Гнійно-запальні захворювання у породіль з патологічною крововтратою у пологах (патогенез, прогнозування, профілактика, лікування та реабілітація)

Така терапія проводилась 50 породіллям з високим ризиком щодо розвитку гнійно-запальних захворювань. Вони склали І групу.

У контрольній групі проводилась така ж терапія, але без спленіну та кверцетину. Вони склали ІІ групу у кількості 25 породіль.

Клінічні ознаки дії комплексу препаратів оцінювали, вивчаючи загальний стан, температурну реакцію, ступінь лихоманки та тахікардії, результати посівів із цервікального каналу, динаміку скорочення матки, стан післяопераційної рани та характер виділень із піхви.

Вищеназвані ознаки у балах оцінювались на 1, 2, 3, 4-5 та 7,10 доби після операції. Сума балів виражалась у вигляді загального клінічного рахунку (ЗКР). За динамікою ЗКР судили про ефективність профілактичної терапії.

При умові максимального рівня в 17 балів на цей ранній післяопераційний період середні показники в групах (контрольній) ледь досягали 7, а частіше, 4 балів. Причому в групі з імунокоректорами - антиоксидантами кількість балів максимально дорівнювала 4,5.

Ні у однієї породіллі після проведення даної профілактичної терапії не виникло гнійно-запальних захворювань.

Подібні ж профілактичні заходи проводились і у породіль з патологічною крововтратою у пологах, розроджених через природні пологові шляхи. Слід відмітити, що у цих породіль зінацеф вводився 2-3 дні внутрішньом'язово по750 мг двічі і всі заходи проводились впродовж 7-8 днів з позитивним клінічним ефектом.

Усім 180 породіллям з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах, проведено лікування, яке включало антибактеріальну, дезінтоксикаційну, десенсибілізуючу, утеротонічну терапію, а також препарати крові.

Протокол лікування гнійно-запальних захворювань, які виникли після патологічної крововтрати у пологах, представлений у табл. 5.

Означені антибіотики призначали в зв'язку з тим, що до них чутлива виділена із статевих шляхів мікрофлора та вони мають широкий спектр дії.

Крім антибіотиків, при гнійно-запальних захворюваннях використовується інфузійна терапія, яка призначалася суто індивідуально.

В комплекс лікування включали імунокоректор спленін по 2-4 мл на добу внутрішньом'язово 10-15 днів, антиоксидант кверцетин - по 0,02 г 3-4 рази на день всередину впродовж 10-15 днів та ліпостабіл по 10 мл внутрішньовенно впродовж 2 тижнів, або по 2 капсули тричі на день.

В результаті проведених досліджень установлено, що клінічно позитивний ефект комплексу спленіну, кверцетину та ліпостабілу визначався вже на 3 добу. Покращувався загальний стан породіль, зменшувалася інтоксикація та знижувалася температура, ставали кращими сон та апетит, зменшувалися набряк та больовий синдром з боку геніталій, зменшувалися і ставали менш гнійними виділення із матки та із рани, “оживали” грануляції.

Таблиця 5 Протокол лікування гнійно-запальних захворювань

Препарат	Доза на добу	Метод введення, інтервали
1	2	3
Абактал	400 мг	в/в, ч/з 12 год.
Фортум	1-2 г	в/м, ч/з 12 год.
Метроджил	100 мл	в/в, ч/з 8 год.
Глюкоза 5%	250,0	в/в, ч/з 12 год.
Хлористий натрій 0,9%	400,0	в/в, ч/з 12 год.
Розчин Рінгер-Локка	400,0	в/в
Сорбілакт і реосорбілакт	400,0	в/в
Плазма	200,0-400,0	в/в
Альбумін 10%	200,0-400,0	в/в
Еритроцитарна маса	250,0-500,0	в/в
Супрастин 2%	1,0	в/м, ч/з 12 год.
Окситоцин	2,5 ОД	в/м, ч/з 12 год.
Спленін	2,0 мл	в/м, ч/з 12 год.
Ліпостабіл	10,0 мл	в/в
Кверцетин	0,02	per os, ч/з 8 год
Аскорбінова кислота 5%	2,0	в/в, ч/з 12 год.
Віт. В1 2,5%	1,0	в/м, ч/з 12 год.
Віт. В6 2,5%	1,0	в/м, ч/з 12 год.
Віт. В12	500г	в/м
Актиферин	34,5 мкг (1 капсула)	per os, ч/з 12 год

Поряд із цим змінювалися на краще показники крові: зменшувалась кількість лейкоцитів, зростав гемоглобін та гематокрит, гальмувалася ШОЕ.

Але найбільш суттєві зміни відбувалися у імунному статусі.

Відмічено, що при призначені комплексу лікування відбувалася нормалізація кількості Т-лімфоцитів (зникала Т-лімфопенія). Кількість Е-РУК складала від 56,11,7% (абсолютна кількість 1,120,05) при сепсисі до 62,01,8% (абсолютна кількість - 1,240,06) при інших захворюваннях порівняно з нормою, яка складала 62,41,8% (абсолютна кількість - 1,240,06).

