Відновне лікування жінок після лапароскопічних операцій при безплідності

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Відновне лікування жінок після лапароскопічних операцій при безплідності

Виконала Приймак Світлана Григорівна

Вінниця - 2003

АНОТАЦІЯ

Приймак С.Г. Відновне лікування жінок після лапароскопічних операцій при безплідності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, 2003.

Дослідження присвячено аналізу ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах при жіночій безплідності з використанням традиційного та запропонованого нами способу реабілітації і свідчить, що раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності трубного походження. Необхідність реабілітаційних заходів доведена дослідженням видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації внутрішніх геніталій і очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу. Запропонований та апробований оригінальний комплекс реабілітаційних заходів сприяв кращому відновленню прохідності маткових труб при їх початковому ураженні, а саме при ІІ ступеню оклюзії маткових труб. Частота настання вагітності після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах була в 1,8 рази вищою при І стадії спайкового процесу в ділянці придатків матки.

безплідність лапароскопічний матка гонадотропний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема безплідного шлюбу має велике медичне і соціальне значення (Михалевич С.І., 2002, Запорожан В.М., Соболев Р.В., 2003). Крім постійно зростаючої частоти цього захворювання, істотну роль відіграє недостатня ефективність лікувально-профілактичних заходів (Куземина С.В., 1999, Motoc A., 2002). Розглядаючи ефективність лікувальних та реабілітаційних заходів при безплідності, привертає увагу відсутність єдиного підходу у виборі методів (Жук С.І. 2002, Венцківський Б.М. та співавт., 2002). Відомо, що своєчасно проведена реабілітація збільшує шанси успішного лікування безплідності трубного походження (Грищенко В.І. та співавт., 2001). За останні роки намітилась тенденція до більш динамічних реабілітаційних заходів, особливо у жінок, які неспроможні скористатись програмою штучного запліднення (Кулаков В.И., Леонов Б.В., 2002, Савельева Г.М., Краснопольская К.В., 2002). Це потребує нових підходів до вибору хірургічної тактики, оптимізації методики лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій та розробці ефективних реабілітаційних заходів щодо відновлення репродуктивної функції (Чеченова Ф.К., Краснопольская К.В., 2002).

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій з проблеми хірургічного лікування безплідності не можна вважати всі питання досліджуваної проблеми цілком вирішеними. На нашу думку, в першу чергу, це стосується відновного лікування після лапароскопічних операцій, адекватної медичної та соціальної реабілітації при безплідності трубного походження. Все це, безумовно, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинської державної медичної академії: «Розробка та впровадження методів діагностики, лікування та профілактики в перинатальному періоді та при патологічних станах репродуктивної функції у дівчат та жінок», № державної реєстрації 01.01 U 005253.

Мета роботи - підвищити ефективність лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах при безплідності трубного походження на підставі розробки та клінічного застосування комплексного відновного лікування з використанням медикаментозних та немедикаментозних засобів.

Для досягнення визначеної мети були поставлені такі завдання:

1. Провести клініко-статистичний аналіз особливостей лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій у жінок з безплідністю трубного походження.

2. Вивчити характеристику видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації вмісту цервікального каналу, порожнини матки та порожнини малого тазу у пацієнток з безплідністю трубного походження.

3. Дати характеристику факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту у пацієнток до і після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій.

4. З'ясувати особливості гормональної функції яєчників та рівня гонадотропних гормонів до і після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій.

5. Встановити особливості клінічного перебігу раннього післяопераційного періоду, показників імунного захисту, та гормональної функції яєчників.

6. Розробити комплекс реабілітаційних заходів для пацієнток після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах при безплідності трубного походження.

Об'єкт дослідження - безплідність трубного походження.

Предмет дослідження - транслокація мікрофлори, фактори і механізми неспецифічного і специфічного імунного протиінфекційного захисту, гормональний гомеостаз, реабілітаційна терапія.

