Профілактика і лікування карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з різним станом здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця

УДК 616.314 - 002 - 053.4/.5 - 08 - 039.71

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РІЗНИМ СТАНОМ ЗДОРОВ'Я

14.01.22 - стоматологія

МУРЛАНОВА ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, професор

доктор медичних наук, професор Каськова Людмила Федорівна, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” (м.Полтава), кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань, завідувач

Захист відбудеться “ 5 “ червня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О.О Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О.І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

карієс шлунковий дихання лікування

Актуальність теми. Численними дослідженнями доведене беззаперечне існування впливу багатьох захворювань на стан тканин порожнини рота та розвиток основних стоматологічних хвороб (Політун А.М., 1996; Хоменко Л.О. і співавт., 2001; Чижевський І.В., 2004). Особливо чітко такий зв'язок виявляється у дітей, при цьому стан зубів значною мірою віддзеркалює особливості розвитку дитини, рівень її загального здоров'я та стан внутрішніх органів (Хоменко Л.О., 2007). Впродовж останніх років спостерігається зростання загальної захворюваності дитячого населення України, і в першу чергу дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (Голубчиков М.В., 1995, Арабська Л.П., 2001; Квашніна Л.В., 2002; Поровознюк В.В. і співав., 2002). Незадовільним залишається і стан зубів у дітей даного віку (Левченко О.В і співав., 2000; Каськова Л.Ф., 2001; Смоляр Н.І., 2001; Дєньга О.В. і співав., 2004). Привертають увагу високі значення ураженості карієсом зубів у дітей, що мають захворювання різних органів і систем (Скульська С.В., 2002; Якубова І.І., 2006). Традиційні методи стоматологічної профілактики у таких дітей часто виявляються неефективними, а рівень співпраці стоматолога і спеціаліста-педіатра - незадовільним.

В зв'язку з високою розповсюдженістю карієсу на тлі прогресивного збільшення загально соматичних захворювань та їх хронізації, погіршенням компенсаторних можливостей організму, ефективним заходом для збереження твердих тканин зубів є проведення профілактики та лікування карієсу зубів в залежності від стану здоров'я. На даний час запропоновані схеми профілактики стоматологічних захворювань враховують необхідність її проведення на тлі лікування основного захворювання та підвищення неспецифічної реактивності організму (Маковка І.Л., 2001; Скульська С.В., 2002; Петрова А.П., 2003; Дєньга О.В., Іванов В.С., 2005). Однак, запропоновані схеми залишаються уніфікованими. Чітких алгоритмів співпраці стоматолога і педіатра при веденні дітей із поєднаною патологією не існує, не здійснюється координація дій спеціалістів в плані стоматологічної профілактики та лікування. Вирішення проблеми карієсу зубів потребує міждисциплінарного підходу з позиції цілісності організму дитини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань «Профілактика карієсу зубів у дітей різного віку в залежності від дії чинників ризику» № держреєстрації 0107U002892 та комплексної науково-дослідної роботи Інституту проблем патології НМУ імені О.О.Богомольця «Особливості вторинних імунодефіцитів при патологічних станах різного походження» № держреєстрації 0107U002890, згідно з планом МОЗ України. Дисертант у комплексній темі є безпосереднім виконавцем фрагментів наукових досліджень.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є підвищення ефективності первинної профілактики та лікування карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку шляхом обґрунтування проведення профілактично-лікувальних заходів в залежності від стану здоров'я.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Вивчити розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, які мають загальні захворювання.

Вивчити розповсюдженість, інтенсивність, особливості ураження карієсом зубів дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату та органів дихання.

Вивчити стан системного імунітету у дітей 3-10 років з різним станом здоров'я.

Вивчити стан місцевого імунітету порожнини рота у даного контингенту дітей.

Розробити схему поетапної профілактики та лікування карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з різним станом здоров'я за участю різних спеціалістів педіатричного фаху.

Вивчити ефективність розробленої схеми лікування та профілактики карієсу зубів у дітей та надати практичні рекомендації.

Об'єкт дослідження - 1213 дітей віком 3-10 років.

Предмет дослідження: стан твердих тканин зубів, змішана слина, кров.

Методи дослідження: клінічні - для вивчення стану твердих тканин зубів та оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних схем; імунологічні - для вивчення особливостей клітинного, гуморального та місцевого імунітету у дітей з різними загальними захворюваннями; статистичні - для оцінки достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою комплексу клінічних та імунологічних методів дослідження встановлена пряма залежність стану твердих тканин зубів від загального стану здоров'я дітей різного віку. Вперше проведено комплексне вивчення стану клітинного, гуморального та місцевого імунітету у дітей з карієсом зубів та патологією шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату та органів дихання й одночасне визначення індивідуальної чутливості лімфоцитів до імунотропних препаратів.

Виявлено, що розвиток карієсу зубів у дітей супроводжується змінами імунологічної реактивності організму. Встановлено формування стану вторинної імунної недостатності у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з карієсом зубів та загально соматичними захворюваннями, що важливо враховувати при плануванні профілактики та лікування карієсу у даного контингенту дітей.

Вперше розроблено диференційовані способи профілактики карієсу постійних зубів у дітей із хронічними захворюваннями органів травлення, опорно-рухового апарату, органів дихання, які враховують стан імунної системи дитини на момент проведення профілактики та забезпечують індивідуальний коригуючий вплив на організм дитини.

Вперше розроблена схема поетапної профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з різним станом здоров'я та алгоритми співпраці педіатра-спеціаліста та стоматолога, в яких конкретизуються їх взаємовідносини щодо проведення стоматологічної профілактики та лікування карієсу зубів.

