Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України

Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України

Дослідження закономірностей формування рівня, динаміки і структури онкологічної патології населення в різних регіонах України. Обґрунтування і розробка загальних і територіально диференційованих заходів профілактики онкологічної захворюваності населення.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	22.07.2014
Размер файла	35,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

УДК 577.4(477)+614.7:616-006

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України

14.02.01 - гігієна

Шамрай Олена Володимирівна

Донецьк 2003

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На протязі останніх десятиліть в більшості країн світу і, в тому числі, в Україні відзначається стала тенденція зростання усіх показників онкологічної патології населення (Гулак Л.О., 1997; Ann N.Y., Hill M.A., 1997; Tominga S., 2001). Більшість дослідників пов'язують цей процес як із кризовими явищами в екологічному середовищі, так і з прогресуючим погіршенням соціально-економічних умов та способу життя людей (Комлева В.А., 1999; Green M.S., 1998; Rossan D., Palmbriten N., 1993).

У роботах численних дослідників показано, що рівні онкологічної захворюваності населення і ступінь виразності факторів ризику виникнення злоякісних пухлин характеризуються значною варіабельністю, яку завжди необхідно враховувати при розробці онкопрофілактичних заходів (Гуслицер Л.Н., 1988; Кетько Е.Г., Суптело Л.П., 1993; Albanes D., 1999). Проте, до теперішнього часу не встановлені територіальні закономірності формування онкологічної патології в сучасних соціально-екологічних умовах України, не визначені регіональні особливості факторів онкоризику та онкоантиризику, що робить неможливим прийняття термінових профілактичних заходів, здатних знизити частоту виникнення злоякісних новоутворень, зменшити їхню поширеність і скоротити смертність населення від раку.

Незважаючи на велику кількість праць як вітчизняних (Агарков В.И., 2000; Грищенко С.В., 2001; Голяченко О.М., 1997), так і закордонних (Baranowski T., 2000; Blum A., 1998) авторів, присвячених вивченню епідеміологічних особливостей злоякісних новоутворень, переважна більшість їх стосується питань канцерогенного впливу факторів онкоризику без визначення специфічних рис, обумовлених територіальними відмінностями, зокрема на терені регіонів України. У зв'язку з цим, вельми актуальною є проблема встановлення регіональних закономірностей формування онкологічної патології і розробки на цій основі територіально диференційованих заходів її профілактики серед населення в умовах України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з плановими науковими дослідженнями Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова і є фрагментом тем "Вивчення сучасних закономірностей формування онкологічної захворюваності населення в соціально-екологічних умовах Донбасу" (№ держреєстрації 0197V002115, термін виконання 1997-1999 рр.) і "Наукове обґрунтування заходів покращення ранньої діагностики та ефективності спеціального лікування злоякісних новоутворень людини" (№ держреєстрації 0197V014958, термін виконання 1998-2000 рр.). Автор була співвиконавцем робіт і безпосередньо вивчала онкологічну захворюваність населення України та вплив на неї факторів зовнішнього середовища.

Мета дослідження. Розробка територіально диференційованих заходів профілактики онкологічної патології населення України на основі встановлення регіональних закономірностей її формування під впливом факторів екологічного середовища.

Задачі дослідження

1. Порівняльна характеристика навколишнього середовища в різних регіонах України.

2. Вивчення територіальних особливостей демографічних і соціально-економічних факторів онкоризику в умовах України.

3. Встановлення закономірностей формування рівня, динаміки і структури онкологічної патології населення в різних регіонах України.

4. Вивчення залежності онкологічної захворюваності населення від регіональних особливостей забруднення повітряного середовища, ґрунту, питної води, відмінностей геліофізичних і природних радіаційних факторів.

5. Вивчення залежності онкологічної захворюваності населення від регіональних особливостей демографічних і соціально-економічних факторів.

6. Обґрунтування і розробка загальних і територіально диференційованих заходів профілактики онкологічної захворюваності населення.

Об'єкт дослідження - здоров'я населення різних регіонів України.

Предмет дослідження - онкологічна захворюваність і смертність населення, екологічні, соціальні і демографічні фактори онкоризику та онкоантиризику в різних регіонах України.

Методи дослідження - гігієнічні для оцінки регіональних відмінностей факторів зовнішнього середовища; соціологічні для оцінки особливостей способу життя, побуту та харчування; медико-статистичні для оцінки рівня та динаміки онкопатології, обробки результатів досліджень; медико-картографічні для картографічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені територіальні закономірності формування рівнів, динаміки і структури онкологічної захворюваності населення в сучасних умовах України: стабільно високі і низькі регіональні рівні, темпи підйому і зниження в часі, рангові місця в структурі окремих нозологічних форм, різнонаправлені статево-вікові регіональні градієнти рівнів, динаміки і структури, регіональна обумовленість прогресивно-регресивної і хвильової динаміки онкологічної захворюваності населення.

Вперше визначений комплекс факторів екологічної, демографічної, професійної і соціально-побутової природи, що обумовлює територіальні відмінності рівнів онкологічної захворюваності населення в сучасних умовах України.

Встановлено роль геліофізичних і природних радіаційних факторів у формуванні онкологічної патології і переважному поширенні окремих її нозологічних форм серед населення різних регіонів України.

Дістало подальший розвиток виявлення сучасних особливостей впливу забруднення повітряного середовища, ґрунту і питної води на формування окремих нозологічних форм онкологічної патології населення: злоякісних пухлин легень, рота, стравоходу, шлунка і кишечника.