Спостерігалась нормалізація субпопуляційного складу Т-лімфоцитів. Так, ТФР-РУК після проведеного лікування з включенням спленіну, кверцетину та ліпостабілу були у межах від 42,42,0% (абс. 0,90,04) при розходженні країв рани та тривалому субфебрелітеті у породіль, розроджених через природні пологові шляхи. В цей час у породіль групи співставлення ТФР-РУК складали 45,52,0% (абс. - 0,910,04).

ТФЧ-РУК реєструвались у межах від 18,11,2% (абс. 0,360,02) при сепсисі до 16,51,2% (абс. - 0,330,02) при інших захворюваннях, що достовірно нижче Р<0,001 і практично не відрізняється від нормальних показників. Відповідно проходила нормалізація ІІ (відношення ТФР/ТФЧ). Знижувалось число неповних РУК і паралельно підвищувалось число більш активних багаторецепторних (гігантських) Е-РУК. Нормалізувалась також кількість термостабільних лімфоцитів (С-РУК).

В результаті застосування в комплексі лікування досліджених препаратів виявлено їх вплив на гуморальну ланку імунітету. Так, відмічався позитивний вплив імунокоректорів на імуноглобуліни. Виражене зниження імуноглобулінів А і М, яке спостерігалося при гнійно-запальних захворюваннях у породіль, що виникли на фоні патологічної крововтрати, після прийняття названих препаратів майже досягло показників здорових: lgМ - 1,560,15 г/л при тривалому субфебрілітеті після кесарева розтину при нормі відповідно: lgA - 1,530,09 г/л та lgM - 1,680,15 г/л. Відмічена достовірна динаміка імуноглобуліну G в бік підвищення порівняно з показниками норми. Так, lgG коливався в межах 15,00,53 г/л при сепсисі та 16,560,93 г/л при інших захворюваннях.

Поряд з вище зазначеним вивчено вплив запропонованого комплексу препаратів на еритропоез. Ці дані представлені в таблиці 6. Зафіксована тенденція до зниження рівня ЦІК та нормалізація їх молекулярного складу, а саме, зниження середньо- та дрібномолекулярних і навпаки, підвищення відносного числа крупномолекулярних.

Виявлено зниження середнього ліжко-дня у породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах в групі, розроджених через природні пологові шляхи з 24,33,1 до 20,22,8 (Р<0,05) та групі породіль, розроджених з допомогою операції кесарева розтину з 28,13,8 до 22,42,9 (Р<0,01).

Таблиця 6 Зміна показників червоної крові, гематокриту та заліза сироватки

Час дослідження	Показники (n=180)
	Еритроцити	Гемоглобін	Кольоровий показник	Гематокрит	Залізо сироватки (мкмоль/л)
Група співставлення
3-й день	2,90,3	1046,1	0,790,10	0,290,04	12,252,30
12-й день	3,20,4	112,07,2	0,820,12	0,320,04	14,32,36
Основні групи
3-й день І група	3,10,3	109,06,8	0,850,14	0,310,04	14,752,40
3-й день ІІ група	3,00,3	106,06,7	0,820,12	0,300,04	12,52,35
12-й день І група	3,60,8	125,09,1	1,040,16	0,380,07	16,42,45
12-й день ІІ група	3,50,5	123,08,7	1,020,18	0,370,07	15,32,3
Р	<0,05	<0,05	<0,05	<0,05	<0,05

Примітка: І гр. - породіллі після розродження через природні пологові шляхи, ІІ гр. - породіллі після кесарева розтину

Під впливом комплексного лікування з включенням спленіну, кверцетину та ліпостабілу, різкі зміни ПОЛ та АОС, які виникли у хворих породіль, майже нормалізувались: зменшився в 1,6 рази процент гемолізу еритроцитів, в 1,7 рази зменшились ДК та в 1,2 рази - МДА, збільшилась в 2,3 рази СОД та в 1,5 рази каталаза.

Лікування гнійно-запальних захворювань позитивно вплинуло на значення інтегрального показника Ф (він збільшився у 4,6 рази, з 72,33,0 до 331,211,0 під впливом лікування з включенням спленіну, кверцетину та ліпостабілу і у 1,5 рази, з 72,33,0 до 106,85,0, після лікування без включення зазначених препаратів).

Заслуговують на особливу увагу зміни ПОЛ та АОС у групі вагітних, яким за 7-10 днів до пологів проводилось профілактичне введення спленіну та кверцетину. У них ПРЕ складало 5,00,34%; ДК - 50,02,51 мкмоль/л; МДА - 19,61,3 мкмоль/л; СОД - 28,10,9 МО/мгНb; каталаза - 362,012,0 Мо/мгНb; Ф - 519,1.

Як видно із отриманих даних, у вагітних цієї групи показники ПОЛ були самими низькими, навіть нижчими, ніж у вагітних з доношеною вагітністю, а показники АОС - самими високими, що підкреслює позитивний вплив цих препаратів на перекисне окислення ліпідів та антиоксидантну систему організму.

Рівень лейкотрієну В₄ зменшується в 1,8 рази після лікування загальноприйнятими методами і в 3,8 рази після лікування комбінацією препаратів, які включають ліпостабіл, спленін та кверцетин, майже нормалізуючи рівень після лікування розробленим комплексом препаратів.

Аналогічні зміни відбуваються і з простагландинами Е₂ та 6-кето-простагландинами.

Призначення комбінації препаратів для лікування гнійно-запальних захворювань на фоні патологічної крововтрати у пологах призводить до повної нормалізації рівня простагландину Е₂ в плазмі крові породіль, який володіє прооксидантними властивостями.

