Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

АБДОМІНОКРАНІАЛЬНА ТРАВМА ПОЄДНАНА З АЛКОГОЛЬНОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ (КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНА ТАКТИКА)

Новіков Федір Микитович

УДК 617.55-001.+617.51-001+616.831-001+

616.89-008.441.13-06.

14.01.03 - хірургія

Київ - 2003

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України та Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Гур'єв Сергій Омелянович, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, заступник директора.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

- доктор медичних наук, професор Білий Володимир Якович, Головне військово-медичне управління, Головний хірург МО України;

- доктор медичних наук, професор Орлов Юрій Олександрович, Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України, керівник клініки дитячої нейрохірургії

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 06.02.2003 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

Автореферат розісланий 04.01.2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Ничитайло М.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема множинної та поєднаної травми завжди важлива для медичної науки та суспільства у цілому, проте, варто зауважити, що у минулому це стосувалося переважно ураження воєнного часу та пов'язаного з бойовими діями. Особливої значущості ця проблема набула у другій половині ХХ сторіччя у зв'язку з техногенною революцією. До того ж змінилися обставини виникнення пошкодження, яке стало переважно наслідком виробничої, суспільної та побутової діяльності людини у мирний час та, нажаль, зловживання алкоголю.

Практика останніх років свідчить, що рівень травматизму серед населення не має тенденції до зниження, навпаки, частота і тяжкість травми щорічно збільшуються. Тому система охорони здоров'я будь якої розвинутої країни та суспільства в цілому повинні усвідомити: у повсякденній діяльності завжди існуватиме питання запобігання, реагування та реабілітації потерпілих, що зазнали різноманітної травми (А. П. Ромоданов, 1984; А. Б. Русанов, 1994; М. Є. Поліщук, 2000; A. Wilson, 1990).

За даними ВООЗ, тяжке механічне пошкодження, що стало причиною смерті, посідає третє місце, поступаючись серцево-судинним та онкологічним захворюванням (В. Ф. Трубников, 1980; Л. Б. Штейн, 1987; В. Ф. Пожарський, 1989; Г. Г. Рощин, 2000; A. I. Walt, 1983; M. Wick та співавт. 1997).

В структурі дорожньо-транспортного, побутового й виробничого травматизму важливе місце посідає поєднана травма, особливо тяжким перебігом характеризується абдомінокраніальна травма (АКТ) (В. Ф. Мичурин та співавт., 1986;И. Ф. Попов, 1986; А. К. Зельцер та співавт., 1989; K. Nordenholz, 1997; Ch. Wade, 1997). Частота післяопераційних ускладнень у потерпілих з поєднаною травмою становить від 28,5 до 73,2% (Г. Г. Рощин та співавт., 1998).

Однією з основних причин цього є несвоєчасна і не завжди точна діагностика і, як наслідок, неадекватне лікування цих патологічних станів з точки зору тактики обраних лікувальних технологій (С. А. Павловичев, 1985; К. Н. Голобородько та співавт., 1989; Г. Н. Цибуляк, 1995; С. О. Гур'єв, 2001; G. Herve, 1987).

Проте, у доступній літературі не висвітлені методичні підходи до діагностики й лікування АКТ, що виникла на фоні алкогольного сп'яніння (алкогольна АКТ - ААКТ). Поза увагою дослідників перебувають питання організації лікувального процесу з огляду на клініко-епідеміологічні характеристики на ранньому госпітальному етапі. Всі ці обставини послужили основою для планування і проведення цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦЕМД та МК) МОЗ України, клінічною базою якої є Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Дослідження проведені у складі загального комплексу галузевих науково-дослідних робіт УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України і є частиною науково-дослідної роботи за темою: “Особливості діагностики та хірургічного лікування поєднаного ураження органів грудної та черевної порожнин мирного часу” (1997-1999 рр., номер державної реєстрації 0195 V 027858) та “Наукове обґрунтування системи та стандартизовані протоколи надання медичної допомоги потерпілим з поєднаною травмою” (2000-2002 рр., номер державної реєстрації 0100V002784).

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи були опрацювання та наукове обґрунтування методів діагностики й лікування поєднаної АКТ, що виникає на фоні алкогольного сп'яніння, для підвищення ефективності надання медичної допомоги потерпілим з таким патологічним станом на госпітальному етапі лікування.

Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні задачі дослідження.

Вивчити структуру та клініко-нозологічні характеристики поєднаної АКТ, обтяженої алкогольною інтоксикацією, у загальній структурі механічного пошкодження.

Вивчити особливість клінічного перебігу пошкодження органів черевної порожнини при поєднаній травмі з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) різної тяжкості та алкогольною інтоксикацією.

Розробити нові методичні підходи до використання медичних технологій діагностики поєднаної АКТ з ураженням органів черевної порожнини на фоні алкогольного сп'яніння для визначення стану, прогнозу і технології лікування потерпілих.

Розробити нову методологію застосування медичних технологій лікування потерпілих з поєднаною АКТ різної тяжкості на госпітальному етапі.

Провести науковий аналіз ефективності розроблених діагностичних, лікувальних та організаційних рішень та їх впливу на якість та наслідки лікування потерпілих.

Розробити пропозиції з удосконалення діагностики, лікування та організації надання невідкладної медичної допомоги потерпілим з поєднаною АКТ на фоні алкогольної інтоксикації.

Об'єкт дослідження - поєднана абдомінокраніальна травма.

Предмет дослідження - вплив алкогольної інтоксикації на клініко-нозологічні характеристики, клінічні ознаки та особливості надання медичної допомоги потерпілим з поєднаною абдомінокраніальною травмою.

