Мінеральна вода "Нафтуся" у ранній комплексній метафілактиці сечокам’яної хвороби в умовах стаціонару

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Мінеральна вода “Нафтуся” у ранній комплексній метафілактиці сечокам'яної хвороби в умовах стаціонару

14.01.06 - Урологія

Чемоданов Сергій Геннадійович

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті урології АМН Укрвіни

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Валерій Семенович Дзюрак,

завідувач відділу сечокам”яної хвороби Інституту Урології АМН України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Олександр Юрійович Щербак,

КМАПО доктор медичних наук, професор Володимир Розумнікович

завідувач кафедри урології, Луганський державний медичний університет

Провідна установа:

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

кафедра урології та нефрології, м. Одеса

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сечокам'яна хвороба -- найбільш поширене урологічне захворювання, що характеризується частим раннім рецидивуванням. Хворі на сечокам'яну хворобу складають 30 - 45% всіх урологічних хворих (73, 75, 129). У Європі вона зустрічається в 2% населення і відмічається тенденція до зростання її частоти (160), тому розв'язання цієї проблеми приймає соціальний характер. Гостро стоїть питання профілактики, раннього виявлення і своєчасного лікування нефролітіазу, станів і захворювань, що призводять до розвитку сечокам'яної хвороби, і підвищення ефективності протирецидивного лікування.

В Україні, як і в цілому по країнах СНД, відзначається збільшення числа хворих на сечокам'яну хворобу. За останні 10 років показник поширеності в країні зріс із 200 до 300 на 100 000 населення. Одночасно в 1,4 рази збільшився рівень смертності (51, 139). Відзначено тенденцію збільшення числа урологічних операцій при сечокам'яній хворобі, які носять паліативний характер, що веде до нагромадження в країні осіб працездатного віку, котрі складають групу підвищеного ризику виходу на інвалідність. Перераховані положення визначають актуальність проблеми всебічного аналізу причин повторного каменеутворення, ефективного лікування і профілактики рецидивування.

У комплексі лікування хворих на сечокам'яну хворобу після видалення конкременту різними методами використовуються медикаментозні, антибактеріальні методи лікування, фітотерапія, дієтичні обмеження, мінеральні води. З урахуванням найбільш небезпечного для повторного рецидивування періоду -- до півроку після видалення каменю, виникла необхідність посилення комплексу ранньої метафілактики сечокам'яної хвороби за рахунок використання слабомінералізованої води “Нафтуся” у найближчому після видалення конкременту періоді, а не у віддалених, як звичайно показано при бальнеологічному санаторно-курортному лікуванні.

Розроблена в Інституті урології АМН України й Інституті фізіології НАН України методика забору, транспортування та збереження слабомінералізованої лужної мінеральної води типу Нафтуся без утрати її біологічної та фізіологічної активності в позакурортних умовах, у тому числі й в умовах урологічного стаціонару, робить можливим виконання цієї актуальної роботи.

Зв'язок із науковими програмами. Обраний напрямок дослідження входить у план науково-дослідних робіт Інституту урології АМН України. Дисертаційна робота виконана в складі науково-дослідної роботи відділу сечокам'яної хвороби з групою ниркових гіпертоній Інституту урології “Вивчення можливості використання мінеральної води для профілактики і лікування сечокам'яної хвороби у позакурортних умовах” (№ держреєстрації 0197U015856). Дисертантом вивчені в динаміці біологічні властивості консервованої води Нафтуся в експерименті, ефективність комплексу ранньої метафілактики з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся протягом півроку після видалення конкременту.

Рівень упровадження: Розроблену в інституті урології і нефрології АМН України методику комплексної профілактики, лікування і метафілактики нефролітіазу з використанням слабомінералізованої води планується застосовувати в курортних і позакурортних умовах (в урологічних стаціонарах міжрайонних, міських і обласних лікарень, небальнеологічних санаторіях).

Ефективність запропонованої методики досягається шляхом стійкої нормалізації функціонального стану нирок і сечовивідних шляхів, нормалізації і стабілізації чинників ризику нефролітіазу й у прискоренні цього процесу в найближчому після видалення каменю (каменів) періоді, швидкому і більш повному видаленні резидуальних залишків каменю, піску, гравію і т.д.

Мета і завдання дослідження.

Поліпшити якість протирецидивного лікування хворих на нирковокам'яну хворобу шляхом удосконалення ранньої метафілактики цієї патології за рахунок застосування консервованої слабомінералізованої води Нафтуся в умовах урологічного стаціонару в найближчий період після видалення каменю.

Для досягнення наміченої цілі були поставлені наступні завдання:

- Вивчити динаміку збереження властивостей слабомінералізованої води Нафтуся Трускавецького та Збручанського родовищ при тривалому збереженні при кімнатній температурі з консервантом.

- Вивчити вплив ранньої метафілактики нефролітіазу з курсом консервованої води Нафтуся на стан чинників ризику нирковокам'яної хвороби в найближчому після видалення конкременту періоді.

