Спостереження проводилося над 18 особами (18 очей) з переважно класичними субретинальними мембранами. Усім хворим була проведена лазерна коагуляція живильних судин, а потім транспупіллярна термотерапія. Приналежність судин до живильних визначалася при флюоресцентній ангіографії. Зменшення СНМ спостерігалося в усіх випадках лікування, включаючи повний регрес неоваскуляризації в 14 випадках. Гострота зору зросла чи залишилась незмінною у 16 пацієнтів. Стабілізація функцій та ангіографічної картини наступала через 2-3 місяця після лікування. Таким чином, сполучення лазерної коагуляції живильних судин із ТТТ дозволяє в більшості випадків домогтися регресу СНМ при збереженні зорових функцій.

У розділі 4.2. розглянуто застосування фотодинамічної терапії для лікування субретинальної неоваскуляризації при центральній інволюційній дегенерації сітківки та високій ускладненій короткозорості (ВУК). Центральна інволюційна дегенерація сітківки (ЦІДС) -- найбільш розповсюджена у світі причина необоротного погіршення зору в людей, старших 50 років. Особливо небезпечні ексудативні форми ЦІДС, що часто ускладнюються утворенням субретинальних неоваскулярних мембран (СНМ). Лікування СНМ, локалізованих суб- і юкстафовеолярно, лазерними і хірургічними методами найчастіше супроводжується значною втратою гостроти і якості зору. Наш досвід лікування СНМ, локалізованих поза фовеолярної ділянки, методом лазерної коагуляції з застосуванням лазера “EyeLight 532” показав, що ефективність цього методу залежить від локалізації і розміру СНМ.

Фотодинамічна терапія (ФДТ) в останні роки заявляє про себе як про можливу альтернативу традиційним методам лікування патології, що зачіпає фовеолярну ділянку. Характерною рисою ФДТ є висока селективність ушкодження неопластичної тканини, що особливо актуально для офтальмології, оскільки збереження здорових структур ока є вирішальним чинником збереження зорової функції. В основі методу лежить властивість препарату фотосенсибілізатора (ФС) накопичуватися в неопластичній тканині і, при опроміненні світлом визначеної довжини хвилі, запускати ланцюг фотохімічних реакцій, що приводять до загибелі новоутворених судин.

Метою клінічного дослідження було вивчення доцільності застосування ФДТ у хворих з ЦІДС та ВУК, ускладнених СНМ. Дане дослідження було проведено спільно з Augenklinik der Medizinischen Hochschule (Любек, Німеччина) під керівництвом проф. У. Шмідт-Єрфурд. Під нашим спостереженням перебувало 18 пацієнтами (18 очей) із СНМ I і II типу, локалізованою суб- і юкстафовеолярно. Усім пацієнтам було проведено комплекс загальноофтальмологічних обстежень, кольорове фотографування і флюоресцентна ангіографія очного дна за 1 тиждень до початку лікування і через 1, 4, 12, 14 тижнів після. Як ФС використовувався Visudin (Verteporfin) фірми “Ciba Vision”, для опромінення був використаний лазер “Visulas 690s with Visulink FDT” фірми “Carl Zeiss”, довжина хвилі 680 нм. Час інкубації препаратом 25-30 хв, час опромінення -- 60-80 с.

Внаслідок ФДТ повний регрес СНМ протягом 12 тижнів після лікування спостерігався у 16 осіб (16 очей). Гострота зору у 6 осіб підвищилася на 0,1; у 9 -- на менше ніж 0,1, у 2 -- стабілізувалася, а у 1 пацієнта гострота зору знизилася.

Застосування ФДТ при лікуванні СНМ дозволило у більшості випадків домогтися регресу СНМ без зниження гостроти зору. ФДТ можна розглядати як перспективний метод лікування класичних СНМ при високій ускладненій короткозорості. При ЦІДС - доцільність застосування ФДТ покажуть подальші дослідження.

У розділі 4.3. вивчені особливості гіалоїдотомії при премакулярних крововиливах. Премакулярні крововиливи можуть розвиватися при діабетичній ретинопатії, тромбозі ділянки центральної вени сітківки, травмі ока, центральній інволюційній дегенерації сітківки, розриві макроаневризми і синдромі Вальсальва.

До 1988 р. премакулярні крововиливи (ПМК) або лікували консервативно, або ж застосовували оперативне лікування -- вітректомію. У 1988 р. Faulborn уперше застосував новий метод лікування премакулярного крововиливу -- Nd:YAG лазерну задню гіалоїдотомію.

Мета нашого клінічного дослідження полягала в апробації цього методу і перевірці його можливостей. Спостереження проводилося над 37 пацієнтами (37 очей) із премакулярним крововиливом. З них 17 пацієнтів (17 очей) з діабетичною ретинопатією (ДРП), 3 пацієнтів (3 ока) з геморагічною ретинопатією Вальсальва, 7 пацієнтів з тромбозом центральної вени сітківки (ЦВС) (7 очей), 5 пацієнтів (5 очей) з ЦІДС, 3 пацієнта (3 ока) з травматичним ПМК та 2 пацієта (2 ока) - розрив макроаневризми. Всього 20 жінок та 17 чоловіків. Тривалість існування крововиливу від одного тижня до одного місяця. Вихідна гострота зору від 0,01 до 0,3. Усім пацієнтам проводився комплекс офтальмологічних обстежень і кольорове фотографування очного дна перед втручанням, відразу після втручання, через 1 тиждень, 1, 3 і 6 місяців після операції. Для лікування використовували Nd:YAG лазер з довжиною хвилі 1064 нм і контактні лінзи Пеймана і Гольдмана. Рівень енергії на один імпульс коливався від 8,4 мДж до 15,9 мДж із сумарною енергією на один сеанс до 170 мДж. У разі відсутності дренування крововиливу протягом трьох днів проводилася повторна операція.

Дренування крововиливу, внаслідок лікування, в склисте тіло зі звільненням макулярної ділянки протягом 1 місяця відбулося в усіх пацієнтів. Потреба у повторних втручаннях виникла в усіх пацієнтів із ДРП. Повне розсмоктування крові в склистому тілі протягом трьох місяців спостерігалося у 32 пацієнтів (32 ока). У п'яти пацієнтів з ДРП помутніння склистого тіла зберігалося понад три місяці. За 3 місяці гострота зору підвищився на 0,6 у 10 пацієнтів, на 0,4 -- у п'яти, на 0,2 -- у п'яти, на 0,1 -- у п'яти. У 3 пацієнтів із синдромом Вальсальва гострота зору піднялася на 0,9 протягом місяця.

