Клініко-лабораторне обґрунтування застосування сорбенту "Ентеросгель" для екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Українська медична стоматологічна академія

УДК 616.314-002-053:615.246.2

Клініко-лабораторне обґрунтування застосування сорбенту "Ентеросгель" для екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів

14.01.22. - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Левченко Наталія Валентинівна

Полтава 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії (ректор - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков М.С.).

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Падалка Іван Опанасович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри дитячої стоматології

доктор медичних наук, професор Руденко Михайло Модестович Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України , кафедра дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань.

Захист відбудеться “22” квітня 2003 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий 20 березня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Дев'яткіна Т.О.

ентеросгель антибактеріальний протикаріозний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс зубів є одним із найпоширеніших захворювань дітей, тому його профілактика повинна розпочинатися з раннього віку (Смоляр Н.І., 1995; Хоменко Л.О., 1998; Єлізарова В.Л., 1998). Більшість робіт останніх років присвячені ендогенній профілактиці карієсу постійних зубів (Косенко К.М., 1994; Шешукова О.В., 1996; Руденко М.М., 1999; Шаповалова Г.І., 2000). Доведена не менша важливість екзогенної профілактики карієсу, одним із напрямків якої є застосування препаратів, що запобігають адсорбції мікроорганізмів до зубів та пригнічують утворення зубної бляшки (Левицький А.П., 1987; Кучеренко О.М., 1998; Кравець Т.П., 2000).

Діти трьох-чотирьох років є особливо важливою віковою групою щодо проведення карієспрофілактичних заходів, оскільки саме в цьому віці починається засвоєння алгоритму гігієни рота, формування автоматизму дій та установки догляду за ротовою порожниною на все життя (Удовицька О.В., 1987). Однак питання профілактики карієсу тимчасових зубів досі досліджувались мало (Крупник Н.М., 1998; Терехова Г.Н., 2000).

Тому пошук нових карієспрофілактичних засобів для дітей дошкільного віку - проблема досить актуальна.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є фрагментом наукової теми УМСА "Механізми пошкодження зубо-щелепної системи, резистентність організму і обґрунтування засобів профілактики, терапії і реабілітації основних стоматологічних захворювань" (державний реєстраційний № 0197U018550). Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту запланованої науково-дослідної роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей шляхом екзогенного використання кремнійорганічного сорбенту “Ентеросгель”.

Відповідно до мети потрібно було розв'язати такі завдання:

1. Вивчити антибактеріальну активність сорбенту "Ентеросгель” щодо мікрофлори рота.

2. Оцінити карієспрофілактичну ефективність сорбенту "Ентеросгель" за місцевого його застосування.

3. Вивчити деякі ланки механізму протикаріозної дії сорбенту "Ентеросгель".

4. Запропонувати системі охорони здоров'я новий спосіб профілактики карієсу тимчасових зубів.

Об'єкт дослідження - карієс тимчасових зубів та його динаміка у дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - ефективність екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів із застосуванням сорбенту “Ентеросгель” у дітей дошкільного віку та механізм її реалізації.

Методи досліджень. Стоматологічне клінічне дослідження дітей дошкільного віку та лабораторні дослідження ротової рідини проводились для оцінки ефективності профілактичних заходів. Бактеріологічні дослідження з тестовими культурами мікроорганізмів та зубною бляшкою дітей проводились для обгрунтування наявності карієспрофілактичної дії в сорбенту “Ентеросгель”. Математичний аналіз із використанням методів варіаційної статистики проводився для визначення абсолютних величин досліджуваних показників та характеру їхніх зв'язків.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше для первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей застосований сорбент "Ентеросгель" та визначена його концентрація для полоскання рота. Доведена виразна карієспрофілактична ефективність "Ентеросгелю" та розкриті деякі ланки механізму його карієспрофілактичної дії. Вперше виявлено, що цей засіб поліпшує стан гігієни рота, підвищує швидкість секреції, показники рН, мінералізуючого потенціалу та активності лізоциму ротової рідини, зменшує кількість мікрофлори зубної бляшки, не викликаючи розвитку дисбактеріозу, не знижує кислотну резистентність емалі тимчасових зубів.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені клінічні та лабораторні дослідження мають теоретичне та практичне значення в галузі стоматології.

Запропонований спосіб екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів (деклараційний патент України на винахід №42499А від 15.10.2001) суттєво запобігає виникненню каріозних уражень тимчасових зубів у дітей, що знижує витрати на лікувальні заходи.

Матеріали дослідження впроваджені у навчальний процес на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань УМСА та використовуються під час викладання теми “Екзогенна профілактика карієсу”.

Запропонований спосіб упроваджений у дитячих стоматологічних поліклініках м. Полтави та м. Черкас, у стоматологічних відділеннях Гребінківської та Хорольської центральних районних лікарень.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Автор особисто провела інформаційний пошук, вивчила і проаналізувала літературні джерела з обраної теми, здійснила клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення й аналіз результатів, сформулювала наукові висновки та практичні рекомендації. Клінічні дослідження та профілактичні заходи проведені на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань УМСА та в дитячих садках №10,22,26,32,41 м. Полтави, лабораторні - в ЦНДЛ, лабораторіях кафедри біонеорганічної хімії, кафедри мікробіології, вірусології та імунології УМСА, в централізованій бактеріологічній лабораторії м. Полтави за безпосередньою участю здобувача.

