Морфологічні особливості субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові при хірургічних захворюваннях щитовидної залози

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕСНИК Варвара Петрівна

УДК 616.441-089-06:616.155.82-091.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Морфологічні особливості субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові при хірургічних захворюваннях щитовидної залози (клініко-лабораторне дослідження)

14.01.03 - хірургія

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор Шевченко Станіслав Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Даценко Борис Макарович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії і проктології;

доктор медичних наук, професор Черенько Макар Петрович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, професор кафедри хірургічних хвороб стоматологічного факультету;

доктор медичних наук, професор Фесенко Віктор Павлович, Кримський Державний медичний університет ім. С.І.Георгіївського, завідувач кафедри загальної хірургії.

Провідна установа: Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться "25" вересня 2003 року о 13.30 г. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті (61022, Україна, м. Харків, пр. Леніна, 4, тел. 40-26-27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, Україна, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий "23” серпня 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук А.І. Ягнюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зріст тиреоїдної патології, у тому числі раку щитовидної залози, незалежно від віку, відзначається багатьма авторами (М.П. Черенько, 1985, 1991, 1997; K.O. Francilla, H.K. Haroch, 1986; D.P. Grunler, N.A. Klein, 1989; В.М. Орлов, В.О. Бондаренко, С.С. Орловська та співавт., 1991; В.І. Мамчич та співавт., 1992; Е.В. Епштейн, А.В.Кашкадамов, Г.В. Імшенецький та співавт., 1995; М.Ю. Болгов, І.В. Комісаренко, С.І. Рибаков та співавт., 1998; В.С. Паршин, А.Ф. Циб, Є.Т. Матвієнко та співавт., 1998; В.І. Кандор, 1999).

Дуже актуальною є проблема співвідношення РЩЗ та попередніх фонових морфофункціональних змін у ЩЗ. Так, РЩЗ становить 5,7-34,4 % серед вузлових утворень у ЩЗ, у 8 % хворих на фоні аденоматозу, кіст та вузлових форм хронічних неспецифічних тиреоїдитів (Р.І. Габунія, Л.Ф. Романова , А. Пінкера та співавт., 1991). Частота малігнізації поодиноких вузлів у ЩЗ становить у середньому 30 % (А.І. Пачес, Р.М. Пропп, 1984). РЩЗ у хворих на ДТЗ зустрічається у 0,3-5,9 % випадків (М.Е. Бронштейн, Н.П. Юр'єва, 1984; І.А. Шухгалтер, А.Н. Бойко, Б.І. Бурченков та співавт., 1987). Частота співвідношення аденокарциноми із зобом Хашимото становить 0,6-28 % випадків (Б.М. Анохін, Р.М. Пропп, А.Б. Кучумова, 1987).

Особливо складна діагностика РЩЗ на ранніх стадіях розвитку, у зв'язку з відсутністю патогномонічних симптомів, частим поєднанням його з іншими захворюваннями ЩЗ, а також недостатньою інформативністю допоміжних методів дослідження (В.І. Точилін, 1984, 1989; К. Aozasa, T. Ueda, S. Katagiri et al., 1987; Г.З. Петрова, Б.Є. Корнілов, 1990).

При плануванні лікування хворих хірургічними захворюваннями ЩЗ велике значення мають питання точної діагностики та ступеня розповсюдження процесу.

У зв'язку з цим, безсумнівно, зростає необхідність в адекватній діагностиці хірургічних захворювань ЩЗ.

Арсенал діагностичних методів при захворюваннях ЩЗ на сучасному етапі розвитку медичної науки та техніки дуже різноманітний. Використовуються як рутинні (радіометрія, радіонуклідне сканування і сцинтіграфія, рентгенологічні), так і відносно нові (радіоімунологічне тестування, ультразвукові дослідження, термографія, магнітно-резонансна томографія) методи дослідження (К.Ю. Саркісян, А.Б. Лучков, С.Л. Морозов, 1987; A.J. Krubsack, 1987; В.А. Замосковна, В.І. Попов, Л.А. Золотарьова та співавт., 1990). Проте, у ряді випадків використання даних методів не дозволяє диференціювати доброякісні та злоякісні пухлини ЩЗ, у зв'язку з їх недостатньою високою інформативністю (Л.Я. Васильєв, Я.Є. Вікман, С.І. Родзільський та співавт., 1989). Тому для більш правильного діагнозу використовується комплекс різних методів діагностики (С.Л. Внотченко, Т.А. Океанова, Г.І. Федосеєва та співавт., 1989; Р.Д. Макар, 1991).

Незважаючи на велику кількість методів діагностики захворювань ЩЗ, єдиної думки про їх інформативність, чутливість та специфічність у дослідників нема. Крім цього, весь цей арсенал діагностичних методів не завжди може використовуватися у широкій клінічній практиці. Це говорить про необхідність удосконалення або розробки нових, більш простих методів діагностики захворювань ЩЗ.

В останній час існують дані клінічних досліджень про використання морфометричного аналізу лімфоцитів з метою діагностики при різних захворюваннях (Y. Jwantani, N. Amino, О. Kabutomory et al., 1984; Ю.Д. Усенко, Л.Н. Ліберман, Є.С. Філіпова, 1986; В.І. Говалло, М.П. Григор'єва, Г.А. Косліаді та співавт., 1987; Л.П. Кіндзельський, Л.Л. Злочевська, М.М. Шабаєва та співавт., 1989; Л.Н. Ліберман, А.Г. Матущенко, 1989; Л.П. Кіндзельський, О.І. Рудая, 1990).

Так, дослідженнями В.І.Говалло та співавт. (1987) встановлено зниження кількості малих лімфоцитів у крові хворих злоякісними захворюваннями кісток при первинному обстеженні, що дало можливість авторам стверджувати, що дефект малих лімфоцитів може бути тестом ранньої діагностики раку. Ю.Д.Усенко і співавт. (1986) підтвердили високу діагностичну та прогностичну значимість даного методу у 306 людей. Л.П.Кіндзельський та співавт. (1989, 1990) дослідили популяцію великих лімфоцитів при пухлинах кісток, злоякісних пухлинах мозку, легенів, крові і встановили, що при розвитку пухлинного процесу кількість великих лімфоцитів знижується і зовсім зникає при рецидиві або метастазах злоякісних пухлин.