В подальшому вивчали вплив комбінації препаратів на рівень іншого продукту метаболізму АК по циклооксигеназному шляху - простацикліну (простагландину І₂), а точніше його стабільного метаболіту 6-кето-простагландина F₁.

Проходить майже чотирикратне підвищення рівня 6-кето-простагландина F₁ в плазмі крові породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах. Після лікування комбінацією препаратів ці зміни названого показника нормалізуються.

Ми вивчили у 50 породіль найближчі та віддалені наслідки перенесених гнійно-запальних захворювань, що виникли на фоні патологічної крововтрати. Жінки розподілені на 2 групи, по 25 у кожній.

У жінок І-ої групи імунний статус вивчався на фоні лікування без імунокоректорів - антиоксидантів, у жінок ІІ-ої групи у лікуванні застосовувалися спленін та кверцетин.

Спостереження над жінками проводили у 2 етапи: перший - впродовж 3-12 місяців і другий впродовж 13-24 місяців.

Імунний статус вивчався у 25 жінок після нормальних пологів, у 25 після пологів, перед якими проводилась профілактика з допомогою спленіну та кверцетину і у 50 жінок, у яких післяпологовий період ускладнився гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах.

Дослідження через 3 місяці після пологів показали, що у всіх групах жінок фактори клітинної ланки імунітету не відповідали контрольній групі. Найближче до нормальних величин приблизилися фактори у групі жінок з фізіологічними пологами. Нормалізація імунного статусу у жінок з фізіологічними пологами наступила у 32% жінок, у жінок в групі з попередньою профілактикою з допомогою спленіну та кверцетину - у 40% і у групі жінок з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати - ні у однієї жінки нормалізації імунного статусу не наступило.

У 25 жінок з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати, перенесеними після пологів, через 2,5 та 11 місяців проведена реабілітація з включенням у схему імунокоректора спленіну та антиоксиданта кверцетину. Спленін призначався по 2 мл внутрішньом'язово 1-2 рази на день впродовж 10 днів, а кверцетин по 0,02 всередину 3-4 рази на день впродовж 10 днів. Клітинні фактори імунітету у жінок після пологів з гнійно-запальними захворюваннями після проведеної імунокорекції, досліджені через 3 місяці та 1 рік, значно покращилися порівняно з жінками без корекції і майже приблизилися до показників жінок з нормальними пологами.

Клітинні фактори імунітету, досліджені через 1 рік після пологів, показали, що нормалізація імунного статусу настала у 64% породіль з нормальним перебігом післяпологового періоду та у 8% породіль з гнійно-запальними захворюваннями без імунокорекції. У групі жінок з гнійно-запальними захворюваннями та проведеною імунокорекцією нормалізація клітинних факторів настала у 58% жінок. У решти жінок цієї групи показники імунітету наблизилися до нормальних.

У жінок через 6 місяців після пологів зміни імунного статусу наближалися до таких, які характерні для 1 року після пологів.

Через 2 роки після пологів нормалізація клітинних факторів імунітету настала у всіх жінок, крім групи жінок з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати без імунокорекції, де подібні зміни відбулися лише у половини жінок.

Аналогічні зміни відбуваються і в гуморальній ланці імунітету.

Нормалізація гуморальних факторів імунітету проходить аналогічно нормалізації клітинних факторів.

З метою реабілітації застосовували комплекс спленіну та кверцетину.

Їх призначення проводилося через 3,6 та 12 місяців на І етапі та через 13-24 місяців на ІІ етапі. Спленін призначався по 2-4 мл внутрішньом'язово на день впродовж 10-15 днів, кверцетин - по 0,02 г 3-4 рази на день всередину впродовж 10-15 днів.

Після призначення зазначених препаратів покращувався загальний стан жінок, краще піддавались лікуванню екстрагенітальні та генітальні захворювання, які виникли у період реабілітації, а також нормалізувався до цього знижений імунний статус.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової проблеми, що виражається в удосконаленні та оптимізації методів прогнозування, профілактики, лікування і реабілітації гнійно-запалених захворювань у породіль з патологічною крововтратою з метою зниження частоти цього ускладнення і покращення показників материнської захворюваності та смертності.

У породіль з патологічною крововтратою у пологах зростає ризик розвитку гнійно-запальних захворювань, частота, характер і важкість яких зумовлюється величиною крововтрати і методом розродження. Ці захворювання при розродженні через природні пологові шляхи найчастіше виникають при крововтраті у пологах понад 0,9% від маси вагітної (45,8%), а після кесарева розтину при тій же крововтраті частота гнійно-запальних захворювань збільшується у 1,5 рази (69%).

У вагітних групи ризику щодо розвитку гнійно-запальних захворювань та породіль з патологічною крововтратою у пологах спостерігаються зміни біоценозу організму, що характеризуються високим обсеміненням пологових шляхів асоціаціями аеробної та анаеробної мікрофлори, грибами Cаndida, хламідіями та мікоплазмами, значним кількісним вмістом патогенної мікрофлори та великою питомою вагою мікроорганізмів, нечутливих до жодного з широко застосовуваних антибіотиків.

