Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах

Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах

Дослідження умов праці за пиловим фактором, розвитку ризику професійних захворювань у гірників вугільних шахт. Теорія ризиків професійної патології органів дихання і спеціальні профілактичні заходи для основних і допоміжних професійних груп гірників.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	13.07.2014
Размер файла	43,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРАЦІ ТА РИЗИКІВ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

14.02.01- гігієна

Латишев Євген Євгенович

Донецьк-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, МОЗ України.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Мухін Володимир В'ячеславович, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, директор інституту.

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Вищипан Віталій Пилипович, Український НДІ промислової медицини, м. Кривий Ріг, завідувач відділу гігієни та фізіології праці.

Доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини.

Провідна установа: Інститут медицини праці, відділ епідеміологічних досліджень, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться “29” жовтня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “19” вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор І.І. Солдак

АНОТАЦІЇ

Латишев Є.Є. Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, м. Донецьк, 2003р.

Дисертація присвячена вивченню умов праці, розвитку ризику професійних захворювань та удосконаленню профілактичних заходів гірникам вугільних шахт. Показано, що умови праці шахтарів за пиловим фактором є шкідливими. Стан здоров'я шахтарів погіршується, захворюваність збільшується, особливо за останні десятиріччя. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і професійної захворюваності найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання. Існуюча медична допомога шахтарям за медичними, соціальними та економічними критеріями є недостатньо ефективною. Запропоновано збереження переважного медичного обслуговування робочих промислових підприємств за місцем проживання з використанням ризику розвитку професійних захворювань, забезпечення наступності в наданні допомоги гірникам з професійною патологією, дотримання періодичності, повноти і якості профілактичних медичних оглядів працюючих. На підставі теорії ризиків розвитку професійної патології органів дихання і даних спеціальних досліджень обґрунтовані профілактичні заходи для основних і допоміжних професійних груп гірників.

Ключові слова: гірник, умови праці, ризик, професійні захворювання, профілактичні заходи.

Латышев Е.Е. Гигиеническая характеристика условий труда и рисков развития профессиональных заболеваний горнорабочих угольных шахт в современных условиях - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. - гигиена. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, г. Донецк, 2003г.

Диссертация посвящена вопросам изучения условий труда, рисков развития профессиональных заболеваний и усовершенствованию профилактических мероприятий работникам угольных шахт. Установлено, что широкое применение на исследуемых шахтах нашли комбайны 1П-110, 4ПП-2М и ленточные ковейеры 1Л-80. Показано, что условия труда горнорабочих исследуемых шахт являются вредными по пылевому фактору. Уровни запыленности на рабочих местах существенно превышают предельно допустимые концентрации в 10 - 100 раз (на рабочих местах горнорабочего очистного забоя и проходчика уровни концентрация пыли по общей массе составляют (56,8±6,2 - 96,7±18,5) мг/м³при содержания SiO₂ в пыли (4,5±0,4 - 16,7±1,6)%, а на рабочих местах электрослесаря и рабочих других вспомогательных профессий уровни содержания концентрация пыли по общей массе составляют (9,7±1,3 - 13,7±2,3) мг/м³ при содержании SiO₂ (3,0±0,3 - 4,0±0,4)%

Анализ профессиональной заболеваемости и заболеваемости с временной утратой трудоспособности горнорабочих исследуемых шахт за период 1969 - 2000 гг. показал, что состояние здоровья шахтеров ухудшается, заболеваемость увеличивается, особенно за последнее десятилетие. В полтора раза выросло количество случаев заболеваемости с временной утратой трудоспособности (с 82,93±12,5 до 129,75±13,6 на 100 работающих), более чем в два раза увеличилось количество дней пребывания на больничном листе (с 1037,81±56,4 до 2372,62±73,6). Профессиональная заболеваемость от 1-2 случаев увеличилась до 11 случаев на 10000 работающих. В структуре заболеваемости с временной утратой трудоспособности наибольший удельный вес занимают заболевания органов дыхания (474,6)%.

Медицинская помощь рабочим с вредными словиями труда по объему и качеству за последнее десятилетие ухудшилась. Это связано прежде всего с сокращением на 60,0% медицинских учреждений и на 25,0% численности медицинского персонала, оказывающих медицинскую помощь рабочим с вредными условиями труда; значительным уменьшением (почти на 70,0%) медицинских ресурсов для реабилитации. Из всех врачей, занимающихся медосмотрами трудящихся, только 23,0% имеют вторую категорию, 43,0% не аттестованы вообще. Нарушены сроки проведения периодических медосмотров горнорабочих (1 раз в 1,5-2 года), во время которых выявляется около 3,0% профессиональных заболеваний.

В результате анализа рассчитаных рисков для отдельных профессиональных групп установлено, что основной удельный вес работающих с максимальными рисками составляют горнорабочие очистного забоя. В этой группе 78,0% работающих со стажем роботы до 10 лет имеют риск развития профессионального заболевания пылевой этиологии до 20,0%. В остальных стажевых группах (11-20, 21-30, 31 и более лет) риск развития заболеваний был значительно выше и находился в диапазоне от 81,0% до 100,0%. У проходчиков при стаже работы до 10 лет 82,0% работающих имеют риск развития до 20,0%, а при стаже работы 11-20 лет с риском 20,0% работают 78,0%. При стаже 21-31 и более лет процент риска развития заболеваний у проходчиков перемещается в зону наиболее высоких рисков 61,0-100,0%. У рабочих вспомогательных профессий основное количество работающих со стажем работы до 30 лет имеют риск до 20,0% из которых около 85,0% имеют минимальный риск развития профессиональных заболеваний органов дыхания-в среднем до 2,0%. При стаже работы более 31 года риски развития заболеваний распределены равномерно по всему диапазону риска.

Как показал анализ индивидуальных и среднегрупповых рисков: критическим стажем работы для горнорабочих очистного забоя и проходчиков является более 10 лет, а у электрослесарей подземных и работников других вспомогательных профессий - более 20 лет. Контингент горнорабочих с малым риском развития заболеваний пылевой этиологии (до 2,0%) составляют работники вспомогательных профессий, с большим риском (более 20,0%)- горнорабочие очисного забоя и проходчики. Установлено, что анализ распределения количества работающих в зависимости от риска развития заболеваний пылевой этиологии показал, что 40,0% работающих имеют риск до двадцати процентов и 42,0% - риск более 75,0%.

Установлено, что объем и частота применяемых профилактических мероприятий определяются в основном профессиональными заболеваниями пылевой этиологии, их выявляемостью по результатам профосмотров, а также зависят от величины риска развития заболеваний. У 25,0% горнорабочих на угольных шахтах исследуемого региона риск развития заболеваний органов дыхания до 2,0%, у 15,0% работающих риск до 20,0%, у 18,0% от 21,0% до 74,0%, и у 42,0% - риск больше 75,0%.