Дослідити в динаміці функціональний стан нирок і сечовивідних шляхів при ранній метафілактиці нефролітіазу з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся.

Розробити методику ранньої метафілактики нирковокам'яної хвороби з використанням консервованої мінеральної води Нафтуся в найближчий після видалення конкременту період в умовах стаціонару.

Об'єкт дослідження: сечокам'яна хвороба.

Предмет дослідження: ефективність раннього комплексного протирецидивного лікування нефролітіазу з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся.

Методи дослідження: збереження біологічних властивостей мінеральної води Нафтуся визначали на ізольованих жовчному і сечовому міхурах жаб і пацюків після курсового напоювання консервованою мінеральною водою Нафтуся прийнятими фізіологічними тестами. У роботі були використані клініко-лабораторні, біохімічні, радіологічні методи, УЗД і рентгендіагностика.

Наукова новизна отриманих результатів: розроблена методика використання консервованої мінеральної води Нафтуся в комплексі раннього протирецидивного лікування хворих на нефролітіаз у найближчому після видалення каменю (каменів) періоді в умовах урологічного стаціонару.

У результаті проведеного дослідження вивчені можливості консервування мінеральної води зі збереженням її біологічних властивостей і ефективність посилення ранньої комплексної метафілактики курсом консервованої мінеральної води Нафтуся.

Практична значимість роботи.

Очікується, що проведене дослідження дозволить виробити тактику посилення метафілактичних заходів за рахунок застосування консервованої слабомінералізованої води Нафтуся відразу ж після видалення конкременту. Віковий досвід використання мінеральних вод цього типу для лікування урологічних хворих показав їхню високу ефективність при видаленні піску, гравію, дрібних конкрементів, у нормалізації функції нирки, і в досягненні позитивного загальнотерапевтичного ефекту в стані хворих на сечокам'яну хворобу.

Наявний у даний час метод забору, перевезення, збереження і консервації мінеральної води Нафтуся дозволяє використовувати її кращі якості відразу ж після видалення каменів нирок і сечовивідних шляхів, коли ризик повторного каменеутворення найбільш великий, у позакурортних умовах у комплексі всіх доступних метафілактичних заходів, що значно підвищує їхню ефективність. У результаті вивчення патогенетичних чинників, клінічної симптоматики, функції нирок і уродинаміки сечовивідних шляхів, чинників ризику нефролітіазу, визначаються порушення, корекція яких необхідна для ефективного протирецидивного лікування сечокам'яної хвороби.

Поставлені цілі та завдання дослідження вирішувалися на основі обстеження і лікування хворих на нефролітіаз у клініці сечокам'яної хвороби УНДІ урології АМН України.

Особистий внесок дисертанта:

Ідея роботи запропонована науковим керівником. Розробка історій хвороби більшості хворих на сечокам'яну хворобу з застосуванням мінеральної води Нафтуся автором виконана самостійно.

Оперативні, інструментальні, екстракорпоральні методи лікування виконувалися на базі клініки сечокам'яної хвороби інституту урології АМН України. Різні види відкритих хірургічних утручань виконувалися як самостійно, так і разом із керівником клініки сечокам'яної хвороби інституту урології і нефрології АМН України та його співробітниками. Клінічні, біохімічні, функціональні дослідження проводилися разом із фахівцями відповідних підрозділів інституту. Інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків виконувалася разом із науковим керівником.

Апробація роботи.

Основні положення повідомлені на IX конгресі світової федерації українських лікарських товариств, присвячений 25-річчю СФУЛТ, 19-22 серпня 2002 року, місто Луганськ. Підсумки дослідження апробовані на нараді відділа сечокам'яної хвороби інституту урології та нефрології АМН України, тема: Нові комбіновані методи лікування СКХ з використанням єкстракорпоральної літотрипсії, інструментальніх, хімічних та медикаментозних методів руйнування та виделення каменів, профилактика повторного каменеутворювання.

Публікації.

За темою дисертації написано 4 наукові праці, один патент.

Об'єм і структура дисертації.

Дисертація написана на 132 сторінках машинописного тексту. У собі містить вступ, огляд літератури, 5 розділів самостійних досліджень, заключення, висновки, практичні рекомендації. Список використаної літератури включає 178 авторів, із яких 14 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Робота складається з експериментальної та клінічної частин. Метою експериментальної частини роботи було вивчення збереження біологічно активних властивостей слабомінералізованої води Нафтуся в умовах оптимізованого збереження на базі лікувальної установи небальнеологічного профілю в Інституті урології АМН України. Вода набиралася безпосередньо на свердловині (п.г.т. Сатанів, Хмельницька обл. і м. Трускавець Львівської області), транспортувалася і зберігалася в спеціальному посуді з харчової нержавіючої сталі при мінімальному контакті з атмосферним повітрям і при наявності СО₂ у концентрації 0,3% як консерванту при температурі збереження 16 - 18°С. Активність води визначали за її дією на ряд фізіологічних функцій в умовах цілісного організму, а також за реакцією ізольованих органів, для чого використовували декілька методичних підходів. Дослідження проводилися на базі відділу водно-сольового обміну тварин і людини (керівник проф. М.С. Еременко) Інституту фізіології НАН України й у лабораторії нейроурофізіології Інституту урології та нефрології АМН України під керівництвом проф. В.А. Пирогова.