У роботах, опублікованих зі співавторами, частка науково-практичної участі всіх авторів рівнозначна.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стоматологія на межі тисячоліть" (м.Одеса, 2000), обласній науково-практичній конференції "Сьогодення дитячої стоматології" (м.Полтава, 2001), міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (м. Полтава, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (м. Івано-Франківськ, 2003), на засіданнях кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань та апробаційної вченої ради №2 при Українській медичній стоматологічній академії.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображені в 6 наукових роботах, опублікованих у журналах, ліцензованих ВАК України. Отриманий деклараційний патент України “Спосіб первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів”. Виданий інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 137 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, 5 розділів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, який містить 194 джерела авторів країн СНД та 59 джерел іноземних авторів. Робота ілюстрована 23 таблицями, 15 рисунками і 4 витягами з медичних карт стоматологічних хворих.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи досліджень. Для розв'язання поставлених завдань проведене обстеження 199 дітей 3-4-х років, із них 157 дітей були відібрані для поглибленого стоматологічного обстеження. Обстежені діти відвідували дитячі садки №7,22,26,32,41 м. Полтави.

157 дітей як 3-річного, так і 4-річного віку були поділені на 3 групи: профілактичну, першу та другу контрольні. 53 дитини ввійшли у профілактичну групу, по 52 дитини - в першу та другу контрольні групи. Діти профілактичної групи полоскали рот у дитячому закладі одну-дві хвилини після сніданку та полуднування водною суспензією сорбенту ''Ентеросгель" у розведенні 1:16 5 діб за тиждень. У дітей першої контрольної групи проводилося полоскання рота кип'яченою водою. Діти другої контрольної групи полоскали рот допоміжним засобом гігієни - духмяною водою "Жемчужная улыбка” в розведенні 15 крапель на третину склянки кип'яченої води 5 діб за тиждень. Курс профілактики складався з полоскань рота протягом 2 місяців, який проводився на тлі гігієнічного навчання та виховання дітей і санації рота. Таких курсів було два за рік: у березні-квітні та вересні-жовтні, за два роки було проведено 5 курсів.

“Ентеросгель” випускається ЗАТ “Екологоохоронна фірма "КРЕОМА-ФАРМ"” (м. Київ). Для профілактики карієсу раніше не використовувався.

Духмяна вода “Жемчужная улыбка” випускається АТЗТ “Ефект” згідно з ДОСТ 17237-93 і містить у 100 мл 37% води і 30% спирту та композицію, яка складається з м'ятної та анісової олії, ваніліну, ізоамілацетату, синтетичних духмяних речовин.

Стан порожнини рота дітей досліджувався за допомогою загальноприйнятих методів, рекомендованих ВООЗ (1989). У дітей вивчали показники поширеності та інтенсивності карієсу (кпв_з, кпв_п, кпв_з+КПВ_з, кпв_п+КПВ_п), стан гігієни рота за кількісним індексом гігієни Федорова-Володкіної (1971).

Ротова рідина збиралася за методикою В.К. Леонтьєва та Ю.О.Петровича через 2 години після сніданку без стимуляції протягом 10 хвилин, швидкість її секреції визначалась у мл/хв. рН ротової рідини визначали не більше як через 1 годину з моменту взяття матеріалу за допомогою мілівольтметра рН -150. Мінералізуючий потенціал ротової рідини вивчали за методикою О.Р. Поздєєва та Х.М. Сайфуліної (1993). Результати дослідження обчислювались за п'ятибальною системою.

Кислотостійкість емалі визначали за тестом емалевої резистентності (ТЕР) за методикою В.Р. Окушка та Л.І. Косаревої (1983). Оцінка інтенсивності забарвлення емалі проводилася за дванадцятипільною напівтоновою поліграфічною шкалою синього кольору у відсотках, де ціна поділення складала 8,3%.

Для оцінки впливу “Ентеросгелю” на колонізацію слизової оболонки рота дітей коковою флорою вивчалася реакція адсорбції мікроорганізмів (РАМ) клітинами епітелію слизової оболонки рота в мазках-відбитках з неї за методикою Т.О. Беленчук (1985).

Активність лізоциму ротової рідини визначалася нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчук (1968). Визначення вмісту секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині проводилось імуноферментним методом (E. Engvall, P. Perlmann, 1971).

Антибактеріальна (сорбційна) активність “Ентеросгелю” до тестових культур деяких представників мікрофлори рота вивчалася за методикою Гриневича Ю.М. та співавт. (1991). Як тестові, використовувалися музейні культури Staphylococcus aureus 25923 АТСС, Есherichia coli 25922 АТСС, Саndidа аlbicans 885/663, отримані з Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.М. Мечникова, та свіжовиділені культури Streptococcus sanguis, Streptococcus salivarius, Streptococcus faecalis. Кількість мікроорганізмів вивчалась у надосадковій рідині після контакту мікробної зависі з різними розведеннями сорбенту.

