Клініко-імунологічні аспекти перебігу хронічного пилового бронхіту
Вивчення стану системи неспецифічного імунітету у хворих на хронічний пиловий та обструктивний бронхіт. Розробка методики ранньої діагностики і патогенетичної терапії хронічного пилового бронхіту препаратом поліненасичених жирних кислот – "Теком".
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.07.2014 |
Размер файла | 37,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Запорізький державний медичний університет
УДК 616.12-008.331.1-06:
611.018.74]-072-085.225.2
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Клініко-імунологічні аспекти перебігу хронічного пилового бронхіту
14.01.02-внутрішні хвороби
Тягла Вікторія Миколаївна
Запоріжжя 2003
Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Значний ріст хронічних захворювань легень серед населення України привертає пильну увагу медиків різних спеціальностей. Дана медична проблема загострюється ще і соціальною проблемою росту професійної захворюваності обструктивними захворюваннями легень, серед яких найбільш розповсюдженим є хронічний пиловий бронхіт (Косарев В.В., Мокина Н.А., Игуменова И.Ю., 2001; Медников Б.Л., 1998). На теперішній час проблема оцінки особливостей стану системного неспецифічного імунітету повністю не вирішена.
Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню патогенетичних механізмів розвитку хронічного пилового бронхіту, продовжують надходити дані про основні механізми формування і прогресування цієї хвороби. Значна кількість робіт з даної проблеми присвячена вивченню змін клітинного складу і біохімічних показників бронхоальвеолярної лаважної рідини хворих на хронічний пиловий бронхіт (Бейлина В.Б., Шевелев В.И., Андросов В.В., Векшина А.И., 1992; Кужко М.М., Куріло С.М., Ковальченко В.Ф. та співавт., 2000; Макарова О.П., Шишкіна Л.Н., Огиренко А.П. та співавт., 2001). Автори при цьому вказують на зниження фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів. Питанням функціональної активності фагоцитуючих клітин крові при хронічному пиловому бронхіті приділяється значно менше уваги. Так, відомо (Курило С.Н., 1999; Трунова О.А., 1999), що фагоцитарна активність нейтрофілів крові хворих на хронічний пиловий бронхіт більша або не відрізняється від такої у практично здорових осіб. Протягом останнього десятиріччя було накопичено значну кількість даних, які свідчать про важливе значення оксиду азоту у патогенезі хронічних обструктивних захворювань легень (Невзорова В.А., Зуга М.В., Гельцер Б.И., 1997; Харитонов С.А., Барис И.Д., Чучалин А.Г., 1997; Borland C., Cox Y., Higenbottam T., 1993; Dweik R., Laskowski D., Abu-Soud H. et.al., 1998), а на важливість цього метаболіту як маркера запалення при ХПБ вказується лише в окремих оглядових роботах останніх двох років (Величковский Б.Т., 2000). Важливого діагностичного значення набуває оцінка якості життя пацієнтів за багатьма показниками, що доповнюють клінічну картину хвороби і дозволяють контролювати ефективність проведеної терапії (Антипенко Е.Н., Когут Н.Н., 1999). Аналіз якості життя хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легень, проведений в деяких дослідженнях (Сенкевич Н.Ю., 1998, Шмелёв Е.И., Беда М.В., 1998), показав високу інформативність проведення цієї процедури у зазначених хворих. Однак при цьому питання про якість життя хворих на хронічний пиловий бронхіт залишається без уваги. Застосування препаратів -3 ПНЖК давно вже практикують в терапії як гіполіпідемічні і антиагрегаційні, гіпокоагуляційні засоби (Сергієнко О.О., 1995, Лещенко С.І., 1997). Найбільше розповсюдження серед них має препарат “Теком”, до складу якого входить близько 43% різних -3 ПНЖК (Фещенко Ю.І., Гаврисюк В.К., Лещенко С.І. та співавт., 2002). У багатьох експериментальних, клінічних дослідженнях доведена ефективність „Текому” в терапії хронічного обструктивного бронхіту (Кулакова Н.В., Невзорова В.А., Лукьянов П.А., Гельцер Б.И., 2000). В той же час, незважаючи на відоме патогенетичне значення порушень метаболізму ейкозаноїдів при хронічному пиловому бронхіті (Величковский Б.Т., 1995), ми не знайшли в літературі даних про застосування препаратів -3 ПНЖК в терапії даної хвороби.
Суперечливим залишається питання про функціональний стан клітинних і гуморальних факторів неспецифічного імунітету у хворих на хронічний пиловий бронхіт. Невирішеними питаннями є характеристика діагностичної значущості визначення концентрації NOx у плазмі крові і конденсаті повітря, що видихається хворими на хронічний пиловий бронхіт, оцінка показників якості життя та доцільність застосування препаратів -3 ПНЖК у терапії цих хворих.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Запорізького державного медичного університету МОЗ України, є фрагментом науково-дослідної роботи "Структурно-функціональні зміни кровоносних судин у хворих з різними формами симптоматичних артеріальних гіпертензій" кафедри госпітальної терапії-2 (№ держ. реєстрації 0101U003304). У рамках зазначеної теми автором проведене вивчення концентрації метаболітів оксиду азоту у плазмі крові, а також вмісту метаболітів оксиду азоту у видихуваному повітрі хворих на хронічний пиловий бронхіт.
Мета дослідження. Встановити особливості стану системи неспецифічного імунітету, оксидативних та антиоксидантних процесів для розробки ранньої діагностики і патогенетичної терапії хронічного пилового бронхіту та покращення якості життя хворих.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан системи неспецифічного імунітету у хворих на хронічний пиловий бронхіт порівняно з хворими на хронічний обструктивний бронхіт.
