Стан і перспективи розвитку геріатричної спрямованості у діяльності лікаря загальної практики - сімейної медицини

Досвід геріатричної роботи лікаря ЗПСМ за даними вітчизняних та світових науково-інформаційних джерел. Стан надання геріатричної допомоги в Україні. Обсяг медичної і соціальної допомоги згідно з потребами сільських і міських мешканців похилого віку.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2014
Размер файла 261,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В умовах постаріння населення, коли чисельність хворих старшого віку зростає, сім'я була і залишається основою надання допомоги інвалідизованим, довгохворіючим людям. Тому стає дуже важливим навчання членів сім'ї основам само і взаємодопомоги, елементам догляду за тяжкими хворими. Тому сім'я потребує інформаційного забезпечення, навчання та можливості "перепочинку". Таким чином, сім'я розглядається не тільки як об'єкт додаткового обслуговування, але й стає домінантною формою надання допомоги хворим людям похилого віку вдома під керівництвом лікаря та медичної сестри амбулаторії ЗПСМ. Створення волонтерського активу здійснюється разом з Товариством Червоного Хреста, організаціями ветеранів, інвалідів та іншими державними і недержавними установами.

Аналіз результатів досліджень віко-соціального статусу, стану здоров'я і рівня потреби в медичній допомозі осіб похилого віку дозволив нам запропонувати умовний розподіл цих пацієнтів на групи медичного нагляду. Кількість осіб, які належать до тієї чи іншої групи обліку на території різних амбулаторій ЗПСМ коливається в залежності від багатьох чинників, у тому числі від вікової структури населення, стану здоров'я людей похилого віку, приступності надання медичної допомоги (зокрема, віддаленості поліклініки від місця проживання людей похилого віку). У середньому біля однієї третини осіб, що проживають на території обслуговування амбулаторії ЗПСМ, мають потребу в постійній активній увазі медичної геріатричної сестри. Слід підкреслити, що підрозділ осіб похилого віку на різні групи обліку відносний. Чим старіше людина, тим більше зростає ймовірність погіршення його здоров'я, росте залежність від сторонньої допомоги, виникає необхідність переведення людини похилого віку з однієї групи в іншу та скоординованої роботи амбулаторії ЗПСМ із працівниками Територіальних центрів соціального обслуговування населення.

Саме висока якість надання допомоги людям похилого віку забезпечується відповідною геріатричною підготовкою медичних кадрів, волонтерів та населення. Дані роботи використані при визначенні необхідних кваліфікаційних характеристик і практичних навичок медичного персоналу амбулаторій ЗПСМ, підготовці програм двох циклів тематичного удосконалення лікарів та медичних сестер амбулаторій ЗПСМ, а також програм підготовки волонтерів та населення похилого віку.

Впровадження моделі здійснено шляхом внесення доповнень до навчальних програм лікарів амбулаторій ЗПСМ, проведення підготовки медичних кадрів (53 особи) та волонтерського активу (205 осіб) амбулаторій ЗПСМ. Подальший розвиток організації роботи амбулаторії ЗПСМ по наданню допомоги населенню похилого віку полягає в удосконаленні нормативної бази діяльності амбулаторії ЗПСМ та її кадрових змін.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - покращити якість та ефективність надання медичної допомоги людям похилого віку на основі комплексного вивчення її стану в регіональному аспекті та запропонованої моделі організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги населенню похилого віку, впровадження окремих елементів якої довело медичну ефективність.

1. Виявлені значні регіональні розбіжності наявності закладів, які забезпечують надання медичної допомоги людям похилого віку (стаціонарні відділення для довготривалого перебування хронічних хворих відсутні у 20 регіонах, стаціонарні відділення сестринського догляду - у 18, медико-соціальні відділення в поліклініках - у 24, хоспіси - у 10). При цьому доведена відсутність кореляції між розвитком кількості закладів ПМСД і демографічною структурою областей: так, в Закарпатській області (18,1 % населення пенсійного віку) працює 190 сільських амбулаторій ЗПСМ і всі села забезпечені закладами ПМСД, порівняно з Чернігівською областю (29 % населення пенсійного віку) де працює 62 амбулаторії ЗПСМ і 674 села зовсім не забезпечені закладами ПМСД.