Методи дослідження: статистичний, клінічні, ультразвукове дослідження (УЗД), магніто-резонансна томографія, оперативно-діагностичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведений клініко-епідеміологічний та клініко-нозологічний аналіз АКТ, що виникла на фоні алкогольної інтоксикації, з вивченням впливу існуючих тактико-діагностичних заходів на результати лікування поєднаного пошкодження у потерпілих з алкогольною інтоксикацією. Розроблені і науково обґрунтовані медичні технології діагностики й лікування на госпітальному етапі хворих цієї категорії, спрямовані на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги і профілактику післяопераційних ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблені, обґрунтовані і запроваджені в клініці нові до-, інтра- та післяопераційні діагностично-лікувальні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілим з АКТ на фоні алкогольної інтоксикації дозволяють: підвищити якість обстеження; поліпшити результати оперативних втручань на органах черевної порожнини та головному мозку; знизити частоту післяопераційних ускладнень. Запропонований алгоритм діагностично-лікувального напрямку забезпечує скорочення строків визначення пошкоджень, які загрожують життю потерпілого або запобігання ускладнень, які можуть бути домінуючими у порушенні вітальних функцій полісистемного характеру у подальшому. На впровадження способу підготовки стандартизованої карти та введення бази даних для компютерної обробки на основі первинного обстеження хворих одержане посвідчення про раціоналізаторську пропозицію №63198 від 10.06.98 р.

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота є особистою працею, в якій автором здійснений аналіз даних літератури щодо сучасного погляду на питання організації, діагностики й лікування потерпілих з поєднаною травмою з ураженням головного мозку та органів черевної порожнини, а також результатів наукового аналізу клінічного матеріалу та дослідження сучасних методів діагностики й лікування потерпілих з поєднаною АКТ на фоні алкогольної інтоксикації. На підставі особистого досвіду автором обґрунтована доцільність використання комплексу сучасних діагностично-лікувальних технологій на основі наукового аналізу клініко-епідеміологічних та клініко-нозологічних характеристик політравми, вивчення причин діагностичних помилок, визначення рангів нозологічних абдомінальних уражень, що дозволяє більш системно підходити до надання невідкладної медичної допомоги потерпілим. Більшість операцій і подальша стаціонарна реабілітація здійснені здобувачем особисто. Самостійно проведений статистичний аналіз результатів обстеження й лікування хворих. Співавторство у наукових працях, опублікованих за матеріалами дисертації, було вагомим і продуктивним.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та результати дисертаційної роботи викладені та обговорені на: науково-практичній конференції хірургів (Запоріжжя, 1993); науково-практичній конференції з актуальних питань невідкладної допомоги (Київ, 1995); ювілейній науково-практичній конференції (Львів, 1997); засіданнях вченої ради Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України (Київ, 1998; 1999); ХІІІ з'їзді ортопедів-травматологів України (Донецьк, 2001); І з'їзді токсикологів України (Київ, 2001); І Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Політравма - сучасна концепція надання медичної допомоги” (Київ, 2002).

Публікації за темою дисертації. Основні матеріали дисертаційного дослідження викладені у 12 наукових працях, в тому числі 1 посібнику для медичних працівників, 4 статтях, опублікованих у фахових журналах, рекомендованих у переліку ВАК України, 5 - в наукових збірниках, одержані посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 121 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів клінічного матеріалу, заключення, висновків та списку використаних джерел, що включає 212 посилань. Робота ілюстрована 32 таблицями, 8 малюнками, додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

абдомінокраніальна травма алкогольна інтоксикація

В дисертаційній роботі першочергове значення має вибір методів збирання інформації для визначеного масиву дослідження та методології аналізу одержаної інформації. Особливістю дослідження є його клініко-епідеміологічна та клініко-нозологічна спрямованість, що зумовлює збирання та аналіз інформації у потерпілих, що перебували у вкрай тяжкому стані, який наближається за своїм обсягом до генеральної сукупності явища.

Загальна характеристика матеріалу та методів дослідження.

Україна є великою Європейською державою, яка займає територію 603 700 км2 з різноманітними географічними умовами, населення її (на 01.01.98 р.) становить 51725 400 чоловік.

У 1995 р. в Україні зареєстровано 264651 травм, при цьому рівень травматизму становив 5135,9 на 100 000 населення. За даними попередніх пошукових досліджень, 30,2% від усіх видів травми спостерігали у потерпілих, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, при цьому частота АКТ за алкогольного спяніння становила 20 - 30 % усіх видів травми. Київ з населенням 2654 600 представляє певне травматичне середовище, достатнє для виникнення поєднаного пошкодження, рівень травматизму становить 552,8 на 10 000 населення.

Виходячи з мети та завдань дослідження, нами проведений аналіз ситуації у генеральній сукупності явища, результати якого довели нереальність вивчення ситуації в межах цієї сукупності, тому, відповідно до вимог закону великих чисел, нами обраний як база дослідження Центр політравми УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, який надавав медичну допомогу майже всім потерпілим з політравмою до 1999 р.

Інформацію одержували з медичної документації клінік політравми, нейрохірургії та відділення спеціалізованої травматології. Обсяг і період дослідження: 20514 досліджень в токсикологічній лабораторії; 315 первинних документа (медичних карт стаціонарних хворих) клініки політравми за 1993 - 1997 р.; статистична інформація в межах України та Києва.

У подальшому з 315 потерпілих з АКТ вибірково виділені дві групи: у 167 (53,02%) - виявлений етанол у крові, 148 - без ознак алкогольного сп'яніння. Усі хворі з поєднаною АКТ розподілені на чотири групи відповідно до ступеня тяжкості анатомічного ушкодження.

Клініко-епідеміологічна характеристика абдомінокраніальної травми

Під час аналізу масиву потерпілих за типом пошкодження та ступенем алкогольної інтоксикації встановлено деяку закономірність типу пошкодження (політравма, ізольована травма: краніальна та абдомінальна).

