Застосування сорбентів і лікарських композицій на основі фітосировини в комплексному лікуванні захворювань тканин пародонта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров`я України

Українська медична стоматологічна академія

УДК 616.314.18-002.4-084

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Застосування сорбентів і лікарських композицій на основі фітосировини в комплексному лікуванні захворювань тканин пародонта

Комаревська Олена Володимирівна

Полтава - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (ректор - заслужений діяч науки і техніки України, академік АМН України, доктор медичних наук, професор В.М. Казаков).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Суржанський Станіслав Костянтинович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядиплом ної освіти

Офіційні опоненти:

- заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних медичних наук, професор Ковальов Євген Вікторович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,

- завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології

Захист дисертації відбудеться "27" травня 2003 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23

Автореферат розісланий "24" квітня 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Дев`яткіна Т.О.

Анотації

Комаревська О.В. Застосування сорбентів і лікарських композицій на основі фітосировини в комплексному лікуванні захворювань тканин пародонта.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія.- Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2003.

Робота присвячена застосуванню сорбентів і лікарських композицій на основі фітосировини в комплексному лікуванні захворювань тканин пародонта.

Вивчено вплив поєднаної дії кремнійорганічного сорбенту і лікарських композицій на основі фітосировини №1 на перебіг виразкового гінгівіту та хронічного пародонтиту (патент України №36575А від 16.04.2001р.) і №2 на перебіг катарального і гіпертрофічного гінгівітів (патент України №40495А від 16.07.2001р.).

В результаті терапевтичних впливань вивчено динамічні коливання показників, що характеризують кількісний склад мікрофлори покриву ясен і пародонтальної кишені до і після лікування. Загальна засіяність мікрофлорою (КУО) зменшувалася після місцевої медикаментозної терапії, що включає аплікаційні сорбенти та лікарські композиції на основі фітосировини.

Розроблений і впроваджений комплекс пропонованих нами заходів дозволяє скоротити термін лікування і досягти стійкої, тривалої ремісії (до 2-х років).

Ключові слова: захворювання тканин пародонта, мікрофлора, комплексне лікування, сорбент, фітосирована.

Комаревская Е.В. Применение сорбентов и лекарственных композиций на основе фитосырья в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология.- Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, 2002.

Работа посвящена применению сорбентов и лекарственных композиций на основе фитосырья в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта.

Высокая распространенность воспалительных и дистрофически-воспалительных процессов в тканях пародонта на данный момент приобретает серьезную социальную значимость. Это обусловливает актуальность разработки эффективных путей лечения и профилактики заболеваний тканей пародонта.

Анализ литературных источников, позволяет вычленить из многочисленного количества факторов риска, способствующих возникновению гингивитов и пародонтита, микробный, а точнее пародонтогенную микрофлору, транслоцирующуюся в десну из зубной бляшки, обсеменяющую эпителиальный покров этой области. Колонизация десны нередко заканчивается ее инфицированием и инициированием патологических воспалительных процессов, устойчивых к традиционным лечебным процедурам и препаратам. Поэтому оправданным является поиск как новых лекарственных средств, так и дополнительных мероприятий, способствующих купированию воспаления, нормализации гемодинамики и обменных процессов в locus morbi и тем самым полному или частичному восстановлению разрушенных структур, стабилизации подвижных зубов. Это позволяет считать целесообразным применение сорбентов в сочетании с фитопрепаратами и одномоментным шинированием подвижных зубов в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта.

Изучено влияние сочетанного действия кремнийорганического сорбента и лекарственной композиции на основе фитосырья №1 на течение язвенного гингивита и хронического генерализованного пародонтита. В состав лекарственной композиции №1 входят: этиловый спирт, диэтиловый эфир, прополис, метронидазол, эфирное масло фенхеля, эфирное масло чайного дерева и облепиховое масло. Применение данного состава обеспечивает уменьшение болевых ощущений, усиление антимикробного действия, снижение вероятности развития аллергических реакций, ускорение обменных процессов, а значит, и заживления в locus morbi. Рекомендована к использованию (патент Украины № 36575А от 16.04.2001г.) при язвенном гингивите и генерализованном пародонтите, в стадии обострения, при абсцедировании.

Изучено влияние сочетанного действия кремнийорганического сорбента и лекарственной композиции на основе фитосырья №2 на течение катарального и гипертрофического гингивитов. Лекарственная композиция №2 (патент Украины № 40495А от 16.07.2001г.) в состав которой входят: этиловый спирт, диэтиловый эфир, прополис, диоксидин, витамин Е, ризаксил и бамипин. Состав обеспечивает усиление антимикробного действия, уменьшение риска развития аллергических реакций, наступление быстрого и ощутимого терапевтического эффекта, а также оказывает достаточно продолжительное время действия. Рекомендована для использования при остром, хроническом катаральном, гипертрофическом гингивитах.

В результате терапевтических воздействий изучены динамические колебания показателей, характеризующих количественный состав микрофлоры покрова десны и пародонтального кармана до и после проводимого лечения. Общая обсемененность микрофлорой (КОЕ) уменьшалась после местной медикаментозной терапии, включающей аппликационные сорбенты и лекарственные композиции на основе фитосырья.

Применение сорбентов в сочетании с лекарственными композициями на основе фитосырья благотворно влияет на ткани пародонтального комплекса и позволяет: уменьшить риск развития аллергических реакций в ответ на применение авторской лекарственной композиции; ускорить процесс лечения при уменьшении количества посещений, за счет влияния на микрофлору, лимфо- и кровоток; пролонгировать действие применяемых препаратов, что обеспечивается одноразовым смазыванием покровного эпителия лекарственной фитокомпозицией (образуется тонкая пленка, которую можно расценить как лекарственную повязку, укрывающую обработанную поверхность десны); создать условия, при которых ускоряются репаритивные процессы, на фоне снижения инфицирования покровных тканей (за счет использования защитной пленки).