Отримані дані дозволяють зробити такий висновок: Nd:YAG лазерна задня гіалоїдотомія дозволяє дренувати премакулярні крововиливи в ранній термін і скоротити час лікування.

У розділі 4.4. представлені результати вивчення ефективності лазерної коагуляції у лікуванні діабетичної ретинопатії серед осіб із різними формами цукрового діабету (ЦД). Дослідження поширеності ДРП при різних типах ЦД в м.Києві (аналіз 2743 амбулаторних карт хворих ЦД) показав, що частота ДРП у всіх хворих знаходиться в прямій залежності від тривалості перебігу ЦД та досягає максимуму у хворих інсулінзалежним цукровим діабетом (ІЗЦД) (91,4%) після 20 років стажу захворювання. Відмічається різниця в поширеності ДРП у осіб з різними типами терапії при інсуліннезалежному цукровому діабеті (ІНЗЦД). Із збільшенням тривалості ЦД у хворих, які отримують таблетовані цукропонижуючі засоби та які отримують інсулін, частота ДРП зростає нерівномірно в період 11-20 років від початку захворювання та складає 38% і 74% відповідно.

Важливо відмітити, що у 50,2% хворих із проліферативною діабетичною ретинопатією були виявлені фактори високого ризику значної втрати зору. Для дослідження ефективності проведення панретинальної лазеркоагуляції (ПРЛК)

сітківки було відібрано 452 особи. З них 202 пацієнта страждали на ІЗЦД і 250 -- на інсулінонезалежний цукровий діабет (ІНЗЦД). Оцінка міри діабетичного ураження сітківки проводилася за підсумковою класифікацією ETDRS (1991). 139 пацієнтів (209 очей) з ІЗЦД входили до основної групи, їм проводилася лазеркоагуляція, а 63 (87 очей) -- до контрольної, де лазеркоагуляція не виконувалася. Основну групу хворих ІНЗЦД склали 130 осіб (180 очей), а контрольну 120 осіб (165 очей).

Для дослідження ефективності лазерного лікування діабетичних уражень макулярної зони група складалася з 261 пацієнта (98 з ІЗЦД і 163 з ІНЗЦД) із клінічно значимим макулярним набряком на фоні непроліферативної ретинопатії або на стадії препроліферативної ДРП після виконання ПРЛК.

Усім хворим проводився комплекс загальноофтальмологічних досліджень, а також флюоресцентна ангіографія (за показаннями). Вихідна гострота зору (з оптимальною корекцією) була не менше 0,2. Хворі спостерігалися протягом 20 місяців.

Лазеркоагуляція сітківки виконувалася на установці “EyeLight 532”. Основними типами лікування були панретинальна лазеркоагуляція і фокальна чи ґратчаста лазеркоагуляція макулярної ділянки. Загальна кількість коагулятів, що наносились при ПРЛК, була в межах від 2000 до 5000, а при діабетичній макулопатії -- від 30 до 350. Погіршенням вважалося будь-яке зниження гостроти зору, а значним погіршенням -- на 2 і більш рядків таблиці Головіна-Сивцева.

Результати проведеної лазерної терапії наведені в табл. 1 і 2.

Таблиця 1.Стабілізація ДРП після ПРЛК при різних типах ЦД. (Статистична вірогідність р<0,01)

Група	ІЗЦД	ІНЗЦД
	препроліферативна стадія ДРП	проліферативна стадія ДРП	препроліферативна стадія ДРП	проліферативна стадія ДРП
ОСНОВНА ГРУПА	69,0 %	43,7 %	82,5 %	44,8 %
КОНТРОЛЬНА ГРУПА	37,2 %	11,7 %	56,9 %	26 %

З табл. 1 випливає, що проведення ПРЛК на препроліферативній стадії найефективніше для хворих із ІНЗЦД, а на проліферативній -- ефективніше для хворих із ІЗЦД. Що стосується гостроти зору (табл. 2), то основна група має значно вищий процент поліпшення і стабілізації, ніж контрольна група. Ці результати також підтверджують доцільність використання лазеркоагуляції при діабетичній ретинопатії. Використання панмакулярної ЛК при ДМП у хворих ІЗЦД призвело до найбільшого покращення та стабілізації процеса (більше 60%). У хворих ІНЗЦД результати лікування ДМП значно гірше, як в основній так і в контрольній групі.

Таблиця 2. Характер зміни гостроти зору при різних видах ЦД після ЛК макулярної ділянки (через 20 міс.) (р<0,1)

Характер зміни	ОСНОВНА ГРУПА	КОНТРОЛЬНА ГРУПА
	ІЗЦД	ІНЗЦД	ІЗЦД	ІНЗЦД
Поліпшення і стабілізація	62,5 %	55,7 %	30,5 %	8,5 %
Погіршення	25,5 %	29,3 %	49 %	58,5 %
Значне погіршення	12 %	15 %	20,5 %	33 %

В цьому ж розділі розглянуто застосування методики селективного впливу на пігментний епітелій сітківки (ПЕС). В основу була покладена концепція використання серії коротких повторюваних лазерних імпульсів із тривалістю, істотно меншою, ніж характеристичний час теплопередачі тканинами ока, апробований в теоретичних і клінічних дослідженнях.

На основі розробленої нами математичної моделі впливу лазерного випромінювання на тканини очного дна для проведення селективної ЛК при лікуванні ДМП був використаний Nd:YAG лазер з довжиною хвилі 532 нм і такими параметрами: тривалість імпульсу 0,01 с, мінімальний діаметр променя 50 мкм, періодичність 0,1 с, потужність варіювала від 0,03 до 0,08 Вт.

