Клініко-експериментальне обґрунтування лікування внутрішньосуглобових переломів на фоні дії шкідливих факторів металургійного виробництва

На основі аналізу результатів дослідження можна сформулювати концепцію щодо відновлення функції суглоба після внутрішньосуглобового перелому в умовах дії шкідливих факторів металургійного виробництва.

ВИСНОВКИ

1. Подано експериментально-теоретичне обґрунтування та розроблено новий науковий напрямок в рішенні проблеми лікування внутрішньосуглобових переломів на основі вивчення морфогенезу та репаративного хондро-, остеогенезу, в умовах дії на організм шкідливих факторів металургійного виробництва, і запропонованих методів малоінвазивного оперативного втручання з раціональною позаосередковою фіксацією відламків у сполученні з медикаментозною хондро- та остеотропною терапією з урахуванням стадійно-часових характеристик репаративного процесу.

2. Дія комплексу шкідливих хімічних речовин металургійної промисловості (SiO₂; SO₂; CO₂; NO₂, фенол, алюмінієвий пил) викликає у суглобовому хрящі білих лабораторних щурів розвиток дистрофічних змін, що відповідають I стадії остеоартрозу, а у кістковій тканині - остеопенічні порушення.

3. Ацетат свинцю (інтоксикація щурів дозою 100 мг/кг на протязі 3 міс.) накопичується в капсулах хондроцитів зони гіпертрофованого хряща і змінює їх структурну організацію. Відмічено порушення процесу кальцифікації суглобового хряща. У кістковій тканині підвищується щільність цементних ліній, знижується ширина остеоїда на поверхні кісткових трабекул, що свідчить про порушення процесів мінералізації та кісткоутворення.

4. Процес загоєння кістково-хрящової дефекту (глибина - 2 мм, діаметр - 2 мм у виростку дистального відділу стегнової кістки білих лабораторних щурів) має характерні для даного типу ушкодження стадійно-часові характеристики: формування грануляційної тканини з високою щільністю клітин фібробластичного диферону - 7 доба; утворення фіброретикулярної тканини та хондроїда з активізацією остеогенезу у ділянці дна дефекту - 21 доба; стадія утворення волокнистого хряща, що перемежовується з гіаліновою хрящовою тканиною, та формування сітки новоутворених кісткових трабекул у ділянці кісткового дефекту - 45 доба.

5. Дія ацетату свинцю і комплексу шкідливих хімічних речовин металургійного виробництва порушує стадійно-часові показники репаративного процесу в зоні кістково-хрящового дефекту. На початковій стадії загоєння уповільнюється процес диференціації клітин репаративної бластеми, про що свідчить низька щільність клітин фібробластичного диферону у грануляційній тканині. На наступних стадіях репаративного процесу знижені площі, що займає волокнистий хрящ. Не виявлено утворення гіалінової хрящової тканини. Дія вказаних факторів пригнічує репаративні потенції кісткової тканини, що визначається зсувом у часі (у порівнянні з контролем) утворення кісткового регенерату у ділянці дна кісткового дефекту. Повної регенерації в ділянці травматичного ушкодження не відбувається.

6. Травматичні ушкодження суглобів щурів на фоні тривалої інтоксикації організму шкідливими хімічними речовинами (сполуки свинцю, SiO₂; SO₂; CO₂; NO₂, фенол, алюмінієвий пил) посилюють дистрофічні та деструктивні зміни у суглобовому хрящі та кістці, які прилягають до ділянки дефекту та на відстані від нього.

7. У пацієнтів, які знаходилися під впливом шкідливих факторів металургійного виробництва, внутрішньосуглобові переломи нижніх кінцівок виявлялися на фоні остеопенії та остеопорозу та у 60%-70% хворих (в залежності від локалізації перелому) виникали від дії непрямої низькоенергетич ної травми.

8. Розроблений стержневий апарат і методика його використання при внутрішньосуглобових переломах проксимального відділу стегнової кістки забезпечує малоінвазивний та надійний остеосинтез відламків.

