Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.18 - офтальмологія

Підвищення ефективності субепітеліальної фоторефракційної кератектомії при корекції міопії високого ступеню

Коваленко Лариса Миколаївна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі очних хвороб Національного медичного університету імені академіка О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ

Науковий керівник - член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Жабоєдов Геннадій Дмитрович, Національний медичний університет імені академіка О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Веселовська Зоя Федорівна, Медичний інститут УАНМ , завідувач курсом офтальмології з ірідодіагностикою кафедри хірургічних хвороб

доктор медичних наук, професор Павлюченко Костянтин Павлович, Донецький національний медичний університет ім.М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб

Захист відбудеться 14.03.2008 р. о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Національній медичній академії

післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (03680, Україна, м. Київ, просп. Комарова, 3, “Центр мікрохірургії ока”, кафедра офтальмології НМАПО)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 07.02. 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.мед.н., доцент Лаврик Н.С.

1. Загальна характеристика роботи

корекція міопія лікування рогівка

Актуальність та обґрунтування теми. Міопія займає одну з лідируючих позицій серед аномалій рефракції. Прогресування міопії, особливо, на фоні високих зорових навантажень, досягає високого ступеню в молодому віці, причому 70% із числа цих хворих складають особи у віці 20-40 років, тобто в період найвищого розквіту фізичних і творчих сил [Аветисов Э.С., 1999].

Міопія посідає третє місце (5,3 %) в структурі офтальмологічної захворюваності в Україні. В динаміці за 2001-2006 роки у структурі поширеності захворювань кількість пацієнтів з міопією збільшилась з 4,7% до 12,8%. У структурі основних причин первинної інвалідності міопія займає одне із провідних місць - 12,5% [Пасєчнікова Н.В., Риков С.О., 2007].

Корекція міопії високого ступеню окулярами і контактними лінзами не завжди забезпечує повну клініко-соціальну реабілітацію цих хворих [Аветисов С.Э., 1998], тому вимагає впровадження нових технологій і методик для досягнення максимальної гостроти зору і стабільного рефракційного результату.

Наприкінці минулого століття з'явився і активно розвивається інноваційний напрямок рефракційної офтальмохірургії, пов'язаний з ексимер-лазерним моделюванням рогівки.

Початок розвитку рефракційної офтальмохірургії був покладений фундаментальними дослідженнями Федорова С.М. і його послідовників в області передньої дозованої кератотомії [Семенов А.Д., 2000; Корниловский И.М., 2000; Тарутта Е.П., 2002]. Великі досягнення в корекції міопії були пов'язані також із впровадженням і вдосконаленням рефракційної ламелярної кератопластики [Куренков В.В., 1999; Шелудченко В.М., 2000], розробкою методик імплантації факічних інтроокулярних лінз і видалення прозорого кришталика при високій короткозорості [Семенов А.Д., 1998; Семчишен В.А., 2000].

В даний час особливу перевагу в корекції аномалій рефракції віддають фоторефракційній кератектомії (ФРК), лазерному кератомілезу “in situ” (ЛАСИК), субепітеліальній кератектоміі (ЛАСЕК) і епітеліальному лазерному кератомілезу (Епі-ЛАСИК) [Куренков В.В., 2000; Першин К.Б., 2002; Павлюченко К.П., 2005; Lohmann CP., 2005; Swanson M.A., 2005; O'Doherty M., 2007].

Провідне місце в корекції міопії і міопічного астигматизму зайняли методика ФРК і її модифікація - методика ЛАСЕК. Дані методи корекції визнані високоефективними і безпечними, що дають стабільні результати, особливо при міопії слабкого і середнього ступеню [Харизов А.А., 1996; M. Camellin, 2000; Ромащенко А.Д., 2000; Румянцева О.А., 2002; Claringbold T.V., 2002].

Проте, особливо при міопії високого ступеню, проведення методик ФРК і ЛАСЕК може супроводжуватися деякими ускладненнями, що призводять до погіршення зорових функцій і значно знижують якість оптичного результату. У першу чергу до них відноситься післяопераційне субепітеліальне помутніння рогівки (СПР), частота якого, за даними різних авторів, може коливатися від 6 до 15% при виконанні методики ФРК та від 5 до 11% при виконанні методики ЛАСЕК [Cheng Z., 1998; Куренков В.В., 1999; Эскина Э.Н., 1999; Tabbara Kh. F., 1999; Щипун С.К., 2001; Bilgihan K., 2004; Mitra S., 2004].

В даний час не вироблений єдиний підхід у тактиці заходів щодо профілактики розвитку СПР а ні на основі застосування медикаментозних методів, а ні мікрохірургічних маніпуляцій. Для профілактики і лікування СПР, а також для забезпечення стабільності отриманого рефракційного ефекту запропоновані різні схеми медикаментозної терапії в ранньому післяопераційному періоді на основі курсів антибактеріальних, кортикостероїдних і нестероїдних препаратів [Tengroth B., 1993; Marques E, 1995; Seung-Hee Baek, 1997; Макаров И.А., 1998; Смиренная Е.В., 1999].

З погляду на проліферативну природу СПР [Семенов А.Д., 1994; Majmudar P.A., 2000; Moller-Pedersen T., 2000; Букина В.В., 2000; Овечкин И.Г., 2002; Золотарев А.В.,2002], особливої уваги заслуговує досвід застосування різних фармакологічних засобів, з ефектом, пригнічення проліферативних процесів в рогівці.

Аналізуючи вище викладене, розробка методів профілактики розвитку СПР в тактиці лазерної корекції міопії на основі лазерної субепітеліальної кератектомії є актуальною проблемою рефракційної хірургії, вирішення якої дозволить поліпшити якість зору і життя пацієнтів з міопією, більшість яких знаходиться в працездатному віці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідницької теми кафедри очних хвороб Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України “Розробка нових методів діагностики і лікування судинних захворювань сітківки і зорового нерва” (номер держреєстрації 0101V000683 від 20.02.2001 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - підвищення ефективності методу субепітеліальної фоторефракційної кератектомії (ЛАСЕК) при лазерній корекції міопії високого ступеню шляхом розробки способу профілактики розвитку післяопераційного субепітеліального помутніння рогівки.

Завдання дослідження:

1. Удосконалити методику ЛАСЕК для корекції міопії високого ступеню шляхом розробки способу профілактики СПР, що виникає в післяопераційному періоді.

2. Провести порівняльний аналіз гостроти зору у пацієнтів після корекції міопії високого ступеню із застосуванням удосконаленої та стандартної методик ЛАСЕК.

