Особливості умов праці і стану здоров’я робітниць віскозного виробництва та профілактика їх захворюваності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ПРАЦІ І СТАНУ ЗДОРОВ'Я РОБІТНИЦЬ ВІСКОЗНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОФІЛАКТИКА ЇХ ЗАХВОРЮВАНОСТІ

14.02.01 - гігієна, медичні науки

ДРОБОТЕНКО ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Парпалєй Іван Олександрович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри гігієни праці та професійних захворювань

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідуючий кафедрою пропедевтики гігієни, військової і радіаційної гігієни

доктор медичних наук, професор Краснюк Олена Павлівна, Інститут медицини праці АМН України, головний науковий співробітник

Провідна установа: Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, відділ валеології, загальної екологічно залежної та професійної патології, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “20” листопада 2003 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “18”жовтня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Яворовський О.П.

АНОТАЦІЯ

Дроботенко В.А. Особливості умов праці і стану здоров'я робітниць віскозного виробництва та профілактика їх захворюваності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна, медичні науки. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей гігієнічних умов праці, стану захворюваності та клініко-імунологічних порушень у робітниць віскозного виробництва і обгрунтуванню комплексу оздоровчих заходів профілактики сірковуглецевого отруєння (СВ).

Робота проводилась на ВАТ “Черкаське хімволокно”, де виробляється віскозна нитка. Установлено, що найбільш шкідливі умови праці мають місце у прядильних цехах, де робітниці зазнають одночасного впливу парів сірковуглецю, максимальні разові концентрації якого перевищують ГДК у 2-3 рази, та виробничого шуму, що перевищує ГДР на 8-14 дБ.

У структурі захворюваності з тимчасовою непрацездатністю переважають хвороби органів дихання, кістково-м'язевої системи і сполучної тканини, нервової системи, системи кровообігу та органів травлення. В складі професійної патології домінує СВ інтоксикація.

Доведено, що у прядильниць зі зростанням професійного стажу поглиблюються вегетативні, цереброваскулярні, вегетотрофічні та імунологічні порушення з розвитком синдромокомлексу отруєння СВ. Розроблено та впроваджено спосіб лікування професійного отруєння, обгрунтовано заходи оздоровлення умов праці та профілактики СВ уражень працюючих в умовах віскозного виробництва.

Ключові слова: сірковуглець, отруєння сірковуглецем, віскозне виробництво, робітниці прядильних цехів, захворюваність, вегетативні, цереброваскулярні порушення, імунологічна недостатність, імунокорекція, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Дроботенко В.А. Особенности условий труда и состояния здоровья работниц вискозного производства и профилактика их заболеваемости. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена, медицинские науки. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению особенностей гигиенических условий труда, состояния заболеваемости и клинико-иммунологических нарушений у работниц вискозного производства и обоснованию комплекса оздоровительных мероприятий, направленных на решение актуальной задачи медицины труда - профилактики профессиональной заболеваемости работающих в условиях вискозного производства.

Установлено, что наиболее вредные условия труда имеют место в прядильных цехах, где рабочие подвергаются одновременному воздействию паров сероуглерода, содержание которого превышают ПДК в 2-3 раза и производственного шума, превышающего ПДУ на 8-14 дБ.

Выявлено, что в структуре заболеваемости с временной утратой трудоспособности превалируют болезни органов дыхания (50-55%), костно-мышечной системы и соединительной ткани (11-13%), нервной системы (3-6,8%), системы кровообращения (4,6-5,2%) и органов пищеварения (4,5-5%). В составе профессиональной патологии доминирует сероуглеродная интоксикация (91%).

В условиях стационара обследовано 102 работницы прядильных цехов в возрасте от 20 до 50 лет, которые составили 3 опытные группы в зависимости от длительности профессионального стажа. Исследования включали: анкетирование, вегетативное тестирование, реоэнцефалографию, аудиометрию и изучение иммунного статуса.

Показано, что у 34% прядильщиц со стажем 1-6 лет и у 62,5% со стажем 7-14 лет развиваются надсегментарные вегетативные дисфункции. У 70% работниц со стажем 7-14 лет формируются церебральные ангиодистонические расстройства. Увеличение производственного контакта проявляется прогрессированием вегетативных и церебральных нарушений у работниц со стажем 15 и более лет с клиническими проявлениями дисциркуляторной энцефалопатии у 50% пациентов.

У работниц прядильных цехов со стажем 15 и более лет с признаками нейросенсорной тугоухости, развивается потеря слуха в диапазоне речевых частот, что расценено как проявление сосудистых нейродистрофических нарушений вследствие сочетанного воздействия производственного шума и отоксического влияния сероуглерода.

Установлено, что у прядильщиц со стажем 7-14 лет развиваются нарушения клеточного иммунитета 1-2 степени с превалированием супрессивного варианта Т-лимфопении. У работающих в прядильных цехах 15 и более лет отмечено, наряду с более выраженными иммунорегуляторными нарушениями субпопуляционного состава Т-клеток и развитием гипосупрессивного варианта клеточной недостаточности 2 степени, напряжение гуморального иммунитета 1-2 степени.

Предложен и успешно апробирован в лечении больных с сероуглеродной интоксикацией лечебный комплекс с включением берлитиона, тиотриазолина и метода биостимулирующей лазеротерапии.

Результаты гигиенических и клинических исследований обосновали целесообразность пересмотра максимальной разовой концентрации сероуглерода в воздухе рабочей зоны. Рекомендовано дополнить список противопоказаний при трудоустройстве на работу в контакте с сероуглеродом и включить: вегетативную дисфункцию, синдром Меньера, ангиодистонический синдром, иммунодефицитные состояния, артериальную гипертензию и нарушения слуха любой этиологии.

Ключевые слова: сероуглерод, сероуглеродная интоксикация, вискозное производство, работницы прядильных цехов, заболеваемость, вегетативные, цереброваскулярные нарушения, иммунологическая недостаточность, иммунокоррекция, профилактика.

