Особливості психофізіологічних параметрів і показників гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 612.821 : 825.55 : 858.7

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Особливості психофізіологічних параметрів і показників гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією

03.00.13 - Фізіологія людини і тварин

Кравченко Юлія Вікторівна

Київ 2003

Загальна характеристика роботи

слухова депривація гемодинаміка молодь

Актуальність теми. За останні роки в промислово-розвинутих країнах спостерігається значне зростання, особливо серед дітей та працездатної частини населення, кількості осіб із слуховою депривацією (Конігсмарк Б.В. та ін., 1980; Базаров В.Г. та ін., 1989; Рахманов В.М., 1992; Бертинь Г.П., 1998; Подкопаєв В.К. та ін., 1999; Римар В.В., 2000). Сенсорна депривація впливає на властивості нервової системи, на механізми системної мозкової динаміки, а також на загальний функціональний стан організму людини.

В літературі показано, що під час індивідуального розвитку людини змінюється функціональний стан окремих структур мозку, їх взаємозв'язки, які забезпечують системність діяльності та визначають характер забезпечення психофізіологічних функцій (Макаренко Н.В., 1996; Лизогуб В.С., 2001; Горго Ю.П., 2002). Незважаючи на це, наші знання про зв'язок між індивідуальними варіаціями людської поведінки, особливо в умовах слухової депривації, з одного боку, та індивідуальними фізіологічними особливостями, з урахуванням церебральної гемодинаміки - з іншого, залишаються вивченими недостатньо.

Відомо, що психофізіологічні коркові нейродинамічні процеси залежать, в першу чергу, від розподілу кровопостачання у коркових структурах мозку (Верещагін М.В., 1997; Цибенко В.О., 2002). В літературі приділяється значна увага стану слухового аналізатора і функціональним розладам нервової та серцево-судинної системи у осіб, які працюють в умовах шуму різних параметрів (Новикова Е.П., 1986; Карапетян Г.С.,1988; Перевознікова Н.І., 1988). В той же час представлена недостатня кількість наукових робіт, які б розкривали особливості церебральної гемодинаміки у осіб з нейросенсорною приглухуватістю (Ярменчук І.А., 2000; Погорєлов В.І., 2000; Шидловська Т.В., 2000).

Крім того, в наукових джерелах слабо висвітлені питання про стан і розвиток властивостей основних нервових процесів у молоді з вадами слуху (Новикова Л.А., 1986; Матвеєв В.Ф., 1987). Більш детально вивчені психофізіологічні функції пам'яті (Розанова Т.В.,1980; Мальцева Н.В. та ін., 1986; Назаріна В.І.,1998) та уваги (Гоголева А.В., 1981; Лупандіна К.І., 1991; Луцько К.М., 1999) у глухих. Але не проводилось комплексного дослідження психофізіологічних функцій і показників церебральної гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією, яке так потрібне для системи поступової реабілітації та ефективної професійної адаптації цієї групи населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є продовженням комплексних досліджень науково-дослідної теми Херсонського державного університету “Актуальні проблеми підготовки вчителів сучасної школи”, реєстраційний номер 0198U007532.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було дослідження індивідуально-типологічних властивостей ВНД, сенсомоторних і психічних функцій та показників гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією, перспективи їх використання в розробці корекційних програм, спрямованих на адаптацію глухих до професійної діяльності.

Для досягнення мети дослідження були сформульовані наступні завдання:

· вивчити властивості функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП), працездатності головного мозку (ПГМ), врівноваженості нервових процесів, а також сенсомоторних функцій у людей із слуховою депривацією;

· визначити особливості певних психічних функцій у глухих;

· дослідити стан системної і церебральної гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією;

· розглянути можливість іенування взаємозвйязку між показниками гемодинаміки, властивостями основних нервових процесів та комплексом психічних функцій у глухих;

· обґрунтувати роль основних нервових процесів та проявів вегетативних функцій у молоді з вадами слуху для створення медико-біологічних та психолого-педагогічних програм, спрямованих на оптимізацію соціальної адаптації до трудової діяльності даного контингенту населення.

Об'єкт дослідження - психофізіологічні функції і показники гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією.

Предмет дослідження - стан індивідуально-типологічних властивостей, психофізіологічних функцій і гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією.

Методи дослідження. Аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури з проблеми; дослідження властивостей основних нервових процесів (функціональної рухливості і сили нервових процесів), латентних періодів зорово-моторних реакцій різної складності визначення властивостей короткочасної зорової пам'яті та функцій уваги; дослідження параметрів системної і церебральної гемодинаміки; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів

В дисертаційній роботі показані особливості церебральної гемодинаміки, стан психофізіологічних функцій та нейродинамічних процесів у молоді із слуховою депривацією. Отримані нові дані про стан функціональної рухливості нервових процесів, врівноваженості нервових процесів та працездатності головного мозку у глухих. Встановлено зв'язок між основними властивостями нервової системи і сенсомоторними, психічними та вегетативними функціями в умовах сенсорної депривації, що має важливе значення для уточнення теорії функціональних станів і пристосувальної поведінки людини.

В умовах сенсорної депривації вперше досліджені працездатність головного мозку і функціональна рухливість нервових процесів. Отримані кількісні характеристики психофізіологічних показників короткочасної зорової пам'яті та довільної уваги у молоді з вадами слуху, проведено порівняльний аналіз цих параметрів з аналогічними показниками у осіб контрольної групи.

Практичне значення отриманих результатів. Порівняння показників властивостей основних нервових процесів з даними сенсомоторних функцій, серцевого ритму, гемодинаміки, параметрів пам'яті та уваги у глухих і у осіб, які чують, можуть знайти застосування при вирішенні низки практичних питань з наукової організації праці, оптимізації навчання, професійному відборі та профорієнтації молоді з вадами слуху. Знання про стан та зміни функціональної рухливості нервових процесів та працездатності головного мозку, сенсомоторних та психічних функцій в умовах сенсорної депривації можуть принести велику користь у вирішенні питань встановлення впливу на кору великих півкуль головного мозку різноманітних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Результати досліджень можуть використовуватись у міждисциплінарних дослідженнях для співставлення з розробками фізіології, психофізіології, дефектології, психології та нейропсихології. Матеріали досліджень рекомендуються до впровадження в лекційні та практичні курси вузів України, які готують фізіологів, дефектологів та сурдопсихологів. Результати дисертаційної роботи включено в лекційні та практичні курси “Психофізіологія”, “Валеологія та методика її викладання” Херсонського державного університету, а також до “Психології праці осіб із особливими потребами” та “Фізіології ВНД” у Херсонському медичному коледжі, в якому навчаються особи з вадами слуху.