Пріоритетність досліджень підтверджена патентами України на корисну модель № 19714 від 15.12.2006 «Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей із хронічними захворюваннями органів травлення», № 19715 від 15.12.2006 «Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей з захворюваннями опорно-рухового апарату», № 20388 від 15.01.2007 «Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей із захворюваннями органів дихання».

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні диференційованих підходів до профілактики і лікування карієсу зубів у дітей з різним станом здоров'я, які враховують клінічні особливості ураження карієсом зубів та стан імунної системи у дітей 3-10 років, і можуть бути основою для планування профілактики та лікування карієсу зубів у даного контингенту дітей. Розроблена схема поетапної профілактики та лікування карієсу зубів та алгоритми співпраці із спеціалістами-педіатрами. Обґрунтовано терміни стоматологічного диспансерного спостереження при карієсі зубів у дітей 3-10 років, обтяжених загальними захворюваннями.

Розроблені способи профілактики карієсу постійних зубів у дітей із захворюваннями органів травлення, опорно-рухового апарату та органів дихання впроваджено в лікувальну практику дитячих поліклінік Південно-Західної залізниці. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань та кафедри педіатрії № 1 НМУ імені О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз наукової літератури з даної теми, клінічні дослідження, аналіз отриманих даних і статистичну обробку, наукове узагальнення результатів, формулювання висновків роботи і практичних рекомендацій, написання дисертації. Самостійно проведено обстеження дітей віком 3-10 років та оцінка ефективності розроблених схем поетапної профілактики і лікування карієсу у дітей з різним станом здоров'я.

Клінічні дослідження проведені на базі дитячої поліклініки Дорожньої клінічної лікарні № 1 ст. Київ (зав. поліклініки - Н.А. Бадюл), клінічної бази кафед--ри педіатрії № 1 (зав. кафедри - проф. О.В. Тяжка), кафедрі дитячої терапевтич-ної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань (зав. кафедри - проф. Л.О. Хоменко) НМУ імені О.О. Богомольця. Імунологічні дослідження проведені в лабораторії імунології Інституту проблем патології НМУ імені О.О. Богомольця ( головний науковий співробітник, д.б.н. Н.Г. Бичкова). Автор щиро вдячний співробітникам зазначених установ за допомогу в проведенні досліджень

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень повідомлені на Міжнародній конференції «Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії» (м. Одеса, 2006 р.), на X Міжнародному конгресі з реабілітації в медицині і імунореабілітації і ІІІ Європейському конгресі з астми (Афіни, Греція, 2005 р.), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми в клінічній медицині» (м. Київ, 2006 р), на другій міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження та експеримент 2006» (м. Полтава, 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Стоматологічне здоров'я дітям України» (м. Київ, 2007 р.).

Дисертація апробована на загальній лікарській конференції Дорожньої клінічної лікарні № 1 ст. Київ Південно-Західної залізниці, на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань та на засіданні апробаційної ради «Стоматологія» Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, в тому числі: 7 - у виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 - у наукових збірниках, тезах конференцій. Отримано 3 деклараційні патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 151 сторінці машинописного тексту, основний текст дисертації викладено на 119 сторінках. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, матеріалів власних досліджень, які представлені у 4 розділах, обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку літератури. Робота містить 38 таблиць і 32 малюнки. Список використаної літератури налічує 199 робіт, з яких 84 - роботи зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи досліджень. Обстежено 1213 дітей віком від 3 до 10 років з різним станом здоров'я. Основну групу склали 611 дітей (127 дітей дошкільного віку та 484 дитини молодшого шкільного віку), які знаходились на диспансерному обліку у дитячій поліклініці ДКЛ № 1 ст. Київ з приводу хвороб різних органів і систем. Розподіл дітей був проведений за профілем соматичних захворювань (згідно МКХ-10). Відібрані найбільш чисельні педіатричні диспансерні групи для цього віку: першу групу склали 390 дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (65 дітей 3-6 років та 325 дітей 7-10 років); другу групу склали 117 дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату (32 дитини 3-6 років та 85 дітей 7-10 років); третю групу -104 дитини із захворюваннями органів дихання (30 дітей 3-6 років та 74 дитини 7-10 років).

До контрольної групи було відібрано 602 дитини, які не перебували на диспансерному обліку: 233 дитини віком 3-6 років і 369 дітей віком 6-10 років.

Для вивчення стоматологічного статусу були використані наступні показники: поширеність карієсу у відсотках; інтенсивність карієсу за індексом кп та КПВ; приріст інтенсивності карієсу зубів; редукція приросту карієсу. При обстеженні твердих тканин враховували характер перебігу карієсу, глибину ураження зубів карієсом, локалізацію каріозних порожнин. Проведено аналіз особливостей розвитку і перебігу карієсу зубів у дітей із хворобами шлунково-кишкового тракту, опорно-рухової системи і системи дихання. Гігієнічний стан порожнини рота визначали за допомогою індексів PLI (Silness-Loe, 1976) та OHI-S (Green-Vermillion, 1964).

Матеріалом для дослідження загального та місцевого імунітету стали складові периферійної крові та слини. Для оцінки імунологічного статусу було обстежено 180 дітей з карієсом зубів та без нього з різним станом здоров'я.

Результати досліджень і їх обговорення.

При клінічному стоматологічному обстеженні дітей віком від 3 до 6 років виявлено значну поширеність карієсу тимчасових зубів - 65,65%. Встановлено достовірно вищі показники поширеності карієсу у дітей, що знаходились на диспансерному обліку у різних спеціалістів педіатричного профілю 79,39±3,42% проти 58,40±2,10% у практично здорових дітей (р<0,005). Встановлено, що поширеність карієсу тимчасових зубів у дітей 7-10 років висока і становить 83,58%, але достовірно не відрізняється в основній і контрольній групі (89,40±7,21% проти 81,47±2,6%).

