Морфологічні особливості інтерфазних ядер букального епітелію у людей з дисгормональними порушеннями і загальносоматичною патологією, пов’язаною з інтоксикацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія

УДК 611.018.1. 611.018.7.

наукового ступеня кандидата біологічних наук

Автореферат дисертації на здобуття

Морфологічні особливості інтерфазних ядер букального епітелію у людей з дисгормональними порушеннями і загальносоматичною патологією, пов'язаною з інтоксикацією.

Лозовська Юлія Валеріївна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі цитофізіології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Українській спеціалізованій лікарні ОХМАТДИТ.

Науковий керівник -доктор біологічних наук, професор Рибальченко Володимир Корнійович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач відділу цитофізіології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Шахбазов Валерій Гайович, Харківський національний університет ім.В.Н. Каразіна, завідувач кафедри генетики та цитології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Білько Надія Михайлівна Національний університет"Києво-Могилянська Академія", професор кафедри біології

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ.

Захист відбудеться ” 24 вересня “ 2003 року о ” 14 “ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ-22, пр.акад. Глушкова, 2, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий ” 13“ серпня 2003 року.

Вчений секретар cпеціалізованої вченої ради Цимбалюк О.В.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження цитологічної реактивності за допомогою зручних та безкровних методів є цінним напрямком в оцінці функціонального стану організму людини [Luke et al, 1992; Inagaki et al, 2001]. За результатами цитологічних досліджень відомо, що інтерфазне ядро клітин слизової оболонки порожнини рота є високочутливим індикатором змін гомеостазу організму [Wensten, 1992; Ганина, 2000; Жулева и соавт., 2000 ]. Є всі підстави вважати, що при розвитку патологічного процесу (незалежно від його генезу ) в організмі людини відбуваються зміни функціонального стану клітин букального епітелію, що відображається на структурі хроматину інтерфазних ядер. Встановлені зміни геному соматичних клітин букального епітелію при онкологічних захворюваннях Boilikas, 1992; Бородай, 2000; Rosario et al, 2001], показано кореляційну залежність морфологічних параметрів інтерфазних ядер букального епітелію з гормональним статусом жінки Герасимов, 1996; Pattor et al, 1998; Бондаренко, 1998; Coleman, 2001, висвітлено зміни морфології інтерфазних ядер у людей з загальносоматичними патологіями Танько и соавт., 1989; Хусаинова и соавт., 1997; та ін.

Відомим є той факт, що онкологи у своїй роботі широко використовують цитологічні дослідження клітин букального епітелію Boulikas et al, 1992; Palcic et al, 1994; Бородай, 2001. Такій підхід дає можливість раннього виявлення онкологічних захворювань та оцінити характер розвитку злоякісного процесу за змінами, що відбувається у клітинах букального епітелію За даними деяких авторів відмічено, що одні й ті ж самі зміни інтерфазних ядер букального епітелію можуть зустрічатися при різноманітних функціональних та органічних ураженнях систем організму Канатова и соавт., 1982 ].

Малодослідженою залишається проблема аналізу особливості морфології інтерфазних ядер букального епітелію у людей з соматичними патологіями у динаміці захворювання: на початку захворювання, на етапі загострення хвороби та одужанні. Це пояснює недостатність використання дослідження клітин слизової оболонки порожнини рота клініцистами загального профілю у своїй практиці.

Саме тому, виявлення морфологічних особливостей інтерфазних ядер букального епітелію у людей з гормональними порушеннями та соматичними захворюваннями з урахуванням статевих та вікових відмінностей і стадії захворювання є актуальним. Одночасний аналіз стану інтерфазних ядер букального та вагінального епітеліїв у жінок з порушенням репродуктивної функції теж залишається недостатньо вивченою проблемою.

У зв'язку з відсутністю детального аналізу стану інтерфазних ядер букального епітелію при синдромі полікістозу яєчників та загальносоматичній патології, пов'язаної з інтоксикацією організму, важливість вивчення морфологічних характеристик епітеліоцитів не викликає сумнівів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідної теми відділу цитофізіології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Дослідження первинних механізмів зв'язування пептидних гормонів з мембранами різного ступеня організації ”( № держреєстрації 0497U003105 ).

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є виявлення особливостей морфології інтерфазних ядер букального епітелію у людей з дисгормональними порушеннями і загальносоматичною патологією, пов'язаною з інтоксикацією для визначення найбільш інформативних критеріїв при формуванні груп ризику з даних патологій.

Задачі дослідження:

Вивчити морфологію та провести аналіз особливостей інтерфазних ядер букального і вагінального епітеліїв у жінок з полікістозом яєчників до та після лікування.

Оцінити в порівняльному аспекті морфологію інтерфазних ядер букального епітелію у жінок при дисгормональному порушенні та загальносоматичній патології, пов'язаній з інтоксикацією.

Провести порівняльний аналіз морфології інтерфазних ядер букального епітелію при хронічній нирковій патології у дорослих і дітей.

Визначити найбільш інформативні критерії оцінки стану інтерфазних ядер букального епітелію при дисгормональному порушенні та загальносоматичній патології, пов'язаній з інтоксикацією.

Об'єкт дослідження - морфологічні особливості інтерфазних ядер букального епітелію у дорослих і дітей з нирковою недостатністю до та після гемодіалізу та жінок з синдромом полікістозу яєчників на тлі лікування.

