Урогенітальний хламідіоз великої рогатої худоби в господарствах півдня України
Аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в тваринницьких господарствах південного регіону України. Дослідження симптоматики спонтанного урогенітального хламідіозу в залежності від форми клінічного перебігу хвороби у корів і нетелей.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 20,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Вступ
Серед чисельної інфекційної патології людей і тварин велику питому вагу займають антропозоонозні і зоонозні хламідійні інфекції, які є серйозною медико-ветеринарною проблемою. Хламідіози - це група контагіозних захворювань тварин, птиці та людей, які спричинюються антигеноспорідненими і морфологічно схожими мікроорганізмами - хламідіями (Панкратова В.Н., 1979; Хазипов Н.З., Равилов А.З., 1984; Бортничук В.А., 1991; Терских И.И., 1957; Ковалев В.Л., 1987; Шаткин А.А., 1982).
За даними Schachter J. et al, 1973; 1974; 1975; Хамадеева Р.Х. і співавт., 1980; Хазипова Н.З., Равилова А.З., 1984; Бортничука В.А., 1991; Павленко М.С., 1996; Ковалева В.Л., 2003 у сільськогосподарських тварин хламідії спричинюють патологію дихальної, харчотравної, опірно-рухальної, нервової і урогенітальної систем.
Хламідії є потенціальною загрозою здоров'ю людей, які можуть заразитись в результаті контакту з тваринами, зараженими цими збудниками або при вживанні м'яса і молока, отриманих від таких тварин (Любецький В.Й., 1983; Venables C. et al, 1989; Walterspiege L.J. et al, 1989), а також на м'ясокомбінатах і м'ясопереробних підприємствах при обробці туш хворої худоби і птиці (Терских И.И. з співавт., 1969).
В 1972 році вивчення хламідіозів було включено в програму досліджень Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Ця програма включає: вивчення етіології, діагностики, поширення, лікування і профілактики хламідіозів тварин і людей.
В останні роки, дякуючи широким і цілеспрямованим дослідженням вчених по вивченню хламідіозу овець, свиней, сріблясто-чорних лисиць, великої рогатої худоби, розроблені і впроваджені у виробництво діагностикуми, вакцини і раціональні заходи боротьби (Боровик Р.В. і співавт., 1975; Митрофанов Н.М., 1980; Караваев Ю.Д., Налетов Н.И., 1981; Chernesky M.A. et al., 1986; Pollard D.R. et al., 1989; Black C.M., 1997; Настенко В. і співавт., 2001; Стегній Б.Т. і співавт., 2002). Разом з тим, багато питань цієї проблеми потребують поглибленого вивчення, особливо це стосується хламідіозу великої рогатої худоби. У цього виду тварин недостатньо вивчена крайова епізоотологія хвороби в південних областях України, її розповсюдження, перебіг, симптоматика, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни. Потребують вдосконалення методи лікування хворих тварин і система профілактики хвороби.
Мета і задачі досліджень. Вивчити розповсюдження, перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни спонтанного урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби на півдні України; удосконалити існуючі методи лікування хворих тварин та розробити науково обґрунтовану систему профілактичних заходів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
провести аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в господарствах південного регіону України;
вивчити епізоотичну ситуацію з хламідіозу великої рогатої худоби в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях;
вивчити симптоматику спонтанного урогенітального хламідіозу в залежності від форми клінічного перебігу хвороби;
вивчити патоморфологічні і гістоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі;
вивчити ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології;
удосконалити систему заходів при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби.
1. Матеріали та методи досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися протягом 1996-2002 рр. на кафедрі епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету, в Українському науково-дослідному протичумному інституті ім. І.І. Мечнікова, в обласних лабораторіях ветеринарної медицини і господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Матеріалом досліджень були корови і нетелі з порушеннями репродуктивної функції, а також патологічний матеріал від них.
Епізоотичну ситуацію з хламідіозу великої рогатої худоби в південному регіоні України вивчали за результатами лабораторних досліджень на цю хворобу, проведених в обласних лабораторіях ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, а також за результатами власних досліджень. Епізоотологічні дослідження проводили з використанням комплексного епізоотологічного методу, “Методических указаний по эпизоотологическому исследованию” (Бакулов И.А. і співавт., 1982), посібника “Методы эпизоотологического исследования и теория эпизоотического процесса” (Джупина С.И., 1991).
