Системні і локальні ураження кісткової тканини та суглобового апарата у хворих на ревматичні захворювання суглобів, їх прогнозування та моніторинг

У хворих на коксартроз висота РСЩ в точці максимального звуження в середньому склала 1,93±0,9 мм, у здорових осіб--4,03±0,4 мм (р<0,01). Обмежена інформативність системи Келлгрена і Лоуренса в оцінці прогресування локальних змін Ктк при коксартрозі (у 1/3-1/4 хворих - атрофічна форма хвороби [T. Conrozier et al., 1998; J. Ledingham, et al., 1992; P. Dieppe, et al., 1995] спонукала нас на пошук інших діагностичних критеріїв. Ми знайшли, що найбільш вірогідною рентгенологічною ознакою коксартрозу є висота РСЩ кульшового суглобу в точці максимального звуження ? 3 мм, яку ми не знайшли у жодної здорової особи.

Кореляційний аналіз виявив статистично значний зв'язок між висотою РСЩ в кульшовому суглобі і ВАШ болю (r = -0,82, р<0,01), індексом WOMAC (r = -0,76, р<0,01), обсягом згинання (r = 0,53, р<0,01), зовнішньої ротації (r = 0,49, р<0,01), внутрішньої ротації (r = 0,61, р<0,01) і відведення (r = 0,37, р<0,01).

Повторне рентгенологічне обстеження кульшових суглобів через 3 роки після стартового комплексного клініко-інструментального обстеження виявило зменшення середньої висоти РСЩ у хворих на коксартроз - від 1,93±0,9 мм до 1,28±1 мм, p<0,01 (загальне звуження РСЩ - 0,69±0,5 мм, швидкість звуження - 0,23±0,2 мм/рік).

Результати проспективного дослідження і ретроспективного аналізу рентгенограм тазу дозволили створити логістичну регресійну модель прогнозування прогресування локальних змін Ктк кульшових суглобів (визначали, як зниження висоти РСЩ за три роки ?0,5 мм). В цій моделі незалежними предикторами прогресування локальних змін були (1) середнє щорічне звуження РСЩ кульшового суглобу ?0,4 мм в минулому (р<0,01), (2) атрофічний тип „кісткової відповіді” (р<0,01), (3) супралатеральна міграція голівки стегнової кістки (р<0,05), (4) вік в дебюті хвороби ? 60 років (р<0,01). Створена модель дозволяє прогнозувати прогресування локальних змін Ктк кульшових суглобів при коксартрозі з імовірністю 70,52%.

Вивчення рентгенограм кистей у хворих на ОА кистей показало, що в 4% ПМС з вузликами Бушара і 8% ДМС з вузликами Гебердена на рентгенограмах кистей ознаки ОА були відсутні - навпаки, висота РСЩ була дещо більшою, ніж у на контрольних рентгенограмах осіб без скарг з боку опорно-рухового апарату і без вузликів Бушара та/або Гебердена. Ми пояснюємо цей феномен набряком суглобового хряща на ранній стадії ОА, на який вказував J.C. Buckland-Wright (1994).

Найбільш частою рентгенологічною ознакою ОА при наявності вузликів Бушара або Гебердена є зниження висоти РСЩ, інші ознаки реєстрували значно рідше - остеофітоз приблизно в 1/3 суглобів, остеосклероз - в 1/4, остеокістоз - в 10% суглобів. Ми знайшли повну дисоціацію між локальними змін Ктк в ПМС і ДМС за даними рентгенографії з клінічними проявами ОА (біль, порушення функції) та наявністю і ступенем вираженості вузликових змін.

Лише у 14,29% хворих на ОА суглобів кистей спостерігали прогресування локальних змін Ктк за Келлгреном і Лоуренсом, що підтверджує існуючі дані про повільний перебіг цієї локалізації ОА [Cicuttini F.M., 1998; Kessler S., 2000; Vignon E., 2003]. Нам не вдалось створити прогностичну модель прогресування ОА суглобів кистей, що потребує більш тривалого спостереження за хворими.

Трирічне спостереження за 48 хворими на АС продемонструвало вірогідне прогресування локальних змін Ктк лише в ККС: індекс BASRI для ККС збільшився від 2,65±0,8 до 2,92±0,8 балів (p<0,05).

Результати багатофакторного дисперсійного аналізу продмонстрували відсутність впливу будь-якого фактору, що характеризує активність запалення у хворих на АС (КХС, КЗС, КХЕ, КЗЕ, ВАШ болю, ВАШ активності, BASDAI, ШОЕ) на приріст BASRI будь-якої локалізації (р>0,05). Втім знайдено суттєву залежність приросту BASRI для кульшових суглобів від віку в дебюті хвороби (р<0,01).

Виявлено вірогідну асоціацію функціонального стану хворих на АС за BASFI з ВАШ болю (r = 0,58, p<0,01), BASRI-КС (r = 0,6, p<0,01), BASRI-ПХ (r = 0,58, p <0,01), BASRI-ШХ (r = 0,53, p<0,01), ВАШ активності хвороби (оцінка хворого) (r = 0,52, p<0,01), тестом Шобера (r = -0,51, р<0,01), ВАШ активності хвороби (оцінка лікаря) r = 0,49, р<0,01), загальним BASRI (r = 0,47, р<0,01), тестом Томайера (r = -0,46, р<0,01), BASDAI (r = 0,44, р<0,01), тривалістю хвороби (r = 0,4, р<0,01), КЗЕ (r = 0,4, р<0,01), КХС (r = 0,37, р<0,01), рівнем освіти (r = -0,35, р<0,05).

На прогресування ФНС у хворих на АС за BASFI впливали наявність периферичної форми хвороби (р<0,01), ранній дебют АС (р<0,05). Крім того, виявлено вірогідний кореляційний зв'язок між прогресуванням ФНС цих хворих за BASFI зі стартовими BASRI-КС (r = 0,47, р<0,01), BASRI-ПХ (r = 0,46, р<0,01), BASRI-ШХ (r = 0,39, р<0,01).

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу вірогідний вплив на зайнятість хворих на АС чинили форма хвороби (р<0,01), її тривалість (р<0,01), рівень освіти (р<0,05), КЗС (р<0,05), ВАШ активності за оцінкою пацієнта (р<0,05) і загальний BASRI (р<0,05).