Предмет дослідження - інтерфазні ядра букального епітелію.

Методи дослідження - цитологічні методи дослідження морфології інтерфазних ядер букального епітелію та морфометричних показників епітеліоцитів, імуноферментний метод (визначення рівнів лютеїнизуючого та фолікулостимулюючого гормонів, естрадіолу, пролактину у крові ), біохімічні методи досліджень крові (визначення рівня загального білку, гемоглобіну, гематокриту, креатиніну та концентрації іонів К+ і Na+ ).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлені характерні особливості стану інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників на тлі лікування у порівнянні з хронічною нирковою недостатністю до та після гемодіалізу.

Встановлений кореляційний зв'язок між окремими морфофункціональними показниками інтерфазних ядер епітеліоцитів букального та вагінального епітеліїв у хворих до лікування та рівнями концентрацій лютеїнизуючого, фолікулостимулюючого гормонів та пролактину.

Виявлені спільні закономірності змін стану інтерфазних ядер букального та вагінального епітеліїв у жінок з синдромом полікістозу яєчників на тлі лікування, запропановано дослідження букального епітелію для виявлення та формування груп ризику хворих з даними дисгормональними порушеннями.

Відмічено однотипні зміни морфології інтерфазних ядер букального епітелію у дітей з гемолітико-уремічним синдромом і хронічною нирковою недостатністю III стадії до та після гемодіалізу.

Встановлено кореляційну залежність між окремими морфологічними характеристиками інтерфазних ядер букального епітелію у дітей з хронічною нирковою недостатністю III стадії і гемолітико-уремічним синдромом та біохімічними показниками крові хворих.

Практичне значення отриманих результатів. Особливості морфологічних характеристик інтерфазних ядер букального епітелію у жінок при синдромі полікістозу яєчників які представлені в роботі, можуть бути використані поруч з клініко-лабораторними показниками як критерії для раннього виявлення даної патології. Результати досліджень дають можливість скоротити процедуру формування груп ризику хворих з дисгормональними порушеннями, досліджуючи букальний епітелій замість вагінального. Обгуртовано доцільність дослідження морфології інтерфазних ядер букального епітелію у дітей з хронічною нирковою недостатністю III стадії і гемолітико-уремічним синдромом, з метою оцінки перебігу хвороби і реабілітації хворих. Результати дисертації впроваджені в навчальний процес біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Медичного інституту УАНМ при проведені занять з курсу “ Медична мембранологія ” та “ Міжклітинні взаємодії ”.

Особистий внесок здобувача полягає у планувані та виконанні експерементальних досліджень, підборі та обробці даних літератури, узагальненні результатів досліджень, формулюванні основних положень дисертаційної роботи та висновків (за участю наукового керівника ), в оформленні дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на конференціях: “ 53 - й итоговой научной конференции СНО РГМУ ” (Ростов - на - Дону, 1999), VI студентській науковій конференції Медичного інституту Української асоціації народної медицини ( Київ, 1999); Українській науковій конференції ”Актуальні питання морфогенезу та регенерації ” (Луганськ, 2000), Міжнародній конференції П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання ( Київ, 2001), I науково-практичній студентській конференції ”Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття ” (Київ, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 3 статті у фахових наукових виданнях та 4 тези доповідей на конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 192 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, основної частини, висновків, списка використаних джерел, додатків. Список літератури містить 200 джерел, з них українською та російськими мовами - 113, англійською - 87. Робота ілюстрована 40 рисунками та 17 таблицями.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

У дослідах використовували зіскоби букального ( БЕ ) та вагінального ( ВЕ ) епітеліїв 25 здорових жінок ( контроль ) та 60 жінок з синдромом полікістозу яєчників (СПКЯ) на тлі лікування та 6 жінок з хронічною нирковою недостатністю ( ХНН ) ІІІ стадії. Вік обстеженних становив від 17 до 27 років. Забір матеріалу у хворих з СПКЯ проводився у фолікулінову фазу менструального циклу. Також об'єктом дослідження служили епітеліоцити БЕ 25 здорових дітей ( контроль) та 23 дітей з гемолітико-уремічним синдромом ( ГУС ) та 12 дітей з ХНН ІІІ стадії. Вік хворих коливався від 3 місяців до 13 років. Матеріал дослідження хворих аналізувався у динаміці лікування.

Аналіз морфології інтерфазних ядер епітеліоцитів проводили за методикою Дишлового 1975. Підраховували по 100 інтерфазних ядер у препараті при збільшенні мікроскопа 900. Визначався процентний вміст 23 видів інтерфазних ядер на 100 досліджених ядер у препараті, а саме: ядер з тонкою сіткою хроматину, ядер з однією глибкою конденсованого хроматину; - з двома глибками конденсованого хроматину; - з трьома й більше глибками конденсованого хроматину; вакуолізованих, гетерохроматинізованих, гетеровакуолізованих, пікнотичних ядер; ядер з однією, - з двома, - з трьома конденсованими структурами хроматину та вакуолями одночасно; ядер неправильної форми; ядер неправильної форми з вакуолями одночасно; гетерохроматинізованих ядер неправильної форми; ядер зі статевим хроматином; ядер зі статевим хроматином, які мають одну, дві, три конденсовані структури хроматину у нуклеоплазмі; ядер зі статевим хроматином, які мають одну, дві, три конденсовані структури хроматину та вакуолі у нуклеоплазмі; пікнотичних ядер витягнутої форми; ядер зі зруйнованою ядерною оболонкою.