Уплив водної суспензії “Ентеросгелю” в розведеннях 1:8, 1:16, 1:32 на кислотоутворювальну мікрофлору ротової рідини оцінювався у 20 дітей 3-4-річного віку за здатністю цього препарату пригнічувати її активність після вуглеводного навантаження. Активність карієсогенної (кислотоутворювальної) мікрофлори ротової рідини дітей оцінювалась за зниженням її рН після вуглеводного навантаження. За різницею амплітуд рH після вуглеводного навантаження до і після застосування водної суспензії “Ентеросгелю” (ДрН₁ - ДрН₂) оцінювалася її антибактеріальна (сорбційна) активність щодо кислотоутворювальної мікрофлори ротової рідини згідно з класифікацією антимікробних засобів, запропонованою В.О.Румянцевим (1988).

Антибактеріальна (сорбційна) активність водної суспензії “Ентеросгелю” в розведенні 1:16 щодо мікрофлори зубної бляшки вивчалася через 2 роки від початку профілактичних заходів у 5 дітей 5 років. Вибір строку досліджень був зумовлений необхідністю з'ясування наявності дисбактеріозу після полоскань рота сорбентом "Ентеросгель". Були проведені контрольні дослідження (полоскання рота кип'яченою водою та “Жемчужной улыбкой”). Для визначення кількості мікроорганізмів зубна бляшка збиралася за методикою Г.А.Шальнової (1976). Бактеріологічне дослідження вмісту зубної бляшки проводилося згідно з методичними вказівками “Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, які застосовуються клініко-діагностичними лабораторіями лікувально-профілактичних установ” (Наказ №535 від 22.04.1985). Видова ідентифікація мікроорганізмів проводилася за типом гемолізу та біохімічними властивостями (М.О.Биргер, 1982; Д.Ж.Хоулт та ін., 1997).

Вивчалася здатність “Ентеросгелю” сорбувати глюкозу. Для цього готувався водний розчин, який містив 100 мг/л глюкози. До 5 мл розчину глюкози додавали 100 мг сорбенту "Ентеросгель", перемішували протягом 5 хвилин, центрифугували 3 хвилини та визначали концентрацію глюкози в надосадковій рідині та у вихідному розчині ортотолуїдиновим методом. Були проведені 2 дослідження.

Вірогідність відмінностей ознак, що вивчалися, визначали за допомогою таблиць Стьюдента за критерієм вірогідності з урахуванням числа ступенів волі. Відмінність вважалася за вірогідну при р?0,05.

Результати та їх обговорення. Аналіз результатів дослідження показав, що “Ентеросгель” найвищу антибактеріальну (сорбційну) активність щодо тестових культур Staphylococcus aureus 25923 АТСС, Есherichia coli 25922 АТСС, Саndidа аlbicans 885/663, Streptococcus sanguis, Streptococcus salivarius, Streptococcus faecalis мав у розведенні 1:2, потім вона зменшувалася приблизно у 2 рази із кожним збільшенням розведення. Але навіть у розведенні 1:64 “Ентеросгель” зменшував кількість висіяних колоній мікроорганізмів у 15-17 раз. Серед тестових культур мікроорганізмів найбільш чутливими до всіх його розведень виявилися стрептококи. Проведені дослідження стали підставою для визначення активності “Ентеросгелю” щодо кислотоутворювальної мікрофлори ротової рідини.

Після полоскання рота водною суспензією “Ентеросгелю” в розведенні 1:8 та вуглеводного навантаження показник рН ротової рідини дітей невірогідно знизився з 7,28±0,09 до 7,23±0,09, у розведенні 1:16 - із 7,28±0,04 до 7,19±0,04, тобто залишився лужним, тоді як після полоскання рота водною суспензією “Ентеросгелю” в розведенні 1:32 він знизився з 7,26±0,03 до 6,90±0,03 (р<0,05) і став слабокислим. Ці дані свідчать про значну затримку падіння рН ротової рідини водною суспензією “Ентеросгелю” в розведеннях 1:8, 1:16 та менш значну - в розведенні 1:32. Підтвердженням цього висновку були і різниці амплітуд рН. Так, різниця амплітуд рН після полоскання рота водною суспензією “Ентеросгелю” в розведенні 1:8 склала 0,84±0,07, у розведенні 1:16 - 0,52±0,05, що свідчить про сильну антибактеріальну (сорбційну) активність суспензії; в розведенні 1:32 - 0,24±0,06, що свідчить про її малу антибактеріальну активність.

Концентрація глюкози у водному розчині, що містив 100 мг/л глюкози, після п'ятихвилинного контакту з сорбентом не зменшувалась, що свідчило про відсутність сорбції “Ентеросгелем” глюкози з водних розчинів за короткочасної експозиції. Отже, затримка падіння рН ротової рідини після вуглеводного навантаження була викликана не сорбцією “Ентеросгелем” вуглеводів із ротової рідини, а сорбцією кислотоутворювальної мікрофлори рота.

На основі аналізу отриманих результатів ми дійшли висновку, що для первинної екзогенної профілактики карієсу в дітей дошкільного віку слід використовувати мінімальне розведення “Ентеросгелю” 1:16, яке ще має сильний вплив на кислотоутворювальну активність мікрофлори ротової рідини та більш приємні органолептичні властивості, ніж менші розведення.

