Матеріали та методи дослідження. Обстежено 108 хворих з різними клінічними формами та стадіями псоріазу. Більшість хворих була молодого та зрілого віку (54,3%). За даними анамнезу у хворих на псоріаз часто спостерігались супутні захворювання, а також порушення псіхо-емоційного стану. У хворих з осінньо-зимовим типом псоріазу переважали простудні захворювання (хронічний тонзіліт, отит, гайморит), у хворих з весняно-літнім типом - захворювання органів травлення (гепатохолецистит, гастрит, коліт та ін.).

Розподіл хворих за клінічними формами і стадіями псоріазу наведені в таблиці 1.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Ультрафіолетове опромінення у складі комплексного лікування починали з визначення біодози, для чого екрановану ділянку шкіри опромінювали на протязі 1, 2, 3 і більше хвилин (кожну окремо). За добу визначали ділянку з еритемою, вважаючи мінімальну експозицію УФО, яка викликала еритему, - біодозою. Призначали 3-5 біодоз на один сеанс УФО, але якщо виникала надвелика еритематозна реакція, опромінювання припиняли на 3-6 днів, після чого поновлювали в 1,5-2,5 біодозах.

Сеанси УФО проводили гіпереритемними дозами зонально за схемою, всього 24 опромінювання на курс лікування, з дистанції 25 см і експозиції 3-4 хвилини один раз на добу. Опромінювання починали в зоні шийно-грудного відділу хребта, діючи на шкіру, включаючи проекцію симпатичних вузлів, що викликає, за даними І.І. Потоцького, рефлекторні реакції, спрямовані на ліквідацію запального процесу. Перші три дні опромінювалась вся шкіра спини і попереку, що забезпечувало лікувальний вплив УФ променів на всі паравертебральні ділянки.

Як відомо, сеанси УФО мають десенсибілізуючу, протизапальну та загальноукріплюючу дію. За даними І.І. Потоцького, застосування гіпереритемних доз УФО при лікуванні хворих на псоріаз сприяє також регресу висипань (переходу псоріазу з прогресуючої в стаціонарну та регресуючу стадію).

Ми призначали УФО в гіперериметних дозах (3-5 біодоз) за схемою І.І. Потоцького хворим на осінньо-зимовий тип псоріазу, тому що застосування сеансів УФО при лікуванні хворих на весняно-літній тип псоріазу викликало в них розвиток на місці еритеми ізоморфної реакції, прогресування шкірних вражень. Це супроводжувалось свербінням, болями, призводило до загострення псоріазу.

Лікування УФО отримували 18 хворих з обмеженим псоріазом, 19 - з розповсюдженим, 6 - з псоріатичною артропатією та 3 хворим з псоріатичною еритродермією. Прогресуючу стадію псоріазу мали 20 хворих, стаціонарну - 21, регресуючу - 5 хворих. Хворі із різними стадіями псоріазу мали різні рівні сироваткових імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів.

Найбільш високий рівень IgA зареєстровано у хворих на розповсюджений псоріаз в прогресуючій стадії (1,92 0,12 г/л) в порівнянні із такими у хворих з обмеженими формами захворювання в стаціонарній стадії (1,36 0,74 г/л) (р < 0.05). Враховуючи, що імуноглобуліни ізотипу А відіграють важливу роль в імунітеті слизових оболонок та шкіри, можна вважити їх рівень показником активності патологічного процесу і тому в подальшому їх можна використовувати для оцінки результатів лікування.

При дослідженні рівня ЦІК в сироватці крові було виявлено його підвищення при розповсюдженому псоріазі в прогресуючій стадії 168,4 11,53 од.опт.пл.% (у донорів 89,7 5,93 од.опт.пл..%).

Характерно, що у пацієнтів з давністю захворювання 15-20 років і враженням понад 20% шкірного покриву, рівень ЦІК в сироватці крові виявився низьким (38,9 4,91 ед.опт.пл. %).