Особистий внесок здобувача. Дослідження фізіологічних особливостей у молоді із слуховою депривацією та у осіб, які чують, виконано автором самостійно. Проведено дослідження 56 фізіологічних та психофізіологічних показників і зроблено кількісний та якісний аналіз отриманих результатів. Співавтори опублікованих наукових праць: Богуславський А.Ю. і Гайдай М.І. досліджували емоційний стан у глухих; Зоренко Т.А. вимірювала артеріальний тиск у осіб контрольної групи; Гасюк О.М. досліджувала стан серцево-судинної системи і психофізіологічні параметри у дітей з вадами слуху, Бірюкова Т.В. вивчала показники гемодинаміки у глухих підлітків, Шмалєй С.В. приймала участь в обговоренні отриманих результатів. В дисертації не використані ідеї чи розробки, які належали б співавторам опублікованих наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на: науково-методичних семінарах та засіданнях кафедри біології людини психолого-природничого факультету Херсонського державного педагогічного університету (Херсон, 1998-2002); щорічних конференціях викладачів Херсонського державного педагогічного університету (Херсон, 1998-2002); симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Київ-Черкаси, 1999); міжнародних науково-методичних конференціях “Культура здоров'я як предмет освіти” (Херсон, 2000, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Історія навчання глухих” (Київ, 2000); Всеукраїнських науково-методичних конференціях “Медико-психологічні проблеми дефектології” (Херсон, 2000,2001); республіканській науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини і професійна діяльність” (Київ-Черкаси, 2001); конференції “Аспірантський колоквіум” (Херсон, 2001); міжнародній науково-методичній конференції “Психолого-педагогическое обеспечение подготовки специалистов гуманитарного профиля в высших учебных заведениях” (“Артек”, 2001), конференції “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології” (Київ, 2002).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 19 наукових робіт: 15 статей (з них 4 надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України за біологічним напрямком) та 4 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 168 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 4 розділів: огляду літератури, методики досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення і висновки. Список літератури включає 231 найменування, серед яких 30 видань іноземними мовами. Робота містить 27 таблиць та ілюстрована 19 діаграмами.

Основний зміст роботи

В огляді літератури показано, що більшість даних з проблеми дослідження психофізіологічних параметрів, властивостей основних нервових процесів і показників серцево-судинної системи у глухих вивчено недостатньо, мають суперечливий характер та не дають повного уявлення про вплив слухової депривації на загальний функціональний стан людини.

Так на сьогоднішній день налічується велика кількість наукових робіт з психології, які присвячені дослідженню інтелектуальної діяльності (Корсунська Б., 1990; Фомічова Л., 2000), зоровому сприйняттю (Матвєєв В., 1987; Луцько К., 1998), процесам запам'ятовування (Розанова Т., 1990; Назаріна В., 1998) та функціям довільної уваги ( Зайцев Б., 1974; Гоголева А., 1981) у глухих. В той же час, недостатньо розкриті нейрофізіологічні механізми, які лежать в основі вищої нервової діяльності людини в умовах слухової депривації.

У глухих довготривала сенсорна депривація, яка обумовлює інформаційний дефіцит, може викликати не тільки порушення механізмів аналізуючої системи мозку, але і призводити до відхилень у розвитку активуючої і регулюючої систем мозку та їх взаємодії (Новикова Л., 1986; Григорьева Л. и др.,1997;). Від функціональної активності нервової тканини і коркових нейродинамічних процесів залежить розподіл церебрального кровообігу.

В літературі показано, що у дітей із нейросенсорною приглухуватістю спостерігається зниження мозкового кровообігу, особливо у вертебрально-базилярній системі головного мозку (Бикбаева А. и др., 1987). У глухих осіб зрілого віку відмічають спазм мозкових судин (Шидловська Т. та ін., 2000). В той же час, дослідження церебрального кровообігу та його вплив на психофізіологічні функції та властивості нервової системи у молоді із слуховою депривацією не проводились.

Об'єкти та методи досліджень

В дослідженні взяли участь 190 осіб віком від 19 до 21 року. Групу глухих склали 110 осіб, які мають уроджену або рано набуту двосторонню сенсоневральну приглухуватість ІV ступеню із статевим розподілом на юнаків (n=56) та дівчат (n=54). В контрольну групу увійшли 80 осіб, з них юнаків (n=40) та дівчат (n=40).

Дослідження психофізіологічних параметрів проводили за спеціальною комп'ютерною програмою, яка базується на методиках Хільченка А.Е. (1961), Небиліцина В.Д. (1966), Лейтеса Н.С. (1970), Мерліна В.С. (1971), Лоскутової Т.Д. (1975), Пейсахова Н.М. (1976), Макаренка М.В. (1991), і модифіковані Чайченком Г.М., Горго Ю.П. і Філімоновою Н.Б. (1996).

Функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) досліджували за показником найвищого темпу диференціювання позитивних та гальмівних подразників, які слідували один за одним, на максимальній експозиції їх пред'явлення. Кількісним показником ФРНП була максимальна швидкість пред'явлення подразників, на якій обстежуваний робив не більше 5-5,5% помилок. Силу нервових процесів (СНП) (працездатність головного мозку) визначали за загальною кількістю помилок (у відсотках), які зробили обстежувані упродовж виконання всього завдання. Менший відсоток помилок характеризував вищий рівень СНП.

