Главная
Коллекция "Revolution"
Медицина
Діагностика, профілактика та лікування системних порушень кісткової маси у хворих на ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондилоартрит
Діагностика, профілактика та лікування системних порушень кісткової маси у хворих на ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондилоартрит
Зміни мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів з ревматоїдним артритом та центральною формою анкілозуючого спондилоартриту. Структурно-функціональний стан кісткової тканини. Покращення діагностики та оптимальних схем профілактики та лікування.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 51,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Нами проведене дослідження можливості використання визначення Ід для динамічного спостереження за станом МЩКТ у хворих на РА та ЦфАС порівняно з даними рентгенівської денситометрії. Отримані дані свідчили, що утримувалася відповідність між показниками МЩКТ та Ід у хворих на РА за будь-якого стану кісткової маси. У хворих на ЦфАС, на фоні зростання показника МЩКТ у ПВХ та негативної динаміки МЩКТ у ПВС, Ід змінювався відповідно показникові стегнової кістки, проте не хребта. Із цих даних допустимий висновок про більшу відповідність Ід стану МЩКТ ПВС у хворих на ЦфАС та його меншу чутливість порівняно з подвійною рентгенівською денситометрією.
Теоретичне передбачення наявності спільних патогенетичних факторів розвитку остеодефіциту у хворих на РА та ЦфАС потребувало патоморфологічного обґрунтування можливості застосування остеопротекторів односпрямованої дії. У проведених нами серійних дослідженнях ми намагалися наслідувати відомим патогенетичним ланкам розвитку зменшення кісткової маси, подібним до таких при РА та ЦфАС. Новим кроком виявилося застосування фактору тканинної гіпоксії (розроблена та захищена деклараційним патентом на винахід глюкокортикостероїдно-гіпоксична модель ОП) який не знаходив належного зацікавлення при подібних експериментальних дослідженнях. Нами виявлено, що усі використані моделі експериментального ОП характеризуються змінами у структурі кісткової тканини, що спрямовані, у першу чергу, на перебудову первинної і вторинної трабекулярної тканини. Дистрофічні процеси проявлялися передусім інтенсифікацією та неузгодженістю між кісткоутворенням і резорбцією, що підтверджувалося зменшенням відносного обєму остеобластів (p<0,01) та збільшенням - остеокластів (p<0,01) у тварин з глюкокортикостероїдною та глюкокортикостероїдно-гіпоксичною моделями, порівняно з інтактними тваринами, і призводило до сповільнення кісткоутворення та активізації процесу резорбції кісткової тканини. В умовах усіх використаних моделей експериментального ОП мікроскопічно відмічали згладження окремих зон епіфізарного хряща, місцями спостерігали виражену його дезорганізацію. Межі між зонами епіфізарного хряща були згладжені, також було порушене звичайне розташування хондроцитів у вигляді колонок. Отримані нами дані свідчили, що кальцитонін у тварин з експериментальним ОП суттєво покращував структурно-функціональну організацію кісткової тканини. Так, за показниками об'ємної щільності первинної спонгіози та відносного об'єму остеокластів група тварин, що отримувала кальцитонін, не відрізнялася від контрольної. Разом з тим, відносний об'єм остеобластів залишався зменшеним (p<0,05). Суттєвий вихід із експерименту щурів, що отримували таблетовану форму алендронату натрію, унеможливили оцінку його ефектів на структурно-функціональний стан скелету тварин.
Виявлені нами закономірності зрушень МЩКТ у хворих на РА та ЦфАС і неспроможність стандартної терапії у їх запобіганні, заклали підвалини до розробки алгоритму діагностичних та профілактично-лікувальних заходів. Необхідність запровадження цього алгоритму, по-перше, зумовлена значною поширеністю та раннім розвитком остеодефіциту у хворих на РА та ЦфАС, що супроводжується погіршанням функціонального стану пацієнтів. З другого боку, проведення денситометрії чоловікам із больовим синдромом у спині суттєво покращує своєчасність діагностики ЦфАС, у чому ми переконалися у своїй практичній діяльності. Вибір медикаментозних препаратів остеопротективної дії, окрім результатів експериментального дослідження, був заснований також і на відомих протизапальних властивостях алендронату натрію та кальцитоніну і протизапальній та імуномодулюючій здатності вітаміну D3.
Застосування препарату кальцію з вітаміном D3 хворим на РА та ЦфАС з НКМ суттєво не впливало на функціональний стан суглобового апарату, проте виявляло тенденції до покращання функціональних проб. Використання алендронату натрію призводило до позитивних зрушень функціональних показників суглобового апарату в жінок (в першу чергу - запального та больового індексів, р<0,05), причому більша ефективність визначалася в жінок у постменопаузі. Аналогічні позитивні зміни функціональних показників виявляли чоловіки, хворі на РА, при застосуванні кальцитоніну за умов ОП (р<0,05).
У хворих на ЦфАС доповнення стандартних лікувальних програм кальцитоніном призводило до покращання функціональних показників хребта. Найбільшу чутливість до застосування модифікованої лікувальної програми виявляли хворі з ОПе та при першій й другій стадіях захворювання, причому переважно за рахунок показників, що характеризують рухомість ПВХ (р<0,05). У процесі оцінки ефективності застосованих лікувальних програм хворим на ЦфАС ми зауважили, що вибір остеопротективних ліків слід засновувати не тільки на величині кісткової маси, але враховувати і стадію захворювання. У результаті суттєво зросла кількість пацієнтів, що отримували кальцитонін при НКМ та ОПе, оскільки, згідно висунутої гіпотези, вказані стани МЩКТ були несправжніми, що й виявилося практичним її підтвердженням.
Використання модифікованих профілактично-лікувальних програм хворим на РА (рис.2) та ЦфАС (рис.3) із дотриманням запропонованого алгоритму клініко-денситометричних досліджень виявило суттєву ефективність щодо приросту кісткової маси осьового скелету. У чоловіків, хворих на РА, за умов НКМ темпи зростання МЩКТ у ПВХ та ПВС не відрізнялися (0,98±0,04 та 1,12±0,05 % за рік відповідно), а за умов ОПе спостерігалася тенденція до зменшення темпів приросту у ПВС (1,07±0,01 %). На нашу думку, дане явище свідчить про зменшення ефективності препарату кальцію з вітаміном D3 в якості монотерапії із розвитком остеодефіциту. Проте і за умов ОПе приріст кісткової маси залишався суттєвим (p<0,001) як у ПВХ так і ПВС. При ОП відбувалося пришвидшення (р<0,001 порівняно з НКМ та ОПе) приросту МЩКТ з переважанням цього процесу в стегні (1,45±0,02 % за рік) порівняно з хребтом (1,29±0,01 % за рік, p<0,001).