Для підбору індивідуальної дози випромінювання, необхідної для селективного впливу на ПЕС, нами запропонований метод мікрофлюоресцентної ангіоскопії (МФАС). Суть методу полягає в тому, що безпосередньо в процесі операції лікар має можливість визначити для кожного ока в реальному масштабі часу необхідні параметри лазерного опромінювання для досягнення терапевтичного ефекту при мінімальному ушкодженні нейроепітелію і хоріоідеї. Отримані параметри опромінювання для кожного ока є мінімальними, спроможними дати необхідний терапевтичний ефект, і використовуються в ході подальшої операції. При цьому операцію можна проводити в звичайному режимі (забравши фільтри). Після завершення операції або під час неї можна проконтролювати ефективність селективного ушкодження ПЕС.

Таким чином, метод МФАС дозволяє за рахунок значного підвищення контрастної чутливості, завдяки використанню схрещених фільтрів, визначати для кожного ока індивідуальні параметри опромінювання, що призводить до ефективного селективного впливу на ПЕС та контролювати процес селективного впливу у реальному масштабі часу, що неможливо при звичайній методиці лазерного лікування ДМП.

Одна з переваг методу МФАС -- унікальна можливість підбору необхідних параметрів випромінювання лазера індивідуально для кожного ока безпосередньо під час операції. При цьому визначені під час проведення МФАС параметри опромінювання автоматично враховують і каламутність кришталика, і коефіцієнт пропускання склистого тіла, і характеристики ПЕС. Природньо, що обрані параметри будуть також істотно залежати від типу застосованого лазера.

Ми спостерігали за 27 пацієнтами (38 очей) із ДМП: чоловіків 11 (14 очей), жінок 16 (24 ока); інсулінозалежний цукровий діабет виявлено у 10 пацієнтів (12 очей), інсулінонезалежний -- у 17 (26 очей). У всіх хворих діагностовано клінічно значний макулярний набряк, що є показанням до проведення лазерного лікування згідно з рекомендаціями ETDRS. Усім пацієнтам проводився комплекс загальноофтальмологічних досліджень, а також візоконтрастометрія, КЧЗМ, флюоресцентна ангіографія до і після лікування. Лазерне лікування за запропонованою нами методикою виконано всім пацієнтам.

Ефективність лікування оцінювалася за динамікою зміни гостроти зору і даними флюоресцентної ангіографії (ФАГ). Наявність селективного ушкодження ПЕС підтверджувалася за допомогою ФАГ через 24 години після лазерної коагуляції.

Внаслідок селективної лазерної коагуляції ПЕС при лікуванні ДМП ми домоглися поліпшення і стабілізації процесу в 60% випадків (за даними ФАГ -- 70%).

Отримані нами результати лазерного лікування ДМП шляхом селективного ушкодження ПЕС, з використанням теоретично обґрунтованих параметрів лазерного випромінювання і запропонованого нами методу МФАС, відповідають таким при використанні класичної (неселективної) лазерної коагуляції. Водночас, на відміну від класичної лазерної коагуляції, протягом зазначених термінів спостереження ускладнень не відмічалося.

Результати проведених досліджень дозволили зробити такі висновки:

1. Запропонована й апробована нами методика лазерного лікування ДМП з використанням селективної лазерної коагуляції ПЕС і методу МФАС не поступається за ефективністю класичній (неселективній) лазерній коагуляції, у той же час знижує ймовірність виникнення повзучої атрофії ПЕС, субретинальної неоваскуляризації та епіретинального фіброзу.

2. Розроблений нами метод МФАС дозволяє, на відміну від існуючих методів, інтраопераційно здійснювати підбір параметрів лазерного випромінювання, що забезпечують необхідний терапевтичний ефект при мінімальному ушкодженні хоріоідеї і нейроепітелію сітківки.

У розділі 4.5. вивчені особливості застосування лазерної коагуляції в лікуванні центральних хоріоретинітів. Для хоріоретинітів характерні рецидиви і затяжне лікування. Так, тривалість лікування хворих з центральними хоріоретинітами в середньому 2-6 місяців, при цьому частота рецидивів досягає 50%. Мета нашого дослідження: оцінити ефективність лазеркоагуляції в лікуванні центральних хоріоретинітів.

Спостереження проводилося над 69 пацієнтами з центральними хоріоретинітами: 26 чоловіків і 43 жінки у віці від 12 до 48 років. З них у 38% була виявлена герпетична етіологія, у 35% -- бактеріальна, у 15% -- токсикоплазмозна, у 12% -- нез'ясована. Вихідна гострота зору ~0,2. Запальні осередки екстра- і юкстафовеолярної локалізації розміром не перевищували одного діаметра диска

зорового нерва. Діагноз хоріоретиніт встановлювався на підставі офтальмоскопії і флюоресцентної ангіографії. Етіологія хоріоретиніту визначалася за допомогою комплексу лабораторних досліджень: визначення титрів IgG і IgM у реакції імуноферментного аналізу крові та полімеразна ланцюгова реакція крові.

Для підтвердження ефективності лазеркоагуляції в порівнянні з іншими методами лікування центральних хоріоретинітів нами було проведено наступне клінічне дослідження.

Хворі були розділені на 2 групи: контрольну -37 хворих (38 очей) та основну - 32 хворих (32 ока). Вихідна гострота зору у контрольної групи - 0,2. Обидві групи досліджувались та лікувались, по розробленому нами алгоритму з тією різницею, що хворим основної групи, на відміну від контрольної, проводилась лазерна коагуляція запального вогнища.

В дослідженні приймали участь хворі з парамакулярними та макулярними хоріоретинітами з розміром вогнища від 0,25 до 0,5 діаметру диску зорового нерву.

Був використаний лазерний коагулятор з довжиною хвилі 532 нм. Пацієнтам проводилася фокальна ЛК запального осередку діаметром світлової плями від 50 до 100 мкм, потужністю випромінювання від 0,25 до 0,45 Вт. При підборі інших параметрів ми керувались запропонованим нами способом. При цьому коагуляція запального вогнища проводилася серією імпульсів, що повторювалися, з тривалістю серії не більше 1,0 с, шириною імпульса (0,15-0,2 с) та скважністю менше ширини імпульса (0,1с). ЛК застосовувалася одноразово на фоні етіопатогенетичного лікування. Терміни проведення лазеркоагуляції визначалися індивідуально залежно від виразності набряку сітківки в зоні запалення і схильності осередку до поширення. ЛК проводилася в середньому через 1-1,5 тижня після встановлення діагнозу.

Критеріями ефективності лікування було формування хоріоретинального рубця, підтверджене ФАГ. Термін спостереження 2 роки.