Результати самостійних досліджень. Активність води визначали за її дією на всмоктувальну функцію ізольованих жовчних (ЖМ) і сечових міхурів (СМ) жаби і за дією на процеси жовчовиділення і сечовиділення в пацюків. Зразки води відбирали з моменту початку збереження через кожні 2 тижні протягом 2 - 3 місяців.

В експерименті було використано 17 жаб і 19 пацюків.

При виконанні клінічної частини роботи у відділі сечокам'яної хвороби (керівник професор, д.мед.н. В.С. Дзюрак) Інституту урології України було проліковано 163 хворих на сечокам'яну хворобу, з них жінок 65 (39,9%), чоловіків 98 (60,12%). Вікові межі обстежених від 30 до 65 років, тривалість захворювання від 2 місяців до 13 років.

Пієлолітотомія була проведена в 64 (39,26%) хворих (1 група), уретеролітоекстракція в 25 (15,34%) пацієнтів (2 група), екстракорпоральна ударнохвильова літотрипсія застосовувалась для видалення каменів у 53 (32,51%) хворих (3 група), у 21 (12,88%) з обстежених хворих (4 група) конкременти відійшли самостійно протягом до 3 місяців до моменту обстеження. Добір пацієнтів для курсу лікування мінеральною водою в умовах стаціонару проводили, керуючись основними протипоказаннями для лікування мінеральною водою на бальнеологічних курортах.

Такий розподіл за групами залежно від способу видалення каменю не виключало аналізу отриманих даних за групами хворих з однаковим мінеральним складом каменю, який визначали методом рентгенструктурного аналізу у всіх пролікованих хворих.

Для об'єктивізації отриманих даних у якості контролю вивчалися 3 групи з 53 чоловік:

I група -- 25 хворих на сечокам'яну хворобу, що за останні 5 і більш років не проходили санаторно-курортного лікування, і в умовах стаціонару мінеральну воду не вживали.

II група -- 14 хворих на нефролітіаз, що у період обстеження лікувалися в санаторно-курортних умовах Трускавця (6 чоловік) і Сатанову (8 чоловік). Цих хворих обстежили за тиждень до виїзду на курорт і відразу після прибуття.

III група -- 14 чоловік без ознак сечокам'яної хвороби або сечокислої гіперкристалурії, що вживали привізну лужну мінеральну воду Нафтуся в якості монометоду.

Обстеження всіх 216 пацієнтів (163 хворих -- досліджувані групи; 53 пацієнта -- контрольні групи) включало загальноприйняті методи ведення урологічного хворого: клініко-лабораторні, біохімічні, мікробіологічні, рентгенологічні й ізотопні.

Обстеження хворих за вищевказаним об'ємом проводили перед видаленням конкрементів, а потім на 3, 7, 10 - 12, 20 дні і за можливістю до 3-х місяців після початку прийому мінеральної води. Тривалість лікувального курсу з мінеральною водою складала від 5 до 20 діб (середня тривалість 11 - 12 діб). Добова кількість мінеральної води складала 1,0 - 2,0% від ваги тіла. Приймалася вона в 3 - 5 прийомів за 30 - 40 хвилин до їди або ж дрібно протягом дня. У дослідженнях використовували консервовану лужну слабомінералізовану воду Нафтуся Збручанського родовища.

Прийом мінеральної води був не єдиним лікувальним заходом у найближчий після видалення каменю період -- він комбінувався з медикаментозним лікуванням, де застосовувалися ліки групи спазмолітиків, урикостатики, сечогінні, солерозчинні препарати, уролітики, з фіто- і дієтотерапією, протизапальним лікуванням.

Результати лабораторних досліджень показали, що в більшості хворих досліджуваних груп (83,2%) реакція сечі була кислою з показниками рН 6,25 - 6,4. вода нафтуся нирка камінь

Показники загального аналізу крові в цих же хворих не вказували на наявність явного запального процесу: гемоглобін (Hb) у середньому був -- 125 ± 5 г/л, прискорене СОЕ в 2 хворих було -- 21 ± 0,6 мм/год, у більшості хворих -- у межах норми.

Зміни біохімічних показників залежали від виразності ниркової недостатності та пов'язаних із нею електролітних порушень. Сечовина крові в середньому складала 5,5 ± 1,68 ммоль/л, креатинін крові 0,930 ± 0,15 ммоль/л. Цукор крові був підвищений у 18 (11%) хворих.

Для виконання поставлених завдань була розроблена карта хворого, у 50 пунктах якої був відображений анамнез захворювання і дані динаміки повного клініко-лабораторного обстеження хворого в процесі прийому мінеральної води Нафтуся.