За методикою спостереження за рухомим об'єктом вивчали урівноваженість основних нервових процесів. Враховували середні значення тенденцій до випередження та до запізнювання латентних періодів. Переважання передчасних реакцій свідчило про превалювання процесів гальмування, а переважання реакцій, які запізнювалися - про домінування процесів збудження. Обчислювали кількість передчасних реакцій і кількість реакцій, які запізнювалися і за їх показниками розраховували урівноваженість нервових процесів як відношення реакцій, які запізнювалися до передчасних реакцій

Для дослідження часу сенсомоторних реакцій досліджуваному пред'являлися 115 зорових подразників (перші 15 подразників додавались на адаптацію). Подразники з'являлися випадковим чином після паузи 500 мс. Середню швидкість простої зорово-моторної реакції (ПЗМР) обчислювали як середнє значення 100 вимірів латентних періодів (ЛП). Досліджували реакцію вибору двох із трьох подразників (РВ).

Дослідження короткочасної зорової пам'яті проводили за допомогою таблиць з 10 сигналами різномодального матеріалу. Обстежуваним пропонували для запам'ятовування слова, не пов'язані між собою змістом, двозначні числа, геометричні фігури. Після 30-ти секундного запам'ятовування обстежуваний впродовж такого ж періоду часу утримував цей матеріал у пам'яті і потім у довільному порядку відтворював його. Чим більше було відтворено інформації, тим вищим був показник обсягу пам'яті (Макаренко М.В., 1996).

Дослідження обсягу, продуктивності, переключення та розподілу довільної уваги проводили, користуючись коректурними таблицями Анфімова (Антропова М.В. та ін.,1984).

Дослідження показників гемодинаміки головного мозку в басейнах внутрішньої сонної і хребетної артеріях проводили за допомогою реографа 4РГ-2М. Використовували фронтомастоїдальне і окципітомастоїдальне відведення. Розраховували наступні показники РЕГ: В/А- відношення максимального систолічного значення венозної компоненти В до амплітуди артеріальної компоненти А (в %), показник периферичного опору судин; І/А - дикротичний індекс (в %), показник тонусу судин артеріального типу, дрібного калібру; D/А - діастолічний індекс (в %), показник тонусу судин венозного типу, дрібного калібру; ВОА - показник венозного відтоку із даної області (в %); А - амплітуда артеріальної компоненти (Ом), показник кровонаповнення артеріального русла; F - відношення амплітуди артеріальної і амплітуди венозної компонентів до тривалості серцевого циклу (Ом/с), показник швидкості об'ємного пульсового кровонаповнення. Визначали: частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ, систолічний, діастолічний, середній, пульсовий).

Математична обробка одержаних результатів включала обчислення середньої арифметичної величини, середньоквадратичного відхилення та середньої арифметичної похибки. Розраховували коефіцієнт рангової кореляції. Достовірність середніх величин і різниці між показниками досліджуваних груп оцінювали за t-критерієм Ст'юдента.

Результати досліджень та їх обговорення

Індивідуально-типологічні властивості ВНД у молоді із слуховою депривацією. Функціональна рухливість нервових процесів. Зараз накопичено достатньо даних про генетичну детермінованість показників функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) (Макаренко М.В., 1997). В той же час показано, що можлива корекція генетичної програми засобами фізичної культури (Лизогуб В.С., 2001), тобто показник ФРНП, може змінюватись під впливом зовнішнього середовища. Питання про стан властивостей нервових процесів у людей із сенсорною депривацією залишається досі відкритим.

Нами встановлено, що середні значення ФРНП у глухих статистично достовірно не відрізнялись і становили 535,39,7 мс, а у осіб контрольної групи - 514,78,6 мс. Якісний аналіз показав, що у групі глухих частіше спостерігаються низькі показники ФРНП (табл. 1), ніж у осіб контрольної групи.

Аналіз отриманих результатів показав, що серед осіб, які чують частіше спостерігаються особи з високими та середніми показниками функціональної рухливості нервових процесів (табл.1). У глухих, особливо серед дівчат з вадами слуху, частіше спостерігаються особи з низькими показниками функціональної рухливості нервових процесів.

Таблиця 1. Якісний розподіл показників функціональної рухливості нервових процесів у глухих (n=110) і у осіб контрольної групи (n=80)

Показники ФРНП	Контрольна група (%, осіб)	Група глухих (%, осіб)
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
Дуже високі	5	-	9	-
Високі	50	45	32	34
Середні	42	50	43	36
Низькі	3	5	16	30

Ми вважаємо, що сенсорна депривація, як недостаток аферентації може викликати незначне зниження швидкості виникнення, протікання та післядії нервових процесів. Крім того, ряд авторів (Панченко Т., 1983; Матвеев В., 1987) вказують на те, що у глухих частіше спостерігається затримка та дисгармонійність фізіологічного розвитку, що може впливати на погіршення значень ФРНП.

Сила нервових процесів. Середні значення показників сили нервових процесів (СНП) в групі з вадами слуху були декілька вищими і дорівнювали 16,40,8% помилок, ніж у осіб контрольної групи, де цей показник становив 14,40,6% помилок. При порівнянні СНП в статевому аспекті виявилось, що глухі дівчата мали достовірно вищі показники СНП, ніж дівчата контрольної групи (р0,04). У глухих юнаків спостерігались теж високі значення СНП, але ці значення не були статистично достовірними.

Якщо провести розподіл всіх осіб контрольної групи та групи глухих на підгрупи за різними варіаціями за силою нервових процесів і представити отримані результати у вигляді варіаційної кривої (рис. 1), то можна побачити, що в групі глухих значно рідше зустрічаються особи із слабкою варіацією сильних нервових процесів. Ми припускаємо, що сенсорна депривація неоднозначно впливає на різні відділи мозку, що буде відображатись на працездатність головного мозку. Можливо, в осіб у яких спостерігаються слабкі нервові процеси, сенсорна депривація ще більше їх буде послаблювати.

Припускаємо, що особи, яким притаманні сильні нервові процеси, краще адаптуються до умов сенсорної депривації, і, як наслідок, відбувається покращення варіації сильних нервових процесів. Без сумніву, висунуті пропозиції потребують додаткового підтвердження.

