Ефективність використання залізистих мінеральних вод курорту Сойми при залізодефіцитних анеміях різного походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології

УДК 616.155.194-85.327:553.73

Ефективність використання залізистих мінеральних вод курорту Сойми при залізодефіцитних анеміях різного походження

14.01.33 - курортологія та фізіотерапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Добра Лариса Петрівна

Одеса 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в науково-практичному об'єднанні "Реабілітація" МОЗ України, м. Ужгород та на базі гематологічного реабілітаційного відділення санаторію "Верховина" Представництва ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в Закарпатській області.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Міщук Василь Григорович, Івано-Франківська медична академія МОЗ України, професор кафедри терапії факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Драгомирецька Наталія Володимирівна, Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Волошина Олена Борисівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри сімейної медицини та загальної практики.

Провідна установа: Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра фізіотерапії та курортології, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться 26.06.2003 р. о 12.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).

Автореферат розісланий 23 травня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Дмитрієва Г.О.

залізистий мінеральний залізодефіцитна анемія

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед анемій, які становлять 65% від усіх захворювань крові (Темник І., Ковалів Ю., 1998), найчастіше виявляються залізодефіцитні. Це - надзвичайно поширений клініко-гематологічний синдром, обумовлений дефіцитом заліза в сироватці крові, кістковому мозку і депо, питома вага якого серед інших анемій становить 80-85% (Гусева С.А., Вознюк В.П., Дубкова А.Г., 1999; Дворецкий Л.И., Колендо С.Е., 1999; Wintrobe M.M. et al., 1993).

В останні роки відмічається збільшення числа людей, в яких виявляється залізодефіцит і пов'язана з ним залізодефіцитна анемія (ЗДА). За даними ВООЗ, в світі нараховується 200 млн людей, що страждають на це захворювання (ВООЗ, 1991). Окороков А.Н. (2001) відмічає, що люди, які мають скритий дефіцит заліза і ЗДА становлять 15-20% населення земної кулі. При цьому, на думку Шамова И.А. (1991), Коган А.Х. и соавт. (1991) із 100 хворих на ЗДА - 95% - це жінки, за виключенням випадків, коли анемія була наслідком пухлин. Широка розповсюдженість серед населення, часто пізня діагностика, розвиток змін у внутрішніх органах при формуванні сидеропенічного і анемічного синдромів, неможливість досягти в ряді випадків клініко-гематологічної ремісії та метаболічної компенсації, незбалансованість харчування та недостатнє споживання населенням ряду регіонів м'ясопродуктів і риби роблять проблему не тільки медичною, але й соціальною (Видиборець С. В., 2001; Доценко Н., Мирошниченко В., Королёва Н., 2001).

Актуальність даної проблеми пов'язана не тільки зі значною поширеністю даного клініко-гематологічного синдрому, а також важкістю його лікування. Це зумовлено необхідністю терапії основного захворювання, що призвело до порушення всмоктування заліза, наявністю супутніх захворювань (хвороби печінки, нирок, інфекції), тривалим прийомом препаратів (Меньшиков В.В., 2001). Крім того, істотну роль у розвитку ЗДА відіграють підвищене його споживання під час росту, втрати при менструальному циклі (Жданова Е.В, 2002), що не завжди можна врахувати. За останній час зросла поширеність захворювань шлунково-кишкового тракту, як ерозивні езофагіти, гострі та хронічні ерозії шлунку і дванадцятипалої кишки, виразкова хвороба, термінальний ілеїт, геморой та інші, що є причиною хронічних крововтрат (Гусева С.В., 2000).

Важливий і той факт, що при повторних хронічних крововтратах адаптаційні механізми не поповнюють дефіциту заліза (Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Колесник І.В., 2001). Всмоктування його відбувається в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки за допомогою трансферину, а в подальшому накопичення заліза в організмі забезпечує інший білок - феритин, рівень якого при ЗДА не рідко порушується (Шиффман Ф.Дж., 2000; Воробьёв П.А., 2001).

Швидкий кишковий транзит заліза після втрати резервуарної функції шлунка, підвищене злущування епітелію тонкої кишки при ентеритах вимагають комбінованої терапії основного захворювання та поповнення дефіциту заліза. При лікуванні ЗДА також необхідно враховувати незбалансованість харчування великих груп населення, зокрема, недостатність в раціоні різних мікроелементів (Никитин Е.Н. и соавт., 1999).