Розміри лімфоцитів та їх морфологічних структур - ядра та цитоплазми зв'язані не тільки зі ступенем зрілості і функціональним станом клітини, але із приналежністю їх до відповідної субпопуляції. Було встановлено, що лімфоцити з діаметром ядра 6,25-6,5 мкм - Т-лімфоцити, з діаметром ядра 8,4-8,65 мкм - В-лімфоцити, більше 11 мкм - О-ліфмоцити. 70-85 % Т-лімфоцитів становлять малі лімфоцити.

Існує думка, що кожна субпопуляція лімфоцитів відповідає за певне коло патології. Але указівка на те, що вони знаходяться у межах норми, недостатня для оцінки лімфоцитарної системи. Крім цього в літературі відсутні дані про кількісне співвідношення малих, середніх та великих лімфоцитів.

Безсумнівним є те, що результати морфометричного аналізу лімфоцитів периферичної крові, знаходячись у згоді з клінічними даними, дають комплексну уяву про особливості патологічного процесу, обумовленого станом реактивності організму, його імуноздібністю. Ця обставина, а також відсутність у доступних нам літературних джерелах про використання морфометричного аналізу лімфоцитів периферичної крові з метою діагностики хірургічних захворювань ЩЗ, дають можливість для вивчення стану і особливостей лімфоцитарної системи при хірургічних захворюваннях ЩЗ, а також для диференційної діагностики ВЗ і ЗЗ, АТВЗ, ДТЗ і РЩЗ. У зв'язку з цим, необхідність вивчення даної проблеми можна вважати обґрунтованою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертація є комплексним фрагментом науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету "Оптимізація хірургічних методів у комплексному лікуванні хворих на гіперпластичні захворювання щитовидної залози" (номер державної реєстрації 01950023465). Автором вивчено стан імунної системи на основі кількісного співвідношення малих, великих і середніх лімфоцитів та вмісту Т-, В- і О-лімфоцитів у периферичної крові у хворих з хірургічними захворюваннями щитовидної залози у розділі "Імунореактивність у хворих на гіперпластичні захворювання щитовидної залози".

Мета дослідження. Мета дослідження - удосконалення передопераційної діагностики та диференційної діагностики хірургічних захворювань ЩЗ за допомогою вивчення морфологічних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові; уточнити показання до оперативного лікування хірургічних захворювань ЩЗ та необхідності обов'язкової імунокорекції хворих до операції. Для досягнення наміченої мети були поставлені таки задачі:

1. Визначити кількісне співвідношення морфометрично різних лімфоцитів у периферичній крові та їх зв'язок з порушеннями імунних реакцій з метою доопераційної діагностики ВЗ і ЗЗ, АТВЗ, ДТЗ, РЩЗ.

2. Визначити характер змін малих, великих, середніх лімфоцитів і спрямованість порушень імунного статусу хворих хірургічними захворюваннями ЩЗ в залежності від ступеня збільшення ЩЗ у хворих ВЗ і ЗЗ, АТВЗ, ДТЗ та стадії РЩЗ, тривалості захворювання і віку хворих.

3. Уточнити показання до оперативного лікування хірургічних захворювань ЩЗ та обґрунтувати показання для корекції імунореактивності організму.

4. Визначити діагностичну значимість морфометричного аналізу лімфоцитів периферичної крові при хірургічних захворюваннях ЩЗ.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є хірургічні захворювання щитовидної залози.

Предмет дослідження. Предметом дослідження було вивчення морфологічних особливостей субпопуляцій лімфоцитів (малих, великих і середніх, Т-, В- та О-лімфоцитів) та їх кількісне співвідношення в периферичній крові при хірургічних захворюваннях щитовидної залози.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використані клініко-лабораторні, морфометричні, імунологічні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчені морфологічні особливості субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові у хворих з хірургічними захворюваннями щитовидної залози з метою діагностики та диференційної діагностики ВЗ і ЗЗ, АТВЗ, ДТЗ і РЩЗ. Вперше встановлена норма кількісного співвідношення морфометрично різних лімфоцитів у периферичній крові здорових людей. У порівняльному аспекті на великому клінічному матеріалі показані характер змін морфометрично різних лімфоцитів у периферичній крові при хірургічних захворюваннях ЩЗ до операції, в залежності від ступеня збільшення ЩЗ, тривалості захворювання, віку хворих. Визначено характер і спрямованість порушень імунного статусу хворих. Встановлено, що найбільші зміни цих показників спостерігаються у хворих АТВЗ і РЩЗ, де виявлене різке пригнічення імунної системи. При ВЗ і ЗЗ зміни спостерігаються зі сторони гуморального імунітету і головна частина середніх і частина малих лімфоцитів з'являються представниками цієї субпопуляції лімфоцитів. Встановлено, що в залежності від ступеня збільшення ЩЗ при АТВЗ має місце комплекс різноспрямованих змін, які викликають дисбаланс різних субпопуляцій лімфоцитів. Можна вважати, що кількість великих лімфоцитів збільшується паралельно із збільшенням показників О-лімфоцитів, а малих лімфоцитів, як із збільшенням Т-, так і В-лімфоцитів. В залежності від стадії раку ЩЗ зростає лімфопенія, за рахунок зниження кількості малих і великих лімфоцитів, зростає пригнічення Т- і В-системи імунітету. Збільшення ЩЗ при ДТЗ суттєво пригнічує кількість малих, великих, Т-, В- і О-лімфоцитів.

Отримані результати дозволяють виробити рекомендації, спрямовані на удосконалення діагностики хірургічних захворювань щитовидної залози, оцінки стану лімфоцитарної системи, обґрунтувати різний підхід до оперативного лікування хірургічних захворювань щитовидної залози.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість роботи полягає в комплексному вивченні обстежених хворих, оперованих з приводу хірургічних захворювань ЩЗ в умовах спеціалізованої клініки з безпосереднім виходом у практичну охорону здоров'я. Вивчена і обґрунтована необхідність дослідження морфометрично різних за розмірами лімфоцитів для діагностики хірургічних захворювань ЩЗ, а також для оцінки лімфоцитарної системи по кількісному співвідношенню малих, середніх і великих лімфоцитів. Встановлено зв'язок між порушеннями імунних реакцій і змінами різних за розмірами лімфоцитів в залежності від ступеня збільшення щитовидної залози та стадії раку, тривалості захворювання і віку хворих. Уточнено показання до оперативного лікування хірургічних захворювань щитовидної залози. Обґрунтовано необхідність проведення імунокорекції у хворих з хірургічними захворюваннями щитовидної залози, особливо у хворих літнього віку. Результати роботи впроваджено в практику хірургічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної допомоги м. Харкова, міської клінічної лікарні №2 м. Харкова.

