так і контрольної груп, однак тривалість курсу лікування пацієнтів основної групи була на 20% коротше, ніж контрольної групи.

Курс лікування хворих ГП ІI ступеня хронічного перебігу контрольної групи був більш тривалим на 25-30%, чим основної групи. В основній групі в 16% був діагностований гінгівіт середнього ступеня тяжкості, 52% хворих мали ризик переходу гінгівіту у важкий ступінь і 32% уже мали важкий ступінь гінгівіту. Після першого етапу лікування в основній групі у всіх хворих було виявлено легкий ступінь гінгівіту. У процесі лікування ступінь запалення знижувався, по закінченні лікування в 100% хворих визначено легкий ступінь гінгівіту, зниження інтенсивності запального процесу в 3,1 рази. Під час другого етапу лікування зниження абсолютної величини індексу відбулося ще в 2,1 рази. У контрольній групі зниження тяжкості симптоматичного гінгівіту відбувалося більш повільно.

Таким чином, в обох групах у всіх 100% хворих було діагностовано легкий ступінь гінгівіту, показники індексу РМА в основній групі визначалися в 2,5 рази краще, ніж у контрольній (р<0,01). Коефіцієнт інтенсивності запалення в контрольній групі в порівнянні з основною був вищим на 42,55%.

Ці дані знаходяться в прямій кореляційній залежності зі станом гігієни порожнини рота і змінами її в процесі лікувально-гігієнічних заходів. По закінченні курсу лікування показники індексу OHI-S в основній (0,42 бала) і в контрольній (0,58 бала) групах відповідали "гарному" гігієнічному стану порожнини рота. Інтенсивність зубних відкладень у контрольній групі була на 27% вище, ніж в основній, тобто лікувально-гігієнічні заходи в основній групі виявилися більш ефективними. Індекс кровоточивості за весь період лікування зменшився в основній групі майже в 6 разів, а в контрольній групі - в 4 рази, що цілком відповідає клінічній ефективності проведеного лікування в кожній групі. Ефективність лікування хворих основної групи визначена на 30-35% вищою, ніж хворих контрольної групи, при цьому курс лікування був на 30% коротшим.

Проведене лікування хворих на ГП ІІ ступеня загостреного перебігу з використанням пародонтальної пов'язки "Профіпар" виявилося ефективним у всіх 100% пацієнтів. Протизапальний ефект проведеної терапії в основній групі був на 71,43% вище, зниження індексу кровоточивості - на 72% значне, а стан гігієни порожнини рота на 72,2% краще, ніж у контрольній групі.

Таким чином, розроблений комплекс лікувально-гігієнічних заходів виявився високоефективним у комплексному лікуванні ГП І, ІІ ступеня як хронічного, так і загостреного перебігу. Протизапальна дія виявлялася вже після 1-2 сеансів лікування і до 4-5 сеансів клінічні результати оцінювалися як позитивні.

Віддалені результати лікування простежені через 6-8 місяців у 138 пацієнтів та через 12-14 місяців - у 114 хворих (табл. 1).

Таблиця 1 - Віддалені результати лікування хворих на генералізований пародонти І і ІІ ступеня

Группа	Діагноз	через 6-8 міс. після лікування	через 12-14 міс. після лікування
		Не мали потреби у лікуванні	Потребували лікування	Не мали потреби у лікуванні	Потребували лікування
			превен-тивного	комплекс-ного		превен-тивного	комплекс-ного
Основна	Генералізований пародонтит І ст.	37	37	5	12%	-	-	14	35%	24	60%	2	5%
	Генералізований пародонтит ІІ ст.	32	32	15	32%	-	-	13	29%	23	51%	9	20%
	УСЬОГО	69	69	20	22%	-	-	27	32%	47	55%	11	13%
Контрольна	Генералізований пародонтит І ст.	12	12	65	22%	6	26%	-	-	6	33%	12	67%
	Генералізований пародонтит ІІ ст.	1	1	10	38%	15	58%	-	-	-	-	11	100%
	УСЬОГО	13	13	15	31%	21	43%	-	-	6	21%	23	79%

За підсумками проведеного дослідження можна зробити висновок, що застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" дозволило досягти стійкого клінічного ефекту у 95% хворих на генералізований пародонтит І ступеня та у 80% хворих на генералізований пародонтит ІІ ступеня протягом 12-14 місяців після проведеного лікування.