У хворих на ЦфАС спостерігалися вищі темпи зростання кісткової маси ПВС порівняно із хребтом за умов НКМ (1,10±0,02 та 0,76±0,06 % за рік, відповідно, p<0,001) та ОПе (1,25±0,03 та 1,15±0,03 % за рік, відповідно, p<0,05), проте при ОП відбувався вагомий порівняно з іншими станами кісткової маси (р<0,001) кількісний стрибок темпу приросту кісткової маси як у ПВХ (3,39±0,04 % за рік), так і ПВС (1,37±0,03 % за рік) із суттєвим переважанням (р<0,001) у ПВХ. Очевидно, що базисом вказаного явища є нашарування розвитку синдесмофітозу на процеси мінералізації кісткової тканини ПВХ внаслідок застосованого лікування, а в ПВС збільшення МЩКТ відбувалося за рахунок тільки істинного приросту кісткової маси.
У фертильних та жінок у постменопаузі зростання МЩКТ відбувалося за спільними закономірностями, які полягали у переважанні темпів в ПВС порівняно з ПВХ за будь-якої характеристики МЩКТ (р<0,001) та збільшенні темпів приросту із поглибленням остеодефіциту (р<0,001). Особливо це виявлялося за умов ОП, в першу чергу - у жінок постменопаузального віку. Так, при НКМ в ПВС приріст кісткової маси жінок в постменопаузі та збереженою менструальною функцією складав 2,37±0,07 та 1,90±0,02 % за рік, відповідно (p<0,001), в ПВХ 1,56±0,04 та 1,23±0,02 % за рік, відповідно (p<0,001). За умов ОПе ці показники склали в ПВС 3,04±0,04 та 2,15±0,03 (p<0,001), в ПВХ 1,83±0,02 та 1,70±0,03 % (p<0,001) за рік, відповідно. При ОП приріст МЩКТ у ПВС жінок в постменопаузі складав 3,97±0,06 порівняно з 3,18±0,08 % за рік у жінок із збереженою менструальною функцією (p<0,001), а у ПВХ 2,66±0,03 та 2,04±0,02 % за рік, відповідно
При аналізі показників імунітету та гострофазових маркерів запального процесу виявилось, що доповнення стандартного лікування антирезорбентами сприяє покращанню імунного статусу, в першу чергу - гуморальної ланки, що може бути обгрунтуванням до застосування їх у патогенетичній терапії цієї категорії хворих. За умов НКМ у процесі лікування фертильних жінок суттєвих змін параметрів імунітету не спостерігалося. Проте при порівнянні з показниками донорів відмічалося зменшення імунорегуляторного індексу (р<0,05 після лікування порівняно з р<0,01 до лікування). Як до, так і після лікування утримувалися високі показники В-лімфоцитів (р<0,05), IgA (р<0,05), ЦІК (р<0,001) та РЧА (р<0,05). У жінок в постменопаузі використання алендронату натрію у дозі 5 мг/добу нівелювало тенденцію до зменшення Т-лімфоцитів (що спостерігалося на стандартному лікуванні), суттєво не вплинуло на В-клітинну ланку. В показниках гуморального імунітету продовжувала спостерігатися тенденція до підвищення IgA. Рівень РЧА залишався стабільним, хоча і перевищував показник донорів (p<0,05) як на початку дослідження, так і наприкінці його. При модифікованому лікуванні, на відміну від стандартного, показник ЦІК, залишаючись збільшеним (p<0,001) відносно контрольного, не зазнавав суттєвого підвищення наприкінці дослідження.
За умов ОПе у фертильних жінок у процесі лікування зміни імунологічних показників головним чином носили форму тенденцій. Так, як до, так і після лікування порівняно з донорами утримувалися підвищені число В-лімфоцитів (p<0,05), імунорегуляторний індекс (p<0,001) та ЦІК (p<0,001). Разом з тим, через 3 міс. модифікованої терапії зменшився вміст IgA, РЧА та природних кілерів (p<0,01 порівняно з p<0,001 на початку спостереження) відносно донорів. Наприкінці лікування в жінок у постменопаузі нормалізувався рівень Т-лімфоцитів. Кількість В-лімфоцитів залишалася підвищеною (p<0,01), спостерігалася тенденція до зниження імунорегуляторного індексу (проте порівняно з донорами він залишався підвищеним, p<0,05) та вмісту природних кілерів. У гуморальній ланці відбулася нормалізація IgA та зменшення - РЧА (p<0,01 порівняно з p<0,001 на початку дослідження) при стабільно високому рівні ЦІК (p<0,001) порівняно з донорами.
При ОП у фертильних жінок після лікування спостерігалася тенденція до збільшення кількості Т-лімфоцитів, природних кілерів та В-лімфоцитів (проте порівняно з групою донорів зберігався В-лімфоцитоз, р<0,05). Відбулося зменшення імунорегуляторного індексу наприкінці лікування (р<0,05 порівняно з р<0,01 на початку) за рахунок несуттєвого збільшення Т-супресорів. У гуморальній ланці спостерігалися зменшення, порівняно з донорами, вмісту IgA (p<0,05 порівняно з p<0,01 на початку дослідження), РЧА (p<0,01 та p<0,001 відповідно) та тенденція до зменшення ЦІК (p<0,001 порівняно з донорами). У жінок в постменопаузі спостерігалася тенденція до підвищення Т-лімфоцитів і природних кілерів. Відбулося зменшення відсоткового вмісту В-лімфоцитів відносно донорів (p<0,01 на початку та p<0,05 через 3 міс.). Рівень IgA залишався стабільним з тенденцією до зменшення. На фоні високих, відносно донорів, показників ЦІК (p<0,001) спостерігалося зменшення вмісту РЧА (p<0,01 на початку та p<0,05 через 3 міс.).
