Програма, обсяг та методи дослідження. Дослідження здійснювалось за спеціальною програмою, розробленою з використанням методу системного підходу, що стало методологічною особливістю досягнення мети (рис. 1).

Виконання дослідження проводилося в чотири етапи, кожний з яких мав свої цілі і завдання, підпорядковані генеральній меті.

Перший етап присвячувався аналізу інформаційної бази щодо формування ПМСД на засадах сімейної медицини в Україні у порівнянні з країнами ННД та далекого зарубіжжя. Виявлені закономірності та особливості стали підставою для розробки програми і збору необхідних даних з метою вивчення та встановлення об`єкту і предмету дослідження. Результати викладені у першому розділі.

Метою другого етапу став аналіз готовності до впровадження сімейної медицини існуючої в Україні мережі закладів, що надають медичну допомогу сільському населенню, її динаміки за 1991-2003 рр., структури, обсягів діяльності, стану інформаційного забезпечення на різних рівнях. Водночас паралельно проводився моніторинг розвитку сімейної медицини в сільській місцевості. З метою комплексної оцінки проблем управління розвитком ПМСД на засадах сімейної медицини було проведено медико-соціологічне дослідження, що знайшло відображення у третьому та четвертому розділах.

Це дозволило на третьому етапі науково обґрунтувати потребу в адаптації існуючих облікових і звітних форм та розробку нових документів, які б віддзеркалювали діяльність закладів ПМСД на засадах сімейної медицини, визначити методичні підходи до формування моделей інформаційного супроводження процесів управління ПМСД на засадах сімейної медицини. Результати викладено в п`ятому розділі.

Завершальний четвертий етап дослідження присвячується моделюванню інформаційного супроводження для оптимізації процесу управління впровадженням та розвитком сімейної медицини на різних рівнях системи охорони здоров`я, результати якого викладено у шостому розділі.

Рис. 1. Програма, методи, обсяги та результати досліджень

Основні результати дослідження. В Україні за період 1991 - 2003 роки число дільничних лікарень зменшилось майже удвічі (з 1456 до 734), зменшилось також число ФАПів на 4,5% (з 16402 до 15655). Водночас зросла кількість лікарських амбулаторій на 78,7% (з 1618 до 2892); понад 11 разів збільшилось число закладів, що мають денні та домашні стаціонари (з 249 до 2770), та кількість ліжок у них з 680 до 16100, темп росту яких становив 23,7%. З існуючих закладів ПМСД клініко-діагностичні лабораторії мають 84,6%, рентген апарати - 14,3%, флюорографи - 8,5%, ЕКГ - 57,5%, УЗД - 3,1%.

З 58,2 тисяч лікарів, що працюють у сільських адміністративних районах, на первинний рівень приходиться лише 7,9 тис. тобто 14,5%. При цьому, кількість штатних і зайнятих посад у сільських закладах ПМСД, як і кількість лікарів-фізичних осіб, дещо зменшилась (на 17,2%, 18,3%, 8,1% відповідно у порівнянні з 1991 роком). Показник відвідувань на 1-го жителя дільниці на рік протягом останніх десяти років не перевищує 6,2, причому на відвідування до лікарів сільських амбулаторій та дільничних лікарень приходиться 2,6, а на відвідування до фельдшерів фельдшерсько-акушерських пунктів - 3,6, або 58% від усіх відвідувань. Таке співвідношення негативно позначається на якості та ефективності медичної допомоги. Нашими дослідженнями доведено, що оптимальне число лікарських відвідувань на рік на одного жителя дільниці повинно становити 5,2.

Зменшення числа дільничних лікарень, ФАПів. штатних, зайнятих посад та фізичних осіб лікарів, незадовільний стан матеріально-технічної бази, скорочення цілодобових ліжок негативно впливає на якість надання медичної допомоги.

Суттєвим гальмівним чинником реформування ПМСД на засадах сімейної медицини стала невизначеність правового та організаційного статусу сільської лікарської дільниці. Підпорядкованість закладів ПМСД декільком сільським (селищним) радам, в межах сільської лікарської дільниці, створює проблеми управління, що обумовило необхідність в опрацюванні нового положення про сільську лікарську дільницю. У складі районних державних адміністрацій відсутня структура, яка має забезпечувати реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я. Раніше такими повноваженнями наділявся головний лікар району.