Одним з перспективних методів лікування хворих на ЗДА є внутрішнє призначення залізистих мінеральних вод (Лобода М.В., Киртич Л.П., 1997; Кушакова Н.И., 2002). Крім того, в умовах курорту існують унікальні можливості для збалансованого лікувального харчування, яке займає провідне місце в програмі терапії ЗДА (Окороков А.Н., 1997). В доступній літературі є поодинокі роботи про ефективність лікування залізодефіцитних станів за допомогою мінеральних вод, що містять закис заліза (Івасівка С.В. і співавт., 1999; Киртич Л.П. и соавт., 1992; Sadilek L. et al., 1982; Марантиди Г.Е., 1965; Булеца В.И., 1960; Мещенко В.М. и соавт., 1959). Разом з тим, як вказує Видиборець С.В. (2000), моноферотерапія ЗДА є ефективним, але недостатнім методом лікування даної недуги. Тому особливої уваги заслуговує вивчення ефективності терапії ЗДА поєднаним призначенням медикаментів, що містять залізо, в їх комбінації з залізистою мінеральною водою. З іншого боку, на Україні є залізисті води з різною концентрацією двовалентного заліза (Fe²⁺). Так, в мінеральній воді Келечинська його вміст становить 30 мг/л, а у воді Сойми - лише 10 мг/л. Тому доцільним є порівняльне вивчення їх ефективності при ЗДА. Також до цього часу не встановлений вплив залізистих мінеральних вод на клінічний перебіг захворювання та параметри гемоглобінового фонду заліза при різних ступенях важкості ЗДА, що власне й визначило характер наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є частиною планової науково-дослідної роботи НПО “Реабілітація” МОЗ України, м. Ужгород “Вивчення ефективності курсового використання мінеральних вод Сойми та Келечинська у хворих залізодефіцитними анеміями різного походження з урахуванням змін функціонального стану органів травлення” (№ держреєстрації 0199U003024). Фрагмент роботи, присвячений вивченню ефективності використання залізистих мінеральних вод курорту Сойми при залізодефіцитних анеміях різного походження, виконано безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження. Патогенетичне обґрунтування доцільності застосування залізистих мінеральних вод та їх поєднання з залізовмісними препаратами на санаторному етапі лікування хворих на залізодефіцитні анемії для підвищення ефективності терапії та попередження несприятливих наслідків ЗДА.

Для реалізації цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу, стан гемоглобінового транспортного фонду заліза, залізозв'язуючу здатність сироватки крові у хворих на ЗДА різного походження, що поступають на реабілітаційне санаторно-курортне лікування.

2. Дослідити вплив курсового внутрішнього прийому вуглекислої залізистої (Fe²⁺-30мг/л) маломінералізованої гідрокарбонатної натрієво-кальцієвої мінеральної води Келечинська та вуглекислої залізовмісної (Fe²⁺-10 мг/л) середньомінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої мінеральної води Сойми на клініко-гематологічні прояви у хворих на ЗДА.

3. Вивчити вплив залізистих мінеральних вод Келечинська і Сойми на функціональний стан шлунка, підшлункової залози у хворих на ЗДА.

4. Обгрунтувати доцільність поєднаного прийому залізовмісних препаратів і залізистих мінеральних вод при ЗДА на основі вивчення безпосередніх та віддалених результатів запропонованих методів терапії.

5. Розробити практичні рекомендації до відновлювального санаторно-курортного лікування хворих на ЗДА різного походження.

Об'єкт дослідження - хворі на залізодефіцитну анемію.

Предмет дослідження - залізисті мінеральні води Келечинська та Сойми, тардіферон в комплексній терапії хворих на ЗДА.

Методи дослідження: загальноклінічні, ендоскопічні, біохімічні, імуноферментні та методи неінвазивної діагностики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені особливості та характер змін клінічних проявів, рівня феритину, сироваткового заліза, параметрів гемоглобінового фонду, загальної залізозв'язуючої активності сироватки крові у хворих на ЗДА при курсовому прийомі залізистих мінеральних вод Келечинська та Сойми на етапі реабілітації.

Виявлено виражений терапевтичний ефект мінеральної води з вищим вмістом двовалентного заліза (Fe²⁺-30мг/л) в порівнянні з водою, яка містить залізо в менших концентраціях. При цьому під впливом Келечинської МВ достовірно зростала кількість еритроцитів в гемоциркуляції, зменшувалось число мікроцитів, підвищувалась їх насиченість гемоглобіном та покращувався метаболізм заліза в організмі хворих на ЗДА, внаслідок підвищення рівня феритину.

Обгрунтована доцільність та показана більш виражена ефективність поєднаного застосування Келечинської мінеральної води (в порівнянні з застосуванням тільки питного прийому МВ Келечинська) при її курсовому прийомі з тардіфероном для реабілітації хворих на ЗДА.

Вперше встановлено, що одним з механізмів позитивного ефекту залізовмісних мінеральних вод при ЗДА є їх регулюючий вплив на секрецію хлористоводневої кислоти, екболічну та гідрокінетичну функції підшлункової залози, зменшення запального процесу в слизовій шлунка і дванадцятипалої кишки.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені схеми призначення залізистої мінеральної води Келечинська у вигляді монотерапії та її поєднання з тардіфероном при різних ступенях важкості ЗДА.