Особистий внесок здобувача. Надані в роботі матеріали є власним внеском автора в опрацьовану проблему. Внесок автора в одержання наукових результатів є основним і полягає у визначенні обсягу та методів дослідження, постановки мети та формування задач, проведенні клінічних, лабораторних та спеціальних методів дослідження, аналізів та узагальненні результатів, статистичній обробці отриманих даних, у підготовці наукової роботи до друку. Автором сформульована і доведена можливість використання морфометричного аналізу лімфоцитів периферичної крові у діагностиці хірургічних захворювань ЩЗ. В роботах, які виконано в співавторстві, здобувачем розкриті питання стану лімфоцитарної системи на основі кількісного співвідношення малих, середніх та великих лімфоцитів до операції, а також в залежності від ступеня збільшення ЩЗ, стадії раку, тривалості захворювання та віку хворих.

Одержано патент України на винахід № 37664А "Спосіб діагностики захворювань щитовидної залози" від 15.05.2001 р.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені і обговорені на засіданні Харківського обласного наукового товариства хірургів 1996 р., на науково-практичній конференції “Актуальні питання невідкладної хірургії органів черевної порожнини” (м. Харків, 1998), стаття "Морфологические особенности лимфоцитов крови при раке щитовидной железы" опублікована в матеріалах Всеукраїнської наукової конференції хірургів (м. Івано-Франківськ, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них 5 - у фахових виданнях України, 1 - у фахових виданнях Росії, патент України на винахід, інші - це матеріали конференцій, 3 роботи виконані самостійно.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Роботу викладено на 119 сторінках машинопису, вона містить 21 таблицю, 3 рисунки. Список використаних джерел - 175 найменувань - з них 129 вітчизняних, 46 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі завдань досліджено 124 хворих, оперованих з приводу різних хірургічних захворювань ЩЗ у хірургічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Харкова у віці від 19 до 70 років. Для порівняння здійснене клінічне та лабораторне обстеження 30 практично здорових осіб у віці від 19 до 70 років.

Обстеження хворих проводилося безпосередньо перед операцією. Вибір зазначеного терміну обумовлений тим, що в літературі відсутні відомості про використання морфометричних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові з метою діагностики хірургічних захворювань ЩЗ. У літературі також відсутні відомості про характер змін морфометрично різних лімфоцитів та їх імунологічна характеристика у хворих з хірургічними захворюваннями ЩЗ в залежності від ступеня збільшення ЩЗ, стадії раку, тривалості захворювання та віку хворих.

Діагноз верифіковано гістологічними дослідженнями. Залежно від діагнозу хворих розподілено на чотири групи:

І група складалась з 37 (29,84 %) хворих, у яких виявлено ВЗ і ЗЗ;

ІІ група охоплювала 32 (25,81 %) хворих на АТВЗ;

ІІІ група включила в себе 25 (20,16 %) хворих на ДТЗ;

IV група представлена 30 (24,19 %) хворими, у яких виявлено РЩЗ.

У зв'язку з поставленою метою дослідження всіх 124 хворих було обстежено до операції.

У кожній групі хворі були обстежені в залежності від ступеня збільшення ЩЗ, стадії раку, тривалості захворювання та віку хворих.

У групах кількість обстежених в залежності від ступеня збільшення ЩЗ була такою: у першій групі із загального числа хворих констатовано з ІІІ ступенем збільшення ЩЗ - 28 і з IV - 9 хворих. У другій групі - з ІІІ ступенем збільшення ЩЗ - 22 і з IV - 10 хворих. У третій групі - з ІІІ ступенем - 10 і з IV - 15 хворих. У четвертій групі в залежності від стадії раку обстежено з І стадією 15 і з ІІ - 15 хворих.

У групах кількість обстежених в залежності від тривалості захворювання була такою: у першій групі при тривалості захворювання до одного року діагностовано 28 хворих, більше одного року - 9. У другій групі - до одного року - 17 і більше року - 15 хворих. У третій групі - до одного року обстежено 15 і більше року - 10 хворих. У четвертій групі при тривалості захворювання до одного року обстежено 15 хворих, більше одного року - 15 хворих.

Вік хворих був від 19 до 70 років. 91,1 % хворих складали жінки. Чоловіки були в групах ВЗ і ДТЗ, РЩЗ, склавши 8,9 %. Більшість (80,6 %) хворих були в працездатному віці від 19 до 55 років. Така особливість тиреоїдної патології потребує регулярної перевірки здоров'я в організованих жіночих колективах з метою раннього виявлення захворювання та проведення необхідного лікування.

По групах кількість обстежених в залежності від віку була такою: у першій групі обстежено хворих у віці від 19 до 49 років 22, від 50 до 70 років - 15. У другій групі кількість обстежених у віці від 19 до 49 років - 16 і від 50 до 70 років - 16 хворих. У третій групі - від 19 до 49 років - 15 і старіше 50 років - 10. У четвертій групі обстежено хворих у віці від 19 до 49 років - 15, і старіше 50 років - 15 хворих.

Характер і обсяг перенесеного оперативного втручання був різним (табл. 1).

Таблиця 1 Розподіл хворих за характером перенесених операцій

Обсяг оперативного втручання	Клінічна група хворих	Всього
	Вузловий зоб	Аутоімунний тиреоїдит у сполуці з вузловим зобом	Дифузний токсичний зоб	Рак щитовидної залози
	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Субтотальна резекція ЩЗ	13	35,1	20	62,5	25	100	-	-	58	48,3
Видалення однієї з ділянок ЩЗ і резекція перешийку	18	48,6	-	-	-	-	9	30,0	27	21,8
Граничносубтотальна резекція ЩЗ	6	16,2	6	18,7	-	-	11	36,7	23	17,5
Видалення ділянок ЩЗ	-	-	4	12,5	-	-	-	-	4	3,3
Тиреоїдектомія	-	-	2	6,3	-	-	10	33,3	12	9,1
Всього	37	29,8	32	25,8	25	20,2	30	24,2	124	100

При динамічному спостереженні визначали у периферичній крові загальну кількість лімфоцитів, кількість морфометрично різних лімфоцитів по В.І.Говалло (1987).