Разработанный и внедренный комплекс предлагаемых нами мероприятий позволяет сократить сроки лечения и достичь стойкой и продолжительной ремиссии (до 2-х лет).

Ключевые слова: заболевания тканей пародонта, микрофлора, комплексное лечение, сорбент, фитосырье.

Komarevskaya E.V. Application of sorbents and medicinal compositions on the basis of phytosources in complex treatment of parodontium tissue diseases.- Manuscript

The thesis on the competion of a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on a speciality 14.01.22.- stomatology.- Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, 2003.

The thesis deals with the application of sorbents and medicinal composition on the basis of phytosources in complex therapy of parodontium tissue diseases.

The effect of a combined action of a silicone sorbent and a medicinals compositions on the basis of number one phytosource on the cource of ulcer gingivitis and chronic generalized parodontitis has been studied (patent of Ukraine № 36575A, April 16, 2001) and of number two during catarrhal and hypertrophic gingivitis has been studied (patent of Ukraine № 40495A, Juli 7, 2001).

The dynamic deviations of the indices characterizing the microflora quatitative composition of the gingival tegument and the parodontal pocket have been studied as a result of therapy before and after the taken treatment. Microflora general dissemination (MGD) increased following local medicamental therapy including application sorbents and medicinal compositions on the basis of phytosources.

The developed and put into practice complex of the measures allows to shorten the treatment duration and to obtain steady and continuous remission (up to 2 years).

Key words: parodontium tissue diseases, microflora, complex treatment, sorbent, phytosource.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Найбільш поширені захворювання пародонта, як правило, характеризуються вагомими якісними змінами, що ілюструють стан не лише зубо-щелепної системи, а й організму в цілому (Лемецкая Т.И., 1997; Завербна Л.В., 2000). Мова йде про високу розповсюдженість, тяжкість перебігу, схильність до прогресування, значний відсоток рецидивів і багатоманітність впливів на організм, що, власне, і дозволяє зарахувати їх до нагальних проблем сучасної стоматології (Боровский Е.В. и соавт., 1995; Грудянов А.И. и соавт., 1998). За даними експертів ВООЗ, на гінгівіти страждає до 86%, пародонтитом - майже все доросле населення (98%). У зв`язку з цим питання розвитку, лікування і профілактики захворювань пародонта постійно перебувають в центрі уваги дослідників, як вітчизняних, так і зарубіжних (Вишняк Г.Н., 1999; Данилевський М.Ф. и соавт., 2001).

Патологічні процеси, що розвиваються в пародонтальному комплексі, є найчастішими причинами видалення зубів. Відсутність зуба (а почасти декількох зубів) накладає відбиток на основну - опорну функцію пародонта, призводить до деструкції кісткових структур, що ускладнює порушення функції жування (Барер Г.М. и соавт., 1996; Грудянов А.И., 1997; Безрукова И.В., 1998). Всі ці перетворення потребують оптимального підходу, знання не тільки основ терапевтичного лікування, котре б застерігало від подальшої втрати зубів, а й надання ортопедичної допомоги даному контингентові хворих (Демидова И.И. и соавт., 1998; Золотарева Ю.Б., 1998).

За ці ж роки істотно збільшилася кількість лікарських препаратів, що використовуються у терапії пародонтологічних захворювань (Олейник И.И. и соавт., 1991; Бібік С.М., 1997; Безрукова И.В., 2001). Застосовувані засоби впливання володіють не тільки потужною протизапальною, а й вираженою антибактеріальною дією. Однак великий арсенал фармакологічних препаратів, рекомендований авторами, має цілу низку недоліків (Umeda M., 1996; Stelzel M., 1997; Kantarci A., 1999). По-перше, небезпідставно сучасна ситуація характеризується невпинним ростом кількості осіб, які страждають через алергічні реакції, у тому числі і на антибактеріальні засоби. По-друге, навіть антибактеріальні засоби нового покоління почасти не дають очікуваного ефекту. Кількість патогенної флори, що засіває ясна і патологічні зубоясневі кишені, істотно не зменшується. По-третє, деякі сучасні антибактеріальні засоби володіють цитотоксичністю, або цитостатичністю. А це відбивається на процесах регенерації тканин.

У зв`язку з вищевикладеним, ми звернули увагу на біологічно інертні препарати (Глинкина В.В. и соавт., 1991; Адамян А.А. и соавт., 1992; Гладуш Ю.И., 1992; Макаров А.В. и соавт., 1995). Мова йде про сорбенти - різної природи нетоксичні речовини (Гончаров В.Д. и соавт., 1989; Грудянов В.Н. и соавт., 1990; Донский Г.И. и соавт., 1990), котрі практично не мають протипоказань до застосування, не чинять травматичної дії на слизову оболонку ротової порожнини при доторкненні під час лікарських маніпуляцій: зрошення, аплікації, інстиляції. В той же час пропоновані нами засоби наділені високою сорбційною ємністю відносно шкідливих агентів та продуктів життєдіяльності мікроорганізмів, що підлягають видаленню. Вони вільно вводяться та евакуюються, мають зручну фармацевтичну форму, тривалий час зберігають активність таку, як на початку, у разі необхідності сполучаються й посилюють дію інших препаратів. Ефект медикаментозного впливання закріплюється стабілізацією зубного ряду волокнистою структурою "Connect".

Скловолокно біосумісне з тканинами ротової порожнини, оскільки не викликає, як правило, ніяких патологічних реакцій у зв`язку зі своєю біоінертністю. сорбент пародонтит фітосировина мікрофлора

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є самостійним фрагментом планової науково-дослідницької теми МОЗ України - "Виготовлення каркасів зубних протезів з титану" (№ державної реєстрації 0197V002101, шифр УН 97.07.06.). Автор є одним з безпосередніх виконавців даної теми.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонта за рахунок включення до схеми комплексної терапії кремнійорганічних сорбентів у поєднанні з фітопрепаратами та одномоментного шинування рухливих зубів арматурою "Connect".

Мета дослідження досягалась рішенням таких завдань:

1. Розробити й апробувати лікарські композиції на основі фітосировини.