Врівноваженість нервових процесів. Аналіз результатів досліджень врівноваженості нервових процесів виявив статистично достовірні відмінності між середніми значеннями у осіб контрольної групи та групи глухих (р0,01). Для значної кількості глухих юнаків (70%) і глухих дівчат (59%) були притаманні реакції, які запізнювалися. Передчасні реакції частіше спостерігались у глухих дівчат, ніж у глухих юнаків. Урівноважені реакції були виявлені у 25% глухих осіб. Якісний розподіл групи глухих на підгрупи осіб за різними відповідними реакціями показав, що у більшості глухих переважають реакції, які запізнюються. У осіб контрольної групи, на відміну від осіб з вадами слуху, частіше зустрічалася урівноваженість двох нервових процесів. Отримані результати вказують на те, що у глухих осіб спостерігається підвищена збудливість нервових процесів.

Властивості сенсомоторних функцій у молоді із слуховою депривацією. Дослідження особливостей сенсомоторних функцій у людини має важливе значення для розуміння фізіологічних механізмів інтегративної діяльності мозку, яка ґрунтується на складній динамічній організації різних його структур і формує індивідуальний тип поведінки. Тому ми провели дослідження латентних періодів (ЛП) простих зорово-моторних реакцій (ПЗМР) і реакції вибору (РВ) у осіб контрольної групи і у осіб із слуховою депривацією. Виявилось, що латентні періоди простих сенсомоторних реакцій у глухих осіб (292,17,7 мс) не відрізнялись від показників у осіб контрольної групи (283,35,8 мс).

Середні значення ЛП РВ для молоді із слуховою депривацією були більш тривалими (р0,05) і дорівнювали 433,65,8 мс, а для осіб контрольної групи - 415,45 мс. Порівняльний аналіз показників ЛП РВ в групі глухих серед юнаків та дівчат не виявив вірогідної різниці показників. Зазначимо, що латентні періоди РВ у осіб двох груп були довшими, ніж показники ЛП ПЗМР (р0,001).

Виявлено високий позитивний кореляційний зв'язок між латентними періодами ПЗМР і РВ (r = 0,70). Отриманий факт вказує на те, що при більш тривалому значенні ЛП ПЗМР спостерігається більш довгий ЛП РВ. Час простих сенсомоторних реакцій відображає поточний функціональний стан організму, який реалізує просту рухову реакцію і характеризує, перш за все, швидкість розповсюдження збудження по нейронним ланцюгам та рівень збудливості центральних апаратів відповідних рефлекторних дуг. Максимальна швидкість і стійкість у часі переробки складної інформації є показником сили цілої функціональної системи і залежить від швидкості сприйняття сигналу, його аналізу, прийняття рішення, видачі команди і її здійснення, що в свою чергу, зумовлено не тільки ефективністю функціонування периферичної нервової системи, її витривалістю до дії збудливих і гальмівних подразників, а і особливістю діяльності вищих відділів центральної нервової системи. Швидкість виконання завдання визначається швидкістю протікання аналітико-синтетичної діяльності, а не тільки швидкістю розповсюдження збудження по нейронним комплексам кори головного мозку, що відбувається при простій моторній реакції.

Більш високі значення ЛП РВ вказують на те, що у молоді з вадами слуху частіше спостерігається низька мобілізація швидкості протікання аналітико-синтетичної діяльності.

Характеристики короткочасної зорової пам'яті у молоді із слуховою депривацією. Результати роботи дозволили установити, що середні значення продуктивності пам'яті в групі глухих достовірно нижчі, ніж у осіб контрольної групи (р0,001). При дослідженні здатності запам'ятовувати різномодальний матеріал було виявлене наступне: краще за все, особи як контрольної так і експериментальної групи, запам'ятовували односкладні та двоскладні слова, які не пов'язані між собою змістом, та образи предметів; гірше запам'ятовували двозначні числа.

У глухих об'єми всіх видів пам'яті залежали один від одного. Вербальна пам'ять мала кореляційні зв'язки з показниками пам'яті на числа (r=0,38) і пам'яттю на образи предметів (r=0,39). Об'єм пам'яті на числа знаходився у кореляційному зв'язку із показниками образної пам'яті (r=0,45). Отримані результати вказують на те, що всі види пам'яті у молоді з вадами слуху мають однакову природу і залежать одна від однієї. Покращення одного виду пам'яті призводить до поліпшення інших видів пам'яті. Цей факт можна використовувати для корекційної роботи з глухими особами.

Треба відмітити, що у молоді з вадами слуху обсяг вербальної пам'яті майже не відрізняється від обсягу образної пам'яті. Це дозволяє зробити висновок, що у глухих осіб к 19-21 року спостерігається повний збіг образів предметів та мовного значення слів. Тобто образна пам'ять у глухих, як і у осіб що чують, є усвідомленою. В той же час, обсяги вербальної, невербальної і образної короткочасної зорової пам'яті у глухих залишаються на більш низькому рівні, ніж у осіб контрольної групи.

Особливості показників довільної уваги у молоді із слуховою депривацією. При дослідженні нами були виявлені статистично достовірні різниці обсягів уваги у осіб контрольної та експериментальної групи (р0,001). Обсяг уваги у осіб контрольної групи дорівнював 74%, а у осіб експериментальної групи - 63%. Отримані результати збігаються з результатами досліджень Гоголєвої А.В. (1981), де була показана перевага об'єму уваги у осіб, які чують, в порівнянні з глухими однолітками.

Для групи глухих середні значення швидкості переробки інформації дорівнювали 5,490,13 біт/с, а у осіб контрольної групи - 6,530,12 біт/с, достовірність становила (р0,001). Молодь з вадами слуху мала статистично нижчі показники (р0,001) продуктивності уваги, ніж особи контрольної групи. В той же час, стійкість уваги характеризувалась значеннями, які достовірно не відрізнялись між двома групами.

Стан церебральної гемодинаміки у молоді з вадами слуху. Розподіл кровотоку у корі головного мозку залежить від коркових нейродинамічних процесів, оскільки ріст функціональної активності нервової тканини вимагає притоку крові. Тому по динаміці розподілу кровопостачання в коркових структурах мозку можна судити про особливості діяльності мозку (Бєлов І.М., 1988; Шидловська Т.В., 2000).