Клінічний перебіг гнійно-запальних захворювань у породіль, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах, характеризується частими поєднаними формами (46,1%), причому важкі форми спостерігалися у 23,3% породіль, середньоважкі - у 45,6% і легкі - у 31,1% породіль.

У породіль з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах, виявлені різнопланові зміни в імунному статусі, який характеризується функціональною депресією Т-лімфоцитів, зниженням кількость Т-хелперів і Т-супресорів, а також імунорегуляторного коефіцієнта. При цьому компенсаторно збільшуються функціонально неповноцінні, малодеферінційовані лімфоцити, змінюється якісний склад імуноглобулінів і підвищується вміст циркулюючих імунних комплексів в крові. Розвиток гнійно-запальних захворювань важкого ступеня супроводжується вираженим вторинним імунодефіцитом Т-системи імунітету, який виснажує компенсаторні можливості породіль. Дані зміни особливо виражені у породіль з патологічною крововтратою понад 0,8% від маси вагітної.

Розвиток гнійно-запальних захворювань асоціюється з антигенами системи HLA. Провокуючими розвиток гнійно-запальних захворювань є HLA-А9, В7, Вw35 і DR5, протективними - HLA-А11, В5, В8.

У вагітних групи високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних захворювань, а також породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати спостерігаються порушення структурно-функціонального стану плазматичних мембран, зумовлені суттєвими порушеннями в системі ПОЛ/АОС: збільшується вміст дієнових кон'югат та малонового діальдегіду, інтенсивність перекисного гемолізу, зменшується рівень супероксиддисмутази, каталази та інтегрального показника Ф. Паралельно зі змінами в системі ПОЛ/АОС наступає інтенсифікація обміну ейкозаноїдів (лейкотрієнів В4 та простагландинів Е₂ і F₁). Всі ці зміни призводять до дестабілізації клітинних мембран, порушення їх проникності, що в свою чергу сприяє виникненню інфекційних ускладнень.

Розроблений алгоритм прогнозування дозволяє з 93% достовірністю передбачити виникнення післяпологових гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою у пологах.

Запропонований комплекс, який включає спленін, кверцетин і ліпостабіл, впливаючи на домінуючі патогенетичні ланки, забезпечує прискорену регресію клінічних симптомів гнійно-запальних захворювань, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах, відновлення важливих функцій організму, стабілізацію показників гуморального та клітинного імунітету, а також нормалізацію показників системи ПОЛ/АОС і ейкозаноїдів і дозволяє знизити середній ліжко-день у породіль, розроджених через природні пологові шляхи на 4 доби, а розроджених з допомогою операції кесарева розтину майже на 6 діб.

Профілактичне застосування спленіну та кверцетину позитивно впливає на процеси метаболізму організму вагітних, сприяє більш фізіологічному перебігу пологів у вагітних групи ризику щодо розвитку гнійно-запальних захворювань, зменшенню крововтрати у пологах і анемій у породіль (на 60%), а також тривалості перебування у стаціонарі.

Розроблена система організаційних, профілактичних та реабілітаційних заходів жінок, які перенесли гнійно-запальні захворювання на фоні патологічної крововтрати у пологах, сприяє зниженню частоти даного ускладнення післяпологового періоду, що дає підставу рекомендувати цей метод для широкого впровадження в практику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вагітним групи високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних захворювань, а також у породіль з патологічною крововтратою досліджувати показники, що характеризують імунний статус, ПОЛ, АОС та ейкозаноїди.

З метою профілактики гнійно-запальних ускладнень у породіль необхідно вагітним групи високого ризику щодо цієї патології, а також роділлям з наявністю факторів, що в першу чергу сприяють їх розвитку (слабість пологової діяльності, патологічна крововтрата, багаторазові вагінальні дослідження), включити комплекс імунокоректорів - антиоксидантів, який складається із спленіну (по 2-4 мл внутрішньом'язово) та кверцетину (по 0,02 г 3-4 рази всередину) впродовж 7-10 днів.

Для підвищення ефективності лікування гнійно-запальних ускладнень у породіль, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах, а також анемії, яка супроводить цю патологію, показано включення в комплекс лікувальних заходів імунокоректорів - антиоксидантів природного походження: спленіну (по 2-4 мл на добу внутрішньом'язово) і кверцетину (по 0,02 г 3-4 рази всередину) впродовж 10-15 днів, а також ліпостабілу по 10 мл внутрішньовенно.

У жінок, які перенесли гнійно-запальні ускладнення, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах, з метою реабілітації включити безперервне спостереження за станом їх здоров'я, щоб запобігти рецидивуванні подібних захворювань шляхом санації хронічних вогнищ інфекції. Поряд з цим потрібно використати всі сучасні методи діагностики (в тому числі і УЗД) для своєчасного виявлення глибини ураження генітальних і екстрагенітальних органів з метою проведення відновної терапії в амбулаторних і стаціонарних умовах, а також призначення імунокоректорів - антиоксидантів спленіну та кверцетину.

