Примітка. Системи розчинників: 1 - н-бутанол - кислота оцтова - вода БОВ (4:1:2); 2 - 15 % кислота оцтова; 3 - хлороформ (формамід 25 %); 4 - хлороформ-кислота оцтова-вода (13:6:2); 5 - гексан-ацетон (8:2).

Похідні бензойної кислоти. Речовини 3.1 і 3.2 утворювали з 1% розчином заліза (ІІІ) хлориду синє і сіре забарвлення відповідно, що свідчило про їх фенольну природу. Крім того, при обробці речовини 3.1 лугом утворювалося червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре, що дозволило припустити наявність галоїльного угруповання. Речовина 3.2 давала позитивну реакцію на вільну елагову кислоту - червоно-фіолетове забарвлення з натрію нітритом в оцтовокислому середовищі. На підставі проведених досліджень і порівнянні з вірогідними зразками речовини 3.1 і 3.2 були ідентифіковані як галова та елагова кислоти (див. табл. 4).

Похідні гідроксикоричних кислот. Речовини 3.3-3.6 давали якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що вказувало на їх фенольну природу. Кислотні властивості цих сполук виявляли за допомогою розчину бромтимолового синього. Блакитне забарвлення речовин 3.5 і 3.6 після обробки хроматограм реактивом кислоти барбітурової вказувало на наявність в їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, у порівнянні з вірогідними зразками речовини 3.3-3.6 були ідентифіковані відповідно як n-кумарова, кавова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти (див. табл. 4).

Похідні кумарину. Речовини 3.7-3.9 на підставі наявності блакитної, золотисто-жовтої, жовтої флуоресценції в УФ-світлі при обробці хроматограм 10%-ним спиртовим розчином лугу та жовтогарячого забарвлення при денному світлі після обробки хроматограм кислотою сульфаніловою діазотованою віднесені до похідних кумарину. Присутність в УФ-спектрі інтенсивного максимуму поглинання в області 320-340 нм та наявність в ІЧ-спектрі смуги поглинання при 1710-1730 см-1 характерно для валентних коливань карбонільної групи б-пірону. Порівняння фізико-хімічних властивостей речовини 3.7-3.9 з вірогідними зразками дозволило ідентифікувати їх як умбеліферон, ескулетин і скополетин відповідно (див. табл. 4).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук нами було виділено 11 речовин, які представлені агліконами, монозидами та біозидами. Речовина 3.10 є флавоновим агліконом - лютеолін; речовини 3.11, 3.14, 3.18 є флавоноловими агліконами - кемпферол, кверцетин, ізорамнетин; речовини 3.12, 3.13 є глікозидами кемпферолу - астрагалін, нікотифлорин; речовини 3.15, 3.16, 3.17 є глікозидами кверцетину - кверцитрин, ізокверцитрин, рутин; речовини 3.19, 3.20 є глікозидами ізорамнетину - ізорамнетин-3-О-в-D-глюкопіранозид, нарцисин, про що свідчать результати якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії (див. табл. 4).

Стероїди. Речовину 3.21 за результатами якісних реакцій, хроматографування в різних системах розчинників з наступною обробкою хроматограм реактивами, у порівнянні з вірогідним зразком було віднесено до стероїдів та ідентифіковано як в-ситостерин.

Розділ 4. Стандартизація сировини та отриманих фітозасобів і вивчення їх фармакологічних властивостей. З метою розробки аналітичної нормативної документації на траву кропиви і корені кропиви дводомної нами досліджено 5 серій кожної рослинної сировини. Для цього визначали макро- та мікроскопічні ознаки, вміст вологості, золи, проводили визначення якісного складу, встановлювали вміст екстрактивних речовин, флавоноїдів і стероїдів (для трави кропиви) і стероїдів (для коренів кропиви дводомної).

У траві кропиви вміст флавоноїдів має бути не менше 2%, вміст стероїдних сполук не менше 2%.

Вміст стероїдних сполук у коренях кропиви має бути не менше 1,5%.