2. Оцінити стан оксидативних процесів і антиоксидантної активності у плазмі крові хворих на хронічний пиловий бронхіт порівняно з хворими на хронічний обструктивний бронхіт.
3. Вивчити метаболізм оксиду азоту у конденсаті видихуваного повітря та плазмі крові у хворих на хронічний пиловий бронхіт порівняно з хронічним обструктивним бронхітом.
4. Оцінити якість життя хворих на хронічний пиловий бронхіт у співставленні з хворими на хронічний обструктивний бронхіт.
5. Вивчити вплив терапії препаратом -3 поліненасичених жирних кислот - “Теком”, на показники, що характеризують реактивність неспецифічного імунітету, стан оксидативних процесів, антиоксидантної активності і якість життя у хворих на хронічний пиловий бронхіт.
Об'єкт дослідження - хворі на хронічний пиловий бронхіт.
Предмет дослідження - стан системи неспецифічного імунітету, активність вільно-радикальних процесів, стан антиоксидантного і антипротеазного захисту сироватки крові, показників метаболізму оксиду азоту та параметрів, які характеризують якість життя.
Методи дослідження - імунологічні методи для визначення фагоцитарної активності клітин неспецифічного імунітету і титру комплементу; цитохімічні методи визначення активності NADPH-оксидаз та вмісту мієлопероксидази і катіонних білків гранул нейтрофілів; імунохімічні методи визначення вмісту імуноглобулінів плазми крові; біохімічні методи визначення антитрипсичної активності плазми крові, перекисіндукованої хемілюмінесценції та антиоксидантної активності плазми крові; спірографічне дослідження з реєстрацією кривої “потік-об'єм”; психологічні опитувальники та методика визначення якості життя за допомогою „Респіраторної анкети лікарні Святого Георгія”.
Наукова новизна отриманих результатів. На підставі комплексного вивчення показників неспецифічного імунітету з оцінкою клітинної (нейтрофіли, еозинофіли, моноцити) та гуморальної ланок, метаболізму оксиду азоту, процесів генерації та елімінації вільних радикалів та показників, які характеризують якість життя, встановлено нові критерії ранньої діагностики та оцінки тяжкості перебігу хронічного пилового бронхіту. Вперше проведена клінічна апробація препарату „Теком” в комплексній терапії хворих на хронічний пиловий бронхіт, досліджено його вплив на клініко-лабораторні показники, що вивчаються та якість життя, розроблені імунологічні та біохімічні критерії ефективності терапії.
Практичне значення отриманих результатів. Вперше за допомогою точного і достовірного методу визначення функціональної активності еозинофілів крові встановлені діагностичні критерії алергічного запалення у хворих на хронічний пиловий бронхіт. Вперше показана висока діагностична значущість визначення концентрації кінцевих метаболітів оксиду азоту в респіраторному тракті для оцінки наявності та ступеня інтенсивності запалення у респіраторному тракті. Встановлена імуномоделююча і протизапальна дія препарату “Теком” у складі базової терапії хворих на хронічний пиловий бронхіт. Результати дисертаційної роботи впроваджені в практику відділень терапевтичного профілю Запорізької обласної клінічної лікарні, центральної районної лікарні Заводського району м.Запоріжжя, медико-санітарної частини “Запоріжсталь” та “Дніпроспецсталь” м.Запоріжжя, медико-санітарної частини “Комунар” м.Запоріжжя, Запорізької міської багатопрофільної клінічної лікарні №9, відділення 6-ї міської клінічної лікарні м.Запоріжжя, 6-ї та 16-ї міських лікарень м.Кривого Рогу та використовується в науково-дослідній роботі Українського НДІ медицини праці (м.Кривий Ріг), Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань та в навчальному процесі на кафедрі госпітальної терапії - 2 Запорізького державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором роботи особисто сформульовано мету і задачі дослідження, проведено літературний пошук та узагальнення його результатів. Внесок автора в отримані результати наукового дослідження полягає в проведенні анкетування хворих на хронічний пиловий бронхіт і хронічний обструктивний бронхіт і оцінці показників якості життя. Самостійно проводилась обробка результатів інструментальних методів дослідження, статистичний аналіз отриманих результатів. У спільних статтях не були запозичені ідеї та результати роботи співавторів. Особисто автором сформульовані висновки, практичні рекомендації, написана дисертація.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Клиника, диагностика и лечение легочно-середечной недостаточности” (м.Харків, 2002). Апробація роботи відбулась на розширеному засіданні кафедри госпітальної терапії-2 Запорізького державного медичного університету 11.04.2003 р.
Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 3 статті у виданнях, внесених до переліку ВАК України, 3 роботи без співавторів, отримано патент України на винахід.
Об'єм та структура дисертації. Робота викладена на 156 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, характеристики матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, розділу обговорення результатів дослідження. Робота ілюстрована 13 рисунками, містить 31 таблицю. Бібліографічний покажчик містить 294 джерела, з яких 183 написано кирилицею та 111 латиною.
Основний зміст роботи
хронічний пиловий бронхіт
Клінічна характеристика хворих і методи дослідження. Результати роботи базуються на даних комплексного обстеження 119 хворих на хронічний бронхіт, які проходили стаціонарне лікування у профпатологічному і пульмонологічному відділеннях Запорізької обласної клінічної лікарні та 30 практично здорових осіб.
