Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство Охорони здоров'я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

УДК 616.33/.34-06:616.61-085.327

Питне використання мінеральної води Поляна Квасова у хворих з обмінними та інфекційно-запальними захворюваннями нирок при гастродуоденальній патології

14.01.33 - Курортологія та фізіотерапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

кудик вікторія григорівна

Одеса - 2003



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в НПО “Реабілітація” МОЗ України м.Ужгород та в санаторії “Сонячне Закарпаття” Закарпатського представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Керівник: Киртич Людмила Прокопівна, доктор медичних наук, старший науковий співробітник НПО “Реабілітація” МОЗ України м.Ужгород, завідувач відділом гастроентерології і бальнеології.

Офіційні опоненти: Драгомирецька Наталія Володимирівна, доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу;

Роздільська Ольга Миколаївна, доктор медичних наук, професор, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії та курортології.

Провідна установа: Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, кафедра фізіотерапії факультету післядипломної освіти, м. Сімферополь.

Захист дисертації відбудеться 26 червня 2003 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НДІ медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6.

Автореферат розісланий 23 травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, Дмитрієва Г.О.



АНОТАЦІЯ

Кудик В.Г. Питне використання мінеральної води Поляна Квасова у хворих з обмінними та інфекційно-запальними захворюваннями нирок при гастродуоденальній патології. - Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.33. - курортологія та фізіотерапія, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації і курортології МОЗ України, Одеса, 2003р.

Захищається наукова праця, в якій обгрунтовано і вирішено проблему нового підходу до використання вуглекислої, борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води (МВ) середньої мінералізації Поляна Квасова (ПК) для підвищення ефективності лікування хворих з поєднаною патологією органів гастродуоденальної зони та сечовими діатезами, нефролітіазом, хронічним пієлонефритом.

Доведено, що курс питного прийому МВ ПК сприяє покращенню клінічного перебігу основного та супутніх захворювань, нормалізації функціонального стану органів гастродуоденальної зони та нирок, параметрів кислотно-лужної рівноваги сечі і крові у більшості хворих протягом лікування. Для певної категорії хворих обгрунтовано ефективність лікування протягом короткого курсу (12 днів).

Проведені нами дослідження дозволили рекомендувати питний прийом МВ ПК у комплексі патогенетичного лікування та профілактики сечових діатезів і нефролітіазу. Відмічено позитивний вплив МВ ПК на перебіг хронічного пієлонефриту.

Ключові слова: мінеральна вода Поляна Квасова, нефролітіаз, сечові діатези, хронічний пієлонефрит, питне лікування.



АННОТАЦИЯ

Кудык В.Г. Питьевое использование минеральной воды Поляна Квасова у больных с обменными и инфекционно-воспалительными заболеваниями почек при гастродуоденальной патологии. - Рукопись.

Диссертационная работа на получение научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33. - Курортология и физиотерапия, Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МОЗ Украины, Одесса, 2003 г.

Защищается научная работа, в которой обобщены результаты и решена проблема нового подхода к использованию минеральной воды (МВ) средней минерализации Поляна Квасова (ПК) для повышения эффективности лечения больных сочетанной патологией органов гастродуоденальной зоны и мочевыделения (мочевыми диатезами, нефролитиазом, хроническим пиелонефритом). діатез пієлонефрит гідрокарбонатний мінеральний

Проведен анализ частоты и характера сопутствующей патологии почек при заболеваниях гастродуоденальной зоны.

Доказано, что МВ ПК оказывает положительное действие на клиническое течение основного и супутствующих заболеваний, способствует нормализации параметров кислотно-щелочного равновесия мочи и крови у большинства больных сочетанной патологией органов пищеварения и почек на протяжении курса лечения. Для определенной категории больных обосновано питьевое лечение на протяжении короткого курса (12 дней).

Установленная корреляционная зависимость между функцией кислотообразования желудка и кислотностью мочи, у больных с компенсированным состоянием гиперацидности. У больных в состоянии субкомпенсации эта зависимость меньше и при декомпенсации - отсутствует. Таким образом:

- целенаправленно влиять на рН мочи можно у больных с нормальной килотностью желудочного секрета или с повышенной в состоянии компенсации;

- целью индивидуального режима питьевого приема МВ ПК у больных с гиперацидным состоянием желудочной секреции есть достижение компенсированного состояния кислотонейтрализации независимо от степени кислотопродукции.

Весь комплекс проведенных исследований показал высокую эффективность питьевого приема МВ ПК на функциональное состояние системы мочевыделения. Установлено, что у больных с компенсированным и субкомпенсированым состоянием желудочного кислотообразования на середину курса лечения (10-12-й день) увеличивается диурез за счет опосредованного влияния на систему мочевыделения благодаря снижению кислотности желудочного содержимого и восстанавления физиологической, обратно-пропорциональной зависимости между интенсивностью желудочной кислотопродукции и величиной диуреза. Доказано, что несмотря на уровень минерализацию МВ ПК 10,6 г/л, и повышенное поступление электролитов во время курса лечения, не наблюдалось ухудшения показателей азотовыделительной функции почек, электролитного гомеостаза, отмечена положительная динамика показателей осадка мочи, концентрационной функции почек, восстановление физиологического диапазона колебаний рН мочи.

Таким образом, показано что санаторно-курортное лечение с приемом МВ ПК является эффективным методом патогенетического лечения больных с патологией гастродуоденальной зоны и супутствующими заболеваниями мочевыделительной системы.