Нам не вдалось створити моделі прогресування локальних змін Ктк суглобів і ФНС хворих на АС.

Вивчення взаємозв'язку між системними і локальними змінами Ктк у хворих на РА показало, що при рРА відбуваються найбільш інтенсивні системні і локальні (рарефікація і деструкція) зміни. В перший рік дослідження мало місце вірогідне збільшення кісткової деструкції за Ларсеном (р<0,01) і зменшення системної МЩК (р<0,01). В наступні два роки, а також у хворих на рсРА і пРА спостерігали поступове прогресування локальних деструкції і рарефікації і системної рарефікації Ктк. У хворих на рРА з приростом індексу Ларсена <10 балів за три роки МКІ був в середньому більший, ніж у хворих з приростом індексу Ларсена ?10 балів (відповідно 0,67±0,1 од. і 0,47±0,12 од., р<0,01). Кореляційний аналіз виявив помірний зворотній зв'язок між індексом Ларсена і МКІ (r=-0,41, р<0,01). Кореляція між стартовим Z-показником з одного боку і МКІ і індексом Ларсена на початку дослідження з іншого була слабкою (відповідно r=-0,04 i r=0,07, р>0,05 ). У хворих на рсРА і пРА на всіх етапах дослідження ми спостерігали вірогідний зворотній кореляційний зв'язок між ІЛ і МКІ, ІЛ і Z-показником, а також прямий зв'язок між МКІ і Z-показником.

Результати багатофакторного дисперсійного аналізу демонструють суттєвий вплив стартового ІЛ на МКІ через 3 роки (р<0,05), стартового МКІ на ІЛ через 3 роки (р<0,01) при рРА. Вплив стартового Z-показника на ІЛ або МКІ через 3 роки, а також стартових ІЛ і МКІ на Z-показник через 3 роки був недостовірним (р>0,05). У хворих на рсРА на ІЛ через 3 роки суттєво впливав стартовий Z-індекс (р<0,01) і стартовий МКІ (p<0,05), на Z-індекс через 3 роки вірогідно впливав стартовий ІЛ (p<0,01), а на МКІ через 3 роки - стартовий Z-індекс (р<0,01). При пРА виявлено вірогідний вплив стартового Z-показника на індекс Ларсена через 3 роки (р-0,004) і МКІ через 3 роки (р-0,007), стартового індексу Ларсена на Z-показник через 3 роки (р-0,005) і стартового МКІ на індекс Ларсена через 3 роки (р-0,032).

Отримані результати підтверджують нещодавно опубліковані експериментальні свідчення про існування загальних механізмів системних і локальних змін Ктк при РА [Gravellese E.M. et al., 2000; Takayanagi H. et al., 2000].

Трирічний моніторинг системних змін Ктк у хворих на РА з використанням Узд показав, що незважаючи на суттєве покращання клінічних і лабораторних показників на тлі симптоматичної і базисної терапії у хворих на РА будь якої тривалості мало місце зменшення МЩК, причому найбільш інтенсивна втрата мінерального компонента відбувалась в групі хворих на рРА на першому році спостереження (p<0,01). Вивчення впливу різних чинників на прогресування системних змін Ктк при РА дозволило нам створити прогностичну модель для раннього РА, в котрій залежною змінною ми обрали рівень Z-показника через 3 роки ? -1. Покрокове вилучення статистично незначних прогностичних факторів дозволило нам отримати прогностичну модель, що складалась з наступних предикторів: кількість уражених великих суглобів ? 3 в дебюті хвороби (р<0,05), вік в дебюті хвороби ? 44 роки (р<0,05), жіноча стать (р<0,05). Отримана модель дозволяє прогнозувати втрату мінерального компоненту Ктк у хворих на рРА за даними Узд з імовірністю 55,67%.

Рис. 1. Прогресування системних і локальних змін Ктк у хворих на рРА.

При ОА порушення Ктк у виді остеопеній різного ступеня вираженості чи ОП спостерігалися в 59,7% осіб, остеопенії склали 41,6%, ОП - 18,1%. Хворі з залученням у процес багатьох суглобів (поліостеоартроз) мали вірогідно більш низьку МЩК. Показники МЩК-Z склали в групі хворих з поліостеоартрозом і моно- або олігоартрозами у губчастій речовині Ктк: -1,39±0,22 і -0,15±0,29 (p<0,01), a у компактному: -1,13±0,47 і +0,12±0,52, відповідно. Слід зазначити, що в 76,7% хворих з моно- або олігоартрозами МЩК була значно вище вікової норми. Отже, в останньої групи пацієнтів ОА має протективну дію у відношенні втрати кісткової маси. Найбільш низькі денситометричні показники (МЩК-Z) характерні для пацієнтів з ОА, що хворіють від 6 до 10 років (-0,33±1,09). У групі хворих із тривалістю ОА 1-5 років і >10 років кісткова маса трохи вище (0,02±1,85 і 0,42±1,9, відповідно), хоча в цілому по групі не досягає показників осіб того ж віку без патології з боку опорно-рухового апарату, а також хворих на ОА, що хворіють менше 1 року (0,50±1,07). Інтерес представляє тенденція до наростання МЩК у хворих ОА після 10 років захворювання. Ми припускаємо, що це обумовлено розвитком компенсаторних процесів у Ктк, що знижують її метаболізм і сповільнюють швидкість утрати нею мінерального компонента.

