Особливості діагностики, терапії і контролю ерадикації урогенітального хламідіозу з урахуванням персистенції збудників та латентного клінічного перебігу інфекції

5. Виявлено значні порушення інтерферонового статусу в хворих на УГХ, які характеризувались інгібуванням - та -інтерфероногенної активності лейкоцитів периферійної крові на фоні підвищення сироваткового інтерферону (ІФН), що свідчить про хронізацію запального процесу. Найвиразніші порушення інтерферонової та клітинної ланок імунної систем спостерігались у хворих із низьким рівнем -ІФН.

6. Застосування індукторів ІФН в комплексній терапії УГХ поліпшувало показники інтерферонового та цитокінового статусу (посилювалась здатність лейкоцитів периферійної крові до продукції - та -ІФН, зменшувався вміст циркулюючого ІФН, збільшувався функціональний резерв клітин-продуцентів фактора некрозу пухлин. Поліпшувались також показники стану імунної системи організму хворих: знижувався високий рівень ЦІК в крові, нормалізувався вміст IgA, підвищувалась поглинальна активність та внутрішньоклітинна бактерицидність нейтрофілів і моноцитів, збільшувалась кількість Т-лімфоцитів з активаційними рецепторами (DR+).

7. Розроблений і патогенетично обґрунтований метод комплексної поетапної терапії УГХ шляхом комбінованого і індивідуалізованого застосування антибіотика макролідного ряду вільпрофену (джозаміцину) та індукторів інтерферону (циклоферону та аміксину), дія яких спрямована на ерадикацію збудників інфекції та нормалізацію показників імунореактивності організму та дає змогу уперед жувати розвиток персистентних форм хламідій, а також підвищити ефективність лікування хворих та знизити частоту рецидивів хламідійної інфекції.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шеремета В.В., Лакатош В.П., Співак М.Я., Степаненко В.І. Характеристика імунного та інтерферонового статусу хворих з різним перебігом урогенітального хламідіозу// Український журнал дерматології, венерології, косметології. - №1 (8). - К.-2003.- С.68-71.

2. Шеремета В.В., Лебедюк М.М. Персистуюча хламідійна урогенітальна інфекція: фактори і механізми виникнення та обґрунтування доцільності проведення подальших комплексних досліджень// Український журнал дерматології, венерології, косметології. - №2 (5)- К.- 2002. - С.63-67.

3. 3. Шеремета В.В., Романкова О.І. Современные аспекты лечения и профилактики урогенитальной хламидийной инфекции// Збірник наукових праць „Актуальные проблемы медицины и биологии”. - №1. - К. - 2001. - С.318-323.

4. Шеремета В.В., Лебедюк М.Н. Антибиотики - макролиды в этиотропной терапии хламидиоза и лабораторне критерии излеченности инфекции// „Новости дерматологи и венерологи”. Центральноазиатский научно-практический журнал. №2. - Ташкент - 2002. - С. 165-166.

5. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Бардов П.В., Степаненко В.І. Етіопатогенез, клінічний перебіг і сучасні підходи до лікування та трактування контролю вилікування від хламідійної урогенітальної інфекції// Український журнал дерматології, венерології, косметології. - №2-3. - К.-2001.- С.89-92.

6. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Бардов П.В. Комплексні підходи до діагностики і лікування урогенітального хламідіозу// Збірник наукових праць ”Актуальные проблемы медицины и биологии”. - №1. - К. - 2002. - С.133-137.

7. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Бардов П.В., Степаненко В.І. Епідеміологія та патогенез урогенітальної хламідійної інфекції і її асоціацій// „Проблеми військової охорони здоров'я”. Збірник наукових праць Української військової медичної академії. - Випуск 8. - К. - 2001. - С.227-240.

8. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Федчук В.П. Методи лабораторної діагностики урогенітального хламідіозу// Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. - №1 (4). - Донецьк -2002.- С.92-95.

9. Шеремета В.В. Современные подходы к этиотропной и патогенетической терапии урогенитального хламидиоза// Збірник науково-практичних робіт науково-практичної конференції „Актуальні питання в дерматовенерології та косметології”. - Донецьк. - 2002. - С.81-82.

