Обґрунтування профілактики субінволюції і післяродового ендометриту у корів корекцією функції яєчників

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за И.А. Ойвиным (1960) з допомогою програмного забезпечення комп'ютера Pentium-166. Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф. Белоусова с соавт. (1982) та МСГ СРСР (1984).

Результати досліджень та їх аналіз

Установили, що яєчники ставали доступними для ректального дослідження через певні проміжки часу після родів, що залежало від скорочення мязів матки та зміни конфігурації й топографії геніталій. У здорових корів обидва яєчники пальпувались на 3-й день після родів. При патологічному перебігу післяродового періоду обидва яєчники були доступними для дослідження на 5-й день після родів у 65,2 % тварин, на 7-й - у 91,3 % і на 9-й день обидва яєчники пальпувалися у всіх корів.

При сонографічному дослідженні яєчників на екрані сканера фолікули візуалізувались у вигляді ехонегативних овальних або круглих зображень темного кольору, а жовті тіла відрізнялись від інших тканин яєчника більш темнішим забарвленням (рис. 1).

При розвитку субінволюції та гострого післяродового ендометриту частота реєстрації жовтих тіл зростала на 36,8 %, а час їх зворотної регресії збільшувався до 9-15-ти днів після родів. Оскільки основним механізмом лізису жовтих тіл вважається виділення простагландинів слизовою оболонкою матки, можна припустити, що у хворих корів жовті Визначення оптимальних морфофункціональних показників яєчників для одержання ооцитів проводили на боєнському матеріалі яєчників корів чорно-рябої породи. Яєчники доставляли у лабораторію не пізніше 1,5-2-х годин після забою тварин у термосі в 0,9 %-му розчині NaCl з антибіотиками (100 ОД/мл бензилпеніциліну і 100 мкг/мл стрептоміцину сульфату) при температурі 30-37°С.

Рис. 1 Ехокартина яєчника корови з нормальним перебігом корови з патологічним перебігом післяродового періоду на 7-й післяродового періоду на 7-й день після родів: день після родів:1 - яєчник; 2 - фолікули. 1 - яєчник; 2 - жовте тіло; 3 - фолікули

При визначенні сумарних розмірів яєчників, які включали довжину, ширину і товщину, встановили, що у здорових корів вони були вірогідно (Р<0,001; Р<0,01) більшими протягом 29-ти днів після родів. За нашими даними, це відбувалось за рахунок збільшення кількості та діаметра везикулярних фолікулів; встановлено прямий кореляційний зв'язок між розмірами яєчників та кількістю і об'ємом везикулярних фолікулів.

Кількість везикулярних фолікулів у яєчниках здорових корів була вірогідно (Р<0,001-Р<0,05) більшою до 23-го дня після родів. Найбільша кількість фолікулів у тварин з нормальним перебігом родів і післяродового періоду відмічалась на 11-й і 21-й дні після родів (9,5±1,00 та 10,0±0,67 відповідно). У хворих тварин подібних піків росту везикулярних фолікулів не спостерігалось, тобто хвилі фолікулогенезу не були чітко вираженими. Саме тому ці дні були запропоновані нами для контролю за кількістю фолікулів у яєчниках корів після родів.

Розвиток везикулярних фолікулів характеризує їх діаметр; при збільшенні діаметрів збільшується об'єм фолікулярної рідини і вміст статевих гормонів та відповідно ендокринна функція яєчників. У здорових корів середній діаметр везикулярних фолікулів був вірогідно (Р<0,01-Р<0,05) більшим до 19-го дня після отелення.

Відповідно і загальний об'єм везикулярних фолікулів у здорових корів був вірогідно (Р<0,001-Р<0,05) більшим до 25-го дня після родів. Найбільші значення загального об'єму везикулярних фолікулів у здорових тварин були відмічені на 11-13-й і 21-23-й дні після родів. Отже, в дані дні проходило збільшення об'єму фолікулярної рідини, що забезпечувало підвищення ендокринної функції гонад та сприяло нормальному перебігу післяродового періоду.

