Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК: 612.017.1:57.041:612.112.94:616.5-002-02:616-056.3-053.2

РОЛЬ ЦИТОКІНІВ, ЩО ПРОДУКУЮТЬСЯ Т-ХЕЛПЕРАМИ І ТА ІІ ТИПУ, В ПАТОГЕНЕЗІ ТА ДІАГНОСТИЦІ

АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ У ДІТЕЙ

14.03.08 - Імунологія та алергологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Плахотна Дарґя Володимирівна

Київ - 2003

АНОТАЦІЯ

Плахотна Д.В. Роль цитокінів, що продукуються Т-хелперами І та ІІ типу, в патогенезі та діагностиці атопічного дерматиту у дітей.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 -імунологія та алергологія. Національний медичний університет, Київ, 2003.

Визначено, що зміни функціонального стану Т-хелперів притаманні дітям з атопічним дерматитом, оскільки зберігаються під час клінічної ремісії і не властиві для дітей з псевдоатопією. Обґрунтовано доцільність визначення цитокінів в якості додаткових імунологічних критеріїв діагностики атопічного дерматиту у дітей. Доведено, що порушення функціонування В-лімфоцитів також є патогенетичним для атопічного дерматиту і проліферативна відповідь В-лімфоцитів (спонтанна, мітоген- та алергенстимульована) може використовуватись для діагностики та диференційної діагностики атопічного дерматиту у дітей. З'ясовано, що кількісні зміни клітинного імунітету властиві як для дітей з атопічним дерматитом, так і для дітей з псевдоатопічними реакціями на шкірі і не дозволяють диференціювати ці стани.

Ключові слова: діти, атопічний дерматит, псевдоатопічний дерматит, цитокіни, порушення імунітету.

АННОТАЦИЯ

Плахотная Д.В. Роль цитокинов, продуцируемых Т-хелперами I и II типа, в патогенезе и диагностике атопического дерматита у детей.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.08 - иммунология и аллергология. Национальный медицинский университет, Киев, 2003.

Проведено изучение уровня цитокинов, продуцируемых Т-хелперами I и II типа: ИЛ-2, 4, 5, 10, г-ИФН, ФНО-б, у детей с атопическим дерматитом, псевдоатопическим дерматитом и сочетанием атопии и псевдоатопии. Определялся уровень данных цитокинов в сыворотке крови, а также их спонтанная и стимулированная продукция у детей всех трех групп, находящихся в состоянии клинической ремиссии. Разделение детей на группы проводилось на основании клинических критериев [J.M. Hanifin, G. Rajka, K.D. Cooper, 1986], клинико-анамнестических критериев дифференциальной диагностики атопии и псевдоаллергии [Г.И.Смирнова, 1998;В.И.Пыцкий с соавт., 1999], алергологических методов (кожные тесты), иммунологических методов (определение уровня общего Ig E в сыворотке крови и специфических Ig E-антител). При исследовании уровня цитокинов в сыворотке крови, их спонтанной и стимулированной продукции выявлено, что для детей с атопическим дерматитом и сочетанием атопии и псевдоатопии, обследованных в состоянии клинической ремиссии, характерно повышение уровня цитокинов, продуцируемых Т-хелперами II типа. У 75% детей с атопическим дерматитом и 84% детей с сочетанием атопии и псевдоатопии наблюдалось достоверное повышение уровня ИЛ-4 в сыворотке крови. Продукция цитокинов Т-хелперами I типа, в частности г-ИФН, была снижена у детей с атопическим дерматитом и сочетанием атопии и псевдоатопии. У детей с псевдоатопией уровень цитокинов, продуцируемых Т-хелперами I и II типа, достоверно не отличался от показателей контрольной группы. Таким образом, наиболее значимыми в патогенезе атопического дерматита у детей, по нашим данным, являются ИЛ-4 и г-ИФН.