Встановлено, що Келечинську мінеральну воду з вмістом Fe²⁺ - 30 мг/л для лікування залізодефіцитних анемій потрібно призначати з розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла розділивши на три прийоми за 30-60 хв до їди в залежності від стану секреторної функції шлунка. Для підвищення ефективності реабілітаційного лікування залізодефіцитних анемій доцільним є поєднане застосування Келечинської МВ з залізовмісним препаратом тардіферон-ретард, який необхідно призначати по 1 таблетці 2 рази в день всередину на протязі 21-24 днів.

Розроблено та впроваджено для оцінки ефективності реабілітаційного лікування хворих з ЗДА, поряд з загально-клінічними дослідженнями, комплекс гематологічних (об'єм еритроцитів, рівень гемоглобіну та його середня концентрація, загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові); біохімічних (рівень феритину, та сироваткового заліза) показників.

Базуючись на результатах дослідження, підготовлені й видані методичні рекомендації “Відновно-реабілітаційна фізіотерапія хворих на вторинні анемії в санаторно-курортних умовах Закарпаття” м.Ужгород, (1999).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в практичну роботу гематологічного реабілітаційного відділення сан. “Верховина” курорту Сойми Закарпатської області, діагностичний комплекс - в гематологічних відділеннях Закарпатської та Львівської обласних клінічних лікарень.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримання результатів є основним і полягає у визначенні мети та завдань даного дослідження, вибору об'єму та методів дослідження, здійсненні патентно-інформаційного пошуку, аналізу наукової літератури з обраної проблеми.

Дисертантом самостійно проводився підбір і клініко-анамнестичне обстеження хворих, формування груп пацієнтів, вибір та призначення мінеральних вод та залізовмісних препаратів, виконувалися гематологічні дослідження (кількість еритроцитів та їх розміри, концентрація гемоглобіну, загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові), беззондове дослідження, імуноферментне визначення рівня феритину.

Автор самостійно провела науковий, статистичний аналіз та узагальнення клінічних, інструментальних, гематологічних та біохімічних даних, сформулювала висновки і практичні рекомендації, що знайшло відображення в наукових роботах.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на:

- Международной научно - практической конференции

“Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия” (Ялта, 1999).

- Науково-практичній конференції з міжнародною участю

“Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній реабілітації” (Трускавець-Моршин, 2001),

- V Міжнародному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль,2001).

- ІІ Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів України (Слов'янськ, 2002).

Дисертація апробована на засіданнях Вченої медичної ради науково-практичного об'єднання “Реабілітація” (м.Ужгород) та клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (м.Одеса).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт, з них 6 статей - у фахових журналах, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, клінічної характеристики хворих, результатів власних досліджень, викладених у 7 розділах, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел.

Дисертацію ілюстровано 30 таблицями, та 16 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Для вирішення поставлених в роботі завдань було обстежено 148 хворих на ЗДА, які лікувалися в гематологічному реабілітаційному відділенні санаторію “Верховина” Закарпатської області. Серед них було 122 жінки та 26 чоловіків в основному хворі працездатного віку - 20-50 років. Найчастіше ЗДА діагностувалося у жінок віком 41-50 та 51-60 років, відповідно у 33,6 ± 4,2% та у 31,1±4,1%. У жінок віком 31-40 років ЗДА зустрічається лише у 6,6±2,2% випадків. У чоловіків розподіл за віком був майже рівномірним.

За тривалістю захворювання серед пацієнтів основної групи переважали хворі, в яких ЗДА реєструвалась на протязі 1-3 років (56,7%). У 53,8% чоловіків ЗДА виявлялася на протязі 3-5 років.

При цілеспрямованому збиранні анамнезу та вивченні даних додаткових методів дослідження виявлено, що серед основних причин розвитку ЗДА в обстежених нами хворих порушення процесів травлення та всмоктування сприяли розвитку ЗДА у половини (45,3%) обстежених. Провідна роль при цьому належить хронічному гастриту типу А та хронічному панкреатиту. Маткові кровотечі передували цьому клініко-гематологічному синдрому у 22,3% жінок.

З метою оцінки впливу курсового застосування залізистих мінеральних вод Келечинська і Сойми в комплексному лікуванні ЗДА використовували загальноклінічні методи дослідження, ендоскопічне вивчення стану слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки, вивчення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози за методикою Дегтярьової І.І. (1992), беззондові методи дослідження функціонального стану органів травлення (Лемко І.С., Киртич Л.П., 1997), вивчення параметрів гемоглобінового фонду за допомогою гематологічного аналізатора “Hema-screen - 5”, визначення феритину імуноферментним методом, виявлення рівня сироваткового заліза та залізозв'язуючої здатності сироватки крові біохімічними методами.