SUMMARY

Drobotenko V.A. Features of working conditions and states of health of working women of viscose manufacture and prophylactic of their case rate - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.02.01 - hygiene, medical sciences. - National medical university of a name of A. Bogomolet's, Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to studying of features of hygienic working conditions, conditions of a case rate and clinical immunological infringements at working women of viscose manufacture and to a substantiation of a complex of the improving actions directed on the decision of an actual problem of medicine of work - prophylaxis of a professional and somatic case rate working in conditions of viscose manufacture.

Researches were carried out at a factory on manufacturing a viscose fiber. It was revealed, that the most harmful working conditions are taking place in spinning shops where working women are influenced simultaneously with a carbon disulfide and the industrial hum, exceeding hygienic specifications. It was revealed, that in frame of a case rate with time disability illnesses of bodies of respiration (50-55%), osteomuscular system and a connecting tissue (11-13%), nervous system (3-6,8%), system of a circulation (4,6-5,2%) and bodies of digestion (4,5-5%) prevail. In structure of a professional pathology the intoxication by a carbon disulfide (91%) dominates.

It was proved, that at working women of spinning shops with ascending the professional experience vegetative, cardiovascular, cerebral vascular, immunological infringements progress and the intoxication a carbon disulfide develops.

On the basis of the received results, principles of pathogenic treatment of an intoxication of a carbon disulfide, with use of agents complex metabolic, antioxidizing, vasoactive and immunity of modulating influence are added. The medical complex, with inclusion berlition, tiotriazolin and a method of a biological stimulating photoradiotherapy is offered and successfully approved in treatment of patients with intoxication by a carbon disulfide.

Key words: a carbon disulfide, an intoxication by a carbon disulfide, viscose manufacture, working women of spinning shops, a case rate, vegetative, cerebral vascular infringements, immune failure, immune correction, prophylaxis.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Шкідливі умови праці на більшості підприємств хімічної промисловості України є основною причиною виникнення професійних отруєнь та захворювань (О.П. Яворовський, 2000).

Особливо гостро постає ця проблема на віскозних виробництвах, де на робітників впливає комплекс несприятливих виробничих факторів, ведучим серед яких є високотоксичний сірковуглець (СВ). Шкідливі умови праці зумовлюють високий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) та розвиток професійного отруєння сірковуглецем (ОС), що призводить до значних трудових втрат і нерідко стає основною причиною інвалідизації кваліфікованих робітників працездатного віку (О.П. Яворовський, І.О. Парпалєй, 2002).

Численними експериментальними та клінічними дослідженнями доведено переважну нейротоксичну дію СВ (В.Г. Артамонова, Н.Н. Шаталов, 1996; O. Aaserud, O.J. Hommeren, B. Tvedt et al., 1990; P.J. Landrigan, D.G. Graham, R.D. Thomas, 1994; D.G. Graham, V. Amarnath, W.M. Valentine et al., 1995). Установлений безперечний факт його атерогенної дії (Ю.А. Терещенко, 1990; T.L. Guidotti, H. Hoffman, 1999; K.P. Коtseva, 2000). Довготривалий виробничий вплив СВ спричиняє розвиток у працюючих хронічного отруєння у вигляді функціональних вегето-судинних розладів з формуванням на пізніх стадіях - токсичної енцефалопатії (Л.К. Першай, 1985; C.C. Huang, C.C. Chu, R.S. Chen et al., 1996; Н. Sinczuk-Walczak, 2000).

Разом з тим, в окресленій проблемі залишаються ряд невирішених питань. Так, недостатньо вивчені гігієнічні характеристики факторів виробничого середовища залежно від основних етапів технологічного процесу виготовлення віскозної нитки. Важливим є визначення ролі конкретних виробничо-професійних факторів у формуванні ЗТВП і професійної патології. Малодослідженими залишаються патогенетичні аспекти імунотоксичної дії СВ. Практично не відпрацьовані схеми патогенетичного лікування СВ інтоксикації в залежності від стану імунологічної реактивності працюючих.

Таким чином, актуальність обраної теми зумовлена високою загальносоматичною та професійною захворюваністю на віскозних підприємствах, необхідністю розробки оздоровчих заходів, в т.ч. ефективних засобів патогенетичної терапії, спрямованих на профілактику СВ уражень, що і обгрунтовує доцільність проведення даного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом комплексної наукової теми “Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці робітників основних професій” (№ державної реєстрації 0198U007358), яка виконується на кафедрі гігієни праці та професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка науково-обгрунтованих гігієнічних та лікувально-оздоровчих заходів профілактики захворюваності на віскозних виробництвах шляхом поглибленого вивчення особливостей впливу умов праці і стану здоров'я працюючих.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані основні завдання:

1. Вивчити особливості умов праці робітників основних професій віскозного виробництва ВАТ “Черкаське хімволокно”.

2. Провести аналіз ЗТВП і професійної захворюваності працюючих на підприємстві.

3. Провести поглиблене клініко-інструментальне обстеження та скринінгове дослідження імунного статусу робітниць прядильних цехів.

4. Розробити додаткові критерії ранньої діагностики та спосіб лікування цереброваскулярних порушень у хворих з сірковуглецевим отруєнням.

5. Розробити та впровадити санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи оздоровлення умов праці на віскозних виробництвах.

Об'єкт дослідження: санітарно-гігієнічні умови праці на віскозному підприємстві ВАТ “Черкаське хімволокно”; робітниці прядильних цехів.

Предмет дослідження: вплив умов праці на стан здоров'я робітниць віскозного виробництва та схеми профілактики їх захворюваності.

Методи дослідження: санітарно-гігієнічні - для оцінки умов праці робітників основних професій підприємства; епідеміологічні - для вивчення захворюваності працюючих; загальноклінічні та інструментальні - для оцінки функціонального стану та виявлення патологічних змін у робітниць; імунологічні - для оцінки стану клітинного та гуморального імунітету обстежених, статистичні - для оцінки вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виконано детальну санітарно-гігієнічну характеристику умов праці робітників основних професій підприємства з виготовлення віскозної нитки. Встановлено, що робітниці прядильних цехів зазнають впливу парів СВ (перевищення ГДК у 2-3 рази) та одночасної дії ВШ, рівні якого перевищують ГДР на 8-14 дБ.