Аналіз результатів дослідження впливу водної суспензії “Ентеросгелю” в розведенні 1:16 на мікрофлору зубної бляшки дітей показав, що цей сорбент має щодо неї антибактеріальну (сорбційну) активність. Через 20 хвилин після полоскання рота водною суспензією “Ентеросгелю” кількість карієсогенного Streptococcus mutans у зубній бляшці дітей зменшилась у 6 раз (р<0,001), карієсогенного Streptococcus sanguis - у 8 раз (р<0,001), некарієсогенного Streptococcus salivarius - у 7,7 раза (р<0,001) та умовно-патогенного Staphylococcus epidermidis - у 3,8 раза (р<0,001). Появи кишкової палички, протею та грибів роду Candida в дітей після проведення 5 курсів профілактики із застосуванням суспензії “Ентеросгелю” не спостерігалося, що свідчило про відсутність появи мікробіологічних ознак дисбактеріозу. "Жемчужная улыбка" не мала такої антибактеріальної активності щодо мікрофлори зубної бляшки, як “Ентеросгель”. Так, кількість карієсогенного Streptococcus mutans у зубній бляшці дітей, що збиралася відраза після полоскання “Жемчужной улыбкой", зменшилась у 2,25 раза (р>0,25), карієсогенного Streptococcus sanguis - у 4,06 раза (р>0,25), некарієсогенного Streptococcus salivarius в 1,67 раза (р>0,1), умовно-патогенного Staphylococcus epidermidis - у 1,5 раза (р>0,5).

Через 2 роки спостереження серед дітей, які полоскали рот “Ентеросгелем”, не з'явилось таких, що мали низьку неспецифічну резистентність слизової оболонки рота. Питома вага дітей профілактичної групи з доброю неспецифічною резистентністю була вищою (р<0,05), ніж дітей, які полоскали рот кип'яченою водою. Це свідчило про те, що “Ентеросгель” не мав негативного впливу на колонізацію слизової оболонки рота мікроорганізмами.

Протягом усього періоду спостережень у дітей, яким проводилися профілактичні заходи із застосуванням “Ентеросгелю”, були також відсутні клінічні прояви запальних захворювань слизової оболонки рота, які б свідчили про розвиток дисбактеріозу (хронічний афтозний стоматит, кандидоз, герпетичний стоматит). Отже, “Ентеросгель” не викликав розвитку ні клінічних, ні мікробіологічних ознак дисбактеріозу.

Таким чином, ураховуючи виразну антибактеріальну (сорбційну) активність “Ентеросгелю” щодо тестових культур мікрофлори рота, кислотоутворювальної мікрофлори ротової рідини та мікрофлори зубної бляшки, можна припустити, що застосування його в дітей має викликати карієспрофілактичний ефект.

Для обгрунтування необхідності проведення профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей дошкільного віку спочатку була вивчена динаміка поширеності та інтенсивності карієсу в дітей 3-, 4- та 5-річного віку шести дитячих садків м.Полтави. Установлено, що поширеність карієсу в 3-річних дітей склала 26,47±4,38% за інтенсивності 0,77±0,14 зуба, у 4-річних - 36,08±4,87% за інтенсивності 1,11±0,18 зуба, у 5-річних - 52,17±5,21% за інтенсивності 1,65±0,13 зуба. Отже, поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів не тільки висока, але й зростає з часом: у дітей з трьох до п'яти років поширеність збільшилася в 1,97 раза (р<0,05), інтенсивність - у 2,14 раза (р<0,05). Ці дані свідчать про те, що в дітей дошкільного віку карієспрофілактичні заходи проводити необхідно, до того ж розпочинати їх потрібно якомога раніше.

Поширеність карієсу тимчасових зубів у дітей усіх груп із часом зростала (табл.1).

Таблиця 1

Вплив "Ентеросгелю" на поширеність карієсу тимчасових зубів та її приріст

Засіб	Роки спостереження	Всього дітей	Кількість дітей із каріозними зубами	Приріст поширеності карієсу, %
			абс.	%
“Ентеросгель”	0 1-й 2-й	53 53 53	18 21 25	33,96±6,50 39,62±6,71 47,17±6,86	- 5,66 13,21
Кип'ячена вода	0 1-й 2-й	52 52 52	19 26 31	36,54±6,68 50,00±6,93 59,62±6,80°	- 13,46 23,08
“Жемчужная улыбка”	0 1-й 2-й	52 52 52	19 23 30	36,54±6,68 44,23±6,89 57,69±6,85°	- 7,69 21,15

Примітка. ° - р<0,05 у порівнянні з першим обстеженням.

Через 2 роки спостереження найнижчим (р>0,5) був приріст поширеності карієсу в дітей, які полоскали рот “Ентеросгелем”. Найвищим (р<0,05) був приріст поширеності карієсу зубів у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою. Майже не відрізнявся від нього приріст поширеності карієсу зубів у дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой” (р<0,05). Отже, “Ентеросгель” гальмував приріст поширеності карієсу тимчасових зубів найбільш інтенсивно.

Приріст інтенсивності карієсу тимчасових зубів (кпв_з) за 1-й та 2-й роки спостереження був найнижчим у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найвищим - у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою. У дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, приріст карієсу займав середнє місце (табл.2). За 1-й рік спостереження приріст кпв_з у дітей, які застосовували “Ентеросгель” або “Жемчужную улыбку”, був нижчим, ніж у тих, які полоскали рот кип'яченою водою, відповідно в 3 (р<0,05) та в 1,8 раза (р>0,1). За 2 роки спостереження приріст кпвз у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, був у 2,7 раза нижчим, ніж у тих, які полоскали рот кип'яченою водою, тоді як у дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - в 1,6 раза (р>0,1). Отже, “Ентеросгель” вірогідно гальмував приріст інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей, тоді як кип'ячена вода та “Жемчужна улыбка” такої властивості не мали.