9. Розроблена методика лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального та дистального відділів гомілки з використанням зовнішнього стержневого апарата дозволяє шляхом малоінвазивного втручання (з мінімальною травматизацією капсульно-зв'язкового апарату суглобів) здійснювати раннє функціональне навантаження ушкодженого суглоба.

10. Запропонований комплекс лікування внутрішньосуглобових ушкоджень нижніх кінцівок, що містить розроблені методики функціонального остеосинтезу в поєднанні з медикаментозною терапією (остео- та хондропротекторної дії), підвищує ефективність лікування хворих і забезпечує у віддалені терміни добрий результат у 77%, 88% та 80% пацієнтів з внутрішньосуглобовими переломами ділянки кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів, відповідно.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Побел А.Н. Структурно-метаболические нарушения в костной ткани под влиянием вредных экологических факторов среды //Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / Под ред. Коржа Н.А., Поворознюка В.В., Дедух Н.В., Зупанца И.А. - Харьков, Золотые страницы, 2002. - С. 66-71.

2. Дедух Н.В., Побел А.Н., Маколинец В.И. Остеохин в профилактике и лечении остеопороза // Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / Под ред. Коржа Н.А., Поворознюка В.В., Дедух Н.В., Зупанца И.А. - Харьков, Золотые страницы, 2002. - С. 242-248. Особистий внесок автора: на основі вивчення та аналізу літературних джерел виявлені основні механізми дії остеохіну на кісткову тканину. Виконані клінічні дослідження стосовно прояву остеопорозу у 41 хворого. Проведено аналіз лікування остеопорозу остеохіном у цих хворих. Зроблені узагальнення та висновки.

3. Зупанец И.А., Корж Н.А., Дедух Н.В., Коваленко В.Н., Мальцев В.И., Ефимцева Т.К., Галицкая А.К., Хвисюк А.Н., Филиппенко В.А., Мохорт Н.А., Бездетко Н.В., Безуглая Н.П., Побел А.Н., Тимошенко О.П., Шаповалова Т.Н. Методические рекомендации по экспериментальному исследованию и клиническому изучению противоартрозных (хондромодулирующих) лекарственных средств/ Под ред. д.м.н., проф. П.И.Середы. - К.-Х: Видавництво Української фармацевтичної академії, 1999. - 56 с. Особистий внесок автора: розроблено індивідуальну карту хворого для кінічної оцінки впливу препаратів з хондромодулюючим ефектом. Запропоновані диференційні критерії оцінки ефективності та безпеки застосування препаратів у клінічних умовах для аналізу результатів лікування хворих з остеоартрозом.

4. Зупанець І.А., Худяк Ю.О., Шаповалова Т.М., Побєл А.М. Медикаментозна терапія остеоартрозу: стан проблеми і перспективи її розвитку // Клінічна фармація. - 1997. - Т. 1, № 1. - С. 9-11. Особистий внесок автора: підібрано та узагальнено літературу з проблеми. Визначені основні тенденції стану проблеми використання хондромодулюючих медикаментозних препаратів та намічені перспективи їх застосування.

5. Побел А.Н. Действие химических токсикогенов на костную и хрящевую ткани. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 2. - С. 143-147.

6. Побел А.Н. Влияние химических факторов металлургического производства на костную и хрящевую ткани // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №19. - С.86 - 89.

7. Коструб А.А. , Побел А.Н., Поляченко Ю.В. Регенерация костной и хрящевой тканей в условиях интоксикации свинцом // Проблеми остеології. - 1999. - Т. 2, № 4. - С. 44-49. Особистий внесок автора: проведені екпериментальні дослідження на щурах, узагальнив дані щодо гістологічних змін хрящової та кісткової тканин білих щурів в умовах інтоксикації свинцем. Зроблені висновки та запропоновані рекомендації.

8. Побел А.Н. Лечение внутрисуставных переломов на фоне действия токсикогенов металлургического производства // Український медичний альманах. - 1999. - Т.2 - №2. - С. 167-171.

9. Pobel A.N. Peculiarities in regeneration of osteochondral wound in animals after effect of chemical toxicogenes of metallurgical production //School of Fundamental Medicine Journal. - 1999. - Vol. 5, № 2. - P. 15-18.