При выявлении корреляции между уровнем общего Ig E и уровнем ИЛ-4 в сыворотке крови детей с атопическим дерматитом, обнаружена статистически достоверная отрицательная корреляция. Поэтому нами было предложено дополнительное исследование уровня ИЛ-4 в тех случаях, когда уровень общего Ig E находился в пределах нормы, а данные других методов не позволяли подтвердить диагноз атопического дерматита. Таким образом, нами была обоснована возможность определения уровня отдельных цитокинов в качестве дополнительных иммунологических критериев дифференциальной диагностики атопического дерматита у детей. Также было доказано, что нарушение пролиферативного ответа В-лимфоцитов (спонтанного, аллерген- и митогенстимулированного) является патогенетическим для атопического дерматита. Определение пролиферативного ответа В-лимфоцитов на аллергены может использоваться для диагностики и дифференциальной диагностики атопического и псевдоатопического дерматита у детей.

При исследовании количественных показателей клеточного звена иммунитета были выявлены изменения как у детей с атопическим дерматитом, так и псевдоаллергическим реакциями на коже. При определении уровня Ig G, A, M у детей всех трех групп не было выявлено характерных закономерностей, позволяющих использовать их в дифференциальной диагности атопического и псевдоатопического дерматита. Таким образом, определение количественных показателей клеточного звена иммунитета и уровня Ig G, A, M не позволяет дифференцировать эти состояния.

Ключевые слова: дети, атопический дерматит, псевдоатопический дерматит, цитокины, нарушения иммунитета.

SUMMARY

D.V.Plakhotna. The role of cytokines produced by type I and II T-helpers in pathogenesis and diagnostics of atopic dermatitis in children. - A manuscript

A thesis to get the scientific degree of a Doctor of Medical sciences on the specialty 14.03.08 - immunology and allergology. The National Medical University, Kyiv, 2003.

Changes in the functional state of T-helpers have been revealed to be characteristic of children suffering from the atopic dermatitis since they are preserved during the clinical remission period and are not observed in children with pseudoatopia. The necessity of determination cytokines as additional immunological differential diagnostics criteria of children's atopic dermatitis has been substantiated. The abnormality in B-lymphocytes functioning has been shown to be also pathogenetic for the atopic dermatitis and B-lymphocytes blast-transformation reaction can be used for diagnostics and differential diagnostics of atopic and pseudoatopic dermatitis in children. Quantitative changes in the cell component of the immune system have been revealed to be characteristic of children having the atopic and pseudoatopic dermatitis and not to allow to differentiate these states.

Key words: children, atopic dermatitis, pseudoatopic dermatitis, cytokines, immunity abnormalities.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Драннік Георгій Миколайович Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра клінічної імунології та алергології з курсом дитячої клінічної імунології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Бережна Нінель Михайлівна, Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України; лабораторія імунології та алергології, завідуюча лабораторією

доктор медичних наук, професор Ласиця Ольга Іларіонівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупіка МОЗ України, кафедра педіатрії №1, завідуюча кафедрою

Провідна установа: Інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “_20__” листопада 2003 року о _16__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця за адресою: 01023, м. Київ, вул. Шовковична 39/1, Центральна міська лікарня, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул.. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “_14___” жовтня 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Свирид С.Г. доктор медичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В дитячому віці найбільш частим алергічним захворюванням є атопічний дерматит, частота якого складає 46,2-58,4% всіх алергічних захворювань у дітей [В.І. Пицький та співавт., 1999; О.І.Ласиця, 1995;. S.H.Arhad, 1997, A.B. Kay, 1997]. Виняткове екологічне становище України, зростання забруднення дитячого організму шкідливими речовинами призводять до постійного збільшення кількості дітей, що мають алергічні захворювання [Г.І. Смірнова, 1998].

Данні сучасної літератури свідчать про те, що дизбаланс Т-хелперів І та ІІ типу відіграє одну з провідних ролей в патогенезі атопічних захворювань [В.А. Ревякіна, Д.С. Коростовцев, 2000; М.Я. Студенікін, І.І. Балаболкін,1998; M.Grewe, C.A.F.M. Koomen, E. Schopf, 1998; L. Borish, L.G. Rosenwasser, 1996]. Знання патогенезу атопічного дерматиту повинно використовуватись для діагностики цього захворювання. На сьогодняшній день критерії діагностики та диференційної діагностики атопічного дерматиту у дітей на підставі імунологічних методів остаточно не розроблені [Г.І. Смірнова, 1998; В.І.Пицький та співавт.,1999]. Визначення особливостей патогенезу атопічного дерматиту необхідно як для своєчасної діагностики, так і для призначення адекватної терапії захворювання.

