Пептична виразка дванадцятипалої кишки в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: структурні прояви патоморфозу, особливості морфогенезу, прогностичні аспекти

Основні етапи морфогенезу ПВ ДПК у пацієнтів з “чорнобильським анамнезом” та ймовірні шляхи подальшого розвитку патології представлено у вигляді схеми (рис. 9).

ВИСНОВКИ

1. Зростання захворюваності на пептичну виразку (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК), індукований нозоморфоз, недостатня ефективність традиційної терапії, підвищені рівні інвалідизації й онкоризику в осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, являють собою медико-соціальну проблему; вирішення її передбачає корекцію загальноприйнятих методів діагностики, лікування й профілактично-оздоровчої тактики на підставі визначення пато- і морфогенезу трансформованої хвороби.

2. Для верифікації особливостей розвитку ПВ ДПК у постраждалих від аварії на ЧАЕС за нашими даними необхідне комплексне дослідження морфофункціональних змін органів потенційного виразкоутворення (шлунка і ДПК) сукупно з клінічними даними та у зіставленні з нозологічним контролем. Об'єктивність результату детермінована ступенем зрівняльності клінічних груп, де відповідні вік, стать, професійні й соціально-побутові параметри, терміни маніфестації недуги, а різниця полягає у наявності / відсутності впливу “чорнобильського чинника” в анамнезі.

3. Патогістологічні характеристики слизових оболонок (СО) шлунка та ДПК в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, на відміну від пацієнтів без “чорнобильського анамнезу” полягають у: а) глибшій і розповсюдженішій бактеріальній інвазії, високому ступені колонізації СО шлунка; б) частому тотальному ураженні останнього; в) суттєвіших за виразністю й частотою дисрегенераційних процесах: атрофії, неповній кишковій метаплазії, дисплазії, утворенні ерозій. Ці ознаки ми пропонуємо використовувати в якості складових діагностичного алгоритму лікувально-профілактичної та експертної тактики, де також інформативні дані про розлади місцевої регуляції у тканинах, трансформацію кінетики запального процесу, порушення мікроциркуляції, інтенсифікацію інволюційних процесів та фібрилогенезу, вплив іонізуючої радіації.

4. Особливістю зсуву рівноваги між чинниками агресії та захисту СО шлунка і ДПК, притаманною дуоденальній ПВ у постраждалих від аварії на ЧАЕС, є ослаблення нозологічно типової кислотно-пептичної агресії при посиленні цитопротекторної неспроможності (що зазвичай характерно для ПВ шлунка). Це пов'язане з вираженою альтерацією СО шлунка та ДПК у постраждалих і суттєво спричинене: а) власне факторами аварії на ЧАЕС - адитивною / синергічною дією іонізуючої радіації, стресу і техногенних забруднювачів на системи регуляції організменого й місцевого гомеостазу; б) небактеріальним та бактеріальним (в нових умовах реалізації взаємодії “макроорганізм - пілоричний гелікобактер”) запаленням.

5. Провідним структурним еквівалентом клінічного патоморфозу ПВ ДПК у постраждалих від аварії на ЧАЕС постає трансформована кінетика хронічного запального процесу у СО шлунка і ДПК, що документовано особливостями клітинного складу інфільтрату власної пластинки, порушень мікроциркуляції, якісних та кількісних змін МАЛТ, а також вираженішою дисрегенерацією. Вказане свідчить про інтенсивніше порівняно з нозологічним контролем антигенне подразнення та набутий імунодефіцит й уможливлює: а) неадекватність запальної й імунної відповіді на нові патогенні чинники; б) неспроможність забезпечення повноцінної регенерації; в) фундацію функціональної недостатності залоз та цитопротекції; г) розлади регуляторних і пептичних процесів; д) підвищений онкоризик.

6. Дані клініко-морфологічного обстеження учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС та мешканців територій, забруднених радіонуклідами (МТЗР), переконують у тому, що: а) типовою ланкою морфогенезу ПВ ДПК у них є хронічний гелікобактерний гастрит з поширеним тотальним ураженням шлунка (пангастритом) і переважанням атрофічних форм (42,7 % та 17,5 % відповідно в УЛНА й 51,8 % і 25,9 % - у МТЗР) на відміну від нозологічного контролю, де зареєстровано 14,7% хронічного пангастриту без жодного випадку атрофічного; б) наявному хронічному дуоденіту теж притаманне почастішання атрофічних змін у постраждалих: 50 % в УЛНА та 64 % у МТЗР при 33,3 % у пацієнтів без радіаційного чинника в анамнезі; в) відповідальними за хронізацію запалення постають клітинна і гуморальна ланки імунної системи; г) розлад загальноорганізмених і місцевих регуляторних процесів, першочергово в УЛНА, подібний до таких у похилому віці.

