Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ ЗАКАРПАТТЯ

Шимон Василь Михайлович

14.02.03 - соціальна медицина

Київ - 2003

Анотація

Шимон В.М. Особливості стану здоров'я та удосконалення організації надання медичної допомоги сільському населенню Закарпаття. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню стану здоров'я (демографічним процесам, захворюваність, фізичний розвиток) сільського населення.

Вперше в нових економічних умовах за останнє 10-річчя виявлені особливості здоров'я населення Закарпаття, розроблені регіональні „стандарти” фізичного розвитку населення Закарпатської області в різних статево-вікових групах (новонароджених, дітей віком від 1 до 7 років, школярів, призовників, дорослого населення).

На підставі розробленої моделі проведено структурну реорганізацію ланки первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню на первинному і вторинному рівнях. Впроваджена модель ПМСД на базі Хустської ЦРЛ.

Ключові слова: Стан здоров'я сільського населення (демографічні процеси, захворюваність, фізичний розвиток), ресурсне забезпечення системи охорони здоров'я, організація та удосконалення надання первинної медичної допомоги сільському населенню.

Аннотация

Шимон В.М. Особенности состояния здоровья и усовершенствование организации оказания медицинской помощи сельскому населению Закарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению состояния здоровья (демографических процессов, заболеваемости, физическому развитию) сельского населения.

Впервые в новых экономических условиях за последнее 10-летие выявлены особенности здоровья населения Закарпатья.

Для Закарпатья характерны некоторые региональные особенности: наименее урбанизированная и густонаселенная область Украины, где на 1 кв.км приходится 100,2 человек. Население области занимает 2,6% наличного населения Украины, где проживает 63,0% сельского населения, женщин - 51,8% и мужчин 48,2%.

В Закарпатье отмечается уменьшение числа человек младше трудоспособного возраста с 28,1% в 1989 г. до 23,3% в 2001 г. и увеличение количества человек более трудоспособного возраста соответственно с 15,7% до 17,6%, углубляются процессы старения населения.

Положительно следует отметить увеличение ожидаемой продолжительности жизни с 67,5 лет в 1996 г. до 68,8 лет у 2000 году.

Закарпатье - единственная область Украины, где сложился положительный естественный прирост (+0,4 на 1000 жителей).

Рождаемость в Закарпатской области, которая традиционно поддерживается за счет сельских жителей (12,1‰ против 10,0‰ в городских поселениях) является одной из наиболее высоких в Украине и составляет 11,3‰, в Украине 7,0‰. Наиболее высокая рождаемость отмечается в осенне-зимний период, где пик приходится на ноябрь месяц, наименее низкая у весенне-летний период.

Около 85% всех рожденных припадает на женщин в возрасте до 29 лет. Удельный вес детей рожденных женщинами в возрасте 20-24 лет составляет 42,3%, в возрасте 25-29 лет - 23,6%, до 20 лет 18,1%. Средний возраст матери при рождении ребенка составляет 24,3 года.

В первом браке проживает 87,0% мужчин и 87,5% женщин. Часть альтернативных браков в Закарпатье у 2000 г. составляла 5,8%, удельный вес внебрачных рождений - 13,5%.

Уровень смертности в Закарпатье составляет 10,9‰ и является одним из низких в Украине, в Украине 15,3‰. Наиболее высокая смертность регистрируется в зимне-весенний период. Младенческая смертность в Закарпатье не высокая и составляет 9,4‰, в Украине 11,9‰.

Впервые разработаны региональные стандарты физического развития населения Закарпатской области в разных возрастно-половых группах (новорожденных, детей в возрасте от 1 до 7 лет, школьников, призывников, взрослого населения в возрасте 20-49 лет).

В структуре распространенности болезней в Закарпатской области первое место занимают болезни системы кровообращения - 23,9%, второе - болезни органов дыхания - 22,7%, третье - органов пищеварения - 12,3%.

Особенностью Закарпатской области является больше, чем в 2 раза уровень распространенности болезней эндокринной системы 140,1‰ против 67,3‰ по Украине, в основном за счет диффузного зоба ІІ - ІІІ степени. Почти на четверть выше уровень болезней пищеварения: 173,4‰ против 140,0‰ - по Украине. Особенно высокий уровень в Закарпатье желчекаменной болезни.

Особенно значительна разница в заболеваемости и распространенности болезней среди сельского населения Украины и Закарпатья. Заболеваемость сельского населения болезнями эндокринной системы в Закарпатье превышает уровень Украины в 3,25 раза, а диффузным зобом ІІ -ІІІ степени - в 4,35 раза: 41,4‰ против 12,7‰ и 4,4‰ против 1,0‰ соответственно. Заболеваемость на болезни органов пищеварения выше в 2,6 раза или 73,8‰ против 28,4‰. Среди этого класса болезней наиболее разница в заболеваемости на хронический гепатит - в 2,9 раза: 1,62‰ против 0,55‰. Более чем в 2 раза уровень заболеваемости на гастрит и дуоденит. Особенностью Закарпатья является высокий в 2 раза выше чем по Украине уровень заболеваемости и распространенности врожденных аномалий, деформаций и хромосомных нарушений: 1,69‰ против 0,85‰ соответсвенно. В 2,2 раза выше уровень заболеваемости в Закарпатье и на хронический гломерулонефрит.

Отрицательные сдвиги отмечаются в динамике заболеваемости взрослого населения Закарпатья на активный туберкулез - рост с 38,2 на 100 тыс. населения в 1990 году до 48,3 - в 2000 году, или на 26,4%; новообразование, соответственно с 198,0 до 576,6, или в 2,8 раза; нарушение психики и поведения - с 181,9 до 427,6, или в 2,3 раза.

Изучались проблемы обеспеченности сельского населения медицинскими кадрами, койками системы здравоохранения. Изучалась также работа дневных стационаров (ДС) и стационаров на дому (СД), скорой медицинской помощи и фельдшерской помощи населению Закарпатья.

На основании разработанной модели проведено структурную реорганизацию звена первичной медико-санитарной помощи сельскому населению на первичном и вторичном уровнях.

