Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.22 - стоматологія

ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ, ЩО ЗЛОВЖИВАЮТЬ АЛКОГОЛЕМ

КАЛІНОВСЬКИЙ ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

Полтава - 2003

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Переломи нижньої щелепи займають ведуче місце в структурі травматизму щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД) і, незважаючи на розвиток нових методів діагностики, лікування та реабілітації, їх число і кількість виникаючих ускладнень залишається досить високим (Рузин Г.П., 1991; Митченок В.И., 1992; Тимофеев А.А и соавт., 1997; Куцевляк В.И. и соавт., 1998; Маланчук В.А и соавт., 1999; Матрос-Таранец И.Н., 2001; Рябоконь Є.М., 2002; Tsai C.-C. et al., 1999).

Однією з причин, що обумовлюють цю тенденцію, є досить високий рівень зловживання алкоголем серед постраждалих з травмами ШЛД - як ізольованими, так і поєднаними (Петрикас А.Ж., 1981; Козлов В.А., 1986; Elverland H.H., Voss R., 1997; Meyer U. et al., 1999; Adams C.D. et al., 2000; Cunningham R.M. et al., 2002).

Поєднання алкогольного сп'яніння з щелепно-лицьовою травмою спостерігається у 12,8-70 % випадків (Козлов В.А., 1986; Oikarinen K. et al., 1992; Meyer U. et al., 1999; Adams C.D. et al., 2000; Sojat A.J. et al., 2002).

Однак не тільки факт алкогольного сп'яніння сприяє виникненню травм. Доведено, що в організмі особи, що зловживає алкоголем, відбуваються порушення імунної системи, кальцієвого обміну і пов'язані з ними остеопороз і міотрофія (Дмитриев А.Е. и соавт., 1987; Бритван И.Я., 1988,1989; Дорофеева Л.И., Галактионов О.К., 1992; Дедов И.И. и соавт, 1999; Laitinen K. et al., 1990,1993,1994; Bikle D.D., 1993; Sarli M. et al., 1994; Siddiqui N.A. et al., 1999). Подібні зміни в кістках і м'язах збільшують вірогідність виникнення переломів, погіршують процеси загоєння і підвищують ризик розвитку ускладнень.

Також потрібно зазначити, що у даної категорії постраждалих наявні різного роду психічні порушення та асоціальні установки, відсутність стримуючих чинників поведінки, які є причиною пізнього звертання за медичною допомогою, порушення режиму лікування, невиконання лікарських призначень (Гордіюк М.М., 1993; Широков В.Ю, 1997; Лепилин А.В. и соавт., 1998; Passeri L.A. et al., 1993).

У вітчизняній і зарубіжній літературі є одиничні відомості, що стосуються перебігу і лікування переломів нижньої щелепи у постраждалих, що зловживають алкоголем (Пинелис И.С., 1992; Широков В.Ю. и соавт., 1996; Широков В.Ю., 1997; Лепилин А.В. и соавт., 1998; Silbermann M. et al., 1974; Cannell H., Boyd R., 1985; Passeri L.A. et al., 1993).

Дані відносно характеру і міри функціональних порушень м'язів обличчя у постраждалих, що зловживають алкоголем, практично відсутні, хоч в цей час загальновизнаний той факт, що в реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи особливе місце займає відновлення функціональної активності жувальних і мімічних м'язів (Чиркин В.И., 1991; Малевич О.Е. и соавт., 1992; Якуб Х.М., 1995; Дворник В.М., 1999; Матрос-Таранец И.Н., 2001).

З урахуванням вищесказаного, виявлення найбільш раціональних схем комплексної діагностики, лікування та реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, з метою оптимізації відновлення функції м'язів обличчя є реальним шляхом поліпшення якості лікування даної категорії хворих.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом теми кафедри хірургічної стоматології: “Оптимізація системи діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів у хворих з травматичними ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки” (№ Державної реєстрації 0100U000018). Автор був безпосереднім виконавцем даної теми.

Мета дослідження. Поліпшення анатомічних і функціональних результатів лікування, скорочення термінів тимчасової непрацездатності у постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, на основі диференційованого підходу до діагностики, лікування та реабілітації даної категорії постраждалих, з урахуванням динаміки функціонального стану м'язів обличчя.

Поставлені наступні задачі:

1. Розробити і впровадити в клініку комплексну методику виявлення серед постраждалих з травматичними ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки осіб, що зловживають алкоголем.

2. Встановити в інфраструктурі щелепно-лицьового травматизму питому вагу травм взагалі і відсоток переломів нижньої щелепи у постраждалих, що зловживають алкоголем.

3. Отримати і систематизувати клініко-статистичні дані, що характеризують соціально-демографічний статус постраждалих, особливості перебігу і лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицьової ділянки, в тому числі і переломів нижньої щелепи, у осіб, що зловживають алкоголем, в порівнянні з категорією постраждалих, що не зловживають алкоголем.