Встановлено роль мікроелементного складу питної води у формуванні стійко підвищеної і зниженої частоти виникнення серед населення окремих регіонів України онкологічних хвороб порожнини рота, стравоходу, шлунка, ободової та прямої кишки.

Встановлено сучасні закономірності статики, динаміки та структури рівнів забруднення повітряного середовища, ґрунту і води в окремих регіонах України.

Уточнено диференційований ступінь значущості шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем), особливостей харчування, сімейних і соціально-побутових умов у формуванні онкологічної захворюваності населення.

Обґрунтовано і розроблено принципи профілактики онкологічних хвороб, що реалізуються через систему заходів оздоровлення соціального та екологічного середовища й антиканцерогенного харчування людини.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтований і розроблений комплекс регіонально диференційованих заходів зниження онкологічної захворюваності та смертності населення на основі принципів первинної, вторинної і третинної профілактики.

Створено комплект карт, що відображають ступінь територіальної варіабельності показників онкопатології на рівні країни та її окремих областей. Ці карти є методичною основою для прогнозування рівнів онкопатології серед населення, чіткої організації роботи медичних установ (спеціалізованих онкологічних, загальнолікувальних та санітарно-епідеміологічних), що дає можливість вчасно планувати, проводити та контролювати профілактичні й лікувальні заходи.

Видано методичні рекомендації "Принципи і заходи профілактики онкологічної захворюваності населення в умовах екологічного неблагополуччя" (Донецьк, 2001), які впроваджені у Вінницькому обласному онкологічному диспансері (акт впровадження від 4 вересня 2002 р.), Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт впровадження від 17 жовтня 2001 р.), у Донецькій обласній санітарно-епідеміологічній станції (акт впровадження від 4 вересня 2001 р.), в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 29 травня 2002 р.), в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини та організації охорони здоров'я з курсом історії медицини (акт впровадження від 24 травня 2002 р.) і гігієни (акт впровадження від 7 червня 2002 р.).

Програма територіального підходу до управління онкологічною службою та модель функціонування системи її інформаційного забезпечення впроваджені у Житомирському обласному онкологічному диспансері (акт впровадження від 29 грудня 1998 р.).

Результати роботи використані при розробці державної програми “Онкологія” на 2002-2006 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. №392).

Особистий внесок здобувача. Проведений аналіз даних літератури; зібраний і оброблений первинний матеріал; дана гігієнічна оцінка природно-екологічного середовища проживання, соціально-економічних умов, способу життя та харчування населення; визначені територіальні закономірності формування онкологічної патології населення; встановлені регіональні особливості факторів онкоризику та онкоантиризику; розроблені територіально диференційовані заходи профілактики злоякісних новоутворень серед населення України. Автором не були використані наукові результати та ідеї, які належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на IХ з'їзді онкологів України (Київ-Вінниця, 1995), на науково-практичній конференції "Рак в Україні: епідеміологічні та організаційні аспекти проблеми" (Київ, 1997), на науковій сесії товариства гігієністів, присвяченій 70-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2000).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 1 монографії, 6 статтях наукових журналів та 3 тезах з'їзду і конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, закінчення, висновків і додатків. Бібліографія включає 191 джерело вітчизняної й іноземної літератури на 18 сторінках. Робота викладена на 193 сторінках, з них 46 таблиць на 41 сторінці, 21 рисунок на 21 сторінці.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. У дисертації використані матеріали, що характеризують природні особливості регіонів України, екологічні та соціально-економічні умови проживання населення, а також відомості про частоту виникнення, поширеність злоякісних новоутворень і смертність від них жителів 25 областей нашої держави за 20-річний період (1980-1999 рр.). Вплив природно-кліматичних, екологічних і соціально-економічних факторів на формування онкологічної патології населення України та ступінь територіальної варіабельності її рівнів вивчався за допомогою комп'ютерної обробки даних із застосуванням математико-статистичних методів аналізу: порівняльного та множинного кореляційно-регресійного (Гончарук Є.І., Вороненко Ю.В., Марценюк М.І., 1989).

У роботі був використаний такий сучасний високоінформативний і достовірний метод оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення, як метод медико-картографічного аналізу.

Порівняльна гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища мешкання населення. Нами встановлено, що найвищий питомий валовий викид забруднюючих речовин в атмосферу відзначається в п'ятьох областях України: Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Івано-Франківській і Запорізькій (30,1 - 117,5 т/км2). Найнижчі величини валового викиду в атмосферу забруднювачів характерні для трьох північних областей: Чернігівської, Волинської і Житомирської (7,2 - 7,9 т/км2).

Найбільш високий сумарний показник забруднення атмосферного повітря характерний для великих промислових міст Східного і Південного регіонів (Донецьк, Одеса, Луганськ), а також м. Києва. У цих містах сумарний показник забруднення перевищує ГДК у 1,6-3,5 рази. Найменш забруднене атмосферне повітря населених місць Північного і Західного регіонів України. Рівень сумарного забруднення тут не перевищує ГДК.

Аналіз показав, що у концентраціях вище ГДК в атмосферному повітрі знаходяться 3,4-бенз(а)пірен у містах Донецьк, Одеса, Луганськ (7,7 - 15,0 ГДК); оксид вуглецю в місті Вінниця (1,1 ГДК); фенол у містах Одеса, Донецьк і Київ (2,0 - 2,3 ГДК); аміак у містах Донецьк, Київ, Вінниця (1,5 - 2,8 ГДК); формальдегід у містах Київ, Одеса, Сімферополь, Донецьк, Луганськ (2,0 - 7,6 ГДК); фтористий водень у містах Одеса, Вінниця, Луганськ (1,4 - 2,5 ГДК); діоксид азоту в містах Донецьк, Одеса, Київ (1,8 - 2,3 ГДК).