Вивчені особливості клініко-імунологічних порушень у робітниць віскозного виробництва залежно від тривалості виробничого контакту з СВ. Доведено, що у прядильниць зі зростанням професійного стажу поглиблюються вегетативні та цереброваскулярні порушення, які супроводжуються розвитком імунологічної недостатності 1-2 ступеня.

Обгрунтовані та розширені теоретичні уявлення щодо патогенезу виникнення та розвитку СВ уражень у робітників віскозного виробництва.

Практичне значення отриманих результатів. Обгрунтовані рекомендації щодо перегляду існуючих ГДК СВ в повітрі робочої зони та часу його експозиції протягом робочої зміни.

Розроблені науково обгрунтовані додаткові критерії діагностики та лікування клініко-імунологічних порушень працюючих в умовах виробничо-професійного контакту з СВ.

Виявлені у обстежених особливості порушень церебральної гемодинаміки та імунного статусу дозволили рекомендувати їх використання в якості об'єктивних критеріїв при проведенні професійного відбору, для ранньої діагностики ОС та підбору оптимальних, патогенетично спрямованих засобів лікування СВ уражень.

Розроблено у співавторстві з д.м.н., професором І.О. Парпалєєм спосіб комплексного лікування цереброваскулярних порушень у хворих з професійним отруєнням (патент України №56029 А, 2003).

Отримані результати впроваджені у практичну роботу Центру професійної патології Черкаської обласної лікарні та використовуються у навчальному процесі на кафедрі гігієни праці з курсом професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. У процесі роботи автором самостійно виконані 75% гігієнічних досліджень, проведений аналіз ЗТВП за 4 (1997-2000) роки, багатофакторне анкетування, клінічний огляд та вегетативне тестування обстежених. Інструментальні та функціональні дослідження виконувались спільно із співробітниками відділення функціональної діагностики Черкаської обласної лікарні. Імунологічні методики проведено спільно з лікарем імунологом на базі імунологічної лабораторії обласної лікарні.

Автором особисто апробовані схеми профілактичного та реабілітаційного лікування клініко-імунологічних порушень у хворих з ОС.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи обговорено на засіданнях кафедри гігієни праці з курсом професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (2002), представлено у вигляді доповідей на III Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000), на конференції молодих вчених, присвяченій 73 річниці заснування Інституту медицини праці АМН України (Київ, 2001), на II Міжнародному симпозіумі по біоетиці в м. Києві (2002), науково-практичній конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми” (Київ, 2002), опубліковано у збірниках наукових праць та журналах.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 5 статей у фахових наукових журналах та збірниках, що входять до переліку ВАК України.

Структура та об'єм дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 174 сторінках машинопису і складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Бібліографія складається із 202 джерел, серед яких 112 кирилицею та 90 - латиницею. Робота містить 34 таблиці та 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Гігієнічні дослідження проводились на віскозному підприємстві ВАТ “Черкаське хімволокно” і включали вивчення санітарно-технічної документації та гігієнічну оцінку умов праці робітників основних професій в хімічному, прядильному та текстильному цехах (згідно основних технологічних етапів). Рівні загазованості парами СВ визначались методом колориметрії згідно методичних вказівок МВ № 1686-77 від 17.04.77. Заміри ВШ виконувались шумоміром ВШВ-003М з наступною гігієнічною оцінкою отриманих даних згідно санітарних норм - ДСН 3.3.6.037-99. Параметри мікроклімату вивчалися в теплий і холодний періоди року. Оцінка отриманих результатів з урахуванням категорії робіт проведена згідно санітарних норм - ДСН 3.3.6.042-99. Рівні освітленості на робочих місцях визначали за допомогою люксметра Ю-116 і оцінювали згідно норм освітлення CНиП II-4-79 “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования”.

Вивчення ЗТВП на ВАТ “Черкаське хімволокно” проводили за рекомендаціями Н.В. Долге, А.Я. Юркевич (1984) та О.П. Яворовського (2000), шляхом обробки персональних “Карт обліку тимчасової непрацездатності” та статистичних форм 23-ТН за 4 (1997-2000) роки. З метою оцінки стану професійної захворюваності були вивченні та проаналізовані випадки профпатології на підприємстві за 1961-2000 роки.

В умовах стаціонару обстежено 102 робітниці прядильних цехів ВАТ “Черкаське хімволокно” віком від 20 до 50 років, які були розподілені на 3 дослідні групи. До 1 групи увійшли 35 жінок віком 20-30 років, які працювали в прядильних цехах від 1 до 6 років. Другу групу склали 32 прядильниці віком 31-40 років зі стажем 7-14 років. І до третьої групи були включені 35 робітниць віком 41-50 років, професійний стаж яких становив 15 і більше років. Контрольну групу склали 32 жінки віком 25-50 років, які не зазнавали впливу шкідливих факторів.

Комплексне обстеження включало: анкетне опитування суб'єктивних скарг з уточненням за органами і системами, загальноклінічні, інструментальні та скринінгові імунологічні дослідження.

Електрокардіографічні дослідження проводили за допомогою апарату фірми “Шиллер” з наступним аналізом частоти виявлених порушень згідно рекомендацій А.В. Струтинського (2001).

Стан церебральної гемодинаміки оцінювали за допомогою реографічного комп'ютерного комплексу фірми “НейроСофт” (Росія) з візуальним аналізом реоенцефалограм і визначенням основних гемодинамічних показників згідно з рекомендаціями М.А. Ронкіна і співав. (1997).

Аудіометрія проводилась за допомогою аудіометра МК-31 (Німеччина). Характер порушень слухової функції оцінювали за рекомендаціями О.П. Краснюк і співав. (2001).

Визначення функціонального стану вегетативної нервової системи (НС) проводили за критеріями дослідження вегетативного тонусу (ВТ), вегетативної реактивності (ВР) та вегетативного забезпечення (ВЗ) за методиками, запропонованими А.М. Вейном (1998).

Дослідження імунного статусу проводили шляхом визначення основних показників клітинного та гуморального імунітету за методиками, запропонованими К.Ф. Чернушенко (1988) та Р.В. Петровим (1992). Оцінку отриманих результатів з визначенням ступеня порушення імунного статусу проводили за рекомендаціями Б.М. Пухлика (1992).