При первинному денситометричному дослідженні хворих на АС виявлене статистично достовірне зниження МЩК у цілому по групі в порівнянні з нормою (Z-показник у середньому по групі -1,08±0,67, p<0,05). Остеопенічний синдром виявлявся в 85% пацієнтів із тривалістю захворювання 1-5 років і тільки в 15% хворіючих <1 року. Становить інтерес тенденція до підвищення МЩК у ділянках виміру з перевагою компактної речовини Ктк, характерна переважно для пацієнтів з більшою тривалістю захворювання (>10 років), вираженими рентгенологічними змінами в ККС, хребті з наявністю синдесмофітів і значною ФНС (рентгенологічні стадії III-IV). Можна припустити, що це явище обумовлене розвитком у довго хворіючих на АС пацієнтів вторинної аксіальної, ектопічної кальцифікації та оссифікації, що підтверджується даними, отриманими нами при аналізі частоти патологічних переломів у хворих на АС. 11 з 62 (17,7%) обстежених пацієнтів мали один або більш переломів хребців, підтверджених рентгенологічно, причому вони не відрізнялися вірогідно за віком і ВАШ болю від хворих АС без переломів, але мали значно більшу тривалість захворювання (12,4 і 9,3 роки, відповідно, p<0,05). Таким чином, ОП і переломи кісток є досить частими, але погано діагностуємими ускладненнями АС, що погоджується з даними, отриманими V.Andre et al. (1999) і D.Mitra et al. (2000). Предикторами прогресування остеопенічного синдрому в хворих на АС були: тривале підвищення ШОЕ (відносний ризик 3,7/рік для персистуючих рівнів ШОЕ (30 мм/год.), тривалість захворювання до початку активної терапії, у тому числі і з застосуванням базисних засобів терапії (відносний ризик 1,5/рік при тривалості нелікованого АС 3-6 міс). Швидкість втрат Ктк мінерального компоненту найбільша в пацієнтів із залученням у процес периферичних суглобів (-12% у рік у губчастій речовині і -7,5% - компактній), тоді як при переважно аксіальному ураженні (центральна форма) ці показники складають, відповідно, -6% і +0,8%.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів дослідження і досягнуто нове вирішення наукової проблеми ревматології, а саме - на основі вивчення локальних і системних змін кісткової тканини і функціональної недостатності хворих на РЗС і закономірностей їх прогресування створені моделі прогнозу несприятливого перебігу РЗС, розроблені методи ранньої діагностики і визначені темпи прогресування локальних і системних змін кісткової тканини і функціональної недостатності у хворих на РЗС, що сприяє своєчасному призначенню адекватної патогенетичної терапії і збереженню функціональної активності пацієнтів з РЗС.

Перебіг РА характеризується невпинним прогресуванням локальних деструктивних змін Ктк за даними рентгенографії, причому найбільші зміни відбуваються саме на ранній стадії - за 1 рік спостереження вони збільшились на 4,08% (р<0,01), в наступному - на 1,74-1,91%/рік (р>0,05) від максимально можливого ураження. Темпи кісткової деструкції в дрібних і великих суглобах при РА різнонаправлені: в дрібних суглобах кистей і стоп темпи деструкції зменшуються з перебігом хвороби, тоді як в колінних суглобах--збільшуються. Встановлено, що локальні деструктивні зміни Ктк суглобів при РА відбуваються за трьома основними типами: І тип (швидкий), ІІ тип (повільний), і ІІІ тип (невизначений).

Згідно створених прогностичних моделей при рРА незалежними предикторами прогресування локальних деструктивних змін Ктк є наявність ерозій на рентгенограмі в ранній стадії (до 2 років) РА, жіноча стать, титр РФ ? 1:40, артрит 3 та більше великих суглобів, початок базисної терапії через >12 міс. після появи перших ознак артриту. При рсРА незалежними предикторами локальних деструктивних змін Ктк суглобів є початковий ІЛ >25, і РФ ? 1:80 (дані статистично достовірні). Незалежними предикторами розвитку системних змін Ктк при рРА є кількість уражених великих суглобів ?3 в дебюті хвороби, вік в дебюті хвороби ?44 роки, жіноча стать (дані статистично вірогідні).

При рРА функціональний стан хворих визначається активністю процесу і не залежить від ступеню локальних деструктивних змін Ктк, тоді як при рсРА та пРА--залежить як від ступеню активності, так і від ступеню кісткової деструкції. Деструктивні зміни в великих суглобах за даними рентгенографії мають більший вплив на функціональну недостатність суглобів хворих на РА, ніж ступінь кісткової деструкції в дрібних суглобах.

Згідно створених прогностичних моделей при рРА незалежними предикторами ФНС є HAQ?1 в дебюті РА, титр РФ?1:80, артрит ?3 великих суглобів. При рсРА незалежними предикторами функціональної недостатності хворих є титр РФ?1:80, ураження ?4 великих суглобів, початковий індекс HAQ?1,35. У хворих на рРА незалежними предикторами індукування клінічної ремісії є індекс HAQ<0,7 балів і тривалість хвороби до початку базисної терапії ?12 міс. (дані статистично достовірні).

Прогресування локальних змін в ТФО колінного суглобу у хворих на гонартроз характеризується звуженням РСЩ переважно медіального відділу, в ПФО - звуженням РСЩ в латеральному відділі і розширенням РСЩ в медіальному відділі. Больовий синдром за ВАШ у цих хворих залежить від ступеню звуження РСЩ, остеофітозу в ТФО та ПФО колінного суглобу, що вірогідно впливає на прогноз. Згідно створеної прогностичної моделі незалежними предикторами прогресування локальних змін Ктк при гонартрозі є персистування синовіту за даними УЗД, сполучене ураження медіального і латерального відділів ТФО, ІМТ ?30 кг/м² (дані статистично достовірні).

Кількісним діагностичним критерієм коксартрозу є висота РСЩ кульшового суглобу в точці максимального звуження ?3 мм. Зниження висоти РСЩ в кульшових суглобах у хворих на коксартроз прогресує з швидкістю 0,23±0,2 мм/рік. Незалежними предикторами прогресування локальних змін Ктк кульшових суглобів у хворих на коксартроз є середнє щорічне звуження РСЩ кульшового суглобу ?0,4 мм в минулому, атрофічний тип „кісткової відповіді”, супралатеральна міграція голівки стегнової кістки, вік в дебюті хвороби ?60 років. Локальні зміни Ктк в ПМС і ДМС кистей за даними рентгенографії дисоційовані з клінічними проявами ОА (біль, порушення функції) та з наявністю і ступенем вираженості вузликових змін.

При РА і АС УЗ-ознаки випоту у великих суглобах знаходили виключно при наявності активності запального процесу, а при ОА - майже виключно при ІІ і ІІІ рентгенологічних стадіях. При гострому процесі випіт мав гомогенну анехогенну ехоструктуру, при персистуванні запалення - негомогенну, з наявністю включень різного розміру і ехо-щільності.