3. Провести порівняльний аналіз зміни рефракційних показників в динаміці, після виконання корекції міопії високого ступеню удосконаленою і стандартною методиками ЛАСЕК.

4. Провести порівняльний аналіз частоти розвитку СПР після корекції міопії високого ступеню удосконаленою і стандартною методиками ЛАСЕК.

5. Провести порівняльний аналіз застосування вдосконаленої і стандартної методик ЛАСЕК для корекції міопії високого ступеню за ефективністю, безпекою і передбачуваністю результатів.

6. Розробити показання до застосування удосконаленої методики ЛАСЕК з 0,02% розчином мітоміцина-С при корекції міопії високого ступеню.

Об'єкт дослідження - субепітеліальне помутніння рогівки після ексимер-лазерної корекції у пацієнтів з міопією високого ступеню.

Предмет дослідження - показники рефракції та візометрії у пацієнтів при корекції міопії високого ступеню методом ЛАСЕК.

Методи дослідження. Комплексне обстеження 218 пацієнтів (396 очей) включало візометрію і рефрактометрію на автооптометричній системі „Nidek AOS-950”, безконтактну тонометрію („Nidek NT-2000”), ехобіометрію („Nidek US-3300”), пахіметрію визначали ультразвуковим пахіметром „Nidek UP-1000”, топографію передньої поверхні рогівки виконували на комп'ютерному кератотопографі „Oculus”, ауторефрактометрію в умовах циклоплегії - на ауторефрактометрі „Nidek ARK-700A”, біомікроскопію („Nidek SL-1600”), біомікроофтальмоскопію та гоніоскопію (лінза Гольдмана), визначення чутливості рогівки, оцінку сльозопродукції за Ширмером.

Пацієнти були розподілені на дві групи - основну і контрольну. Основну групу складали 164 пацієнта (296 очей), корекцію міопії яким виконували удосконаленою методикою ЛАСЕК із інтраопераційним застосуванням 0,02% розчину мітоміцина-С (ММС). Контрольну групу - 54 пацієнти (100 очей), корекцію міопії виконували стандартною методикою ЛАСЕК без застосування 0,02% розчину ММС. Ексимер-лазерні корекції виконувалися на ексимер - лазерній установці “Nidek EC-5000” особисто здобувачем.

На основі одержаних результатів створено базу даних у вигляді таблиць за допомогою програми Microsoft Excel в операційній системі Windows. Проведено обчислення середніх значень одержаних даних (М) та їх середньостатистичних похибок (m). Статистичну достовірність одержаних результатів (M±m) обчислювали за допомогою критерію Стьюдента. Для визначення значущості різниць часток( процентів) використаний метод кутового перетворення Фішера. Статистично достовірною різницею вважали значення р<0,05. Для представлення одержаних результатів широко використовувалися графічний та табличний методи.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Для підвищення ефективності лазерної корекції міопії високого ступеню удосконалена методика ЛАСЕК шляхом інтраопераційного застосування способу профілактичного лікування післяопераційного помутніння рогівки (патент України на винахід № 56095 А від 15.04.2003р.) [33].

2. Уперше доведено, що застосування розробленого способу профілактичного лікування післяопераційних помутнінь рогівки шляхом інтраопераційної дозованої аплікації 0,02% розчину мітоміцина-С (держреєстрація № 3204 від 09.07.2003) у зоні кератектомії під час виконання ЛАСЕК приводить до зниження ризику розвитку післяопераційного СПР у пацієнтів з міопією високого ступеню.

3. Уперше доведено, що диференційоване застосування удосконаленої методики ЛАСЕК, у залежності від ступеню міопії, забезпечує стабільну, заплановану післяопераційну рефракцію і скорочує терміни реабілітаційного періоду.

Практичне значення отриманих результатів. Для практичної офтальмології мають значення результати клінічного спостереження пацієнтів з міопією високого ступеню, оскільки застосування удосконаленого методу ЛАСЕК шляхом інтраопераційного застосування способу профілактики СПР перешкоджає розвитку СПР у 91,9% пацієнтів з міопією від 6,0 до 10,0 дптр, а у 8,1% пацієнтів призводить до зниження інтенсивності субепітеліальних помутнінь рогівки. Після стандартної методики ЛАСЕК прозоре загоєння рогівки спостерігалося у 82% пацієнтів.

Доведено клінічну ефективність застосування удосконаленої методики ЛАСЕК у пацієнтів з міопією від 6,0 до 10,0 дптр, оскільки інтраопераційне застосування дозованої аплікації 0,02% розчину мітоміцина-С є надійною профілактикою розвитку СПР у післяопераційному періоді.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику офтальмологічної клініки „ОК Новий зір” м. Київ (ліцензія МОЗ України АБ № 118620 від 25 серпня 2004 р.), центру рефракційної та лазерної мікрохірургії „Тарус” м.Одеса (ліцензія МОЗ України АБ №155789 від 27 липня 2006 р.), центру лазерної корекції зору „Лазер-плюс” м. Донецьк (ліцензія МОЗ України АВ № 300409 від 17 листопада 2006 р.), центру лазерної корекції зору “Взгляд” м. Дніпропетровськ (ліцензія МЗ України АА № 782045 від 07.04.2004).

Особистий внесок здобувача. Автор спільно з науковим керівником розробила основні теоретичні і практичні положення роботи. Здобувач самостійно проаналізувала джерела літератури по досліджуваній проблемі. Самостійно провела клінічні обстеження і спостереження за пацієнтами в до- і післяопераційному періодах. Автор особисто виконала 358 операцій ексимер-лазерної корекції рогівки; провела збір та аналіз результатів; досліджувала ускладнення, отримані в післяопераційному періоді; самостійно написала всі розділи роботи, провела статистичну обробку та інтерпретацію отриманих результатів, сформулювала основні наукові висновки.

Здобувач у співавторстві з Жабоєдовим Г.Д. та Пархоменком Г.Я. розробила спосіб профілактичного лікування помутніння рогівки при проведенні фоторефракційної кератектомії (патент України на винахід № 56095 А від 15.04.2003). При підготовці патенту дисертантка провела підбір клінічного матеріалу, аналіз результатів лікування, сформулювала наукові висновки, формулу патенту.