Проведенные нами исследования позволили рекомендовать питьевой прием МВ ПК в комплексе патогенетического лечения и профилактики мочевых диатезов и нефролитиаза. Отмечено положительное влияние МВ ПК на течение хронического пиелонефрита.

Ключевые слова: минеральная вода Поляна Квасова, нефролитиаз, мочевые диатезы, хронический пиелонефрит, питьевое лечение.



SUMMARY

Kudyk V.G. Drinking use of Polyana Kvasova mineral water at patients with metabolic and infectious-inflammatory diseases of kidneys and gastroduodenal pathology. - Manuscript.

Thesis for a candidatis degree by speciality 14.01.33 - Curortology and Physiotherapy. - Ukrainian scientific-Research Institute for medical rehabilitation and Curortology Health Ministry of Ukraine, Odessa, 2003.

A scientific work is defended in which the problem of new approach to the middelemineralized Polyana Kvasova (PK) mineral water (MW) use is substantiated in the treatment of patients with associated pathology of digestive organs and urinary diatheses, nephrolithiasis, chronic pyelonephritis.

It was proved that the course of PK MW intake promotes improvement of clinical duration of the basic and anociated diseases, normalization of gastroduodenal organs, parameters of base-acid balance in urine and blood in the majority of patients.

A correlation was revealed between the gastric acid secretion and urine acidity accounting the state of compensation of acidity.

A positive dynamic of urinary sediment, concentration function of kidneys and moderate diuretic effect of PK MW was reached under the influence of the course of treatment.

Our investigations allowed to recommend PK MW intake in the complex of pathogenic treatment, prophylaxis and metaphylaxis of urinary diatheses and nephrolithiasis. A positive influence of PK MW was revealed at patients with chronic pyelonephritis.

Key words: Polyana Kvasova mineral water, nephrolithiasis, chronic pyelonephritis, drinking treatment.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багато дослідників надають великого значення захворюванням органів травлення у формуванні метаболічних порушень, які значно послаблюють захисні властивості ниркової тканини і сприяють виникненню патологічних процесів (Bauman J., Affolter В., 1997, Люлько О.В., Постолов Ю.М., 1998, Van Drongelen J., 1998, Пиріг Л.А., 2000, Малов Ю.С. і співавт., 2001 та інш.). Найбільш поширеними захворюваннями сечовидільної системи (СВС) є сечокам'яна хвороба (СКХ) та хронічний пієлонефрит (ХПН). З 1992 року захворюваність СКХ в Україні збільшилася з 92,4 до 127,8, розповсюдженість - з 335,5 до 477,1, ХПН відповідно: захворюваність - з 76,2 до 136,5, розповсюдженість - з 529,2 до 1085,1 на 100 000 населення (Основні показники урологічної та нефрологічної допомоги в Україні, 2001).

Нефролітіаз займає перше місце за частотою хірургічних втручань, які проводять на нирці, і за даними різних авторів відмічається висока частота рецидивів каменеутворення після хірургічного лікування (Возіанов С.О. 1998, Люлько О.В., Постолов Ю.М. 1998, Джават-Заде С.М. 1999, Дзюрак В.С. 1999 та інш.). Необхідною умовою протирецидивного лікування є неперервна консервативна терапія. Короткочасний ефект від медикаментозного лікування, розвиток резистентності організму до хіміопрепаратів, збільшення частоти ускладнень зумовлюють пошуки немедикаментозних методів лікування та профілактики літогенних діатезів та СКХ (Parivar F., Low R.K., 1996, Rodgers A.L., 1997, Івасівка С. В. і співавт., 1999, Питель Ю.А і співавт., 1999., Дзераков Н.К., 2000).

Успіх лікування хронічного пієлонефриту може бути досягнутий тільки з врахуванням особливостей клінічного перебігу (Robert Н., 1994, Шулутко Б.Г., 1998, Пиріг Л.А., 1998, 2000). Але в умовах видозміненої бактеріальної флори, носіння резистентних штамів, стирання грані між патогенними і непатогенними збудниками, зростаючої алергії до лікарських препаратів виникає необхідність широкого використання природних лікувальних факторів (Питель Ю.А і співавт., 1999, Теліна Е.Н. і співавт., 1999, Денисенко Г.Т. і співавт., 2000).

В основі питного використання багатьох типів мінеральних вод (МВ) лежить перш за все вплив на функціональний стан органів травлення і опосередковано - на функціональний стан СВС. Беручи до уваги тісні функціональні зв'язки між діяльністю органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і нирок можна припустити, що так звані “лужні” води, які застосовуються в основному при гастроентерологічній патології, можуть давати позитивний ефект і при захворюваннях органів сечовиділення (Шмуклер Б.А., 1966, Бакурадзе А.Н., 1982, Малов Ю.С. і співавт., 2001). Однак, на сьогодні ще залишається не вивчено лікувальна дія гідрокарбонатних середньмінералізованих МВ на перебіг захворювань органів СВС, потребують вдосконалення методики лікування гастроентерологічних хворих з поєднаною патологією нирок на курортах Закарпаття з широким питним застосуванням вуглекислих гідрокарбонатних натрієвих МВ середньої мінералізації Поляно-Квасівського типу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідних робіт НПО “Реабілітація”: “Обгрунтування можливостей використання мінеральних вод Закарпаття у лікуванні захворювань нирок та сечовивідних шляхів” (№ держреєстрації 0195U020646), “Розробка немедикаментозних методів профілактики та лікування метаболічних порушень при захворюваннях органів травлення та нирок з використанням природних та преформованих мінеральних вод” (№ держреєстрації 0196U005364). Фрагменти цих робіт, присвячені застосуванню мінеральної води Поляна Квасова у хворих з обмінними та інфекційно-запальними захворюваннями нирок при гастродуоденальній патології, виконані безпосередньо здобувачем.

