Порушення і корекція реологічних властивостей крові в гострий період опікової хвороби
Аналіз стану реологічних властивостей крові, показників ендогенної інтоксикації під впливом застосування апротиніну і пентоксифіліну під час операції та після неї. Методика лікування важкообпечених хворих. Інтенсивна терапія у периопераційний період.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2014 |
| Размер файла | 192,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА
УДК: 616-001-071-089, 616.15, 612.1, 612.11
ПОРУШЕННЯ І КОРЕКЦІЯ РЕОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ В ГОСТРИЙ ПЕРІОД ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ
14.01.30 - Анестезіологія та інтенсивна терапія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Козловський Юрій Казимирович
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Міщук Іван Ілліч, Вінницький національний медичний університет МОЗ України,завідувач курсу анестезіології та інтенсивної терапії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професорЗубков Віктор Іванович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії доктор медичних наук, професор Чепкий Леонард Петрович,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії
Захист відбудеться “25” квітня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “ 21 ” березня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Т.Г. Романенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Термічні враження представляють серйозну медичну, соціальну і економічну проблему. В середньому на Україні щорічно реєструється на 10 тис. населення 13,3 випадків первинної госпіталізації з приводу опіків, тривалість лікування становить 16,8 днів (Г.П. Козинець, 2006). Важкі опіки приводять до глибоких порушень внутрішнього середовища організму і функцій життєво важливих органів. Прогресуючи ці порушення стають небезпечними для життя, визиваючи загибель хворих від інтоксикації і інфекційних ускладнень. Летальність при опіках залишається високою і коливається в межах 4,5 % (Г.П. Козинець, 2006). Із них до 60 % хворих гине в стадії шоку і гострої опікової токсемії .
Важливою ланкою в розвитку поліорганної недостатності і загибелі хворих є, посилення ендогенної інтоксикації, порушення реологічних властивостей крові, зміни властивостей клітинних мембран. Гемореологічні порушення у хворих з опіками виникають під час опікового шоку і зберігаються в період токсемії (М.Г. Григорьев, Г.Я. Левин,1983).
Консервативне ведення важкоопечених не дає достатньо задовільних результатів, зберігає високу летальність. Це спонукало комбустіологів до ширшого використання нового принципу лікування опечених - ранньої некректомії з подальшим закриттям опікової рани ліофілізованими ксенодермотрансплантатами, аутодермотрансплантатами (В.С. Савин, І.С. Кулянда,1998).
Застосування нових методик раннього хірургічного лікування зменшує біль у потерпілих, втрату води, білків і електролітів, покращує загоєння ран, зменшує частоту гнійно-септичних ускладнень на 45-50 %, скорочує терміни лікування на 16-18 діб, зменшує смертність на 30 %. Активна хірургічна тактика призводить до більш швидкого і значного відновлення гомеостазу, показників транспорту кисню, зниженню інтоксикації і загальної запальної реакції, нормалізації метаболізму (Алексеев А.А, 1998, Taran V., Bigunjak V., Savtchin V., 2000).
Разом з тим залишається практично не вивченим питання впливу ранньої некректомії на реологічні властивості крові у важкообпечених, застосування фармакологічних препаратів з метою захисту еритроцитних мембран під час оперативного втручання і в післяопераційний період. Це і стало підставою для проведення даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами. З метою розробки моделі оцінки мікроциркуляції легеневих ускладнень при хірургічних захворюваннях органів грудної і черевної порожнини проведено дослідження змін та корекція реологічних показників у важкообпечених в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова “Розробка і удосконалення сучасних методів діагностики, профілактики і лікування легеневих ускладнень при хірургічних захворюваннях органів грудної і черевної порожнини” (№ держреєстрації: 0105V004080).
Мета дослідження полягає в поліпшені результатів лікування важкообпечених хворих, шляхом удосконалення методів діагностики порушень реології крові та розробки комплексної програми інтенсивної терапії в периопераційний період.
Завдання дослідження. Виходячи з мети, були поставлені наступні завдання:
1. Встановити характер впливу ранньої некректомії на реологічні властивості крові при важкій термічній травмі.
2. Визначити роль клітинних та плазмових компонентів в змінах в'язкості крові.
3. Встановити вплив апротиніну на клінічні показники, реологічні властивості крові, показники мікров'язкості і ендогенної інтоксикації під час операції та в післяопераційний період при важкій термічній травмі.
4. Встановити вплив пентоксифіліну на клінічні показники, реологічні властивості крові, показники мікров'язкості і ендогенної інтоксикації під час операції та в післяопераційний період при важкій термічній травмі.
5. На основі отриманих результатів дослідження, розробити патогенетичну комплексну програму інтенсивної терапії з метою корекції гемореологічних порушень під час операції та в післяопераційний період при важкій термічній травмі.
6. Провести порівняльний аналіз результатів лікування важкообпечених хворих основної групи (рання некректомія з корекцією гемореологічних порушень) і контрольної групи (рання некректомія з традиційним методом лікування).
Об'єкт дослідження - важкообпечені хворі.
Предмет дослідження - Стан реологічних властивостей крові, показників ендогенної інтоксикації під впливом застосування апротиніну і пентоксифіліну під час операції та в післяопераційному періоді.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено вплив раннього оперативного лікування опікової рани на реологічні властивості крові .
Визначена роль клітинного та плазматичного компонентів реологічних властивостей крові та ендогенної інтоксикації на показники в'язкості крові в периопераційний період опікової травми при важкій опіковій травмі.
Вперше встановлено протективний вплив апротиніну та пентоксифіліну на еритроцитні мембрани під час оперативного втручання і в післяопераційний період при важкій опіковій травмі.
Вперше розроблена патогенетична схема корекції гемореологічних порушень під час ранньої некректомії і в післяопераційний період.
Вдосконалено пристрій для лабораторної діагностики реологічних властивостей крові. Новизну підтверджено Деклараційним патентом України на винахід: № 53163 А від 15.01.2003 р. “Низькоградієнтний ротаційний віскозиметр”
Практичне значення одержаних результатів:
Встановлені закономірності порушення реологічних властивостей крові та показників ендогенної інтоксикації в периопераційний період важкої опікової травми.