Клінічні обстеження тварин і гематологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методами в господарствах зі значним відсотком порушень репродуктивної функції у корів і телиць, в яких лабораторно підтверджувався хламідіоз. В окремих випадках лабораторні дослідження проводили в лабораторії особливо небезпечних природновогнищевих інфекцій Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І.І. Мечнікова. Всього клінічно обстежено 13833 тварини. Гематологічно досліджено проби крові від 20 корів.
Патоморфологічні зміни вивчали на вимушено забитих тваринах, абортованих плодах, мертвонароджених телятах. Матеріалом цих досліджень були: 3 абортовані плоди; 5 мертвонароджених телят; 38 корів, нетелів і телиць парувального віку з порушеннями репродуктивної функції, затримкою посліду та післяродовим ендометритом; 14 корів і телиць з вагінітами, уретритами, цервіцитами, метритами; 15 корів і телиць з тривалою неплідністю.
Матеріалом гістоморфологічних досліджень були гістологічні зрізи з органів вимушено забитих корів, з господарств неблагополучних щодо хламідіозу, діагноз в яких встановлювався комплексно на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів лабораторних досліджень: РЗК; ІФА; ізоляції хламідій на курячих ембріонах; мікроскопії мазків-відбитків, фарбованих за Романовським - Гімзою.
Для гістоморфологічних досліджень від забитих корів, після зовнішнього обстеження органів, відбирали шматочки: дорзальної і уретральної ділянки піхви; піхвової та маткової ділянки шийки матки; середньої частини уретри; маткових трубок; середостінних лімфатичних вузлів; селезінки; печінки; нирок. Для фіксації використовували 10% кальцій-формол за Бекером в модифікації Пірса та рідину Карнуа. Технічна обробка матеріалу виконувалась за загальноприйнятою методикою. Парафінові зрізи товщиною 5-8 мкм фарбували гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван-Гізоном. Всього в процесі роботи було виготовлено і досліджено 68 гістологічних препаратів.
Виявлення, виділення і ідентифікацію хламідій, а також серологічні дослідження (РЗК, ІФА) проводили згідно “Методических указаний по лабораторным исследованиям на хламидийные инфекции сельскохозяйственных животных” (1986).
Для діагностичних досліджень використано 280 курячих ембріонів. Проведеними дослідженнями виділено і ідентифіковано сім штамів хламідій.
При постановці РЗК на хламідіоз використовували діагностичні набори, виготовлені Херсонською біофабрикою. Всього з нашою участю серологічно досліджено в РЗК 3088 проб крові від великої рогатої худоби в Одеській, Миколаївській і Херсонській лабораторіях ветеринарної медицини.
Діагноз на хламідіоз вважали підтвердженим лабораторними дослідженнями у випадках: виділення збудника із досліджуваного матеріалу і його ідентифікацію; виявлення збудника в досліджуваному матеріалі і отриманні позитивних результатів дослідження на хламідіоз сироваток крові від цих же тварин; встановлення наростання титру антитіл в два і більше рази при дослідженні сироваток крові тварин, які абортували.
При первинній постановці діагнозу на хламідіоз в господарстві дотримувалися правила, що виділення і ідентифікація збудника обов'язкові. В подальшому хворих тварин виділяли шляхом серологічних досліджень.
Лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології проводили комплексно з використанням етіотропних препаратів та патогенетичних засобів. Ефективність комплексного лікування вивчена на 60 хворих коровах.
Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за И.И. Ашмариным, А.А. Воробьевым (1960).
2. Аналіз результатів досліджень
Аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в господарствах південного регіону України.
Проведений аналіз показав, що в господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей протягом 1998-2002 років відмічався низький вихід телят від 100 корів. Так, в Миколаївській області він коливався в межах від 61 в 2000 р. до 77 - в 2001 р.; в Одеській області - від 65 в 2000 р. до 77 в 2002 р.; в Херсонській - від 66 в 2000 р. до 76 в 1999 і 2002 роках.
Звертає на себе увагу значна кількість неплідних корів, мертвонароджених телят і абортів в господарствах південного регіону України. Так, на молочно-товарних фермах Миколаївської області кількість неплідних корів коливалась в межах 6,3% в 2001 р. до 10,3% в 1999 р.; в Одеській області - від 9,7% в 1999 р. до 11,3% в 2002 р.; в Херсонській області - від 3,3% в 2000 р. до 13,2% в 1998 р.
