Медико-соціальні проблеми алергічних захворювань у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Одним з найважливіших напрямків удосконалення медико-санітарної допомоги є розвиток систем моніторингу за здоров`ям населення, юридична база якого закладена в Указі Президента України "Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України" (2000р). У цьому документі перед охороною здоров'я поставлено задачі впровадження моніторингу за станом здоров'я населення. Пріоритетний розвиток його відображається також в міжгалузевій комплексній програмі “Здоров'я нації на 2002-2011 роки” (розділ XIII “Алергія і бронхіальна астма”), яка базується на основних документах, що зумовлюють першочергові напрямки розвитку охорони здоров`я України: "Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року" (2000 р.), "Про додаткові заходи щодо забезпечення національної програми “Діти України” на період до 2005 року", інших законах та нормативно-правових актах України.

Необхідність проведення моніторингу за станом здоров'я населення визначається суттєвим поширенням хронічних захворювань, їхньою позитивною динамікою, труднощами в діагностиці, лікуванні і реабілітації цих хворих.

Алергічні захворювання, особливо у дітей, відносяться до широко поширених захворювань серед населення країн світу з тенденцією їхнього збільшення щорічно. Ці захворювання часто стають причиною інвалідності і смертності у дітей і дорослих, вони вимагають частої і тривалої госпіталізації, є витратними захворюваннями як для родини хворого, так і держави, що і визначає їхню медико-соціальну значимість.

Вивченню алергічних захворювань у дітей присвячено численні дослідження, але в основному вони стосуються патофізіологічних механізмів формування хвороби, діагностики і лікування. У той же час багато актуальних медико-соціальних питань алергічних захворювань залишаються не вирішеними. Відсутні дані дійсної поширеності алергічних захворювань у дітей, тому що офіційні дані, отримані на підставі лише звертання дітей до ЛПЗ, є значно заниженими, немає також адекватних вітчизняних методик вивчення й оцінки якості життя цих хворих, як одного з важливих показників, який характеризує стан здоров'я людини. Недостатньо вивчено соціально-психологічні особливості дітей з алергічними захворюваннями, що обмежує надання їм психологічної і психотерапевтичної допомоги. Вимагає різнобічного вивчення система надання первинної, вторинної і третинної медико-санітарної допомоги цим дітям. Успіх боротьби з алергічними захворюваннями залежить від дії сучасних медичних, соціальних, екологічних систем та програм регіонального і національного рівнів, у тому числі медико-соціального моніторингу, що і визначило актуальність нашої роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках міжнародної медичної програми "ISAAC": "Міжнародне вивчення астми й алергії у дітей". - реєстраційний № 000167, комплексної науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету " Медико-біологічна адаптація дітей із соматичною патологією в сучасних екологічних умовах (№ держреєстрації 0102U001865). Пошукувач був національним кординатором програми, виконавцем окремих фрагментів вищезазначених НДР.

Мета дослідження. Науково обґрунтувати і розробити систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей.

Завдання дослідження. Для досягнення вказаної мети необхідно було реалізувати такі завдання:

- вивчити поширеність бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту серед дитячого населення міської і сільської місцевості великої промислової області України (Харківська область);

- розробити диференційовані картограми поширеності алергічних захворювань у дітей, з урахуванням екологічної ситуації в області;

- розробити методики вивчення якості життя дітей з алергічними захворюваннями та оцінити його на індивідуальному і популяційному рівнях;

- розробити універсальну інформаційно-прогностичну матрицю і модель факторів, що визначають якість життя дітей з цими захворюваннями;

- враховуючи обумовлені алергопатологією зміни особистості хворих, вивчити соціально-психологічні особливості і рівень конфліктності дітей з алергічними захворюваннями;

- вивчити стан організації первинної, вторинної і третинної медико-санітарної допомоги дітям з алергічними захворюваннями і розробити рекомендації щодо її подальшого удосконалення;

- розробити і впровадити в практику охорони здоров'я науково обґрунтовану систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей.

Об'єктом наукового дослідження є діти 6-7 і 13-14 років, що проживають у м. Харкові й області.

Предмет дослідження - структурні компоненти стану здоров'я цих дітей: захворюваність бронхіальною астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом з характеристикою за статтю, віком, місцем проживання; якість життя і соціально-психологічний стан дітей з алергічними захворюваннями, організація надання їм медичної допомоги на різних рівнях сучасних ЛПЗ.

Методи дослідження: Дослідження проводилося на основі суцільного та вибіркового методів спостереження із застосуванням серійного, типологічного, механічного, медико-соціологічного, клінічного, бібліографічного методів збору інформації.

При обробці матеріалу розраховувалися відносні та середні величини і їх помилки, прогностичні коефіцієнти, коефіцієнти детермінації. Використовувались: багатомірний кластерний, регресійний (простий, множинний), кореляційний аналізи; методи математичного прогнозування та моделювання, метод системного підходу та аналізу, структурно-логічний та інші, які дозволили провести адекватну статистичну обробку.

Статистична обробка матеріалу проведена на IBM-Pentium III, з використанням пакету прикладних програм "Stadia" 6.0v.. Робота оформлена за допомогою текстового редактора “Microsoft Word”, електронних таблиць “Microsoft Excel” та інших сучасних програмно-цільових засобів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором вперше в Україні:

- встановлено дійсну поширеність алергічних захворювань серед дитячого населення міської і сільської місцевості великого промислового центру України і виявлено їх особливості на основі клінічної верифікації діагнозів. Основними з них є: більш широке поширення алергопатології серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, серед міських жителів, ніж серед сільських, у старшому віці, ніж у молодшому. Алергічні захворювання серед дитячого населення в більшості випадків носять поєднаний характер, а в структурі захворювань основну частку складають легкі клінічні форми;

- виділено адміністративні райони області, стан навколишнього середовища яких розглядається як етіологічний або пусковий механізм формування алергічних захворювань; встановлено прямий, середній, багатофакторний зв'язок між поширеністю алергії у дітей і забрудненням навколишнього середовища в області.