У ході дослідження було виявлено, що показники церебрального кровообігу у молоді із слуховою депривацією в каротидній системі головного мозку мали деякі особливості (табл. 2).

Таблиця 2. Середньостатистичні реоенцефалографічні показники гемодинаміки в каротидній системі головного мозку у глухих (n=110) та у осіб контрольної групи (n=80)

Показники РЕГ	Контрольна група	Група глухих
	Права півкуля	Ліва півкуля	Права півкуля	Ліва півкуля
В/А (відносні цифри), %	91,31,8	87,71,6	81,91,7***	83,31,7
І/А (відносні цифри), %	81,61,8	76,61,6	73,91,8***	74,71,8
D/А (відносні цифри), %	87,91,7	82,11,4	82,91,5**	80,41,8
А, Ом	0,190,05	0,170,01	0,120,01***	0,140,01**
ВОА, (відносні цифри), %	13,12,3	15,01,8	28,91,6***	21,12,2*
F, Ом/с	0,430,02	0,370,02	0,280,01***	0,300,02**

Примітка: В/А- показник периферичного опору судин; І/А - дикротичний індекс, показник тонусу судин артеріального типу, дрібного калібру; D/А - діастолічний індекс, показник тонусу судин венозного типу, дрібного калібру; ВОА - показник венозного відтоку із даної області; А - кровонаповнення артеріального русла; F - швидкість об'ємного пульсового кровонаповнення; Різниця між показниками осіб контрольної групи і у глухих достовірна при Р*=0,95; Р**=0,99; Р***=0,999.

Показано, що у каротидній системі глухих спостерігається незначне зростання опору і тонусу кровоносних судин головного мозку, яке призводить до утруднення венозного відтоку крові в правій (у 73% юнаків і у 63% дівчат) та лівій (у 63% юнаків і у 30% дівчат) півкулях. У глухих низька швидкість об'ємного пульсового кровонаповнення (у юнаків - 0,320,02 Ом/с і у дівчат 0,260,02 Ом/с), призводить до низького кровонаповнення артеріального русла, яке виявлено у 28% юнаків та 44% дівчат. У осіб контрольної групи висока швидкість церебрального кровообігу (у юнаків 0,380,02 Ом/с і у дівчат 0,410,01 Ом/с) обумовлює високе кровонаповнення артеріального русла.

Встановлено, що у молоді із слуховою депривацією всі показники церебральної гемодинаміки в правій півкулі статистично відрізняються від таких показників у молоді контрольної групи. Враховуючи те, що всі показники РЕГ у осіб контрольної групи були більш високі в каротидній системі з правої сторони головного мозку, ми вважаємо, що в цій ділянці кори головного мозку спостерігається домінантність збудження, а на інші зони кори розповсюджується латеральне гальмування. У молоді з вадами слуху такої домінантності не було виявлено. Стан церебральної гемодинаміки у вертебрально-базилярній системі головного мозку у осіб із слуховою депривацією мав деякі особливості (табл. 3).

Таблиця 3. Середньостатистичні реоенцефалографічні показники гемодинаміки у вертебрально-базилярній системі головного мозку у глухих (n=110) та у осіб контрольної групи (n=80)

Показники РЕГ	Контрольна група	Група глухих
	Права півкуля	Ліва півкуля	Права півкуля	Ліва півкуля
В/А (відносні цифри), %	85,01,4	82,91,1	77,21,5***	78,31,6**
І/А (відносні цифри), %	75,61,5	74,01,2	70,31,7**	72,71,7
D/А (відносні цифри), %	85,21,2	81,61,2	81,01,4**	81,61,5
А, Ом	0,150,01	0,140,01	0,110,01***	0,120,01**
ВОА, (відносні цифри), %	23,51,9	26,72,1	24,20,9	23,61,2
F, Ом/с	0,330,01	0,300,01	0,260,01***	0,260,01*

У вертебрально-базилярній системі головного мозку були виявлені більш низькі показники судинного опору і тонусу кровоносних судин у всіх досліджуваних осіб. У глухих осіб у вертебрально-базилярній системі низька швидкість об'ємного пульсового кровонаповнення, особливо у дівчат (0,220,01 Ом/с) призводила до низького кровонаповнення артеріального русла (у 30% юнаків і у 63% дівчат). При окципітомастоїдальному відведенні у глухих утруднення венозного відтоку крові спостерігалось більше у юнаків (в правій півкулі у 34% осіб, в лівій півкулі - у 38% осіб), ніж у дівчат (в правій півкулі у 28% осіб, в лівій півкулі - у 22% осіб). У осіб контрольної групи утруднення венозного відтоку виникали у 15% юнаків та у 17% дівчат.

Показано, що у молоді з вадами слуху показники опору, тонусу кровоносних судин, венозного відтоку крові і швидкості об'ємного пульсового кровонаповнення мають однакові величини в різних зонах головного мозку. Ми вважаємо, що отриманий результат вказує на те, що недостатність сенсорної інформації призводить до активації не окремих ділянок мозку, як спостерігається у нормі, а більшої кількості ділянок, що в свою чергу видозмінює церебральний кровообіг.

Ми не спостерігали достовірних відмінностей всіх показників РЕГ між дівчатами та юнаками в контрольній групі. У глухих дівчат показники судинного опору, тонусу артеріол і тонусу венул головного мозку були високі, спостерігався більш полегшений венозний відтік крові, а кровонаповнення артеріального русла та швидкість об'ємного пульсового кровонаповнення мають низькі показники. У глухих юнаків відмічалась зворотна залежність: низькі значення периферичного опору і тонусу кровоносних судин, утруднення венозного відтоку крові, але високі показники кровонаповнення артеріального русла та швидкості об'ємного пульсового кровонаповнення головного мозку. Експериментальні дані вказують на те, що в умовах сенсорної депривації стан церебральної гемодинаміки має особливості.

Показники системного кровообігу у молоді із слуховою депривацією. Функціональний стан мозкового кровообігу залежить від загальних показників гемодинаміки, і в першу чергу від значень артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС).