При морфометрії у 3 мазках крові, забарвлених по Романовському, підраховували 100 лімфоцитів, діаметр яких виміряли окуляр-мікрометром. Лімфоцити ідентифікували на:

- великі - широкоцитоплазмені, Д 14 мкм і більше, з центрально розташованим дозрілим або молодим ядром та широким обідком цитоплазми;

- малі - Д 7,5 мкм і менше, із дозрілим, деколи пікнотичним ядром та вузькою або відсутньою цитоплазмою ("голі ядра");

- середні - всі проміжні по розміру та ядерно-цитоплазматичному індексу клітини.

При отриманні кількісних значень по одному якісному показнику з відхиленням від норми в один чи інший бік на один і той же порядок говорять про "відхилення від норми". Якщо просліджується тенденція відхилення від норми в один бік більше, чим в інший, - говорять про підвищення або зниження.

Про стан клітинного та гуморального імунітету судили по результатах показників Т-РУК, В-РУК та О-клітин за методикою, описаною Г.І.Гришиною і співавт. (1978).

Таблиця 2 Вміст морфологічних форм лімфоцитів у периферичній крові здорових людей

Категорії лімфоцитів	Розміри лімфоцитів в мкм за В.І.Говалло (1987 р.)	Нормальний вміст клітин, %	Кількість здорових людей, що мають нормальне співвідношення категорій лімфоцитів, %
Малі	до 7,5	3 - 7	90 6
Середні	7,5 - 14	89 - 95	77 8
Великі	більш 14	2 - 5	67 9

Вибір методів дослідження було визначено, насамперед, специфікою клінічних груп і спрямовано на виконання поставлених задач.

Результати дослідження були оброблені за допомогою таблиць відсотків та їх помилок по В.С. Генесу (1967р.) та І.А. Ой віна з обчислюванням середніх величин і помилок (М±m), критерію Ст`юдента та показника вірогідності (р), що було виконано за допомогою програми статистичного аналізу Microsoft Exсel 5.0 (табл.2).

Результати досліджень та їх обговорення. Базуючись на результатах нашого дослідження, слід зазначити, що при аналізі анамнестичних даних встановлено, що 100 % хворих скаржилися на наявність зоба. Відносно специфічним симптомом при ВЗ було почуття тиску на ділянці шиї. У хворих на АТВЗ часто зустрічалися симптоми, пов'язані із загальними порушеннями, що проявляються слабкістю, головним болем, роздратованістю. У зв'язку з механічним впливом збільшеної ЩЗ на суміжні органи виявлялися відносно специфічні симптоми такі, як: почуття тиску на ділянці шиї, дряпання в горлі. Для ДТЗ типовими були: екзофтальм, плаксивість, дратівливість, серцебиття, тремор рук, схуднення. Для РЩЗ типовими симптомами були наявність пухлини на ділянці шиї, слабкість.

Зменшення кількості класичних симптомів у відсотковому відношенні у хворих ДТЗ пов'язане із тим, що більшість цих хворих переводилося для операції з ендокринологічного відділення після медикаментозної підготовки.

З вищевикладеного випливає, що клінічні прояви хірургічних захворювань ЩЗ у комплексі з іншими даними є важливою ланкою в ланцюгу логічних побудов диференційованого діагнозу.

Нами вивчено стан імунологічної реактивності організму у хворих усіх клінічних груп. Для вивчення імунітету було використано комплекс методів, що включає визначення загальної кількості лімфоцитів, показників морфометрично різних за розмірами, лімфоцитів, абсолютних і відносних показників Т-, В-, О-лімфоцитів.

У 37 хворих ВЗ і ЗЗ загальна кількість лімфоцитів не відрізнялась від норми. Спостерігалось зростання кількості малих лімфоцитів більше 8% у 288 % хворих поряд з їх зниженням менше 3% у 115 % хворих. Такі дані дозволяють говорити, що у 39 % хворих ВЗ спостерігалось відхилення від нормального вмісту малих лімфоцитів у крові. Кількість середніх лімфоцитів збільшувалась у 8 % хворих і зменшувалась у 39 % хворих. Кількість великих лімфоцитів була менше 2% у 288 % хворих. На цьому тлі відбувалось помітне зменшення абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів у 398 % хворих. Поряд з цим відбувалось помітне зменшення відносної і абсолютної кількості В-лімфоцитів у 50 % хворих. Кількість О-клітин збільшувалась у відносних і абсолютних числах у 378 % хворих.

При ВЗ і ЗЗ спостерігались зміни, в основному, зі сторони гуморального імунітету і представниками цієї субпопуляції лімфоцитів з'являються середні лімфоцити і частина малих лімфоцитів.

В залежності від ступеня збільшення ЩЗ при ВЗ і ЗЗ аналіз змін показників, які характеризують усі ланки імунітету, показав, що малі та середні лімфоцити приймають участь у процесах адаптації організму. В умовах розвитку зоба ці популяції збільшувались при зобі ІІІ ступеня і нормалізувались при зобі IV ступеня. Великі лімфоцити у процесі порушення структури та функції ЩЗ при зобі ІІІ і IV ступенів мали тенденцію до зниження відносно норми, але особливої ролі в збільшенні зобу та зниженні функції не грали. На цьому тлі відбувалось зниження відносних й абсолютних показників Т-лімфоцитів при зобі ІІІ ступеня у 4310 % хворих, а при зобі IV ступеня - у 7815 % хворих. Поряд із значним зниженням кількості Т-лімфоцитів відносна і абсолютна кількість В-лімфоцитів збільшувалась у 4610 % хворих при зобі ІІІ ступеня, та у 5618 % хворих при зобі IV ступеня. Вміст О-лімфоцитів зменшувався при зобі ІІІ ступеня і збільшувався у 5618 % хворих при зобі IV ступеня.