Гострота зору після лікування: контрольна група ~ 0,6, основна група ~ 0,8. Тривалість захворювання склала 5 тижнів в контрольній групі та 3 тижні в основній. Рецидивування захворювання за період спостереження: у контрольній групі відзначалось у 5 хворих через 4 місяці після початку лікування; в основній групі у - 2-х хворих.

Таким чином, лазерна коагуляція в лікуванні центральних хоріоретинітів, запропонованим способом зменшує вірогідність ушкодження тканин, що оточують вогнище запалення. Лазерна коагуляція при центральних хоріоретинітах дозволяє досягти стійкого одужання в короткі строки, є безпечним методом лікування та підвищує ефективність лікування даної патології.

У розділі 4.6. вивчені особливості застосування лазерного лікування при центральних постконтузійних розривах судинної оболонки ока. Рання діагностика і своєчасне лікування мають велике значення для подальшого збереження високих зорових функцій у хворих з центральними постконтузійними розривами судинної оболонки ока. Мета нашого клінічного дослідження: оцінити ефективність лазерної коагуляції (ЛК) в лікуванні посттравматичних розривів судинної оболонки (РСО).

Протягом двох років ми проводили спостереження за 77 пацієнтами, які були розділені на 2 групи: 48 чоловік (48 очей) основної групи та 29 чоловік (29 очей) контрольної групи. В свою чергу основна група була розділена на три підгрупи в залежності від строків виконання лазерної коагуляції. В першу підгрупу увійшов 21 пацієнт (21 око), яким ЛК проводилась не пізніше 2-х місяців після травми, у другу

підгрупу - 18 чоловік (18 очей), яким ЛК проводилась в строки від 2-х до 6-ти місяців після травми. Третю підгрупу склали 9 чоловік (9 очей), яким ЛК проводилась більше 6-ти місяців після травми.

Субретинальна неоваскулярна мембрана (СНМ) виявлена за даними ФАГ у 6 пацієнтів 1-ї групи. Із них в першій підгрупі - не було виявлено, у другій підгрупі - 2 ока (10%), в третій підгрупі - 4 ока (40%) та у 12 пацієнтів 2-ї групи, що склало 40%.

Усім хворим робилися загальноофтальмологічні дослідження, ФАГ і кольорове фотографування очного дна до і після лазерного лікування.

Пацієнтам основної групи проводилася фокальна лазеркоагуляція РСО нашої модифікації на лазері “EyeLight 532” з діаметром світлової плями від 50 до 150 мкм, енергією від 0,12 до 0,25 Вт, час експозиції 0,2 с. Крім того, виконувалася ЛК СНМ і лазеркоагуляція -- “бараж” у залежності від локалізації РСО і стану сітківки макулярної ділянки.

Результати лікування в основному залежать від локалізації розриву судинної оболонки. Найкращі результати отримані в першій підгрупі, де:

а) при субфовеолярній локалізації покращення гостроти зору спостерігалось від 0,07±0,02 до 0,12±0,03 до и після лікування відповідно;

б) при локалізації 50-250 мкм від фовеа - от 0,12±0,04 до 0,6±0,3;

в) при локализації більше 250 мкм від фовеа - от 0,2±0,1 до 0,8±0,2

Наш досвід лазерного лікування РСО свідчить про ефективність лазеркоагуляції в ранніх термінах (до 2-х місяців) після контузії органа зору. Проведення лазеркоагуляції в пізній термін неефективне через розвиток СНМ і/чи пігментно-епітеліальної дистрофії сітківки макулярної ділянки. Доцільний подальший розвиток методик ЛК центральних РСО з метою мінімізації пошкодження оточуючих тканин.

У розділі 4.7 наведені результати досліджень щодо лікування ретинопатії недоношених (РН). Пошук оптимального методу лікування РН є актуальним завданням. Останнім часом кріотерапія як один із методів лікування РН поступається місцем лазеркоагуляції. Запропонована нами тактика офтальмологічного контролю недоношених дітей дозволила виявити РН на ранніх стадіях та провести своєчасне лікування при розвитку порогової хвороби.

Спостереження здійснювалося над 250 недоношеними дітьми, з них у 118 дітей виявлена ретинопатія недоношених. 18 дітей (36 очей) з виявленою пороговою стадією РН мали середній гестаційний вік при народженні ~ 27 тижнів, середня вага при народженні 785 г. На момент проведення ЛК середній гестаційний вік пацієнтів склав ~ 40 тижнів. Локалізація фіброзносудинної екстраретинальної проліферації (ФЕП) у I зоні очного дна спостерігалася в 2 пацієнтів (4 ока), у II зоні очного дна -- у 16 пацієнтів (32 ока). Середня тривалість ФЕП складала 7-8 годин. Для проведення ЛК використовувався офтальмологічний лазерний коагулятор “EyeLight 532” з довжиною хвилі 532 нм. При виборі параметрів лазерної коагуляції ми спиралися на теоретичні розробки моделі взаємодії серії імпульсів із структурами очного дна.

З метою мінімізації пошкодження судинної оболонки та „видалення” аваскулярної сітківки оптимальним є використання імпульсів шириною значно більше 0,1с, скважність 0,1с, та загальним часом серії імпульсів не більше 1,0с. Лазерна

коагуляція виконувалася протягом 72 годин з моменту встановлення діагнозу порогової стадії РН у 17 дітей (34 ока), у 1 дитини (2 ока) через 1 тиждень, в зв'язку із важким загальним станом дитини. Лазерні коагуляти блідосірого кольору наносилися на сітківку в кількості, необхідній для покриття всієї аваскулярної зони. Відзначимо, що даний спосіб лазерного лікування відрізнявся селективністю ушкодження нейроепітелію аваскулярної сітківки. Під час проведення лікування дитина перебувала під наглядом анестезіолога і неонатолога. Повторні огляди здійснювалися через 5-7 днів після лікування і з інтервалом 2-3 тижні в наступні 5-6 місяців.

Оцінка результатів проводилася за спостереженням динаміки офтальмологічних ознак порогової РН. Показаннями до повторної ЛК служила наявність вільних від ЛК ділянок аваскулярної зони і персистенція симптому “+” хвороба в асоціації з плоским відшаруванням сітківки на ділянках, вільних від ЛК і/чи ФЕП, що прогресує на цих ділянках.