Кількість мертвонароджених телят в Миколаївській області коливалась в межах 1,0% в 2002 р. до 2,1% в 1998 р.; в Одеській області - від 0,14% в 1998 р. до 0,74% - в 2001 р.; в Херсонській області - від 0,07% в 2002 р. до 0,35%в 1998 р.
Значною в господарствах півдня України є також кількість абортів у корів і нетелів. Так, в Миколаївській області кількість абортів коливалась в межах від 0,49% в 2001 р. до 0,85% в 1998 і 1999 роках; в Одеській області - від 0,15% в 1998 р. до 0,74% - в 2001 р.; в Херсонській області - від 0,22% в 2002 р. до 0,45% в 2001 р.
Епізоотична ситуація з хламідіозу великої рогатої худоби в південному регіоні України.
Згідно офіційної звітності Управлінь ветеринарної медицини Миколаївської, Одеської і Херсонської областей в господарствах півдня України серед корів не реєструються заразні хвороби, що супроводжуються ураженням органів розмноження (бруцельоз, кампілобактеріоз, трихомоноз, лептоспіроз, інфекційний ринотрахеїт, хламідіоз, мікоплазмоз).
Стосовно хламідіозу великої рогатої худоби питання залишається дискусійним, так як на цю інфекцію обласні лабораторії ветеринарної медицини лабораторні дослідження проводять лише в окремих випадках і не належному методичному рівні в зв'язку з відсутністю діагностикумів. Районні лабораторії ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської і Херсонської областей взагалі лабораторних досліджень на хламідіоз не проводять.
Проведені нами, спільно зі співробітниками Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І.І. Мечнікова, лабораторні дослідження матеріалу на хламідіоз показали широку циркуляцію хламідій серед великої рогатої худоби в господарствах південного регіону України. Такої ж думки дотримується Павленко М.С. (1996) на підставі лабораторних досліджень, проведених Центральною лабораторією ветеринарної медицини.
Симптоматика спонтанного урогенітального хламідіозу у великої рогатої худоби в залежності від форми клінічного перебігу хвороби.
На підставі аналізу результатів вивчення симптоматики хламідіозу у корів, нетелів і телиць визначено три форми клінічного перебігу хвороби: типову, стерту і безсимптомну. Типова форма перебігу хламідіозу характеризувалась спорадичними абортами корів і нетелів протягом року, народженням нежиттєздатного приплоду, затримкою посліду, розвитком ендометриту; у телят - гастроентеритами, бронхопневмоніями, артритами, кон'юнктивітами і енцефалітами.
Для стертої форми перебігу хвороби характерні перегули, вагініти, уретрити, цервіцити і хронічні ендометрити.
Безсимптомна форма характеризується тривалою неплідністю, прихованими ендометритами й сальпінгітами.
Показники крові у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі відрізняються від таких у здорових тварин: загальна кількість лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних нейтрофілів і еозинофілів у хворих тварин, достовірно вища, ніж у здорових. Підвищена кількість лейкоцитів вказує на наявність запальних реакцій у хворих на хламідіоз корів, а еозинофілія обумовлена алергічним станом організму. Кількість еритроцитів, базофілів, лімфоцитів і моноцитів, у порівнянні з показниками у контрольних тварин, достовірно нижча. Кількість гемоглобіну і сегментоядерних нейтрофілів, як у хворих, так і у здорових корів знаходяться на одному рівні.
Патоморфологічні зміни у великої рогатої худоби в залежності від форми клінічного перебігу хвороби.
Патоморфологічні зміни при урогенітальному хламідіозі залежали від форми перебігу хвороби.
При типовій формі хламідіозу патоморфологічні зміни виявляли в абортованих плодах та плаценті корів. У корів після аборту спостерігали затримку посліду, катаральний або катарально-гнійний ендометрит, який супроводжувався точковими крововиливами на слизовій оболонці шийки матки та вагіни, некрозом котиледонів і плаценти. Крововиливи находили також і в регіональних лімфатичних вузлах. У порожнині матки знаходили гнійно-катаральний або фібринозний ексудат. Плодові оболонки набряклі, місцями міжкотиледонний хоріон студенисто інфільтрований. У котиледонах багато дрібних некротичних вогнищ сірувато-жовтого кольору.
