Органні особливості раннього гістогенезу похідних різних зародкових листків у людини

В ЕЗ дихальної системи і ротової порожнини з її похідними динаміка синтезу і перерозподілу рецепторів Л рицини схожі. До середини другого місяця розвитку (ЗР 16 мм довжини) ці закладки багаті Л-позитивними глікокон'югатами, що концентруються на апікальній і базальній поверхнях Е і в малій мірі - в цитоплазмі клітин. На протязі всього періоду розвитку до 12 тижнів спостерігається їх послідовна редукція в цитоплазмі клітин і на базальній мембрані. На апікальній поверхні вони зберігаються в значній кількості. В МЗ дихальної системи і ротової порожнини перерозподіл рецепторів Л рицини має схожу динаміку. Перший місяць і перша половина другого місяця розвитку (ЗР 3,2-18 мм довжини) характеризуються підсиленим біосинтезом рецепторів Л і збагачення ними цитолеми і в меншій мірі цитоплазми клітин М. Ми вважаємо, що одержані нами відомості про накопичення до 12-ти тижнів в ЕЗ і МЗ дихальної системи і ротової порожнини та її похідних рецепторів Л PNA і зниженні кількості рецепторів Л RCA пов'язані з незавершеністю до цього віку процесів галуження органів і пов'язаними з цим процесом адгезії/міграції клітин. Разом з тим епітеліоцити цих органів нікуда не виселяються, на відміну від підшлункової залози, ось чому процеси адгезії переважають.

За літературними даними, в підвищенні агрегаційних характеристик клітин істотна роль глікокон'югатів з кінцевими залишками N-ацетил-D-галактозаміну. Наші дослідження виявляють схожість в перерозподілі рецепторів Л RCA і рецепторів Л SBA і HPA, причому динаміка і характер перерозподілу рецепторів Л сої і виноградного cлимака в ЕЗ і МЗ підшлункової залози, дихальної системи і ротової порожнини з її похідними на протязі перших 12 тижнів пренатального онтогенезу повністю співпадають і не мають істотних відмінностей.

В ЕЗ підшлункової залози рецептори Л SBA і HPA, що взаємодіють з біополімерними молекулами з кінцевими нередукованими залишками N-ацетил-D-галактозаміну, вперше з'являються на апікальній поверхні пласта у ЗР у віці 39 доби (11 мм довжини). На протязі всього подальшого вивченого періоду ембріогенезу (ЗР 12-70 мм довжини) такі глікокон'югати накопичуються і на кінець 12-го тижня більше всього їх на базальній мембрані. Мезенхімні елементи закладок підшлункової залози експресують рецептори Л сої і виноградного слимака в цитоплазмі з самих ранніх вивчених стадій ембріогенезу (ЗР 24-37 доби, 3,2-9 мм довжини). В першій половині другого місяця розвитку (ЗР 10-17 мм довжини) процес експресії рецепторів Л триває і вони локалізуються на цитолемі і в цитоплазмі клітин. На кінець 12-го тижня пренатального онтогенезу (ЗР 70 мм довжини) Л-позитивні макромолекули майже повністю покидають цитоплазму фібробластів ЕСТ і в значній кількості присутні на цитолемі клітин.

В ЕЗ дихальної системи і ротової порожнини з її похідними клітини з рецепторами Л SBA і HPA присутні з самих ранніх етапів диференціювання (ЗР 24-37 доби, 3,2-9 мм довжини). До 10-ти тижнів розвитку (ЗР 10-45 мм довжини) Л-позитивний матеріал відкладається на апікальній, базальній поверхнях і у вигляді включень в епітеліоцитах, досягаючи максимуму до 9-10 тижнів. Останні 11-й і 12-й тижні (ЗР 46-70 мм довжини) супроводжується редукцією N-ацетил-D-галактозамінокон'югатів і збереженням їх тільки на вільній апікальній поверхні Е.