Унаслідок лазеркоагуляції позитивна динаміка ознак порогової стадії РН спостерігалася у 92% пацієнтів (33 ока). Негативна динаміка спостерігалася у 8% дітей (3 ока) із локалізацією змін у I зоні очного дна.

Ми показали, що за допомогою лазерних установок типу “EyeLight 532” можна проводити лікування РН, результати якого порівнювані з результатами провідних клінік світу.

У главі 5 для узагальнення результатів теоретичних та клінічних досліджень представлена інформаційно-структурна модель, в якій наочно показана направленість роботи та її розділи.

Аналіз літератури, дослідження ефективності традиційних методів лазерної коагуляції, теоретичні та клінічні дослідження селективного лазерного впливу з метою мінімізації ушкодження тканин, які оточують коагуляційне вогнище, впровадження нових лазерних технологій дозволяють обґрунтувати шляхи підвищення ефективності лазерного лікування широкого кола патологій очного дна.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є розвиток наукових положень про шляхи підвищення ефективності лазерного лікування патології очного дна, підтверджені теоретичними та клінічними дослідженнями, що є новим рішенням наукової і медико-соціальної проблеми -- запобігання центральній сліпоті і слабкості зору. Повнота і завершеність дослідження дозволили впровадити нові лазерні технології в офтальмологічну практику.

Внаслідок виконаного дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Проаналізовано різні методи і способи лазерної коагуляції з погляду їхньої ефективності при лікуванні патології очного дна і виявлено наукові проблеми, що вимагають рішення для подальшого розвитку методів лазерного лікування, а саме:

а) оптимізація лазерних технологій лікування окремих патологій очного дна;

б) розробка схем лікування та алгоритмів діагностики;

в) підвищення ефективності лазерної терапії;

г) впровадження нових лазерних технологій в офтальмологічну клінічну практику;

2. Розроблені синтезовані математичні моделі термічних процесів, що відбуваються в тканинах очного дна при лазерній коагуляції, дозволили з метою мінімізації ушкодження різних структур очного дна розраховувати величини необхідних параметрів селективної лазерної коагуляції.

3. Теоретично доведено, що при впливі послідовностями коротких лазерних імпульсів, селективність впливу на структури очного дна забезпечується експозицією серії імпульсів від 0,5 до 1,5 с та залежить від ширини імпульсу та скважності.

4. Доведено, що запропонований метод мікрофлюоресцентної ангіоскопії (МФАС) дозволяє в реальному масштабі часу для кожного ока встановлювати індивідуальні параметри лазерного опромінювання для оптимізації процесу лазерного лікування і контролювати цей процес.

5. Встановлено, що застосування транспупіллярної термотерапії субретинальних неоваскулярних мембран, як при прихованих так і класичних формах, забезпечує регрес неоваскулярних мембран без зниження зорових функцій ока, а її селективний вплив зменшує дію ушкоджуючого випромінювання на сітківку і клінічний ефект настає поступово.

6. Клінічно досліджений новий спосіб лікування СНМ, що полягає в коагуляції живильних судин і транспупіллярної термотерапії субретинальних мембран, доведена ефективність застосування даного способу для переважно класичних СНМ. Спосіб дозволяє в більшості випадків не тільки домогтися регресу СНМ при збереженні зорових функцій, а й зменшити ймовірність рецидивів.

7. Фотодинамічна терапія для лікування субретинальної неоваскуляризації, дозволяє домогтися регресу субретинальних неоваскулярних мембран без утрати зорових функцій, що підтверджено теоретичними та клінічними дослідженнями.

8. Доведено, що застосування Nd:YAG лазерної задньої гіалоїдотомії при премакулярних крововиливах дозволяє дренувати премакулярні крововиливи в ранній термін і скоротити час лікування з поступовим підвищенням гостроти зору і розсмоктуванням гемофтальму протягом 3-х місяців.

9. Проведено тривалі масові клінічні дослідження ефективності методик застосування панретинальної лазерної коагуляції у лікуванні різних стадій діабетичної ретинопатії, що дозволило з високою вірогідністю диференціювати методи застосування лазерної коагуляції для хворих із різними типами цукрового діабету. Встановлено, що проведення панретинальної лазеркоагуляції в проліферативній стадії ДРП найбільш ефективно у хворих із ІНЗЦД, а в проліферативній - при ІЗЦД.

10. Проведені порівняльні клінічні дослідження ефективності методик лазерної коагуляції при лікуванні діабетичної макулопатії при різних типах цукрового діабету, дозволили встановити, що для хворих з ІЗЦД і ІНЗЦД панмакулярна лазерна коагуляція є ефективною, причому результати лазерного лікування діабетичної макулопатії при ІЗЦД достовірно вище, ніж у хворих з ІНЗЦД. Для вибору тактики лікування необхідно усім хворим проводити флуоресцентну ангіографію.

11. Вперше показано, що селективна лазерна коагуляція пігментного епітелію сітківки при ексудативній формі діабетичної макулопатії дозволяє досягти регресу макулярного набряку.

12. Вивчено особливості застосування лазерної коагуляції в лікуванні центральних хоріоретинітів різної етіології. Встановлено, застосування ЛК запропонованим способом дозволяє досягти зменшення ймовірності пошкодження оточуючих тканин, скорочення строків утворення хоріоретинального рубця (с 2-4 місяців до 20 днів) та зменшення числа рецидивів.

13. При клінічному дослідженні можливостей селективної лазерної коагуляції у лікуванні центральних постконтузійних розривів судинної оболонки встановлено, що це лікування ефективне лише на ранніх стадіях (до 2-х місяців після контузії органа зору).

14. Доведено можливість запропонованої методики застосування лазерної коагуляції аваскулярної сітківки при ретинопатії недоношених дітей за допомогою лазерних установок типу “EyeLight 532”, що може бути рішенням одного з аспектів важливої медико-соціальної проблеми в Україні -- запобігання сліпоті і слабкому зору дітей із РН.