Досліджували морфометричні показники епітеліоцитів БЕ та ВЕ у жінок з СПКЯ (діаметр ядер та клітин, ядерно-цитоплазматичні співвідношення на тлі лікування ) та морфометричні показники БЕ у групах хворих з нирковими патологіями до та після діалізу.

Визначення концентрацій статевих гормонів у крові - лютеїнизуючого (ЛГ) і фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів, пролактину та естрадіолу проводили за допомогою моноклонального імуноферментного методу Wong, 1976 .

Концентрацію іонів К+, Na+ у крові визначали на біологічному алкалі-мікроаналізаторі Boksay, 1977, креатиніну - за кольоровою реакцією Яффе, загального білку - за методом Лоурі Колб, 1987, гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом та гематокритної величини Меньшиков, 1988.

Статистичну обробку даних проводили з використанням критерію Стьюдента, кореляційного аналізу, кластерного аналізу та оцінки популяційної мінливості за поліморфними ознаками за допомогою сучасної комп'ютерної техніки Терентьев, 1977; Животовский, 1982; Лакин, 1987; Енюхов, 1989 .

Результати досліджень та їх обговорення.

Аналіз морфології інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників. Результати досліджень показали, що у БЕ жінок з СПКЯ до індукування овуляції кількість ядер з інактивованим хроматином була значно нижчою відносно показників контролю, що є свідченням порушення гормонального балансу хворих Быков, 1998. Було виявлено 7 видів інтерфазних ядер БЕ, що змінювали свої морфологічні характеристики внаслідок впровадженого курсу індукування овуляції. Це були ядра з тонкою сіткою хроматину, ядра зі статевим хроматином, ядра зі статевим хроматином та трьома конденсованими структурами хроматину у нуклеоплазмі, гетерохроматинізовані, пікнотичні та гетеровакуолізовані ядра, ядра неправильної форми.

ЯТС - ядра з тонкою сіткою хроматину; ЯСХ - ядра зі статевим хроматином; ЯСХКХ3 - ядра зі статевим хроматином та трьома конденсованими структурами хроматину у нуклеоплазмі; ГЯ - гетерохроматинізовані ядра; ГВЯ - гетеровакуолізовані ядра; ПЯ - пікнотичні ядра; ЯНФ - ядра неправильної форми.

Отримані дані свідчать, що у БЕ хворих з СПКЯ на тлі лікування спостерігається одночасне зменшення кількості ядер з тонкою сіткою хроматину у 1,2 рази ( р 0,001) та зростання кількості гетерохроматинізованих ядер у 2 рази і у 3 рази ядер зі статевим хроматином, які одночасно містять три конденсовані структури хроматину у нуклеоплазмі, відносно значень контролю ( р 0,001).

Це свідчить про зростання процесу інактивації хроматину (гетерохроматинізації), що обумовлено можливою реакцією срганізму на прийом препаратів, спрямованих на індукування овуляції і нормалізацію менструального циклу. Також відмічено, що у хворих після двохтижневої перерви консервативної терапї значення цих показників інтерфазних ядер БЕ відповідають результатам контролю, що пов'язано з тимчасовою стабілізацією гормонального статусу хворих у зв'язку з припиненням курсу гормональної терапії. У БЕ хворих з СПКЯ після індукування овуляції відмічено зростання кількості пікнотичних ядер у 1,4 рази ( р 0,05).

Такі зміни свідчать про нормалізацію процесу дозрівання та диференціації клітин БЕ у хворих з СПКЯ після індукування овуляції внаслідок відновлення гормонального статусу. Також у БЕ жінок з СПКЯ після індукування овуляції було відмічено зростання чисельності ядер зі статевим хроматином у 1,2 рази та наближення їх до значень контролю ( р 0,01).

Це свідчить про високу транскрипційну активність та посилену регуляторну функцію Х - хромосоми у БЕ, що пов'язано з стимуляцією та встановленням нормального оваріального циклу внаслідок впроваджених терапевтичних заходів.

У БЕ хворих з СПКЯ до лікування відмічено значну кількість ядер неправильної форми та гетеровакуолізованих ядер відносно значень контролю, що є свідченням зменшення кількості або концентрації води у каріоплазмі чи зміни порових структур ядерної оболонки. Ці результати підтверджують, що порушення фізіологічно нормальної естрогеної стимуляції організму є наслідком зниження проникності мембран епітеліоцитів Gorodesky, 1998.

Морфологічні особливості інтерфазних ядер вагінального епітелію. Як видно з рис.2. у ВЕ жінок з СПКЯ до індукування овуляції кількість ядер з інактивованим хроматином була знижена відносно показників контролю, що є свідченням порушення естрогеної стимуляції організму жінки Марушевская, 1990 . Було виділено 7 видів інтерфазних ядер ВЕ, що змінювали свої морфологічні характеристики на тлі лікування: ядра з тонкою сіткою хроматину, ядра з двома конденсованими структурами хроматину, ядра зі статевим хроматином, гетерохроматинізовані та пікнотичні ядра, гетерохроматинізовані ядра неправильної форми, ядра із зруйнованою оболонкою.Встановлено, що після курсу індукування овуляції у ВЕ хворих з СПКЯ зменшується кількість ядер з тонкою сіткою хроматину у 1,2 рази ( р 0,01) та зростає кількість пікнотичних ядер у 1,3 рази ( р 0,05 ) та гетерохроматинізованих у 3,6 рази відносно значень до лікування ( р 0,001). У ВЕ хворих після лікування відмічено зростання показників ядер з двома конденсованими структурами хроматину у 1,5 рази ( р 0,05) та гетерохроматинізованих ядер неправильної форми у 1,2 рази ( р 0,01) відносно значень контролю.