Встановлено, що середні значення ЧСС для молоді з вадами слуху були (76,70,9 уд/хв) достовірно вищі (р0,01), ніж у осіб контрольної групи (72,961,3 уд/хв). Треба відзначити, що отримані показники ЧСС у осіб двох груп знаходились у межах норми для цього віку.

Між молоддю із слуховою депривацією та особами контрольної групи нами не було виявлено достовірних відмінностей середніх значень отриманих показників артеріального тиску. Систолічний артеріальний тиск у глухих дорівнював 111,11,1 мм рт.ст., а у осіб контрольної групи - 114,21,2 мм рт.ст. Діастолічний артеріальний тиск у глухих знаходився у межах 67,40,7 мм рт.ст., а у осіб контрольної групи - 69,20,9 мм рт.ст. Виявлено, що у глухих дівчат показники систолічного і діастолічного артеріального русла були достовірно (р0,05) нижчі, ніж у глухих юнаків. В контрольній групі не спостерігалось статевих відмінностей показників артеріального тиску.

Показано, що параметри системної гемодинаміки у глухих менше відрізняються від цих показників у осіб контрольної групи. Особливості гемодинаміки у молоді з вадами слуху, які були виявлені в ході наших досліджень, потрібно враховувати при корекції функціонального стану і оптимізації трудової діяльності цього контингенту.

Взаємозв'язок між властивостями основних нервових процесів, психофізіологічними функціями і показниками церебральної гемодинаміки. Встановлено, що як у осіб з вадами слуху так, і у осіб контрольної групи між рівнем функціональної рухливості нервових процесів і працездатністю кори головного мозку (силою нервових процесів) спостерігається висока кореляційна залежність. Для осіб контрольної групи отриманий факт узгоджується з даними літератури (Макаренко М.В., 2001; Лизогуб В.С., 2002), а для глухих осіб така кореляційна залежність показана вперше.

Особливістю стало те, що у осіб контрольної групи кореляційна залежність між ФРНП і ПГМ була декілька вищою (r=-0,60), ніж у осіб з вадами слуху. Така кореляційна залежність вказує на те, що низькі і нижче середнього показники функціональної рухливості в більшій мірі мають особи із слабкими нервовими процесами, в той час як особи з високими і середніми рівнями ФРНП характеризуються сильними нервовими процесами і нервовими процесами з середньою силою.

Результати роботи дозволили встановити певні залежності між обсягом короткочасної зорової пам'яті і деякими властивостями нервової системи (табл.4) Особи з вадами слуху, які мали більший обсяг короткочасної пам'яті характеризувались високими і середніми показниками функціональної рухливості нервових процесів і працездатності головного мозку. Низьким показникам продуктивності короткочасної зорової пам'яті відповідав низький рівень функціональної рухливості нервових процесів і працездатності головного мозку.

Таблиця 4. Коефіцієнти кореляції і вірогідні зв'язки між обсягом короткочасної пам'яті і основними властивостями нервової системи

Продуктивність короткочасної пам'яті	Контрольна група (n=80)	Група глухих (n=110)
	ФРНП	ПГМ	ФРНП	ПГМ
на слова	0,25	-0,21	0,29*	-0,33*
на числа	0,56*	-0,40*	0,41*	-0,35*
на образи	0,27	-0,19	0,30*	-0,32*

Примітка: ФРНП - функціональна рухливість нервових процесів, мс; ПГМ - працездатність головного мозку, %похибок.

Проведений кореляційний аналіз показав, що індивідуально-типологічні особливості вищої нервової діяльності не відображаються на показниках вегетативних реакцій. Спостерігається відсутність кореляційного зв'язку між властивостями нервової системи та частотною характеристикою пульсу і показниками артеріального тиску.

Нами було виявлено, що у осіб із слуховою депривацією обсяг вербальної пам'яті мав негативні кореляційні зв'язки з показником В/А (r=-0,39), з дикротичним індексом І/А (r=-0.41) і з діастолічним індексом D/А (r= -0,35) правої сторони вертебрально-базилярної системи головного мозку.

У глухих об'єм пам'яті на числа залежав від кровонаповнення артеріального русла в судинній системі головного мозку і між цими показниками спостерігалась негативна кореляційна залежність (r=-0,36). Кровонаповнення артеріального русла впливало тільки на показники пам'яті на числа, так як з іншими видами пам'яті кореляційних зв'язків не виявлялось.

У осіб із слуховою депривацією були виявлені негативні кореляційні зв'язки між обсягом пам'яті на числа і показником В/А (r=-0,35), дикротичним індексом І/А (r=-0,31) і діастолічним індексом D/А (r=-0,30) правої сторони головного мозку вертебрально-базилярної системи.

У глухих об'єм пам'яті на образи предметів залежав від показників В/А (r=-0,40), дикротичного індексу І/А (r=-0,31) і діастолічного індексу D/А (r=-0,30) правої сторони вертебрально-базилярної системи головного мозку. Особливістю стало те, що обсяг образної пам'яті мав негативні кореляційні зв'язки з показниками В/А (r=-0,35), дикротичним індексом І/А (r=-0,43) і діастолічним індексом D/А (r=-0,44) з лівої сторони каротидної системи. Отримані кореляційні залежності вказують на те, що спазм кровоносних судин з лівої сторони лобової зони або спазм судин з правої сторони потиличної зони головного мозку призводять до зниження обсягу короткочасної зорової пам'яті.

У молоді з вадами слуху показники продуктивності уваги мали негативні кореляційні зв'язки з показниками кровонаповнення артеріального русла головного мозку(r= - 0,35) та швидкістю об'ємного пульсового кровонаповнення (r=- 0,31) вертебрально-базилярної системи. Отримані результати вказують на те, що у молоді з вадами слуху показники продуктивності уваги можна регулювати змінюючи показники церебральної гемодинаміки у вертебрально-базилярній системі головного мозку.

Висновки

Встановлені значні відхилення від норми досліджуваних психофізіологічних характеристик і показників серцево-судинної системи у молоді із слуховою депривацією.