Для дебюту РЗС найбільш характерним при УЗД є теносиновіт сухожиль м'язів-згиначів і розгиначів пальців, що спостерігається в цілому, відповідно, у 74,5% і 58,2% випадків. УЗ-ознаки нечіткості (“розпушення”) кортикального шару кісткових суглобових поверхонь можуть служити предикторами розвитку ерозивних змін при РА й АС, а також продуктивних кісткових змін при АС; УЗ-ознаки нерівності кортикального шару - формування остеофітів у хворих з ОА; виявлення УЗ-ознак ентезитів є найбільш раннім вірогідним УЗ-симптомом АС.

Основними УЗ-ознаками прогресування уражень дрібних суглобів кистей при РА є: персистуючий синовіт в одному або декількох суглобах з потовщенням СО і змінами ехогенних властивостей синовіальної рідини, теносиновіт сухожиль м'язів-згиначів і розгиначів пальців кистей зі збільшенням кількості уражених сухожиль, а також виявлене в дебюті захворювання “розпушення” кортикального шару кісткових суглобових поверхонь.

При ОА системні порушення Ктк спостерігаються у 59,7% осіб (остеопенії - 41,6%, остеопороз - 18,1%. У хворих на ОА з залученням у процес багатьох суглобів (поліостеоартроз) МЩК вірогідно більш низька в порівнянні з хворими з моно- або олігоартрозами, в яких в 76,7% випадків МЩК значно вища за вікову норму. Прогресування зниження показників МЩК спостерігається у хворих з більш тривалим перебігом ОА (після 6 років захворювання).

При АС виявлене зниження МЩК в порівнянні зі здоровими особами (середній МЩК-Z -1,08±0,67, p<0,05), причому остеопенічний синдром виявлявся в 85% пацієнтів із тривалістю захворювання більше 1 року. Швидкість втрат Ктк мінерального компоненту найбільша в пацієнтів із залученням у процес периферичних суглобів (-12% у рік у губчастій речовині і -7,5% - у компактній), тоді як при переважно аксіальному ураженні ці показники складають, відповідно, -6% і +0,8%. Тенденція до підвищення МЩК характерна переважно для пацієнтів з тривалістю захворювання >10 років, вираженими рентгенологічними змінами в ККС і хребті, з наявністю синдесмофітів і значним ступенем ФНС (рентген-стадії III-IV).

Предикторами прогресування остеопенічного синдрому в хворих на АС є: персистуюче підвищення ШОЕ (відносний ризик 3,7/рік для персистуючих рівнів ШОЕ (30 мм/год.), тривалість захворювання до початку активної медикаментозної терапії, у тому числі і з застосуванням базисних засобів (відносний ризик 1,5/рік при тривалості нелікованого АС 3-6 міс).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Застосування у хворих на РА клініко-лабораторного і рентгенологічного моніторингу на основі запропонованих моделей дозволяє своєчасно визначати несприятливий перебіг захворювання, в тому числі прогресування локальних деструктивних змін Ктк та ФНС.

Виявлення у хворого на рРА критеріїв швидкого прогресування локальних змін Ктк визначає необхідність раннього призначення агресивної патогенетичної терапії. Для адекватного моніторингу її ефективності рекомендується регулярна кількісна оцінка локальних змін Ктк в дрібних суглобах кистей і стіп за ІЛ і в колінних суглобах за ІЛКС.

УЗД є перспективним методом дослідження опорно-рухового апарату, який дозволяє з достатньою точністю оцінювати і виявляти точне місце локалізації уражень як суглобів, так і навколосуглобових м'яких тканин, а також ідентифікувати наявність ерозій і остеофітів. Перспективним є використання УЗД і для проведення моніторингу ефективності фармакотерапії РЗС.

У хворих на гонартроз рекомендується регулярне УЗ моніторування процесу запалення м'яких тканин колінного суглобу, оскільки персистуюче запалення за даними УЗД в суглобі має найбільше прогностичне значення щодо прогресування локальних змін Ктк. Хворі на гонартроз з персистуючим синовітом потребують більш агресивної протизапальної терапії для попередження прогресування локальних змін Ктк в колінних суглобах.

Для оптимізації ранньої діагностики коксартрозу рекомендується використовувати кількісний діагностичний критерій ОА кульшового суглобу--ширина РСЩ в точці найбільшого звуження ? 3 мм, який забезпечує ранню діагностику хвороби і своєчасне призначення патогенетичного лікування в повному обсязі.

У значної частини хворих на коксартроз має місце неспівпадіння клінічної (больовий синдром) та рентгенологічної симптоматики, що обмежує використання рентгенографії на ранній стадії розвитку захворювання. Високоінформативним методом діагностики ранніх стадій коксартрозу є УЗД кульшових суглобів.

При раціональному виборі патогенетичного лікування у хворих на РА і ОА рекомендується використовувати розроблені прогностичні моделі, які дозволяють прогнозувати перебіг хвороби у певного хворого за умови використання простих методик (клінічне обстеження, рентгенографія, визначення титру РФ), доступних в клінічній практиці.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. Практическое руководство.- К.: Морион, 2003.- 448 с. (Здобувач самостійно провів пошук та огляд літературних джерел, співставлення даних сучасної літератури з отриманими власноруч даними, узагальнив матеріали, брав участь у підготовці до друку).

Ревматоидный артрит. Диагностика и лечение / В.Н. Коваленко, Н.М. Шуба, Л.Б. Шолохова, О.П. Борткевич / Под ред. В.Н.Коваленко.- К.: МОРИОН, 2001.- 272 с. (особисто провів огляд літературних джерел, співставлення власних даних щодо діагностики та лікування ревматоїдного артриту та його ускладнень, в тому числі локальних і системних змін кісткової тканини, узагальнив отримані результати, брав участь у підготовці монографії до друку).

Ревматические болезни: номенклатура, классификация, стандарты диагностики и лечения / Коваленко В.Н., Шуба Н.М., Проценко Г.А., Борткевич О.П., Шолохова Л.Б. / Под ред. В.Н.Коваленко, Н.М.Шубы.- ООО “Катран груп”, 2002.- 214 с. (самостійно опрацьовував літературні джерела та проводив порівняння існуючих в світовій ревматологічній практиці класифікацій з такими, які до останнього часу використовувались в Україні, брав участь у розробці стандартів та програм лікування ревматичних захворювань, які базуються на результатах, отриманих, в тому числі, самим автором, і відображених в публікаціях, готував монографію до друку).

