Клініко-імунологічні особливості дії різних режимів хіміотерапії, рекомбінантних інтерферону та інтерлейкіну-2 у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію в стадії акселерації

Вивчення особливості дії різних режимів хіміотерапії, комбінованої імунохіміотерапії із застосуванням рекомбінантного інтерферону, цитокінів та інтерлейкіну-2 на показники крові, мієлограми та імунного статусу у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2014
Размер файла 40,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Інтерферонотерапія у пацієнтів із ХМЛ впливає на фагоцитоз нейтрофілів периферичної крові. Після застосування рІФН абсолютна кількість фагоцитуючих нейтрофілів практично не відрізнялася від нормативних даних, однак після ІФН-терапії не відбувалося нормалізації здатності нейтрофілів крові до поглинання й кілінгу мікроорганізмів. Достовірних змін параметрів фагоцитарної реакції нейтрофілів, вмісту сироваткових імуноглобулінів і ЦІК залежно від дози рІФН не зареєстровано.

Особливістю перебігу періодів після індукції й консолідації ремісії при застосуванні рІЛ-2 є тривалість нейтропенії та наявність двох піків зниження кількості нейтрофілів. Незважаючи на тривалу нейтропенію, епізодів фібрильної нейтропенії, інфекційно-запальних ускладнень у пацієнтів із ХМЛ не було. Особливостями клінічного перебігу періоду постіндукційної ІХТ було повне зникнення бластних клітин, промієлоцитів і мієлоцитів і відсутність геморагичного синдрому на тлі тромбоцитопенії. Застосування рІЛ-2 сприяло поліпшенню клітинного складу кісткового мозку. Включення в комплексну терапію рІЛ-2 сприяло поліпшенню імунологічної реактивності організму пацієнтів із ХМЛ у стадії акселерації.

Таким чином, ефективність терапії пацієнтів із ХМЛ у стадії акселерації залежить від виду терапії: включення в комплексну терапію рІФН або рІЛ-2 сприяє збільшенню частоти досягнення гематологічних ремісій і подовженню їх тривалості.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації обґрунтовано нове рішення наукової проблеми, що полягає в підвищенні ефективності лікування ХМЛ в стадії акселерації. На підставі вивчення клінічних, гематологічних й імунологічних особливостей перебігу ХМЛ в стадії акселерації обґрунтовано застосування різних видів ХТ й ІХТ із включенням рекомбінантних ІФН-альфа та ІЛ-2.

2. Фаза акселерації ХМЛ характеризується глибокими порушеннями імунологічної реактивності організму, які проявляються пригніченням фагоцитозу, дисбалансом антитілоутворення за рахунок підвищеної продукції IgМ, підвищенням концентрації ЦІК, значним Т-залежним імунодефіцитом, зниженням кількості натуральних кілерних лімфоцитів.

3. Вплив ХТ на імунологічну реактивність пацієнтів із ХМЛ в стадії акселерації проявляється в переважному пригніченні параметрів фагоцитарної реакції нейтрофілів і збільшенні Т-клітинної ланки імунітету й супроводжується значним зниженням кількості натуральних кілерних лімфоцитів.

4. Інтенсифікація режимів ХТ сприяє збільшенню частоти досягнення гематологічних ремісій і подовженню її тривалості. Після застосування схем «6-меркптопурин+метотрексат», «цитозар+доксорубіцин», «цитозар+мітоксантрон» загальна відповідь досягнута в 30%, 63% і 89% хворих із тривалістю ремісії до 4 місяців, 6 - 8 місяців і 6 - 9,5 місяців відповідно.

5. Застосування рІФН-альфа в пацієнтів із ХМЛ стадії акселерації сприяло поліпшенню клініко-гематологічних показників і корекції порушень імунологічної реактивності. Після застосування рІФН загальна відповідь досягнута у більшості хворих із тривалістю ремісії до 12 - 15,8 місяця.

6. Застосування рІЛ-2 у пацієнтів із ХМЛ в стадії акселерації сприяє поліпшенню клініко-гематологічних показників і корекції порушень фагоцитарної ланки імунологічної реактивності та значному підвищенню кількості натуральних кілерних лімфоцитів.

7. Особливістю перебігу постіндукційного періоду при застосуванні ІЛ-2 у хворих на ХМЛ в стадії акселерації є тривалість нейтропенії до 49 днів і наявність двох піків зниження рівня нейтрофілів (нижче 0,7Ч109/л), що реєструється на 21-й й 42-й дні після закінчення терапії. Тривала нейтропенія на фоні застосування ІЛ-2 не супроводжується епізодами фебрильної нейтропенії та інфекційно-запальними ускладненнями.

