ПЛР-аналіз молекулярно-генетичного поліморфізму людини в судовій медицині
Умови добору і збереження біологічного матеріалу для ДНК-аналізу, гіперваріабельних локусів людини (для проведення диференціації й ідентифікації осіб), добір праймерів для алельного стану аналізованих локусів. Оптимізація полімеразної ланцюгової реакції.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2014 |
| Размер файла | 68,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Аналіз інформативності поліморфізму досліджених локусів. Щоб охарактеризувати дискримінаційну силу обраної панелі локусів, були розраховані такі параметри інформативності поліморфізму досліджених локусів: очікувана гетерозиготність Hexp, гетерозиготність, що спостерігається Hobs, ймовірність випадкового збігу генотипів двох неспоріднених індивідуумів рМ (probability of random match), ймовірність розрізнення генотипів двох неспоріднених індивідуумів PD (power of discrimination), теоретична мінімальна частота зустрічальності алеля min хexp, що спостерігається, мінімальна частота зустрічальності алеля min хobs. У табл. 3 наведені значення даних параметрів для 7 досліджених локусів.
Очікувана гетерозиготність є показником імовірності того, що два випадково узятих з популяції генотипу матимуть різні алелі за даним локусом. Даний параметр забезпечує оцінку дискримінаційної сили локусу не тільки за кількістю, а й за частотою алелів. Значення Hexp можуть варіювати від 0 (мономорфність) до 1 (характерно для локусу з багатьма алелями однакової частоти, що забезпечує дуже високу дискримінаційну силу). Маркерний локус з п'ятьма алелями, один з яких з дуже високою частотою, наприклад, 0,9, має меншу дискримінаційну здатність, ніж локус із п'ятьма алелями однакової частоти. Для 7 досліджених нами локусів значення очікуваної гетерозиготності були 0,82-0,96, а фактичні значення гетерозиготності -- 0,68-0,86, що свідчить про досить високу дискримінаційну здатність аналізованих локусів.
Таблиця 3 Значення параметрів інформативності для 7 досліджених локусів
|
Локуси |
Hexp |
Hobs |
pM |
PD |
Min хexp |
Min хobs |
|
|
HUMF13AO1 |
0,83 |
0,76 |
0,104 |
0,896 |
0,026 |
0,005 |
|
|
HUMF13B |
0,84 |
0,73 |
0,107 |
0,893 |
0,025 |
0,005 |
|
|
HUMTPOX |
0,82 |
0,70 |
0,139 |
0,861 |
0,025 |
0,005 |
|
|
D17S5 |
0,96 |
0,76 |
0,045 |
0,955 |
0,019 |
0,004 |
|
|
IgH |
0,88 |
0,68 |
0,096 |
0,904 |
0,026 |
0,005 |
|
|
APOB |
0,95 |
0,79 |
0,040 |
0,960 |
0,020 |
0,004 |
|
|
D1S80 |
0,96 |
0,86 |
0,074 |
0,926 |
0,016 |
0,003 |
Комбінована величина рМ для семи локусів становить: 1,98?10-10. Виходячи з величини рМ, використання поліморфізму 7 досліджених нами локусів не дозволяє розрізнити в середньому лише двох осіб з однаковими генотипами в популяції розміром 10 млрд чоловік. Підключення кожного додаткового варіабельного геномного локусу в середньому зменшує величину рМ у 5-15 разів, доводячи її до величини близько 10-12 для 10 локусів. Ця величина порівнянна зі значеннями рМ для мультилокусних зондів (наприклад, величина рМ для зонда 33.6 близько 10-10). Кращим є збільшення кількості локусів за рахунок мікросателітних.
У сьомому розділі наведено дані про встановлення біологічного споріднення.
Одним із напрямків використання аналізу поліморфізму довжин міні- і мікросателітних послідовностей є вирішення спірного походження дітей.
Найбільш типовими ситуаціями встановлення кревного споріднення є такі:
-- встановлення батьківства/материнства за цивільними справами;
-- встановлення батьківства у випадках згвалтування і, внаслідок цього, вагітності потерпілої;
-- встановлення материнства в експертизах у справах про дітовбивство;
-- визначення можливості походження дитини від конкретних осіб у випадку заміни чи крадіжки дітей;
-- встановлення кревного споріднення невпізнаних, ексгумованих і розчленованих трупів.
Експертиза спірного батьківства/материнства за наявності обох батьків. Найбільш частим видом експертизи спірного походження дітей є експертиза спірного батьківства.