Усім хворим робилася оглядова і внутрішньовенна урографія (на 10 і 20 хвилинах дослідження) із уведенням рентгенконтрастної йодовміщуючої речовини внутрішньовенно, (верографін, урографін, тріомбраст тощо) у звичайному дозуванні. Через наявність у хворого полівалентної алергії на лікарські препарати або індивідуальну нестерпність до рентгенконтрастних речовин застосовувався “Ультравіст”.

Ультразвукове дослідження (УЗД) проводилося на апараті фірми “ALOKA SSD-650” після попередньої підготовки хворих.

Функція нирок вивчалася шляхом визначення клубочкової фільтрації за кліренсом ендогенного креатиніну. При цьому визначали хвилинний діурез (у мл/хв.), концентрацію креатиніну в сечі (ммоль/л), розраховували канальцеву реабсорбцію води (у %).

Крім того, функція нирок і уродинаміка вивчалася за допомогою радіонуклідної ренографії (РРГ). Сумарну очисну функцію нирок визначали за показником Вінтера (ПВ, %), ефективного ниркового плазмотоку сумарно (ЕНПс, у мл/хв.) і клубочкової фільтрації (КФ, у мл/хв.), а роздільну функцію (крім Тм і Т1/2, у хв.) нирок вивчали шляхом визначення ЕНПу (нирки на боці больового симптому -- ураженої) і ЕНПк (контрлатеральної нирки -- у мл/хв.).

Радіонуклідні дослідження проводили на апаратах УРУ-64 і КП-РДИ-3 після однократного введення 3,5 кбк I¹³¹ -- гиппурану на 1 кг маси хворого. Стан уродинаміки нижніх сечових шляхів вивчали за допомогою радіонуклідної урофлоуметрії з одночасним визначенням залишкової сечі. Особливе значення приділяли вивченню стана таких важливих чинників ризику сечокам'яної хвороби, як рН сечі, діурезу, концентрації каменеутворюючих солей -- сечовій кислоті, оксалатам, фосфатам при використанні біохімічних методів, наявності запальних процесів у сечовивідних шляхах.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням гіпотези Гауса і критеріїв Стьюдента. При статистичній обробці малих груп використовували таблиці Гіннеса.

Для статистичної обробки отриманих даних використовували програмний мікрокалькулятор (ПМК) CITIZEN SDC-8620. Частина даних оброблена на персональному комп'ютері PENTIUM 133 у програмі EXEL.

В експерименті був вивчений вплив консервованої мінеральної води Нафтуся на всмоктувальну активність ізольованого жовчного міхура жаб і визначено, біологічно активні компоненти води Нафтуся досить стабільні і не руйнуються протягом 8 - 10 днів при звичайних умовах збереження води (при кімнатній температурі і без герметизації ємності). Без контакту з атмосферним повітрям і в присутності СО₂ мінеральна вода Нафтуся зберігає здатність діяти на швидкість усмоктування рідини з порожнини ізольованого ЖМ і після місяця збереження: % гальмування швидкості усмоктування води на 31 добу була
-39,0 ± 4,0 у порівнянні з - 0,8 ± 5,1 для води, що зберігалася при контакті з атмосферним повітрям.

Вивчення впливу збереженої мінеральної води Нафтуся на процеси жовчовиділення показали, що активність води Нафтуся, яка зберігалась протягом 6 місяців, в анаеробних умовах стимулює холерез на 40 - 50% від його контрольного розміру. Найбільш виражену жовчостимулюючу дію мала вода після 1 місяця збереження: 0,98 ± 0,1 показника Vж у порівнянні з 0,78 Vж.

Вивчення впливу води Нафтуся, що зберігалася, на процеси сечовиділення показало, вода, збережена без доступу повітря дещо втрачає свою діуретичну активність, але в присутності СО₂ у якості консерванту робить такий же виражений ефект, як і Нафтуся свіжовідібрана. Це обумовлено зниженням інтенсивності процесів реабсорбції води в ниркових канальцях. При тривалому збереженні Нафтусі в анаеробних умовах у присутності консерванту до 6 місяців діуретична активність знижується з 3,9 ± 0,1 мл/см²/с при 1 місяці збереження до 2,6 ± 0,14 мл/см²/с при активності свіжовідібраної води 3,6 ± 0,3 мл/см²/с.

Отримані результати дозволяють припустити, що в умовах анаеробного збереження Нафтусі в ній відбувається утворення якихось нових речовин-активаторів або продовжується мікробіологічний синтез речовин, що вже містилися у воді до моменту її добору з надр, і зробити висновок про можливість консервування води Нафтуся в анаеробних умовах у присутності СО₂ у якості консерванту при кімнатній температурі для використання її протягом 1 місяця збереження у позакурортних умовах.