Використовуючи банк даних, що включав найближчі і віддалені клініко-рентгенологічні дані, результати індексної оцінки стану пародонта в хворих ГП І і ІІ ступеня до лікування, на етапах лікування, а також у віддалений термін спостереження (6-18 місяців), нами була створена математична модель для оцінки ефективності проведеного лікування і прогнозування термінів ремісії для кожного пацієнта (індивідуально) - номограма, яка представлена у табл. 2.

Таблиця 2 - Номограма визначення ефективності лікування і прогнозування термінів ремісії в хворих на генералізований пародонтит І, ІІ ступеня

Межі інтервалів Індекса РМА, бали	0,0-0,11	0,12-0,24	0,25-0,47
Оцінка ефективності	Висока	СЕРЕДНЯ (помірна)	задовільн.
Прогнозуємий період ремісії, міс.	12 міс. та вище	Понад 6 міс. (6-11)	Менше 6 міс.

Результати досліджень довели, що збіг строків ремісії, що були визначені нами після проведеного курсу лікування хворих, як в основній, так і в контрольній групах, із прогнозуємими, зафіксовано у 96% випадків.

Результати біохімічних досліджень показали, що після проведеного курсу лікування генералізованого пародонтиту з застосуванням пародонтальної пов'язки "Профіпар" знижується рівень перекисного окислення ліпідів і підвищується активність антиоксидантної системи в ротовій рідині хворих, про що свідчать достовірне зменшення вмісту МДА - в 1,4 рази (р<0,005) і підвищення активності глутатіонредуктази - в 1,5 рази (р<0,001).

Застосування ПП "Профіпар" призводить до достовірного зниження загальної протеолітичної активності - в 4 рази (р<0,05), що вказує на зниження інтенсивності запального процесу в тканинах пародонта, і активності кислої (у 3,6 рази - р<0,001) і лужної (у 1,2 рази) фосфатаз в ротовій рідині, що підтверджує наявність у пов'язки виражених протизапальних і мембранотропних властивостей. Місцеве застосування "Профіпару" при лікуванні хворих ГП викликає також достовірне зниження концентрації водорозчинного білка в ротовій рідині - в 1,3 рази (р<0,005), що характеризує процеси нормалізації біосинтезу білка, відновлення проникності судинної стінки.

Бактеріологічні дослідження, проведені до і після курсу лікування ГП із використанням пов'язки "Профіпар", довели значне зниження рівня обсіменіння пародонтальних кишень умовно-патогенними і патогенними мікроорганізмами і частоти виділення специфічної пародонтопатогенної мікрофлори. Так, після лікування зовсім не виділялися Staphylococcus auricularis, S. warneri, S. haemolyticus і S. aureus, Streptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Fusobacterium spp., Porphyromonas gingivalis, Capnocytophaga spp. Кишкову паличку висіяли тільки у 3 пацієнтів проти 8 до лікування, з концентрацією, яка не перевищує 10² -10³ КУО/мл; Staphylococcus capitis - у 1 хворого з 2 раніше обстежених з рівнем обсіменіння 10² КУО/мл; Prevotella spp. - у 1 хворого з рівнем обсіменіння 10³ КУО/мл, що істотно відрізняється від аналогічних показників до лікування. У 3 з 12 хворих виділили поодинокі колонії (10¹-10²) Candida albicans, тоді як до лікування їх знайдено 10⁵-10⁸ КУО/мл. Стійкими до проведеного лікування були тільки патогенні дріжджові гриби Cryptococcus neoformans.

На підставі отриманих даних можна зробити висновок про виражені антимікробні властивості ПП "Профіпар" у відношенні основних пародонтопатогенних бактерій і дріжджових грибів роду Candida.

Таким чином, проведені експериментальні і клінічні дослідження з вивчення пародонтопротекторних ефектів нової розробленої пародонтальної пов'язки "Профіпар" показали виражену лікувально-профілактичну дію її на тканини пародонта, яка обумовлена антиоксидантними, мембранотропними, антимікробними, остеотропними властивостями, що дозволяє рекомендувати цей препарат для профілактики і лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, пов'язаної з розробкою і впровадженням для профілактики і лікування генералізованого пародонтиту пародонтальної пов'язки "Профіпар", створеної на основі комплексу біорегуляторних речовин - біоантиоксидантів і мембранопротекторів.

1. Розроблено рецептуру і технологію виготовлення пародонтальної пов'язки "Профіпар", яка містить біоантиоксиданти (б-токоферол, в-каротин, аскорбінову кислоту), основний компонент мембран - лецитин і антисептик широкого спектра дії - декаметоксин. Уперше в якості формоутворюючого конституєнсу пародонтальної пов'язки обрано воски ефіроолійних культур.