В МЗ дихальної системи, аналогічно як і в МЗ ротової порожнини та її похідних, біосинтез SBA і HPA-позитивного матеріалу починається у ЗР в віці 39 доби (11 мм довжини) і 42 доби (13 мм довжини). Л тропні до цитолеми клітин. Протягом 7-го і 8-го тижня (ЗР 14-25 мм довжини) рецептори Л накопичуються в цитоплазмі і на цитолемі клітин. На кінець 12-го тижня (ЗР 70 мм довжини) фібробласти ЕСТ вільні від N-ацетил-D-галактозамі-нокон'югатів.

В ЕЗ підшлункової залози глікополімери з термінальними залишками ?-D-маннози, що взаємодіють з LCA, з'являючись вперше у ЗР у віці 43 доби (ЗР 14 мм довжини) на апікальній поверхні і цитолемі клітин пласта до кінця другого місяця ембріогенезу зберігаються на одному рівні. Динаміка перерозподілу рецепторів Л LCA, що береть участь в установленні міжклітинних контактів протокових та ацинарних епітеліоцитів (Brysk M. M., Rajaraman S., 1986; Hart C. E., Wood J. G., 1985), має схожі риси з динамікою перерозподілу рецепторів Л SBA і HPA, які також підвищують адгезивні можливості клітин. Разом з тим в МЗ підшлункової залози глікополімери з кінцевими нередукованими залишками ?-D-маннози, що з'єднують з Л сочевиці, вперше з'являється на цитолемі периепітеліальних клітин у ЗР у віці 42 доби (13 мм довжини) і в більшій кількості на цитолемі клітин М, що не має безпосереднього контакта з ЕЗ протоків. У другій половині другого місяця (ЗР 14-27 мм довжини) Л-позитивний матеріал збільшується на цитолемі і з'являється в цитоплазмі клітинних елементів М. Схожий кількісний характер і динаміка розподілу рецепторів Л LCA виявлені в ЕЗ дихальної системи і ротової порожнини з її похідними. Л-позитивні поєднання присутні на апікальній поверхні епітеліального пласта, залишаючи ареактивною цитоплазму, до 49-50 доби ембріогенезу (ЗР 3,2-21 мм довжини). На 8-м і внаступні до 12-го тижня розвитку (ЗР 21-70 мм довжини) ?-D-маннозокон'югати, з'являючись також в невеликій кількості на базальній мембрані Е і на цитолемі епітеліоцитів, стабільно зберігаються до кінця вивченого відрізка внутрішньоутробного життя. В МЗ дихальної системи, також як в МЗ ротової порожнини та її похідних, ?-D-маннозокон'югати присутні в невеликій кількості в цитоплазмі клітин М зябрових дуг і навколо трахеопульмонального зачатка, починаючи з 24 доби пренатального онтогенезу (ЗР 3,2 мм довжини), та істотно не змінюються до 45-47 доби розвитку (ЗР 16-18 мм довжини). Менш диференційована неущільнена М, що не контактує з Е, накопичує LCA+ макромолекули також на цитолемі. Кореляції між рецепторами Л сочевиці і рецепторами Л сої і виноградного равлика в цих органах не спостерігається.

В ЕЗ підшлункової залози глікополімери з кінцевими нередукованими залишками ?-L-фукози, які зв'язуються з Л бобчука анагиролистного, виявляються, починаючи з 39 доби (ЗР 11 мм довжини) в базальній мембрані Е протоків. На третьому місяця ембіогенезу (ЗР 27-70 мм довжини) Л-позитивні сайти з'являються на апікальній поверхні протоків залози і майже повністю редукуються в базальній мембрані. В МЗ підшлункової залози рецептори Л бобчука анагиролистного з'являються на цитолемі клітин М, починаючи з 41 доби пренатального онтогенезу (ЗР 12 мм довжини). На 12-му тижні розвитку (ЗР 57-70 мм довжини) прослідковується різьке зниження здатності фібробластів ЕСТ зв'язувати LABA.