З метою прогнозування виникнення гнійно-запальних захворювань у породіль на фоні патологічної крововтрати у пологах доцільно використовувати такий алгоритм:

f₁ = - 148,61 + 1,55Х₁ + 20,20Х₂ + 6,57Х₃ + 5,8Х₄ + 2,87Х₅ - 7,15Х₆ +

+ 23,84Х₇ + 21,47Х₈ + 6,13Х₉ + 18,89Х₁₀ + 4,07Х₁₁ + 9,37Х₁₂ +

+ 7,47Х₁₃ + 3,25Х₁₄ + 10,31Х₁₅ + 3,27Х₁₆ + 3,85Х₁₇ + 4,07Х₁₈

f₂ = - 114,51 + 1,22Х₁ + 16,46Х₂ + 5,52Х₃ + 4,66Х₄ + 2,32Х₅ - 5,63Х₆ +

+ 20,66Х₇ + 19,34Х₈ + 4,92Х₉ + 16,25Х₁₀ +3,11Х₁₁ + 7,62Х₁₂ +

+ 5,69Х₁₃ + 2,78Х₁₄ + 8,52Х₁₅ + 2,71Х₁₆ + 3,39Х₁₇ + 3,06Х₁₈

де Х₁ - наявність хронічних вогнищ інфекції в організмі;

Х₂ - перенесені інфекційні захворювання в анамнезі;

Х₃ - перенесені запальні захворювання геніталій в анамнезі;

Х₄ - строк початку менструацій;

Х₅ - ускладнення після аборту;

Х₆ - відвідування жіночої консультації під час вагітності;

Х₇ - характер виділень в І триместрі вагітності;

Х₈ - висівання мікрофлори з пологових шляхів в І триместрі;

Х₉ - перенесені захворювання в ІІ триместрі вагітності;

Х₁₀ - антибіотикотерапія в ІІІ триместрі вагітності;

Х₁₁ - кількість виділень з пологових шляхів в ІІІ триместрі вагітності;

Х₁₂ - наявність запаху виділень в ІІІ триместрі вагітності;

Х₁₃ - ступінь чистоти піхви в ІІІ триместрі вагітності;

Х₁₄ - травма родових шляхів під час пологів;

Х₁₅ - крововтрата під час пологів;

Х₁₆ - ступінь гіповолемії;

Х₁₇ - ступінь відновлення крововтрати;

Х₁₈ - кількість госпіталізацій під час вагітності.

Спосіб прогнозування здійснюється таким чином. Отримані нами значення маркерних характеристик в цифровому виразі підставляємо в дискримінантні функції f₁ і f₂ . Якщо при підставленні отриманих величин маркерних показників дискримінантної функції знаходимо, що f₁ f₂ - тоді прогнозуємо можливість виникнення у породіль з патологічною крововтратою у пологах різноманітних гнійно-запальних захворювань. Якщо f₂ f₁ - заперечуємо таку можливість.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кремінський Я.М. Післяпологові гнійно-запальні захворювання // Луганськ. - Світлиця. - 2003. - 232 с.

Кремінський Я.М., Баркова М.Х., Бокова Л.Б., Петропавловський В.М. Застосування діоксидину в післяопераційному періоді при операції кесарського розтину // Педіатрія, акушерство і гінекологія. -№5. -1982. - С.57-58. (клінічний аналіз, аналіз отриманих результатів, оформлення роботи).

Кремінський Я.М. Ефективність імунокоректорів у лікуванні гнійно-запальних ускладнень на фоні патологічної крововтрати у пологах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -№5. -1995. - С.41-43.

Кремінський Я.М. Застосування імунокоректорів з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень у породіль // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -№6. -1995. - С.40-43.

Кремінський Я.М. Кверцетин і можливості його застосування в акушерстві та педіатрії. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -№5-6. -1996. - С.87-90.

Креминский Я.Н., Сергиенко С.Н. Показатели иммунологического и метаболического гомеостаза, микрогемодинамики и их коррекция у родильниц с послеродовой инфекцией на фоне патологической кровопотери // Медико-социальные проблемы семьи. -Т.2. - №2.-1997.-С.156-160. (клінічні спостереження, лабораторно-інструментальні дослідження та оформлення роботи).

Кремінський Я.М. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -№4. -1998. - С.99-102.

Кремінський Я.М. Прогнозування гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою у пологах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -№3. -1998. - С.84-86.

Кремінський Я.М., Сергієнко С.М. Патогенетична роль “метаболічної інтоксикації” у розвитку імунодефіциту при післяпологових інфекційних захворюваннях // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -№2. -2000. - С.93-97 (здійснено відбір хворих, збір матеріалу та оформлення до друку).

Кремінський Я.М. Деякі аспекти лікування гнійно-запальних захворювань породіль на фоні патологічної крововтрати у пологах // Український медичний альманах. 2000. -Том 3. - №6.-С.116-118.

Кремінський Я.М. Медико-соціальні аспекти гнійно-запальних захворювань породіль на фоні патологічної крововтрати у пологах // Український медичний альманах. 2001. -Том 4. - №1.-С.97-99.

Кремінський Я.М. Рівень лейкотрієнів та простагландинів у породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Український медичний альманах. 2001. -Том 4. - №2.-С.156-158.

Кремінський Я.М. Спленін та кверцетин в лікуванні анемії у породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.5.-Київ-Луганськ.-2001.-С.64-69.

Кремінський Я.М. Чинники, які впливають на імунний статус породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.6.-Київ-Луганськ.-2001.-С.129-132.

Кремінський Я.М. Вплив імунотропних препаратів спленіну і тактивіну на імунний стан породіль з ендометритом на фоні патологічної крововтрати у пологах // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.7.-Київ-Луганськ.-2002.-С.41-44.