Поширеність карієсу постійних зубів у 6-річних дітей становила 3,49±0,86%, і достовірно відрізнялась у дітей із загальними захворюваннями 4,05±0,53%, проти 2,93±0,38% у практично здорових дітей (р<0,05). Поширеність карієсу постійних зубів у дітей 7-10 років становила 44,05±2,0%, причому цей показник для постійних зубів виявився достовірно вищим у дітей основної групи (67,8 ±2,1%), ніж у контрольній (20,3±1,8%) (р<0,005).

Ураження карієсом зубів особливо активно зростало в період з 3 до 4 років: якщо у 3-річних поширеність карієсу тимчасових зубів становила 30,72 ±3,4%, то в 4 роки вона була вищою в 2,3 рази і дорівнювала 71,17 ±4,5% (р<0,005). Ураження карієсом зубів також зростало в період з 8 до 10 років: якщо даний показник у 8-річних становив 69,79%, то у 10-річних він досягав 81,63% (р<0,05).

Аналіз наших даних свідчить, що найбільш високі показники інтенсивності карієсу мають діти з соматичними захворюваннями. Інтенсивність карієсу (кп) у соматично хворих дітей віком від 3 до 6 років становила 5,03±0,51 порівняно з 2,52±0,42 у здорових (р<0,005). Інтенсивність карієсу (КПВ+кп) у соматично хворих дітей віком від 7 до 10 років становила 10,09±0,23 порівняно з 5,24±0,29 у здорових (р<0,001), причому інтенсивність карієсу постійних зубів у хворих дітей досягала 3,94±0,21 порівняно із 2,52±0,26 у здорових (р<0,001). Отже, діти дошкільного і молодшого шкільного віку із загально соматичними захворюваннями є групою підвищеного ризику розвитку карієсу зубів.

Дуже висока поширеність карієсу тимчасових зубів виявлена у дітей 3-6 років із захворюваннями органів дихання (97,6±2,1%) і травлення (86,7±2,6%). Рідше уражались карієсом зуби у дітей з патологією опорно-рухового апарату (34,5±4,6%). Середній показник інтенсивності карієсу в групі дітей з хворобами опорно-рухового апарату дорівнював 6,52±0,82; у дітей із захворюваннями органів дихання - 5,7±0,67 і шлунково-кишкового тракту - 5,0±0,29. Поширеність карієсу постійних зубів в досліджених групах майже не відрізнялась і в середньому становила 4,05±0,52%.

Встановлено дуже високу поширеність карієсу у дітей 7-10 років із загальними захворюваннями у всіх групах (в середньому - 85,7%). Найвищою вона була у дітей із захворюваннями органів дихання (98,2±1,2%) та шлунково-кишкового тракту (97,3±2,1%), високою - у дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату (61,5±4,8%). Причому поширеність карієсу постійних зубів коливалась в межах 65,2-71,4%, що є надзвичайно високим показником для дітей цього віку і достовірно відрізняється від такого показника у здорових дітей (20,3±1,8%, р<0,005). Найвищою поширеність карієсу постійних зубів була у дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату (71,4±4,4%), високою - при захворюваннях органів дихання (66,7±5,0%) та шлунково-кишкового тракту (65,2±5,8%).

Виявлено високі показники інтенсивності карієсу зубів (як тимчасових, так і постійних) у дітей із захворюваннями органів дихання (кп=7,0±0,20, КПВ=5,6±0,88), у дітей із захворюваннями травної системи (КПВ=3,90±0,60) і захворюваннями опорно-рухового апарату (КПВ=3,42±0,24). В усіх групах дітей, що мали хронічні захворювання різних органів та систем, інтенсивність карієсу постійних зубів була вищою, ніж у здорових (2,52±0,26, р<0,001). Отже, стан зубів у дітей, зокрема дошкільного і молодшого шкільного віку, значною мірою віддзеркалює стан загального здоров'я дитини. Ураження на карієс може бути одним з його маркерів.

У дітей, обтяжених загальними захворюваннями переважно уражались карієсом моляри. Гострий характер перебігу карієсу спостерігався у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (61,2%) та органів дихання (64,4%) з переважним ураженням апроксимальних поверхонь ( в середньому 56,6%). Хронічний характер перебігу карієсу був діагностований у дітей з патологією опорно-рухового апарату (72,7%) та в контрольній групі дітей (54,2%) з переважним ураженням оклюзійної поверхні (82,3-76,5%).

Найвищий приріст карієсу зубів за рік виявлено у дітей із захворюваннями органів дихання та шлункового-кишкового тракту, відповідно: у дітей дошкільного віку для тимчасових зубів - 1,47 та 1,23; у дітей молодшого шкільного віку для постійних зубів - 0,8 та 0,56 зуба.

Встановлена висока частота ускладнень карієсу тимчасових зубів: у дітей дошкільного віку із захворюваннями органів дихання - 55,55% і шлунково-кишкового тракту - 56,66%, у дітей молодшого шкільного віку відповідно - 47,52% та 47,4%, на відміну від дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату - 7,27 та практично здорових дітей - 5,8%. Встановлено часту втрату тимчасових зубів у дітей дошкільного віку із захворюваннями шлунково-кишкового тракту - 16,7%; та у дітей молодшого шкільного віку із захворюваннями органів дихання та шлунково-кишкового тракту - 23,2% та 13,8% відповідно.