Статистична обробка матеріалів дослідження проводилась за допомогою пакету статистичних програм “Statgraf”.

Результати дослідження та їх обговорення. ВАТ “Черкаське хімволокно” - потужний промисловий комплекс, на якому функціонують три виробничі лінії з однаковим складом цехів, де здійснюється виготовлення віскозної нитки. Основними етапами виробництва є: отримання віскозного розчину в хімічних цехах, отримання та обробка віскозного волокна в прядильних та прядильно-обробних цехах, перемотування віскозної нитки в текстильних цехах. Основні професійні групи складають: апаратники хімічних цехів, апаратники формування хімічного волокна прядильних цехів та перемотувальниці текстильних цехів.

Дослідження вмісту парів СВ в повітрі робочої зони апаратників хімічних цехів показали, що його максимальні разові концентрації знаходились на верхній межі ГДК (10 мг/м³), а середньозмінна концентрація за період 1997-2000 років коливалась в межах 3,2-5,6 мг/м³ (4,60,3 мг/м³), що перевищувало ГДК (3 мг/м³) в 1,5 рази. Найбільшу загазованість парами СВ виявлено на робочих місцях апаратників формування хімічного волокна у прядильних цехах. До того ж, фактичні концентрації парів СВ коливались залежно від характеру технологічних операцій (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст парів СВ в повітрі робочої зони у прядильних цехах (Мm )

Технологічний режим	Місце відбору проб, технологічні операції	Кількість аналізів	Максимальноразова концентрація парів СВ (мг/м3)	Кратність перевищення ГДК
			в холодний період року	в теплий період року	середня за рік
Герметичний (при закритих рамах капсюляції)	Зона обслуговування прядильної машини	102	8,31,4 12,6-4,0	7,851,15 11,3-4,4	8,11,2 12,6-4,0	1,1-1,3
Негерметичний (при відкритих рамах капсюляції)	Під час знімання продукції	36	15,050,85 17,5-12,6	15,31,1 18,1-12,5	15,150,9* 18,1-12,5	1,8
	Під час заправки нитки	36	13,11,1 16-8,2	19,72,4 27,1-10,2	16,41,7* 27,1-10,2	1,6-2,7

Примітки: 1. В чисельнику вказано рівень загазованості в Мm, у знаменнику - межі коливань max-min. 2. * - достовірна різниця (р<0,05) між концентрацією СВ в режимі розгерметизації та в герметичному режимі.

Середньозмінна концентрація СВ у прядильних цехах становила 7+1,2 мг/м³, що в 2,3 рази перевищувало ГДК (3 мг/м³).

Основним ВШ джерелом в прядильних цехах були прядильні машини, а в текстильних цехах - перемотувальні станки. Рівні ВШ у прядильних цехах перевищували ГДР на 8-14 дБ, а у текстильних - на 3-8 дБ. Найбільше перевищення рівнів звукового тиску спостерігалось в середньо- та високочастотній частині спектру (500-8000 Гц).

Виявлено, що праця перемотувальниць текстильних цехів пов'язана з локальним навантаженням на м'язи рук та плечового поясу і частими нахилами тулуба, що перевищувало норму в 1,5-1,7 рази.

Таким чином, результати гігієнічних досліджень свідчили про шкідливі умови праці робітників означених професій, що обумовлює високу вірогідність виникнення серед них загальносоматичної та професійної патології.

Аналіз стану ЗТВП на ВАТ “Черкаське хімволокно” показав, що її рівень (за рядком “разом усі хвороби”) за 4 роки ( 1997-2000) зріс на 10% за випадками і 13% за днями. При цьому, ЗТВП робітників за випадками (93,5±4) і за днями (1028±46) на 100 працюючих достовірно перевищувала аналогічні показники, як у робітників іншого хімічного підприємства м. Черкас - ВАТ “Азот”(відповідно випадки - 79±4, дні - 795±23; р<0,01), де дія СВ відсутня, так і у працездатного населення регіону (39±0,6, 492±7; р<0,001).

Серед причин ЗТВП провідне місце займали захворювання органів дихання (їх частка коливались в межах 50-55%), хвороби кістково-м'язевої системи та сполучної тканини (11-13%), а також патологія НС (3-6,8%), системи кровообігу (4,6-5,2%) та органів травлення (4,5-5%). У складі нервових хвороб домінували випадки вегето-судинної дистонії (ВСД), які були діагностовані у 50-75% обстежених та розлади периферичної НС (23-30%). Випадки гіпертонічної хвороби (42-57%) превалювали серед хвороб системи кровообігу. При цьому, виявлено достовірно (р<0,05) вищий рівень ЗТВП у порівняні з аналогічними даними по регіону практично за всіма нозологічним формами.

Протягом 1961-2000 років на ВАТ “Черкаське хімволокно” зареєстровано 86 випадків професійних захворювань, із них 78 (90,7%) - хронічного отруєння СВ. Крім того, було діагностовано 3 (3,5%) випадки нейросенсорної приглухуватості і 5 (5,8%) - професійної патології іншої етіології, а саме: по 1 випадку бронхіальної астми, вібраційної хвороби, пневмоконіозу, професійної катаракти та попереково-крижового радикуліту.

Детальний аналіз скарг обстежених показав, що їх частота в дослідних групах фактично за всіма пунктами перевищувала аналогічні дані в групі контролю (р<0,05). При цьому, в 2 і 3 групах практично здоровими себе не визнали жодна із опитуваних, до того ж 94% осіб 2 групи і 100% осіб 3 групи пов'язували виникнення захворювань саме з шкідливими умовами праці. Дані опитування засвідчили переважання скарг з боку нервової та серцево-судинної систем, частота яких у групах зростала зі збільшенням професійного стажу робітниць.