Підтвердженням цьому є рівень прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів на 7- і 21-й дні після родів. На 7-й день у хворих корів з жовтим тілом у яєчнику та зменшеною кількістю фолікулів П:Е співвідношення становило 20,4:1, тоді як у здорових - 5,6:1. Це відбувалось за рахунок збільшення концентрації прогестерону (1,02±0,27 проти 0,45±0,11 нмоль/л) та зменшення естрадіолу (0,05±0,01 проти 0,08±0,01 нмоль/л), що призводило до погіршення скоротливої функції матки. На 21-й день після родів у здорових корів П:Е співвідношення становило 3,4:1, а у хворих - 11,6:1, що відбувалось за рахунок вірогідного (Р<0,05) підвищення концентрації естрадіолу. Це підтверджує нашу думку про зв'язок кількості, діаметра і об'єму везикулярних фолікулів та концентрації естрогенів.

Літературних даних про вплив субінволюції та ендометриту на стан ооцитів ми не знайшли, тому нами була проведена розробка методу прижиттєвого одержання ооцитів у корів за допомогою приладу УЗД ”Scanner 100 S” та вагінальної біопсійної насадки.

Визначення впливу перебігу післяродового періоду на стан ооцитів проводили у корів шляхом порівняння їх якості у тварин з нормальним і патологічним (субінволюція, гострий післяродовий ендометрит) перебігом післяродового періоду. Підраховували кількість та проводили оцінку одержаних ооцитів. Встановили, що розвиток післяродових хвороб негативно впливає на стан ооцитів. У хворих тварин вихід ооцитів знижувався на 22,2 %, а частота їх дегенерації збільшувалася на 43,7 %. Зменшення виходу ооцитів може бути пов'язане з порушенням внутрішньофолікулярних процесів відокремлення ооцит-кумулюсних комплексів чи з їх дегенерацією аж до лізису. Вивчення цих явищ потребує подальших досліджень. Підвищення частоти дегенерації - ослизнення, розпушення чи відсутність клітин кумулюсу, зернистість цитоплазми - за даними літератури, пов'язується з негативним впливом лікарських препаратів та хворобами. У даному випадку ми вбачаємо зв'язок дегенерації ооцитів із субінволюцією та післяродовим ендометритом.

Виходячи з одержаних даних, нами запропоновано доповнення до діагностичних значень норми і патології перебігу післяродового періоду за клінічними, сонографічними і ендокринними показниками (табл. 3).

Таблиця 3 Показники ректального, сонографічного і ендокринного контролю перебігу післяродового періоду

При нормальному перебігу післяродового періоду на 3-й день після родів пальпуються обидва яєчники, на 7-й день - в яєчниках жовті тіла відсутні, кількість везикулярних фолікулів на 11- і 21-й дні після отелення становить 8 і більше та 9 і більше відповідно, а їх сумарний об'єм на 11-й день складає 1,1 см3 і більше, на 21-й - 1,4 см3 і більше; сума розмірів яєчників на 11-й день досягає 70 мм і більше, а на 21-й - 76 мм і більше. П:Е співвідношення на 7-й день складає 5,6:1, а на 21-й - 3,4:1.

У корів із патологічним перебігом післяродового періоду на 3-й день після родів обидва яєчники не пальпувались, а на 7-й день у 43,5 % корів в одному з яєчників реєстрували жовте тіло. Показники фолікулогенезу були нижчими, ніж у здорових тварин.

Отже, встановлено зв'язки між перебігом післяродового періоду та функціональним станом яєчників і матки. При субінволюції матки та гострому післяродовому ендометриті відбувається зниження скоротливої функції матки, зростає частота персистенції жовтого тіла, гальмується розвиток везикулярних фолікулів та порушується П:Е співвідношення.