Не виключено, що в цих випадках сформовані ЦІК відкладаються в базальній мембрані судин шкірного покриву і тим самим підтримують прогресування патологічного процесу.

Для об'єктивної оцінки клінічної форми псоріазу нарівні з лабораторними використовувався метод вимірювання температури шкіри шляхом обліку розподілу теплових полів (термографія).

За даними термографічного дослідження характер розподілу теплових полів в зонах враження шкіри у хворих бляшкоподібною формою розповсюдженого псоріазу в стадії прогресування істотно відрізнявся від зон здорової на вид шкіри.

У зонах враження спостерігалося гомогенне теплове інфрачервоне випромінювання, на фоні якого були вогнищеві прояви інтенсивного термозабарвлення, фіксованого в місцях розташування псоріатичних бляшок.

Обмежена форма псоріазу в стаціонарній стадії при незначній тривалості захворювання характеризувалася гомогенним розподілом теплових полів і не мала вогнищ підвищеного інфрачервоного випромінювання.

У хворих зі значною давністю захворювання (більше 15 років) при розповсюдженій формі псоріазу в регресуючій стадії теплове інфрачервоне випромінювання носило гомогенний характер з боку задньої частини тіла. На рівні проекції органів, де протікають патологічні, супутні псоріазу процеси, були поля підвищеного теплового випромінювання.

Термографічні дослідження виявили, що для розповсюдженого псоріазу в прогресуючій стадії властиве інтенсивне інфрачервоне випромінювання впродовж хребетного стовпа, а також паравертебрально. Еритема має розлитий характер з рідкими точковими включеннями, що містяться в зонах проекції новоутворених бляшок, а в деяких випадках - над суглобами.

Аналіз термограм дозволяє вважати, що інтенсивність інфрачервоного випромінювання відтворює функціональну активність клітинних елементів тканин в зонах проекції підвищеного теплового потоку, включаючи тканини скелету, а також м'язеві, судинні, нервові утворення, в яких відбуваються зміни енергетичного метаболізму.

Той факт, що підвищене інфрачервоне випромінювання відмічається в анатомічних ділянках розташування суглобів (кульшових, колінних, голінковостопних), що вказує на можливість використання термографії для ранньої діагностики псоріатичної артропатії, в тому числі на доклінічній стадії.

Комплексне лікування з використанням метода УФО застосовувалось у 46 хворих з осінньо-зимовим типом псоріазу. Позитивні результати лікування, коли спостерігався перехід прогресуючої стадії дерматозу в стаціонарну або регресуючу з послідуючим розсмоктуванням псоріатичної висипки, отримано у 29 хворих (63%). У 6 (13,04%) хворих спостерігалося загострення дерматозу. У 11 (23,91%) хворих суттєвих змін в клінічних проявах псоріатичної висипки на шкірі не досягнуто.

Загострення псоріазу при застосуванні УФО шкіри ми спостерігали у хворих із супутньою патологією гепатобіліарної системи (холецистит, гепатохолецистит, жовчокамінна хвороба). У 3 хворих в анамнезі був вірусний гепатит.

Опромінення поляризованим світлом у складі комплексного лікування застосовано у 42 хворих (37 чоловіків, 5 жінок). Серед них 23 хворих були з розповсюдженим псоріазом (краплеподібна форма), 12 - з обмеженим (бляшкоподібна форма); прогресуючу стадію мали 18 хворих, псоріатичну артропатію - 6, псоріатичну еритродермію мав один хворий. Серед хворих цієї групи у 20 осіб (47,62%) встановлено осінньо-зимовий тип псоріазу, у 12 осіб (28,57%) - весняно-літній тип псоріазу, у 10 осіб (23,8%) - змішаний тип псоріазу.