Визначений вплив апротиніну, пентоксифіліну та їх поєднання на клітинний фактор в'язкості крові в периопераційний період.
Вивчено і доведено переваги поєднаного застосування апротиніну та пентоксифіліну в периопераційний період важкої опікової травми, які рекомендовано для практичного використання. Що дозволило скоротити тривалість лікування хворих. Результати роботи впроваджено в практику блоку інтенсивної терапії опікового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, визначено мету і завдання дослідження, обліку, аналізу даних. Проведено аналіз перебігу та результатів лікування 114 важкообпечених хворих. Дисертантом, разом з науковим керівником - проф. І.І. Міщуком і проф. А.І. Тріщинським, розроблені принципи конструкції і сам пристрій для дослідження в'язкості крові на малих швидкостях зрушення. Самостійно проведено збір матеріалу, у 50 % досліджуваних хворих анестезіологічне забезпечення оперативних втручань, організовано лабораторне дослідження реологічних властивостей крові. Обстеження, встановлення діагнозу та лікування хворих проводили спільно з лікарями блоку інтенсивної терапії опікового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні. Під час дослідження реологічних властивостей крові використані розроблені професором І.І. Міщуком методики визначення в'язкості крові на 7-ми параметрах швидкостей зрушення, діелектрометрії, визначення агрегаційної активності еритроцитів. Автором проведено статистичну обробку отриманих результатів, сформульовано основні положення та висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи оприлюднено автором на наукових форумах: IV Національному конгресі Асоціації анестезіологів України (Донецьк, 2004), конференції асоціації анестезіологів Вінницької області (Вінниця, 2004), науково-практичній конференції (Одеса, 2005), науково-практичній конференції “Досягнення сучасної анестезіології та інтенсивної терапії” (Вінниця, 2006). Матеріали кандидатської дисертації були заслухані і затверджені на засіданні Проблемної комісії АМА та МОЗ України “Анестезіологія та інтенсивна терапія” 23 грудня 2005 року.
Офіційна апробація дисертаційної роботи (попередній захист) відбулась 15 червня 2007 року на спільному засіданні кафедр госпітальної хірургії з курсом анестезіології, загальної хірургії, факультетської хірургії, хірургії медичного факультету № 2, травматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 8 друкованих працях та одному Деклараційному патенті України на винахід. З зазначених публікацій 8 надруковано у виданнях, внесених до переліку Вищої Атестаційної комісії України. Три публікації одноосібні та 5 у співавторстві.
Отримано позитивне рішення щодо заявки на Деклараційний патент України на винахід: № 53163 А від 15.01.2003 р. “Низькоградієнтний ротаційний віскозиметр”.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 20 таблицями, 2 рисунками. Робота складається зі вступу, 5 розділів (огляд літератури, матеріали і методи дослідження, 3 розділів власних досліджень), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Бібліографічний список літератури включає 265 найменувань, з яких 173 вітчизняних і 92 іноземних джерел.
важкообпечений апротинін інтоксикація реологічний
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали та методи дослідження. Робота ґрунтується на проведених нами дослідженнях і лікуванні 114 хворих з важкими опіками, яким в лікуванні застосовувалась рання некректомія з закриттям опікової рани та 25 донорів, з 1999 по 2006 рік. Причиною опікової травми було враження відкритим полум'ям або окропом. Для визначення важкості враження, застосовували індекс тяжкості ушкодження (ІТУ), який враховує відомості про площу і глибину опіків. Формування груп та вибір методів корекції гемореології проводили на основі завдання даного наукового дослідження, даних про клінічну ефективність методу терапії. Обстеження та корекція реологічних властивостей крові проводили в комплексі лікування до операції, та на 1, 2, 3, 5, 10, добу післяопераційного періоду.
Розподіл клінічного матеріалу по групах провели наступним чином:
Першу (контрольну) групу склали 25 здорових донорів Вінницької обласної станції переливання крові. В інші чотири групи ввійшли 114 хворих віком з 18 до 52 років включно, ІТУ яких знаходився в межах 61-90 од. - важкий опіковий шок. Хворі були розділені на групи в залежності від методів корекції гемореології. При формуванні груп в дослідження не включали пацієнтів з декомпенсацією серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем та гострим запальним процесом. Однаковими були також методики проведення анестезії, інтраопераційного та післяопераційного лікування.
Другу групу склали 30 хворих з важким опіковим шоком ІТУ 61-90 од, яким проводили ранню некректомію з закриттям рани ліофілізованими ксенодермотрансплантатами, аутодермотрансплантатами, або їх комбінацію з традиційним лікуванням хворих під час і після оперативного втручання. Група з загальноприйнятою традиційною методикою лікування.
В третю групу відібрано 29 хворих з важким опіковим шоком ІТУ 61-90 од, яким проводили ранню некректомію, інфузійна та фармакотеріпія аналогічна лікуванню хворих 2-ї групи. Додатково, з метою корекції гемореології, хворим 3-ї групи під час і після оперативного втручання застосовували апротинін в дозі - 500 од./кг.маси в/в крапельно на 200 мл фізіологічного розчину протягом доби.
Четверту групу склали 27 хворих з важким опіковим шоком ІТУ 61-90 од, яким проводили ранню некректомію, інфузійна та фармакотеріпія аналогічна лікуванню хворих 2-ї групи. Додатково, з метою корекції гемореології, під час і після оперативного втручання хворим цієї групи застосовували пентоксифілін в дозі - 5 мг/кг/добу в/в крапельно на 200 мл фізіологічного розчину.
П'яту групу склали 28 хворих з важким опіковим шоком ІТУ 61-90 од, яким проводили ранню некректомію, інфузійна та фармакотеріпія аналогічна лікуванню хворих 2-ї групи. Додатково, з метою корекції гемореології, хворим цієї групи застосовували поєднано апротинін і пентоксифілін, методика застосування якої вироблена з врахуванням клініко-лабораторних даних хворих 3-ї та 4-ї груп.