Методи дослідження - клініко-лабораторний, інструментальний, імуноферментний, імуфлюоресцентний, бактеріологічний та статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено аналіз результатів лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій з урахуванням стадії спайкового процесу, ступеня трубної оклюзії, наявності або відсутності гідросальпінкса з наступним контролем прохідності маткових труб в післяопераційному періоді та відсотком настання вагітності в залежності від ранніх реабілітаційних заходів. Вперше встановлено взаємозв'язок між особливостями клінічного перебігу раннього післяопераційного періоду, станом імунного протиінфекційного захисту, а також гормональною функцією яєчників до і після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах у пацієнток з безплідністю трубного походження. Це дозволило розширити дані про адаптаційні реакції організму в післяопераційному періоді після лапароскопічних операцій, а також науково обґрунтувати необхідність удосконалення реабілітаційних заходів. Наукова новизна проведених досліджень підтверджена деклараційним патентом на винахід: «Спосіб реабілітації репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безплідності трубного походження» №40244А, опубліковано 16.07.2001р.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено поетапний комплекс відновного лікування з використанням медикаментозних (мірамістін, вобензим) та немедикаментозних (ультрафіолетове опромінення аутокрові) засобів у жінок з безплідністю трубного походження під час проведення операції та після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій для відновлення прохідності маткових труб, корекції їх дисфункції та реабілітації репродуктивної функції. Запропонована нами раціоналізаторська пропозиція «Спосіб реабілітації репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безплідності трубного походження» підвищує ефективність лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах при безплідності трубного походження.

Впровадження результатів дослідження в практику. Спосіб реабілітації рекомендується для широкого впровадження в практичну медицину, використовується в гінекологічних відділеннях пологових будинків м. Чернівці, м. Хмельницького, в роботі Буковинського центру репродуктивної медицини. Матеріали досліджень включені до лекційного курсу та практичних занять кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2000 по 2003 рр. Особисто автором обрано тему, визначено мету та напрямки проведення досліджень. Автором персонально проаналізована наукова література з даної проблеми, проведено інформаційний пошук. Дисертантом особисто проведена реабілітаційна терапія у пацієнток з безплідністю трубного походження після лапароскопічних операцій. Самостійно виконано клінічний аналіз перебігу раннього та віддаленого післяопераційного періоду у жінок після лапароскопічних операцій при безплідності трубного походження. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані безпосередньо автором або за його участю. Самостійно проведено набір і обробку фактичного матеріалу, сформульовано основні наукові положення та висновки. Науково обґрунтовані практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи та виступи. Автором розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо реабілітації репродуктивної функції у жінок з безплідністю трубного походження після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій. Статистична обробка одержаних результатів виконана автором самостійно.

Апробація результатів роботи. Основні положення про результати дисертаційної роботи були викладені та обговорені на конгресах та конференціях: Міжнародному конгресі «Менопауза та репродуктивне здоров'я жінки» (Тернопіль, 2002) та IV Всеукраїнській конференції з гінекологічної ендоскопії (Одеса, 2003); щорічних наукових конференціях (2001-2003) співробітників Буковинської державної медичної академії; засіданнях Чернівецького обласного товариства акушерів-гінекологів (Чернівці, 2001-2003).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Згідно поставленої мети і завдань роботи, дослідження проводились в два етапи. На першому етапі проведено клініко-статистичний ретроспективний аналіз медичної документації 180 жінок, які були розділені на дві групи: контрольна - 50 соматично здорових жінок з нормальною менструальною та репродуктивною функціями; основна - 130 соматично здорових жінок з безплідністю трубного походження.

Пацієнтки основної групи з безплідністю трубного походження в цілому не відрізнялись від жінок контрольної групи. Це дало можливість в подальшому обстежити жінок як основної, так і контрольної групи спеціальними лабораторними та інструментальними методами, враховуючи репрезентативність даних груп.

На другому етапі проведено дослідження 130 жінок з безплідністю трубного походження, яким був застосований оперативний метод лікування - лапароскопічні реконструктивно-пластичні операції. Враховуючи, що у даних пацієнток була застосована стандартна однотипна методика обстеження та лікування, а реабілітаційні заходи розрізнялись, жінки основної групи були розділені на дві підгрупи: 63 жінки з безплідністю трубного походження, яким після оперативного лікування був застосований загальноприйнятий комплекс реабілітаційних заходів та 67 жінок з безплідністю трубного походження, яким після оперативного лікування був застосований запропонований нами комплекс реабілітаційних заходів. Загальноприйняті реабілітаційні заходи включали: традиційну антибактеріальну терапію, створення «штучного асциту» розчинами декстранів, нестероїдні анальгетики, традиційну фізіотерапію (діатермія або електрофорез, фонофорез з медикаментами), розсмоктуючу терапію та біостимулятори.