АНОТАЦІЯ

Шеремета В.В. „Особливості діагностики, терапії і контролю ерадикації урогенітального хламідіозу з урахуванням персистенції збудників та латентного клінічного перебігу інфекції”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.00.20 - шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики і комплексної терапії урогенітального хламідіозу з урахуванням персистенції збудників та характеру його клінічного перебігу. Науково обґрунтовано доцільність під час діагностики та контролю ерадикації УГХ з урахуванням механізмів персистенції та латентного клінічного перебігу інфекції застосовувати два і навіть три діагностичних методи, що значно підвищує ефективність та вірогідність діагностики. Встановлено, що найбільш раціональними є комбінація діагностичних методів ПІФ і ПЛР, або ІФА, ПІФ, ПЛР.

Вперше запропоновано комплексний раціональний підхід до лікування УГХ з урахуванням запобігання розвитку персистентних форм збудників інфекції.

Ключові слова: хламідійна інфекція, персистенція, патогенез, персистенція збудників, клінічний перебіг, діагностика, етіотропна терапія, імунотерапія.

АННОТАЦИЯ

Шеремета В.В. „Особенности диагностики, терапии и контроля эрадикации урогенитального хламидиоза с учетом персистенции возбудителей и латентного клинического течения инфекции”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.00.20 - кожные и венерические болезни. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2003.

Целью настоящего исследования было решение научной задачи повышения эффективности лечения урогенитального хламидиоза и разработка рациональных подходов к диагностике и контролю эрадикации возбудителей с учетом их персистенции и латентного клинического течения воспалительного процесса.

По результатам клинических, серологических, иммунологических и молекулярно-биологических исследований установлено, что на характер клинического течения воспалительного процесса урогенитального тракта, индуцированного хламидийной инфекцией, влияет наличие смешанной хламидийной инфекцией и состояние иммунореактивности организма.

Доказано, что для диагностики и контроля эрадикации возбудителей урогенитального хламидиоза с учетом механизмов персистенции и латентного клинического течения заболевания наиболее рациональными являются комбинации методов: ПИФ и ПЦР или ИФА, ПИФ, ПЦР.

Установлено, что в патогенезе урогенитального хламидиоза большое значение имеет состояние иммунореактивности организма. Установлено, что при наличии урогенитальной хламидийной инфекции изменяются показатели неспецифической резистентности и системного иммунного ответа.

У больных урогенитальным хламидиозом подавляется продукция б- и г- ИФН иммуноцитами периферической крови с одновременным повышением содержания сывороточного ИФН. Снижение интерфероногенной активности клеток сопровождается изменением некоторых показателей клеточного и гуморального иммунитета. У больных урогенитальным хламидиозом повышается продукция ФНО - ключевого цитокина воспалительной реакции организма.

При хламидийной инфекции урогенитального тракта в периферической крови больных появляются раздражители, которые приводят к функциональной перестройке клеток фагоцитарной системы - моноцитов и нейтрофилов (подавляются резервные возможности системы фагоцитоза).

Разработан и патогенетически обоснован метод комплексной поэтапной терапии УГХ путем комбинированного использования антибиотика макролидного ряда - вильпрофена (джозамицин) и индукторов интерферона (циклоферона и амикацина), действие которых направлено на эрадикацию возбудителей и нормализацию показателей иммунореактивности организма. Это дает возможность упредить развитие персистентных форм хламидий, а также повысить эффективность лечения и снизить частоту рецидивов хламидийной инфекции.

Ключевые слова: хламидийная инфекция, патогенез, персистенция возбудителей, клиническое течение, диагностика, комплексная терапия, иммунотерапия.

SUMMARY

Sheremeta V.V. Particularies of therapy, treatment and eradication control of urogenital chlamydiosis in the contex of pathogen persistence and latent clinical course of infection. - Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of medical sciences on speciality 14.00.20 - dermatic and veneral diseases. - O.O.Bogomolets National University, Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to the improvement of complex therapy of urogenital chlamydiosis in the context of pathogen persistence and the character of its clinical course. The expedience of two or three diagnostic methods' use pending the diagnostics and eradication control in the context of persistence mechanisms and the latent clinical course is scientifically reasoned, this highly increases the efficacy and the reliability of diagnostics. It is established that combinations of PIF and PLR methods or IFA, PIF, PLR methods are the most rational.

The rational strategy of treatment in the context of persistent pathogen forms upgrowth prevention is firstly proposed.

Key words: chlamydia infection, persistence, pathogenesis, clinical course, diagnostics, complex therapy, immunotherapy.

Размещено на Allbest.ru