Усі матеріали статистично оброблені з використанням методів математичного аналізу та варіаційної статистики.

Старанний аналіз клінічних ознак захворювання дозволив встановити, що для хворих на ЗДА, які поступають на санаторний етап реабілітації найбільш характерними були підвищена стомлюваність (89,9%), головокружіння (93,9%), тахікардія (89,9%), блідість шкірних покровів (68,2%). У цих хворих також нерідко відмічались глухість серцевих тонів (67,6%), систолічний шум на верхівці (45,9%), розширення меж серця (30,4%). Вираженість серцево-судинних порушень визначає важкість стану хворих на ЗДА. У 56,8% обстежених на ЗДА мала місце схильність до гострих вірусних респіраторних інфекцій. Нерідко при ЗДА в патологічний процес втягуються органи шлунково-кишкового тракту, про що свідчать больові відчуття в епігастрії, які відмічались у 62,8% хворих, а пальпаторна болючість верхнього квадранту живота мала місце у 41,8% обстежених.

Прелатентний дефіцит заліза, який проявляється зниженням рівня феритину до (15,17±0,95) мкг/л, відмічений у 15 хворих. При вираженій ЗДА вміст феритину в сироватці крові становив (10,49±0,55) мкг/л. Легкий ступінь зниження рівня гемоглобіну відмічений у 71,2%, а середньої важкості - у 28,8% хворих. При цьому середня концентрація гемоглобіну в еритроциті була на 11,8% менше, ніж у здорових, що підтверджує її гіпохромний характер. В крові переважали мікроцити, мав місце дефіцит кількості еритроцитів. Анізоцитоз виявлений у 81,5%, а пойкілоцитоз - у 89,2% хворих на ЗДА. Рівень сироваткового заліза у хворих на ЗДА становив (7,3±0,22) мкмоль/л (у здорових - (20,13±1,40) мкмоль/л), загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові перевищувала норму на 14,02 мкмоль/л. Одночасно мало місце зниження насичення трансферину залізом до (10,20±0,32)% (Р <0,01), при нормі -(32,0±0,65)%.

Ефективність комплексного санаторно-курортного лікування з використанням залізистих мінеральних вод Келечинська і Сойми вивчали в чотирьох групах хворих. Всім хворим призначалася базисна терапія - дієтичне харчування, сірководневі мінеральні ванни. В залежності від способу лікування хворі були розділені на чотири групи. До першої групи віднесені 42 хворих, які приймали Келечинську МВ з розрахунку 10 мг на 1 кг маси тіла на добу, розділивши її на три прийоми, на протязі 20-23 днів. Другу групу склали 30 хворих, яким прийом Келечинської МВ поєднували з тардіфероном. В третю групу віднесені 46 хворих на ЗДА, які приймали всередину МВ Сойми по аналогічній методиці, що й Келечинську. Контрольну групу склали 30 хворих на ЗДА, що лікувались в гематологічному відділенні Закарпатської обласної лікарні і приймали лише глобірон по 1 капсулі 2 рази на день 21-23 дні.

Основним лікувальним фактором комплексної курортної реабілітації хворих на ЗДА були залізисті мінеральні води Келечинська та Сойми.

Формула хімічного складу МВ Келечинська (вуглекисла залізиста (Fe²⁺-30мг/л) маломінералізована - 2,0 г/л гідрокарбонатна натрієво-кальцієва):

HCO₃ 88 Cl 11 СO₄ І

CO₂ 2,0 Fe⁺⁺ 0,032 М 2,0 - рН 6,0 Т 12,5 ^оС

Ca 47 (Na+K) 35 Mg 18

Формула хімічного складу МВ Сойми (вуглекисла середньомінералізована хлоридно-гідрокарбонатна кальцієво-натрієва з вмістом заліза 7-10 мг/л, середньої мінералізації 6,6 г/л та вмістом вуглекислого газу - 1,9 г/л):

HCO₃ 64 Cl 36

СО₂1,9 (Н₂S+HS^-) 0,006 Fe⁺⁺ 0,007 M 6,6 - рН6,0 Т12,5 ^оС

Nа 54 Ca 38 Mg 6



Порівняльний аналіз впливу різних методів реабілітації хворих на ЗДА показав, що основні клінічні прояви захворювання зникали найчастіше після поєднаної терапії Келечинською МВ і тардіфероном. Монотерапія залізовмісними МВ теж позитивно впливала на клінічний перебіг ЗДА, але цей ефект залежав від концентрації заліза в МВ. Особливо цінним є те, що проведене лікування МВ сприяло зниженню клінічних проявів, які свідчать про втягнення в патологічний процес шлунка, печінки.