Порівняльний аналіз висновків електрокардіографічних досліджень свідчив про превалювання функціональних, екстракардіальних порушень ваготонічного характеру у робітниць 1 і 2 групи. У прядильниць 3 групи відмічено патологічні ознаки органічного ураження скорочувальної функції міокарду та його провідної системи. Особливістю виявлених порушень була достовірна (p<0,001) висока різниця між частотою гіпертрофій лівого шлуночка в 3 групі (401,3%) у порівнянні з аналогічними даними, як в 1 (2,81,66%), так і у 2 (251,53%) групах. У 90% робітниць 3 групи виявлені зміни метаболічно-дистрофічного характеру, що притаманно кардіотоксичній дії СВ.

Аналіз результатів вегетативного тестування показав, що за зовнішніми показниками ВТ у всіх дослідних групах переважала симпатикотонія: в 1 групі діагностовано у 37,5% осіб, у 2 групі - у 62,9%, у 3 групі - у 50%. Відносне зростання парасимпатичних реакцій відмічено у 3 групі (виявлено у 37,5% обстежених, проти 34,3% в 1 групі та 20% у 2 групі), при цьому у робітниць спостерігались клінічні прояви ВСД, переважно пароксизмального типу. Дані дослідження ВР робітниць 1-3 груп свідчили про змінений характер відповіді на стимуляцію надсегментарних вегетативних структур, що проявлялось достовірним (р<0,05), у порівнянні з контролем, підвищеним симпатичним реагуванням при подразненні симпатичної ланки вегетативної НС та зниженням парасимпатичного реагування на стимуляцію її парасимпатичної ланки. Оцінка ВЗ показала достовірну різницю (p<0,05) між частотою надлишкового і недостатнього ВЗ у осіб 1-3 груп у порівняні з даними контрольної групи як при моделюванні фізичної, так і психічної діяльності.

Таким чином, у робітниць прядильних цехів розвиваються вегетативно-судинні розлади, які поглиблюються зі зростанням професійного контакту. Тривалий хронічний вплив СВ, дія якого потенціюється ВШ, супроводжується виснаженням компенсаторних механізмів унаслідок дезінтеграційних процесів в надсегментарних вегетативних центрах, що призводить до розвитку у робітниць зі стажем 15 і більше років гемодинамічних порушень системного характеру з формуванням синдромокомлексу дисциркуляторної енцефалопатії.

Візуальний аналіз реографічних кривих у дослідних групах свідчив про превалювання дистонічного типу реоенцефалограм. При дослідженні басейну внутрішньої сонної артерії такий тип реограм виявлено у 45,71,25% обстежених 1 групи, 43,71,33% - 2 групи і у 45,71,25% - 3 групи. У басейні хребтової артерії, відповідно: у 401,3% осіб 1 групи, 40,61,34% - 2 групи і 68,60,95% - 3 групи. При цьому спостерігалось чергування реографічних комплексів гіпер-, гіпо- та нормотонічного типів, що вказувало на порушення тоніко-еластичних властивостей судинних стінок. Поряд з цим “атеросклеротичний” тип реоенцефалограм зафіксований у 8 осіб 3 групи. Виявлені зміни свідчили про формування у робітниць зі стажем 15 і більше років виражених цереброваскулярних порушень внаслідок органічного ураження мозкових судин та порушення механізмів регуляції їх тонусу.

Аналіз цифрових значень показників церебральної гемодинаміки серед обстежених 2 та 3 груп показав значне зниження мозкового пульсового кровообігу в басейні внутрішньої сонної артерії, де середні значення реографічного індексу (РІ) становили: у 2 групі - 0,7140,023 од., а у 3 групі - 0,4820,042 од., що суттєво (р<0,001) відрізнялось від групи контролю (0,8830,037 од.). У 2 та 3 груп також виявлено достовірно високу (р<0,01) різницю, у порівняні з групою контролю, за показниками часу швидкого наповнення (ЧШН) та часу підйому реограми (ЧПР), що свідчило про підвищення тонусу і спазм магістральних церебральних судин.

При порівнянні середніх значень дикротичного індексу (ДкІ) у контролі виявлено достовірну (р<0,05) різницю з 2 групою і суттєву (p<0,01) розбіжність з 3 групою, що вказувало на спастичний стан прекапілярного русла. Зростання діастолічного індексу (ДСІ) в 1 та 2 групах свідчило про підвищення тонусу венозних судин. Це розцінено як компенсаторну реакцію для підтримання належного кровопостачання на тлі спастичного стану судин артеріального русла. Зниження ДСІ у 3 групі вказувало на грубі розлади венозного відтоку за так званим “дефіцитним типом” (Ронкін М.А., 1997), що свідчило про виражені дизрегуляторні порушення тонусу судинної системи на рівні венул і дрібних вен та формування органічних уражень церебральних судин.

Аналіз даних нітрогліцеринового тесту показав, що у 92% робітниць 1 групи і 72% - 2 групи протягом 3 хвилин після прийому 0,5 мг нітрогліцерину спостерігалась нормалізація всіх показників реограми, що вказувало на функціональний характер виявлених змін мозкової гемоциркуляції. Відсутність достовірних розбіжностей (р>0,05) між показниками РІ, ЧШН, ЧПР, ДкІ та негативна різниця середніх значень ДСІ, визначених у стані спокою та після проби з нітрогліцерином у робітниць 3 групи, свідчили про виражені ангіодистонічні розлади внаслідок порушення вегетативної регуляції судинного тонусу та органічних уражень судин мозку. Виявлені зміни ми розглядали як специфічні ознаки прогресуючого перебігу ОС.

Аудіологічне дослідження виявило початкові порушення слуху за типом звукосприймання у 25,5% обстежених 2 групи і у 25% - 3 групи, легкі порушення слуху - у 17% пацієнтів 2 і у 37,5% - 3 групи, помірні зниження слуху - у 28% робітниць 3 групи. Особливістю виявлених змін у 3 групі було підвищення порогу звукосприймання (на 18,5-23 дБ) на низьких частотах мовного спектру. Виявлені зміни у прядильниць зі стажем 15 і більше років ми розцінили як прояв судинно-нейродистрофічних порушень, ймовірно, внаслідок поєднаної ушкоджуючої дії ВШ і токсичного впливу СВ на різні ланки слухового аналізатору.