Мета роботи. Підвищення ефективності лікування хворих з поєднаною патологією травної та сечовидільної систем із застосуванням вуглекислої борної середньомінералізованої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води Поляна Квасова на підставі нових підходів до корекції кислотоутворюючої функції шлунку.

Задачі дослідження:

1.Дослідити частоту та характер супутньої патології СВС при захворюваннях гастродуоденальної зони.

2.Вивчити ефективність питного прийому МВ Поляна Квасова на клінічний перебіг захворювань травної та сечовидільної систем і параметри кислотно-лужної рівноваги (КЛР) крові та сечі за повний (24 дні) та короткий (12 днів) курс лікування.

3.Визначити наявність та характер кореляційних зв'язків між функціональним станом органів ШКТ (інтенсивність кислотоутворення, ступінь її компенсації і евакуаторна функція шлунка) та функціональним станом СВС (хвилинний діурез, рН сечі) протягом лікування МВ Поляна Квасова.

4.Дослідити зміни біохімічних показників крові та сечі (креатинін, сечовина), діурезу, осаду сечі (лейкоцити, еритроцити, солі) та екскреції основних електролітів (Na, K, Cl) протягом курсу лікування МВ Поляна Квасова.

5.Вивчити загальну терапевтичну ефективність застосування МВ Поляна Квасова у комплексі заходів курортної терапії за безпосередніми та віддаленими результатами лікування.

Об'єкт дослідження: Хворі з поєднаною патологією органів травлення та сечовиділення.

Предмет дослідження: Лікувальний вплив вуглекислої борної середньомінералізованої гідрокарбонатної натрієвої МВ Поляна Квасова на перебіг захворювань гастродуоденальної зони та СВС протягом повного (24 дні) та короткого (12 днів) курсів санаторно-курортного лікування.

Методи дослідження: Клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, функціональні. Засоби виміру мали державний метрологічний паспорт.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено аналіз частоти та характеру супутньої патології нирок при захворюваннях органів гастродуоденальної зони.

На підставі комплексного обстеження хворих з поєднаною патологією органів травлення та сечовиділення вперше вивчено вплив МВ Поляна Квасова на клінічний перебіг обмінних та інфекційно-запальних захворювань нирок (сечові діатези (СД), СКХ, ХПН) та встановлена позитивна динаміка основних симптомів захворювання протягом лікування.

Виявлені деякі механізми нормалізуючої дії МВ Поляно-Квасівського типу на основні показники КЛР організму, що обумовлюють патогенетичний вплив перебігу обмінних процесів у нирках.

Проведено аналіз парних і множинних кореляційних зв'язків між кислотністю шлункового вмісту, крові та сечі, що дозволяє цілеспрямовано впливати на кислотність сечі, змінюючи розчинність та виведення різних видів солей і є важливим компонентом в комплексі заходів профілактики та лікування нефролітіазу. Вперше доведена ефективність питного прийому гідрокарбонатрієвої натрієвої (“лужної”) середньомінералізованої МВ при різних показниках кислотності сечі.

Вивчено механізми впливу МВ Поляна Квасова на функціональний стан нирок з урахуванням стану кислотопродукуючої, компенсаторних можливостей кислотонейтралізуючої функцій шлунку.

Вперше обгрунтована ефективність питного лікування МВ Поляна Квасова протягом короткого курсу лікування (12 днів) для певної категорії хворих.

Практична цінність роботи. Розроблено метод комплексного лікування на санаторно-курортному етапі хворих з поєднаною патологією органів травлення та сечовиділення з використанням МВ Поляна Квасова.

Обгрунтовано можливість проведення повного (24 дні) та короткого (12 днів) курсів питного лікування з урахуванням функціонального стану шлунка та нирок. Розроблені дози та схеми прийому даної МВ при лікуванні обмінних (СД, СКХ) та інфекційно-запальних (ХПН) захворювань нирок при гастродуоденальній патології.

Розроблені показання для застосування МВ Поляно-Квасівського типу в комплексі заходів лікування та профілактики СД та СКХ, доведена ефективність використання середньомінералізованої МВ Поляна Квасова у лікуванні хворих на ХПН у фазі ремісії.

Обгрунтовано можливості розширення переліку захворювань органів СВС, показаних для лікування у санаторіях курорту Поляна.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована література, проведений інформаційний пошук за темою дослідження. Автор опрацювала програму досліджень, самостійно провела клінічні дослідження та частково лабораторні - визначення показників КЛР організму. Інші лабораторні, функціональні та інструментальні методи обстеження проведені разом зі спеціалістами відповідного профілю. Опрацювання, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків, визначення практичних рекомендацій виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено і обговорено на І національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів України (Хмільник, 1998р.), па ІІ Міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми біофізичної медицини”, (Київ, 2000р.), на 5-Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених, (Тернопіль, 2001р.), на IX Конгресі світової федерації українських лікарських товариств, (Луганськ, 2002р.). Результати роботи впроваджені в лікувальний процес санаторіїв курорту Поляна.