- на основі комплексного методичного підходу проведено оцінку якості життя дітей з алергічними захворюваннями на індивідуальному і популяційному рівнях, встановлено, що якість життя у дітей з алергічними захворюваннями має середній рівень (64,2%) й істотно залежить від ступеня тяжкості хвороби.

- розроблено універсальну інформаційно-прогностичну матрицю і модель факторів, які визначають якість життя дітей з алергічними захворюваннями, що дозволяє дати їх інтегральну оцінку і визначити їх диференційовану значимість. До основних факторів, що впливають на якість життя у дітей з алергопатологією, відносяться: обмеження, які викликані зовнішнім середовищем, обмеження фізичної активності, психо-емоційні обмеження і обмеження в рівні самостійності.

- доведено, що для дітей з алергічними захворюваннями в особливостях їх особистості характерною є перевага підозрілості, сумнівності, невпевненості, відчужденності від оточующих, встановлено, що рівень конфліктності у дітей з цими захворюваннями значно вищий, ніж у контрольній групі.

- розроблено і науково обґрунтовано систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, що забезпечує активне, динамічне спостереження за станом здоров`я дітей з цими захворюваннями.

Теоретична цінність роботи полягає в науковому обґрунтуванні і розробці системи медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, у складанні інформаційно-прогностичної матриці і математичної моделі якості життя відповідно до критеріїв ВООЗ.

Практичне значення роботи і впровадження отриманих результатів у практику:

- розроблено і науково обґрунтовано методику і інтегральну схему проведення комплексного медико-соціального вивчення алергічних захворювань у дітей, яка може використовуватися при вивченні інших захворювань;

- складена картограма поширеності алергічних захворювань серед дитячого населення дозволить органам місцевої влади й охорони здоров'я враховувати регіональні особливості їх поширення і проводити цілеспрямовані заходи по оздоровленню навколишнього середовища і первинної профілактики алергічних захворювань;

- розроблено адекватні методики вивчення й оцінки якості життя дітей з алергічними захворюваннями та інформаційно-прогностичну матрицю, що дає можливість прогнозувати рівень якості життя хворих в залежності від факторів, що впливають на нього;

- виявлено обумовлені патологією особливості особистості і визначено рівень конфліктності дітей з алергічними захворюваннями, що обґрунтовує необхідність обов`язкової участі психологів, психотерапевтів разом з лікарями алергологами, пульмонологами, лор-лікарями, дерматологами і педіатрами в профілактиці, діагностиці, лікуванні і реабілітації дітей з алергопатологією;

- виявлено організаційні недоліки при наданні медичної допомоги дітям з алергічними захворюваннями на первинному, вторинному і третинному рівнях, усунення яких буде сприяти удосконаленню лікувально-профілактичної допомоги цим дітям;

- розроблена і науково обґрунтована система медико-соціального моніторингу алергічних захворювань дозволяє цілеспрямовано проводити профілактичні і оздоровчі заходи по зниженню захворюваності, рівня інвалідності і смертності дітей з алергічними захворюваннями на індивідуальному, сімейному і популяційному рівнях.

Практичне використання пропозицій викладено в наказі МОЗ України, методичних рекомендаціях МОЗ України (3), патентах (7), нововведеннях (7) і підтверджується актами про впровадження в Харківській обласній дитячій клінічній лікарні №1, у міській дитячій клінічній лікарні № 16 м. Харкова, у ЦРЛ Харківського району Харківської області, у Харківському міському алергологічному кабінеті, у міському медичному територіальному педіатричному відді-ленні м. Макіївки Донецької області, у дитячій міській клінічній лікарні № 2 м. Полтави, а також у навчальному процесі Харківського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Буковинської державної медичної академії, Української медичної стоматологічної академії, Луганському, Донецькому державних медичних університетах.

Матеріали і результати роботи можуть широко використовуватися в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини й організації охорони здоров'я, а також у закладах післядипломної освіти лікарів.

Особистий внесок здобувача. Авторові належить ідея розробки системи медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, її наукове обґрунтування і впровадження, а також організація на базі кафедри соціальної медицини, організації й економіки охорони здоров'я ХДМУ національного центру міжнародної медичної програми "ISAAC" та керівництво ним. Автор здійснив адаптацію програми до умов України і значно її доповнив власними розробками.

Автором особисто проаналізовано вітчизняну і закордонну літературу з даної проблеми, самостійно обґрунтовано мету і програму дослідження, сформульовано методологію його проведення. Збір статистичного матеріалу проведено безпосередньо автором або під його науковим керівництвом. Самостійно проведена статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів дослідження. Дисертантом особисто написана й оформлена дисертація.

При вивченні поширеності алергічних захворювань у дітей верифікація діагнозів проведена співробітниками кафедри дитячих хвороб Харківського державного медичного університету (зав. кафедри проф. А.И. Кожем'яка) в умовах спеціалізованого алергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні №1 (головний лікар Н.Б. Зайцева), де автор проводив підготовчу роботу серед медичних працівників, батьків та їх дітей, спостерегав за детьмі, проводив санітарно-освітню роботу серед батьків і дітей. Для медичного персоналу відділення були організовані семінари по програмі "ISAAC". Консультативна допомога в статистичній обробці матеріалу зроблена завідувачем кафедри прикладної математики Харківського національного університету радіоелектроніки професором Севяшевим А.Д.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 72 наукові праці, з них 23 в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікації матеріалів дисертації (самостійних - 19 статей), 3- методичні рекомендації МОЗ України, 7 патентів України на винахід, 7 нововведень.

алергічний соціальний реабілітація профілактичний

1. Поширеність симптоматичних проявів бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту в Україні

Матеріалами дослідження послужили дані анкетування 13250 дітей або їхніх батьків, аналізу 670 контрольних карт диспансерного спостереження (ф.030/у), історій розвитку дитини (ф.112/у), медичних карт дитини (ф.026у); 1159 статистичних карт хворих, що вибули зі стаціонару (ф.066/у) і медичних карт стаціонарного хворого (ф.003/у); матеріали програмованого обстеження за спеціально розробленими картами 728 дітей з алергічними захворюваннями і 387 осіб контрольної групи.

Відповідно до поставленої мети і задач дослідження нами складено схему (таблиця 1) проведення комплексного, багатопланового, медико-соціального вивчення алергічних захворювань у дітей, що проживають у міській і сільській місцевості великої промислової області України, розроблено його методику.