Профессиональные заболевания (1969-2000гг.) и подозрения на развитие профессиональных заболеваний по результатам проведения периодических профосмотров (1991 - 2000 гг.) не зарегистрированы у горнорабочих основных профессий со стажем работы до 10 лет, а у горнорабочих вспомогательных профессий со стажем работы до 15 лет и величиной риска развития профессионального заболевания пылевой этиологии до 20,0% у обеих категорий.

Разработаны профилактические мероприятия по совершенствованию медицинской помощи по территориальному принципу рабочим с вредными условиями труда на основе риска развития профессиональных заболеваний пылевой этиологии.

Для обеспечения преемственности в оказании профпатологической помощи, соблюдения периодичности, полноты и качества профилактических медицинских осмотров работающих выделены приоритеты в работе.

На основании теории рисков развития профпатологии органов дыхания и данных специальных исследований обоснованы сроки проведения углубленных периодических медицинских осмотров для основных и вспомогательных профессиональных групп горнорабочих, которые позволят формировать соответствующие диспансерные группы и мероприятия по реабилитации работающим во вредных и опасных условиях труда.

Ключевые слова: горнорабочий, условия труда, риск, профессиональные заболевания, профилактические мероприятия.

Latyshev E.E. Hygienic description conditions labor and risks development occupational diseases of coal miners in contemporary conditions. - Manuscript.

Ph.D. thesis is meant for acquiring the academic degree of candidate of medical science in 14.02.01 - Hygiene - Donetsk State Medical University after name M. Gorkiy, Donetsk City, 2003.

Thesis is intended to develop improved family medicine based on disease prevention among coal miners. It was demonstrated, that the coal mining working conditions are health hazardous due to high dust indicator. This has been significantly undermining coal miners' health as well as increasing morbidity especially over the last ten years. The weighted average rate of upper respiratory diseases is the highest among all occupational diseases. The existing primary health care is not efficient enough to meet medical-social and economical standards. In the course of undergoing introduction of family medicine it is suggested to ensure prevailing medical care of industrial workers by their legal residence with account of occupational disease risk factor as well as succession in health care services provision to coal miners with occupational diseases. The regular and comprehensive high quality screening needs to be specially addressed. Based on the results of the special researches and theoretical background of professional pathology risks of respiratory diseases preventive techniques for key and auxiliary coal mining staff have been worked out.

Key words: coal miners, working conditions, risk, occupational disease, preventive measure.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для визначення індивідів та груп населення, які мають високу вірогідність захворювання, на початку 70-х років в гігієні почало широко вживатися поняття ризику. Показник ризику для здоров'я відображає збільшену потребу носіїв ризику до уваги з боку медиків, особливо в профілактичних заходах. Концепція оцінки ризику забезпечує визначений мінімум кожному і максимум тим, хто особливо потребує цього, відповідно до ступеню ризику. На думку ВООЗ ця методологія є найбільш соціально виправданою і справедливою (Poikolainen K., Eskola J., 1995).

Відомо, що в основі системи оцінки умов праці та факторів ризику виробничого середовища для здоров'я працюючих є залежності “доза - час - ефект”. Однак, закономірності цієї системи мало вивчені і наявні дані відносяться переважно до впливу деяких класів шкідливих речовин, наприклад, шуму і вібрації. Зазначимо, що наявність згаданих закономірностей дозволяє проводити оцінку ризику для дуже багатьох видів шкідливих факторів, у тому числі і шахтного пилу, хоча в профілактичних заходах щодо працюючих у вугільній промисловості ці залежності практично не знайшли належного використання на практиці (Измеров Н.Ф., Денисов Э.И., 1993; Молодкина Н.Н., 1998).

Дослідження та оцінка ризиків на прикладі захворювань органів дихання, зокрема пневмоконіозів, як провідної професійної патології у гірників вугільних шахт, на наш погляд, дозволить оптимізувати і удосконалити шляхи профілактики пилових професійних захворювань у сучасних умовах медичної допомоги працівникам вугільної промисловості. Ця теза підтверджується тим, що при вивченні нами умов праці та здоров'я шахтарів на трьох шахтах Донецького регіону встановлено погіршення профілактики професійних захворювань, показників їх здоров'я та медичного обслуговування.

Профілактична медицина в розвинутих країнах світу одержала визнання як самостійна медична спеціальність. Вона синтезує різноманітні медичні дисципліни з метою раннього виявлення та обмеження факторів ризику, лікування симптомів, які передують захворюванню, а також зміцнення потенціалу здоров'я населення (Тульчинский Т.Х., Варавикова Е.О., 1999).

Варто додати, що існуюча концепція селективності медичної допомоги, яка склалася в 80-ті рр., визнана міжнародними організаціями та пристосована до небезпечної епідеміологічної ситуації в країнах. Ця необхідність обумовлена вибором напрямів медичних втручань, які б були максимально ефективні для здоров'я населення в умовах дефіциту матеріальних та кадрових ресурсів охорони здоров'я (Stokols D., 1996; Ashton S., Semour H., 1998).

Сьогоденні реформи охорони здоров'я в Україні орієнтовані на пріоритет економічних методів господарювання, децентралізацію управління галуззю, посилення економічної самостійності лікувальних установ (Москаленко В.Ф., Вороненко Ю.В., 2000; Уваренко А.Р., 2000). Крім цього мають місце досить відчутні руйнації сформованої і виправданої роками первинної медичної допомоги з профілактикою захворювань, що призвели до негативних тенденцій у стані здоров'я людей, насамперед економічно активної частини населення промислових регіонів країни.

У зв'язку з переходом вітчизняної охорони здоров'я на принцип фінансування одного мешканця, медичне обслуговування робітників промислових підприємств сьогодні перекладається на загальну лікарняну мережу. Практично припинили свою роботу медико-санітарні частини, що обслуговували робітників, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах виробництва. Відбулося скорочення посад цехових лікарів і середнього медичного персоналу, втрачаються спеціальні знання і професійні навички медичних працівників. Дільничний лікар, на якого покладене медичне обслуговування робітників, не має відповідної підготовки з питань професійної патології і гігієни праці. Нагального вирішення потребують питання удосконалення профілактичних заходів у таких напрямах: виявлення ранніх форм професійної патології шахтарів; проведення періодичних медичних оглядів та диспансерного обслуговування; своєчасне оздоровлення і реабілітація, тобто погіршується первинна, вторинна та третинна профілактика (Кундиев Ю.И., Мухин В.В., Передерий Г.С., 2000). Таким чином, медична допомога в цілому та її профілактична частина опинились у ситуації, яка потребує зміщення пріоритетів та удосконалення.