Прояви сидеропенічного та анемічного синдромів теж найбільш часто зникали під впливом комбінованої терапії і, дещо рідше, після монотерапії МВ. Така ознака ЗДА, як запаморочення, в кінці лікування зникла у 82,5% хворих, що отримували Келечинську мінеральну воду та у 81,3% пацієнтів після поєднаної терапії тардіфероном і Келечинською мінеральною водою. У хворих на ЗДА, що приймали лише глобірон, запаморочення зникло у 73,4% випадках, а після курсового прийому мінеральної води Сойми - лише у 70% пацієнтів.

Серед порушень функціонального стану серцево-судинної системи в кінці лікування в усіх хворих зросла толерантність до фізичного навантаження. Тахікардія після лікування реєструвалась у 9,4% пацієнтів, що отримували Келечинську МВ в поєднанні тардіфероном, 16,7% після призначення глобірону. Підвищенню толерантності до фізичних навантажень в якійсь мірі сприяли мінеральна вода Келечинська та Сойми при їх курсовому призначенні, хоча і в дещо меншій кількості випадків.

Оцінка гістоморфологічних показників ЗДА свідчить про те, що зростання рівня гемоглобіну, в одному еритроциті найбільш виражена після курсового прийому Келечинської МВ. Достовірним (Р <0,05) був приріст середньої концентрації гемоглобіну і у хворих на ЗДА, які отримували поєднану терапію Келечинською МВ і тардіфероном. Одночасно у 62,5% хворих цієї групи після лікування зникали явища анізоцитозу, а у 43,75% - пойкілоцитозу. Дещо рідше ці ознаки ЗДА зникали у пацієнтів, які отримали курс лікування Келечинською МВ. У хворих, які приймали МВ Сойми, анізоцитоз і пойкілоцитоз не виявлялись, відповідно, у 39,9% та 30% випадків. Загальна кількість еритроцитів в крові зросла на 9,9% (Р <0,05) після курсу поєднаної терапії і на 7,9% після монотерапії Келечинською МВ. Незалежно від способу лікування у всіх хворих на ЗДА підвищувався кольоровий показник. З біохімічних критеріїв ЗДА рівень сироваткового заліза зріс на 4,78 мкмоль/л під впливом поєднаної терапії і на 2,32 мкмоль/л в результаті курсового прийому Келечинської МВ. Дещо меншим, хоча і достовірним був приріст сироваткового заліза в групах хворих на ЗДА, які отримували МВ Сойми і глобірон. Рівень феритину в крові найбільш істотно (в 1,8 рази) зріс після комбінованої терапії. Монотерапія Келечинською МВ сприяла підвищенню концентрації феритину в крові в 1,4 рази, МВ Сойми - в 1,3 рази, а прийом глобірону - в 1,2 рази (рис.1).

І група - хворі , що отримували МВ Келечинська;

ІІ група - хворі, що отримували тардіферон та МВ Келечинська;

ІІІ група - хворі, що отримували МВ Сойми;

ІV група - хворі, що отримували глобірон.

Рис.1 Динаміка рівня феритину під впливом лікування

Оцінка засвоєння заліза за допомогою методу Layrisse показала, що при прийомі Келечинської МВ індекс утилізації заліза становив 17,1%, а МВ Сойми - 13,3%. Отримані дані дещо вищі, ніж після курсового прийому Слав'яногорської МВ, який становив при цьому - 13,1±1,2% (Кушакова Н.И., 2002).

Загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові після поєднаної терапії Келечинською МВ і тардіфероном знизилась на 9,46 мкмоль/л, а після курсового прийому Келечинської МВ - на 4,96 мкмоль/л. Разом з тим, достовірного зниження загальної залізозв'язуючої здатності сироватки крові у хворих на ЗДА, які приймали МВ Сойми не настало. До важливих ефектів комбінованої терапії мінеральних вод і залізовмісних препаратів належить зростання насичення трансферину залізом, показник якого зріс з (10,37±0,71)% до (13,05±0,82)%, (Р <0,05).

Покращення гематологічного статусу за даними клініко-лабораторних тестів відбувалося на фоні нормалізації процесів травлення (табл. 1). МВ Келечинська та Сойми позитивно впливали на функціональний стан органів гастро-дуоденальної зони, і особливо підшлункової залози. Це проявлялось у зниженні набряку слизової, її інфільтрації, загоєнні ерозій, зникненні підепітеліальних крововиливів.