Внедрена модель ПМСП на базе Хустской ЦРБ.

Ключевые слова: Состояние здоровья сельского населения (демографические процессы, заболеваемость, физическое развитие), ресурсное обеспечение системы здравоохранения, организация и усовершенствование оказания первичной медицинской помощи сельскому населению.

Summary

Shymon V.M. Special features state of health and improving organization of giving medical help country people (on the example of Zakarpatska province).- Manuscript.

The dissertation on receiving scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.02.03 -Social Medicine.- National Medical University named by O.O.Bogomolets, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to studying state of health (demographical processes, sick rate, physical development) of country people.

For the first time in new economical conditions special features of health of people from Zakarpattya were shown for the last 10 years.

Regional “standards” of physical development of people Zakarpattya were worked out for the first time in different sex-aged groups (new-born, children from 1 to 7 years, pupils, call-ups, adults from 20 to 49 years).

On a reason of worked out model structural reorganization of section of primary medical-sanitary help to country people on primary and next levels was carried out.

The primary medical-sanitary help (PMSH) was introduced on the base of Khust district hospital.

Key words: state of health of country peoples (demographycal processes, sick rate, physical development), resource securing of system of health protection, organization and improving of giving initial medical help to country people.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема забезпечення сільського населення кваліфікованою медичною допомогою є вельми актуальною для України. Визначається вона особливостями розвитку села та національної системи охорони здоров`я. Організація медико-санітарної допомоги сільському населеннюю має суттєві особливості, які обумовлені низкою чинників. Серед чинників, що впливають на організацію медико-санітарної допомоги сільському населенню найбільш вагомими є порівняно низькі щільність і компактність розселення сільського населення, особливий характер умов праці в процесі сільськогосподарського виробництва, соціально-економічні умови життя, демографічні процеси та стан здоров`я [Пономаренко В.М., 2000, Вороненко Ю.В., 2000, Ціборовський О.М., Польченко В.І., 2003].

Демографічні процеси сільського населення характеризуються значним поглибленням постаріння населення, падінням народжуваності, ростом смертності, перевищенням смертності над народжуваністю, що призводить до депопуляції, значним демографічним навантаженням працездатного населення непрацездатним [Чепелевська Л.А., 1995]. Рівень захворюваності сільського населення значно нижчий, ніж міського, а смертність - вища у 1,5 разу, що свідчить про несвоєчасність виявлення захворювань і низьку якість медичного обслуговування [Польченко В.І., Швецов В.С., 2001].

Якщо проблеми здоров'я населення в цілому знаходять відображення в значній кількості досліджень Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (2000); Лук'янова О.М., (1999); Пономаренко В.М. (1994, 2000); Нагорна А.М. (1997, 1999); Чепелевська Л.А. (1995, 2000); Гойда Н.Г. (1997, 1998); то стан здоров'я сільського населення вивчається менше, фізичний розвиток селян - особливо рідко.

Про важливість та складність сільської охорони здоров`я свідчать чисельні директивні документи, що прийняті в останні роки. Це Указ Президента України від 3 січня 2002 року №8/2002 „Про комплексні заходи щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на 2002-2005 роки”, Міжгалузева комплексна програма "Здоров`я нації", затверджена Постановою Кабінету Міністрів від 10.01.2002 р. та інші. Тому поглиблене вивчення стану здоров`я сільського населення, аналіз ресурсів системи охорони здоров'я та її діяльності, розробка моделі по удосконаленню медичної допомоги сільському населенню вважаємо актуальним дослідженням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження є фрагментом наукових робіт Українського інституту громадського здоров'я. Дисертація виконувалась в межах програми науково-дослідної роботи відділу медико-демографічних досліджень інституту громадського здоров'я „Розробити систему моніторингу типології областей України за медико-демографічними, соціально-економічними та екологічними показниками для оцінки стану здоров'я населення та удосконалення управління охороною здоров'я” № держреєстрації (0198U000965, шифр теми ВН14.02.03.14). Дисертант в комплексній темі виконував окремі фрагменти.

Мета дослідження. Виявлення особливостей стану здоров`я (фізичного розвитку, захворюваності, медико-демографічних процесів) та удосконалення організації надання медичної допомоги сільському населення Закарпаття.

Задачі дослідження:

1.Вивчення та аналіз соціально-гігієнічної та соціально-економічної характеристики Закарпаття.

2.Вивчення та аналіз медико-демографічних процесів в Закарпатті за 1990-2001 рр. за клімато-географічними зонами.

3.Визначення та оцінка фізичного розвитку дітей та дорослих Хустського району Закарпатської області за різними статево-віковими групами; розробка стандартів фізичного розвитку.

4.Вивчення та аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед сільського населення Західного регіону та в Закарпатті в динаміці за 1990-2002 рр.

5.Аналіз рівня забезпеченості ресурсами охорони здоров'я сільського населення Закарпатської області.

6. Розробка заходів по удосконаленню організації надання медичної допомоги сільському населенню Хустського району (Закарпаття); створення моделі удосконалення медичної допомоги на первинному рівні.

Об'єкт дослідження: стан здоров'я та організація медичної допомоги сільському населенню.

Предмет дослідження: складові стану здоров'я (фізичний розвиток, демографічні процеси, захворюваність), стан первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню Хустського району Закарпаття.

Методи дослідження: використовувались метод контент-аналізу, методи медичної, демографічної та математичної статистики, метод системного підходу, для вивчення фізичного розвитку використовувався генералізуючий метод та кореляційно-регресійний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше за останнє 10-річчя:

виявлені закономірності формування здоров'я сільського населення Закарпаття та Західного регіону, зокрема, демографічних процесів, фізичного розвитку, захворюваності та поширеності хвороб в різних клімато-географічних зонах в динаміці за 1990-2001 рр.;

-розроблені регіональні „стандарти” фізичного розвитку населення Закарпаття в п'яти статево-вікових групах;

-науково-обґрунтована модель по удосконаленню медико-санітарної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини та розроблено модель реорганізації ланки первинної медико-санітарної допомоги.