8. Після завершення ІХТ із включенням ІЛ-2 загальна відповідь досягнута у більшості хворих. Використання в комплексній терапії ІЛ-2 сприяє збільшенню тривалості гематологічної та часткової гематологічної ремісій до 19,8 - 27,8 місяця.

Практичні рекомендації

1. У пацієнтів із ХМЛ у стадії акселерації доцільною є проведення інтенсифікації лікування із застосуванням режимів ПХТ з включенням комбінації цитозару в дозі 100 мг/м2 (1 - 5 дні) та мітоксантрону в дозі 10 мг/м2 (1 - 3 дні). Всього необхідно провести 2 - 3 цикли.

2. З метою одночасної дії на пухлинний клон і корекції імунологічних порушень у пацієнтів із ХМЛ у стадії акселерації обгрунтованим є проведення режимів ІХТ з включенням цитокінів - ІФН-альфа або ІЛ-2.

3. У виборі схеми ІХТ у хворих на ХМЛ в стадії акселерації при наявності початкового гіпетромбоцитозу (рівень тромбоцитів понад 600,0Ч109/л) превагу необхідно віддавати режимам з включенням рІФН.

4. При проведенні ІХТ з включенням рІЛ-2 рекомендовано застосування малих доз препарату - 1 млн. МО на добу з 1-го по 5-й дні та з 15-го по 20-й дні. Всього є доцільним проведення двох курсів ІЛ-2 протягом одного циклу ІХТ.

5. При проведенні ІХТ із включенням рІЛ-2 у хворих на ХМЛ в стадії акселерації необхідним є довготривалий, протягом двох місяців, моніторинг загального стану хворого та лабораторних показників.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гартовская И. Р., Гусева С. А. Иммунотерапия в лечении хронической миелоидной лейкемии // Гематологія і трансфузіологія. - 2000. - № 1. - С. 10 - 15.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної літератури, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гартовська І. Р., Гусєва С. А. Лікування хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2004. - № 1 - 2 (19). - С. 3 - 10.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної літератури, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гусева С. А., Гартовская И. Р. Интерлейкин-2 в комплексной терапии онкогематологических заболеваний // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2004. - № 2. - С. 48 - 54.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної літератури, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гартовская И. Р., Гусева С. А. Клинико-гематологические особенности хронического миелолейкоза в стадии акселерации после использования в комплексном лечении альфа-интерферона (биоферона) // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2006. - № 1. - С. 18 - 24.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

Гартовская И. Р., Гусева С. А. Особенности иммунологической реактивности пациентов с хронической миелоидной лейкемией в стадии акселерации в динамике различных режимов химиотерапии // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2006. - № 2. - С. 13 - 19.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

Гартовская И. Р., Гусева С. А. Клинико-иммунологический эффект альфа-интерферона (Биоферона) при хроническом миелолейкозе в стадии акселерации // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2006. - № 3. - С. 11 - 18.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

Гусева С. А., Гартовская И. Р., Стельмах Е. А. Особенности изменения периферичесой крови пациентов с хронической миелоидной лейкемией в стадии акселерации // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2007. - № 1. - С. 9 - 15.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

Гусева С. А., Гартовская И. Р. Особенности иммунологической реактиности пациентов с хронической миелоидной лейкемией в стадии акселерации при проведении иммунохимиотерапии с использованием рекомбинантного интерлейкина-2 // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2007. - № 2. - С. 9 - 15.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

Гусева С.А., Гартовская И.Р. Особенности действия низких и високих доз рекомбинантного интерферона у пациентов с хроническим миелолейкозом в стадии акселерации // Вестник гематологии. - 2007. - том III. - № 1. - С.35 - 40.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

Гартовская И. Р., Гусева С. А. Опыт применения б-2в-интерферона в лечении хронической миелоидной лейкемии // Гематологія та переливання крові. Міжвідомчий збірник. - Київ "Нора-прінт", 2001. - С. 40.

Гартовская И. Р., Гусева С. А. Опыт использования интерферона в фазе акселерации хронической миелоидной лейкемии (ХМЛ) // Материалы Российской научно-практической конференции "Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии". - Санкт-Петербург: Российский научно-исследовательский институт гематологии и трансфузиологии. - 2004. - С. 18.

Гартовская И. Р., Стельмах Е.А., Гусева С.А. Случай успешного применения рекомбинантного интерлейкина-2 (Ронколейкина) при бластном кризе хронической миелоидной лейкемии // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання практичної гематології" - Київ "Логос" - 2006. - С.22 - 24.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.