Наукового обґрунтування потребують профілактичні заходи з урахуванням ступеня шкідливості виробничих факторів на основі сучасних уявлень теорії ризиків. Доцільними стають розробка ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та використання інших сучасних профілактичних заходів, як сукупності взаємопов'язаних послідовних методів та дій, спрямованих на отримання найбільш ефективних процесів та результатів з метою збереження здоров'я населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередній зв'язок з основними напрямками науково-дослідних робіт НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, що виконувалися в період з 1997 року до теперішнього часу. Дисертаційна робота виходить з таких НДР: “Розробити “оболонку” бази даних і програму “PROF” по аналізу професійних захворювань у робітників, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах праці” (номер державної реєстрації 0100U001957, термін виконання: 1997-2000 рр.); “Розробити технологію післязмінної реабілітації, диспансеризації і лікування робітників гірничих підприємств, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах праці” (номер державної реєстрації 0101U006523, термін виконання: 2001-2003 рр.). Дисертант у зазначених НДР виконував окремі фрагменти по створенню бази даних умов праці, професійних захворювань та розробки технології диспансеризації робітників гірничих підприємств, зайнятих у шкідливих умовах праці.

Мета дослідження. На моделі вугільного регіону обґрунтувати гігієнічні пріоритети та заходи профілактики професійних захворювань на основі вивчення умов праці, залежності ризиків впливу шахтного пилу на органи дихання в різних професійних групах гірників та особливостей їх медичного обслуговування на сучасному етапі.

Задачі дослідження:

1. Дати оцінку умовам праці при основних технологіях очисних і прохідницьких робіт та рівнів запиленості на робочих місцях у шахтах досліджуваного регіону.

2. Проаналізувати рівні та структуру професійної захворюваності та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і деякі показники медичного обслуговування шахтарів досліджуваного регіону.

3. Виявити в динаміці закономірності формування показників здоров'я шахтарів у залежності від умов праці та медичної допомоги.

4. Установити залежності ризиків розвитку професійних захворювань пилової етіології в різних професійних і стажевих групах гірників від рівнів запиленості на робочих місцях, рівнів та структури професійної захворюваності і результатів періодичних профоглядів.

5. Обґрунтувати й розробити профілактичні заходи на принципах ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології та пріоритетні напрямки медичного обслуговування працюючих у шкідливих умовах з використанням нормативів надання медичної допомоги.

Об'єкт дослідження. Гірники вугільних шахт Донецького регіону.

Предмет дослідження. Умови праці, зокрема рівні запиленості на робочих місцях шахтарів, професійна захворюваність та захворюваність з тимчасовою втратою працездатності органів дихання, профілактичні заходи на принципах залежності ризиків впливу шахтного пилу на органи дихання в різних професійних групах гірників та особливостей їх медичного обслуговування.

Методи дослідження. Дослідження та оцінка умов праці гірників, розрахунок індивідуальних і середньогрупових ризиків розвитку захворювань проводилися за допомогою гігієнічних методів: санітарного обстеження, санітарної експертизи. Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, професійної захворюваності й обробку матеріалів проводили з використанням математико-статистичних і аналітичних методів. В основі методології досліджень використовувався системний підхід і структурно-логічний аналіз окремих предметів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на шахтах досліджуваного регіону розкрито й обґрунтовано закономірності розвитку професійних захворювань органів дихання гірників вугільних шахт при впливі шахтного пилу у залежності від величини пилового навантаження, професії, стажу роботи, динаміки медичного обслуговування шахтарів.

Вперше гігієнічно обґрунтовано та розроблено найбільш виправдані профілактичні заходи, відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням селективності та нормативів надання медичної допомоги шахтарям вугільних шахт, за умов дефіциту матеріальних та кадрових ресурсів охорони здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів. На принципах ризику розроблені гігієнічні пріоритети і сучасні заходи щодо організації профілактики професійних захворювань органів дихання у робітників основних і допоміжних професій вугільних шахт.

Розроблені рекомендації з оптимізації медичної допомоги гірникам вугільних шахт за територіальним принципом з використанням нормативів надання медичної допомоги.

Розроблено комплекс санітарно-гігієнічних та організаційних заходів для забезпечення оптимальних умов праці та визначення допустимих термінів роботи в залежності від рівня пилу, що знайшло відображення у державних санітарних правилах та нормах “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2002р. № 468.

Матеріали досліджень у вигляді пропозицій впроваджені в систему охорони здоров'я управлінь охорони здоров'я Донецької (акт впровадження від 25.04.2003р.), Харківської (акт впровадження від 02.04.2003р.) та Чернівецької (акт впровадження від 17.04.2003р.) обласних державних адміністрацій; в діяльність управління вугільної промисловості Донецької обласної державної адміністрації та, зокрема, в організацію і проведення періодичних медичних оглядів гірників шахт ім. Є.Т. Абакумова, “Лідіївка”, ім. О.О. Скочинського (акт впровадження від 15.05.2003р.); в науково-дослідний процес НДІ гігієни праці та профзахворювань, м. Харків (акт впровадження від 8.04.2003р.); у навчальний процес Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (акт впровадження від 12.05.2003р.), Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 3.04.2003р.), Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 12.05.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Автором розроблено програму комплексних санітарно-гігієнічних досліджень з вибором оптимальної моделі для вивчення здоров'я працюючих на досліджуваних об'єктах. Проведено збирання матеріалу щодо умов праці гірників вугільних шахт, загальної і професійної захворюваності за період 1969 - 2000 рр. на шахтах “Лідіївка”, ім. Є.Т. Абакумова, ім. О.О. Скочинського, статистичної звітності шахт (чисельність працюючих, стаж, вік), викопіювання й аналіз актів розслідування професійних захворювань (1969-2000 рр.), аналіз звітів про тимчасову непрацездатність (1969-2000 рр.), аналіз звітних форм міської лікарні № 25 (1969 - 2000 рр.), і заключних актів періодичних медичних оглядів шахтарів (1991-2000 рр.). Проведені розрахунки індивідуальних пилових навантажень і ризику розвитку профзахворювань, проаналізовано сучасні нормативні документи по медичній допомозі працюючим у шкідливих умовах. Автор брав участь в організації періодичних медичних оглядів шахтарів досліджуваного регіону. Проведено статистичний і структурно-логічний аналіз матеріалів досліджень, формулювання висновків і теоретичних положень, розробку інформаційних листів і нововведень для галузевого реєстру. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецк, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Бизнес, экология, здоровье” (Донецк, 2001), International conference American Thoracic Society “Respiratory and Critical Care Medicine” (Аtlanta, USA, 2002).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 3 статтях наукових журналів, 3 матеріалах і тезах наукових і науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який включає 162 джерела на 18 стор. Викладена на 164 сторінках машинопису, містить 31 таблицю на 18 стор. і 20 рисунків на 12 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Програма, обсяг і методи досліджень. Для досягнення мети дисертаційної роботи і вирішення поставлених завдань, було проведено вибір оптимальної моделі для дослідження, розроблено спеціальну програму досліджень, яка забезпечувала можливість одержання досить повної і достовірної інформації для кожної з поставлених завдань, а також поетапного їх вирішення.