За відсутності алкогольної інтоксикації у змішаному масиві вивчення переважала ізольована ЧМТ - у 63,09% потерпілих, ізольована закрита травма живота (ЗТЖ) - у 62,29%, політравма - у 46,71%. За легкого та середнього ступеня алкогольної інтоксикації виявлене збільшення частоти політравми (44,2% поєднаних пошкоджень), ізольована ЧМТ виникла у 28,24%, ізольована ЗТЖ - у 28,68% потерпілих. У вибірковому масиві потерпілих з рівнем алкоголю в крові 3 - 5о/оо (65,1 - 108,5 ммоль/л) дещо переважала політравма, за вмісту алкоголю понад 5о/оо (108,5 ммоль/л) частота усіх типів пошкодження була однаковою. Розподіл потерпілих за ступенем алкогольної інтоксикації та типом пошкодження наведений у табл. 1.

Епідеміологічні та нозологічні характеристики при політравмі на фоні алкогольної інтоксикації, як і за будь-якої нозологічної форми захворювання або поєднаній патології, викликають певний науковий та практичний інтерес, мають важливе медико-соціальне значення, а також відіграють важливу роль під час діагностики та організації лікування хворих цієї категорії. За даними аналізу, АКТ виявляли з частотою 22,07% від всієї кількості ААКТ і 53,98% - політравми. У той же час аналіз свідчить, що з усіх хворих з АКТ потерпілих у стані алкогольного спяніння було 53,02%.

Таблиця 1

Розподіл потерпілих за ступенем алкогольної інтоксикації та типом пошкодження

Нозологічна форма	Кількість спостережень (%) за вмісту алкоголю в крові, о/оо
	до 0,3	0,3-0,5	0,6-1,5	1,6-2,5	2,6-3,0	3,0-5,0	понад 5	0,5 понад 5
Політравма	46,71	4,39	27,82	16,38	2,59	2,04	0,07	53,29
Ізольована ЧМТ	63,09	4,36	18,29	9,95	2,14	2,06	0,10	36,91
Ізольована ЗТЖ	62,29	4,81	17,36	11,32	2,21	2,01	-	37,71

Найбільш частим пошкодженням органів черевної порожнини була травма печінки, найбільш рідким - жовчного міхура. Аналіз свідчить що за множинного пошкодження органів черевної порожнини середній коефіцієнт поєднання становить 2,20 (694 пошкодження у 315 потерпілих), 167 травмованих були у стані алкогольного сп'яніння, у них виявлено 443 анатомічних пошкодження органів черевної порожнини. При цьому множинність абдомінальної травми в цій групі значно більше; з коефіцієнт поєднання становив 2,65.

Таблиця 2

Загальна нозологічна характеристика ААКТ

Пошкоджений орган черевної порожнини	Питома вага, %	Ранг *
	у загальній травмі черевної порожнини	у загальній АКТ	в ААКТ	в ізольованій ЗТЖ	у множинній ААКТ
Печінка	4,72	17,20	29,26	22,22	77,78	1
Шлунок і тонка кишка	0,10	3,81	6,47	30,32	69,68	4
Товста кишка	0,09	3,43	6,15	20,31	79,69	5
Підшлункова залоза	0,09	3,44	5,82	11,26	88,74	6
Брижа кишечника	0,29	10,70	16,09	24,92	75,08	3
Великий сальник	0,07	3,25	5,50	11,28	88,72	7
Селезінка	0,41	15,10	25,58	20,11	79,89	2
Жовчний міхур	0,06	3,05	5,18	5,69	94,31	8
Разом	-	56,92	100	-	-	-

Примітка. * - до питомої ваги в ААКТ.

Під час вивчення характеру розподілу пошкодження анатомічних структур черевної порожнини з огляду на наявність алкогольної інтоксикації встановлене, що частота пошкодження кількох органів черевної порожнини при ААКТ значно більша (табл. 2).

За ранговим розподілом моно- і поліорганних пошкоджень органів черевної порожнини при ААКТ на перше місце виходить ураження печінки; на другому місці перебуває ураження селезінки, частота якого становить майже половину всіх видів пошкодження органів черевної порожнини; на третьому місці - пошкодження брижі (тонкого і товстого кишечника).

З метою об'єктивізації одержаних результатів визначений ранговий показник відносного ризику (ВР) виникнення поєднаного пошкодження з ураженням інших органів черевної порожнини. Так, найбільший показник ВР поєднаного пошкодження з іншими органами черевної порожнини встановлений для жовчного міхура (ВР 16,57) та підшлункової залози (ВР - 7,88). У той же час найбільші за значенням питомої ваги ураження печінки, селезінки та брижі мають коефіцієнт ВР поліорганних пошкоджень відповідно 3,50; 3,97; 3,01, посідаючи за зазначеними показниками 5 - 7-ме рангові місця.

Характеристика й аналіз механізмів травми та виду травматизму

Важливим клініко-епідеміологічним показником, який має велике діагностичне, лікувально-тактичне та прогностичне значення, є механізм травми. Під час аналізу механізму виникнення АКТ встановлено три види пошкодження: прямий удар, стискання, падіння з висоти (кататравма). Пошкодження органів черевної порожнини найбільш часто виникають при прямому ударі, що виявляли у 67,61% потерпілих, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, при стисканні - у 10,34% та падінні з висоти - у 22,05%.

Для отримання більш повного уявлення про можливі наслідки поєднаної травми важливим є встановлення механізму травми залежно від виду травматизму (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл масиву вивчення за видами травматизму залежно від механізму травми

Травматизм	Частота виявлення, %
	прямий удар	стискання	падіння з висоти	Загалом
Побутовий	25,34	13,06	60,59	100
Вуличний	16,51	12,91	70,58	100
Виробничий	18,19	36,35	45,46	100
Спортивний	25,00	9,15	65,85	100
ДТП	90,96	9,14	-	100
Кримінальний	82,14	2,86	15,00	100
Разом у загальному масиві	67,61	10,34	22,05	100

Найбільш часто (у 90,96% спостережень) пошкодження органів черевної порожнини від прямого удару виникає під час дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), кримінальної травми (у 82,14%), побутової травми (у 25,34%). Тяжкою поєднаною травмою з ураженням органів черевної порожнини є пошкодження, що виникає на виробництві, механізм травми - стискання (у 36,35% спостережень).