4. Встановити характер порушень функціонального стану м'язів обличчя на етапах лікування у постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем. Визначити рівень функціональної реабілітації даної категорії постраждалих до моменту клінічно визначаємого зрощення перелому в порівнянні з особами, що не зловживають алкоголем.

5. Запропонувати, клінічно обгрунтувати і впровадити в практику охорони здоров'я схему комплексного лікування та реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, з урахуванням загальних і місцевих змін, спричинених травмою на фоні хронічної алкогольної інтоксикації, та встановити її клінічну ефективність.

Об'єкт дослідження - постраждалі з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем.

Предмет дослідження - характер, структура і тенденції динаміки переломів нижньої щелепи, в тому числі у постраждалих, що зловживають алкоголем; особливості клінічної течії і лікування переломів нижньої щелепи у постраждалих, що зловживають алкоголем; характер, структура ускладнень, терміни та результати лікування переломів нижньої щелепи у постраждалих, що зловживають алкоголем, особливості надання медичної допомоги на етапах лікування; функціональний стан жувальних і мімічних м'язів обличчя постраждалих з переломами нижньої щелепи, в тому числі тих, що зловживають алкоголем, на етапах лікування.

Методи дослідження - клінічні, функціональні, рентгенологічні методи обстеження постраждалих з переломами нижньої щелепи. Лабораторні і скринінгові методи виявлення зловживання алкоголем. Клініко-статистичні методи аналізу травматизму і математичні методи обробки результатів клінічних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в умовах промислового мегаполіса України, м.Донецька, визначений рівень осіб, що зловживають алкоголем, серед постраждалих з травматичними ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки, в тому числі і з переломами нижньої щелепи; отримана диференційована клініко-статистична інформація, що комплексно характеризує соціально-демографічний статус постраждалих, особливості перебігу і лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицьової ділянки у осіб, що зловживають алкоголем.

Запропонована нова схема лікування та функціональної реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, яка направлена на корекцію загальних і місцевих порушень, виникаючих при травмі кісткової і м'язової тканини на фоні хронічної алкогольної інтоксикації.

Застосований новий підхід до кількісної оцінки ступеня функціональної реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, який передбачає різносторонню оцінку біоелектричної активності м'язів обличчя за допомогою мультипараметрального комп'ютерного аналізу результатів електроміографічних досліджень.

Встановлена діагностична та прогностична цінність методів електроміографічних досліджень і інформативність окремих параметрів біоелектричної активності м'язів обличчя при переломах нижньої щелепи у осіб, що зловживають алкоголем.

Результати електроміографічних досліджень розширюють і поглиблюють існуючі уявлення про стан м'язів і нервів обличчя в умовах хронічної алкогольної інтоксикації, а також дозволяють об'єктивно оцінювати результати лікування постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем.

Практичне значення отриманих результатів. Використання результатів клінічних і клініко-статистичних досліджень дозволяє раціонально організувати лікувально-діагностичний процес при наданні медичної допомоги постраждалим з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, визначати об'єм і раціональну тривалість реабілітаційних заходів у даної групи постраждалих.

В результаті досліджень визначена практична цінність мультипара-метрального електроміографічного дослідження біоелектричної активності м'язів обличчя для вибору методу лікування та встановлення ступеня функціональної реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем.

Застосування раціональної схеми лікування та функціональної реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживать алкоголем, направленої на корекцію загальних і місцевих порушень, виникаючих при травмі кісткової і м'язової тканини на фоні хронічної алкогольної інтоксикації, дозволяє скоротити терміни поновлення функціональної активності м'язів обличчя, добитися високих анатомічних і функціональних результатів, і внаслідок цього - скоротити терміни лікування та реабілітації даної категорії постраждалих.

Облік аналізу результатів клінічних, клініко-статистичних і функціонально-діагностичних досліджень дозволяє лікарсько-консультативним і медико-соціальним експертним комісіям встановити ступінь і терміни втрати працездатності у постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем.

Впровадження в практику. Результати наукових розробок впроваджені в клінічну практику щелепно-лицевих відділень м.Києва, м.Харькова, м.Донецька, м.Маріуполя, м.Горлівки, м.Макіївки, м.Краматорська.

Матеріали досліджень використовуються у навчальному процесі на кафедрі хірургічної стоматології Національного медичного університету, кафедрі дитячої хірургічної стоматології УМСА, кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицевої хірургії та імплантології ХДМУ, кафедрі хірургічної стоматології ДонДМУ

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів глибокий інформаційний пошук, сформулював мета і задачі дослідження. Здобувач брав участь в лікуванні і реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, в тому числі тих, що зловживають алкоголем. Автором самостійно виконані клініко-статистичні і функціонально-діагностичні дослідження, систематизація, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, зроблені наукові висновки і розроблені практичні рекомендації для охорони здоров'я.

В роботах, опублікованих в співавторстві, конкретна особиста участь пошукувача полягає в аналізі архівних історій хвороб постраждалих з переломами нижньої щелепи за 10 років, підборі і аналізі джерел літератури, лікуванні постраждалих, виконанні функціонально-діагностичних досліджень, інтерпретації результатів.