Крім методів, які рутинно використовуються в практиці, аналізували клінічні показники (оцінка больового синдрому, середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота дихання, температура тіла, тривалість стаціонарного лікування). При аналізі порушень реологічних властивостей крові та ефективності їх корекції враховували показники загального аналізу крові (гематокрит, гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, швидкість зсідання еритроцитів), загального білку крові, фібриногену, протромбінового індексу, концентрації електролітів, сечовини. Для загальної характеристики реологічних властивостей крові використовувалися показники в'язкості крові на восьми параметрах швидкостей зрушення, які характеризували стан циркуляції крові на рівні великих судин, судин середньої величини та мікроциркуляції. Роль клітинного компоненту дисперсної фази крові в структурі реологічних порушень оцінювали по величині дзета-потенціалу (ДПЕ) та деформіруємості еритроцитів (ДФЕ). Враховуючи багатофакторність оцінки плазматичного компоненту гемореологічних порушень, для сумарної оцінки застосовували показник агрегаційної активності еритроцитів (ААЕ), виведений на основі диференціалу вільно і примусово упакованої твердої фази крові при врахуванні електричних властивостей цільної крові та визначення діелектричної проникливості крові. З метою дослідження рівня ендогенної інтоксикації визначали молекули середньої маси, малоновий діальдегід, сорбційну можливість еритроцитів.
Вплив ранньої некректомії на гемореологічні показники у важкообпечених з традиційним лікуванням. У хворих до операції відзначали достовірне підвищення в'язкості крові на рівні судин великого діаметру, судин середнього діаметру і на рівні судин малого діаметру. З першої по третю добу післяопераційного періоду відзначається зниження показників в'язкості крові на рівні судин великого діаметру і судин середнього діаметру та продовження зростання в'язкості крові на рівні судин мікроциркуляції. Так на 3-тю добу післяопераційного періоду на рівні судин мікроциркуляції du/dx = (15,21,3) с-1, (7,00,6) с-1, (1,600,13) с-1 відзначається максимальне зростання в'язкості крові, яка відповідно становить (8,100,72)10-3Пас, (10,81,1)10-3Пас, (23,22,3)10-3 Пас. З 5-ї по 10-ту добу післяопераційного періоду на рівні судин великого і середнього діаметру зберігалася нормалізація в'язкості крові по відношенню до контролю, на рівні судин мікроциркуляції відмічається динамічне зниження в'язкості крові, але залишалася вищою ніж в контрольній групі. Зниження показників в'язкості крові на рівні судин великого діаметру в перші 3 доби післяопераційного періоду обумовлене синергізмом впливу гемодилюції за рахунок скорегованої периопераційної крововтрати та проведеної інфузійної терапії, що підтверджується динамікою показників концентрації еритроцитів, загального білку, фібріногену при збереженні фізіологічними показників гемодинаміки. При аналізі клітинних показників перед операцією спостерігали достовірне зниження Дзета-потенціалу еритроцитів до (13,20,8)10-3 В в порівнянні з контрольною групою, на 1-шу добу післяопераційного періоду показник продовжував зменшуватись до (12,60,8)10-3 В, на 2-гу добу післяопераційного періоду показник становив (12,31,1)10-3 В, на 3-ту добу післяопераційного періоду Дзета-потенціал еритроцитів був найменшим - (11,81,4)10-3 В, в подальшому відмічалося збільшення Дз-потенціалу до (12,41,3)10-3 В на 5 добу, а на 10 добу показник становив (14,51,5)10-3 В і залишався достовірно меншим ніж в контрольній групі.
Деформіруємість еритроцитів перед операцією достовірно менша ніж в контрольній групі - (73,85,8) %, в післяопераційний період продовжувала знижуватись і становила на 1-шу добу (72,13,1) %, на 2-гу добу (71,73,6) %, на 3-тю добу була найменшою - (70,93,9) %, на 5-ту добу відбувався ріст показника до (74,94,1) %, на 10 добу показник становив (81,33,9) % і залишався достовірно меншим ніж в контрольній групі. Плазматичні показники мікрореології діелектрична проникність (ДП) і агрегаційна активність еритроцитів (ААЕ) не мали чіткої динаміки погіршення до 3-ї доби післяопераційного періоду.
У важкообпечених 2-ї групи збереження та ріст показників інтоксикації (лейкоцитоз, температурна реакція, молекули середньої маси, сорбційна можливість еритроцитів, малоновий диальдегід) до 2-ї-3-ї доби корелює з ростом в'язкості крові на рівні мікроциркуляції (du/dx = 15,21,3 с-1, 7,00,6 с-1, 1,60,13 с-1) та ростом до 3-ї доби клітинних факторів мікров'язкості (ДПЕ та ДФЕ). Що свідчить про ведучу роль клітинних механізмів в погіршені в'язкості крові до 3-ї доби післяопераційного періоду і потребує додаткового впливу на ці механізми.
Аналіз впливу ранньої некректомії на показники у важкообпечених при застосуванні апротиніну з метою корекції реологічних властивостей крові. З метою захисту еритроцитів від впливу протеолітичних ферментів і попередження розвитку ССЗВ, в 3-й групі важкообпечених ми застосували апротинін в дозі 500 од/кг/добу в день операції і в наступні 10 днів післяопераційного періоду. У хворих достовірно зменшується ЧСС в першу добу післяопераційного періоду в порівнянні з 2-ю групою, не значно зменшуються на 1-шу добу ВАШ-болю, ЧД, температура тіла, тривалість стаціонарного лікування становила - 28,32,8 діб, що на 3,9 доби менше ніж в 2-й групі. Додаткове використання апротиніну в інтенсивній терапії післяопераційного періоду важкообпечених для покращення в'язкості крові на відрізках мікроциркуляції (мал. 1) достовірно ефективне лише в 1-у добу післяопераційного періоду.