Тому постало завдання за рахунок корекції ендокринної взаємодії функції яєчників і матки профілактувати розвиток субінволюції та післяродового ендометриту. В основу розробки методів профілактики ми поклали принципи прискорення регресії жовтого тіла, стимуляції розвитку везикулярних фолікулів, підвищення обмінних процесів та поєднання дії препаратів.

Застосовані препарати позитивно впливали на показники фолікулогенезу (табл. 4).

Таблиця 4 Показники фолікулогенезу при різних схемах обробки (n=30)

Загальною закономірністю було збільшення кількості везикулярних фолікулів, їх діаметра та розмірів яєчників у тварин дослідних груп. Порівняно з контролем, сумарні розміри яєчників у тварин вірогідно збільшувалися при застосуванні катозалу і естрофану (друга і третя групи) (Р<0,01) та комбінації препаратів (п'ята група) (Р<0,001). Це відбувалось за рахунок збільшення кількості, діаметра та об'єму везикулярних фолікулів.

При визначенні впливу вищеназваних препаратів на перебіг післяродового періоду (табл. 5) встановили, що на 3-й день після родів обидва яєчники пальпувались у 17,6 % - 41,2 % тварин. Кращі результати одержані при застосуванні естрофану в третій групі та використанні комбінації препаратів (п'ята група).

Завдяки вираженим лютеолітичним властивостям клопростенолу (синтетичного аналога простагландину F2), частота реєстрації жовтих тіл в яєчниках була найменшою в групах, де було застосовано естрофан як окремо, так і в комбінації (третя і п'ята дослідні групи). В інших групах жовті тіла реєструвалися у 18,8-28,2 % корів.

Частота виникнення субінволюції та ендометриту була найбільшою у контрольній групі, відповідно 58,8 % і 47,1 %. Застосування аутомолозива зменшувало виникнення субінволюції на 17,6 % та ендометриту - на 5,9 %. У корів четвертої групи субінволюція виникала у 50,0 % корів, а ендометрит - у 43,8 % тварин.

Таблиця 5 Показники перебігу післяродового періоду

Кращі результати були одержані в групах, де застосовувалися естрофан і катозал (друга і третя група) - частота розвитку субінволюції зменшувалась на 21,3 % і 27,5 %, а ендометриту - на 9,6 % і 22,1 % відповідно. У тварин, яким ввели катозал, сурфагон і естрофан (п'ята група) субінволюція реєструвалась лише у 29,4 % корів, а ендометрит - у 17,6 % тварин, що в 2,0 і 2,7 рази менше відповідно до контролю.

Завдяки зменшенню частоти розвитку субінволюції та ендометриту інволюційні процеси в статевих органах краще проходили у корів, яким було застосовано комбінативне введення препаратів (п'ята група). На 21-й день після отелення у 13 (76,5 %) корів цієї групи за клінічними і сонографічними даними інволюція була завершеною, що на 35,3 % (Р<0,05) більше, ніж у контролі. Порівняно з контрольною (шостою) групою застосування аутомолозива (перша група) збільшувало кількість тварин із завершеною інволюцією на 17,6 %, катозалу - на 21,3 % і естрофану - на 27,6 %.

При сонографічному дослідженні матки із субінволюцією відмічали накопичення в її порожнині ехонегативного секрету, порожнина матки була збільшеною, в ній візуалізувалися карункули. Внаслідок стискування і ущільнення тканин секретом, стінки матки мали виражену ехопозитивність (рис. 2). У корів з ендометритом у порожнині матки відмічали накопичення ехонегативного ексудату темного кольору, з дифузно-розсіяними включеннями пластівців світлого кольору, що підвищувало ехогенність вмістимого (рис. 2).