Практичне значення одержаних результатів та їх впровадження полягає в тому, що вони стали підставою для впровадження моделі реформування первинної медико-санітарної допомоги на первинному і вторинному рівнях на базі Хустського району Закарпаття, в розробці оціночних таблиць фізичного розвитку різних статево-вікових груп населення Закарпаття, які використовуються лікарями пологових будинків, дитячих поліклінік, лікарсько-контрольних комісій, лікувально-фізкультурних диспансерів, медкомісіями райвійськкоматів, а також у розробці заходів по удосконаленні надання медичної допомоги сільському населенню.

По матеріалам роботи розроблені методичні рекомендації „Оцінка фізичного розвитку дорослого населення Західного регіону України” (2002), затверджених МОЗ України та „Фізичний розвиток дітей Закарпаття віком від 1 до 7 років”. Вони впроваджені в роботі лікувально-профілактичних закладах Закарпаття та Івано-Франківщини, в Хустській центральній райлікарні, центральній міській клінічній та міській дитячій лікарні м. Ужгорода, в пологовому будинку м.Івано-Франківська, обласній дитячій клінічній лікарні м. Івано-Франківська, в підлітковому кабінеті Хустської райполіклініки, дитячій поліклініці м. Хуст, Хустському райвійськкоматі, Берегівській центральній райлікарні. Модель ПМСД впроваджена на базі Хустської ЦРЛ.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи проведено і вивчено огляд літератури вітчизняних та зарубіжних публікацій за темою дослідження, визначена мета, актуальність проблеми, розроблені анкети фізичного розвитку, здійснювався збір та викопіювання первинної документації, проводилося групування, шифрування статистичного матеріалу та створювалась комп'ютерна база даних. Проаналізовано більше 5000 карт фізичного розвитку осіб різних вікових груп.

Дисертант самостійно провів аналіз та обробку отриманих результатів. Здобувач особисто здійснював інтерпретацію одержаної інформації, написання та оформлення розділів роботи і висновків.

Здобувачем особисто вивчені проблеми забезпеченості сільського населення медичними кадрами, ліжками системи охорони здоров'я та обсяги надання медичної допомоги, розроблено та впроваджено модель системи первинної медичної допомоги сільському населенню.

Джерелом первинної інформації слугували дані статистичної звітності Держкомстату, Міністерства охорони здоров'я, дані власних досліджень фізичного розвитку різних груп населення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорені на: науковій конференції „Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров'я” (Одеса, 2001); на ІХ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств, присвяченому 25-річчю СФУЛТ (Луганськ-Київ-Чикаго, 2002 р.).

2. Основний зміст роботи

Програма, методи, об'єкти дослідження. Програмно-цільова структура дослідження зображена на рис.1. На першому етапі вивчалась соціально-гігієнічна та соціально-економічна характеристика Закарпаття, на другому - демографічні процеси (народжуваність, смертність, природній рух), на третьому етапі - стан здоров`я населення Закарпаття (фізичний розвиток, захворюваність та поширеність хвороб серед сільського населення), на четвертому етапі - забезпеченість ресурсами охорони здоров`я Закарпаття, і на останньому етапі - розробка заходів щодо вдосконалення організації надання медичної допомоги сільському населенню та створення моделі медичної допомоги сільському населенню.

Мета дослідження. Удосконалення організації надання медичної допомоги сільському населенню Закарпаття на підставі аналізу стану здоров`я населення (фізичний розвиток та захворюваність) та медико-демографічних процесів в регіоні.

В роботі використано такі методи дослідження: методи медичної, демографічної та математичної статистики, метод антропологічних вимірювань для оцінки фізичного розвитку різних віково-статевих груп населення, корреляційно-регресійний аналіз, контент-аналіз.



Рис. 1. Програма, обсяг та методи дослідження

Комплексне соціально-гігієнічне вивчення здоров'я населення Закарпатської області проводилось на протязі 1990-2000 років.

Розвиток системи охорони здоров'я вивчався на основі архівних матеріалів, щорічних звітів медичних закладів, власних досліджень, а також наукових публікацій за темою дисертації.

Демографічні процеси вивчались на підставі віково-статевого складу населення, народжуваності, загальної та малюкової смертності, природного приросту, шлюбності та розлучення, розлучення за тривалістю шлюбу, середній вік населення, очікуваної тривалості життя, демографічне навантаження. Вивчались окремі показники народжуваності: коефіцієнти народжуваності за віком матері на 1000 жінок відповідного віку, питома вага позашлюбних народжень, середній вік (років) матері при народжені дитини.

При аналізі статевого складу населення Закарпаття вивчались показники: процент чоловіків і жінок в загальній кількості населення в цілому, процент міського і сільського населення, а також у вікових групах, число жінок, що припадає на тисячу чоловіків по місту і селу.

Вивчення захворюваності та поширеності хвороб за класами проводилось згідно Міжнародної класифікації хвороб Десятого перегляду (МКХ-10) та зведеної відомості обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі (серед дорослого та підліткового населення), форма №071-1/о.

Крім цього вивчались інші форми облікових документів: журнал запису пологів в стаціонарі, форма № 010/о - 1199 чол.; карта розвитку новонародженого, форма № 097/о - 1199 чол.; історія розвитку дитини, форма № 112/о - 1639 чол.; медична карта амбулаторного хворого, форма № 025/о, вкладний листок №1 до форми № 025/о (дані профілактичного огляду за рік - 908 чол.), вкладний листок на підлітка до медичної картки амбулаторного хворого, форма № 025-1/о - 908 чол; лікарське свідоцтво про смерть, форма № 106/о-95 - 14514 чол.; карта (анкета) фізичного розвитку (новонароджених, дітей дошкільного віку, школярів, призовників, дорослого населення - 5171 чол.).

Для вивчення фізичного розвитку застосовувався метод генералізуючого спостереження за методикою Ставицької А.Б., Арон Д.І. Для оцінки фізичного розвитку вивчались антропометричні та функціональні ознаки.