Коваленко В.Н., Борткевич О.П., Зупанец И.А. Вторичный остеопенический синдром при ревматических заболеваниях // Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение: Монография.- Х.: Золотые страницы, 2002.- С. 380-409. (особисто провів огляд літературних джерел, дослідження хворих, результати якого увійшли в цей розділ, брав участь у підготовці розділу до друку).

Борткевич О.П. Вторичный остеопенический синдром при анкилозирующем спондилоартрите // Український ревматологічний журнал.- 2001.- № 2 (4).- С. 52-54.

Борткевич О.П. Остеоартроз коленных суставов: сравнительная рентгенологическая оценка локальных изменений в костной ткани // Український ревматологічний журнал.- 2002.- № 2 (8).- С. 39-43.

Борткевич О.П. Изменения в суставах стопы и крестцово-подвздошных суставах у больных с анкилозирующим спондилоартритом: сравнительная оценка данных рентгенологической и ультразвуковой диагностики // Український медичний часопис.- 2002.- № 6 (32) XI-XII.- С. 90-93.

Борткевич О.П. Прогресування локальних змін кісткової тканини суглобів у хворих на ранній ревматоїдний артрит і прогнозування його перебігу // Укр. ревматол. журнал.- 2003.- №3 (13).- С. 62-68.

Борткевич О.П. Клінічна та інструментальна оцінка тяжкості гонартрозу: дані порівняльного аналізу // Галицький лікарський вісник.- 2003.- Т.10, число 1.- С.27-29.

Борткевич О.П. Прогнозування прогресування системних змін в кістковій тканині і функціональної недостатності опорно-рухового апарату у хворих на ревматоїдний артрит на основі клініко-інструментального дослідження // Український медичний часопис.- 2003.- №6 (38) XI-XII. - С. 100-105.

Борткевич О.П. Системні та локальні зміни в кістковій тканині хворих на коксартроз // Галицький лікарський вісник.- 2003.- Т.10, число 3.- С. 14-16.

Борткевич О.П. Оцінка ураження суглобів кистей у хворих з ревматичними захворюваннями суглобів на ранніх стадіях їхнього розвитку за даними ультрасонографії // Вісник наукових досліджень.- 2003.- № 3.- С. 49-52.

Борткевич О.П., Клубова А.Ф. Клиническая систематизация генерализованного остеопенического синдрома у больных с ревматическими заболеваниями суставов // Буковинський медичний вісник.- 2002.- № 4.- С. 53-57. (узагальнив літературні дані з приводу генералізованого остеопорозу, самостійно визначив мету роботи, провів поглиблене клінічне обстеження пацієнтів, в тому числі ортопедичне, а також обробив отримані результати і підготував статтю до друку).

Коваленко В.М., Борткевич О.П., Проценко Г.О., Шолохова Л.Б. Шляхи оптимізації лікування остеоартрозу в старших вікових групах // Проблеми остеології.- 2002.- Т.5.- № 2-3.- С. 61-63. (самостійно провів клінічний та інструментальний моніторинг хворих на ОА на фоні проводимого лікування за запропонованими авторами схемами, обробив результати, узагальнив отримані дані, визначив критерії ефективності лікування остеоартрозу, сформулював висновки).

Клубова А.Ф., Борткевич О.П. Влияние фармакотерапии на развитие генерализованных изменений костной ткани у больных ревматоидным артритом // Ліки України.- 2002.- № 9.- С. 8-10. (Здобувачем самостійно проведене клінічне та інструментальне обстеження хворих, обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки, написана стаття).

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Недифференцированный суставной синдром: прогнозирование течения на основе данных клинико-инструментального исследования // Український терапевтичний журнал.- 2002.- Т.4.- №4.- С. 53-56. (особисто визначені критерії відбору хворих для дослідження, проведені трирічний клініко-інструментальний моніторинг пацієнтів та обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки).

Коваленко В.Н., Галицкая А.К., Клубова А.Ф., Борткевич О.П. Профилактика и лечение остеопороза при ревматических заболеваниях суставов с использованием препаратов кальция // Ліки України.- 2003.- № 1.- С. 21-23. (здобувач сформував досліджувані груп хворих на РЗС на основі проведеного власноруч клініко-інструментального, в тому числі денситометричного дослідження з встановленням діагнозу остеопорозу згідно сучасних критеріїв ВООЗ, узагальнив отримані результати, провів моніторинг ефективності фармакотерапії остеопорозу у хворих на РЗС, сформулював висновки).

Коваленко В.Н., Высоцкая Ж.М., Борткевич О.П., Гармиш Е.А. Влияние ингибиторов ЦОГ-2 на динамику клинико-инструментальных показателей и качество жизни у пациентов с ревматическими заболеваниями суставов // Український ревматологічний журнал.- 2003.- № 1 (11).- С. 10-14. (самостійно проводив клінічне обстеження хворих та ультразвукове дослідження опорно-рухового апарату, моніторинг побічних дій препаратів, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення результатів дослідження, а також підготував статтю до друку).

Коваленко В.М. Борткевич О.П. Вплив віку на локальні зміни кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит: результати 3-річного спостереження // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2003.- Т.4.- №1.- С.17-21. (Здобувачу належить збір даних, аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку. Також здобувач самостійно провів трирічний моніторинг хворих з визначенням клінічних та інструментальних показників, в тому числі динаміки стану кісткової тканини в залежності від віку хворих).

Коваленко В.М., Борткевич О.П. Функціональний стан хворих на ревматоїдний артрит різної тривалості: вплив активності запалення і локальних змін кісткової тканини // Медичні перспективи.- 2003.- №2.- С. 29-33. (особисто провів тривалий клініко-інструментальний моніторинг хворих на РА, визначив ступінь функціональної недостатності суглобового апарата обстежених пацієнтів згідно сучасних критеріїв, провів статистичну обробку матеріалу та зробив висновки, підготував роботу до друку).

Шуба Н.М., Борткевич О.П., Мазуренко О.В., Гарміш О.О. Ураження кісткової та хрящової тканини суглобів у хворих на ревматоїдний артрит: порівняльна оцінка інструментальних методів дослідження // Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2003.- Вип.12.-Книга 2.- С. 125-131. (Здобувачу належить визначення мети роботи, аналіз і відбір історій хвороб пацієнтів з РА, проведення клініко-інструментальних досліджень та співставлень інформативності та доцільності застосування МРТ та УЗД в оцінці локальних уражень Ктк та суглобового апарата на різних стадіях хвороби, узагальнення отриманих даних).

