Локальний дозований кріовплив в лікуванні дифузного токсичного зобу
Вивчення на біопсійному матеріалі морфофункціональних змін у щитоподібній залозі після локального кріовпливу. Відпрацювання оптимальних режимів локального кріовпливу у хворих на токсичний зоб для застосування у комбінації з хірургічним методом лікування.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.07.2014 |
Размер файла | 62,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АНОТАЦІЯ
Хазієв В. В. Локальний дозований кріовплив в лікуванні дифузного токсичного зоба. - Рукопис.
Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.14 - ендокринологія. Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України, Харків, 2003.
Робота присвячена розробці методу лікування хворих на дифузний токсичний зоб із застосуванням інтраопераційного дозованого кріовпливу. Попередньо проведені експериментальні термографічні і морфологічні дослідження дозволили запропонувати ефективні і безпечні режими кріовпливу на тиреоїдні залишки при виконанні резекції щитоподібної залози з приводу дифузного токсичного зоба. Застосування дозованого кріовпливу активізує в післяопераційному періоді процеси активної репаративної регенерації тиреоїдної паренхіми, що приводить до довгострокової стабілізації функціональної активності щитоподібної залози, попередження рецидивів захворювання, значному зниженню частоти післяопераційного гіпотиреозу, а також тривалої нормалізації показників клітинного й гуморального антитиреоїдного імунітету. Зазначені ефекти розробленого методу зберігаються протягом двох років після операції.
Ключові слова: щитоподібна залоза, дифузний токсичний зоб, хірургічне лікування, локальний кріовплив.
АННОТАЦИЯ
Хазиев В. В. Локальное дозированное криовоздействие при лечении диффузного токсического зоба. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского Академии медицинских наук Украины, Харьков, 2003.
Работа посвящена разработке метода лечения больных диффузным токсическим зобом (ДТЗ) с применением интраоперационного дозированного криовоздействия (ИДК). Полученные в эксперименте термографические и морфологические данные позволили предложить режимы локального криовоздействия. При применении криоаппликаторов с рабочей температурой минус (140-180) 0С и диаметром от 0,2 до 0,5 см при экспозиции 60 сек, зоны криогенного некроза и паранекроза не распространяются за границы полусферы с радиусом 0,5 см. Это дает возможность контролировать объем некротических повреждений ЩЖ, безопасно проводить криовоздействие на культях ЩЖ объемом не меньше 1 см3, а также оставлять достаточный объем тиреоидной паренхимы для дальнейшей регенерации без риска повреждения трахеи, паращитовидных желез, нервных стволов, кровеносных сосудов шеи.
Для оценки эффективности метода ИДК было сформировано две группы исследуемых: группа сравнения (20 больных ДТЗ, оперированных по стандартной методике), и исследовательская группа (40 больных, оперированных с применением ИДК).
Сопоставления динамики общего объема и ультразвуковой структуры культей ЩЖ указывает на то, что стандартное хирургическое лечение привело к определенному восстановлению эхоструктуры ЩЖ только у 30 % больных, у остальных сохраняются и даже усиливаются лимфопролиферативные и фиброзные изменения тиреоидной паренхимы с выраженной гиперплазией ЩЖ. Применения ИДК привело не только к сохранению стабильного объема остатков ЩЖ в послеоперационном периоде, но и к восстановлению нормальной эхоструктуры у 58,82 % больных.
Исследование уровня тиреоидных гормонов крови в послеоперационном периоде свидетельствует о том, что после стандартного лечения через 12 и 24 месяца частота клинического послеоперационного гипотиреоза составляет 10 % и 23,08 % соответственно, а в группе с применением ИДК только у 11,76 % больных через 24 месяца. Аналогичная динамика прослеживалась и в отношении субклинического послеоперационного гипотиреоза - пик частоты выявлен через 12 месяцев у 35 % больных группы сравнения и у 20 % в группе с применением ИДК. Кроме того, через 24 месяца после операции зарегистрировано 15,38 % случаев послеоперационного рецидива ДТЗ в группе больных после стандартной операции.
При исследовании динамики антител к тиреоглобулину (АТ к ТГ) было выявлено, что до 12 месяцев наблюдения в обеих группах определяется нормализация уровней антител, но у больных исследовательской группы это происходит уже через один месяц после операции, тогда как в группе сравнения аналогичный процесс начинается лишь через три месяца. В период 12-24 месяца после операции наблюдается статистически значащее увеличение уровней АТ к ТГ в обеих группах исследования по сравнению с исходными показателями. Однако, в группе с применением ИДК уровень АТ к ТГ не превысил пределов нормальных значений и достоверно отличался от показателей группы сравнения (Р<0,05). Необходимо отметить, что в группе сравнения через один год после операции было 25 % больных с высокими титрами АТ к ТГ, а через 24 месяца - 75 %. В исследовательской группе таких больных через 12 месяцев после операции было только 16,13 %, через 24 месяца - 29,11 % (Р<0,05). Аналогичная динамика прослеживалась и при исследовании уровней антител к микросомальному антигену (АТ к МС). Через 24 месяца после операции было зафиксировано увеличение титров АТ к МС в обеих группах исследования. В группе сравнения они были достоверно выше (Р<0,05), тогда как в исследовательской группе отмечалась незначительная активация антитиреоидного аутоиммунитета.
Определения показателей клеточного иммунитета и, в частности, иммунорегуляторного индекса Тх/Тс (соотношение Т-хелперов к Т-супрессорам) выявило в исследовательской группе нормализацию показателей к шестому месяцу после операции (Р<0,05). В срок 12 месяцев зарегистрировано увеличение показателя Тх/Тс в группе с применением ИДК до (3,46±0,45), после стандартной операции - (4,88±0,65) (Р<0,05).