На базі кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету при консультативній допомозі професора Сербіна А.Г. та доцента Руденко В.П. встановлено основні анатомічні діагностичні ознаки трави кропиви та коренів кропиви дводомної. Для трави кропиви - це видовжені клітини епідерми реберної частини стебла; жалкі та залозисті волоски на поверхні стебла, звивистостінні клітини нижньої епідерми листа з продихами, жалкі та ретортовидні волоски, цистоліти. Для коренів кропиви - вузька пробка з тонкостінних клітин; товстостінні поодинокі або зібрані в групи луб`яні волокна; камбій з декількох рядів витягнутих клітин; широкопорожнинні сітчасті та крапчасті судини в радіально симетричних групах; наявність друз кальцію оксалату.

Стандартизацію ліпофільного комплексу проведено за вмістом хлорофілів і каротиноїдів, який складає в ліпофільній фракції відповідно: з трави кропиви дводомної 1,57% і 0,08%; з листя кропиви дводомної - 9,30% і 0,57%; з коренів кропиви дводомної - 0,16% і 0,06%; насіння кропиви дводомної - 0,40% і 0,05%, трави кропиви жалкої - 0,78% і 1,37%.

З метою створення нових лікарських засобів з достатньою сировинною базою нами було розроблено склад фітозбору «Гепафіт-1», на який одержано патент України на корисну модель № 24432. Стандартизацію запропонованого збору «Гепафіт-1» проводили за числовими показниками та вмістом екстрактивних речовин, які включені в проект АНД.

Вивчення антиоксидантної, гепатопротекторної та жовчогінної активності фітозбору «Гепафіт-1» проводили на базі відділу фармакології та патоморфології Інституту геронтології АМН України під керівництвом д. мед. н., професора Гарник Т.П. та к. мед. н. Білоусової І.В.

Вивчення гепатопротекторної активності фітозбору «Гепафіт-1» проводили на моделі хронічного гепатиту у щурів, викликаного тетрахлорметаном. Досліджуваний та референтний препарат «Гепатофіт» вводили внутрішньошлунково щодня протягом 12 днів у добовій дозі 900 мг сухої суміші рослин на 1 кг маси тіла тварин у вигляді свіжоприготованого настою. Результати дослідження свідчать, що фітозбір «Гепафіт-1» проявляє достатньо виражену гепатопротекторну дію. При цьому, досліджуваний збір за антиоксидантною складовою гепатопротекції дещо поступається активності референтного препарату - збору «Гепатофіт» (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив фітозбору «Гепафіт-1» на перебіг ферментативного і аскорбатзалежного ПОЛ мікросом печінки щурів

Примітки: * - відхилення показника достовірне відносно показника групи інтактного контролю, р<0,05;

** - відхилення показника достовірне відносно показника групи референтного препарату, р<0,05.

Таблиця 6

Вплив фітозасобу «Гепафіт-1» на динаміку жовчовиділення у здорових щурів в умовах тривалого введення препарату

Примітки: * - відхилення показника достовірне відносно показника групи інтактного контролю, р<0,05;

* * - відхилення показника достовірне відносно показника групи референтного препарату, р<0,05.

Вивчення жовчогінної активності фітозбору «Гепафіт-1» проводили в умовах його тривалого застосування у здорових щурів. Досліджуваний та референтний препарат «Гепатофіт» вводили внутрішньошлунково щодня протягом 4 тижнів у добовій дозі 900 мг сухої суміші рослин на 1 кг маси тіла тварин у вигляді свіжоприготованого настою. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що БАР фітозасобу «Гепафіт-1» в умовах експерименту здійснюють багатосторонній вплив на перебіг фізіолого-біохімічних процесів у печінці, пов'язаних із забезпеченням її зовнішньосекреторної функції. Збір проявляє виразну жовчогінну активність, є справжнім холеретиком, підвищує швидкість жовчовиділення, стимулює синтез кон'югованих жовчних кислот і фосфоліпідів (табл. 6).

З метою розширення асортименту простатопротекторних засобів разом з кафедрою промислової фармації та економіки Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету розроблено супозиторії «Аденоуртикон», які містять 0,5 г ліпофільного екстракту коренів кропиви дводомної, вивчено їх фармакологічні властивості.