Серед обстежених хворих було 86 чоловіків (71,7%) та 33 жінки (28,3%), які були розділені на дві групи за етіологією хвороби.
1 група - хворі на хронічний пиловий бронхіт.
2 група - хворі на хронічний обструктивний бронхіт.
Контрольну групу склали практично здорові особи.
Середній вік хворих першої групи становив 53,412,7 року. Тривалість захворювання дорівнювала в середньому 16,3 року. Тоді, як у хворих другої групи середній вік складав 48,714,8 року, а тривалість захворювання становила в середньому 18,7 року.
Серед хворих першої групи були виділені дві підгрупи: 1А і 1Б. Пацієнтам 1А підгрупи (28 осіб) на фоні базисної терапії призначали препарат “Теком”, що містить близько 43% щ-3-ПНЖК, по 1г (2 капсули) чотири рази на добу на протязі близько трьох тижнів. Пацієнтам 1Б підгрупи призначались лише препарати базисної терапії протягом трьох тижнів.
Вентиляційну функцію легень оцінювали за допомогою вітчизняного поліаналізатора ПА 5-01.
Оцінювали ФА нейтрофілів, моноцитів і еозинофілів за здатністю цих клітин поглинати бактерій добової живої культури Staphilococcus epidermidis. При цьому визначали ФА і ФІ.
Визначення активності НСТ-тесту нейтрофілів у спонтанному і стимульованому варіантах та вмісту КБ і МПО у складі гранул нейтрофілів проводили цитохімічним методом з визначенням середнього цитохімічного коефіцієнту.
Визначення ПІХл сироватки крові здійснювали за допомогою хемілюмінесцентного каналу люміагригометра “LUMI-AGGREGOMETER MODEL 400”, обладнаного реєстратором “Linear 2030-0000”. Інтенсивність хемілюмінесценції оцінювали шляхом визначення площі фігур, обмежених кривою ПІХл за допомогою методу зважування. Оцінювали ПІХл за показником хемілюмінесценції, що знаходили як частку від знайденої площі за час (хвилини) і виражали в умовних одиницях. Визначення загальної АОА сироватки крові засновано на здатності гасити хемілюмінесценцію модельної системи при додаванні сироватки крові, за рахунок наявності різного спектра антиоксидантів у сироватці, здатних інактивовувати вільні радикали.
Загальну АТА сироватки крові визначали за здатністю інгібіторів протеїназ сироватки крові, гальмувати лізис желатинової плівки екзогенно доданим трипсином. Активність інгібіторів сироватки крові виражали у мг/мл інактивованого трипсину.
Визначення концентрації NOx у плазмі крові проводили на підставі оригінальної методики (Патент 41003 А Україна МПК 7 G01N33/48, 33/52 Спосіб визначення оксиду азоту / Поливода С.М., Черепок О.О., Войтович О.В. (Україна).-№ 2000127587; Заяв. 27.12.2000; Опубл. 15.08.2001. Бюл. №7), що заснована на здатності нітрит-іонів після конверсії їх у нітрат-іони реагувати з компонентами реактиву Greiss з утворенням забарвлених продуктів. Концентрацію NOx в плазмі крові виражали в мкМоль/л в перерахуванні на нітрит-іони.
Визначення активності комплементу проводили за (Friemel H., 1984) методом комплемент-залежного гемолізу еритроцитів барана навантажених антиеритроцитарними антитілами, з вимірюванням оптичної щільності гемолізату при 540 нм. За одиницю активності комплементу була прийнята його кількість, яка викликає 50%-ий гемоліз в стандартних умовах.
Визначення вмісту NOx у конденсаті видихуваного повітря проводили за оригінальною методикою, розробленою на кафедрі госпітальної терапії-2 (Патент 51232 А Україна МПК 7 G01N33/00: Спосіб діагностики запального процесу у респіраторному тракті / Войтович О. В., Поливода С. М., Черепок О. О. (Україна). -№ 2002020922; Заяв. 05.02.2002; Опубл. 15.11.2002. Бюл. №11). Конденсат видихуваного повітря (0,05мл) отримували шляхом видихання повітря через рот на поверхню охолодженої чашки Петрі впродовж 5 хвилин. Метод заснований на здатності нітрит-іонів після конверсії їх у нітрат-іони реагувати з компонентами реактиву Greiss з утворенням забарвлених продуктів. Концентрацію NOx в конденсаті видихуваного повітря виражали в мкМоль/л в перерахуванні на нітрит-іони.
Якість життя оцінювали за допомогою “Респіраторної анкети лікарні Святого Георгія”, яка являє собою стандартизований опитувальник, специфічний для вивчення якості життя хворих на ХОЗЛ, що має високу чутливість, відтворюваність та достовірність. Анкета складається з 76 питань і розділена на дві частини. Відповіді на питання, що містяться у першій частині, дозволяють оцінити ступінь вираження у хворого таких симптомів, як задуха, тип дихання, кашель, частота і тривалість загострень хвороби за останній рік. Друга частина анкети, що має сім розділів, висвітлює суб'єктивне відношення хворого до власної хвороби і до впливу зв'язаних з нею факторів на фізичний і психічний стан організму.
Статистичну обробку отриманих даних проводили із застосуванням пакета статистичного аналізу “Excel-5.0”. Встановлення нормальності розподілу вибірки отриманих даних визначали за показниками асиметрії, ексцесу і середньоквадратичного відхилення. Перевірку гіпотези про рівність двох генеральних середніх здійснювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Наявність і характер взаємозв'язку між показниками, що вивчаються, проводили за допомогою кореляційного аналізу з обчисленням парного коефіцієнта кореляції.