2. В експерименті на моделі спонтанного пародонтиту у щурів доведена терапевтична ефективність пародонтальної пов'язки "Профіпар", яка обумовлена її протизапальною (зниження ЗПА в яснах у 2,1 рази, у сироватці крові - у 1,8 рази), мембранотропною (зниження активності катепсинів у яснах у 1,75 рази) і остеотропною (зменшення ступеня атрофії альвеолярного відростка в 1,4 рази, зріст активності ЩФ у кістці альвеолярного відростка у 2,7 рази) діями на тканини пародонта. Встановлено, що пов'язка не токсична і не подразнює слизову оболонку порожнини рота.

3. Радіоізотопні дослідження показали, що під впливом пародонтальної пов'язки "Профіпар" підсилюється біосинтез мукополісахаридів (по включенню Na₂³⁵SO₄) і біосинтез колагену (по включенню ¹⁴С-гліцину) в яснах і в альвеолярному відростку, підвищується включення радіоактивного кальцію (⁴⁵CaCl₂) в ясна і кістку альвеолярного відростка, що свідчить про можливість цілеспрямованого впливу на метаболізм тканин пародонта і стимулювання процесів репаративної регенерації.

4. Результати клінічних досліджень у динаміці лікування хворих на генералізований пародонтит I, II ступеня показали виражену протизапальну дію пов'язки "Профіпар" на тканини пародонта: за індексом РМА при загостреному перебігу ГП ефект досяг на 60%, а при хронічному - на 107% вище, ніж у контрольній групі; курс лікування - відповідно на 25,6% і 27,6% коротше. Застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" сприяло стійкому клінічному ефекту у віддалені терміни спостереження: у 95% хворих ГП І ступеня й у 80% хворих ГП ІІ ступеня тривалість ремісії досягала 12-14 місяців, що більш, ніж у 2 рази, вище показників контрольної групи.

5. На підставі біохімічних досліджень ротової рідини хворих ГП I, II ступеня встановлено, що пов'язка "Профіпар" сприяє ліквідації запального процесу у тканинах пародонта (зниження ЗПА в 1,7 рази, активності ЩФ у 2,5 рази), зниженню рівня ПОЛ (зменшення вмісту МДА в 2 рази) і росту активності АОС (підвищення активності Гл-редуктази на 42%), стабілізації мембранних структур клітин (зниження активності КФ у 1,6 рази), що є обгрунтуванням для застосування її з метою корекції метаболізму в тканинах пародонта.

6. Встановлена виражена антимікробна дія пов'язки "Профіпар" у відношенні виділених з пародонтальних кишень штамів умовно-патогенних і патогенних бактерій (стафілококів, стрептококів, пептострептококів, ентеробактерій, капноцитофагів, фузобактерій) і грибів р. Candida.

7. Запропонована модифікація індексу РМА і коефіцієнти інтенсивності запалення разом з показниками поширеності симптоматичного гінгівіту об'єктивізують оцінку стану тканин пародонта і є критеріями ефективності лікування. Розроблений спосіб оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту і прогнозування тривалості ремісії дозволяє визначити терміни диспансерного спостереження з уточненням курсів лікування для профілактики загострень патологічного процесу в тканинах пародонта.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для профілактики та лікування генералізованого пародонтиту розроблено рецептуру і технологію виготовлення пародонтальної пов'язки "Профіпар", яка містить біоантиоксиданти (токоферол, каротин, аскорбінову кислоту), основний компонент мембран - лецитин і антисептик широкого спектра дії - декаметоксин. В якості формоутворюючого конституєнсу пародонтальної пов'язки обрано воски ефіроолійних культур.

2. Запропоновано новий метод комплексного лікування генералізованого пародонтиту із застосуванням пародонтальної пов'язки "Профіпар", що дозволяє істотно поліпшити результати лікування, скоротити кількість відвідувань і терміни лікування захворювання, продовжити період ремісії. Рекомендується використовувати "Профіпар" при хронічному перебігу ГП I, II ступенів, а також після ліквідації гострих запальних явищ при загостреному перебігу, наносити щодня на ясна на 3-6 годин. Курс лікування - 4-6 відвідувань при хронічному перебігу ГП і 5-7 відвідувань при загостреному.