Абортовані плоди добре розвинуті, з волосяним покривом. У всіх плодів знаходили набряк шкіри і підшкірної клітковини, скупчення великої кількості рідини в черевній та грудній порожнині. Множинні точкові крововиливи виявляли на слизовій оболонці гортані, трахеї, язика, очей, сичуга, на костально-легеневій плеврі, ендо- і епікарді, тимусі і у портальних лімфатичних вузлах. Легені стухлі, з ознаками набряку та з крововиливами. Печінка збільшена, ламка, нерівномірно пофарбована. Нирки з ознаками вираженої білкової дистрофії. Слизова оболонка тонкої й товстої кишок набрякла, гиперемійована з крововиливами. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені і геморагічно інфільтровані.
При стертій формі у корів і телиць знаходили зміни, характерні для уретриту, цервіциту і ендометриту. Слизова оболонка вагіни гіперемійована, набрякла. Слизова оболонка сечовивідного каналу інфільтрована і складчата. Сечовий міхур переповнений сечею, розтягнутий. Нирки у всіх тварин збільшені, застійні, з точковими крововиливами в корковому шарі і желеподібними інфільтратами в нирковій мисці. Слизова оболонка шийки матки набрякла, гіперемійована, з точковими крововиливами.
Гістоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі.
При спонтанному хламідіозі у корів гістоморфологічні зміни виявлені в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри і матки.
В гістологічних зрізах з легень виявлені зміни, характерні для катаральної, інтерстиціальної, геморагічної та бронхопневмонії змішаного типу, а також ателектаз, альвеолярну емфізему з розривом стінок альвеол, лімфоцитарну та периваскулярну інфільтрацію перибронхіальної та периваскулярної сполучної тканини.
У середостінних лімфатичних вузлах встановлено гіпертрофію лімфоїдних фолікулів, а в окремих ділянках в мозковій речовині збільшену кількість макрофагів.
В гістологічних препаратах селезінки виявлено гіперплазію білої пульпи, периартеріальну лімфоїдну інфільтрацію, гемосидероз червоної пульпи.
Значні гістоморфологічні зміни виявлені в нирках. В проксимальних відділах нефрону щіткоподібна кайма у більшості канальців відсутня, або збережена лише частково. У деяких з них просвіт широкий і заповнений еозинофільною, безструктурною речовиною. Виявлена також зерниста дистрофія епітелію, венозний застій та гістіолімфоїдна інфільтрація.
В слизовій оболонці вульви встановлено злущування епітелію і лімфоїдну інфільтрацію не лише епітелію, а і підлягаючої сполучної тканини.
Злущування епітелію та лімфоїдну інфільтрацію виявлено також в основній пластинці слизової оболонки уретри.
В гістологічних зрізах слизової оболонки матки виявлені глибокі, покриті слизом розгалужені складки, які нагадують прості трубчаcті залози.
Гістоморфологічних змін в маткових трубах та яйцепровіднику не виявлено.
Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології.
Лікування проводили комплексно з використанням етіотропних препаратів та патогенетичних засобів.
При виборі етіотропних засобів для лікування хворих на хламідіоз тварин враховували, що хламідії чутливі до антибіотиків тетрациклінового ряду, фторхінолонів та макролідів.
Із патогенетичних засобів використовували препарати тимолін і тетравіт.
Лікування тварин починали з імунокорегуючої терапії і підвищення неспецифічної резистентності організму. На 3-5 добу від початку імунокорегуючої терапії розпочинали етіотропне лікування.
Досліди проведені на трьох групах корів, підібраних за принципом аналогів, з яких перша була контрольною.
Тварин першої (контрольної) групи (20 голів) лікували оксітетрацикліном- 200 пролонгованої дії, у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла тварини, який вводили внутрішньом`язово, тричі, з інтервалом 72 години.
Тварин другої (дослідної) групи (20 голів) лікували комплексно, використовуючи егоцин L.A. у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла, який вводили внутрішньом`язово, щоденно, протягом п`яти днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін в дозі 10 мг внутрішньом`язово, щоденно, протягом 10 днів.
Тварин третьої (дослідної) групи (20 голів) теж лікували комплексно, використовуючи: фармазин-200 у дозі 3 мл на 100 кг маси тіла, внутрішньом`язово, щоденно, протягом семи днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін в дозі 10 мг внутрішньом`язово, щоденно, протягом 10 днів і супозиторії хламіциду внутрішньопіхвово, один раз на добу, щоденно, протягом п`яти днів.