Лікування чоловіків з НКМ не призводило до суттєвих змін показників імунітету. Порівняно з донорами хворі на РА та ЦфАС як до, так і після лікування характеризувалися однотипними змінами, а саме підвищенням В-лімфоцитів (p<0,05), ЦІК (p<0,001) та РЧА (p<0,05), зменшеним імунорегуляторним індексом (p<0,05). Крім того, у хворих на РА відмічалося підвищення IgA (p<0,05), а в пацієнтів з ЦфАС - IgG (p<0,05). При ОПе у хворих на РА на тлі В-лімфоцитозу (р<0,05) відбувалося зменшення імунорегуляторного індексу (за рахунок зростання Т-супресорів) та вмісту природних кілерів (р<0,01 на початку спостереження та р<0,05 наприкінці). У гуморальній ланці підтримувався збільшений (р<0,05) рівень IgA та ЦІК (р<0,001), проте зазнали зниження РЧА (р<0,05 проти р<0,01 на початку спостереження). У пацієнтів з ЦфАС також не відбулося зрушень у В-клітинній ланці (р<0,05 впродовж спостереження), проте внаслідок проведеного лікування нормалізувалися імунорегуляторний індекс та вміст природних кілерів, зменшився вміст IgG (р<0,001 проти р<0,01 наприкінці лікування). Разом з тим, у хворих відмічалися стабільно високі показники ЦІК (р<0,001) та РЧА (р<0,05) порівняно з донорами. Приведені дані свідчать про більшу ефективність застосованого лікування у хворих на ЦфАС, порівняно з РА. За умов ОП у клітинній ланці імунітету підтримувалося подальше збереження В-лімфоцитозу (р<0,05), у пацієнтів з РА спостерігалася зменшення імунорегуляторного індексу та зростання - природних кілерів, проте ці показники різнилися від нормативних (p<0,05). У хворих на ЦфАС внаслідок проведеного лікування відбулася нормалізація показників імунорегуляторного індексу та природних кілерів. Вміст IgA у пацієнтів з РА та IgG у чоловіків з ЦфАС зменшився (р<0,05 проти р<0,01 на початку). Показники ЦІК в обох групах пацієнтів стабільно (р<0,001) перевищували норму. Проведене лікування призвело до несуттєвого зменшення РЧА у хворих на РА, проте їх вміст переважав донорський (р<0,05) як до, так і після лікування. У пацієнтів з ЦфАС відбулася нормалізація величини вказаного показника.
Застосоване лікування виявляло суттєвий вплив на показники активності запального процесу, а також вміст МДА у сироватці крові, причому з поглибленням дефіциту МЩКТ спостерігалася більша протизапальна ефективність використаних антирезорбентів. Так, у чоловіків за умов НКМ зрушень показника оксипроліну не відбулося, проте за умов ОПе спостерігалося зменшення його концентрації порівняно з донорами (р<0,001 на початку та р<0,01 наприкінці). При ОП відзначалися аналогічні зрушення; разом з тим, відмічена різниця між параметрами до і після лікування (р<0,05). У фертильних жінок зміни величин оксипроліну відбувалися за тими ж закономірностями, проте виявилася відмінність між початковим та кінцевим показником як за умов ОП (р<0,01), так і ОПе (р<0,05). У жінок в постменопаузі зрушення вмісту оксипроліну порівняно з донорами мали місце при будь-якому стані МЩКТ, а суттєве зменшення порівняно з початком лікування - при ОПе та ОП (р<0,05). У хворих на ЦфАС величина оксипроліну суттєво зменшувалася відносно донорів у хворих із ОПе та ОП (p<0,001 на початку та p<0,01 наприкінці лікування). За умов НКМ змін вмісту досліджуваного параметру не відбувалося і він відповідав показникові групи донорів.
Зрушення вмісту МДА в чоловіків, хворих на РА, при НКМ не спостерігалося; при ОПе - відбувалося його зменшення відносно показника донорів (р<0,001 на початку лікування та р<0,01 наприкінці) та р<0,001 проти р<0,05 відповідно при ОП. В останньому випадку спостерігалася відмінність (р<0,01) показника наприкінці лікування порівняно з його початком. У фертильних жінок та пацієнтів з ЦфАС суттєві зрушення величини МДА відбувалися при ОПе та ОП, у жінок в постменопаузі - тільки за умов ОП.
У чоловіків з РА при ОПе відбулося зменшення (р<0,05) показників СМ/254, СМ/280 та еритроцитарного індексу інтоксикації наприкінці лікування порівняно з початковим рівнем, проте усі компоненти СЕІ перевищували параметри донорів (р<0,001), як і за умов ОП. При останньому стані кісткової маси найбільших зрушень зазнав показник СМ/280 (р<0,01). При ОПе у фертильних жінок лікування призвело до зменшення показника СМ/254 (р<0,05), СМ/280 (р<0,01) та еритроцитарного індексу інтоксикації (р<0,05). За умов ОП усі три складових СЕІ зазнали зменшення (р<0,001) у кінці лікування порівняно з його початком. У жінок в постменопаузі внаслідок лікування при НКМ відбулося суттєве (р<0,01) зменшення СМ/280, при ОПе - СМ/254 (р<0,05), СМ/280 (р<0,05) та еритроцитарного індексу інтоксикації (р<0,05). При порівнянні з контрольними величинами вивчених показників СЕІ зауважимо, що застосоване лікування не призводило до нормалізації величини жодного компоненту СЕІ. Незважаючи на те, що за умов ОП спостерігалися суттєві позитивні зрушення величин усіх вивчених показників СЕІ, проте вони суттєво (p<0,001) перевищували показники норми. У першу чергу, це стосувалося СМ/254; СМ/280 зазнавали найбільших позитивних зрушень як внаслідок проведеного лікування, так і відносно показників донорів.
Аналіз зрушень неспецифічних показників запального процесу показав, що запропоноване лікування у хворих на РА викликало тенденцію до зменшення величин ШОЕ та СРБ за умов НКМ та ОПе, проте при ОП спостерігалося зменшення обох показників (р<0,05). У хворих на ЦфАС відбувалося суттєве (р<0,05) зменшення показнику ШОЕ у пацієнтів з ОПе і ОП та СРБ - тільки при ОПе.
ревматоїдний артрит мінеральна щільність
Висновки
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, пов'язаної із оптимізацію діагностики та інтерпретації системних змін структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих на РА та ЦфАС на основі комплексного вивчення зв'язків між клінічним перебігом захворювання та станом кісткової маси для підвищення ефективності диференційованих схем лікування та профілактики. Доведена необхідність включення антирезорбентів у стандартні схеми лікування хворих на РА та ЦфАС.