3. Пропонується модифікація індексної оцінки стану тканин пародонта, а також метод визначення ефективності проведеного лікування генералізованого пародонтиту і прогнозування термінів загострення захворювання за номограмою. Методика роботи з номограмою: після завершення курсу лікування ГП обчислюється індекс РМА (у балах) і на підставі отриманого значення індексу визначається інтервал, до якого належить це значення, на підставі чого визначається оцінка ефективності проведеного лікування й очікуваний період ремісії. Це дозволяє лікарю визначити терміни диспансерного спостереження і своєчасного проведення протирецидивного лікування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Косенко К.Н., Городенко Э.А., Макаренко О.А. Влияние пародонтальной повязки “Профипар” на течение дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта при спонтанном пародонтите у крыс // Вісник стоматології. - 2002. - № 2. - С.4-6.

Здобувачу належить проведення експериментальних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

2. Городенко Э.А. Модифицированная индексная оценка эффективности противовоспалительной терапии заболеваний пародонта // Современная стоматология. - К., 2002. - № 2. - С. 48-51.

3. Косенко К.Н., Городенко Э.А. Прогнозирование эффективности лечения и сроков диспансерного наблюдения больных генерализованным пародонтитом // Современная стоматология. - К., 2002. - № 3. - С. 68-70.

Здобувачу належить клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз клінічних і статистичних даних, написання статті.

4. Косенко К.Н., Чумакова Ю.Г., Городенко Э.А., Басова С.П. Микробные ассоциации пародонтального кармана у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. - 2000. - № 3. - С.10-13.

Участь здобувача полягає в клініко-лабораторному обстеженні хворих на генералізований пародонтит I і II ступеня, аналізі результатів.

5. Чумакова Ю.Г., Городенко Э.А. Влияние пародонтальной повязки "Профипар" на микрофлору пародонтальных карманов у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С. 33-34.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів бактеріологічних досліджень, написання статті.

6. Чумакова Ю.Г., Городенко Е.О., Макаренко О.А. Дослідження лікувально-профілактичної дії пародонтальної пов`язки "Профіпар" на тканини пародонта експериментальних тварин // Матеріали I (VIII) з`їзду Асоціації стоматологів України. - К., 1999. - С.264-265.

Дисертантові належить проведення експериментальних досліджень, аналіз результатів, написання роботи.

7. Городенко Э. Эффективность применения пародонтальной повязки "Профипар" в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2000. - С.67.

8. Чумакова Ю.Г., Косенко К.М., Зубачик В.М., Перова Г.І., Городенко Е.О. Мембранотропні препарати як засоби патогенетичної терапії пародонтиту // Фізіологіч. журнал. - 2000. - Т.46, № 2 (додаток). - С.106 . (Матеріали III Національного Конгресу патофізіологів України).

Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень та аналізі результатів, що стосуються пародонтальної пов'язки.

9. Чумакова Ю.Г., Левицький А.П., Макаренко О.А., Зубачик В.М., Городенко Е.О., Перова Г.І. Застосування лецитиновмісних препаратів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Матеріали науково-практич. конф. "Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології" - Львів: Галдент. - 1998. - С. 155-156.

Участь дисертанта полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень та аналізі результатів, що стосуються пов'язки "Профіпар".

АНОТАЦІЇ

Городенко Е.О. Застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2003.

Розроблена й опрацьована в експерименті на 234 тваринах і в комплексному лікуванні 148 хворих на генералізований пародонтит I і II ступеня нова пародонтальна пов'язка "Профіпар", створена на основі комбінації біоантиоксидантів (б-токоферол, в-каротин, аскорбінова кислота), основного фосфоліпіду мембран - лецитину і антисептика декаметоксина. Вперше в якості формоутворюючого конституєнсу пародонтальної пов'язки обрано воски ефіроолійних культур (троянди, лаванди, шавлії).

Встановлено, що пародонтальна пов'язка "Профіпар" при лікуванні хворих на генералізований пародонтит надає протизапальний ефект у тканинах пародонта, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і загальну протеолітичну активність в ротовій рідині, сприяє стабілізації мембранних структур клітин, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування.

Показано доцільність використання модифікованого індексу PMA у сполученні з коефіцієнтом інтенсивності запалення для оцінки стану тканин пародонта й ефективності проведеного лікування.

Вперше запропонована математична модель прогнозування перебігу генералізованого пародонтиту (номограма) після проведеного лікування і визначення термінів диспансерного спостереження, яка дозволяє вчасно проводити лікувально-профілактичні заходи і досягти тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.

...