Оцінка імунного статусу обстежених показала, що при порівнянні з контролем вмісту Т- і В-лімфоцитів у осіб 2 і 3 груп виявлена достовірна (р<0,05) Т- та В-лімфопенія. При цьому, зниження кількості Т-лімфоцитів у 2 групі здійснювалось за рахунок зниження теофілін-резистентних Т-клітин: 21,31,4% проти - 34,90,48% в контролі та 25,62,2% у 3 групі, а Т-лімфопенія у 3 групі була спричинена зниженням теофілінчутливих Т-клітин: 0,140,03, у порівняні з контролем - 16,90,4% і 15,50,58% у 2 групі. Це відобразилось на значенні імунорегуляторного індексу (ІРІ) і, відповідно, на розподілі частоти варіантів клітинної недостатності (табл. 2).

Таблиця 2. Частота порушень клітинного імунітету у робітниць в залежності від стажу (Рm_p)

Варіанти недостатності клітинного імунітету	Частота варіантів в групах, стаж (роки)
	2 група (7-14) (n =32)	3 група (15 і більше) (n=35)	Контроль (n=32)
	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%
Т-лімфопенія з нормальним ІРІ	11	34,41,43*	9	25,71,46*	4	12,51,65
Супресивний варіант (ІРІ<1,5)	10	31,251,46*#	3	8,61,6	3	9,41,68
Гіпосупресивний варіант (ІРІ>3)	4	12,51,65	17	48,61,21*#	2	6,251,69

Примітки: 1. * - достовірна різниця між аналогічними показниками в дослідних групах і контролем (р<0,05); 2. ^# - достовірна різниця між аналогічними показниками 2 і 3 групи (р<0,05).

У робітниць зі стажем 7-14 років ІРІ становив у середньому 1,370,15, що вказувало на відносний супресивний варіант імунної недостатності за клітинним типом, який спостерігався у 10 осіб. У робітниць зі стажем 15 і більше років середні значення ІРІ дорівнювали 2,90,4, що свідчило про розвиток відносного гіпосупресивного варіанту клітинного імунодефіциту, який діагностовано у 17 осіб. При цьому, відхилення показників від норми в обох групах коливалось в межах 18-42% в напрямку дефіциту, що вказувало на 1-2 ступінь імунної недостатності.

Порушення гуморальної ланки імунітету (табл. 3) у робітниць зі стажем 7-14 років проявилось дисімуноглобулінемією (Іg) за рахунок підвищеного вмісту Іg М та зниження Іg А. При цьому відмічено достовірну різницю (р<0,05) частоти даного синдрому як у порівнянні з контролем, так і 3 групою. Особливістю тканинної імунної дисфункції у робітниць, зайнятих на виробництві 15 і більше років, була гіперімуноглобулінемія М, яку виявлено у 68,60,95% осіб, що достовірно (p<0,05) перевищувало аналогічний показник, як у групі контролю (9,41,68%), так і у 2 групі (251,53%).

Також у 45,71,25% осіб 3 групи відмічено підвищений рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), який суттєво (p<0,05) відрізнявся від даних у контролі (12,51,65%) та у 2 групі (18,71,6%). При цьому, коливання показників гуморальної ланки від норми у робітниць 2 групи становило 8-24%, що розцінено як імунну дисфункцію 0-1 ступеня, а у осіб 3 групи - 16-37%, що дозволило діагностувати порушення тканинного імунітету 1-2 ступеня.

гігієнічний праця захворюваність віскозний

Таблиця 3. Частота порушень гуморального імунітету у прядильниць залежно від стажу (Рm_p)

Синдроми порушення гуморального імунітету	Частота синдромів в групах, стаж (роки)
	2 група (7-14) (n = 32)	3 група (15 і більше) (n = 35)	Контрольна (n=32)
	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%
Гіперімуноглубулінемія М	8	251,53*	24	68,60,95*#	3	9,41,68
Дисімуноглубулінемія	12	37,51,34*#	5	14,2 1,57	4	12,51,65
Підвищення ЦІК	6	18,71,6	16	45,71,25* #	4	12,51,65

Примітки: 1 * - достовірна різниця між аналогічними показниками в дослідних групах і контролем (p<0,05), 2 ^# - достовірна різниця між аналогічними показниками 1 і 2 групи (p<0,05).

Аналіз структури виявлених захворювань у робітниць прядильних цехів (табл. 4) свідчив про розвиток у них різнобічних функціональних та органічних порушень, насамперед, з боку нервової та серцево-судинної систем.

Таблиця 4. Частота виявлених захворювань у робітниць прядильних цехів (Рm_р)

Діагноз (нозологічна форма, синдром)	Група 1 (n = 35)	Група 2 (n = 32)	Група 3 (n=35)
	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%
1. Патологія НС, в т.ч.:	16	451,25	24	750,9	35	100
1.1. Вегетативна дистонія	12	34,31,37	20	62,51,17	34	97,10,3
1.2. Церебральний ангіодистонічний с-м	4	11,41,6	18	56,251,17	1	2,81,66
1.3. Дисциркуляторна енцефалопатія	-	-	4	12,51,65	18	51,41,18
3.4. Вегето-сенсорна поліневропатія кінцівок	2	5,71,64	12	37,51,4	21	601,07
2. Захворюв. серцево-судинної с-ми, в т.ч.	11	31,41,4	22	68,751	29	82,90,67
2.1. Ішемічна хвороба серця	-	-	5	15,61,62	13	37,11,34
2.2. Артеріальна гіпертензія	8	22,81,49	16	501,25	14	401,3
2.3. Нейро-циркуляторна дистонія	3	8,61,6	6	18,71,6	1	2,81,66
2.4. Міокардіодистрофія	3	8,61,6	11	34,41,43	16	451,25
3. Патологія органів травлення, в т. ч.:	12	34,31,37	19	59,41,3	32	91,40,5
3.1. Виразкова хвороба шлунку та 12 палої кишки	5	14,21,6	9	28,11,5	3	8,61,6
3.2. Хронічний гастрит, гастродуоденіт	6	17,11,54	13	40,61,34	22	62,91,03
4. Хвороби органів дихання, в т.ч.:	8	22,81,49	12	37,51,4	12	34,31,37
4.1. Хронічний бронхіт	2	5,71,64	4	12,51,65	6	17,11,54
6. Патологія опорно-рухового апарату та сполучної тканини, в т.ч.:	5	14,21,57	12	37,51,4	22	62,91,03
6.1. Остеохондроз хребта	4	11,41,6	9	28,11,5	18	54,41,18
6.2. Деформуючий остеоартроз	-	-	3	9,41,68	6	17,11,54
6.3. Ревматоїдний артрит	-	-	1	3,11,7	4	11,41,6
7. Хронічна нейросенс. приглухуватість	4	11,41,6	14	43,71,33	22	62,91,03
8. СКХ, хронічний пієлонефрит	3	8,61,6	4	12,51,65	5	14,21,57
9. Отруєння сірковуглецем	-	-	4	12,51,65	29	82,90,67