15. Неінвазивний характер лікування, властивий лазерним методам, досить висока їхня ефективність і безпечність дозволили рекомендувати і впровадити в офтальмологічну практику такі нові технології:

а) транспупіллярну термотерапію для лікування субретинальних неоваскулярних мембран;

б) гіалоїдотомію при премакулярних крововиливах;

в) селективну лазеркоагуляцію при діабетичній макулопатії;

г) лазерну коагуляцію при лікуванні центральних хоріоретинітів різної етіології;

д) лазерну коагуляцію сітківки при ретинопатії недоношених дітей.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Рыков С.А., Пасечникова Н.В., Зборовская А.В. Оптимизация тактики ведения герпетических поражений глаз // Сучасні інфекції. - 1999. - № 2. - С. 36-42.

Здобувачем розроблен алгорітм діагностики та лікування, що дозволило підвищити ефективність лікування, проводилась аналітична оцінка отриманих результатів. Риковим С.О. проводилось клінічне обстеження пацієнтів, Зборовська О.В. проводила клінічну оцінку результатів обстеження та лікування пацієнтів.

Пасєчнікова Н.В., Сук С.А., Тесленко А.С., Науменко В.О. Аргонова лазерна коагуляції сітківки в поріговій стадії ретинопатії недоношених // Вопросы здравоохранения Донбасса. - Донецк. - 2000. - Выпуск 4. - Т. 3. - С. 72- 74.

Здобувачем проведено 70% лазерних втручань та розроблена тактика спостереження пацієнтів. Науменко В.О. виконав 30% лазерних операцій. Сук С.А. та Тесленко О.С. проводили клінічні обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В., Тесленко А.С. Транспупиллярная термотерапия скрытых хориоидальных неоваскулярных мембран // Офтальмол. журн. - 2002. - № 2. - С. 19-23.

Здобувачу належить ідея застосування та модифікації використанного лазерного пристрою, проведення операцій. Тесленко О.С. проводив клінічне обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В. Транспупиллярная термотерапия классических хориоидальных неоваскулярных мембран // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5. - № 3. - С. 179-181.

Пасечникова Н.В., Король А.Р., Науменко В.А., Рыков С.А. Лечение премакулярных кровоизлияний Nd:YAG лазерной задней гиалоидотомией // Офтальмол. журн. - 2002. - № 6. - С. 70-72.

Здобувачем проведено 70% лазерних операцій, запропонована тактика лікування з використанням різних типів лазерних втручань. Науменко В.О. провів 30% лазерних втручань, Риковим С.О. проводилась статистична обробка результатів. Король А.Р. проводив обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В. Минимализация патологического деструктивного воздействия лазерного излучения на сетчатку и хориоидею глаза // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків. - 2002. - Випуск 5. - № 44. - С. 246-252.

Пасечникова Н.В., Науменко В.А., Старинец Н.А., Тронько Е.Н. Частота возникновения диабетической ретинопатии и эффективность лазеркоагуляции сетчатки при различных типах сахарного диабета // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків. - 2002. - Випуск 6. - № 45. - С. 223-228.

Здобувачем проведено 70% лазерних втручань, проводилась аналітична оцінка отриманих результатів. Науменко В.О. проведено 30% лазерних операцій, проводився аналіз амбулаторних карт пацієнтів. Старінець Н.А. та Тронько К.М. проводили обстеження пацієнтів та аналізували амбулаторні карти пацієнтів.

Пасечникова Н.В., Сук С.Г., Саксонов С.Г. Регресс структур классических субретинальных неоваскулярных мембран при высокой осложненной близорукости после фотодинамической терапии // Вісник морфології. - 2003. - № 1. - С. 62-64.

Здобувачем проводилась фотодинамічна терапія та аналітична оцінка отриманих результатів. Сук С.А. и Саксонов С.Г проводили клінічне обстеження пацієнтів.

Пасєчнікова Н.В., Науменко В.О., Гаєвська Н.С. Лазерна коагуляція в лікуванні постконтузійних розривів судинної оболонки макулярної ділянки // Од. мед. журн. - 2003. - № 2. - С. 58-60.

Здобувачу належить концепція використання запропонованної методики в лікуванні цієї патології, проводилась оцінка отриманих результатів. Науменко В.О. проводив лазерні втручання. Гаєвська Н.С. проводила клінічне обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В., Король А.Р., Гаевская Н.С., Тронько Е.Н. Результаты применения Nd:YAG лазерной задней гиалоидотомии в лечении премакулярных кровоизлияний различной этиологии // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7. - № 1-2. - С. 120-124.

Здобувачем проведено 70% лазерних операцій, запропонована тактика лікування з використанням різних типів лазерних втручань. Король А.Р. провів 30% лазерних втручань, Гаєвська Н.С. та Тронько К.М. проводили обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В., Науменко В.А. Селективная лазерная коагуляция пигментного эпителия сетчатки при лечении диабетической макулопатии // Офтальмол. журн. - 2003. - № 2. - С. 42-46.

Здобувачем запропоновано застосування визначених параметрів лазерного випромінювання і розроблений новий метод, що дозволяє використовувати ці параметри в практичній офтальмології. Науменко В.О. проводив лазерні операції та обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В. Лазерная коагуляция в лечении центральных хориоретинитов // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - № 5. - С. 89-94.

Пасєчнікова Н.В. Вплив лазерного випромінювання на структури очного дна //Фізіологічний журнал.-2003.- Т. 49. - №2. - С. 114-119.

Пасєчнікова Н.В. Селективна лазерна коагуляція - новий напрямок в лікуванні захворювань очного дна // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - 23-24.

Пасечникова Н.В. Эффективность лазерной коагуляции сетчатки в лечении макулярного отека при различных типах сахарного диабета // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - № 6. - С. 35-38.

Пасечникова Н.В. Лазерная коагуляции сетчатки в лечении диабетической ретинопатии при 1 и 2 типах сахарного диабета // Ендокринологія.- 2003. - Т. 8. - № 1. - С. 132-135.

Пасечникова Н.В., Науменко В.А., Зборовская А.В. Ишемическая форма диабетической макулопатии // Фізіологічний журнал. - 2003. - Т. 49. - № 3. - С. 174-176.

Здобувачем запропонована та розроблена тактика лікування пацієнтів з ішемічною формою діабетичної макулопатії. Науменко В.О. проводив лазерне лікування пацієнтів. Зборовська О.В. проводила обстеження пацієнтів.

Рыков С.А., Сук С.А., Пасечникова Н.В., Насинник Л.О. Тактика ведения офтальмологом недоношенных детей // Довкілля та здоров'я. - 2003. - № 2 (25). - С. 27-28.