Для вивчення стану впровадження і розвитку сімейної медицини на державному рівні була опрацьована програма моніторингу, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України наказом від 25.06.2001 р. № 244 “Про проведення моніторингу реорганізації ПМСД на засадах сімейної медицини”.

За станом на 01.01.2003 р. (дані моніторингу) у сільській місцевості відкрито 881 заклад сімейної медицини (552 у 2001 р.). Таким чином, їх кількість зросла за два роки на 62,7%.

Середня чисельність прикріпленого населення на одну посаду ЛЗП/СЛ у сільській місцевості України становить 1809 осіб, з розмахом коливань в регіонах від 1224 у Херсонській до 3233 у Волинській областях, що обумовлює перевантаження лікаря (норматив 1200 жителів на 1 посаду ЛЗП/СЛ) та зниження якості його роботи.

З метою визначення ефективності надання медичної допомоги сільським ЛЗП/СЛ була використана методика кореляційного аналізу. Так активність його роботи в сільських сім'ях підтверджується високим рівнем кореляції (r = 0,76) між усіма відвідуваннями на дому та відвідуваннями на дому з профілактичною метою (включно з диспансерним наглядом). Середній рівень кореляції (r = 0,40) встановлено між усіма відвідуваннями жителів сільської лікарської дільниці та відвідуваннями ЛЗП/СЛ жителями пунктових сіл, що підтверджує збільшення доступності медичної допомоги в межах всієї території дільниці. Встановлено тенденцію зменшення направлення хворих до вузьких спеціалістів, водночас збільшення частки диспансерного нагляду та обслуговування хворих ЛЗП/СЛ, причому безпосередньо в сім'ях на дому (r = 0,33).

З метою вивчення особливостей кадрового забезпечення та інших проблемних питань закладів сімейної медицини було проведено анкетне опитування. Респондентами стали 532 сімейних лікаря. Серед них за віком від 31 до 40 років - 29,7% 4,0% від 41 до 50 - 33,8% 4,1%, що вказує на значний працеспроможний кадровий потенціал. За даними анкетного опитування на посади сімейних лікарів прийшли переважно терапевти (67,6% 4,1%) і педіатри (19,6% 3,5%). Це свідчить, що лікарі цих спеціальностей (у містах відповідно 76,9% і 14,5%, у сільській місцевості - 55,9% і 27,8%) найбільш готові для оволодіння фахом сімейного лікаря і виконання його функцій.

За результатами анкетного опитування сімейних лікарів були виявлені такі проблеми, як недостатня підготовка з правових основ діяльності (86,2% 3,0%), малоінформативне і недостатнє методичне забезпечення діяльності (84,3% 3,2%), незадовільний і неврегульований зв'язок у роботі між фахівцями та закладами вторинного і третинного рівнів (58,4% 4,3%), а 88,8% 2,7% звернули увагу на відсутність системи інформаційного забезпечення діяльності на рівні сільського закладу сімейної медицини при загальному позитивному ставленні до інституту сімейних лікарів 89,8% 2,6% респондентів.

Суттєвий вплив на обсяг та якість надання медичної допомоги на рівні сімейного закладу, як вказують респонденти, мають такі чинники, як незадовільна матеріально-технічна база, особливо в сільській місцевості (89,7% 2,6%), відсутність санітарного автотранспорту (74,0% 3,8%), відсутність службового телефону (67,0% 4,1%), низька заробітна платня (93,4% 2,2%).

Вивчаючи проблеми реформування сільської ланки ПМСД нами було проаналізовано також 2317 організаційно-розпорядчих документів стосовно впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я 17 управлінь обласних державних адміністрацій. В цих документах були визначені основні питання, які потребують вирішення і є загальними для всіх областей. Вони співпадають з висновками респондентів.

Таким чином, стан готовності сільської ланки ПМСД до реформування на сімейні засади у різних регіонах не однаковий.