Кремінський Я.М. Паралелі між пізніми гестозами вагітних, патологічною крововтратою у пологах та гнійно-запальними захворюваннями породіль // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. -Том 3. - №1. - 2002. - С.55-57.

Кремінський Я.М. Особливості гнійно-запальних захворювань породіль з відновленою та невідновленою патологічною крововтратою у пологах // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. -Том 3. - №2. - 2002. - С.74-77.

Кремінський Я.М. Антибіотикотерапія в комбінації з ліпостабілом, спленіном та кверцетином у лікуванні гнійно-запальних захворювань породілей з патологічною крововтратою при пологах // Вісник наукових досліджень. - №2 (26) додаток, 2002. - С.215-217.

Кремінський Я.М. Імуногенетичні особливості породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Український медичний альманах. 2002. -Том 5. - №1.-С.78-81.

Кремінський Я.М. Мікробіоценоз полових шляхів у породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.2.-Київ-Луганськ.-1998.-С.154-159.

Кремінський Я.М. Патогенетичне обгрунтування розвитку гнійно-запальних захворювань та їх терапії у породіль з патологічною крововтратою у пологах // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків. -2002. - Випуск 3 (42).-С.198-204.

Креминский Я.Н., Когут Н.А. Маточные кровотечения как причина послеродовых гнойно-воспалительных заболеваний // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.4.-Київ-Луганськ.-2000.-С.79-81 (виконано набір, статистична обробка та оформлення до друку).

Креминский Я.Н., Черных А.А., Трунякова С.Н. Роль женской консультации в профилактике инфекционных заболеваний родильниц и новорожденных // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.3.-Київ-Луганськ.-1999.-С.42-47 (клінічний аналіз спостережень, оформлення роботи до друку).

Кремінський Я.М. Клінічна ефективність профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань у породіль на фоні патологічної крововтрати у пологах // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. -Вип.9.-Київ-Луганськ.-2003.-С.46-51.

Кремінський Я.М. Алгоритм обстеження та лікування породіль з гнійно-запальними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // ІХ Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. - Луганськ - Київ - Чикаго. - 2002. - С.119-120.

Чуб В.В., Креминский Я.Н. Интенсивная терапия перитонитов в акушерско-гинекологической практике // V республиканский съезд анестезиологов-реаниматологов, 13-15 сентября. Тезисы докладов. - Ворошиловград. 1988.-С.303-304. (клініко-літературний аналіз, узагальнення отриманих результатів, оформлення).

Кремінський Я.М., Фролов В.М. Характеристика імунологічного статусу породіль з гнійно-запальними ускладненнями на фоні патологічної крововтрати в родах // Шляхи зниження материнської смертності від маткових кровотеч. -Вінниця.-1993.-С.52-53. (клінічний аналіз, висновки, оформлення до друку).

Фролов В.М., Кремінський Я.М. Імунологічний статус породіль з патологічною крововтратою в родах // Шляхи зниження материнської смертності від маткових кровотеч. -Вінниця.-1993.-С.87-88. (клінічний аналіз, висновки, оформлення роботи).

Креминский Я.Н. Характеристика гнойно-воспалительных осложнений у родильниц с патологической кровопотерей в родах // Экология Донбасса. - Луганск, 1993. - С.83-84.

Кремінський Я.М. Імунокоректори в комплексному лікуванні та реабілітації породіль з гнійно-запальними ускладненнями на фоні патологічної крововтрати під час пологів // Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці.-Запоріжжя.-1995.-С.71-72.

Кремінський Я.М. Профілактика післяпологових гнійно-запальних ускладнень у породіль застосуванням імунокоректорів під час вагітності // Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці.-Запоріжжя.-1995.-С.73-74.

Кремінський Я.М. Зміни функції печінки у породіль з інфекційними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Материалы юбилейной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня основания 4-й городской больницы г. Луганска.- Луганск, 1995.-Т.ІІ. - С.48.

Кремінський Я.М. Показники УЗД печінки у породіль з інфекційними захворюваннями на фоні патологічної крововтрати у пологах // Материалы юбилейной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня основания 4-й городской больницы г. Луганска.- Луганск. 1995.-Т.ІІ. - С.48.

Кремінський Я.М. Післяпологовий ендометрит // Деп. у ДНТБ України, №244 -Ук.95.

Кремінський Я.М. Імунопрофілактика гнійно-запальних ускладнень у породіль // Проблеми медичної та екологічної генетики. -Київ-Луганськ, 1996. - С.93-94.

Кремінський Я.М. Метод прогнозування гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою у пологах // Проблеми медичної та екологічної генетики. -Вип. 2. -Київ-Луганськ, 1997. - С.65-68.

Креминский Я.Н. Принципы реабилитации женщин, перенесших в послеродовом периоде гнойно-воспалительные осложнения на фоне патологической кровопотери в родах // Проблеми медичної та екологічної генетики. -Вип. 3. -Київ-Луганськ, 1997. - С.83-87.

Чуб В.В., Креминский Я.Н., Когут Н.А. Интенсивная терапия массивных кровопотерь в акушерской практике препаратами крови и кровезаменителями // Экстремальная медицина. Материалы І учредительного пленума. - Луганск. - 1997.-С.128-129 (здійснено відбір хворих, збір матеріалу та оформлення до друку).