Дані антропометричних вимірювань заносились на спеціальні карти фізичного розвитку, яких було отримано 5171 тис., із них чоловіків - 56,0% і жінок - 44,0%. Всі обстеження нами були розподілені по віковим групам: новонароджені - 1199 чоловік, із них хлопчиків - 51,6%, дівчаток - 48,4%; дітей дошкільного віку - 1639, із них хлопчиків віком від 1 до 7 років - 51,0%, дівчаток - 49,0%; школярів 908, із них юнаків - 51,0% і дівчаток - 49,0%, в тому числі у віці 10 років:хлопчиків - 108 і дівчаток - 121, у віці 12 років: хлопчиків - 116 і дівчаток - 110, у віці 14 років: хлопчиків - 122 і дівчаток - 106, у віці 16 років: хлопчиків - 121 і дівчаток - 104; призовників - 651 (12,6%); дорослого населення (робітників підприємств) у віці від 20 до 49 років - 774 чоловік, із них чоловіків - 42,0%, жінок - 58,0%, в тому числі у віці 20-29 років, чоловіків - 103 і жінок - 192, у віці 30-39 років, чоловіків - 116, жінок - 147, у віці 40-49 років, чоловіків -105, жінок - 111.

Статистична обробка одержаних матеріалів проводилась методами варіаційної статистики шляхом складання варіаційних рядів, рівнянь регресії. В результаті математичної обробки вираховувались такі параметри, необхідні для подальшого аналізу, а також для побудови оціночних таблиць (місцевих регіональних “стандартів” фізичного розвитку): середня арифметична (М), середнє квадратичне відхилення //, помилка середньої арифметичної (m), коефіцієнт варіації (V), корреляції (r) і регресії /R^х/у/, а також сігми регресії /R/. Аналіз одержаних даних фізичного розвитку проводився за допомогою сигмальної оцінки за шкалою регресії.

Результати дослідження. Вивчення медико-демографічних процесів в Закарпатській області дозволило встановити, що для Закарпаття характерні певні регіональні відмінності:

наймолодша, найменш урбанізована та густонаселена область України, п'ята частина населення проживає в гірській місцевості, з найбільшим процентом сільського населення в Україні - 63,0%.

За період між двома переписами населення (з1989 по 2001рр.) чисельність населення області зменшилася на 6,0 тис.осіб. Питома вага сільського населення зросла з 59,0% у 1989 р. до 63,0% у 2001 році. Динаміка статевої структури населення Закарпаття свідчить про стабільну перевагу жінок у його загальній чисельності. Відсоток жінок складає 51,8-52,0%, чоловіків 48,2-48,0%. Відмічається збільшення на 6,8% чисельності населення в працездатному віці, чисельність осіб молодше працездатного віку за останні 10 років зменшилася на 14,8%, а старше працездатного віку збільшилася на 9,6%, що свідчить про постаріння населення. В сільській місцевості цей процес має більш виражений характер. В Закарпатській області в 2001 році населення у віці молодше працездатного віку становило 23,3%, у працездатному віці 59,1 % і старше працездатного 17,6 %, в тому числі серед сільського населення відповідно 24,6%, 56,8%, 18,6% і міського населення - 21,3%, 62,8%, 15,9%.

Протягом останнього десятиріччя зафіксовано систематичне зменшення абсолютних та відносних показників народжуваності. На сьогодні в Західному регіоні, до якого входить Закарпатська область спостерігається найвищий рівень народжуваності: 10,1‰ (по Україні - 7,7‰). В усіх регіонах показник народжуваності за 1991-2001 рр. знизився: в Західному - на 31,8%, а по Україні в середньому - на 36,4%.

Аналіз засвідчує, що впродовж останнього десятиліття на Закарпатті спостерігався найвищий в Україні рівень народжуваності. Однак він знижується такими же прискореними темпами, як і в цілому по Україні. З 1991 р. по 2000 р. рівень народжуваності зменшився з 16,6‰ до 11,3‰, або на 31,9% (серед сільського населення - з 17,5‰ до 12,1‰, або на 30,9%).

Кількість дітей народжених жінкою за все її життя знизилась із 2,1 у 1991 р. до 1,4 у 2000 році (у містах - 1,2, у сільській місцевості - 1,7).

Аналіз народжуваності різних клімато-географічних зон Закарпаття показує, що найвищі рівні народжуваності спостерігаються в гірських районах (до 13,9‰ - в Рахівському та 13,3‰ - в Міжгірському), найнижчі - в низинних (9,0‰ - в Ужгородському, 9,3‰ - в Берегівському) та містах обласного підпорядкування Ужгород - 8,7‰ і м. Мукачево - 9,1‰. В передгірських районах до якого належить і Хустський район показники народжуваності мають середнє значення - 12,4‰.

З 1991 по 2001 рік коефіцієнт смертності населення в Україні зріс з 12,9‰ до 15,4‰, або на 19,4%. Найнижчі рівні смертності традиційно були і залишаються в Західному регіоні: 12,9‰ в 2001 р. та 11,7‰ в 1991 р. Найсприятливіша ситуація серед областей Західного регіону в Закарпатській області: в 1991 р. показник смертності в ній становив 10,2‰, в 2001 р. - 11,3‰.

Найвищі рівні смертності серед клімато-географічних зон Закарпаття відмічаються в низинних районах області (до 12,9‰ - в Мукачівському, 12,8‰ - в Берегівському, 12,4‰ - в Ужгородському), найнижчі - в передгірських (Тячівському - 8,8‰), в Хустському - 10,1‰.

Серед показників смертності особливе місце посідає смертність немовлят. В Західному регіоні цей показник становив 11,5 на 1000 народжених в 2001 році, що майже дорівнює середньо-українському рівню: 11,3‰, а в Закарпатті цей показник найнижчий в Україні - 9,4‰. Смертність немовлят висока у гірських районах області (до 16,5‰ у Воловецькому) та містах обласного підпорядкування: м.Хуст - 13,7‰, м.Мукачево - 13,2‰, м.Ужгород - 11,9‰, низька у низинних районах (5,4‰ - у Виноградівському, 7,7‰ - в Мукачівському, 9,0‰ - в Берегівському, в Хустському районі - 7,0‰).