Застосування апротиніну у вказаній дозі в післяопераційному періоді не погіршує показники в'язкості крові на рівні судин великого і середнього діаметру. Зниження в'язкості крові на відрізках судин малого діаметру в першу добу, реалізується за рахунок клітинних факторів мікрореології: достовірне покращення деформації на 1-шу добу післяопераційного періоду коли показник становив (81,93,2) % В і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів, який становив на 1-шу добу (15,30,9)10-3. Порівнюючи показники деформації і Дзета-потенціалу еритроцитів з відповідними показниками 2-ї групи, відмічається достовірне збільшення їх в 1-шу добу післяопераційного періоду, в наступні дні суттєвої різниці встановлено не було. Діелектрична проникливість і агрегаційна активність еритроцитів (плазматичні фактори в'язкості крові) в 3-й і 2-й групах значно не відрізнялись між собою, що виключає можливість їх впливу на ефект покращення в'язкості на рівні мікроциркуляції в 1-й день післяопераційного періоду при застосуванні апротиніну.
Недостатній ефект впливу апротиніну на показники в'язкості суспензійної фази крові в 2-у - 5-у добу післяопераційного періоду і відсутність впливу після 5-ї доби вимагало включення в схему лікування післяопераційного періоду інших препаратів, які впливають на показники в'язкості крові через клітинний фактор мікрореології.
(10 -3 Пас)
Рис. 1. Порівняльна характеристика динаміки показників в'язкості крові (при du/dx=1,6 0,13с -1) у важкообпечених 2-ї та 3-ї груп.
Аналіз впливу ранньої некректомії на показники у важкообпечених при застосуванні пентоксифіліну з метою корекції реологічних властивостей крові. В 4-й групі важкообпечених ми використали пентоксифілін в дозі 5 мг/кг/добу в день операції і в наступні 10 днів післяопераційного періоду.
Обстежено 27 осіб з даної групи, із них 19 чоловіка і 8 жінок в віці 18-50 років включно, середній вік в групі - 35,8 років. Індекс тяжкості враження становив 61-90 од. У хворих відмічено, що ЧСС і температура тіла на 5-ту добу значно не відрізняється від контролю; тривалість стаціонарного лікування - 27,62,9 діб, що на 4,6 днів менше ніж в 2-й групі. В лабораторних показниках суттєвої відмінності між 4-ю і 2-ю групами встановлено не було.
Застосування пентоксифіліну у важкообпечених 4-ї групи хворих достовірно позитивно впливає на зниження в'язкості крові на відрізках судин малого діаметру вже на 3-тю, 5-ту, 10 добу (мал. 2).
(10 -3 Пас)
Рис. 2. Порівняльна характеристика динаміки показників в'язкості крові (при du/dx=1,6 0,13с-1) у важкообпечених 2-ї та 4-ї груп.
Зниження в'язкості крові на відрізках судин малого діаметру, реалізується за рахунок клітинних факторів мікрореології: достовірне покращення деформації і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів в пізні терміни післяопераційного періоду. Так спостерігалося достовірне зростання Дзета-потенціалу і деформіруємості еритроцитів на 3-тю добу післяопераційного періоду відповідно до (15,50,9)10-3 В і (83,03,8) %, на 5 добу до (15,90,9)10-3 В і (87,13,6) %, а на 10 добу показники становили (16,81,3)10-3 В і (93,64,7) % та значно не відрізнялися від контрольної групи. Плазматичні фактори в'язкості крові (діелектрична проникливість і агрегаційна активність еритроцитів) та показники ендогенної інтоксикації (сорбційна сила еритроцитів і кількість малонового діальдегіду) динамічно знижувались до 10-ї доби і значно не відрізнялись в динаміці від показників хворих 2-ї групи, що виключає їх вплив на раннє покращення в'язкості на відрізках мікроциркуляції вже на 3-ю, 5-у добу.
Аналіз впливу ранньої некректомії на показники у важкообпечених при поєднаному застосуванні апротиніну і пентоксифіліну з метою корекції реологічних властивостей крові. Враховуючи позитивний вплив апротиніну на 1-шу добу, а пентоксифіліну в 3-ю і 5-у добу післяопераційного періоду на в'язкість крові на рівні мікроциркуляції через поліпшення мікрореологічних властивостей еритроцитів, в 5-й групі хворих ми використали поєднане застосування цих препаратів. Застосування апротиніну в день операції і в першу добу післяопераційного періоду в дозі - 500 од/кг/добу і пентоксифіліну в наступні 9 діб післяопераційного періоду в дозі - 5 мг/кг/добу у важкообпечених хворих призводило до: зниження в'язкості крові на відрізках судин малого діаметру з першої по 10-ту добу (мал. 3).
(10 -3 Пас)
Рис. 3. Порівняльна характеристика динаміки показників в'язкості крові (при du/dx=1,6 0,13с-1) у важкообпечених 2-ї та 5-ї груп.
З клінічних показників достовірно зменшувалось відчуття болю на 3-тю добу післяопераційного періоду, відмічалось зниження ЧСС на 1-у, 2-у, 3-ю добу післяопераційного періоду; ЧСС і температура тіла на 5-10-ту добу суттєво не відрізняється від контролю. Тривалість стаціонарного лікування становила 26,12,1 діб, що достовірно менше ніж в 2-й групі. В лабораторних показниках відмічається швидше відновлення кількості гемоглобіну в післяопераційному періоді, яка вже на 10 добу достовірно не відрізнялася від контрольної.
Зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметру, реалізується за рахунок клітинних факторів мікрореології: достовірне покращення деформації і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів.
Так Дзета-потенціал еритроцитів на 1-шу добу післяопераційного періоду зріс до (15,60,9)10-3 В, на 2-гу добу післяопераційного періоду показник становив (15,30,8)10-3 В, на 3-тю добу післяопераційного періоду Дзета-потенціал еритроцитів був на рівні - (15,60,9)10-3 В, на 5 добу до (16,21,1)10-3 В, коли зникає суттєва відмінність від контролю, а на 10 добу показник становив (17,11,4)10-3 В.