Аналіз діагностичного процесу у потерпілих з поєднаною абдоміно-краніальною травмою

Одним з важливіших критеріїв, що характеризують АКТ як нозологічну групу є розподіл контингенту потерпілих за ступенем тяжкості пошкодження. Проведений порівняльний аналіз груп потерпілих за двома ознаками: відсутності або наявності алкогольної інтоксикації будь-якого ступеня та наслідками поєднаного ураження (одужання або смерть потерпілого). Дані аналізу наведені у табл. 4.

Таблиця 4

Розподіл потерпілих за тяжкістю анатомічного пошкодження залежно від характеру травми, віку та наявності алкогольної інтоксикації

Ступінь тяжкості анатомічного пошкодження	Характер травми	Кількість хворих з ААКТ
		ААКТ	АКТ
		абс.	%	абс.	%
І ступінь. Пошкодження легке та середньої тяжкості, летальність до 10% (max - 19 балів)	ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД	1 1 - -	11,11 50 - -	8 1 - -	88,89 50 - -
ІІ ступінь. Тяжке пошкодження летальність до 25% (20 - 34 балів)	ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД	17 18 2 8	47,22 62,07 25 88,89	19 11 6 1	52,78 37,93 75 11,11
ІІІ ступінь. Тяжке пошкодження, летальність до 50% (35 - 48 балів)	ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД	5 39 18 11	71,43 67,24 42,86 42,31	2 19 24 15	28,57 32,76 57,14 57,69
ІV ступінь. Дуже тяжке пошкодження, летальність до 75% і вище (min - 49 балів	ЧМТ, ЗТЖ ЧМТ, ЗТЖ+1 АД ЧМТ, ЗТЖ+2 АД ЧМТ, ЗТЖ+3 АД	- 8 22 17	- 61,54 52,38 50	- 5 20 17	- 38,46 47,62 50
Всього	-	167	53,02	148	46,98

Примітка. АД - анатомічна ділянка.

Ступінь тяжкості анатомічного пошкодження	Частота виявлення, %	Середній вік потерпілих, років (M+m)	Індекс тяжкості за шкалою PTS
			живих	померлих
І	3,49	38,2+11,3	14,9+0,1	-
ІІ	26,03	43,8+4,7	25,4+0,3	30,3+0,7
ІІІ	42,23	36,4+3,1	38,3+0,2	45,1+0,3
ІV	28,25	42,5+4,4	52,8+0,7	61,3+1,0
Разом	315 (100%)		-	-

У всіх чотирьох групах відмічено об'єктивну різницю по тяжкості між хворими, що померли, і хворими, які одужали, і відповідно складає: І ступінь - 14,9 + 0,1 - max 19; ІІ ступінь - 25,4 + 0,3 - 30,3 + 0,7; ІІІ ступінь - 38,3 + 0,2 - 45,1 + 0,3; IV - 52,8 + 0,7 - 61,3 + 1,0, що відображає M2 - M1 дорівнює: XI = 4,1; XII = 4,9; XIII = 6,8; XIV = 8,5.

Загальна летальність серед постраждалих на абдомінокраніальну травму з наявністю алкогольної інтоксикації склала 47,9 %, а відповідний розподіл з урахуванням ступеня тяжкості такий: І - 0; ІІ - 22,22 %; ІІІ - 42,46 %; IV ,- 82,9 %. Летальність у групі постраждалих на абдомінокраніальну травму без алкогольної інтоксикації - 52,02 %, з відповідним груповим розподілом: І - 0; ІІ - 21,62 %; ІІІ - 55,0 %; IV- 85,71 %. Як свідчать вищенаведені дані є можливість стверджувати з достатньою долею вірогідності, що загальна летальність у контингенті постраждалих з алкогольною інтоксикацією менш ніж у контингенту порівняння на 4,12 % питомої ваги (47,9 % та 52,02 %). При цьому визначеність розбіжності складає майже 1 % загального контингенту вивчення.

Таким чином не можна стверджувати, що наявність алкогольної інтоксикації є позитивним фактором, що впливає позитивно на наслідки абдомінокраніальної травми, але дозволяє стверджувати про відсутність негативного впливу цього фактора на показники летальності постраждалих.

Поряд з визначенням ступеня тяжкості поєднаної травми важливий вибір тактико-діагностичного та лікувального алгоритму, який передбачає, що за короткий строк необхідно встановити наявність свідомості й шоку; розподілити потерпілих за потоком; визначити послідовність протишокових заходів, обстеження, оперативного втручання, оптимальний обсяг оперативного втручання з метою попередження поліорганної недостатності; провести активне динамічне спостереження на ранньому госпітальному етапі (схема).

Важливе місце у комплексі діагностики пошкодження органів черевної порожнини при поєднаній АКТ займає підхід, за якого аналізують типові симптоми, що об'єктивно відображають хірургічне захворювання органів черевної порожнини або їх монотравму.

У послідовності обстеження варто визначити деякі закономірності: за найбільш тяжкої ЧМТ виявляють ознаки, що свідчать про значні розлади вітальних функцій організму: серцево-судинної системи, органів дихання та ін., у той же час, менш тяжка травма ЦНС - ААКТ проявляється симптомами пошкодження чи вторинного порушення функції органів черевної порожнини (біль, нудота, розлади перистальтики, позитивні ознаки подразнення очеревини).

Нами вивчені симптоми абдомінальної травми залежно від ступеня тяжкості ЧМТ (табл. 5).