Звґязок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця “Вдосконалити існуючі методи етіотропної імунодіагностики та імунокорекції у хворих на урогенітальний хламідіоз з урахуванням механізмів розвитку захворювання” № держреєстрації 0199U002970. Дисертант в комплексній темі виконувала окремі фрагменти.

Мета дослідження. На підставі вивчення функціонального стану Т-хелперів та В-лімфоцитів та визначення їх ролі в патогенезі, розробити додаткові критерії діагностики атопічного дерматиту у дітей. 2

Завдання дослідження

1.Дослідити особливості клітинного та гуморального імунітету у дітей з атопічним та псевдоалергічним дерматитом.

2.Вивчити рівень інтерлейкінів, що продукуються Т-хелперами І типу: ІЛ-2, г-ІФН та ФНП-б, у дітей з атопічним дерматитом та особливості їх продукції in vitro.

3.Вивчити рівень інтерлейкінів, що продукуються Т-хелперами ІІ типу: ІЛ-4, 5, 10, у дітей з атопічним дерматитом та особливості їх продукції in vitro. імунітет дитина дерматит захворювання

4.Визначити рівень цитокінів, що продукуються Т-хелперами І та ІІ типу, у дітей з псевдоалергічним дерматитом.

5.Вивчити особливості проліферативної відповіді В-лімфоцитів (спонтанної, мітоген- та алергенстимульованої) у дітей з атопічними та псевдоалергічними ураженнями шкіри.

6.Визначити роль цитокінів, що мають провідне значення в патогенезі атопічного дерматиту, в діагностиці цього захворювання у дітей.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведених досліджень отримано ряд нових даних: вперше встановлено, що у дітей з атопічним дерматитом, обстежених в стані повної або неповної клінічної ремісії, зберігається переважання цитокінів, які продукуються Т-хелперами ІІ типу. Серед цитокінів Т-хелперів І типу спостерігається зниження рівню спонтанної та стимульованої продукції г-ІФН, рівень інших цитокінів не відрізняється від показників контрольної групи. Вперше доведено, що у дітей з псевдолергічним дерматитом рівень цитокінів, що продукуються Т-хелперами І та ІІ типу, знаходиться в межах норми. Визначено, що в сироватці крові дітей, які були віднесені до групи із сполученням атопії та псевдоатопії, спостерігається вірогідне підвищення рівня ІЛ-4, в той час як рівень сироваткового г-ІФН, його спонтанної та стимульованої продукції вірогідно знижений. Вперше доведена можливість використання окремих показників цитокінового статусу (рівня сироваткового ІЛ-4 та г-ІФН) для проведення діагностики та диференційної діагностики атопічного рматиту у дітей, при неможливості диференціювати його з псевдоалергічним на підставі клініко-анамнестичних, алергологічних та інших імунологічних тестів.

Вперше було з ' ясовано, що між рівнем загального Ig E та ІЛ-4, визначених у дітей з атопічним дерматитом, існує статистично вірогідна негативна кореляція, в той час як у дітей із псевдоатопічним дерматитом між цими показниками є статистично вірогідна позитивна кореляція, а у дітей із сполученням атопії та псевдоатопії - статистично невірогідна і негативна кореляція.

Вперше було доведено, що визначення характеру відповіді В-лімфоцитів на специфічні алергени дозволяє проводити диференційну діагностику атопічного дерматиту.

Пріоритет отриманих результатів підтверджений патентом на винахід А 48678 G01N33/53 “Спосіб диференційної діагностики атопічного дерматиту у дітей”.

