Фізична реабілітація жінок ювенільного періоду, хворих на нейроциркуляторну дистонію, засобами оздоровчої аеробіки

На підставі дослідження стану здоров'я жінок ювенільного періоду, хворих на різні типи нейроциркуляторної дистонії, була розроблена та науково обґрунтовано програма фізичної реабілітації засобами оздоровчої аеробіки, яка складається з 7 етапів та містить комбінування базової, танцювальної, фітбол-, степ-аеробіки, самостійного виконання аутотренінгу, самомасажу, загартувальних процедур, навчання раціональному харчуванню. Оздоровчий ефект забезпечувався підбором оптимальної інтенсивності, обсягу і величини навантаження у комплексах вправ з урахуванням розладів у стані здоров'я обстежуваних жінок. Заняття оздоровчою аеробікою будувалися на вправах низької інтенсивності, які характеризуються виконанням малоамплітудних рухів. Розрахунок частоти серцевих скорочень встановив межі її показників у частинах заняття оздоровчою аеробікою: у аеробній частині ? 148-156 уд./хв., у силовій ? 120-140 уд./хв. Жінкам рекомендувалося виконувати відновні вправи залежно від типу нейроциркуляторної дистонії між блоками вправ аеробної та силової частин.

Ефективність авторської програми підтвердилася статистично вірогідними змінами психоемоційного стану у жінок основної групи. Самопочуття у жінок основної групи, хворих на гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії, стало вищим, ніж у жінок контрольної групи на 27,67%, гіпотензивний - на 24,30%; кардіальний - на 21,55%; активність: гіпертензивний - на 27,81%; гіпотензивний - на 29,71%; кардіальний - на 10,15%; настрій: гіпертензивний - на 16,63%; гіпотензивний - на 26,24%; кардіальний - на 7,97% (р < 0,05); рівень ситуативної тривожності: гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії ? на 32,77%, гіпотензивний - на 28%; кардіальний - на 32,61%; особистісної тривожності: гіпертензивний - на 30,58%; гіпотензивний - на 20,82%; кардіальний - на 12,71% (р < 0,05).

Рівень соматичного здоров'я у 57,14% жінок основної групи, хворих на гіпертензивний тип, під впливом запропонованої програми фізичної реабілітації став нижчим за середній, у 42,86% - середнім; у хворих на гіпотензивний тип - 46,67% нижчим за середній; у хворих на кардіальний тип - 40% середнім, у 10% нижчим за середній. У жінок контрольної групи рівень соматичного здоров'я залишився на низькому рівні. Аналіз впливу фізичної реабілітації на функціональний стан обстежених жінок вказує, що при виконанні ортостатичної проби реакція збудливості симпатичного відділу вегетативної нервової системи «нормальна жива» у хворих на гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії основної групи стала більшою, ніж у жінок контрольної групи ? на 27,38%; у хворих на гіпотензивний - «нормальна жива» ? на 11,87%, «нормальна середня» ? на 32,86%; у хворих на кардіальний - «нормальна жива» ? на 71,67%, «нормальна середня» ? на 20%. При виконанні клиноортостатичної проби реакція збудливості парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи у жінок, хворих на гіпотензивний тип, «нормальна жива» збільшилася - на 46,19%; кардіальний ? на 31,67%; за вегетативним індексом Кердо згідно з отриманими даними у жінок основної групи, хворих на гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії, спостерігалося зменшення симпатикотонічних проявів порівняно з жінками контрольної групи на 45,11%; гіпотензивний тип: парасимпатикотонічних проявів ? на 23,05%, кардіальний тип: симпатикотонічних проявів - на 47,68% та парасимпатикотонічних - на 37,43%.

Нормотензивний тип реакції серцево-судинної системи на пробу Мартіне-Кушелевського у жінок основної групи, хворих на гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії, збільшився порівняно з жінками контрольної групи на 15,72%; гіпотензивний - на 18,91%; кардіальний - на 23,33%. За тестом РWC_170, фізична працездатність у жінок основної групи, хворих на гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії, зросла порівняно з жінками контрольної групи на 27,29%; гіпотензивний - на 25,02%; кардіальний - на 22,60%. Максимальне споживання кисню жінками, які хворіють на гіпертензивний тип нейроциркуляторної дистонії зросло на 16,87%, гіпотензивний - на 21,76%; кардіальний - на 14,77%. Фізична підготовленість за якостями силової динамічної витривалості різних м'язових груп, швидкісно-силової витривалості та гнучкості у жінок основної групи набула також вірогідно кращих змін (р < 0,05) порівняно з жінками контрольної групи. Визначення динаміки змін у рівні неспецифічних адаптаційних реакцій організму показало, що стан норми у жінок основної групи, хворих на гіпертензивний тип, зріс порівняно з жінками контрольної групи ? на 21,43%, гіпотензивний - на 25,24%, кардіальний - на 55,00%. Індекс напруженості знизився у жінок основної групи з гіпертензивним типом більше ніж у жінок контрольної групи на 27,97%, з гіпотензивним ? на 37,21%, з кардіальним ? на 32,59%.