Апробація роботи проведена на засіданні вченої ради НПО “Реабілітація” та на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 16 працях, зокрема в 9 фахових виданнях, у 5 збірниках наукових праць та матеріалах з'їздів і конференцій. Матеріали дисертації увійшли в 2 методичні рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження та лікування, розділу власних досліджень та узагальнення результатів, списку використаної літератури, що включає 199 джерел. Робота ілюстрована 18 таблицями та 8 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження та лікування. Обстежено 162 хворих з поєднаною патологією органів травлення та сечовиділення у віці від 16 до 65 років (середній вік 42,8), із них 65 жінок та 97 чоловіків. Тривалість основного захворювання у більшості хворих (60,5%) становила понад 10 років.

Серед захворювань органів травлення переважав хронічний гіперацидний гастрит - 102 (63,1%) хворих, хронічний гастрит з нормальною або зниженою кислотністю зустрічався у 14 (8,6%), виразкова хвороба 12-палої кишки - у 20 (12,3%) та хронічний некалькульозний холецистит - у 26 (16,0%) хворих. Супутня урологічна патологія була представлена переважно сечовими діатезами -104 (64,2%) хворих, рідше зустрічались СКХ з вторинним ХПН - 22 (13,6%) і первинний ХПН - 36 (22,2%). Хворі поступили у фазі ремісії - 100 (61,7%) та нестійкої ремісії - 62 (38,3%).

Для оцінки стану хворих протягом лікування проводилось ретельне вивчення клінічних, лабораторних та функціональних показників на початку, в середині і в кінці курсу лікування. Клінічне обстеження хворих проводилося за загальноприйнятими методами. Лабораторні, дослідження включали загальний аналіз сечі, визначення буферних властивостей сечі (рН та титраційна кислотність сечі (ТКС)) за допомогою рН-метра “Mini-digi” типу ОР-113 фірми “Radelkis”. Щоденний моніторинг рН сечі проводився індикаторними смужками фірми “Lachema”. Кислотність крові та ВЕ (Ваsе Ехсеss) визначалися на газовому аналізаторі фірми “Radelkis” типу ОП- 210/3 із стандартизованими газами. Питома вага сечі вимірювалась урометром, осмолярність - за допомогою поліфункціональних смужок “Nona Phan osmo” (фірми “Lahema”).

Екскреція електролітів (Na⁺, K⁺, Cl^-) визначалась у ранковій порції сечі за допомогою рX-метра “Mini-digi” типу ОР-113 фірми “Radelkis” з іоноселективними електродами. Азотовидільну функцію нирок визначали за показниками концентрації креатиніну і сечовини у крові та сечі, сечової кислоти в сироватці крові за стандартними методиками.

Для вивчення стану кислотоутворюючої функції шлунка, ступеню її компенсації та визначення кореляційних зв'язків між рН шлункового вмісту, рН крові та рН сечі проводилось комплексне дослідження функціонального стану органів травлення та нирок. Метод базується на фракційному дослідженні 7 порцій сечі з визначенням таких показників у кожній порції: кількість, рН, ТКС та розрахункових показників: рівень кислотоутворення (по кількості виділеного з сечею індикатора кислотності), коефіцієнт евакуації, хвилинний діурез. Для підтвердження результатів обстеження нами у 14-ти хворих була проведена інтрагастральна мікро-рН-метрія з наступною комп'ютерною обробкою результатів. Результати методів діагностики співпали, що відповідає літературним даним.

УЗ-обстеження нирок проводилась на початку та в кінці лікування.

Комплекс лікування включав санаторно-курортний режим, дієтотерапію, лікувальну фізкультуру, кліматотерапію та 8-10 мінеральних ванн на повний курс лікування. Основою комплексу був питний прийом МВ Поляна Квасова. В залежності від основного та супутнього захворювання хворим були рекомендовані наступні схеми прийому МВ:

1 схема. Хворим на хронічний гастрит або виразкову хворобу з нормальною (або зниженою) кислотністю шлунка, а також з компенсованим станом гіперацидності і супутніми СД, МВ призначалася 3-разово по 200-250 мл на прийом, через 1 год. після їди, дегазовану, кімнатної температури. За цією схемою МВ приймали 31,5% (51) хворих.

2 схема. Хворим на хронічний гастрит або виразкову хворобу з де-, або субкомпенсованим станом шлункової гіперацидності та супутніми СД МВ призначалася 6-разово за 15-30 хв. до їди та 1 год. після їди по 100-150 мл на прийом, дегазовану, кімнатної температури. За цією схемою МВ приймали 26,5% (43) хворих.

3 схема. Хворим з патологією біліарної системи та супутніми СД, або СКХ і (або) ХПН, а також хворим на хронічний гастрит або виразкову хворобу не залежно від стану шлункової секреції та супутніми СКХ і (або) ХПН МВ призначалася 6-разово за 15-30 хв. до їди та 1 год. після їди по 100-150мл. на прийом, дегазовану, теплу. За цією схемою МВ приймали 42% (68) хворих.

