Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, профілактики і лікування акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із патологією печінки та шлунково-кишкового тракту

Для розробки медичного алгоритму ступеня індивідуального ризику акушерських і перинатальних ускладнень в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту були поставлені такі задачі:

1. Виявити статистичну залежність даних клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження від розвитку акушерської і перинатальної патології.

2. Розробити метод прогнозування ступеня індивідуального ризику перинатальних і акушерських ускладнень в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту.

З метою визначення інформативності досліджуваних лабораторних показників була вивчена динаміка їхніх змін щодо контрольної групи у вищеописані терміни по підгрупах А, В і С. Аналіз отриманих нами статистичних даних дозволив істотно скоротити кількість ознак, що не мають істотного розходження для оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Серед широкого спектра анамнестичних даних найбільше істотне значення має конкретний варіант і тривалість основної соматичної захворюваності, а також поєднання із супутньою генітальною і екстрагенітальною патологією. Серед широкого спектра різноманітних лабораторних показників у 1 триместрі найбільшу інформативність мали такі параметри: СД4+; СД8+; вміст загального білірубіну, холестерину, лужної фосфатази й АЧТЧ, а також рівень сироваткового заліза і міді. В ІІ триместрі додатково до цього інформативними вважалися ще цілий ряд параметрів: вміст естріолу і хоріонічного гонадотропіну; кількість лімфоцитів із рецепторами до СД3+, СД16+, СД20+ і СД23+; рівень лізоциму, протромбіновий індекс і спонтанна агрегація тромбоцитів. При порівняльному аналізі відношення частковості ознак, прогностичного коефіцієнта й інформаційної цінності ознаки були відзначені найбільше високі значення вищеописаних параметрів, що склали основу розробленої прогностичної моделі оцінки індивідуального ступеня ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту.

При цьому, нами використана найбільш зручна для практичної охорони здоров'я бальна система оцінки ступеня індивідуального ризику на таких етапах: до вагітності, в І і в ІІ триместрах гестаційного періоду. Такий підхід, на наш погляд, є найбільш раціональним із погляду проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів. Для конкретного її застосування пропонуються три ступені індивідуального ризику розвитку основних акушерських і перинатальних ускладнень: високий, середній і низький. Так, до вагітності кількість можливих балів коливається від менш 10 до більш 20; в І триместрі - від менш 20 до більш 30 і в ІІ триместрі - від менш 30 до більш 40 балів по запропонованій таблиці.

Таким чином, багатоаспектний аналіз основних клініко-лабораторних і функціональних змін в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту дозволив нам розробити критерії оцінки ступеня ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, на підставі чого можливо використання конкретних лікувально-профілактичних заходів на всіх етапах ведення жінок даної групи. Іспит бального методу прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у кожному конкретному випадку (ретроспективний матеріал - "навчальна" вибірка) показала достатньо високу чутливість (92,3%) і специфічність (87,7%) методу. Після перевірки системи кількісної оцінки результати дослідження впроваджені в клінічну практику.

Оцінюючи ефективність запропонованої лікувально-профілактичної методики необхідно відзначити відсутність будь-яких алергічних реакцій і індивідуальної нестерпності використовуваних препаратів. При аналізі клінічних особливостей 1 половини вагітності необхідно відзначити більш високий рівень анемії в жінок 1 групи (30,0% у порівнянні з 18,0%), а також погіршення соматичної захворюваності (12,0% проти 8,0%). На відміну від цього, після 20 тижнів вагітності розходження між основними групами носили більш виражений характер. Використання запропонованої нами методики дозволило знизити частоту основних ускладнень: гестаційної анемії (із 58,0% до 30,0%); фетоплацентарної недостатності (із 43,0% до 28,0%); прееклампсії (із 32,0% до 18,0%); бактеріального вагінозу (із 22,0% до 10,0%); загрози передчасних пологів (із 14,0% до 6,0%) і погіршення основної соматичної захворюваності (із 12,0% до 6,0%). На наш погляд, ці розходження пов'язані з профілактичним використанням лікарських засобів, що позитивно впливають на основні ланки патогенезу акушерських і перинатальних ускладнень.