Практичне значення отриманих результатів. Було встановлено, що підвищення рівня загального Ig E при однократному обстеженні не дозволяє провести диференційну діагностику атопічного дерматиту та псевдоалергії. Оскільки рівень сироваткового ІЛ-4 знаходиться у протифазах із рівнем загального Ig E, ми вивчили можливість визначення рівня сироваткового ІЛ-4 додатково до визначення загального Ig E при неможливості на підставі інших методів провести діагностику атопічного дерматиту у дітей. Серед іншіх методів дослідження функціонального стану імунітету при діагностиці атопічного дерматиту у дітей доцільно використовувати визначення проліферативної відповіді В-лімфоцитів на харчові алергени, оскільки результати цього методу вірогідно корелюють з результатами визначення специфічного Ig E у дітей всіх трьох груп.

Розроблені додаткові критерії діагностики та диференційної діагностики атопічного дерматиту можуть бути використані в алергологічних відділеннях дитячих лікарень, поліклініках. Отримані результати використовуються при читанні лекцій та проведенні практичних занять на кафедрі клінічної імунології та алергології НМУ ім. О.О.Богомольця, Львівського медичного інституту ім. Д. Галицького, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведені всі клінічні спостереження та імунологічні дослідження, узагальнені отримані результати, проведений їх аналіз та математична обробка. Автором особисто написані всі розділи роботи, спільно з науковим керівником сформульовані основні висновки та практичні рекомендації. Запозичення дослідів інших авторів відсутні.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: науково-практичній конференції “Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології”/Львів, 1996/; V з”їзді інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної інфектології”/ Тернопіль, 1998/; 10 з”їзді педіатрів України/Київ, 1999/; V Українській науково-практичній конференції з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології /Київ, 2000/; 58 конференції American College of Allergy, Asthma and Immunology /Orlando, 2001/; VI Українській науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації / Київ, 2002/.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України - 4, та 1 Патент України.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається з вступу, огляду літератури, восьми розділів, у яких викладено власні дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота виконана на 162 сторінках машинописного тексту, основний текст займає 124 сторінки. Робота ілюстрована 29 таблицями та 15 рисунками, список використаних джерел містить 69 вітчизняних та 117 публікацій іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Представлені відомості про епідеміологію, сучасні погляди на імунні механізми розвитку атопічного дерматиту, діагностику та диференційної діагностику атопічного дерматиту та псевдоалергічних уражень шкіри у дітей.

Матеріали та методи дослідження. Обґєкт даного дослідження -215 дітей віком від 3-х місяців до 16 років. На підставі клініко-імунологічного обстеження діти були розподілені на наступні групи: 44 дитини з підтвердженим атопічним генезом дерматиту (група АД), 113 дітей з псевдоатопічним генезом дерматиту (група ПАД),

43 дитини із сполученням атопічних та псевдоатопічних механізмів (група САП), 15 дітей-контрольна група.

Діти були обстежені в стані повної або неповної клінічної ремісії щонайменше двічі. Клінічне спостереження здійснювалося від одного до п'яти років. Для встановлення попереднього діагнозу використовувались клінічні критерії діагностики атопічного дерматиту [ J.M. Hanifin, G.Rajka, К.D. Cooper,1986] та клініко-анамнестичні критерії диференційної діагностики атопічних та псевдоалергічних захворювань [Г.І.Смірнова, 1998; В.І.Пицький та співавт., 1999]. Для встановлення остаточного діагнозу використовувались алергологічні методи (шкірні тести) та імунологічні методи (визначення загального та специфічного Ig E). Імунологічне обстеження включало: визначення субпопуляційного складу лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+) методом непрямої імунофлюоресценції; показників гуморальної ланки імунітету (імуноглобуліни класів G, M, A) методом простої радіальної імунодифузії; визначення рівня загального Ig E, специфічного Ig E, рівня сироваткових цитокінів: ІЛ-2,4,5,10,13, г-ІФН та ФНП-б, їх спонтанної та стимульованої продукції -імуноферментним методом; реакції спонтанної, мітоген- та алерген стимульованої проліферативної відповіді В-лімфоцитів колориметричним методом [І.Н. Кравченко, Н.Н. Кравченко, С.В. Смірнов, 1992].6