Вивчення поширеності симптоматичних проявів бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту в Україні проводилося за міжнародною медичною програмою "ISAAC", а також використовувалися критерії міжнародного консенсусу по бронхіальній астмі. Методика “ISAAC” передбачає опитування дітей або їхніх батьків за стандартизованими опитувальниками з метою виявлення симптомів цих захворювань. Такі дослідження проводились у 57 країнах світу, що дало можливість одержати уніфіковані дані про поширеність симптоматичних проявів алергічних захворювань у цих країнах і провести порівняльний аналіз та картографування алергізації дитячого населення.

В Україні такі дослідження за програмою “ISAAC” вперше початі національним центром цієї програми в 1997 році, якій був організований на кафедрі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я ХДМУ (ректор університету акад. А.Я. Циганенко, зав. кафедри проф. Н.О. Галічева, координатор програми (автор даної роботи). Національним центром була проведена організаційно-методична робота (переклад методики, адаптація ії до умов України, методика була доповнена автором у зв'язку з плануванням дисертаційної роботи та інше).

У результаті проведеного дослідження встановлено, що загальна поширеність симптоматичних проявів бронхіальної астми склала 111,2 на 1000 дітей, алергічного риніту - 178,8‰, атопічного дерматиту - 55,5‰. Серед дітей міської місцевості симптоматичні прояви зустрічалися частіше, ніж сільської: відповідно астма - 125,4‰ і 98,3‰, алергічний риніт - 199,5‰ і 160,2‰, атопічний дерматит 68,6‰ і 43,8‰. (Табл. 1).

Проведене порівняння наших даних з даними 57 країн світу дозволило зробити висновок, що рівень поширеності симптоматичних проявів бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту в Україні має середньоєвропейський рівень.

Поширеність симптоматичних проявів астми серед дітей 13-14 років у різних країнах світу коливається в межах від 2,1% до 32,2%, у середньому складаючи 13,8%. В Україні цей показник склав 11,6 випадків на 100 обстежених. Подібну поширеність мають такі країни, як Естонія 10,8%, Австрія - 11,6%, Бельгія - 12,0%, Швеція - 12,9%, Німеччина - 13,5%, Франція - 13,8% і деякі інші.

Таблиця 1

Мета дослідження	Науково обґрунтувати і розробити систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей.
Об'єкт дослідження	Діти 6-7 і 13-14 років, які мешкають у м. Харкові й області, (загальний обсяг вибірки склав понад 16000 спостережень), обласний алергологічний центр, міський алергологічний кабінет, дитячі поліклініки і поліклінічні відділення дитячих об'єднаних лікарень, діти з алергічними захворюваннями.
Предмет дослідження	Бібліографічні дані про алергічні захворювання.	Епідеміологія алергічних захворювань і їх симптоматичних проявів серед дитячого населення Харківського регіону, їх картографування.	Якість життя дітей з алергічними захворюваннями.	Соціально-психологічні особливості дітей з алергічними захворюваннями	Діюча система надання МСД дітям з АЗ.	Розробка системи медико-соціального моніторингу АЗ.
Основні методи дослідження окремих предметів	1. Бібліографічний 4. Системного підходу й аналізу 5. Структурно-логічний	1. Медико-статистичний 2. Екстрополяція даних 3. Медико-соціологічний 4. Системного підходу й аналізу 5. Бібліографічний	1. Медико-статистичний 2. Медико-соціологічний 3. Математичного прогнозування 4. Математичного моделювання	1. Медико-статистичний 2. Медико-соціологічний 3. Системного підходу й аналізу	1. Медико-статистичний 2. Медико-соціологічний 3. Системного підходу й аналізу	1. Моделювання та прогнозування 2. Системного підходу й аналізу
Обсяг дослідження	Проаналізовано 601 наукове джерело, у тому числі 170 далекого зарубіжжя.	Медико-соціологічне обстеження за спеціальною анкетою 13250 дітей у віці 6-7 і 13-14 років і верифікація діагнозів у 461 дитини.	Вивчення й оцінка якості життя 743 дітей з алергічними захворюваннями.	Вивчення соціально-пихологічних особливостей та конфліктності у 756 дітей з алергічними захворюваннями та 387 дітей контрольної групи.	Соціологічне обстеження 783 дітей з АЗ; аналіз 1102 статист. карт, вибув. зі стаціонару (ф.-066/у); 670 контр. карт диспансерного спостереження (ф.030/у), історій розвитку дитини (ф.-112/у) і інш.	Розробка системи проводилася на підставі даних отриманих у процесі виконання роботи.
Отримані основні результати	Підготовлено аналітичний літературний огляд, обґрунтовано основний напрямок дослідження.	Отримано епідеміологічні дані про поширеність і тяжкість алергічних захворювань у дітей різних популяційних груп відповідно до міжнародної медичної програми "ISAAC".	Розроблено методику вивчення й оцінки якості життя дітей з алергічними захворюваннями, проведено його оцінку на індивідуальному і популяційному рівнях.	Визначено соціально-психологічні особливості особистості дітей з алергічними захворюваннями та рівень їх конфліктності. Розроблено методики їх вивчення.	Проведено аналітичну оцінку системи надання МСД дітям з алергічними захворюваннями	Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей.

Поширеність симптоматичних проявів алергічного риніту серед дітей 13-14 років у країнах знаходиться в межах від 9,8% до 66.6%. По Україні цей показник дорівнює 18,7%, у Росії - 9,8%, у Польщі - 18,3%, в Австрії - 21,6%, в Естонії - 21,9%, в Латвії - 22,3%, у Швеції - 23,0%.

Симптоматичні прояви атопічного дерматиту серед дітей вивчалися тільки в 11 країнах з 57, в основному Європейських, у тому числі в Україні. Загальна поширеність серед дітей 13-14 років коливалася в межах від 1,8% до 21,8%. В Україні її рівень склав 5,1%, у Росії - 3,9%, у Грузії - 4,6%, у Румунії - 8,3%, у Польщі - 9,3%, в Естонії - 9,3%. Показники поширеності проявів бронхіальної астми, алергічного риніту й атопічного дерматиту серед дітей молодшої групи повторюють закономірності старшої вікової групи.