По суті, експертиза спірного батьківства є ідентифікаційним тестом і припускає порівняльний аналіз “геномних відбитків” дитини, матері і передбачуваного батька. При цьому реєструють усі смуги в ДНК-профілі дитини, позиції яких збігаються з такими в ДНК-профілі матері, а смуги, що залишилися, у ДНК-профілі дитини, порівнюють з такими у ДНК-профілі чоловіка. Спадкування алельних варіантів кожного дослідженого поліморфного локусу відбувається за ядерним типом, тобто половина всіх ампліфікованих фрагментів походить від матері, а друга половина -- від батька. Тому якщо аналізована група об'єктів (дитина, мати, чоловік) представляє біологічну родину, “нематеринські” смуги в ДНК-профілі дитини будуть однаковими з такими в ДНК-профілі батька. Якщо аналізована група не є біологічною родиною, то в ДНК-профілі дитини частина смуг не знайде відповідності в ДНК-профілі передбачуваного батька. Схеми можливих сполучень генотипів матері, дитини і біологічного батька наведено на рис. 1.
|
№ з/п |
Профіль ДНК матері |
Профіль ДНК дитини |
Вірогідні варіанти профілів ДНК батька |
|||||
|
1. |
1 ___ |
1 ___ |
1 ___ |
2 ___ 1 ___ |
||||
|
2. |
1 ___ |
2 ___ 1 ___ |
2 ___ |
2 ___ 1 ___ |
3 ___ 2 ___ |
|||
|
3. |
2 ___ 1 ___ |
1 ___ |
1 ___ |
2 ___ 1 ___ |
3 ___ 1 ___ |
|||
|
4. |
3 ___ 2 ___ |
2 ___ 1 ___ |
1 ___ |
2 ___ 1 ___ |
3 ___ 1 ___ |
1 ___ 4 ___ |
||
|
5. |
2 ___ 1___ |
2 ___ 1 ___ |
1__ |
2___ |
2___ 1___ |
3__ 2__ |
3__ 1__ |
Рис. 1. Можливі сполучення генотипів матері, дитини і біологічного батька
За період 1992-2001 рр. нами було проведено 79 експертиз спірного батьківства. При аналізі ДНК-профілів материнство розглядали як безперечне.
У ДНК-аналізі використовують гіперваріабельні локуси, що мають високий рівень мутагенезу, у зв'язку з чим присутність у ДНК-профілі дитини “зайвих” смуг може бути наслідком мутації. Виключення батьківства здійснювали мінімум за двома локусами при неінформативності трьох-чотирьох інших. Батьківство виключили в 11 випадках (14 %).
Батьківство визнали у 68 випадках. Мінімальне значення ймовірності істинності біологічного батьківства становило 95,23 %.
Встановлення батьківства/материнства за наявності одного з батьків. В експертній практиці можливі випадки, коли встановлення походження дитини від конкретної особи проводять за відсутності інформації про генотип одного з батьків (найбільш типовий випадок -- встановлення материнства в експертизах у справах про дітовбивство). На рис. 2. наведено можливі сполучення генотипів дитини й одного з передбачуваних батьків.
|
№ з/п |
Профіль ДНК Дитини |
Можливі варіанти профілів |
|||||
|
1. |
1 ___ |
1 ___ |
2 ___ 1 ___ |
||||
|
2. |
2 ___ 1 ___ |
1 ___ |
2 ___ |
2 ___ 1 ___ |
3 ___ 1 ___ |
3 ___ 2 ___ |
Рис. 2. Можливі варіанти сполучення генотипів дитини й одного з передбачуваних батьків за відсутності даних про генотип іншого
Встановлення споріднення за останками трупа. Одним із завдань судово-медичної криміналістики є ідентифікація невпізнаних трупів чи скелетованих останків. Можливість такої ідентифікації особливо актуальна під час воєнних дій, а також при автодорожніх аваріях і природних катастрофах. Одним із способів ідентифікації невпізнаних трупів є порівняння геномних відбитків жертви з такими її передбачуваних родичів, наприклад, порівняльний аналіз ДНК-профілів невпізнаного трупа і батьківської пари, що заявила раніше про пропажу своєї дитини.
Порівняння дискримінаційної сили ПЛР-аналізу з іншими методами при встановленні кревного споріднення. У світовій судово-медичній практиці описано понад 60 біохімічних і імунологічних систем для встановлення кревного споріднення. Однак найбільш придатні для застосування 10-15 маркерних систем, заснованих на визначенні білків і ізоферментів. Для більшості біохімічних систем потенціал виключення невисокий, тому їх використовують у комбінованому вигляді. Але комбінація навіть із 7 основних еритроцитарних систем дозволяє виявити максимум 60 % свідомо “помилкових” родин. Специфічність встановлення біологічного споріднення також невисока, тому звичайно, інтерпретація позитивного результату такого експертного дослідження -- “батьківство не виключається” -- взагалі не припускає кількісної оцінки його вірогідності.
Теоретичний потенціал мультилокусних систем (зокрема, заснованих на ПДРФ-аналізі) дуже високий -- більше 99,999 %. Однак практичні результати залежать від технічного рівня й коректності виконання досліджень. Монолокусні системи, до яких належать VNTR- і STR-системи, мають більш низькі характеристики дискримінації, тому в судово-медичній експертизі їх використовують тільки в комбінованому вигляді.
У восьмому розділі йдеться про ідентифікацію особи за біологічними слідами. Поряд із встановленням біологічного споріднення, ще одним напрямком використання геномної дактилоскопії у практиці судово-медичної експертизи є ідентифікація особи.
Основні види ідентифікаційних експертиз, проведених в Одеському обласному бюро СМЕ в період з 1992 по 2001 рр., наведені нижче.