Рис 2 Ехокартина матки корови з субінволюцією корови з ендометритом на 7-й день після родів: на 11-й день після родів: 1 - стінка матки; 2 - карункули; 1 - стінка матки; 2 - карункул; 3 - ехонегативний секрет. 3 - ехонегативний ексудат

Отже, при застосуванні вищезазначених препаратів загальною закономірністю було покращання показників лізису жовтих тіл та розвитку везикулярних фолікулів і залежно від методу профілактики - певне зменшення частоти розвитку субінволюції й ендометриту та прискорення інволюційних процесів у статевих органах. Це в подальшому позитивно впливало на терміни прояву першої стадії збудження статевого циклу, заплідненість корів та показники відтворної функції.

За 60 днів після родів стадію збудження статевого циклу проявили по 68,6 % корів другої і третьої груп та 86,3 % - п'ятої, що на 37,5 % (Р<0,05) та 55,0 % (Р<0,01) більше порівняно з контролем. За 90 днів після родів спонтанну статеву охоту проявили 68,8 % тварин контрольної групи. В дослідних групах прояв стадії збудження статевого циклу було зареєстровано у 75,0 %-93,3 % корів. Найкраще статеву циклічність проявили тварини п'ятої, другої і третьої груп, що на 24,5 %, 18,7 % і 12,5 % більше порівняно з контролем.

До 60-го дня після отелення заплідненість була вищою в групах, де тваринам застосовували катозал (друга група), естрофан (третя група) і комбінацію препаратів (п'ята група) - на 24,7 %, 20,3 % і 31,8 % (Р<0,05) відповідно, порівняно з контрольною групою. За 90 днів після родів заплідненість корів контрольної групи становила 54,5 %. Заплідненість корів за цей час у дослідних групах становила 58,3 % - 78,6 %. Кращі результати були отримані в другій - п'ятій дослідних групах, що на 9,8 %, 14,7 %, 12,2 % і 24,1 % відповідно більше, ніж у контролі.

Терміни прояву статевої циклічності та заплідненості впливали на показники відтворної функції корів (табл. 6).

Таблиця 6 Показники відтворної функції корів дослідних і контрольної груп за 90 днів після родів

Завдяки більш ранньому прояву першої стадії збудження статевого циклу після родів, інпеданс-період був вірогідно меншим у другій (Р<0,05), третій (Р<0,05) та п'ятій (Р<0,01) дослідних групах. Підвищення показників заплідненості в дослідних групах сприяло скороченню інтервалу від отелення до запліднення та зменшенню розмірів неплідності на одну тварину, відповідно з першої по п'яту групу на 1,7; 11,4; 8,2; 3,5 і 17,3 дні. Вірогідне (Р<0,05) зменшення розмірів неплідності було відмічено в п'ятій групі, де в комбінації застосовувались катозал, естрофан і сурфагон.

При визначенні економічної ефективності методів профілактики найкращі показники були одержані при застосуванні катозалу (друга група), естрофану (третя група), комбінації препаратів (п'ята група) та при використанні аутомолозива (перша група). Ефективність ветеринарних заходів на 1 гривню витрат у цих групах становила 9,57 грн; 9,11; 8,61 та 8,55 грн відповідно.

У ТОВ “Сухоліське” було проведено апробацію схеми з кращими результатами (одночасне введення катозалу, естрофану і сурфагону) та визначення профілактичного ефекту нового поєднання препаратів (застосування катозалу і естрофану). Було підтверджено ефективність профілактичного впливу одночасного введення катозалу, естрофану і сурфагону. Виключення з цієї схеми сурфагону призводило до зростання частоти субінволюції та ендометриту на 11,3 % і 4,6 % відповідно та в подальшому знижувало прояв статевої циклічності за 90 днів після родів на 3,6 %, заплідненість - на 3,9 %, кількість тільних корів зменшувалась на 5,6 %, а розміри неплідності збільшувались на 2,9 днів.