10. Побєл А.М., Квашенин А.В. Фармакотерапія у лікуванні хворих з внутрішньосуглобовими переломами // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 2. - С. 81- 84. Особистий внесок автора: розробив в експерименті, обґрунтував необхідність застосування комплексу медикаментозної терапії у хворих із внутрішньосуглобовими переломами нижніх кінцівок, провів порівняльний аналіз найближчих та віддалених результатів лікування хворих. Зроблені висновки.

11. Коструб О.О., Литовченко В.О., Березка М.І. , Власенко В.Г., Павлишин Ю.І., Побєл А.М. Зміни гормонального стану при ускладненому перебігу репаративного остеогенезу після множинних та поєднаних переломів довгих кісток // Проблеми остеології. - 2000. - Т. 3, № 4. - С. 35-36. Особистий внесок автора: підібрано групи хворих та проведено лікування за допомогою апаратів зовнішньої фіксації.

12. Побєл А.М., Амро Т.А. Комплексне лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу гомілки // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2001. - №3. - С. 78-80. Особистий внесок автора: виконав операції у хворих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу гомілки, розробив схему проведення стержнів. Проведено аналіз результатів лікування.

13. Побел А.Н., Малышкина С.В. Особенности организации костной ткани у животных, подвергавшихся действию факторов металлургического производства // Проблеми остеології. - 2001. - Т. 4, № 1-2. - С. 120-121. Особистий внесок автора: проведено експериментальне дослідження щодо інтоксикації тварин (білих щурів) в цехах металургійного заводу з підвищеним вмістом токсикогенів (сполуки свинцю, SiO₂; SO₂; CO₂; NO₂, фенол, алюмінієвий пил). Проаналізовані та вивчені особливості організації кісткової тканини по гістологічним препаратам.

14. Михайлов С.Р. Побел А.Н., Амро Т.А. Исследование основных параметров нового аппарата внешней фиксации // Український медичний альманах. - 2001. - №2. - С. 56 - 60. Особистий внесок автора: наведене експериментальне обгрунтування для застосування нового апарата зовнішньої фіксації у клінічних умовах.

15. Побєл А.М., Ковбасенко Л.А., Кляцький Ю.П., Пелещук І.Л., Гордієнко Ю.А., Амро Т.А. Особливості лікування післятравматичного остеомієліту проксимального кінця гомілки в жінок у постменопаузальному періоді//Проблеми остеології. - 2002. - Т.5, N 2-3. - С.89-91. Особистий внесок автора: підібрані групи хворих та проведено хірургічне лікування.

16. Побел А.Н., Амро Т.А., Побел Е.А. Применение стержневого аппарата внешней фиксации в лечении переломов шейки бедренной кости// Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, №1. - С. 124-128. Особистий внесок автора: прооперував 18 хворих із внутрішньосуглобовими переломами шийки стегнової кістки із застосуванням стержневого апарату. Вивчив найближчі та віддалені результати в цій групі хворих.

17. Побел А.Н. Применение стержневых аппаратов в лечении внутрисуставных переломов коленного сустава // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. - 2002. - № 4. - С. 70-72.

18. Побел А.Н. Опыт лечения внутрисуставных переломов проксимального отдела большеберцовой кости // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - № 3. - 2002. - С.70-73.

19. Побел А.Н., Амро Т.А., Побел Е.А. Оперативное лечение около- и внутрисуставных переломов дистального отдела костей голени // Вісник травматології, ортопедії та протезування. - №4 (35). - 2002. - С.60-63.

Особистий внесок автора: виконав оперативне лікування хворих із застосуванням стержневого апарата Амро, розробляв схеми проведення стержнів.

20. Побел А.Н., Амро Т.А., Побел Е.А. Чрескостный остеосинтез при лечении переломов проксимального отдела бедренной кости у пожилых больных с высоким хирургическим риском // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, №3. - С.109-111. Особистий внесок автора: виконав операції й проаналізував стан хворих; приймав участь в розробці комплексів перед- і післяопераційного ведення хворих.

21. Побел А.Н., Амро Т.А., Побел Е.А. Комплексное лечение внутрисуставных переломов голеностопного сустава // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, № 4. - С. 98-100. Особистий внесок автора: проведено оперативне втручання, аналіз віддалених результатів.