При лікуванні ПС покращення стану вражених ділянок шкіри, зникнення або суттєве зменшення свербіння і болів хворі відмічали вже з перших сеансів опромінення. Слід зазначити, що ПС не викликало фотоерітеми, а після 7-9 сеансів зафарблення бляшок ставало блідим, часто невідмінним від кольору здорової шкіри; спостерігався прискорений регрес клінічних проявів дерматозу. В сироватці крові хворих відбувалась нормалізація раніше підвищених рівнів IgA, IgM, IgG, ЦІК, які статистично не відрізнялись від таких у донорів, як це представлено в табл. 2. Паралельно з цим термографічний малюнок шкірного покрову ставав гомогенним.

Поляризоване світло проникає в глибокі шари шкіри, впливає на нервові закінчення, сприяє анальгетичному та протинабряковому ефекту. Хворі після сеансів ПС перестають скаржитися на свербіння та біль в ділянках висипань, поліпшується їх психологічний стан, сон і апетит, що дозволяє вімовитися від призначення чи прийому відповідних седативних та десенсибілізуючих препаратів.

Позитивні результати (клінічне покращення або видужування) при лікуванні ПС отримано у 32 хворих (76,19%).

Особливу складність завжди представляло лікування хворих з весняно-літнім типом псоріазу, у яких УФО нерідко дає загострення дерматозу. Наші дослідження показали, що альтернативним у таких хворих може бути застосування поляризованого світла за розробленою нами методикою.

Оскільки клінічний перебіг псоріазу супроводжується, як відомо (Коляденко В.Г., Левин М.М., Чернышов И.С., Бабаянц Р.С., Boker B.S., Fry L.) порушеннями з боку імунної системи, патогенетично обґрунтованим ми вважали включення до комплексної терапії використання вітчизняного імуномодулятора Ербісол.

Ербісол - це комплекс органічних сполук негормональної природи, виділений з ембріональної тканини великих рогатих тварин. Його імунокорегуюча дія доведена дослідженнями (Прохоров Д.В., Николаенко А.Н., Кузик З.В., Литинська Т.О. та ін.). При псоріазі спостерігали терапевтичну дію Ербісолу, як на клінічні прояви дерматозу, так і на нормалізацію імунних показників крові.

Ми призначали 20 хворим на весняно-літній тип псоріазу, крім базової терапії, сеанси ПС та ін'єкції Ербісолу. Він призначався по 2 мл внутрим'язово на протязі 20 днів. В результаті проведеного лікування у більшості хворих 17 (82,35%) було досягнуто виражене клінічне покращення з майже повним регресом псоріатичних висипань. У 2 (11,76%) хворих спостерігалось незначне клінічне покращення і у одного (5,88%) позитивного клінічного ефекту не було. псоріаз ультрафіолет поляризований ербісол

Результати лікування хворих, які отримували сеанси ПС і Ербісол, в порівнянні з лікуванням хворих, яким була призначена тільки базова терапія, відображені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Показники клінічної ефективності застосування сеансів ПС і Ербісолу при лікуванні хворих на псоріаз

Perekhrestenko A.P. The comparative characteristic of the use effectiveness the ultraviolet irradiation and the polarization light in the complex therapy of the psoriasis patients - The manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of medical science at the specialty 14.01.20 - the skin and veneral diseases - The National Medical University by O.O. Bogomolets, Kyiv,2003.

The results of the clinical and laboratory investigations of 108 patients with the various forms, stages, types of psoriasis are introduced in the dissertation. The methods what were used in these investigations are the distant thermography, quantitative composition of the serum immune-globulins A, M, G and circulating immune complex - CIC. UVI, PL and Erbisol were used in complex therapy of psoriasis. The thermographic investigations of the patients with the widespread form of psoriasis allowed to discover the gomogen thermal infra-red irradiation with the intense thermal-coloring at the centers of injury on the skin. It was fixed at the places of elements of psoriasis. The increased irradiation what was found in analogues places on the pelvic-thigh- joints, knee-joints, foot-joints of the psoriasis patient points out a possibility of the early diagnostics of artropathy on a pre-clinical stage.