Ідентифікація особи потерпілого чи підозрюваного у вбивстві. Як біологічні об'єкти для геномно-дактилоскопічних досліджень виступали:
1 -- плями крові на різних носіях: тканинах, предметах, поверхнях (верхній і нижній одяг, рушник, постільна білизна, взуття, корпус автомобіля, осколки посуду, ножі, одвірок, штукатурка);
2 -- волосся з різних частин тіла;
3 -- плями слини на носіях (одяг, недопалки);
4 -- піднігтьовий вміст.
Ідентифікація особи потерпілого чи підозрюваного при згвалтуванні й убивстві.
Об'єктами дослідження було таке:
1 -- ватно-марлеві тампони із вмістом піхви;
2 -- ватно-марлеві тампони із вмістом ротової порожнини;
3 -- ватно-марлеві тампони з вмістом анального отвору;
4 -- плями сперми на різних носіях (верхній одяг, нижня білизна, рушник, постільна білизна).
Ідентифікація невпізнаних трупів і скелетованих залишків. Для типування ДНК із метою встановлення особи невпізнаного трупа чи належності залишків конкретній особі використовували частини тіла (м'язи, кісти, волосся) різного ступеня збереженості (ексгумовані, обгорілі, варені).
Дані про ефективність ПЛР-аналізу порівняно з традиційними методами ідентифікації особи наведено в дев'ятому розділі.
У судово-медичній експертизі при ідентифікації особи традиційно використовують біохімічні маркери, до яких відносять деякі антигени крові і тканин організму та ізоформи деяких ферментів, які виявляють при дослідженні виділень і тканин тіла людини й слідів біологічного походження на речових доказах.
Потенціал індивідуалізації відомих біохімічних маркерів (тобто їхня здатність виділити конкретний об'єкт серед інших, навіть подібних за іншими ознаками) недостатньо високий для позитивної ідентифікації, навіть якщо використано одночасно багато різних біохімічних систем. Позитивна ідентифікація носить умовний характер і обмежується констатацією групової приналежності біологічних об'єктів. При використанні біохімічних маркерів можна з достатнім ступенем вірогідності виключити належність досліджуваного біологічного матеріалу конкретному індивіду.
Потенціал індивідуалізації мульти- і монолокусних маркерних систем при ПДРФ-аналізі. Для більшості мультилокусних систем середня ймовірність збігу однієї смуги в геномних відбитках двох неспоріднених індивідуумів дорівнює 25 %. Якщо припустити, що кожна смуга є незалежним генетичним елементом, то ймовірність одержання ідентичних геномних відбитків у двох неспоріднених осіб Рn, де n -- кількість смуг. При достатній кількості смуг ця величина дуже мала. Однак ця ідеалізована оцінка не може бути прямо використана для практичних цілей з кількох причин: тестовані локуси не завжди характеризуються незалежним генетичним характером; існує великий розкид у частоті зустрічальності смуг, отже, в їхній інформаційній цінності; велика залежність якості геномного відбитка від конкретних умов проведення аналізу, параметрів і особливостей експериментальних процедур, кількості та якості аналізованої ДНК.
Тому практична оцінка вірогідності дослідження повинна проводитися тільки на основі комплексного аналізу всієї сукупності експериментальних умов і отриманих результатів.
Індивідуалізуючий потенціал монолокусної гіперваріабельної системи визначається кількістю алельних варіантів конкретного тестованого локусу. Він істотно нижче, ніж у мультилокусних систем, тому що кількість смуг у геномному відбитку на порядок менша. Однак інтерпретація гібридизаційної картини і практична кількісна оцінка вірогідності ідентифікації при використанні монолокусних маркерів простіша, ніж для мультилокусних систем. Це пов'язано з тим, що при порівнянні геномних відбитків досліджуваних об'єктів співпадаючі смуги явно тотожні, тому що є тим самим алельним варіантом конкретного локусу. Для мультилокусних систем критерії ідентичності смуг менш надійні й визначені. Але для монолокусних систем більш умовним є критерій збігу смуг через відсутність внутрішніх маркерів генетичної однорідності геномного відбитку. В мультилокусних системах роль таких маркерів виконують численні неполіморфні смуги. Тому хоча для монолокусної системи дискримінаційну силу кожної смуги можна визначити точно, без усереднення, виходячи з частот зустрічальності алелей, для оцінки дискримінаційного потенціалу всієї системи необхідно враховувати відносність критерію збігу смуг.
Потенціал дискримінації маркерних систем при ПЛР-анализі. Експертизи, засновані на ПЛР-методі, відповідають найбільш суворим вимогам теорії криміналістичної ідентифікації: дослідження базуються на суто науковій методологічній основі; кожен досліджуваний об'єкт є матеріальним, неповторним, конкретно-індивідуальним; доказове значення має висновок не тільки про наявність, але й про відсутність тотожності.
Експертні висновки при геномно-дактилоскопічному дослідженні можуть бути сформульовані в категоричній чи вірогіднісній формах. Категоричні висновки -- це найчастіше висновки про неможливість (виключення) походження крові, сперми і т. ін. від тієї чи іншої людини і висновки про виключення кревного споріднення. Вірогіднісні висновки висловлюються в цифровій формі і містять розрахунки ймовірностей випадкового збігу генотипів двох неспоріднених індивідуумів у даній популяції.