Вивчення простатопротекторної активності проводили на експериментальній моделі простатиту, яку викликали дихлоретаном. Як препарат порівняння використовували супозиторії з олією гарбуза. Підвищення рівня кислої фосфатази в гомогенаті простати і зниження в сироватці крові до рівня інтактного контролю, вірогідне збільшення масового коефіцієнту предміхурової залози на фоні введення супозиторіїв свідчило про нормалізацію функціонального стану органу (табл. 7).

Таблиця 7

Вплив супозиторіїв «Аденоуртикон» і супозиторіїв з олією гарбуза на деякі клінічні та біохімічні показники крові та предміхурової залози щурів на моделі кріоураження простати

Примітки: * - відхилення показника достовірне відносно показника групи інтактного контролю, р<0,05;

** - відхилення показника достовірне відносно показника групи референтного препарату, р<0,05.

Препарат, що вивчався, знижував інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, про що свідчило зниження рівня тіобарбітурової кислоти, підвищував активність антиоксидантного захисту в сироватці крові та тканинах простати, що підтверджувалося нормалізацією рівня відновленого глутатіону. Експеримент виявив більш виражений терапевтичний ефект у супозиторіїв «Аденоуртикон» у порівнянні з супозиторіями з олією гарбуза.

ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено систематичне фармакогностичне вивчення трави, листя, коренів, насіння кропиви дводомної та трави кропиви жалкої з дослідженням груп біологічно активних речовин, отриманням комплексів біологічно активних речовин у вигляді субстанцій ліпофільних сполук, а також стандартизацією сировини та отриманих субстанцій, встановленням їх біологічної активності, що дало можливість запропонувати ряд лікарських засобів різної фармакологічної дії.

2. За допомогою якісних реакцій, тонкошарової хроматографії і хроматографії на папері в траві, листі, коренях, насінні кропиви дводомної та траві кропиви жалкої були виявлені: вільні і зв`язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, органічні кислоти, кумарин, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, 18 амінокислот, 14 макро- і мікроелементів.

3. За допомогою спектральних, титриметричних та гравіметричного методів аналізу визначено кількісний вміст основних груп БАР: пектинових речовин, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, окислюваних поліфенолів, органічних кислот, полісахаридів.

4. З сировини, що вивчалася, отримані ліпофільні фракції, вихід яких склав з трави кропиви дводомної - 5,64%, з листя кропиви - 6,89%, з коренів кропиви дводомної - 1,18%, насіння кропиви дводомної - 6,25%, трави кропиви жалкої - 5,13%. За допомогою тонкошарової, газорідинної хроматографії та тривимірної скануючої спектрофлуориметрії вивчено якісний склад отриманих ліпофільних фракцій: встановлено наявність хлорофілів, каротиноїдів, кумаринів, агліконів флавоноїдів, інших поліфенольних сполук та жирних кислот.

5. В отриманих ліпофільних фракціях визначено кількісний вміст хлорофілів і каротиноїдів, який складає в ліпофільній фракції відповідно: з трави кропиви дводомної 1,57% і 0,08%; з листя кропиви дводомної - 9,30% і 0,57%; з коренів кропиви дводомної - 0,16% і 0,06%; насіння кропиви дводомної - 0,40% і 0,05%, трави кропиви жалкої - 0,78% і 1,37%.

6. З сировини кропиви дводомної та жалкої було виділено в індивідуальному стані 21 речовину: 2 похідні бензойної кислоти, 4 гідроксикоричні кислоти, 3 кумарини, 11 флавоноїдів та 1 стероїд. Структуру виділених речовин встановлювали за допомогою фізико-хімічних властивостей, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії у порівнянні з вірогідними зразками. Вперше виділені: з трави кропиви дводомної та жалкої - кислота елагова, кислота неохлорогенова, апігенін, кемпферол, ізорамнетин; з насіння - ізорамнетин, ізорамнетин-3-О--D-глюкопіранозид, нарцисин.

7. Вперше встановлено основні анатомічні діагностичні ознаки трави кропиви та коренів кропиви дводомної. Для трави кропиви - це видовжені клітини епідерми реберної частини стебла; жалкі та залозисті волоски на поверхні стебла, звивистостінні клітини нижньої епідерми листа з продихами, жалкі та ретортовидні волоски, цистоліти. Для коренів кропиви - вузька пробка з тонкостінних клітин; товстостінні поодинокі або зібрані в групи луб`яні волокна; камбій з декількох рядів витягнутих клітин; широкопорожнинні сітчасті та крапчасті судини в радіально симетричних групах; наявність друз кальцію оксалату.