Програма складалася з 8 етапів, кожний з яких, у свою чергу, був перехідним до наступного етапу і вміщував перелік об'єктів вивчення, одиниць спостереження, обсягів і методів досліджень (рис.1). Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність, оскільки дані кожного попереднього етапу логічно ставали основою для наступного та надавали можливість для узагальнення кінцевих результатів і наукового обґрунтування пропозицій.

професійний патологія вугільний гірник

Рис. 1. Програма та обсяги досліджень

Поштовхом для вибору моделі була наявність регіону з системою історично, демографічно та територіально пов'язаних об'єктів (шахти ім. Є.Т. Абакумова (А), “Лідіївка” (Л), ім. О.О. Скочинського (С) і міська лікарня № 25 м. Донецька), що дозволили отримати конкретні дані з умов праці, показників здоров'я та медичного обслуговування шахтарів в тридцятирічній динаміці і використати комплексний підхід для дослідження здоров'я шахтарів. Оскільки для шахтарів основним несприятливим фактором виробничого середовища є вугільний і породний пил, а основною патологією - захворювання органів дихання, як приклад, було обрано взаємодію організму шахтаря з пиловим фактором та особливостями первинної, вторинної та третинної профілактики.

Для вивчення умов праці гірників разом із представниками НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк) було проведено більш 500,0 одиничних вимірів запиленості повітря в зоні дихання гірників при виконанні основних виробничих процесів на основних робочих місцях протягом добової зміни у прохідницькому та очисному вибоях досліджуваних шахт. Отримані дані були порівняні з даними запиленості 60-х, 70-х, 80-х рр.

На етапі вивчення стану здоров'я гірників проводився аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та професійної захворюваності за період з 1969 по 2000 рр. Визначено, що найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання, тому для подальших досліджень обрано вивчення ризику розвитку захворювань органів дихання у шахтарів.

Проведено аналіз фактичного стану медичної допомоги робітникам, зайнятим у шкідливих і небезпечних умовах праці за період 1969 по 2000 рр., за даними звітності міської лікарні № 25. Проаналізовано заключні акти періодичних медичних оглядів робітників вугільних шахт регіону за період з 1991 по 2000 роки з урахуванням інформації про професію, вік, стаж осіб з підозрою на професійне захворювання органів дихання. Проаналізовано сучасні нормативні документи, які регламентують медико-санітарне забезпечення робітників промислових підприємств.

На нашу думку, контрольоване обмеження пилової експозиції, використовуване на етапі профілактичної медичної допомоги шляхом диференційованого підходу до контингентів з різним ризиком розвитку професійних захворювань, може стати ефективним заходом зниження рівня пилової професійної патології та співпадає з принципом справедливого розподілу медичної допомоги від величини ризику. Подальші дослідження було сконцентровано на прогнозуванні розвитку професійних захворювань на основі ризикометрії і розробці методики для застосування профілактичних заходів.

Для досягнення цієї мети і визначення індивідуальних, середньогрупових ризиків і їхніх припустимих значень при розвитку професійних захворювань органів дихання з 7000,0 працюючих трьох шахт для дослідження залучена випадкова вибірка в кількості 508,0 шахтарів. Вихідні дані були отримані шляхом обстеження гірників під час проходження планового медичного огляду в умовах поліклініки міської лікарні № 25 м. Донецька. Для кожного з 508,0 працюючих проводився розрахунок пилових експозиційних доз за уніфікованою методикою прогнозування ризику розвитку професійної патології органів дихання НДІ Медицини праці Російської академії медичних наук (Измеров Н.Ф., Ткачев В.В., Соболев В.В., 1995). Середньогрупові ризики розраховувалися для 4 професійних груп: гірник очисного вибою; прохідник; електрослюсар підземний; інші професії.

Для обґрунтування пріоритетів профілактики професійних захворювань пилової етіології нами запропонований і використаний метод зіставлення середньогрупових ризиків розвитку захворювань у залежності від професії і стажу роботи з трьох методик: 1) за методикою НДІ Медицини праці РАМН; 2) за даними професійної захворюваності робітників; 3) за даними результатів періодичних медичних оглядів гірників досліджуваних шахт.

У результаті проведеного зіставлення ризиків розвитку професійної патології та даних періодичних профілактичних оглядів на досліджуваних шахтах, отримані пріоритетні напрямки та профілактичні заходи відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та нормативів медичної допомоги для збереження здоров'я робітників вугільних шахт.

Статистичну обробку матеріалу досліджень проводили згідно з прикладним ліцензійним статистичним пакетом “Stadia 6.0 for Windows 95”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Першим завданням дослідження було вивчення умов праці при основних технологіях очисних та прохідницьких робіт та рівнів запиленості на робочих місцях у шахтах досліджуваного регіону, при виконанні якої встановлено, що роботи здійснюються прохідницькими комбайнами і бурильно-вибуховим способом з навантаженням відбитої гірничої маси на стрічкові конвеєри. Широке застосування на досліджуваних шахтах знайшли комбайни 1П-110, 4ПП-2М і стрічкові конвеєри 1Л-80. При аналізі середньодобового видобутку за останні 6 років відзначено, що продуктивність праці знизилася в півтора рази: з 1526±204 тонн на добу в 1995 році до 936±75 тонн на добу в 2000 році.

Встановлено, що трудова діяльність гірників пов'язана з впливом на організм ряду несприятливих виробничих факторів: вологого нагріваючого чи охолоджуючого мікроклімату, високої запиленості повітря робочої зони, підвищеного шумового і вібраційного навантаження та барометричного тиску, радіації, відсутності природного світла тощо. Установлено, що пил утворюється при всіх трудових процесах.

Основними пилоутворюючими процесами є буріння шпурів, висадження, відбій і збирання гірничої маси. Найбільш вираженою виробничою шкідливістю при видобувних роботах є вугільно-породний пил. Одним з основних компонентів вугільно-породного пилу, що впливає на розвиток пневмоконіозів є вільний діоксид кремнію (SiО₂).