1. Системні зміни кісткової маси осьового скелету є характерним синдромом для хворих на РА та ЦфАС. ОПе у хворих на РА спостерігається у 52,5 % випадків, ОП - у 28,8 %. За даними стандартної денситограми частота остеопатії у хворих на ЦфАС складає 90,1 %, з них ОПе - 42,0 %, ОП - 32,1 % та підвищена - 16,0 %.
2. Синдром системних змін кісткової тканини осьового скелету є діагностичним критерієм РА та ЦфАС.
3. Головними клінічними факторами, що прямо пов'язані із розвитком системних змін кісткової тканини осьового скелету у хворих на РА та ЦфАС є тривалість та стадія захворювання, ступінь функціональних порушень, а також постменопаузальний період та його тривалість.
4. Динамічні зрушення кісткової тканини осьового скелету у хворих на РА за умов стандартного лікування відбувається у бік зменшення. Швидкість цього процесу найбільша в обох відділах осьового скелету при ОПе. За умов цього стану кісткової маси середня швидкість розвитку остеодефіциту у ПВХ та ПВС для чоловіків складає 4,7 та 5,9 %, фертильних жінок - 7,1 та 7,9 %, жінок у постменопаузальному періоді - 8,0 та 11,9 % за 1 рік. Максимальна втрата маси кістки відбувається у шийці стегна.
5. У хворих на ЦфАС зміни кісткової маси ПВС відбуваються односпрямовано, у бік зменшення з найвищою швидкістю при ОПе - 4,3 % (за умов НКМ - 3,2 %, ОП - 2,9 % за 1 рік) у трикутнику Варда. У ПВХ зміни кісткової маси носять різноспрямований характер: за умов НКМ втрачається 6,8 %, ОПе - 8,2 % за 1 рік, а при ОП відбувається приріст маси кістки із швидкістю 1,6 % за 1 рік, що асоціюється із третьою стадією захворювання.
6. Розвиток дефіциту МЩКТ у хворих на РА та ЦфАС супроводжується погіршанням функціональних характеристик локомоторного апарату залежно від ступеня втрати кісткової маси.
7. Зменшення кісткової маси у хворих на РА та ЦфАС супроводжується посиленням та поглибленням змін клітинної та гуморальної ланок імунітету з автоімунними проявами, активізацією мембранодеструктивних та процесів деградації сполучної тканини, СЕІ та неспецифічних проявів запалення. В цих умовах відбувається зниження маси тіла пацієнтів відповідно розвиткові остеодефіциту.
8. Застосування кальцитоніну та алендронату натрію виявляють протизапальний ефект та сприяє зменшенню автоімунних проявів.
9. Запропоновані схеми модифікованих профілактично-лікувальних програм для хворих на РА та ЦфАС з включенням препарату кальцію з вітаміном D3, алендронату натрію або кальцитоніну (в залежності від статі хворих та ступеня остеодефіциту) ефективні для попередження й лікування втрати кісткової маси осьового скелету та призводять до покращання функціональних характеристик локомоторного апарату.
10. Застосування стандартної процедури аналізу денситограм ПВХ хворих на ЦфАС виявило неспроможність уникнення артефакторіальних впливів синдесмофітозу на показники кісткової маси. Згідно із запропонованим алгоритмом визначення мінеральної щільності ПВХ, частота змін кісткової маси становить 95,1 %.
11. Зміни кісткового метаболізму білих щурів з експериментальними моделями ОП, що відтворювали окремі патогенетичні ланки розвитку остеодефіциту при РА та ЦфАС, полягають у неузгодженості між кісткоутворенням і резорбцією, а саме зростанням числа остеокластів, що супроводжується активізацією процесу резорбції кісткової тканини.
12. Визначення Ід являє собою об'єктивний та здешевлений метод оцінки стану кісткової маси осьового скелету хворих на РА та ПВС пацієнтів з ЦфАС.
Практичні рекомендації:
1. При клінічному спостереженні за хворими на РА та ЦфАС слід брати до уваги суттєву частоту структурно-функціональних змін кісткової тканини.
2. Чоловікам із больовим синдромом та (або) порушенням рухової функції у хребті рекомендоване проведення денситометрії осьового скелету.
3. Хворим на РА та ЦфАС поза залежності від стану кісткової маси показаний постійний щоденний прийом препаратів кальцію (1 г елементарного кальцію) з вітаміном D3 (880 МО).
4. При ОПе хворим на РА та ЦфАС (за умов І стадії захворювання) чоловікам рекомендовано призначати препарат кальцію з вітаміном D3, жінкам - алендронат натрію по 5 мг/д (фертильним) та 10 мг/д (у постменопаузі) циклами по 3 місяці з такою ж перервою. Контрольна денситометрія - через 6 міс.
5. При ОП чоловікам, хворим на РА та ЦфАС, рекомендується призначення кальцитоніну по 50 МО на добу внутрішньом'язово, жінкам - алендронат натрію по 10 мг/д циклами по 3 місяці з такою ж перервою. Контрольна денситометрія - через 6 міс.
6. Динамічний контроль за напрямком та ступенем змін кісткової маси у хворих на РА та ЦфАС рекомендується проводити шляхом визначення Ід почергово з рентгенівською денситометрією.
Перелік умовних скорочень
Ід - індекс дистрофії
МЩКТ - мінеральна щільність кісткової тканини
МДА - малоновий диальдегід
НКМ - нормальна кісткова маса
ОП - остеопороз
ОПе - остеопенія
ПВС - проксимальний відділ стегна
ПВХ - поперековий відділ хребта
РА - ревматоїдний артрит
РЧА - румалончутливі антитіла
СЕІ - синдром ендогенної інтоксикації
СМ/254 - вміст середніх молекул при довжині хвилі 254 нм
СМ/280 - вміст середніх молекул при довжині хвилі 280 нм
ЦІК - циркулюючі імунні комплекси
ЦфАС - центральна форма анкілозуючого спондилоартриту
IgA - імуноглобуліни класу А
IgG - імуноглобуліни класу G
IgM - імуноглобуліни класу М
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Масик О.М. Про клінічну класифікацію змін мінеральної щільності кісткової тканини // Пробл. остеології. - 2000. - Т.3, № 4. - С.54-56.