На сьогодні природний убуток населення спостерігається в усіх медико-демографічних регіонах України. В Західному регіоні залишається відносно благополучна ситуація щодо природного скорочення населення - 2,8‰. Закарпаття - єдина область в Україні, де склався позитивний природний приріст населення 0,4 (у міських поселеннях - мінус 0,3, у сільській місцевості - 0,8) на 1000 населення. Висока смертність і низька народжуваність в низинних районах призводить до інтенсивного природного скорочення населення (Берегівський - (-3,5‰)), Ужгородський - (-3,4‰), в Хустському - +2,3‰.

Середня очікувана тривалість життя (СОТЖ) населення України в 2001 р. складала 67,4 років, що на 2,3 року менше, ніж в 1991 році. Регіональний аналіз цього показника виявив його скорочення з 1991 р. по 2001 р. в усіх регіонах України. В Західному регіоні це скорочення виявилося найменшим і склало 1,6 року.

Для комплексної оцінки стану здоров'я населення Закарпатської області на сучасному етапі було вивчено фізичний розвиток різних віково-статевих груп населення Закарпаття.

Оцінка рівня фізичного розвитку новонароджених дала змогу встановити, що середні параметри основних антропометричних вимірів склали: маса тіла у хлопчиків 3300,454,65 г, у дівчаток 3199,54,94 г, зріст - відповідно 50,21,4 см і 49,861,5 см, обвід грудної клітки - 33,831,31 см і 33,431,58 см, обвід голови -35,31,31 см і 35,01,44 см. Ці показники були дещо нижчі, ніж в Росії, Узбекистані, Білорусі.

Вивчення фізичного розвитку новонароджених Хустського району (Закарпаття), проведене нами через 10 років (у 2002 р.) виявило, що зріст у хлопчиків збільшився на (+0,36 см), у дівчаток на (+0,40 см), інші показники зменшились: маса тіла зменшилась у хлопчиків на (-95,21 г.), у дівчаток на (-65,19 г); окружність грудної клітки зменшилась у хлопчиків на (-0,51 см), у дівчаток на (-0,67 см); окружність голови зменшилась у хлопчиків на (-0,79 см), у дівчаток на (-1,14 см), що зумовлено важким соціально-економічним станом, безробіттям, стресами на грунті паводків в Закарпатті в останнє десятиріччя, зубожінням людей. Динаміка показників фізичного розвитку новонароджених Хустського району (Закарпаття) подана в табл.1.

Таблиця 1 Показники фізичного розвитку новонароджених Хустського району Закарпатської області

Ознаки	M ±	V	R	Ry/x
Хлопчики (п-371) 1992 р.
Зріст (см)	50,2±1,4	2,79	-	-
Вага (г)	3300,45±4,65	0,04	2,2	2,6
Окружність грудної клітки (см)	33,83±1,31	4,17	0,9	0,5
Окружність голови (см)	35,3±1,31	3,88	0,8	0,6
Дівчатка (п-341)
Зріст (см)	49,86±1,5	3,04	-	-
Вага (г)	3199,5±4,94	0,05	2,1	2,7
Окружність грудної клітки (см)	33,43±1,58	4,5	1,02	0,6
Окружність голови (см)	35,0±1,44	4,33	0,3	0,6
Хлопчики (п-248) 2002 р.
Зріст (см)	50,56±2,2	4,40	-	-
Вага (г)	3205,24±4,52	0,14	2,4	1,4
Окружність грудної клітки (см)	33,32±1,81	5,32	1,28	0,41
Окружність голови (см)	34,51±1,82	5,34	1,12	0,51
Дівчатка (п-239)
Зріст (см)	50,26±1,92	3,92	-	-
Вага (г)	3134,31±4,72	0,15	2,1	1,9
Окружність грудної клітки (см)	32,76±1,96	6,15	1,09	0,71
Окружність голови (см)	33,86±1,86	5,47	1,21	0,56

Критерій достовірності складає: по росту - у хлопчиків і дівчаток t>4,3 (p>99,9%); для маси - у хлопчиків t>3,18 (p>99,7%), у дівчаток t>4,3 (p>99,9%); для окружності грудної клітки - у хлопчиків і дівчаток t>2,78 (p>98,8%); для окружності голови - у хлопчиків t>2,42 (p>95,5%), у дівчаток t>2,31 (p>95,5%).

Антропометричні показники фізичного розвитку дітей віком від 1 до 7 років показують, що по всіх параметрах показники фізичного розвитку у хлопчиків вище, чим у дівчаток, і найбільш виражені у віці 6 років, де ріст хлопчиків більше на 1,88 см, вага на 1,16 кг, окружність грудної клітки на 1,27 см, окружність голови на 0,89 см.

Серед показників фізичного розвитку школярів відмічається, що зріст, вага, периметр грудної клітки в хлопчиків трохи більше чим у дівчаток і особливо у віковій групі 16 років, де ріст складає 163,720,71см для хлопчиків і 159,50,53 см для дівчаток, вага відповідно 54,250,79 і 52,690,65 кг, периметр грудної клітки 82,220,55 і 78,70,39 см.

Середні параметри показників фізичного розвитку призовників Закарпаття склали: зріст - 169,460,33 см, вага - 63,220,36 кг, периметр грудної клітки 88,260,25 см.

Вивчення фізичного розвитку призовників Хустського району (Закарпаття) через 10 років показує збільшення всіх ознак: збільшення росту на 5,75 см, ваги - 1,86 кг, окружності грудної клітки - на 1,12 см. Це засвідчує прискорення темпів фізичного розвитку у підлітковому віці - акселерація і співпадає з літературними даними.

Критерій достовірності складає: для зрісту - t>2,18 (p>95,5%), ваги t>2,78 (p>99,7%), окружності грудної клітки t>3,18 (p>99,9%).

Вивчення показників придатності призовників різних клімато-географічних зон Закарпаття до строкової служби показує її зниження з 79,6% у 1995 р. до 71,9% у 2001 р., або на 7,7%.