Бабій Я.М., Мазуренко О.В., Борткевич О.П., Гарміш О.О., Удовиченко В.В. Порівняльна оцінка магнітно-резонансної томографії та рентгенографії в діагностиці ревматоїдного артриту // Збірка наукових робіт: „Променева діагностика, променева терапія”.- Київ, 2003.- С. 243-249. (самостійно проведено клінічне обстеження хворих, аналіз історій хвороб пацієнтів, статистична обробка результатів, співставлення даних, отриманих за допомогою рентгенографії та магнітно-резонансної томографії (МРТ) та їх узагальнення, визначення місця застосованих в дослідженні інструментальних методів в ранній діагностиці РА).

Коваленко В.Н., Проценко Г.А., Гармиш Е.А., Борткевич О.П. Оценка эффективности и безопасности инъекционной и таблетированной формы мелоксикама у больных ревматоидным артритом и остеоартрозом // Український ревматологічний журнал.- 2003.- № 2 (12).- С.50-54. (Здобувач самостійно проводив клінічне та інструментальне обстеження хворих, моніторинг побічних дій препаратів, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення результатів дослідження, а також сформулював висновки).

Шуба Н.М., Борткевич О.П., Мазуренко О.В. Оптимізація моніторингу перебігу ревматоїдного артриту на основі ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії // Український медичний часопис.- 2003- № 5 (37) IX-X.- С. 61-64. (самостійно проведені клінічне обстеження хворих та УЗД опорно-рухового апарату, статистична обробка результатів, співставлення даних УЗД з МРТ та їх узагальнення).

Коваленко В.М., Борткевич О.П. Сучасна хондропротекторна терапія: оцінка ефективності у хворих на остеоартроз // Ліки України.- 2003.- № 9.- С.41-42. (особисто провів огляд літературних джерел, відбір хворих для дослідження, клінічне та інструментальне обстеження пацієнтів на протязі дослідження, оформив висновки та підготував матеріали до друку).

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Значение клинических и инструментальных методов в диагностике энтезитов у пациентов с анкилозирующим спондилоартритом // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2003.- № 4.- С.57-61. (Здобувач самостійно проводив клінічне та інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку даних, узагальнення результатів дослідження, а також сформулював висновки).

Коваленко В.Н., Шуба Н.М., Борткевич О.П. Глюкокортикоид-индуцированный остеопороз: современные подходы к профилактике и лечению // Проблеми остеології.- 2000.- Т. 3.- № 1.- С. 36-50. (особисто проведені аналіз і узагальнення літературних даних, підготовка матеріалів до публікації).

Патент України № 30985 А Спосіб диференційної діагностики ревматоїдного артриту і остеоартрозу / Коваленко В.М., Шуба Н.М., Борткевич О.П., Головков Ю.Ж., Клубова Г.Ф. // Бюл. ПВ. № 2.- 2000 (самостійно провів дослідження, визначив ідею винаходу, провів аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних з визначенням аналогів та прототипу винаходу, статистичну обробку).

Патент України № 63074 А Спосіб якісної діагностики прогресування остеоартрозу колінних суглобів / Коваленко В.М., Борткевич О.П., Гарміш О.О // Бюл. ПВ. №. 1. - 2004 (самостійно провів клінічне і рентгенологічне дослідження, визначив ідею винаходу, провів аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних, статистичну обробку, запропонував власну скорингову систему, яка вигідно відрізняється від існуючих, в тому числі і за кордоном, аналогів).

Патент України № 63586 А Спосіб визначення прогресування ревматоїдного артриту / Коваленко В.М., Борткевич О.П., Шолохова Л.Б., Гарміш О.О. // Бюл. ПВ. №. 1. - 2004 (здобувач самостійно провів клінічне і рентгенологічне дослідження, визначив ідею винаходу, провів аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних, статистичну обробку, запропонував власний спосіб оцінки перебігу РА та запропонував скорінгову систему, яка дозволяє вірогідно визначити індивідуальний прогноз для конкретного пацієнта).

Борткевич О.П. Состояние минеральной плотности костной ткани при остеоартрозе: данные фотонной абсорбциометрии // Променева діагностика, променева терапія.- 2000.- № 2.- С. 27-30.

Шуба Н.М., Іваницька Л.М., Борткевич О.П., Галицька А.К., Шолохова Л.Б. Нестероїдні протизапальні препарати при довготривалому застосуванні у хворих з ревматичними хворобами суглобів: порівняльна оцінка ефективності та безпечності // Врачебная практика.- 2000.- № 4.- С. 10-15. (Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведені денситометричні дослідження, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення).

Коваленко В.М., Борткевич О.П. Вторинний остеопенічний синдром при вибраних ревматичних захворюваннях: погляд на проблему // Врачебная практика.- 2001.- № 4.- С. 22-30. (Здобувачем проведений аналіз та оформлення сучасних літературних даних з проблеми вторинних остеопенічних станів, які виникають на фоні ревматичних захворювань, обробка та узагальнення результатів власних досліджень з цієї проблеми, що увійшли в статтю, підготовка останньої до друку).

Kovalenko V.N., Shuba N.M., Golovatskiy I.V., Bortkevich O.P., Yasinskaya V.A. Estimation of efficacy of basic therapy of rheumatoid arthritis on the basis of systemic enzyme therapy: results of five-year monitoring // International Journal Immunotherapy.- 2001.- Vol. XVII.- No 2/3/4.- P. 129-133. (Участь здобувача полягає в аналізі історій хвороб пацієнтів, проведенні клініко-лабораторного та інструментального моніторингу активності ревматоїдного артриту та функціонального стану обстежених пацієнтів, узагальнення результатів та статистичної їх обробки, перекладі статті англійською мовою).

Борткевич О.П. Вторичный остеопенический синдром при анкилозирующем спондилоартрите // Матер. ІІІ Націон. Конгресу ревматологів України (Дніпропетровськ, 23-26 жовтня, 2001 р.). Укр. ревматол. журнал.- 2001. - Додаток.- С.21-22.

Борткевич О.П. Остеопенический синдром у больных остеоартрозом // Матер. Української наук.-практ. конф. „Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”.- К.: Моріон, 2001.- С.147.