При аналізі відібраних проб на робочих місцях гірників очисного вибою, що виконують зачищення ґрунту вручну, кріплення вибою, роботи по підготовці нижньої ніші, управління конвеєром відзначається перевищення концентрації пилу (33,9±5,7) мг/м³ і (36,4±5,7) мг/м³ при вмісті діоксиду кремнію (3,8±0,3) % і (4,2±0,4) %, а при виконанні роботи по підготовці верхньої ніші у машиністів гірничовиймальних машин концентрація пилу в повітрі робочої зони значно перевищує встановлені нормативи (96,7±18,5) мг/м³ і (89,5±17,0) мг/м³ відповідно, при вмісті діоксиду кремнію (4,5±0,4) % і (3,6±0,3) % відповідно.

Прохідники, що займаються бурінням шпурів, збиранням породи на транспортні засоби, установкою кріпи, забутовкою порожнеч породою, знаходяться в умовах праці з наступними показниками діоксиду кремнію: 16,7±1,6%, 15,7±1,4% і 16,4±1,6% відповідно.

Електрослюсарі підземні і робітники інших допоміжних професій, які виконують ремонтні роботи по обслуговуванню електроустаткування на відкаточних штреках, одержують менші пилові навантаження, ніж робітники основних професій, що коливаються від 9,7±1,3 мг/м³ до 13,7±2,3 мг/м³при вмісті діоксиду кремнію до 5,0% (табл. 1).

Таблиця 1. Запиленість повітря в очисному і прохідницькому вибоях досліджуваних вугільних шахт (усереднені дані)

Професія, робоче місце	Трудовий процес (трудова операція)	Вміст SiО₂у пилу (%)	Концентрація пилу за загальною масою (мг/м³)*
Гірник, очисний вибій	зачищення ґрунту вручну, кріплення вибою	4,2±0,4	33,9±5,7
Гірник, нижня ніша очисного вибою	підготовка ніші, управління конвеєром	3,8±0,3	36,4±5,7
Гірник, верхня ніша очисного вибою	підготовка ніші, управління конвеєром	4,5±0,4	96,7±18,5
Машиніст вуглевиймального комбайна очисного вибою	видобуток вугілля	3,6±0.3	89,5±17,0
Прохідник, прохідницький вибій	буріння шпурів	16,7±1,6	56,8±6,2
Прохідник, прохідницький вибій	збирання породи на транспортні засоби	15,7±1,4	53,5±7,4
Прохідник, прохідницький вибій	установка кріпи, забутовка порожнеч породою	16,4±1,6	23,5±3,8
Робітники допоміжних професій, очисний і прохідницький вибій	видобуток вугілля	3,0±0,3	13,7±2,3
Електрослюсар, очисний і прохідницький вибій	обслуговування електроустаткування на відкаточних штреках	4,0±0,4	9,7±1,3
Електрослюсар, очисний і прохідницький вибій	ремонтні роботи	4,9±0,4	12,6±2,2

* ГДК при вмісті SiО₂ менш 5,0 % - 10,0 мг/м³, 5,0 - 10,0 % - 4,0 мг/м³, 10,0 - 70,0 % - 2,0 мг/м³

Встановлено, що за останні десять років технологія і техніка видобутку вугілля на шахтах досліджуваного регіону не перетерпіла істотних змін.

Аналіз усереднених даних про концентрацію пилу та вмісту діоксиду кремнію показав, що на основному і допоміжному робочому місцях досліджуваних шахт відзначається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) пилу в повітрі робочої зони (гірник очисного вибою, прохідник, машиніст вуглевиймальних машин, електрослюсар підземний та інші).

При виконанні двох наступних завдань досліджень встановлено, що за період, який вивчається з 1969 по 2000 рр. захворюваність органів дихання має найбільшу питому вагу у загальній структурі захворюваності та складає (47,04,6)%.

У півтора рази зросла кількість випадків захворюваності з тимчасовою втратою працездатності з 82,93±12,5 (1969-1975 рр.) до 129,75±13,6 (1996-2000 рр.). Більш ніж у два рази збільшилася кількість днів непрацездатності, з 1037,81±56,4 (1969-1975 рр.) до 2372,62±73,6 (1996-2000 рр.) (табл. 2) .

Таблиця 2. Усереднені дані динаміки захворюваності з тимчасовою втратою працездатності гірників досліджуваних шахт (на 100 працюючих)

Роки спостереження	Кількість випадків захворювань	Кількість днів захворювань
1969-1975	82,93±12,5	1037,81±56,4
1976-1980	95,43±8,5	1355,97±68,2
1981-1985	102,73±3,9	1367,77±54,3
1986-1990	112,00±4,2	1603,01±72,8
1991-1995	125,45±25,0	2326,26±74,3
1996-2000	129,75±13,6	2372,62±73,6

Динаміка поширеності професійної захворюваності на досліджуваних шахтах має максимальні значення на початку і наприкінці періоду, що аналізується 1969-1975 рр. та 1991-2000рр., а період 1976-1990 рр. відмічається стабілізацією (табл. 3).

Таблиця 3. Професійна захворюваність гірників досліджуваних шахт (середнє число випадків на 10 тис. працюючих)

Роки	Шахта С	Шахта А	Шахта Л
1969-1975	-	30,002,19	94,005,81
1976-1980	1,250,11	3,400,36	2,000,14
1981-1985	1,600,18	5,000,12	3,000,27
1986-1990	3,801,08	3,400,26	3,501,12
1991-1995	17,83,22	10,001,07	14,002,07
1996-2000	73,64,63	32,02,68	4,00,49

Установлено структуру всіх виявлених випадків профзахворювань за весь період спостережень: на першому місці за поширеністю знаходяться захворювання бурситами (44,0%), що реєструвалися найчастіше в 70-і та початку 80-х років (за останні 20 роківдослідження практично не реєструвались). На другому місці за поширеністю знаходяться захворювання органів дихання (26,0%), але починаючи з 1986 року ця група професійних захворювань (пневмоконіози і хронічний пиловий бронхіт) вийшли на перше місце. Радикулопатії, що почали реєструватися з 1989 року, складають 13,0% від усіх випадків профзахворювань. Вібраційна хвороба складає 4,0 % від усіх випадків і 1,0% - нейросенсорна приглухуватість.

Нами встановлено, що в 1969-1975 роках захворюваність пневмоконіозами і хронічним пиловим бронхітом на досліджуваних шахтах знаходилася на рівні 4,0 випадків. Потім не перевищувала 1,0-3,0 випадків, а найвищий підйом захворюваності відзначений в останній з досліджуваних п'ятилітніх періодів 9,0-11,0 випадків на 10000 працюючих (табл. 4).