2. Масик О.М. Клініко-денситометричні асоціації у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Вісник Сумського державного університету. Серія "Медицина”. - 2001. - № 1 (22). - С.119-122.
3. Масик О.М. Антропометрично-денситометричні паралелі у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Галицький лікарський вісник. - 2002. - № 1. - С.104-106.
4. Масик О.М. Особливості мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта хворих на анкілозуючий спондилоатрит // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 1. - С.60-61.
5. Масик О.М. Особливості оцінки мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, № 1-2. - С.118-120.
6. Масик О.М. Поширеність змін мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Український ревматологічний журнал. 2002. - № 4 (10). - С.38-40.
7. Масик О.М. Про співвідношення різноспрямованих змін мінеральної щільності поперекового відділу хребта у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, № 3. - С.82-85.
8. Масик О.М. Темпи зменшення кісткової маси осьового скелету у жінок, хворих на ревматоїдний артрит, в залежності від збереженості менструальної функції // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 3. - С.46-49.
9. Масик О.М. Прогнозування мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондилоартрит // Український медичний альманах. - 2003. - №3. - С.96-99.
10. Масик О.М. Вплив стандартного та модифікованого лікування на стан кісткової маси осьового скелету у хворих на центральну форму анкілозівного спондилоартриту // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С 63-65.
11. Масик О.М., Білозецька-Сміян С.І., Корильчук Н.І., Слаба У.С., Бабінець Л.С. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на ревматичні захворювання суглобів (за даними рентгенівської денситометрії) // Лікарська справа - 1998. - № 8. - С.70-72 (особисто проводив обстеження хворих, статистичну обробку даних, готував статтю до друку).
12. Корильчук Н.І., Масик О.М., Білозецька-Сміян С.І., Слаба У.С. Вплив фосамаксу на стан кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит (за даними рентгенівської денситометрії) // Лік. справа. - 1999. - № 1. - C.117-119 (особисто обгрунтував дослідження, обстежував хворих, проводив статистичну обробку даних, готував статтю до друку).
13. Ковальчук Л.Я., Гнатюк М.С., Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Гудима А.А., Лісничук Н. Є., Маланчук Л. М Комплексне експериментальне дослідження імобілізаційної моделі остеопорозу // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 1. - С.81-84 (особисто планував експериментальне дослідження, формулював висновки, готував статтю до друку).
14. Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Гаврилюк М. Є., Бабінець Л.С. Нові підходи до оцінки структурно-функціональних характеристик кісткової тканини за даними лонгітудінальної кісткової денситометрії // Шпитальна хірургія. - 2000. - № 1. - С.134-136 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, обстежував переважну більшість хворих, проводив літературний пошук, готував статтю до друку, коректував висновки).
15. Сміян С.І., Мерецька І.В., Масик О.М. Клінічні аспекти змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 3. - С.44-46 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, обстежував переважне числа хворих, проводив статистичну обробку, формулював висновки, готував статтю до друку).
16. Сміян С.І., Масик О.М., Жулкевич І.В. Показники мінеральної щільності кісткової тканини здорових чоловіків за результатами двофотонної рентгенівської денситометрії // Проблеми остеології. - 2001. - Т.4, № 4. - С.15-20 (особисто обстежував здорових чоловіків, аналізував літературні джерела, проводив статистичну обробку цифрового матеріалу, готував статтю до друку).
17. Сміян С.І., Масик О.М., Білик Л.С. Динаміка змін мінеральної щільності кісткової тканини осьового скелету у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Проблеми остеології. - 2002. - Т.5, № 2-3. - С.142-145 (проводив наукове обгрунтування дослідження, обстежував хворих, проводив статистичну обробку, готував статтю до друку).
18. Сміян С.І., Масик О.М., Грималюк Н.В., Слаба У.С., Насалик Б.Г. Взаємозв'язок між змінами мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта та проксимального - стегна у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Шпитальна хірургія. - 2002. - № 2. - С.52-55 (особисто обстежував переважне число хворих, проводив статистичну обробку даних, формулював висновки, готував статтю до друку).
19. Гнатюк М.С., Масик О.М. Порівняльна структурно-функціональна характеристика скелета щурів при різних моделях експериментального остеопорозу // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Медицина”. - 2002. - Вип.17. - С.17-19 (особисто обгрунтував дослідження, планував експериментальне дослідження, аналізував літературні джерела, проводив статистичну обробку цифрових даних, готував статтю до друку).
20. Сміян С.І., Масик О.М. Структурно-функціональний стан кісткової тканини осьового скелету у хворих на ревматоїдний артрит // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, № 6. - С.129-131 (особисто планував дослідження, обстежував хворих, проводив статистичну обробку результатів дослідження, готував статтю до друку).
21. Сміян С.І., Масик О.М., Скиба З.О. Особливості мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, № 2. - С. 190-192 (особисто обстежував переважне число хворих, проводив статистичну обробку цифрових даних, формулював висновки, готував статтю до друку).
22. Масик О.М., Сміян С.І., Корильчук Н І. Клініко-імунологічне обгрунтування застосування "Фосамаксу" у хворих на ревматоїдний артрит // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2003. - №1. - С.18-21 (особисто проводив планування дослідження, обстеження хворих, обробку цифрового матеріалу, готував статтю до друку).
23. Сміян С.І., Масик О.М., Корильчук Н.І. Ревматоїдний артрит у дорослих // Проблеми остеопорозу / Під ред.Л.Я. Ковальчука. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С.397-415 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, обстеження переважного числа хворих, статистичну обробку, остаточне оформлення розділу монографії, формулювання висновків).
24. Сміян С.І., Масик О.М. Анкілозуючий спондилоартрит // Проблеми остеопорозу / Під ред.Л.Я. Ковальчука. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С.379-396 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, обстеження хворих, статистичну обробку цифрового матеріалу, формулював висновки та готував розділ монографії до друку).
25. Деклараційний патент на винахід 38479 А, Україна МПК А 61 К 31/573. Спосіб моделювання остеопорозу / Гнатюк М.С., Сміян С.І., Масик О.М., Жулкевич І.В. Заявка 2000074093. Заявлено 11.07.2000; Опубл.15.05.2001. Бюл № 4 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, статистичну обробку цифрового матеріалу, готував текстові матеріали).