Слід відмітити більш низькі показники ускладненого карієсу в постійних зубах у дітей із захворюваннями органів травлення - 5,7%, у дітей із патологією опорно-рухового апарату - 1,8% та у дітей із захворюваннями органів дихання - 11,2%.

Отже, характер ураження зубів карієсом, його інтенсивність та особливості перебігу не лише відрізняються в групах здорових дітей і таких, що мають загальні захворювання, а також залежить від виду соматичної патології.

Середнє значення індексу Silness-Loe у дітей дошкільного віку із хворобами різних органів і систем становило 0,86±0,07, що відповідає задовільному рівню гігієни порожнини рота. Значення даного індексу гігієни у здорових дітей було достовірно нижчим і становило 0,47±0,09 (р<0,005). В основній групі обстежених дітей молодшого шкільного віку середнє значення індексу гігієни порожнини рота (ОНІ - S) виявилось достовірно меншим - 0,68±0,04, в порівнянні з контрольною групою - 0,98±0,12 (р<0,005). Наведені результати гігієни порожнини рота в усіх групах обстежених дітей характеризуються як хороші. Прямої залежності між станом твердих тканин зубів і станом гігієни порожнини рота не встановлено.

При комплексному дослідженні системного імунітету нами виявлено, що карієс зубів розвивався при зниженні кількості Т-лімфоцитів у крові та їх функціональної активності. Така ж тенденція спостерігалась в групі здорових дітей дошкільного віку. Карієс зубів розвивався на фоні зниження кількості СD4+ та CD8+ лімфоцитів на відміну від здорових дітей дошкільного віку. В усіх групах дітей молодшого шкільного віку спостерігалось явище В-лімфоцитозу.

Карієс у дітей дошкільного віку супроводжувався зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів, особливо у дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату та органів дихання, та компенсаторним зростанням їх метаболічної активності, що співпадало з даними в групі здорових дітей. У дітей молодшого шкільного віку карієс зубів супроводжувався активацією неспецифічних факторів, окрім групи дітей з карієсом та захворюваннями органів дихання, та зниженням метаболічної активності нейтрофілів в усіх групах.

Карієс зубів супроводжувався підвищенням концентрації IgA у сироватці крові, зниженням концентрації IgG, IgM, особливо у дітей із захворюваннями органів дихання, що більш за все пов'язане з їх присутністю в складі ЦІК. Рівень ЦІК був достовірно вищий, як у здорових дітей з карієсом так і в усіх групах дітей із загальними захворюваннями. Встановлено, що карієс зубів у 87,3±3,3% дітей із захворюваннями органів дихання та у 81,5±2,3% дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту протікає на фоні вторинної імунної недостатності. У дітей з карієсом та патологією опорно-рухового апарату глибоких змін в імунній системі не виявлено. Виявлені зміни у стані системного імунітету у здорових дітей і у дітей, обтяжених загально соматичними захворюваннями, свідчать про різний рівень функціонування компенсаторних механізмів в залежності від основного захворювання. Зміни показників системного імунітету у дітей з карієсом та загально соматичними захворюваннями набувають ще більш вираженого характеру, що певною мірою може бути маркером більш глибоких змін функціонування системи імунітету.

При дослідженні місцевого імунітету порожнини рота у дітей виявлено зниження вмісту SIgA, збільшення IgG, мономерної форми IgA у дітей із захворюваннями органів дихання та шлунково-кишкового тракту, що є структурно-функціональною умовою для переходу імунної відповіді з секреторного типу на системний. Виявлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та їх зростання при захворюваннях органів дихання, що може свідчити про виснаження місцевих захисних механізмів порожнини рота.

Для коректного призначення імунотропних засобів у дітей з порушеннями імунного статусу проводилось визначення індивідуальної чутливості лімфоцитів в пробі Е-РУК in vitro до різних імунотропних препаратів в залежності від соматичного здоров'я дитини. Згідно рекомендації педіатрів до переліку імунотропних препаратів були включені препарати різних фармакологічних груп, які за даними літератури рекомендуються при виявлених захворюваннях. У всіх обстежених дітей з хворобами шлунково-кишкового тракту визначалась чутливість до кверцетину, сілімарину, текому, імудону. У дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату встановлено найвищий імунокоригуючий ефект до ентеросгелю (75,0±2,3), текому (69,0±8,7), імудону (67,1±2,3), у дітей з карієсом і захворюваннями органів дихання до імудону (61,2±5,9), бронхомуналу (59,3±7,8), ехінацеї (57,2±6,8).

Нами розроблено поетапну схему профілактики і лікування карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, що мають хвороби органів травлення, опорно-рухової системи і органів дихання.

Підготовчий етап включав аналіз ситуації, здійснюваний спільно стоматологом і педіатром. В кожному конкретному випадку при прогнозуванні розвитку карієсу зубів і призначенні стоматологічної профілактики ми враховували стан шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату і органів дихання. Ретельно збирали анамнез, дані про перебіг кожного епізоду хронічного захворювання, співставляли історію захворювання і стоматологічний статус дитини, визначали тактику обстеження дитини для пошуку можливих причин виникнення або загострення карієсу. Водночас виключали причини, які потребували специфічного лікування (наприклад, вірусно-бактеріально-паразитарна обтяженість).

Перший етап включав заходи, які ми здійснювали з педіатром - спеціалістом з певної патології дитячих хвороб.

1. До групи ризику ми включали дітей, які мали загальні захворювання та такі особливості перебігу карієсу зубів: велику кількість уражених карієсом зубів, суб- і декомпенсовану форму карієсу, переважне ураження молярів, наявність каріозних порожнини при задовільному стані гігієни порожнини рота.