Результати дослідження, їх аналіз та обговорення. У хворих на ХПБ відмічена значно знижена ФА таких клітин неспецифічного імунітету, як нейтрофіли і моноцити. Проведена оцінка стану ФА нейтрофілів і моноцитів крові хворих на ХПБ (1-а група) дозволила встановити низьке значення як ФА нейтрофілів, так і ФІ нейтрофілів, які складали відповідно 44,83,1% і 1,80,04од. що було достовірно (р0,05) у 1,4 і 1,7 раза менше, порівняно з такими у практично здорових осіб. Серед моноцитів хворих 1-ї групи фагоцитарні показники також були низькі. Так, значення ФА моноцитів і ФІ моноцитів становили у даних хворих 24,81,5% і 1,10,02од. відповідно, що було (р0,05) у 1,4 раза менше за відповідні показники у контрольній групі. Разом з цим, серед еозинофілів хворих першої групи ФА становила 2,50,5%, що було (р0,01) у 2 рази вище значення цього показника у практично здорових осіб. При цьому було показано, що посилення ФА еозинофілів, не супроводжується відповідними змінами їх ФІ, який становив 0,030,01 од. і не відрізняється від значення цього показника у контрольній групі. Представлені дані дозволяють говорити про наявність імунодефіцитного стану у даних хворих. Імунодефіцит при цьому проявляється у неспроможності зазначених клітин неспецифічного імунітету до нормального поглинання бактеріальних антигенів. Можливою причиною низької ФА нейтрофілів і моноцитів можна вважати недостатність -3 ПНЖК у складі мембран цих клітин, через що зменшується їх пластичність, а також переважання швидкості споживання компонентів плазматичної мембрани над швидкістю добудови їх до мембрани. До того ж можливий також вплив апоптотичних стимулів на функціональну активність вказаних клітин неспецифічного імунітету. Дане припущення підтверджується тим фактом, що в умовах низької функціональної активності нейтрофілів і моноцитів, у хворих на ХПБ відбувається посилення активності еозинофілів крові. Даний факт свідчить про наявність алергічного компоненту перебігу ХПБ у даних хворих.
Дисбаланс функціональної активності клітин неспецифічного імунітету, зокрема, нейтрофілів і моноцитів у хворих першої групи, проявляється у посиленні їх NADPH-оксидазної активності при низькій ФА. Активність спонтанного НСТ-тесту при цьому становила 1,60±0,04од., що було достовірно (р0,01) у 2,4 раза більше, ніж у практично здорових осіб. Аналіз наявності резерву NADPH-оксидазної активності за допомогою стимульованого НСТ-тесту показав, що практично у всіх хворих відсутній резерв даної активності.
Низький вміст МПО - 1,300,03од. і КБ -1,070,02од. у складі гранул нейтрофілів відмічений у хворих першої групи, свідчить про високу інтенсивність дегрануляції нейтрофілів. Надходження МПО у міжклітинний простір необхідно для утилізації надлишку перекису, що утворюється в ході подальшого метаболізму продукту NADPH-оксидази. Крім того МПО має важливу роль в метаболізмі NO. Вихід КБ із гранул нейтрофілів у міжклітинний простір приводить до посилення антибактеріального захисту тканин, до того ж КБ здатні посилювати функціональну активність клітин неспецифічного імунітету.
Порівнюючи функціональну активність клітин неспецифічного імунітету хворих на ХПБ і хворих на ХОБ показано, що показники ФА нейтрофілів і моноцитів були суттєво більшими. Відмічено також, що еозинофіли хворих на ХОБ не проявляють ФА, що вказує на відсутність алергічного компоненту у цих хворих. Таким чином можна зробити висновок про більш тяжкий перебіг ХПБ. На це вказує також і порівняльний аналіз стану клітинних і гуморальних факторів бактерицидності. Так активність НСТ-тесту у хворих на ХОБ була дещо нижча порівняно з хворими на ХПБ, а вміст МПО і КБ навпаки був достовірно вищій. Так само достовірно більшим був титр комплементу у хворих на ХОБ порівняно з відповідним показником у хворих на ХПБ.
В роботі показне значною мірою низьке значення АТА плазми крові хворих на ХПБ, яке склало 0,540,01 г/л і було (р0,01) у 2,8 раза меншим за значення АТА плазми крові у контрольній групі. Такий дефіцит АТА плазми крові вказує на наявність або генетичних дефектів синтезу альфа-1-антитрипсину у хворих на ХПБ, або відносної недостатності альфа-1-антитрипсину, коли відбувається інтенсивне споживання даного інгібітору в ході перебігу хвороби. Генетичні дефекти синтезу альфа-1-антитрипсину, що приводять до розвитку ХОЗЛ відомі, однак такі випадки достатньо рідкі, але відносна недостатність альфа-1-антитрипсина у порівнянні з вмістом еластази і колагенази є значно частішою причиною зниження АТА плазми крові.
Стан оксидативних процесів у хворих на ХПБ оцінювався за інтенсивністю ПІХл плазми крові та вмістом NOx у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря. Отримані дані вказували на високу інтенсивність вільнорадикальних процесів у цих хворих. Так показник ПІХл плазми крові хворих на ХПБ становив 103,32,0од. і майже удвічі перевищував значення цього показника у практично здорових осіб. Враховуючи той факт, що рівень ПІХл відображає кількість первинних, вторинних і третинних вільнорадикальних молекул, цей показник можна вважати інтегральним для оцінки загальної інтенсивності вільнорадикальних процесів в організмі.