Отже, проведені дослідження дають підстави для твердження про те, що патологічний перебіг післяродового періоду з розвитком субінволюції та післяродового ендометриту відбувається за персистенції жовтих тіл вагітності та підвищення П:Е співвідношення, порушення процесів скорочення м'язів матки, розвитку везикулярних фолікулів. Встановлено збільшення кількості ооцитів з ознаками дегенерації у везикулярних фолікулах хворих на післяродові хвороби корів. Зменшення кількості та об'єму фолікулів призводить до зменшення вмісту естрадіолу в сироватці крові корів, що сприяє розвитку субінволюції й ендометриту та гальмує інволюційні процеси. В подальшому зазначені зміни призводять до розвитку анафродизії, зниження заплідненості та збільшення розмірів неплідності.

При комбінованому застосуванні катозалу, естрофану і сурфагону було відмічено найбільший позитивний ефект щодо профілактики розладів лютео- і фолікулогенезу, розвитку післяродових ускладнень. На нашу думку, подібний вплив препаратів на організм корів пояснюється комплексом дії (лютеолітична, стимуляція фолікулогенезу та обмінних процесів у яєчниках), що знижує П:Е співвідношення та підвищує скоротливу функцію матки. В результаті чого зменшується частота розвитку субінволюції й ендометриту та прискорюються інволюційні процеси в статевих органах. Це надалі сприяє швидшому відновленню статевої циклічності, підвищенню заплідненості та зменшенню розмірів неплідності.

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у доповненні системної оцінки клінічних, сонографічних і ендокринних показників фізіологічного і патологічного перебігу післяродового періоду у корів; обгрунтуванні методу профілактики субінволюції, гострого післяродового ендометриту у корів, в основу якого покладено прискорення регресії жовтого тіла вагітності, стимуляцію фолікулогенезу та обмінних процесів у яєчниках, введенням коровам протягом 6-12 годин після народження телят 15 мл катозалу, 2 мл естрофану і 10 мл сурфагону.

2. Розроблено методику прижиттєвого одержання ооцитів у корів з використанням приладу ультразвукової дії “Scanner 100 S” та вагінальної біопсійної насадки. Субінволюція та післяродовий ендометрит призводять до збільшення частоти дегенерації ооцитів на 43,7 %.

3. Контроль перебігу післяродового періоду у корів слід проводити з урахуванням морфофункціонального стану яєчників: ректальним дослідженням - на 3- і 7-й дні після родів визначати можливість пальпації обох яєчників та наявність у них жовтих тіл; сонографічним - на 11- і 21-й дні встановлювати кількість, діаметр, об'єм фолікулів та розміри яєчників; імуноферментним - на 7- і 21-й дні після родів визначати рівень прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів.

4. Встановлено зв'язки між перебігом післяродового періоду та морфофункціональним станом яєчників у корів. Розвиток субінволюції та післяродового ендометриту відбувається за зростання частоти персистенції жовтого тіла вагітності на 36,8 % і концентрації прогестерону, збільшення П:Е співвідношення; вірогідного (Р<0,01-Р<0,001) зменшення кількості і розмірів везикулярних фолікулів та вірогідного (Р<0,05) зниження концентрації естрадіолу на 21-й день після родів.

5. Застосування з профілактичною метою аутомолозива підшкірно одноразово у дозі 40 мл позитивно впливає на скорочення м'язів матки, що сприяє зменшенню частоти розвитку субінволюції та ендометриту на 17,6 % і 5,9 %, та подальшому прояву статевої циклічності за 90 днів після родів у 75,0 % корів, підвищенню заплідненості на 3,8 %, та зменшенню розмірів неплідності на 1,7 дні на одну тварину.

6. Одноразове внутрішньом'язове застосування коровам катозалу в дозі 15 мл протягом 6-12 годин після народження телят позитивно впливає на розвиток везикулярних фолікулів, скорочення м'язів матки, що забезпечує зменшення випадків субінволюції та ендометриту на 21,3 % і 9,6 %; подальше відновлення статевої циклічності за 90 днів після родів у 87,5 % корів, підвищення заплідненості на 9,8 % та зменшення розмірів неплідності на 11,4 дні на одну тварину.