Апробація роботи. Матеріали дисертації докладалися і обговорювалися на I навчально-методичній і науковій конференції завідуючих кафедр хірургічних хвороб стоматологічних факультетів медичних ВНЗів України (м. Полтава, 1997), наукової конференції “Актуальные проблемы медицины Донбасса” (м. Донецьк, 1997), на I(VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (м. Київ, 1999), на міжнародній електронній конференції “Высокие технологии в медицине” (м. Донецьк, 2000), на V міжнародній конференції по квантовій медицині (м. Донецьк, 2000), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ортопедична стоматологія і ортодонтія на сучасному етапі розвитку” (м. Полтава, 2001), на VI міжнародній конференції щелепно-лицьових хірургів і стоматологів (м. С.-Петербург, 2001), на міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі сторіч” (м. Полтава, 2001), на засіданні Донецького обласного товариства хірургів-стоматологів (м. Селідово, 2001), на науковій конференції “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини” (м. Донецьк, 2002), на VII міжнародної конференції по квантовій медицині (м. Маріуполь, 2002), на III міжнародній медичній конференції студентів і молодих вчених “Медицина - Здоров'я-XXI сторіччя” (м. Дніпропетровськ, 2002).

Матеріали дисертації обговорені на міжкафедральному засіданні кафедр стоматологічного профілю Донецького державного медичного університету ім.М.Горького (м.Донецьк, 2002), на засіданні апробаційної ради №2 “Стоматологія” Ураїнської медичної стоматологічної академії (м.Полтава, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 35 наукових робіт, з них: 2 розділи в 2 монографіях, 15 статей в журналах, ліцензованих ВАК України, 16 - в матеріалах тез конференцій. Отримано 2 деклараційних патента України на винахід.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 265 сторінках (з них безпосередньо комп'ютерного тексту - 115) і складається із вступу, огляду літератури, опису об'єктів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, до якого увійшло 190 джерел українською та російською мовами і 65 робіт іноземних авторів, 5 додатків. Дисертація проілюстрована 63 таблицями, 98 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою визначення рівня зловживання алкоголем проведене поглиблене обстеження і тестування 367 постраждалих, що знаходилися на лікуванні в клініці щелепно-лицьової хірургії Донецького державного медичного університету на базі Центральної міської клінічної лікарні №1 м.Донецька протягом 2001-2002 років, з них - 174 (47,4%) з неускладненими травмами (НТ) м'яких тканин обличчя і переломами кісток лицьового скелета, 136 (37,1%) - із запальними ускладненнями (ЗУ) і 57 (15,5%)- з незапальними ускладненнями (НУ).

На 1-2 добу з моменту надходження в клініку всі постраждалі відповідали на питання скринінгових тестів CAGE, AUDIT і заповнювали карту самозвіта “ПАС”, визначався рівень -глутамілтранспептідази (ГГТ), аспартат-амінотрансамінази (АСТ) і аланінамінотрансамінази (АЛТ) в крові за стандартними методиками (Иванов И.И. и соавт., 1974), співвідношення АСТ до АЛТ по формулі К=АСТ:АЛТ, середньокорпускулярний об'єм еритроцитів (СКОЕ) за формулою: СКОЕ = гематокрит (Ht) : к-ть еритроцитів (Ер). Постраждалого відносили до групи осіб, що зловживають алкоголем, якщо він відповідав позитивно на 2 і більше запитань тесту CAGE, набирав більше за 8 балів в тесті AUDIT і відмічав більше за 10 ознак в карті самозвіта “ПАС” (Огурцов П.П., 1997; Рівз К.С. та співавт., 1998; Фридман Л.С. и соавт., 1998). Додатковими даними, підтверджуючими зловживання алкоголем, були - рівень ГГТ40 Ед/л і К1,0 (Фридман Л.С. и соавт., 1998). Показники СКОЕ виявилися неінформативними - у переважної більшості постраждалих вони знаходилися в межах 95-98, і достовірних відмінностей виявлено не було.

На основі результатів досліджень всі постраждалі були розподілені на дві групи - особи, що зловживають і не зловживають алкоголем. У кожній з груп відмічалися особливості соціально-демографічного статусу, наявність стану алкогольного сп'яніння в момент отримання травми, порушення режиму лікування і невиконання лікарських призначень, терміни та результати лікування постраждалих з урахуванням перебігу і виду отриманої травми.

З метою визначення особливостей перебігу і лікування переломів нижньої щелепи (ПНЩ), які складали переважну більшість в структурі травматичних ушкоджень щелепно-лицьової ділянки, проведено детальне вивчення історій хвороби 90 постраждалих (чоловіки у віці 16-79 років) з ПНЩ.