26. Деклараційний патент на винахід 40833 А, Україна МПК А 61 85/053. Спосіб оцінки динаміки дегенеративного патологічного процесу / Сміян С.І., Масик О.М., Олійник О.В., Жулкевич І.В. Заявка 2000073968. Заявлено 05.07.2000; Опубл.15.08.2001. Бюл. № 7 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, обстеження переважного числа хворих, готував текстові матеріали).
27. Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Корильчук Н.І., Бабінець Л.С. Показники мінеральної щільності кісткової тканини здорових жінок за результатами двофотонної рентгенівської денситометрії // Проблеми остеології. - 2000. - Т.3, № 4. - С.9-16 (особисто обстежував здорових жінок, аналізував літературні джерела, проводив статистичну обробку цифрового матеріалу, готував статтю до друку).
28. Сміян С.І., Грималюк Н.В., Жулкевич І.В., Масик О.М. Остеопороз в клініці внутрішніх захворювань // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2, № 1. - С.101 (особисто проводив наукове обгрунтування, аналізував переважне число літературних джерел, готував текст статті).
29. Сміян С.І., Масик О.М., Слаба У.С., Бабінець Л.С., Грималюк Н.В., Насалик Б.Г., Попович Г.А., Мерецька І.В., Сидоренко О.Л. Синдром ендогенної інтоксикації як маркер запального процесу при ревматичних захворюваннях суглобів // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 1. - С.40-42 (особисто проводив обстеження переважного числа хворих, статистичну обробку цифрового матеріалу, формулював висновки).
30. Масик О.М., Сміян С.І. Застосування кальцитоніну у лікуванні остеопорозу // Лікарська справа. - 2000. - № 3-4. - С.15-18 (особисто проводив наукове обгрунтування статті, аналіз переважного числа літературних джерел, остаточне оформлення тексту).
31. Масик О.М., Сміян С.І., Жулкевич І.В. Сучасні aспекти застосування біфосфонатів у клінічній практиці // Журн. АМН України. - 2000. - Т.6, № 4. - С.713-721 (особисто проводив наукове обгрунтування статті, аналіз переважного числа літературних джерел, формулювання висновків).
32. Сміян С.І., Масик О.М. Проблема змін мінеральної щільності кісткової тканини у чоловіків з позиції статевого диморфізму.І. Доклінічні аспекти // Український ревматологічний журнал. - 2001. - № 1 (3). - С.31-34 (особисто проводив наукове обгрунтування статті, аналіз переважного числа літературних джерел, остаточне оформлення тексту).
33. Сміян С.І., Масик О.М. Проблема змін мінеральної щільності кісткової тканини у чоловіків з позиції статевого диморфізму. ІІ. Клінічні аспекти // Український ревматологічний журнал. - 2001. - № 2 (4). - С.23-26 (особисто проводив наукове обгрунтування статті, аналіз переважного числа літературних джерел, остаточне оформлення тексту статті, формулювання висновків).
34. Ковальчук Л.Я., Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М. Мінеральна щільність кісткової тканини здорових людей Тернопільської області за даними рентгенівської денситометрії // Проблеми остеопорозу / Під ред.Л.Я. Ковальчука. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С.57-74 (особисто проводив обстеження та відбір здорових осіб для дослідження, статистичну обробку цифрового матеріалу, брав участь у написанні розділу та формулюванні висновків).
35. Білозецька-Сміян С.І., Швед М.І., Грималюк Н.В., Бакалюк О.Й., Франчук М.М., Масик О.М., Жулкевич І.В. Остеопороз в клініці внутрішніх захворювань // Матеріали ІІ Української наук. - практ. конф. "Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування”. - Львів-Київ, 1997. - С.27-28 (особисто проводив аналіз результатів клінічних досліджень, остаточне оформлення тексту публікації).
36. Ковальчук Л.Я., Боднар Я.Я., Андрейчин М.А., Бігуняк В.В., Білозецька-Сміян С.І., Бакалюк О.Й., Масик О.М., Жулкевич І.В. Рентгенівська денситометрія: перший досвід використання і провадження в навчальний процес на Україні // Матеріали наук. - практ. конф. "Актуальні питання оптимізації навчально-виховного процесу у медичному ВУЗі”. - Тернопіль, 1998. - Ч.2. - С.51 (особисто проводив формулювання висновків, остаточне оформлення текстового матеріалу).
37. Сміян С.І., Бакалюк О.Й., Масик О.М., Жулкевич І.В. Двофотонна рентгенівська денситометрія: перший досвід використання у підготовці лікарів загальної практики // Матеріали наук. - практ. конф. "Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні”. - Київ-Полтава, 1998. - С.143-144 (особисто проводив наукове планування дослідження, формулювання висновків).
38. Масик О.М. Вдосконалення методів діагностики анкілозуючого спондилоартриту // Матеріали наук. - практ. конф. "Сучасні проблеми кардіології та ревматології”. - Київ, 1998. - С.151-152.
39. Сміян С.І., Масик О.М., Корильчук Н.І. Вплив постменопаузального періоду на вираженість дефіциту мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит // Матеріали XLI підсумкової наук. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль, 1998. - Вип.3. - С.184-186 (особисто проводив планування дослідження, обстеження переважного числа хворих, формулювання висновків).
40. Білозецька-Cміян С.І., Масик О.М., Корильчук Н.І., Слаба У.С. Діагностика порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих анкілозуючим спондилоартритом та її корекція // Матеріали ІІІ Української наук. - практ. конф. "Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування”. Проблеми остеології. - Київ, 1999. - Т.2, № 1. - С.81 (особисто проводив обстеження переважного числа хворих, формулював висновки та готував текстовий матеріал.
41. Білозецька-Сміян С.І., Масик О.М., Корильчук Н.І., Слаба У.С. Синдром ендогенної інтоксикації та його вплив на стан кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит // Матеріали ІІІ Української наук. - практ. конф. "Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування”. Проблеми остеології. - Київ, 1999. - Т.2, № 1. - С.81 (особисто планував дослідження, обстежував переважне число хворих, формулював висновки).
42. Масик О., Корильчук Н., Сидоренко О., Слаба У., Грималюк Н., Насалик Б., Попович Г., Скиба З. Лікування та профілактика глюкокортикоїдіндукованого остеопорозу у хворих на ревматоїдний артрит // Матеріали І Міжнародної наук. - практ. конф. "Глюкокортикоїд-індукований остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування”. Проблеми остеології. - 2000. - Т.3, № 1. - С.109 (особисто проводив наукове планування дослідження, обстеження переважного числа хворих, формулювання висновків).