7. Внутрішньом'язове введення коровам естрофану в дозі 2 мл одноразово протягом 6-12 годин після народження телят проявляє виражену лютеолітичну дію, сприяє скороченню м'язів матки, що зменшує частоту розвитку субінволюції й ендометриту на 27,5 % і 22,1 % відповідно, подальшому відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 81,3 % корів, підвищенню заплідненості на 14,7 % та зменшенню розміри неплідності на 8,2 дні на одну корову.

8. Внутрішньом'язове введення коровам сурфагону в дозі 10 мл (50 мкг) одноразово протягом 6-12 годин після народження плода позитивно впливає на розвиток фолікулів, що зменшує частоту субінволюції та ендометриту на 8,8 % і 3,3 % відповідно та в подальшому сприяє відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 80,0 % корів, підвищує заплідненість на 12,2 % та зменшує розміри неплідності на 3,5 дні на одну тварину.

9. Найефективнішим із застосованих медикаментозних методів профілактики післяродових хвороб у корів є одночасне введення катозалу в дозі 15 мл, естрофану - 2 мл і сурфагону - 10 мл, одноразово внутрішньом'язово протягом 6-12 годин після народження плода. Використання цієї комбінації препаратів позитивно впливає на скорочення м'язів матки, лізис жовтого тіла, розвиток везикулярних фолікулів, що сприяє зменшенню кількості випадків субінволюції та ендометриту на 29,4 % і 29,5 % відповідно, подальшому відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 93,3 % корів, підвищенню заплідненості на 24,1 % та зменшенню розмірів неплідності на 17,3 дні (Р<0,05) на одну тварину.

Пропозиції виробництву

1. З метою профілактики субінволюції і гострого післяродового ендометриту у корів при народженні телят-гіпотрофіків, живих двієн, мертвих телят, порушенні динаміки виведення плода, затриманні посліду та інших ускладненнях родів протягом 6-12 годин після народження телят проводити одноразове внутрішньом'язове введення катозалу в дозі 15 мл, естрофану - 2 мл та сурфагону - 10 мл (50 мкг).

2. Контроль перебігу післяродового періоду проводити з урахуванням клінічних, сонографічних та ендокринних показників на 3-, 7-, 11- і 21-й дні після родів.

3. Прижиттєве одержання ооцитів шляхом пункції везикулярних фолікулів у корів проводити згідно з описом техніки виконання, поданим у “Рекомендаціях щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин”, що затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, та мультимедійної програми “Одержання ооцитів у корів”.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Харута Г.Г., Недвига О.М., Ткаченко С.В. Визначення оптимальних морфофункціональних показників яєчників для одержання ооцитів у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.- Вип. 13, ч.1.- Біла Церква, 2000.- С. 155-159.

Здобувачем проведено експериментальні дослідження з визначення оптимальних показників яєчників для одержання ооцитів і узагальнено результати.

2. Харута Г.Г., Недвига О.М. одержання ооцитів у корів за допомогою приладу узд ”Scanner 100 s” і вагінальної біопсійної насадки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.- Вип. 16.- Біла Церква, 2001.- С. 224-229.

Здобувачем проведено прижиттєве одержання ооцитів і узагальнено результати.

3. Недвига О.М., Харута Г.Г. Сонографічний контроль фолікуло- і лютеогенезу в післяродовому періоді корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 21. - Біла Церква, 2002.- С. 161-168.

Здобувач провів сонографічні дослідження і узагальнив результати.

4. Харута Г.Г., Недвига О.М. Профілактика розладів фолікуло- і лютеогенезу, субінволюції та післяродового ендометриту у корів // Вет. медицина України. - 2002.- № 7.- С. 40-41.

Здобувач провів експериментальні дослідження і узагальнив результати.