Апробація результатів дисертації. Матеріали за темою дисертації викладено на III симпозіумі з катарактальної та рефракційної хірургії (Київ, 2003), IV Українсько-Польській конференції з офтальмології (Київ, 2003), ювілейній науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченій 100- річчю кафедри та клініки очних хвороб ОДМУ (Одеса, 2003), ювілейній науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю “Сучасні проблеми офтальмології” (Київ, 2004), IV симпозіумі з офтальмохірургії в Україні ( Київ, 2005), XXIII та XXIV конгресі Європейського товариства катарактальних та рефракційних хірургів (Лісабон, 2005; Лондон, 2006), XI з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми глаукоми та патології сітківки” (Запоріжжя, 2006).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 11 працях, в тому числі 4 статті в фахових виданнях, зазначених в переліку ВАК України і 6 в матеріалах і тезах конференцій; одержано 1 Деклараційний патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 120 сторінках друкованого тексту. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (60 - кирилицею, 148 - латиною). Робота ілюстрована 21 таблицею, 17 малюнками.

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи. У роботі використані матеріали спостереження за 218 пацієнтами (396 очами) з міопією високого ступеню. Пацієнти були розподілені на основну і контрольну групи. Поділ пацієнтів на групи проводили з урахуванням методики виконання корекції. В основній групі корекцію міопії високого ступеню виконували удосконаленою методикою ЛАСЕК з інтраопераційним застосуванням 0,02% розчину ММС. У контрольній групі корекцію міопії високого ступеню виконували стандартною методикою ЛАСЕК без інтраопераційного застосування 0,02 % розчину ММС.

Основну групу склали 164 особи (296 очей), із них 86 жінок (52%) і 78 чоловіків (48%). Вік пацієнтів від 18 до 50 років. При визначенні анатомо-клінічних параметрів показник ПЗР ока склав від 25,65 до 28,47 мм, середній показник 26,96±1,24 мм; товщина рогівки від 477 до 624 мікрометрів, середня товщина 532,7±6,45 мікрометрів; величина ВОТ, визначеного пневмотонометром від 12 до 21 мм.рт.ст., середня величина - 15,71±0,35 мм.рт.ст.

При визначенні показників рефракції ступінь доопераційної міопії знаходився в межах від 6,0 до 10,25 дптр, середній сферичний компонент - 7,26±0,06 дптр; астигматичний компонент від 0,5 дптр до 4,5 дптр, середній астигматичний показник - 1,42±0,06 дптр; сфероеквівалент рефракції від 6,75 дптр до 10,25 дптр, середній показник сфероеквівалента рефракції -7,96±0,07 дптр.

При аналізі візометричних показників визначали гостроту зору (ГЗ) без корекції, що склала 0,05±0,01, а також гостроту зору (ГЗ) з корекцією. Показник ГЗ з корекцією коливався в межах від 0,7 до 1,0 і склав - 0,95±0,01. ГЗ з корекцією ?1,0 визначалася в 74,1% випадків (219 очей), ГЗ з корекцією ? 0,8 визначалася в 86,3% випадків (255 очей), ГЗ з корекцією ?0,5 визначалася в 100% випадків (296 очей).

Контрольну групу становили 54 особи (100 очей), із них 32 жінки (59%) і 22 чоловіки (41%). Вік пацієнтів від 18 до 54 років.

При визначенні анатомічних параметрів ока показник ПЗР склав від 26,38 до 28,24 мм, середній показник 27,26±0,36 мм; товщина рогівки коливалася від 494 до 603 мікрометрів, середня товщина 528,5±7,68 мікрометрів; величина ВОТ, визначеного пневмотонометром, була в межах від 11 до 20 мм. рт. ст., середня величина - 16,31±0,41 мм. рт. ст.

При визначенні показників рефракції ступінь доопераційної міопії варіював від 6,0 дптр до 11,0 дптр, середній сферичний компонент - 7,38± 0,09 дптр; астигматичний компонент від 0,5 дптр до 3,75 дптр, середній астигматичний показник - 1,36±0,07 дптр; сфероеквівалент рефракції від 6,5 дптр до 10,75дптр, середній показник сфероеквівалента рефракції -7,91±0,11дптр.

Показник гостроти зору без корекції відповідав 0,05±0,01. Показник ГЗ з корекцією коливався в межах від 0,6 до 1,0 і в середньому складав - 0,95±0,01. ГЗ з корекцією ? 1,0 визначалася в 68 % випадків (68 очей), ГЗ з корекцією ? 0,8 визначена в 81% випадків (81 око), ГЗ з корекцією?0,5 визначалася в 100 % випадків (100 очей).

В основній і контрольній групі цільова рефракція після корекції була розрахована на еметропію.

Після офтальмоскопічного обстеження в досліджуваних групах було виявлено 69 очей (17,4%) з периферичною хоріоретинальною дистрофією сітківки, в основній групі - 53 ока (18%), у контрольній групі - 16 очей (16%). Були визначені наступні види хоріоретинальних дистрофій: “ґратчаста” (32%), “слід равлика” (16%), “інієподібна” (42%), ретиношизіс (4%), вітреоретинальні тракції (6%). Перед корекцією, при наявності перерахованих видів дистрофій, пацієнтам виконували периферичну профілактичну лазерну коагуляцію сітківки на аргоновому лазері “Nidek GYC - 1000”.

Після комплексного офтальмологічного обстеження було виявлено 190 очей (48%) з товщиною рогівки менш ніж 500 мкм і 247 очей (67%) з кератотопографічною картиною субклінічного кератоконуса (класифікація Каспарова А.А, Каспарової Є.А., 2000).

У терміни спостереження від 1 до 12 місяців визначали ступінь СПР за класифікацією Kremer I. et al (1999 р.): 0 - відсутність помутнінь; 0,5 - ледь помітні помутніння при непрямому освітленні; 1,0 - сліди помутніння мінімальної насиченості, які визначаються при дифузному і прямому освітленні; 2,0- помірні помутніння, які видно при прямому щілинному освітленні; 3,0 - середні помутніння, що частково закривають деталі райдужної оболонки; 4,0 - виражені рубцьові помутніння, деталі райдужної оболонки при цьому не визначаються.

Оцінку функціональних результатів рефракційних операцій проводили за наступними показниками: безпека, передбачуваність і ефективність (George O.Waring, 1999).

Проаналізувавши дані наукових джерел, ми керувалися наступними показаннями для виконання методики ЛАСЕК: міопія від 6,0 до 10,0 дптр; стабільність рефракції протягом 1,5-2 років; погана переносимість окулярної або контактної корекції; вік пацієнта при корекції міопії 18-45 років; вибір пацієнта на користь лазерної корекції.