2. З метою ендогенної профілактики карієсу зубів ми визначали показання і протипоказання у кожної дитини із загальним захворюванням до призначення їй препаратів кальцію; визначали дозування і кратність проведення курсів.

3. Визначали основні показники системного імунітету у дітей із загальними захворюваннями, а також індивідуальну чутливість до імунотропних препаратів, призначали індивідуально добраний імунокоректор.

4. Лікування загального захворювання проводив педіатр-спеціаліст.

До другого етапу ми включили такі складові:

1. Навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики.

2. Професійне видалення зубних відкладень.

3. Герметизація інтактних фісур постійних молярів та премолярів за допомогою герметика або профілактичне покриття інтактних фісур тимчасових зубів склоіономерним цементом.

4. Покриття гладких поверхонь тимчасових та постійних зубів фторидмісним препаратом - лаком «Fluor-Protector».

5. Санація порожнини рота.

6. Призначення імудону з метою корекції стану місцевого імунітету.

Зважаючи на високу частоту каріозного ураження оклюзійних поверхонь, герметизація фісур молярів та премолярів у дітей з патологією опорно-рухового апарату, нами проводилась після попередньої мінералізуючої підготовки, яка полягала в обробці усіх поверхонь зуба, включаючи оклюзійну, кальційвмісним препаратом (Белагель Са/Р) щоденно протягом 10 днів.

Лікування карієсу зубів здійснювали на тлі застосування вказаних профілактичних заходів. При лікуванні глибокого карієсу у всіх групах дітей з метою профілактики поширення каріозного процесу застосовували метод глибокого фторування препаратом Глуфторед (ВладМива).

Зважаючи на переважно гострий перебіг карієсу у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту і органів дихання, на етапі незавершеного формування кореня для відновлення зубів застосовували тимчасові реставрації зі склоіономерного цементу. Після постійного пломбування, незалежно від застосовуваного матеріалу, проводилась обробка зуба фторовмісним лаком із обов'язковим введенням його на апроксимальні поверхні.

Для вивчення ефективності розробленого підходу до профілактики карієсу зубів у дітей із загальними хворобами нами було виділено дві групи дітей: перша група - контрольна (100 дітей із соматичними захворюваннями, яким не проводилась корекція системного і місцевого імунітету, двічі на рік проводився стандартний стоматологічний лікувально-профілактичний комплекс) і друга група - основна (100 дітей із соматичними захворюваннями, яким проводилась корекція системного і місцевого імунітету, профілактика і лікування карієсу зубів проводилась згідно розробленої нами схеми). В залежності від віку кожна група поділялася на дві підгрупи: до першої підгрупи входили діти дошкільного віку (50 дітей), до другої - молодшого шкільного віку (50 дітей). Дітям основної групи, на відміну від контрольної, виходячи із даних імунного статусу призначали індивідуально підібраний імунотропний препарат, індивідуально визначалась кратність проведення стоматологічної профілактики, проводилась імунізація імудоном.

Враховуючи найбільш типову картину частоти загострень загального захворювання, а також виявлені нами показники приросту карієсу було обрано таку кратність проведення профілактичних та лікувальних заходів - для дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та органів дихання - 4 рази на рік, для дітей із патологією опорно-рухового апарату - 3 рази на рік.

Кратність проведення лікувально-профілактичних заходів залежала від стану компенсації загального захворювання. Аналіз отриманих даних свідчить, що доцільним є проведення профілактики і лікування карієсу в період ремісії після кожного епізоду основного захворювання, яке необхідно визначати індивідуально для кожної дитини.

Ефективність запропонованого підходу до профілактики карієсу зубів оцінювалась через 24 місяці за показником редукції приросту карієсу в основних групах порівняно з контрольними. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність запропонованого підходу до профілактики карієсу зубів у даного контингенту дітей. Редукція приросту карієсу найвищою виявилась в групі обстежених дітей дошкільного віку з хворобами опорно-рухового апарату, в групі дітей молодшого шкільного віку з хворобами органів дихання. Результати представлені в таблиці.

Таблиця

Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з різними загальними захворюваннями

Уражені системи в групах дітей	Редукція приросту карієсу тимчасових зубів у дошкільників (%)	Редукція приросту карієсу постійних зубів у молодших школярів (%)
Травна система	41,77	44,76
Опорно-руховий апарат	61,00	46,15
Органи дихання	51,89	51,25
Всі групи	51,55	47,38

Редукція приросту ускладненого карієсу тимчасових зубів в групах дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з хворобами шлунково-кишкового тракту та органів дихання була високою і в середньому становила 43,28%.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення актуальної науково-практичної задачі сучасної стоматології: зниження рівня захворюваності на карієс у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку на основі вивчення клініко-імунологічних особливостей його перебігу у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату та органів дихання та розробки поетапної схеми профілактики та лікування карієсу зубів.

1. Показники ураженості карієсом зубів у дітей, що знаходяться на диспансерному обліку з приводу хвороб різних органів і систем, є високими і становлять у дошкільників - поширеність карієсу тимчасових зубів 79,39±3,42% (проти 58,40±2,10% у здорових, p<0,005), інтенсивність 5,03±0,51 (проти 2,52±0,42, p<0,005); у молодших школярів - поширеність карієсу постійних зубів 67,8±2,1% (проти 20,3±1,8% у здорових, p<0,005), інтенсивність карієсу 3,94±0,21 (проти 2,52±0,26, p<0,001).