Для диференційованого підходу до оцінки отриманих даних, в залежності від відношення до категорії осіб, що зловживають або що не зловживають алкоголем, і від виду лікування постраждалі були розподілені на 3 групи. У всіх групах вік постраждалих, а також терміни їх надходження до клініки не мали істотних відмінностей. Лікування постраждалих проводилося відповідно до тактичних установок клініки.

Група 1 включала 23 постраждалих, що зловживають алкоголем, яким з моменту надходження в комплексі лікувальних заходів проводилася корекція загальних і місцевих порушень, спричинених травмою кістковою і м'яких тканин на фоні хронічної алкогольної інтоксикації (ХАІ), за допомогою медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування згідно запропонованій нами схемі (рис. 1).

Група 2 включала 26 постраждалих, що зловживають алкоголем, яким проводився звичайний комплекс медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування.

Група 3 включала 41 постраждалого, що не зловживають алкоголем, яким проводилося аналогічне групі 2 лікування.

У залежності від виду фіксації відламків НЩ постраждалі були додатково розподілені таким чином: групи 1а (15 осіб), 2а (19 осіб) і 3а (33 особи) - при надходженні в клініку проводилася репозиція відламків НЩ і двощелепне шинування з міжщелепним витяжінням; групи 1б (8 осіб) і 3б (8 осіб) - виконувався функціонально-стабільний остеосинтез НЩ титановими мініпластинами з гвинтами; група 2б (6 осіб) - виконувався остеосинтез дротяним швом кістки.

Ефективність запропонованої схеми медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування оцінювали на основі суб'єктивних відчуттів постраждалих, даних клінічного, лабораторного, рентгенологічного, функціонально-діагностичного обстеження, термінів стаціонарного лікування і періоду тимчасової непрацездатності постраждалих.

Функціонально-діагностичні дослідження проведені у 90 постраждалих з ПНЩ в терміни 7 і 35 діб після початку лікування. Вибір комплексу методів функціонально-діагностичних досліджень був зумовлений необхідністю проведення оцінки ефективності лікування і реабілітації постраждалих з використанням різностороннього вивчення біоелектричної активності (БЕА) м'язів і нервів обличчя методами електроміографії максимального довільного скорочення (ЕМГ МДС), функціональної (ФЕМГ) і стимуляційної (СЕМГ). Усього проведено 450 електроміографічних (ЕМГ) досліджень, проаналізовано 900 електроміограм.

Контрольними значеннями параметрів електроміограм при їх мультипараметральному комп'ютерному аналізі були дані, отримані нами при обстеженні 200 практично здорових людей у віці 19-25 років. Дослідженню підлягали скелетні і мімічні м'язи обличчя, що найбільш активно функціонують під час відкривання, закриття рота і під час акту жування, а також найбільш доступні для неінвазивних ЕМГ досліджень.

БЕА м'язів обличчя досліджувалася за допомогою апаратурно-програмного комплексу “Multiliner, version 1.03" (ФРН) за стандартною принциповою схемою (Матрос-Таранец И.Н., 2001). ЕМГ МДС власне жувальних і скроневих м'язів проводили при максимально можливому стисненні щелеп в положенні центральної оклюзії.

Сумарну ЕМГ МДС двочеревцевого і щелепно-під'язикового м'яза (м'язів дна порожнини рота) проводили при максимально можливому відкриванні рота. Сумарну ЕМГ МДС кругового м'яза рота, щічного м'яза і квадратного м'яза нижньої губи (м'язів кола рота) визначали при максимально можливому стисненні губ. Визначали і аналізували наступні параметри ЕМГ МДС: патерн (загальний вигляд) ЕМГ; частоту; амплітуду потенціалу дії (АПД); час наростання крутості амплітуди (ЧНКА); крутість наростання амплітуди (КНА); тривалість потенціалу дії (ТПД); кількість поліфазних потенціалів (КПП). ФЕМГ власне жувальних м'язів і м'язів дна порожнини рота записували при виконанні жувальної проби - розжовуванні 5,0 г ядра волоського горіха до виникнення ковтального рефлексу (16-18с). У ФЕМГ виділяли низькоамплитудну початкову частину, високоамплітудну основну частину, низькоамплитудну завершальну частину. Визначали і аналізували наступні параметри ФЕМГ: патерн, час активності (Та), час спокою (Тс), коефіцієнт активності К=Та:(Та+Тс)х100%, площа під кривою ФЕМГ (Int). Жувальні хвилі високо амплітудної частини ФЕМГ піддавали аналізу так само, як ЕМГ МДС. Проведення СЕМГ м'язів ротової щілини починали з вибору режиму електростимуляції. Дослідження починали з мінімального амперажу (0,05 mA), збільшуючи його до появи почуття поколювання, в цей момент реєстрували сенсорний поріг (СП). Збільшуючи ампераж стимулюючого струму, досягали першого сіпання м'яза і появи потенціалу дії (ПД) на моніторі, в цей момент реєстрували моторний поріг. Збільшуючи ампераж стимулюючого струму домагалися появи стійкої амплітуди ПД. Реєстрували і аналізували наступні параметри М-відповіді: величину сенсорного порога (СП) і моторного порога (МП), максимальний стимул (МС), латентний період (ЛП), амплітуду (А), тривалість (Т).