Здобувачем запропонована та розроблена тактика ведення недоношенних дітей. Сук С.А. та Риков С.О. проводили обстеження пацієнтів. Насіннік Л.О. проводила псіхологічне консультування батьків пацієнтів.

Пасечникова Н.В. Селективное воздействие лазерного излучения на структуры глазного дна // Клінічна хірургія. - 2003. - № 6 (724). - С. 44-46.

Пасечникова Н.В., Науменко В.А., Зборовская А.В. Методика селективной лазерной коагуляции пигментного эпителия сетчатки при лечении диабетической макулопатии // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6. - № 3. - С. 117-119.

Здобувачем запропонована та розроблена методика селективної лазерної коагуляції пігментного епітелію сітківки при діабетичній макулопатії. Науменко В.О. проводив лазерне лікування пацієнтів. Зборовська О.В. проводила обстеження пацієнтів.

Рыков С.А., Сук С.А., Пасечникова Н.В. Опыт применения лазерного лечения пороговой стадии ретинопатии недоношенных // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Київ-Луганськ-Харків. - 2003. - Випуск 1. - № 47. - С. 314-322.

Здобувачем проводились лазерні втручання та розроблена тактика спостереження пацієнтів. Сук С.А. та Риков С.О. проводили клінічне обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В., Зборовская А.В. Диагностика и лечение центральных хориоретинитов // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків. - 2003. - Випуск 2. - № 48. - С. 422-428.

Здобувачем запропонована методика лазерного лікування центральних хоріоретинітів і проведено 60% операцій. Зборовська О.В. проводила обстеження пацієнтів та 40% операцій.

Пат. № 55334 А Україна, МПК А 61 F 9/007. Спосіб лазерного лікування макулярної патології / Н.В. Пасєчнікова, Король А.Р., Науменко В.О., Зборовська О.В., Старинець Н.А., Кацан С.В. - № 2003010480; Заявл. 20.01.03; Опубл. 17.03.03; Бюл. № 3. - С. 4.38.

Здобувачу належить розробка схем адаптації та модернізації щілинної лампи лазерного пристрою, ідея застосування цього способу в лікуванні макулярної патології. Науменко В.О. проводив модернізацію щілинної лампи для лазерного пристрою та лазерні втручання. Король А.Р. та Зборовська О.В. проводили флюоресцентну ангіографію. Кацан С.В оформляв документацію. Старинець Н.А. проводила клінічне обстеження пацієнтів.

Пат. № 55335 А Україна, МПК А 61 F 9/007. Лазерний пристрій для транспупіллярної термотерапії / Н.В. Пасєчнікова, Король А.Р., Науменко В.О., Риков С.О., Гаєвська Н.С. - № 2003010481; Заявл. 20.01.03; Опубл. 17.03.03; Бюл. №3. - С. 4.38.

Здобувачу належить ідея модифікації лазерного пристрою для проведення транспупіллярної термотерапії. Науменко В.О. провів модифікацію щілинної лампи лазерного пристрою. Король А.Р. виконував лазерні втручання. Риков С.О. проводив клінічне обстеження пацієнтів. Гаєвська Н.С. проводила флюоресцентну ангіографію.

Пат. № 55336 А Україна, МПК А 61 F 9/007. Лазерний пристрій для офтальмології / Н.В. Пасєчнікова, Сук С.А., Король А.Р., Науменко В.О., Саксонов С.Г. - № 2003010482; Заявл. 20.01.03; Опубл. 17.03.03; Бюл. №3. - С. 4.38.

Здобувачу належить ідея розробки нового пристрою. Сук С.А. проводив обстеження пацієнтів. Король А.Р. провів компонування лазерного пристрою та інших пристроїв. Науменко В.О. виконував лазерні операції. Саксонов С.Г. оформляв документацію.

Пат. № 56969 А Україна, МПК А 61 F 9/007. Спосіб лазерного лікування центральних хоріоретінітів / Н.В. Пасєчнікова, Зборовська О.В. Кацан С.В. - № 2003032199; Заявл. 13.03.03; Опубл. 15.05.03; Бюл. №5.

Здобувачу належить ідея розробки нового способу лазерного лікування. Зборовська О.В. проводила лазерні втручання. Кацан С.В. проводив обстеження пацієнтів.

Пат. № 56976 А Україна, МПК А 61 F 9/007. Спосіб лазерного лікування субретинальних неоваскулярних мембран / Н.В. Пасєчнікова, Король А.Р., Гаєвська Н.С., Кацан С.В., - № 2003032729; Заявл. 28.03.03; Опубл. 15.05.03; Бюл. №5.

Здобувачу належить ідея модифікації лазерного пристрою для транспупілярної термотерапії та розробка схем лазерного втручання; здобувачем проведено 50% лазерних втручань. Король А.Р. провів 50% лазерних втручань. Гаєвська Н.С. проводила клінічне обстеження пацієнтів. Кацан С.В. проводив флюоресцентну ангіографію.

Pasechnikova N.V., Tiajkaia N.V., Varyvonchyk D.V. Visual finction and factors influencing them in various types of diabetes // Current problems in ophthalmology. Proceedings of the 1^st Polish-Ukrainian Conference in Ophthalmology. - Lublin. - 1999. - P. 171-172.

Здобувачем проводились лазерні втручання та розроблена тактика спостереження пацієнтів. Тяжка Н.В. та Варивончик Д.В. проводили клінічне обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В., Тесленко А.С., Науменко В.А. Применение фотодинамической терапии для лечения субретинальной неоваскуляризации при центральной инволюционной дегенерации сетчатки // Тези та лекції І конференції дитячих офтальмологів України. Ялта, Крим. - 2000. - С.109-110.

Здобувачу належить ідея використання фотодінамічної терапії та виконано 60% операцій. Науменко В.О. провів 40% лазерних втручань. Тесленко О.С. проводив флюоресцентну ангіографію та клінічне обстеження пацієнтів.

Пасечникова Н.В. Применение подпороговой лазерной коагуляции пигментного эпителия сетчатки для лечения патологии макулярной области // Сб. мат. Российской научной конфер. “Лазерная рефракционная и интраокулярная хирургия”. - Санкт-Петербург: Человек - 2002. - С.66.