Результати досліджень та їх обговорення. основними скаргами з боку органів ШКТ на початок лікування у більшості хворих були болі періодичного, ниючого характеру в правому підребер'ї та епігастрії, пов'язані з прийомом їжі. Диспептичні розлади відмічались у вигляді гіркоти і сухості в роті, печії, відрижки і метеоризму. Скарги відмічали більше хворі з де- та субкомпенсованими станами шлункової гіперацидності та хворі з патологією біліарної системи, що приймали МВ за другою та третьою схемами лікування. В результаті проведеного лікування на 10-12 день у більшості хворих (79,9%) зменшились або зникли явища гастральної і панкреато-біліарної диспепсії , із збереженням позитивної динаміки до кінця курсу (89,6%). Аналіз урологічних скарг показав, що основна кількість хворих відмічала болі в попереку, 14,5% обстежених скаржились на болі внизу живота і 5,5% - на болі при сечовиділенні. Дизуричні розлади спостерігалось у 25,5% хворих. Скарги відмічали більше хворі на СКХ та (або) ХПН, менше хворі, супутньою патологією яких є СД, що приймали МВ за першою та третьою схемами лікування. Під впливом лікування на середину курсу більше ніж у 2 рази зменшились болі в попереку, дизуричні розлади, зникли скарги на болі при сечовиділенні. Позитивна динаміка основних клінічних проявів захворювань органів сечовиділення спостерігалась у 74,5% хворих на середину лікування і 90,2% на кінець курсу.

Протягом лікування за середньостатистичними показниками відмічається незначне зміщення рН венозної крові у бік олужнення, максимум якого припадає на середину (початок - 7,3720,010, середина - 7,4280,017 (р<0,05)), з подальшим зниженням до кінця курсу лікування (7,3830,012). Зміни показників рН крові реєструвалися на рівні сотих і тисячних доль одиниць і не виходили за межі норми. Динаміка показників ВЕ протягом лікування свідчить про відновлення механізмів компенсації КЛР організму вже з середини курсу. Однак, у хворих з нормальною або зниженою кислотоутворюючою функцією шлунка, супутніми СД кількість кислих радикалів у крові збільшується у другій половині лікування. Ця компенсаторна реакція, спрямована на підтримання сталості рН крові і свідчить про надлишок поступлення гідрокарбонатного іону з МВ. Тому таким хворим показаний курс лікування 10-12 днів, або зміна методики питного режиму.

З метою визначення динаміки кислотності та буферних властивостей сечі за період лікування обстежено 138 хворих, у яких рН сечі протягом доби коливалась у межах кислого або лужного інтервалів. За середньогруповими показниками найбільша частота лужних значень рН спостерігалася на 10-12-й день лікування, далі їх кількість зменшувалася з одночасним збільшенням кількості хворих з рН сечі менше 6,0. Для диференційованої оцінки результатів лікування хворі були розділені на дві підгрупи - зі стійкими кислими - 67 (48,8%) (І підгрупа) і стійкими лужними - 71 (51,2%) (II підгрупа) показниками рН сечі . Протягом лікування у хворих I підгрупи в 27 (40%) випадків рН сечі підвищувалася майже на одиницю, у 34 (47,6%) хворих II підгрупи відбувалося зниження рН в більшості випадків на одиницю. Зміна показників кислотності сечі у хворих відбувалася на 11-13й день лікування (за даними щоденного моніторингу рН сечі). У частини хворих обох підгруп протягом курсу лікування рН сечі практично не змінювалася (в І підгрупі у 30 (45%), в II підгрупі у 17 (23,8%) хворих). У частини хворих рН сечі коливалася у межах нейтральних значень (рН 6,0-7,0). Таким чином у 44,8% хворих протягом лікування відмічається тенденція до відновлення фізіологічних коливань рН сечі.

Динаміка кислотності сечі підтверджується середньогруповими змінами показника ТКС протягом курсу лікування (початок лікування - 0,330,03 ммоль/л, середина - 0,290,03 ммоль/л, кінець - 0,350,04 ммоль/л.) Особливої уваги заслуговують нульові значення ТКС, оскільки вони можуть свідчити про активний запальний процес слизової дванадцятипалої кишки і порушення виділення лужних секретів підшлункової залози та жовчі. У частини хворих (7,5 %) з патологією жовчного міхура та жовчовидільних шляхів і супутніми СКХ та (або) ХПН такі значення ТКС спостерігались у другій половині лікування, що може свідчити про посилення явищ дискінезії жовчовидільних шляхів, можливо внаслідок перевантаження організму МВ, і про зменшення функціональної здатності нирок реагувати на це навантаження (вірогідно внаслідок хронічного запального процесу). Тому цим хворим показаний скорочений курс лікування (10-12 днів), або зміна методики питного режиму. У частини хворих (7,6%) початкові низькі та нормальні показники ТКС підвищується до рівня високих на кінець лікування. В більшості випадків це хворі на хронічний гастрит зі зниженою або нормальною кислотністю та супутніми СД. В цьому випадку динаміка ТКС підтверджує зміни показника ВЕ крові і свідчить про надлишок поступлення гідрокарбонатного іону з МВ.