2. Популяційні особливості поширеності та тяжкості перебігу алергічних захворювань у дітей

З метою встановлення дійсної поширеності цих захворювань серед дитячого населення нами, спільно з співробітниками кафедри дитячих хвороб ХДМУ, на репрезентативній вибірці дітей, що мають симптоматичні прояви алергічних захворювань, в умовах спеціалізованого алергологічного відділення ОДКЛ № 1 проведено верифікацію діагнозів.

Верифікація діагнозів показала, що чутливість анкетного методу залежить від ступеня тяжкості захворювання. Так, серед тих дітей, які мали симптоматичні прояви, що характеризують легкий ступінь бронхіальної астми, діагноз підтвердився в 86,8% випадків, середній ступінь - у 90,9%, тяжкий - у 99,9% дітей, аналогічно серед дітей з симптомами алергічного риніту - 83,0%, 90,4% і 96,1%, атопічного дерматиту - 89,6%, 92,8% і 99,9%.

На підставі верифікованих даних розраховано дійсну поширеність бронхіальної астми, алергічного риніту й атопічного дерматиту з урахуванням статі, віку і місця проживання. Загальна поширеність цих захворювань відповідно склала 98,2‰, 156,2‰ і 50,5‰ (табл. 2).

Таблиця 2. Поширеність верифікованих алергічних захворювань серед дітей області (на 1000 дітей)

Популяційні групи дітей	Нозологічні форми
	бронхіальна астма	алергічний риніт	атопічний дерматит
	Р±mр	Р±mр	Р±mр
хлопчики	111,54,0	163,84,7	49,22,7
дівчатка	86,93,3	149,74,2	51,62,6
діти 6-7 років	93,23,7	147,34,5	55,72,9
діти 13-14років	102,53,6	163,94,4	46,02,5
діти міської місцевості	110,83,9	175,44,8	62,53,1
діти сільської місцевості	86,93,4	138,94,1	39,62,3
РАЗОМ	98,22,6	156,23,2	50,51,9

При цьому відзначено, що на бронхіальну астму й алергічний риніт хлопчики хворіють частіше, ніж дівчатка. Поширеність їх серед міських дітей вірогідно вище, ніж серед сільських. Ці захворювання частіше реєструється у віці 13-14 років, ніж у 6-7 років, тобто відзначається ефект накопичення бронхіальної астми й алергічного риніту з віком. Поширеність атопічного дерматиту серед хлопчиків і дівчаток практично не відрізняється, з віком поширеність атопічного дерматиту зменшується. Серед міських дітей це захворювання реєструється частіше, ніж серед сільських.

У популяції дітей, хворих на бронхіальну астму, основну частку складали діти з легким перебігом хвороби - 85,2%, середнім - 10,7%, тяжким - 4,1%. У хворих на алергічний риніт відповідно: 52,7%, 31,9% і 15,4%, на атопічний дерматит - 61,0%, 28,3% і 10,7%.

Необхідно відзначити, що алергічні захворювання мають тенденцію до поєднаного перебігу. Так у 60,9% дітей з бронхіальною астмою та у 59,5% з атопічним дерматитом він був сумісний з іншими алергічними захворюваннями. Алергічний риніт частіше протікає в ізольованому вигляді (57,6%), ніж у сумісному (42,4%).

Нами також проведено аналіз показників поширеності алергічних захворювань в залежності від методу одержання інформації. Встановлено, що дані офіційної статистики поширеності цих захворювань у кілька разів занижені в порівнянні з дійсною їх поширеністю з урахуванням верифікації діагнозів (табл. 3).

Таблиця 3. Поширеність алергічних захворювань серед дітей області в залежності від методу збору матеріалу (на 1000 дітей)

Нозологічна форма	Методи збору інформації
	Офіційна татистика ЛПЗ	опитування батьків про наявність діагностованих в ЛПЗ захворювань	дані верифікації діагнозів
Бронхіальна астма	4,4	46,01,82	98,22,6
Алергічний риніт	1,58	57,72,03	156,23,2
Атопічний дерматит	9,38	41,71,74	50,51,9

Окрім того, це позв'язано з тим, що багато хворих не звертаються в медичні заклади з різних причин, особливо на ранніх стадіях хвороби та у легких випадках. Багато хворих після того, як їм встановлено діагноз, обстежуються в лікувально-профілактичних закладах не за місцем проживання, часто одержують необхідну медичну допомогу у приватно практикуючих лікарів чи в умовах родини. Занижує показники поширеності алергічних захворювань також відсутність чітких критеріїв діагностики, бажання керівників не погіршити показники діяльності ЛПЗ, негативне ставлення батьків до встановлення діагнозу хронічного захворювання, особливо при легкому перебігу.

Встановлення дійсного поширення захворювань серед населення має важливе практичне значення, зокрема для розрахунку потреби населення в різних видах медичної допомоги, а визначена тяжкість хвороби дозволить раціонально розподілити ресурси охорони здоров'я в залежності від рівня й надання.

Отримані дані про поширеність досліджуваної патології у міських і сільських районах дозволили нам провести картографування алергізації дитячого населення області. Для класифікації районів нами використано кластерний метод. У такий спосіб усі 36 районів Харківської області і м. Харкова були розподілені на 5 кластерів. Перший кластер об'єднав райони з мінімальним рівнем алергізації, п'ятий - з максимальним. До першого кластера було віднесено 10 сільських районів Харківської області, до другого - 7 сільських районів, до 3-го - 3 сільських райони, до 4 кластеру - 2 сільських і 3 райони м. Харкова і до п'ятого (максимальний рівень) включено - 5 сільських і 6 міських. Після цього групи районів з врахуванням кластеризації були нанесені на карту області (мал. 1). Вплив навколишнього середовища на рівень алергізації вивчено за допомогою кореляційно-регресивного аналізу. Для цього використані офіційні дані екологічної ситуації в Харківській області і власні дані поширеності алергічних захворювань у дітей області. Нами було встановлено прямий, середній, багатофакторний зв'язок між поширеністю алергії і забрудненням навколишнього середовища. Проведене картографування алергічних захворювань дозволить органам місцевої влади та охорони здоров'я враховувати регіональні особливості їхнього поширення і проводити цілеспрямовані заходи щодо оздоровлення навколишнього середовища і поліпшення здоров'я дітей.