Порівняння дискримінаційної сили різних маркерних систем при визначенні батьківства. Дослідження групових факторів крові й слини в експертизі у справах про спірне батьківство дозволяє лише виключити особу, що проходить у справі, як можливого батька. Причому ймовірність такого виключення визначається кількістю досліджених групових антигенів крові і слини матері, дитини і передбачуваного батька, тобто антигенів різних систем, щодо яких може бути визначена групова характеристика крові й слини присутніх у справі осіб. Відсоток категоричних висновків про виключення можливого батьківства прямо пропорційно залежить від обсягу досліджень
Виходячи зі світового досвіду й практики Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, показано, що ПЛР-аналіз значно розширив можливості і підвищив ефективність експертизи речових доказів при визначенні батьківства і розслідуванні убивств, згвалтуванні, тяжких тілесних ушкодженнях, при впізнанні розчленованих трупів та інших злочинах.
У десятому розділі представлено аналіз і узагальнення результатів досліджень. При ідентифікації ДНК, виділеної з біологічних об'єктів, необхідне порівняння алельного складу ряду гіперваріабельних локусів. При застосуванні мікросателітів у разі заперечення бажано мати дані двох локусів, які не збігаються. У той же час, якщо за одним локусом алелі досліджуваних об'єктів не збігаються, вважати їх ідентичними не слід. Складність експертизи щодо встановлення чи ототожнення особи з ДНК аналізованого об'єкта може бути пов'язана зі ступенем зберігання об'єкта. При деградації ДНК немає можливості одержати дані за всіма тестованими локусами, тому необхідно використовувати великий набір локусів.
Найбільш ефективною для ПЛР-аналізу в даному випадку є система мікросателітів. Потенціал такої системи визначається кількістю алельних варіантів тестованого локусу й кількістю аналізованих локусів.
Експертизи з використанням типування ДНК методом ПЛР відповідають критеріям криміналістичної ідентифікації. Висновки про нетотожність об'єктів дослідження роблять, як правило, у категоричній формі, тимчасом як висновок про збіг генотипів об'єктів виражають у вірогіднісній формі, яка враховує можливість випадкового збігу генотипів.
ВИСНОВКИ
1. Розроблено теоретичні і методичні положення використання молекулярно-генетичного поліморфізму ДНК, що визначається з допомогою полімеразної ланцюгової реакції в практиці судово-медичної експертизи
2. Науково обгрунтовано підходи до вилучення і збереження матеріалу біологічних слідів, які можуть бути придатними для проведення ПЛР-аналізу.
3. Відпрацьовано та удосконалено методи виділення ДНК з експертних зразків і запропоновано підходи оптимізації підготовки матеріалу, які дозволяють проводити типування ДНК за ПЛР-аналізом.
4. Проведено аналіз алельного поліморфізму мінісателітних і мікросателітних локусів у вибірці змішаної популяції України та визначено параметри інформативності досліджених локусів щодо їх обгрунтованого практичного використання в судово-медичній практиці.
5. Розроблено тест-панель гіперваріабельних не менше 8 локусів з високою здатністю для ідентифікації особи при дослідженні матеріалу різного походження й ступеня збереженості, а також в судово-медичних експертизах біологічного споріднення.
6. Встановлені частоти зустрічальності алелів і генотипів змішаної популяції України та одержані порівняльні дані розподілу алельних частот досліджених локусів з аналогічними даними інших популяційних вибірок дозволили використовувати отриману експериментальним і шляхом аналізу літературних даних інформацію для визначення ступеня достовірності результатів ПЛР-аналізу ДНК популяції України.
7. Оптимізована та застосована система ПЛР-аналізу при ідентифікації особи в кримінальних і цивільних справах. Впроваджена система візуалізації й документації профілів ДНК в судово-медичній експертизі.
8. Використання ПЛР і принципів молекулярно-генетичного аналізу значно розширили можливості судово-медичної експертизи і дозволили в більше ніж 250 справах вирішити питання ідентифікації особи, які не вдалося здійснити традиційними методами судово-медичної експертизи.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для використання ПЛР-аналізу зберігати біологічні об'єкти в умовах, що запобігають дії факторів, які руйнують ДНК.
При виділенні ДНК з біологічних об'єктів використовувати методичні вдосконалення, викладені в дисертації і захищені патентами на винахід автора дисертації.
Для запобігання контамінації ДНК дотримуватись таких заходів обережності:
-- просторовий поділ етапів ПЛР;
-- автоклавування розчинів;
-- використання одноразових рукавичок;
-- уникання сплесків у пробірках;
-- попереднє змішування реагентів і поділ їх на аліквоти;
-- додавання мінеральної олії, пре-суміші і ферменту в ампліфікаційні пробірки перед додаванням ДНК;
-- ультрафіолетове випромінювання для деградації залишків ДНК.
При доборі локусів для ПЛР-аналізу враховувати їх структуру і віддавати перевагу таким, що не мають мікроваріантних алелів.