2. Оцінити ефективність терапії хворих на виразковий гінгівіт та хронічний генералізований пародонтит кремнійорганічного сорбенту та лікарської композиції на основі фітосировини №1.

3. Вивчити вплив поєднаної дії кремнійорганічного сорбенту і лікарської композиції на основі фітосировини №2 на перебіг катарального та гіпертрофічного гінгівітів.

4. Вивчити динамічні коливання показників, що характеризують кількісний склад мікрофлори покриву ясен і пародонтальної кишені, до і після застосування сорбентів у поєднанні з пропонованими лікарськими композиціями №1 і №2:

а) в контрольній групі (лікування загальноприйнятими методами);

б) в різних вікових групах;

в) у ліквідаторів аварії на ЧАЕС;

г) у хворих на пародонт на фоні цукрового діабету;

д) у пацієнтів з ускладненим пародонтологічним статусом, котрі потребують ортопедичного лікування.

5. На підставі аналізу одержаних даних розробити й апробувати схеми комплексного лікування різних форм гінгівітів і пародонтиту, що грунтуються на застосуванні сорбенту та лікарських фітокомпозицій

Об`єкт дослідження - запальні і дистрофічно-запальні зміни в тканинах пародонта.

Предмет дослідження - комплексне лікування хворих на різні форми гінгівітів і пародонтиту з використанням кремнійорганічного сорбенту в поєднанні з лікарськими композиціями на основі фітосировини і шинування арматурою "Connect".

Методи дослідження - клінічне, рентгенологічне і мікробіологічне обстеження хворих із захворюваннями тканин пародонта для оцінки ефективності запропонованого способу комплексного лікування; статистичні методи для аналізу одержаних результатів клініко-мікробіологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено й апробовано лікарські композиції на основі поєднаного використання кремнійорганічного сорбенту і фітосировини у разі розвитку запальних (гінгівітів), дистрофічно-запальних (пародонтита) процесів у тканинах пародонтального комплексу.

Вперше розроблено й апробовано схеми місцевого лікування гінгівіту і пародонтиту, що включають аплікаційні сорбенти та лікарські композиції на основі фітопрепаратів і дають ранній, стійкий і тривалий ефект, а також високу результативність на фоні шинування арматурою "Connect" (етап шинування проводився лише пацієнтам з діагнозом пародонтит). Одержано деклараційні патенти України на винахід: "Склад для лiкування захворювань пародонта" (№36575А від 16.04.2001р.); "Склад для лiкування захворювань ясен" (№ 40495А від 16.07.2001р.).

Вивчено показники, що відбивають стоматологічний статус та синхронні зміни кількісного і якісного складу мікрофлори ясен у пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні з приводу цукрового діабету до і після сполученого впливу сорбентів та лікарської композиції на основі фітосировини.

Вперше досліджено засіяність мікрофлорою ясен у пацієнтів ліквідаторів аварії на ЧАЕС до і після поєднаного впливання сорбентів і фітокомпозицій.

Описано зміни мікробіологічного пейзажу у пацієнтів, у комплесній терапії яких застосовувалося шинування та місцеве медикаментозне лікування, що включало сорбент і фітопрепарати.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, апробовано і впроваджено в практику лікарські композиції, які виготовлені на основі фітосировини.

Розроблено, апробовано і впроваджено в практику схеми лікування пацієнтів, котрі страждають на гінгівіти і пародонтит, з використанням сорбентів і лікувальних композицій, що дає змогу при мінімальних матеріальних і часових затратах одержати якісний результат.

Обгрунтовано етапи місцевого лікування гінгівітів і пародонтиту із застосуванням кремнійорганічного сорбенту та лікарської композиції з фітопрепаратів, а також шинування арматурою "Connect".

Вперше одержано результати мікробіологічних досліджень, що ілюструють коливання численності мікрофлори на покриві ясен і в пародонтальних кишенях під впливом кремнійорганічного сорбенту та розроблених нами фітопрепаратів.

Спосіб лікування захворювань тканин пародонта впроваджено в Донецькій міській стоматологічній поліклініці №1, №4 и №6, Селідовській стоматологічній поліклініці, Макіївській стоматологічній поліклініці №3. Результати досліджень використовуються в практичній діяльності і навчальному процесі кафедри стоматології факультету післядипломної освіти інтернів - стоматологів і кафедри терапевтичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором персонально проведено літературний пошук за темою дослідження, виконано клініко-мікробіологічні дослідження. Мікробіологічні дослідження здійснено за участю автора на кафедрі мікробіології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Автором самостійно зроблено статистичну обробку одержаних результатів, написано всі розділи роботи, сформульовано висновки і практичні рекомендації. Конкретний особистий внесок автора в наукові роботи, опубліковані разом зі співавторами, складає рівнозначну частину науково-практичної участі кожного співавтора.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено й обговорено на семінарах, обласній науково-практичній конференції, науковій конференції молодих учених і спеціалістів (м. Донецьк, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000 і 2001), 15-ому Міжнародному медичному науковому конгресі студентів і молодих докторів (м. Стамбул, 1999), 10-ій Європейській медичній конференції студентів і молодих докторів (м. Берлін, 1999), V Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (м. Тернопіль, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 статті у наукових журналах, збірниках, матеріалах і тезах конференцій. Із них 5 статей - в журналах, ліцензованих ВАК (1 - самостійна). Одержано деклараційні патенти України на винахід: "Склад для лiкування захворювань пародонта" (№ 36575А від 16.04.2001р.); "Склад для лiкування захворювань ясен" (№ 40495А від 16.07.2001р.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках комп`ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу об`єктів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, котрий включає 283 вітчизняних і 75 зарубіжних авторів. Робота проілюстрована 38 рисунком і 18 таблицями.

Основний зміст роботи

Об`єкти і методи дослідження. Поставлені завдання обумовили необхідність проведення клінічних і мікробіологічних досліджень.