Запропонована методика реабілітації включала: І етап - стаціонарно-амбулаторний:

- інтраопераційно - гідротубація наприкінці операції 0,01% розчином мірамістину та залишення його в черевній порожнині в кількості 20-40 мл;

- з першого дня післяопераційного періоду - гідротубації 0,01% розчином мірамістину в об'ємі 200 мл, всього 1-5 гідротубацій;

- з другого дня післяопераційного періоду - ультрафіолетове опромінення аутокрові пацієнток (3-5 сеансів) та призначення препарату Вобензим по 3-5 табл. 3 рази на добу протягом 4 тижнів;

ІІ етап - амбулаторний: контроль прохідності маткових труб за допомогою метросальпінгографії і проведення контрольованого зачаття;

ІІІ етап - санаторно-курортний.

Оклюзія маткових труб до операції підтверджена за допомогою метросальпінгографії водорозчинним контрастом, яка виконувалась в першій половині менструального циклу. Всі пацієнтки були соматично здоровими. Спермограма у чоловіків пацієнток була в межах норми, післякоїтальний тест - позитивним. Обстеження та підготовка до операції проводились на основі загальноприйнятих вимог. Лапароскопію здійснювали за допомогою устаткування та інструментарію фірми «Karl Storz» (Німеччина) з використанням механічної та електрохірургічної техніки, аквапурації. Застосовувався ендотрахеальний наркоз. Для оптимальної візуалізації матки та її придатків пацієнтку переводили в положення Trendelenburg з кутом нахилу 30-40°. При огляді органів малого тазу дотримувались такої послідовності: міхурово-матковий простір, матка, праві придатки, права клубова ділянка та апендикс, прямокишково-матковий простір, ліва клубова ділянка і ліві придатки матки. Інтраопераційно за допомогою тупої лапароскопічної голки проводився забір матеріалу з черевної порожнини для дослідження.

Мікробіологічне дослідження вмісту піхви, цервікального каналу, порожнини матки та очеревинної порожнини включало в себе визначення видового складу та популяційного рівня мікрофлори. Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Стосовно ідентифікованих культур визначали антибіотикограми методом стандартних індикаторних дисків. Для мікроекологічного аналізу результатів мікробіологічного дослідження використовували показники індексу постійності (С), а для оцінки частоти виявлення популяцій різних мікроорганізмів у патологічному матеріалі використовували показник зустрічання (Р). Проведена оцінка значення стафілококів, гонококів, трихомонад та інших мікроорганізмів у формуванні асоціацій мікробів у досліджуваному матеріалі шляхом вираховування на основі суми зустрічання видів даної групи мікроорганізмів, числа обстежених жінок та середнього числа видів мікроорганізмів у однієї жінки.

Імуноферментний аналіз крові для кількісного визначення збудників проведений за допомогою імуноферментного аналізатора «Уніплан» фірми Пікон. Імунофлюоресцентне дослідження інфекційних агентів вмісту маткових труб, що набирався інтраопераційно, проводилось шляхом використання діагностичних антитіл фірми «Вектор-Бест» та мікроскопу «ЛИОМ-72».

Імуноферментне дослідження рівня гормонів крові здійснювалось шляхом використання набору реагентів фірми «Алкор Био» для кількісного імуноферментного визначення вмісту гормонів в сироватці крові за допомогою ІФА «Уніплан» («ИФА-АФ-Естр», «Стероид ИФА-тестостерон», «ИФА-пролактин», «Стероид ИФА-прогестерон», «Гонадотропин ИФА-ФСГ», «Гонадотропин ИФА-ЛГ»).

Для характеристики імунного статусу обстежених жінок, виявлення дефектів та встановлення ступеню їх вираженості у клітинній, гуморальній ланках імунітету та в системі факторів неспецифічного захисту організму використовували наступний комплекс показників:

1) характеристику імунокомпетентних клітин у периферичній крові жінок, одержаних шляхом визначення: загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою; абсолютної (109 клітин/л) та відносної (%) кількості субпопуляцій Т- та В-лімфоцитів;

2) функціональну активність В-лімфоцитів: за визначенням концентрації сироваткових ІgМ, ІgG, ІgА, титру природних антитіл та визначенням концентрації циркулюючих імунних комплексів;

3) основні характеристики функціональної активності поліморфноядерних лейкоцитів крові у: фагоцитарній реакції за визначенням фагоцитарного числа (ФЧ) і фагоцитарної активності (ФА) та у спонтанному НСТ-тесті; визначенні відносної кількості 0-лімфоцитів;

4) характеристику неспецифічної ефекторної системи захисту з урахуванням комплементарної активності сироватки та визначенням титру комплементу;

5) розрахункові параметри: лейкоцитарний індекс інтокcикації, індекс алергізації, ефекторний індекс, імунорегуляторний індекс.