Таблиця 2

Вплив “Ентеросгелю” на інтенсивність карієсу тимчасових зубів та її приріст

Засіб	Ураженість карієсом	Кількість дітей	Вихідна інтенсивність карієсу	Приріст інтенсивності карієсу
				за 1-й рік	за 2 роки
Кип'ячена вода “Ентеросгель” “Жемчужная улыбка”	Зубів (кпвз)	52 53 52	0,88±0,20 0,89±0,19 0,90±0,18	0,46±0,10° 0,15±0,09* 0,25±0,07°	0,99±0,18° 0,42±0,12°* 0,62±0,14°
Кип'ячена вода “Ентеросгель” “Жемчужная улыбка”	поверхонь (кпвп)	52 53 52	1,00±0,24 0,98±0,22 0,94±0,19	0,46±0,10° 0,17±0,07°* 0,25±0,07°	1,04±0,16° 0,45±0,11°* 0,72±0,14°

Примітки: °- р<0,05 у порівнянні з вихідною інтенсивністю (імовірність помилкової оцінки розрахована за методом різниць); *-р<0,05 у порівнянні з показником першої контрольної групи (кип'ячена вода).

Приріст інтенсивності карієсу поверхонь зубів (кпв_п) за 1-й та 2-й роки спостереження був найнижчим у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найвищим - у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою. У дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, приріст карієсу займав середнє місце. За 1-й рік спостереження приріст кпв_п у дітей, які застосовували “Ентеросгель” та “Жемчужную улыбку”, був нижчим, ніж у тих, які полоскали рот кип'яченою водою, відповідно у 2,4 (р<0,01) та в 1,6 раза (р>0,1). За 2 роки спостереження приріст кпв_п у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, був у 2,3 раза нижчим (р<0,01), ніж у тих, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - в 1,4 раза (р>0,1). Отже, “Ентеросгель” вірогідно гальмував приріст інтенсивності карієсу поверхонь тимчасових зубів, тоді як кип'ячена вода та “Жемчужна улыбка” такої властивості не мали.

Редукція карієсу тимчасових зубів у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, як через 1, так і через 2 роки була в 1,5 раза вищою, ніж у дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой” (табл.3). Редукція карієсу поверхонь тимчасових зубів через 1 рік спостереження в дітей, які застосовували “Ентеросгель”, була в 1,7 раза вищою, ніж у дітей, які використовували

Таблиця 3

Карієспрофілактична ефективність “Ентеросгелю” та “Жемчужной улыбки”

Спосіб профілактики	Редукція карієсу, %
	через 1 рік	через 2 роки
	зубів	поверхонь	зубів	поверхонь
“Ентеросгель”	67,39	63,05	57,58	56,73
“Жемчужная улыбка”	44,44	37,37	37,37	30,76

“Жемчужную улыбку”, через 2 роки - в 1,8 раза.Така редукція карієсу свідчила про виражену протикаріозну ефективність “Ентеросгелю” та невисоку ефективність “Жемчужной улыбки”.

Гігієнічний індекс, швидкість секреції нестимульованої ротової рідини та її рН у дітей усіх груп на початку спостереження не відрізнялися (р>0,5) (табл.4).



Таблиця 4

Вплив ''Ентеросгелю'' на стан гігієни рота, швидкість секреції нестимульованої ротової рідини та її рН

Засіб	Роки спостереження	Гігієнічний індекс, бали	Швидкість секреції ротової рідини, мл/хв	рН ротової рідини
		n	M±m	n	M±m	n	M±m
“Ентеросгель”	0 1-й 2-й	53 53 53	1,70±0,09 1,25±0,04°* 1,16±0,05°*	43 43 43	0,35±0,04 0,44±0,04* 0,54±0,04°*	36 36 36	7,00±0,02 7,11±0,02° 7,28±0,05°*
Кип'ячена вода	0 1-й 2-й	52 52 52	1,68±0,09 1,55±0,08 1,40±0,07°	37 37 37	0,33±0,02 0,33±0,02 0,36±0,01	33 33 33	7,02±0,03 7,04±0,03 7,11±0,03°
“Жемчужная улыбка”	0 1-й 2-й	52 52 52	1,66±0,07 1,39±0,06° 1,23±0,05°*	42 42 42	0,33±0,04 0,39±0,04 0,46±0,04°*	40 40 40	7,02±0,01 7,11±0,02° 7,22±0,04°*

Примітки: °- р<0,05 у порівнянні з першим обстеженням; *- р<0,05 у порівнянні з показником першої контрольної групи (кип'ячена вода).

Гігієна рота після проведення профілактичних заходів була найкращою в дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найгіршою - в дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; середньою - в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”. Через 1 рік спостереження гігієнічний індекс у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, був в 1,24 раза кращим, ніж у тих, які полоскали рот кип'яченою водою (р<0,01); в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - лише в 1,12 раза (р>0,1). Через 2 роки спостереження гігієнічний індекс у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, був в 1,21 раза кращим, ніж у тих, які полоскали рот кип'яченою водою (р<0,01); в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - лише в 1,14 раза (р<0,05). Отже, “Ентеросгель” поліпшував стан гігієни рота найбільш інтенсивно.