3. Якість життя дітей з алергічними захворюваннями

Однією з основних задач нашого дослідження є розробка вітчизняної методики вивчення та оцінки якості життя дітей з алергічними захворюваннями, а також проведення індивідуальної і популяційної оцінки якості життя цих дітей. Під якістю життя слід розуміти ступінь комфортності дитини як відносно самої себе, так і в рамках свого суспільства.

В основі методики вивчення якості життя знаходиться анамнестична анкета закритого типу, що дозволяє виявляти різні обмеження у повсякденному житті дітей в наслідок їхньої хвороби. Усі обмеження, що виявляються, згруповані нами в 5 блоків: перший блок - “обмеження фізичної активності”, другий - “психоемоційні обмеження”, третій - “обмеження в рівні самостійності”, четвертий - “обмеження, викликані зовнішнім середовищем”, 5-й блок - клінічний. Клінічний блок ми розглядали самостійно, у зв'язку з тим, що саме хвороба є основою всіх досліджуваних нами обмежень.

Якість життя ми виражали у відсотках і оцінювали за наступною шкалою: низький рівень - до 30,0%, від 31 до 69,0% - середній, більше 70% - високий. Згідно з нашими даними якість життя у дітей з бронхіальною астмою, алергічним ринітом і атопічним дерматитом складає від 63,3 до 66,4%. Проведена оцінка якості життя в залежності від статі, віку, місця проживання дітей не виявила істотних розходжень у його рівнях. Але якість життя залежить від ступеня тяжкості захворювання, якщо у хворих бронхіальною астмою з легким перебігом якість життя складала 74,1%, то у дітей з тяжким перебігом - 41,1%.

З метою визначення впливу блоків обмежень на якість життя дітей з алергічними захворюваннями нами розроблено математичні моделі складових якості життя дітей з бронхіальною астмою, алергічного риніту, атопічного дерматиту на основі багатомірного регресивного аналізу. Розроблені моделі мають високий ступінь інформативності. Вони підтверджують, що нами враховано відповідно 90,2%, 91,5% і 89,2% факторів, які впливають на якості життя дітей з цими захворюваннями.

За допомогою розрахованих - коефіцієнтів регресії встановлено, що найбільш значимими факторами, які впливають на якість життя дітей з алергічними захворюваннями, є обмеження, викликані зовнішнім середовищем: для бронхіальної астми - 51,9%, алергічного риніту - 87,9%, атопічного дерматиту - 55,4%, на другому місці у дітей із бронхіальною астмою знаходяться обмеження фізичної активності - 33,1%, у дітей з алергічним ринітом - психоемоційні обмеження й обмеження фізичної активності (відповідно 5,7% і 5,9%, ), у дітей з атопічним дерматитом - психоемоційні обмеження - 27,4%.

Крім математичної моделі, нами складено прогностичні матриці з метою прогнозування якості життя при зміні її складових.

Якість життя може успішно використовуватися при уточненні діагнозу, виборі тактики ведення хворого, оцінці ефективності різних методів лікування, при розробці та оцінці програм медико-соціального моніторингу та в інших випадках.

4. Соціально-психологічні особливості дітей з алергічними захворюваннями

Важливою задачею нашого дослідження було вивчення соціально-психологічних особливостей дітей з алергічними захворюваннями. Доведено, що для особистості дітей з цими захворюваннями характерні підозрілість, сумнівність, невпевненість, відчужденність від оточуючих. Нами на підставі модифікованого автором психологічного тесту "Незакінчені речення" встановлено, що у дітей з алергічними захворюваннями рівень конфліктності значно вище, ніж у дітей контрольної групи. Загальний середній показник конфліктності у хворих дітей склав 2,47, в контрольній групі - 1,15, різниця статистично достовірна (p<0,001).

Найбільший рівень конфліктності відмічається у дітей з алергічним ринітом -2,62, потім у хворих на бронхіальну астму - 2,54 і у дітей з атопічним дерматитом - 2,24. До найбільш значимих напрямків конфліктності у дітей з алергічними захворюваннями відносяться: конфліктність стосовно друзів, до майбутнього, до протилежної статі, нереалізовані можливості, страхи, відношення до себе, відношення до свого минулого. Нами також встановлено, що при наданні медико-санітарної допомоги дітям з алергічними захворюваннями недооцінюється роль психологів та психотерапевтів у лікуванні та реабілітації дітей. Тільки 5,8% дітей відвідували психолога. Ці фахівці повинні брати регулярну активну участь у профілактичній, консультативній, лікувальній і реабілітаційній допомозі таким дітям, що має важливе практичне значення.

5. Організація медико-санітарної допомоги дітям з алергічними захворюваннями в умовах великої промислової області України

Наступною задачею було вивчення організації медико-санітарної допомоги цим дітям. Вивчення її на різних рівнях надання виявило ряд недоліків:

- у рамках первинної і вторинної медико-санітарної допомоги: дільничні педіатри вперше встановлюють діагноз алергічного захворювання тільки у 37,5% дітей; відмічається низький відсоток звернень дітей з цими захворюваннями до лікарів вузького профілю, особливо до пульномолога - 38,7% і дерматолога -33,3%; 33,5% дітей не знаходяться на диспансерному обліку; у 25,5% дітей, що знаходяться на диспансерному обліку, немає планів лікувально-оздоровчих заходів та інші.

- на третинному рівні: серед госпіталізованих у спеціалізоване алергологічне відділення відзначається великий відсоток дітей з легкою формою перебігу астми - 40,1% і середньою - 39,3%, з тяжкою формою - 20,6%, крім цього у 23,5% дітей вперше діагноз алергічного захворювання був встановлений на третинному рівні, що вказує на недоліки в діагностиці цих захворювань на первинному і вторинному рівнях. З урахуванням характеру патології, вперше діагностувати алергічне захворювання, тим більше надавати третинну високоспеціалізовану допомогу дітям з легким перебігом астми в умовах стаціонару вкрай не раціонально й економічно не обґрунтовано, що значно знижує ефективність використання ресурсів третинного рівня. Усунення виявлених недоліків дозволить більш ефективно та раціонально використовувати ресурси охорони здоров'я при наданні алергологічної допомоги дитячому населенню.