На підставі позицій концепції саногенезу отримані результати дозволяють констатувати ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації засобами оздоровчої аеробіки, яка сприяла зниженню основних симптомів захворювання на нейроциркуляторну дистонію за рахунок підвищення аеробних і силових можливостей жінок, що супроводжувалося поліпшенням параметрів неспецифічних адаптаційних реакцій організму, соматичного здоров'я, психоемоційного стану.

Перспектива подальших досліджень пов'язана з розробкою науково-обґрунтованої програми профілактики нейроциркуляторних порушень у дівчаток молодшого шкільного віку засобами фізичної реабілітації із застосуванням оздоровчої аеробіки.

Список праць, які опубліковані за темою дисертації

1. Долгієр Є.В. Теоретичне обґрунтування питання застосування занять оздоровчої аеробіки, як засобу компенсації дефіциту рухової активності дівчат, хворих на нейроциркуляторну дистонію / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2009. - № 1. - С. 154-158. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, аналізі літературних джерел та формулюванні висновків.

2. Долгієр Є.В. Фізична реабілітація жінок ювенільного періоду, хворих на нейроциркуляторну дистонію, із використанням різних напрямів оздоровчої аеробіки / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - К., 2012. - № 1. - С. 101-106. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, наборі матеріалів дослідження, оформленні статті до друку.

3. Долгієр Є.В. Ефективність програми фізичної реабілітації жінок, хворих на нейроциркуляторну дистонію, засобами оздоровчої аеробіки / Є.В. Долгієр // Молодіжний науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2012. - № 6. - С. 28-33.

4. Долгієр Є.В. Вплив занять із застосуванням різних видів оздоровчої аеробіки на психоемоційний стан студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію / Є.В. Долгієр // Матеріали VII Ірпінських міжнародних педагогічних читань на тему «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти». - Ірпінь, 2009. - С. 324-325.

5. Долгієр Є.В. Аналіз стану здоров'я жінок ювенільного періоду, хворих на нейроциркуляторну дистонію / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Освіта і здоров'я дітей, підлітків та молоді у закладах освіти. - Суми, 2010. - Частина І - С. 407-414. Особистий внесок автора полягає у проведенні досліджень, формулюванні висновків.

6. Долгієр Є.В. Аналіз адаптаційного статусу хворих на нейроциркуляторну дистонію / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Матеріали V Південноукраїнської наук.-практ. конф. «Національні стандарти та індикатори якості діагностики і лікування внутрішніх хвороб» - Одеса, 2010. - С. 100. Особистий внесок автора полягає у плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі результатів.

7. Долгієр Є.В. Вивчення функціонального стану жінок ювенільного періоду, хворих на нейроциркуляторну дистонію / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Матеріали наук.-практ. конф. «Актуальні питання формування здорового способу життя та використання оздоровчих технологій» - Херсон, 2010. - С. 111-112. Особистий внесок автора полягає у підготовці бібліографічного пошуку, узагальненні отриманих результатів.

8. Долгієр Є.В. Вивчення адаптаційних можливостей жінок ювенільного періоду, хворих на нейроциркуляторну дистонію / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Тези доповідей міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх» - Київ, 2010. - С. 304. Особистий внесок автора полягає у проведенні досліджень, аналізі результатів.

9. Долгієр Є.В. Дослідження динаміки змін у стані здоров'я жінок ювенільного періоду, хворих на НЦД під впливом занять оздоровчою аеробікою / Є.В. Долгієр, М.Б. Нікітченко // Материалы международного симпозиума «Современная стратегия и инновационные технологии физического совершенствования студенческой молодежи» - Одеса, 2010. - С. 408-410. Особистий внесок автора полягає у проведенні досліджень, формулюванні висновків.

10. Долгієр Є.В. Вивчення впливу занять оздоровчою аеробікою на параметри гомеостазу жінок ювенільного періоду, хворих на НЦД / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр, М.Б. Нікітченко // Матеріали ХV ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Спортивна медицина, лікувальна фізична культура та валеологія - 2010» - Одеса, 2010. - С. 213. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні досліджень та формулюванні висновків.

11. Долгієр Є.В. Вивчення адаптаційного статусу жінок ювенільного періоду, хворих на різні типи нейроциркуляторної дистонії за Л.Х. Гаркаві «Пульс- Антистрес» / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Сучасні оздоровчо-реабілітаційні технології Луцьк, 2009. - № 4. - С. 163-170. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні досліджень та формулюванні висновків.

12. Долгієр Є.В. Оздоровча аеробіка у фізичній реабілітації жінок ювенільного періоду, хворих на нейроциркуляторну дистонію. Метод. рекомендації / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. - К., 2009 - 24 с. Особистий внесок автора полягає у плануванні роботи, проведенні досліджень.

13. Долгієр Є.В. Аналіз загальних гомеостатичних характеристик організму жінок, хворих на нейроциркуляторну дистонію / О.Г. Юшковська, Є.В. Долгієр // Наука і освіта - Одеса, 2010. - № 6 - С. 218-222. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, наборі матеріалів дослідження, оформлені статті до друку.

14. Долгиер Е.В. Оздоровительная аэробика, как способ физической реабилитации больных нейроциркуляторной дистонией / Е.В. Долгиер // Научные труды НИИ физической культуры и спорта республики Беларусь - Минск, 2011. - № 10 - С. 298-304.

Размещено на Allbest.ru