5. Харута Г.Г., Недвига О.М. Нові методи діагностики і профілактики післяродових хвороб і неплідності у корів // Аграрні вісті. - 2002. - № 3. - С. 13-14.

Здобувач провів експериментальні дослідження.

6. Недвига О.М. Статева циклічність і заплідненість корів при різних методах впливу на фолікуло- і лютеогенез після родів // Вет. медицина України. - 2003. - № 2. - С. 31-32.

7. Рекомендації щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин / Білоцерківський державний аграрний університет; Скл.: Г.Г. Харута, Д.В. Подвалюк, … О.М. Недвига та ін. - Біла Церква, 2000.- 25 с.

Здобувач описав методику прижиттєвого одержання ооцитів у корів.

8. Пат. 56047 А Україна, МКІ A61D19/00. Спосіб контролю перебігу післяродового періоду у корів: Пат. 56047 А Україна, МКІ A61D19/00 / Г.Г. Харута, О.М. Недвига (Україна).- № 2002097500; Заяв. 17.09.03; Опубл. 15.04.03, Бюл. № 4.- 3 с.

Анотація

Недвига О.М. Обґрунтування профілактики субінволюції і післяродового ендометриту у корів корекцією функції яєчників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню взаємозв'язків між перебігом післяродового періоду і морфофункціональним станом яєчників у корів та обгрунтуванню методів профілактики субінволюції і післяродового ендометриту.

На основі вивчення зв'язків перебігу післяродового періоду з показниками лізису жовтих тіл вагітності, розвитку везикулярних фолікулів, стану ооцитів розроблено комплексний метод діагностики і профілактики субінволюції і гострого післяродового ендометриту.

Установлено, що профілактичне введення 15 мл катозалу, 2 мл естрофану і 10 мл сурфагону коровам із сумнівним чи несприятливим прогнозом щодо перебігу післяродового періоду позитивно впливає на скорочення м'язів матки, лізис жовтого тіла, розвиток везикулярних фолікулів та прискорює інволюційні процеси в статевих органах. Введення препаратів зменшує частоту розвитку субінволюції та ендометриту на 29,4 % і 29,5 % відповідно, а в подальшому сприяє відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 93,3 % корів, підвищує заплідненість на 24,1 % та зменшує розміри неплідності на 17,3 дні на одну тварину.

Ключові слова: діагностика, профілактика, субінволюція, ендометрит, анафродизія, неплідність, корова, жовте тіло, фолікул, ооцит.

Аннотация

Недвига А.Н. Обоснование профилактики субинволюции и послеродового эндометрита у коров коррекцией функции яичников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Целью исследований было изучение взаимосвязей между течением послеродового периода и морфофункциональным состоянием яичников у коров и обоснование методов профилактики субинволюции и острого послеродового эндометрита.

Для достижения цели были поставлены следующие задачи:

- разработать методику прижизненного получения ооцитов у коров, провести их оценку при нормальном и патологическом течении послеродового периода;

- изучить показатели лютео- и фолликулогенеза при нормальном течении послеродового периода и у коров при субинволюции и эндометрите;

- определить влияние функционального состояния яичников на концентрацию прогестерона и эстрадиола в сыворотке крови коров в послеродовом периоде;

- дополнить методы оценки течения послеродового периода, используя клинические, сонографические, эндокринные показатели;

- обосновать и апробировать схемы профилактики субинволюции матки, острого послеродового эндометрита.

Результаты наших исследований показали, что при патологическом течении послеродового периода частота регистрации желтых тел беременности, по сравнению со здоровыми животными, увеличивалась на 36,8 %, а время их регрессии - до 9-15-ти дней после родов. Количество везикулярных фолликулов, их объем и суммарные размеры яичников были достоверно (Р<0,01-0,001) ниже на 11-й и 21-й дни после родов. При развитии субинволюции и эндометрита отмечено снижение количества полученных ооцитов на 22,2 % и увеличение признаков их дегенерации на 43,7 %.