Отримані дані клініко-статистичних і функціонально-діагностичних досліджень оброблялися методом варіаційної статистики.

Результати клінічних досліджень. В результаті проведених досліджень встановлено, що 40,9% від загального числа постраждалих з травматичними ушкодженнями ШЛД - особи, що зловживають алкоголем, в тому числі серед постраждалих з НТ - 39,1%, із ЗУ - 47,8%, з НУ - 29,8%. У залежності від виду отриманої травми кількість осіб, що зловживають алкоголем, коливалася від 11,1% до 62,5%. Серед постраждалих з ПНЩ особи, що зловживають алкоголем, становлять 41,1%, серед постраждалих із ЗУ ПНЩ - 53,1%, з НУ ПНЩ - 25,0%.

Внаслідок проведеного аналізу отриманих клініко-статистичних даних встановлено, що серед постраждалих, що зловживають алкоголем, на 8,9-66,7% більше утриманців (тимчасово не працюючих), в 1,6-13,9 разів частіше зареєстрований факт отримання травми в стані алкогольного сп'яніння, в 3,0-6,7 раз частіше відмічається порушення режиму лікування і невиконання лікарських призначень, внаслідок чого у даної категорії осіб на 16,6-32,0% гірше анатомічні і функціональні результати лікування. Особливих відмінностей за статтю, віком та місцем проживання у осіб, що зловживають алкоголем, в порівнянні з постраждалими, що не зловживають алкоголем, не виявлено. Вказані особливості простежуються як серед загальної кількості постраждалих з травматичними ушкодженнями ШЛД, так і серед постраждалих з ПНЩ та їх запальними і незапальними ускладненнями.

В результаті проведеного клінічного обстеження встановлено, що у постраждалих з ПНЩ, що зловживають алкоголем і отримували традиційне лікування (група 2), в порівнянні з постраждалими, що не зловживають алкоголем (група 3), достовірно більше терміни ліквідації післятравматичного і післяопера-ційного набряку (на 1,9-3,4 доби), розсмоктування гематом (на 3,4-4,4 доби), більше терміни фіксації міжщелепного витяжіння (на 2,2-2,9 доби), шин (на 3,3-4,7 діб), і в результаті - гірше косметичні і функціональні результати лікування (на 14 - 30%), більше терміни тимчасової непрацездатності (на 6,0 - 8,7 діб).

Отримані клінічні і статистичні дані у постраждалих групи 1 показують, що застосування запропонованого нами комплексу лікування та реабілітації, направленого на поліпшення трофічних процесів в кістковій тканині, навколишніх м'яких тканинах і нервово-м'язовому апараті при ПНЩ у осіб, що зловживають алкоголем, дозволило скоротити терміни ліквідації післятраматичного та післяопераційного набряку (на 1,5-2,0 доби), розсмоктування гематом (на 2,7-3,4 доби), зменшити терміни міжщелепного витяжіння (на 2,7-12,8 діб) і фіксації шин (на 3,8-14,5 діб).

Проведення в поєднанні з комплексом лікувальних заходів функціонально-стабільного остеосинтезу забезпечує до того ж повне відновлення прикусу і анатомічної форми кістки. Всі перераховані обставини сприяють більш ранньому поновленню функціональної активності жувальних м'язів (на 3,2-6,3 доби), поліпшенню анатомічних і функціональних результатів лікування (на 14-22%) (рис. 2) і скороченню термінів тимчасової непрацездатності (на 3,4-7,8 діб) (рис. 3).

Динаміка функціонального стану м'язів обличчя у постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем. Внаслідок мультипараметрального аналізу ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ встановлено, що ступінь пригноблення БЕА жувальних і мімічних м'язів визначається характером ушкодження НЩ, в той час, як швидкість і рівень відновлення БЕА м'язів обличчя залежить від виду лікування, що проводиться.

На 7 добу після початку лікування у постраждалих всіх груп визначається достовірне зниження параметрів ЕМГ МДС жувальних, скроневих м'язів, м'язів

Рис.2. Результати лікування постраждалих с переломами нижньої щелепи.

Рис.3. Терміни лікування постраждалих з переломами нижньої щелепи.

дна порожнини рота, кола рота і СЕМГ м'язів кола рота, як на боці перелому, так і на протилежному боці. До 35-ї доби від початку лікування (до моменту клінічно визначаємого зрощення ПНЩ) серед постраждалих, що зловживають алкоголем і отримували лікування згідно запропонованій нами схемі (група 1), більшість параметрів ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ наближається до нижніх меж норми і достовірно не відрізняється від аналогічних показників у осіб, що не зловживають алкоголем (група 3). Причому в групі 1б, де фіксація відламків проводилася за допомогою функціонально-стабільного остеосинтезу мініпластинами з гвинтами, відновлення вказаних параметрів відбувалося випереджальними темпами. У постраждалих, що зловживають алкоголем і отримували традиційне лікування (група 2), більшість значень не досягає нижніх меж норми і достовірно відрізняється від відповідних показників у осіб, що не зловживають алкоголем, тобто - до моменту клінічно визначаємого зрощення переломів залишається незавершеною функціональна реабілітація нейро-м'язового апарату обличчя, що виявляється афізіологічністю акту жування, зниженням функціональних можливостей і функціональних резервів жувальних та мімічних м'язів. Дана категорія постраждалих потребувала подальшої реабілітації.