2. Виявлено високий рівень потреб осіб похилого віку в залежності від місця проживання у різних видах медико-соціальної допомоги в умовах амбулаторій ЗПСМ. Доведена необхідність співпраці означених амбулаторій із соціальними службами і недержавними організаціями. Так, 45,2 % міських та 36,5 % сільських мешканців мають потребу у щорічному медичному спостереженні та активній інтеграції у суспільне життя; 32,3 % і 41,3 %, відповідно _ в активному медичному спостереженні, наближенні медико-соціальних послуг до місця проживання; 12,7 % і 17,1%, відповідно _ в направленні на інтенсивне стаціонарне лікування з наступним відновним періодом в умовах стаціонару вдома і частковій щоденній соціально-побутовій допомозі; 9,8 % і 5,1 %, відповідно _ в організації довготривалої стаціонарзамінюючої медичної та постійної всебічної побутової допомоги вдома.

3. Виявлені особливості поширеності основних класів хвороб серед міських та сільських жителів похилого віку; наявність при цьому у них поліморбідності (в середньому 5 хронічних хвороб на пацієнта) потребує диференційованого підходу до лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

4. Доведено, що люди похилого віку надають перевагу в наданні їм медичної допомоги сімейному лікарю, робота якого більшою мірою передбачає комплексний підхід до призначення медикаментозних засобів, чим попереджається поліпрагмазія (порівняно з терапевтичною дільницею кількість одночасно призначених ліків зменшується майже вдвічі).

5. Виявлено, що існуючий стан організації геріатричної допомоги не забезпечує в ній потребу _ після 80 років не звертаються за амбулаторною медичною допомогою 38,5 % жителів міст і 53,2 % жителів сіл, а частково користуються нею на дому (при цьому майже кожен третій зовсім не отримує медичної допомоги); відсутність її зв'язку з соціальними та іншими службами підтримки сім'ї на комунальному рівна погіршує ситуацію.

6. Виявлена низька якість надання медичної допомоги людям похилого віку: невідповідність медикаментозних призначень у 23 % випадків серед міських і 16,5 % - сільських жителів; відсутність використання консультативної допомоги у 63,2 % і 77,6 % випадків, відповідно; пізня госпіталізація у 68,7 % та 74,4 % випадків, відповідно, а також її необґрунтованість майже в кожному другому випадку.

7. Аналіз стану здоров'я та потреб населення похилого віку в медичній допомозі та визначення особливостей її надання в умовах первинної ланки дозволили обґрунтувати та розробити модель організації роботи амбулаторії ЗПСМ з надання допомоги цієї верстві населення, що включає в себе такі основні напрями, як структурна модернізація, оптимізація організаційного забезпечення, до- та післядипломна геріатрична підготовка кадрів. На відміну від існуючих форм запропонована модель дає можливість формувати групи медичного нагляду за пацієнтами похилого віку на підставі стратифікації фізичних можливостей, соціальної активності та потреб у медичній і соціально-побутовій допомозі.

8. Повноту впровадження моделі визначають певні зміни та доповнення до нормативних документів, які регламентують діяльність амбулаторій ЗПСМ, спрямовані на розвиток форм організації довготривалої допомоги та навчання сімей тяжких хворих навичкам догляду, взаємозв'язку із соціальними та іншими службами підтримки сім'ї на комунальному рівні, регламентацію робочого навантаження на медичний персонал амбулаторій з урахуванням демографічної структури населення, затвердження кваліфікаційних знань та навичок з геріатрії медичного персоналу амбулаторії тощо. Доведена необхідність трансформування однієї посади медичної сестри амбулаторії ЗПСМ у патронажну геріатричну медичну сестру з виконанням координуючих функцій у взаємозв'язку з соціальними службами і громадськими організаціями, які опікуються людьми похилого віку.