Як видно із табл. 4, зростання тривалості виробничого контакту супроводжувалось розвитком у робітниць зі стажем 7-14 років прогресуючої ВСД, артеріальної гіпертензії та церебрального ангіодистонічного синдрому, а також ураженням периферичної НС, що свідчить про шкідливий вплив виробничих факторів. На домінуючу роль в цьому явищі СВ вказує те, що у більшості прядильниць 3 групи діагностовано синдромокомплекс СВ інтоксикації, який у 51,4% випадків клінічно проявився явищами дисциркуляторної енцефалопатії.

Виявлене нами збільшення частоти загальносоматичних розладів зі зростанням професійного стажу працюючих підтверджує дані літератури стосовно політропного характеру резербтивно-токсичної дії СВ та, з урахуванням результатів імунологічних досліджень, доводить вірогідність імунотоксичного впливу останнього. Це, насамперед, імуносупресорний ефект з клінічними ознаками інфекційного синдрому, що проявився збільшенням захворювань органів дихання, травлення та сечовиділення. З іншого боку, зростання патології опорно-рухового апарату та сполучної тканини у стажованих робітниць підтверджує ймовірність залучення до патологічного процесу аутоімунного компоненту.

На підставі отриманих результатів нами обгрунтовані додаткові принципи патогенетичної терапії СВ інтоксикації. У відповідності з цим проведена клінічна апробація комплексної схеми лікування, яка включала, поряд з традиційними засобами, додатковий лікувальний комплекс: берлітіон, тіотриазолін і метод біостимулюючої лазеротерапії.

За допомогою запропонованого способу проведено лікування 18 хворих з клінічними проявами СВ інтоксикації. Моніторингові дослідження мозкової гемоциркуляції та імунного статусу показали значно більшу ефективність лікування у 16 (88,8%) осіб, які приймали комбіновану терапію. Виявлено позитивний імуномодулюючий ефект комплексної схеми, що проявилось нормалізацією ІРІ. Також установлено, що збільшення пульсового кровонаповнення корелювало з показниками ІРІ у даної групи хворих (r=0,68). Це дозволило зробити висновок: поліпшення мозкової гемодинаміки у хворих, які отримували лікувальний комплекс, здійснюється за рахунок відновлення адекватних тоніко-еластичних властивостей церебральних судин з активною участю механізмів імунного захисту.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та визначено необхідність вирішення наукової задачі щодо підвищення ефективності профілактики професійної та загальносоматичної захворюваності в умовах віскозного виробництва на основі вивчення особливостей гігієнічних умов праці та стану здоров'я працюючих з метою впровадження відповідних оздоровчих заходів.

1. На підприємствах віскозного виробництва найбільш шкідливими є умови праці апаратниць формування хімічного волокна прядильних цехів, які працюють під впливом одночасної дії парів сірковуглецю, концентрація якого в повітрі робочої зони часто перевищує ГДК у 2-3 рази, та виробничого шуму, рівні якого перевищують ГДР на 8-14 дБ.

2. Високий ризик виникнення професійної та ускладнення загальносоматичної патології прогнозується у: апаратників хімічних цехів, де має місце шкідливий вплив парів сірковуглецю, середньозмінні концентрації якого часто перевищують ГДК в 1,5 рази, та перемотувальниць текстильних цехів, професія яких вимагає локального перенапруження м'язів рук, плечового поясу і частих нахилів тулуба, що перевищують норматив в 1,5-1,7 рази, а також пов'язана з дією виробничого шуму, рівні якого перевищують ГДР на 3-8 дБ.

3. Установлений зв'язок між несприятливими умовами праці на віскозному виробництві та високим рівнем загальної захворюваності (по рядку “разом усі хвороби”), який за кількістю випадків (93,5±4) і днів (1028±46) втрати працездатності на 100 працюючих достовірно перевищує аналогічні показники (відповідно 39,0±0,6 і 492±7 при р<0,001) серед працездатного населення регіону, а також у порівнянні із захворюваністю (відповідно 79,4±4 і 795±23 при р<0,01) робітників хімічного підприємства “Азот”, на якому працюючі не контактують із парами сірковуглецю. В структурі загальносоматичної захворюваності робітників віскозного виробництва хвороби органів дихання діагностуються у 50-55%, хвороби кістково-м'язевої системи і сполучної тканини - у 11-13%, нервової системи - у 3-6%, системи кровообігу - у 4,6-5,2% та органів травлення - у 4,5-5% працюючих. При цьому рівень захворюваності у випадках і у днях непрацездатності повторює вищезазначену тенденцію у порівнянні із працездатними жителями регіону і працюючими на підприємстві “Азот” .

4. Серед постраждалих внаслідок професійного захворювання на віскозному підприємстві ВАТ “Черкаське хімволокно” 90,7% складають хворі з хронічним отруєнням сірковуглецем, 3,5% - професійною нейросенсорною приглухуватістю, інші 5,8% включають вібраційну хворобу, бронхіальну астму, пневмоконіоз, професійну катаракту та попереково-крижовий радикуліт.