Під впливом обидвох залізистих вод підвищувалась інтенсивність кислотоутворення, але більш значною вона була у хворих, що отримували Келечинську МВ, яка характеризується високим вмістом вуглекислого газу при малій мінералізації. Одночасно у хворих на ЗДА підвищувалась гідрокінетична і екболічна функції підшлункової залози, причому більш виражений вплив мала Келечинська МВ: достовірно зростав дебіт базального і стимульваного панкреатичного секрету, відповідно, на 56,0% і 30,1%. Дебіт виділення амілази в панкреатичному секреті зріс у 2,1 та в 1,9 раза, а дебіт ліпази, відповідно - в 1,8 та 1,6 рази. Призначення МВ Сойми справляло менш виражений стимулюючий вплив.

Позитивний вплив МВ Келечинська та Сойми на функціональний стан органів травлення та позитивна динаміка гематологічного статусу у групи хворих, що під час курсу лікування продовжували приймати препарати заліза, свідчить про можливість комбінованого використання препаратів заліза та МВ для зняття їх побічної дії на шлунково-кишковий тракт.

Вивчення віддалених результатів реабілітації хворих на ЗДА засвідчило його достатню ефективність.Так, у хворих на ЗДА, що отримували курсове лікування Келечинською МВ через рік рівень гемоглобіну достовірно не знизився.

Рівень сироваткового заліза у цих хворих близько 2х років залишався на межі, яка була досягнута зразу після лікування. У обстежених хворих на ЗДА, котрі приймали всередину МВ Сойми з нижчим вмістом заліза, через рік після першого курсу лікування концентрація сироваткового заліза не знижувалась, відповідаючи показникам, що були досягнуті зразу після першого курсу лікування (відповідно, (8,45±0,40) і (8,85±0,54) мкмоль/л). Повторне обстеження цих хворих через 2 роки (2001) засвідчило, хоча і недостовірне, але зниження рівня сироваткового заліза до (7,74 ± 0,46) мкмоль/л (рис.2).

І група - хворі , що отримували МВ Келечинська;

ІІ група - хворі, що отримували тардіферон та МВ Келечинська;

ІІІ група - хворі, що отримували МВ Сойми;

Рис.2 Динаміка рівня сироваткового заліза у віддалені періоди лікування

Відсутність тривалого терапевтичного ефекту встановлена у 10% хворих на ЗДА, які отримали курс лікування Келечинською МВ і у 23,5% обстежених, що приймали МВ Сойми. Так як ефективність проведеної феротерапії визначається ступенем важкості ЗДА, при легкій формі неефективною феротерапія була у 6,8% випадків, середньої важкості - у 38%.

Наявність цієї групи хворих зумовлює необхідність проведення подальшого більш поглибленого аналізу клініко-функціональних особливостей перебігу захворювання, а також пошуку шляхів вдосконалення методів немедикаментозного лікування.

Узагальнюючи результати проведених досліджень, необхідно зазначити, що лікувально-реабілітаційні комплекси з включенням питного прийому залізистих МВ курорту Сойми (Келечинська та Сойми), застосовані в комплексному лікуванні ЗДА, завдяки нормалізації обміну заліза в організмі підвищують ефективність лікування, що проявляється покращенням клінічного стану, лабораторних показників, благоприємно впливає на фінкціональний стан органів травлення, а саме шлунку та підшлункової залози, що обгрунтовує доцільність застосування залізистих мінеральних вод на санаторно-курортному етапі для профілактики ЗДА та стабілізації її перебігу.

ВИСНОВКИ

Представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми лікування залізодефіцитної анемії шляхом призначення природних залізистих мінеральних вод з різною концентрацією дво- та трьохвалентного заліза і їх поєднання з залізовмісними препаратами.

У хворих на залізодефіцитну анемію, які поступають на реабілітаційне лікування виявляється її легкий та середній ступінь і має місце порушення всіх клініко-морфо-біохімічних критеріїв даного захворювання.

Залізисті мінеральні води володіють здатністю підвищувати рівень заліза сироватки крові, знижувати її залізозв'язуючу здатність та сприяють зростанню насиченості трансферину залізом, підвищенню рівня феритину та зростанню кількості гемоглобіну в еритроцитах.

Найвищий терапевтичний ефект при лікуванні залізодефіцитних анемій (93,3%) був отриманий при поєднаному застосуванні Келечинської мінеральної води з вмістом заліза 30 мг/л і тардіферону.

Келечинська мінеральна вода, яка містить Fe ²⁺ в концентрації 30 мг/л є більш ефективною при лікуванні залізодефіцитиних анемій, ніж мінеральна вода Сойми, яка містить 10 мг/л Fe ²⁺ (позитивний терапевтичний ефект становив відповідно 88,1% та 84,5%)

Залізисті мінеральні води, крім позитивного впливу на клініко-морфо-біохімічні критерії залізодефіцитних анемій, також стимулюють секреторну функцію шлунка та гідрокінетичну і екболічну функції підшлункової залози.