Наличие в яичнике желтого тела на 7-й день после родов приводит к повышению уровня прогестерона в 2,3 раза и возрастанию П:Э соотношения с 5,6:1 до 20,4:1. Увеличение количества везикулярных фолликулов на 21-й день после родов у здоровых коров приводит к достоверному (Р<0,05) возрастанию уровня эстрадиола и снижению П:Э соотношения с 11,6:1 до 3,4:1, по сравнению с больными животными.

Проведенные исследования дают основания утверждать, что патологическое течение послеродового периода с развитием субинволюции и послеродового эндометрита связанно с персистенцией желтых тел беременности и повышением П:Э соотношения, нарушением процессов сокращения мышц и связок матки, развития везикулярных фолликулов. Установлено увеличение количества ооцитов с признаками дегенерации в везикулярных фолликулах. Уменьшение количества и объема фолликулов приводит к уменьшению концентрации эстрадиола в сыворотке крови коров, что способствует развитию субинволюции, эндометрита и тормозит инволюционные процессы. Указанные изменения в дальнейшем приводят к развитию анафродизии, снижению оплодотворяемости и увеличению размеров бесплодия.

Результаты наших исследований показали, что при комбинированном применении катозала, эстрофана и сурфагона был отмечен самый большой положительный эффект относительно профилактики расстройств лютео- и фолликулогенеза и послеродовых осложнений. Введение препаратов уменьшает частоту субинволюции и эндометрита на 29,4 % и 29,5 % соответственно, содействует восстановлению половой цикличности за 90 дней после родов у 93,3 % коров, повышает оплодотворяемость на 24,1 % и уменьшает размеры бесплодия на 17,3 дней на одно животное.

По нашим данным, подобное влияние препаратов на организм коров объясняется комплексом действий (лютеолитическое, стимуляция фолликулогенеза и обменных процессов в яичниках), что снижает П:Э соотношение и повышает сократительную функцию матки, в результате чего уменьшается частота развития субинволюции и эндометрита, ускоряются инволюционные процессы в половых органах. Это в дальнейшем содействует восстановлению половой цикличности, повышению оплодотворяемости и уменьшению размеров бесплодия.

Ключевые слова: диагностика, профилактика, субинволюция, эндометрит, анафродизия, бесплодие, корова, желтое тело, фолликул, ооцит.

Summary

Nedviga A. Prophylaxis maintenance of a subinvolution, endometritis in cows by correction of ovaries function. - Manuscript.

Thesis in seek for a scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a specialty 16.00.07 - veterinary obstetrics. - National Agrarian University, Kiev, 2003.

The purpose of research was analysis of parturition course and postpartum period depending on terms of regression of a corpora lutea of pregnancy, development of vesicular follicles, condition of oocytes; development and testing of prophylaxis methods of a subinvolution and endometritis.

The outcomes of our research have shown, that with combined application of katozal, estrophan and surphagon the largest positive effect for prophylaxis of distresses luteogenezis and folliculogenezis, development of postpartum complications, sterility and decreasing of barrenness size was marked. The application of preparations reduces frequency of a subinvolution and endometritis by 29,4 % and 29,5 % accordingly, promotes recovery of a sexual cycle for 90 days after parturition for 93,3 % of the cows, increases breeding effeciency on 24,1 % and reduces the sizes of barrenness by 17,3 days on one animal. The similar influence of drugs on cows organism is explained by a complex of operatings (luteolizis, the foliculogenezis stimulation and metabolic processes in ovaries), that reduces P:Е ratio and increases contractile function of uterus. As a result - frequency of subinvolution development and endometritis is being decreased, and involutory processes in generative organs are being accelerated. It promotes recovery assistance of a sexual cycle, increase of breeding efficiency and decreasing of the barrenness size.

Key words: diagnostic, prophylaxis, subinvolution, endometritis, sterility, barrenness, cow, corpora lutea, follicle, oocyte.

Размещено на Allbest.ru