Матеріали та методи дослідження. Нами проліковано 162 хворих (162 ока) на БК у віці від 18 до 85 років. З них чоловіків було 90 (55,6%), жінок 72 (44.4%). Бактеріальні ураження рогової оболонки переважали у осіб працездатного віку (74,7%). Кількість хворих старше 60 років склала 25,3%.

Усі проліковані нами хворі на БК були поділені на 2 групи: основна (88 осіб) і контрольна (74 особи).

У комплексному лікуванні основної групи був застосований розроблений нами спосіб лікування із застосуванням пробіотика А-бактерину.

Допоміжними факторами служили: мікротравма рогової оболонки, видалення сторонніх тіл із рогівки, користування контактними лінзами тощо.

Проведене обстеження хворих на БК показує, що дання патологія поширена серед усіх груп населення, але частіше трапляється в осіб робочих професій (32,2%) і робітників сільського господарства (24,1%).

Для аналізу клінічних результатів була використана запропонована раніше класифікація ступенів важкості перебігу бактеріального ураження рогової оболонки ока [Сакович В.Н., 1991], згідно з якою було виділено три ступеня важкості: легкий (I ст.), середній (II ст.) і тяжкий (III ст.).

У процесі лікування проводився аналіз клінічних показників хворих на БК основної та контрольної груп: площа та глибина ураження рогової оболонки ока, терміни її епітелізації, патологічні зміни вологи передньої камери, терміни розсмоктування інфільтратів, терміни зникнення перікорнеальної ін'єкції, функціональні результати лікування, витрачена на лікування кількість днів перебування у стаціонарі.

Для обстеження хворих були застосовані слідуючи методи: визначення гостроти зори без корекції та з корекцією, дослідження у проходящому світлі, пряма та зворотня офтальмоскопія, передня біомікроскопія із застосуванням флюоресцеїну для уточнення повноти епітелізації рогівки.

Посів на мікрофлору з кон'юнктивальної порожнини та визначення чутливості до антибіотиків проводили за загально прийнятими методиками.

Імунологічне обстеження хворих на БК груп спостереження (показники клінічного, гуморального імунітету, фагоцитарної активності нейтрофілів, S-Ig A у сльозі) проводили у динаміці під час лікування з урахуванням ступеня тяжкості ураження рогової оболонки.

Методика застосування розробленого нами методу лікування БК із використанням А-бактерину сухого полягає в наступному: вміст ампули з 1 дозою А-бактерину сухого розводять 5 мл. фізіологічного розчину після розкриття ампули ex tempore та закапують в коньюнктивальну порожнину по 1-2 краплі 8-10 раз на добу. Розчин зберігають при температурі + 4 С протягом 1 доби.

Всі отримані дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента.

Результати власних досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш частою причиною виникнення бактеріальних кератитів була грамнегативна мікрофлора (синьогнійна паличка, протей, ентеробактер, кишкова паличка тощо), яка визначена більш ніж у 37,7% випадків. У хворих на кератити легкого та середнього ступеня тяжкості переважала грампозитивна мікрофлора: епідермальний стафілокок, золотистий стафілокок, стрептокок (у 74,5% та 43,8% випадків відповідно). Кератит тяжкого ступеня, як правило, спричиняється грамнегативною мікрофлорою: синьогнійною паличкою, ентеробактером, протеєм, кишковою паличкою, клебсієлою (у 70,5% випадків).

Виділена мікрофлора у більшості випадків мала нечутливість до ампіціліну, амоксициліну, тетрацикліну, гентаміцину, неоміцину. Та ще більшу нечутливість до карбеніциліну, макропену, лінкоміціну, ципрофлоксацину, цефтріаксону, заноцину, отримані нами результати вказують на необхідність визначення характеру мікрофлори кон'юнктивальної порожнини та її чутливості до антибіотиків для визначення, патогенетично ориєнтованої терапії БК. Крім того, важкий перебіг кератитів, особливо спричинених грам негативною мікрофлорою, потребує пошуку нових препаратів, для підвищення ефективності медикаментозного лікування БК.