7. Міжгрупова різниця морфогенезу ПВ ДПК у постраждалих полягає в: а) істотнішому етіологічному значенні радіаційного чинника щодо формування патології в УЛНА порівняно з хронічним стресом (за клініко-анамнестичними даними) у МТЗР; б) зумовленості особливостей патології гемодинаміки і мікроциркуляції (суттєвих розладів транссудинного переносу, інтенсифікації оновлення ендотелію) переважно дисрегуляторними впливами в УЛНА, й запаленням - у МТЗР; в) достовірно вищій в останніх напруженості репараційних процесів (за показниками мітотичного режиму на тлі вираженої дисрегенерації).

8. Вірогідними етапами морфогенезу ПВ ДПК в осіб, котрі зазнали впливу “чорнобильського чинника” постають: а) виникнення в найближчому періоді після аварії на ЧАЕС гострих (гострої фази хронічних) гастриту і дуоденіту (гастродуоденіту) променевого, стресового та, можливо, хімічного походження; б) подальший розвиток хронічних гастриту й дуоденіту (гастродуоденіту) радіаційного (хімічного) генезу за умов відсутності інфікування пілоричним гелікобактером та гелікобактер-асоційованого - при його наявності, що може бути наближеним по часу до Чорнобильської аварії; в) формування дуоденальної ПВ на тлі хронічного гелікобактерного гастриту і хронічного дуоденіту (гастродуоденіту).

9. Морфогенетичними чинниками ПВ ДПК в осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, слугують: а) порушення регуляції гомеостазу в організмі, ініційовані факторами останньої, щонайперше - іонізуючою радіацією та стресом; б) інфікування пілоричним гелікобактером; в) локальний вплив полютантів та токсинів, контактне опромінення; г) зміни місцевої регуляції гомеостазу СО шлунка і ДПК, зумовлені прискореним постарінням, патологією великих травних залоз (печінки й підшлункової залози), розладами іннервації, мікроциркуляції, нейроендокринного та імунного забезпечення функції органів потенційного виразкоутворення; д) аутоагресія.

10. За результатами кореляційного аналізу наших даних гелікобактерну інфекцію не можна вважати єдиною причиною, відповідальною за перебіг, зокрема, активізацію, запалення у шлунку (першочергово в антральному відділі) в осіб, що зазнали впливу “чорнобильського чинника”. У ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС більшу небезпеку щодо розвитку моноінфікування пілоричним гелікобактером СО шлунка й активного пангастриту представляють дози зовнішнього опромінення < 25сГр, які реалізуються у комплексі з іншими ушкоджуючими факторами Чорнобильської аварії.

11. У вимірі спорідненості генно-регуляторних механізмів старіння й канцерогенезу простежені нами ознаки прискорення інволюційних процесів (порушення клітинних контактів, зміни рецепторного апарату епітеліоцитів, багатошаровість базальних мембран гемомікросудин, ліпідні включення в ендотеліоцитах і залозистому епітелії) та виразні дисрегенераційні зміни у СО шлунка й ДПК, як і суто наявність передракового стану шлунка - хронічного гелікобактерного гастриту, у постраждалих від аварії на ЧАЕС слугують свідченнями підвищеного ризику онкопатології, що передбачає необхідність клініко-морфологічного моніторингу.

12. Нозологчно нетипове співвідношення факторів агресії шлункового соку та захисту слизової оболонки шлунка, постійна стимуляція інфектом імунних механізмів захисту, недосконалість останніх для елімінації мікробів і поява аутоагресії небезпечні щодо розвитку пептичних дефектів у шлункові, гастриту типу А, перніціозної анемії, раку, В-клітинної лімфоми низького ступеню злоякісності (МАЛТоми). Усе це обґрунтовує доцільність диспансерного нагляду з першочерговою ерадикацією гелікобактерної інфекції в осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.

CПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чернобыльская катастрофа: патологическая анатомия и патоморфоз некоторых заболеваний / Терещенко В.П., Дегтярева Л.В., Сегеда Т.П., Сушко В.А., Крячок И.В., Мороз Г.З., Самусева Е.С., Глаголев Р.В., Рачиба С.Я., Жежера В.Н., Михайличенко Б.В., Нечваленко Е.И./ Под ред. В.П.Терещенко, Л.В.Дегтяревой. - Киев: Чернобыльинтеринформ, 1999. - 86 с.

2. Заболевания желудочно-кишечного тракта у пострадавших / Д.М.Якименко, Г.З.Мороз, В.П.Терещенко, Л.В.Дегтярева / Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 2. Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. В.Г.Бебешко, А.Н.Коваленко. - Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. - С. 300-319.

3. Особенности общих патологических процессов в органах и тканях лиц, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС / Терещенко В.П., Дегтярева Л.В., Сегеда Т.П., Крячок И.В., Сушко В.А., Мороз Г.З. // Актуальные проблемы экологической гистологии. -Днепропетровск: Б.и., 1994. - С.128-139.

4. Особливості стану системи органів травлення у осіб, які проживають на забрудненій радіонуклідами території / Д.М.Якименко, Г.З.Мороз, І.Н.Гідзінська, Л.В.Дегтярьова // Лікарська справа. Врачебное дело. - 1994. - № 9 - 12. - С.37- 40.

5. Дегтярьова Л.В. Структурні зміни слизової оболонки шлунка у жителів радіаційно забруднених територій України // Доповіді НАН України. - 1995. - № 5. - С.123-126.

6. Якименко Д., Мороз Г.З. Дегтярьова Л.В. Виразкова хвороба в осіб, що зазнали впливу радіяції під час Чорнобильської катастрофи; клініко-морфологічні особливості // Лікарський вісник (Журнал Українського лікарського товариства Північної Америки). - Осінь 1995.- Т. XLII. - № 3.- С.180-185.

7. Морфология слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки при язвенной болезни у ликвидаторов аварии на ЧАЭС / Л.В.Дегтярева, Т.П.Сегеда, Г.З.Мороз, Д.М.Якименко // Экологическая антропология. Ежегодник Белорусской акад. экологической антропологии. / Под ред. Т.В.Белоокой, Л.И.Тегако, Е.Л.Метлицкой, А.И.Грибовой, К.Ф.Ефимчика. - Минск: Из-во Белорусского комитета “Дзеці Чарнобыля”, 1996. - С. 201-204.

8. Дегтярьова Л.В., Поліщук Л.З. Цитоморфологічна характеристика епітеліального покриву слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Цитологія і генетика. - 1996. -Т.30, № 5.- С.11-16.

9. Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Сегеда Т.П. Патоморфоз деяких захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки, індукований Чорнобильською катастрофою: патогістологічні спостереження // Acta Medica Leopoliensia. Львівський медичний часопис. - 1997. - Vol. 3, № 1-2. - C.49-53.

10. Дегтярева Л.В., Мороз Г.З. Патоморфологические особенности язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у лиц, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС: изменения слизистой оболочки желудка // Лікарська справа. Врачебное дело. - 1998. - № 1. - С.13-16.

11. Дегтярева Л.В., Мороз Г.З. Патоморфологические особенности язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у лиц, пострадавших от аварии на ЧАЭС: изменения слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки вне дефекта // Лікарська справа. Врачебное дело. - 1998. - № 1. - С.16-18.

12. Дегтярьова Л.В. Козлова Т.Г. Роль Helicobacter pylori у розвитку патології шлунка і дванадцятипалої кишки в осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії (огляд літератури) // Український журнал патології. - 1999. - № 1. - С. 61-65.

13. Килимник О.М., Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г., Глаголєв Р.В. Застосування люмінесцентної мікроскопії при вивченні патології слизової оболонки шлунка // Український журнал патології. - 1999. - № 1. - С. 59 - 61.

14. Дегтярева Л.В., Козлова Т.Г. Биологические свойства Helicobacter pylori и патология желудка и двенадцатиперстной кишки у лиц, подвергшихся радиационному облучению в связи с аварией на Чернобыльской АЭС / Очерки экологической патологии / Под ред. В.П.Терещенко. - Киев: Чернобыльинтеринформ, 1999. - С. 28-53.