Борткевич О.П. Клинические проявления остеопороза на допереломной стадии у ревматологической группы больных // Тез. ІІІ Съезда ревматологов России.- Научно-практическая ревматология.- 2001.- № 3 -С.18.

Коваленко В.Н., Галицкая А.К., Борткевич О.П. Подходы к профилактике и лечению остеопороза у ревматологических больных // Матер. научных трудов Республиканской науч.-практ. конф. “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”.- Харьков.- С.65-67. (особисто встановив діагноз остеопорозу на основі проведення денситометричного дослідження, провів клініко-лабораторний та інструментальний моніторинг хворих протягом застосування запропонованих схем фармакотерапії, статистичну обробка матеріалу та підготував роботу до друку).

Галицька А.К., Борткевич О.П. Значення кальцію цитрату в корекції вторинного остеопенічного синдрому у хворих ревматологічного профілю // Матер. ІІІ Націон. Конгресу ревматологів України.- Український ревматологічний журнал.- 2001. - Додаток.- С.55. (Здобувачу належить встановлення наявності у хворих вторинного остеопенічного синдрому, моніторинг хворих, аналіз результатів дослідження, їх статистична обробка, формулювання висновків).

Шуба Н.М., Казимірко В.К., Борткевич О.П., Галицька А.К., Іваницька Л.М. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) при довготривалому застосуванні у пацієнтів з ревматичними хворобами суглобів: порівняльна оцінка ефективності та безпеки // Матер. ІІІ Націон. Конгресу ревматологів України.- Український ревматологічний журнал.- 2001. - Додаток.- С.37. (власноруч провів клінічне та інструментальне дослідження хворих на початку і в кінці дослідження, статистичну обробку матеріалу та підготував роботу до друку).

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеопенический синдром при остеоартрозе // Тез. ІІІ Съезда ревматологов России.- Научно-практическая ревматология.- 2001.- № 3.- С.52. (провів обстеження хворих, аналіз результатів дослідження, їх статистичну обробку, сформулював висновки).

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Методология оценки состояния костной ткани у больных ревматоидным артритом // Тез. Конгресса ревматологов России.- Научно-практическая ревматология.- 2003.- № 2 (приложение).- С.60. (Здобувач обстежив в динаміці хворих клінічно та інструментально, провів статистичну обробку матеріалу, зробив висновки щодо доцільності та інформативності інструментальних методів визначення стану кісткової тканини та суглобового апарата (в тому числі МРТ та УЗД), в залежності від особливостей перебігу РА, оформив роботу).

Коваленко В.Н., Шуба Н.М., Мазуренко О.В., Борткевич О.П., Гармиш Е.А. Магнитно-резонансная томография и ультразвуковое исследование в ранней диагностике ревматоидного артрита: сравнительное исследование // Тез. Конгресса ревматологов России.- Научно-практическая ревматология.- 2003.- № 2 (приложение).- С.55. (особисто провів клінічне та ультразвукове обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки та підготував роботу до друку).

Kovalenko V., Bortkevich O., Golovkov Yu. Evaluation of osteoporosis in rheumatic diseases and methods of correction // XIV European League Against Rheumatism Congress “Rheumatic diseases - from genes to therapy”.- Ann Rheum Dis.- Abstracts.- 1999.- P. 237. (Здобувач провів клінічне та денситометричне обстеження хворих, встановив у обстежених хворих наявність остеопенії чи остеопорозу у відповідності до критеріїв ВООЗ, проводив оцінку ефективності фармакотерапії, статистичну обробку матеріалу).

Kovalenko V.N., Bortkevich O.P. Osteopenia syndrome in osteoarthritis patients // Ann Rheum Dis.- 2002.- Vol. 61.- Suppl. 1.- P. 459. (Здобувачу належить збір даних, клінічне та денситометричне обстеження хворих на остеоартроз, аналіз і узагальнення результатів дослідження).

Kovalenko V.N., Bortkevich O.P., Galitskaya A.K. The early RA: estimation of corticosteroids' influence on bone tissue state // Ann Rheum Dis.- 2002.- Vol. 61.- Suppl. 1.- P. 243. (провів самостійно оцінку стану кісткової тканини та співставлення останнього з клініко-лабораторними та інструментальними параметрами хворих на ранній РА, статистичну обробку матеріалу та здійснив підготовку роботи до друку).

Kovalenko V.M., Bortkevich O.P., Sholokhova L.B. Generalized and local changes in bone tissue of patients with hip osteoarthritis // Ann Rheum Dis.- 2003.- Vol. 62.- Suppl. 1.- P. 516. (Здобувач особисто обстежував хворих на ОА за допомогою як стандартних, так і запропонованих їм особисто методик, зробив висновки відносно співвідношення системних та локальних змін в Ктк та суглобовому апараті цих пацієнтів, встановив роль змін геометрії суглобів у хворих на коксартроз в прогресуванні захворювання, обробив отриманий матеріал та оформив роботу згідно з вимогами EULAR).

Kovalenko V.M., Mazurenko O.V., Bortkevych O.P., Garmish O.O. MRI and ultrasound changes in early rheumatoid arthritis // Ann Rheum Dis.- 2003.- Vol. 62.- Suppl. 1.- P. 515. (Здобувачу належить збір матеріалів, клінічне та ультразвукове дослідження хворих, порівняльний аналіз результатів дослідження, статистична обробка матеріалу та підготовка роботи до друку).

АНОТАЦІЯ

Борткевич О.П. Системні і локальні ураження кісткової тканини та суглобового апарата у хворих на ревматичні захворювання суглобів, їх прогнозування та моніторинг.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено клініко-інструментальному дослідженню змін кісткової тканини (Ктк), суглобового апарата (СА) і функціональної недостатності суглобів (ФНС) у хворих на ревматичні захворювання суглобів (РЗС) - ревматоїдний артрит (РА), остеоартроз (ОА) та анкілозуючий спондилоартрит (АС), вивченню особливостей їх прогресування і розробленню прогнозу розвитку. Визначено вплив на ці зміни демографічних, клініко-лабораторних і інструментальних показників. Встановлено закономірності розвитку змін Ктк, СА, та розвитку ФНС у хворих на РЗС, визначено типи прогресування та розроблено моделі прогнозу цих процесів. Виявлені взаємозв'язки між системними і локальними змінами Ктк і їх прогресуванням зі ступенем ФНС хворих. Визначене місце ультразвукового дослідження (УЗД) в ранній діагностиці і оцінці прогресування локальних змін Ктк та СА при РЗС. На основі УЗД створені методи ранньої та диференційної діагностики РА, ОА та АС, та розроблені УЗ-критерії оцінки СА цих хворих. На основі рентгенографічного дослідження розроблені нові методики оцінки уражень суглобів та визначення їх прогресування у хворих на РЗС.