8. Проведено визначення антиоксидантної, гепатопротекторної та жовчогінної активності фітозбору «Гепафіт-1». Встановлено, що «Гепафіт-1» виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект, гепатопротекторну та високу жовчогінну активність.

9. Проведено визначення простатопротекторної активності супозиторіїв «Аденоуртикон». Встановлено, що супозиторії «Аденоуртикон» виявляють виражену простатопротекторну дію, яка перевищує препарат порівняння супозиторії з олією гарбуза.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вивчення деяких ізопреноїдів ліпофільних фракцій Urtica dioica та Urtica urens / В. О. Петрищева, І. О. Журавель, О. І. Нещерет, В. С. Кисличенко // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 1. - С. 854-857. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).

2. Дослідження мінерального складу кропиви дводомної / В. О. Петрищева, В. С. Кисличенко, І. О. Журавель, О. І. Нещерет // Фітотерапія. Часопис. - 2006. - №3. - С. 46-48. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).

3. Флавоноїди трави кропиви дводомної / В. О. Петрищева, В. С. Кисличенко, І. О. Журавель, О. І. Нещерет // Фітотерапія. Часопис. - 2007. - №2. - С. 51-53. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).

4. Патент на корисну модель №24432. Україна МПК (2007) А61К36/005. Збір лікарських рослин Гепафіт-1 / Т. П. Гарник, І. В. Білоусова, В. О. Петрищева, В. С. Кисличенко, І. О. Журавель - № u200703195; заявл. 26.03.2007; опубл. 25.06.2007. Бюл. № 9. (Особистий внесок - участь у патентному пошуку, розробка складу, участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у підготовці матеріалів патенту).

5. Принципы создания простатопротекторов на основе природних соединений / В. С. Кисличенко, В. А. Петрищева, А. В. Зайченко, И. А. Журавель, Л. В. Яковлева // Актуальне проблемы создания нових лекарственных препаратов природного происхождения: материалы Х Междунар. съезда ФИТОФАРМ 2006, 27-30 июня 2006 г. - СПб, 2006. - С. 145-148. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів, написанні статті).

6. Петрищева В. О. Перспективи дослідження рослин роду Urtica / В. О. Петрищева, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: матеріали VI Нац. з'їзду фармац. України, Харків, 28-30 верес. 2005 р. - Х., 2005. - С. 797-798. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

7. Петрищева В. А. Трава Urtica dioica L. - перспективное простатопротекторное средство / В. А. Петрищева, И. А. Журавель, В. С. Кисличенко // «Актуальне проблемы образования, науки и производства в фармации»: материалы науч.-прат. конф., Ташкент, 18-19 октяб. 2005 г. - Т., 2005. - С. 180-181. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

8. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук та органічних кислот у генеративних та вегетативних органах кропиви дводомної / В. О. Петрищева, В. С. Кисличенко, І. О. Журавель, О. І. Нещерет // Ліки та життя; міжнар. мед.-фармацевт.конгрес, 6-9 лютого 2007 р.: тези доп. - К. 2007. - С.107. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

9. Кропива дводомна (Urtica dioica L.) - лікарський рослинний засіб як радіопротектор природного походження / В. О. Петрищева, І. В. Білоусова, Т. П. Гарник, І. О.Журавель, В. С.Кисличенко, О. І. Нещерет // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: міжнар. наук.-практ. конф., 23-26 травня 2007 р.: тези доп. - К., 2007. - С. 246-247. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез).

10. Роль і місце рослин роду Urtica L. у лікуванні і профілактиці осіб похилого віку / В. О. Петрищева, Г. В. Зайченко, І. О. Журавель, В. С. Кисличенко // Вікова поліморбідність і медикаментозна терапія: матеріали наук.-практ. конф., 11-12 жовт. 2007 р. - К., 2007. - С. 30-31. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів, написанні тез).

