В 67 спостереженнях 2 підгрупи основної групи хворих для корекції контрактур використали клапті з осьовим типом кровообігу. У 37 спостереженнях використовували розроблені способи пластики деформацій клаптями з осьовим типом кровообігу. Для корекції тотальних привідних контрактур плечового суглоба розробили спосіб пластики пахвової ямки клаптем з тканин зовнішньої поверхні плеча (13). Для лікування згинальних контрактур пальців кистей розробили метод пластики розтягнутими васкуляризованими клаптями з бічної поверхні пальця (23).

У 30 випадках застосовували пластику за класичними методами - клапоть з включенням найширшого м'яза спини (4), лопатковий (7), надчеревний (1), променевий (12), клапоть з включенням 1 тильної метакарпальної артерії (5), гетеродигітальний нейро-васкулярний клапоть (1).

Корекцію деформацій з використанням традиційних методів пластики здійснили у 90 випадках 82 хворим 3 підгрупи основної групи, які не потребували складних видів пластики та у 155 випадках 131 пацієнту контрольної групи.

Ураження глибоких анатомічних структур відмічали в 200(64,52%) спостереженнях, з яких - у 114 постраждалих основної та у 86 - контрольної груп.

Для усунення тендо-міогенного компонентів контрактури здійснювали втручання на сухожилках та м'язах (88), а для корекції кістково-суглобових порушень - на кістках та суглобах (78).

Для усунення тотальних контрактур плечових суглобів з ураженням елементів суглоба (2) розробили технологію лікування, новизна якої полягає у здійсненні стабільно-функціонального анкілозування плечового суглоба з пластикою васкуляризованими тканинами ураженої ділянки, фіксацією плечової кістки до лопатки за допомогою стабілізуючої системи зовнішньої фіксації.

Для відновлення функції при артрогенних контрактурах ліктьових суглобів типу С розробили технологію, новизна якої полягає у здійсненні резекційної артропластики та накладанні функціонального апарата зовнішньої фіксації для формування нових суглобових поверхонь.

Виконували поліцизацію та фалангізацію кистей (5). Втягнення у патологічний процес нервових стовбурів потребувало втручань у 32 випадках.

Найближчі результати хірургічного лікування наслідків термічних уражень оцінювали за видами гоєння післяопераційних ран та ускладненнями, що виникали.

У 49 спостереженнях 1 підгрупи основної групи повне приживлення клаптів відбулось в 40(81,63%) випадках, причому у 32(91,43%) - при застосуванні оптимізованих методик і у 8(57,14%) - при використанні класичної дермотензії.

У 67 випадках 2 підгрупи основної групи первинне приживлення відбулось в 59(88,06%) спостереженнях. У постраждалих з використанням розроблених методик приживлення відбулось у 33(89,19%) випадках, у пацієнтів, яким застосовували класичні методи - у 26(86,67%).

При лікуванні 82 хворих 3 підгрупи основної гупи (90 спостережень) повне приживлення клаптів отримали у 70 (77,77%) випадках.

При лікуванні 131 хворого контрольної групи з деформаціями 155 сегментів, яким застосовували традиційні методи пластики повне приживлення досягли у 106(68,39%) постраждалих.

Аналіз хірургічного лікування контрактур верхніх кінцівок з пошкодженням глибоких анатомічних утворень здійснили у 114 випадках основної та у 86 - контрольної групи. В основній групі спостережень при лікуванні контрактур плечових суглобів типу В добрий результат отримали у 25(83,33%) випадках, задовільний - у 5(16,67%). Лікування контрактур типу С у всіх 2 випадках було успішним. При корекції контрактур ліктьових суглобів типу В добрий результат досягли у 5(83,33%) і задовільний - у 1(16,67%) спостереженні. Використання розробленої технології при корекції анкілозованих ліктьових суглобів типу С у хворих основної групи добрий результат отримали у 11(73,33%), задовільний - у 3(20,00%) і незадовільний - у 1(6,67%) випадку. При лікуванні контрактур променево-зап'ясткових суглобів та кисті типу В добрий результат відмітили у 26(78,79%), задовільний - у 7(21,21%) спостереженнях. Добрий результат лікування досягли у 18(64,28%), задовільний - у 8(28,58%) і незадовільний - у 2(7,14%) випадках лікування контрактур типу С.