Таблиця 5

Аналіз частоти виявлення абдомінальних симптомів залежно від тяжкості ЧМТ при ААКТ

Симптом	Частота виявлення, %
	струс головного мозку	забій головного мозку	здавлювання мозку
Біль у животі	31,4	5,1	-
Нудота *	52,4	5,1	-
Блювання *	71,4	65,5	26,0
Блідість шкіри *	45,2	32,1	50,0
Здуття живота	10,7	15,4	24.0
Відсутність перистальтики	62,7	2,9	4,0
Френікус-симптом	43,6	12,8	-
Напруження мязів передньої черевної стінки	26,4	34,6	12,1
Тахікардія *	54,4	70,8	84,0
Притуплення звука під час перкусії живота	15,6	16,3	6,8
Лейкоцитоз	36,9	33,4	62,0
Підвищення активності -амілази	36,9	33,4	42,0
Наявність садин (синців) на тілі	76,3	62,3	55,3

Примітка * - ці симптоми не тільки абдомінальні, а частково є свідченням пошкодження головного мозку та алкогольної інтоксикації.

Аналіз ефективності лікувально-діагностичних заходів у потерпілих з алкогольною абдомінокраніальною травмою

Планування процесу діагностики та лікування потерпілих з поєднаною травмою здійснюють з перших хвилин після їх госпіталізації і до оформлення епікризу, беручи до уваги дані з документів догоспітального етапу. Нами вивчені шляхи та види доставки хворих з АКТ до лікарні швидкої допомоги у 1993-1997 рр.

Для створення системного уявлення в підрозділах та установах, які залучають для надання невідкладної медичної допомоги потерпілим з поєднаною травмою, слід розглядати всі етапи їх лікування як послідовний процес застосування медичних технологій починаючи з місця події, транспортування хворих до стаціонару та на госпітальному етапі.

Щодо госпіталізації потерпілих за направленням бригад швидкої медичної допомоги та планування дій раннього госпітального етапу ці питання загальновизначені. Початок медичної допомоги потерпілим з поєднаною АКТ, транспортованих без супроводження медичних працівників (міським або приватним транспортом), слід вважати етапом на місці події. Кількість таких хворих становить 9 - 17%, клінічний перебіг поєднаної травми на ранньому госпітальному етапі менш прогнозований.

Під час аналізу представлених обчислень, встановлене, що значну кількість потерпілих - з ААКТ і АКТ - відповідно 91,12 % та 83,61% доставляють у стаціонар бригадами швидкої медичної допомоги, що підтверджує тяжкий стан хворих і необхідність застосування для їх обстеження і лікування всього арсеналу напрацьованих технологій.

Для підтвердження наявності або виключення пошкодження органів черевної порожнини нами використані такі методи: лапароцентез, лапароскопію, УЗД черевної порожнини, магнітнорезонансну томографію.

Аналізуючи результати наших спостережень, ми погоджуємося з висновками інших авторів щодо обраних технологій діагностики абдомінального ураження при поєднаній АКТ: при ААКТ ознаки ураження органів черевної порожнини менш виражені. Тому слід широко визначати показання до виконання лапароцентезу (лапароскопії) у потерпілих з АКТ на фоні алкогольної інтоксикації або за тяжкого перебігу шоку при достатньому обсягу протишокових заходів (табл. 6).

Надання кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам з хірургічним захворюванням, в тому числі потерпілим з ЗТЖ, не обходить питання лікування гострої крововтрати. Тому проблема її компенсації завжди актуальна. У багатьох ситуаціях під час виконання операції з приводу пошкодження органів черевної порожнини, нам доводилося вирішувати питання про заміщення крововтрати шляхом гемотрансфузії донорської крові або власної крові хворого. Маючи у цьому питанні певний досвід, вважаємо за доцільне зупинитись на наступному.

Та частина крові, яка під час травми накопичується у черевній порожнині, змінює морфологічні та фізіологічні властивості, проте, через її автентичність та доступність до використання вона є найбільш прийнятною.

Таблиця 6

Аналіз ефективності виявлення гемоперітонеуму за строками виконання лапаротомії у хворих з поєднаною травмою та алкогольною інтоксикацією

Тактичне рішення	Кількість спостережень (%) у строки виконання, год	Загалом
	до 1	до 2	до 3	понад 6
	(+)	(-)	(+)	(-)	(+)	(-)	(+)	(-)	(+)	(-)
Лапароцентез	76,40	72,81	19,48	8,29	2,25	4,84	1,87	14,06	100	100
Мікролапаротомія	91,30	51,79	4,35	26,78	4,35	7,14	-	14,29	100	100
Лапаротомія	56,0	-	24,0	* 50,0	12,0	* 50,0	8,0	-	100	100
Разом	75,87	70,12	18,73	10,57	3,17	5,28	2,22	14,02	100	100

Примітка. (+) - наявність ознак гемоперитонеуму з показанням до лапаротомії; (-) - відсутність ознак гемоперитонеуму без показань до лапаротомії; * - діагностична лапаротомія.

Під час аналізу результатів дослідження крові у двох групах по 25 потерпілих встановлено, що кров, зібрана для реінфузії у потерпілих з пошкодженням органів черевної порожнини, значно відрізняється залежно від характеру травми. За ізольованої травми вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та гематокрит значно вищий, ніж за поєднаної, оскільки в умовах поєднаної травми кровотеча більш виражена. В умовах гіповолемії з централізацією крові зниження кровообігу в органах черевної порожнини на 30 - 50% є об'єктивно закономірним. Це слід мати на увазі, оскільки обєм крові, повернутої до кров'яного русла потерпілого з поєднаною травмою, слід вважати як 50% стандартного обєму донорської крові і компенсувати шляхом трансфузії донорської крові.

Використання УЗД має важливе значення у діагностичних алгоритмах під час обстеження потерпілих з закритою травмою органів черевної порожнини.

УЗД, як і решту візуальних методів, застосовують у потерпілих за стабільного стану гемодинаміки та дихальної системи, в той час, як у клінічно нестабільних хворих одразу виконують оперативно-діагностичне втручання.

У зв'язку з цим УЗД має такі завдання.