Також виявлено, що серед населення області на недостатньому рівні проводиться санітарно-просвітня робота, про що говорить низький рівень інформованості батьків і їхніх дітей що до цих захворювань. Встановлено, що багато родин не були інформовані як правильно користуватися інгалятором, спейсером чи іншим приладом (тільки 29,0% дітей і їхніх батьків можуть правильно користуватися кишеньковим інгалятором); також не володіють спеціальною дихальною гімнастикою, основами загального масажу і самомасажу, не дотримуються раціонального харчування, 56,0% батьків і їх дітей "астматиків" не можуть самостійно підбирати дозу антиастматичних препаратів з урахуванням тяжкості нападу, особливо великий відсоток серед дітей з легким перебігом астми - 73,5%.

6. Медико-соціальний моніторинг алергічних захворювань у дітей

У результаті комплексного медико-соціального дослідження нами розроблено систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, що передбачає раннє активне виявлення цих захворювань, факторів їх ризику, прогнозування ризику виникнення захворювань, вивчення якості життя дітей з цими захворюваннями на індивідуальному і популяційному рівнях; соціально-психологічних особливостей дітей, системи надання лікувально-профілактичної допомоги дітям з алергічними захворюваннями на первинному, вторинному і третинному рівнях.

Моніторинг - як науково обґрунтована система передбачає активне і динамічне спостереження за станом здоров'я населення, середовищем його мешкання, аналіз, оцінку, прогноз і розробку цілеспрямованих медико-соціальних заходів.

Концептуальна мета медико-соціального моніторингу алергічних захворювань - організація комплексного динамічного спостереження за станом здоров'я дітей з цими захворюваннями на індивідуальному, сімейному і популяційному рівнях.

За своєю суттю концептуальна мета моніторингу умовно розподіляється на:

- лікувально-профілактичні цілі: своєчасне виявлення ризиків виникнення алергічних захворювань; завчасне активне виявлення та динамічне спостереження за дітьми з алергічними захворюваннями; цілеспрямоване проведення лікувально-профілактичних заходів щодо збереження та укріплення здоров'я дітей;

- психоемоційні: поліпшення якості життя хворого; поліпшення задоволеності лікуванням;

- економічні: зменшення кількості госпіталізацій; зменшення викликів швидкої і невідкладної допомоги; забезпечення максимального співвідношення між собівартістю і якістю допомоги, що надається.

Концептуальними принципами медико-соціального моніторингу є:

- встановлення мети, задач, змісту та послідовності дій медико-соціального моніторингу відповідно до характеру й особливостей перебігу алергічних захворювань;

- сприяння збереженню і зміцненню здоров'я дитячого населення шляхом формування у них здорового способу життя;

- отримання достовірної динамічної інформації про поширеність алергічної захворюваності серед дитячого населення в регіоні, забезпечення її збереження, аналітичної обробки, створення бази даних з використанням новітніх комп'ютерних технологій;

- надання пріоритетного напрямку первинній профілактиці захворювань серед населення. З цією метою необхідно забезпечити раннє, активне виявлення факторів ризику алергічних захворювань і визначення їхньої ролі в розвитку цих захворювань у дітей;

- залучення населення, органів охорони здоров'я, держадміністрацій, інших організацій, товариств, союзів, партій у розробку і проведення заходів медико-соціального моніторингу на основі їхньої економічної доцільності.

- забезпечення раціональної загальної доступності первинної кваліфікованої алергологічної допомоги дітям. Інтеграція медико-соціального моніторингу з заходами медико-санітарної допомоги населенню й ознайомлення лікарів із системою моніторингу.

- встановлення довірливих взаємовідносин з населенням з метою отримання від нього повної інформації про алергічні захворювання, фактори ризику, що впливають на здоров'я, проведення санітарно-просвітньої роботи серед них. Переконання дітей з алергічними захворюваннями і їх батьків у тому, що їх діти можуть вести нормальне життя, таке ж, як усі здорові діти.

- забезпечення прогнозування ризику виникнення алергічних захворювань серед дитячого населення.

- у процесі реалізації медико-соціального моніторингу медичний працівник повинен домагатися, щоб хвора дитина і його батьки одержали достатні знання про алергічні захворювання, уміли надавати самодопомогу, особливо при бронхіальній астмі, були спроможні грамотно виконувати призначення лікаря.

- забезпечення населення моніторинговою інформацією на індивідуальному, сімейному і популяційному рівнях медичними працівниками з використанням засобів масової інформації.

- оцінка ефективності медико-соціального моніторингу з використанням сучасних методик.

Доведено, що для ефективної реалізації медико-соціального моніторингу за алергічними захворюваннями він повинен проводитись активно, динамічно, довгостроково і вирішувати такі задачі:

- одержання достовірної динамічної інформації про поширеність алергічної захворюваності серед дитячого населення в регіоні.

- збереження інформації з метою створення бази даних, аналітична обробка її, оформлення документації.

- картографування дитячої алергопатології на фоні забруднення навколишнього середовища з метою розробки цілеспрямованих заходів щодо її оздоровлення.

- виявлення факторів ризику алергічних захворювань і визначення їхньої ролі в розвитку цих захворювань у дітей.

- прогнозування ризику виникнення алергічних захворювань серед дитячого населення.

- розробка і реалізація ефективних науково обґрунтованих програм боротьби з алергічними захворюваннями серед дитячого населення й оцінка ефективності медико-соціального моніторингу.

Організаційна схема пропонованого нами медико-соціального моніторингу містить у собі: структуру, процес дії, області використання, результативність. При ретельному виконанні усіх складових схеми будуть досягнуті найкращі результати медико-соціального моніторингу.

Результативність медико-соціального моніторингу може бути оцінена за такими критеріями: якість життя дітей з алергозами, незаплановані візити до амбулаторно-поліклінічних закладів, виклики швидкої і невідкладної медичної допомоги, незаплановані випадки госпіталізації, кількість планових відвідувань амбулаторно-поліклінічних закладів.