Оскільки у закладах охорони здоров'я майже 80% інформації базується на даних статистичного обліку було проведено експертизу облікових статистичних форм та звітів, які складалися сімейними закладами у 2000-2001 рр. В результаті чого встановлено, що в існуючих статистичних облікових формах та звітах не відображена специфіка діяльності і надання медичної допомоги в закладах, які працюють на засадах сімейної медицини; немає чітко визначеного переліку облікових статистичних форм, звітів та інструктивно-методичних рекомендацій щодо їх заповнення.

На підставі проведеного дослідження було запропоновано внесення доповнень у медичну карту амбулаторного хворого (ф.025/о) та контрольну карту диспансерного нагляду (ф.030/о).

Водночас опрацьовані тимчасові експериментальні облікові документи (затверджені наказом МОЗ України): “Медичний паспорт сім'ї”, “Картка медичної допомоги сім'ям”, “Відомість обліку відвідувань до лікаря загальної практики/сімейного лікаря мешканців населених пунктів сільської лікарської дільниці.

Впровадження цих експериментальних форм в областях показало їх високу інформативність. Водночас вивчення пропозиції лікарів-статистиків усіх регіонів України щодо оптимізації статистичного обліку в закладах сімейної медицини обумовило необхідність розробки нових уніфікованих облікових документів, зокрема таких як “Талон амбулаторного пацієнта в закладі ЗЛП/СМ”; “Посімейний журнал дільничного лікаря ПМСД на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини” (затверджених відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я України).

Водночас було запропоновано принципову схему протоколу взаємодії (декларації про партнерство) між ЛЗП/СЛ і сім'єю. Цим документом визначаються не тільки обов'язки та відповідальність лікаря перед сім'єю, а також і те, що сім'я повинна бути помічником медичного персоналу у проведенні лікувально-оздоровчих заходів, знати та виконувати вимоги необхідні для збереження здоров'я.

Паралельно науковому обґрунтуванню запропонованого упорядкованого статистичного обліку в закладах сімейної медицини були внесені зміни та доповнення в державні і галузеві звітні форми. Зокрема у звіт за ф.20 “Звіт лікувально-профілактичного закладу”, Ф. 17 “Звіт про медичні кадри” та Ф. 47 “Звіт про мережу, кадри та діяльність медичних закладів”.

За результатами дослідження реорганізація первинної медико-санітарної допомоги пов'язана із удосконаленням управління на місцевому, регіональному і галузевому рівнях за рахунок впровадження ефективних моделей інформаційного забезпечення.

Сформована система статистичного обліку в закладах сімейної медицини, аналіз проблем в роботі ЛЗП/СЛ, вивчення його потреб стали підґрунтям для опрацювання моделі інформаційного забезпечення на рівні закладу сімейної медицини, яка має такі складові: інформаційно-дорадчі системи (протоколи діагностики та лікування, скринінг системи для проведення профілактичних оглядів, невідкладна медична допомога при термінових станах, тощо); інформаційно-довідкові системи (лікарські засоби, методи підготовки пацієнтів до проведення різних діагностичних обстежень, тощо); інформаційно-управлінські системи (нормативно-правова база сімейної медицини, рішення місцевих органів державної влади); інформаційно-аналітичні системи (показники, що характеризують якість та ефективність медичної допомоги, наданої у сімейному закладі).

Результати експертного аналізу організаційно-розпорядчих документів 17 управлінь охорони здоров`я обласних державних адміністрацій в поєднанні з даними стану ПМСД у сільських районах, моніторингу впровадження сімейної медицини та медико-соціологічного опитування респондентів - сімейних лікарів були покладені в основу моделей інформаційного супроводження процесів розвитку сімейної медицини на рівнях району та області. У цих моделях закладені показники, що віддзеркалюють: реалізацію планів розвитку закладів сімейної медицини; стан медико-технічного та матеріально-технічного забезпечення цих закладів; реформування сільських лікарських дільниць; реалізацію планів підготовки лікарів за програмами ЛЗП/СЛ; зміни у кількості штатних посад лікарів, середнього медичного персоналу на етапах первинної, вторинної та третинної; ефективність медичної допомоги на засадах ЗЛП/СМ: (поширеність, захворюваність, тимчасова та стійка втрата працездатності, смертність; розподіл сімей за станом здоров'я, ризиками для здоров'я, способом життя; спеціалізована медична допомога надана лікарями загальної практики/ сімейними лікарями; диспансеризація та її ефективність; взаємодія із спеціалістами закладів спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, тощо).