22. Дедух Н.В., Нікольченко О.А., Побєл А.М. Регенерація кісткової тканини при остеопорозі (експериментальне дослідження) // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6, № 2. - С. 66-69. Особистий внесок автора: проведені та узагальнені результати експерименту на тваринах.

23. Ковбасенко Л.А., Побел А.Н., Пелещук И.Л., Амро Т.А. Лечение переломов новым стержневым аппаратом // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. К.: Випуск 11. - Книга 1. - 2002. - С.373-378. Особистий внесок автора: виконав із виконанням запропонованого апарату операції у 51 хворого із внутрішньосуглобовими й діафізарними переломами.

24. Пристрій для компресійного остеосинтезу при оперативному лікуванні ушкоджень проксимального відділу стегна. Патент на винахід № 38701 А, 7 А61В17/56 / Побел А. М., Амро Т.А. (UA). - № 2000085039; Заяв. 28.08.2000; Надрук. 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р.

25. Спосіб лікування внутрішньосуглобних переломів колінного і гомілковостопного суглобів. Деклараційний патент на винахід № 56027 А, 7 А61В17/58 / Побєл А. М., Коструб О.О., Побєл Е.А. Амро Т.А. (UA). - № 2002087067; Заяв. 29.08.2002; Надрук. 15.04.2003, Бюл. № 4, 2003 р.

26. Побел А.Н. Хирургическое лечение дегенеративно-дистрофических поражений головки бедренной кости // Тезисы докладов 55-й итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 22 и 24 ноября 1994 г. - Запорожье, 1996. - С. 97-98.

27. Побєл А. М. Реваскуляризация в комплексном лечении дегенеративно-дистрафичных поражений головки бедренной кости // Тезисы докладов 56-й итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 28 и 30 ноября 1994 г. - Запорожье, 1996. - С. 77-79.

28. Побєл А.М. Вплив несприятливих екологічних факторів металургійної промисловості на перебіг відновлюючих процесів при внутрішньосуглобових пошкодженнях в експерименті // Наукові праці Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, присвячені 70-річному ювілею інституту. - Запоріжжя, 1996. - С. 119-120.

29. Ковбасенко Л.А., Побєл А.М., Квашенин А.В. К вопросу об оптимизации репаративных процессов при внутрисуставных переломах //Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів по матеріалам 60-ої підсумкової науково-практичної конференції. - Запоріжжя, 1999. - С.47-48. Особистий внесок автора: розроблено методи комплексної медикаментозної терапії при внутрішньосуглобових ушкодженнях та проведено аналіз віддалених результатів.

30. Побєл А. М. Лікування та профілактика дегенеративно-дистрофічних явищ при внутрішньосуглобових переломах // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів по матеріалам 61-ої підсумкової науково-практичної конференції. - Запоріжжя, 2000. - С.82-83. Особистий внесок автора: запропонована та обгрунтована ідея створення пристрою.

31. Побел А.Н., Пелещук И.Л., Амро Т.А., Побел Е.А., Кляцкий Ю.П. Чрескостный остеосинтез стержневым аппаратом внешней фиксации при переломах длинных костей // Наук.-практ. конф., присвячена 25-річчю кафедри ХМАПО. - Харків, 2003. - С. 139-140. Особистий внесок автора: виконав оперативне лікування хворих із застосуванням стержневого апарата при внутрішньосуглобових переломах колінного і гомілковостопного суглобів.

32. Побел А.Н., Амро Т.А., Побел Е.А Внеочаговий остеосинтез внутрисуставных переломов коленного и голеностопного суставов стержневым аппаратом // Наук.-практ. конф., присвячена 25-річчю кафедри ХМАПО. - Харків, 2003. - С. 285-287. Особистий внесок автора: виконав оперативне лікування хворих із застосуванням стержневого апарата, розробляв схеми проведення стержнів.