Дані, отримані за допомогою медико-соціального моніторингу, дозволять провести картографування алергічних захворювань, забезпечити раціональне планування і підготовку медичних працівників, розрахунок потреб дітей в амбулаторно-поліклінічній і стаціонарній медичній допомозі, ефективно проаналізувати діяльність установ охорони здоров'я, забезпечити формування банку даних на регіональному і національному рівнях, розробити різні програми боротьби з алергічними захворюваннями, а також забезпечити їх менеджмент.

Упроваджена система медико-соціального моніторингу дозволить: підвищити якість надання медичної допомоги, знизити рівень захворюваності, інвалідності і смертності дітей від алергічних захворювань, удосконалити первинну і вторинну профілактику цих захворювань, сприяти ефективній реабілітації дітей.

Висновки

В результаті виконання актуальної медико-соціальної проблеми в рамках міжнародної програми "ISAAC" вперше в Україні науково обґрунтована і розроблена система медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, яка є основою інтегральної профілактики цих захворювань на індивідуальному, сімейному і популяційному рівнях та визначає основні напрямки дій лікувально-профілактичних закладів по цій проблемі з урахуванням національних програм "Діти України" (1996), "Здоров'я нації" (2002) та Закону України "Про охорону дитинства" (2001).

1. У результаті верифікації діагнозів на основі скринінгової діагностики встановлено, що дійсна поширеність алергопатології серед дітей значно відрізняється від офіційно зареєстрованої й істотно її перевищує. Рівень поширеності бронхіальної астми серед дітей складає 98,2±2,6‰, алергічного риніту - 156,2±3,2‰, атопічного дерматиту - 50,5±1,9‰. Виявлено характерні особливості поширеності алергічних захворювань у дітей за статтю, віком і місцем проживання: бронхіальна астма й алергічний риніт вірогідно частіше поширені серед хлопчиків і з віком відзначається їх "накопичення", у той час як поширеність атопічного дерматиту з віком зменшується, розходжень у хлопчиків і дівчинок не виявлено. При цьому алергічними захворюваннями частіше хворіють діти, що проживають у міській місцевості.

2. Розроблено класифікацію типів алергізації і розраховано індекси нозометричної алергізації (ІНА). Тип А - ізольований перебіг бронхіальної астми, алергічного риніту й атопічного дерматиту, їхні показники відповідно рівні: 39,1±1,6‰, 90,0±2,4‰, і 20,4±1,2‰. Тип В - сполучення двох нозологічних форм: бронхіальна астма + алергічний риніт - 42,9±1,7‰; бронхіальна астма + атопічний дерматит - 6,6±0,7‰, алергічний риніт + атопічний дерматит - 13,8±1,0‰. Тип С - сполучення трьох нозологічних форм - 9,6±0,8‰, який характеризується найбільш несприятливим прогнозом.

3. Встановлено прямий, середньої і високої сили кореляційний зв'язок між екологічними характеристиками навколишнього середовища (агроекологічними, аероекологічними, гідроекологічними) і рівнем алергічної захворюваності дітей і на цій основі проведено картографування її поширеності серед дітей, що проживають у міській і сільській місцевості. Показник алергізації дитячого населення у вивченій області у 67,2% випадків визначається впливом факторів навколишнього середовища, половину з яких (51,4%) займають аероекологічні фактори. Згідно з даними картографування встановлено адміністративні райони, стан навколишнього середовища яких розглядається як етіологічний або пусковий механізм формування алергічних захворювань.

4. Встановлено, що якість життя дітей з алергічними захворюваннями в середньому складає 64,2% і коливається в межах від 63,0% до 66,4% залежно від нозологічної форми. До основних факторів, що знижують якість життя, відносяться: обмеження фізичної активності, психо-емоційні обмеження, обмеження в рівні самостійності й обмеження, викликані зовнішнім середовищем: при бронхіальній астмі вони складають - 90,2%, алергічному риніті - 91,5%, алергодерматозах - 89,2% обмежень. На основі отриманих даних вперше в Україні розроблені методики вивчення й оцінки якості життя дітей з алергічними захворюваннями, складено універсальну інформаційно-прогностичну матрицю і математичну модель факторів, що визначають якість життя цих дітей.

5. Доведено, що у дітей з алергічними захворюваннями спостерігаються зміни в їх особистості, для яких характерна перевага підозрілості, сумнівності, невпевненості, відчужденності від оточуючих. З цим пов'язано також, що на фоні перебігу захворювання рівень конфліктності у дітей з алергічними захворюваннями значно вищий, ніж в контрольній групі. Показник конфліктності у дітей з алергопатологією склав 2,47, проти 1,15 у контрольній групі (p<0,001). Найбільший рівень конфліктності відзначається у дітей з алергічним ринітом (2,62), потім у хворих на бронхіальну астму (2,54) і на атопічний дерматит (2,24). До найбільш значимих напрямків конфліктності в даній категорії хворих відносяться: конфліктність стосовно друзів, до майбутнього, до протилежної статі, нереалізовані можливості, страхи і побоювання, ставлення до себе, ставлення до свого минулого. Виявлені зміни соціально-психологічних особливостей особистості хворих дітей науково обґрунтовують необхідність обов`язкової участі в спостереженні за дітьми з алергічними захворюваннями лікарів-психологів і психотерапевтів з метою своєчасної корекції психологічного статусу, що сприятиме покращенню лікування та реабілітації дітей.

6. Встановлено, що при наданні медико-санітарної допомоги дітям на первинному і вторинному рівнях дільничні педіатри діагностують алергічні захворювання тільки в 37,5% випадків; виявлено недостатню кількість звернень хворих до лікарів вузького профілю (до пульмонолога - 38,7%, дермато-лога -33,3%, лор-лікаря - 63,0%); при цьому недооцінюється роль психологів і психотерапевтів (їх відвідувало 5,8% хворих дітей); диспансерним спостереженням охоплено 66,5% дітей, при цьому у 27,1% випадків відзначено порушення його термінів: найчастіше при алергодерматозах і алергічному риніті (до 45,8%). Лише у 12,6% дітей диспансерне спостереження було комплексним і відповідало сучасним вимогам.