Визначення основних субпопуляцій Т- та В-лімфоцитів проводили у реакції непрямої поверхневої імунофлюоресценції з моноклональними антитілами (фірми «Сорбент-ЛТД», Москва) до поверхневих диференційованих антигенів клітин (СD3+-маркер, який присутній на мембранах загальної популяції Т-клітин; СD4+-специфічний маркер Т-хелперів; CD8+-специфічний маркер Т-супресорів; CD20+-ідентифікаційний маркер загальної популяції В-лімфоцитів). Для визначення Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, а також В-лімфоцитів, використовували мишачі моноклональні антитіла та FITС-кон'югати вторинних антитіл фірми «ДИА-М» (Росія) з позначкою «Флюоросцеин-изотихоцианат».

Варіаційно-статистична обробка цифрових даних виконана на електронній обчислювальній машині РС АТ 80486 за допомогою програми «Exel 5.0». Статистичний аналіз одержаних даних проводився методами варіаційної статистики з визначенням середніх величин (M), середньої похибки (m), середньоквадратичного відхилення. Ймовірність кожного показника визначали за статистичним критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Як свідчать результати проведених реконструктивно-пластичних операцій у жінок з безплідністю трубного походження, тривалість операцій склала 61,7±0,4 хв., крововтрата - 83,1±9,7 мл. Післяопераційний період у трьох хворих супроводжувався субфебрильною температурою протягом 2-3 діб, у двох - кровотечею з ділянки проколу троакаром біля пупка. Антибіотики застосовувались за показами. Анальгетики наркотичної дії були використані у 5,1% пацієнток. Практикували ранній (через 6-8 годин) активний режим пацієнток в післяопераційному періоді.

У 106 (81,5%) пацієнток під час лапароскопії діагностовано двобічна непрохідність маткових труб, у 22 (16,9%) - однобічна, у 2 (1,5%) - труба видалена раніше з приводу позаматкової вагітності. Дані інтраопераційної хромосальпінгоскопії показали: І ступінь оклюзії спостерігався у 25 (19,2%) пацієнток, ІІ ступінь - у 68 (52,3%), ІІІ ступінь - у 29 (22,3%), ІV ступінь - у 8 (6,1%) за класифікацією Donnez. У 72 (55,4%) пацієнток трубна непрохідність в дистальних відділах поєднувалась зі спайковим процесом придатків матки. При цьому І стадія спайкового процесу малого тазу (при прохідності хоча б однієї маткової труби) згідно класифікації J. Hulka виявлена у 24 (18,5%) пацієнток, ІІ стадія - у 49 (37,7%), ІІІ стадія - у 38 (29,2%), ІV стадія - у 19 (14,6%).

Адгезіолізіс виконано у 125 (96,2%) пацієнток, сальпінгооваріолізіс - у 115 (88,5%), фімбріопластику - у 86 (66,2%), сальпінгонеостомію - у 31 (23,9%), сальпінгоектомію - у 6 (4,6%) пацієнток. У 5 пацієнток (3,9%) операція обмежилась діагностичним етапом. Пацієнтки з первинною і вторинною безплідністю не відрізнялись за кількістю знайденої під час лапароскопії іншої генітальної патології.

Для проведення реабілітаційних заходів пацієнтки з безплідністю трубного походження були розділені на дві підгрупи: перша (63 пацієнтки) одержувала загальноприйнятий традиційний комплекс реабілітаційних заходів, друга (67 пацієнток) - запропонований нами спосіб реабілітаційної терапії. Відбір пацієнток до групування здійснювався методом рандомізації - на основі парних і непарних чисел: перша пацієнтка - в першу групу, друга - в другу групу, третя - в першу групу, четверта - в другу групу і т. д. Контрацепція застосовувалась тільки на першому місяці після операції. За настанням вагітності спостерігали протягом 12-24 місяців.