Програма моніторингу стала основою для розробки моделі інформаційного супроводження процесів розвитку сімейної медицини на рівні держави. Для цієї моделі були відібрані такі показники інтегративного характеру:

мережа закладів сімейної медицини в сільській місцевості області, динаміка їх розвитку за півріччя поточного року, за рік;

питома вага закладів сімейної медицини в сільській місцевості від загальної кількості амбулаторно-поліклінічних закладів;

питома вага сільського населення області охопленого медичною допомогою на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини;

середнє число жителів (сімей) на одну сільську дільницю ЛЗП/СЛ;

число штатних (зайнятих) посад ЛЗП/СЛ на 10 тис. прикріпленого населення;

число фізичних осіб ЛЗП/СЛ на 10 тис. прикріпленого населення;

укомплектованість посад ЛЗП/СЛ в сільській місцевості області;

питома вага ЛЗП/СЛ (штатні посади, фізичні особи) від загальної кількості посад лікарів, що надають медичну допомогу в амбулаторно-поліклінічних закладах;

співвідношення штатних посад (фізичних осіб) ЛЗП/СЛ до посад (фізичних осіб) дільничних терапевтів та педіатрів в області, а також до інших посад лікарів у поліклініках;

число штатних посад середніх медичних працівників сімейної практики на 10 тис. прикріпленого населення;

медико-демографічна характеристика населення, прикріпленого до сімейних лікарів.

В процесі апробації розроблених моделей були визначені дві групи критеріїв, як кінцевих результатів надання медичної допомоги. До критеріїв якості діяльності сімейних закладів віднесені: визначення потреби пацієнтів в необхідних медичних послугах; раціональне використання ресурсів; профілактична спрямованість в роботі; безперервність нагляду за членами сімей; ефективність лікування; впровадження сучасних медичних технологій; своєчасне та ефективне надання медичних послуг; розширення обсягу спеціалізованої допомоги в сімейній практиці. До критеріїв ефективності надання медичної допомоги сільському населенню віднесено зменшення захворюваності у вікових групах; зниження смертності; відсутність ускладнень в течії хвороби протягом року; одужання; зміна способу життя; зменшення втрат у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; зменшення виходу на первинну інвалідність; подовження “здорових років життя”; стійка ремісія; перерозподіл у групах здоров'я.

Висновки

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням доведено, що існуюча система інформаційного забезпечення лікаря загальної практики/сімейного лікаря і управлінців усіх рівнів не здатна, в повній мірі, регулювати подальший розвиток та впровадження сімейної медицини і не дає можливості збільшити обсяг, поліпшити якість надання медичної допомоги сільським жителям. Зважаючи на те, що пріоритетним напрямом державної політики в галузі охорони здоров'я є розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини нами науково-обґрунтовано та розроблено моделі інформаційного супроводження управління цим процесом.

Встановлено регіональні особливості первинної медико-санітарної допомоги її готовність до впровадження сімейної медицини, що обумовлено станом фінансування, матеріально-технічної бази та забезпечення медичним обладнанням. За результатами аналізу на незадовільну матеріально-технічну базу вказують 89,7% 2,6% респондентів, відсутність санітарного транспорту - 74% 3,8%, відсутність телефону - 67% 4,1% лікарів, що працюють у закладах реформованих на сімейні засади. З існуючих закладів ПМСД клініко-діагностичні лабораторії мають 84,6%, рентген апарати - 14,3%, флюорографи - 8,5%, ЕКГ - 57,5%, УЗД - 3,1%.

Встановлено правовий характер гальмівних чинників реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в сільській місцевості: невизначеність статусу сільської лікарської дільниці, повноважень головного лікаря центральної районної лікарні стосовно управління охороною здоров'я району, взаємодії закладів сімейної медицини із закладами вторинного рівня та лікаря загальної практики/сімейного лікаря із сім'єю.