Ефективність лікування корів контролювали щоденним клінічним обстеженням тварин і лабораторно. З цією метою від тварин на 21-й та 40-й дні після лікування відбирали проби крові, робили зішкреби зі слизової оболонки вагіни. Сироватки крові досліджували на хламідіоз в РЗК, а із зішкребів готували мазки і фарбували їх за Романовським - Гімзою і досліджували на наявність хламідій в світловому мікроскопі.
Лікування вважали ефективним, якщо на 40-й день в сироватці крові не виявляли специфічних протихламідійних антитіл, а в зішкребах із слизової оболонки піхви не виявляли хламідій.
Результати комплексного лікування корів, хворих на урогенітальний хламідіоз наведені в таблиці.
Із наведених в таблиці даних видно, що найбільш ефективним виявилося комплексне лікування корів фармазином-200, тетравітом, тималіном і супозиторіями хламіциду, ефективність якого склала 95,0 % . На 10,0 % була нижчою ефективність лікування корів з використанням егоцину L.A., тетравіту і тималіну (85,0 %).
Система заходів при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби.
На підставі результатів проведених досліджень і даних літератури нами розроблена система заходів з профілактики і боротьби при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби. Основні положення даної системи відображені у “Рекомендаціях з діагностики та профілактики урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби”, затверджених Управлінням ветеринарної медицини Одеської області в 2003 р.
урогенітальний тваринницький хламідіоз клінічний
Висновки
У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни при спонтанному урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби в господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, удосконалено існуючі методи лікування хворих тварин, на підставі чого запропоновано систему профілактичних заходів.
В господарствах південних областей України в 1998 -2002 роках мали місце: низький вихід телят на 100 корів (в Миколаївській - 72,4 %; в Одеській - 72,8 % ; в Херсонській - 72,8 %); велика кількість неплідних корів (в Миколаївській - 8,94 %; в Одеській - 10,58 % ; в Херсонській - 8,14 %), абортів (в Миколаївській - 0,67 %; в Одеській - 0,38%; в Херсонській - 0,35%) і мертвонароджених телят (в Миколаївській - 1,56 %; в Одеській - 0,46 % ; в Херсонській - 0,24 %).
Епізоотична ситуація з хламідіозу великої рогатої худоби в господарствах південного регіону остаточно не вияснена з причини того, що на цю інфекцію обласні лабораторії ветеринарної медицини в 1998-2002 роках лабораторні дослідження проводили лише в окремих випадках і на недостатньому методичному рівні в зв'язку з відсутністю діагностикумів. Районні лабораторії ветеринарної медицини Миколаївської, Одеської і Херсонської областей взагалі лабораторних досліджень на хламідіоз не проводять.
Проведені нами лабораторні дослідження і повідомлення інших вчених України, які займались вивченням хламідіозу, вказують на широку циркуляцію хламідій серед великої рогатої худоби в господарствах півдня України.
У господарствах півдня України хламідіоз корів і нетелів перебігає у трьох формах: типовій, стертій і безсимптомній. Типова форма перебігу хламідіозу не відрізняється від описаної в літературі. Стерта форма перебігу хвороби характеризується перегулами, вагінітами, уретритами, цервіцитами і хронічними ендометритами. Безсимптомна форма перебігу хламідіозу у корів характеризується тривалою неплідністю і прихованими ендометритами й сальпінгітами, які виявляються лише при патологоанатомічному дослідженні вимушено забитих тварин.
Показники крові у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі відрізняються від таких у здорових тварин: загальна кількість лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних нейтрофілів і еозинофілів у хворих тварин достовірно вища ніж у здорових; кількість еритроцитів, базофілів, лімфоцитів і моноцитів у хворих тварин нижча у порівнянні з кількістю їх у здорових корів; кількість гемоглобіну і сегментоядерних нейтрофілів, як у хворих хламідіозом, так і у здорових корів, знаходиться на одному рівні.
Характер патоморфологічних змін при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби залежить від форми перебігу хвороби: при типовому перебізі патоморфологічні зміни не відрізняються від описаних в літературі; при стертій формі у вимушено забитих корів і телиць виявляються патоморфологічні зміни, характерні для хронічного уретриту, цервіциту і ендометриту; при безсимптомній формі у вимушено забитих корів і телиць з тривалою неплідністю виявляються зміни характерні для прихованого ендометриту і сальпінгіту.