Найнижчі показники придатності у передгірських районах області: Свалявському - 64,4%, Хустському - 65,0%, Тячівському - 66,6%.

Порівняння фізичного розвитку різних вікових груп дорослого населення свідчить, що самий високий зріст відмічається у віці 20-29 років (в середньому у чоловіків 172,80,54 см., у жінок - 159,80,41 см). По мірі збільшення віку спостерігається зменшення середнього зросту робітників Хустського району і збільшення ваги.

Також збільшується середня вага і окружність грудної клітки, а ЖЕЛ - зменшується, що співпадає з літературними даними одержаними ( Andersen K., Esmann V.A.(1957), Pett L.V., Ogielvie G.F. (1956), Chamla M.C. (1961).

Структура і рівень поширеності хвороб та захворюваності населення Закарпатської області в цілому відповідає рівням по Україні, але є й свої особливості. В структурі поширеності хвороб перше місце займають хвороби системи кровообігу - 23,9% (322,3‰), друге - хвороби органів дихання - 22,7% (305,2‰), третє - хвороби органів травлення - 12,3% (165,8‰).

Особливістю Закарпатської області є більший, ніж в 2 рази рівень поширеності хвороб ендокринної системи 140,1‰ проти 67,3‰ по Україні, в основному за рахунок дифузного зобу ІІ-ІІІ ступеня. Вищий майже на чверть рівень хвороб органів травлення: 173,4‰ проти 140,0‰ - по Україні. Особливо високий рівень в Закарпатті жовчнокам'яної хвороби.

Негативні зрушення відбулися в динаміці захворюваності дорослого населення на активний туберкульоз - ріст з 38,2 на 100 тис. відповідного населення в 1990 р. до 48,3 - в 2000 р., або на 26,4%; новоутворень, відповідно з 198,0 до 567,6, або в 2,8 разу; розладів психіки та поведінки - з 181,9 до 427,6, або в 2,3 разу; хвороби ендокринної системи та обміну речовин - з 5,0 до 33,7, або в 6,7 разу.

Особливо значна різниця в захворюваності і поширеності хвороб серед сільського населення України та Закарпаття. Захворюваність сільського населення хворобами ендокринної системи в Закарпатті перевищує рівень України в 3,25 разу, а дифузним зобом ІІ-ІІІ ст. - в 4,35 разу: 41,4‰ проти 12,7‰ та 4,4‰ проти 1,0‰ відповідно. Захворюваність на хвороби органів травлення вища в 2,6 разу або 73,8‰, проти 28,4‰. Серед цього класу хвороб найбільша різниця в захворюваності на хронічний гепатит - в 2,9 разу: 1,62‰ проти 0,55‰. Більш ніж у 2 рази рівень захворюваності на гастрит та дуоденіт. Сталою особливістю Закарпаття є високий, в 2 рази вищий за Україну, рівень захворюваності та поширеності вроджених аномалій, деформацій і хромосомних порушень: 1,69‰, проти 0,85‰ відповідно. В 2,2 разу вищий рівень захворюваності в цьому регіоні і на хронічний гломерулонефрит.

Аналіз ресурсного забезпечення системи охорони здоров'я Закарпаття свідчить, що кількість всіх лікарів на 10000 населення збільшилась від 39,2 у 1990р. до 40,6 у 2000 р., середнього медперсоналу була незмінною 103,0, співвідношення середнього медперсоналу і лікарів зменшилось з 2,63 до 2,53.

Забезпеченість лікарняними ліжками на 10000 тис. населення в Закарпатській області знизилась на 28,0%, а в Хустському районі на 38,0%.

Кількість лікарняних закладів зменшилась на 18,0%, кількість амбулаторно-поліклінічних закладів збільшилась на 8,0%, в той же час кількість ФАПів зменшилась на 7,0%, фельдшерських здоровпунктів на 72,0%.

Вивчалась також робота денних стаціонарів (ДС) і стаціонарів на дому (СД) та обсяги надання швидкої медичної допомоги і фельдшерської допомоги населенню Закарпаття. Із впровадженням моделі вдосконалення системи медичної допомоги сільському населення Хустського району (Закарпаття) відмічається покращення роботи ДСі СД. Збільшилась кількість ліжок в денних стаціонарах з 35 (2000 р.) до 120 ліжок (2002 р.) на 242,8 %, збільшилась кількість пролікованих хворих з 1241 чол. (2000 р.) до 2227 чол. (2002 р.) на 79,4%, зменшилось середнє перебування хворого на ліжку з 8,8 дня (2000 р.) до 8,6 дня (2002 р.); збільшилась кількість пролікованих хворих на дому (СД) з 7147 чол. (2000 р.) до 8425 чол. (2002 р.), на 17,9 %, серед дорослого населення з 4307 чол. (2000 р.) до 4765 чол. (2002 р.) на 10,6% і серед дитячого населення з 2840 чол. (2000 р.) до 3660 чол. (2002р.), на 29%; зменшилась кількість викликів швидкої та невідкладної медичної допомоги з 24575 чол. (2000 р.) до 23524 чол. (2002 р.) на 4,3%, зменшилась кількість осіб, яким надана медична допомога амбулаторно і при виїздах швидкої допомоги з 24586 чол. (2000 р.) до 23495 чол. (2002 р.), на 4,5%, зменшилась кількість відвідувань фельдшера в сільській місцевості з 57,8 тис. чол. (2000 р.) до 45,6 тис. чол. (2002 р.), на 21,2 %.

З метою реформування первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільському населенню, нами була розроблена модель реорганізації медичної допомоги. Вона базується на перепрофілізації СДЛ в реабілітаційні, геронтологічні відділення, відділення медсестринського догляду. Вона орієнтована на збереження ургентних і дитячих ліжок, на широке впровадження денних багатопрофільних стаціонарів. Крім того, за моделлю зберігається амбулаторна хірургія, створюються відділення нетрадиційної та народної медицини. На підставі цієї моделі створюються терапевтично-педіатрично-акушерські комплекси з подальшим переходом до сімейної медицини. На базі ФАПів в населених пунктах з кількістю більше 1000 жителів пропонується організація лікарських амбулаторій загальної практики - сімейної медицини. Модель системи медичної допомоги сільському населенню зображена на рис.2.