Проаналізовані наслідки проведених лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій у жінок з безплідністю трубного походження в двох підгрупах пацієнток в залежності від застосованого комплексу реабілітаційних заходів (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Стан маткових труб за даними ГСГ після лапароскопічних РПО при різних ступенях оклюзії маткових труб (M±m)

Таблиця 2. Частота наставання вагітності після лапароскопічних РПО в залежності від стадії спайкового процесу (M±m)

Як свідчать дані, наведені в таблицях, застосований комплекс реабілітаційних заходів підвищував ефективність лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій при безплідності трубного походження з трубною оклюзією ІІ ступеня та спайковим процесом І стадії.

Першим етапом спеціального клінічного обстеження пацієнток було мікроскопічне дослідження мазків, виготовлених із вмісту цервікального каналу. У всіх, без винятку пацієнток з безплідністю трубного походження у полі зору виявлялись лейкоцити (їх кількість перевищувала контрольний рівень у 2,63 рази). Констатація високої кількості лейкоцитів на слизових оболонках є свідченням наявності мікробного подразника, що є показом до проведення мікробіологічного обстеження вмісту цервікального каналу, порожнини матки, а також у випадку безплідності трубного походження свідчить про необхідність визначення контамінації очеревинної порожнини. У жінок з безплідністю трубного походження у вмісті цервікального каналу виявлені у високому популяційному рівні: золотистий стафілокок, кишкова паличка та дріжджоподібні гриби роду Candida. У помірному популяційному рівні у вмісті цервікального каналу персистують: епідермальний стафілокок, гонокок, вульгарний протей, а також анаеробні умовно патогенні аспорогенні бактерії.

Наступним етапом було визначення видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини матки. У соматично здорових жінок з безплідністю трубного походження у вмісті порожнини матки у 36% пацієнток запальний процес підтримувався персистенцією бактероїдів, превотел та пептококу. В очеревинній порожнині у них персистували анаеробні облігатні аспорогенні бактерії (бактероїди, превотели, пептококи) та золотистий стафілокок у порівняно високому популяційному рівні. Ці мікроорганізми підтримували запальний процес, який сприяв безплідності. У більшості жінок у вмісті цервікального каналу, порожнині матки або у вмісті очеревинної порожнини виділено та ідентифіковано 34 штами мікроорганізмів, що відносяться до 9 різних таксономічних груп. Більшість із них персистували у вмісті цервікального каналу, порожнини матки та у вмісті очеревинної порожнини у популяційному рівні дещо нижчому, ніж критичний, а 7 штамів мали мінімальний популяційний рівень, який можливо встановити тільки ретельним бактеріологічним або мікологічним дослідженням. Як наслідок, не у всіх жінок з безплідністю трубного походження виявлена бактеріальна, грибкова і трихомонадна інфекція (за мікроскопічним методом). Тому проведено додаткове обстеження імунофлюоресцентним методом вмісту цервікального каналу та порожнини матки з метою виявлення персистенції окремих видів ІПСШ.

У соматично здорових жінок з безплідністю трубного походження у вмісті цервікального каналу персистували хламідії (у 13,4%), уреаплазми та гарднерели (у 8,7%), мікоплазми і вірус герпесу (у 2%), цитомегаловірус (у 4,35%).

В порожнині матки у 2 практично здорових жінок виявлені хламідії, а у 25 пацієнток з безплідністю трубного походження виявлені хламідії (12,0%), мікоплазма (4,0%) та уреаплазма (4,0%). При обстеженні вмісту очеревинної порожнини у 20 практично здорових жінок виявлено, що тільки в однієї жінки (5,0%) персистували хламідії. А з 25 жінок з безплідністю трубного походження виявлено персистенцію хламідій у 7 пацієнток (28,0%).

Проведені параклінічні (бактеріологічні, мікологічні, імунофлюоресцентні та імуноферментні) методи обстеження свідчать, що у всіх соматично здорових жінок з безплідністю трубного походження постійно персистує бактеріальна інфекція у популяційному рівні близькому до критичного - це переважно облігатні анаеробні аспорогенні бактерії у вмісті цервікального каналу, порожнини матки та черевної порожнини. У них персистували також окремі види ІПСШ, а саме: хламідії, уреаплазми, мікоплазми, цитомегаловірус або вірус герпесу. У окремих жінок одночасно персистують 2 види бактеріальної флори.