Отримані в результаті ЕМГ досліджень дані розширюють і поглиблюють існуючі уявлення про стан м'язів і нервів обличчя в умовах хронічної алкогольної інтоксикації, а так само дозволяють об'єктивно оцінювати результати лікування постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове рішення актуальної наукової задачі поліпшення анатомічних і функціональних результатів лікування, скорочення термінів тимчасової непрацездатності у постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, на основі диференційованого підходу до діагностики, лікування та реабілітації даної категорії постраждалих, з урахуванням динаміки функціонального стану м'язів обличчя.

1. Виявлення серед постраждалих осіб, що зловживають алкоголем, доцільно проводити, використовуючи комплекс скринінгових тестів CAGE, AUDIT та карту самозвіта “ПАС”. У якості додаткових даних, що підтверджують зловживання алкоголем, рекомендується використовувати рівень -глутамілтранспептідази у крові та співвідношення аспартатамінотрансамінази до аланінамінотрансамінази.

2. Встановлено, що 40,9% від загального числа постраждалих з травматичними ушкодженнями ШЛД - особи, що зловживають алкоголем, в тому числі серед постраждалих з неускладненими травмами - 39,1%, із запальними ускладненнями травм - 47,8%, з незапальними ускладненнями - 29,8%. Серед постраждалих з переломами нижньої щелепи особи, що зловживають алкоголем, становлять 41,1%, серед постраждалих із запальними ускладненнями переломів нижньої щелепи - 53,1%, з незапальними ускладненями - 25,0%.

3. В результаті проведеного аналізу отриманих клініко-статистичних даних встановлено, що серед постраждалих, що зловживають алкоголем, на 8,9-66,7% більше утриманців, в 1,6-13,9 разів частіше зареєстрований факт отримання травми в стані алкогольного сп'яніння, в 3,0-6,7 раз частіше відмічається порушення режиму лікування і невиконання лікарських призначень, і внаслідок цього - на 16,6 - 32,0% гірше анатомічні і функціональні результати лікування. Особливих відмінностей за статтю, віком і місцем проживання у осіб, що зловживають алкоголем, в порівнянні з постраждалими, що не зловживають алкоголем, не виявлено. Вказані особливості простежуються як серед загальної кількості постраждалих з травматичними ушкодженнями ШЛД, так і серед постраждалих з переломами нижньої щелепи та їх запальними і незапальними ускладненнями.

4. Багатопараметральний аналіз комплексних електроміографічних досліджень біоелектричної активності жувальних та мімічних м'язів обличчя свідчить про більш ранню і повноцінну функціональну реабілітацію постраждалих, що зловживають алкоголем, яким в комплексі лікування призначалися медикаментозні та фізіотерапевтичні засоби згідно запропонованої схеми (групи 1а і 1б). Рівень відновлення біоелектричної активності м'язів обличчя у постраждалих груп 1а і 1б перевищує такий у постраждалих груп 2а і 2б на 17-48 %, диференційовано по параметрах, що вивчаються. Найбільш інтенсивно нормалізація біоелектричної активності м'язів обличчя у даної категорії постраждалих відбувається при лікуванні переломів нижньої щелепи методами стабільно-функціонального остеосинтезу.

5. Застосування запропонованої схеми комплексного лікування та реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, дозволяє на 3,2-6,3 доби раніше відновити функціональну активність м'язів обличчя, на 14-22% поліпшити анатомічні і функціональні результати лікування і на 3,4-7,8 діб скоротити терміни тимчасової непрацездатності, в залежності від методу фіксації відламків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення осіб, що зловживають алкоголем, рекомендується усіх постраждалих з травматичними ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки під час надходження в стаціонар обстежувати за допомогою комплекса скринінгових тестів CAGE, AUDIT і карти самозвіта “ПАС”. У якості додаткових даних, що підтверджують факт зловживання алкоголем, рекомендується використовувати біохімічні показники крові - рівень -глутамілтранспептідази у крові та співвідношення аспартатамінотрансамінази до аланінамінотрансамінази.