Розроблено і обгрунтовано концептуальні підходи до реформування сільської системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

Розроблено облікову статистичну документацію, яка адаптована до особливостей надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини. В ній визначено набір даних, яким передбачено персоніфікований збір наданих медичних послуг за весь період контакту пацієнта з лікарем загальної практики/сімейним лікарем, орієнтований на можливість визначення ступеню впливу на стан здоров'я як окремого пацієнта, так і в цілому прикріпленого до сімейного лікаря населення.

Визначено обсяг інформаційного забезпечення діяльності лікаря загальної практики/сімейного лікаря, який представлено в інформаційній моделі за довідковим, дорадчим, управлінським та аналітичним змістом.

Створена інформаційна модель супроводу надання медичної допомоги лікарем загальної практики/сімейним лікарем в своїй основі має бази даних, змістом яких є експертні знання, що забезпечують швидкий пошук необхідних відомостей в практичній роботі лікаря. В сільській ланці ПМСД на засадах сімейної медицини обґрунтовано поетапний перехід від формування баз даних на основі традиційних паперових носіїв до телекомунікаційних технологій.

Доведено, що ефективність рішень щодо заходів впровадження сімейної медицини детермінантно пов'язано із такою складовою інформаційного забезпечення як нормативно-правова база. Аналіз отриманих в результаті проведених досліджень інформаційних складових визначив напрями подальшого удосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин, що виникають при впровадженні засад сімейної медицини. На цій підставі обґрунтовано внесення доповнень до проекту Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” та розроблено проект “Примірного положення про сільську лікарську дільницю” (первинне сільське територіальне медичне об'єднання).

Розроблено інформаційні моделі супроводу процесів управління на різних рівнях системи охорони здоров'я: сільський заклад сімейної медицини, сільський адміністративний район, область, держава, які призначені для проведення систематичного моніторингу та прийняття рішень щодо оптимізації управління розвитком сімейної медицини в сільській місцевості.

Визначено, що розроблена програма моніторингу впровадження і розвитку сімейної медицини є першим етапом моделювання інформаційного забезпечення процесів управління на рівні держави, після якого наступним є перехід на офіційну державну і галузеву статистичну звітність.

Швецов В.С., Бодак В.М. Актуальні питання системності в реалізації реформи охорони здоров'я в Україні //Українські медичні вісті. - 1997. - № 56. - С.40-41. (Особистий внесок здобувача: пропозиція написання статті щодо розробки системозберігаючих технологій при реформуванні галузі).

Авраменко О.І., Швецов В.С., Бодак В.М. Методичні підходи до формування медичних інформаційних систем //Українські медичні вісті. - 1997. - № 57-58. - С. 109 (Особистий внесок здобувача: дисертантом запропоновано викласти упорядкування інформаційних потоків в системі охорони здоров'я).

Швецов В.С., Бодак В.М. Роль медичної статистики в реформі медичної статистики //Українські медичні вісті. - 1997. - № 57-58. - С. 117. (Особистий внесок здобувача: викладена ідея щодо розробки нових облікових форм та звітів).

Актуальні питання впровадження сімейної сімейної медицини в сільській місцевості /Пономаренко В.М., Ціборовський О.М., Польченко В.І., Швецов В.С., Бодак В.М. //Матеріали І України з'їзду сімейних лікарів. м. Львів, 7-9 листоп. 2001 р. - Київ-Львів, 2001. С. - 56. (Особистий внесок здобувача: в статтю включена ідея дисертанта стосовно реформування існуючих сільських закладів ПМСД у заклади сімейної медицини).

Інформаційне забезпечення діяльності закладів ПМСД на засадах сімейної медицини як засіб поліпшення управління яцістю медичної допомоги населенню /Швецов В.С., Ціборовський О.М., Курчатов Г.В., Польченко В.І., Бодак В.М., //Матеріали першого Українського з'їзду сімейних лікарів, м.Львів, 7-9 листоп. 2001 р. - Київ-Львів, 2001. С. - 73. (Особистий внесок здобувача: ідея написання статті стосовно адаптації статистичного обліку до умов діяльності закладів ПМСД на засадах сімейної медицини).