Для оцінки ефективності застосування А-бактерину до комплексної терапії БК нами проведено порівняльний аналіз змін показників імунологічної реактивності організму (ІРО) у хворих, що отримували лікування А-бактерином (основна група), та у пацієнтів, які отримували загально-прийняту медикаментозну терапію (контрольна група). Імунологічне обстеження хворих на БК проводили до та на 24-у добу після лікування за різними схемами комплексної терапії. Для вивчення динаміки імунологічного статусу у пацієнтів с БК проведений порівняльний аналіз основних показників імунологічної реактивності у хворих основної та контрольної груп, до та після лікування у порівнянні з рівнем ІРО практична здорових осіб (32 людини).

Проведені дослідження дозволили з'ясувати наявність дефекту клітинних механізмів імунологічного захисту у хворих на БК, що виявляються у зниженні функціональної активності Т-лімфоцитів, зниженні відсоткового та абсолютного вмісту Т-супресорів, а також знижені відсоткового вмісту В-лимфоцитів на фоні вираженого лейкоцитозу, лімфоцитозу та підвищення Т-хелперної активності.

При цьому імунорегуляторний індекс (ІРІ) і Т/В індекс-показники, що характеризують інтегральний стан імунного гомеостазу в організмі хворих на БК, значно перевищували їх рівень у практично здорових осіб, що свідчіть про суттєві порушення у стані імунорегуляторних процесів у груп спостереження хворих.

Вивчення стану гуморального імунітету за показниками вмісту імуноглобулінів у сироватці крові хворих на БК показало, що їх вміст у обстежених хворих вірогідно перевищував нормативні значення цих показників у практично здорових осіб. Після проведення комплексної терапії відмічено зниження рівня імуноглобулінів основних класів у сироватці хворих на БК до рівня цих показників у практично здорових осіб. У пацієнтів, які отримували А-бактерин, динаміка цих змін мала більш показовий характер, особливо з боку сироваткового імуноглобуліну класу А.

Імунологічне обстеження сльози виявило, що вміст S-Ig A у сльозі хворих на БК був знижений у порівняні з його рівнем у практично здорових осіб (1,57+/-0,09 г/л). У результаті комплексної терапії вміст S-Ig A у хворих на БК значно підвищився у порівнянні з його вхідним рівнем лише у пацієнтів, що отримували А-бактерин.

Рівень комплемента у сироватці крові хворих на БК, що отримували А-бактерин, знизився більш суттєво у порівнянні як з його вхідним рівнем, так із рівнем цього показника у хворих контрольної групи (р< 0,001). Встановлено, що у хворих, які отримували А-бактерин, вміст малих циркулюючих імуних комплексів (мЦІК) після лікування був достовірно нижчим порівняно з цим показником пацієнтів контрольної групи (р< 0,001). Що свідчить про наявність імуномоделюючого впливу А-бактерину, відносно дії препаратів традиційного лікування.

Імунологічне обстеження хворих на БК виявило значний дефект неспецифічних механізмів імунологічного захисту, що проявилося у пригніченні фагоцитарної активності нейтрофілів, за даними зниження абсолютної та відносної кількості фагоцитувальних клітин в основній та контрольній групах, а також у зниженні фагоцитарного числа (ФЧ). Після проведеного лікування ці показники підвищилися в обох групах, але в основній групі хворих, які отримували А-бактерин, вони були достовірно вищими і практично співпадали з нормальним рівнем показників.

Аналіз стану клітинної ланки імунітету дозволив зробити висновок, що імунокоригуюча дія комплексної терапії із включенням А-бактерину найбільш ефективна при легкому та середньому перебігу БК і значно менше виражена при тяжкому ступеню ураження рогівки.

На підставі вивчення показників гуморального імунітету в основній та контрольній групах до та після застосування комплексної терапії, з урахуванням ступеня важкості ураження рогової оболонки ока, можна зробити висновок, що включення А-бактерину у комплексне лікування БК призводить до нормалізації не тільки рівня імуноглобулінів основних класів у сироватці крові та S-Ig A-класу у сльозі пацієнтів, а також вмісту комплементу мЦІК у сироватці крові імунокоригуючий ефект А-бактерину має найбільш значну дію при легкому та середньому перебігу БК.