Sergienko N., Pasechnikova N., Teslenko A. Transpupillary thermotherapy of the classic chorioidal neovascularization // Abstracts Euretina Symposium “New therapeutic strategies for macular diseases”. - Barselona (Spain). - 2002. - P.27.

Здобувачем проводилась транспупіллярна термотерапія класичних неоваскулярних мембран. Сергієнко М.М. проводив оцінку отриманих результатів. Тесленко О.С. проводив клінічне обстеження пацієнтів.

Naumenko V., Pasyechnikova N., Korol A., Saksonov S. New method of selective laser RPE damage definition in diabetic maculopathy treatment // Abstracts 3^rd EURETINA Congress. - Hamburg. Germany. - 2003. - Р. 41.

Здобувачу належить ідея використанного метода. Науменко В.О. провів 80% лазерних втручань. Король А.Р. провів 20% лазерних втручань. Саксонов С.Г. проводив клінічне обстеження пацієнтів.

АНОТАЦІЯ

Пасєчнікова Н. В. Теоретичні та клінічні дослідження ефективності лазерних технологій лікування патології очного дна.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2003.

Проведений комплекс теоретичних та клінічних досліджень, спрямованих на підвищення ефективності лазерних методів лікування патології очного дна. За допомогою математичного моделювання обґрунтовані методи селективного впливу випромінювання на тканини очного дна. Створений метод мікрофлюоресцентної ангіоскопії, що дозволяє вибирати параметри випромінення індивідуально в процесі лікування. Для отримання інформації під час операції розроблена комп'ютерна імідж-система. Результати клінічних досліджень дозволили обґрунтувати та впровадити в практику транспупіллярну термотерапію субретинальних неоваскулярних мембран, фотодинамічну терапію субретинальної неоваскуляризації, лікування ретинопатії недоношених дітей, центральних хоріоретинітів, діабетичної ретинопатії та макулопатії, премакулярних крововиливів, центральних постконтузійних розривів хоріоідеї.

Ключові слова: лазер, математичне моделювання, діабетична ретинопатія та макулопатія, сітківка, хоріоідея, неоваскулярізація, ретинопатія, хоріоретиніт.

АННОТАЦИЯ

Пасечникова Н. В. Теоретические и клинические исследования эффективности лазерных технологий лечения патологии глазного дна. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.18. - глазные болезни.- Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова АМН Украины, Одесса, 2003.

Проведены теоретические разработки и клинические исследования эффективности различных лазерных технологий лечения патологий глазного дна. Развита теоретическая модель взаимодействия лазерного излучения (короткие импульсы, серии коротких импульсов). Следующие из модели выводы о возможности оптимального селективного воздействия на различные ткани подтверждены клиническими исследованиями автора. В процессе работы разработан и клинически апробирован метод микрофлюоресцентной ангиоскопии, который позволяет врачу при заданном терапевтическом эффекте минимизировать негативное влияние излучения на ткани, подбирая в реальном масштабе времени параметры излучения индивидуально для каждого глаза. Для получения наглядной и объективной информации о состоянии глазного дна во время операции создана имидж система, включающая в себя цифровой аппарат, полосовые фильтры и программное обеспечение. Система позволяет в ходе операции контролировать степень воздействия излучения на структуры глазного дна. Проведенные клинические исследования эффективности лазерных технологий для лечения патологии глазного дна позволили сделать ряд выводов и рекомендаций. Так, транспупиллярная термотерапия субретинальных неоваскулярных мембран позволила добиться их регресса без снижения зрительных функций.

Селективное воздействие транспупиллярной терапии уменьшает повреждение нейроэпителия сетчатки, а клинический эффект отсрочен во времени и возникает постепенно. Показано, что фотодинамическая терапия эффективна для лечения субретинальной неоваскуляризации при высокой осложненной близорукости. Панретинальная лазеркоагуляция целесообразна при лечении диабетической ретинопатии независимо от типа сахарного диабета. Панмакулярная лазерная коагуляция является эффективной, причем результаты лазерного лечения диабетической макулопатии при ИЗСД достоверно выше, чем у больных ИНЗСД. Исследована эффективность селективной лазерной коагуляции пигментного эпителия сетчатой оболочки при диабетической макулопатии. Установлено, что Nd:YAG лазерная задняя гиалоидотомия наиболее эффективна при лечении премакулярных кровоизлияний. Показано, что применение лазерной коагуляции в лечении центральных хориоретинитов различной этиологии уменьшает вероятность повреждения окружающих тканей, позволяет добиться стойкого излечения и уменьшить число рецидивов. Лазерная коагуляция при лечении центральных постконтузионных разрывов сосудистой оболочки эффективна лишь в ранние сроки. Показана возможность проведения лазерной коагуляции сетчатки при ретинопатии недоношенных с помощью лазерных установок типа “EyeLight 532”. Проведенные в работе исследования позволили внедрить названные лазерные технологии в офтальмологическую практику ряда клиник Украины.

Ключевые слова: лазер, математическое моделирование, диабетическая ретинопатия, флюоресцентная ангиоскопия, ретина, диабетическая макулопатия, хориоидея, неоваскуляризация, ретинопатия, хориоретиниты.

ANNOTATION

Pasyechnikova N.V. Theoretical and clinical investigations of the laser technologies effectiveness in treatment of eye fundus pathology. - Manuscript.

Dissertation is submitted for a doctors degree in medicine by specialty 14.01.18 - eye diseases. - Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, AMS of Ukraine, Odessa, 2003.

Complex of the theoretical and the clinical investigations for the increasing of laser technologies effectiveness in the treatment of eye fundus pathology was completed. Method of the selective laser radiation influence on different tissues with the mathematic modeling was founded. Microfluorescent angioscopy method was created. This method permit to choose parameters of the laser radiation individually for each eye during the therapy. Image system for on-line operation procedure analyzing was developed. The results of the clinical investigations allowed to found and provide transpupillar thermotherapy of the choroidal neovascular membranes, photodynamic therapy of the choroidal neovascularisation, treatment of retinopathy of prematurely, new approaches to the treatment of chorioretinities, diabetic retinopathy and maculopathy, premacular hemorrhages, contusion tears of choroid.

Key words: laser, mathematic modeling, diabetic retinopathy and maculopathy, choroid, neovascularisation, retinopathy, chorioretinities.

Размещено на Allbest.ru

...