Підтвердженням вищеописаних розходжень клінічного перебігу гестаційного періоду є і рівень ускладнень при розродженні. Особливо наочно ці розходження проглядаються при оцінці таких ускладнень, як передчасний розрив плодових оболонок (1 гр.- 32,0% і 2 гр.- 14,0%); гострий дистрес плода (1 гр.- 17,0% і 2 гр.- 8,0%); аномалії пологової діяльності (1 гр.- 12,0% і 2 гр.- 5,0%) і акушерські кровотечі (1 гр.- 14,0% і 2 гр.- 7,0%). Крім того, до позитивних моментів можна віднести зниження рівня передчасних пологів (1 гр.- 8,0% і 2 гр.- 3,0%) і абдомінального розродження (1 гр. - 19,0% і 2 гр.- 9,0%).

При аналізі перинатальних наслідків розродження варто зазначити на істотне зниження в ІІ групі частоти асфіксії новонароджених легкої (із 15,0% до 8,0%); середньої (із 11,0% до 5,0%) і тяжкої форми (із 6,0% до 3,0%) при одночасному збільшенні рівня задовільного стану (із 68,0% до 84,0%). У ранньому неонатальному періоді відзначено зменшення частоти постгіпоксичної енцефалопатії (із 18,0% до 6,0%); постнатальної інфекції (із 10,0% до 2,0%); гіпербілірубінемії (із 10,0% до 3,0%) і геморагічного синдрому (із 4,0% до 1,0%). Сумуючи перинатальні втрати в обох основних групах необхідно відзначити, що цей показник у 1 групі склав 30,0‰ (по одному випадку дистрес-синдрому на фоні глибокої недоношеності; гострої інтранатальної асфіксії і постнатального сепсису), а в ІІ - 10,0% відповідно (один випадок дистрес-синдрому на фоні глибокої недоношеності).

Серед поставлених задач даного наукового дослідження вивчено віддалені наслідки розродження пацієнток з патологією печінки та шлунково-кишкового тракту в залежності від використовуваних реабілітаційних заходів. З методологічної точки зору спочатку була дана оцінка клінічного перебігу 1 року після розродження як у матерів, так і у дітей.

Отримані дані свідчать, що погіршення основної соматичної захворюваності мали місце протягом року у 22,0% пацієнток 1 групи, при тому, що в 2 групі цей показник склав всього лише 6,0%. В структурі основної екстрагенітальної патології переважали хронічний вірусний гепатит (18,0%) та хронічний холецистит (4,0%). По термінах після розродження можна відмітити, що це спостерігалось впродовж першого півроку після розродження, в основному, в жінок із анемією та прееклампсією під час вагітності. Дуже показовим є і той факт, що рівень анемії після розродження склав на фоні загальноприйнятих реабілітаційних заходів 20,0%, а при використанні запропонованої нами методики - відповідно 8,0%. Аналогічна закономірність спостерігалась і при оцінці частоти респіраторних інфекцій (1 група - 18,0% та 2 - 6,0%).

Серед основних клінічних аспектів реабілітаційного періоду у 10,0% пацієнток 1 групи була відмічена нова гінекологічна захворюваність (хронічні запальні процеси - 8,0% та порушення менструального циклу - 2,0%), а в 2 групі цей параметр склав всього лише 2,0% (хронічний сальпінгоофорит). Нова екстрагенітальна патологія протягом першого року після розродження була відмічена у 12,0% жінок 1 групи (6,0% - хронічний пієлонефрит; 4,0% - нейроциркуляторна астенія та 2,0% - хронічний бронхіт), при тому, що в 2 групі цей параметр був на порядок нижче - 4,0% (по 2,0% - хронічний пієлонефрит та нейроциркуляторна астенія). Крім того, нами відмічено, що в жінок із хронічними захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту підвищена частота остеопенії та порушень мінеральної щільності кістки, що є високим ризиком розвитку остеопорозу у майбутньому.

При оцінці розвитку дітей до 1 року можна вказати на більш високу частоту в 1 групі таких станів, як дисбактеріоз (1 група - 28,0% та 2 - 8,0%); часті респіраторні інфекції (1 група - 22,0% та 2 - 6,0%); анемічний синдром (1 група - 16,0% та 2 - 4,0%) та постгіпоксична енцефалопатія (1 група - 12,0% та 2 - 2,0%). Дуже показовим фактом є взаємозвўязок між наявністю у новонароджених затримки внутрішньоутробного розвитку плода або гіпоксичних ушкоджень при розродженні та різними порушеннями стану здоровўя впродовж першого року життя на фоні загальноприйнятих лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

Використання запропонованої нами реабілітаційної методики дозволило нормалізувати показники системного імунітету (збільшення СД4+; СД20+ та лізоциму на фоні зниження СД8+ та СД23+); біохімічні показники (зменшення холестерину та ліпопротеїдів); водно-сольового та мінерального обміну (збільшення кальцію, заліза та міді) та стан мікробіоценозу статевих шляхів та кишечника.