Показано, що найбільш мінералізовану і жорстку питну воду споживає населення Південного і Східного регіонів. Мінералізація питної води тут, як правило, перевищує гігієнічний норматив і складає 1300-6000 мг/л. Жорсткість питної води обумовлена високими концентраціями кальцію і магнію (7,8-30,6 мг-екв/л). Найменш мінералізована і жорстка питна вода характерна для Північного і Західного регіонів України.

Встановлено, що ґрунти регіонів України забруднені шкідливими хімічними речовинами в різному ступені. Найбільш високий сумарний показник забруднення ґрунтів зафіксовано у населених місцях Східного (Zс=98,9 - 112,5) і Південного (Zс=31,5 - 96,1) регіонів. Мінімальні значення сумарного показника забруднення ґрунтів характерні для Північного і Західного регіонів (Zс=10,3 - 26,4).

Рівень небезпеки ґрунтів для здоров'я населення є найвищим (небезпечний рівень) у Донецькій, Луганській і Одеській областях; помірно небезпечним - у Кримській АР, Вінницькій, Полтавській, Київській і Львівській областях; припустимим - у Рівненській і Житомирській областях.

Уся територія України поділяється за геліофізичними характеристиками на 4 зони: Полісся, Лісостеп, Степ, Південний степ. Найнебезпечніші рівні геліофізичних факторів реєструються в Степовій і Південній степовій зонах: сумарна сонячна радіація 110-115 ккал/м2/рік, пряма еритемна ультрафіолетова радіація області "В" 32-40 ер-г/м2/рік, сумарна еритемна ультрафіолетова радіація області "В" 240-280 ер-г/м2/рік.

Найбільш небезпечними регіонами за радоновою природною радіоактивністю є наступні території України: Херсонська, Одеська, Запорізька, Черкаська, Вінницька, Житомирська і Рівненська області (ЕРОА 65,0 - 156,5 Бк/м3).

Регіональні закономірності формування онкологічної захворюваності й смертності населення. Довгострокове (1980-1995 рр.) дослідження рівнів онкологічної патології населення різних регіонів України дозволило встановити їх значну територіальну варіабельність. Співвідношення між крайніми показниками первинної онкологічної захворюваності населення різних областей України сягають 83,1%, поширеності пухлин - 94,6% і смертності від них - 80,6%. Частота виникнення злоякісних пухлин максимальна (337,40/0000) серед мешканців Одеської області, мінімальна - серед жителів Закарпаття (184,30/0000) (рис. 1). Найнижчий рівень смертності від злоякісних новоутворень зареєстровано серед мешканців Закарпаття (113,00/0000), в той час як найбільший - серед жителів Дніпропетровської області (204,10/0000) (рис. 2).

Визначена ключова закономірність сучасного територіального розподілу онкологічної патології в Україні, яка заключається у зростаючому географічному тренді всіх її показників (первинна та загальна захворюваність, смертність) в напрямку з північного заходу на південний схід країни. За результатами порівняльного та медико-географічного аналізу найвищі рангові місця за частотою виникнення, поширеністю злоякісних новоутворень, а також смертністю від них населення серед 25 областей України займають ті, що входять до складу Південного та Східного регіонів. Найнижчі рангові місця належать областям Західного та Північного регіонів.

Рівень захворюваності:

онкологічне захворювання навколишнє середовище

- 184,3 - 226,9 (середній рівень = 207,9)

- 237,2 - 288,4 (середній рівень = 260,7)

- 289,5 - 337,4 (середній рівень = 302,8)

Рівень смертності:

- 113,0 - 142,9 (середній рівень = 132,6)

- 149,9 - 167,7 (середній рівень = 159,8)

- 178,3 - 204,1 (середній рівень = 193,4)

Серед усіх локалізацій найвищий рівень онкологічної захворюваності населення України характерний для новоутворень молочної залози (49,70/0000), трахеї, бронхів та легень (46,80/0000), шкіри (33,70/0000) та шлунка (32,80/0000), а найнижчий - для пухлин губи (4,90/0000), стравоходу (4,30/0000) щитоподібної залози (3,3/0000), кісток і сполучної тканини (4,60/0000), а також меланоми шкіри (3,50/0000).

Рівень онкозахворюваності чоловіків має виражені регіональні відмінності: найвищі його показники реєструються у Східному регіоні (1-е місце: 267,7±4,90/0000), а найнижчі в Західному (5-е, останнє, місце: 241,1±2,00/0000). Дещо інші закономірності простежуються щодо жінок: частота виникнення серед них злоякісних новоутворень максимальна у Південному регіоні (1-е місце: 339,4±6,80/0000), а мінімальна - у Західному (202,6±5,00/0000).

Відмічено, що онкологічна захворюваність чоловічого населення України істотно збільшилась у другій половині 80-х і в першій половині 90-х років, коли вона досягла максимальних рівнів (275,2 - 279,00/0000). З другої половини 90-х років онкозахворюваність стала приймати тенденцію до стабілізації, а з кінця 90-х років - до помітного зменшення. При цьому стійка тенденція до зниження онкозахворюваності характерна тільки для Західного та Північного регіонів, в той час як у Східному та Південному регіонах з початку 90-х років знову відзначається зростання частоти виникнення злоякісних новоутворень.