Здатність еритроцитів до деформації перед операцією достовірно менша ніж в контрольній групі - (73,44,7) %, На 1-шу добу післяопераційного періоду показник зріс до (83,93,6) %, на 2-гу добу деформіруємість еритроцитів становила (82,43,6) %, на 3-тю добу на рівні - (83,13,7) %, на 5-ту добу показник зростав до (90,24,3) % і не мав суттєвої відмінності від контролю, на 10 добу показник становив (94,34,7) %. Порівнюючи дані показники Дзета-потенціалу і деформіруємості еритроцитів з показниками 2-ї групи, відмічається достовірне збільшення деформіруємості еритроцитів на протязі всього післяопераційного періоду. Серед плазмових показників, в післяопераційний період відмічається зниження діелектричної проникності на протязі перших 2-х діб і становила (44038) ум.од. на 1-шу добу, (43743) ум.од. на 2-гу добу, на 3-тю добу показник дещо зростав до (44846) ум.од. На 5-ту добу діелектрична проникність зростала до (45954) ум.од., але залишалась достовірно меншою ніж в контрольній групі. На 10-ту добу показник становив (47448) ум.од. і значно не відрізнявся від контролю. Агрегаційна активність еритроцитів на 1-шу добу після операції становила (54,61,2) %, на 2-гу добу показник зріс до (54,22,8) %, на 3-тю добу ААЕ була - (52,82,1) %. На 5-ту добу ААЕ динамічно знижувалась до (51,91,7) %, але залишалась достовірно більшою ніж в контрольній групі, на 10-ту добу показник становив (50,81,8) % і значно не відрізнявся від контрольних. Порівнюючи дані показники діелектричної проникності і агрегаційної активності еритроцитів з показниками 2-ї групи, на протязі всього терміну дослідження суттєвої відмінності встановлено не було. Таким чином не встановлено кореляційної залежності між динамікою змін плазматичних показників мікрореології (ДП і ААЕ) та зниженням в'язкості крові на відрізках мікроциркуляції при поєднаному застосуванні апротиніну з пентоксифіліном.
Зміни показників ендогенної інтоксикації в даній групі до оперативного втручання були достовірно вищими ніж в контрольній групі і відповідно становили МСМ - (0,3510,047) од. оп. щ, СМЕ - (42,81,8) %, МДА (19,72,8) мкМ/л. На 1-шу добу після операції показники зростали, так рівень МСМ становив (0,3630,052) од. оп. щ., СМЕ була (43,52,1) %, рівень МДА (21,13,2) мкМ/л. На 2-гу добу після операції ендогенна інтоксикація наростала, МСМ становили (0,3720,053) од.оп.щ., СМЕ була (43,42,4) %, кількість МДА (20,83,4) мкМ/л. На 3-тю добу після операції рівень МСМ знижувався до (0,3420,049)од.оп.щ., СМЕ знижувавалася до (42,92,1) %, кількість МДА знижувавалася до (20,33,5) мкМ/л. На 5-ту добу післяопераційного періоду показники продовжували знижуватись, так рівень МСМ становив (0,2670,023) од. оп. щ., СМЕ була (42,62,0) %, кількість МДА (16,52,9) мкМ/л. На 10-ту добу відмічено зниження показників ендогенної інтоксикації до рівня контрольних: МСМ (0,2610,024) од. оп. щ., СМЕ - (40,81,8) %, МДА - (13,42,2) мкМ/л.
ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота містить новий напрямок розв'язання наукової проблеми інтенсивної терапії важкообпечених хворих в периопераційний період. Визначено роль цілеспрямованої фармакокорекції гемореологічних порушень в комплексі інтенсивної терапії. Розроблені, в залежності від мікрореологічних змін і перебігу післяопераційного періоду патогенетично обгрунтовані програми інтенсивної терапії, що дозволило поліпшити результати лікування хворих з важкими опіками.
1. У важкообпечених при застосуванні ранньої некректомії виявлено порушення реологічних властивостей крові. В перші три доби післяопераційного періоду в'язкість крові зростає на рівні судин малого діаметру (на 3-ю добу в 2,3 рази) і знижується до контролю на рівні судин великого діаметру на 2-гу добу, на рівні судин середнього діаметру на 3-ю добу.
2. Зростання в'язкості крові на рівні судин малого діаметру в післяопераційний період при важкій термічній травмі відбувається за рахунок клітинних факторів мікрогемореології. Встановлено зниження дзета-потенціалу еритроцитів на 63,8 % і погіршення деформації еритроцитів на 29,1 % в 3-ю добу післяопераційного періоду.
3. Застосування апротиніну в дозі 500 од/кг/добу в день операції і в наступні 10 днів післяопераційного періоду у важкообпечених хворих достовірно позитивно впливає на зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметру лише в першу добу на 15,9 % за рахунок клітинних факторів мікрогемореології (покращення деформації на 9,8 % і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів на 17,6 %) в порівнянні з 2-ю групою, що в кінцевому результаті сприяло поліпшенню загальноклінічних показників в 1-шу добу післяопераційного періоду: зниження ЧСС, ВАШ болю, ЧД, температури тіла. Тривалість стаціонарного лікування становила - 28,32,8 діб, що на 3,9 доби менше ніж в 2-й групі.
4. Використання пентоксифіліну в дозі 5 мг/кг/добу в день операції і в післяопераційний період у важкообпечених хворих достовірно позитивно впливає на зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметру на 24,1 % в третю, на 26,4 % в п'яту добу за рахунок клітинних факторів мікрогемореології (покращення деформації на 12,1 % в третю, на 12,2 % в п'яту добу і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів на 23,9 % в третю, на 22 % в п'яту добу) в порівнянні з 2-ю групою У хворих при застосуванні пентоксифіліну відмічено, що ЧСС і температура тіла вже на 5-ту добу післяопераційного періоду достовірно не відрізняється від контролю; тривалість стаціонарного лікування - 27,62,9 діб, що на 4,6 днів менше ніж в 2-й групі.
5. Поєднане використання апротиніну в перші дві доби периопераційного періоду в дозі - 500 од/кг/добу з пентоксифіліном з 2-ї до 10-ї доби післяопераційного періоду в дозі - 5 мг/кг/добу, у важкообпечених хворих забезпечує патогенетичний вплив на покращення в'язкості крові в середньому на 19,6 % в ділянці судин малого діаметру через клітинні фактори мікрореології (дзета-потенціал еритроцитів і деформіруємість еритроцитів).