43. Сміян С.І., Масик О.М., Бабінець Л.С., Корильчук Н.І., Мерецька І.В., Грималюк Н.В., Попович Г.А., Насалик Б.Г., Лозіна Л.Б., Сидоренко О.Л., Городецький В.І. Моніторинг змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих ревматологічного профілю // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: "Укрмедкнига”, 2000. - Вип.5. - С.93-97 (особисто проводив наукове планування дослідження, остаточне оформлення текстового матеріалу).
44. Сміян С.І., Масик О.М., Жулкевич І.В., Бакалюк О.Й., Гаріян М.П., Пришляк В.Д., Грималюк Н.А., Гарач І.Г., Погоріла М.А., Ясніцька М.Я., Цяпа Ю.М., Слаба У.С. Розробка проблеми остеопорозу: приклад інтеграції планової наукової роботи та навчального процесу // Матеріали навчально-методичної конф. "Нові технології навчання в медичному вищому навчальному закладі”. - Тернопіль: "Укрмедкнига”, 2000. - С.156-158 (особисто формулював висновки та оформлював текстовий матеріал).
45. Сміян С.І., Масик О.М., Корильчук Н.І. Клінічне прогнозування втрат кісткової маси за даними трирічного моніторингу остеопорозу у хворих на ревматоїдний артрит // Матеріали наук. - практ. конф. "Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”. - Київ, 2001. - С.167 (особисто планував дослідження, обстежував хворих, формулював висновки, готував матеріал до друку).
46. Сміян С.І., Масик О.М., Слаба У.С., Грималюк Н.В., Скиба З.О., Задорожна Л.В. Особливості стану кісткової системи у хворих на ревматичні захворювання із супутніми НПЗП-гастропатіями // Матеріали наук. - практ. конф. "Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”. - Київ, 2001. - С.167-168 (особисто обстежував хворих, готував статтю до друку).
47. Сміян С.І., Масик О.М., Мерецька І.В. Зміни мінеральної щільності кісткової тканини при різних ступенях функціональної недостатності суглобів у хворих на анкілозуючий спондилоартрит // Зб. наук. праць ХLIV підсумкової наук. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С.36 (особисто обстежував переважне число хворих та остаточно оформлював статтю).
48. Масик О.М. Діагностика анкілозуючого спондилоартриту на ранніх стадіях за допомогою двофотонного рентгенівського денситометра // Матеріали наук. - практ. конф. "Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”. - Київ, 2001. - С.158-189.
49. Масик О.М. Попередження прогресування остеодефіциту у хворих на ревматоїдний артрит препаратом кальцію з вітаміном D // Матеріали Всеукраїнської наук. - практ. конф. "Актуальні питання теоретичної та практичної медицини”. - Суми, 2002. - С.67.
50. Сміян С.І., Масик О.М. Клінічна ефективність кальцитоніну в комплексній терапії анкілозуючого спондилоартриту // Зб. наук. праць XLV підсумкової наук. конф. "Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С.54 (особисто проводив наукове обгрунтування дослідження, обстежував хворих).
Анотація
Масик О.М. Діагностика, профілактика та лікування системних порушень кісткової маси у хворих на ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондилоартрит. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена проблемі покращання якості наслідків вторинної профілактики та лікування хворих на ревматоїдний артрит та центральну форму анкілозуючого спондилоартриту, які базуються на встановленні механізмів формування остеодефіциту та удосконаленні діагностики системних порушень метаболізму кісткової тканини, визначенні її ролі у клінічному перебігу захворювань та запроваджені диференційованих профілактично-лікувальних заходів попередження та корекції змін кісткової маси. Узагальнено результати експериментального дослідження на білих щурах з використанням трьох моделей остеопорозу, а також п'ятирічного спостереження за 139 хворими на ревматоїдний артрит та 81 - на центральну форму анкілозуючого спондилоартриту. Виявлена частота розвитку системної остеодистрофії, її швидкість та напрямок розвитку у хворих на ревматоїдний артрит та центральну форму анкілозуючого спондилоартриту. Висунута концепція послідовності змін кісткової маси у хворих на анкілозуючий спондилоартрит, що реалізоване у алгоритмі аналізу денситограм цих пацієнтів. Виявлений негативний вплив остеодистрофії на перебіг захворювань. Виявлено, що основними клінічними факторами, що визначають ступінь та темпи змін кісткової маси у цих хворих є вік, стать, рентгенологічна стадія захворювання, ступінь функціональних порушень та збереженість менструальної функції, а стан та темп змін кісткової маси є проявами перманентного імунного запалення з проявами автоагресії, вагомість якого на різних стадіях захворювання не однакова. Доведено, що стандартні методики лікування не запобігають втраті кісткової маси. Вперше представлена інтерпретація, моніторинг та прогнозування змін кісткової маси, обгрунтована ефективність модифікованих лікувальних програм у профілактиці та лікуванні остеодистрофії у хворих на ревматоїдний артрит та центральну форму анкілозуючого спондилоартриту.
Ключові слова: ревматоїдний артрит, центральна форма анкілозуючого спондилоартриту, клінічні прояви, осьовий скелет, кісткова маса, двофотонна рентгенівська денситометрія, профілактика, лікування.