Дані зміни свідчать про відновлення функціональної активності клітин ВЕ. Зростання кількості ядер з Х - хроматином у ВЕ хворих жінок на тлі лікування у 1,2 рази (р 0,05) є результатом підвищення регулятивної активності Х - хромосоми, що є одним з показників нормальної гормональної стимуляції організму жінки.

Тенденція зменшення кількості ядер із зруйнованою ядерною оболонкою у ВЕ жінок з синдромом полікістозу яєчників після індукування овуляції є важливим показником стабілізації гормонального стану хворих.

Аналіз морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер БЕ та ВЕ у жінок з синдромом полікістозу яєчників на тлі лікування виявив їх зміни відносно показників контролю. При дослідженні морфології та морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер БЕ та ВЕ у жінок з СПКЯ до та після індукування овуляції виявлено односпрямовані зміни, які проявляються у зниженні кількості ядер з інактивованим хроматином до лікування та їх збільшення після лікувальної терапії. Ці спільні закономірності змін морфології інтерфазних ядер БЕ та ВЕ дає змогу використовувати дослідження лише букальних епітеліоцитів для виявлення та формування груп ризику з даних патологій. За значеннями коефіцієнтів кореляцій у БЕ хворих з СПКЯ виявлено зниження кількості кореляційних зв'язків у 2,2 рази до індукування овуляції та їх зростання у 3,3 рази після терапії відносно показників контролю. Характерним є те, що у ВЕ хворих з СПКЯ теж виявлено зниження кількості кореляційних зв'язків у 1,2 рази до лікування та їх зростання у 8,8 разів після індукування овуляції відносно показників контролю. Це свідчить, що у БЕ та ВЕ хворих з СПКЯ до лікування спостерігається морфофункціональна дезінтеграція інтерфазних ядер (зменьшення кількості кореляційних зв'язків). Зростання морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер (зростання кількості кореляційних зв'язків ) у жінок з СПКЯ на тлі лікування пов'язано з впливом курсу гормональної терапії на функціональний стан епітеліоцитів. Аналіз значень діаметрів клітин і ядер БЕ та ВЕ у хворих жінок з синдромом полікістозу яєчників до та після індукування овуляції свідчать, що ці параметри значно варіюють. Значення морфометричних параметрів ВЕ контролю становлять: діаметр ядер 7,3 1,2 мкм, а клітин - 51,5 1,7 мкм. У групі хворих жінок з СПКЯ до лікування діаметр ядер ВЕ становив від 9,8 до 15,5 мкм, а діаметр клітин - 38,6 - 41,4 мкм. Після курсу лікувальної терапії діаметр ядер ВЕ зменшувався ( 9,6 - 8,5 мкм ), а збільшувався діаметр клітин, що становив 39,7 - 44,4 мкм. Значення показників епітеліоцитів БЕ контролю становлять: діаметр ядер 8 0,9мкм, а клітин - 45,1 2,4 мкм. У БЕ хворих з СПКЯ до лікування ці значення становили 11,2 1,2 та 36 2,8 мкм відповідно. Після лікування діаметр ядер зменшувався у 1,1 рази, а діаметр клітин збільшувався у 1,2 рази (р 0,05). Таким чином, при дослідженні морфології та морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер БЕ та ВЕ у жінок з СПКЯ до та після індукування овуляції виявлено однонаправлений характер змін епітеліоцитів.

Стан інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з хронічною нирковою недостатністю III стадії. Для порівняння морфологічних особливостей інтерфазних ядер букального епітелію жінок з СПКЯ було обрано групу жінок з ХНН ІІІ стадії (дана стадія характеризується важким функціональним порушенням роботи нирок, що потребує виведення з організму кінцевих метаболітів та токсинів за допомогою періодичних сеансів гемодіалізу ) Никула, 2001. Дослідження морфології інтерфазних ядер БЕ у жінок з ХНН III стадії до гемодіалізу показало, що процентний вміст гетерохроматинізованих, гетеровакуолізованих, пікнотичних та вакуолізованих ядер, гетерохроматинізованих ядер неправильної форми значно вищій ніж після гемодіалізу ( р 0,05 ) та значень контролю ( р 0,01 ) (рис.3.).

Це є свідченням тимчасової нормалізації функціональної активності та активації метаболізму клітин БЕ у хворих після гемодіалізу. В той же час аналіз морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер БЕ у жінок з ХНН ІІІ стадії до та після гемодіалізу не виявив жодної кореляційної залежності між морфологічними характеристиками всіх видів ядер.

ЯТС - ядра з тонкою сіткою хроматину; ЯСХ - ядра зі статевим хроматином; букальний вагінальний епітелій полікістоз

ГЯ - гетерохроматинізовані ядра; ГЯН - гетерохроматинізовані ядра неправильної форми; ПЯ - пікнотичні ядра; ГВЯ - гетеровакуолізовані ядра; ЯКХ3 - ядра з трьома конденсованими структурами хроматину; ВЯ - вакуолізовані ядра.