Таким чином, як показали результати проведених досліджень, застосування розробленого алгоритму лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів дозволяє усунути наявні порушення з боку мікробіоценозу статевих шляхів і кишечника; нормалізувати стан системного імунітету і гемостазу, а також функціональний стан печінки і фетоплацентарного комплексу. В сукупності, це дозволяє істотно знизити рівень акушерських і перинатальних ускладнень і безпосередні результати розродження жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми сучасного акушерства - вагітність і пологи в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються розвитком значимої акушерської та перинатальної патології на підставі вивчення у них особливостей патогенезу цих ускладнень (біохімічний, імунологічний, гормональний статуси, вміст мікроелементів, патоморфологічних досліджень), а також впливу цих змін на стан плода та новонародженого, а також стан жінок через 1 рік після розродження. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів для жінок з хронічними захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту і прогнозування ускладнень вагітності у них.

1. Частота захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту серед вагітних жінок складає 3,1%. В структурі даної соматичної захворюваності переважає хронічний гепатохолецистит різної етіології (59,3%); гастродуоденіт (16,8%); жовчокам'яна хвороба (9,0%); виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки (8,3%); гострий вірусний гепатит (4,6%) і захворювання кишечника (2,0%).

2. У вагітних жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту спостерігається обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез із наявністю хронічних запальних процесів матки і придатків (33,1%); порушень менструального циклу (18,4%); патологічних змін шийки матки (15,1%); внутрішньоматкових втручань із приводу непланованої вагітності (73,3%); передчасних пологів (7,0%) і пізніх абортів (6,4%).

3. Клінічний перебіг вагітності в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту характеризується високою частотою гестаційної анемії (53,2%); фетоплацентарної недостатності (45,9%); прееклампсії (29,3%); бактеріального вагінозу (23,9%) і загострень основної соматичної захворюваності (18,4%). Динаміка появи цих ускладнень свідчить про більш раннє загострення хронічного гепатохолециститу (24,2 тиж.) із наступним розвитком анемії (26,6 тиж.), прееклампсії (28,4 тиж.) і фетоплацентарної недостатності (30,2 тиж.).

4. Клінічний перебіг пологів в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту характеризується високим рівнем передчасного розриву плодових оболонок (27,4%); аномалій пологової діяльності (12,0%); гострого дистреса плода (10,7%); кровотеч у послідовому і ранньому післяпологовому періодах (10,7%) і передчасного відшарування плаценти (3,2%). Частота передчасних пологів складає 7,4%, а спізнілих - 2,4%. Рівень кесаревих розтинів складає 11,4%.

5. Перинатальні наслідки розродження в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту характеризуються значним рівнем плодових втрат (25,8‰) за рахунок високої частоти асфіксії середнього (10,3%) і тяжкого ступеня (4,1%), а також пологового травматизму (2,9%). Клінічний перебіг раннього неонатального періоду ускладнюється постгіпоксичною енцефалопатією (12,9%); гнійно-запальними захворюваннями (5,5%); геморагічним синдромом (4,1%) і гіпербілірубінемією (3,7%). Структура перинатальних втрат є такою: антенатально - 42,9%; інтранатально - 28,6% і постнатально - 28,5% відповідно. Серед основних причин плодових втрат переважають гіпоксичні ушкодження (42,9%) і вроджені вади розвитку (35,7%) у порівнянні з респіраторним дистрес-синдромом (14,3%) і інфекцією (7,1%).

6. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту характеризується з 29-30 тиж. достовірним зниженням вмісту естріолу (р<0,05) і хоріонічного гонадотропіну (р<0,05). Напередодні розродження ендокринологічні порушення носять більш виражений характер і характеризуються додатковим достовірним зниженням рівня прогестерону (р<0,05); плацентарного лактогену (р<0,05) і пролактину (р<0,05) на фоні одночасного збільшення вмісту кортизолу (р<0,05). Плацентографічні зміни виникають тільки перед пологами, що підтверджується високою частотою гіперехогенних включень (46,5%); гіпо- (23,3%) і гіпертрофією (20,9%), а також набряком плаценти (9,3%). Динаміка проведених фетометричних досліджень свідчить про достовірне зниження всіх розмірів голівки плода, що більш виражено у жінок з хронічним гепатитом.