Уведення консервованої мінеральної води Нафтуся в курс ранньої метафілактики нирковокам'яної хвороби приводить до збільшення діурезу з 1,23 л/с базисних до 1,9 л/с на 3 день прийому, до 1,84 л/с на 10 день і 1,75 л/с на 20 день обстеження після в хворих після ЕУХЛ. У групі хворих з інструментальним видаленням конкременту також спостерігалося значне підвищення діурезу з 1,28 ± 0,21 початкових до 1,93 ± 0,7 на 3 день і до 1,72 ± 0,51 л/с на 10 день ранньої метафілактики з мінеральною водою Нафтуся. У хворих після оперативного видалення конкременту застосування метафілактичних заходів із мінеральною водою викликало значне збільшення діурезу, хоча й менш виражене, ніж у групах хворих після ЕУХЛ і інструментальних методів видалення конкременту. При хронічній нирковій недостатності I - II ступеня, що була в 14 хворих, підвищення діурезу коливалося в межах 0,22 - 0,27 л/с за базисний показник. У контрольній групі з прийомом мінеральної води в якості монометоду діурез підвищувався з 1,47 ± 0,35 л/с до 1,78 ± 0,4 л/с на 3 день прийому і до 1,83 ± 0,3 л/с на 10 день прийому консервованої мінеральної води Нафтуся (табл. 1).

Таблиця 1

Зміни діурезу при прийомі консервованої мінеральної води Нафтуся в хворих на нефролітіаз у найближчий після видалення каменю період

Група	Дні
	Старт	3 день	10 день	20 день
Контроль	1,47± 0,35	1,78± 0,41	1,83± 0,38	1,76 ± 0,36
ЕУХЛ	1,23± 0,34	1,90± 0,33	1,84± 0,42	1,75± 0,36
Опер. видалення	1,31± 0,42	1,81± 0,83	1,75± 0,68	1,70± 0,21
Інструмент.	1,28± 0,21	1,93± 0,7	1,72± 0,51
Самостійне	1,82± 0,36	2,15± 0,42	2,10± 0,45

Уведення консервованої лужної мінеральної води Нафтуся в ранню метафілактику нефролітіазу відразу після видалення конкременту викликає стійку алкалізацію сечі у всіх обстежених хворих і в контрольній групі (Д рН = 0,17). Цей показник був високим у групі після ЕУХЛ -- 0,17 > 0,43 > 0,29 од. рН і інструментального втручання 0,16 > 0,25 од. рН; 0,08 > 0,13 > 0,19 од. рН після оперативного втручання; 0,11 > 0,16 од. рН при самостійному відході конкременту (табл. 2). Таблиця 2

Зміни рН сечі в хворих на нефролітіаз при прийомі консервованої мінеральної води

Група	Дні
	Старт	3 день	10 день	20 день
Контроль n = 11	6,15±0,38	6,32±0,44	6,27± 0,61	6,38±0,54
ЕУХЛ n = 53	5,88±0,66	6,05±0,83	6,31± 0,44	6,17±0,51
Опер. видалення n = 64	6,03±0,71	6,11±0,44	6,2±0,71	6,22±0,44
Інструмент. n = 25	5,87±0,31	6,03±0,41	6,12±0,47
Самостійне n = 21	5,94±0,47	6,05±0,58	6,10±0,72
Середнє за хворими	5,91±0,47	6,06±0,56	6,18±0,58	6,19±0,48

Під впливом ранніх метафілактичних заходів із курсом мінеральної води Нафтуся значно змінюються показники стану таких чинників ризику нефролітіазу як концентрація сечової і щавлевої кислот у сечі. Концентрація сечової кислоти найбільш виражено зменшується при проведенні ранньої етафілактики нефролітіазу з консервованою мінводою Нафтуся в хворих, що зазнали екстракорпоральну літотрипсію, -- на 0,5 - 0,6 ммоль/л за період перебування в стаціонарі в порівнянні зі зменшенням цього показника на 0,25 - 0,3 ммоль/л від початкових даних для хворих з оперативним видаленням конкременту (табл. 3).

вода нафтуся нирка камінь

Таблиця 3

Концентрація сечової кислоти (ммоль/л) в сечі у хворих на нефролітіаз при прийомі консервованої мінеральної води Нафтуся в найближчий після видалення каменя період

Група	Дні
	Старт	3 день	10 день	20 день
Контроль n = 56	3,69 ± 0,88	3,41± 0,43	3,54± 0,61	3,48 ±0,47
ЕУХЛ n = 53	4,88± 0,52	4,31± 0,68	4,27± 0,51	4,34± 0,35
Опер. видалення n = 64	5,07± 0,33	4,77± 0,54	4,73± 0,28	4,82± 0,37
Інструментал. n = 25	5,64± 0,45	5,52± 0,39	5,11± 0,47
Самостійне n = 21	5,84± 0,53	5,57± 0,49	5,31± 0,44