7. На третинному рівні виявлено, що у 23,5% дітей діагноз алергічного захворювання був вперше встановлений в умовах спеціалізованого алергологічного відділення, у 22,0% хворих відзначено розбіжність діагнозів при направленні до стаціонару і заключним діагнозом, що вказує на необхідність подальшого удосконалення надання медичної допомоги дітям з алергопатологією на первинному і вторинному рівнях. Встановлено, що ресурси третинного рівня надання медичної допомоги використовуються нераціонально, про що свідчить госпіталізація дітей у спеціалізоване відділення в 80% випадків з легким і середнім ступенем тяжкості алергічних захворювань.

8. Виявлено низький рівень санітарно-просвітньої роботи серед батьків і дітей з алергопатологією. Встановлено, що 54,5% родин до появи у дитини бронхіальної астми не мали ніякої інформації про цю патологію, багато батьків і дітей не були інформовані про правила користування інгалятором, спейсером або іншими приладами індивідуального користування (33,0%), не володіють навичками спеціальної дихальної гімнастики (53,8%), основами загального масажу і самомасажу (44,3%), не дотримуються раціонального харчування (29,0%). З урахуванням цього визначені направлення і резерви гігієнічннного виховання населення по підвищенню медичної активності, формуванню здорового способу життя, перш за все в діяльності сімейного лікаря.

9. На основі комплексного медико-соціального дослідження розроблено систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, яка містить у собі ціль, загальні концептуальні принципи, задачі і механізм їх реалізації. Для реалізації цієї системи розроблений пакет документів і оціночних таблиць. Дані, отримані за допомогою медико-соціального моніторингу, дозволять провести картографування алергічних захворювань, розрахунок потреб в амбулаторно-поліклінічній і стаціонарній медичній допомозі дітям, аналізувати діяльність закладів охорони здоров'я, забезпечити формування банку даних на регіональному і національному рівнях, розробити диференційовані програми боротьби з алергічними захворюваннями і також забезпечити їх менеджмент.

10. Розроблена науково обгрунтована модель медико-соціального моніторингу передбачає раннє активне виявлення цих захворювань, формування банку даних, виявлення факторів ризику алергічних захворювань, прогнозування ризику їх виникнення, застосування моніторингової інформації в охороні здоров'я. Оцінка ефективності моніторингу основана на оцінці якості життя дітей з алергічними захворюваннями на індивідуальному і популяційному рівнях.

Література

1. Огнев В.А. Эпидемиология аллергии у детей: история и методология изучения по международной программе “ISAAC” // Врачебная практика. - 1999. - №1. - С. 41-43.

2. Огнев В.А. Астма и аллергия у детей: практическая реализация эпидемиологического подхода к изучению в двух сотрудничающих “ISAAC” - центрах Украины // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 1. - С. 97-99.

3. Огнев В.А., Шкляр С.П. Астма и аллергия у детей: эпидемиологические технологии и мониторинг // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - №4. - С. 54-56.

4. Поширеність алергічних захворювань серед дітей, які проживають в умовах з різним ступенем забруднення навколишнього середовища / Огнєв В.А., Галічева Н.О., Малоштан А.Я., Бережной В.П., Рубінський Н.Д., Пінчук Л.Н., Петрова З.П., Горяїнова А.Н., Шмуліч В.К. // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - №2. - С. 428-429.

5. Огнєв В.А. Міжнародне дослідження астми та алергії -“ISAAC”: поширеність та тяжкість симптоматичних проявів астми в популяції дітей Харківського регіону // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №1. - С. 101-103.

6. Огнєв В.А. Міжнародне дослідження астми та алергії -“ISAAC”: поширеність та тяжкість симптомів астми серед сільських дітей // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - №1. - С. 225-226.

7. Огнєв В.А. Якість життя дітей з астмою: обмеження у повсякденному житті. // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №2. - С. 88-89.

8. Огнєв В.А., Галічева Н.О., Воронцов М.П. Вивчення поширеності та тяжкість симптомів астми серед міських дітей за програмою - “ISAAC” // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2000 р. - № 2. - С. 27-31.

9. Огнєв В.А. Міжнародне дослідження астми та алергії -“ISAAC”: поширеність та тяжкість проявів екземи в популяції дітей регіону // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №2. - С. 145-149.

10. Огнєв В.А. Міжнародне дослідження астми та алергії -“ISAAC”: поширеність та тяжкість проявів алергічного риніту в популяції дітей регіону // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №3. - С. 149-152.

11. Огнєв В.А. Контент-аналіз поширеності астми, алергічного ринокон'юнктивіту та екземи серед дітей різних регіонів світу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2000р. - № 4. - С. 20-26.

12. Огнєв В.А. Астма та алергія: нозотопографія алергізації дітей Харківського регіону // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №4. - С. 129-132.

13. Огнєв В.А. Нові технології в медицині: якість життя дітей, хворих на бронхіальну астму // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2001. - № 4. - С. 20-24.

14. Огнєв В.А. Епідеміологічні особливості поєднаних клінічних варіантів алергічних захворювань серед дітей Харківського регіону // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №4. - С. 161-154.

15. Огнєв В.А. Медико-соціальні аспекти якості життя у дітей з алергічним ринітом // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - №4. - С. 147-150.

16. Огнєв В.А. Регіональний медико-соціальний моніторинг алергічних захворювань у дітей // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2002. - № 4, С. 28-32.

17. Воронцов М.П., Галічева Н.О., Огнєв В.А. Довкілля в аспекті алергізації дітей регіону: медико-екологічний підхід // Довкілля та здоров'я - 2002р. - № 3. - С. 24-27.

18. Огнєв В.А. Якість життя дітей, хворих атопічним дерматитом: методика, оцінка та прогнозування // Сб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - розділ: атопічний дерматит та крапів'янка. - 2002. - випуск 11. - кн. 2. - С. 553-558.

19. Огнєв В.А. Особистісні аспекти дітей, хворих алергічними захворюваннями в умовах великого промислового центра // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - серія "Медицина". - 2002. - випуск 4. - № 546 - С. 112-115.

...