Тотожня локализація і динаміка перерозподілу рецепторів Л LABA притаманна ЕЗ дихальної системи і ротової порожнини з її похідними. Вони присутні у самих ранніх із вивчених ЗР (24-35 доби, 3,2-6,5 мм довжини) в значній кількості. На протязі другого місяця ембріогенезу (ЗР 10-30 мм довжини) прослідковується тенденція збагачення епітеліоцитів ?-L-фукозокон'югатами, особливо базальної мембрани епітеліального пласта. За третій місяць розвитку (ЗР 32-70 мм довжини) кількість Л-позитивних матеріалів поступово зменшується до мінімальних значень на базальній мембрані, в цитоплазмі епітеліоцитів і в їх включеннях. В МЗ дихальної системи і в МЗ ротової порожнини та її похідних біосинтез ?-L-фукозокон'югатів присутній у самих ранніх вивчених зародків (24 доби, 3,2 мм довжини). Рецептори Л LABA концентруються в значній кількості на цитолемі клітин. На наступних тижнях розвитку (ЗР 5,5-27 мм довжини) прослідковується підсилена експресія рецепторів Л. Цей процес уповільнюється протягом третього місяця пренатального онтогенезу.

Підсумовуючи одержані нами дані, слід відмітити, що найбільш помітні перебудови Л-рецепторної системи у всіх вивчених органах відбуваються в другій половині другого місяця пренатального онтогенезу.

Нерівномірність розвитку М і ЕСТ всіх вивчених органів, пов'язана з прискореним розвитком в периепітеліальних зонах, пов'язана з перерозподілом рецепторів Л зародків пшениці, бузини чорної, сої, виноградного слимака і сочевиці, тобто, з N-ацетил-D-глюкозамінокон'югатами, сіалокон'югатами, N-ацетил-D-галактозамінокон'югатами і фукозокон'югатами.

Ретикулярні волокна в підшлунковій залозі є фукозокон'югатами (рецептори Л бобчука анагиролистного), а в дихальній системі і ротовій порожнини з її похідними - галактозокон'югатами (рецептори Л арахісу). Колагенізація аргірофільних волокон призводить до редукції рецепторів цих Л і появі в підшлунковій залозі рецепторів Л зародків пшениці (N-ацетил-D-глюкозамінокон'югатів і сіалокон'югатів) і в невеликій кількості - рецепторів Л бузини чорної (сіалокон'югатів). Диференціювання клітин М в фібробласти ЕСТ залози веде до втрати рецепторів Л зародків пшениці, бузини чорної, клубнів картоплі, арахісу і сочевиці, різькому зниженню концентрації рецепторів Л бобчука анагиролистного і перерозподілу рецепторів Л сої, виноградного слимака і рицини. Диференціювання клітин М в фібробласти ЕСТ дихальної системи і ротової порожнини з її похідними супроводжується редукцією рецепторів Л бузини чорної, клубнів картоплі, сої і виноградного слимака, зменшенням концентрації рецепторів Л рицини і перерозподілом в бік збільшення рецепторів Л зародків пшениці, арахісу, бобчука анагиролистного і сочевиці.

Між базальною мембраною Е, що веде своє походження від ентодерми (підщлункова залоза), і цитолемою клітин підлеглої М і ЕСТ протягом перших трьох місяців ембріогенезу зберігається відповідність гістотопографії і перерозподілу рецепторів використаних Л, крім рецепторів Л сочевиці. Між базальною мембраною ектодермального за свєю природою Е (ротова порожнина та її похідні) і цитолемою контактуючих з нею клітин М і ЕСТ аналогічний характер зв'язування і перерозподіл спостерігається для рецепторів Л рицини, сої, виноградного слимака і клубнів картоплі, а у рецепторів Л бузини чорної, арахісу, бобчука анагиролистного, зародків пшениці і сочевиці такої схожості немає. Наявність схожої закономірності в епітеліо-мезенхімних взаємовідносинах в дихальній системі дозволяє віднести Е дихальної системи до похідних ектодерми.

Виходячи із визнання і порівняння морфогенетичної специфічності структурно-функціональних і цитобіохімічних властивостей раннього ембріонального гістогенезу підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, і дихальної системи є підстава вважати, що епітеліальна вистилка дихальної системи відбувається із ектодерми. Ми вважаємо, що накопичений і представлений фактичний матеріал дає право говорити про існування цього феномену.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішена наукова проблема походження епітелію трахеї та легенів з використанням нових методів дослідження і у порівнянні з розвитком підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, а також вивчені органні особливості раннього гістогенезу дихальної системи, підшлункової залози та ротової порожнини з її похіднимі.