У хворих контрольної групи при корекції контрактур плечових суглобів типу В добрий результат отримали у 4(80,00%) і задовільний - у 1(20,00%) випадку. При лікуванні контрактур ліктьових суглобів типу В добрий результат спостерігали у 8(72,73%) і задовільний - у 3(27,27%) випадках. Корекція артрогенних контрактур лише у 1(16,67%) випадку призвела до доброго, у 3(50,00%) - до задовільного і у 2(33,33%) - до незадовільного результату. При усуненні контрактур променево-зап'ясткових суглобів та кисті типу В добрий результат лікування отримали у 30(76,92%), задовільний - у 8(20,51%) і незадовільний - у 1(2,56%) спостереженні. Добрий результат лікування досягли у 15(60,00%), задовільний - у 7(28,00%) і незадовільний - у 3(12,00%) випадках лікування контрактур типу С.

Віддалені результати лікування вивчені у 179(57,74%%) хворих, які мали деформації 194 сегментів. В основній групі (127) у 1 підгрупі (28) добрий результат отримали у 23(82,14%), задовільний - у 5(17,86%); у 2 підгрупі (45) - добрий результат - у 35(77,77%), задовільний - у 10(22,23%); у 3 підгрупі (54) - добрий результат - у 41(75,92%), задовільний - у 11(20,37%) і незадовільний - у 2(3,71%). В контрольній групі (67) добрий результат отримали у 27(40,30%), задовільний у 20(29,85%) і незадовільний - у 20(29,85%) випадках. При вивченні віддалених результатів лікування 66(57,89%) хворих основної групи з ураженнями глибоких анатомічних структур добрий результат відмітили у 39(59,09%), задовільний - у 19(28,79%) і незадовільний - у 8(12,12%) спостереженнях. З 41(47,67%) постраждалого контрольної групи добрий результат отримали у 20(48,78%), задовільний - у 12(29,27%) і незадовільний - у 9(21,95%) випадках.

Проведене лікування хворих з термічними ураженнями верхніх кінцівок та їх наслідками на всіх стадіях опікової хвороби на основі системного підходу із застосуванням програми превентивних, первинно-відновних та органозберігаючих операцій та нових технологій реконструктивних втручань дозволило розробити систему хірургічного лікування таких постраждалих, яка полягає у:

· лікуванні хворих з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок в спеціалізованих закладах;

· здійсненні ранньої діагностики глибини ураження;

· використанні комплексної програми превентивних, первинно-відновних та органозберігаючих оперативних втручань (рис.1);

· здійснененні диспансерізації постраждалих після термічних уражень верхніх кінцівок та їх наслідках;

· застосовуванні розроблених технологій хірургічного лікування пацієнтів з післяопіковими деформаціями та контрактурами верхніх кінцівок (рис. 2).

Таким чином, розроблена система хірургічного лікування хворих з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок та їх наслідками дозволило скоротити строки медичної реабілітації та досягти високих анатомо-функціональних результатів за рахунок застосування комплексної програми первинно-відновних та органозберігаючих операцій в гострому періоді травми та нових технологій і методів оперативних втручань у період реконвалесценції.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено науково-практичне вирішення актуальної проблеми хірургії - підвищення ефективності лікування постраждалих із глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок та їх наслідками з різною важкістю анатомо-функціональних порушень за рахунок оптимізації перебігу ранового процесу на основі системного застосування превентивних, органозберігаючих і первинно-відновних операцій та нових технологій реконструктивних втручань.