Та ж тенденція спостерігалася для груп хворих після інструментальних втручань і після самостійного відходу конкременту. Спостерігається при ранній метафілактиці з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся різке збільшення добової екскреції оксалатів у групах хворих і контрольній порівняно зі збільшенням діурезу при даному лікуванні. Концентраційні показники щавлевої кислоти в сечі, не пов'язані з показниками діурезу, змінюються в цей період не так виражено, але простежується тенденція зменшення концентрації оксалатів у групах хворих після ЕУХЛ (з 0,259 ммоль/л до 0,195 ммоль/л) оперативного (з 0,195 ммоль/л до 0,173 ммоль/л), інструментального (з 0,366 ммоль/л до 0,295 ммоль/л) методів видалення конкременту. Аналогічна картина спостерігається й у контрольній групі -- концентрація оксалатів у сечі зменшується з 0,221 ммоль/л до 0,207 ммоль/л. Однак, цей показник уже на 10 - 20 день лікування починає підвищуватися. Екскреційні показники цих каменеутворюючих солей збільшуються за рахунок підвищення діурез. Вміст фосфатів і кальцію в сечі під впливом ранньої метафілактики з курсом мінеральної води Нафтуся змінюється статистично невірогідно.

При дослідженні функціонального стану нирок і сечовивідних шляхів у найближчий після видалення конкременту період було встановлено, що під впливом ранньої метафілактики нефролітіазу з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся хвилинний діурез у хворих і в контрольній групі підвищувався до 4,0 мл/хв. До початку лікування в обстежених пацієнтів на перший план виступало порушення екскреторної функції нирок (Тм 6,5 ± 1,09, Т Ѕ хв. 18,74 ± 2,49, ЕНП мл/хв. 219,87 ± 23,14). При цьому показник Вінтера і сумарний ЕНП до початку лікування вказували на напругу очисної функції нирок без явних ознак ХНН. Проведення ранньої, форсованої мінеральною водою метафілактики нефролітіазу сприяло позитивній динаміці ренограм уже через 10 - 12 днів після початку лікування. Статистично вірогідно прискорювалися показники екскреції на стороні ураження: Т Ѕ скоротилося в середньому з 18,7 ± 2,49 до 13,0 ± 1,71. Подальші піврічні спостереження реєстрували стабілізацію функціональних показників за даними РРГ. На 10 - 12 день ранньої метафілактики ЕНП у нирці зростав до 228,4 ± 17,44 мл/хв. із плавним підвищенням і стабілізацією його рівня до півроку спостереження. Як і при роздільному аналізі показників уродинаміки й ЕНП, до 10 - 12 доби проведення форсованої ранньої метафілактики зростав сумарний ЕНП (467,0 ± 26,3 мл/хв. проти 463,5 ± 35,8 мл/хв. до лікування) і знижувався показник Вінтера (з 55,4 ± 1,73% до 53,7 ± 1,83%) (табл. 4).

Таблиця 4

Сумарні радіонуклідні показники функції нирок у хворих на нефролітіаз, що у післяопераційному періоді приймали мінеральну воду “Нафтуся”

Групи хворих	ЕНПс, мл/хв.	ПВ, %
Контрольна група	552 ± 21,8	48,8 ± 1,56
Хворі до лікування	463,5 ± 35,8	55,8 ± 1,73
Через 10 - 12 днів після початку лікування	467 ± 26,30	53,7 ± 1,83
Через три місяці	488,86 ± 24,53	52,3 ± 1,62
Через шість місяців	525,29 ± 24,68	50,2 ± 1,58

Подальше поліпшення сумарної очисної функції нирок за показниками Вінтера й ЕНП, що простежується протягом півроку від початку лікування, свідчило про відновлення процесів компенсації. За період 10 - 12 днів лікування клінічне поліпшення -- нормалізація аналізів крові, сечі, відходу піску, осколків конкременту, зняття активного запального процесу, відзначалося в більшості обстежених хворих -- 131 пацієнт (87%). Після півроку з початку застосування ранньої метафілактики з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся тільки в 6 пацієнтів були визначені рецидивні конкременти -- частота рецидивування 3,7%.

ВИСНОВКИ

Розроблено метод консервації мінеральної води Нафтуся в присутності 0,3% СО₂ при кімнатній температурі 18 - 20°С, без контакту з атмосферним повітрям і збереженням її біологічних властивостей протягом 30 днів.

Уведення консервованої мінеральної води Нафтуся в комплекс ранньої метафілактики підвищує діурез у середньому на 42% на 3 день курсу, у хворих після ЕУХЛ -- на 54,4%, після інструментальних утручань -- на 50,03%, що забезпечує ефективне звільнення сечових шляхів від піску, згустків крові, фрагментів конкременту.

Форсована лужною (рН 7,4) мінеральною водою Нафтуся рання метафілактика дозволяє стійко підвищити рН сечі: у середньому на 4,0% (на 0,23 од. рН), у групах після ЕУХЛ понад 7,0% і після інструментальних утручань до 5,0%, ніж досягається зменшення масивної сечокислої кристалурії, що спостерігається в ранній післяопераційний період.