15. Дослідження гастро- й дуоденобіоптатів в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: практичні рекомендації / Дегтярьова Л.В., Терещенко В.П., Самусєва О.С., Сегеда Т.П., Козлова Т.Г., Килимник О.М., Глаголєв Р.В. // Український журнал патології. - 2000. - № 1.- С.129 -133.

16. Про порушення мікроциркуляції в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки в ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки / Т.П.Сегеда, В.П.Терещенко, Л.В.Дегтярьова, Ю.А.Собчук // Український журнал патології. - 2000. - № 2. - С. - 33-37.

17. Дегтярьова Л.В., Терещенко В.П. Кишкова метаплазія епітелію слизової оболонки шлунка при пептичній виразці дванадцятипалої кишки в осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 2. - С.23-25.

18. Дегтярьова Л.В., Терещенко В.П., Мороз Г.З. Особливості асоційованої з Helicobacter pylori патології шлунка та дванадцятипалої кишки в осіб, потерпілих від Чорнобильської аварії // Журнал АМН України. - 2000. - Т.6, № 2. - С.372-381.

19. Дегтярева Л.В. Возрастные особенности пептической язвы двенадцатиперстной кишки у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - Т.9, № 2. - С.149-157.

20. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г., Луцик А.Д. Перерозподіл рецепторів лектинів у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі у ліквідаторів Чорнобильської аварії // Acta Medica Leopoliensia. Львівський медичний часопис. - 2000. - Т.6, №3. - С. 23-30.

21. Дегтярьова Л.В. Патогістологічна характеристика слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при пептичній виразці дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії // Український радіологічний журнал. - 2000. - Т.8, №3. - С.257-261.

22. Мірошниченко С.В., Дегтярьова Л.В. Ефективність “класичної” потрійної терапії при лікуванні асоційованої з Helicobacter pylori пептичної виразки дванадцятипалої кишки // Ліки. - 2000. - № 5. - С. 6-11.

23. Дегтярьова Л.В., Мороз Г.З. Порушення кислотопродукуючої функції шлунка у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №1. - С. 48-52.

24. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г. Морфофункціональна характеристика секретпродукуючих структур слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки при пептичній виразці дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2001.- № 1. - С.19-23.

25. Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П., Козловська Т.І. Особливості власних залоз шлунка при дуоденальній пептичній виразці у потерпілих внаслідок Чорнобильської аварії у діагностичному аспекті / Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Вип. 10, книга 3. - Київ, 2001. - С.501-506.

26. Дегтярьова Л.В., Тукало Н.М. Морфометрична характеристика слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при дуоденальній пептичній виразці в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т.8, №2. - С.27-31.

27. Дегтярьова Л.В., Фурса Н.В. Зміни імунної відповіді слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки при гелікобактер-асоційованій дуоденальній пептичній виразці в осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії // Український медичний альманах.-2001.- Т.4, № 3. - С. 43-49.

28. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г. Характеристика секреції слизу в шлункові та дванадцятипалій кишці при пептичній виразці дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т.10, № 3. - С.298-300.

29. Кислотопродукуюча функція при пептичній виразці дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС: структурно - функціональні аспекти / Дегтярьова Л.В., Мороз Г.З., Терещенко В.П., Сегеда Т.П., Зеленська Т.С. // Вісник морфології.-2002.- №1.- С.7-10.

30. Козлова Т.Г., Дегтярьова Л.В. Рецептори до лектину Sambucus nigra муцинпродукуючих клітин слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки при дуоденальній пептичній виразці в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС // Актуальные проблемы медицины и биологии. №1. - К, 2002 р. - С.350-357.

31. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г., Зеленська Т.С. Елементи структурного підгрунтя патоморфозу виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків чорнобильської аварії // “Проблеми сучасної екології” / Матер. українсько-польського семінару “Сучасна екологія і екологічна патологія людини”. - Львів: Б.в., 1997. - С.27-29.

32. Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Сегеда Т.П. Структурні прояви патоморфозу деяких захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою // Матер. Междунар. науч.-практич. конф. “Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя. Актуальные вопросы военной медицины спецслужб Украины”.- Киев: Генеза, 1997. - С. 93-94.