Голубчиков М.В., Медведовська Н.В., Бодак В.М. Медична статистика //Основні підсумки роботи галузі охорони здоров'я України /Під заг. ред. В.Ф.Москаленка. - К., 2002. - С. 99-101. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні аналізу діючої системи статистичних показників та напрямів її вдосконалення).

Швецов В.С., Ціборовський О.М., Бодак В.М. Проблеми інформаційної достатності в управлінні первинною медико-санітарною допомогою сільському населенню на засадах сімейної медицини //Актуальні питання реформування системи охорони здоров'я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: Зб. наук. праць. - Харків: Фоліо, 2002. - С. 78. (Особистий внесок здобувача: аналіз стану достатності інформаційного супроводження процесів управління ПМСД сільському населенню на засадах сімейної медицини).

Пономаренко В.М.. Бодак В.М. Актуальні питання становлення інформаційного забезпечення процесів управління сільськими закладами ПМСД на засадах сімейної медицини //Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2002. - № 4. - С. 9-12. (Особистий внесок здобувача: у статті викладені моделі інформаційного забезпечення ЛЗП/СЛ на рівні сільського закладу сімейної медицини).

Стан і проблеми медичного обслуговування сільського населення України /Гойда Н.Г., Ціборовський О.М., Польченко В.І., Швецов В.С., Бодак В.М. //Стан здоров'я населення України та діяльність медичної галузі (Щорічна доповідь, 2001 рік). - К., 2002. - С. 260-272. (Особистий внесок здобувача: збір статистичних даних стосовно стану організації медичної допомоги сільському населенню, розрахунок показників, узагальнення матеріалу).

Пономаренко В.М., Бодак В.М., Швецов В.С. Роль місцевого самоврядування в розвитку та вирішенню проблем сімейної медицини на селі //Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2003. - № 1. - С. 13-16. (Особистий внесок здобувача: на прикладі окремих регіонів проаналізував роль органів місцевого самоврядування у впровадженні та становленні сімейної медицини).

Пономаренко В.М., Швецов В.С., Бодак В.М. Проблеми самоврядування сільських закладів первинної медико-санітарної допомоги //Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: нові законодавчі ініціативи”. м. Київ, 27 лютого 2004 р. - Київ, 2004. - С. 199-202. (Дисертанту належить ідея написання статті щодо потреби удосконалення нормативно-правової бази сімейної медицини, зокрема статусу сільської лікарської дільниці).

В.М. Бодак Проблеми інформаційного супроводження процесів управління розвитком сімейної медицини //Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - № 1. - С.72-77.

Бодак В.М. Шляхи подолання гальмівних чинників у становленні сільської сімейної медицини //Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - № 2. - С. 66-70.

Бодак В.М. Проблеми впровадження та розвитку сімейної медицини в сільській місцевості //Х конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств: Тези доповідей. м. Чернівці, 26-28 серпня 2004 р. - Чернівці-Київ-Чикаго, 2004 . - С. 106-107.

Анотація

Бодак В.М. Оптимізація системи інформаційного забезпечення управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню. - Рукопис.

Для забезпечення діяльності ЛЗП/СЛ було опрацьовано нову облікову статистичну документацію та інформаційні моделі супроводу за довідковим, дорадчим, управлінським та аналітичним змістом. Внесені пропозиції щодо подальшого удосконалення нормативно-правової бази сімейної медицини.

Розроблена методологія формування інформаційних моделей супроводу процесів управління впровадженням та розвитком сімейної медицини на різних рівнях системи охорони здоров'я (сільський заклад сімейної медицини, сільський адміністративний район, область, держава).

Ключові слова: первинна медико-санітарна допомога, сімейна медицина, лікар загальної практики/сімейний лікар, облікова статистична документація, інформаційна модель, управління.

Аннотация

Бодак В.М. Оптимизация системы информационного обеспечения управления реформированием первичной медико-санитарной помощи сельскому населению. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению и оптимизации системы информационного обеспечения в условиях реформирования первичной медико-санитарной помощи (ПМСП) сельскому населению.