Клінічні дослідження проведено у 147 пацієнтів віком від 16 до 65 років обох статей (жінок - 59 (40,14%), чоловіків - 88 (59,86%)).

Під нашим спостереженням перебували 23 практично здорові особи з інтактним пародонтом і нормальною мікрофлорою ротової порожнини.

Перша група (контрольна - 12 осіб) представлена пацієнтами, котрим проводилося лікування захворювань тканин пародонта з використанням загальноприйнятих традиційних методів, які включали в себе місцеву протизапальну терапію, вітамінотерапію, гіпосенсибілізуючі засоби, за показаннями - ортопедичне і хірургічне лікування.

Друга (28 пацієнтів), умовно розбита на три вікові підгрупи відповідно до вимог міжнародних експертів (1963), ілюструвала кореляційні зв`язки між віком і пародонтальною патологією.

Третю і четверту групи (49 осіб) складали пацієнти стаціонарів (ліквідатори аварії на ЧАЕС і хворі на цукровий діабет).

До п`ятої групи (35 осіб) увійшли пацієнти, котрі мали потребу в ортопедичному лікуванні з метою протезування включених дефектів зубних рядів (застосування титанових конструкцій), на фоні пародонтиту різних ступенів тяжкості.

Усім хворим, котрі склали II, III, IV и V групи, було проведено комплексне лікування захворювань тканин пародонта із застосуванням сорбентів і лікарських композицій на основі фітосировини (склад розроблений нами).

Лікарські композиції на основі фітосировини запатентовані як: склад для лікування захворювань пародонта (Деклараційний патент України №36575А від 16.04.2001р.); склад для лікування захворювань ясен (Деклараційний патент України № 40495А від 16.07.2001р.).

Для встановлення діагнозу користалися класифікацією захворювань тканин пародонта за М.Ф. Данилевським. У 24 (19%) хворих було діагностовано симптоматичний гінгівіт різного ступеня тяжкості і у 98 (81%) хворих - хронічний генералізований пародонтит різних ступенів тяжкості, яким призначали лікування, що включало сорбенти та лікарські композиції на основі фітосировини. В контрольній групі було 5 хворих на симптоматичний гінгівіт різного ступеня тяжкості і 7 - на пародонтит різного ступеня тяжкості.

Обстеження хворих проводили за загальноприйнятими в наукових дослідженнях методами оцінки стану тканин пародонта. Визначали гігієнічний індекс за Федоровим-Володкіною (1976) і за Грін-Вермільоном по 5-ти бальній шкалі. Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою пародонтального індексу (Рассел, 1956), проби Шіллера-Писарєва, індексу CPITN, індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний), вакуумної проби за В.І. Кулаженко (1962), рентгенографії.

Віддалені результати лікування хворих із захворюваннями тканин пародонта оцінювали за клінічним станом тканин пародонта пацієнтів через 1, 6, 12 місяців і 2 роки.

Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики з використанням критеріїв достовірності змін за Стьюдентом.

Мікробіологічні дослідження (кількісного та якісного складу мікрофлори) проводилися у хворих, котрі одержували сорбційну терапію до і після застосування аплікацій кремнійорганічними сорбентами в поєднанні з фітокомпозиціями.

Кількість мікроорганізмів, що засіюють покрив ясен і зубоясневі кишені, визначалася за методом Н.Ф. Клемпарської та Г.А. Шальнової з використанням стерильних паперових дисків.

Одночасно з засівом на транспортні середовища здійснювали засів досліджуваного матеріалу (для кількісного та якісного аналізу) на миски зі збагаченим кров`яним агаром.

Ідентифікацію виділених анаеробних бактерій здійснювали, в основному, до роду на підставі визначення культуральних, тинкторіальних та морфологічних особливостей, біохімічних властивостей та толерантності до жовчі. Видову належність факультативно-анаеробних, аеробних бактерій визначали загальноприйнятими методами з використанням критерію "Берджи" (1997).

Усього нами проведено 269 бактеріологічних досліджень. Виділено та ідентифіковано 495 штамів мікроорганізмів.

Результати дослідження та їх обговорення. Одержані в ході роботи результати свідчать про високий рівень захворюваності на пародонтопатії. Згідно з даними експертів ВООЗ, у 65-98% населення діагностується стоматологічна патологія запального і дистрофічно-запального ґенезу. Збільшується кількість стоматологічних пацієнтів з соматичними негараздами, розвинутою імунодепресією, зростає агресивність мікробного середовища, не купіруються запальні процеси, скорочується термін так важко досягнутих ремісій.

Відправним пунктом дослідження була розробка, апробація і впровадження лікарських композицій для лікування самостійних і симптоматичних гінгівітів та пародонтиту, застосування яких дозволяло б одержати максимальний лікувальний ефект при зменшенні ризику розвитку алергійних реакцій, скороченні кількості відвідувань, спрощенні і доступності обробки будь-якої ділянки епітеліального покриву і пародонтальних кишень, можливості поєднувати з іншими лікарськими засобами, економії витрат запропонованих фітосумішей.

В усіх пацієнтів контрольної групи було виявлено пародонтальну патологію: симптоматичний катаральний гінгівіт - 5 (випадків) і хронічний генералізований пародонтит різних ступенів тяжкості - 7 (випадків).

Візуально виявлені зміни підтверджували ступінь прогресування патологічного процесу: гігієнічний стан варіював від 2,33±0,41 до 4,60±0,52 балів (до наданого лікування), і від 1,46±0,16 до 1,82±0,17 балів (після лікування). Індекс РМА пересічно складав 52,17±9,36% (до терапії) і 14,23±2,06% (після втручання). Потреба в лікуванні за індексом CPITN до лікування дорівнювала 2,48±0,41 балів, після - показник знизився до 0,92±0,17 балів, ПІ - 2,31±0,38 бала (до надання допомоги) та 0,23±0,04 бала (після). До консервативного лікування цифровий показник кількості ясневої рідини склав 0,26±0,05 мг, опісля - 0,10±0,01 мг (р<0,05).