1. Комплексне вивчення закономірностей раннього гістогенезу підшлункової залози, як похідної ентодерми, ротової порожнини з її похідними, як дериватів ектодерми, і дихальної системи людини мікроморфологічними, цитохімічними, морфометричними і лектиногістохімічними методами виявило, що епітеліальна вистилка трахеї та легенів відбувається із ектодерми.

2. У ранньому гістогенезі дихальної системи людини, підшлункової залози і ротовой порожнини з її похідними нами виявлені періоди, які супроводжуються значними тканинними перетвореннями, протягом яких процеси перебудови ядерного вмісту, глікопротеїнів, а також біосинтетичні процеси максимальні. Вказані критичні періоди розвитку відповідають 50-57 добі і 10-11 тижням для підшлункової залози, 43-45 добі і 11-12 тижням для дихальної системи, 57-62 добі і 11-12 тижням для ротової порожнини та її похідних.

3. Кількість і послідовність біосинтезу глікогену і глікопротеїнів в епітеліальних закладках дихальної системи зіставима з аналогічними параметрами закладок ротової порожнини та епідермісу і відрізняється від закладок підшлункової залози.

4. Гістогенез похідних мезенхіми дихальної системи, підшлункової залози і ротової порожнини з її похідними характеризується дивергентним диференціюванням первинно однорідної мезенхіми у відповідні мезенхімні похідні, перш за все, в периепітеліальних зонах і навколо проксимальних епітеліальних закладок, і супроводжується ущільненням клітин, накопиченням в них глікогену, глікопротеїнів, глікозаміногліканів, перерозподілом глікокон'югатів з термінальними залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, сіалової кислоти, N-ацетил-D-галактозаміну та ?-D-маннози.

Розвиток ретикулярних волокон в підшлунковій залозі супроводжується експресією фукозогліканів, а в дихальній системі і ротовій порожнини - галактогліканів. Колагенізація аргірофільних волокон призводить до редукції рецепторів цих лектинів і появі в підшлунковій залозі рецепторів лектину зародків пшениці і в невеликій кількості - рецепторів лектину бузини чорної.

5. Динаміка диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок дихальної системи зіставима з динамікою диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок ротової порожнини з її похідними та епідермісом кожи зародків і значно відрізняється від кривих динаміки диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок підшлункової залози, що має ентодермальне походження.

6. У процесі раннього гістогенезу вивчених органів зменшення розмірів ядер похідних ектодерми відбувається швидше, ніж похідних ентодерми. За розмірами ядер клітин епітелію і динаміки їх зменшення епітелій дихальної системи відноситься до похідних ектодерми.

7. Протягом перших трьох місяців розподіл деяких глікополімерів на базальній мембрані епітелію і цитолемі клітин підлеглої мезенхіми та ембріональної сполучної тканини носить аналогічний характер як для екто-, так і для ентодермальних похідних (рецептори лектинів рицини, сої, виноградного слимака і сочевиці), інші характерні тільки для похідних ектодерми і дихальної системи (рецептори лектинів бузини чорної, арахісу, клубнів картоплі, бобчука анагиролистного і зародків пшениці).

8. У процесі диференціації та органної спеціалізації закономірності перерозподілу глікополімерів, які є рецепторами використаних лектинів, та їх кількість по мірі розвитку зародків в першіе 12 тижнів ембріогенезу в закладках дихальної системи не відрізняється від таких в закладках ротової порожнини, що розвиваються із ектодерми, і не відповідає таким в закладках підшлункової залози, що розвивається із ентодерми.