1. Особливості клінічного перебігу глибоких термічних уражень верхніх кінцівок тісно пов'язані з тяжкістю анатомо-функціональних порушень та тривалістю ранового процесу. Ймовірність виникнення ускладнень та вираженість рубцеутворення зростає при підвищеному вмісті лімфоцитів периферичної крові (до 60%), зниженні ферментативної активності фагоцитуючих клітин зони ураження (нижче 4%), підвищенні рівнів церулоплазміну більше ніж у 1,5 рази, сіалової та молочної кислот - у 1,2 та 1,4 рази у фазу запалення; високому рівні аутоагресивних реакцій (більше 40%) та циркулюючих імунних комплексів (більше 35%) у фазу гранулювання рани; підвищенні кількості глікозаміногліканів у 2,5 рази, лужної та кислої фосфатаз у 1,2 і 2 рази відповідно у фазу утворення рубця. Визначення особливостей клінічного перебігу ураження, формування запальних та аутоімунних реакцій дало підставу для обґрунтування та розробки програми хірургічного лікування постраждалих у гострий період травми.

2. Розроблена комплексна програма превентивних, органозберігаючих та первинно-відновних втручань при глибоких термічних ураженнях верхніх кінцівок у залежності від важкості анатомо-функціональних порушень, що включає виконання раннього висічення некрозу у поєднанні з комбінованою пластикою дефекту, забезпечує відновлення покривних тканин та дозволяє зменшити їхню фіброзно-рубцеву трансформацію. Раннє виконання дренуючих остеотомій, резекцій уражених кісток і суглобів та застосування реваскуляризації глибоких утворень з апаратною фіксацією сегментів дозволяє відновити уражені структури і зберегти кінцівку чи її сегмент.

3. Аналіз лікування глибоких термічних уражень верхніх кінцівок при застосуванні розробленої комплексної програми превентивних, органозберігаючих та первинно-відновних втручань показав її високу ефективність у порівнянні з традиційними методами пластики. Використання програми дало можливість уникнути незадовільних результатів лікування у хворих з глибокими дермальними опіками, знизити кількість незадовільних результатів у постраждалих з субфасціальними ураженнями на 16% та почати реконструктивні операції через 4-6 місяців після травми. При застосуванні запропонованої програми покращується перебіг ранового процесу, зменшується вираженість запального процесу та рівень ендогенної інтоксикації. Краще приживлення шкірних трансплантатів та їх функціональна перебудова відбувається при пересадці клаптів на висічену ранову поверхню, а активність місцевих запальних реакцій та утворення сполучної тканини значно зменшується через 4-6 місяців після травми.

4. Визначення основних механізмів формування деформацій та контрактур суглобів при термічних ураженнях верхніх кінцівок, що полягають у тривалому існуванні рани та запальних реакцій, вираженості рубцевих змін шкірних покривів, первинному руйнуванні чи вторинному втягненні у рубцевий процес глибоких анатомічних структур, дозволяє обґрунтувати та розробити нові технології та методи реконструктивних втручань.

5. Розроблена патогенетична класифікація наслідків термічних уражень суглобів верхніх кінцівок, основу якої складають клінічні, морфологічні, біомеханічні, рентгенологічні порушення та анатомічна локалізація ураження, дозволяє диференційовано і патогенетично обгунтовано визначити тактику та методи хірургічного лікування.

6. Розроблений пристрій для розтягування тканин на основі силікону має нові конструктивні особливості і вигідно відрізняється від латексних ендоекспандерів. Експериментальне вивчення його фізико-механічних властивостей дозволяє визначити об'єм уведеної в експандер рідини для досягнення необхідної площі приросту тканин. Розробка математичної та комп'ютерної моделі переміщення клаптів дозволяє передбачити інтраопераційне переміщення розтягнутих тканин, більш раціонально використати отриманий матеріал, здійснити первинне пластичне закриття донорської рани та зменшити можливість виникнення порушень кровообігу і некрозу тканин.

7. Розроблена технологія реконструктивно-відновного лікування постраждалих із застосуванням розтягнутих тканин, отриманих за допомогою запропонованих пристроїв, модифікованих клаптів та методів переміщення отриманого пластичного матеріалу дозволяє збільшити кількість позитивних функціональних результатів на 34% і знизити кількість ускладнень на 35% у порівнянні з класичним методами дермотензії.