З огляду на дані передопераційного обстеження, нами були сформульовані умови для виконання методики ЛАСЕК у пацієнтів зі стабілізованою міопією високого ступеню: товщина рогівки в центрі 500 мкм і менше; діаметр рогівки по будь-якій вісі менше 10 мм; особливості будови лицьової частини черепа - “глибоко посаджені очі”; периферичні хориоретинальні дистрофії сітківки; слабка епітеліально-стромальна адгезія (при виконанні методики ЛАСИК); заломлення рогівки від 39 до 47 дптр; кератотопографічна картина субклінічного кератоконуса, стабілізованого протягом не менше 6 місяців; асиметрична кератотопографічна картина з патерном “краватка - метелик”; рогівковий астигматизм більше 2,5 дптр; ГЗ з корекцією більше 0,5.

Удосконалену та стандартну методики ЛАСЕК виконували за допомогою ексимер-лазерної установки „NIDEK EC-5000”.

Результати та їх обговорення. У досліджуваних групах після виконання корекції вивчали динаміку показників ГЗ без корекції та з корекцією, рефракційних параметрів, аналіз частоти розвитку, термінів виникнення та інтенсивності СПР. Покращення гостроти зору відбувалося поступово, у середньому протягом 1 місяця після операції, що обумовлене особливостями перебігу післяопераційного періоду, а саме - загоюванням епітеліального шару рогівки та відновлюванням його оптичних властивостей [Autrata R., 2003]. Контрольні обстеження проводили на 4 день, через 1, 3, 6 і 12 місяців.

У пацієнтів основної та контрольної групи, на 4 добу після втручання і після зняття м'якої контактної лінзи, відзначене достовірне (р<0,05) покращення ГЗ без корекції в порівнянні з вихідною доопераційною ГЗ без корекції. У зазначений термін, показник ГЗ без корекції в основній групі склав 0,36±0,01 і був вище, ніж показник ГЗ без корекції 0,29±0,04 у пацієнтів контрольної групи. Через 3 місяці після корекції, у пацієнтів основної групи показник ГЗ без корекції досяг 0,95±0,02, що відповідало доопераційним показникам максимальної ГЗ з корекцією. У термін спостереження від 3 до 12 місяців ці показники залишалися стабільно високими

В контрольній групі, де корекція міопії проводилася стандартною методикою ЛАСЕК, відзначене достовірне (р<0,05) покращення ГЗ без корекції на 4-у добу після виконання операції. У термін спостереження від 1 місяця до 6 місяців після операції показники ГЗ без корекції були нестабільними. Через 12 місяців після виконання корекції відзначилася тенденція до покращення ГЗ без корекції. У цей термін ГЗ без корекції склала 0,87±0,02, що було дещо нижче доопераційних показників ГЗ з корекцією, а саме 0,95±0,01Порівнюючи показники ГЗ з корекцією в досліджуваних групах до виконання корекції і після корекції, відзначене достовірне (р<0,05) покращення ГЗ з корекцією з 0,95±0,01 до 0,99±0,01 у пацієнтів основної групи.

У пацієнтів контрольної групи цей показник відповідав 0,94±0,04, що практично відповідало доопераційним даним ГЗ з корекцією 0,95±0,01.

При аналізі показників ГЗ без корекції у пацієнтів основної групи, ГЗ без корекції ?1,0 визначена в 89,9% випадків (266 очей), ГЗ без корекції ?0,8 визначена в 95,5% випадків (283 ока). У 100 % випадків (296 очей) спостерігалася ГЗ без корекції ?0,5.

При аналізі показників ГЗ без корекції у пацієнтів контрольної групи, ГЗ без корекції ?1,0 визначена в 74 % випадків (74 ока), ГЗ без корекції ?0,8 визначена в 81% випадків (81 око). У 94 % випадків (94 ока) спостерігалася ГЗ без корекції ?0,5.

Більш поглиблений аналіз отриманих даних свідчив, що при визначенні візометричних показників у пацієнтів контрольної групи, у термін спостереження від 1 до 6 місяців після проведеної корекціїї, коли ці показники були нестабільними, спостерігалося СПР, що впливало на гостроту зору. Так, через 1 місяць після втручання, СПР 1 ступеню відзначені на 18 очах (18%) від загального числа досліджуваних, 2 ступеню - на 5 очах (5%) і 3 ступеню - на 2 очах (2%). При дослідженні 44 очей (44% випадків) помутніння не візуалізувалися, на 31 оці (31% випадків) відзначалося СПР 0,5 ступеню, що не впливало на гостроту зору. З часом ці показники змінювалися. Через 6 місяців після виконаної корекції СПР 0,5 ступеню виявлено на 20 очах (20%); 1 ступеню - на 8 очах (8%); 2 ступеню - на 1 оці (1%); СПР 3 ступеню не спостерігалися. Зменшення кількості випадків СПР впливало на результати показників гостроти зору.

При порівняльному аналізі рефракційних показників до і після виконання корекції відзначене значне достовірне зменшення ступеню міопії. В обох групах запланована цільова післяопераційна рефракція ±0,5 дптр. Так, в основній групі, де корекція міопії проводилася удосконаленою методикою ЛАСЕК із ММС, у термін спостереження 1 місяць після операції, рефракція по сфероеквіваленту ±0,5 дптр спостерігалася в 63,8% випадків (189 око). Через 12 місяців післяопераційного спостереження цільова рефракція ±0,5 дптр спостерігалася в 98,3% випадків (291 око).

В контрольній групі, де корекція міопії виконувалася стандартною методикою ЛАСЕК, запланована післяопераційна рефракція ±0,5 дптр через 1 місяць після втручання спостерігалася в 52% випадків (52 ока). У термін післяопераційного спостереження 12 місяців цільова післяопераційна рефракція спостерігалася в 80% випадків (80 очей).

При аналізі рефракційних параметрів у післяопераційному періоді при порівнянні сферичного і астигматичного компонентів рефракції відбувається достовірне зменшення ступеню аметропії в досліджуваних групах. Так, в основній групі відзначене достовірне зменшення з -7,26±0,06 дптр до +0,24±0,05 дптр по сфері і з -1,42±0,06 дптр до +0,10±0,04 дптр по циліндру через 1 місяць після втручання (p<0,05). У контрольній групі з -7,38±0,09 дптр до +0,52±0,07 дптр по сфері і з -1,36±0,07 дптр до -0,38±0,06 дптр по циліндру через 1 місяць після втручання (p<0,05).