Проведено аналіз парних та множинних кореляційних зв'язків між кислотністю шлункової секреції, крові та сечі. Хворі були розділені на 3 групи в залежності від величини кислотоутворюючої функції шлунка та ступеня її компенсації (табл.1). Як видно з наведених даних, достовірний прямий кореляційний зв'язок існує в парі рН сечі - ІК у хворих першої групи. Це означає - чим вища кислотність шлункового вмісту, тим вищий рН сечі, і навпаки. Тому, знижуючи кислотність шлункового вмісту в процесі лікування, ми впливаємо і на реакцію сечі. Множинні кореляційні зв'язки у даної групи хворих більш виражені, ніж парні. У хворих другої групи відмічається слабкий зворотній зв'язок у парі рН сечі - ІК (чим вища кислотність, тим менші значення рН сечі, і навпаки). Множинні кореляційні зв'язки у цій групі хворих менш виражені. У хворих третьої групи значення парних та множинних коефіцієнтів кореляції практично однакові та статистично не достовірні. Тому в цьому випадку неможливо прогнозувати зміни реакції сечі.

Отже, для цілеспрямованого впливу на рН сечі необхідно підвищити компенсаторні можливості травної системи, що і відбувається під впливом лікування МВ Поляна Квасова. Зменшується кількість хворих з декомпенсованими станами шлункового кислотоутворення (початок лікування - 29 (17,7%), середина - 14 (8,8%), кінець - 21 (13,0%) хворих). Збільшується кількість хворих з кислотністю шлунка у межах норми та кількість компенсованих станів (відповідно - 94 (57,8%) - 101 (62,3%) - 85 (52,2%) хворих). Причому, максимум цих змін припадає на середину лікування. Кількість хворих у стані субкомпенсації зростає на кінець лікування (відповідно 40 (24,5%) - 47 (28,9%) - 56 (34,8%)).

Динаміка показників діурезу протягом лікування відповідає динаміці кислотності шлункового секрету. Максимальне збільшення діурезу (на 16%) припадає на середину курсу, коли середній показник кислотності найнижчий (початок лікування - 0,780,07, середина - 0,620,05, кінець - 0,670,07 ум.од.опт.густ.). На кінець лікування діурез зменшується, але перевищує початковий на 9%. Отже, вже з середини лікування відновлюється фізіологічна зворотньо-пропорційна залежність між інтенсивністю шлункового кислотоутворення і величиною діурезу (коефіцієнт кореляції на початку, в середині і в кінці курсу становив відповідно 0,21, - 0,57, - 0,42), особливо у хворих з компенсованим станом кислотоутворення.

Практично всі біохімічні показники крові та сечі у хворих з гастроурологічною патологією при надходженні на лікування були в межах норми. Протягом курсу виражених змін в їх динаміці не виявлено.

З метою виключення змін електролітного гомеостазу протягом лікування визначалась екскреція основних електролітів Na, K, Cl. Виявлено, що концентрація Nа⁺ і С1^- у сечі на початку лікування у більшості пацієнтів була зниженою, що відповідає даним літератури (О.В.Люлько, Т.Б.Мокрій, 1998). Концентрація К⁺ в сечі в більшості випадків була в нормі.

Протягом лікування кількість нормальних показників екскреції Na⁺ збільшилась у 3,5 рази, Cl^- - відповідно у 2,5 рази. Таким чином, небезпека накопичення цих іонів в організмі, що призводила б до затримки води, не підтвердилася. Посилення К⁺-урезу на середину лікування вірогідно відбувається не за рахунок збільшення його екскреції з організму, а за рахунок збільшення його секреції в канальцях нефрону, як одного з механізмів регуляції КЛР. Отже, динаміка екскреції електролітів не свідчить про негативний вплив лікування на обмін Na⁺, K⁺, Cl^-.

Під впливом лікування показники концентраційної функції нирок змінювалися незначно. Кількість високих показників питомої ваги сечі (>1.020) має схильність до збільшення на середину лікування (початок - 23 (14%), середина -36 (22%), кінець -32 (20%) хворих) що, вірогідно, свідчить про максимальне виведення розчинених в сечі речовин (солей Nа⁺, К⁺, NH₄⁺, сечовини та інш.), яке у другій половині лікування дещо знижується. Динаміка високих показників осмолярності сечі практично ідентична зміні питомої ваги.

Протягом лікування відмічені певні зміни лабораторного дослідження осаду сечі. Лейкоцитурія на середину лікування достовірно збільшувалася майже у 2,2 рази, вірогідно, за рахунок збільшення діурезу, максимум якого припадає на 10-12й день і так званого синдрому “вимивання”.

Зміни характеру кристалурії вказують, що рівень виділення солей змінюється не тільки за рахунок збільшення діурезу, але й внаслідок змін рН сечі, що впливає на розчинність каменеутворюючих солей. На середину лікування, коли рН сечі максимально зміщений у бік лужних значень, відмічається різке збільшення виділення фосфатів (найвища розчинність при рН>7,0) і зменшується виділення оксалатів (найвища розчинність при рН 5,8-6,5). У другій половині лікування, коли рН сечі знижується, розчинність і виведення оксалатів посилюється, а також, у незначної кількості хворих, з'являються урати.

Дані ультразвукового обстеження нирок показали, що в результаті проведеного лікування УЗ-ознаки СД достовірно зменшились в 4 рази - (з 52,9 до 13,2 % випадків), приблизно в 2 рази зменшились явища уростазу.

На підставі аналізу безпосередніх результатів комплексного санаторно-курортного лікування відмічено його високу ефективність у хворих з поєднаною патологією органів травлення та нирок. У групі хворих, що приймали МВ за першою схемою лікування, терапевтична ефективність на кінець курсу складала 76,5%, за другою схемою лікування - 81,4%, за третьою схемою - 82,5% хворих.