8. Розроблені способи хірургічної корекції тотальних та субтотальних привідних контрактур плечових суглобів з використанням розтягнутих васкуляризованих клаптів із зовнішньої поверхні плеча та згинальних контрактур пальців кисті з пластикою долонної поверхні васкуляризованими розтягнутими клаптями з бічної поверхні пальців забезпечують безрецидивне усунення деформацій.

9. При контрактурах суглобів з ураженнями глибоких утворень із залученням тендоміогенного компоненту обґрунтовано використання мобілізуючих втручань, а при важких нейроваскулярних та остеоартрогенних пошкодженнях - стабілізуючих операцій. Розроблена технологія реконструктивно-відновного лікування контрактур плечових суглобів забезпечує відновлення функції верхніх кінцівок за рахунок рухів м'язів плечового поясу й тулуба після формування лопатково-плечового зрощення. Лікування остеоартрогенних контрактур ліктьових суглобів є найбільш ефективним із застосуванням розробленої технології мобілізуючих втручань та функціональних апаратів зовнішньої фіксації.

10. При аналізі найближчих та віддалених результатів лікування деформацій та контрактур суглобів верхніх кінцівок із застосуванням запропонованих технологій і методів реконструктивно-відновних операцій було показано їхню високу ефективність. Кількість добрих та задовільних результатів зросла в 1,4 рази, а незадовільних - знизилась у 1,3 рази у порівнянні з традиційними методами пластики.

11. Системне застосування превентивних, органозберігаючих, первинно-відновних операцій та нових технологій реконструктивних втручань у хворих із термічними ураженнями верхніх кінцівок та їх наслідками в період реконвалесценції дозволяє покращити анатомо-функціональні результати лікування в 1,3 рази, знизити кількість деформацій у 1,7 рази та зменшити інвалідізацію хворих у 2,3 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Радомский А.А., Даниленко И.В., Нечипорчук С.Л., Жернов А.А. Микрохирургическое восстановление периферических нервов при повреждениях конечностей в условиях травматологического отделения // Український нейрохірургічний журнал. - 2001. - №2(14) - С. 35-36.

2. Жернов А.А. Хирургическая коррекция последствий электропоражений предплечья и кисти у детей // Літопис травматології та ортопедії. - 2002. - №3 - 4. - С. 67-70.

3. Жернов О.А., Щирый О.В. Дифференцированный подход к хирургическому лечению электропоражений кисти у детей // Травма. - 2002. - Т. 3, №2. - С. 35-39.

4. Повстяний М.Ю., Жернов О.А., Циганков В.П., Сочієнкова Л.С., Тацюк С.В. Електротермічні ураження великих суглобів кінцівок і кисті // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №4(29). - С. 76-79.

5. Жернов О.А. Діагностика та лікування артрогенних контрактур ліктьових суглобів після термічних уражень // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №3(32) .- С. 21-24.

6. Жернов О.А Патогенез структурно-функціональних порушень при контрактурах після термічних уражень кінцівок // Шпитальна хірургія. - 2003. - №3. - С. 107-112.

7. Жернов О.А. Хірургічна тактика лікування субфасціальних термічних уражень верхніх кінцівок в гострий період // Шпитальна хірургія. - 2003. - №4. - С. 48-52.

8. Жернов О.А., Осадча О.І., Сочієнкова Л.С. Особливості патогенезу і клінічного перебігу електроуражень // Шпитальна хірургія. - 2003. - №1. - С. 85-89.

9. Жернов О.А., Повстяний М.Ю. Уніфікована класифікація контрактур після термічних уражень // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №4(33). - С. 34-37.

10. Жернов О.А., Повстяной Н.Е., Галич С.П., Тацюк С.В. Случай успешного излечения больного с обширным гнойно-некротическим дефектом плеча и плечевого сустава после электротравмы // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т. 4, №1. - С. 195-196.

11. Жернов О.А. Особливості відновного лікування післяопікових деформацій і контрактур верхніх кінцівок у дітей // Хірургія дитячого віку. - 2004. - №3(4). - С. 102-107.

12. Жернов О.А. Шкірно-жирова пластика в реконструктивній і відновній хірургії наслідків опіків верхніх кінцівок // Хірургія України. - 2004. - №1(9). - С. 93-96.