Нами встановлено, що у жінок з безплідністю трубного походження порушений імунний статус. Зміни стосуються клітинної та гуморальної ланок системи імунітету, а також неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту. У цієї категорії жінок зменшена абсолютна кількість лейкоцитів, відносна кількість моноцитів та лімфоцитів. Зменшення останніх проходить за рахунок зниження відносної кількості СD3+. Також встановлено зниження концентрації імуноглобулінів М і А, В-лімфоцитів, а також захоплюючої здатності і бактерицидної активності фагоцитуючих клітин та титру систем комплементу. Перераховане вище свідчить про те, що при безплідності трубного походження формується вторинний імунодефіцитний стан, на фоні якого перебігає безплідність.

Підводячи підсумок проведених багатопланових клініко - імунологічних досліджень у соматично здорових жінок в післяопераційному періоді з безплідністю трубного походження після лапароскопічних операцій на маткових трубах, а також випробування комплексу імунореабілітаційних заходів (традиційних та розроблених нами) у післяопераційному періоді, слід зазначити, що у цьому періоді у пацієнток формується вторинний імунодефіцитний стан за рахунок порушень основних показників факторів та механізмів специфічного імунного та неспецифічного протиінфекційного захисту організму жінок. При цьому зменшуються: абсолютна кількість лейкоцитів, відносна кількість моноцитів, загальне число лімфоцитів за рахунок зниження відносної кількості СD3+, знижується імунорегуляторний індекс, відносна кількість СD20+, концентрація імуноглобулінів М та А, а також порушуються механізми фагоцитоза за рахунок зниження фагоцитарного індексу (захоплюючої здатності фагоцитуючих клітин), потенційної бактерицидної активності та її резерву, поліморфноядерних лейкоцитів та активності систем комплементу. Перераховане вище підтверджує факт формування у пацієнток вторинного імунодефіцитного стану.

Традиційний комплекс лікувальних заходів у післяопераційному періоді покращував окремі показники факторів та механізмів специфічного імунного та неспецифічного протиінфекційного захисту, але вони не досягали даних, наведених у контрольній групі, тобто комплексна традиційна терапія не досягала імунореабілітаційної мети. Використання запропонованого імунореабілітаційного комплексу призводило до нормалізації абсолютної кількості лейкоцитів, відносної кількості моноцитів та лімфоцитів. При цьому знижувалась інтоксикація організму (за лейкоцитарним індексом інтоксикації); наставала нормалізація відносної кількості СD3+, СD8+ та імунорегуляторного індексу, концентрації імуноглобулінів основних класів (ІgМ, ІgG, ІgА), ЦІК та СD20+, відновлювалася захоплююча здатність фагоцитуючих клітин, а також бактерицидна активність та потенційна бактерицидна активність поліморфноядерних лейкоцитів та її резерв, наближалася до норми активність системи комплементу.

Аналіз одержаних даних, щодо рівня в крові статевих стероїдних гормонів, гонадотропінів та пролактину, свідчить про позитивний вплив запропонованих реабілітаційних заходів на функцію стероїдогенезу в яєчниках у порівнянні з традиційною реабілітаційною терапією, яка була використана у жінок після реконструктивно-пластичних операцій. Швидке відновлення рівня естрадіолу свідчить про ефективне збереження репродуктивного потенціалу яєчників, а нормалізація рівня прогестерону - про повноцінне функціонування жовтого тіла. Вміст фолітропіну, лютропіну, пролактину та тестостерону не зазнавав суттєвих змін, що свідчить про відсутність негативної дії на гонадотропну функцію гіпофізу як традиційного, так і запропонованого нами реабілітаційного лікування у жінок з безплідністю трубного походження після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій.

Таким чином, як показали результати досліджень, раннє та ком плексне застосування реабілітаційних заходів на фоні оптимізації техніки виконання лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій у пацієнток з безплідністю трубного походження попереджує рецидив оклюзії маткових труб і дозволяє підвищити ефективність лікування цього виду безплідності. Одержані дані щодо видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації вмісту цервікального каналу, порожнини матки і очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу підтверджують необхідність даних заходів. Одержані результати є підставою для широкого використання запропонованого способу в практичній охороні здоров'я.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено аналізу ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах при жіночій безплідності з використанням традиційного та запропонованого способу реабілітації і свідчить, що раннє та комплексне застосування запропонованих реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності трубного походження. Необхідність реабілітаційних заходів доведено дослідженням видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації вмісту цервікального каналу, порожнини матки і очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу.