Встановлено, що серед жіночої популяції населення України онкопатологія мала прогресивну спрямованість до росту протягом всього періоду 90-х років і лише наприкінці його намітилася тенденція до її стабілізації. Однак, якщо для жінок Західного та Північного регіонів у цей період характерна тенденція до зниження первинної онкозахворюваності, то в Східному регіоні подібної спрямованості динаміки не відзначається.

Виявлені суттєві регіональні відмінності у віковій динаміці онкопатології населення обох статей, головними з яких є достовірно (р<0,05) вищі темпи росту частоти злоякісних новоутворень серед усього населення Південного та Східного регіонів, особливо у старших вікових групах (після 40 років). Серед чоловіків та жінок, що мешкають у Північному та частково Західному регіонах, зареєстровані найвищі темпи зростання онкологічної захворюваності в молодших вікових групах (до 20 років).

Рангова структура онкозахворюваності чоловіків має помітні регіональні відмінності. Встановлено, що сумарна питома вага основних локалізацій новоутворень (трахея, бронхи, легені, шлунок, шкіра) максимальна серед мешканців Східного (49,9%) та Південного (48,7% випадків) регіонів, а мінімальна - у Західному регіоні (37,4% випадків).

Структура онкологічної захворюваності жінок України істотно відрізняється від такої чоловічого населення. Перше місце в ній у всіх регіонах займає онкопатологія молочної залози (у чоловіків - пухлини органів дихання), друге місце, як і в чоловіків, належить новоутворенням шкіри, а онкохвороби шлунка займають третє місце тільки серед жіночого населення Північного і Центрального регіонів.

У структурі онкологічної захворюваності жіночого населення основну масу випадків захворювань дають наступні нозологічні форми: у Північному регіоні - пухлини молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки та яєчників (54,1% всіх випадків); у Південному - новоутворення молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, трахеї, бронхів та легень (56,5% випадків); у Західному - молочної залози, шкіри, шлунка, тіла та шийки матки (45,4% випадків); у Східному - молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, трахеї, бронхів та легень (56,9% випадків); у Центральному регіоні - пухлини молочної залози, шкіри, шлунка, тіла та шийки матки (54,4% випадків).

Аналіз детермінізму регіональних особливостей онкологічної захворюваності населення. За даними порівняльного та кореляційно-регресійного аналізу, серед природно-екологічних факторів ризику виникнення злоякісних новоутворень найбільш значущими є наступні: сумарне антропогенне забруднення повітряного басейну (Д=77,26%; р<0,001), високі концентрації в атмосферному повітрі 3,4-бенз(а)пірену (Д=72,08%; р<0,001), діоксиду азоту (Д=41,60%; р<0,001) і завислих речовин (Д=27,25%; р<0,01); сульфатно-хлоридно-натрієвий хімічний склад підземних (Д=38,94%; р<0,01) і поверхневих (Д=26,73%; р<0,05) вод; сумарне забруднення ґрунту (Д=77,26%; р<0,001), підвищений вміст у ньому свинцю (Д=23,92%; р<0,05), нікелю (Д=20,26%; р<0,05) і марганцю (Д=17,68%; р<0,05); високий рівень сумарної еритемної ультрафіолетової радіації області В (Д=16,15%; р<0,05); високий рівень ЕРОА радону (Д=73,01%; р<0,001).

Математико-статистичний аналіз (за ваговим індексом та коефіцієнтом асоціації) дозволив установити, що демографічні, соціально-економічні фактори, фактори побуту, способу життя та харчування, які обумовлюють своїм негативним впливом на 63,1% (р<0,05) територіально диференційоване зростання онкологічної патології, за рівнем значущості розподіляються так: сімейний стан > вікова структура населення > наявність психоемоційних перевантажень > професія > рівень освіти > подушний прибуток > паління тютюну > характер харчування > сон > зловживання алкоголем > стать.

Принципи і заходи загальної та територіально диференційованої профілактики онкологічної захворюваності населення. Запобігання виникненню злоякісних новоутворень серед населення України, зниження їх поширеності та смертності від цієї патології повинно здійснюватися за рахунок комплексу науково обґрунтованих, територіально диференційованих заходів первинної, вторинної та третинної онкопрофілактики.

Первинна профілактика, яка запобігає виникненню злоякісних пухлин, повинна бути пріоритетним напрямком протиракової боротьби. Вона включає в себе наступні складові частини: 1) оздоровлення навколишнього середовища; 2) удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем; 3) антиканцерогенне харчування населення.

Вторинна та третинна онкопрофілактики, які сприяють максимальному продовженню життя онкологічним хворим та знижують смертність від злоякісних новоутворень, здійснюються за рахунок наступних заходів: 1) організація цільової протиракової диспансеризації населення; 2) удосконалення організації та роботи онкологічної служби.

Оздоровлення навколишнього середовища в регіонах України досягається за рахунок реалізації таких принципів: 1) удосконалення правового регулювання використання екологічного середовища; 2) науковий моніторинг навколишнього середовища; 3) створення умов для активного самоочищення природного середовища; 4) програмно-комп'ютерне керування процесом накопичення й утилізації виробничих відходів.

Удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем реалізується на основі наступних принципів: 1) створення широкої мережі стаціонарних постів автоматизованого лабораторного контролю за станом навколишнього середовища в міських та сільських населених місцях; 2) інтенсифікація і підвищення якості запобіжного санітарного нагляду за промисловими, сільськогосподарськими і комунальними об'єктами, що забруднюють екологічне середовище; 3) удосконалення поточного санітарного нагляду за оздоровленням екологічного середовища.

Встановлено, що в Північному і Західному регіонах України пріоритет повинен належати індивідуальній онкопрофілактиці, а в Центральному, Південному і особливо в Східному - суспільній з переважним здійсненням заходів щодо охорони навколишнього середовища, модернізації та підвищення якості санітарного нагляду.

Висновки

1. Проведено гігієнічне обґрунтування і отримано нове рішення наукової задачі встановлення територіальних закономірностей формування онкологічної патології населення України під впливом факторів зовнішнього середовища, що дозволило розробити комплекс регіонально диференційованих заходів профілактики злоякісних новоутворень. Встановлено, що територіальні відмінності рівнів, динаміки і структури виникнення, поширеності злоякісних новоутворень та смертності від них населення України на 86,6% обумовлені регіональними особливостями природно-екологічних і соціально-економічних факторів онкоризику та онкоантиризику.

2. Найвищий рівень сумарного антропогенного забруднення атмосферного повітря (перевищення гігієнічного нормативу в 1,6-3,5 рази) визначений в містах Східного та Південного регіонів, а також у столиці - місті Києві (1615,7 - 3458,2%). Ступінь небезпечності повітряного басейну для здоров'я населення в цих містах оцінюється як дуже небезпечний (Донецьк, Одеса) і небезпечний (Київ, Луганськ). Найменш забруднене ксенобіотиками атмосферне повітря невеликих міст - обласних центрів Північного і Західного регіонів України, а також адміністративного центру Кримської АР - м. Сімферополя (370,4 - 831,5%). Рівень сумарного антропогенного забруднення повітряного басейну в цих містах не перевищує гігієнічного нормативу, а ступінь небезпеки атмосферного повітря для здоров'я населення класифікується як помірно небезпечний (м. Сімферополь) і слабко небезпечний (інші міста).

3. Найбільш високі середньодобові концентрації речовин, небезпечних у канцерогенному відношенні, постійно реєструються у повітряному басейні міст Східного та Південного регіонів України (3,4-бенз(а)пірен: 3,0 - 15,0 ГДК, завислі речовини: 1,3 - 3,5 ГДК, фенол: 2,0 - 2,3 ГДК, формальдегід: 2,0 - 7,6 ГДК, сажа: 1,6 - 3,0 ГДК, діоксид азоту: 1,0 - 2,3 ГДК). Найменший вміст цих сполук зафіксовано в атмосферному повітрі міст Західного та Північного (за винятком м. Києва) регіонів країни (3,4-бенз(а)пірен: 0,8 - 2,1 ГДК, завислі речовини: 0,7 - 1,3 ГДК, сажа: 0,2 - 0,4 ГДК, діоксид азоту: 0,1 - 0,8 ГДК).

4. Визначено території з аномальним вмістом окремих хімічних елементів у питній воді та ґрунті, що підвищує ризик виникнення злоякісних новоутворень у населення. Високий (>40 мг/кг) вміст міді в ґрунті зафіксований на території Донбасу (Донецька і Луганська області); підвищені концентрації марганцю (>750 мг/кг), цинку (>65 мг/кг), свинцю (>90 мг/кг) та нікелю (>60 мг/кг) в ґрунтах Одеської, Донецької і Луганської областей; надмірно високий рівень мінералізації (>2000 мг/л) і загальної жорсткості (>15 мг-екв/л) питної води встановлено у Кримській АР, Одеській і Донецькій областях.

Найбільше значення сумарного показника антропогенного забруднення ґрунтів встановлено у населених місцях Східного (Zc=98,9 - 112,5) і Південного (Zc=31,5 - 96,1) регіонів, а мінімальне - у Північному та Західному регіонах (Zc=10,3 - 26,4). Рівень небезпеки ґрунту для здоров'я населення є найвищим (небезпечний рівень) у Донецькій, Луганській та Одеській областях, помірно небезпечним - у Кримській АР, Вінницькій, Полтавській, Київській і Львівській областях, припустимим - у Рівненській та Житомирській областях.

5. Встановлено, що найвищі рівні геліофізичних факторів, небезпечні в канцерогенному відношенні (сумарна сонячна радіація вища 110 ккал/м2/рік, пряма еритемна ультрафіолетова радіація області "В" вища 32 ер-г/м2/рік, сумарна еритемна ультрафіолетова радіація області "В" вища 240 ер-г/м2/рік), характерні для двох природно-ландшафтних зон України - Степу та Південного степу (Південний та Східний регіони).

Визначені території України, де рівень природної радіоактивності перевищує гігієнічний норматив (50 Бк/м3): Херсонська, Одеська, Запорізька, Черкаська, Вінницька, Житомирська та Рівненська області (еквівалентний рівень об'ємної активності радону знаходиться в межах 65,0-156,5 Бк/м3, питома вага житлових приміщень з перевищенням цього показника коливається від 18,1% до 97,3%).