Математична обробка отриманих даних реалізована за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. На підставі клінічних критеріїв діагностики атопічного дерматиту та клініко-анамнестичних критеріїв диференційної діагностики атопії та псевдоалергії, після вивчення родинного анамнезу, анамнезу життя та хвороби, даних обєктивного обстеження, попередній діагноз атопічного дерматиту був встановлений у 44 дітей (22%), попередній діагноз псевдоалергічного дерматиту у 105 дітей (52,5 %). Встановити переважний атопічний або псевдоалергічний генез захворювання на підставі клініко-анамнестичних критеріїв не було можливим у 51 дитини (25,5%). При встановленні остаточного діагнозу ми використовували визначення загального Ig E в сироватці крові, вмісту специфічних Ig E-антитіл до алергенів, результати шкірних тестів та клініко-анамнестичні дані. За остаточним діагнозом ми розподілили дітей на 3 групи: до групи АД увійшли 44 дитини з попереднім діагнозом атопічного дерматиту, оскільки майже в 100% був підтверджений атопічний генез захворювання. До групи із сполученням атопічних та псевдоатопічних механізмів розвитку дерматиту (група САП) були віднесені 32 дитини з невстановленим попереднім діагнозом, оскільки в них були характерні для атопії імунологічні ознаки та 11 дітей з попереднім діагнозом псевдоалергії, у яких спостерігалось стабільне підвищення Ig E, наявність сенсибілізації до алергенів, що була виявлена за допомогою специфічних Ig E- антитіл та шкірних тестів. Щодо остаточного діагнозу псевдоалергічного дерматиту (група ПАД) він був підтверджений у 94 дітей з попереднім діагнозом псевдоалергії та 19 дітей з невстановленим попереднім діагнозом, які не мали імунологічних ознак атопії. Таким чином, кількість дітей з псевдоатопічним генезом дерматиту (група ПАД) - 113 дітей (56,5% всіх обстежених), група, де ми виявили сполучення атопії та псевдоатопії (група САП), склала 43 дитини (21,5%), група АД- 44 дитини (22%).

При визначенні показників клітинного імунітету при одноразовому обстеженні у дітей з ПАД найчастіше спостерігалось вірогідне зменшення рівнів CD3+ та CD 4+ лімфоцитів, а також вірогідне підвищення рівня CD 22+ клітин, співвідношення Т-хелперів та Т-кілерів/супресорів (CD4/CD8) було зниженим. При повторному обстеженні після лікування розладів шлунково-кишкового тракту, на тлі яких виникали прояви псевдоатопії, спостерігалась нормалізація показників. Це, можливо, свідчить про вторинний характер імунних порушень, обумовлених основним захворюванням (патологією травного каналу).

При обстеженні дітей з АД найчастіше спостерігалось вірогідне зниження CD 4+ клітин, підвищення рівня природних кілерів (CD 16+ клітин), співвідношення CD4/CD8 було знижене. Дітям цієї групи також проводилось лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, але в динаміці в них спостерігалось стабільне підвищення рівня CD 16+ лімфоцитів, що узгоджується з даними інших дослідників.

Таким чином, зміни субпопуляційного складу лімфоцитів спостерігаються як у дітей із справжнім атопічним дерматитом, так і з псевдоатопічним дерматитом. При останньому ці зміни більш виражені, що може бути обумовлено основним захворюванням (шлунково-кишкова патологія) і являти собою прояв вторинної імунної недостатності.

При визначенні рівня сироваткових імуноглобулінів у дітей всіх груп не було стабільних змін показників, за виключенням стабільного зниження імуноглобуліну Ig A у дітей з ПАД, що також може бути властивим для основної патології (шлунково-кишкові захворювання).

Рівень загального Іg E у дітей з діагнозом псевдоатопічного дерматиту в 32,5% був підвищеним, але у більшості в динаміці нормалізувався і залишився підвищеним у 8%; у дітей з АД (атопічний дерматит) значне підвищення рівня загального Ig E спостерігалось у 75% дітей і зберігалось при повторному обстеженні; у дітей з САП рівень загального Ig E був підвищений 8 лише в 25% і залишався незмінним після терапії шлунково-кишкових розладів.