Отримані результати показали наявність високої концентрації NОx у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря цих хворих, яка становила відповідно 12,40,5мкМоль/л і 5,80,2мкМоль/л, що було у 1,7 та 2,6 раза більшим за значення цих показників у практично здорових осіб. Виявлений позитивний сильний зв'язок вмісту NOx у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря з активністю NADPH-оксидази нейтрофілів, який склав відповідно r=0,59 і r=0,70, вказував на велику імовірність небезпечних для організму ускладнень. До того ж у хворих на ХПБ була встановлена висока інтенсивність ПІХл плазми крові.
Відповідно до відміченої високої концентрації NOx у хворих на ХПБ і високої інтенсивності ПІХл плазми крові цих хворих, відмічено низьке значення АОА плазми крові у них. Так показник АОА становив 32,01,2од. і був у 2 рази меншим, порівняно із значенням його в контрольній групі. Тобто видно, що має місце висока інтенсивність споживання факторів антиоксидантного захисту у хворих на ХПБ.
Порівнюючи стан оксидативних і антиоксидантних процесів хворих на ХПБ зі станом їх у хворих на ХОБ показано, що при майже однаковій концентрації NOx у конденсаті видихуваного повітря обох груп хворих, концентрація NOx у плазмі крові хворих на ХОБ суттєво відрізняється від такої хворих на ХПБ. У хворих на ХОБ вона була нижче, ніж у групі хворих на ХПБ і навіть була достовірно нижче порівняно з групою практично здорових осіб. Так само у хворих на ХОБ достовірно нижчою була інтенсивність ПІХл і достовірно вищою була АОА плазми крові. Встановлені факти свідчать про меншу інтенсивність патологічних змін що супроводжують перебіг ХОБ, порівняно з тими, що відмічаються у хворих на ХПБ.
Традиційне проведення оцінки стану хворих і ефективності проведеної терапії за допомогою лабораторних тестів, було доповнене аналізом якості життя обстежених хворих. У хворих на ХПБ було показано наявність значних достовірних (р0,01) змін за всіма показниками, що характеризують стан якості життя (табл.1).
Таблиця 1. Показники якості життя у обстежених осіб
Показники якості життя |
Контрольна група |
Хворі на хронічний пиловий бронхіт |
Достовірність розбіжностей показників |
|
СимптомиАктивність Вплив хвороби Сумарний показник якості життя |
12,00,88,00,72,00,26,00,4 |
78,42,974,32,563,02,875,22,6 |
р 0,01р 0,01р 0,01р 0,01 |
При цьому відмічаються найбільш сильні зміни такого показника якості життя, як “Вплив хвороби”. Значення даного показника більше ніж у 30 разів перевищувало відповідне значення його у контрольній групі. Зміни у значеннях інших показників були дещо меншими та загалом у 6 - 12 разів були більшими за значення їх у практично здорових осіб.
Цікаві дані були виявлені при визначенні характеру впливу тютюнопаління на ЯЖ хворих на ХПБ. При цьому значення показника “Симптоми” в групі хворих-курців становив 85,14,5%, що було на 14% більшим, ніж у групі хворих, які не палять. Показники “Активність” і “Вплив хвороби” у хворих-курців становили відповідно 76,83,8% та 65,23,3%, і були на 7% та 5% вище, ніж у хворих, які не палять. При цьому також і “Сумарний показник ЯЖ” становив 79,54,2%, що було на 7% вище його значення у хворих, які не палять. Необхідно, однак, вказати, що виявлені зміни показників ЯЖ в групі хворих-курців і хворих, які не палять, не достовірні і мають характер тенденцій.
Проведене порівняння стану якості життя хворих на ХПБ і ХОБ показало, що загалом обидва порівняні захворювання характеризуються низьким рівнем якості життя. Однак все ж більш низькою якість життя була у хворих на ХПБ, значення “Сумарного показника якості життя” було на 20% більше. Найбільший внесок у зниження рівня якості життя хворих на ХПБ роблять показники “Симптоми” та “Активність”, тоді, як у зниження рівня якості життя хворих на ХОБ найбільшим є внесок показників “Симптоми” і “Вплив хвороби”. При цьому між хворими на ХПБ та ХОБ відмічається статистично значима різниця (р0,05) за такими показниками, як “Симптоми”, “Активність” і “Сумарний показник якості життя”. Загальний стан здоров'я як “Задовільний” відмічений у 54% хворих на ХПБ і 76% хворих на ХОБ. “Поганий” загальний стан здоров'я відмічений у 46% хворих на ХПБ та 24% хворих на ХОБ.
Клініко-лабораторні дослідження, проведені після курсу лікування хворих на ХПБ дозволили встановити, що у тих хворих, для лікування яких застосовувався “Теком” у складі препаратів базисної терапії відбулись більш суттєві позитивні зміни у функціональній активності клітин неспецифічного імунітету. Загалом ці зміни відобразились у достовірному збільшенні показників ФА нейтрофілів і особливо моноцитів порівняно з тими змінами, що відбулись після курсу базисної терапії, а також у достовірному зменшенні ФА еозинофілів.
Таким чином видно, що -3 ПНЖК, які входять до складу “Текому”, при надходженні до організму ефективно надходять до клітин неспецифічного імунітету і входять до складу плазматичної мембрани цих клітин, суттєво змінюють їх функціональну активність.