Швидкість секреції ротової рідини через 1 та 2 роки спостереження була найвищою в дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найнижчою - в дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, вона займала середнє місце. За 1-й рік спостереження швидкість секреції ротової рідини вірогідно не змінилась у жодній групі, проте в дітей, які полоскали рот “Ентеросгелем”, вона була вищою в 1,33 раза (р<0,05), ніж у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рота “Жемчужной улыбкой”, - лише в 1,18 раза (р>0,5). Через 2 роки спостереження швидкість секреції ротової рідини в дітей, які полоскали рот “Ентеросгелем”, була вищою в 1,5 раза (р<0,001), ніж у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - в 1,28 раза (р<0,05). Отже, “Ентеросгель” підвищує швидкість секреції ротової рідини.

Значення рН ротової рідини через 1 та 2 роки спостереження було найвищим у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найнижчим - у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, воно займало середнє місце. Так, через 2 роки спостереження значення рН ротової рідини в дітей, які полоскали рот “Ентеросгелем”, було на 0,17 вищим (р<0,01), ніж у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - на 0,11 (р<0,05). Отже, “Ентеросгель” сприяє олужнюванню ротової рідини дітей.

Мінералізуючий потенціал ротової рідини через 1 та 2 роки спостереження був найвищим у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найнижчим - у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою, середнім - у дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”. За 2 роки спостереження мінералізуючий потенціал ротової рідини в дітей, які полоскали рот “Ентеросгелем”, збільшився в 1,34 раза (р>0,1), тобто поліпшився, в дітей, які полоскали рот кип'яченою водою, -зменшився в 1,23 раза (р<0,05), тобто погіршився; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - збільшився лише в 1,05 раза (р>0,5). Отже, “Ентеросгель” сприяє поліпшенню мінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Тест емалевої резистентності (ТЕР) із часом залишався на початковому рівні в усіх групах дітей. Це свідчить про те, що кислотна резистентність тимчасових зубів не погіршувалась, тобто негативного впливу “Ентеросгелю” на них не було.

Активність лізоциму ротової рідини в дітей усіх груп на початку спостереження не відрізнялася (р>0,5) та з часом зростала, що можна пояснити як зменшенням мікробного обсіменіння рота, так і віковими змінами місцевого імунітету (табл.5).

Таблиця 5

Вплив "Ентеросгелю" на деякі показники місцевого імунітету ротової рідини

Засіб	Роки спостереження	Активність лізоциму ротової рідини, %	Роки спостереження	Вміст секреторного імуноглобуліну А, мг/мл
		n	M±m		n	M±m
“Ентеросгель”	0 1-й 2-й	25 25 25	15,24±1,62 22,04±0,94° 25,70±0,89°*	0 1,5-й 2-й	- 19 19	- 0,65±0,08 0,69±0,09*
Кип'ячена вода	0 1-й 2-й	20 20 20	16,13±1,33 19,33±0,98 21,91±1,00°	0 1,5-й 2-й	- 14 14	- 0,57±0,11 0,46±0,07
“Жемчужная улыбка”	0 1-й 2-й	24 24 24	16,30±1,79 21,82±1,13° 23,30±1,10°	0 1,5-й 2-й	- 13 13	- 0,60±0,10 0,55±0,10

Примітки: °- р<0,05 у порівнянні з першим обстеженням; *- р<0,05 у порівнянні з показником контрольної групи.

Через 1 та 2 роки спостереження активність лізоциму ротової рідини була найвищою в дітей, які застосовували “Ентеросгель”, найнижчою - в дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; середньою - в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”. Так, через 2 роки спостереження активність лізоциму в дітей, які застосовували “Ентеросгель”, була в 1,17 раза вищою (р<0,05), ніж у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою; в дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - лише в 1,06 раза (р>0,25). Отже, “Ентеросгель” сприяє підвищенню активності лізоциму ротової рідини.

Уміст секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині через 2 роки від початку проведення профілактичних заходів у дітей, які застосовували “Ентеросгель”, був в 1,54 раза вищий (р<0,05), ніж у дітей, які полоскали рот кип'яченою водою, в той час як у дітей, які полоскали рот “Жемчужной улыбкой”, - лише в 1,19 раза (р>0,5). Позитивний вплив “Ентеросгелю” на активність лізоциму та вміст секреторного імуноглобуліну А ротової рідини дітей, можливо, зумовлений виразнішим підвищенням секреції ротової рідини та зменшенням кількості мікрофлори рота.

Таким чином, застосування водної суспензії сорбенту "Ентеросгель" у розведенні 1:16 для полоскань рота, яке доповнює гігієнічне навчання та виховання дітей, справляє виразну карієспрофілактичну дію. Механізм карієспрофілактичної ефективності “Ентеросгелю” зумовлений поліпшенням стану гігієни рота, зменшенням кількості мікроорганізмів у зубній бляшці дітей, пригніченням карієсогенної активності мікрофлори ротової рідини, підвищенням швидкості секреції ротової рідини, показника її рН та мінералізуючого потенціалу, активності лізоциму ротової рідини. “Ентеросгель” не викликає згубних кількісних змін мікрофлори рота, не пригнічує нормальну колонізацію мікроорганізмів на епітеліальних клітинах слизової оболонки, не веде до розвитку дисбактеріозу, тобто не має негативного впливу на організм дитини.