33. Дегтярьова Л.В. Мітотичний режим епітелію слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи // Матер. 6 Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. - Вінниця: Б.в., 1998. - С.14-18.

34. Методичне забезпечення дослідження гастро- та дуоденобіоптатів у осіб, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС / Терещенко В.П., Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Козлова Т.Г., Сегеда Т.П., Зеленська Т.С., Глаголєв Р.В. // Матер. 6 Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. - Вінниця: Б.в., 1998. - С.44-47.

35. Структурные особенности микроциркуляции в слизистых оболочках органов инкорпорации радионуклидов у ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы / В.П.Терещенко, Т.П.Сегеда, Л.В.Дегтярева, Е.С.Самусева // Матер. Української наук. конф. з міжнародною участю “Мікроциркуляція та її вікові зміни”. - Київ: Б.в.,1999. - С.125-127.

36. Некоторые тенденции патоморфоза заболеваний у человека после аварии на Чернобыльской АЭС / Терещенко В.П., Дегтярева Л.В., Галахин К.А., Богомолец О.В., Самусева Е.Ю., Портянко Н.М., Манита Т.В.// Тез. докл. Международной конференции по проблемам медицины катастроф.- Т.2. - Киев: Б.и., 1992. - С.32-33.

37. Морфология хронических гастритов у лиц, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС / Н.Г.Бычкова, Д.М.Якименко, Л.В.Дегтярева, Ю.А.Собчук // Тез. докл. науч.-практич. конф. “Проблемы экспериментальной легочно-сердечной недостаточности”. - Киев: Б.и.,1992. - С.72-73.

38. Дегтярева Л.В., Якименко Д.М., Собчук В.А. Изменения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС // Тез. докл. Украинской науч.-практич. конф. “Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. - Киев: Б.и., 1992. - С.68.

39. Дегтярева Л.В., Якименко Д.М., Нечваленко Е.И. Клинико-морфологические особенности хронических гастритов у жителей радиационно загрязненных территорий Украины // Тез. докл. науч.-практич. конф. “Чернобыль и здоровье людей”.- Ч.1.- Киев: Б.и., 1993.- С.98-99.

40. Дегтярева Л.В., Суслов Е.И., Варшавская А.Н. Морфологическая верификация действия радиации на органы пищеварения у лиц, пострадавших от аварии на ЧАЭС // Тез.докл. Радиобиолог.съезда. - Ч.1. - Пущино: Б.и, 1993. - С.299-300.

41. Морфофункциональное состояние секреторного аппарата желудка у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения / Д.М.Якименко, Г.З.Мороз, Л.В.Дегтярева, Е.А.Матова // Тез.докл. Радиобиолог.съезда. - Ч.3. - Пущино: Б.и., 1993. - С.1172.

42. Дегтярьова Л.В., Бичкова Н.Г., Якименко Д.М. Структурні основи патології шлунка та дванадцятипалої кишки під впливом іонізуючого випромінювання // Тез. доп. V конгресу патологоанатомів України “Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти”. - Чернігів: Б.в., 1993. - С.25-26.

43. Дегтярьова Л.В., Якименко Д.М., Мороз Г.З. Особенности поражения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у пострадавших от аварии на ЧАЭС // Тез. докл. V Научно-практич. конф. изобретателей и предпринимателей “Наука и производство - здравоохранению”. - Т.1. - Киев: Б.и., 1993. - -С.66-67.

44. Degtiariova L.V. Sequels of the Chornobyl accident in Ukrain: structural changes in human gastric mucosa / Abstracts of XX International Congress of the International Academy of Pathology and 11th Worl Congress of Academic and Environmental Pathology, Hong-Kong 1994 // Int. J. Surg Path.-V.2.-Suppl. January 1995. - Poster 138.

45. Язвенная болезнь у ликвидаторов аварии на ЧАЭС: клинико-морфологические параллели / Л.В.Дегтярева, Е.С.Самусева, Г.З.Мороз, С.И.Скляр // Сб. тез. I Съезда Международного союза ассоциаций патологоанатомов. - Москва: Б.и., 1995. - С. 44-45.

46. Стереотипные и специфические проявления патологических процессов в органах и тканях лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС / Терещенко В.П., Дегтярева Л.В., Сегеда Т.П., Сушко В.А., Мороз Г.З. // Сб. тез. I Съезда Международного союза ассоциаций патологоанатомов. - Москва: Б.и., 1995. - С. 159-160.