7. Стан системного імунітету в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту характеризується в 1 триместрі вагітності достовірним зниженням лімфоцитів із рецепторами до СД4+ (р<0,05) на фоні одночасного збільшення кількості СД8+ (р<0,05). В ІІ триместрі імунологічні порушення носять більш виражений характер, що виявляється додатково достовірним зниженням кількості СД3+ (р<0,05); СД16+ (р<0,05); СД20+ (р<0,05) і вмісту лізоциму в сироватці крові (р<0,05) при одночасному збільшенні кількості лімфоцитів із рецепторами до СД23+ (р<0,05), що зберігається до розродження.

8. В жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту вже в 1 триместрі вагітності діагностовані порушення білкового і ліпідного обміну, а також присутність біохімічних маркерів, що підтверджує порушення з боку функціонального стану печінки і шлунково-кишкового тракту, що мають місце ще до вагітності та негативно впливають на клінічний перебіг гестаційного періоду. Встановлено прямий корелятивний зв'язок між рівнем ліпопротеїдів та станом внутрішньоутробного плода (плацентарний лактоген): r=+0,80.

9. Стан системного гемостазу в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту характеризується в 1 триместрі вагітності достовірним зниженням АЧТЧ (р<0,05), а в ІІ триместрі додатково до цього відбувається достовірне збільшення ПІ (р<0,05) і САТр (р<0,05) при одночасному зниженні кількості тромбоцитів (р<0,05) і вмісту АТ ІІІ. Напередодні розродження додатково до цього відбувається достовірне підвищення етанолового (р<0,01) і протамінсульфатного тестів (р<0,001), що вказує на наявність вираженої гіперкоагуляції та має значення для розвитку прееклампсії (r=+0,78 між рівнем тромбоцитів в крові та вмістом білку у сечі).

10. Стан мікробіоценозу статевих шляхів в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту в 1 триместрі характеризується переваженням лактобацил, біфідобактерій, молочнокислих стрептококів, дифтероїдів і епідермальних стафілококів, а також відсутністю інших варіантів умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. В ІІ триместрі відбувається зниження кількості лактобацил, біфідобактерій, молочнокислих стрептококів за рахунок збільшення рівня й абсолютної кількості ешерихій, клебсієл, ентеробактерів, грибів роду Candida, епідермального і золотавого стафілокока, уреаплазм і хламідій, що зберігається і напередодні розродження. Стан мікробіоценозу кишечника протягом всієї вагітності полягає у зниженні вмісту біфідобактерій і лактобактерій при одночасному збільшенні кількості ентерококів, клебсієл, протея, ентеробактерів і грибів роду Candida, а також появи цитробактера, псевдомонад, епідермальних і золотавих стафілококів. Встановлена пряма корелятивна залежність між станом мікробіоценозу статевих шляхів та кишечника (r=+0,75 між рівнем лактобацил піхви та золотавим стафілококом кишечника).

11. Серед широкого спектра анамнестичних даних в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту найбільш інформативне прогностичне значення має конкретний варіант і тривалість основної соматичної захворюваності, а також поєднання із супутньою генітальною патологією. Найбільш інформативними лабораторними показниками в 1 триместрі є: відносна кількість лімфоцитів із рецепторами до СД4+; СД8+; вміст загального білірубіну, холестерину, лужної фосфатази й АЧТВ, а також рівень сироваткового заліза і міді. В ІІ триместрі додатково до цього стають інформативними такі параметри: вміст естріолу і хоріонічного гонадотропіну; кількість лімфоцитів із рецепторами до СД3+, СД16+, СД20+ і СД23+; рівень лізоциму, протромбіновий індекс і спонтанна агрегація тромбоцитів.

12. Серед основних клінічних аспектів реабілітаційного періоду у 10,0% пацієнток 1 групи була відмічена нова гінекологічна захворюваність (хронічні запальні процеси - 8,0% та порушення менструального циклу - 2,0%), а в 2 групі цей параметр склав всього лише 2,0% (хронічний сальпінгоофорит). Крім того, нами відмічено, що в жінок із хронічними захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту підвищена частота остеопенії та порушень мінеральної щільності кістки, що є високим ризиком розвитку остеопорозу у майбутньому.

13. З метою поліпшення перебігу вагітності та пологів в жінок із хронічними захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту розроблено комплекс лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів, що включають дієту, спазмолітики, жовчогінні трави, природно-рослинні гепатопротектори, препарати кальцію (після розродження) та корекцію мікробіоценозу статевих шляхів та кишечника.