Таблиця 4. Професійна захворюваність пилової етіології шахтарів регіону*

Роки	Шахта С	Шахта А	Шахта Л
1969-1975	-	4,170,14	3,870,16
1976-1980	0,620,12	1,460,06	0,990,07
1981-1985	0,790,08	2,290,24	1,280,08
1986-1990	0,480,14	0,850,09	0,670,04
1991-1995	2,880,09	2,750,14	2,620,11
1996-2000	9,280,21	10,942,26	11,600,79

* пневмоконіоз і хронічний пиловий бронхіт, число випадків на 10 тис. працюючих, х±S_х

Серед професійних груп працюючих на шахтах досліджуваного регіону найбільш часто професійна патологія органів дихання зустрічається в гірників очисного вибою - 98,0 випадків, прохідників - 48,0 випадків, електрослюсарів - 9,0 випадків (1969 - 2000 роки).

Встановлено, що показники обсягу і якості надання медичної допомоги робітникам, працюючим у шкідливих умовах праці досліджуваних шахт, погіршилися (1969 - 2000 рр.), особливо в останні десять - п'ятнадцять років. Про це свідчить зменшення на 25,0 % кількості медичного персоналу, який бере участь у наданні медичної допомоги шахтарям, скорочення кількості підрозділів, що беруть участь у реабілітації шахтарів (кількість інгаляторіїв за минулий період скоротилося на 66,0 %, а фотарії цілком ліквідовані), на 69,0 % скоротилася кількість устаткування у фізіотерапевтичних кабінетах.

Під час періодичних профілактичних оглядів виявляється тільки до 3,1 % професійної патології, а інші профзахворювання виявляються при звертанні. Адміністрація підприємств для проведення періодичних оглядів направляє працівника за місцем проживання. У зв'язку з ліквідацією цехової служби на підприємствах, планова і профілактична медична допомога робітникам стала здійснюватися в основному за місцем проживання. Установлено, що недостатня ефективність профілактичних заходів щодо робітників зі шкідливими умовами праці, з одного боку, і, виникаюча потреба її удосконалення за територіальним принципом за участю дільничного або іншого лікаря і визначенням пріоритетів у його профілактичній діяльності, з іншого боку, вимагають гігієнічного обґрунтування заходів у залежності від імовірності розвитку захворювань і ризиків розвитку того чи іншого захворювання, у першу чергу професійного.

Наступним завданням дослідження було встановлення залежності розвитку ризиків професійних захворювань пилової етіології в різних професійних і стажевих групах гірників від рівнів запиленості на робочих місцях, рівнів та структури професійної захворюваності і результатів періодичних профоглядів. При його виконанні можна зробити висновок, що сукупність гірників характеризується кількісно двома відносно незалежними групами робітників. Перша, приблизно в 2 рази більше за чисельністю ніж друга зі стажем роботи від 5-10 до 26-30 років (мода 21±2,5 роки). Вона представляє “допенсійну” групу робітників. Друга група - це працюючі пенсіонери зі стажем роботи від 34 до 50 років (мода 41±1,8 року).

У результаті аналізу розрахованих ризиків для окремих професій установлено, що основну питому вагу працюючих з максимальними ризиками складають гірники очисного вибою. У цій групі 78,0% працюючих зі стажем роботи до 10 років мають ризик розвитку захворювання до 20,0%. В інших стажевих групах (11-20, 21-30, 31 і більш років) ризик розвитку захворювання був значно вищим і знаходився в діапазоні від 81,0 до 100,0%. У прохідників при стажі роботи до 10 років 82,0% працюючих мають ризик розвитку захворювань до 20,0%, а при стажі роботи 11-20 років з ризиком 20,0% - працюють 78,0%. При стажі 21-31 і більш років відсоток ризику розвитку захворювань у прохідників переміщується в зону найбільш високих ризиків 61,0-100,0%. У робітників допоміжних професій основна кількість працюючих зі стажем роботи до 30 років мають ризик до 20,0% з них близько 85,0% мають мінімальний ризик розвитку професійних захворювань органів дихання - у середньому до 2,0%. При стажі роботи більш 31 року ризики розвитку захворювань розподілені рівномірно по всіх діапазонах ризику.

Як показав аналіз індивідуальних і середньогрупових ризиків: критичним стажем роботи для гірників очисного вибою і прохідників є стаж більше 10 років, а в електрослюсарів підземних і робітників інших допоміжних професій - більше 20 років. Контингент гірників з малим ризиком розвитку захворювань пилової етіології (до 2,0%) складають робітники допоміжних професій, з великим ризиком - гірники очисного вибою і прохідники. Установлено, що аналіз розподілу кількості працюючих у залежності від ризику розвитку захворювань пилової етіології показав, що 40,0% працюючих мають ризик до двадцяти відсотків і 42,0% - ризик вище 75,0%. При аналізу ризику професійних захворювань органів дихання всіх професійних груп у залежності від відсотка отриманого навантаження слід зазначити, що у 25,0% гірників у цей час ризик розвитку захворювань органів дихання до 2,0%, у 15,0% працюючих ризик до 20,0%, у 18,0% від 21,0% до 74,0%, і у 42,0% - ризик більше 75,0%.

Розраховані вище стажеві межі підтверджуються результатами аналізу професійної захворюваності органів дихання у гірників. Як випливає з динаміки професійної захворюваності (1969-2000 рр.), усі випадки вперше встановлених захворювань реєструвалися у гірників очисного вибою і прохідників зі стажем роботи більше 10 років, а у робочих допоміжних професій - зі стажем більше 15 років при відсутності випадків занедбаних форм професійних захворювань (табл. 5).

Таблиця 5. Кількість уперше виявленої професійної патології органів дихання у робітників досліджуваних вугільних шахт за період 1969-2000 рр.

Професія	Стаж, років
	до 10	11-15	16-20	21-25	26-30	31-35	36-40	41 і більше
Гірник очисного вибою	0	10	27	27	20	7	6	1
Прохідник	0	9	10	17	8	0	3	0
Електрослюсар	0	0	4	1	1	0	1	2
Інші	0	0	7	5	2	3	3	2
Разом:	0	19	48	50	31	10	13	5

При аналізі заключних актів за результатами періодичних медичних оглядів гірників досліджуваного регіону за період 1991 - 2000 рр. встановлено, що при стажі до 10 років у жодного з обстежених гірників підозри на професійну патологію органів дихання не виявлено. При стажі роботи 11-15 років тільки у прохідників виявлялося щорічно в середньому 0,7±0,18 випадків, а в гірників очисного вибою уперше виявлялася підозра на розвиток цієї патології при стажі 16-20 років (1,2±0,75). В інших вивчених професійних групах підозри на патологію при стажі до 20 років не виявлялось.