В процесі мікробіологічних досліджень визначався якісний і кількісний склад мікрофлори різних ділянок порожнини рота (покривного епітелію та пародонтальних кишень) до і після лікування традиційними методами. Загальний засів мікробною флорою до терапії (КУО) склав 394,62±18,17 (епітелій ясневого краю) та пародонтальних кишень 641,26±20,35. Після проведення медикаментозного лікування мікробний склад зазнавав таких змін: засіяність (КУО) епітеліального покриву дорівнювала 176,24±18,02, засіяність (КУО) пародонтальних кишень - 307,82±42,06. Мікробний склад у достатній кількості був представлений коковою флорою, актиноміцетами, стрептококами, фузобактеріями, дріжджовими грибами, спірохетами, вейлонелами та ін.

Ми запропонували таке лікування пародонтальної патології. Терапія гінгівітів, в основному, зводилася до місцевих впливань. Комплексне лікування пародонтиту складалося з базової місцевої (консеравтивної) терапії, ортопедичних втручань (функціонального пришліфовування та шинування толокняними арматурами) і хірургічного лікування пародонтальних кишень. Місцеве лікування починали з контролю гігієни ротової порожнини, навчання навиків раціональної гігієни. Потім виконували професійну гігієнічну обробку, включаючи видалення зубного нальоту та зубного каменю.

Місцеве лікування гінгівіту включало іригацію розчином кремнійорганічного сорбенту та аплікаційну сорбентотерапію, під прикриттям яких видаляли зубні відкладення (а якщо була необхідність, то і некротичні плівки, характерні для виразкового процесу). Після ретельного видалення відкладень усі поверхні зуба відполірували щітками з абразивними пастами. Завершували лікарський прийом неодноразовим змащуванням лікарською композицією №2. В групі порівняння (контроль) терапія гінгівіту зводилася до таких маніпуляцій: аплікаційне знеболювання (2% розчином лідокаїну, 2% розчином тримекаїну або 5% розчином дикаїну), антисептична обробка (3% розчином Н 2О 2, 0,06% розчином хлоргексидіну біглюконату, 1% розчином перманганату калію чи 0,02% розчином фурациліну), у разі виразкових процесів - ферментотерапія (лізоцим, трипсин, хімотрипсин тощо), призначення протимікробних препаратів (в залежності від перебігу процесу) і завершувалося втручання накладенням кератопластичних препаратів (олійний розчин вітаміну А, каротолін). На фоні порушення загального стану ми рекомендували прийом сорбентів per os, антигістамінні препарати, вітаміни. Традиційна схема передбачала включення протигарячкових, знеболюючих засобів, сульфаніламідів тощо.

Лікування пародонтиту за обсягом втручань значно перевищувало терапію гінгівітів. По-перше, за рахунок ортопедичної допомоги - створення численних рівномірних контактів, що забезпечують уже на цьому етапі зниження рухливості зубів, зменшують перевантаження тканин пародонта. Рухливі зуби ми додатково шинували скловолокном "Connect". Обмеження рухливості зубів посилювало позитивні тенденції, виявлені в locus morbi: підвищувалася стійкість пародонтального комплексу, наприклад, до механічного навантаження (пацієнти могли вживати більш жорстку їжу тощо). Ортопедичні маніпуляції проводилися на фоні місцевої протизапальної терапії, котра, в свою чергу, відрізнялася від такої за гінгівіту тим, що лікування не обмежувалося іригаціями, аплікаціями і змащуванням ясен, а розширювалося за рахунок проведення інстиляцій в пародонтальні кишені лікарської композиції №1 та неодноразового тушування ясен. Традиційний метод: місцеве лікування включало в себе антисептичну обробку ротової порожнини (3% розчином Н 2О 2, 0,02% розчином фурациліну), зняття зубних відкладень, полірування зубної поверхні, зрошення, інстиляції пародонтальних кишень (хлорфіліпт, фуразолідон), використання пов`язки з метилурациловою пастою. Загальна терапія була традиційною (вітаміни, гіпосенсибілізуючі препарати). Слід зазначити, що використання лікарських композицій №1 і №2 призводило до випарення гетеро-спиртової настоянки прополісу, завдяки чому утворювалася тонка плівка, яка щільно прилягала до обробленого покриву (так би мовити пов`язка). За рахунок виникнення адгезії збільшувався час експозиції інших лікарських препаратів - складових прополісу, в осередку запалення.

Застосування традиційних методів лікування мало сприятливий вплив на стан тканин пародонта, однак термін досягнутої ремісії був нетривалим. Уже через декілька місяців виявлялися запальні явища з боку пародонтальних тканин: почервоніння ясен, кровоточивість, ексудація з пародонтальних кишень тощо.

Звідси випливає, що проведення загальноприйнятої традиційної терапії було недостатньо ефективним при лікуванні захворювань тканин пародонта. Досягнута ремісія була недовгочасною.

В результаті аналізу отриманих даних щодо вивчення впливання віку на розвиток захворювань пародонта виявлено певний, неоднозначний зв`язок пародонтальної патології і віку. Наприклад, гінгівіт слабо пов`язаний з віковим чинником: він зустрічається в будь-якому віці. Скоріше, слід вказати на те, що патологія виключно ясен тісно пов`язана з бактеріальною засіяністю. Що ж до більш серйозної патології - пародонтиту, то виявлено: з віком не тільки збільшується, а й стає більш тяжким це дистрофічно-запальне захворювання.

Числові значення всіх пародонтальних показників значно коливалися: ГІ варіював від 1,100,13 до 4,500,18 (до лікувальних впливань) та 1,100,14 до 1,500,14 (після виявленого впливу), цифрові перепади індексу Грін-Вермільона також виявилися помітними від 0,600,11 до 3,300,14 (до терапії) і від 0,300,03 до 1,000,16 (після втручань). Досить показовими є зміни РМА. Мінімальні його значення фактично не перевищували 10,001,43%, а максимальні цифри досягали 74,003,31% (до лікування) і від 4,620,42 до 12,981,21 (після). Відповідні стрибки помічено при підрахунку CPITN від 0,800,12 до 4,000,41 (до надання допомоги) і від 0,40,03 до 1,000,015 (після). До консервативного лікування мінімум ПІ становив 0,100,14, а максимум 5,201,03 (p<0,05).