Вивчення безпосередніх і віддалених результатів лікування свідчить про те, що відновлювальна терапія залізодефіцитних анемій з використанням залізистих мінеральних вод дає клінічну ремісію на протязі 1 року у 90% хворих, що отримували Келечинську мінеральну воду і у 76,5% пацієнтів, що приймали всередину мінеральну воду Сойми.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Перспективи питного лікувального використання мінеральних вод на курортах Закарпаття / Колесник Е.А., Добра П.П., Лемко І.С., Торохтін М.Д., Киртич Л.П., Добра Л.П. / В книзі “Мінеральні води Закарпаття. Питне використання” за ред М.В. Лободи, Л.П.Киртич. - Ужгород. - 1997. - С.115-121.

2. Визначення біологічної доступності заліза з залізистих мінеральних вод Келечинського родовища для оцінки їх лікувальних властивостей./ Киртич Л.П., Добра Л.П., Козлова В.М., Югас Л.І. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. - 1998. - Вип.6. - С.115-116.

3. Добра Л.П. Використання залізистих мінеральних вод курорту Сойми для відновлювального лікування хворих на залізодефіцитну анемію // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия.-1999.-№3.-С.56-57.

4. Міщук В.Г., Добра Л.П., Чундак О.І. Порівняльна ефективність лікування залізодефіцитної анемії препаратами заліза та їх поєднання з залізистими мінеральними водами // Український бальнеологічний журнал.-2001.-№3.- С.87-91.

5. Добра Л.П., Чундак О.М., Козлова В.М. Залізисті мінеральні води курорту Сойми у відновному лікуванні хворих на залізодефіцитні анемії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 10. -Книга 3. - Київ, 2001. - С. 227-230.

6. Добра Л.П., Міщук В.Г. Залізисті мінеральні води курорту Сойми у лікуванні та профілактиці залізодефіцитних анемій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. - Ужгород, 2002. - Вип.18. - С.53-56.

7. Можливості реабілітації хворих з залізодефіцитною анемією в умовах бальнеологічного курорту Сойми. / Шуберт Т.Ю., Киртич Л.П., Козлова В.М., Добра Л.П., Югас Л.І. // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - Додаток: Матеріали I Національного конгресу фізіотерапевтів і курортологів України “Фізичні чинники в медичній реабілітації”. - № 1.- 1998. - С.65.

8. Віддалені результати лікування залізодефіцитної анемії в гематологічному реабілітаційному відділенні санаторію “Верховина”. / Шуберт Т.Ю., Козлова В.М., Добра Л.П., Чундак О.М., Югас Л.І, Ситар Г.В., Бурдиляк А.Л., Вдовцов О.А. // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия: Материалы Международной научно - практической конференции - Ялта, 1999.

9. Добра Лариса. Зміни функціонального стану органів травлення у хворих на залізодефіцитні анемії під впливом залізистих мінеральних вод // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів і молодих учених.- Тернопіль, 2001.-С.14.

10. Добра Л.П., Чундак О.М., Козлова В.М. Динаміка клініко-гематологічних показників у хворих на залізодефіцитні анемії під впливом залізистих мінеральних вод курорту Сойми // Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній реабілітації. Матеріали наук.-практ. конференції з міжнародною участю - Трускавець-Моршин, 2001. - С.101-102.

11. Добра Л.П., Киртич Л.П., Гайсак М.О. Про причини розвитку залізодефіцитних анемій // Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації: Матеріали ІІ Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України - Слов'янськ, 2002. - С. 215 - 216.

12. Відновно-реабілітаційна фізіотерапія хворих на вторинні анемії в санаторно-курортних умовах Закарпаття. / Колесник Е.О., Фисенко Л.I., Парамончик Б.М., Лемко I.С., Добра Л.П. - Метод. рекомендації. - Ужгород, 1999. - 9с.

АНОТАЦІЇ

Добра Л.П. Ефективність використання залізистих мінеральних вод курорту Сойми при залізодефіцитних анеміях різного походження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології. Одеса, 2003.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на залізодефіцитні анемії різного походження шляхом застосування в комплексному лікуванні залізистих мінеральних вод. Вивчено особливості клінічної картини залізодефіцитних анемій, стану гемоглобінового фонду, функціонального стану органів травлення при залізодефіцитних анеміях різного походження на етапі реабілітації.

Обгрунтована можливість корекції цих змін за допомогою залізистих мінеральних вод Келечинська та Сойми в їх комбінації з залізовмісними препаратами. Під впливом МВ Келечинська та Сойми встановлена позитивна динаміка клінічних проявів захворювання та показників гемоглобінового статусу: кількості еритроцитів, числа мікроцитів, рівня феритину.