В залежності від тривалості захворювання загальна кількість лімфоцитів збільшувалась у 2,5 рази при тривалості захворювання до одного року (187 % хворих) і у 8 разів - більше року (5618 % хворих). Кількість середніх і великих лімфоцитів зменшувалась у 1,5 рази при тривалості захворювання до одного року і у два рази - більше року. При цьому відбувалося помітне зменшення відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів у 469 % хворих при тривалості захворювання до одного року і у 5618 % хворих - більше року. На цьому тлі відносні й абсолютні показники В-лімфоцитів збільшувалися у 469 % хворих при тривалості захворювання до одного року, і різко зменшувалися у 5618 % хворих при тривалості захворювання більше року. Кількість О-лімфоцитів при усіх термінах спостереження зменшувалася, але при тривалості захворювання більше року відносні й абсолютні показники О-лімфоцитів збільшувалися у 33 % хворих.

В залежності від віку хворих загальна кількість лімфоцитів не відрізнялася від норми. У хворих з віком від 19 до 49 років (22 хворих) кількість малих лімфоцитів зменшувалася у 96 % хворих, і достовірно збільшувалася у 3610 % хворих. У хворих віком понад 50 років (15 хворих) кількість малих лімфоцитів знаходилась на рівні норми. Кількість середніх лімфоцитів зменшувалася незалежно від віку, але більше у хворих до 50 років (4511 %). У хворих віком понад 50 років кількість середніх лімфоцитів як зменшувалася у 33 % хворих, так і збільшувалася у 20 % хворих. У 239 % хворих віком від 19 до 49 років відбувалося зменшення вмісту великих лімфоцитів менше 2 %. У 33 % хворих віком понад 50 років кількість великих лімфоцитів була нижче норми. У хворих молодого та середнього віку відбувалося помітне збільшення відносної кількості Т-лімфоцитів (41 % хворих) і зменшення абсолютного числа Т-лімфоцитів у 41 % хворих. У хворих понад 50 років відносні й абсолютні показники Т-лімфоцитів зменшувалися у 3 і 4,5 рази. Кількість В-лімфоцитів збільшувалася у 5011 % хворих віком від 19 до 49 років і зменшувалася у хворих віком понад 50 років. На цьому тлі відносні й абсолютні показники О-лімфоцитів зменшувалися незалежно від віку, але більше у хворих віком понад 50 років.

При АТВЗ (32 хворих) виявлена дезорганізація всіх ланок імунної системи. Загальна кількість лімфоцитів у периферичній крові суттєво не відрізнялася від норми. Виявлено зростання кількості малих лімфоцитів понад 8 % у 288 % хворих і зниження кількості середніх лімфоцитів у 479 % хворих. Кількість великих лімфоцитів у 227 % хворих знижувалась, а у 449 % хворих їх кількість збільшувалась і була більше 5 %. Вивчення показників Т-лімфоцитів показало, що існує дві групи хворих: одна група (318 % хворих) мала тенденцію до збільшення показників у 2,5 рази, а у другої групи хворих кількість Т-лімфоцитів зменшувалася у 4 рази. Така динаміка спостерігалася і у популяції В-лімфоцитів: у одної групи хворих кількість В-лімфоцитів знижувалася у 2,5 рази, а у другої групи - збільшувалася у 2,5 рази. Число О-лімфоцитів у одної групи хворих збільшувалося у 2,5 рази, а у другої - знижувалося у 2 рази порівняно з нормою. Збільшення показників великих лімфоцитів було пов'язано зі збільшенням числа О-лімфоцитів, а збільшення кількості малих лімфоцитів було пов'язано як зі збільшенням кількості Т-лімфоцитів, так і В-лімфоцитів.

При збільшенні ЩЗ до ІІІ ступеня при АТВЗ загальна кількість лімфоцитів збільшувалась у 2,5 рази. Спостерігались два види змін показників малих лімфоцитів: у 3 рази збільшилася кількість хворих з показниками малих лімфоцитів нижче норми і у 5 разів виросло число хворих з високими показниками малих лімфоцитів. У 18 % хворих кількість середніх лімфоцитів збільшилася, а у 50 % хворих показники середніх лімфоцитів знаходились нижче норми. Кількість великих лімфоцитів збільшилась у 41 % хворих. Можна відмітити активацію Т-системи імунітету і збільшення показників, які характеризують цю систему, у 2 і 3 рази більшого числа осіб, порівняно з нормою. При цьому абсолютна кількість Т-лімфоцитів знижувалася у 2,5 рази більшого числа осіб порівняно з нормою. Виявлялась активація В-системи імунітету у 2,3-3,5 рази у 36% хворих, так і пригнічення її і зменшення числа В-лімфоцитів у 2,7 разів у 27% хворих. Відносні й абсолютні показники О-лімфоцитів вірогідно знижувалися. При IV ступені збільшення ЩЗ загальна кількість лімфоцитів і великих лімфоцитів збільшувалася у 60 % хворих. Показники малих лімфоцитів суттєво не відрізнялися від норми. Послідовно зростала і кількість В-лімфоцитів. Показники Т- і О-лімфоцитів мали дві тенденції: у частини хворих збільшувалися, а у другої частини - знижувалися.

При тривалості захворювання до одного року загальна кількість лімфоцитів не відрізнялась від норми. Кількість малих лімфоцитів на рівні норми знаходилась у 59 % хворих. У 12 % хворих показники малих лімфоцитів зменшувались, а у 29 % - знаходились вище норми. Кількість середніх лімфоцитів різко збільшувалась у 35 % хворих. Відносне й абсолютне число Т-лімфоцитів достовірно зменшувалось у 53 % хворих. Показники В-лімфоцитів у більшому ступені зменшувались, ніж збільшувались. О-лімфоцити збільшувались у 41% хворих. При тривалості захворювання АТВЗ більше року спостерігалась деяка стабілізація усіх субпопуляцій лімфоцитів на рівні норми. Загальна кількість лімфоцитів продовжувала зростати і їх високий вміст спостерігався у 40% хворих. Кількість малих лімфоцитів збільшувалась у 33 % хворих. Вміст середніх лімфоцитів різко знижувався у 73 % хворих. Такий стан можна пояснити тільки високою їх потребою. Можливо, що більша їх частина мала цитотоксичну дію і гинула після виконання своєї функції, після чого починалися процеси фібротизації. Незважаючи на те, що головну роль у становленні АТВЗ мають В-лімфоцити, нами встановлені більш суттєві зміни зі сторони Т-системи. Кількість хворих з показниками Т-лімфоцитів на рівні норми значно нижча порівняно з кількістю хворих, у яких показники В-лімфоцитів знаходились на рівні норми. Відносні й абсолютні показники Т- і В-лімфоцитів збільшувались у 2,5-3 рази більшої кількості хворих порівняно з нормою. Кількість О-лімфоцитів збільшувалась у 3 рази більшої кількості осіб порівняно з нормою.