З метою визначення стійкості досягнутого терапевтичного ефекту вивчені віддалені результати лікування за допомогою анкет. Оцінювалась тривалість ремісії, частота загострень захворювань ШКТ і нирок протягом року, тривалість ефекту нормалізації рН сечі. На підставі оцінки анкетних даних можна рекомендувати повторні курси амбулаторного лікування МВ Поляна Квасова в період, коли у більшості хворих виникають загострення патологічних станів: при захворюваннях травної системи - через 3 місяці, при захворюваннях нирок та сечовидільних шляхів - через 6 місяців після санаторно-курортного лікування.

Таким чином, застосований нами комплексний підхід до обстеження хворих надав можливість вивчити вплив питного лікування МВ Поляна Квасова на перебіг захворювань нирок обмінного та інфекційно-запального генезу при гастродуоденальній патології, уточнити зв'язок між кислотністю шлункового вмісту, крові та сечі, з'ясувати оптимальні строки лікування хворих з поєднаною патологією органів травлення і сечовиділення.



ВИСНОВКИ

1.Встановлено, що у хворих з найбільш поширеними захворюваннями органів травлення - хронічним гіперацидним гастритом та виразковою хворобою супутня патологія сечовидільної системи представлена переважно сечовими діатезами (72% хворих), у 21% хворих - хронічним пієлонефритом, у 7% хворих - нефролітіазом. У хворих на хронічний гастрит з нормальною, або зниженою кислотністю шлунка супутня патологія сечовидільної системи більше представлена сечовими діатезами та нефролітіазом (по 43% хворих) і менше - хронічним пієлонефритом (14% хворих). У хворих з патологією жовчовидільних шляхів приблизно з однаковою частотою зустрічаються сечові діатези (38% хворих), нефролітіаз (31% хворих) та хронічний пієлонефрит (31% хворих).

2.Показано, що санаторно-курортне лікування з питним прийомом мінеральної води Поляна Квасова сприяє покращенню клінічного перебігу та нормалізації стану органів гастродуоденальної зони, сечовиділення та кислотно-лужної рівноваги у хворих:

- хронічним гастритом з нормальною, або зниженою кислотністю шлунка та супутніми сечовими діатезами і у хворих з патологією жовчовидільних шляхів та супутніми нефролітіазом і (або) хронічним пієлонефритом протягом короткого курсу лікування - 12 днів;

- гіперацидним гастритом, або виразковою хворобою, та супутніми сечовими діатезами, або нефролітіазом і (або) хронічним пієлонефритом протягом повного курсу лікування - 24 дні.

3.Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між інтенсивністю кислотоутворення шлунка та реакцією сечі у хворих з компенсованим станом гіперацидності; у стані субкомпенсації ця залежність менш виражена, при декомпенсації - відсутня.

4.Показано, що у хворих з компенсованим і субкомпенсованим станом шлункового кислотоутворення на середину курсу лікування (10-12-й день) спостерігається підвищення діурезу за рахунок опосередкованого впливу на систему сечовиділення завдяки зниженню кислотності шлункового вмісту і відновлення фізіологічної зворотньо-пропорційної залежності між інтенсивністю шлункової кислотопродукції та величиною діурезу.

5.Показано, що незважаючи на рівень мінералізацію мінеральної води Поляна Квасова 10,9 г/л і підвищене поступлення електролітів протягом курсу лікування, не спостерігається погіршення показників азотовидільної функції нирок, електролітного гомеостазу, відмічена позитивна динаміка показників осаду сечі, концентраційної функції нирок, відновлення фізіологічного діапазону коливань рН сечі у хворих з патологією сечовидільної системи.

6.Доведено, що санаторно-курортне лікування з питним прийомом мінеральної води Поляна Квасова є ефективним методом патогенетичної терапії хворих з патологією органів травлення та супутньою патологією сечовидільної системи - сечовими діатезами, нефролітіазом, хронічним пієлонефритом. За даними безпосередніх результатів лікування загальна терапевтична ефективність в середньому складає 80,2% хворих (з коливаннями по групах 76,5% - 82,5% хворих).



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Диференційоване питне використання мінеральних вод різних груп при захворюваннях сечовивідних шляхів та поєднаній гастроурологічній патології / Фісенко Л.П., Киртич Л.П., Гайсак М.П., Чайковська Т.В., Лендьел М.П., Вагерич К.І., Шманько В.І., Немеш І.І., Кудик В.Г., Гецянин Л.В. // В книзі “Мінеральні води Закарпаття. Питне використання” за ред. М.В. Лободи, Л.П. Киртич. - Ужгород. - 1997. - С.105-115. (Дисертантом особисто проведено визначення та аналіз показників кислотно-лужної рівноваги крові та сечі, доповнена методика питного лікування хворих з патологією органів сечовиділення).

Кудик В.Г. Про вплив мінеральної води Поляна Квасова на стан кислотно-лужної рівноваги організму у хворих з стійкими метаболічними порушеннями // Наук. вісн. УжНУ. - Серія Медицина. - 1998. - Вип.5. - С.93-95.

Використання мінеральних вод Закарпаття у комплексному лікуванні літогенних діатезів / Кудик В.Г., Киртич Л.П., Лемко О.І., Немеш І.І., Шманько В.І., Гецянин Л.В. // Наук. вісн. УжНУ. - Серія Медицина: Спец. вип. за матер. наук.-практ. конф…- Ужгород, 1998. - Вип.6. - С.119-122. (Дисертантом особисто досліджено зміни показників літогенності сечі під впливом питного лікування).