Курсовий питний прийом залізистих мінеральних вод сприяв покращенню гематологічного статусу за даними клініко-лабораторних тестів, яке відбувалося на фоні нормалізації процесів травлення та зумовлював підвищення гідрокінетичної та екболічної функції підшлункової залози, нормалізацію функціонального стану шлунку. Найкращий терапевтичний ефект спостерігався під впливом поєднаного застосування залізистої мінеральної води Келечинська та залізовмісних препаратів.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, реабілітаційне лікування, залізисті мінеральні води.



Добра Л.П. Еффективность использования железистых минеральных вод курорта Соймы при железодефицитных анемиях различного происходжения. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - курортология и физиотерапия. Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии. Одесса, 2003.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения больных с железодефицитными анемиями различного происхождения путём использования в комплексном лечении железистых минеральных вод. Изучены особенности клинической картины железодефицитных анемий, состояние гемоглобинового фонда, функциональное состояние органов пищеварения при железодефицитных анемиях разного происхождения. Установлена и обоснована возможность коррекции этих изменений с помощью железосодержащих минеральных вод Келечинская (Fe ²⁺- 30 мг/л) и Соймы (Fe ²⁺- 10 мг/л) в их комбинации с препаратами железа.

Работа выполнена в научно-практическом обьединении “Реабилитация” и в условиях реабилитационного гематологического отделения санатория “Верховина”.

Диагностировано, что клинические проявления ЖДА у больных, которые поступали на реабилитационное лечение, характеризовались присутствием анемического и сидеропенического синдромов. Кроме этого, клиническая картина дополнялась патологическими симптомами со стороны органов пищеварения.

Установлено, что использование питьевого приёма железистых минеральных вод Келечинская и Соймы существенно улучшало самочувствие больных с ЖДА, уменьшало количество жалоб в результате положительного влияния на обмен железа в организме при ЖДА.

Установлен более выраженный терапевтический эффект при использовании минеральной воды с содержанием двухвалентного железа 30мг/л в сравнении с водой с концентрацией железа 10 мг/л. Под влиянием Келечинской МВ достоверно увеличивалось количество эритроцитов в гемоциркуляции, уменьшалось колличество микроцитов, возростала их насыщенность гемоглобином, увеличивался уровень ферритина.

Курсовое применение железистых минеральных вод способствовало улучшению гематологического статуса, которое происходило на фоне нормализации процессов пищеварения. В то же время у больных с ЖДА повышалась гидрокинетическая и экболическая функции поджелудочной железы улучшалось функциональное состояние желудка.

Полученные результаты позволяют широко использовать определение объёма эритроцитов, среднюю концентрацию гемоглобина в них, общую железосвязывающую способность сыворотки крови, уровень ферритина и сывороточного железа для оценки эффективности реабилитационного лечения больных с железодефицитными анемиями.

Отдалённые результаты лечения железодефицитных анемий с использованием железистых минеральных вод Келечинская и Соймы свидетельствуют о длительном терапевтическом эффекте у 90% больных принимавших Келечинскую минеральную воду и 76,5% - принимавших Соймы.

Наилучший терапевтический эффект лечения ЖДА достигался при использовании в комплексном дифференцированном лечении питьевого приёма МВ Келечинская в комбинации с препаратами железа.

Ключевые слова: железодефицитиная анемия, реабилитационное лечение, железистые минеральные воды.

Dobra L.P. Effіciencу of iron mineral waters of Soymi spa in the treatment of irondeficiency anemia of different genesis. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Medical Sciences degree by speciality 14.01.33 - Kurortology and physiotherapy. - Ukrainian Scientific Research Institute for Medical Rehabilitation and Kurortology, Ministry of Health of Ukraine, 2003.

The main statements of the dissertation include comparative analysis of clinical, instrumental, biochemical, and statistic indices in patients with irondeficiency anemia (IDA) of different genesis and their changes under the influence of iron mineral waters Kelechinska and Soymi intake in a form of monotherapy and in combination with ironcontaining medicines.

The thesis is devoted to the investigations of peculiarities in the clinical picture of the disease, functional changes of hemoglobine status and digestive system in patients with IDA. The possibility for correction of these changes was revealed and substantiated by means of iron mineral waters.

A positive dynamics of clinical manifestations of the disease was confirmed by positive changes of laboratory and functional indices under the influence of mineral water intake: amount of erythrosites, hemoglobine-level, transferrin saturation and ferritin value; functional state of digestive system and others.

Key words: irondeficiency anemia, rehabilitative treatment, iron mineral water.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Гб - гемоглобін

Гт -гематокрит

ЗДА - залізодефіцитна анемія

ЗЗЗСК - загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові

ЗС - залізо сироватки крові

ІУ -індекс утилізації заліза

ЛЗЗСК - латентна залізоз'язуюча здатність сироватки крові

МВ - мінеральна вода

НПО - науково - практичне об'єднання

НТЗ - процент насичення трансферину залізом

Размещено на Allbest.ru

...