виявлення вільної рідини у черевній порожнині (кров, сеча та ін.);

виявлення підкапсульного пошкодження паренхіматозних органів;

виявлення гематоми, забою паренхіматозних органів.

Набутий багаторічний досвід УЗД у повсякденній практиці обстеження хворих з поєднаною травмою свідчить, що використання діагностичних приладів SSD 330 - 680, SSD 990 - 1400 фірми “Aloka” (Японія) з конвексними датчиками з частотою 3,5 мГц на сучасному етапі достатньо сприйнятливе.

За період 1997-1998 рр. нами обстежені 1550 потерпілих, госпіталізованих в клініку політравми, яким було показане здійснення УЗД через наявність ЗТЖ за відсутності абсолютних показань до виконання невідкладного хірургічного втручання.

З метою виключення наявності вільної рідини у черевній порожнині або наявності розриву (у тому числі підкапсульного) паренхіматозного органа УЗД проводили за невідкладними показаннями без попередньої підготовки хворих.

Потерпілим з ознаками гематоми, забою паренхіматозного органа УЗД виконували після відповідної підготовки, натще серце.

Пошкодження, пов'язане з травмою, виявлене у 313 (20,19%) потерпілих, в тому числі центральна гематома печінки - у 10,29 %, гематома селезінки - в 1,27%; у 3,54% - розрив селезінки, що потребувало здійснення оперативного втручання: зашивання рани селезінки або спленектомія.

Окрему категорію становили потерпілі з поєднаною травмою, у 14,47% з яких протягом першої доби виявлений розрив нирки. Як компонент поєднаної травми цей вид пошкодження на ранньому госпітальному етапі не був провідним у порушенні вітальних функцій, проте, у подальшому, після стабілізації показників гемодинаміки, включало проведення оперативного втручання.

Найбільшу (51,13%) кількість хворих з поєднаною травмою з клінічними ознаками пошкодження органа заочеревинного простору становили потерпілі з забоєм нирок, які потребували проведення консервативної терапії та УЗД в динаміці.

Наявність торакального компоненту поєднаної травми у більшості спостережень верифікували за даними рентгенологічного дослідження; у 19,3% обстежених УЗД дозволило встановити присутність в плевральних порожнинах рідини (гемоторакс, гемоплеврит).

Важливим етапним методом обстеження потерпілих з поєднаною АКТ за стабільних показників діяльності серцево-судинної, центральної нервової систем та наявності ознак травми живота є магніторезонансна томографія. Цей метод дослідження дає можливість підтвердити або розширити дані про характер, обсяг, локалізацію ураження, а також є допоміжним методом динамічного спостереження за можливістю обирати тактику лікування.

Таким чином аналіз даних, одержаних нами при лікуванні та спостереженні хворих з поєднаною травмою на фоні алкогольної інтоксикації або без такої свідчив, що додержання прийнятих алгоритмів діагностично-лікувального процесу сприяло значному зменшенню кількості діагностичних помилок, внаслідок чого, відповідно, своєчасна діагностика та виконання оперативного втручання забезпечили кращі результати. І навпаки, непрофільна госпіталізація через недостатнє використання тактико-діагностичних технологій значно збільшує вірогідність несвоєчасної діагностики АКТ у потерпілих з алкогольною інтоксикацією.

Дані аналізу наведені у табл. 7.

Таблиця 7

Визначення коефіцієнту асоціації показників діагностичних помилок залежно від стану алкогольного сп'яніння

Підрозділ лікарні	Верифікація діагнозу	Разом	ra	2	st2	ДС
	Без помилок	Помилка
Клініка політравми	1033	11	1044	0,053	21,27	10,83	+
Спеціальна травматологія	6289	264	6553
Загалом	7322	275	7597

Примітка. ДС - достовірність.

Таким чином, на сучасному етапі ефективного системного надання невідкладної медичної допомоги потерпілим з поєднаною АКТ на фоні алкогольної інтоксикації слід брати до уваги не тільки комплекс методів лікування полісистемного та поліорганного ураження, а й своєчасне визначення цих уражень з метою запобігання виникненню необоротних ускладнень травматичної хвороби.

ВИСНОВКИ

В структурі загального травматизму на фоні алкогольної інтоксикації АКТ становить 22,07% та 53,98% - від загального масиву поєднаної травми. За частотою пошкодження органів черевної порожнини переважає ураження печінки та брижі; за видами травматизму - ДТП та кримінальна травма.

Перебіг пошкодження органів черевної порожнини при АКТ має певні особливості залежно від тяжкості краніального пошкодження та ступеня алкогольної інтоксикації. Найбільшу небезпеку щодо виникнення полісистемного та поліорганного ушкодження у постраждалих з поєднаною АКТ становить алкогольна інтоксикація легкого та середнього ступеня (у 44,20% спостережень), з коефіцієнтом поєднання 2,65.

Застосування розроблених методичних підходів, незалежно від клінічних ознак пошкодження органів черевної порожнини, з використанням алгоритму діагностики й лікування потерпілих з поєднаною АКТ на фоні алкогольної інтоксикації, які включають лапароцентез, мікролапаротомію, лапароскопію, дозволяють визначити їх протягом першої години раннього госпітального періоду у 76,4 - 91,30% спостережень.

Реалізація діагностично-лікувального процесу у потерпілих з АКТ потребує застосування існуючих технологій надання медичної допомоги за спеціальною методологією та методиками, що дозволяє значно підвищити якість цього процесу з огляду на ступінь тяжкості ЧМТ на фоні алкогольної інтоксикації.

Впровадження розроблених і удосконалених діагностичних та організаційних технологій дозволило знизити частоту діагностичних помилок з 4,19 до 1,06%.

Розподіл потерпілих з АКТ на два потоки - з ознаками шоку і без таких, беручи до уваги стан свідомості, дозволило на ранньому госпітальному етапі застосувати усі сучасні діагностично-лікувальні технології, що забезпечило виявлення пошкодження органів черевної порожнини у 94,60%.