2. У дітей дошкільного віку поширеність карієсу виявилась найвищою при захворюваннях органів дихання (97,6±2,1%) і травлення (86,7±2,6%), інтенсивність - у дітей з хворобами опорно-рухового апарату (6,52±0,82). Поширеність карієсу у дітей молодшого шкільного віку виявилась найвищою у обстежених із захворюваннями органів дихання (98,2±1,2%) та шлунково-кишкового тракту (97,3±2,1%), інтенсивність карієсу зубів (як тимчасових, так і постійних) - у дітей із захворюваннями органів дихання (кп=7,0±0,20, КПВ=5,6±0,88).

3. У 81,5±2,3% дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та 87,3±3,2% із захворюваннями органів дихання карієс зубів розвивається на фоні вторинної імунної недостатності, яка характеризується лімфоцитопенією, зниженням абсолютної кількості Т-лімфоцитів та їх функціональної активності, субпопуляцій СD4+ та CD8+лімфоцитів, В-лімфоцитозом, зниженим рівнем сироваткових імуноглобулінів класів IgG та IgA та високою концентрацією середньо молекулярних ЦІК. У дітей з патологією опорно-рухового апарату спостерігається зростання кількості В-лімфоцитів при зниженій їх функції та висока концентрація патогенних ЦІК.

4. У дітей з карієсом та захворюваннями шлунково-кишкового тракту і органів дихання та дітей молодшого шкільного віку із захворюваннями опорно-рухового апарату формується стан локальної імунної недостатності, який характеризується зниженням вмісту у змішаній слині секреторного IgА, підвищенням рівня його мономерної форми та концентрації IgG при недостовірній зміні фагоцитарної активності.

5. Розроблена схема поетапної профілактики та лікування карієсу зубів у досліджуваного контингенту дітей (патенти № 19714, № 19715 від 15.12.2006 та № 20388 від 15.01.2007), яка проводиться сумісно стоматологом і педіатром, та включає призначення індивідуально підібраних препаратів з імунотропними властивостями, препаратів кальцію з різною кратністю призначення при різних захворюваннях, герметизацію інтактних фісур постійних молярів та премолярів, покриття поверхонь зубів фторлаком та санацію порожнини рота, пероральну вакцинацію імудоном.

6. Запропонована схема профілактики та лікування карієсу забезпечує високу редукцію приросту карієсу в основній групі порівняно з контрольною - 51,55% для тимчасових зубів у дошкільників і 47,38% - для постійних зубів у молодших школярів. Найвищою виявилась ефективність запропонованого комплексу в групі дітей дошкільного віку з хворобами опорно-рухової системи та у дітей молодшого шкільного віку із захворюваннями органів дихання. Розроблена схема забезпечує нормалізацію показників системного і місцевого імунітету у дітей з хворобами різних органів і систем, зменшення частоти і вираженості загострень основного захворювання, забезпечує редукцію приросту ускладненого карієсу тимчасових зубів у дітей із захворюваннями органів дихання та шлунково-кишкового тракту (в середньому на 43,28%).

Практичні рекомендації

1. Профілактику та лікування карієсу зубів у дітей, обтяжених загальними захворюваннями, доцільно проводити з урахуванням індивідуального стану імунітету кожної дитини на момент її проведення, що дозволить виявити наявність змін та провести їх корекцію. При виявленні змін в імунній системі рекомендувати проводити курс лікування з індивідуальним підбором імунотропних препаратів.

2. Для профілактики і лікування карієсу зубів у дітей із хворобами органів травлення, опорно-рухової системи і органів дихання доцільним є застосовування розробленої нами схеми поетапної профілактики і лікування карієсу зубів, яка включає два етапи:

Перший етап передбачає заходи, які повинен здійснювати педіатр, а згодом спеціаліст з певної патології дитячих хвороб. До них входять:

1) включення до групи ризику стосовно загальних захворювань і поглиблене обстеження дітей, що мають певні особливості перебігу карієсу зубів, виявлені стоматологом;

2) призначення препаратів кальцію із визначенням кратності проведення курсів - зважаючи на високий приріст карієсу - 3 рази на рік при захворюваннях органів дихання та шлунково-кишкового тракту та 2 рази на рік - при захворюваннях опорно-рухового апарату;

3) визначення основних показників системного імунітету у дітей із загальними захворюваннями, а також індивідуальної чутливості до імунотропних препаратів; призначення індивідуально добраного імунокоректора;

4) направлення до стоматолога для проведення екзогенної профілактики карієсу зубів в період ремісії основного захворювання;

5) лікування загального захворювання із урахуванням вірусно-бактеріально-паразитарної обтяженості дитини.

Другий етап здійснює лікар-стоматолог.

Він включає у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту:

1) навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики;

2) професійне видалення зубних відкладень;

3) класичну герметизацію інтактних фісур постійних молярів та пре молярів;

4) зважаючи на переважне ураження апроксимальних поверхонь обробку фторидмісним препаратом - лаком „Fluor-Protector” гладких та апроксимальних поверхонь зубів кожні 3 місяці;

5) зважаючи на активний характер перебігу карієсу санацію порожнини рота склоіономерними цементами методами відстроченого пломбування із застосуванням кальціймісних препаратів

6) проведення пероральної вакцинації імудоном при показниках SIgA 0,22-0,25 г/л.

- у дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату:

1) навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики;

2) професійне видалення зубних відкладень;

3) зважаючи на переважне та раннє ураження оклюзійної поверхні проведення мінералізуючої підготовки (Ca/P-гель) з наступною герметизацію інтактних фісур постійних молярів та премолярів та контролем через 4 місяці;

4) обробку фторидмісним препаратом - лаком „Fluor-Protector” гладких поверхонь зубів одразу після прорізування 2 рази на рік;

5) санацію порожнини рота із застосуванням композитних і компомерних матеріалів;

6) проведення пероральної вакцинації імудоном дітей молодшого шкільного віку при показниках секреторного імуноглобіну А 0,31 г/л.