Ключові слова: ревматичні хвороби суглобів, кісткова тканина, суглобовий апарат, функціональна недостатність суглобів, діагностика, моніторинг, прогнозування, рентгенографія, ультразвукове дослідження.

SUMMARY

Bortkevych О.P. Systemic and local damages of bone tissue and joint apparatus in the patients with rheumatic joint diseases, their prediction and monitoring.- Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.12 - rheumatology. M.D.Strazhesko Institute of Cardiology of AMS of Ukraine, Kyiv, 2004.

The given thesis is devoted to clinical and instrumental study of changes in bone tissue (BT), joint apparatus (JA) and functional disability (FD) in the patients with rheumatic joint diseases (RJD) - rheumatoid arthritis (RA), osteoarthritis (OA) and ankylosing spondyloarthritis (AS), features of their progression and elaborating of the predictive models of their development. The influence of demographic, clinical, laboratory and instrumental parameters on these changes were showed. There were determined the patterns of progression of changes in BT and JA, as well as development of FD in RJD patients, determined types of their progression, and elaborated models of these processes' prediction. There were revealed interrelations between systemic and local BT changes and their progression with patients' FD. The role of ultrasonography (US) in early diagnostics and estimation of local changes in BT and JA in RJD patients is determined. On the basis of US there were created methods of early and differential RJD diagnostics and elaborated US-criteria of JA estimation in patients with RА, ОА and AS. On the basis of standard X-ray research there were developed new techniques of joint damage estimation and determining of their progression in RJD patients.

Key words: rheumatic joint diseases, bone tissue, joint apparatus, functional disability, diagnostics, monitoring, prediction, X-rays, ultrasonography.

АННОТАЦИЯ

Борткевич О.П. Системные и локальные поражения костной ткани и суставного аппарата у больных ревматическими заболеваниями суставов, их прогнозирование и мониторинг.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. Институт кардиологии им. акад. Н.Д.Стражеско АМН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена клинико-инструментальному исследованию костной ткани (Ктк), суставного аппарата (СА) и функциональной недостаточности суставов (ФНС) у больных ревматическими заболеваниями суставов (РЗС) - ревматоидным артритом (РА), остеоартрозом (ОА) и анкилозирующим спондилоартритом (АС), изучению особенностей их прогрессирования и разработке прогноза их развития. В диссертации теоретически обобщены результаты исследования и достигнуто новое решение научной проблемы ревматологии, а именно - на основе изучения изменений Ктк, СА и ФНС, закономерностей их прогрессирования - созданы модели прогноза неблагоприятного течения РЗС, разработаны методы ранней диагностики, что способствует своевременному назначению адекватной патогенетической терапии и сохранению трудоспособности пациентов.

На основе длительного клинико-инструментального мониторинга больных РЗС созданы индивидуальные модели прогноза динамики изменений Ктк и СА у пациента с РЗС с помощью пошагового логистического регрессионного анализа. Определены независимые предикторы прогрессирования локальных изменений Ктк при раннем РА (рРА, длительность клинической симптоматики 6-24 мес.), РА в развернутой стадии (рсРА, длительность клинической симптоматики 25 мес.-7 лет), ОА коленных и тазобедренных суставов, а также независимые предикторы системных изменений Ктк при рРА. Согласно прогностической модели при рРА независимыми предикторами прогрессирования локальных деструктивных изменений Ктк являются наличие эрозий на рентгенограмме в ранней стадии РА (до 2 лет от начала клинической манифестации) (р<0,01), женский пол (р<0,05), титр РФ ?1:40 (р<0,01), артрит ?3 крупных суставов (р<0,01), начало базисной терапии через >12 мес. после появления первых признаков артрита (р<0,01). Выделены 3 типа прогрессирования локальных деструктивных изменений Ктк при РА: І (быстрый), ІІ (медленный) и ІІІ (неопределенный).

Выполнено сопоставление системных и локальных изменений Ктк с функциональным состоянием больных РА, ОА и АС. Определены факторы, влияющие на степень ФНС, созданы прогностические модели прогрессирования ФНС у больных с рРА и рсРА. При рРА независимыми предикторами ФНС являются HAQ ?1 в дебюте РА (р<0,01), титр РФ ?1:80 (р<0,05), артрит ?3 крупных суставов (р<0,05). Разработана модель прогнозирования клинической ремиссии у больных рРА.

На основе рентгенографического исследования созданы методики оценки поражений суставов и определения их прогрессирования при РЗС.

При сопоставлении геометрии коленных и тазобедренных суставов здоровых лиц и больных ОА по данным рентгенографии определены взаимоотношения между изменениями геометрии суставов и закономерностями прогрессирования гонартроза и коксартроза. Изучены связи локальных рентгенографических и УЗ-изменений СА с клиническими проявлениями ОА. Показано, что у больных гонартрозом на болевой синдром (по ВАШ) влияют степень сужения РСЩ (р<0,01), остеофитоза в ТФО (р<0,01) и ПФО (р<0,05) коленного сустава. Предложен количественный диагностический критерий коксартроза (высота РСЩ тазобедренного сустава в точке максимального сужения ?3 мм).

Изучены в динамике особенности УЗ-проявлений воспаления в тканях суставов при РА, ОА и АС, полученные результаты сопоставлены с данными клинического обследования, рентгенографии и МРТ (у больных РА). Выявлена значимость метода ультразвукового исследования (УЗИ) в ранней диагностике и оценке прогрессирования локальных изменений Ктк и СА при РЗС. На основе УЗИ разработаны критерии оценки СА больных РЗС в зависимости от нозологии и новые методики оценки ранних изменений компонентов СА у этих больных.

Ключевые слова: ревматические болезни суставов, костная ткань, суставной аппарат, функциональная недостаточность суставов, диагностика, прогнозирование, рентгенография, ультразвуковое исследование.

Размещено на Allbest.ru