Результати розробки і вдосконалення методів виділення ДНК з експертних зразків, дослідження частоти зустрічальності алелів ряду гіперваріабельних локусів, оптимізація умов ПЛР-аналізу, впровадження систем визуалізації профілів ДНК дозволяють рекомендувати застосування ПЛР-аналізу в молекулярно-генетичних дослідженнях в судово-медичних експертизах у таких випадках :
-- встановлення батьківства;
-- встановлення батьківства у випадках згвалтування, що потягло за собою вагітність потерпілої;
-- визначення можливості походження дитини від конкретних осіб у випадку заміни чи крадіжки дітей;
-- встановлення кревного споріднення невпізнаних, ексгумованих і розчленованих трупів;
-- визначення належності досліджуваних біологічних слідів певній особі;
-- дослідження слідів, які містять незначну кількість біологічного матеріалу, слідів крові, що мають гнилісні зміни і недоступні іншим видам дослідження;
-- диференціація змішаних слідів (сперма і вміст піхви та ін.) при статевих злочинах.
Рекомендувати використовувати панель мікросателітів -- D6S366, HUMTH01, HUMCD4, HUMCYAR04, HUMF13AO1, HUMF13B, HUMCSF1PO, HUMFESFPS, HUMTPOX, HUMHPRTB, D19S253, HUMSE33, HUMLPL, HUMvWA, РАН-STR, HUMvWF; мінісателітні -- D1S80, D1S111, IgH, RB1, ApoB, D17S5, D6S366 і локус для статевої ідентифікації -- Amel.
Рекомендувати створення банку даних профілів ДНК осіб спеціальностей підвищеного ризику (військові, міліція, пожежники та ін.), а також особливо небезпечних злочинців для ефективної ідентифікації їх за біологічними залишками.
Рекомендувати викладання теорії і практики молекулярно-генетичного аналізу для студентів медичних інститутів та на курсах тематичного вдосконалення і стажування судово-медичних експертів, імунологів, цитологів.
ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кожухова Н. Є., Кривда Г. Ф., Кривда Р. Г., сиволап Ю. М., Суліма Ю. Ю., Чеботар С. В. Використання аналізу ДНК у судово-медичних експертизах: Науково-практичне видання / За ред. Ю. М. Сиволапа та Г. Ф. Кривди. -- Одеса, Одеський державний медичний університет, 2001. -- 92 с.
2. Комаха В. О., Кривда Г. Ф., Голованов В. В., Гринчук Р. О., Комаха О. В., Солтанова Т. Б., Соцький А. М., Яковенко І. А. Тактика попереднього дослідження криміналістичних об'єктів при проведенні слідчого огляду: Монографія. -- Чернівці: Золоті литаври, 2003. -- С. 189-194.
3. Кривда Г. Ф., Сиволап Ю. М., Фадєєв А. Н., Котельникова В. А., Вербицька Т. Г., Кожухова Н. Є. Судово-медичні експертизи з використанням геномної дактилоскопії // Одеський медичний журнал. -- 1998. -- № 3 (47) -- С. 38-40.
4. Алельний поліморфізм міні- і мікросателітів у змішаній популяції України / Н. Є. Кожухова, Т. Г. Вербицька, Ю. М. Сиволап, Г. Ф. Кривда // Одеський медичний журнал. -- 2000. -- № 2 (58). -- С. 6-10.
5. Кожухова Н. Є., Сиволап Ю. М., Кривда Г. Ф. Проблеми ПЛР-аналізу: деградація і модифікація ДНК, інгібування, контамінація, огляд // Український судово-медичний вісник. -- 2002. -- №. 1. -- С. 26-32.
6. Кривда Г. Ф., Кожухова Н. Є., сиволап Ю. М. Визначення генетичного споріднення у судово-медичній практиці // Одеський медичний журнал. -- 2002. -- № 4 (72). -- С. 16-18.
7. Кривда Р. Г., Кривда Г. Ф., сиволап Ю. М. Виділення ДНК з кісткової тканини різного терміну зберігання // Одеський медичний журнал. -- 2002. -- № 5 (73). -- С. 20-23.
8. Кривда Г. Ф. Оцінка експертних висновків у випадках послідовного використання біологічних та генетичних методів дослідження // Вісник морської медицини. -- 2002. -- № 3. -- С. 31-37.
9. Кривда Г. Ф. Ефективність ПЛР-аналізу порівняно з традиційними методами ідентифікації особи // Вісник морської медицини. -- 2002. -- № 4. -- С. 53-58.
10. Кривда Г. Ф. Характеристика распределения аллелей и генотипов в смешаной популяции Украины // Український медичний альманах. -- 2002. -- № 5. -- С. 65-80.
11. Кривда Г. Ф. Сравнительный анализ частот распределения аллелей и генотипов в смешаной популяции Украины // Український медичний альманах. -- 2003. -- № 1. -- С. 44-46.
12. сиволап Ю. М., Кривда Г. Ф. Молекулярна генетика і судово-медична експертиза // Одеський медичний журнал. -- 2002. -- № 6 (74). -- С. 70-75.
13. Кривда Г. Ф. Особливості виділення та характеристика ДНК із слідів біологічного походження // Вісник наукових досліджень. -- 2003. -- № 1 (28).