Ці особливості стану інтерфазних ядер БЕ у даної групи хворих свідчать про значну морфофункціональну дезінтегрованість інтерфазних ядер слизової оболонки щоки, що обумовлено значним порушеннями функціонального стану хворих. Дослідження цитологічних параметрів БЕ у жінок з ХНН ІІІ стадії показало, що після програмного гемодіалізу діаметр клітин збільшується у 1,2 рази і помітно зменшується значення ядерно-цитоплазматичного співвідношення (р 0,05). Дані зміни є свідченням тимчасової нормалізації функціональної активності клітин БЕ. Порівняльний аналіз морфології інтерфазних ядер БЕ жінок одного віку з дизгормональною та загальносоматичною патологіями, виявив їх неоднозначний характер змін до та після лікування. У БЕ хворих з ХНН ІІІ стадії до та після гемодіалізу відмічено значно більший вміст морфологічно змінених ядер, в першу чергу, з інактивованим хроматином, ніж у хворих з СПКЯ ( до та після індукування овуляції ). Слід зазначити, що у БЕ жінок з ХНН ІІІ стадії та СПКЯ на тлі лікування зростає кількість ядер зі статевим хроматином, що є свідченням покращення функціонального стану хворих (р 0,05).

Морфологічна характеристика клітин букального епітелію у дітей з нирковими патологіями. Дослідження особливостей морфології інтерфазних ядер БЕ у дітей з загальносоматичною патологією проведені у хворих з хронічною нирковою недостатністю III стадії та гемолітико-уремічним синдромом. Використаний кластерний метод оцінки морфологічних характеристик інтерфазних ядер БЕ всіх обстежених виявив 4 групи дітей, що відрізнялися між собою за функціональним станом Енюнов,1989 .

Відмічено, що до І групи за морфологічними характеристиками БЕ були віднесені здорові хлопчики та дівчатка (контроль) та діти з позитивним прогнозом ГУС, до ІІ групи - діти з гемолітико-уремічним синдромом та хронічною нирковою недостатністю ІІІ стадії, функціональний стан організму яких у певний період перетікання хвороби був задовільним. У ІІІ групу було віднесено дітей з важкими, а до IV групи - з критичними станами. Для кожної групи було встановлено найбільш характерні види інтерфазних ядер БЕ всіх обстежених хлопчиків та дівчаток (таблиця 1, 2).

Таблиця 1 - Вміст найбільш характерних видів інтерфазних ядер букального епітелію (%) обстежених хлопчиків з нирковими патологіями у I - IV групах

Примітка: *Р 0,05 ; **Р 0,01 - достовірні зміни між I-II та III- IV групами. Тенденція збільшення кількості морфологічно змінених ядер БЕ, за виключенням ядер з тонкою сіткою хроматину, спостерігається у всіх чотирьох групах (таблиця 1, 2. ).

Таблиця 2 - Вміст найбільш характерних видів інтерфазних ядер букального епітелію (%) обстежених дівчаток з нирковими патологіями у I - IV групах

Примітка: *Р 0,05 ; ***Р 0,05 - достовірні зміни між I-II та III- IV групами.

Відомо, що зменшення кількості інтерфазних ядер БЕ з тонкою сіткою хроматину є свідченням зниження функціональної активності клітин Дышловой и соавт., 1976; Хусаинова и соавт., 1997. Тобто, дані зміни морфологічних характеристик інтерфазних ядер БЕ у всіх чотирьох групах є свідченням погіршення функціонального стану організму хворих, що є важливим додатковим критерієм при діагностуванні і прогнозуванні перебігу хвороби. Наши дані дослідження морфологічних особливостей інтерфазних ядер букального епітелію у всіх дітей з нирковими патологіями підтвердили їх однотипний характер змін у динаміці лікування незалежно від статі Дышловой и соавт., 1982. Слід відмітити, що ХНН та ГУС характеризується порушенням водно-сольового та білкового обмінів речовин. Відомо, що стабільне існування хроматину обумовлене іонною природою взаємодій між його компонентами. Наші дослідження підтвердили вже відомі дані, про те, що при зниженні або збільшенні концентрації іонів К+ і Na+ відбувається деконденсація хроматину і підвищення його активності Knoeger, 1966 . Іони Na+ зв'язуються з аніонними центрами нуклеїнових кислот, що сприяє стабілізації структури ДНК, і пояснює зростання кількості ядер з тонкосітчастою структурою хроматину у даної групи хворих. Слід зазначити, що внаслідок порушення роботи нирок, кінцеві продукти білкового обміну виводяться через кишечник, де перетворюються на токсчні речовини Зайчик и др. 2001. Сучасними дослідженнями доведено, що такі екзотоксини, як формальдегід та діоксин сприяють інактивації хроматину Kитаева и соавт. 1996; Жулева, Умнова, 2000 . Тому, можна припустити, що токсичні речовини, які утворюються внаслідок порушення роботи нирок, викликають конденсацію хроматину інтерфазних ядер букального епітелію. Встановлено зниження морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер БЕ за кількістю кореляційних зв'язків у хворих дівчаток з ХНН III стадії у 1,2 рази, а з ГУС - у 2,1 раз відносно контролю. Також встановлено зниження морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер БЕ і у хлопчиків з ХНН III стадії у 6,5 раз, а з ГУС - у 3,5 раз відносно значень контролю. Ці дані свідчать про дезінтегрованість інтерфазних ядер БЕ у дітей з даними нирковими патологіями, що є важливим критерієм у формуванні груп ризику. При вивчені цитологічних параметрів клітин БЕ у дітей з ХНН III стадії після гемодіалізу виявлено зменшення діаметру ядер у 1,3 рази та ядерно-цитоплазматичного співвідношення у 1,6 раз відносно показників до процедури ( р 0,05 ). У БЕ дітей з ГУС під час діалізу відмічено збільшення діаметрів ядер у 1,1 раз та клітин епітеліоцитів у 1,9 раз відносно до початку лікування ( р 0,05 ). Дані зміни цитологічних параметрів клітин БЕ є свідченням нормалізації функціональної активності епітеліоцитів. Порівняльний аналіз особливості морфології інтерфазних ядер БЕ у дорослих та дітей з нирковими патологіями у динаміці лікування виявив їх однонаправлений характер змін, який проявляється у зниженні кількості морфологічно змінених ядер БЕ у хворих після діалізу незалежно від віку. У БЕ жінок з дисгормональними порушеннями та загальносоматичній патології, пов'язаній з інтоксикацією виявлено різнонаправлений характер змін морфології клітин, який проявляється у зниженні кількості ядер з інактивованим хроматином у першій групі хвори та значною кількістю морфологічно змінених ядер та ядер з інактивованим хроматином у другій. Особливості морфологічних характеристик інтерфазних ядер букального епітелію можуть бути використані при формуванні груп ризику з даних патологій.