- у дітей із захворюваннями органів дихання:

1) навчання раціональному гігієнічному догляду за порожниною рота із добором показаних у кожному конкретному випадку засобів і методів індивідуальної стоматологічної профілактики;

2) професійне видалення зубних відкладень;

3) класичну герметизацію інтактних фісур постійних молярів та пре молярів;

4) зважаючи на переважне ураження апроксимальних поверхонь обробку фторидмісним препаратом - лаком «Fluor-Protector» гладких та апроксимальних поверхонь зубів одразу після прорізування кожні 3 місяці;

5) зважаючи на активний характер перебігу карієсу санацію порожнини рота склоіономерними цементами методами відстроченого пломбування із застосуванням кальціймісних препаратів;

6) враховуючи низькі показники SIgA (0,16-0,18 г/л) - проведення пероральної вакцинації імудоном.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Хоменко Л. О. Ураження карієсом зубів дітей дошкільного віку з різним соматичним статусом / Л. О. Хоменко, Т. П. Мурланова, Н. В. Біденко // Вісн. стоматології. - 2005. - № 2 . - С. 103-104 (дисертантом проведено клінічне обстеження дітей, приймала участь в узагальненні одержаних результатів).

Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста / Л. А. Хоменко, Н. В. Биденко, Е. И. Остапко, Т. П. Мурланова, О. В. Крижалко // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 73-75 (дисертант провела аналіз робіт, присвячених методам ендогенної профілактики карієсу).

Хоменко Л. А. Профилактика кариеса зубов у детей младшего школьного возраста / Л. А. Хоменко, Т. П. Мурланова, Н. В. Биденко // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 66-68 (дисертант провела аналіз робіт, присвячених методам екзогенної профілактики карієсу).

Клініко-імунологічна ефективність імунотропних препаратів в профілактиці карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту / Н. Г. Бичкова, Т. П. Мурланова, Т. М. Кузьміна, Н. А. Бадюл, Н. В. Левченко // Імунологія і алергологія. - 2007. - № 1. - С. 66-69 (дисертантом проведено клінічне обстеження та лікування дітей, приймала участь в інтерпретації одержаних результатів).

Клініко-імунологічна ефективність імунотропних препаратів в профілактиці карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із патологією опорно-рухового апарату / Н. Г. Бичкова, Т. П. Мурланова, Т. М. Кузьміна, О. А. Бичков // Імунологія і алергологія. - 2007. - № 2. - С. 26-28 (дисертантом проведено клінічне обстеження та лікування дітей, приймала участь в інтерпретації одержаних результатів).

Мурланова Т. П. Стан системного імунітету і ураження карієсом зубів у дітей дошкільного віку, які мають захворювання органів дихання / Т. П. Мурланова, Н. Г. Бычкова // Наук. вісн. Нац. мед ун-ту ім. О. О. Богомольця. - 2007. - [Дод.] : Стоматологічне здоров'я - дітям України : міжнар. наук-практ. конф., 28-29 верес. 2007 р. : матеріали. - С. 153-155. (дисертант провела клінічне обстеження дітей та здійснила статистичну обробку одержаних результатів).

Взаємодія дитячих стоматологів і педіатрів під час проведення профілактики карієсу зубів / О. П. Братусь, Т. П. Мурланова, Т. М. Кузьміна, Н. Г. Бичкова, Н. А. Бадюл, Н. В. Левченко // Медицина транспорту. - 2007. - № 4. - С. 14-16 (дисертант розробила схему профілактики і лікування карієсу зубів, оцінила її ефективність).

Пат. 19714 U Україна, МПК А 61 К 38/00. Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей із хронічними захворюваннями органів травлення / Л. О. Хоменко, Н. Г. Бичкова, Т. П. Мурланова, Т. М. Кузьміна, Н. В. Біденко ; заявник та власник патенту Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. - № u200608550 ; заявл. 31.07.2006 ; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12 (дисертант розробила і оцінила ефективність способу).

Пат. 19715 U Україна, МПК А 61 К 38/00. Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей із захворюваннями опорно-рухового апарата / Т. П. Мурланова, Л. О. Хоменко, Н. Г. Бичкова, Н. В. Біденко ; заявник та власник патенту Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. - № u200608551 ; заявл. 31.07.2006 ; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12 (дисертант розробила і оцінила ефективність способу).

Пат. 20388 U Україна, МПК А 61 К 38/00. Спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей із захворюваннями органів дихання / Т. П. Мурланова, Н. Г. Бичкова, Л. О. Хоменко, Н. В. Біденко ; заявник та власник патенту Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. - № u200608773 ; заявл. 07.08.2006 ; опубл. 15.01.2007, Бюл. № 1 (дисертант розробила і оцінила ефективність способу).

Бичкова Н. Г. Стан системного імунітету і карієс зубів у дітей віком до 6 років, що мають хвороби травної системи / Н. Г Бичкова, Н. В. Біденко, Т. П. Мурланова // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2006 : Друга міжнар. наук.-практ. конф., 15-17 травня 2006 р. : матеріали. - Полтава, 2006. - С. 17-18 (дисертантом проведено клінічне обстеження та здійснено статистичну обробку одержаних результатів).

Системний імунітет і ураження карієсом зубів у дітей віком до 6 років, що мають хвороби травної системи / Н. Г. Бичкова, Н. В. Біденко, Т. П. Мурланова, Р. Д. Данильченко // Актуальні проблеми в клінічній медицині : наук.-практ. конф., 6 квітня 2006 р. : матеріали. - К., 2006. - С. 16-17 (дисертант приймала участь в інтерпретації результатів).