Кремінський Я.М. Імуногенетичні особливості породіль з гнійно-запальними захворюваннями після кесарського розтину // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-Сімферополь,1998.-С.184-186.

Кремінський Я.М. Стан мікробіоценозу та імунітету у породіль з гнійно-запальними захворюваннями після кесарського розтину // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-Сімферополь.-1998.-С.187-189.

Кремінський Я.М. Порівняльний вплив імунотропних препаратів спленіну та тактивіну на імунний стан і ПОЛ породіль з ендометритом на фоні патологічної крововтрати у пологах // Українські медичні вісті, VІ з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства 18-19 травня 2001 року. м.Чернівці. 2001.-Том 4. - №1(62).-С.46.

Кремінський Я.М. Особливості лікування гнійно-запальних захворювань породіль з патологічною крововтратою у пологах // Достижения, проблемы и перспективы изучения TORCH-инфекций на современном этапе. Материалы научно-практической конференции. - Луганск, 2001. - С.32.

Каневський Д.А., Кремінський Я.М., Хижняк Л.В. Профілактика післяпологових гнійно-запальних захворювань у породіль та гіпоксії плода як чинників, які впливають на репродуктивну здатність жінок з гестаційними пієлонефритами // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-Київ.-2001.-С.308-310 (здійснено відбір хворих, збір матеріалу та оформлення до друку).

Школа Л.І., Хижняк Л.В., Кремінський Я.М. Антибіотикопрофілактика гнійно-запальних ускладнень у породіль з хронічними пієлонефритами при кесаревому розтині // Вісник наукових досліджень. - №2 (26) додаток, 2002. - С.210-212 (клінічний аналіз спостережень, оформлення до друку).

АНОТАЦІЯ

Кремінський Я.М. Гнійно-запальні захворювання у породіль з патологічною крововтратою у пологах (патогенез, прогнозування, профілактика, лікування та реабілітація). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню патогенезу, прогнозуванню, профілактиці, лікуванню та реабілітації гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою у пологах. Аналіз перебігу післяпологового періоду у 3000 породіль дозволив визначити, що гнійно-запальні захворювання у породіль, розроджених через природні пологові шляхи з патологічною крововтратою складають 41,1%, тобто у 19 разів частіше, ніж у породіль з фізіологічною крововтратою, а у породіль після кесарева розтину ці захворювання досягають 45,3%.

В дисертації викладено результати аналізу мікробіоценозу, імуногенетичного (система HLA) та імунного статусу, стану перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи крові, показників метаболізму ейкозаноїдів у 180 породіль з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати у пологах; розроблені принципи профілактики, реабілітації та прогнозування. Доведено, що розвиток гнійно-запальних захворювань на фоні патологічної крововтрати у пологах асоціюється з антигенами системи HLA, супроводжується вираженим вторинним імунодефіцитом Т-системи імунітету, змінами структурно-функціонального стану плазматичних мембран, зумовлених суттєвими порушеннями в системі ПОЛ/АОС, інтенсифікацією обміну ейкозаноїдів (лейкотрієнів В4 та простагландинів Е2 і 6-кето-простагландинів F1б). Включення до комплексної терапії гнійно-запальних захворювань породіль спленіну, кверцетину та ліпостабілу сприяє підвищенню ефективності їх лікування, профілактиці та реабілітації. Розроблений алгоритм прогнозування дозволяє з 93% достовірністю передбачити виникнення післяпологових гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою у пологах.

Ключові слова: гнійно-запальні захворювання, породілля, патологічна крововтрата, спленін, кверцетин, ліпостабіл.

АННОТАЦИЯ

Креминский Я.Н. Гнойно-воспалительные заболевания у родильниц с патологической кровопотерей в родах (патогенез, прогнозирование, профилактика, лечение и реабилитация). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению патогенеза, прогнозирования, профилактики, лечения и реабилитации гнойно-воспалительных заболеваний у родильниц с патологической кровопотерей в родах. Анализ течения послеродового периода у 3000 родильниц позволил установить, что гнойно-воспалительные заболевания у родильниц, родоразрешенных через естественные родовые пути с патологической кровопотерей составили 41,1%, то есть в 19 раз чаще, чем у родильниц с физиологической кровопотерей, а у родильниц после кесарева сечения эти заболевания составили 45,3%.

В диссертации изложены результаты изучения микробиоценоза, иммуногенетического (система HLA) и иммунного статуса, состояния перекисного окисления липидов и активности антиоксидантной системы крови, показателей метаболизма эйкозаноидов у 180 родильниц с гнойно-воспалительными заболеваниями, которые возникли на фоне патологической кровопотери в родах; разработаны принципы профилактики, реабилитации и прогнозирования. Доказано, что развитие гнойно-воспалительных заболеваний на фоне патологической кровопотери в родах ассоциируется с антигенами системы HLA, сопровождается выраженным вторичным иммунодефицитом Т-системы иммунитета, изменениями структурно-функционального состояния плазматических мембран, обусловленных существенными нарушениями в системе ПОЛ/АОС, интенсификацией обмена эйкозаноидов (лейкотриенов В4 и простагландинов Е2 и 6-кето-простагландинов F1б).