Мікробний склад відповідав формі пародонтиту (наприклад, у групі, де більше за все було молодих людей - висівалася змішана бактеріальна мікрофлора; переважали грамнегативні анаеробні мікроорганізми та спірохети; при пародонтиті у дорослих - ідентифікувалися різні штами актиноміцетів, стрептококів, Prevotella melaninogenica, Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetem comitans тощо).

Загальна засіяність (КУО) епітеліального покриву до лікування пацієнтів досягала в середньому 364,8617,63 і пародонтальних кишень 571,2714,96 при пародонтитах. Після втручань (проведення консервативного лікування в повному обсязі) кількість колоній (середньо груповий показник) зменшувалася до 149,0023,66 (p<0,05), тобто майже в 2, 3 рази (йдеться про пацієнтів з діагнозом гінгівіт) і до 216,3731,04 (при пародонтитах), тобто майже вдвічі.

Лікування пародонтологічних пацієнтів з включенням до схеми медикаментозних лікарських композицій на фітосировині (Деклараційні патенти "Склад для лiкування захворювань пародонта" і "Склад для лiкування захворювань ясен") сприяло зникненню скарг пацієнтів, поліпшенню locus morbi, якісним змінам індексів і проб, котрі є дзеркальним відображенням пародонтального статусу, зменшенню загальної засіяності колоніями мікроорганізмів покриву ротової порожнини.

В результаті вивчення стоматологічного статусу в ліквідаторів аварії на ЧАЕС виявилося, що всі пацієнти цього стаціонарного відділення страждають на ряд шлунково-кишкових та серцево-судинних захворювань.

Майже в усіх пацієнтів виявлено патологію тканин пародонта (симптоматичний катаральний гінгівіт, виразковий гінгівіт, генералізований пародонтит I ступеня тяжкості - 4, генералізований пародонтит II ступеня тяжкості - 17, генералізований пародонтит III ступеня тяжкості - 2).

Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про негаразди соматичного статусу у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, про зміни як відносно рівня, так і структури стоматологічної захворюваності. Мова йде як про високу захворюваність на карієс, загрозливе прогресування каріозного процесу, стрімкий розвиток пульпітів та періодонтитів, так і про пародонтальну патологію. Одержані результати доводять, що майже в усіх ліквідаторів аварії на ЧАЕС виявлено пародонтит з тенденцією до стрімкого прогресування, досить інертні до традиційних методів лікування.

Мікробіологічні дослідження флори розкрили зміни чисельності й складу резидентних мікроорганізмів (але не за рахунок поповнення транзиторними бактеріями). Популяції мікроорганізмів відбивають патологічні процеси: так, наприклад, за виразкових гінгівітів висівалася здебільшого анаеробна флора (фузобактерії, спірохети тощо), при пародонтитах - якісний склад мікрофлори був більш різноманітний (йдеться також про аероби та анаероби з перевагою Actinobacillus actinomycetem comitans, Prevotella intermedia, Porphyromonas gingivalis тощо).

Загальна засіяність мікробною флорою до лікування (КУО) в 2,6 рази перевищувала таку після місцевої консервативної терапії. В 72% у великій кількості висівалися дріжджові грибки, в 65% обстежених - трихомонади, досить представленою була кокова флора, спірохети, фузобактерії.

Місцеве лікування, що нами проводилося, купірувало розвиток запального процесу: біль вщухав, набряки регресували, кровоточивість зникала, розхитані зуби набували стійкості. Досягнута ремісія була досить тривалою.

Одержані нами дані свідчать про те, що найбільш поширеною патологією у хворих на цукровий діабет є пародонтит із супутнім гінгівітом - яскравим симптомом запального процесу.

Проби та індекси, що відбивають ступінь прогресування патологічного процесу, підтверджували візуально виявлені зміни.

Торкаючись характеристики цифрових коливань пародонтологічних показників, слід навести конкретні дані. Порівняємо ряд індексів до і після лікування цієї групи пацієнтів: ГІ спершу коливався від 2,200,14 до 4,500,14. Після втручання його значення зменшились до 1,10,04 (мінімум) і 1,800,03 (максимум), числові позначення індексу Грін-Вермільона в перше відвідування змінювалися від 1,800,07 (мінімум) і до 3,200,07 (максимум), на останньому сеансі (перед випискою) мінімальне значення досягло 0,50,03, а максимальне становило 1,000,03. Вихідні РМА - 29,002,96% і 78,0010,38%, а ті, що зазнали перетворень, 8,001,38% та 15,002,38%. Такі ж варіації помічено відносно CPITN - від 2,000,09 до 3,600,09 (I відвідування) та 0,600,04 і 1,10,04 (останнє відвідування) та ПІ - 0,900,165,400,31 (до втручань) і 0,100,02 та 0,500,03 (опісля). Результати вірогідні (p<0,05). Спостерігалася тенденція до зменшення кількості кревікулярної рідини з (0,180,020,390,02 порівняно з 0,060,01 и 0,100,01).

Загальна засіяність (КУО) мікроорганізмами до лікування склала 494,5463,14, а після лікування на поверхні епітелію ясен - 187,8836,69 (р<0,05), та в пародонтальних кишенях - 611,2862,18 (під час первинного огляду) і 229,1921,08 (після терапевтичних втручань) (р<0,05).