Таким чином не вирішеним є питання про функціональну активність фагоцитуючих клітин циркулюючої крові, дефіцит їх активності, чи активацію при ХПБ. Мало вивченою і потребуючою додаткових досліджень є проблема оцінки характеру зв'язку активності фагоцитуючих клітин з клінічними проявами захворювання і показниками, що характеризують якість життя хворих на ХПБ. Проведений хворим на ХПБ курс лікування із застосуванням “Текому” на фоні застосування препаратів базисної терапії привів до значних змін у показниках оксидантно-антиоксидантної системи хворих. Так концентрація NOx у конденсаті видихуваного повітря зазнала достовірного значного зниження майже у 2 рази, тоді, як у плазмі крові, концентрація NOx також знизилась достовірно у 1,4 раза. Застосування лише базисної терапії привело до незначного і недостовірного зменшення концентрації NОx у конденсаті видихуваного повітря і до достовірного, у 1,2 раза, зменшення їх, концентрації у плазмі крові. Таким чином, добре помітна дія “Текому” у зменшенні продукції NO. В літературі ми не зустріли даних про вплив терапії препаратами -3 ПНЖК на метаболізм NO. Але, беручи до уваги характерну для -3 ПНЖК протизапальну і антиоксидантну дію, можна передбачити, що вони можуть приводити до зменшення генерації NO в організмі людини. Така дія -3 ПНЖК можлива або завдяки прямому модулюючому впливу їх на активність, або опосередковано через стимуляцію синтезу протизапальних цитокінів. Відповідно й інтенсивність ПІХл плазми крові хворих на ХПБ після лікування препаратом “Теком” зменшилась достовірно у 1,3 рази, тоді як у групі хворих на ХПБ, які лікувались лише із застосуванням базисної терапії, інтенсивність ПІХл знизилась недостовірно. Зміни у значенні АОА плазми крові мали таку ж динаміку під впливом лікування, як і зміни інтенсивності ПІХл, але мали протилежну направленість. Так, після приймання курсу препарату “Теком” АОА плазми крові хворих на ХПБ збільшилась достовірно у 1,5 раза, а після базисної терапії, відмічалось недостовірне зниження цього показника.
Під час лікування хворих на ХПБ із застосуванням “Текому” на фоні базисної терапії значення показника “Симптоми” достовірно знизилось на 16% і становило в групі хворих на ХПБ після лікування 62,2%. Найбільші зміни при цьому відбулись у значення показника “Активність”, який знизився достовірно на 22% порівняно з його значенням до лікування, і становив 57,8%. Відносно показника “Вплив хвороби” відмічається лише тенденція до зниження під впливом терапії препаратом “Теком”. В підсумку, значення показника “Сумарний показник якості життя” знизилось на 16,5%, становлячи 62,5%. Отримані дані про вплив терапії препаратом “Теком” на показники якості життя вказують на обґрунтованість застосування даного препарату у складі базисної терапії, що сприяє значному покращенню якості життя хворих на ХПБ.
Порівняння ефективності терапії “Текомом” з проведеною хворим на ХПБ лише базисною терапією, показало, що тут, як і в групі після лікування із застосуванням препарату “Теком”, відбулись помітні зміни у показниках якості життя. При цьому, однак, зміни показника “Симптоми” мали недостовірний характер, порівняно з групою до лікування, він знизився на 11% і становив 65,4%. Достовірні зміни торкнулись значення показника “Активність”. При цьому даний показник знизився на 19% порівняно з групою до лікування, і становив 58,3%. Все це призвело до зниження значення “Сумарного показника якості життя”, яке мало характер тенденції (р0,05). При цьому відмічалось зниження “Сумарного показника якості життя” на 10% і значення його становило 66,7%. Таким чином видно, що терапія хворих на ХПБ із застосуванням препарату “Теком”, приводить до більш помітного (у 1,6 разу) більшого покращення якості життя хворих.
Висновки
Вивчення особливостей клініки, стану імунної системи у хворих на хронічний пиловий бронхіт, активності оксидативних та антиоксидантних процесів, а також шляхів ефективного лікування цих хворих, є актуальною проблемою терапії. В дисертації дана оцінка клінічного перебігу, стану імунної системи, оксидативних процесів і антиоксидантної активності, метаболізму оксиду азоту у хворих на хронічний пиловий бронхіт і визначена ефективність застосування імуномодулюючої терапії препаратом “Теком” у корекції виявлених змін.
У хворих на хронічний пиловий бронхіт встановлено низьку фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів, яка становила відповідно 44,8% і 24,8% та була достовірно нижчою порівняно з практично здоровими особами і хворими на хронічний обструктивний бронхіт, поряд з високою фагоцитарною активністю еозинофілів, яка склала 2,5%.
Виявлено у хворих на хронічний пиловий бронхіт дисбаланс у кисень-залежній бактерицидності нейтрофілів, який характеризувався високою активністю NADPH-оксидази (1,6 ум.од.) та низьким вмістом мієлопероксидази (1,3 ум.од.); кисень-незалежні бактерицидні механізми у хворих на хронічний пиловий бронхіт характеризувались зниженням вмісту катіонних білків до 1,07ум.од.
Показано високу інтенсивність оксидативних процесів з паралельним дефіцитом антиоксидантної активності у плазмі крові хворих на хронічний пиловий бронхіт, при цьому значення перекис-індукованої хемілюмінесценції і антиоксидантної активності сироватки крові становили відповідно 103,3ум.од. і 32,0ум.од.
Встановлено, що вміст кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря хворих на хронічний пиловий бронхіт становить 12,4 мкМоль/л і 5,8 мкМоль/л відповідно та доведено, що показники, які характеризують метаболізм оксиду азоту в конденсаті видихуваного повітря та плазмі крові, можуть застосовуватись для оцінки вираженості місцевого і системного запального процесу при хронічному пиловому бронхіті.