При спонтанному хламідіозі у корів гістоморфологічні зміни виявляються в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри і матки, що вказує на тяжке ураження хламідіями життєвоважливих органів, в тому числі урогенітального тракту.
Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології фармазином - 200, тетравітом, тимоліном і супозиторіями хламіциду складає 95,0 %. Ефективність комплексного лікування з використанням егоцину L.A., тетравіту і тимоліну на 10,0 % нижча (85,0%).
Пропозиції виробництву.
При появі на молочно-товарних фермах у корів абортів, народження мертвого і нежиттєздатного приплоду, ендометритів, тривалої неплідності, а у молодняка гастроентеритів, кон'юнктивітів, бронхопневмоній, поліартритів, спорадичних енцефаломіелітів в обов'язковому порядку необхідно проводити лабораторні дослідження на хламідіоз.
Виявлення, виділення і ідентифікацію хламідій, а також серологічні дослідження (РЗК, ІФА) проводити згідно “Методических указаний по лабораторным исследованиям на хламидийные инфекции сельскохозяйственных животных” (1986). Діагноз на хламідіоз вважати підтвердженим лабораторними дослідженнями у випадках: виділення збудника із досліджуваного матеріалу і його ідентифікації; виявлення збудника в досліджуваному матеріалі і отримання позитивних результатів дослідження на хламідіоз сироваток крові від цих же тварин; встановлення наростання титру антитіл в два і більше рази при дослідженні сироваток крові тварин, які абортували. При первинній постановці діагнозу на хламідіоз в господарстві дотримуватися правила, що виділення і ідентифікація збудника обов'язкові. В подальшому хворих тварин виділяти шляхом серологічних досліджень.
При встановленні діагнозу на хламідіоз в господарстві необхідно проводити заходи згідно “Инструкции по профилактике и ликвидации хламидиоза животных” (1989) і “Рекомендацій з діагностики та профілактики урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби” (2003).
Лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології проводити комплексно з використанням етіотропних препаратів та патогенетичних засобів. Рекомендуються такі курси лікування:
егоцин L.A. у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла внутрішньом'язово, щоденно, протягом п'яти днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін у дозі 10 мг внутрішньом'язово, щоденно, протягом 10 днів (ефективність лікування 85,0%);
фармазін-200 у дозі 3 мл на 100 кг маси тіла, внутрішньом'язово, щоденно, протягом семи днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін у дозі 10 мг внутрішньом'язово, щоденно, протягом 10 днів і супозиторії хламіциду внутрішньопіхвово, один раз на добу, щоденно, протягом п'яти днів (ефективність лікування - 95,0%).
Література
Ушаков В.М. Урогенітальний хламідіоз великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 1999. - С. 15-18.
Ушаков В.М., Атамась В.Я. Патоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при найбільш часто діагностуємих формах урогенітального хламідіозу // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2001. - Вип. 5/16/. - С. 26-29.
Дисертант особисто брав участь в проведенні розтинів трупів, описав патоморфологічні зміни, а також узагальнив отримані результаті.
Ушаков В.М. Симптоматика урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби залежно від форми клінічного перебігу хвороби // Ветеринарна медицина України. - 2001. - №11. - С. 12-13.
Нехороших З.Н., Малікова М.В., Бощенко Ю.А., Греков Є.В., Атамась В.Я., Ушаков В.М. Зоонозные хламидиозы в Южном регионе Украины // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2002. - С. 25-32.
Ушаков В.М., Атамась В.Я. Урогенітальний хламідіоз великої рогатої худоби в господарствах Одеської області // Міжвідомчий тематичний збірник. - Харків, 2002. - С. 611-614.
Ушаков В.М., Атамась В.Я., Бігдан Г.К. Показники крові у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. Гжицького. - Львів, 2002. - Том 4/2. частина І. - С. 160-164.
Ушаков В.М., Атамась В.Я., Бігдан Г.К. Гістоморфологічні зміни в органах корів при спонтанному хламідіозі // Ветеринарна медицина України. - 2003. - №1. - С. 27-28.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення епізоотичної ситуації щодо хламідіозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах Сумської області. Характеристика клінічної симптоматики у новонароджених телят. Дослідження методів діагностики, профілактики і боротьби з цією хворобою.