ВИСНОВКИ

1. У епітеліоцитах букального та вагінального епітеліїв жінок з полікістозом яєчників до індукування овуляції виявлено зниження морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер, зменшення кількості ядер з інактивованим хроматином і відповідно ядер зі статевим хроматином та збільшення діаметру ядер клітин, що є свідченням порушень функціональної активності епітеліоцитів.

2. На тлі лікування у букальному і вагінальному епітелії жінок з синдромом полікістозу яєчників зростає морфофункціональна інтегрованость інтерфазних ядер, кількість ядер з інактивованим хроматином і відповідно ядер зі статевим хроматином та відбувається зменшення діаметрів ядер епітеліоцитів, що свідчить про відновлення функціонального стану епітеліоцитів.

3. У букальному епітелії хворих з синдромом полікістозу яєчників до індукування овуляції виявлено пряму кореляційну залежність між рівнем лютеїнизуючого гормону та кількістю ядер з інактивованим хроматином, а у вагінальному епітелії - пряму кореляційну залежність між рівнем лютеїнизуючого та фоліколостимулюючого гормонів та кількістю ядер з інактивованим хроматином. Відмічено зворотню кореляційну залежність між рівнем концентрації пролактину та кількістю ядер з конденсованими структурами хроматину у вагінальному епітелії, що є свідченням більш високої чутливості вагінального епітелію до зміни гормонального статусу.

4. Однотипні зміни морфології інтерфазних ядер клітин букального та вагінального епітеліїв у жінок з синдромом полікістозу яєчників є підставою для спрощення процедури оцінки гормонального стану жінок шляхом морфологічного дослідження лише букальних епітеліоцитів.

5. Встановлено різнонаправлений характер змін морфології інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників та хронічною нирковою недостатністю III стадії. Зростання кількості морфологічно змінених ядер, а саме: гетеровакуолізованих, гетерохроматинізованих, вакуолізованих, пікнотичних ядер та ядер зі зруйнованою ядерною оболонкою у букальному епітелії жінок з хронічною нирковою недостатністю відносно показників хворих з синдромом полікістозу яєчників є свідченням більш істотних функціональних порушень організму при даній патології.

6 .У букальному епітелії дорослих та дітей з нирковими патологіями виявлено однотипні зміни морфології інтерфазних ядер. Але у дорослих, які впродовж довгого часу страдждали хронічною нирковою недостатністю, відмічено наявність значної кількості морфологічно змінених ядер та значної дезінтегрованості інтерфазних ядер букального епітелію відносно показників дітей з даною патологією, що свідчить про більш тяжкі функціональні порушенння організму.

7. Виявлено пряму кореляційну залежність між рівнем креатиніну та кількістю ядер з інактивованим хроматином у букальному епітелії хворих з нирковими патологіями і зворотню - між рівнем концентрації іонів К+ і Na+, рівнем загального білку, гемоглобіну, гематокриту та кількістю морфологічно змінених ядер і ядер з конденсованими структурами хроматину.

8. Характерною ознакою порушення функціювання клітин букального епітелію у хворих з загальносоматичними патологіями, пов'язаними з інтоксикацією, є зростання кількості морфологічно змінених ядер, а у хворих з синдромом полікістозу яєчників є зниження кількості ядер з інактивованим хроматином і відповідно ядер зі статевим хроматином, що може бути істотним критерієм для формування груп ризику з даних патологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лозовська Ю. В., Коблянська. Г. М., Горовенко Н. Г., Рибальченко. В. К. Особливості цитологічних параметрів вагінального епітелію при синдромі полікістозу яєчників // Таврический медико-биологический весник.- 2000.- Т.4., № 3-4.- С.107-110. ( Лозовська Ю. В.: проведення експерементів та аналіз отриманих результатів, Коблянська Г.М. та Горовенко Н. Г.,: медичне консультування та аналіз результатів, Рибальченко В.К.: планування досліджень, формулювання висновків ).