13. Жернов О.А. Метод тканинного розтягування в хірургічному лікуванні деформації верхньої кінцівки // Клінічна хірургія. - 2004. - №8. - С. 53-56.

14. Жернов О.А. Сучасні проблеми хірургічного лікування ліктьових суглобів після термічної травми // Шпитальна хірургія. - 2004. - №3. - С. 48-52.

15. Жернов О.А. Використання апаратів зовнішньої фіксації в системі хірургічного лікування постраждалих з післяопіковими контрактурами суглобів верхніх кінцівок та кистей // Літопис травматології та ортопедії. - 2004. - №1-2. - С. 63-67.

16. Жернов О.А., Жернов А.О., Гузь О.О. Реконструктивно-відновне лікування глибоких дефектів верхніх кінцівок після термічної травми та її наслідків з використанням клаптів з осьовим кровообігом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - Т. 5, №4. - С. 620-623.

17. Боярська Г.М., Осадча О.І., Жернов О.А. Особливості розвитку реакцій неспецифічної резистентності при опіковій травмі // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2004. - №2. - С. 39-43.

18. Жернов О.А., Повстяной Н.Е., Коваленко О.Н., Гузь О.А., Пономаренко О.Б. Раннее хирургическое лечение в профилактике осложнений термической травмы предплечья и кисти // Международный медицинский журнал. - 2004. - Т. 10, №4. - С. 93-95.

19. Крижановський Я.Й., Кульбака В.С., Коваленко О.М., Жернов О.А., Антонів В.Р. Відновлення великих раньових дефектів шкіри методами ауто-та ксенодермопластики //Вісник Української медичної стоматологічної академії.-2005. - Т. 5, вип. 1(9). - С. 92-95.

20. Грабовий О.М., Пономаренко О.Б., Жернов О.А. Морфологія загоєння глибоких опіків після ранньої некректомії та автодермопластики //Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, №4. - С. 65-67.

21. Козинец Г.П., Осадчая О.И., Боярская А.М., Шейман Б.С., Воронин А.В., Коваленко О.Н., Жернов О.А. Особенности развития ожоговой болезни у пострадавших в условиях чрезвычайной ситуации вследствие влияния комбинированного этиологического фактора // Хірургія України. - 2006. - №4(20). - С. 93-97.

22. Жернов О.А. Реконструктивно-відновне лікування наслідків термічної травми з використанням модифікованих комплексів тканин // Шпитальна хірургія. - 2007. - №2. - С. 88-91.

23. Жернов О.А., Козинець Г.П. Реваскуляризуючі операції з приводу гнійних дефектів верхніх кінцівок // Клінічна хірургія. - 2007. - №11 - 12. - С. 25-26.

24. Повстяний М.Ю., Жернов О.А., Осадча О.І., Боярська Г.М., Тацюк С.В., Мирошниченко З.М., Настенко О.П. Особливості розвитку ДВЗ-синдрому у дітей з опіками великої площі та критичними опіками // Гематологія і переливання крові: Міжвід. зб. - К.: Знання України, 2002. - Вип. 31. - С. 270-274.

25. Повстяной Н.Е., Жернов О.А., Тацюк С.В, Сочиенкова Л.С. Особенности хирургического лечения гнойно-некротических дефектов конечностей // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. праць Української військово-медичної академії. - 2003. - Вип. 13. - С. 318-323.

26. Коваленко О.М., Повстяний М.Ю., Осадча О.І., Жернов О.А. Динаміка аутоагресивних факторів у постраждалих з опіками при використанні ранніх хірургічних втручань // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2003. - С. 53-59.

27. Мирошниченко З.Н., Боярская А.М., Осадчая О.И., Жернов О.А. Диагностическое значение исследования минерального и соединительнотканного метаболизма у больных с ожоговой болезнью //Гематологія і переливання крові: Міжвід. зб. - К.: “Нора-Друк”, 2006. - Вип. 33. - С. 205-209.

28. Жернов О.А., Козинець Г.П. Обгрунтування методів переміщення розтягнутих тканин при корекції деформацій верхніх кінцівок // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2007. - С. 39-43.