6. Визначена ключова закономірність сучасного територіального розподілу онкологічної патології в Україні, яка заключається у зростаючому географічному тренді всіх її показників (первинна та загальна захворюваність, смертність) в напрямку з північного заходу на південний схід країни. За результатами порівняльного та медико-географічного аналізу найвищі рангові місця за частотою виникнення, поширеністю злоякісних новоутворень, а також смертністю від них населення серед 25 областей України займають ті, що входять до складу Південного (Одеська область - 1-е місце, Херсонська - 2-е місце, Кримська АР - 3-е місце) та Східного (Донецька область - 4-е місце, Луганська - 5-е місце) регіонів. Найнижчі рангові місця належать областям Західного (Закарпатська область - 25-е місце, Рівненська - 24-е місце, Волинська - 21-е місце) та Північного (Житомирська область - 23-е місце, Чернігівська - 22-е місце) регіонів.

7. Виявлені суттєві регіональні відмінності у віковій динаміці онкопатології населення обох статей, головними з яких є значно вищі темпи росту частоти злоякісних новоутворень серед усього населення Південного та Східного регіонів, особливо в старших вікових групах (після 40 років). Серед чоловіків та жінок, що мешкають у Північному та частково Західному регіонах, зареєстровані найвищі темпи зростання онкологічної захворюваності в молодших вікових групах (до 20 років).

Рангова структура онкозахворюваності населення України має помітні регіональні відмінності. Встановлено, що у чоловіків сумарна питома вага основних локалізацій новоутворень (трахея, бронхи, легені, шлунок, шкіра) максимальна серед мешканців Східного (49,9%) та Південного (48,7% випадків) регіонів, а мінімальна у Західному регіоні (37,4% випадків). У структурі онкологічної захворюваності жінок основну масу випадків захворювань в окремих регіонах дають різні нозологічні форми: в Північному, Центральному та Західному регіонах - пухлини молочної залози, шкіри, шлунка, тіла та шийки матки, а також яєчників (54,1-56,5%), у Східному регіоні - новоутворення молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, трахеї, бронхів та легень (56,9% випадків).

8. За даними порівняльного та кореляційно-регресійного аналізу, серед природно-екологічних факторів ризику виникнення злоякісних новоутворень найбільш значущими є наступні: сумарне антропогенне забруднення повітряного басейну (Д=77,26%; р<0,001), високі концентрації в атмосферному повітрі 3,4-бенз(а)пірену (Д=72,08%; р<0,001), діоксиду азоту (Д=41,60%; р<0,001) і завислих речовин (Д=27,25%; р<0,01); сульфатно-хлоридно-натрієвий хімічний склад підземних (Д=38,94%; р<0,01) і поверхневих (Д=26,73%; р<0,05) вод; високе сумарне забруднення ґрунту (Д=77,26%; р<0,001), підвищений вміст у ньому свинцю (Д=23,92%; р<0,05), нікелю (Д=20,26%; р<0,05) і марганцю (Д=17,68%; р<0,05); високий рівень сумарної еритемної ультрафіолетової радіації області В (Д=16,15%; р<0,05); високий рівень ЕРОА радону (Д=73,01%; р<0,001).

9. Математико-статистичний аналіз (за ваговим індексом та коефіцієнтом асоціації) дозволив встановити, що демографічні, соціально-економічні фактори, фактори побуту, способу життя та харчування, які обумовлюють своїм негативним впливом на 63,1% (р<0,05) територіально диференційоване зростання онкологічної патології, за рівнем значущості розподіляються так: сімейний стан > вікова структура населення > наявність психоемоційних перевантажень > професія > рівень освіти > подушний прибуток > паління тютюну > характер харчування > сон > зловживання алкоголем > стать.

10. Впровадження результатів дисертаційної роботи у практику охорони здоров'я і діяльність наукових та вищих навчальних установ довело, що територіальне диференціювання онкопрофілактичних заходів повинно здійснюватися на основі визначення пріоритетних для кожного регіону України локалізацій злоякісних пухлин, а також ідентифікації їх ключових факторів ризику. Встановлено, що в Північному і Західному регіонах України пріоритет повинен належати індивідуальній профілактиці, а в Центральному, Південному і особливо у Східному - суспільній з переважним здійсненням заходів щодо охорони навколишнього середовища, модернізації та підвищення якості санітарного нагляду.

Список основних робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Шамрай О.В., Одарченко П.Я., Шамрай В.А. Злоякісні новоутворення: територіальний та соціально-медичний аспекти. - Вінниця: "Вид-во Вінниця", 2002. - 78 с. Автором проаналізовані причинно-наслідкові зв'язки між показниками онкопатології та факторами онкоризику різної природи, обґрунтований територіальний підхід до профілактики злоякісних новоутворень, визначені особливості формування онкопатології населення в різних регіонах України.

2. Шамрай О.В. Соціальна обумовленість злоякісних новоутворів // Вісн. соц. гіг. та орг. охор. здор. - 1999. - №1. - С. 150-151.

3. Шамрай О.В. Деякі епідеміологічні закономірності злоякісних новоутворів // Вісн. наук. дослідж. - 2000. - №2. - С. 88.

4. Агарков В.И., Грищенко С.В., Шамрай Е.В., Стычинская Н.А., Доценко Т.М., Северин Г.К., Нестеренко Т.Г., Коктышев И.В., Повышева О.А., Парахина О.Н., Козлова И.С. Демографические и социальные детерминанты онкологической заболеваемости населения Украины // Вестн. гиг. эпид. - 2000. - Т.4, №1 (Прил.). - С. 9-12. Автором визначені ключові фактори ризику онкологічної захворюваності населення України демографічного та соціально-економічного походження.

5. Шамрай О.В., Грищенко С.В. Територіальні закономірності поширеності злоякісних новоутворень та смертність від них в Україні // Вісн. Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2001. -№1. - С. 262-263. Автором досліджені територіальні закономірності поширеності злоякісних новоутворень та смертності від них населення України.