Бычкова Н. Г. Состояние системного иммунитета и поражение зубов кариесом у детей в возрасте от 1 до 3 лет / Н. Г. Бычкова, Н. В. Биденко, Т. П. Мурланова // Реабилитации в медицине и иммунореабилитация : 10 междунар. конгресс, 19-25 октября 2005 г. : тез. докл. - Афины, 2005. - С. 409 (дисертантом проведено клінічне обстеження дітей, приймала участь в узагальненні одержаних результатів).

Влияние нормализации микрофлоры кишечника на системный иммунитет и на состояние зубов у детей / Н. Г. Бычкова, Т. П. Мурланова, Т. Н. Кузьмина, Н. В. Биденко // Імунологія та алергологія. - 2006. - № 2 : 8 Укр. наук.-практ. конф. з питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації, 2006 р. : матеріали. - 2006. - С. 87 (дисертант приймала участь в інтерпретації результатів).

АНОТАЦІЯ

Мурланова Т.П. Профілактика і лікування карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з різним станом здоров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - Стоматологія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності профілактики і лікування карієсу зубів у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з загальними захворюваннями.

Розроблені та впроваджені в клініці способи профілактики карієсу постійних зубів у дітей із захворюваннями органів травлення, дихання та опорно-рухового апарату, які враховують стан імунної системи дитини і забезпечують індивідуальний коригуючий вплив на організм дитини та схема поетапної профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з різним станом здоров'я за участю педіатра-спеціаліста та стоматолога, в якій конкретизуються їх взаємовідносини щодо проведення стоматологічної профілактики та лікування карієсу зубів.

Для зниження ризику розвитку ускладнених форм карієсу використані методики профілактичного лікування.

Ефективність запропонованих способів та схеми доведено клінічно впродовж 24 місяців.

Ключові слова: діти, загально соматичні захворювання, карієс зубів, профілактика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Мурланова Т.П. Профилактика и лечение кариеса зубов у детей дошкольного и младшего школьного возраста с разным состоянием
здоровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - Стоматология. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения и профилактики кариеса зубов у детей дошкольного и младшего школьного возраста с разным состоянием здоровья. Для достижения поставленной цели и решения задач были выполнены клинические, иммунологические, статистические методы исследования. При клиническом обследовании 1213 детей установлена прямая связь интенсивности и распространенности кариеса зубов у детей с общесоматическими заболеваниями. При клиническом обследовании 611 детей, которые находились на диспансерном наблюдении у специалистов педиатрического профиля, установлены особенности развития и протекания кариеса у детей с заболеваниями органов дыхания и пищеварения - острый характер кариеса с преимущественным поражением аппроксимальных поверхностей, у детей с патологией опорно-двигательного аппарата и практически здоровых детей - хронический характер протекания кариеса с преимущественным поражением жевательной поверхности. Между состоянием твердых тканей и гигиеной полости рта не установлена прямая связь.

При комплексном обследовании системного иммунитета установлено, что у 87,5% детей с заболеваниями органов дыхания и у 81,5% детей с заболеваниями желудочно-кишечного тракта кариес зубов протекает на фоне вторичной иммунной недостаточности. У детей с кариесом и патологией опорно-двигательного аппарата глубоких изменений в иммунной системе не выявлено. Выявленные изменения в состоянии системного иммунитета у здоровых детей и у детей, отягощенных общесоматическими заболеваниями, свидетельствуют о разном уровне функционирования компенсаторных возможностей в зависимости от основного заболевания.

В связи с наличием у детей общесоматической патологии, профилактику и лечение кариеса целесообразно проводить в содружестве с специалистом у которого наблюдается ребенок по общей патологи. Нами разработана поэтапная схема профилактики и лечения кариеса зубов у детей с заболеваниями органов пищеварения, опорно-двигательного аппарата, органов дыхания, в которой учитывается состояние иммунной системы ребенка на момент проведения лечебно-профилактических мероприятий, при необходимости проводится коррекция нарушений индивидуально подобранными иммунотропными препаратами, конкретизируются взаимоотношения педиатра-специалиста и стоматолога при проведении стоматологической профилактики.

Практические рекомендации сформулированы четко в виде схемы поэтапного проведения лечебно-профилактических мероприятий, проводимых педиатром и стоматологом.

Эффективность предложенной схемы оценивалась по истечении 24 месяцев. Редукция прироста кариеса временных зубов у детей дошкольного возраста с общесоматической патологией была 51,55%, у детей младшего школьного возраста постоянных зубов - 54,27%.

Ввиду полученных положительных результатов возможно рекомендовать четко сформулированные практические рекомендации, учитывающие стоматологическую и общесоматическую патологию, для широкого применения в клинической практике.

Ключевые слова: дети, общесоматические заболевания, кариес зубов, профилактика, лечение.

ANNOTATION

Murlanova T. P. The prophylaxis and treatment of caries in children of pre-school and junior school age with different state of health. - Manuscript.

Dissertation on achieving the degree of Candidate of Medical Science in speciality 14.01.22. - Stomatology. - Bogomolets National Medical University, MPH of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to increasing the efficiency of prophylaxis and treatment of caries in children of pre-school and junior school age with general diseases.

The complex of caries prophylaxis in children with digestion, respiration and muscles and skeletal system diseases is worked out and applied in clinic. It includes taking into account the children's immune system state and providing an individual corrective influence on the children's organism and the scheme of staged prophylaxis using the cooperation of a children's dentist with a pediatrician in order to carry out the caries prophylaxis and treatment.

The methods of prophylactic treatment were used in order to decrease the developed caries forms.

The efficiency of the suggested methods and the scheme is clinically proved for a period of 24 months.

...