АНОТАЦІЯ

Побєл А.М. Клініко-експериментальне обґрунтування лікування внутрішньосуглобових переломів на фоні дії шкідливих факторів металургійного виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2004

У дисертації розроблено новий напрямок у вивченні дії шкідливих факторів середовища та лікуванні внутрішньосуглобових ушкоджень у потерпілих, які підлягали впливу факторів металургійного виробництва. В експериментальних умовах на щурах доведено, що під впливом шкідливих факторів металургійного виробництва порушуються стадійно-часові характеристики репаративного хондро-, остеогенезу, що обумовлює специфіку медикаментозної корекції порушень.

Клінічні дослідження базуються на лікуванні 254 хворих з внутрішньосуглобовими переломами кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів, які були мешканцями м. Запоріжжя та довготривалий термін працювали на металургійному виробництві й мешкали у районах міста, де гранично допустима концентрація окислу вуглецю, сірки, азоту, кремнію, фенолу та свинцю перевищувала норму в 1,8-5 раз. Для фіксації внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу стегнової кістки розроблено стержневий апарат (патент України № 38701 А). Для лікування переломів виростків великогомілкової кістки розроблена методика з використанням модульної конструкції стержневого апарату (патент Україны № 30750). Результати порівняльної оцінки найближчих та віддалених результатів лікування хворих з внутрішньосуглобовими переломами ділянки гомілкостопного суглоба довели, що в основній групі має місце вищий процент задовільних результатів та більш низький процент незадовільних результатів порівняно з контрольною групою (Р<0,05). Отримані нами дані свідчать, що відновлення функції колінного чи гомілковостопного суглоба після внутрішньосуглобових переломів можуть бути обумовлені ранньою функцією суглобу у посттравматичному періоді та використанням комплексної медикаментозної терапії по розробленій схемі.

Ключові слова: внутрішньосуглобові переломи, шкідливі фактори металургійного виробництва, клінічні, експериментальні дослідження.

АННОТАЦИЯ

Побел А.Н. Клинико-экспериментальное обоснование лечения внутрисуставных переломов на фоне действия вредных факторов металлургического производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М.И. Ситенко АМН Украины, Харьков, 2004.

В диссертации разработано новое направление в изучении действия вредных химических факторов и лечения внутрисуставных переломов у пострадавших, которые находились под длительным влиянием факторов металлургического производства. В экспериментальных условиях на крысах доказано, что действие свинца и факторов металлургического производства нарушает динамику формирования регенерата. При обоих видах интоксикации на ранние сроки в костно-хрящевой ране нарушена дифференцировка клеток, что сопровождается сохранением в зоне повреждения обширных территорий грануляционной и рыхлой соединительной тканей. Значительно снижены темпы формирования костной ткани в области дна дефекта, особенно у животных с интоксикацией свинцом. В суставном хряще, на отдалении от костно-хрящевой раны, у животных опытных групп отмечено развитие изменений, характерных для начальных стадий остеоартроза. Данные исследования свидетельствуют о том, что в комплексной схеме лечения пациентов необходимо использовать препараты хондро- и остеотропного действия.