В механизме развития гнойно-воспалительных заболеваний возникает нарушение прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза организма родильниц. Отмечается одновременная активация метаболизма АК как по липоксигеназному, так и циклооксигеназному пути с повышением продукции лейкотриенов В₄ и простагландинов Е₂ и I₂.

Включение в комплексную терапию гнойно-воспалительных заболеваний родильниц спленина, кверцетина и липостабила направлено на основные патогенетические звенья гнойно-воспалительных заболеваний. Фундаментальным основанием механизма действия кварцетина является его способность выступать в качестве окислителя и восстановителя, проявляя антирадикальные свойства. Предупреждая образование и накопление продуктов липоксигеназного звена превращений АК и являясь ингибитором циклооксигеназы, кверцетин оказывает мембраностабилизирующее действие. Положительные свойства спленина как иммуномодулятора и липостабила, регулирующего уровень липидов в комплексе с нормализующим воздействием кверцетина на процессы метаболизма, детоксикации и воспаления способствуют профилактике, лечению и реабилитации гнойно-воспалительных заболеваний родильниц. Разработанный алгоритм прогнозирования позволяет с 93% достоверностью предвидеть возникновение послеродовых гнойно-воспалительных заболеваний у родильниц с патологической кровопотерей в родах.

Ключевые слова: гнойно-воспалительные заболевания, родильница, патологическая кровопотеря, спленин, кверцетин, липостабил.

SUMMARY

Kreminsky Ya.M. Purulent inflammatory diseases in puerperas with pathologic hemorrhage during labors (pathogenesis, prognosis, prophylaxis, therapy and rehabilitation). - Manuscript.

Dissertation for the doctor of medical sciences degree in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - National Medical University named after O.O.Bogomolets, Kyiv, 2003.

Dissertation deals with the study pathogenesis, prognosis, prophylaxis, therapy and rehabilitation of purulent inflammatory diseases in puerperas with pathologic hemorrhage during labors. Analysis of puerperal period in 3000 puerperas made it possible to establish that purulent inflammatory diseases had 41,1% of puerperas who experienced natural labor with pathologic hemorrhage that was in 19 times more often than those with postpartum hemorrhage and these discases had 45,3% of puerperas who experienced Cesarean section.

Dissertation contains the results of study of 180 puerperas with purulent inflammatory diseases which developed on the basis of pathological hemorrhage during labors, microbiocenosis, immunogenetic (HLA system) and immune status, lipid peroxide oxidation and antioxidant blood system activity, eukozanoid metabolism findings; principles of prophylaxis, rehabilitation and prognosis were worked out.

Development of purulent inflammatory diseases in puerperas on the basis of pathologic hemorrhage during labor is associated with HLA system antigenes and is accompanied with pronounced secondary immunodeficiency of T-system immunity, with the changes in structural functional state of plasmatic membranes stipulated by the essential disturbances in lipid peroxide oxidation/antioxidant blood system, with intensifying in eukozanoid exchange (leukotrienes B4 and prostaglandins E2 and 6-keto-prostaglandins F1б). Comprising of splenin, quercetin and lipostabil into the cjmplex therapy of purulent inflammatory diseases in puerperas resulted in efficiency of treatment, prophylaxis and rehabilitation. Worked out algorithm makes it possible to prognose with 93% reliability the development of puerperal purulent inflammatory diseases in puerperas with pathologic hemorrhage during labors.

Key words: purulent inflammatory diseases, puerpera, pathological hemorrhage, splenin, quercetin, lipostabil.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АК - арахідонова кислота

АОС - антиоксидантна система

Акт-РУК - активні (ранні) Т-лімфоцити

Ауто-РУК - ауторозеткоутворюючі Т-лімфоцити

ГЧ-РУК - гістаміночутливі Т-лімфоцити

ДК - дієнові кон'югати

Е-РУК - лімфоцити, які утворюють розетки з еритроцитами барана

ІІ - імунорегуляторний індекс

ІЛ - інтерлейкін

ІФ - інтерферон

ЛТ - лейкотрієн

МА - моноклональні антитіла

МДА - малоновий діальдегід

ПГ - простагландин

ПРЕ - резистентність еритроцитів до перекисного гемолізу

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

СD3 - тотальні Т-лімфоцити

CD4 - Т-хелпери/індуктори

CD8 - Т-супресори/цитостатики

CD4/CD8 - імунорегуляторний індекс

CD22 - тотальні В-лімфоцити

СОД - супероксиддисмутаза

С-РУК - термостабільні Т-лімфоцити

ТФР-РУК - теофілінрезистентні Т-лімфоцити

ТФЧ-РУК - теофілінчутливі Т-лімфоцити

ТФР/ТФЧ - імунорегуляторний індекс

Тх - тромбоксан

УЗД - ультразвукове дослідження

Ф - інтегральний індекс

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ІgА - імуноглобулін А

IgM - імуноглобулін М

IgG - імуноглобулін G

HL A - система лейкоцитарних антигенів людини

RR - відносний ризик

Підписано до друку 12.06.2003 р. Формат 60х90/16.

Ум.друк.арк. 1,9. Обл.-вид.арк. 1,9.

Тираж 100. Зам. 100.

МЧП “Копицентр”

91022, м.Луганськ, вул. Лермонтова, 1б, оф. 214.

(0642) 42-07-98

Размещено на Allbest.ru

...