29. Деклараційний патент на корисну модель 7982 Україна. МПК G01N33/48. Спосіб прогнозування аутоімунних реакцій у хворих з опіковою хворобою / Жернов О.А., Боярська Г.М., Осадча О.І., Настенко О.П. (Україна). - Заявл. 24.12.04. Опубл. 15.07.05. - Бюл. №7. - 5 с.

30. Деклараційний патент на корисну модель 10661 Україна. МПК А61М29/00, А61В17/322, А61F2/00. Пристрій для розтягування тканин/ Жернов О.А.,Білошицький О.В., Жернов А.О., Гузь О.О. (Україна). - Заявл. 01.06.05. Опубл. 15.11.05. - Бюл. №11. - 5 с.: іл.

31. Деклараційний патент на корисну модель 9404 Україна. МПК А61F5/00, А61В17/60. Шарнірно-дистракційний аппарат БКЛ для ліктьового суглоба / Бур'янов О.А., Кваша В.П., Лакша А.М., Юнесі Р., Шидловський М.С., Жернов О.А. (Україна). - Заявл. 07.04.05. Опубл. 15.09.05. - Бюл. №9. - 5 с.: іл.

32. Деклараційний патент на корисну модель 16518 Україна. МПК А61В17/88. Спосіб лікування рубцевих згинальних контрактур пальців кисті / Жернов О.А., Жернов А.О., Назаренко В.М. (Україна). - Заявл. 08.02.06. Опубл. 15.08.06. - Бюл. №8. - 4 с.

33. Патент на корисну модель 23112 Україна. МПК А61В17/58, А61В17/88. Лікування пошкоджень проксимального відділу плечової кістки та плечового суглоба / Жернов О.А. (Україна). - Заявл. 05.12.06. Опубл. 10.05.07. - Бюл. №6. - 4 с. : іл.

34. Патент на корисну модель 23870 Україна. МПК А61В17/88. Спосіб лікування рубцевих привідних контрактур плечового суглоба / Жернов О.А., Козинець Г.П., Стаскевич С.В. (Україна). - Заявл. 26.01.07; Опубл. 11.06.07. - Бюл. №8. - 4 с.

35. Радомський О.А., Волошин О.І., Жернов О.А. Хірургічне лікування гнійно-некротичних уражень при пошкодженнях кінцівок // Матеріали пленуму ортопедів-травматологів України. - Київ, 1998. - розд. II. - С. 355-357.

36. Радомський О.А., Даниленко І.В., Сліпченко М.І., Жернов О.А. Пересадка тканин на судинній ніжці: класифікація та механізм гемоциркуляції // Матеріали XIII з'їзду ортопедів-травматологів України. - Донецьк, 2001. - С. 315-316.

37. Жернов А.А., Сочиенкова Л.С., Щирый О.В. Дифференцированный подход к хирургическому лечению послеожоговых контрактур локтевого сустава // Материалы междунар. конф. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 423-425.

38. Жернов А.А., Сочиенкова Л.С., Щирый О.В., Стаскевич С.В. Проблемы современного лечения электропоражений сегмента «предплечье - кисть» у детей // Матеріали XX з'їзду хірургів України. - Тернопіль, 2002. - Т.2. - С. 622-623.

39. Жернов О.А. Особливості уражень периферичних нервів при термічній травмі верхніх кінцівок // Матеріали III з'їзду нейрохірургів України. - Алушта, 2003. - С. 284-285.

40. Пономаренко О.Б., Грабовий О.М., Жернов О.А. Особливості морфології гоєння опікових ран за різних умов їх хірургічного лікування // Гістологія та ембріогенез периферийної нервової системи. Матеріали наук. - практ. конф. - Київ, 2004. - С. 80-81.

41. Жернов А.А., Повстяной Н.Е., Назаренко В.Н. Тканевое растяжение в реконструктивно-восстановительной хирургии послеожоговых деформаций верхних конечностей // Нижегородский медицинский журнал (приложение). - Нижний Новгород, 2004. - С. 200 - 201.