На основании комплексного социально-гигиенического исследования установлено, что развитие семейной медицины в сельском звене ПМСП тормозится существенным числом факторов. В частности таких как неудовлетворительное состояние материально-технической базы сельских врачебных амбулаторий, участковых больниц, неопределенность статуса сельского врачебного участка, нерегулируемость правовых взаимоотношений с сельскими органами местного самоуправления, разрушение управленческой вертикали на уровне района. Из всех существующих учреждений ПМСП клинико-диагностические лаборатории имеют 84,6%, ЭКГ - 57,5%, рентген аппараты - 14,3%, флюорографы - 8,5%, УЗД - 3,1%. Уменьшение числа участковых больниц за последние 10 лет почти в 2 раза, количества ФАПов на 4,5%, штатных должностей врачей на 17,2%, занятых на 18,3%, физических лиц на 8,1% указывает на несоответствие современным потребностям сельского населения в медицинской помощи по объему и качеству.

За программой мониторинга внедрения и развития семейной медицины проведен анализ данных, который указывает на заметное развитие сети учреждений семейной медицины. За период 2001-2003 гг. их количество возросло на 62,7%. Средняя численность населения на одну должность врача общей практики/семейного врача сельской местности Украины составляет 1809 человек и колеблется от 1224 в Херсонской до 3233 в Волынской областях (при нормативе 1200 человек на 1 должность).

С целью изучения особенностей кадрового обеспечения и других проблемных вопросов был проведен анкетный опрос 532 семейных врачей. Среди них в возрасте от 31 до 40 лет - 27,0%4,0%, от 41 до 50 - 33,8%4,1%, что указывает на существенный трудоспособный кадровый потенциал. За результатами опроса установлены такие проблемы, как отсутствие системы информационного обеспечения деятельности на уровне сельского учреждения семейной медицины (88,8%2,7%), недостаточная подготовка врачей по правовым основам (86,2%3,0%), неудовлетворительная связь в роботе между врачами-специалистами и учреждениями вторичного и третичного уровней (58,4%4,3%)

Одновременно установлено, что существующая система информационного обеспечения специалистов ПМСП и управленцев всех уровней не в состоянии, в полной мере, регулировать дальнейшее развитие и внедрение семейной медицины в сельской местности.

В результате экспертного анализа информационной сущности данных существующего статистического учета были разработаны учетные статистические формы адаптированные к особенностям оказания медицинской помощи на семейных началах. Данные в учетной документации ориентированы на возможность определения состояния здоровья как отдельного пациента, так и целой когорты населения. Разработанная статистическая документация стала основой для создания базового минимума релевантных показателей измерения конечных результатов соотносительно эффективности обслуживания населения врачом общей практики/семейным врачом.

Параллельно, для обеспечения работы врача общей практики/семейного врача были разработаны информационные модели справочного, советующего, управленческого и аналитического содержания.

Полученные в результате проведения исследований данные показали, что эффективность принимаемых решений относительно внедрения семейной медицины в звене первичной медико-санитарной помощи сельскому населению связана с такой составляющей информационного обеспечения как нормативно-правовая база.

Анализ существующих информационных составляющих определил направления дальнейшего усовершенствования нормативно-правового регулирования общественных взаимоотношений, возникающих в результате реформирования первичной медико-санитарной помощи на семейных началах.

На основании этого было обосновано внесение дополнений в проект Закона Украины “Основы законодательства Украины о здравоохранении” и разработан проект “Примерного положения о сельском врачебном участке”.

Использованные в процессе проведения исследований такие инструменты, как системный анализ, статистические, социологические, экспертные методы стали основой для разработки методологии формирования информационных моделей сопровождения процессов управления внедрением и развитием семейной медицины на разных уровнях системы здравоохранения (сельские учреждения семейной медицины, сельский административный район, область, государство).

Ключевые слова: первичная медико-санитарная помощь, семейная медицина, врач общей практики/семейный врач, учетная статистическая документация, информационная модель, управление.

The comprehensive social-hygienic study has been conducted with the aim to assess amount and quality of primary health care (PHC) delivery for our rural population.

It has been revealed that the existing system of information supply for medical personnel in a rural district and its administrative bodies on sites appears to be ineffective to ensure further progress in implementation of Family Medicine (FM) in rural regions.

Размещено на Allbest.ru