При порівнянні змін сфероеквівалента в досліджуваних групах відзначене достовірне зменшення показників: в основній групі відбулося з -7,96±0,07 дптр до +0,28±0,06 дптр, у контрольній групі з -7,91±0,11 дптр до -0,41±0,07 дптр (p<0,05).

У пацієнтів основної групи показники рефракції були практично стабільними протягом усього періоду спостереження. Через 12 місяців після корекції показник сфери склав +0,18±0,08 дптр, показник циліндра +0,08±0,05 дптр, сфероеквівалент +0,16±0,08 дптр, що відповідало розрахунковій цільовій рефракції. Ці результати відповідають даним Bilgihan K., Marshall J. В контрольній групі пацієнтів відзначали незначні коливання рефракційних показників, що по показнику сфероеквівалента відповідало міопічній рефракції і не перевищувало значень розрахункової цільової рефракції. У термін спостереження 12 місяців після операції середній показник сфери склав -0,33±0,08 дптр, циліндра -0,38±0,05 дптр, сфероеквівалента -0,46±0,07 дптр (табл.1).

Порівняльні методики лазерної корекції дозволяють вірогідно знизити ступінь аметропії у пацієнтів з міопією високого ступеню. При виконанні удосконаленої методики ЛАСЕК із ММС ми отримали більш стабільні рефракційні результати. При використанні стандартної методики ЛАСЕК відзначали деяку нестабільність отриманих результатів.

Таблиця 1 Динаміка показників рефракції після виконання удосконаленої методики ЛАСЕК (n=296) і стандартної методики ЛАСЕК (n=100)

Терміни	Показники (M±m)
	Сфера, дптр	Циліндр, дптр	Сфероеквівалент, дптр
До операції	n=296	-7,26±0,06**	-1,42±0,06**	-7,96±0,07**
	n=100	-7,38±0,09**	-1,36±0,07**	-7,91±0,11**
4 день	n=296	+0,24±0,05*	+0,17±0,04*	+0,32±0,06*
	n=100	+0,54±0,06*	+0,32±0,06*	+0,56±0,07*
1 місяць	n=296	+0,24±0,05*	+0,10±0,04*	+0,28±0,06*
	n=100	+0,52±0,07*	-0,38±0,06*	-0,41±0,07*
3 місяці	n=296	+0,19±0,04*	+0,03±0,03*	+0,21±0,05*
	n=100	-0,39±0,08*	-0,08±0,07*	-0,22±0,07*
6 місяців	n=296	+0,16±0,06*	+0,07±0,07*	+0,12±0,08*
	n=100	-0,24±0,06*	-0,46±0,07*	-0,48±0,08*
12 місяців	n=296	+0,18±0,08*	+0,08±0,05*	+0,16±0,08*
	n=100	-0,33±0,08*	-0,38±0,05*	-0,46±0,07*

Проведений аналіз частоти розвитку, термінів виникнення та інтенсивності СПР у пацієнтів з міопією високого ступеню після виконання методики ЛАСЕК із ММС і стандартної методики ЛАСЕК свідчить про те, що в основній групі пацієнтів СПР, що виникли в ранньому післяопераційному періоді через 1 місяць після корекції, спостерігалися на 115 очах (38,8 %) і не перевищували 1 ступінь - 24 ока (8,1%) за класифікацією Kremer I. (1999). Через 3 місяці після корекції СПР відзначені на 102 очах (34,5%) і інтенсивність не перевищувала 1 ступеню на 17 очах (5,8%). Дані представлені в табл. 2.

У пацієнтів контрольної групи СПР раннього післяопераційного періоду, у термін спостереження 1 місяць після корекції відзначені на 56 очах (56 %). За ступенем інтенсивності на 31 оці (31%) відзначалися СПР 0,5 ступеню; на 18 очах (18%) - 1 ступеню; на 5 очах (5%) - 2 ступеню і на 2 очах (2%) спостерігалися СПР 3 ступеню.

Через 3 місяці після корекції помутніння рогівки були відзначені на 45 очах (45%). Інтенсивність розподілилася таким чином - 28 очей (28%) - 0,5 ступеню; 15 око (15%) - 1 ступеню; 2 ока (2%) - 2 ступеню.

СПР у ранньому післяопераційному періоді при біомікроскопії мало характерні ознаки: розташовано по центру рогівки, порівняно невеликого діаметра - від 2,5 до 3,5 мм, з найбільшою щільністю по периферії.

Таблиця 2 Розподіл пацієнтів по інтенсивності розвитку СПР в основній (n=296) і контрольній (n=100) групах

Інтенсивність СПР	Група	Термін після операції
		1 місяць	3 місяці	6 місяців	12 місяців
		абс. число	%	абс. число	%	абс. число	%	абс. число	%
0	основна	181	61,2*	194	65,5	252	85,1*	272	91,9*
	контр	44	44,0*	55	55,0	71	71,0*	82	82,0*
0,5	основна	91	30,7	85	28,7	32	10,8*	17	5,7
	контр	31	31,0	28	28,0	20	20,0*	12	12,0
1	основна	24	8,1*	17	5,8*	12	4,1	7	2,4
	контр	18	18,0*	15	15,0*	8	8,0	5	5,0
2	основна	-	-	-	-	-	-	-	-
	контр	5	5,0	2	2,0	1	1,0	1	1,0
3	основна	-	-	-	-	-	-	-	-
	контр	2	2,0	-	-	-	-	-	-
Всього	основна	296	100,0	296	100,0	296	100,0	296	100,0
	контр	100	100,0	100	100,0	100	100,0	100	100,0

Помутніння рогівки, що реєструвалися в пацієнтів через 3 місяці після ексимерлазерної корекції, у літературі класифікуються як пізні [Семенов А.Д., 1994; Золотарев А.В., 2000].

У пацієнтів основної групи, у термін спостереження 6 місяців після корекції СПР складало 44 ока (14,9%). Через 12 місяців після виконання корекції, пізнє СПР у пацієнтів основної групи спостерігалося на 24 очах (8,1%) з максимальною інтенсивністю 1 ступеню на 7 очах, що склало 2,4% випадків.

В контрольній групі пацієнтів, у термін спостереження 6 місяців після виконання корекції СПР зустрічалося на 29 очах (29%). Через 12 місяців рогівкове помутніння спостерігалося на 18 очах (18%). По інтенсивності дані були наступні: СПР 0,5 ступеню -12 очей (12%); 1 ступеню -5 очей (5%); 2 ступеню -1 око (1%).

При біомікроскопії пізні СПР характеризувалися нерівномірним (асиметричним) розподілом зон помутніння по поверхні рогівки у вигляді асиметричної оптичної зони.