6. Грищенко С.В., Степанова М.Г., Коровина В.П., Шамрай Е.В., Ганенко О.Н. Комплексная гигиеническая оценка загрязнения почв населенных мест Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 2001. - Т.5, №2. - С. 168-171. Автором досліджено забруднення ґрунтів Донецької області магнієм та марганцем.

7. Шамрай В.А., Шамрай О.В. Деякі проблеми вивчення епідеміології злоякісних новоутворень // Вісн. соц. гіг. та орг. охор. здор. - 2002. - №2. - С. 43-44. Автором досліджені сучасні особливості епідеміології онкологічних захворювань в Україні.

8. Агарков В.И., Ванханен В.Д., Грищенко С.В., Шамрай Е.В., Когутницкий В.В. Принципы и меры профилактики онкологической заболеваемости населения в условиях экологического неблагополучия: Метод. рекомендации. - Донецк: ДонГМУ, 2001. - 24 с. Автором обґрунтований і розроблений комплекс регіонально-диференційованих заходів первинної, вторинної та третинної онкопрофілактики.

9. Завадюк О.В., Бабанін Ш.Р., Завадюк В.Г., Кміта В.В. Про територіальний підхід до вивчення розповсюдження злоякісних новоутворень // Тези доп. на IX з'їзді онкологів України. - К., 1995. - С. 52. Автором визначені соціальні та екологічні причини територіальних відмінностей рівнів онкопатології серед населення України.

10. Завадюк О.В., Шамрай В.А., Болюх Б.А. Взаємозв'язок показників онкологічної служби в розрізі областей України // Тези доп. на IX з'їзді онкологів України. - К., 1995. - С. 52-53. Автором здійснений математико-статистичний аналіз залежності показників онкопатології від факторів ризику різної природи.

11. Шамрай О.В. Концептуальна модель інформаційної системи для управління онкологічною службою регіону // Мат. наук.-практ. конф. "Рак в Україні: епідеміологічні та організаційні аспекти проблеми". - К., 1997. - С. 49.

Анотація

Шамрай О.В. Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2003.

Дисертація присвячена проблемі встановлення територіальних закономірностей формування онкологічної патології населення, а також визначення особливостей факторів онкоризику в умовах України і розробці на цій основі територіально диференційованих заходів профілактики злоякісних новоутворень. На підставі результатів комплексної гігієнічної оцінки природно-кліматичних (геліофізичні фактори, природна радіоактивність, природні особливості хімічного складу, мінералізації та жорсткості питної води), антропогенно-екологічних (забруднення атмосферного повітря, питної води та ґрунту) і соціально-економічних умов мешкання населення, його способу життя, побуту та харчування, а також аналізу територіальної варіабельності показників онкологічної патології і закономірностей її формування, за допомогою множинного кореляційно-регресійного, порівняльного та медико-картографічного аналізів були визначені фактори ризику та антиризику виникнення злоякісних новоутворень.

На цій основі був обґрунтований, розроблений та впроваджений у практику охорони здоров'я комплекс територіально диференційованих у залежності від природно-екологічних і соціально-економічних особливостей навколишнього середовища заходів первинної, вторинної та третинної профілактики злоякісних новоутворень.

Ключові слова: онкологічні захворювання, територіальні закономірності, профілактика, вплив навколишнього середовища.

Аннотация

Шамрай Е.В. Гигиеническая оценка региональных особенностей экологической среды и их роли в формировании территориальных различий онкологической патологии населения Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена проблеме установления территориальных закономерностей формирования онкологической патологии населения Украины, проживающего в различных природно-климатических, антропогенно-экологических и социально-экономических условиях.

Установлено, что наиболее высокий показатель суммарного антропогенного загрязнения атмосферного воздуха характерен для крупных промышленных городов Восточного и Южного регионов Украины (Донецк, Одесса, Луганск), а также для столицы страны - г. Киева. В этих городах данный показатель превышает гигиенический норматив в 1,6 - 3,5 раза. Наименее загрязнен воздушный бассейн населенных мест Северного и Западного регионов - уровень суммарного загрязнения воздушного бассейна здесь не превышает нормативных значений.

Показано, что наиболее минерализованную и жесткую воду употребляет для питья население Южного (Крымская АР и Одесская область) и Восточного (Донецкая и Луганская области) регионов. Минерализация питьевой воды здесь, как правило, превышает ПДК и составляет 1300-6000 мг/л. Повышенная жесткость питьевой воды (7,4-30,6 мг-экв/л) в этих регионах обусловлена высоким содержанием кальция и магния. Наименее минерализованная и жесткая питьевая вода характерна для Северного и Западного регионов Украины.

Установлена ключевая закономерность современного территориального распределения онкологической патологии в Украине, которая заключается в возрастающем географическом тренде всех ее показателей (первичная заболеваемость, распространенность, смертность) в направлении с северо-запада на юго-восток страны.

Выявлены существенные региональные различия в возрастной динамике онкопатологии населения, главными из которых являются достоверно (р<0,05) более высокие темпы роста злокачественных новообразований среди жителей Южного и Восточного регионов, особенно в старших возрастных группах (после 40 лет). Среди мужчин и женщин, проживающих в Северном и Западном регионах, зарегистрированы самые высокие темпы роста онкологической заболеваемости в младших возрастных группах (до 20 лет).