1. Лапароскопічні реконструктивно-пластичні операції у пацієнток з безплідністю трубного походження включали: адгезіолізіс - у 96,2%, сальпінгооваріолізіс - у 88,5%, фімбріопластику - у 66,2%, сальпінгонеостомію - у 23,9%, сальпінгоектомію - у 4,6%. У 3,9% пацієнток операція обмежилась діагностичним етапом.

2. У всіх соматично здорових жінок з безплідністю трубного походження постійно у вмісті цервікального каналу, порожнини матки та очеревинної порожнини персистувала бактеріальна інфекція у популяційному рівні близькому до критичного - це переважно облігатні анаеробні аспорогенні бактерії. Також персистували окремі види інфекції, що передаються статевим шляхом, а саме: хламідії, уреаплазми, мікоплазми, цитомегаловірус або вірус герпесу. У окремих жінок одночасно персистують два види бактеріальної інфекції.

3. Розроблений нами новий оригінальний імунореабілітаційний комплекс призводив до нормалізації абсолютної кількості лейкоцитів, відносної кількості моноцитів та лімфоцитів. При цьому знижувалась інтоксикація організму (за лейкоцитарним індексом інтоксикації); відбувалась нормалізація відносної кількості СD3+, СD8+ та імунорегуляторного індексу, концентрації імуноглобулінів основних класів (ІgМ, ІgG, ІgА), циркулюючих імунних комплексів та СD20+, відновлювалась захоплююча здатність фагоцитуючих клітин, а також бактерицидна активність та потенційна бактерицидна активність поліморфноядерних лейкоцитів та її резерв, наближалася до норми активність системи комплементу.

4. Розроблений комплекс реабілітаційних заходів сприяв швидкому відновленню рівня естрадіолу та прогестерону в крові після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій, що свідчить про ефективне збереження репродуктивного потенціалу та відновлення функції жовтого тіла.

5. Поетапна система реабілітації дозволила в ранньому післяопераційному періоді нормалізувати імунологічні показники та рівень статевих гормонів, що сприяло підвищенню ефективності лапароскопічних операцій.

6. Застосування запронованого комплексу реабілітаційних заходів дозволив підвищити ефективність лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій при безплідності трубного походження з трубною оклюзією ІІ ступеня в 1,6 рази, та при спайковому процесі органів малого тазу І стадії - в 1,8 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Юзько О.М., Лаптєва Т.А., Приймак С.Г. Застосування лапароскопії у відновленні репродуктивного здоров'я жінок //Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т.4. - №2-3. - С.193-195

2. Юзько О.М., Польова С.П., Приймак С.Г. Ендоскопічне та комплексне відновне лікування хворих з трубно-перитонеальним безпліддям //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Фенікс». - 2001. - С.698-699

3. Юзько О.М., Приймак С.Г., Лаптєва Т.А. Лапароскопічна репродуктивна медицина: особливості видового складу мікробної контамінації піхви та маткових труб у жінок з безпліддям трубного походження //Вісник наукових досліджень. - 2002. - №3. - С.38-39

4. Приймак С.Г. Реабілітація репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безплідності трубного походження //Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4. - №1. - С.17.

5. Приймак С.Г. Поетапна комплексна система реабілітації репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безпліддя трубного походження // ІХ Міжнародний конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. - Луганськ. - 2002. - С.186.

6. Приймак С.Г., Юзько О.М. Деклараційний патент на винахід. Спосіб реабілітації репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безпліддя трубного походження. Патент України №40244А від 16.07.2001. Бюл. №6

7. Юзько О.М., Приймак С.Г. Методичні рекомендації. Спосіб реабілітації репродуктивної функції жінки після лапароскопічного лікування безпліддя трубного походження. - Хмельницький центр науково-технічної і економічної інформації. - 2001. - С.4

8. Приймак С.Г., Юзько О.М., Лаптєва Т.А. Інформаційний лист. Реабілітація репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безпліддя трубного походження. - Хмельницький центр науково-технічної і економічної інформації. - 2002. - №25-2. - С.3

Размещено на Allbest.ru