14. Кривда Г. Ф. Ідентифікація частин розчленованого тіла за допомогою ДНК-типування // Медицина сьогодні і завтра. -- 2002. -- № 4 (29). -- С. 138-140.
15. Кривда Г. Ф. Оцінка судом молекулярно-генетичних експертиз та необхідність їх законодавчої регламентації // Буковинський медичний вісник. -- 2003. -- Т. 7, № 1. -- С. 214-216.
16. Дегтяренко Т. В., Макулькін Р. Ф., Кривда Г. Ф., Богданова О. В. Функціональний стан генетичного апарату Т-лімфоцитів і їх рецепція до антигенів // Одеський медичний журнал. -- 2003. -- № 1 (75). -- С. 49-50.
17. Кривда Г. Ф. Зависимость эффективности биологических объектов, изъятых при половых преступлениях, от успешных совместных действий следственных органов и судмедэкспертов // Вісник морської медицини. -- 2003. -- № 1. -- С. 31-34.
18. Sivolap Yu., Krivda G., Kozhuhova N., Chebotar S., Benecke M. A Homicide of the Ukraine. DNA -- based Identification of a Boiled, Skeletonited, and Varnished Human Skull, and of Bone Fragments Found in a Fireplace / The American Journal of Forensic Medicine and Pathology. -- 2001. -- 22 (4). -- Р. 412-414.
19. Комаха В. О.,. Кривда Г. Ф., Сиволап Ю. М. До питання відносно проблем створення інформаційної бази даних з метою ідентифікації рецидивістів за ознаками ДНК // Информационное обеспечение противодействия организованной преступности: Зб. наук. праць. -- Одесса, 2003. -- С.142-150.
20. Кривда Г. Ф., Сиволап Ю. М. Практика підготування і проведення геноскопічної експертизи в карному судочинстві // Вісник Генеральної прокуратури. -- 2000. -- Т. 3. -- С. 115-117.
21. Деклараційний патент 51559 UAA61 Д5 / 00601 № 33/48. Спосіб ідентифікації особи злочинця у разі статевого злочину / Г. Ф. Кривда, Ю. М. Сиволап, Ф. Г. Кривда, Н. Є. Кожухова. -- Заявл. 02.06.2002; Опубл. 15.11.2002. -- Бюл. № 11.
22. Деклараційний патент 53564AUAА61В5/117. Спосіб ідентифікації особи / Г. Ф. Кривда, Ю. М. Сиволап, Ф. Г. Кривда, Н. Є. Кожухова. -- Заявл. 31.07.2002; Опубл. 15.01.2003. -- Бюл. № 1.
23. Деклараційний патент 53565AUAA6135/117. Спосіб ідентифікації особи / Г. Ф. Кривда, Ю. М. Сиволап, Ф. Г. Кривда, Н. Є. Кожухова. -- Заявл. 31.07.2002; Опубл. 15.01.2003. -- Бюл. № 1.
24. Кожухова Н. Е., сиволап Ю. М., Кривда Г. Ф. Исследование методом ПЦР частоты встречаемости аллелей некоторых тандемных повторов в популяции, проживающей в Одесской области // Перспективы развития судебной медицины и смежных дисциплин в системе высшего медицинского образования: Сб. науч. трудов. -- Одесса, 1994. -- С. 26.
25. Кожухова Н. Є., сиволап Ю. М., Кривда Г. Ф. Ампліфікація ДНК у судово-медичних та кріміналістичних дослідженнях // Проблеми педагогіки вищої медичної освіти в вузах України: Зб. наук. праць. -- Одеса: Чорномор'я, 1997. -- С. 285-290.
26. Кривда Г. Ф. Теоретичні та практичні можливості дослідження речових доказів біологічного походження для боротьби з правопорушеннями // Проблеми педагогіки вищої медичної освіти в вузах України: Зб. наук. праць. -- Одеса: Чорномор'я, 1997. -- С. 374-376.
27. сиволап Ю. М., Кожухова Н. Е., Кривда Г. Ф. використання полімеразної ланцюгової реакції для геномної дактилоскопії Проблеми педагогіки вищої медичної освіти в вузах України: Зб. наук. праць. -- Одеса: Чорномор'я, 1997. -- С. 290-293.
28. Кожухова Н. Є., сиволап Ю. М., Кривда Г. Ф. Використання ПЛР-аналізу в експертизі спірного походження дітей // Нові технології у навчальному процесі теоретичної і практичної медицини: Зб. праць. -- Одеса: Чорномор'я, 1999. -- С. 336-339.
29. Вербицька Т. Г., Сиволап Ю. М., Кривда Г. Ф. Ідентифікація особи по речовим доказам за допомогою ПЛР-аналізу // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині: Зб. праць. -- Одеса: Чорномор'я, 1999. -- С. 320-323.
30. STR-based identification of a boiled skeletonized, and varnished human skull, and of bone fragments found in a fireplace /Yu. Sivolap, G. Krivda, N. Kozhuhova, S. Chebotar, M. Benecke // XVIIIth Congress of the International Academy of Legal Medicine 6-9th, September 2000. -- San Francisco, USA. -- Р. 117.