47. Peptic ulcer disease in liquidators of the Chornobyl accident: morphological studies L.V.Degtiariova, T.P.Segeda, E.S.Samuseva, G.Z.Moroz / Abstracts of XVth European Congress of Pathology // Path. Res. Pract..- August 1995. - Vol.191, №.7-8. - P.650-651.

48. Дегтярева Л.В. Регенерация слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки при язвенной болезни в сочетании с геликобактерным гастритом у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Матер. Первого конгресса морфологов Беларуси. - Т.ІІ: Патологическая анатомия. - Минск:Б.и., 1996. - С. 35-36.

49. Redistribution of lectin receptor sites in gastric and duodenal mucosa of Chornobyl accident liquidators / L.V.Degtiariova, T.G.Kozlova, V.O.Antonyuk, A.D.Lutsyk / Abstracts of 17th International Lectin Meeting “Interlec 17”, Wьrzburg, Germany // Europ.J.Cell Biol. -1997.-Suppl.46 (Vol.74).- P.21.

50. Козлова Т.Г., Дегтярьова Л.В. Лектино-гістохімічна характеристика муцинпродукую-чого епітелію слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі у ліквідаторів Чорнобильської катастрофи // Матер. 6 Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. - Вінниця: Б.в., 1998. - С.22.

51. Degtiariova L.V. Gastric and duodenal epithelium renewal in ulcer disease patients, suffered from the Chornobyl catastrophy / Abstracts of XXII International Congress of the International Academy of Pathology and 13th World Congress of Academic and Environmental Pathology // Arch. Anat. Cytol. Path. - 1998. - Vol.46, №5-6. - P.377.

52. T.G.Kozlova, Degtiariova L.V. Abnormalities of mucus secretion of gastric superficial epithelium at ulcer disease in the Chornobyl / Abstracts of XXII International Congress of the International Academy of Pathology and 13th World Congress of Academic and Environmental Pathology // Arch. Anat. Cytol. Path. - 1998. - Vol.46, №5-6. - P.380.

53. Redistribution of lectin receptor sites in gastric and duodenal mucosa of Chornobyl accident liquidators / Degtiariova L., Kozlova T., Antonyuk W., Zavadka A., Lutsyk A.// Abstract Programme of the 2nd Parnas Conference. - Gdaсsk, 1998. - P.Posters, 1-45.

54. Применение люминесцентной микроскопии для исследования патологии бронхов и желудочно-кишечного тракта / Е.Н.Килимник, Л.В.Дегтярева, Т.П.Сегеда, Т.Г.Козлова // Матер. науч.-практич.конф.“Новое в патологии:теория и практика”.-Севастополь-Стамбул,1999.-С.29-30.

55. Козлова Т.Г., Дегтярева Л.В. Применение лектино-гистохимического исследования для выявления патологии слизеобразования в желудке и двенадцатиперстной кишке при пептической язве двенадцатиперстной кишки у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Матер. науч.-практич. конф. “Новое в патологии: теория и практика”. - Севастополь-Стамбул,1999. - С. 30-31.

56. Дегтярева Л.В., Сегеда Т.П., Козлова Т.Г. Морфологические особенности Helicobacter pylori - ассоциированной патологии желудка и двенадцатиперстной кишки у лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской аварии // Тез. 2-го съезда Междунар. Союза Ассоциаций Патологоанат. - Москва, 1999. - С. 77-78.

57. Дегтярева Л.В., Козлова Т.Г. Особенности слизистой секреции желудка и двенадцатиперстной кишки у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС при хеликобактерной инфекции // Тез. 2-го съезда Междунар. Союза Ассоциаций Патологоанат.-Москва,1999.- С.78-79.

58. Килимник Е.Н., Дегтярева Л.В., Козлова Т.Г. Выявление хеликобактерной инфекции при помощи флюоресцентной микроскопии // Тез. 2-го съезда Междунар. Союза Ассоциаций Патологоанат. - Москва: Б.и., 1999. - С. 141.

АНОТАЦІЇ

Дегтярьова Л.В. Пептична виразка дванадцятипалої кишки в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: структурні прояви патоморфозу, особливості морфогенезу, прогностичні аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Інститут екологічної патології людини, Київ, 2002.