2. Лозовська Ю. В., Коблянська Г. М., Горовенко Н. Г., Рибальченко. В. Стан інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ - Луганськ: ВАТ ЛОД , 2002.- Випуск 2 ( 43 ) .- С.80 -83. ( Лозовська Ю.В.: планування та виконання досліджень, Горовенко Н. Г., Коблянська Г.М.: медичне консультування, формулювання висновків, Рибальченко В.К.: загальне керівництво )

3. Лозовська Ю. В., Рибальченко. В.К., Коблянська. Г. М., Горовенко Н. Г. Стан інтерфазних ядер букального епітелію у дітей з нирковими патологіями

4. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ -

5. Луганськ: ВАТ ЛОД , 2002.- Випуск 4 ( 55 ) .-С.36 - 42. ( Лозовська Ю.В.:

6. проведення досліджень і аналіз отриманих результатів, Горовенко Н. Г., Коблянська Г.М.: медичне консультування та планування досліджень,

7. Рибальченко В.К.: загальне керівництво і формулювання висновків ).

8. Лозовская Ю. В., Рыбальченко В. К. Комплексная методика исследования репродуктивного здоровья у женщин с поликистозом яичников. Ростов - на Дону:РГМУ.- 1999. - С. 24. ( Лозовська Ю.В.: планування та виконання досліджень і аналіз отриманих результатів, Рибальченко В.К. загальне керівництво і формулювання висновків )

9. Лозовська Ю. В., Коблянська Г. М., Рибальченко В. К. Цитогенетичні дослідження букального епітелію дітей при хронічній нирковій паталогії// Укр. мед. альманах - Том 3., - Луганськ: МОЗ України. - 2000. - С. 37.( Лозовська Ю.В.: виконання досліджень і аналіз отриманих результатів, Коблянська Г.М.: медичне консультування та планування досліджень, Рибальченко В.К.: загальне керівництво і формулювання висновків ).

10. Горовенко Н. Г., Коблянська Г. М., Лозовська Ю. В. Стан інтерфазних букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників, які мешкають у зонах радиаційного забруднення // Міжнародна конференція Пятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання - Київ - 2001.- С.97.( Горовенко Н. Г., Коблянська Г.М.: планування досліджень та формулювання висновків, Лозовська Ю. В.: виконання досліжень та аналіз отриманих результатів ).

11. Лозовська Ю. В.Структура кореляційних зв'язків між показниками інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників // Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття - Київ: МСУ.- 2001. - С. 49.

АНОТАЦІЯ

Лозовська Ю.В. Морфологічні особливості інтерфазних ядер букального епітелію у людей з дисгормональними порушеннями і загальносоматичною патологією, пов'язаною з інтоксикацією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню морфологічних особливостей інтерфазних ядер букального епітелію у людей з дисгормональними порушеннями і загальносоматичною патологією, пов'язаною з інтоксикацією.

Аналіз інтерфазних ядер букального та вагінального епітеліїв у жінок з синдромом полікістозу яєчників до лікування виявило зниження морфофункціональної інтегрованості інтерфазних ядер, зменшення кількості ядер з інактивованим хроматином і відповідно ядер зі статевим хроматином та збільшення діаметру ядер клітин, що є свідченням порушення функціональної активності епітеліоцитів. Досліджено залежність морфологічних характеристик букального та вагінального епітеліїв у жінок з синдромом полікістозу яєчників від концентрації лютеїнизуючого, фолікулостимулюючого гормонів та пролактину. Отримані результати є підтвердженням взаємозв'язку функціональної активності епітеліоцитів від гормонального статусу жінки і може слугувати важливим критерієм при формуванні груп ризику з дисгормональних патологій.

Доведено різнонаправлений характер змін морфології інтерфазних ядер букального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників та хронічною нирковою недостатністю III стадії, який проявляється у у зниженні кількості ядер з інактивованим хроматином у першій групі хворих та їх значною кількістю у другій. У букальному епітелії дорослих та дітей з нирковими патологіями виявлено однонаправлений характер змін морфології інтерфазних ядер до та після гемодіалізу, але у дорослих вони були більш глибокими. Також відмічено однотипність змін морфології епітеліоцитів букального епітелію у дітей з гемолітико-уремічним синдромом та хронічною нирковою недостатністю III стадії. Використання кластерного комп'ютерного аналізу може бути важливою допомогою у моніторінгу оцінки функціонального стану хворих з нирковими патологіями. Результати досліджень можуть бути використані як критерії при виявленні та формуванні груп ризику з даних патологій.

Ключові слова: інтерфазне ядро, букальний та вагінальний епітелії, синдром полікістозу яєчників, хронічна ниркова недостатність III стадії, гемолітико-уремічний синдром.

Лозовская Ю.В. Морфологические особенности интерфазных ядер буккального эпителия у людей с дисгормональными нарушениями и общесоматической патологией, связанной с интоксикацией. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.11 - цитология, клеточная биология, гистология - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению морфологических особенностей интерфазных ядер буккального эпителия у людей с дисгормональными нарушениями и общесоматической патологией, связанной с интоксикацией.