42. Шейман Б.С., Осадчая О.І., Козинец Г.П., Жернов А.А., Воронин А.В. Особенности развития эндотоксикоза у больных с термохимическими поражениями // Тези доп. II з'їзду токсикологів України. - Київ, 2004. - С. 150-151.

43. Жернов А.А., Назаренко В.Н., Стаскевич С.В., Жернов Ан.А. Реваскуляризирующие вмешательства при лечении глубоких дефектов тканей конечностей после термической травмы // Сб. науч. трудов I съезда комбустиологов России. - Москва, 2005. - С. 233.

44. Пономаренко О.Б., Грабовий О.М., Жернов О.А. Індуктивний вплив аутодермотрансплантата на перебіг відновлювальних реакцій після глибоких опіків // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині. Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Харків, 2005. - С. 48.

45. Жернов О.А., Назаренко В.М. Реконструктивно-відновне лікування деформацій і контрактур методом розтягнення тканин // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - Т. 2. - С. 463-465.

46. Жернов О.А., Козинець Г.П. Особливості лікування згинальних контрактур пальців кистей // Профілактика ускладнень в пластичній та реконструктивній хірургії: Зб. тез доповідей Третьої Всеукраїнської наук.-практ. міжнар. конф. - К., 2008. - С.17-18.

АНОТАЦІЯ

опіковий хірургічний лікування оперативний

Жернов О.А. Система хірургічного лікування глибоких термічних уражень верхніх кінцівок та їх наслідків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03. - хірургія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі хірургічного лікування хворих з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок від моменту отримання травми до усунення її наслідків на основі системного підходу із застосуванням нових патогенетично обґрунтованих методів оперативних втручань на всіх стадіях опікової хвороби.

Основу клінічних досліджень склали спостереження за 691 хворим з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок (381) та їх наслідками (310).

Розроблена програма превентивних, первинно-відновних та органозберігаючих втручань при глибоких термічних ураженнях, яка дозволила оптимізувати перебіг ранового процесу, підвищити ефективність лікування хворих з дермальними опіками у 1,6 та з субфасціальними - у 1,5 рази.

Розроблена класифікація післяопікових контрактур суглобів верхніх кінцівок на основі морфологічної характеристики та анатомічної локалізації ураження. Проведені експериментальні дослідження, у ході яких визначені особливості процесу розтягування тканин, методи та комп'ютерне моделювання переміщення тканин. Розроблені технології дермотензії з використанням розтягнутих васкуляризованих тканин, лікування остеоартрогенних контрактур плечових суглобів шляхом анкілозування лопатки і плечової кістки, корекції артрогенних контрактур ліктьових суглобів із застосуванням мобілізуючих втручань та апаратів зовнішньої фіксації. Розроблені методи пластики тотальних контрактур плечового суглоба та згинальних контрактур пальців кистей васкуляризованими клаптями. Запропонована система хірургічного лікування термічних уражень верхніх кінцівок та їх наслідків дозволила покращити результати лікування у 1,4 рази, знизити кількість деформацій у 1,7 рази та зменшити інвалідізацію хворих у 2,3 рази.

Ключові слова: термічне ураження, рана, контрактура, верхня кінцівка, пластика, клапоть.

АННОТАЦИЯ

Жернов А.А. Система хирургического лечения глубоких термических поражений верхней конечности и их последствий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03. - хирургия. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме хирургического лечения больных с глубокими термическими поражениями верхних конечностей от момента получения травмы до устранения ее последствий на основе системного подхода с использованием новых патогенетически обоснованных методов оперативных вмешательств на всех стадиях ожоговой болезни.

В основу клинических исследований легли наблюдения за 691 больным с глубокими термическими поражениями верхних конечностей (381) и их последствиями (310).