6. Поєднане застосування апротиніну та пентоксифіліну сприяє покращенню перебігу післяопераційного періоду (зменшувалось відчуття болю в 3-ю добу на 42 % і частота серцевих скорочень з 1-ї до 3-ї доби на 9 %) та достовірному скороченню терміну стаціонарного лікування на 6,1 доби.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У важкообпечених хворих в комплексі консервативного і оперативного лікування слід виявляти і корегувати порушення реологічних властивостей крові.
2. Для дослідження в'язкості крові на малих швидкостях зрушення необхідно застосовувати низькоградієнтний ротаційний віскозиметр.
3. Для виявлення ролі клітинного фактора в генезі порушень мікроциркуляції потрібно досліджувати дзета-потенціал та деформіруємість еритроцитів.
4. Ефективною комбінацією препаратів для покращення реологічних властивостей крові, шляхом захисту еритроцитних мембран, у важкообпечених хворих під час операції і в післяопераційний період слід вважати поєднання апротиніну (в день операції і в першу добу післяопераційного періоду в дозі - 500 од/кг/добу) з пентоксифіліном в наступні 9 діб післяопераційного періоду в дозі - 5 мг/кг/добу, що рекомендовано нашим дослідженням до застосування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мищук И.И., Козловский Ю.К., Тереховский А.И., Казаков М.Ю., Нагайчук В.И. Диэлектрическая проницаемость крови и плазмы при ожоговом шоке в эксперименте // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 1-д, С. 198-200. (Здобувачем особисто проведено пошук, підбір та аналіз наукової літератури, статистично опрацьовані показники і оформлено статтю).
2. І.І. Міщук, Ю.К. Козловський, Г.В. Бевз, М.Л. Гомон, А.Б. Оссовська, Д.В. Дмитрієв. Сучасні вимоги до інфузійної терапії опікового шоку // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. - 2004. - № 2-д. - С. 355-356. (Здобувачем особисто проведено пошук, підбір та аналіз наукової літератури, статистично опрацьовані показники і оформлено статтю).
3. Козловський Ю.К. Вплив ранньої некректомії на мікрореологічні властивості крові у хворих з важкими опіками // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. - 2005. - № 3-д. - С. 30-33.
4. Козловський Ю.К. Корекція мікрореологічних властивостей крові апротиніном в периопераційний період у важко обпечених // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - № 1-д. - С. 86-87.
5. Козловський Ю.К. Застосування пентоксифіліну у важкообпечених в периопераційний період // Biomedical and biosocial anthropology. - 2007. - № 8. - С. 68-70.
6. Трещинський А.І., Міщук І.І., Козловський Ю.К. Низькоградієнтний ротаційний віскозиметр. Деклараційний патент на винахід. Україна № 53163 А від 15.01.2003.
7. І.І. Міщук, М.П. Москалюк, І.Г.Слєпова, М.Л. Гомон, Ю.К. Козловський. Екстракорпоральне очищення крові у відділені анестезіології та інтенсивної терапії. Деякі нові напрямки лікування хворих в хірургії // Клінічна хірургія. - 2003. - № 4-5. - С. 94-95.
8. М.Л. Гомон, І.І. Міщук, А.И Тереховский, Ю.К. Козловський, О.В. Куцик, М.О. Білаш, М.О. Данилов, І.О. Каспришен. Використання гіпертонічного розчину натрію хлориду для корекції волемії при спінальній анестезії // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - № 1-д. - С. 135-136.
9. І.І. Міщук, В.И.Нагайчук, Ю.К. Козловський, М.Л. Гомон, Г.В. Бевз, М.О. Білаш. Профілактика хірургічних ускладнень з ураженням органів травної системи у потерпілих з тяжкими опіками // Клінічна хірургія. - 2007. - № 2-3. - С. 134.
АНОТАЦІЯ
Козловський Ю.К. Порушення і корекція реологічних властивостей крові в гострий період опікової хвороби. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертація базується на результатах лікування 114 пацієнтів і присв'ячена питанням поліпшення результатів лікування оперованих важкообпечених хворих шляхом впливу на реологічні властивості крові. В роботі встановлено, що у важкообпечених з традиційним лікуванням після ранньої некректомії з першої по третю добу післяопераційного періоду відзначалось зниження показників в'язкості крові на рівні судин великого діаметру і судин середнього діаметру та продовження зростання в'язкості крові на рівні судин мікроциркуляції. Гіперв'язкість на рівні судин мікроциркуляції корелювала з клітинними показниками: Дзета-потенціал еритроцитів і деформіруємість еритроцитів.
Додаткове використання апротиніну в інтенсивній терапії післяопераційного періоду важкообпечених для покращення в'язкості крові на відрізках мікроциркуляції достовірно ефективне лише в 1-шу добу післяопераційного періоду, за рахунок клітинних факторів мікрореології (достовірне покращення деформації і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів).
Додаткове застосування пентоксифіліну у важкообпечених в інтенсивній терапії післяопераційного періоду достовірно позитивно впливає на зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметру вже на 3-тю, 5-ту, 10 добу, за рахунок клітинних факторів мікрореології (достовірне покращення деформації і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів).
Застосування комбінації апротиніну в день операції і в першу добу післяопераційного періоду в дозі - 500 од/кг/добу та пентоксифіліну в наступні 9 діб післяопераційного періоду в дозі - 5 мг/кг/добу у важкообпечених хворих призводило до зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметру з першої по 10-ту добу
за рахунок клітинних факторів мікрореології. З клінічних показників достовірно зменшувалось відчуття болю на 3-тю добу післяопераційного періоду, відмічалось зниження частоти серцевих скорочень на 1-у, 2-у, 3-ю добу післяопераційного періоду; частота серцевих скорочень і температура тіла на 5-10-ту добу достовірно не відрізнялася від контролю. Тривалість стаціонарного лікування становила 26,12,1 діб, що достовірно менше ніж у хворих з традиційним лікуванням.
Ключові слова: опіки, реологія крові, апротинін, пентоксифілін.