дипломная работа [122,8 K], добавлен 12.10.2011Економічні збитки від лептоспірозу. Моніторингові дослідження та епізоотична ситуація щодо лептоспірозу великої рогатої худоби. Лікувальна ефективність антибіотиків при лептоспірозі великої рогатої худоби, формування поствакцинального імунітету у корів.
дипломная работа [484,5 K], добавлен 12.10.2011Пошук нових ефективних антгельмінтиків, впровадження заходів боротьби з фасціольозом та дикроцеліозом великої рогатої худоби для збереження тварин і підвищення їх продуктивності. Вивчення поширення фасціольозу та дикроцеліозу великої рогатої худоби.
дипломная работа [6,4 M], добавлен 22.06.2012Результати експериментальних досліджень із розробки технології виготовлення на основі модифікованого штаму ВК-1М вірусу діареї вакцини живої культуральної проти вірусної діареї та вивчення її імуногенної ефективності в лабораторних і виробничих умовах.
автореферат [317,9 K], добавлен 11.04.2009Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009Епізоотична ситуація щодо дизентерії свиней у тваринницьких господарствах України. Серологічний моніторинг, симптоматика захворювання; виділення, ідентифікація та визначення біологічних властивостей збудника; удосконалення існуючих методів лікування.
дипломная работа [238,6 K], добавлен 12.10.2011Вдосконалення шляхів корекції функціональної диспепсії у підлітків з урахуванням психовегетативного і нейроендокринного гомеостазу та особливостей клінічного перебігу. Характеристика гіпофізарно-гонадної і тиреоїдної систем в залежності від їх категорій.
автореферат [69,5 K], добавлен 09.04.2009Зростання захворюваності населення України на рак щитоподібної залози у віддалений після Чорнобильської катастрофи час. Характерні особливості клінічного і патогенетичного перебігу хвороби. Методи діагностики та хірургічного лікування хворих на рак.
автореферат [91,9 K], добавлен 11.04.2009Взаємовідношення ремоделювання судин і серця, порушень цитокінової системи у хворих на гіпертонічну хворобу та критерії діагностики перебігу хвороби як передумови корекції лікування. Алгоритми і математичні моделі діагностики порушень імунного статусу.
автореферат [59,7 K], добавлен 07.04.2009Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.
автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009Ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнток, прооперованих з приводу трубно-перитонеального безпліддя та особливості клінічного перебігу. Відновлення репродуктивної функції та впровадження науково-обгрунтованої комплексного лікування і реабілітації.
автореферат [38,1 K], добавлен 19.03.2009Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Групи венеричних хвороб. Ознаки хвороби гонореї. Активні прояви свіжого сифілісу на шкірі та слизових оболонках. Поява генітальних бородавок. Простий та генітальний герпес. Хламідіоз та трихомоніаз. Прояви та лікування синдрому набутого імунодефіциту.
презентация [1,8 M], добавлен 06.03.2014Особливості клінічного перебігу рефрактерної ГЕРХ, поєднаної з ожирінням і найбільш характерні екзогенні фактори, що перешкоджають повному виліковуванню пацієнтів. Обґрунтування терапевтичних заходів для запобігання рефрактерної ГЕРХ, їх ефективність.
автореферат [50,4 K], добавлен 03.04.2009Клініко-синдромологічні особливості псоріатичного артриту в сучасних умовах. Роль активності патологічного процесу, стадії та варіанту хвороби, її тривалості та віку хворих у прогресуванні недуги та виникненні ускладнень із боку внутрішніх органів.
автореферат [35,2 K], добавлен 07.04.2009Ефективність відновлення репродуктивної функції в жінок із хламідіозом при безплідді трубного походження шляхом оптимізації діагностичних та лікувальних заходів із використанням лапароскопії. Розробки та впровадження комплексного поетапного лікування.
автореферат [36,3 K], добавлен 04.04.2009Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у хворих із супутнім синдромом сонних апное. Вплив синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі на клініко-лабораторні і функціональні показники серцево-судинної і респіраторної систем.
автореферат [52,8 K], добавлен 21.03.2009Впровадження сучасних технологій розведення тварин, ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів. Диференціація нормального і патологічного перебігу післяотельного періоду. Матеріали і методи дослідження: характеристика господарства.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 04.05.2009