31. Кривда Г. Ф., Сиволап Ю. М., Котельникова В. А. О внедрении ДНК-анализа в практику подготовки судебно-медицинских иммунологов // Впровадження ДНК-аналізу в судово-медичну практику: Тези доповідей науково-практичної конференції. -- Одеса, 2002. -- С. 138-139.
32. Sivolap Yu., Chebotar S., Krivda G. Allele Fregnencies of the STR -- loci F13 A01, F13B, TPOX in population sample from the Ukraine // XIX International Congress ISFG Munster, Germany. -- 2001. -- Р. 29.
33. Sivolap Yu., Brik A., Krivda G. Paternity determination in criminal case by typing in South Ukraine // XIX International Congress ISFG Munster, Germany. -- 2001. -- Р. 171.
АНОТАЦІЯ
Кривда Г. Ф. ПЛР-аналіз молекулярно-генетичного поліморфізму людини в судовій медицині. -- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.25 -- судова медицина. -- Київ, 2003.
Дисертація містить теоретичний і експериментальний матеріал з використання ПЛР-аналізу для вдосконалення і підвищення ефективності судово-медичної експертизи визначення батьківства і визначення особи в кримінальних і цивільних справах.
Проведено детальний аналіз існуючих поліморфних маркерних систем і теоретично обгрунтовано використання продуктів ампліфікації для судово-медичних експертиз з ідентифікації особи. Розроблено методи вилучення і зберігання речових доказів біологічного походження, придатних для виділення ДНК потрібної для ПЛР полімерності. Вдосконалено методи виділення ДНК з біологічних залишків речових доказів для ПЛР. Проведено аналіз існуючих міні- і мікросателітних локусів і відібрано такі, які відповідають вимогам ПЛР-аналізу для судово-медичної експертизи. Проведено аналіз частоти алелів ряду використовуваних локусів в Україні і зроблено порівняння даних з іншими популяціями. Розроблено принципи і умови ПЛР для визначення батьківства в кримінальних і цивільних випадках. Розроблено принципи і умови використання ПЛР для ідентифікації особи в судово-медичній експертизі. Проведено детальне вивчення ефективності ПЛР-аналізу порівняно з традиційними методами ідентифікації особи. Впроваджено в практику судово-медичної експертизи Півдня України технологію ПЛР-аналізу для ідентифікації особи і визначення батьківства, проведено більше 250 геномно-дактилоскопічних експертиз.
Ключові слова: судово-медична експертиза, ідентифікація особи, ПЛР, типування ДНК.
АННОТАЦИЯ
Кривда Г. Ф. ПЦР-анализ молекулярно-генетического полиморфизма человека в судебной медицине. -- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.25 -- судебная медицина. -- Киев, 2003.
Диссертация содержит теоретический и экспериментальный материал по использованию ПЦР-анализа для усовершенствования и повышения эффективности судебно-медицинской экспертизы определения отцовства и установления личности в угологвных и гражданских делах.
Проведен детальный анализ существующих полиморфных маркерных систем и теоретически обосновано использование продуктов амплификации ДНК для судебно-медицинских экспертиз по идентификации личности. Разработаны методы сохранения вещественных доказательств биологического происхождения, пригодные для выделения ДНК для ПЦР полимерности. Усовершенствованы методы выделения ДНК из биологических следов вещественных доказательств для ПЦР. Проведен анализ существующих мини- и микросателитных локусов и отобраны такие, которые отвечают требованиям ПЦР-анализа для судебно-медицинской экспертизы. Проведен анализ частоты аллелей ряда используемых локусов на Украине и сделаны сравнения данных с другими популяциями. Разработаны принципы и условия ПЦР для определения отцовства в криминальных и гражданских делах. Разработаны принципы и условия использования ПЦР для идентификации личности в судебно-медицинской экспертизе. Проведен детальный анализ эффективности ПЦР-анализа в сравнении с традиционными методами идентификации личности. Внедрена в практику судебно-медицинской экспертизы Юга Украины технология ПЦР-анализа для идентификации личности и определения отцовства, проведено более 250 геномно-дактилоскопических экспертиз.
Ключевые слова: судебно-медицинская экспертиза, идентификация личности, ПЦР, типирование ДНК.
SUMMARY
Krivda G. F. PCR-analysis of a human molecular-genetic polymorphism in forensic medicine. -- Manuscript.
The dissertation for scientific degree of the doctor of medical sciences in speciality 14.01.25 -- forensic medicine. -- Kyiv, 2003.
The dissertation contains theoretical and experimental material on using of PCR-analysis for improving and increasing of forensic medicine efficiency in paternity tests and personal identification in criminal and civil causes.