14. Використання запропонованого лікувально-профілактичного комплексу заходів в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту дозволило знизити частоту гестаційної анемії в 1,9 разу; фетоплацентарної недостатності - у 1,5 разу; прееклампсії - у 1,8 разу; бактеріального вагінозу - у 2,2 разу і загострень основної соматичної захворюваності - у 2 рази. Це призвело до зменшення рівня передчасного розриву плодових оболонок - у 2,3 разу; гострого дистреса плода - у 2,1 разу; аномалій пологової діяльності - у 2,4 разу; акушерських кровотеч - у 2 рази; передчасних пологів - у 2,7 разу; кесаревих розтинів - у 2,1 разу; середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених - у 2,1 разу; постгіпоксичної енцефалопатії - у 3 рази і перинатальних втрат - у 3 рази, а також поліпшити віддалені наслідки як для матери, так і для плода.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітні з хронічними захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту складають групу високого ризику акушерської та перинатальної патології, що необхідно враховувати на етапі планування вагітності, в жіночій консультації і акушерському стаціонарі.

2. До комплексу лабораторного обстеження жінок із хронічною патологією печінки та шлунково-кишкового тракту необхідно включати дослідження починаючи з І триместру, в динаміці вагітності (ІІ та ІІІ триместри); в післяродовому періоді та через 1 рік після розродження основних показників гомеостазу (холестерин, ліпопротеїди, кількість тромбоцитів, вміст заліза та кальцію). При наявності патологічних змін гомеостазу необхідно направляти вагітних до спеціалізованих акушерських стаціонарів.

3. Прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту повинно носити індивідуальний характер на підставі використання розробленої таблиці на таких етапах: до вагітності, в І і в ІІ триместрах гестаційного періоду. Для конкретного застосування запропонованої методики необхідно виділяти три ступеня індивідуального ризику розвитку основних акушерських і перинатальних ускладнень: високий, середній і низький (стор.21). Багатоаспектний аналіз основних клініко-лабораторних і функціональних змін дозволяє розробити критерії оцінки ступеня ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Бальний метод прогнозування в кожному конкретному випадку має достатньо високу чутливість (92,3%) і специфічність (87,7%).

4. З метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень в жінок із хронічною патологією печінки і шлунково-кишкового тракту необхідно використовувати базисну (дієта, спазмолітичні середники, жовчогінні препарати) і запропоновану нами терапію в такі терміни: 20-22 тиж., 30-32 тиж. і 37-38 тиж. Вона включає препарати гепабене (по 1 капсулі 3 рази на добу впродовж 2-3 тижнів) та галстена (по 20 крапель 3 рази на добу впродовж 2-3 тижнів) при хронічних захворюваннях печінки та галстена (по 20 крапель 3 рази на добу впродовж 2-3 тижнів) і лінекс (по 2 капсули 3 рази на добу впродовж 2-3 тижнів) при хронічній патології шлунково-кишкового тракту. Для профілактики і лікування фетоплацентарної недостатності використовували тіотриазолін (по 1 табл. 3 рази на добу впродовж 2 тижнів або внутрішньовенно 4 мл 2,5% на ізотонічному розчині натрію хлориду 250 мл). З метою профілактики і лікування прееклампсії застосовували на фоні загальноприйнятої терапії парентерально препарати гідрооксиетіл-крохмалю (рефортан по 100 мл впродовж 1 тижня). Для профілактики і лікування анемії вагітних використовували ехінацею (по 20 крапель 3 рази на добу впродовж 3-4 тижнів) і препарати заліза (фенюльс - по 1 табл. 2 рази на добу впродовж 2-3 тижнів і ферроградумет - по 1 табл. 1 раз на добу впродовж 2-3 тижнів). При наявності бактерійного вагініту або вагінозу та дисбіозу кишечника - з ранку - мірамістін (0,01% розчин вагінально та ректально або 0,5% мазь впродовж 10 днів) та на ніч - далацин (2% крем дозатором вагінально та ректально). Реабілітаційна методика проводиться в терміни 3 та 6 місяців після розродження та включає призначення препаратів з урахуванням наявності хронічних захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту та порушень гомеостазу. При імунному дисбалансі - тривалий курс (до 6 місяців) препаратів ехінацеї (по 20 крапель 3 рази на добу впродовж 3-4 тижнів); при порушеннях мінерального обміну - препарати Ca (кальцемін - по 1 табл. 2 рази на добу впродовж 3-4 тижнів); при ендокринних змінах - природні естрогени та гестагени (естрожель - дозатором з 5 дня циклу впродовж 10 днів та утрожестан - по 2 капсули на добу з 17 дня циклу впродовж 10 днів); при бактеріальному вагінозі та дисбіозі кишечнику - з ранку мірамістин (0,01% розчин вагінально та ректально або 0,5% мазь впродовж 10 днів) та на ніч далацин (2% крем дозатором вагінально та ректально).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Олійник Н.М. Клініко-статистичній аналіз перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у жінок з акушерською та екстрагенітальною патологією (за даними центру перинатальної діагностики Тернопільської міської лікарні №2) // Вісник наукових досліджень.-1998.-№3-4.-С.82-83.