Істотна ефективність способу екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів із використанням водної суспензії “Ентеросгелю”, простота виконання та доступність дозволяють рекомендувати його для застосування у практичній стоматології.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей дошкільного віку за рахунок місцевого застосування сорбенту “Ентеросгель”. Він значно зменшує приріст карієсу тимчасових зубів у дітей дошкільного віку, тому може бути запропонований як альтернатива іншим засобам, які застосовувалися з цією метою.

1. Сорбент “Ентеросгель” має виразну антибактеріальну (сорбційну) активність до тестових культур представників мікрофлори рота, пригнічує карієсогенну активність мікрофлори ротової рідини, зменшує кількість мікроорганізмів у зубній бляшці дітей у 3,8-8 разів, але не викликає згубних кількісних змін мікрофлори рота, не пригнічує нормальну колонізацію мікроорганізмів на епітеліальних клітинах слизової оболонки, не призводить до розвитку дисбактеріозу.

2. Сорбент "Ентеросгель” має виразну карієспрофілактичну ефективність: за 2 роки спостереження приріст карієсу тимчасових зубів зменшився у 2,4 раза за редукції карієсу 57,6%.

3. Механізм протикаріозної дії “Ентеросгелю” зумовлений покращанням гігієнічного індексу, збільшенням швидкості секреції ротової рідини, показника її рН та мінералізуючого потенціалу, зростанням активності лізоциму за незмінного вмісту секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині та відсутності зниження резистентності емалі тимчасових зубів до кислот.

4. Розроблений спосіб первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів не має побічних ефектів, доступний, простий у виконанні, тому рекомендований для застосування у практичній стоматології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для запобігання розвитку карієсу в тимчасових зубах дітей дошкільного віку рекомендується спосіб первинної екзогенної профілактики, який полягає в застосуванні полоскань рота водною суспензією сорбенту "Ентеросгель" на тлі гігієнічного виховання та навчання дітей, санації рота.

2. Курс екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів передбачає щоденні полоскання рота водною суспензією сорбенту ''Ентеросгель'' у розведенні 1:16 (1 чайна ложка сорбенту на 1/3 склянки води) після їди по 1-2 хвилині двічі за день протягом двох місяців.Такі курси потрібно проводити двічі за рік - у березні-квітні та у вересні-жовтні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Падалка І.О., Левченко Н.В. Сорбційні технології у стоматології. - Проблеми екології та медицини. - 1999. - №6. - С. 40-42.

Автором проаналізована та узагальнена література з даної проблеми.

2. Падалка І.О., Левченко Н.В., Амосова Л.І. Ураженість тимчасових зубів карієсом у дітей, що мешкають у зоні ендемічного флюорозу // Вісник стоматології. - 2000. - №5(29). - С. 123-124.

Автор особисто провела стоматологічне обстеження дітей 3-5-річного віку, статистичну обробку отриманих даних.

3. Падалка І.О., Левченко Н.В. Механізм протикаріозної дії місцево застосованого сорбенту “Ентеросгель” // Проблеми екології та медицини. - 2001. - Т.5, №3-4. - С. 42-44.

Дисертанту належить підбір та аналіз літературних джерел щодо даної проблеми, лабораторні дослідження в динаміці проведення профілактичних заходів, статистична обробка отриманих даних.

4. Падалка І.О., Левченко Н.В. Застосування сорбенту “Ентеросгель” для первинної профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей, які проживають у зоні ендемічного флюорозу // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №5(4-5). - С. 62-64.

Автором особисто проаналізована наукова література з даної проблеми, проведене стоматологічне обстеження дітей дошкільного віку протягом 2 років, статистична обробка отриманих даних.

5. Левченко Н.В. Вивчення значення духмяної води “Жемчужная улыбка” для профілактики карієсу тимчасових зубів // Проблеми екології та медицини. - 2001. - Т.5, №5-6. - С. 23-25.

Автором особисто проаналізована наукова література з даної проблеми, проведені бактеріологічні та лабораторні дослідження, статистична обробка отриманих даних.

6. Падалка І.О., Левченко Н.В. Вплив сорбенту “Ентеросгель” на мікрофлору рота дітей дошкільного віку // Український стоматологічний альманах. - 2002. - №2. - С. 44-47.

Дисертанту належить підбір та аналіз літературних джерел щодо даної проблеми, лабораторні дослідження в динаміці проведення профілактичних заходів, статистична обробка отриманих даних.

7. Пат. 42499 А Україна, МПК А61К7/16. Спосіб первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів: Деклараційний патент України 42499 А Україна, МПК А61К7/16 / Падалка І.О.; Левченко Н.В.; Українська медична стоматологічна академія (UA). - №2001031797; Заявл. 19.03.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. №9. - 1 с.

Автором самостійно проведений патентно-інформаційний пошук, застосований спосіб первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей дошкільного віку та за допомогою клінічних і лабораторних досліджень проаналізована його ефективність.