Останнє завдання дослідження наполягало в обґрунтуванні й розробці профілактичних заходів на принципах ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології та пріоритетних напрямків медичного обслуговування працюючих у шкідливих умовах з використанням нормативів надання медичної допомоги. Під час вирішення цього завдання приймалися до уваги всі вищенаведені результати. Проведено аналіз існуючих профілактичних заходів.

Результати досліджень первинної, вторинної і третинної профілактики відображені у державних санітарних правилах та нормах “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2002р. № 468 та “Тимчасових державних соціальних нормативах за спеціальністю загальна практика-сімейна медицина” затверджених наказами МОЗ України від 05.05.2003 р. № 191, у розробці яких автор брав участь.

Таким чином, на підставі даних, викладених у розділі власних досліджень можна вважати гігієнічно обґрунтованими профілактичні заходи із використанням критеріїв ризику розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах.

ВИСНОВКИ

1. Комплексним гігієнічним дослідженням встановлено, що на сучасному етапі умови праці та рівні професійної захворюваності гірників вугільних шахт та ризики розвитку професійних захворювань свідчать про недостатнє використання існуючих профілактичних заходів, проблема збереження здоров'я гірників залишається актуальною. Проведено наукове обґрунтування та розробка профілактичних заходів, як сукупності взаємопов'язаних послідовних методів та дій, відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та надання медичної допомоги гірникам.

2. Дослідженнями, проведеними для розрахунку пилових навантажень робітників установлено, що на робочих місцях гірника очисного вибою і прохідника концентрації пилу за загальною масою складають (56,8±6,2-96,7±18,5) мг/м³, при рівні вмісту SiO₂ у пилу (4,5±0,4 - 16,7±1,6)%, а на робочих місцях електрослюсаря і робітників інших допоміжних професій концентрації пилу по загальній масі складають (9,7±1,3 - 13,7±2,3) мг/м³при рівні вмісту SiO₂ у пилу (3,0±0,3 - 4,0±0,4)%.

3. Установлено, що за досліджуваний тридцятирічний період рівні професійної захворюваності пневмоконіозами і хронічним пиловим бронхітом від 1,0-3,0 випадків збільшилися до 11,0 випадків на 10000 працюючих. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання (474,6%). У півтора рази зросла кількість випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності (з 82,93±12,5 до 129,75±13,6 на 100 працюючих), більш ніж у два рази збільшилася кількість днів тимчасової непрацездатності (з 1037,81±56,4 до 2372,62±73,6).

4. Медична допомога робітникам зі шкідливими умовами праці обсягом і якістю за останнє десятиліття погіршилася, що пов'язано, насамперед, зі скороченням на 60,0% медичних установ і на 25,0% чисельності медичного персоналу, який надає медичну допомогу робітникам зі шкідливими умовами праці, значним зменшенням (майже на 70,0%) медичних ресурсів для реабілітації.

5. Встановлено, що обсяг і частота застосовуваних профілактичних заходів визначаються переважно професійними захворюваннями пилової етіології, їх виявленням за результатами профілактичних оглядів, а також залежать від величини ризику розвитку захворювань. У 25,0% гірників на досліджуваних вугільних шахтах ризик розвитку захворювань органів дихання складає до 2,0%, у 15,0% працюючих ризик до 20,0%, у 18,0% від 21,0% до 74,0%, і у 42,0% - ризик більший за 75,0%. Професійні захворювання (1969 - 2000 рр.) і підозра на розвиток професійних захворювань за результатами проведення періодичних профоглядів (1991 - 2000 рр.) не зареєстровані у гірників основних професій зі стажем роботи до 10 років, а у гірників допоміжних професій зі стажем роботи до 15 років і величиною ризику розвитку професійного захворювання пиловий етіології до 20,0% в обох категоріях.

6. На підставі теорії ризиків розвитку професійної патології органів дихання і даних спеціальних досліджень обґрунтовані додаткові терміни проведення поглиблених періодичних медичних оглядів для основних і допоміжних професійних груп гірників: гірникам основних професій (гірник очисного вибою, прохідник та ін.) при стажі роботи до 10 років і ризику до 5,0% - 1 раз у 3 роки; при стажі роботи до 10 років і ризику 6,0-20,0% - 1 раз у 2 роки; при стажі роботи більш 10 років і ризику більш 20,0% - щорічно; гірникам допоміжних професій при стажі роботи до 15 років і ризику до 5,0% - 1 раз у 5 років; при стажі роботи до 15 років і ризику 6,0-15,0% - 1 раз у 3 роки; при стажі роботи до 15 років і ризику 16,0-20,0% - 1 раз у 2 роки; при стажі роботи більш 15 років і ризику більш 20,0% - щорічно. Обґрунтовані терміни дозволяють якісно формувати відповідні диспансерні групи і заходи щодо реабілітації працюючих у шкідливих і небезпечних умовах.

7. Обґрунтовано та розроблено заходи щодо удосконалення профілактики професійних захворювань пилової етіології відповідно до ступеня ризику розвитку цих захворювань, з урахуванням ефективних шляхів поліпшення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та надання медичної допомоги гірникам, з включенням результатів досліджень до державних санітарних правил та норм і нормативів надання медичної допомоги працюючим у шкідливих умовах праці, що знайшли своє втілення в практичну охорону здоров'я України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою удосконалення та раціонального застосування профілактичних заходів, спадкоємності в наданні медичної допомоги гірникам з професійною патологією, дотримання періодичності, повноти і якості профілактичних медичних оглядів працюючих відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці та надання медичної допомоги за територіальним принципом вважаємо за доцільне рекомендувати керівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров'я, які надають медичну допомогу гірникам вугільних шахт:

1. Використовувати у роботі державні санітарні правила та норми “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2002р. № 468.

2. Створити постійно діючу систему персонального обліку основних факторів ризику захворювань, персональних ПЕД для розрахунку ризику шкоди здоров'ю в режимі її зростання з урахуванням таких даних: вік працюючого, загальний стаж роботи, стаж роботи в контакті з пилом, середня за період роботи в контакті з пилом середньозмінна концентрація пилу, категорія умов праці за показниками важкості трудового процесу, речовинний склад аерозолю. Ці дані потрібно поновлювати в персональній картці працюючого відповідно до періодичності пилового контролю на робочих місцях чи даних типових санітарно-гігієнічних характеристик робочого місця.