Під впливом додавання питного курсу в ранню метафілактику знижується концентрація сечової кислоти в сечі в середньому на 9,56% до 10 дня прийому курсового напоювання, і концентрація оксалатів у середньому на 14,3% на 3 день курсу зі збереженням тенденції подальшої нормалізації цих показників сечі.

Застосування комплексної ранньої метафілактики нефролітіазу приводить до нормалізації показників функції нирок (показники екскреції, ефективного ниркового плазмотоку, показники Вінтера) до 6 місяця після видалення конкременту.

Комплексна рання метафілактика нефролітіазу з курсом консервованої мінеральної води Нафтуся знижує частоту рецидивного утворення з 30 - 40% (за літературними даними) до 3,7% протягом року після видалення конкременту, коли ризик рецидивування найбільш високий.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Позакурортне використання мінеральної води “Нафтуся” у хворих після екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії / В.С. Дзюрак, В.В. Черненко, Н.І. Желтовська, С.Г. Чемоданов // Праці VII пленуму наукового товариства урологів України, Київ, 1993. -- С. 93 - 94.

2. Чемоданов С.Г. Вплив мінеральної води "Нафтуся" на фактори ризику нефролітіазу у хворих після оперативних втручань в умовах стаціонару // Урологія. -- 1997. -- № 1. -- С. 18 - 20.

3. Чемоданов С.Г. Вплив ранньої метафілактики нефролітіазу з мінеральною водою Нафтуся на функціональний стан нирок і сечовивідних шляхів // IX конгрес світової федерації українських лікарських товариств присвячений 25-річчю СФУЛТ. Тези доповідей. 19 - 22 серпня 2002 року. м. Луганськ. -- С. 277 - 278.

4. Возіанов О.Ф., Дзюрак В.С., Черненко В.В., Желтовська Н.І., Свєшніков О.Б., Чемоданов С.Г., Савчук В.Й. / Спосіб профілактики повторного каменеутворення в нирках та сечовивідних шляхах // Патент на винахід № 22588 А.

5. Чемоданов С.Г., Желтовская Н.И., Савчук В.И. Применение консервированной минеральной воды “Нафтуся” во внекурортных условиях при комплексном лечении мочекислого нефролитиаза после удаления конкремента // Здоровье мужчины. -- 2003. -- № 3 (6). -- С. 116 - 118.

АНОТАЦІЯ

Чемоданов С.Г. Мінеральна вода Нафтуся в ранній комплексній метафілактиці сечокам'яної хвороби в умовах стаціонару. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.06 - Урологія. Інститут урології АМН України.

В експерименті в динаміці був вивчений вплив умов збереження мінеральної води Нафтуся Збручанського родовища на холерез і сечовиділення ізольованих жовчного і сечового міхурів жаб і процеси сечовиділення після курсового напоювання пацюків. Показано, що при наявності консерванту 0,3% СО₂ в анаеробних умовах при температурі 18°С протягом 30 діб мінеральна вода не змінює своїх біологічно активних властивостей.

При введенні консервованої мінеральної води Нафтуся в комплекс метафілактичних заходів у найближчий післяопераційний період в умовах стаціонару досягається стійка нормалізація функціонального стану нирок і сечовивідних шляхів (за нормалізацією показників Т 1\2, показника Вінтера, ЕНП, ЕНПс і ЕНПп).

Обґрунтована можливість використання консервованої мінеральної води Нафтуся Збручанського родовища в найближчий після видалення каменю період в умовах стаціонару для посилення комплексної метафілактики нефролітіазу і підвищення ефективності протирецидивного лікування шляхом нормалізації чинників ризику нефролітіазу і прискорення цих процесів. Через півроку після проведеного лікування рецидивне каменеутворення діагностували в 6 хворих (3,7 %), що значно нижче літературних даних.

Ключові слова: нефролітіаз, чинники ризику, мінеральна вода Нафтуся, метафілактика.

Чемоданов С.Г. Минеральная вода Нафтуся в ранней комплексной метафилактике мочекаменной болезни в условиях стационара. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.06 - Урология. Институт урологии АМН Украины.

Диссертация посвящена научному обоснованию эффективности использования консервированной (при комнатной температуре и с консервантом СО₂) минеральной воды Нафтуся Збручанского месторождения для усиления раннего противорецидивного лечения нефролитиаза в ближайшем периоде после удаления камней в условиях урологического стационара..

Объектом исследования были 216 больных нефролитиазом после удаления конкремента (163 пациента -- опытные группы с разными методами удаления конкремента -- оперативным 64, ЭУВЛ -- 53, инструментальные методы -- 25, самостоятельное отхождение -- 21 пациент; 53 пациента -- контрольная группа), принимавших консервированную минеральную воду Нафтуся в комплексной ранней метафилактике нефролитиаза в условиях стационара (отдела мочекаменной болезни с группою почечных гипертоний) непосредственно в ближайший после удаления камня (камней) период.

Объем исследований включал общепринятые методы ведения урологического больного: клинико-лабораторные, биохимические, микробиологические, изотопные и рентгенологические.