The detailed analysis of the existing polymorphic marker systems has been carried out and the using of amplification products for personal identification in forensic medicine has been proved. The methods of material evidences of biological origin conserving, suitable for necessary DNA isolation have been developed. The methods of DNA isolation from biological traces of material evidences for PCR-analysis have been improved. We have analysed existing mini- and microsatellite loci and selected such of them, that correspond PCR-analysis for forensic medicine requirements. The analysis of alleles frequency of a number of loci used in Ukraine has been made and its data have been compared with other populations. The principles and PCR-conditions for paternity tests in criminal and civil causes have been developed. The principles and PCR conditions for the personal identification in forensic medicine have been developed. The detailed analysis of PCR-analysis efficiency in comparison with the traditional methods of personal identification has been carried out. More than 250 DNA-typing examinations have been conducted. The PCR-analysis technology for personal identification and paternity tests has been introduced into forensic medicine practice of South Ukraine.
Key words: forensic medicine, personal identification, PCR, DNA-typing.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розробка та впровадження в експертну практику уніфікованого алгоритму проведення судово-медичної експертизи речових доказів у вигляді плям сечі за допомогою молекулярно-генетичних методів з метою ідентифікації особи. Використання методів ДНК-аналізу.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Визначення, характеристика функціонального стану людини. Можливості впливу засобів фізичної реабілітації при порушенні функціонального стану людини. Приклад розкриття нервово-рефлекторної дії масажу. Комплекс лікувальної гімнастики, підбір фізичних вправ.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.01.2015Морфологія положення або руху тіла людини з позицій законів механіки. Умови збереження рівноваги тіла і ступінь його стійкості. Фактори впливу діючих сил на людину та методи визначення її центра тяжіння. Центр об`єму тіла та динаміка питомої ваги.
реферат [574,1 K], добавлен 15.09.2010Загальна характеристика методу імуноблоту. Схема його проведення. Умови перенесення білків з поліакриламідного гелю на нітроцелюлозну мембрану. Виявлення білків за допомогою трансілюминатора. Контроль специфічності антитіл. Оптимізація імунодетекції.
презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015Структура та функціональні особливості очей, їх значення в житті людини та характеристика головних елементів. Опис основних порушень в роботі системи зору людини та принципи їх лікування, умови та правила призначення і проведення лікувальної фізкультури.
реферат [55,0 K], добавлен 09.01.2010Медична деонтологія - філософія медичної діяльності. Збереження моральності і боротьба із стресовими чинниками в медицині в цілому як основна мета деонтології. Фактори, що впливають на вибір форми спілкування з хворими. Збереження таємниці хворого.
контрольная работа [17,5 K], добавлен 18.04.2010Загальні відомості про йод: опис елемента, електронно-графічна формула, фізичні та хімічні властивості, біологічна роль в організмі людини. Застосування йоду в медицині. Класифікація, характеристика, контроль якості та методи аналізу препаратів йоду.
научная работа [424,7 K], добавлен 10.03.2009Особливості трансплантації як методу лікування. Легенда про її виникнення, втілення у медицині кінця другої половини XIX ст. Переливання крові як перший крок у цьому напрямку. Трансплантація шкіри та органів людини. Правове забезпечення трансплантації.
доклад [11,1 K], добавлен 14.12.2009Ембріональні стовбурові клітини людини. Властивості стовбурових клітин: самовідновлення, диференціювання у будь-який клітинний тип. Проведення клінічних випробувань стовбурових клітин у медицині в Україні. Метод повернення зрілих клітин в "дитячий стан".
презентация [1,4 M], добавлен 25.04.2013Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.
реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.
курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011Методика проведення, показання та можливості практичного застосування генетичного тестування; поняття генної діагностики. Концептуальні основи предикативної медицини і поняття про генетичний поліморфізм. Хвороби, доступні для генетичного тестування.
реферат [38,7 K], добавлен 08.11.2010Анатомія імунної системи людини, її гістологія і механізми зміцнення. Зовнішні та внутрішні фактори, що змінюють клітинні цикли здорової людини. Особливості і роль імунної системи в організмі. Умови і чинники формування протипухлинного імунітету.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 09.05.2014Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.
презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016Правда про синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Речовини, в яких міститься вірус імунодефіциту людини (ВІЛ): кров, молоко матері, піхвенні рідини, сперма. Шляхи передачі та умови, що підвищують вірогідність зараження. Моніторинг інфікованих в Україні.
презентация [639,8 K], добавлен 02.02.2011Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.
реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010Трансфіковані клітини культури клітин яєчників китайського хом’яка. Дослідження експресії трансгена. Рекомбінантні плазміди, які містять ген АРОА1 людини під контролем енхансеру чи промотору середньораннього гена цитомегаловірусу людини з інтроном.
автореферат [52,1 K], добавлен 12.03.2009Макроскопічна і морфометрична характеристика та будова кровоносного русла пупкового канатика і плаценти людини. Структурний аналіз ворсинкового відділу плаценти. Особливості кровообігу між плодом і плацентою. Структурна організація плацентарного бар’єра.
автореферат [49,5 K], добавлен 20.02.2009Вплив рунної психографії на рівень гормону кортизолу у сироватці крові людини за методом імуноферментного аналізу. Визначення рівня гормону кортизолу, циркулюючих імунних комплексів і пептидів середньої молекулярної маси за умов пливу рунної психографії.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 04.08.2015Визначення можливостей використання мутацій в генах та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України, аналогічні рівні зростання частоти захворюваності.
автореферат [43,0 K], добавлен 29.03.2009