Изучение развития реакций воспаления в зависимости от течения раневого процесса позволило определить вероятность рубцеобразования на основе высокого содержания лимфоцитов периферической крови (до 60%), снижения ферментативной активности фагоцитирующих клеток зоны поражения на 4%, повышения уровней церулоплазмина более чем в 1,5 раза, сиаловой и молочной кислот - в 1,2 и 1,4 раза в фазу воспаления, высокой степени аутоагресивних реакций (более 40%) и циркулирующих иммунных комплексов больше 35% в фазу гранулирования раны, повышения количества гликозаминогликанов в 2 раза, щелочной в 1,2 раза и кислой в 2 раза фосфатаз в фазу образования рубца.

Наибольшие проявления патологические процессы приобретали с 8 по 20 сут после травмы, что стало основанием для удаления некротических и некротически-фиброзных тканей не только в фазу воспаления, но и в фазу гранулирования раны.

На основании изучения особенностей течения глубоких термических поражений разработана программа превентивных, первично-восстановительных и органосохраняющих вмешательств. Это позволило оптимизировать течение раневого процесса, повысить эффективность лечения пострадавших с дермальными ожогами в 1,6 раза, а с субфасциальными - в 1,5 раза.

Разработана классификация послеожоговых контрактур суставов верхних конечностей на основе морфологической характеристики и анатомической локализации поражения.

Проведены экспериментальные исследования, в процессе которых определены особенности процесса растяжения тканей, методы и компьютерное моделирование перемещения тканей. Разработана технология дермотензии с использованием растянутых васкуляризированных тканей, новизна которой состоит в растяжении лоскутов с осевым кровообращением. Разработаны методы коррекции тотальных контрактур плечевых суставов путем пластики подмышечной области васкуляризированым лоскутом с боковой поверхности плеча, а также коррекция сгибательных контрактур пальцев кистей растянутыми нейро-васкулярными лоскутами с боковой поверхности пальца. Для устранения остеоартрогенных контрактур плечевых суставов разработана технология лечения осуществлением стабильно-функционального анкилозирования лопатки и плечевой кости с пластикой васкуляризированными тканями пораженной области. Для восстановления функции при артрогенных контрактурах локтевых суставов разработана технология лечения, новизна которой состоит в осуществлении резекционной артропластики с наложением функционального аппарата внешней фиксации.

Разработанная система хирургического лечения термических поражений верхних конечностей и их последствий позволила улучшить результаты лечения в 1,4 раза, снизить количество деформаций в 1,7 раза и уменьшить инвалидизацию пострадавших в 2,3 раза.

Ключевые слова: термическое поражение, рана, контрактура, верхняя конечность, пластика, лоскут.

SUMMARY

Zhernov O.A. System of surgical treatment of deep thermal injuries of upper extremeties and their consequences. - Manuscript.

The thesis for scientific degree of doctor of medical sciences in speciality 14.01.03. - surgery. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to problem of surgical treatment of patients with deep thermal injuries of upper extremities from the moment of trauma till consequences removal on the basis of systemic approach using new pathogenically based surgical methods during all stages of burn disease.

Clinical research was based on observation upon 691 patients with deep thermal injuries of upper extremities (381) and their consequences (310). Program of preventive, initially reconstructive and organ-preserved operations was carried out due to study of peculiarities of deep thermal injuries course. It enables to optimize wound process course, increase the cure efficiency of dermal burns in 1,6 times and with subfascial burns - in 1,5.

Classification of postburn contractures of joints of upper extremities was worked out on the basis of morphological characteristics and anatomical localization of injury.

Experimental research was done for studying of increasing tissue expansion efficiency. Main features of tissue expansion process, computational and mathematical modeling of tissue transposition were determined. Tissue expansion technology using expanded vascular tissues, methods of plastics of shoulder joints total contractures and flexion contractures of fingers with vascular flaps. Osteoartrogenic contractures of shoulder joints were treated by stable functional anchylosing of scapula and humerus with vascular flap plastics of injured site. Mobilizing technique and functional devices of external fixation were used in treatment of elbow joint artrogenic contractures.

Рroposed system of surgical treatment of deep thermal injuries of upper extremities and their consequences enabled to improve treatment results in 1,4 times, to decrease amount of deformations in 1,7 times and to reduce disability rate in 2,3 times.

Кey words: thermal injury, wound, contracture, upper extremity, plastics, flap.

Размещено на Allbest.ru