Аналізуючи критерій безпеки рефракційного втручання в основній групі за весь період післяопераційного спостереження, відзначаємо високі отримані результати. У термін спостереження 3 місяці після корекції зниження корегованої гостроти зору більш ніж на 0,1 спостерігалося на 15 очах (5,2%); через 6 місяців на 14 очах (4,8%); через 12 місяців - на 6 очах (2,1%).

Таким чином, можна зробити наступний висновок, що вже через 3 місяці після корекції на 281 оці була досягнута максимальна гострота зору в 94,8%, а до 12 місяців післяопераційного спостереження 290 очей (97,9%) мали максимальну гостроту зору.

Передбачуваність рефракційного втручання дорівнювала в межах ±0,00-0,5 дптр - 98,3% випадків, у межах ±0,51-1,0 дптр - 1,7% випадків в термін спостереження 12 місяців.

При оцінці ефективності запропонованої методики були отримані наступні дані: ГЗ без корекції ?0,5 визначена у 100% випадків, ГЗ без корекції ?1,0 у 89,9% випадків.

У контрольній групі, де для корекції міопії застосовувалася стандартна методика ЛАСЕК, при оцінці безпеки втручання, зниження корегованої гостроти зору більш ніж на 0,1 через 3 місяці спостерігалося на 15 очах (15%); через 6 місяців на 10 очах (10%); до 12 місяців- на 7 очах (7%). Таким чином, через 12 місяців після корекції 93 ока (93%) мали максимальну гостроту зору.

Передбачуваність рефракційного втручання становила в межах ±0,00-0,5 дптр - 80 % випадків, у межах ±0,51-1,0 дптр - 20 % випадків через 12 місяців після корекції.

При оцінці ефективності запропонованої методики через 12 місяців після корекції були отримані наступні дані: ГЗ без корекції ?0,5 у 94% випадків, ГЗ без корекції ?1,0 у 74 % випадків.

Таким чином, отримані результати свідчать про більшу безпеку удосконаленої методики ЛАСЕК із застосуванням 0,02% розчину ММС при корекції міопії високого ступеню. У відношенні передбачуваності і ефективності отримали деякі відмінності, що свідчать також на користь удосконаленої методики ЛАСЕК.

Нами спостерігалися ускладнення, які можна розділити на інтраопераційні і післяопераційні.

Інтраопераційні ускладнення, що виникли при виконанні удосконаленої методики ЛАСЕК із ММС і стандартної методики ЛАСЕК, були пов'язані з формуванням епітеліального клаптя.

Порушення цілісності епітеліального клаптя в основній групі було відзначено на 10 очах (3,4%), у контрольній групі - на 6 очах (6%). Епітеліальний клапоть не завжди вдавалося зберегти якісним і суцільним.

Серед післяопераційних ускладнень, що призводили до зниження ефективності удосконаленої і стандартної методик при корекції міопії високого ступеню спостерігалися недокорекція, регресія рефракційного ефекту, СПР різного ступеню інтенсивності (див.табл. 2).

Недокорекція, що проявлялася наявністю залишкової міопічної рефракції (sph>0,5дптр) була виявлена на огляді через 1 місяць після корекції у пацієнтів основної групи на 25 очах (8,4%) і в контрольній групі на 11 очах (11%).

Регресія рефракційного результату з наявністю СПР або без нього була виявлена на 16 очах (5,4%) у пацієнтів основної групи і на 10 очах (10%) у пацієнтів контрольної групи. Регресія рефракційного результату визначалася не раніше ніж через 2 місяці після виконаної корекції, що давало можливість диференціювати дане ускладнення з недокорекцією.

У пацієнтів контрольної групи відзначалося підвищення ВОТ на 6 очах (6% випадків) до 28,4±0,42 мм.рт.ст. у термін від 1 до 3 місяців післяопераційного спостереження, яке після призначення режиму гіпотензивних крапель досягло нормальних показників.

Виходячи з одержаних результатів гостроти зору, рефракції, кількості випадків СПР та його інтенсивності, ВОТ, рівня післяопераційних ускладнень, показників передбачуваності, безпеки та ефективності рефракційного втручання, можна зробити висновок, що субепітеліальна фоторефракційна кератектомія з інтраопераційним застосуванням розчину мітоміцина-С 0,02% є прогнозованим, ефективним, безпечним методом лікування міопії високого ступеню і її доцільно застосовувати за показаннями.

Висновки

1. Широке впровадження сучасної лазерної технології в рефракційній хірургії призвело до підвищення вимог щодо отриманого оптичного післяопераційного результату за оцінкою його стабільності, якості зорових функцій, термінами реабілітаційного періоду, а також за можливими післяопераційними ускладненнями. У пацієнтів з міопією високого ступеню в 5-11% післяопераційний розвиток субепітеліального помутніння рогівки (СПР) істотно знижує ефективність субепітеліальної фоторефракційної кератектомії (ЛАСЕК).

2. Застосування удосконаленої методики ЛАСЕК на основі розробленого способу профілактичного лікування післяопераційного помутніння рогівки шляхом інтраопераційного застосування дозованої аплікації 0,02% розчину мітоміцина-С в зоні кератектомії, дозволило в 91,9% пацієнтів з міопією високого ступеню (від 6,0 до 10,0 дптр) уникнути розвитку СПР в післяопераційному періоді. Після стандартної методики ЛАСЕК прозоре загоєння рогівки спостерігалося у 82% пацієнтів.

3. Застосування удосконаленої методики ЛАСЕК при корекції міопії високого ступеню забезпечує стабільність отриманих високих показників гостроти зору. Після лазерної корекції з застосуванням 0,02% розчину мітоміцина-С у зоні кератектомії середня ГЗ без корекції була 0,98±0,02. Безпосередньо після операції ГЗ без корекції ?0,5 була отримана в 100% випадків, ОЗ без корекції ? 0,8 - у 95,5% випадків, а ГЗ без корекції ?1,0 - у 89,9% випадків, тоді як після стандартної методики ЛАСЕК середня ГЗ без корекції була 0,94±0,04 (ГЗ без корекції ?0,5 у 94% пацієнтів, ГЗ без корекції ?0,8 - 81%, а ГЗ без корекції ?1,0 - у 74% випадків).

4. Застосування удосконаленої методики ЛАСЕК при корекції міопії високого ступеню дозволило вірогідно зменшити ступінь міопії, досягти цільової рефракції за сфероеквівалентом +0,18±0,08 дптр у 98,3% випадків, що перевищувало показники після виконання стандартної методики ЛАСЕК - у 80% випадків цільова рефракція була -0,33 ±0,05 дптр.