Дисертація є першим комплексним вітчизняним дослідженням пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) у постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії, реалізованим у створеній й очолюваній автором науково-дослідній лабораторії ІЕПЛ, що впродовж часового терміну після аварії забезпечувала морфологічний супровід лікувально-діагностичного процесу гастроентерологічних відділень НЦРМ АМН України та Головного клінічного госпіталю МО України. З позицій морфолога обґрунтовані значущі етіологічні й патогенетичні чинники недуги в учасників післяаварійних робіт та мешканців територій, забруднених радіонуклідами. Показано особливості змін агресивних і захисних факторів щодо слизових оболонок (СО) шлунка й ДПК у вимірі перебігу недуги у постраждалих. Доведено невідворотність подальшого розвитку патологічних процесів у СО шлунка та ДПК, поєднаність неопластичних та прискорених інволюційних змін. Морфологічно верифіковано участь іонізуючих променів у генезі патології. Визначено діагностичні критерії, інформативні щодо осіб із “чорнобильським анамнезом”, аргументовано прогностичні аспекти й скерованість лікувально-діагностичних і профілактичних заходів. Сформульовано концепцію морфогенезу ПВ ДПК у постраждалих від аварії на ЧАЕС. Створено бази патоморфологічних даних, які не мають аналогів.

Ключові слова: пептична виразка дванадцятипалої кишки, патоморфоз, морфогенез, аварія на ЧАЕС, постраждалі, шлункова та дуоденальна слизові оболонки, патоморфологія.

Дегтярева Л.В. Пептическая язва двенадцатиперстной кишки у потерпевших вследствие аварии на ЧАЭС: структурные проявления патоморфоза, особенности морфогенеза, прогностические аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Институт экологической патологии человека, Киев, 2002.

Диссертация представляет собой первое комплексное отечественное исследование пептической язвы (ПЯ) двенадцатиперстной кишки (ДПК) у потерпевших в результате аварии на Чернобыльской АЭС с позиций морфолога.

Материалом для исследования служили 549 гастро- и 257 дуоденобиоптатов, полученных от 260 больных ПЯ ДПК: участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, жителей территорий, загрязненных радионуклидами, и пациентов без “чернобыльского фактора” в анамнезе. Все обследованные - мужчины. Группы сопоставимы по возрасту, профессиональным и социально-бытовым характеристикам, а также манифестации заболевания (после аварии) и его длительности на момент обследования (3-7 лет). Применено комплексное морфологическое изучение материала гастро- и дуоденобиопсий с патогенетически обоснованным клинико-лабораторным обследованием больных. Первое включало гистологические, гистохимические методы, зондирование лектинами, гистоавторадиографию, электронную микроскопию, морфометрию. Второе - общеклиническое обследование, эзофагогастродуоденофиброскопию с гастро- и дуоденобиопсиями, анализ желудочной секреции, оценку вегетативного гомеостаза и роли парасимпатической нервной регуляции секреторной функции желудка, определение содержания продуктов перекисного окисления липидов и компонентов антиоксидантной системы в крови и в СО желудка и ДПК, а также изучение иммунного гомеостаза.