Кудик В.Г., Лемко І.С., Киртич Л.П. Використання мінеральної води Поляна Квасова у патогенетичному лікуванні сечових діатезів та сечокам'яної хвороби // Урологія. - 1999. - T.3. - №1. - С.26-29. (Дисертантом особисто проводився відбір та клінічне обстеження хворих, проаналізовано зміни кислотності сечі та визначено ефективність лікування).

Кудик В.Г. Динаміка салурезу під впливом питного лікування з використанням мінеральної води “Поляна Квасова” // Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2000. - №3. - С.79-82.

Малиновська В.Г., Кудик В.Г., Кислова Ю.Б. Вплив курсового прийому мінеральної води Поляна Квасова на кислотно-лужну рівновагу та електролітний обмін у дітей // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Випуск 10. - Книга 2. - Київ, 2001. - С.869-874. (Дисертантом особисто проаналізовано динаміку показників кислотно-лужної рівноваги сечі та екскреції основних електролітів під впливом лікування).

Кудик В.Г., Малиновська В.Г. До питання про оцінку ефективності лікувальної дії мінеральної води Поляна Квасова у хворих із поєднаною патологією травної та сечовидільної систем // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Випуск 10. - Книга 3. - Київ. 2001. - С.260-264. (Дисертантом особисто проведено відбір та клінічне обстеження хворих, проаналізовано динаміку показників осаду сечі, дана оцінка ефективності лікування).

Кудик В.Г., Малиновська В.Г., Гайсак М.О. До питання лікування дітей з поєднаною патологією органів травлення та сечовиділення з використанням мінеральної води “Поляна Квасова" // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - №2. - С.65-67. (Дисертантом особисто проаналізовано динаміку показників кислотно-лужної рівноваги організму, зміни показників сечі).

Кудик В.Г. Гайсак М.О. Кореляції між інтенсивністю шлункового кислотоутворення та рН сечі, як критерій ефективності лікування літогенних діатезів з використанням питних мінеральних вод // Фізіологічний журнал. - 2001. - Т.47. - №1 (частина 2). - С.99-102. (Дисертантом особисто проведено відбір хворих та розраховано коефіцієнти кореляційної залежності).

Тези доповідей

“Бофот” - беззондове обстеження функцій органів травлення в гастроурологічній практиці /Лендьел М.Ф., Гайсак М.О., Киртич Л.П., Вагерич К.І., Чайковська Т.В., Кудик В.Г., Ковбель М.П. // Українські медичні вісті. - 1998. - Том 2 (част.2). - С.157 (Дисертантом особисто розроблено можливості адаптації даного методу для хворих з патологією системи сечовиділення).

Кудик В.Г., Малиновська В.Г. Динаміка кислотно-основного стану організму під впливом курсового лікування вуглекислою гідрокарбонатною натрієвою мінеральною водою Поляна Квасова у хворих з різними типами метаболічних порушень // І нац. конгрес фізіотерап. та курортол. України “Фізичні чинники в медичній реабілітації”. - Хмільник, 13-14 травня, 1998. - Додаток до ж. Мед. реабіл., курортол., фізіотерап. - 1998. - №1. С.251-252. (Дисертантом особисто проведені дослідження кислотно-основного стану організму, проаналізовано динаміку показників підвпливом лікування).

Малиновська В.Г., Кислова Ю.Б., Кудик В.Г. Вплив курсового прийому мінеральної води “Поляна Квасова” на кислотно-лужну рівновагу та електролітний обмін у дітей з поєднаною гастроурологічною патологією // Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці: матеріали конф. - Трускавець-Моршин, 2001. - С.105-106. (Дисертантом особисто проаналізовано динаміку показників сечі під впливом лікування).

Кудик В.Г. Оцінка віддалених результатів питного лікування мінеральною водою Поляна Квасова // V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України: матеріали конгресу. - Тернопіль, 2001. - С.17.

До питання про патогенез нефролітіазу / Кудик В.Г., Киртич Л.П., Вагерич К.І., Малиновська В.Г.// IX Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: матеріали конгресу. - Луганськ, 2002. - С.271. (дисертантом особисто проаналізовано вплив патології гастродуоденальної зони на підвищення літогенності сечі).

Методичні рекомендації

Використання мінеральних вод Закарпаття в лікуванні системи сечовиділення. / Лемко І.С., Пасічніков С.П., Фісенко Л.П., Киртич Л.П., Гайсак М.О., Шманько В.І., Лендьел М.П., Вагерич К.І, Чайковська Т.В., Гецянин Л.В., Кудик В.Г. та ін. // Ужгород, 1996. - 19 с. (Дисертантом особисто проведена оцінка дії різних мінеральних вод Закарпаття на систему сечовиділення).

Питне використання мінеральних вод Закарпаття в реабілітації дітей з функціональними порушеннями органів травлення та сечовивідних шляхів. / Лемко І.С., Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вагерич К.І., Чайковська Т.В., Ляхова О.Б., Кудик В.Г., Малиновська В.Г. // Ужгород, 2001 - 16 с. (Дисертантом особисто обгрунтовано методику питного прийому мінеральної води при гастроурологічній патології).

Размещено на Allbest.ru

...