Створена та впроваджена модель реформування первинної медико-санітарної допомоги на первинному і вторинному рівнях на базі Хустського району Закарпатської області сприяла покращенню показників: значно покращилась робота стаціонарозамінюючих форм медичної допомоги - денних і домашніх стаціонарів (ДС і СД) - збільшилась кількість ліжок в денних стаціонарах з 35 (2000 р.) до 120 (2002 р.), або на 242,8 %, збільшилась кількість пролікованих хворих на 79,4 %, зменшилось середнє перебування хворого на ліжку з 8,8 дня (2000 р.) до 8,6 дня (2002 р.); збільшилось кількість пролікованих хворих на дому (СД) на 17,9%, серед дорослого населення на 10,6%, серед дитячого населення на 29 %; збільшилась кількість лікувальних закладів сімейної медицини (амбулаторій сімейного лікаря) на 87,5%; збільшилась кількість сімейних лікарів на 64%;

Рис. 2. Модель удосконалення системи медичної допомоги сільському населенню Хустського району на первинному та вторинному рівнях

із впровадження сімейного лікаря зменшилась кількість відвідувань фельдшера в сільській місцевості на 21,2%; зменшилась кількість викликів (виїздів) швидкої та невідкладної медичної допомоги на 4,3%, зменшилась кількість осіб, яким надана медична допомога амбулаторно і при виїздах швидкої медичної допомоги на 4,5%; зменшилась кількість фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів) на 14,3%; покращилось флюрографічне обстеження населення: 431 чол. на 1000 дорослого населення (2001 р.) і 525 чол. на 1000 дорослого населення (2002 р.); покращилось раннє взяття вагітних під нагляд (до 12 тижнів) на 9,1%; покращилось виявлення захворювань з діагнозом встановленим вперше в житті (серед дорослого населення) : 696,5 випадків на 1000 населення (2001 р.) і 725,0 випадків на 1000 населення (2002 р.), покращилось виявлення поширення хвороб з 1506,6 випадків на 1000 населення у 2001 р. до 1571,4 випадків на 1000 населення у 2002 р.; відмічається зменшення ліжкового фонду на 14,2%, лікарів на 2,6%, середнього медичного персоналу - на 2%

Таким чином, впровадження розробленої моделі удосконалило діяльність Хустської ЦРЛ, сприяло використанню її в якості територіального регіонального центру для надання медичної допомоги сільському населенню, в тому числі віддалених від районного центру гірських районів.

хвороба здоров'я медичний

Висновки

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального медико-соціального завдання, що полягає у встановленні сучасних закономірностей формування стану здоров`я сільського населення (демографічних процесів, захворюваності, фізичного розвитку), розробці заходів та створенні моделі удосконалення організації надання йому медичної допомоги.

1. Для виявлення закономірностей змін стану здоров'я сільського населення проведено дослідження здоров'я населення в Закарпатській області. При цьому були використані методи медичної та математичної статистики, кореляційно-регресійний аналіз, контент-аналіз. На підставі системного підходу проводився аналіз медико-демографічної ситуації, захворюваності, ресурсного забезпечення системи охорони здоров'я, генералізуючий метод вивчення фізичного розвитку.

2. Встановлено, що в Західному регіоні на протязі 1990-2000 рр. відбулося погіршення медико-демографічної ситуації менш значне, ніж в цілому в Україні , яке проявилось у зниженні народжуваності - на 33,1% (в Україні - на 36,3%), рості смертності - на 9,4% (в Україні - на 18,6%), скороченні природного приросту - в 2 рази (в Україні - в 9,5 разу), скороченні середньої очікуваної тривалості життя на 1,6 року - з 70,6 до 69,0 років (в Україні - на 2,3 року, з 69,7 до 67,4 років). В Закарпатті погіршення медико-демографічної ситуації було ще меншим: народжуваність знизилась на 31,9% (з 16,6‰ до 11,3‰), смертність, стандартизована за Європейським стандартом, збільшилась на 3,2% (з 12,4‰ до 12,8‰), середня очікувана тривалість життя скоротилась на 1,3 року (з 70,1 до 68,8 року).

3. Аналіз демографічних показників за різними клімато-географічними зонами Закарпаття свідчить, що найсприятливіша ситуація склалась у гірських районах, де народжуваність була на рівні 12,4‰, смертність - 11,8‰, природний приріст був позитивний - 2,4‰. Найгірша - в низинних районах: народжуваність - 10,7‰, смертність - 12,3‰, природний приріст від`ємний - 6,4‰. Передгірські райони займають проміжний стан.

4. Розроблено регіональні стандарти фізичного розвитку новонароджених, дітей віком від 1 до 7 років, школярів, 10,12,14,16 років, призовників, робітників від 20 до 49 років - для практичного використання медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів, зокрема, лікарями загальної практики / сімейними лікарями, дільничними терапевтами і педіатрами, акушер-гінекологами, неонатологами, лікарями дитячих поліклінік, медкомісіями райвійськкоматів, працівниками санепідстанцій у галузі гігієни дітей та підлітків, лікарями лікувально-фізкультурних диспансерів, спортивної медицини з метою динамічного спостереження за станом здоров'я різних груп населення та під час проведення диспансеризації. Регіональні стандарти фізичного розвитку населення Закарпаття впровадженні в лікувально-профілактичних закладах Закарпатської області та Івано-Франківщини.

5. Виявлені регіональні особливості захворюваності та поширеності хвороб серед населення Західного регіону, які полягають у найвищому серед регіонів України рівні хвороб ендокринної системи, хвороб крові та кровотворних органів, хвороб органів дихання. Сільське населення Закарпатської області особливо потерпає на хвороби органів травлення. Захворюваність на хронічний гепатит в Закарпатті перевищує рівень по Україні майже в 3 рази, на гастрит та дуоденіт - в 2 рази, на вроджені аномалії, майже в 2 рази, на хронічний гломерулонефрит - в 2,2 разу. Закарпаття - ендемічний край по зобу, рівень захворюваності сільського населення на дифузний зоб ІІ-ІІІ стадії перевищує в 4,35 разу аналогічний по Україні.