На протяжении второго года у больных ДТЗ с применением ИДК иммунорегуляторный индекс нормализовался (2,76±0,60), а в группе сравнения превышал нормальные показатели и составлял (3,16±0,20) (Р<0,05).
Таким образом, применение интраоперационного дозированного криовоздействия активизирует в послеоперационном периоде процессы активной репаративной регенерации тиреоидной паренхимы, что приводит к долговременной стабилизации функциональной активности щитовидной железы, предупреждению рецидивов заболевания, значительному снижению частоты послеоперационного гипотиреоза, а также длительной нормализации показателей клеточного и гуморального антитиреоидного иммунитета. Указанные эффекты разработанного метода сохраняются на протяжении двух лет после операции.
Ключевые слова: щитовидная железа, диффузный токсический зоб, хирургическое лечение, локальное криовоздействие.
SUMMARY
Khaziev V. V. The local dosed cryoaction at the treatment of the diffuse toxic goitre.- Manuscript.
The dissertation on competition of scientific degree of the medical sciences candidate on speciality 14.01.14 - endocrinology. Institute for endocrine pathology problems named V.J.Danilevsky of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv, 2003.
The work is devoted to development of a treatment method with application of intraoperative dosed cryoaction for the patients with the diffuse toxic goitre. Previously carried out experimental thermographical and morphological researches have allowed to offer effective and safe regimens of cryoaction on the thyroid residual during the performance of thyroid resection concerning a diffuse toxic goitre. The application of dosed cryoaction activates processes awake the reparative regeneration of the thyroid parenchyma, that results in long-term stabilization of thyroid functional activity, prevention of disease relapses, appreciable downstroke of postoperative hypothyroidism frequency, and also long normalization of parameters of cellular and humoral antithyroid immunodefence in the postoperative term. The specified effects of the developed method are kept during two years after operation.
Key words: thyroid gland, diffuse toxic goitre, surgical treatment, local cryoaction.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Анатомія, гістологія, етіологія, патогенез дифузного токсичного зобу (ДТЗ). Клінічні ознаки та основні етапи діагностики захворювання. Частота та розподіл ДТЗ залежно від місця проживання, віку і статі хворих. Аналіз поширеності ДТЗ в Сумській області.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 23.02.2012Нові методи лікування із застосуванням лізиноприлу і глутаргіну на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей мозкового і периферійного кровоплину у хворих на артеріальну гіпертензію, аналіз впливу лікування на клінічний перебіг захворювання.
автореферат [32,9 K], добавлен 21.03.2009Лікування фізичними вправами, виконуваними за допомогою спеціальних апаратів. Лікування працею з метою відновлення порушених функцій і працездатності хворих. Організація комплексного застосування засобів фізичної реабілітації у відновному лікуванні.
контрольная работа [197,8 K], добавлен 05.11.2009Основні принципи лікування артеріальної гіпертензії. Застосування різних засобів і прийомів для зниження підвищеного м'язового тонусу. Регулярні заняття аеробної спрямованості для нормалізації АТ. Методи фізичної реабілітації хворих на гіпертензію.
курсовая работа [74,7 K], добавлен 20.05.2015Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Вивчення фармакодинамічних ефектів препаратів сорбілакт і реосорбилакт у пацієнтів із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем та дослідження ефективності й безпеки їхнього застосування у комплексному лікуванні хворих. Інфузійна терапія.
автореферат [192,5 K], добавлен 06.04.2009Гемодилюційний ефект сорбіланту та реосорбіланту у хворих з хронічним легеневим серцем. Безпечність застосування сорбіланту у хворих із некомпенсованим хронічним легеневим серцем на основі показників ехокардії. Застосування реосорбіланту в лікуванні.
автореферат [129,9 K], добавлен 03.04.2009Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Сучасна тактика лікування хворих і використання комплексного впливу: хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія. Проведення неоад'ювантної хіміотерапії.
автореферат [34,2 K], добавлен 12.03.2009Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Клініко-лабораторне обстеження хворих на розповсюджений псоріаз. Вивчення стану психо-соціальної адаптації пацієнтів. Розробка вдосконаленого, патогенетично обґрунтованого методу лікування хворих на псоріаз. Вивчення рівня печінкових ферментів.
автореферат [36,1 K], добавлен 18.03.2009Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009Використання активної хірургічної тактики при лікуванні хворих похилого та старечого віку з виразковими гастродуоденальними кровотечами. Ефективність застосування малоінвазивних ендоскопічних методик гемостазу. Особливості клінічного перебігу виразок.
автореферат [70,4 K], добавлен 29.03.2009Обґрунтування системи психотерапії у комплексному лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарду на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення макро- і мікросоціальних чинників ризику розвитку розладів адаптації.
автореферат [54,5 K], добавлен 10.04.2009Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009- Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.
автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009 Поліпшення ефективності оперативного лікування пахвинних гриж у хворих похилого та старечого віку на тлі порушень репаративних процесів шляхом застосування безнатяжних методик з попередньою обробкою поліпропіленової сітки культурою аутофібробластів.
автореферат [44,9 K], добавлен 04.04.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Основні патогенетичні фактори у розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому при обтураційній жовтяниці до та після її ліквідації. Взаємозв’язок між ступенем тяжкості печінкової недостатності та ступенем цитолізу гепатоцитів, морфологічні зміни печінки.
автореферат [109,3 K], добавлен 21.03.2009