3. При наданні медичної допомоги гірникам вугільних шахт використовувати у роботі “Тимчасові державні соціальні нормативи за спеціальністю загальна практика-сімейна медицина” затверджених наказом МОЗ України 05.05.2003 р. № 191.

4. Періодичність медоглядів і обсяг клініко-функціональних обстежень робітників впроваджувати диференційовано, у залежності від ризику розвитку професійних захворювань згідно з підготовленими методичними рекомендаціями “Профілактичні технології у структурі первинної медико-санітарної допомоги робітникам вугільних шахт”.

Список НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ за темою дисертації

1. Латышев Е.Е. Профессиональная заболеваемость у шахтеров Донецкой области в динамике 1970-2000 гг. // Медицина праці. - 2002. - № 33. - С. 25-28.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах" скачать

Подобные документы

Професійні алергічні захворювання
Розгляд професійних алергічних захворювань, а саме: професійних алергічних захворюваннь верхніх дихальних шляхів; бронхіальної астми; екзогенного алергічного альвеоліту. Трудова експертиза даних захворювань. Загальна характеристика промислових алергенів.

контрольная работа [119,7 K], добавлен 29.04.2011
Професійні онкологічні захворювання
Характеристика виробничих канцерогенів. Основні клінічні варіанти професійних онкологічних захворювань та принципи їх діагностики. Професійний рак, стадійність розвитку пухлинного процесу та його клінічні прояви. Професійні захворювання органів дихання.

реферат [553,2 K], добавлен 01.03.2011
Особливості клініко-функціональних порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування
Розробка комплексного лікування гірників з отруєнням рудниковим газом методом гіпербаричної оксигенації з включенням альфа-ліпоєвої кислоти. Динаміка отруєнь. Вегетативно-вестибулярні, клініко-імунологічні порушення при ураженні нервової системи.

автореферат [65,3 K], добавлен 06.04.2009
Особливості побудови занять фізичного виховання для студентів СМГ із захворюваннями дихальної, серцево-судинної (ССС) та травної систем
Фізіологічні особливості при захворюваннях органів дихання. Роль фізичних вправ у комплексному лікуванні захворювань органів дихання. Спостереження дітей з гіпертонічними реакціями і гіпертонічною хворобою. Лікування захворювань органів травлення.

реферат [31,6 K], добавлен 25.01.2011
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції
Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.

автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009
Харчування і хвороби зубощелепного апарату. Роль харчових речовин у розвитку стоматологічних захворювань
Мінеральні речовини в раціоні харчування та стоматологічні захворюваня. Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів. Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту. Жувальне навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань.

реферат [28,6 K], добавлен 01.03.2008
Чи потрібна інформатизація українській медицині?
Національні програми інформатизації охорони здоров'я. Необхідність створення та впровадження новітньої інформаційної системи з реєстрації і обліку професійних захворювань в Україні. Експертні системи в медицині, характеристика найбільш відомих.

реферат [29,0 K], добавлен 09.11.2009
Профілактика захворювань пародонта
Епідеміологія, види профілактики, а також основні екологічні чинники захворювань пародонта. Індивідуальні профілактичні заходи у різні вікові періоди. Правила планування індивідуальної програми профілактики захворювань пародонта у різні вікові періоди.

презентация [14,2 M], добавлен 04.10.2014
Імуногенетична характеристика та критерії формування груп ризику розвитку гастродуоденальної патології у дітей
Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.

автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009
Дослідження захворювань нервової системи собаки
Попередні дані про тварину: реєстрація, анамнез. Дослідження загального стану та окремих органів і систем: серцево-судинної, дихальної, травлення, сечової, нервової, кровоносної. Спеціальні дослідження, порядок, принципи та значення їх проведення.

история болезни [37,2 K], добавлен 16.06.2012
Лікарські засоби для місцевого лікування офтальмологічних захворювань. Номенклатура, стабілізація, стерилізація, зберігання очних лікарських форм
Історія розвитку офтальмології. Характеристика основних захворювань очей. Класифікація, технологія приготування та контроль якості очних лікарських форм (крапель, мазей, примочок, спреїв). Перспективи організації виробництва очних засобів в Україні.

курсовая работа [65,9 K], добавлен 29.01.2014
Анатомо-фізіологічні особливості сечової та ендокринної систем в дітей
Особливості структури та розвитку сечової системи у дітей перших років життя, схильність до розвитку мікробно-запальних захворювань. Методика дослідження органів сечової системи в дітей, симптоматика їх ураження. Захворювання ендокринної системи.

реферат [21,4 K], добавлен 12.07.2010
Гіпогомоцистеїнемічна дія нового вітамінно-мікроелементного комплексу
Підвищений рівень гомоцистеїну в плазмі крові, гіпергомоцистеїнемія, є незалежним фактором ризику прискореного розвитку серцево-судинної патології. Вітамінно-мікроелементниі комплекси як гіпогомоцистеїнемічні засоби. Лікувальна гіпогомоцистеїнемічна дія.

автореферат [164,8 K], добавлен 09.03.2009
Аномалії розвитку жіночої та чоловічої статевих систем
Розгляд основних причин вроджених вад розвитку органів і систем людського організму. Класифікація аномалій положення статевих органів. Характеристика випадків опущення та випадання матки і вагіни. Опис аномалій розвитку жіночих статевих органів.

доклад [491,6 K], добавлен 21.04.2019
Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання
Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.

курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010
Гломерулонефрит. Госпітальна педіатрія. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей
Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.

реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010
Загальна патологія органів дихання
Загальна характеристика та клінічна картина гострої та хронічної пневмонії, емфіземи та раку легень, плевриту, пневмотораксу та дихальної недостатності. Передумови виникнення даних захворювань, методика їх діагностування та призначення курсу лікування.

реферат [18,1 K], добавлен 21.11.2009
ВІЛ-інфекції
Проблеми розвитку ВІЛ-інфекції. Створення посібника для поширення інформації щодо лікування та профілактики синдрому набутого імунодефіциту. Контроль за безпекою щодо зараження СНІДом медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків.

отчет по практике [29,9 K], добавлен 14.12.2010
Генетические маркёры пылевых заболеваний у шахтеров
Описание условий труда угольных шахт. Цитокины и их влияние на развитие легочной профпатологии. Ассоциация полиморфизмов генов цитокинов с легочной профессиональной заболеваемостью. Общая характеристика легочных профзаболеваний работников угольных шахт.

курсовая работа [45,8 K], добавлен 15.06.2017

Другие документы, подобные "Гігієнічна характеристика умов праці та ризиків розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.