Показники середнього рівня загального Ig E, визначеного у дітей 3-х груп, наведені на рисунку 1.

Рис. 1. Середній показник рівня загального Ig E (UI/ml), що визначався в сироватці крові дітей з попереднім діагнозом атопічного (АД), псевдоатопічного дерматиту (ПАД) та сполученням атопії та псевдоатопії (САП) в порівнянні з контролем.

У дітей з ПАД при визначенні специфічних Ig E-антитіл до харчових алергенів в 16,7% спостерігався низький рівень сенсибілізації, специфічні Ig E-антитіла до побутових алергенів у дітей цієї групи не виявлялись. При визначенні специфічних Ig E-антитіл у дітей з АД та САП найчастіше спостерігалась помірна та висока сенсибілізація до харчових (82,6%) та побутових алергенів (75%), насамперед до алергенів мікроклещів. Кількість дітей із груп АД та САП, які мали позитивні шкірні тести, відповідала кількості дітей з наявністю специфічних Ig E антитіл. При порівнянні кількості позитивних результатів шкірних тестів та наявністю специфічних Ig E- антитіл у дітей з групи ПАД спостерігалась суттєва розбіжність: позитивні результати шкірних тестів були в 30,1% обстежених дітей, в той час як низький вміст специфічних Ig E антитіл визначався лише у 16,7% обстежених. При визначенні цитокінів, що продукуються Т-хелперами І типу, у дітей з ПАД були отримані наступні результати: середній рівень сироваткових -ІФН, ФНП- та ІЛ-2 не відрізнявся від показників норми. У дітей групи АД рівень цитокінів, що продукуються Т-хелперами І типу, також був у вікових межах. У дітей з САП рівень сироваткового ІЛ-2 та рівень сироваткового ФНП- не відрізнялись від показників контрольної групи, -ІФН був вірогідно знижений у порівнянні з нормою. Результати визначення цитокінів, що продукуються Т-хелперами І типу, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівень сироваткових цитокінів (пкг/мл), що продукуються Т-хелперами І типу у дітей з атопічним дерматитом (АД), псевдоатопічним дерматитом (ПАД) та сполученням атопії та псевдоатопії (САП) в порівнянні з контрольною групою.

Примітка: показник вірогідно відрізняється від норми (р0,05)10

На наш погляд, дуже важливим було визначення не тільки рівня сироваткових цитокінів, але й їхньої продукції, оскільки саме вона характеризує функціональну здатність клітин імунної системи до синтезу цитокінів. У дітей всіх трьох груп спостерігалось підвищення спонтанної продукції ІЛ-2, при нормальній стимульованій його продукції в супернатантах. Ми вважаємо, що при зниженому рівні Т-хелперів (CD 4+) саме підвищення їх функції пояснює нормальні показники сироваткових імуноглобулінів, оскільки ІЛ-2 бере участь у переключенні В-лімфоцитів на синтез імуноглобулінів. У дітей з АД та САП спонтанна та стимульована продукція -ІФН була вірогідно знижена в порівнянні з контролем, причому стимульована продукція у дітей з АД була нижче спонтанної.

При визначенні рівня цитокінів, що продукуються Т-хелперами ІІ типу, було встановлено, що у дітей з АД та САП він вірогідно підвищений. Причому, вірогідне збільшення середнього рівня сироваткового ІЛ-4 спостерігалось у 75% дітей з АД та 84% дітей з САП. У дітей з ПАД ( діагноз псевдоатопічного дерматиту) рівень сироваткового ІЛ-4 не відрізнявся від показників контролю і був підвищений тільки в 4,3% обстежених. В таблиці 2 наведені показники сироваткових цитокінів, що продукуються Т- хелперами ІІ типу, у обстежених дітей.