6. Встановлено, що за десятиріччя (1990-2000 рр.) в Закарпатті відбулося скорочення ліжкового фонду зі 117,6 на 10 тис. населення до 81,1 або на 28,2%, в Хустському районі скорочення було більш значним: з 133,3 до 82,3 на 10 тис. населення, або на 38,2%. Зміни в кількості лікарів були менш значними - в цілому по області збільшення на 3,6%, в Хустському районі - скорочення на 8,2%. При майже незмінній кількості середнього медичного персоналу це призвело до збільшення співвідношення лікарів і середнього медичного персоналу в районі на 11,3%, з 1:2,56 (1990 р.) до 1:2,85 (2000 р.), в Закарпатській області зменшилось від 1:2,63 до 1:2,53.

7. Розроблена модель реорганізації первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню на підставі перепрофілювання ліжкового фонду, удосконалення інфраструктури системи охорони здоров`я та створення амбулаторій сімейної медицини, відділень та кабінетів сімейної медицини. Впровадження моделі сприяло покращенню раціоналізації медичного обслуговування населення: збільшилась кількість лікувальних закладів сімейної медицини на 87,5%; збільшилась кількість сімейних лікарів на 64%; зменшилась кількість фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів) на 14,3%; покращилось флюрографічне обстеження населення на 21,8%; відбулось зменшення ліжкового фонду на 14,2%, лікарів на 2,6%, середнього медичного персоналу - на 2%.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Шимон В.М. Хустська центральна районна лікарня. Ужгород: Патент. 2001. -96 с.

2. Шимон В.М. Фізичний розвиток новонароджених Хустського району Закарпатської області //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1995. -№5. -С.24-26. Дисертантом самостійно проведено збір матеріалів, статистичну обробку анкет фізичного розвитку новонароджених, аналіз отриманих даних , написання висновків.

3. Шимон В.М. Природний рух населення Хустського району Закарпатської області //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1997. -№1. -С.47. Дисертантом проведено збір матеріалів, його статистичне опрацювання, аналіз та написання висновків.

4. Шимон В.М. Оціночні таблиці фізичного розвитку новонароджених Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.4, -1997. -С.180-183.

5. Шимон В.М. Смертність населення Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.4. -1997. -С.183-186. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури, збір матеріалів, його статистичне опрацювання, аналіз отриманих даних , написання висновків.

6. Шимон В.М. Захворюваність на туберкульоз населення Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.5. -1998. -С.131-133. Дисертантом проводилось викопіювання первинного матеріалу, його статистичне опрацювання, вивчення та аналіз динаміки та структури захворюваності на туберкульоз, написання висновків.

7. Шимон В.М. Фізичний розвиток дітей шкільного віку Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.5. -1998. -С.134-136.

8. Шимон В.М., Шимон Д.М. Відтворення населення Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.7. -1999. -С.78-81. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури, збір матеріалів, його статистичне опрацювання та аналіз отриманих даних.

9. Шимон В.М. Фізичний розвиток призовників Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.9. -1999. -С.154-158.

10. Шимон В.М. Шлюби та розлучення серед населення Закарпаття //Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. -2000. -№4. -С.109-111.

11. Шимон В.М. Охорона здоров'я населення Хустського району Закарпатської області за період 1947-1997 років //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”, вип.11. -2000. -С.305-308.

12. Чепелевська Л.А., Рудницький О.П., Баторшина Г.І., Шимон В.М. Міграція населення України //Вопросы здравоохранения Донбаса. Сборник статей. Вып. 4. Т.1. Донецк. -2000. -С.64-67. Дисертантом проведено статистичне опрацювання матеріалу та аналіз отриманих даних.

13. Чепелевська Л., Куценко В., Баторшина Г., Шимон В. Інтегрована оцінка стану здоров'я населення, інфраструктурного та кадрового потенціалу системи охорони здоров'я для формування регіональної політики в Україні //Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров'я. Збірник наукових праць. Матеріали наукової конференції 7-8 червня/. За редакцією В.О.Колоденка. -Одеса: ОФУАДУ, 2001 р. -С.189-198. . Дисертантом проведено інтегрована оцінка стану здоров`я населення та кадрового потенціалу системи охорони здоров`я для формування регіональної політики в Україні та в Західному регіоні.

14. Шимон В.М. Оціночні таблиці фізичного розвитку робітників Хустського району Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. Вип. 15. -2001. -С.183-189.

15. Шимон В.М. Фізичний розвиток дітей Хустського району (Закарпаття) віком від 1 до 7 років //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -2002. -№2. -С.16-19. Дисертантом самостійно проведено збір матеріалу, статистичну обробку отриманих анкет фізичного розвитку, їх аналіз та написання висновків.

16. Чепелевська Л.А., Баторшина Г.І., Шимон В.М. Медико-демографічна ситуація в регіонах України як фактор регіональної політики в охороні здоров'я / Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров'я: Матеріали наук.-практичної конференції 24-25 квітня -Одеса, 2002. -С.158-163. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих даних по Західному регіоні.

17. Шимон В.М. Модель розробки заходів щодо вдосконалення організації надання медичної допомоги сільському населенню //Тези доповідей ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств, присвячений 25-річчю СФУЛТ 19-22 серпня 2002 р., Луганськ-Київ-Чикаго. -С.108-109.

18. Шимон В.М., Кучерук В.В., Бора В.М. Фізичний розвиток дітей Закарпаття віком від 1 до 7 років. /Методичні рекомендації/. Ужгородський державний університет, медичний факультет, Ужгород-Хуст. 1998. -18 с.

19. Шимон В.М. Оцінка фізичного розвитку дорослого населення Західного регіону України /Методичні рекомендації/. Український інститут громадського здоров'я. Київ. 2002. -19с.

Размещено на Allbest.ru

...