Наявність алкогольного сп'яніння у потерпілих з поєднаною АКТ не справляє суттєвого впливу на результати лікування за умови застосування апробованих нами тактико-діагностичних технологій.

Алкогольна АКТ вимагає специфічного ставлення до діагностики абдомінального та мозкового ураження на ранньому госпітальному етапі з огляду на можливість атипового перебігу травматичної хвороби.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Рощін Г.Г., Поляченко Ю.В., Мазуренко О.В., Гур'єв С.О., Барамія Н.М., Мацидонська Г.Ф., Новіков Ф.М., Гергая Т.В. Бальна оцінка тяжкості травми: Навчальний посібник.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.-71 с.

Дисертант приймав участь у підборі матеріалу, його аналізі та розрахунках.

Пугачев А.Д., Барамия Н.Н., Кукуруз Я.С., Новиков Ф.Н. Хирургическое лечение закрытой травмы живота // Клин. хирургия.-1991.-№ 4.-С. 34-37.

Дисертантом проведений підбір, реферування джерел літератури щодо проблеми, що вивчається, частковий підбір матеріалу та його аналіз.

Барамия Н.Н., Рощин Г.Г., Заруцкий Я.Л., Мищенко А.А., Новиков Ф.Н. Тяжелая сочетанная травма у пострадавшей в третьем триместре беременности с травматическим родоразрешением в брюшную полость // Клін. хірургія.-1996.-№ 6.-С. 47-48.

Дисертант особисто підбирав джерела літератури та безпосередньо вів потерпілу як палатний лікар.

Барамія Н.М., Рощін Г.Г., Анкін Л.М., Заруцький Я.Л., Новіков Ф.М. Діагностика закритих пошкоджень при поєднаній травмі //Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги: Матеріали. наук.-практ. конф.-Львів, 1997.-С. 12-13.

Дисертантом провведений аналіз джерел літератури, підбір матеріалу, обчислення результатів.

Жученко П.І., Новіков Ф.М., Барамія Н.М., Гур'єв С.О., Білогривенко С.Г., Сацик С.П., Калін А.В. Аналіз важкості ушкоджень, летальності і строків оперативного лікування переламів стегнової кістки у потерпілих з поєднаною травмою. // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2000.-Вип. 9, кн. 1.-С. 142-149.

Дисертант брав участь у підбиранні матеріалу, обчисленні та аналізі одержаних даних.

Гур'єв С.О., Рощін Г.Г., Барамія Н.М., Заруцький Я.Л., Кукуруз Я.С., Новіков Ф.М., Гергая Т.В., Сацик С.П., Вендолін Ю.В. Полісистемні та поліорганні пошкодження // Літопис травматології та ортопедії.-1999.-С. 72-73

Дисертант приймав участь у підборі матеріалу.

Гур'єв С.О., Барамія Н.М., Новіков Ф.М., Вендолін Ю.В., Кузьмін В.Ю, Кукуруз Я.С., Сацик С.П., Голак А.Р. Скелетная травма как компонент полисистемных повреждений (структурно-нозологический аспект) // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2000.-Вип. 9, кн. 2.- С. 25-29.

Дисертантом розроблені основні принципи реалізації оперативного та лікувального процесу у потерпілих з подальшим диспансерним спостереженням.

Рощін Г.Г., Поляченко Ю.В., Барамія Н.М., Мазуренко О.В., Новіков Ф.М., Кукуруз Я.С., Бондаренко О.С. Стандартизована карта первинного огляду травмованого // Шпитал. хірургія.-2000.-№ 3.-С. 120-126.

Дисертантом розроблені основні принципи реалізації лікувально-діагностичного процесу у потерпілих з поєднаною травмою, частковий відбір матеріалу та аналіз впроваджених заходів.

Рощін Г.Г., Гур'єв С.О., Новіков Ф.М. Травматична хвороба на фоні екзогенної інтоксикації психоактивними речовинами // Зб. наук. праць І з'їзду токсикологів України.-К., 2001. - С. 51.

Дисертантом проведений аналіз джерел літератури, підбір матеріалу, розрахунки.

Гур'єв С.О., Гуселетова Н.В., Жученко П.І., Знахарчук В.М., Ільїн Ю.В., Моцюк С.В., Новіков Ф.М. Наукові засади аналізу летальності внаслідок полісистемних та поліорганних пошкоджень // Зб. наук. праць ХІІІ з'їзду ортопедів-травматологів України.-Донецьк, 2001.-С. 54-56.

Дисертант приймав участь у підборі матеріалу, розрахунках та аналізі джерел літератури.

Рощін Г.Г., Новіков Ф.М., Барамія Н.М., Гур'єв С.О., Мазуренко О.В., Пагава О.З. Розлади у хворих з політравмою викликані вживанням психоактивних речовин // Зб. наук. праць Української військово-медичної академії.-К., 2002. Вип. 11- С. 80-85.

Дисертант безпосередньо приймав участь в операціях та лікуванні хворих, вивчені джерел літератури.

Новіков Ф.М., Рощін Г.Г., Кукуруз Я.С., Кузьмін В.Ю. Досвід роботи мобільного шпиталю у ліквідації медичних наслідків під час землетрусу в республіці Індія // Зб. тез. І Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Політравма - сучасна концепція надання медичної допомоги”. - К., 2002.- С. 47-48.

АНОТАЦІЯ

Новіков Ф.М. Абдомінокраніальна травма, поєднана з алкогольною інтоксикацією (клініко-епідеміологічна характеристика. Лікувально-діагностична тактика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 - хірургія. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вирішенню питань, пов'язаних з поліпшенням результатів діагностики й лікування потерпілих з абдомінокраніальною травмою на фоні алкогольної інтоксикації. Наведений значний епідеміологічний матеріал поєднаного пошкодження органів черевної порожнини залежно від ступеня алкогольної інтоксикації, вікових ознак, ступеня тяжкості травми, ЦНС, механізму травми, видів травматизму. Клінічний матеріал ґрунтується на аналізі методів діагностики, лікування та спостереження за 315 потерпілих з поєднаною абдомінокраніальною травмою, у 167 яких виявлені ознаки алкогольної інтоксикації.