Таблиця 2 Рівень сироваткових цитокінів (пкг/мл), що продукуються Т-хелперами ІІ типу, у дітей з атопічним дерматитом (АД), псевдоатопічним дерматитом (ПАД) та дітей із сполученням атопії та псевдоатопії (САП) в порівнянні з контролем.

Примітка: показник вірогідно відрізняється від норми (р0,05)

Рівень спонтанної та стимульованої продукції ІЛ-4 не відрізнявся від норми у дітей всіх трьох груп.

Важливим є той факт, що у більшості дітей з АД та САП, які мали підвищений рівень сироваткового ІЛ-4, вміст загального Ig E був або в межах норми, або невірогідно підвищений та навпаки. Між цими показниками у дітей з АД існує статистично вірогідна (р=0,01) негативна кореляція ( r=-0,563). У дітей з САП - статистично невірогідна (р=0,01) негативна кореляція ( r=-0,014). У дітей з ПАД між цими показниками-статистично вірогідна (р=0,01) позитивна кореляція (R=0,646). На наш погляд, це можна пояснити, враховуючи стадійність імунної відповіді. При співставленні клінічних проявів захворювання, рівня загального Ig E та сироваткового ІЛ-4 нами було з”ясовано, що для рецидивуючого перебігу, торпідного до традиційної терапії властиве вірогідне підвищення рівня загального Ig E. У дітей в стані стійкої клінічної ремісії, при менш важкому перебігу захворювання, спостерігалось підвищення рівня сироваткового ІЛ-4 при нормальному або незначно підвищеному рівні загального Ig Е.

Ми вважаємо, що визначення рівня сироваткового ІЛ-4 дозволяє підтвердити діагноз атопічного дерматиту в тих випадках, коли рівень загального Ig E знаходиться в межах норми, а інші стандартні методи не дозволяють встановити діагноз атопічного дерматиту.

При визначенні проліферативної відповіді В-лімфоцитів (спонтанної, мітоген- та алергеніндукованої) у дітей з ПАД нами були отримані результати, які вірогідно не відрізнялись від показників контролю. У дітей з з АД: спонтанна проліферативна відповідь вірогідно перевищувала вікову межу, відповідь з мітогеном ЛПС не відрізнялась від норми, алергенстимульована (харчовими алергенами) була вірогідно підвищена. У дітей з САП спостерігалось невірогідне підвищення спонтанної бласттрансформації В-лімфоцитів, стимульована мітогенами РБТЛ була в межах норми, алергенстимульована в 64% перевищувала вікову межу. При визначенні кореляції між підвищеною бласттрансформацією В-лімфоцитів з харчовими алергенами та наявністю специфічних Ig E антитіл ми встановили існування статистично вірогідної позитивної кореляції (r= 0,567).

Таким чином замість визначення специфічного Ig E можливо визначати проліферативну відповідь В-лімфоцитів на алергени.

Аналіз отриманих нами результатів дозволяє стверджувати, що порушення функціонального стану імунітету відіграють головну роль в патогенезі атопічного дерматиту, оскільки зберігаються в динаміці і не властиві для пацієнтів з псевдоатопічними ураженнями шкіри. 13

ВИСНОВКИ

1. В дисертації вирішена актуальна науково-медична задача по уточненню патогенезу атопічного дерматиту у дітей: на підставі вивчення цитокінів: ІЛ-2, 4, 5, 10, 13, г-ІФН та ФНП-б в сироватці крові, їх спонтанної та стимульованої продукції, було доведено, що в патогенезі атопічного дерматиту у дітей провідну роль відіграють ІЛ-4 та г-ІФН.

2. У дітей з атопічним дерматитом (АД) та сполученням атопії та псевдоатопії (група САП), обстежених в стані клінічної ремісії, встановлено переважання функції Т-хелперів ІІ типу (вірогідно підвищений рівень сироваткових ІЛ-4, ІЛ-5 та ІЛ-10).

3. У дітей з псевдоалергічними ураженнями шкіри (ПАД) рівень цитокінів, що продукуються Т-хелперами І та ІІ типу, вірогідно не відрізняється від меж вікової норми.