По данным сравнительного и корреляционно-регрессионного анализа, среди природно-экологических факторов риска злокачественных новообразований наиболее значимыми являются следующие: суммарное антропогенное загрязнение воздушного бассейна (Д=77,26%; р<0,001), высокие концентрации в атмосферном воздухе 3,4 бенз(а)пирена (Д=72,08%; р<0,001), диоксида азота (Д=41,60%; р<0,001) и взвешенных веществ (Д=27,25%; р<0,01); сульфатно-хлоридно-натриевый химический состав подземных (Д=38,94%; р<0,01) и поверхностных (Д=26,73%; р<0,05) вод; суммарное загрязнение почвы (Д=77,26%; р<0,001), высокий уровень суммарной эритемной ультрафиолетовой радиации области "В" (Д=16,15%; р<0,05).

Математико-статистический анализ (по весовому индексу и коэффициенту ассоциации) позволил установить, что демографические, социально-экономические факторы, факторы образа жизни, быта и питания обуславливают своим негативным влиянием на 63,1% (р<0,05) территориально дифференцированное возрастание онкологической патологии населения Украины.

Ключевые слова: онкологические заболевания, территориальные закономерности, профилактика, влияние окружающей среды.

Summary

Shamraj E.V. Territorial laws of formation, feature of risk factors and preventive measures of oncological morbidity of the population in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Medical Sciences degree in specialty 14.02.01 - Hygiene.

Donetsk State Medical University named after M. Gorky, Donetsk, 2003.

The dissertation is devoted to a problem of an establishment of territorial laws of the formation of an oncological pathology among the population of Ukraine living in various natural-climatic, ecological and social-economic conditions. On the basis of results of a complex hygienic estimation of the natural (heliophysical factors, a natural radio-activity, natural features of a chemical compound, a mineralization and rigidity of potable water), ecological (pollution of atmospheric air, potable water and ground) and social-economic conditions, way of life and nutrition of the population and also the analysis of territorial variety of an oncological pathology parameters and laws of its formation, comparative and medical-cartographical analyses risk and antirisk factors of malignant tumours occurrence have been revealed using plural correlative-regressive. On this basis the complex of initial, secondary and tertiary preventive measures of malignant neoplasm's have been elaborated and introduced into practice of public health services for the different territories in dependence of natural-ecological and social-economic peculiarities of environment.

Keywords: oncological diseases, territorial laws of formation, prophylaxis, influence of environmental conditions.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України" скачать

Подобные документы

Оптимізація комплексного лікування хворих на рак ендометрія з урахуванням біологічних особливостей пухлин
Рак ендометрії як одна з найпоширеніших форм онкологічної патології. Аналіз результатів комплексного обстеження хворих та схеми індивідуалізованого лікування. Показання та методи ад’ювантної хіміо- та гормонотерапії. Результати різних досліджень.

автореферат [39,9 K], добавлен 04.04.2009
Фізична реабілітація чоловіків після лобектомії та пульмонектомії в післяопераційному періоді
Структура статевої онкологічної захворюваності чоловіків України. Методи лікування раку легень: радикальні хірургічні операції - лобектомія та пульмонектомія. Розробка та апробація програми фізичної реабілітації чоловіків у післяопераційному періоді.

автореферат [62,9 K], добавлен 26.01.2009
Відновлення товстої кишки у колостомованих хворих при пухлинах прямої кишки
Місце раку прямої кишки в структурі онкологічної захворюваності провідних країн світу, перепони на шляху до виконання функціонально повноцінних операцій. Розробка комплексу заходів, спрямованих на розширення показань до сфінктерозберігаючих операцій.

автореферат [26,0 K], добавлен 05.02.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Предмет, завдання та методи патології
Тотожність фізіологічних і патологічних процесів. Розкриття загальних закономірностей виникнення, течії та результату патологічних процесів і хвороб людини. Формування бази сучасної теорії патології. Етапи обміну речовин: анаболізм і катаболізм.

реферат [22,7 K], добавлен 24.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
Ретроспективна поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України. Оцінка ступеня йодного дефіциту. Сучасні методи профілактики йодної недостатності. Ефективність групової профілактики з використанням води "Йодіс".

автореферат [81,9 K], добавлен 21.03.2009
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Фізична реабілітація при патології черевної порожнини
Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.

курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем
Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області, аналіз стану цієї патології за останні 15 років. Критеріальна значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.

автореферат [38,0 K], добавлен 02.04.2009
Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу
Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.

дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010
Імуногенетична характеристика та критерії формування груп ризику розвитку гастродуоденальної патології у дітей
Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.

автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Статистичний аналіз захворюваності населення (об’єкт дослідження – Львівська область у порівнянні з іншими областями та Україною загалом)
Статистика захворюваності в Львівській області та по Україні загалом. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні. Хронічні обструктивні захворювання легень. Випадки захворювань на такі інфекції як туляремія, сибірська виразка, лептоспіроз, сказ.

контрольная работа [236,5 K], добавлен 21.05.2013
Особливості клінічного перебігу та ефективність антиретровірусної терапії поєднаної гемоконтактної патології: вірусу імунодефіциту людини та хронічного вірусного гепатиту С
Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.

статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017
Оцінка споживання статинів на фармацевтичному ринку України
Застосування статинів для лікування хворих на ішемічну хворобу серця. Особливості класифікації статинів, показання до їх застосування та побічні ефекти. Аналіз асортименту статинів та їх доступності для населення на фармацевтичному ринку України.

дипломная работа [990,6 K], добавлен 17.06.2016

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.