9. Гістогенетичні формоутворюючі процеси в ранньому розвитку підшлункової залози корелюються з біосинтезом і перерозподілом сіалокон'югатів, а в епітеліальних і мезенхімних закладках дихальної системи, ротової порожнини та її похідних - також з біосинтезом і N-ацетил-D-глюкозамінокон'югатів. Глікополімери з кінцевими нередукованими залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, виявлємі лектином клубнів картоплі, в тканинах підшлункової залози відсутні.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Брусиловский А. И., Шаповалова Е. Ю. Измерение плотности расположения клеток дифференцирующихся тканей как метод изучения эмбрионального гистогенеза // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1991. - Т. 100, № 4. - С. 91-93.

2. Брусиловский А. И., Троценко Б. В., Георгиевская Л. С., Шаповалова Е. Ю., Забашта Т. И. Закономерности раннего развития зародышей человека и млекопитающих // Актуальные вопросы теоретической и практической медицины: Тр. Крым. мед. ун- та. - Т. 130. - Симферополь. - 1991. - С. 22-28.

3. Шаповалова Е. Ю., Троценко Б. В., Забашта Т. И. Некоторые особенности эпителио-мезенхимных отношений в раннем гистогенезе слезной и околоушной слюнной желез человека // Морфология. - 1993. - Т. 105, № 9 - 10. - С. 174.

4. Шаповалова Е.Ю. Новый подход к анализу раннего гистогенеза у человека. Использование метода выявления рецепторов лектинов в раннем гистогенезе зубного зачатка // Вістник проблем біології і медіцини. - 1997. - № 16. - С. 142-146.

5. Шаповалова Е. Ю., Троценко Б. В., Забашта Т. И., Татевосян Б. Л. К вопросу о динамике кариометрических характеристик в раннем гистогенезе поджелудочной железы у человека // Українский медичний альманах. - 1998. - № 3. - С. 171-172.

6. Шаповалова Е. Ю., Троценко Б. В., Забашта Т. И. Ранний гистогенез волокнистого каркаса поджелудочной железы и легких у человека // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр.Крым. гос. мед. ун-та. - Т. 134. - Симферополь. - 1998. - С. 258-263.

7. Шаповалова Е. Ю. Материалы к дифференцировке эпителиальных производных легких и трахеи у ранних зародышей человека // Вестник Белоцерковского государственного аграрного университета. - 1998. - Т. 6. - С. 204-208.

8. Шаповалова Е. Ю. Закономерности кариометрических характеристик эмбрионального гистогенеза на примере развития трахеи и легких у человека // Таврический медико - биологический вестник. - 1998. - № 1-2. - С. 15-18.

9. Шаповалова Е. Ю., Забашта Т. И., Луцик А. Д. Рецепторы лектинов в раннем гистогенезе эпителиальных и мезенхимных производных первичной ротовой полости у человека // Таврический медико-биологический вестник. - 1999. - № 1- 2. - С. 45-48.

10. Шаповалова Е. Ю. Динамика кариометрических характеристик в раннем эмбриогистогенезе ротовой полостиу человека // Таврический медико-биологический вестник. - 1999. - № 3-4. - С. 126-129.

11. Головская Ж. А., Ткаченко П. И., Шаповалова Е. Ю. Выявление с помощью лектинов гликополимеров эпителия межзубных сосочков в норме и при катаральном гингивите у детей // Проблемы, достижения и перспективы развития медико - биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ. - Т. 135, Ч.1. - Симферополь. - 1999. - С. 210-220.

12. Шаповалова Е. Ю., Георгиевская Л. С., Забашта Т. И., Луцик А. Д. Современные аспекты межклеточных взаимодействий в железистой стадии развития легких (Обзор) // Вістник морфології. - 2000. - №1. - С. 150-152.

13. Шаповалова Е. Ю., Луцик А. Д. Изменение углеводного состава тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза дыхательной системы у человека // Таврический медико - биологический вестник. - 2000. - № 1-2. - С.175-178.

14. Шаповалова Е. Ю., Георгиевская Л. С., Забашта Т. И., Луцик А.Д. Органоспецифические гистохимические и лектиногистохимические особенности эмбрионального гистогенеза гиалиновых хрящей трахеи у человека // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - №2. - С. 46-49.

15. Шаповалова Е. Ю. Оценка темпов и тканевых особенностей дифференцировки эпителиальных и мезенхимных производных поджелудочной железы у ранних зародышей человека // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №3. - С. 180-183.