Виявлено, що сенсорна депривація не впливає на функціональну рухливість нервових процесів і працездатність головного мозку.

З'ясовано, що у молоді із слуховою депривацією, особливо у юнаків, спостерігається перевага процесу збудження над процесом гальмування. Для осіб контрольної групи характерні майже однакові значення процесів збудження та гальмування.

Показано, що латентні періоди складної сенсомоторної реакції були вірогідно більшими у молоді з вадами слуху, що треба враховувати при корекції та професійному відборі даного контингенту.

У молоді із слуховою депривацією характеристики короткочасної зорової пам'яті на слова, числа та образи предметів значно гірші і мають велику кількість достовірних кореляційних зв'язків із фізіологічними показниками церебральної гемодинаміки. Це свідчить про значну обумовленість мнестичних показників у осіб з вадами слуху із станом судин головного мозку. В контрольній групі такі кореляційні залежності спостерігались значно менше.

Встановлено, що у молоді із слуховою депривацією показники церебральної гемодинаміки: периферичний опір, тонус кровоносних судин, кровонаповнення артеріального русла, венозний відтік крові і швидкість об'ємного пульсового кровонаповнення мають рівномірний розподіл своїх значень по всьому головному мозку, чим відрізняються від показників у осіб контрольної групи.

У глухих виявлені вірогідні статеві розбіжності серед більшості вивчених фізіологічних параметрів, в контрольній групі таких достовірних відмінностей показників було значно менше. Це вказує на можливість існування різних механізмів пристосування у дівчат і юнаків до сенсорної депривації.

Існують тісні зв'язки між показниками церебральної гемодинаміки і особливостями психофізіологічних характеристик у осіб з вадами слуху, що треба враховувати при розробці засобів корекції функціональних станів та працездатності у молоді з вадами слуху.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Кравченко Ю.В. Індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності молоді з вадами слуху // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Біологічні науки. - 2000. - №7. - С.54-57.

2. Кравченко Ю.В. Стан серцево-судинної системи у молоді з вадами слуху // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2001. - №1(12). - С.76-79.

3. Кравченко Ю.В. Оздоровчі пріоритети молоді з вадами слуху // Біологія та валеологія. Збірн. наук. праць. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип.4. - С.194-203.

4. Кравченко Ю.В. Проявления ангиопатии сетчатки и нервно-психического напряжения у молодежи с недостатком слуха // Вісник черкаського університету. - Черкаси, 2002. - Вип.32. - С.98-102.

5. Кравченко Ю.В. Взаємозв'язок психофізіологічних показників у молоді з вадами слуху // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Медицина. - 1999. - №8. - С.26-30.

6. Кравченко Ю.В. Особливості професійного вибору молоді з вадами слуху // Метода. Збірн. наук. праць. Випуск “Константи”. - К.: Фітосоціоцентр, 1998. - С.23-25.

7. Богуславський А.Ю., Кравченко Ю.В., Гайдай М.І. Особливості психоемоційного стану молоді з вадами слуху та їх значення у навчанні // Збірн. наук. праць. Педаг. науки. Випуск 8, - Херсон: Айлант, 1999. - С.182-185. Співавтори Богуславський А.Ю., Гайдай М.І. досліджували емоційний стан у глухих.

8. Кравченко Ю.В., Зоренко Т.А. Функціональний стан серцево-судинної системи у глухих // Медико-психологічні проблеми дефектології. Збірн. наук. праць. - Херсон: Олди-плюс, 2000. - С.75-76. Співавтор Зоренко Т.А. вимірювала артеріальний тиск у осіб контрольної групи.

9. Кравченко Ю.В. Нервово-психічний стан в умовах сенсорної депривації // Культура здоров'я як предмет освіти. Збірн. наук. праць. - Херсон: Олди, 2000. - С.96-100.

10. Шмалєй С.В., Кравченко Ю.В. Стан нейродинамічних та психофізіологічних функцій у молоді з вадами слуху // Медико-психологічні проблеми дефектології. Збір. наук. праць. - Херсон: Терра, 2001. - С.152-159. Співавтор Шмалєй С.В. приймала участь в обговоренні отриманих результатів.

11. Кравченко Ю.В. Дослідження серцево-судинної системи у сенсорно депривованої молоді // Аспірантський колоквіум. Збірн. наук. праць. - Херсон: Олди-плюс, 2001. - С.53-60.

12. Кравченко Ю.В. Социально-педагогическая коррекционная работа с глухими и слабослышащими детьми // Психолого-педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ “Артек”. Сборн. научн. трудов. - Ялта: Артек, ГИА, 2001. - Вып.2. - С.164-165.

13. Кравченко Ю.В. Використання психофізіологічних досліджень для корекційної роботи в умовах сенсорної депривації // Збірн. матер. І Всеукр. конференції з питань навчання глухих в Україні. - Київ: УТОГ, 2001. - С.169-173.

14. Кравченко Ю.В., Возбрана Ж.М. Особливості гемодинаміки у молоді з вадами слуху // Культура здоров'я як предмет освіти. Збірн. наук. праць. - Херсон: Персей, 2002. - С.112-114. Співавтор Возбрана Ж.М. робила огляд наукової літератури з данної проблематики.

15. Birucova T., Gasyuk E., Kravchenko J., Shmaley S. Some particular qualities of ontogenesis of the cardiovascular system in conditions of the hearing deprivation // Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism. Materials of 11^th International Symposium of Polish Network of Molecular and Cellular Biology UNESCO/PAS. Edited by Henryk Lach. - Cracow: Naukowe AР, 2002. - P.46-47. Співавтори: Гасюк О.М. досліджувала серцево-судинну систему у дітей з вадами слуху, Бірюкова Т.В. вивчала показники гемодинаміки у глухих підлітків, Шмалєй С.В. приймала участь в обговоренні отриманих результатів.

16. Гасюк О.М., Кравченко Ю.В. Особливості корекційної роботи з сенсорно-депривованими людьми // Материалы IV международной научно-практической конференции “Актуальные вопросы развития инновационной деятельности”. - Симферополь: Сонат, 2002. - С.174-176. Співавтор Гасюк О.М. проводила дослідження психофізіологічних параметрів у глухих дітей дошкільного віку.