11. Гарник Т. П. Застосування фітозасобів «Гепафіт-1», «Артишоку екстракт - Здоров'я» в комплексній превентивній терапії та реабілітації хворих на неалкогольні стеатогепатоз та сеатогепапит у поєднанні з цукровим діабетом ІІ типу / Т. П. Гарник, І. В. Білоусова, В. О. Петрищева // Інф. лист про нововведення в системі охорони здоров'я. - Київ, 2007. - №63. - 5 с. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів і підготовці інформаційного листа).

Петріщева В.О. Фармакогностичне вивчення рослин роду Urtica L. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2008.

Дисертація присвячена фармакогностичному вивченню трави, листя, коренів, насіння кропиви дводомної та трави кропиви жалкої. Проведено системне фітохімічне дослідження об'єктів, що вивчалися. Досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст різних груп БАР в сировині. З сировини, що вивчалася, отримано ліпофільні екстракти. За допомогою тонкошарової, газорідинної хроматографії та тривимірної скануючої спектрофлуориметрії встановлено наявність хлорофілів, каротиноїдів, кумаринів, агліконів флавоноїдів, інших поліфенольних сполук та жирних кислот. З трави, листя, коренів, насіння кропиви дводомної та трави кропиви жалкої в індивідуальному стані виділено 21 речовину. Вперше виділені з сировини, що вивчалася: з трави кропиви дводомної та жалкої - кислота елагова, кислота неохлорогенова, апігенін, кемпферол, ізорамнетин; з насіння - ізорамнетин, ізорамнетин-3-О--D-глюкопіранозид, нарцисин.

Розроблено склад збору «Гепафіт-1»; супозиторіїв «Аденоуртикон»; проекти АНД на «Траву кропиви», «Корені кропиви дводомної» та «Збір «Гепафіт-1». Вивчено антиоксидантну, гепатопротекторну, жовчогінну активність збору і простатопротекторну активність супозиторіїв.

Ключові слова: кропива дводомна (Urtica dioica), кропива жалка (Urtica urens), біологічно активні речовини, «Збір «Гепафіт-1», супозиторії «Аденоуртикон», біологічна активність.

Петрищева В.О. Фармакогностическое изучение растений рода Urtica L. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2008.

Впервые проведено комплексное фармакогностическое изучение травы, листьев, корней, семян крапивы двудомной и травы крапивы жгучей. Установлено наличие свободных и связанных сахаров, аминокислот, полисахаридов, пектиновых веществ, гидроксикоричных кислот, флавоноидов, окисляемых полифенолов, сапонинов, макро- и микроэлементов.

С помощью аминокислотного анализатора определен качественный состав и количественное содержание аминокислот в траве, листьях, корнях, семенах крапивы двудомной и траве крапивы жгучей. Обнаружено 18 аминоксилот. В наибольшем количестве во всех исследуемых объектах присутствуют аспарагиновая и глутаминовая кислоты, а в корнях - лизин.

Методом атомно-абсорбционной спектроскопии определен элементный состав травы, листьев, корней, семян крапивы двудомной. Установлено наличие и определено количественное содержание 14 макро- и микроэлементов. В значительном количестве во всех изучаемых объектах накапливались кальций, калий, кремний, особенно в листьях, заготовленных после цветения.

Спектральными, титриметрическими и гравиметрическим методами анализа определено количественное содержание полисахаридов, пектиновых веществ, органических и гидроксикоричных кислот, флавоноидов, окисляемых полифенолов, стероидных соединений. Определен фракционный состав полисахаридов из изучаемых видов сырья: водорастворимые полисахариды, пектиновые вещества, гемицеллюлоза.

Из травы, листьев, корней, семян крапивы двудомной и травы крапивы жгучей получены липофильные экстракты, определен их качественный состав методами тонкослойной хроматографии и трехмерной флюоресцентной спектроскопии. Методом газожидкостной хроматографии установлен жирнокислотный состав липофильных фракций из исследуемого сырья. Для полученных липофильных фракций определены основные химические числовые показатели: кислотное число, число омыления, эфирное число, йодное число, а также содержание хлорофиллов и каротиноидов.

Из травы, листьев, корней, семян крапивы двудомной и травы крапивы ж...