В эксперименте в динамике было изучено влияние условий хранения минеральной воды Нафтуся Збручанского месторождения на холерез и мочеотделение изолированных желчного и мочевого пузырей лягушек и процессы мочеотделения после курсового напаивания крыс. Показано, что при наличии консерванта 0,3% СО₂ в анаэробных условиях при температуре 18°С на протяжении 30 суток минеральная вода не изменяет своих биологически активных свойств.

При введении курса консервированной минеральной воды Нафтуся (Збручанское месторождение) в раннюю комплексную метафилактику нефролитиаза у 53,3% больных с нормальными показателями клубочковой фильтрации, клиренсов мочевины и креатинина, после произведенной пиелолитотомии увеличение диуреза под действием метафилактики с включением минеральной воды Нафтуся на 3 сутки достигало 34,7 5,1%, а на 10 - 12 сутки 42,3 2,8%, в группе после уретеролитоэкстракций -- 38,8 3,3% и 43,4 2,8%. В группе после ЭУВЛ -- изменения были наиболее выражены -- этот показатель на 3 день превышал первоначальные данные на 54,5 4,7%. На 10 сутки отмечалось изчезновение (65 человек) и уменьшение (45 человек) лейкоцитурии, гематурии, белка (34 человека), солевых осадков. У больных, которые употребляли Нафтусю от 8 суток и более отмечалось улучшение работы гепатобиллиарной системы, снятие болей в желудочно-кишечном тракте, улучшение аппетита, уменьшение болей в суставах. Изучение действия минеральной воды на факторы риска нефролитиаза, такие как рН мочи и содержание камнеобразующих солей показали, что у обследованных больных наблюдалось подщелачивание рН мочи: на 0,17 0,01 единиц рН после оперативного вмешательства (имеется ввиду пиелолитотомия), на 0,21 0,03 -- после проведенных уретеролитоэкстракций и на 0,38 0,05 единиц рН у больных после ЭУВЛ, а также снижение содержания мочевой кислоты мочи до 15% с одновременным увеличением экскреции оксалатов до 30%. Обращая внимание на приблизительно такой же уровень увеличения диуреза, отмечаем, что концентрация оксалатов в моче под действием минеральной воды фактически изменяется незначительно. Аналогичные результаты были получены в контрольной группе, что и позволило отдифференцировать влияние именно минеральной воды, как монометода, в комплексе ранних метафилактических мероприятий -- повышение диуреза на 20-24%, подщелачивание мочи в среднем на 0,17 единиц рН, снижение концентрации мочевой кислоты на 30%, при одновременном повышении экскреции оксалатов до 20%.

При введении консервированной минеральной воды Нафтуся в комплекс метафилактических мероприятий в ближайший послеоперационный период в условиях стационара, достигаемый стойкой нормализацией функционального состояния почек и мочевыводящих путей (по нормализации показателей Т 1\2, показатель Винтера, ЭПП, ЭППс и ЭППп).

Обоснована возможность использования консервированной минеральной воды Нафтуся Збручанского месторождения в ближайший после удаления камня период в условиях стационара для усиления комплексной метафилактики нефролитиаза и повышения эффективности противорецидивного лечения путем нормализации факторов риска нефролитиаза и ускорения этих процессов. Через полгода после проведенного лечения рецидивное камнеобразование диагностировали у 6 больных (3,7%), что значительно ниже литературных данных.

Ключевые слова: нефролитиаз, факторы риска, минеральная вода Нафтуся, метафилактика.

Chemodanov S.G. The mineral water NAFTUSYA in the early comprehensive metaphylaxis of nephrolithiasis in the inpatients. - Manuscript.

The dissertation is presented to obtain the scientific degree - Candidate of Medical Sciences - on speciality 14.01.06. - Urology. Institute of Urology, AMS of Ukraine.

The dissertation is devoted to the scientific substantiation of the effective usage of the preserved (at the indoor temperature and with the CO2 preservative) mineral water NAFTUSYA from the Zbruchansk sours.

The study comprises 216 patients with nephrolithiasis after removal of concrements with different methods, who were receiving the preserved mineral water NAFTUSYA added to the complex of metaphylactic measures in the immediate post-operative period to normalize the functional state of kidneys and urinari tracts.

The experimental studi showed in dynamics the effect of storage conditions for the mineral water NAFTUSYA on choleresis and urination of isolated gallbladder and urinari bladder in frogs and on the urination process after the water consumption course in rats. This mineral water was proved not to change its biologically active properties in the anaerobic conditions at 18єC for 30 days in the presence of preservative 0,3% CO2.

The effective usage of the preserved mineral water NAFTUSYA gast after removal of concrements at hoshital to enhance the complex metaphylaxis of nephrolithiasis and to elevate the efficacy of antirecurrent treatment by normalization of risk factors against nephrolithiasis and to accelerate these processes is proved.

Key words: nephrolithiasis, risk factors, mineral water NAFTUSYA, metaphylaxis.

Размещено на Allbest.ru

...