АННОТАЦИЯ
Козловский Ю.К. Нарушение и коррекция реологических свойств крови в острый период ожоговой болезни. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 - анестезиология и интенсивная терапия. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация основывается на результатах лечения 114 пациентов и посвящена вопросам улучшения результатов лечения оперированных тяжелообоженных больных путем влияния на реологические свойства крови. В работе установлено, что у тяжелообоженных больных 2-й группы (с традиционным лечением) до операции отмечали достоверное повышение вязкости крови на уровне сосудов большого диаметра, сосудов среднего диаметра и на уровне сосудов малого диаметра. С первых по третьи сутки после операции отмечается снижение показателей вязкости крови на уровне сосудов большого диаметра и сосудов среднего диаметра, продолжение увеличения вязкости крови на уровне сосудов малого диаметра.
Из клеточных микрореологических показателей перед операцией были достоверно меньшими Дзета-потенциал эритроцитов и деформируемость эритроцитов в сравнении с контрольной группой. После операции установлено динамичное снижение их до 3-х суток послеоперационного периода. В дальнейшем отмечалось увеличение Дз-потенциала на 5 сутки и на 10 сутки, но показатель оставался достоверно меньше чем в контрольной группе.
У тяжелообожженных после ранней некректомии сохранение и рост показателей интоксикации (лейкоцитоз, температурная реакция, молекулы средней массы, сорбционная возможность эритроцитов, малоновый диальдегид) до 2-х-3-х суток коррелирует с ростом вязкости крови на уровне микроциркуляции и ростом до 3-х суток клеточных факторов микровязкости (Дзета-потенциал эритроцитов и деформируемость эритроцитов). Что указывает на ведущую роль клеточных механизмов в ухудшении вязкости крови до 3-х суток послеоперацинного периода и требует дополнительного влияния на эти механизмы.
С целью защиты эритроцитов от влияния протеолитических ферментов и предупреждения развития ССВО, в 3-й группе тяжелообожженных мы использовали апротинин в дозе 500 ед/кг/сутки в день операции и в последующие 10 дней послеоперацинного периода. У больных достоверно уменьшалась частота сердечных сокращений в первые сутки послеоперацинного периода в сравнении с 2-й группой, снижены в абсолютных цифрах на 1-е сутки большинство взятых в обследование общеклинических показателей (ВАШ-боли, ЧД, температура тела) хотя отличия не значительные, продолжительность стационарного лечения составила - 27,32,8 суток, что на 4,9 суток меньше чем во 2-й группе.
Дополнительное использование апротинина в интенсивной терапии послеоперацинного периода тяжелообожженных для уменьшения вязкости крови на уровне микроциркуляции достоверно эффективное только в 1-е сутки послеоперацинного периода и не значительно до 5-х суток. Снижение вязкости крови на уровне сосудов малого диаметра в первые сутки, реализуется за счет клеточных факторов микрореологии (достоверное улучшение деформации и увеличение дзета-потенциала еритроцитов).
В 4-й группе тяжелообожженных мы использовали пентоксифилин в дозе 5 мг/кг/сутки в день операции и в последующие 10 дней послеоперацинного периода. У больных длительность стационарного лечения - 27,62,9 суток, что на 4,6 суток меньше чем во 2-й группе. Использование пентоксифилина у тяжелообожженных 4-й группы достоверно положительно влияет на снижение вязкости крови на уровне сосудов малого диаметра уже на 3-и, 5-е, 10 сутки.
Снижение вязкости крови на уровне сосудов малого диаметра в первые сутки, реализуется за счет клеточных факторов микрореологии (достоверное улучшение деформации и увеличение дзета-потенциала эритроцитов).
Учитывая положительное влияние апротинина на 1-е сутки, а пентоксифилина на 3-и и 5-е сутки послеоперацинного периода вязкости крови на уровне микроциркуляции через улучшение микрореологических свойств эритроцитов, в 5-й группе больных мы использовали объединенное применение этих препаратов в периоперационный период. Комбинация апротинина в день операции и в первые сутки послеоперацинного периода в дозе - 500 од/кг/сутки и пентоксифилина в следующие 9 суток послеоперацинного периода в дозе - 5 мг/кг/сутки у тяжелообожженных приводило к снижению вязкости крови на уровне сосудов малого диаметра с первых по 10-е сутки.
Снижение вязкости крови на уровне сосудов малого диаметра, реализуется за щет клеточных факторов микрореологии (достоверное улучшение деформации и увеличение дзета-потенциала еритроцитов).
В лабораторных показателях отмечалось более раннее восстановление количества гемоглобина в послеоперацинный период - показатель уже на 10 сутки достоверно не отличался от контрольной группы.
Из клинических показателей достоверно уменьшалось ощущение боли на 3-и сутки послеоперацинного периода, отмечалось снижение ЧСС на 1-е, 2-е, 3-и сутки послеоперацинного периода; ЧСС и температура тела на 5-10-е сутки достоверно не отличался от контрольной группы. Длительность стационарного лечения составляла 26,1 2,1 суток, что достоверно меньше чем во 2-й группе.
Таким образом объединенное применение апротинина с пентоксифилином по вышеизложенной схеме имела достоверно лучший клинико-лабораторный эффект лечения за счет снижения вязкости крови на уровне микроциркуляции путем влияния на клеточный фактор микрореологии.
Ключевые слова: ожоги, реология крови, апротинин, пентоксифилин.
SUMMARY
Kozlovskyi J.K. Disturbances and correction of rheological peculiarities of blood during critial period of burn disease. - Manuscript.
Thesis for a degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.30 -anaesthesiology and intensive therapy - National Medical Academy of Post-Diploma Education n.a. P.L. Shupyk, Department of Health of Ukraine, Kyiv, 2008.