2. В комплекс лікування переломів нижньої щелепи у осіб, що зловживають алкоголем, рекомендується включати наступну схему патогенетичної корекції загальних та місцевих розладів, викликаних травмою на фоні хронічної алкогольної інтоксикації: Медіхронал-Дарниця - в першу добу по 28,5 г вранці і увечері, в подальші 6 діб - по 28,5 г увечері, метілурацил по 1 таблетці (0,5 г) 3 рази на добу протягом 4 тижнів, вітаміни В1 і В6 (чередуючи) внутрішньом'язово по 1 мл №10, пірацетам 20% по 5,0 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу №10, місцево - локальна магніто-пелоідотерапія 1 раз на добу (вранці) № 7-10 і компреси з 30% дімексидом 1 раз на добу (увечері) № 5-7 на область перелому і жувальних м'язів на боці ураження.

3. Отримані результати багатопараметрального аналізу біоелектричної активності м'язів обличчя у постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем і лікованих різними методами, доцільно використовувати при оцінці ефективності лікування та реабілітації даної категорії постраждалих.

перелом щелепа алкоголь лікування

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Челюстно-лицевой травматизм в промышленном мегаполисе: современный уровень, тенденции, инфраструктура / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Алексеев С.Б., Абу Халиль М.Н., Дадонкин Д.А.- Донецк: Изд-во медуниверситета, 2001.- 193с.

2.Левенець О.К., Матрос-Таранець І.М., Каліновський Д.К. Медико-соціальна експертиза при травмі щелепно-лицевої ділянки. Військово-лікарська експертиза в збройних силах України / Під ред. І.М. Матроса-Таранця.- Донецьк, 2002.- 170 с.

3.Методы профилактики функциональных нарушений при переломах нижней челюсти на основе электростимуляции жевательных мышц / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Алексеев С.Б., Лавриненко С.В., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - Донецк, 1999.-Т.3,№2.-С.144-145.

4.Стабильный остеосинтез как метод, обечспечивающий профилактику осложнений переломов нижней челюсти / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Алексеев С.Б., Лавриненко С.В., Тарануха С.В., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Вестник гигиены и эпидемиологии.- Донецк, 1999.- Т.3,№2.- С.145-146.

5.Зміни біоелектричної активності жувальних м'язів унаслідок пропорційної біокерованої стимуляції при переломах нижньої щелепи / Матрос-Таранець І.М., Якуб Х.М., Алексєєв С.Б., Абу Халиль М.Н., Каліновський Д.К., Дадонкін Д.О. // Вiсник стоматологiї.-2000.- №5(29).- С.73-74.

6.Применение многопараметрального компьютерного анализа электромиограмм для определения биоэлектрической активности жевательных и мимических мышц лица у пострадавших с переломами нижней челюсти / Матрос-Таранец И.Н., Абу Халиль М.Н., Калиновский Д.К., Якуб Х.М., Алексеев С.Б., Дадонкин Д.А.// Вiсник стоматологiї.-2000.- №5(29).-С.165.

7.Биоэлектрическая активность некоторых мышц лица в норме / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Абу Халиль М.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Современная стоматология. - 2000. - №3. - С.58-60.

8.Новые методы стабильно-функционального остеосинтеза нижней челюсти / Матрос-Таранец И.Н., Центило В.Г., Калиновский Д.К., Алексеев С.Б., Дадонкин Д.А. // Травма.- 2000. - Т.1, № 1. - С. 96-100.

9.Новые методы оперативного лечения переломов мыщелкового отростка нижней челюсти / И.Н. Матрос-Таранец, Д.К. Калиновский, С.Б. Алексеев, Д.А. Дадонкин // Травма. - 2000. - Т.1, № 2. - С. 182-188.

10.Новые методы ортопедического лечения переломов нижней челюсти / Центило В.Г., Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Травма. - 2000. - Т.1, № 2. - С. 204-210.

11.Осложнения травматических повреждений челюстно-лицевой области: инфраструктура, предпосылки возникновения, лечение / Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Абу Халиль М.Н., Дадонкин Д.А. // Вестник гигиены и эпидемиологии.- 2001.- Т.5, №1.- С.21-25.

12. Биоэлектрическая активность некоторых мышц лица при переломах нижней челюсти / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Абу Халиль М.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Современная стоматология. - 2001.- №1.- С. 72-75.

13.Динамика биоэлектрической активности некоторых мышц лица в зависимости от вида остеосинтеза нижней челюсти / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Абу Халиль М.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Современная стоматология. - 2001. - №2(14). - С.59-62.

14.Пути преодоления негативных последствий длительной иммобилизации нижней челюсти при ее переломах / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Абу Халиль М.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Современная стоматология.- 2001.- №3(15).- С.63-67.

15.Функциональные резервы мышц, участвующих в акте жевания, по данным электромиографии с многопараметральным анализом / Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Дадонкин Д.А. // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №1. - С.35-38.

16.Особенности функционального состояния жевательных и мимических мышц у здоровых людей по данным электромиографии максимального произвольного сокращения / Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К., Абу Халиль М.Н., Дадонкин Д.А. // Український стоматологічний альманах. - 2001.- №3. - С.26-28.

17.Травматические повреждения челюстно-лицевой области у лиц, злоупотребляющих алкоголем / Д.К. Калиновский, И.Н. Матрос-Таранец, М.Ю. Павленко, Ю.А. Никаноров // Травма. - 2002.- Т.3, №4.- С.444-448.