5. Після лазерної корекції міопії високого ступеню з використанням удосконаленої методики ЛАСЕК з інтраопераційною дозованою аплікацією 0,02% розчину мітоміцина-С у зоні кератектомії спостерігається достовірне зниження інтенсивності СПР по класифікації I.Kremer (1999). У 5,7% випадків вона відповідала 0,5 ступеню, а в 2,4% випадків - 1 ступеню, тоді як після виконання ЛАСЕК за стандартною методикою в 1 % випадків відзначається поява СПР 2 ступеню; у 5% випадків -1 ступеню і у 12% випадків - СПР 0,5 ступеню.

6. За даними порівняльного аналізу результатів гостроти зору, стабільності і прогнозованості рефракційного результату показана висока ефективність удосконаленої методики ЛАСЕК з дозованою аплікацією 0,02% розчину мітоміцина-С у зоні кератектомії, у порівнянні зі стандартною методикою ЛАСЕК. Удосконалена методика ЛАСЕК призводить до зменшення числа пацієнтів з недокорекцією (sph?-0,5) до 8,4%, а з регресією рефракційного результату до 5,4%. Після виконання стандартної методики ЛАСЕК кількість таких пацієнтів відповідно склала 11% і 10%.

7. На підставі отриманих результатів показанням для застосування методики ЛАСЕК з дозованою аплікацією 0,02% розчину мітоміцина-С у зоні кератектомії є стабілізована міопія високого ступеню (від 6,0 до 10,0 дптр), враховуючи ускладнені її варіанти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коваленко Л.Н. Усовершенствованная методика ЛАСЕК для коррекции миопии всокой степени//Український медичний альманах.-2007.-№5(10).- С.78-81.

2. Коваленко Л.М. Субэпителиальная фоторефрактивная кератэктомияю (LASEK) с применением раствора мітомицина-С - альтернативный метод при коррекции миопии высокой степени, в сочетании с тонкой роговицей.// Збірник наукових праць ”Актуальні питання медичної науки та практики”. Вип. 69(2). Запоріжжя.-2006.-С.323-327.

3. Коваленко Л.М. Динамика функциональных и клинических показателей у пациентов с миопией высокой степени после выполнения субэпителиальной фоторефрактивной кератэктомии // Офтальмологічний журнал. - 2006.- №3(I) -С.199-201.

4. Жабоедов Г.Д., Пархоменко Г.Я. Коваленко Л.Н. Повышение безопасности субэпителиальной фоторефрактивной кератэктомии при коррекции миопии высокой степени //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 13 (4). Київ. - 2004.- С.63-69 (Здобувачеві належить підбір літератури та її аналіз, обстеження та відбір хворих, оцінка клінічних показників, формулювання висновків).

5. Жабоєдов Г.Д., Пархоменко Г.Я., Коваленко Л.М. Деклараційний патент України на винахід № 56095А. від 15.04.2003 Бюл. № 4. - Спосіб профілактичного лікування помутніння рогівки при проведенні фоторефракційної кератектомії.

6. Коваленко Л.М. Повышение безопасности субэпителиальной фоторефрактивной кератэктомии при коррекции миопии высокой степени в сочетании с тонкой роговицей //Тези 4-го Симпозіуму з офтальмохірургії в Україні „Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока” з практичним семінаром „Жива хірургія” за участю міжнародних спеціалістів. -Київ.-2005.-С.61-62.

7. Жабоедов Г.Д., Пархоменко Г.Я., Коваленко Л.Н. Фоторефракционная субэпителиальная кератэктомия (LASEK)с применением раствора митомицина-С - метод выбора при коррекции миопии высокой степени в сочетании с дистрофическими изменениями сетчатки // Тези ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю “Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією.”- Київ.-2004.-С.121-124 (Здобувачеві належить підбір літератури та її аналіз, обстеження та відбір хворих, оцінка клінічних показників).

8. Жабоедов Г.Д., Пархоменко Г.Я., Коваленко Л.Н. Фоторефракционная субэпителиальная кератэктомия (LASEK) с применением раствора митомицина -С - метод выбора при коррекции миопии высокой степени в сочетании с субклиническим кератоконусом // Тези ювілейної науково-практичної конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвячена 100-річчю кафедри та клініки очних хвороб „Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології”. Одеса.-2003.-С. 96-97 (Здобувачеві належить обстеження та відбір хворих, оцінка клінічних показників, формулювання висновків).

9. Жабоедов Г.Д., Пархоменко Г.Я., Коваленко Л.М. Николина М.А. Применение раствора митомицина-С для профилактики позднего "хейза" при выполнении фоторефрактивной субэпителиальной кератэктомии (LASEK) // Тези 3-го симпозіуму з катарактальної та рефракційної хірургії, IV українсько-польської конференції по офтальмології. Київ.-2003.- С.82-83 (Здобувачеві належить підбір літератури та її аналіз, обстеження та відбір хворих, оцінка клінічних показників).

10. Parkhomenko G, Kovalenko L. Evaluation of carrying out with mitomycin-c as prophylaxis of haze formation after correction of myopia of high degree //XXIII Congress of the European Society of Cataract and Refractive Surgeons. - Lisbon. - 2005. - P. 87.

11. Parkhomenko G, Kovalenko L. Carrying out of LASEK with mitomycin- c for prophylaxis of haze formation after correction of myopia of high degree// XXIV Congress of the European Society of Cataract and Refractive Surgeons. - London. - 2006. - P. 116.

Анотація

Коваленко Л.М. Підвищення ефективності субепітеліальної фоторефракційної кератектомії при корекції міопії високого ступеню. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.18 - офтальмологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України . - Київ, 2007.

У дисертаційній роботі вивчено результати застосування для корекції міопії високого ступеню удосконаленої методики ЛАСЕК на основі розробленого способу профілактичного лікування післяопераційного помутніння рогівки шляхом інтраопераційного застосування дозованої аплікації 0,02% розчину мітоміцина-С в зоні кератектомії (деклараційний патент України на винахід № 56095 А від 15.04.2003).

Доведено, що застосування удосконаленої методики дозволило в 91,9% пацієнтів з міопією високого ступеню (від 6,0 до 10,0 дптр) уникнути розвитку СПР у післяопераційному періоді, досягти цільової рефракції за сфероеквівалентом +0,18±0,08 дптр у 98,3% випадків, покращити гостроту зору. ГЗ без корекції була 0,98±0,02. Безпосередньо після операції ГЗ без корекції ?0,5 була отримана в 100% випадків, ОЗ без корекції ? 0,8 - у 95,5% випадків, а ГЗ без корекції ?1,0 - у 89,9% випадків.