8. Спосіб первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів: Інформаційний лист №60 / Падалка І.О., Левченко Н.В. - Київ, 2002. - 2 с.

Автором розроблений та застосований спосіб первинної екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей, оцінена його ефективність та дані рекомендації щодо застосування в практичній стоматології.

АНОТАЦІЇ

Левченко Н.В. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування сорбенту “Ентеросгель” для екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2003.

Розроблений спосіб профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей дошкільного віку, що передбачає полоскання рота водною суспензією сорбенту ''Ентеросгель'' у розведенні 1:16 на тлі гігієнічного навчання і виховання та санації рота. Для оцінки ефективності запропонованого способу 157 дітей 3-4 років були поділені на 3 групи: профілактичну, першу та другу контрольні. Діти профілактичної групи полоскали рот у дитячому закладі водною суспензією сорбенту ''Ентеросгель", діти першої контрольної групи - кип'яченою водою, діти другої контрольної групи - духмяною водою "Жемчужная улыбка”. “Ентеросгель” виявився ефективнішим, ніж “Жемчужная улыбка”. В основі механізму протикаріозної дії нового засобу лежить покращання стану гігієни рота за рахунок зменшення кількості карієсогенної мікрофлори зубної бляшки та її карієсогенної активності, підвищення швидкості секреції ротової рідини, показника її рН та мінералізуючого потенціалу, активності лізоциму в ротовій рідині.

Ключові слова: сорбент “Ентеросгель”, профілактика, діти, карієс, тимчасові зуби.

Левченко Н.В. Клинико-лабораторное обоснование применения сорбента “Энтеросгель” для экзогенной профилактики кариеса временных зубов. - Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия МОЗ Украины, Полтава, 2003.

Диссертация посвящена проблеме экзогенной профилактики кариеса временных зубов. Разработан способ профилактики кариеса временных зубов у детей дошкольного возраста, предусматривающий ежедневные двухразовые полоскания рта водной суспензией сорбента “Энтеросгель” на протяжении 2 месяцев на фоне гигиенического обучения и воспитания, санации полости рта. Курсы профилактики проводились 2 раза в год: в марте-апреле и сентябре-октябре.

157 детей 3-4 лет были поделены на 3 группы. Профилактическая группа детей полоскала рот “Энтеросгелем”, первая контрольная - кипячёной водой, вторая контрольная - душистой водой “Жемчужная улыбка”. Кариеспрофилактическая эффективность оценивалась в сравнении с детьми, полоскавшими рот кипячёной водой.

Сорбент “Энтеросгель” в отличие от душистой воды оказал достоверное влияние на снижение прироста кариеса временных зубов. За 2 года прирост интенсивности кариеса временных зубов у детей, полоскавших рот “Энтеросгелем”, составил 0,46 зуба, у детей, полоскавших рот “Жемчужной улыбкой”, - 0,62 зуба, у детей, полоскавших рот кипячёной водой, - 0,99 зуба. Кариеспрофилактическая эффективность “Энтеросгеля” была выше, чем у “Жемчужной улыбки”, и составила соответственно 57,58 и 37,37%.

Механизм кариеспрофилактической эффективности “Энтеросгеля” обусловлен улучшением состояния гигиены рта за счёт уменьшения количества кариесогенной микрофлоры зубной бляшки и её кариесогенной активности, повышением скорости секреции ротовой жидкости, показателя ёё рН и минерализующего потенциала, увеличением активности лизоцима при неизменном содержании SIgA в ротовой жидкости и отсутствии изменений кислотной резистентности эмали зубов. Меншая кариеспрофилактическая эффективность “Жемчужной улыбки”, вероятно, обусловлена меншим её влиянием на эти показатели или его отсутствием.

Разработанный способ первичной экзогенной профилактики кариеса временных зубов у детей безвредный, простой в применении, может использоваться в регионах с различным содержанием фтора в питьевой воде.

Ключевые слова: сорбент “Энтеросгель”, профилактика, дети, кариес, временные зубы.

Levchenko N.V. Clinico-laboratory basis of used of sorbent “Enterosgel” for exogenic prophylaxis of the caries of deciduous teeth. - Manuscript. A thesis in search for scientific degree of a Candidate of medical sciences on the specialty 14.01.22 - stomatology. - Ukrainian Medical Stomatological Academy MPH of Ukraine, Poltava, 2003.

That was worked out the way of prophylaxis of the caries of deciduous teeth in preschool children consisting of mouthrinces of oral cavity by aques suspension sorbent “Enterosgel” in dilution 1:16, hygienic training and education, sanation of oral cavity. 157 children 3-4 years were devided into 3 groups for the estimation of this way. Children of the prophylactic group rinced the mouth by aques suspension sorbent “Enterosgel”, children of the first control group - boiled aqua, children of the second control group - aromatic aqua “Zchemchuzchnaya ulibka”.

There was cariesprophylactic effectivenese of “Enterosgel” more hay, than “Zchemchuzchnaya ulibka”.

In mechanism of anticaries action of “Enterosgel” the improvement of hygienic status of oral cavity, increase of speed of secretion, pH, mineralizing potential, activity of lysozym of the oral liquid.

Key words: sorbent “Enterosgel”, prophylaxis, children, caries, desiduous teeth.

Размещено на Allbest.ru

...