При оцінці якості життя у хворих на хронічний пиловий бронхіт виявлено низький рівень показника „сумарної якості життя”, який на 18% був меншим порівняно з хворими на хронічний обструктивний бронхіт та в 12,53 рази був гірше порівняно з практично здоровими особами.
Використання препарату “Теком” у комплексній терапії хворих на хронічний пиловий бронхіт є патогенетично обґрунтованим завдяки його протизапальній дії, що виражається у посиленні показників фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів та зниженні інтенсивності оксидативних процесів.
Практичні рекомендації
З метою оцінки ступеню напруженості компенсаторних механізмів у хворих на хронічний пиловий бронхіт необхідно визначати рівень перекисіндукованої хемілюмінесценції поряд з антиоксидантною активністю плазми крові.
Для ранньої діагностики запального процесу в респіраторному тракті та оцінці його інтенсивності у хворих на хронічний пиловий бронхіт необхідно проводити визначення концентрації кінцевих метаболітів оксиду азоту у конденсаті видихуваного повітря.
Хворим на хронічний пиловий бронхіт доцільно в комплексній терапії застосовувати препарат “Теком” у дозі 2 капсули 4 рази на день впродовж трьох тижнів з метою зменшення інтенсивності запальних процесів.
Список робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Тяглая В.Н. Особенности функционального состояния системы неспецифического иммунитета у больных хроническим пылевым бронхитом // Український медичний альманах.-2002.-№4.-Том 5.-С.139-140.
2. Тяглая В.Н. Применение препарата “Теком” для коррекции оксидативных процессов у больных хроническим пылевым бронхитом // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”, випуск Х.-Запоріжжя. 2003.-С.286-289.
3. Тяглая В.Н. Эффективность препарата “Теком” в сочетании с базисной терапией при лечении больных хроническим пылевым бронхитом // Проблеми медичної науки та освіти.-2003.-№1.-С.92-95.
4. Патент 53534 А Україна МПК 7 А61 К35/00. Спосіб зниження інтенсивності запального процесу при бронхолегеневих захворюваннях / В.М.Тягла, О.В.Войтович, О.О.Черепок, С.М.Поливода (Україна).- № 2002075776; Заявл. 12.07.02; Опубл. 15.01.03; Промислова власність.-2003.-№1.-С.4.51.
Анотація
Тягла В.М. Клініко-імунологічні аспекти перебігу хронічного пилового бронхіту. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2003.
Дисертація присвячена оцінці функціонального стану клітинної та гуморальної ланок неспецифічного імунітету, визначенню інтенсивності оксидативних і антиоксидантних процесів у респіраторному тракті і крові хворих на хронічний пиловий бронхіт. При цьому показана низька фагоцитарна активність нейтрофілів і моноцитів крові і поява здатності до фагоцитозу у еозинофілів. Поряд з цим відзначене значне посилення оксидативних процесів, виражене в посиленні метаболізму оксиду азоту в респіраторному тракті, посиленні активності НСТ-тесту нейтрофілів і перекис-індукованої хемілюмінесценції, і зниження антиоксидантної активності плазми крові.
Проведено оцінку показників якості життя і показано низьке значення якості життя у хворих на хронічний пиловий бронхіт.
Доведено клінічну ефективність застосування препарату “Теком” у складі базисної терапії хворих на хронічний пиловий бронхіт як препарату, що має імуномодулюючу і протизапальну дію.
Ключові слова: хронічний обструктивний бронхіт, неспецифічний імунітет, оксидативні процеси, антиоксидантна активність, оксид азоту, респіраторний тракт, якість життя, Теком.
Аннотация
Тяглая В.Н. Клинико-иммунологические аспекты течения хронического пылевого бронхита. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Запорожский государственный медицинский университет МЗ Украины, Запорожье, 2003.
Диссертация посвящена оценке функционального состояния клеточного и гуморального звеньев неспецифического иммунитета, определению интенсивности оксидативных и антиоксидантных процессов в респираторном тракте и крови больных хроническим пылевым бронхитом.
В работе выявлена низкая фагоцитарная активность нейтрофилов и моноцитов крови с параллельным усилением способности к фагоцитозу у эозинофилов. Наряду с этим отмечено значительное усиление активности НСТ-теста нейтрофилов, усиление оксидативных процессов, выраженное в усилении метаболизма оксида азота в респираторном тракте, и перекись-индуцированной хемилюминесценции, которые были выше соответственно в 2,6 и 1,8 раза по сравнению с практически здоровыми людьми. Отмечено снижение антиоксидантной активности плазмы крови в 1,4 раза по сравнению с практически здоровыми людьми.
Проведена оценка показателей качества жизни и показано низкое значение качества жизни у больных хроническим пылевым бронхитом. При этом отмечаются наиболее сильные изменения такого показателя качества жизни, как “Влияние болезни”. Значение данного показателя более чем в 30 раз превышало соответствующее значение его в контрольной группе. Изменения в значениях других показателей были несколько меньшими и в общем в 6-12 раз превышали соответствующие значения практически здоровых людей.
Показана высокая клиническая эффективность применения препарата “Теком” в составе базисной терапии больных хроническим пылевым бронхитом как препарата, обладающего иммуномодулирующим и противовоспалительным действием.
Ключевые слова: хронический обструктивный бронхит, неспецифический иммунитет, оксидативные процессы, антиоксидантная активность, оксид азота, респираторный тракт, качество жизни, Теком.