5. У робітниць прядильних цехів віскозного виробництва розвиваються вегетативно-судинні порушення, які прогресують зі зростанням тривалості професійного стажу. При цьому, у 34% працюючих зі стажем 1-6 років і у 62,5% зі стажем 7-14 років виявляються функціональні порушення у вигляді надсегментарних вегетативних дисфункцій. У 70% робітниць зі стажем 7-14 років розвиваються різного ступеня важкості церебральні ангіодистонічні розлади, які зі збільшенням професійного контакту поступово прогресують і при стажі 15 і більше років у половини пацієнтів проявляються ознаками дисциркуляторних змін з явищами енцефалопатії.

6. Клінічною особливістю нейросенсорної приглухуватості у робітниць прядильних цехів віскозного виробництва, що виникає внаслідок поєднаної дії виробничого шуму і парів сірковуглецю, є зниження слуху не тільки на високих (4-8 тисяч Гц), а і на частотах розмовного діапазону, що пояснюється нейроототоксичною дією сірковуглецю.

7. У робітниць прядильних цехів віскозного виробництва поступово і стадійно розвиваються порушення клітинної і гуморальної ланок імунного статусу: при стажі 7-14 років розвивається супресивний варіант клітинної недостатності 1-2 ступеня та гуморальні зміни 0-1 ступеня; при стажі 15 і більше років поряд з напруженням гуморальної ланки імунітету 1-2 ступеня формується гіпосупресивний варіант клітинної недостатності 2 ступеня.

8. Достовірні порушення імунного статусу у робітниць віскозного виробництва залежно від професійного контакту із сірковуглецем, разом з одночасним порушенням вегетативної регуляції та церебральними дистонічними розладами, свідчать про суттєву роль вторинного імунодефіциту в патогенезі розвитку хронічного сірковуглецевого отруєння, а також обгрунтовують необхідність використання імуномоделюючих препаратів у профілактиці та лікуванні професійної і загальносоматичної захворюваності працюючих у віскозній галузі.

9. Клінічна апробація запропонованої схеми імунокорегуючої терапії при лікуванні робітників віскозного виробництва нормалізувала імунний статус у 88,8% хворих, що дозволяє її рекомендувати в комплексі лікувально-профілактичних заходів у віскозній промисловості.

10. Високий рівень професійної та загальносоматичної патології у робітниць віскозного виробництва, ранній розвиток імунопатологічних, вегетативних та церебральних дистонічних розладів дають вагомі підстави для перегляду нормативів ГДК сірковуглецю у напрямку його зменшення, а також розширення списку протипоказань для прийому на роботу у віскозне виробництво та застосування нових схем профілактики вказаної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи діапазон токсичної дії сірковуглецю, ранній розвиток вегетотрофічних змін, імунопатологічних розладів та порушень церебральної гемодинаміки, максимально-разова ГДК сірковуглецю в повітрі робочої зони повинна бути знижена не менше ніж у 2 рази.

2. З метою більш якісного професійного відбору робітників у віскозне виробництво, до переліку додаткових протипоказань для роботи з сірковуглецем варто додати: наявність імунодефіцитних станів, церебральний ангіодистонічний синдром, синдром Мін'єра, порушення слуху будь-якої етіології та артеріальну гіпертензію.

3. При проведені попередніх та періодичних медичних оглядів працівників віскозного виробництва до обов'язкових регламентованих методів обстеження рекомендується долучити: аудіометрію, реоенцефалографію, вегетативне тестування та скринінгове дослідження імунного статусу працюючих.

4. При виявленні осіб з ранніми ознаками сірковуглецевого отруєння у вигляді вегетативних дисфункцій, периферичного та церебрального ангідистонічного синдромів, початкових проявів сенсорної (вегето-сенсорної) поліневропатії необхідно провести профілактичний курс лікування, який повинен включати: берлітіон, тіотриазолін, біостимулюючу лезеротерапію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дроботенко В.А., Яворовський О.П., Парпалєй І.О. Гігієнічна оцінка умов праці та професійна захворюваність робітників віскозного виробництва // Довкілля та здоров'я. - 2002. - №2 (21). - С. 47-51. (Особистий внесок здобувача полягає в наданні ідеї статті, проведені досліджень, статистичній обробці матеріалу та аналізі отриманих результатів).

2. Дроботенко В.А., Парпалєй І.О. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у працівників віскозного виробництва // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2002. - №1. - С. 30-33. (Дисертант забезпечував збір матеріалу та обробку отриманих результатів).

3. Дроботенко В.А. Застосування імунокоригувальної терапії в комплексному лікуванні цереброваскулярних порушень у хворих на професійне отруєння сірковуглецем // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №2-3. - С. 38-43.

4. Дроботенко В.А. Особливості імунологічних порушень при отруєнні сірковуглецем у робітниць віскозного виробництва // Зб. наук. праць “Гігієна населених місць”. - Київ, 2002. - Вип. 39. - С. 40-46.

5. Дроботенко В.А., Парпалєй І.О. Особливості патогенетичного лікування професійного отруєння сірковуглецем // Ліки. - 2002. - №5-6.- С. 126-130. (Дисертант подав ідею статті, забезпечив збір матеріалу та обробку отриманих результатів).

6. Дроботенко В.А. Збереження працездатного довголіття у жінок менопаузального та старшого віку, працюючих під впливом виробничих шкідливостей // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ. - 2000, - C. 97.

7. Дроботенко В.А. Особливості лікування артеріальної гіпертензії у хворих з професійним отруєнням сірковуглецем // Матеріали науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в рамках реалізації Національної програми”. - К.: Моріон. - 2002. - С. 43.

8. Дроботенко В.А. Жінка в небезпечних умовах праці і біоетичні проблеми материнства // Тези доповідей Другого Міжнародного симпозіуму з біоетики, присвяченого пам'яті В.Р. Поттера. - Київ, 2002.- С. 211-212.

9. Пат. UA, МПК А61В10/00, А61/К35/78, А61К31/00. Спосіб лікування цереброваскулярних порушень у хворих з професійним отруєнням: Пат. UA, МПК А61В10/00, А61/К35/78, А61К31/00/ Дроботенко В.А., Парпалєй І.О.: (UA), НМУ. - №56029 А; Заявл. 20.08.2002; Опубл. 15.04.2003; Бюл. №4. - 2 с.

Размещено на Allbest.ru

...