Аналіз даних наукового дослідження дозволив констатувати поліпшення клінічної картини в усіх групах після проведеного нами лікування: зникла, а подекуди значно зменшилася гіперемія, набряклість і кровоточивість ясен. Ясна набули зовні здорового вигляду: мали блідо-рожевий колір, певну еластичність і щільність в обхваті шийок зубів. Необхідно згадати про впливання вибраного того чи іншого способу дії. Так, в осіб з діагнозом "гінгівіт" (ортопедичне лікування не проводилося), кількість відвідувань досягала 3-4 сеанси (окрім виразково-некротичного гінгівіту, де термін подовжився до 5-6 сеансів у разі середнього й тяжкого стану). В групі пацієнтів з діагнозом "виразково-некротичний гінгівіт" очищення слизової оболонки ясен відбувалося на 2-3 день після початку лікування. Причому при застосуванні аеросилу і фітокомпозиції цілковите зникнення клінічних симптомів відбувалося на 1-2 дні раніше.

Оцінка ефективності за параклінічними тестами вказувала на достовірне поліпшення останніх після курсу запропонованої медикаментозної терапії гінгівіту. ГІ до терапії складав 2,790,52, після лікування зменшувався до 1,250,15, РМА до лікування - 54,34±9,87%, після нього дорівнював 9,610,28%, CPITN - 2,440,46 (до терапії), і 0,800,15 (після медикаментозного лікування), кількість ясенної рідини досягала - 0,280,05 (до лікування), і 0,070,01 (після лікування).

Проведені мікробіологічні дослідження дозволили з високим ступенем достовірності говорити про результативність поєднаного застосування сорбенту і лікарських композицій. Загальна засіяність (КУО) ясенного покриву мікроорганізмами до лікування досягала 328,1159,72, а опісля зменшувалася до 137,2125,60; пародонтальних кишень - 691,8279,15 (до лікування) і 196,3128,16 (після активних лікувальних втручань). Результати достовірні (р<0,05).

Слід відмітити і той значущий факт, що після застосування гідро-гелю аеросилу в поєднанні з фітопрепаратами ми не спостерігали ускладнень. Не виявлено і випадків, котрі б свідчили про відсутність позитивних зрушень внаслідок використання цього лікарського засобу на патологічні осередки. Спостерігалась інтенсивна реабілітація самостійних гінгівітів. Термін одужання пацієнтів з такою патологією скорочувався на 3 дні.

Аналогічні дані одержали і відносно пародонтиту, хоча слід зазначити збільшення обсягу втручань за рахунок активного введення до схеми лікування кюретажу, ортопедичних методів (усунення травматичної оклюзії, шинування волокнистими арматурами).

Сумарні позитивні результати терапії всіх форм гінгівітів і пародонтитів у віддалені строки спостережень склали 87,41±12,27% (окремо по гінгівітах дані були вражаючими - 92,68±14,02%).

Таким чином, висока надійність запропонованих методик підтверджується комплексом клінічних, параклінічних та мікробіологічних результатів оцінки ефективності лікування гінгівітів та пародонтиту, характеризується стійкою клініко-рентгенологічною стабілізацією процесів у пародонті, що дозволяє обґрунтовано запропонувати їх для широкого застосування в пародонтологічній практиці.

Висновки і рекомендації

В дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, яка складається з обгрунтування включення до схеми комплексного лікування захворювань тканин пародонта кремнійорганічних сорбентів у поєднанні з лікарськими композиціями, в основі яких використовується фітосировина, та одночасного шинування рухливих зубів волокнистою арматурою "Connect" (при пародонтиті).

1. Розроблено й апробовано лікарські композиції на основі фітосировини, до складу яких входять: лікарська композиція №1 - спиртово-етерова настоянка прополісу, метронідазол, етерова олія чайного дерева, етерова олія фенхелю та обліпихова олія; лікарська композиція №2 - спиртово-етерова настоянка прополісу, баміпін, ризаксил, діоксидін і вітамін Е, які здатні чинити терапевтичну дію на патологічні процеси та мікрофлору ротової порожнини при захворюваннях тканин пародонта.

2. В терапії хворих на виразковий гінгівіт та хронічний генералізований пародонтит використано кремнійорганічний сорбент та лікарську композицію на основі фітосировини №1. Включення до схеми місцевих впливань лікарської композиції №1 виявило досить швидке купірування болю (на першому ж сеансі), зменшення набряклості гідратованих пародонтальних тканин, зникнення кровоточивості (до другого чи третього відвідування), що підтверджувалося клінічними методами дослідження. Цифрові значення показників, що відбивають пародонтологічний статус, стійко зменшувалися в 2-2,5 рази.

3. В результаті поєднаної дії кремнійорганічного сорбенту та лікарської композиції на основі фітосировини №2 в терапії катарального та гіпертрофічного гінгівітів виявлені позитивні зрушення клінічної картини підтверджуються пара клінічними тестами й пробами (гігієнічний індекс за Федоровим-Володкіною (1976) і за Грін-Вермільоном, пародонтальний індекс (Рассел, 1956), проба Шіллера-Писарєва, індекс CPITN, індекс РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний), вакуумна проба за В.І. Кулаженко (1962), рентгенографія). Відмічено достовірне поліпшення цифрових значень ряду використаних показників у 2 і більше разів.

4. В результаті терапевтичних впливань відмічені динамічні коливання показників, які характеризують кількісний склад мікрофлори покриву ясен та пародонтальної кишені до і після проведення лікування. Загальна засіяність мікрофлорою (КУО) після місцевої медикаментозної терапії, що включає аплікаційні сорбенти й лікарські композиції №1 та №2 на основі фітосировини, зменшилася в 2,6 - 3 рази у 2, 3, 4 та 5 групах. В контрольній групі після традиційного лікування загальна засіяність мікрофлорою (КУО) зменшилася в 1,5 - 2 рази.

5. Розроблена й апробована схема комплексного лікування різних форм гінгівітів і пародонтиту включає застосування сорбентів і лікарських фітокомпозицій, завдяки чому уже в перші дні лікування даються взнаки позитивні зрушення. Доведено, що комплекс пропонованих нами заходів відносно пацієнтів, котрі потребують ортопедичного лікування та обтяжених пародонтальною патологією, сприяє стійкій ремісії (до 2-х років) за відносно короткий термін лікування. Сумарні позитивні результати терапії різних форм гінгівітів і пародонтиту різних ступенів тяжкості у віддалені строки склали 87,41±12,27% (виключно по гінгівітах - 92,68±14,02%).