В результате сопоставительного анализа с привлечением целенаправленных методических подходов верифицированы особенности развития ПЯ ДПК у потерпевших в связи с аварией на ЧАЭС. Основными этиологическими и патогенетическими факторами заболевания у них являются: дисрегуляция организменного гомеостаза, инициированная факторами аварии, прежде всего ионизирующей радиацией и стрессом; инфицирование Helicobacter pylori; местное влияние ксенобиотиков и токсинов, контактное облучение; изменение местной регуляции гомеостаза СО желудка и ДПК, вызванные ускоренной инволюцией, структурной патологией больших пищеварительных желез, нарушением иннервации, микроциркуляции, нейроэндокринного и иммунного обеспечения функции органов потенциального язвообразования; аутоагрессия. Обосновано, что типичным звеном патогенеза ПЯ ДПК у потерпевших является хронический хеликобактерный гастрит с преобладанием его атрофических форм и тотального повреждения желудка (пангастрит). Документировано, что у ликвидаторов последствий аварии наиболее опасны в отношении моноинфицирования Helicobacter pylori СО желудка и активного пангастрита дозы внешнего облучения <25 сГр, которые реализуются в комплексе с другими патогенными факторами катастрофы. Аргументирована обусловленность таковыми выраженной альтерации СО желудка и ДПК у потерпевших. Особенностью изменений агрессивных и защитных факторов относительно СО желудка и ДПК у них является существенное преобладание цитопротекторной несостоятельности над типичной для нозологии кислотно-пептической агрессией, что обычно характерно для ПЯ желудка. Представлены свидетельства ведущих структурных проявлений клинического послечернобыльского патоморфоза ПЯ ДПК - трансформированной кинетики хронического воспалительного процесса в СО, усиленного по сравнению с нозологическим контролем антигенного раздражения, неадекватного местного иммунного ответа в условиях приобретенного иммунодефицита. Таковые заключаются в уменьшении количества зрелых плазматических клеток и моноцитарно-макрофагального представительства в воспалительном инфильтрате собственной пластинки СО при повышенном наличии агрегатсодержащих иммунокомпетентных клеток, увеличении численности и параметров лимфатических фолликулов, слиянии их в конгломераты, возрастании количества межэпителиальных лимфоцитов, более выраженных нарушениях микроциркуляции и значительной дисрегенерации. Перечисленные изменеия ответственны за неадекватность воспалительного ответа на новые патогенные воздействия, недостаточность регенерации, формирование функциональной недостаточности желез и защитных свойств СО, нарушения местных регуляторных процесов и пищеварения, а также повышенный риск неоплазий. Разработан диагностический алгоритм и обоснована направленность лечебно-профилактических мероприятий. Сформулирована концепция морфогенеза заболевания у лиц, подвергшихся воздействию “чернобыльского фактора”, основными этапами которого являются: возникновение острых (острой фазы хронических) гастрита и дуоденита лучевого, стрессового и, возможно, химического генеза в наиболее раннем послеаварийном периоде; развитие хронических гастрита и дуоденита радиационного (химического) происхождения при отсутствии инфекции Helicobacter pylori и хеликобактер-ассоциированного - при ее наличии; формирование дуоденальной ПЯ на фоне хронического хеликобактерного гастрита и хронического дуоденита. Задекларированы приоритетные данные о сопряженности вероятных неопластических и ускоренных инволютивных процессов в СО желудка и ДПК у потерпевших. Предложены наглядные схемы и таблицы для применения в повседневной врачебной деятельности. Созданы базы патоморфологических данных, не имеющие аналогов.

Ключевые слова: пептическая язва двенадцатиперстной кишки, патоморфоз, морфогенез, авария на ЧАЭС, потерпевшие, желудочная и дуоденальная слизистые оболочки, патоморфология.

Degtiariova L.V. Duodenal peptic ulcer in people, affected by the ChNPS accident: structural evidence of pathomorphosis, peculiarities of morphogenesis, prognostic aspects. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of doctor of medical sciences on the speciality 14.03.02 - pathological anatomy. - Institute of human ecological pathology, Kyiv, 2002.

The dissertation is the first complex home investigation of duodenal peptic ulcer (DPU) in affected by the Chornobyl accident people. It was carried out in the scientifical research laboratory established and headed by the auther. The laboratory provided diagnosis and medical treatment in gastroenterology departments of SCRM AMS of the Ukraine and Central Clinical Hospital of Defence Ministry of the Ukraine with morphological investigations during the “postChornobyl” period of time. Important etiologic and pathogenetic factors of the disease in liquidators and inhabitants of radioactively polluted territories were based from the point of view of morphologist. Features of changes of aggressive and protective factors for gastric and duodenal mucosa were revealed. Prospective inavoidable development of pathology in gastric and duodenal mucosa, association of accelerated involutive changes with neoplastic ones were proved. Ionizing radiation taking part in the pathology geneses was morphologicaly verified. Diagnostic criteria informative for people with the “Chornobyl anamnesis” were defined. Prognostic aspects and direction of medical treatment, diagnostic and prophylactic measures were argued. Conception of DPU morphogenesis in affected by the Chornobyl accident patients was formulated. The unique pathomorphologic data bases were formed.

Key words: duodenal peptic ulcer, pathomorphosis, morphogenesis, ChNPS accident, affected people, gastric and duodenal mucosa, pathomorphology.

Размещено на Allbest.ru