4. При визначенні функціонального стану В-лімфоцитів встановлено вірогідне підвищення спонтанної проліферативної відповіді В-лімфоцитів у дітей з діагнозом атопічного дерматиту; стимульованої алергенами - у дітей з атопічним дерматитом та сполученням атопії та псевдоатопії.

5. У дітей з псевдоатопічним дерматитом (ПАД) результати проліферативної відповіді В-лімфоцитів (спонтанної, мітоген- та алергенстимульованої) знаходяться в межах норми.

6. Порівняльна характеристика рівня сироваткових ІЛ-4 та г-ІФН у дітей з атопічним дерматитом та псевдоатопічними ураженнями шкіри (груп АД та ПАД) свідчить, про можливість використання цих показників в якості додаткового імунологічного критерія диференційної діагностики атопічного дерматита у дітей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.При неможливості проведення діагностики та диференційної діагностики атопічного дерматиту на підставі існуючих клініко-анамнестичних та лабораторних критеріїв рекомендується використовувати визначення цитокінового статусу.

2. Отримані результати дозволяють пропонувати додаткове визначення, насамперед рівня сироваткового ІЛ-4 та, при необхідності, сироваткового ІФН, його спонтанної та індукованої продукції, для діагностики атопічного дерматиту у дітей .

3.Для визначення етіологічних факторів у дітей з псевдоатопією та сполученням атопії та псевдоатопії можливо застосовувати визначення проліферативної відповіді В-лімфоцитів на алергени (замість визначення вмісту специфічних Ig E - антитіл), оскільки шкірні тести у дітей цих груп досить часто дають несправжньопозитивні результати внаслідок гістаміноліберації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Плахотна Д.В. Маніфестація дисбактеріозу у немовлят і дітей раннього віку у вигляді псевдоалергічних реакцій // Актуальні питання інфектології.-1998.-С. 167-170 (Матеріали V з”їзду інфекціоністів України).

2.Плахотна Д.В., Гуменюк Н.О., Друганов С.Д. Імунологічні підходи до диференційної діагностики алергії та псевдоалергії у дітей// Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№ 4.-С. 136-137.

3.Казмірчук В.Є., Плахотна Д.В., Драннік Г.М. Особливості клінічного перебігу та стану імунітету при атопічних та псевдоатопічних ураженнях шкіри у дітей// Імунологія та алергологія.-2000.- №2-3.- С.76 (Матеріали V науково-практичної конференції з актуальних питань клінічної імунології та алергології.-Київ).

4. V. Kazmirchuk, D. Plakhotna. Total Ig E level and cytokine profile in children with atopic diseases//Allergy.-2001.-Suppl. 68, Vol. 5.-P. 173-174

5.Плахотна Д.В., Казмірчук В.Є. Механізми розвитку атопічного та псевдоатопічного дерматиту у дітей// Таврический медико-биологический вестник.-2001.-Т.4, № 1-2.-С. 251-255

6.D.V. Plakhotnaya, A.I. Kurchenko, G. Drannik, L.M. Dubuske. Cytokine Profile in Children with Atopic Diseases // Abstract book. ACAAI 2001 Annual Meeting.-P.40 (58 American College of Allergy, Asthma and Immunology, Orlando, November, 2001).

7.Г.М.Драннік, Д.В.Плахотна, В.Є.Казмірчук, А.І. Курченко.

Функціональний стан Т-хелперів І та ІІ типу у дітей з атопічним дерматитом.// Імунологія та алергологія.-2001.№ 3.- С. 56-59.

8.Казмірчук В.Є., Плахотна Д.В. Імунні порушення та клінічніособливості перебігу атопічних та псевдоатопічних алергічних захворювань шкіри у дітей// Дерматологія та венерологія.-2001.№ 3 (13).- С. 41-44.

9.Плахотна Д.В., Драннік Г.М., Казмірчук В.Є. Деклараційний патент України “Спосіб диференційної діагностики атопічного дерматиту у дітей” 48678 А G 01N33/53 з пріоритетом від 15.08.2002 // Промислова власність.-2002.-№8

Размещено на Allbest.ru