Клинические исследования основаны на опыте лечения 254 больных с внутрисуставными переломами области тазобедренного, коленного и голеностопного суставов. Эти пациенты были жителями г. Запорожья, которые продолжительное время (5 лет и более) работали на металлургическом производстве и проживали в районах города, где предельно допустимая концентрация окиси углерода, серы, азота, кремния, фенола и свинца превышала норму в 1,8-5 раз. Для оценки влияния применяемой нами медикаментозной терапии больные были разделены на контрольную и основную группы, последние в послеоперационном периоде получали по определенной схеме хондро- и остеотропные препараты, нестероидные противовоспалительные препараты и препараты, улучшающие микроциркуляцию. Для характеристики переломов мы использовали классификацию по системе АО. Для фиксации внутрисуставных переломов проксимального отдела бедренной кости разработан стержневой аппарат (патент Украины № 38701 А). Предложенная конструкция внешнего аппарата обеспечивает фиксацию стержней, введенных в шейку и головку бедренной кости, к внешней опоре в необходимом положении, возможность поддержания компрессии отломков в процессе лечения, дает возможность рационально расположить стержни в диафизарной части бедренной кости в зависимости от анатомических особенностей этой области и антропометрических данных пациента, способствует поддержанию системы “аппарат-отломки” в определенном напряжении за счет перемещения ползуна, что обеспечивает стабильность в процессе функциональной активности пациента. Для лечения переломов мыщелков большеберцовой кости разработана методика с использованием модульной конструкции стержневого аппарата (патент Украины № 30750 А). Эффективность лечения больных оценивали по клиническим признакам течения послеоперационного периода, исследовали динамику восстановления движений в поврежденном суставе. У больных основной группы в период 8 - 12 недель после операции отмечали больший объем движений и более быстрый темп их восстановления, по сравнению с контрольной группой. У пациентов с переломами проксимального отдела костей голени типа 43С1, 43С2, 43С3 , у которых использовали собственную методику фиксации отломков с помощью стержневого аппарата, и комплекс медикаментозного лечения остео- и хондропротекторами, отмечали восстановление амплитуды движений в коленном суставе в значительно больших пределах по сравнению с больными, которым такого медикаментозного лечения не проводили. У больных с переломами дистального отдела голени динамика восстановления функции голеностопного сустава представлена для пациентов основной и контрольной групп с повреждениями 43С1 - 43С2, которым выполнено открытое или закрытое вправление отломков и фиксация их стержневым аппаратом. Полученные данные показали, что у больных основной группы уже с первых недель отмечается больший объем движений, чем у пациентов контрольной группы. Этот факт мы объясняем возможностью ранней функции сустава и влиянием комплекса медикаментозной терапии. Отдаленные результаты лечения больных оценивали балльной системой, предложенной А.Н. Поливодой (1993). Схема включает следующие восемь основных клинико-рентгенологических показателей: боль в суставе, состояние консолидации фрагментов, конгруэнтность поверхностей сустава, функция сустава, трофика тканей области сустава, отек конечности, функциональная пригодность конечности, патологические дистрофические и деструктивные изменения в суставе. Полученные данные показывают статистически значимые различия между частотой хороших и удовлетворительных результатов в основной и контрольной группах больных. Установлено, что восстановление функции коленного и голеностопного суставов после внутрисуставного перелома может быть обусловлено обеспечением ранней функции сустава в посттравматическом периоде и использованием комплексной медикаментозной терапии по разработанной нами схеме.

Ключевые слова: внутрисуставные переломы, вредные факторы металлургического производства, клинические, экспериментальные исследования.

SUMMARY

Pobel A.N. The clinical and experimental research of treatment of intraarticular fractures at effecting of the harmful metallurgical factors. - Manuscript.

Thesis for submittance of a doctor of medical sciences degree in speciality 14.01.21 - traumatology and orthopedics. Sitenko Institute of Spine and Joint Pathology Academy of Medical Sciences of the Ukraine, Kharkov, 2004.

In the thesis the recent trend in analysis of effecting of the harmful factors and treatment of patients with intraarticular fractures is designed, which one were under long-lived influencing of the factors of metallurgical effecting. In experimental conditions on rats is demonstrated, that under influencing of the harmful factors of metallurgical works the time responses of repair bone and cartilage are upset, that are in need drugs correction.

The clinical researches base on treatment 254 patients with intraarticular fractures of hip joint, knee joint and shin foot joints, which one were the inhabitants of Zaporozhye and long term worked on metallurgical production and lived at regions of city, where the concentration of SiO₂; SО₂; CO₂; NO₂, phenol and lead exceeded the standard in 1,8-5 times. For fixation of intraarticular fractures of proximal pаrt of a femur were used devices for external fixation (patent of Ukraine № 38701 А). For treatment of fractures condylеs of a tibia were used a modular design of the devices for external fixation is used (patent of Ukraine № 30750). The outcomes of a comparative estimation have shown nearest and long-term results of treatment patient with intraarticular fractures hip, knee and shin foot, that in a basic group high percent of satisfactory outcomes and lower unsatisfactory in matching with monitoring group takes place. The data testify that the recovery of a function of a knee joint or shin foot joint after the intraarticular fractures can be conditioned by an early function of a joint in the posttraumatic period and used of complex drugs therapy on the designed scheme.

Key words: intraarticular fractures, harmful factors of metallurgical works, clinical, experimental researches.

Размещено на Allbest.ru