Аналізуючи дію вжитих методів комплексної терапії на функціональний стан мононуклеарної фагоцитарної системи (МФС) у хворих на БК з урахуванням ступеня тяжкості ураження рогової оболонки ока, можна зробити висновок, що включення А-бактерину у комплексне лікування призводить до підвищення не тільки вмісту фагоцетувальних клітин при середньому і тяжкому ступені ураження рогової оболонки ока, але до збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів при легкому, середньому і тяжкому клінічному перебігу захворювання. В той же час у хворих контрольної групи, які не отримували А-бактерин таких імунокорегуючих ефектів не спостерігалося.

Таким чином, аналіз отриманих результатів комплексного імунологічного обстеження хворих на БК дозволили дати достовірну оцінку імунного статусу хворого та участь імунологічних реакцій у патогенезі розвитку гнійного процесу в рогівці.

Кліничне обстеження хворих основної групи, які отримували А-бактерин показав, що повне розсмоктування гіпопіона у передній камері спостерігалося на 6,9 +/-0,4 день, тоді як у паціентів контрольної групи на 11,2+/-0,3 день (р<0,001). Епітелізація рогової оболонки ока настає на 8,1+/-0,2 день в основній та на 14,9+/-0,2 день - у контрольній групи (р<0,001), а розсмоктування інфільтратів відбувалося відповідно, на 11,3+/-0,2 день і на 16,7+/-0,1 день (р<0,001). Зникнення запального процесу у групі, де у комплексному лікуванні був застосований А-бактерин, відбувалося на 12,1+/-0,1 день, а в контрольній - на 19,1+/-0,2 день (р<0,001). Крім того застосування А-бактерину призвело до значного скорочення терміну лікування хворих на БК у стаціонарі з 19,3+/-0,2 до 12,8+/-0,3 дня у контрольній та основній групах, відповідно (р<0,001).

Підвищення гостроти зору до 0,5-1,0 зареєстровано у 48,9% хворих, які отримували А-бактерин, тоді як у контрольній групі така гострота зору спостерігалася тільки у 31,1% випадків.

Проведений нами аналіз результатів лікування хворих на БК у всіх трьох клінічних групах з урахуванням тяжкості перебігу запального процесу рогової оболонки ока показав, що при легкому перебігу захворювання завершення епітелізації рогової оболонки ока спостерігалося на 3,9+/-0,2 день в основній та на 8,1+/-0,4 день у контрольній групах (р<0,001), розсмоктування інфільтратів - на 5,4+/-0,3 день та на 9,5+/-0,2 день відповідно (р<0,001); зникнення перикорнеальної ін'єкції - на 6,5+/-0,4 день і на 10,6+/-0,4 день (р<0,001), відповідно у основній та контрольній групах.

У групі хворих на БК, у комплексному лікуванні яких був застосований А-бактерин, гострота зору до 0,5-1,0 підвищилася у 57,1% випадків, у той час, як у контрольній групі - у 34,8% випадків.

В основній групі хворих з БК середнього ступеню остаточне розсмоктування гіпопіона спостерігалося на 7,6+/-0,1 день, а у контрольній - на 9,8+/-0,2 день (р<0,001), повна епітелізація рогівки, відповідно, на 8,3+/-0,3 день і на 12,3+/-0,4 день, розсмоктування інфільтратів - на 9,7+/-0,4 день і на 14,1+/-0,2 день у (р<0,001), зменшення запального процесу - на 12,5+/-0,5 та на 16,5+/-0,3 день, відповідно, в основній та контрольній групах (р<0,001). В основній групі хворих на

БК середнього ступеня тяжкості на лікування витрачено 14,2 ліжко-днів, в контрольній - 18,3+/-0,4 ліжко-днів (р<0,001).

Після проведеної терапії гострота зору в основній групі хворих спостерігалась у 38,7% випадків, а у контрольній - у 26,9%.