Исследования состояния интерфазних ядер буккального и вагинального эпителиев у женщин с синдромом поликистоза яичников до индуцирования овуляции показало снижение морфофункциональной интегрированности, уменьшение количества ядер с инактивированым хроматином, и соответсвенно ядер с половым хроматином, увеличения диаметра ядер клеток, что свидетельствует о нарушении функциональной активности эпителиоцитов.

Отмечены однотипные изменения морфолологии интерфазних ядер буккального и вагинального эпителиев у женщин с синдромом поликистоза яичников на фоне лечения, что подтверждает возможность использования исследования буккального эпителия для оценки гормонального статуса женщин.

Выявлено прямую корелляционую зависимость между уровнем концентрации лютеинизирующего гормона и диаметром ядер вагинального эпителия и обратную - между диаметром клеток. Также установлено обратную корелляционую зависимость между уровнем концентрации фолликулостимулирующего гормона и диаметром ядер вагинального эпителия и прямую - между диаметром клеток. Показано прямую корелляционую зависимость между уровнем лютеинизирующего гормона и количеством ядер с иннактивированым хроматином в букальном эпителии у женщин с синдромом поликистоза яичников до индуцирования овуляции. Также установлено прямую корелляционую зависимость между уровнем фолликулостимулируюшего и лютеинизирующего гормонов и обратную - между уровнем концентрации пролактина и количеством ядер иннактивированым хроматином в вагинальном эпителии больных до лечения. Даные результаты исследования подтверждают зависимость функциональной активности эпителиоцитов от гормонального статуса организма женщины и может служить важным критерием при формировании груп риска при даных патологиях.

Установлено разнонаправленный характер изменения морфологии интерфазних ядер буккального эпителия у женщин с синдромом поликистоза яичников и женщин с хронической почечной недостаточности III стадии. Увеличение количества морфологически измененых ядер, а именно: гетеровакуолизированых, гетерохроматинизиваных, вакуолизованых, пикнотических ядер и ядер с поврежденой ядерной оболочкой в буккальном эпителии женщин с хронической почечной недостаточности III стадии относительно аналогичных показателей женщин с синдромом поликистоза яичников свидетельствует о тяжелых функциональных нарушениях организма. В буккальном эпителии взрослых и детей с почечными патологиями выявлены общие изменения морфологии интерфазних ядер. Увеличение в буккальном эпителии женщин с хронической почечной недостаточности III стадии количества морфологически измененых ядер и значительной дезинтегрированности интерфазних ядер относительно показателей детей з даной патологией свидетельствует о более тяжелых функциональных нарушениях организма длительно болеющих взрослых. Отмечены однотипные изменения морфологии интерфазных ядер у детей с хронической почечной недостаточности III стадии и гемолитико - уремичным синдромом до и после диализа.Использование кластерного компьютерного анализа может быть важной помощью в мониторинге оценки функционального состояния больных с почечными патологиями. Результаты исследований можно использовать как критерии при выявлении и формирования груп риска с даных патологий.

Ключевые слова: интерфазное ядро, буккальний и вагинальный эпителии, синдром поликистоза яичников, хроническая почечная недостаточность III стадии, гемолитико-уремический синдром.

Losovska.U.V. Morphological parameters of interphase nucleui in buccas epitelium of patients with hormonal and somatic patologies and intoxication. Manuscript.

Thesis for candidate of Biological sciences degree in speciality 03.00.11. - Cytoloqy, cell byology, Histoloqy - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to study of morphological features of interphasic nuclei of buccal epithelium in patients with dyshormonal abnormalities and intoxication-associated general somatic pathology.

Pre-treatment analysis of interphasic nuclei of buccal and vaginal epithelium in female patients with polycystic ovaries syndrome showed degradation of morpho-functional integration of interphasic nuclei, reduction in the quantity of nuclei with inactivated chromatin, and nuclei with sex chromatin, as well as increase of cell nuclei diameter, which is evidence of impairment of epitheliocytes functional activity. There was analyzed the dependence of morphological features of buccal and vaginal epithelium in female patients with polycystic ovaries syndrome on the concentration of luteinizing and follicle-stimulating hormones and prolactin. The obtained results give evidence of interdependence of epitheliocytes functional activity on a woman's hormonal status, and may serve as an important criterion for classification of dyshormonal pathologies risk groups.There has been proved a divergent nature of changes in morphology of buccal epithelium interphasic nuclei in female patients with polycystic ovaries syndrome and III stage chronic renal insufficiency. This divergent nature manifests itself in reduction in the quantity of nuclei with inactivated chromatin in the first group of patients, and their considerable quantity in the second group. Analysis of buccal epithelium of adults and children with renal pathologies has revealed a monodirectional nature of changes in morphology of interphasic nuclei observed before and after hemodialysis; in adults, however, these changes were more significant. Also, it was observed that changes in morphology of buccal epithelium epitheliocytes in children with hemolytic-uremic syndrome and those in children with III stage chronic renal insufficiency are of the same type. Application of a cluster computer analysis may be very useful in monitoring of evaluation of a functional status of patients with renal pathologies. Results of the studies may be used as criteria for identification and classification of risk groups liable to these pathologies.

Key words: interphase nuclei, Buccal epitelium, vaginal epitelium, Polycystic ovary syndrom, Children - chronical renal insufficiency of the III degree, hemolitic-uremic syndrome.

Размещено на Allbest.ru