18. Спосіб репозиції зміщенного досередини малого відламку під час перелому суглобового відростку нижньої щелепи: Деклараційний патент України 34211А Україна, МКИ А61В17/00. Матрос-Таранець І.М., Каліновський Д.К., Алєксєєв С.Б., Дадонкін Д.О.; Донецький державний медичний університет ім.М.Горького (UA). - № 99063321; Заявл.15.06.99; Опубл. 15.02.2001; Бюл. №1.

19. Лігатурні ножиці: Деклараційний патент України 37787А Україна, МКИ А61В17/32. Матрос-Таранець І.М., Ніканоров Ю.О., Каліновський Д.К., Сажин О.А.; Донецький державний медичний університет ім.М.Горького (UA).- № 20000168; Заявл. 17.04.2000; Опубл. 15.05.2001; Бюл. №4.

20.Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К. Ортопедические и оперативные методы при лечении переломов нижней челюсти // Матеріали I навчально-методичної та наукової конференції завідуючих кафедр хірургічних хвороб стоматологічних факультетів медичих ВНЗів України.- Полтава.-1997.-С.34.

21.Матрос-Таранец И.Н., Каминский А.Г., Калиновский Д.К. Способ репозиции суставного отростка нижней челюсти // Сб. научн. трудов “Актуальные вопросы челюстно-лицевой хирургии”. - Донецк, 1997.- С.33.

22.Матрос-Таранец И.Н., Каминский А.Г., Калиновский Д.К. Устройство для лечения переломов суставного отростка нижней челюсти // Сб.научн.трудов “Актуальные вопросы челюстно-лицевой хирургии”.- Донецк, 1997.- С.34.

23.Матрос-Таранец И.Н., Каминский А.Г., Калиновский Д.К. Устройство для наложения проволочных швов // Сб. научн. трудов “Актуальные вопросы челюстно-лицевой хирургии”.- Донецк,1997.-С.36.

24.Сохранение функциональной активности жевательных мышц при двучелюстном шинировании / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Калиновский Д.К., Алексеев С.Б., Лавриненко С.В., Самар Э.Э., Дадонкин Д.А. // Сб. научных трудов “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”. - Вып.1 - Харьков, 1998.-С.94-97.

25.Бiоелектрична активнiсть жувальних м'язiв унаслiдок пропорцiйної бiокерованої стимуляцiї / Матрос-Таранець I.М., Якуб Х.М., Лаушкiн М.В., Алексеев С.Б., Дадонкiн Д.О., Калiновський Д.К., Кошанський I.B. // Матерiали I (VІІІ) з'iзду Асоцiацiї стоматологiв України.-Київ,1999.- С.350-352.

26.Статистичнi данi про переломи нижньої щелепи та ушкодження, що їх супроводжують / Матрос-Таранець I.М., Лаушкiн М.В., Дадонкiн Д.О., Калiновський Д.К., Лавриненко С.В., Тарануха С.В., Кашанський I.В. // Матерiали I(VIII) з'iзду Асоцiацii стоматологiв України.-Київ,1999.- С.352-353.

27.Результаты многопараметральной компьютерной электромиографии мышц лица в норме у взрослых / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Дадонкин Д.А., Алексеев С.Б., Калиновский Д.К. // Сб. тез. Международной электронной конференции "Высокие технологии в медицине". - Донецк,1999.- С.82-83.

28.Изучение биоэлектрической активности мышц лица методом многопараметральной компьютерной электромиографии / Матрос-Таранец И.Н., Якуб Х.М., Алексеев С.Б. Калиновский Д.К., Абу Халиль М.Н., Дадонкин Д.А. // Материалы V междунар. конф. по квантовой медицине “Диагностические и лечебные технологии квантовой медицины. Пятилетие деятельности Донецкого госпиталя Ситько-МРТ”. - Донецк, 2000. - С.199-202.

29.Многопараметральная компьютерная электромиография жевательных и мимических мышц / Матрос-Таранец И.Н, Калиновский Д.К., Хахелева Т.Н., Тарануха С.В., Лавриненко С.В. // Материалы VI междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. - С.-Петербург, 2001.- С.75.

30.Калиновский Д.К., Павленко М.Ю. Анализ взаимосвязи злоупотребления алкоголем с травматическими повреждениями челюстно-лицевой области и их осложнениями (По данным клиники челюстно-лицевой хирургии ДонГМУ на базе ЦГКБ №1 г.Донецка) // Матер. всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”.- Донецьк, 2002.- С.176.

31.Функциональная реабилитация пострадавших с переломами нижней челюсти по данным электромиографии мышц лица с многопараметральным анализом / Д.К. Калиновский, Д.А. Дадонкин, И.А. Абдельгани, Х.Д. Ихсан // Материалы V междунар. конф. по квантовой медицине “Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины. Двадцать лет физики живого”. - Мариуполь, 2002. - С.158-160.

Размещено на Allbest.ru