16. Шаповалова Е. Ю. Происхождение дыхательной системы в эмбриогенезе человека с позиций современных биометрических исследований // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, №3. - С. 226-229.

17. Шаповалова Е. Ю. Органоспецифические особенности и темпы дифференцировки эпителиальных и мезенхимных закладок околоушной слюнной железы у ранних зародышей человека // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №2. - С. 17-19.

18. Шаповалова Е. Ю. Оценка периодизации коллекции зародышей “Крым” по темпам их дифференцировки на основе кариометрических данных // Экспериментальная и клиническая медицины. - 2000. - №3. - С. 10-13.

19. Шаповалова Е. Ю. Некоторые закономерности эпителио- мезенхимных отношений в раннем гистогенезе поджелудочной железы у человека // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №1. - С. 22-25.

20. Шаповалова Е. Ю. Біометрична характеристика епітеліо-мезенхімних відношень в ранньму гістогенезі похідних різних зародкових листків у людини // Одеський медичний журнал. - 2000. - Т. 62, №6. - С. 15-18.

21. Шаповалова Е. Ю. Некоторые закономерности эпителио-мезенхимных отношений в раннем гистогенезе дыхательной системы у человека // Буковинський медичний вісник. - 2000. - N4. - С. 193-197.

22. Шаповалова Е. Ю. До проблеми міжтканинних кореляцiй в ранньому ембрiональному гiстогенезi привушних слинних залоз у людини // Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. - 2000. - Вип. 12. - С. 47-50.

23. Шаповалова Е. Ю. О межтканевых взаимодействиях в раннем эмбриональном гистогенезе ротовой полости у человека // Актуальнi питання фармацевтичноi та медичноi науки та практики. - 2000. - Вип. 6. - С. 282-289.

24. Шаповалова Е. Ю., Луцик А. Д. Изменение углеводного состава тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза поджелудочной железы у человека // Таврический медико-биологический вестник. - 2000. - Т.3, № 3-4. - С. 193-197.

25. Шаповалова Е. Ю. Ранний гистогенез углеводных компонентов тканей и волокнистого каркаса органов производных экто- и энтодермы у человека // Таврический медико-биологический вестник. - 2001. - Т. 4, № 1 - 2. - С. 171-176.

26. Шаповалова Е. Ю., Шматова Т. И. Анализ наиболее ранних признаков гистогенеза слезной и слюнных желез зародышей человека // Тезисы докладов III съезда АГЭТ Украинской ССР.: “Актуальные вопросы морфологии”. - Черновцы. - 1990. - С. 352.

27. Шаповалова Е. Ю., Троценко Б. В., Шматова Т. И. Морфометрическая оценка эпителио-мезенхимных отношений раннего гистогенеза некоторых производных экто- и энтодермы // Тез. докл. 1 Національного конгресу АГЕТ України. - Івано-Франківськ. - 1994. - С. 191.

28. Шаповалова Е. Ю., Троценко Б. В., Шматова Т. И. Методы количественного морфологического анализа в оценке закономерностей раннего гистогенеза легких у человека // Зб. наук. робіт, присвячених 130-річчю кафедри гістології, цитології та ембріології ХДМУ.: “Гістологія як науково-практичний базис підготовки медичних кадрів” - Харків. - 1997. - С. 148-150

29. Shapovalova E. Yu., Lutsyk A. D. Tissue signaling glycoconjugates in the development of human respiratory system: a pseudoglandular phase // Abstracts of 3rd Parnas Conference.: “Mechanism of cellular signal transduction and communication” - Lviv. - 2000. - P. 81.

30. Шаповалова Е. Ю. Сравнительные аспекты эмбрионального гистогенеза дыхательной системы и некоторых других производных экто- и энтодермы у человека // Материалы научной конференции “Морфологические основы гистогенеза и регенерации тканей” - С.-Петербург. - 2001. - С. 86-87.

31. Шаповалова Е. Ю. К вопросу об углеводном составе тканей поджелудочной железы человека в эмбриогенезе и при малигнизации // Матеріали Х з'їзду онкологів України - Київ. - 2001. - С.62.