Впровадження розробленого алгоритму застосування діагностично-лікувальних технологій у потерпілих з абдомінокраніальною травмою сприяло зниженню частоти діагностичних помилок з 4,19 до 1,06%, що дало змогу поліпшити результати лікування завдяки своєчасному виконанню оперативного втручання на органах черевної порожнини та головному мозку.

Ключові слова: епідеміологія травми, абдомінокраніальна травма, алкогольна інтоксикація, алгоритм діагностики травм, медичні технології, тяжкість травми.

АННОТАЦИЯ

Новиков Ф.Н. Абдоминокраниальная травма, сочетанная с алкогольной интоксикацией (клинико-эпидемиологическая характеристика. Лечебно-диагностическая тактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Институт хирургии и трансплантологии АМН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена решению вопросов, связанных с улучшением результатов диагностики и лечения пострадавших с абдоминокраниальной травмой на фоне алкогольной интоксикации. Изложен значительный эпидемиологический материал, касающийся сочетанных повреждений в зависимости от степени тяжести алкогольной интоксикации, возраста, пола, тяжести травмы ЦНС, механизмов травмы, вида травматизма. Клинический материал основан на анализе методов диагностики, лечения и наблюдения за 315 пострадавшими с сочетанной абдоминокраниальной травмой, в том числе в 167 - с признаками алкогольной интоксикации.

В ходе исследования в течение 5 лет в клиниках политравмы, нейрохирургии и отделении спецтравматологии обследованы 20514 пострадавших в целях выявления алкогольного опьянения, при наличии такового - устанавливали частоту сочетания изолированной травмы и политравмы с алкогольной интоксикацией. Установлено, что частота изолированной травмы мозга или брюшной полости на фоне алкогольной интоксикации составляет соответственно 36,91 и 37,71%. При политравме 53,29 % пострадавших были в состоянии алкогольного опьянения, наиболее часто травма возникала при алкогольном опьянении легкой и средней степени. Изолированная травма живота возникает также при алкогольном опьянении легкой и средней степени - соответственно у 17,36 и 11,2 % пострадавших.

Из повреждении органов брюшной полости у пострадавших с политравмой наиболее часто выявляют травму печени, селезенки и брыжейки тонкой кишки, множественные (694) повреждения органов брюшной полости обнаружены у 315 пострадавших коэффициент сочетания 2,20. Коэффициент сочетания поврежденных органов брюшной полости у пациентов в состоянии алкогольного опьянения составил 2,65. При анализе видов травматизма и механизмов травмы установлено, что повреждение органов брюшной полости наиболее часто возникает при ДТП и прямом ударе, а также при ката травме.

При распределении контингента пациентов на 4 группы в зависимости от степени тяжести (в соответствии со шкалой PTS), установлена более высокая летальность у пострадавших, госпитализированных без наличия алкогольного опьянения, однако в эту группу включены преимущественно пациенты зрелого и пожилого возраста.

Для диагностики повреждения органов брюшной полости, использовали оперативно-диагностические методы (лапароцентез, микролапаротомию), установлена их информативность при политравме в сочетании с алкогольным опьянением в отсутствие характерных симптомов в первый после госпитализации соответственно (76,40 и 91,30%).

Предложенная схема (алгоритм) лечебно-диагностических решений предусматривает распределение пострадавших с абдоминокраниальной травмой на два потока в зависимости от степени тяжести шока и уровня нарушения сознания.

У пациентов с сочетанной травмой органов брюшной полости без нарушения витальных функций их повреждение устанавливали с использованием методов ультразвукового исследования и магниторезонансной томографии.

Алкогольная интоксикация при сочетанной травме влияет на относительные показатели летальности, однако этот фактор не является ведущим: отсутствие достоверности рассчитано путем определения тетрахорического коэффициента ассоциации; достоверным явилось влияние алкогольной интоксикации на сроки диагностики повреждений органов брюшной полости и головного мозга.

Внедрение разработанного алгоритма использования лечебно-диагностических технологий у пострадавших с абдоминокраниальной травмой способствовало снижению частоты диагностических ошибок с 4,19 до 1,06 %, что дало возможность улучшить результаты хирургического лечения путем своевременного оперативного вмешательства на органах брюшной полости и головном мозге.

Ключевые слова: эпидемиология травмы, абдоминокраниальная травма, алкогольная интоксикация, алгоритм диагностики травмы, тяжесть травмы.

SUMMARY

Novikov F.N. abdominocranial trauma combined with a drunkenness (clinical-epidemiological characteristic. Diagnostics and treatment tactics). - Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.03 - surgery. - Institute of surgery and transplantology AMS of Ukraine, Kiev, 2002.

Dissertation is devoted to the decision of problems, which are connected to improvement of results of diagnostics and treatment of the sufferers with a cranio-transabdominal trauma on a background of drunkenness. the appreciable epidemiological material of transabdominal damages of combined character depending on a degree of drunkenness: to the signs of age, sex, trauma severity of CNS, mechanisms of a trauma, kinds of a traumatism are presented. The clinical material is founded on study of diagnostics, treatment and observation of 315 sufferers with a combined cranio-transabdominal trauma, among which in 167 ones on a background of drunkenness.

The introduced of developed algorithm of use of medical-diagnostic technologies at the sufferers with a cranio-transabdominal trauma has allowed to decrease of diagnostic mistakes from 4,19 to 1,06%, that thus has enabled to improve results of surgical treatment by a well-timed operative interventions on abdominal organs and skull.

Key words: epidemiology of traumas, cranio-transabdominal trauma, drunkenness, algorithm of diagnostics of trauma, trauma severity.

Размещено на Allbest.ru

...