Доведено, що при застосуванні методики ЛАСЕК з ММС за показанням вона є ефективною для приведення ока до еметропії і максимального покращення зору.

Ключові слова: міопія високого ступеню, астигматизм, субепітеліальна фоторефракційна кератектомія, мітоміцин-С, СПР.

Аннотация

Коваленко Л.Н. Повышение эффективности субэпителиальной фоторефракционной кератэктомии при коррекции миопии высокой степени. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МОЗ Украины. - Киев, 2007.

В работе были проанализированы результаты коррекции 218 пациентов (396 глаз) с миопией высокой степени. Пациенты были разделены на основную и контрольную группы. Разделение пациентов на группы проводили с учетом методики выполнения коррекции.

В основную группу входило 164 пациента (296 глаз), в контрольную -54 пациента (100 глаз). Пациентам основной группы была использована усовершенствованная методика ЛАСЕК с интраоперационным применением 0,02% раствора митомицина-С в зоне кератэктомии. Пациентам контрольной группы коррекция выполнялась стандартной методикой ЛАСЕК. На основании изучения анатомо-функциональных параметров глаз, данных литературы были сформулированы условия для выполнения усовершенствованной методики ЛАСЕК у пациентов со стабилизированной в течение не менее 12 месяцев миопией высокой степени.

При анализе рефракционных показателей после проведения эксимер-лазерной коррекции, установлено достоверное уменьшение степени миопии и астигматизма. Уменьшение степени миопии в группе ЛАСЕК с ММС произошло с -7,26±0,06 дптр до +0,24±0,05 дптр по сфере и с -1,42±0,06 дптр до +0,10±0,04 дптр по цилиндру через 1 месяц после вмешательства. В срок наблюдения 12 месяцев после коррекции показатель сферы составил +0,18±0,08 дптр, показатель цилиндра +0,08±0,05дптр, сфероэквивалент +0,16±0,08дптр, что соответствовало расчетной целевой рефракции.

В контрольной группе с -7,38±0,09 дптр до+0,52±0,07 дптр по сфере и с -1,36±0,07 дптр до -0,38±0,06 дптр по цилиндру через 1 месяц после вмешательства. В срок наблюдения 12 месяцев после операции средний показатель сферы составил -0,33±0,08 дптр, цилиндра - 0,38±0,05 дптр, сфероэквивалента -0,46±0,07 дптр.

При сравнении показателей некорригированной ОЗ в основной группе до коррекции и после коррекции, отмечено достоверное улучшение показателя с 0,05±0,01 до 0,73±0,03 через 1 месяц. Через 12 месяцев после коррекции некорригированная ОЗ составила 0,98±0,02, что было несколько выше, чем дооперационный показатель ОЗ с коррекцией (0,95±0,01).

В контрольной группе отмечено улучшение некорригированной ОЗ после выполнения операции с 0,05±0,01 до 0,69±0,02. Через 12 месяцев после выполнения коррекции ОЗ без коррекции составила 0,87±0,02, что было несколько ниже дооперационных показателей ОЗ с коррекцией, а именно 0,95±0,01.

При анализе показателей ОЗ без коррекции у пациентов основной группы, ОЗ без коррекции ? 1,0 определена в 89,9% случаев (266 глаз), ОЗ без коррекции ?0,8 определена в 95,5% случаев (283 глаза). В 100 % случаев наблюдалась ОЗ без коррекции ?0,5.

При анализе показателей ОЗ без коррекции у пациентов контрольной группы, ОЗ без коррекции ? 1,0 определена в 74% случаев (74 глаза), ОЗ без коррекции ?0,8 определена в 81% случаев (81 глаз). В 94 % случаев (94 глаза) наблюдалась ОЗ без коррекции ?0,5.

Интенсивность СПР определяли при биомикроскопии во время повторных осмотров по классификации I.Kremer et al 1999. При анализе результатов развития СПР после проведенной коррекции методиками ЛАСЕК (частоты встречаемости, интенсивность) получили следующие данные. В основной группе пациентов СПР, возникшие в раннем послеоперационном периоде через 1 месяц после коррекции, наблюдались на 115 глазах (38,8%) и не превышали 1 степень - 24 глаза (8,1%). Через 3 месяца после коррекции СПР отмечены на 102 глазах (34,5%) и интенсивность не превышала 1 степени на 17 глазах (5,8%).

У пациентов контрольной группы СПР раннего послеоперационного периода, в срок наблюдения 1 месяц после коррекции, отмечены на 56 глазах (56 %). По степени интенсивности на 31 глазу (31%) отмечались СПР 0,5 степени; на 18 глазах (18%) - 1 степени; на 5 глазах (5%) - 2 степени и на 2 глазах (2%) наблюдались СПР 3 степени.

Через 3 месяца после коррекции помутнения роговицы были отмечены на 45 глазах (45%). Интенсивность распределилась следующим образом - 28 глаз (28%) - 0,5 степени; 15 глаз (15%) - 1 степени; 2 глаза (2%) - 2 степени.

У пациентов основной группы, в срок наблюдения 6 месяцев после коррекции СПР составили 44 глаза (14,9%). Через 12 месяцев после выполнения коррекции, поздние СПР у пациентов основной группы наблюдался на 24 глазах (8,1%) и при этом максимальная интенсивность 1 степени на 7 глазах, что составило 2,4% случаев.

В контрольной группе пациентов, в срок наблюдения 6 месяцев после выполнения коррекции СПР встречался на 29 глазах (29%). Через 12 месяцев наблюдались на 18 глазах (18%). По интенсивности данные были следующие: СПР 0,5 степени -12 глаз (12%); 1 степени -5 глаз (5%); 2 степени -1 глаз (1%).

Полученные результаты усовершенствованной и стандартной методик ЛАСЕК позволяют снизить степень аметропии у пациентов с миопией высокой степени. При использовании усовершенствованной методики ЛАСЕК мы получили более стабильные результаты, при стандартной методике ЛАСЕК отмечали некоторую нестабильность полученных результатов.

Ключевые слова: миопия высокой степени, астигматизм, ЛАСЕК, СПР, ММС.

Summary

Kovalenko L.N. Increasing Subepithelial photorefractive keratectony effectiveness for correction of high degree myopia.-Manuscript.

...