2. Олійник Н.М. Динаміка імунного статусу у породіль з бактеріальним вагінозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1998. - №5. - С.106-109.

3. Олійник Н.М. Сучасні уявлення про мікробіоценоз вагіни у вагітних і породіль // Зб. наук. праць Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського “Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє”. - Тернопіль, 1999. - С.315-319.

4. Олійник Н.М. Особливості перебігу вагітності та післяпологового періоду у жінок групи високого ризику // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №4. - С.79-81.

5. Олійник Н.М. Синдром зниження мінеральної щільності кістки та імунні порушення у породіль групи високого ризику // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №6. - С.116-117.

6. Олійник Н.М. Особливості перебігу кишкової непрохідності у вагітних з екстрагенітальною патологією // Шпитальна хірургія. - 2001. - №3. -С.166-167.

7. Олейник Н.Н. Особенности акушерской и перинатальной патологии у женщин с воспалительными заболеваниями толстого кишечника // Здоровье женщины. - 2001. - №3. - С.38-40.

8. Олійник Н.М. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з хронічною патологією печінки вірусної етіології // Вісник наукових досліджень. - 2001. - №4. - С.90-91.

9. Олійник Н.М. Вагітність та пологи при холестерозі жовчного міхура // Шпитальна хірургія. - 2001. - №1.-С.95-96.

10. Олейник Н.Н. Роль нарушений микробиоценоза влагалища и кишечника беременных в развитии перинатального инфицирования // Здоровье женщины. - 2001. - №4. - С.9-12.

11. Олейник Н.Н. Особенности функционального состояния печени у беременных с гестозом // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т6., №4 - С.21-24.

12. Олейник Н.Н. Особенности акушерской и перинатальной патологии при холестерозе желчного пузыря // Український медичний альманах.-2001. - т.4. - №5. - С.104-107.

13. Олійник Н.М. Вагітність та пологи при запальних захворюваннях товстого кишечнику // Одеський медичний журнал.-2001.-№5.-С.55-56.

14. Олійник Н.М. Клініко-морфологічна та функціональна характери-стика фетоплацентарного комплексу у вагітних з гострим вірусним гепатитом В // Вісник Сумського державного університету. Серія “Медицина“.-2001. - №12 (33). - С.82-86.

15. Олійник Н.М.Особливості генезу перинатального інфіцировання при гострих вірусних гепатитах у вагітних // Науковий вісник Ужгородського університету. - “Медицина”. - 2002. - вип.17. - С.195-197.

16. Олейник Н.Н. Сравнительные аспекты течения беременности и родов у женщин с хроническим вирусным гепатитом В и С // Здоровье женщины. - 2002. - №1. - С.19-21.

17. Олійник Н.М. Сучасні аспекти холестатичного гепатозу вагітних // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2. - С.38-41.

18. Олійник Н.Н. Вплив вірусного гепатиту В на функціональну активність тромбоцитів у вагітних // Одеський медичний журнал.-2002. - №2. - С.77-79.

19. Олійник Н.М. Комплексна профілактика післяпологових ускладнень у вагітних з захворюваннями шлунково-кишкового тракту // Галицький лікарський вісник. - 2002. - №2. - С.108-109.

20. Олійник Н.М. Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із захворюваннями печінки і шлунково-кишкового тракту // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №3. - С.104-109.

21. Олійник Н.М. Прогнозування акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з патологією печінки та шлунково-кишкового тракту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №4.-С.76-79.

22. Олійник Н.М. Шляхи зниження акушерської та перинатальної патології у жінок з патологією печінки та шлунково-кишкового тракту // Одеський медичний журнал. - 2002. - №4. - С.80-82.