Впровадження окремих елементів моделі по підвищенню геріатричних знань лікарів, медичних сестер амбулаторії ЗПСМ та підготовці її волонтерського активу показало наявну можливість суттєвого підвищення якості надання медичної допомоги людям похилого віку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати МОЗ України:

- затвердити проект наказу "Про вдосконалення надання медичної допомоги людям похилого віку";

- внести доповнення до нормативної документації з питань сімейної медицини, а саме до наказів МОЗ України: від 11.09.2000 р. № 214 "Про затвердження плану поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини", від 23.02.2001 р. № 72 "Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини", від 23.07.2001 р. № 303 "Про організацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики _ сімейної медицини", від 08.01.2004 р. № 1 "Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації", від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я";

- стандартизувати геріатричне навчання лікарів і медичних сестер амбулаторій ЗПСМ;

- створити та відповідно підготувати волонтерський актив в амбулаторіях ЗПСМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чайковська В. В., Вержиковська Н. В., Хаджинова Н. А. Стан організації геріатричної допомоги населенню літнього віку в Україні (2005 р.) // Проблемы старения и долголетия. - 2006. - 15, № 4. - С. 358-366. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, організувала експертні групи, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

2. Хаджинова Н. А., Чайковська В. В. Кількісна оцінка призначень медикаментозних засобів пацієнтам літнього віку в умовах амбулаторій загальної практики-сімейної медицини // Ліки України. - 2007. - березень. - С. 56-57. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

3. Чайковська В. В., Хаджинова Н. А., Єгорова Л. В. Потреби пацієнтів літнього віку в різних видах медичної допомоги в умовах амбулаторій загальної практики _ сімейної медицини // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2007. - вип. 16. - книга 2. - С. 92-97. Дисертантом здійснена постановка завдань дослідження, проведено збір та аналіз матерілу.

4. Чайковська В. В., Вержиковська Н. В., Хаджинова Н. А. Особливості надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку в умовах амбулаторій загальної практики-сімейної медицини // Проблемы старения и долголетия. - 2007. - 16, № 2. - С. 162-170. Дисертантом проведено збір матеріалу, виконана статистична обробку даних та їх аналіз.

5. Шляхи підвищення якості і доступності надання первинної медичної д допомоги людям літнього віку (огляд літератури та власних досліджень)

/ В. В. Безруков, В. В. Чайковська, Н. В. Вержиковська, Н. А. Хаджинова// Журнал АМН України. - 2007. - 13, № 2. - С. 291-303. Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, виконано збір та статистичну обробку даних.

6. Чайковская В. В. Хаджинова Н. А., Вержиковская Н. В. Организация долговременной гериатрической помощи в условиях амбулатории семейной медицины // Охорона здоров'я України. - 2007. - №1 (25). - С. 278-279. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

7. Сучасний стан та перспективи геріатричної підготовки лікарів, середнього медичного персоналу та волонтерів / Л. А. Стаднюк, В. В. Чайковська, О. В. Давидович, Н. А. Хаджинова, Н. Я. Давидович // Медична освіта. Наук.-практ. журнал. - 2007. - №1. - С. 38-40. Дисертантом узагальнено та проаналізовано матеріал, прийнято участь у розробці навчальних програм.

8. Гериатрическое обучение в Украине: современное состояние и перспективы / В.Чайковская, Л.Стаднюк, Н.Хаджинова, Л.Єгорова // Журнал практичного лікаря. - 2007. - №3. - С. 42 - 45. Дисертант брала участь у наборі та обговоренні матеріалу, написанні висновків.

9. Роль гериатрической медицинской сестры в организации медицинского обслуживания населения пожилого возраста / Т. И. Вялих, Н. Н. Величко,

Л. В. Егорова, Н. А. Хаджинова, Е. И. Коньшина // Охорона здоров'я України. - 2007. - №1 (25). - С. 159 - 160. Дисертантом визначені завдання дослідження, розроблені механізми та шляхи вирішення проблеми, написані висновки.

10. Шляхи поліпшення роботи середнього медичного персоналу з формування здорового способу життя серед населення літнього віку

/ В. В. Чайковська, Н. В. Вержиковська, Л. А. Стаднюк, Н. А. Хаджинова// Сучасні технології збереження і зміцнення здоров`я здорових: Матер. наук.-практ. конф. (27 жовтня 2005 р.) - К.: ПП "ППНВ". 2005. - С. 36-37. Дисертант брала участь у аналізі матеріалу та написанні висновків.

11. Вержиковская Н. В, Чайковская В. В., Хаджинова Н. А. Потребность в долговременной медико-социальной помощи населения Украины пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия (Тези IV нац. конгр. геронтологів и геріатрів Украины), - 2005, 14, приложение. - С. 235. Дисертант брала участь у наборі матеріалу, виконала статистичну обробку даних та їх аналіз.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.