У хворих із тяжким ураженням рогової оболонки ока в основній групі розсмоктування гіпопіону мало місце на 13,3+/-0,54 день в основній та на 15,6+/-0,2 день (р<0,001) - у контрольній групах. Рогівка епітелізувалась на 14,9+/-0,3 день і на 19,6+/-0,3 день (р<0,001), повне розсмоктування інфільтратів відбувалось на 17,3+/-0,3 день та на 24,1+/-0,2 день, відповідно, у основній та контрольній групах (р<0,001). Зменшення явищ запалення у групі хворих на БК, в якій у комплексному лікуванні був застосований А-бактерин, виявлено на 19,4+/-0,3 день, а у контрольній - на 26,1+/-0,2 день (р<0,001).

Гострота зору у хворих основної групи на БК з важким перебігом захворювання після проведеного лікування до 0,5-1,0 підвищилась у 24,1% випадків, а у контрольній групі хворих, які отримували традиційну схему лікування без застосування А-бактерину - у 12% випадків.

Таким чином, застосування пробіотика А-бактерину у комплексному лікуванні БК призвело до значного покращення клінічних показників перебігу захворювання: прискорюється розсмоктування гіпопіона у передній камері ока та інфільтратів рогової оболонки, швидше епітелізується рогівка, скоріше затихають явища запалення, скорочується час перебування хворих на лікарняному ліжку за умов наявності антибактеріальних та імунокорегуючих властивостей.

Висновки

1. БК є тяжкою і поширеною патологією рогової оболонки ока, погано піддаються лікуванню і досить часто призводять до інвалідизації хворих.

2. Розроблений новий метод лікування хворих БК, який полягає у включенні в комплексну протизапальну терапію пробіотика А-бактерину.

3. Застосування пробіотика А-бактерину у складі комплексної терапії хворих на БК значно покращує клінічні показники перебігу захворювання: прискорюється розсмоктування гіпопіона у передній камері ока та інфільтратів рогової оболонки, швидше епітелізується рогівка, скоріше затихають явища запалення, скорочується час перебування хворих на лікарняному ліжку.

4. Досить частою причиною виникнення БК є грамнегативна мікрофлора (синьогнійна паличка, протей, ентеробактер, кишкова паличка), яка за нашими даними, визначаена у 37,7% випадків і спричиняє захворювання з тяжким перебігом запального процесу рогової оболонки ока (у групі хворих середнього ступеня тяжкості із тяжким перебігом захворювання гам негативна мікрофлора трапляється у 40,4% і 70,5% випадків відповідно). Виділена мікрофлора має високу стійкість до багатьох застосовуваних антибіотиків.

5. У хворих на БК спостерігаються виражені зміни у стані імунологічної реактивності організму, що проявляється у порушенні функціонування клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету, а також у зниженні місцевого, гуморального імунологічного захисту ока. Характер і вираженість імунологічних зрушень в організмі хворих на БК визначає ступінь тяжкості ураження рогівки.

6. Застосована терапія справляє позитивну імуномоделюючу дію як у контрольній групі хворих, що лікувались традиційно, так і в основній групі пацієнтів, що отримували А-бактерин, але імунокоригуючи ефекти комплексного лікування із включенням нового засобу А-бактерину є більш значними.

7. Установлена антибактеріальна та імунокоригувальна дія пробіотика А-бактерину дозволяє пояснити високу терапевтичну ефективність цього препарату при БК і обґрунтовує доцільність його широкого впровадження у практичну офтальмологію для лікування запальних захворювань рогової оболонки ока.

Практичні рекомендації

1. Для вибору правильної тактики лікування хворих на БК необхідно визначити характер збудника та його чутливість до антибактеріальних препаратів.

2. БК із тяжким перебігом захворювання найчастіше спричинюються представниками грамнегативної мікрофлори, яка характеризується високою стійкістю до багатьох застосовуваних антибіотиків та антибактеріальних препаратів.

3. Для оцінки важкості бактеріального ураження рогової оболонки ока та ефективності застосованої схеми лікування необхідно вивчення стану загального та місцевого імунітету.

4. Для підвищення ефективності лікування хворих на БК доцільно застосування А-бактерину, який має антибактеріальні та імунокорегуючі властивості.

Перелік наукових праць, опублікаваних за темою дисертації