23. Олейник Н.Н. Гепатодепрессивный синдром в генезе акушерской патологии // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики “. - вип.7. - Київ-Луганськ. - 2002. - С.56-60.

24. Олейник Н.Н. Особенности поздних гестозов у беременных, перенесших вирусный гепатит // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики“. -вип.8. - Київ-Луганськ. - 2002. - С.51-54.

25. Олійник Н.М. Актуальні аспекти поєднаних пізніх гестозів на фоні хронічного вірусного гепатиту // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика. - вип.ІІ. - кн.3. - Київ, 2002. - С.578-582.

26. Олейник Н.Н. Сочетанные гестозы на фоне хронического вирусного гепатита // Тез. докл. научн.-практ. конф. “Актуальные аспекты репро-дуктивного здоровья“. - Здоровье женщины. - 2002. - №1. - С.128.

27. Олейник Н.Н. Влияние холестатического гепатоза беременных на акушерские и перинатальные исходы родоразрешения // Тез. докл. научн.-практ. конф. “Актуальные аспекты перинатологии“.-Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №1. - С.140.

АНОТАЦІЇ

Олійник Н.М. Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень в жінок із патологією печінки та шлунково-кишкового тракту.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Спеціальність 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту у вагітних жінок. Метою роботи є зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень в жінок цієї групи на підставі вивчення клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, системного імунітету і гемостазу, біохімічних особливостей і мікробіоценозу статевих шляхів і кишечнику, а також розробки і впровадження комплексу прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. На основі отриманих результатів розроблена і впроваджена нова математична модель прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень, а також їхньої профілактики на підставі диференційованого застосування базисної і симптоматичної терапії. Встановлено нові аспекти патогенезу фетоплацентарної недостатності, прееклампсії й анемії вагітних в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту на основі вивчення взаємозв'язку між функціональним станом фетоплацентарного комплексу, станом системного імунітету і гемостазу, а також основними біохімічними змінами. Показано роль конкретних захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту в генезі розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Все це в сукупності дозволило розробити і впровадити поетапні практичні рекомендації й алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень в жінок із патологією печінки і шлунково-кишкового тракту.

Ключові слова: патологія печінки, захворювання шлунково-кишкового тракту, акушерські і перинатальні ускладнення, прогнозування, профілактика, реабілітація.

Olejnik N.M. Clinical-pathogenetic aspects of forecasting, preventive maintenance and treatment obstetrical and perinatal complications at women with a pathology of a liver and a gastroenteric path.

Manuscript. Thesis for a doctor's degree.Specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecologia. P.L.Shupik Kiev Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine. Kiev, 2003.

The dissertation is devoted a problem of diseases of a liver and a gastroenteric path at pregnant women. The purpose of work is decrease in frequency obstetrical and perinatal complications at women of this group on the basis of studying clinical current of pregnancy, sorts and a condition of newborns, a functional condition fetoplacentantal a complex, system immunity and a hemostasis, biochemical features and microbiozenosis sexual ways and intestines, and also development and introduction of a complex prognostical, treatment-and-prophylactic and rehabilitation actions. On the basis of the received results the new mathematical model of forecasting obstetrical and perinatal complications, and also their preventive maintenance is developed and introduced on the basis of the differentiated application of basic and symptomatic therapy. New aspects patogenesis fetoplacental insufficiency, preeclampsy and anemias of pregnant women at women with a pathology of a liver and a gastroenteric path are established on the basis of studying interrelation between between a functional condition fetoplacental a complex, a condition of system immunity and a hemostasis, and also the basic biochemical changes. The role of concrete diseases of a liver and a gastroenteric path in genesis developments obstetrical and perinatal complications is shown. All this has in aggregate allowed to develop and introduce stage-by-stage practical recommendations and algorithm of actions of the doctor on decrease in frequency obstetrical and perinatal complications at women with a pathology of a liver and a gastroenteric path.

Key words: a pathology of a liver, disease of a gastroenteric path, obstetrical and perinatal complications, forecasting, preventive maintenance, rehabilitation.

Олейник Н.Н. Клинико-патогенетические аспекты прогнозирования, профилактики и лечения акушерских и перинатальных осложнений у женщин с патологией печени и желудочно-кишечного тракта.

Рукопись. Диссертация на соискание научной ступени доктора медицинских наук. Специальность 14.01.01 - акушерство и гинекология. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика. Киев, 2003.