Summary
Tyaglaya V.N. Clinical and immunological aspects of chronic dust bronchitis current. - Manuscript.
The dissertation for the scientific degree of candidate of medical sciences by speciality 14.01.02 - internal diseases. Zaporozhye State Medical University of Ministry of Public Health of Ukraine, Zaporozhye, 2003.
The dissertation is devoted to the assessment of functional condition of cellular and humoral parts of nonspecific immunity, definition of intensity of oxidative and antioxidative processes in respiratory tract and blood of patients with chronic dust bronchitis. At that were shown low phagocytic activity of neutrophils and monocytes of blood and occurrence of ability to phagocytosis at eosinophiles. Alongside with it significant amplification of oxidative processes is marked, expressed in amplification of metabolism of nitric oxide in respiratory tract, augmentation of activity both the NBT-test of neutrophils and peroxide-induced chemiluminescence and reduction of antioxidant activity of blood plasma.
The estimation of parameters of quality of a life was carried out and low value of quality of life in patients with chronic dust bronchitis was shown.
Clinical efficacy of treatment with "Tekom" in complex with basic therapy of patients with chronic dust bronchitis, as preparation with immunomodulatory and antiinflammatory action, was shown.
Key words: chronic obstructive bronchitis, nonspecific immunity, oxidative processes, antioxydant activity, nitric oxide, respiratory tract, quality of a life, Tekom.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Типові клінічні прояви та методи діагностики хронічного обструктивного бронхіту. Етіологія хронічного бронхіту. Фактори розвитку загострення захворювання. Неухильне прогресування хвороби як найважливіша ознака хронічного обструктивного бронхіту.
реферат [19,5 K], добавлен 26.06.2010Клінічні особливості перебігу хронічного бронхіту у хворих з наявністю фонової тонзилярної патології. Перспективність використання вітчизняного імуноактивного препарату рослинного походження протефлазіду при проведенні медичної реабілітації хворих.
автореферат [41,3 K], добавлен 08.02.2009Роль імунної системи в генезі захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки. Підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на хронічний гастрит. Результати уреазного тесту та гістологічного методу. Показники гуморальної ланки імунітету.
автореферат [35,8 K], добавлен 18.03.2009Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011Вивчення питомої ваги хронічного бронхіту у структурі обструктивних захворювань легенів. Розгляд функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей 10-12 років з хронічним бронхітом. Ознайомлення з показниками дітей після проведення експерименту.
статья [23,3 K], добавлен 18.12.2017Центральною проблемою клінічної нефрології залишається проблема прогресування хронічного гломерулонефриту. Рівень IL-1в в плазмі хворих на хронічний гломерулонефрит при різних клінічних варіантах перебігу захворювання. Стадії хронічної хвороби нирок.
автореферат [109,1 K], добавлен 10.04.2009Поняття, сутність, класифікація, етіологія, клінічна діагностика та антибактеріальна терапія пневмоній. Особливості діагностики та лікування хронічного бронхіту. Характеристика та принципи лікування спадкових захворювань та вад розвитку бронхів і легень.
реферат [354,4 K], добавлен 12.07.2010Характеристика інфекційного бронхіту курей: епізоотологія, патогенез, патологоанатомічні ознаки. Заходи з профілактики та ліквідації інфекційного бронхіту курей. Епізоотичний та серологічний моніторинг. Еволюція штамів інфекційного бронхіту курей.
дипломная работа [619,7 K], добавлен 12.02.2013Особливості патогенезу, клінічного перебігу, лабораторної діагностики, морфологічних і морфометричних змін печінки у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки з синдромом холестазу, розробка концепції діагностики і лікування виявлених порушень.
автореферат [61,6 K], добавлен 21.03.2009Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013Діагностика та лікування хворих на хронічний панкреатит в залежності від рівня кислотопродукції в шлунку. Особливості клініки та функціонального стану ПЗ у хворих на ХП з синдромом шлункової гіперацидності. Комбінована терапія з трьохдобовим призначенням.
автореферат [58,1 K], добавлен 05.04.2009Адекватна експериментальна модель запального процесу дихальних шляхів. Вплив мінеральної радонової води, найбільш ефективної комбінації ліків та їх поєднання на одній з ключових ланок патогенезу. Особливості перебігу рецидивуючого бронхіту в фазі ремісії.
автореферат [46,2 K], добавлен 12.03.2009Хронічний тонзиліт - це запалення піднебінних миндали. Діагностика хронічного тонзиліту. Існування двох форм тонзиліту: компенсована і декомпенсована. Взаємозв'язк хронічного тонзиліту і порушень в репродуктивній системі у жінок дітородного віку.
реферат [31,9 K], добавлен 05.04.2009Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Хронічний гастродуоденіт як найбільш розповсюджене захворювання органів травлення. Ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії. Підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом у дітей.
автореферат [47,9 K], добавлен 19.03.2009Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.
автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009Особливості та характер перебігу хронічного гломерулонефриту на різних стадіях, дослідження рівню інтерлейкіну-6 у крові. На підставі оцінки клініко-лабораторних особливостей гломерулонефриту встановлення цитокінові чинники ризику його прогресування.
автореферат [22,5 K], добавлен 11.04.2009Вивчення скарг, анамнезу, клінічного об’єктивного обстеження пацієнта. Особливості лікування гострого бронхіту. Загальна клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що застосовуються. Оцінка характеру можливої взаємодії лікарських засобів.
история болезни [22,6 K], добавлен 01.03.2016