32. Vagin D. V., Shapovalova E. Yu. Revealing glycoconjugates with the help of lectins in mucous coat tissues of nose and perirhinal sinuses in purulent inflammation and allergy // All Peace Congress of Rhinologists - Mьnchen. - 2002. - P. 89-90.

33. Шаповалова Е. Ю. Новые подходы к выяснению гистогенетической специфики дыхательной системы у человека как производной передней кишки // Наукові праці III Національного конгресу АГЕТ України.: ”Актуальні питання морфології”. - Київ. - 2002. - С. 348-349.

АНОТАЦІЯ

Шаповалова О. Ю. Органі особливості раннього гістогенезу похідних різних зародкових листків у людини. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія та ембріологія. - Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, 2003.

Проведене на ембріонах людини перших 12 тижнів ембріогенезу морфологічне, гістохімічне, лектиногістохімічне і морфометричне дослідження дозволило встановити, що епітеліальна вистилка дихальної системи відбувається із ектодерми. Визначена присутність в гістогенезі підшлункової залози, ротової порожнині з її похідними, і в дихальній системі періодів, що супроводжуються значними тканинними перетвореннями. Це 50-57 доба і 10-11 тижнів у розвитку підшлункової залози, 43-45 доба і 11-12 тижнів для дихальної системи, 57-62 доба і 11-12 тижнів для ротової порожнини.

Прослідковано ефект послідовного перерозподілу глікополімерів - рецепторів лектинів у клітинах, на їх поверхні і в позалітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок вивчених органів та участь цих молекул в епітеліо-мезенхімних взаємодіях, які залежать від гетерогенного походження закладок.

Ключові слова: ембріони людини, дихальна система, підшлункова залоза, ротова порожнина, лектини, біометрія, гістохімія, епітеліо-мезенхімни взаємодії, критичні періоди.

АННОТАЦИЯ

Шаповалова Е. Ю. Органные особенности раннего гистогенеза производных разных зародышевых листков у человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.09- гистология, цитология и эмбриология. - Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца. Киев, 2003.

Проведенное исследование зародышей человека первых 12 недель эмбриогенеза, развивавшихся в матке при отсутствии явно выраженных повреждающих факторов внешней и внутренней среды, позволило установить, что эпителий дыхательной системы развивается из эктодермы. Применен сравнительный комплексный подход к проблеме происхождения эпителия дыхательной системы с использованием современных методов гистоморфологических исследований, цито-, гисто- и лектиногистохимии, биометрии с различными видами статистического анализа, что позволило определить тканевую природу эпителия дыхательной системы как эктодермальную. Весь пакет исследований реализован применительно к органогенезу в первом триместре беременности органов развивающихся из энто- и эктодермы: поджелудочной железе и передним отделам ротовой полости с ее производными.

Гистохимическая диференцировка зачатков предопределяет морфологическую. Усложнение углеводного обмена клетками эпителия и мезенхимы аналогично во всех изученных органах: биосинтез гликогена сменяется биосинтезом более сложных соединений - гликопротеинов, в меньшей степени в конце второго и на третьем месяце эмбриогенеза. Количество и последовательность биосинтеза гликогена и гликопротеинов в эпителиальных закладках дыхательной системы сопоставима с аналогичными параметрами закладок ротовой полости и эпидермиса, и отличается от закладок поджелудочной железы.

В раннем гистогенезе дыхательной системы, поджелудочной железы и ротовой полости с ее производными присутствуют периоды времени, сопровождающиеся значительными тканевыми преобразованиями, в течение которых процессы перестройки ядерного содержимого, гликопротеинов и биосинтетические процессы максимальны и которые не являются оптимальными для трансплантации, например, от клонированных эмбрионов. Это 50-57 сутки и 10-11 недель в развитии поджелудочной железы, 43-45 сутки и 11-12 недель в развитии дыхательной системы, 57-62 сутки и 11-12 недель в развитии ротовой полости и ее производных.