This thesis is based on the results of treatment of 114 patients and it is dedicated to the problems of improvement of results of treatment of operated patients who have serious burns by influencing on the rheological peculiarities of blood. It is ascertained in the course of work that patients with serious burns, who had traditional treatment, had decrease of index of blood viscosity on the level of blood-vessels of big and medium diameters and continuation of increase of blood viscosity on the level of blood-vessels of microcirculation from the first till the third day of the post-operational period. Hyperviscosity of blood on the level of blood-vessels of microcirculation correlated with cellular indices: Z-potential of erythrocytes and Deformation of erythrocytes. Extra application of aprotinini by patients with serious burns of post-operational period during intensive therapy, aiming improvement of blood viscosity on the level of microcirculation, is reliably effective just on the first twenty-four hours of the post-operational period in consequence of cellular factors of microrheology (reliable improvement of deformation and increase of Z-potential of erythrocytes). Extra application of pentoxyfillini by patients having serious burns reliably positively influences on decrease of blood viscosity in the segments of the blood-vessels of small diameter on the 3-rd,5-th and 10-th day in consequence of cellular factors of microrheology. Application of combination of aprotinini on the day of operation and on the first twenty-four hours of the post-operational period (dose - 500 un/kg/per day) and pentoxyfillini on the next 9 days of the post-operational period (dose -5 mg/kg/per day) by patients having serious burns, caused decrease of blood viscosity on the level of the blood-vessels of small diameter from the 1-st till the 10-th day in consequence of cellular factors of microreology (reliable improvement of deformation and increase of Z-potential of erythrocytes).According to clinical results sensation of pain reliably decreased on the 3-rd day of the post-operational period, also it was observed a decrease of systole frequency on the 1-st,2-nd,3-rd day of the post-operational period. Systole frequency and body temperature does not reliably differ from control on the 5-th and on the 10-th day. Duration of the hospital treatment lasted 26,1±2,1 days, that is reliably less than had patients with traditional treatment.
...Подобные документы
Склад і властивості плазми крові. Хвороби крові як результат порушень регуляції кровотворення і кроворуйнування. Кількісні зміни крові, особливості і класифікація анемії. Пухлини системи крові або гемобластози. Злоякісні та доброякісні утворення крові.
реферат [26,1 K], добавлен 21.11.2009Клініко-патогенетичні аспекти СЕН з урахуванням причин виникнення. Основні порушення морфо-функціонального стану тонкої кишки. Використання способів визначення ендогенної інтоксикації, імунних порушень та електроентерографії (ЕЕНГ) в діагностиці СЕН.
автореферат [41,2 K], добавлен 12.03.2009Хронічний гломерулонефрит як найактуальніша проблема сучасної нефрології. Виснаження системи антиоксидантного захисту та активація перекисного окислення ліпідів. Концентрація мікроелементів у крові. Лікування хворих на хронічний гломерулонефрит.
автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Аналіз змін клітинного циклу кардіоміоцитів щурів в умовах інфузійної корекції опікової хвороби. Некореговане порушення клітинного циклу і недостатність його ефективної нормалізації на тлі застосування 0,9% розчину УаСІ в перші 7 діб після опіку шкіри.
статья [22,2 K], добавлен 07.02.2018Поняття травми, принципи класифікації та види пошкоджень. Дістрофія та атрофія. Поняття та чинники некрозу тканин. Хвороби системи крові, порушення обміну циркулюючої крові. Характеристика хвороб системи виділення, порушення функції та хвороби нирок.
реферат [19,3 K], добавлен 27.01.2009Клінічний аналіз крові - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров; діагностика захворювань та подальший моніторинг на фоні медикаментозної терапії. Фактори впливу на показники аналізу крові. Показання та підготовка до дослідження.
презентация [896,7 K], добавлен 10.10.2013Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Фактори ендогенної інтоксикації у хворих на менінгіт і менінгоенцефаліт. Показники антиоксидантної системи у хворих. Компоненти пластичних функцій та енергозабезпечення. Параметри нейроендокринної регуляції у хворих на менінгіт і менінгоенцефаліт.
автореферат [171,1 K], добавлен 21.03.2009Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Удосконалення комплексного хірургічного лікування хворих на гострий калькульозний холецистит ускладнений коломіхуровим інфільтратом. Порушення у хворих стану білковосинтезуючої функції печінки, гуморального імунітету, ферментів цитолізу гепатоцитів.
автореферат [41,5 K], добавлен 21.03.2009Ізосерологічна несумісність крові матері та плоду. Розподіл антигенів еритроцитів по імунологічному ризику. Продукування антитіл при першій та наступних вагітностях. Профілактика резуссенсибілізації, а також зв'язок групи крові та стану здоров’я.
курсовая работа [503,3 K], добавлен 26.03.2014Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009Характер клініко-рентгенологічного прояву пародонтиту у хворих на цукровий діабет 2 типу в залежності від тяжкості захворювання, характеристика параметрів ліпідного спектру сироватки крові. Можливість застосування показників в концентрації ІА-1В.
автореферат [56,2 K], добавлен 03.04.2009Наркотична залежність, надання першої медичної допомоги, способи лікування. Метод доктора Назаралієва, атропіношокова терапія. Замісна терапія. "Чищення крові". Загрозливі стани й невідкладна допомога. Передозування наркотиків - загроза життю наркомана.
реферат [32,1 K], добавлен 20.02.2010Характеристика основних симптомів глікемії та концентрації в крові глюкози, яка відображає обмін в організмі вуглеводів, білків і жирів. Особливості гіпоглікемічного стану, пов’язаного із різким зниженням вмісту глюкози в крові, особливо під час змагань.
реферат [782,2 K], добавлен 27.05.2010Особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу, інтенсивність синдрому пероксидації, ендогенної інтоксикації залежно від активності запального процесу, вираженості шкірних проявів. Ефективність комплексної терапії з включенням серти та форкалу.
автореферат [45,0 K], добавлен 09.04.2009Оптимізація антигіпертензивної терапії у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку на основі вивчення особливостей порушень кальцієвого гомеостазу, фібринолітичної і згортаючої систем крові. Порівняльний аналіз показників.
автореферат [32,8 K], добавлен 21.03.2009Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Підвищення ефективності діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей на основі ретроспективного експертного аналізу карт стаціонарних хворих за десятирічний період. Показання до призначення препаратів людського рекомбінантного еритропоетину.
автореферат [51,2 K], добавлен 29.03.2009