Диссертация посвящена проблеме заболеваний печени и желудочно-кишечного тракта у беременных женщин. Установлены новые аспекты патогенеза фетоплацентарной недостаточности, преэклампсии и анемии беременных у женщин с патологией печени и желудочно-кишечного тракта на основе изучения взаимосвязи между функциональным состоянием фетоплацентарного комплекса, состоянием системного иммунитета и гемостаза, а также основными биохимическими изменениями. Показана роль конкретных заболеваний печени и желудочно-кишечного тракта в генезе развития акушерских и перинатальных осложнений. Все это в совокупности позволило разработать и внедрить поэтапные практические рекомендации и алгоритм действий врача по снижению частоты акушерских и перинатальных осложнений у женщин с патологией печени и желудочно-кишечного тракта.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что частота заболеваний печени и желудочно-кишечного тракта среди беременных составляет 3,1%. В структуре данной соматической заболеваемости преобладает хронический гепатохолецистит различной этиологии (59,3%) в сравнении с гастродуоденитом (16,8%); желчнокаменной болезнью (9,0%); язвенной болезнью желудка и 12-перстной кишки (8,3%); острым вирусным гепатитом (4,6%) и заболеваниями кишечника (2,0%). У беременных женщин с хронической патологией печени и желудочно-кишечного тракта наблюдается значительный уровень отягощенного акушерско-гинекологического анамнеза с наличием хронических воспалительных процессов матки и придатков (33,1%); нарушений менструального цикла (18,4%); патологических изменений шейки матки (15,1%); внутриматочных вмешательств по поводу непланированной беременности (73,3%); преждевременных родов (7,0%) и поздних абортов (6,4%). Клиническое течение беременности у женщин с патологией печени и желудочно-кишечного тракта характеризуется высокой частотой гестационной анемии (53,2%); фетоплацентарной недостаточностью (45,9%); преэклампсией (29,3%); бактериальным вагинозом (23,9%) и обострением основной соматической заболеваемости (18,4%). Динамика появления этих осложнений свидетельствует о более раннем обострении хронического гепатохолецистита (24,2 нед.) с последующим развитием анемии (26,6 нед.), преэклампсии (28,4 нед.) и фетоплацентарной недостаточности (30,2 нед.). В структуре преэклампсии преобладали преэклампсия легкой (32,7%) и средней степени тяжести (34,6%); анемия была легкой (41,5%); средней (32,9%) и тяжелой степени (25,6%); задержка внутриутробного развития плода в большинстве случаев (91,8%) развивалась по асимметричному варианту на фоне много- (44,2%) или маловодья (24,1%). Использование предложенной нами лечебно-профилактической и реабилитационной методики у женщин с патологией печени и желудочно-кишечного тракта позволило снизить частоту гестационной анемии в 1,9 раза; фетоплацентарной недостаточности - в 1,5 раза; преэклампсии - в 1,8 раза; бактериального вагиноза - в 2,2 раза и обострений основной соматической заболеваемости - в 2 раза. Это привело к уменьшению уровня преждевременного разрыва плодных оболочек - в 2,3 раза; острого дистресса плода - в 2,1 раза; аномалий родовой деятельности - в 2,4 раза; акушерских кровотечений - в 2 раза; преждевременных родов - в 2,7 раза; кесаревых сечений - в 2,1 раза; средне-тяжелых форм асфиксии новорожденных - в 2,1 раза; постгипоксической энцефалопатии - в 3 раза и перинатальных потерь - в 3 разы, а также улучшить отдаленные последствия как для матери, так и для плода.

Ключевые слова: патология печени, заболевания желудочно-кишечного тракта, акушерские и перинатальные осложнения, прогнозирование, профилактика, реабилитация.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ - артеріальний тиск;

АЛТ - аланинамінотрансфераза;

АСТ - аспартатамінотрансфераза;

АЧТЧ - активований частковий тромбіновий час;

САТр - спонтанна агрегація тромбоцитів;

ДВЗ - дисеміноване внутрішньосудинне згортання;

ДК - дієнові конўюгати;

ЕКГ - електрокардіограма;

ЕТ - етаноловий тест;

ЛІІ - лейкцитарний індекс інтоксикації;

МДА - малоновий діальдегід;

НТ - нестресовий тест;

ПІ - протромбіновий індекс;

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів;

СМ - середні молекули;

ТБК - тіобарбітурова кислота;

ФБ - фібриноген.

Размещено на Allbest.ru