Специфическая организация тканевых структур, сопровождающаяся выраженными эпителио-мезенхимными взаимоотношениями в изученных органах, приводит к существованию глубокой “региональной связи” между эпителием, ведущим свое происхождение от энтодермы (поджелудочная железа), и подлежащей мезенхимой в течение первых трех месяцев эмбриогенеза. Между эктодермальным по своей природе эпителием (ротовая полость и ее производные) и контактирующей с ним мезенхимой, также как между эпителием и мезенхимой или эмбриональной соединительной тканью дыхательной системы аналогичная связь утрачивается на третьем месяце эмбриогенеза. Диференцировка эпителиальных и мезенхимных производных сопряжена с более глубокими внутренними перестройками ядер клеток по сравнению с их возрастными изменениями. Проанализированы взаимоотношения, разворачивающиеся между мезенхимой и эпителием, происходящим из разных зародышевых листков. Впервые представлена сравнительная характеристика их последовательных гетерохронных гистогенетических преобразований в ранние сроки пренатального развития.

Кариометрический анализ с многоплановой статистической обработкой подтвердил специфику характера коррелятивных эпителио-мезенхимных взаимоотношений на этапах раннего развития структур различного происхождения. Обнаружены общие закономерности эмбрионального гистогенеза, выражающиеся в наличии у дифференцированных тканей клеток с наименьшими размерами ядер.

Описано расположение и доказан эффект последовательного перераспределения гликополимеров - рецепторов лектинов в клетках, на их поверхности и во внеклеточных тканевых структурах в процессе органоспецифической дифференцировки эпителиальных и мезенхимных закладок изученных органов и участие этих молекул в эпителио-мезенхимных взаимодействиях, зависящих от гетерогенного происхождения закладок. Показано, что становление фибриллогенеза в эмбриональной соединительной ткани связано с экспрессией и редукцией рецепторов различных лектинов. Диференцировка клеток мезенхимы в молодые фибробласты эмбриональной соединительной ткани железы ведет к потере N-ацетил-D-глюкозаминоконъюгатов, сиало-, галактозо- и маннозоконъюгатов, резкому снижению концентрации фукозоконъюгатов и перераспределению N-ацетил-D-галактозаминоконъюгатов и галактозоконъюгатов, экранированных сиаловой кислотой. Дифференцировка клеток мезенхимы в молодые фибробласты эмбриональной соединительной ткани дыхательной системы и ротовой полости с ее производными сопровождается редукцией N-ацетил-D-глюкозамино-, сиало- и N-ацетил-D-галактозаминоконъюгатов, уменьшением концентрации галактоконъюгатов, экранированных сиаловой кислотой, и перераспределением в сторону увеличения рецепторов лектинов зародышей пшеницы, арахиса, бобовника анагиролистного и чечевицы.

Ключевые слова: эмбрионы человека, дыхательная система, поджелудочная железа, ротовая полость, лектины, биометрия, гистохимия, эпителио-мезенхимные взаимоотношения, критические период.

SUMMARY

Shapovalova Ye. Yu. Organic peculiarities of early hystogenesis of different human germinal layers derivatives. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree at speciality 14.03.09 - histology, cytology and embryology. - A. A. Bogomolets National Medical University, Kiev, 2003.

Passed morphological, hystochemical, lectinhystochemical and morphometric research at human embryos of 12 weeks of embryogenesis allowed to determined that epithelial membrane of respirator system is the result of ectoderm. It was showed the presence in hystogenesis pancreas, oral cavity with it derivatives and in respiratory system the period that is accompanied by considerable tissue transformations. It is 50-57 days and 10-11 weeks in development of pancreas, 43-45 days and 11-12 weeks for respiratory system, 57-62 days and 11-12 weeks for oral cavity.

Effect of successive redistribution of glycopolymers was observed - lectin receptors in cells, at its surface and at extracellular tissue structures in the process of organospecific differentiation of epithelial and mesenchymal cords have studied and participation of these moleculas in epithelio-mesenchymal interactions, which are depended on heterogenous origin of cords.

Key words: human embryos, respiratory system, pancreas, oral cavity, lectins, biometry, hystochemistry, epithelio-mesenchymal interactions, critical periods.

Размещено на Allbest.ru