17. Кравченко Ю.В. Вивчення властивостей психічних функцій молоді з вадами слуху // Матер. Всеукр. наук. сімпоз. “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”. - Київ-Черкаси, 1999. - С.51.

18. Кравченко Ю.В. Психофізіологічні параметри та успішність навчання у сенсорно депривованої молоді // Матер ІІІ наук. конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність”. - Київ-Черкаси, 2001. - С.65.

19. Кравченко Ю.В. Сенсомоторні функції у молоді з вадами слуху //Тези доповідей Всеукр. наук. конференції, присвяченої 160-річчю кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології”. - Київ, 2002. - С.67.

Анотація

Кравченко Ю.В. Особливості психофізіологічних параметрів і показників гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, київ, 2002.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей психофізіологічних параметрів і показників загальної та церебральної гемодинаміки у молоді із слуховою депривацією. Досліджували основні нервові процеси (функціональну рухливість і працездатність головного мозку), сенсомоторні реакції, показники церебральної і загальної гемодинаміки, психофізіологічні характеристики короткочасної зорової пам'яті і довільної уваги у глухих.

Встановлено, що переважна більшість досліджуваних параметрів у молоді із слуховою депривацією відхиляється від норми, на відміну від аналогічних показників у осіб контрольної групи. Показано, що юнаки та дівчата по різному пристосовуються до умов слухової депривації. Виявили, що у глухих показники церебральної гемодинаміки мають рівномірний розподіл своїх значень по всьому головному мозку, чим відрізняються від показників у осіб контрольної групи.

Доведено, що сенсорна депривація посилює генетично обумовлений сильний тип нервової системи і послаблює слабкий тип нервової системи. Виявлені достовірні зв'язки між особливостями психофізіологічних характеристик та показниками церебральної гемодинаміки у досліджуваних осіб.

Ключові слова: слухова депривація, функціональна рухливість, працездатність головного мозку, сенсомоторика, церебральна і загальна гемодинаміка, пам'ять, увага.

Аннотация

Кравченко Ю.В. Особенности психофизиологических параметров и показателей гемодинамики у молодежи со слуховой депривацией. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальний университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей психофизиологических параметров, показателей общей и церебральной гемодинамики у молодежи со слуховой депривацией. У глухих длительная сенсорная депривация, обуславливающая информационный дефицит, может приводить не только к нарушениям механизмов анализирующей системы мозга, но также к отклонениям в развитии активирующей, регулирующей систем и их взаимодействия.

Исследовали основные нервные процессы (функциональную подвижность и работоспособность головного мозга), сенсомоторные реакции, показатели гемодинамики, психофизиологические характеристики кратковременной зрительной памяти и произвольного внимания у глухих. В работе показано, что у глухих юношей большинство исследуемых параметров статистически достоверно отличаются от таких показателей у глухих девушек. В контрольной группе таких половых отличий было выявлено значительно меньше. Полученный факт указывает на то, что девушки и юноши по разному адаптируются к условиям сенсорной депривации.

Выявлено, что у молодежи с недостатком слуха большинство физиологических параметров, особенно показатели церебральной гемодинамики, имеют отклонения от аналогичных показателей контрольной группы, но в тоже время, находятся в пределах нормы. В контрольной группе мозговое кровообращение носило мозаичный характер, наблюдалось чередования областей с высоким и низким кровоснабжением, которое соответствовало функциональному состоянию и уровню метаболизма. В работе показано, что у глухих параметры церебральной гемодинамики: периферическое сопротивление, тонус кровеносных сосудов, венозный отток крови, скорость объемного кровотока и кровенаполнения артериального русла имеют равномерное распределение своих значений по всему головному мозгу. Особенности церебрального кровообращения у глухих мы объясняем тем, что дефицит сенсорной информации приводит к активации значительно большего количества нейронов, чем у испытуемых контрольной группы.

У глухой молодежи значения кратковременной зрительной памяти на слова, числа и образы предметов остаются на более низком уровне и в большей степени, чем у испытуемых контрольной группе, зависят от параметров церебральной гемодинамики.

В результате проведенных физиологических исследований выявлено, что сенсорная депривация влияет на нейродинамические параметры, сенсомоторные и психофизиологические функции человека. У тех людей, у кого генетически детерминирован сильный тип нервной системы, слуховая депривация вызывает усиление его вариации. В тоже время, слуховая депривация ослабляет слабый тип нервной системы. Полученные результаты необходимо учитывать при создании программ коррекции, направленных на стабилизацию функционального состояния у глухих для эффективной профессиональной адаптации данного контингента населения.

Ключевые слова: слуховая депривация, функциональная подвижность, работоспособность головного мозга, сенсомоторика, церебральная и общая гемодинамика, память, внимание.

The summary

Kravchenko U.V. Peculiarities of psychophisiological parameters and indices of haemodynamics of youth with hearing deprivation. Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Biological sciences on speciality 03.00.13 - Physiology of Man and Animal - Kyiv, 2002.

Thesis is devoted to studying of peculiarities of psychophisiological parameters and general and cerebral haemodynamics indices of the youth with hearing deprivation. Main nervous processes (functional mobility and capacity for work), sensomotorical functions, indices of cerebral and general haemodynamics, psychophisiological characteristics of momentary visual memory and arbitrary attention of the deaf were investigated.

It is ascertained that the most part of investigated parameters of the youth with hearing deprivation deviates from the norm unlike analogous indices of persons from control group. It is shown that youths and girls adjust to the conditions of hearing deprivation in different ways. It was found out, that the deaf's indices of cerebral haemodynamics have even distribution of their significance all over the brain, and in this way they are different from the indices of control group persons.

It was proved that sensory deprivation intensifies genetically stipulated strong type of nervous system and weakens weak type of nervous system. Close relations between the peculiarities of psychophisiological characteristics and indices of cerebral haemodynamics of the investigated persons are revealed.

Key words: hearing deprivation, functional mobility, brain capacity for work, sensomotorics, cerebral and general haemodynamics, memory, attention.

Размещено на Allbest.ru

...