Аналіз одержаних результатів показників імунітету при АТВЗ показав, що у хворих молодого та зрілого віку загальна кількість лімфоцитів у частини хворих (12%) знижувалась, а у частини хворих (19 %) збільшувалась. У 38% осіб похилого віку загальна кількість лімфоцитів збільшувалась і була більше 8 %. Кількість малих лімфоцитів у хворих обох груп збільшувалась. Кількість середніх лімфоцитів різко зростала у 38 % хворих. У 69% хворих старшого віку їх вміст різко зменшувався. Кількість великих лімфоцитів залишалась нормальною, але у 56% хворих віком понад 50 років їх вміст збільшувався. Абсолютний й відносний зміст Т-лімфоцитів у хворих до 49 років залишався нормальним, а у похилих хворих їх кількість різко збільшувалась у 4 рази більшій кількості осіб (50 %). Кількість В-лімфоцитів у молодих й похилих хворих зростала, але у молодих - у більшій кількості хворих (50 %). Нульові лімфоцити в основному зростали.

У групі хворих ДТЗ (25 хворих) реєструвалось зменшення загальної кількості лімфоцитів у 4 рази більшої кількості хворих за рахунок зменшення кількості малих лімфоцитів. Показники середніх лімфоцитів збільшувались у 16 % хворих. На цьому тлі спостерігалося зниження відносного й абсолютного чисел Т- і О-лімфоцитів і збільшення показників В-лімфоцитів.

В залежності від ступеня збільшення ЩЗ при ДТЗ загальна кількість лімфоцитів збільшувалась, але при IV ступені нормалізувалася. Кількість малих лімфоцитів знаходилась менше 3%, особливо при IV ступені, у 40% хворих. Вміст середніх лімфоцитів різко збільшувався у 33% хворих при IV ступені. Показники великих лімфоцитів при ІІІ ступені на відрізнялися від норми, але при IV ступені їх вміст знаходився у 40% хворих менше 2%. Зміни Т-, В- і О-лімфоцитів мали подвійний характер: у частини хворих їх кількість зменшувалась, а у другої частини хворих - збільшувалась.

Паралельно тривалості захворювання ДТЗ загальна кількість лімфоцитів збільшувалась.Незалежно від тривалості захворювання у 20% хворих кількість малих лімфоцитів була менше 3%. Показники великих лімфоцитів при тривалості захворювання до одного року не змінювалися, а більше року - збільшувались у 40% хворих. Паралельно тривалості захворювання пригнічувалася Т-система імунітету: у 4 рази - до одного року, у 7 разів - більше року. У перший рік захворювання ДТЗ В-система пригнічувалася у 47 % хворих, а при тривалості ДТЗ більше року кількість В-лімфоцитів збільшувалась у 40% хворих. Спостерігалась позитивна кореляція між тривалістю тіреотоксикозу і зниженням нульових лімфоцитів.

В залежності від віку хворих загальна кількість лімфоцитів збільшувалась у хворих віком понад 50 років. Кількість малих лімфоцитів у 27% молодих хворих зменшувалась, а віком понад 50 років (40%) - різко збільшувалась. У 50% хворих похилого віку збільшувалась кількість великих лімфоцитів понад 5 %. Незалежно від віку показники Т-лімфоцитів зменшувались, але більше у хворих молодого віку у 6 разів. Кількість В-лімфоцитів збільшувалась, але більше у молодих хворих. Спостерігалось зниження вмісту нульових лімфоцитів.

У хворих РЩЗ (30) спостерігалось зменшення кількості малих лімфоцитів. У 23% хворих збільшувались показники середніх лімфоцитів. Вміст великих лімфоцитів понад 5% реєструвався у 40 % хворих. Відмічалося зниження Т-, В- і О-лімфоцитів.

В залежності від стадії раку зростала лімфопенія за рахунок зниження вмісту малих лімфоцитів менше 3%. Спостерігалися високі показники середніх лімфоцитів у 27 % хворих і низькі - у 33 % хворих. При І стадії раку у одних хворих (33 %) кількість великих лімфоцитів була менше 2%, а у 40 % - більше 5%. При ІІ стадії раку кількість великих лімфоцитів зменшувалась. Відмічалось пригнічення Т-системи імунітету. Кількість О-клітин зростала.

В залежності від тривалості захворювання зростала лімфопенія: до одного року знижувалась загальна кількість лімфоцитів і малих лімфоцитів у 12% хворих, більше одного року - у 22% хворих. Зростала кількість середніх лімфоцитів у 27% хворих обох груп. Показники Т- і В-лімфоцитів зменшувались у 4 і 8 разів в залежності від тривалості РЩЗ. Паралельно збільшувалась кількість О-клітин у хворих при тривалості РЩЗ до року і зменшувалась - більше року.

У 27 % хворих молодого і середнього віку загальна кількість лімфоцитів збільшувалась, а старіше 50 років - у 40 % хворих відмічалися низькі показники лімфоцитів. Різке зниження малих лімфоцитів менше 3% реєструвалося у хворих віком понад 50 років, що не спостерігалося у хворих віком від 19 до 49 років. В обох групах кількість середніх лімфоцитів збільшувалась однаково. Спостерігалися низькі показники великих лімфоцитів менше 2% у хворих молодого і середнього віку. Відносні й абсолютні показники Т- і В-лімфоцитів більше знижувалися, а О-лімфоцитів збільшувалися до 49 років.

Як видно з проведених досліджень, у хворих із хірургічними захворюваннями ЩЗ мав місце комплекс різноспрямованих змін, які викликали дисбаланс субпопуляцій лімфоцитів.

ВИСНОВКИ

1. У зв'язку із значним ростом хірургічних захворювань щитовидної залози, як доброякісних, так і злоякісних, приоритетним стало питання ранньої діагностики цих захворювань.