Практичні рекомендації:

1. Для одержання оптимального лікувального ефекту і досягнення тривалої ремісії при захворюваннях тканин пародонта пропонуються такі лікувальні композиції:

а) склад для лікування захворювань тканин пародонта, що містить: спиртово-етерову настоянку прополісу, метронідазол, етерову олію чайного дерева, етерову олію фенхелю та обліпихову олію, застосування якого забезпечує виражену антимікробну дію, завдяки чому зменшується засіяність епітеліального покриву і пародонтальних кишень, нормалізуються обмінні процеси в тканинах, знижується вірогідність розвитку алергійних реакцій. Показаний до застосування у разі виразкового гінгівіту і пародонтиту різного ступеня тяжкості;

б) склад для лікування захворювань ясен, що включає: спиртово-етерову настоянку прополісу, баміпін, ризаксил, діоксидін і вітамін Е, забезпечує умови, за яких прискорюються репаративні процеси на фоні зниження інфікування покривних тканин (склад наділений антибактеріальною дією), зменшується ризик виникнення алергійних реакцій, досить виражена знеболююча властивість препарату, швидко настає відчутний ефект. Показаний при самостійних та симптоматичних гінгівітах.

2. Посилення терапевтичного ефекту запропонованих композицій досягається завдяки попередньої обробки епітеліального покриву гідрогелевим розчином кремнійорганічного сорбенту аеросилу.

3. Схема лікування пародонтиту доповнюється шинуванням рухливих зубів волокнистими арматурами на фоні запропонованого нами медикаментозного лікування, що поліпшує ефект.

4. З метою стабілізації патологічних процесів, що розвиваються в пародонтальному комплексі в ліквідаторів аварії на ЧАЕС та ендокринологічних хворих, ми рекомендуємо короткі медикаментозні, лікувальні та профілактичні курси поєднаного використання фітопрепаратів і сорбентів.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Комаревская Е.В. Обоснование применения аппликационной сорбции в лечении заболеваний пародонта // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 2001.- Т. 10, № 1.- С. 44-47.

2. Хоружа Р.Ю., Комаревська О.В., Штань І.В. Клінічне стоматологічне обстеження населення в умовах екологічної кризи регіону // Вестник гигиены и эпидемиологии.- Донецк: Здоровье, 1999.- Т. 3, № 2.- (Приложение).- С. 157-158.

(Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні хворих).

3. Отражение экологических проблем на состоянии стоматологического здоровья населения Донецкого региона /Р.Е. Хоружая, И.В. Штань, Е.В. Комаревская, М.Е. Хоружий // Вісник гігієни та епідеміології.- 1999.- Т. 3, № 2.- С. 150-152.

(Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та аналізі наукової літератури з проблеми).

4. К вопросу о возможном влиянии экологии на стоматологический статус /Суржанский С.К., Хоружая Р.Е., Штань И.В., Комаревская Е.В., Олейник Е.А. // Архив клинической и экспериментальной медицины. Приложение.- 1999.- Т. 8, Вып. 2.- С. 5-7.

(Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні хворих).

5. Хоружая Р.Е., Комаревская Е.В. Современные представления об этиопатогенезе заболеваний пародонта (аналитический обзор литературы) // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 2002.- Т.11, № 3.- С. 84-86.

(Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та аналізі наукової літератури з проблеми).

6. Деклараційний пат. 36575 Україна, МКІ А 61К 47/44. Склад для лікування захворювань пародонта: Деклараційний пат. 36575 Україна, МКІ А 61К 47/44. Хоружа Р.Ю., Комаревська О.В.; Донецький державний медичний університет (ИА). - №2000010057; Заявл. 05.01.00; Опубл. 16.04.01.- Бюл. №3.

(Особистий внесок полягає в обґрунтуванні запропонованого складу для лікування захворювань пародонта).

7. Деклараційний пат. 40495 Україна, МКІ А 61К 31/045. Склад для лікування захворювань ясен: Деклараційний пат. 40495 Україна, МКІ А 61К 31/045. Хоружа Р.Ю., Комаревська О.В., Хоружий Є.Г.; Донецький державний медичний університет (ИА). - №2001031977; Заявл. 26.03.01; Опубл. 16.07.01.- Бюл. №6.

(Особистий внесок полягає в обґрунтуванні запропонованого складу для лікування захворювань ясен).

8. Хоружая Р.Е., Комаревская Е.В. К вопросу о возможности использования аппликационной сорбции при лечении гингивитов // Питання судової медицини та експертної практики: Зб. наук. пр.- Донецк, 1998.- С. 146-150.

(Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні, лікуванні хворих, аналізі та узагальненні результатів дослідження).

9. Суржанский С.К., Хоружая Р.Е., Комаревская Е.В. Изучение обсемененности микробной флорой слизистой оболочки полости рта у ликвидаторов ЧАЭС // Вопросы реконструктивной стоматологии: Сб. науч. ст.- Вып. 1.- Донецк: ООО "Лебедь", 1999.- С. 101-104.

(Автор брала активну участь в обробці матеріалу, в аналізі та узагальненні результатів дослідження).

10. Хоружая Р.Е., Гриценко Л.З., Комаревская Е.В. Сравнительная характеристика микробиологического пейзажа покровного эпителия полости рта у пациентов пародонтологического кабинета до и после однократного воздействия сорбентами // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. ст.- Вып. 3, Т. 1.- Донецк, 1999.- С. 160-163.

(Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні, лікуванні хворих, аналізі та узагальненні результатів дослідження).

11. Применение аппликационной сорбции для симптоматического лечения проявлений в полости рта последствий лучевого воздействия /Хоружий Е.Г., Хоружая Р.Е., Комаревская Е.В., Зерова А.А., Хоружий М.Е. // Вопросы реконструктивной стоматологии: Сб. науч. ст.- Вып. 2.- Донецк, 2000.- С. 99-104.

...