2. ВЗ і ЗЗ діагностують при виконанні морфометричного аналізу лімфоцитів периферичної крові, коли реєструють збільшення вмісту малих лімфоцитів, зниження вмісту середніх і великих лімфоцитів. При цьому реєструють зниження відносних і абсолютних значень Т-лімфоцитів і підвищення відносних і абсолютних значень В- і О-лімфоцитів. Малі та середні лімфоцити приймають участь у процесах адаптації організму і збільшення їх кількості залежить від тривалості захворювання. Ступінь пригнічення Т-системи імунітету пропорційна розміру зобу, тривалості захворювання і віку хворих. Ступінь активності В-системи зменшується в залежності від тривалості захворювання і віку хворих, що супроводжується посиленням структурної перебудови і зростанням склеротичних процесів в залозі.

3. АТВЗ діагностують коли реєструють збільшення вмісту малих і великих лімфоцитів та зниження вмісту середніх лімфоцитів. Збільшення кількості малих лімфоцитів пов`язано із збільшенням кількості Т- і В-лімфоцитів, а великих лімфоцитів - із збільшенням кількості О-лімфоцитів. Середні лімфоцити приймають участь у становленні аутоімунізації. По мірі збільшення ЩЗ та тривалості захворювання більше одного року вміст великих лімфоцитів збільшується, а вміст середніх лімфоцитів зменшується. Показники Т- і О-лімфоцитів мають подвійний характер. В залежності від віку хворих збільшується вміст малих, середніх та великих лімфоцитів з паралельним збільшенням Т-, В- і О-лімфоцитів.

4. ДТЗ діагностують при зниженні вмісту малих лімфоцитів, збільшенні вмісту середніх лімфоцитів на фоні зниження відносного і абсолютного вмісту Т-лімфоцитів та збільшенні вмісту В-лімфоцитів. Збільшення ЩЗ суттєво пригнічує вміст малих, великих, Т-, В- і О-лімфоцитів. На ранніх етапах захворювання пригнічуються усі ланки імунітету, а при тривалому захворюванні та зросту процесів імунізації активізується В-система. Незалежно від віку хворих має місце тенденція до зниження показників Т- і О-лімфоцитів. У хворих до 50 років ступінь проліферації В-лімфоцитів більша.

5. РЩЗ діагностують при зниженні вмісту малих, Т-, В- і О-лімфоцитів і збільшенні вмісту середніх і великих лімфоцитів. При ранніх стадіях розвивається лімфопенія, пригнічується Т- і В-система, особливо В-система при ІІ стадії раку, що пов`язано з участю антитіл на початку хвороби. У хворих до 50 років більш значно пригнічується імунітет і знижується кількість малих лімфоцитів. О-лімфоцити обмежують ріст пухлини.

6. Отримана різниця у динаміці показників усіх субпопуляцій лімфоцитів в залежності від тривалості захворювання і віку хворих при ВЗ і ЗЗ, в залежності від тривалості захворювання при АТВЗ, в залежності від розміру зобу при ДТЗ, в залежності від стадії раку, тривалості захворювання і віку хворих потребує різного підходу до хірургічного лікування цих захворювань. Пригнічення імунної системи у хворих на АТВЗ, ДТЗ і особливо у хворих на рак щитовидної залози потребує обов'язкової імунологічної корекції до операції.

7. Результати морфометричного аналізу лімфоцитів крові дають комплексне уявлення про особливості патологічного процесу, обумовленого станом імунореактивності організму, його імуноздібністю і можуть використовуватись з метою діагностики різних хірургічних захворювань щитовидної залози.

Практичні рекомендації

1. Хворі на вузловий і змішаний зоб, аутоімунний тиреоїдит у сполуці з вузловим зобом, дифузний токсичний зоб, рак щитовидної залози підлягають оперативному лікуванню.

2. В залежності від стадії раку, тривалості захворювання і віку хворих повинен бути різний підхід до хірургічного лікування раку щитовидної залози.

3. При аутоімунному тиреоїдиті у сполуці з вузловим зобом оперативне лікування повинно проводитись при мінімальній тривалості захворювання.

4. Усі хворі з хірургічними захворюваннями щитовидної залози вимагають проведення імунокорекції як до операції, так і після її виконання, особливо хворі віком понад 50 років.

5. На підставі кількісного співвідношення малих, великих та середніх лімфоцитів у периферичній крові може бути оцінений стан лімфоцитарної системи при хірургічних захворюваннях щитовидної залози.

6. Морфометричний аналіз лімфоцитів периферичної крові поліпшує діагностику хірургічних захворювань щитовидної залози, і у комплексі з іншими методами та як самостійний метод може використовуватися у клінічній практиці. лімфоцит щитовидний периферичний

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевченко С.И., Якимова Т.П., Колесник В.П. Значение морфометрического анализа лимфоцитов периферической крови в диагностике заболеваний щитовидной железы // Клін. хірургія. - 1996. - № 11-12. - С.35-36.

2. Колесник В.П. Морфометрическая оценка лимфоцитов крови при заболеваниях щитовидной железы // Вісн. проблем біології та медицини. - 1997. - №23. - С.124-129.

3. Шевченко С.И., Колесник В.П. Лимфоцитограмма при узловом зобе // Експеримент. і клін мед. - 1999. - №3. - С.133-134.

4. Шевченко С.И., Колесник В.П. Субпопуляции лимфоцитов при заболеваниях щитовидной железы // Клин. и лабораторная диагностика. - М., 1997. - №8. - С.14-16.

5. Колесник В.П. Морфологические особенности лимфоцитов крови при раке щитовидной железы // Галицький лікарський вісник. - 1999. - Т.6. - С.22-23.

6. Патент 37664А . Спосіб діагностики захворювань щитовидної залози // Шевченко С.І., Колесник В.П. - Заявлено 22.12.00; Опубл. 15.05.01 // Бюл. №4.

7. Шевченко С.И., Колесник В.П., Сивожелезов А.В. Морфологические особенности лимфоцитов крови при узловом и диффузном токсическом зобе // Новые технологии в хирургии: Сб. науч. работ, посвященный 75-летию кафедры хирургии. - Киев, 1997. - С.139-140.

8. Иммунологическая реактивность после хирургического лечения аутоиммунного тиреоидита / С.И. Шевченко, В.П. Колесник, Р.С. Шевченко, А.В. Сивожелезов // Новые технологии в хирургии: Сб. науч. работ, посвященный 75-летию кафедры хирургии. - Киев, 1997. - 140 с.

9. Колесник В.П. Содержание лимфоцитов в периферической крови при диффузном токсическом зобе // Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости: Сб. работ науч.-практ. конф., посвящ.15-летию каф. хирургич. болезней. - Харьков, 1998. - С.181-182.

АНОТАЦІЯ

Колесник В.П. - Морфологічні особливості субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові при хірургічних захворюваннях щитовидної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія - Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

Проведено комплексне вивчення морфологічних особливостей субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові з метою діагностики та диференційної діагностики вузлового та змішаного зоба, аутоімунного тиреоїдиту у сполуці з вузловим зобом, дифузного токсичного зоба та раку щитовидної залози до операції. Вивчено характер порушень імунного статусу у цих хворих.

Показані зміни морфометрично різних лімфоцитів у периферичній крові в залежності від ступеня збільшення щитовидної залози та стадії раку, тривалості захворювання та віку хворих.

Отримані результати дозволяють розробити рекомендації, спрямовані на вдосконалення діагностики хірургічних захворювань щитовидної залози, оцінки стану лімфоцитарної системи на основі розрахунку кількісного співвідношення малих, великих та середніх лімфоцитів, уточнити показання до оперативного втручання та необхідності проведення імунокорекції, особливо у хворих літнього віку.

Ключові слова: хірургічні захворювання щитовидної залози, імунітет, хірургія, морфологія.

АННОТАЦИЯ

Колесник В.П. - Морфологические особенности субпопуляций лимфоцитов периферической крови при хирургических заболеваниях щитовидной железы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2002.

Рост тиреоидной патологии, в том числе и рака щитовидной железы, отмечается во всех возрастных группах. Весьма актуальной является проблема соотношения рака щитовидной железы и предшествующих фоновых морфофункциональных изменений в щитовидной железе. До последнего времени нет единой точки зрения на то, происходит ли малигнизация зоба, тиреоидитов или рак развивается в нормальной ткани щитовидной железы.

При планировании лечения больных хирургическими заболеваниями щитовидной железы большое значение приобретают вопросы уточненной диагностики и степени распространенности процесса, несмотря на весь арсенал диагностических методов, как рутинных, так и новых, при хирургических заболеваниях щитовидной железы, они не всегда доступны в широкой клинической практике. Кроме того, в ряде случаев их использование не позволяет дифференцировать доброкачественные и злокачественные опухоли щитовидной железы вследствие их недостаточно высокой информативности. Это свидетельствует о необходимости совершенствования или разработки новых, более доступных и простых методов диагностики хирургических заболеваний щитовидной железы.

Проведено комплексное изучение морфологических особенностей субпопуляций лимфоцитов периферической крови с целью диагностики узлового и смешанного зоба, аутоиммунного тиреоидита в сочетании с узловым зобом, диффузного токсического зоба и рака щитовидной железы до операции, а также характера и направленности изменений иммунного статуса больных по количественному соотношению малых, больших и средних лимфоцитов.

Показана зависимость изученных показателей от степени увеличения щитовидной железы и стадии рака, длительности заболевания и возраста больных, установлена связь между нарушениями иммунных реакций и изменениями различных по величине лимфоцитов.

Установлено, что наибольшие изменения этих показателей наблюдаются у больных аутоиммунным тиреоидитом в сочетании с узловым зобом и раком щитовидной железы, где выявлено резкое угнетение иммунной системы. При узловом и смешанном зобе изменения наблюдаются со стороны гуморального иммунитета и основная часть средних и часть малых лимфоцитов являются представителями этой субпопуляции лимфоцитов. В зависимости от степени увеличения щитовидной железы при аутоиммунном тиреоидите в сочетании с узловым зобом имеет место комплекс разнонаправленных изменений, что вызывает дисбаланс разных субпопуляций лимфоцитов. Количество больших лимфоцитов увеличивается параллельно с увеличением количества О-лимфоцитов, а малых - с увеличением количества Т- и В-лимфоцитов. Увеличение щитовидной железы при диффузном токсическом зобе значительно угнетает количество малых, больших, Т-, В- и О-лимфоцитов. В зависимости от стадии рака увеличивается лимфопения, за счет снижения количества малых, больших лимфоцитов, увеличивается угнетение Т- и В-системы иммунитета. Проведенным исследованием доказана диагностическая значимость морфологических особенностей лимфоцитов периферической крови при хирургических заболеваниях щитовидной железы.

Полученные результаты позволили уточнить показания к оперативному лечению и необходимость проведения иммунокоррекции до операции, выработать рекомендации, направленные на усовершенствование диагностики хирургических заболеваний щитовидной железы и оценки состояния лимфоцитарной системы по количественному соотношению малых, больших и средних лимфоцитов.

Ключевые слова: хирургические заболевания щитовидной железы, иммунитет, хирургия, морфология.

ANNOTATION

The summary Kolesnik V.P. In - Morphological features of subpopulations of peripheral blood lymphocytes at surgical diseases of a thyroid gland manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.03 - surgery-Kharkov State Medical University. Kharkov, 2002.

The complex analysis of morphological features of subpopulations of peripheral blood lymphocytes was executed with the purpose of diagnostic and differential diagnostic of a nodal and mixed _oiter, an autoimmune thyroiditis in combination to a nodal _oiter, a diffuse toxic _oiter and сancer of a thyroid gland before operation. The nature of violations of the immune status for these patients is studied.

The changes different on the sizes of lymphocytes in a peripheric blood depending on a degree of increase of a thyroid gland and stage of a cancer, duration of disease and age of patient.

The obtained outcomes have allowed to work out the recommendations directional on advancing of diagnostic of surgical diseases of a thyroid gland the evaluation of a state of a lymphatic system on the basis of a quantitative different on the sizes of lymphocytes, to make more precise the indications for operating treatment and necessity of immunocorrection especially for elderly ill.

Keywords: surgical diseases of a thyroid gland, immunity, surgery, morphology.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЩЗ - щитовидна залоза

ВЗ - вузловий зоб

ЗЗ - змішаний зоб

АТВЗ - аутоімунний тиреоїдит у сполуці з вузловим зобом

ДТЗ - дифузний токсичний зоб

РЩЗ - рак щитовидної залози

Т-РУК - Т-лімфоцити

В-РУК - В-лімфоцити

Размещено на Allbest.ru

...