Аннотация
Масик А.М. Диагностика, профилактика и лечение системных нарушений костной массы у больных ревматоидным артритом и анкилозирующим спондилоартритом. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеска АМН Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена проблеме улучшения качества вторичной профилактики и лечения больных ревматоидным артритом и центральной формой анкилозирующего спондилоартрита вследствие установления механизмов формирования системной остеодистрофии и совершенствовании ее диагностики, определении места в клиническом течении заболеваний, а также использования дифференцированных лечебно-профилактических мер по предупреждению и коррекции изменений костной ткани. Обобщены результаты экспериментального исследования на белых крысах с использованием трех моделей остеопороза, а также пятилетнего наблюдения за 139 больными ревматоидным артритом и 81 - центральной формой анкилозирующего спондилоартрита. Выявлено что у больных ревматоидным артритом частота остеопении составляет 52,5 %, остеопороза - 28,8 %, а при центральной форме анкилозирующего спондилоартрита остеодистрофия наблюдается в 90,1 % случаев, из них остеопения - у 42,0 %, остеопороз - у 32,1 % и повышенная костная масса - у 16,0 % пациентов. Главными клиническими факторами, которые потенцируют развитие системных изменений костной ткани, являются продолжительность и стадия заболевания, степень функциональных нарушений, а также постменопаузальный период и его продолжительность (у женщин). Динамические сдвиги костной массы у больных ревматоидным артритом при стандартном лечении происходят в сторону уменьшения с наибольшей скоростью в обоих отделах осевого скелета при остеопении. При этом состоянии костной массы средняя скорость развития остеодефицита (при сравнении с молодыми взрослыми) в поясничном отделе позвоночника и проксимальном - бедренной кости мужчин составляет 4,72±0,04 и 5,88±0,08 %, фертильных женщин - 7,12±0,04 и 7,92±0,11 %, женщин в постменопаузальном периоде - 7,96±0,06 и 11,88±0,18 % за 1 год соответственно. У больных центральной формой анкилозирующего спондилоартрита изменения костной массы в проксимальном отделе бедренной кости развиваются однонаправлено, в сторону уменьшения с наибольшей скоростью при остеопении (4,30±0,04 % за 1 год); в поясничном отделе позвоночника изменение костной массы разнонаправлено: при нормальной минеральной плотности теряется 6,84±0,24 %, остеопении - 8,22±0,08 % за 1 год, а при остеопорозе наблюдается увеличение костной массы на 1,56±0,10 % за 1 год, что ассоциируется с третьей стадией заболевания. Развитие остеодефицита сопровождается усилением и углублением изменений клеточного и гуморального звеньев иммунитета с аутоиммунными проявлениями, активизацией мембранодеструктивных процессов и деградации соединительной ткани, синдрома эндогенной интоксикации и неспецифических проявлений воспаления. Применение кальцитонина и алендроната натрия выявляют противовоспалительный эффект, содействуют улучшению иммунного статуса, в первую очередь - гуморального звена. Сравнительная оценка антирезорбентов выявила эффективность препарата кальция с витамином D3 форте у мужчин с нормальной костной массой и остеопенией (при ревматоидном артрите; при центральной форме анкилозирующего спондилоартрита - только при первой стадии заболевания) и кальцитонина при других состояниях костной массы. У фертильных женщин с нормальной костной массой препарат кальция с витамином D3 предупреждает развитие остеодефицита, но не в постменопаузальном периоде. Применение фертильными женщинами алендроната натрия в дозе 5 мг в сутки при остеопении и 10 мг в сутки - при остеопорозе, а женщинами в постменопаузальном периоде - по 10 мг при остеопении и остеопорозе вызывают существенный прирост костной массы осевого скелета. Использование стандартной процедуры анализа денситограмм поясничного отдела позвоночника неспособно устранить артефакториальные влияния синдесмофитоза на показатели минеральной плотности костной ткани у больных центральной формой анкилозирующего спондилоартрита. В соответствии с предложенными алгоритмами определения истинного состояния костной массы частота остеодистрофии у этих больных составляет 95,1 %, что позволяет включить синдром изменения костной массы поясничного отдела позвоночника в перечень его ранних диагностических критериев.
Изменения костного метаболизма у белых крыс с экспериментальными моделями остеопороза, которые наследовали патогенетические звенья развития остеодистрофии при ревматоидном артрите и центральной форме анкилозующего спондилоартрита, состоят в дисбалансе костного ремоделирования с преобладанием процессов резорбции.
Определение индекса дистрофии представляет собой объективный метод ориентировочного определения состояния костной массы осевого скелета больных ревматоидным артритом и проксимального отдела бедренной кости - пациентов с центральной формой анкилозирующего спондилоартрита для оценки направления и темпа изменения костной массы и существенно уменьшает стоимость мониторинга минеральной плотности костной ткани.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, центральная форма анкилозирующего спондилоартрита, клинические проявления, осевой скелет, метаболизм костной ткани, двухфотонная рентгеновская денситометрия, профилактика, лечение.
Summary
Маsyk О.М. Diagnosis, prevention and treatment of systemic disturbances of bone mass in patients with rheumatoid arthritis and ankylosing spondylоarthritis. - Manuscript.
Dissertation for confering scientific degree of doctor of medical sciences in specialty 14.01.12 - rheumatology. M. D. Strazhesko Institute of Cardiology Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.
The thesis is devoted to the problem of improvement of quality of secondary prevention and treatment of patients with rheumatoid arthritis and central form of ankylosing spondyloarthritis. This is achieved by the establishment of mechanisms and amelioration of diagnosis of systemic disturbances of bone tissue metabolism, evaluation of their role for the clinical course of the diseases as well as by the differential preventive measures. We have analysed the results of experiments on white rats with three models of osteoporosis and the results of the five years' follow-up of 139 patients with rheumatoid arthritis and of 81 patients with the central form of ankylosing spondyloarthritis. The prevalence of systemic osteopathy, the tendency and the rate of its evolution in patients with rheumatoid arthritis and central form of ankylosing spondtlarthritis have been established. The concept of bone mass changes sequence in patients with central form of ankylosing spondyloarthritis has been proposed, based on the algorithm of densitogram analysis in these patients. The negative influence of osteodystrophy on the clinical course of the disease has been revealed. The main clinical factors which determine the degree and the rate of bone mass changes in these patients have proved to be age, gender, radiological stage of the disease, and state of the menstrual function, while the bone mass condition and its changes rate are the manifestations of the permanent immunocomplex inflammation, the significance of which depends on the stage of the disease. Standard methods of treatment appeared to be not helpful for the bone mass prevention. Original approaches to interpretation, monitoring and prognosis have been proposed, the efficacy of the modified treatment programs for prevention and treatment of osteodistrofy in patients with rheumatoid arthritis and central form of ankylosing spondyloarthritis has been proved.
Key words: rheumatoid arthritis, central form of ankylosing spondyloarthritis, clinical displays, axial skeleton, bone mass, dual-energy x-ray absorptiometry, preventive maintenance, treatment.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стан фізичного розвитку дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у співвідношенні з кістковим віком. Структурно-функціональні зміни кісткової тканини. Відновлювальний етап та методи корекції порушень для оптимізації комплексної реабілітаційної терапії.
автореферат [86,9 K], добавлен 21.03.2009Особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу, інтенсивність синдрому пероксидації, ендогенної інтоксикації залежно від активності запального процесу, вираженості шкірних проявів. Ефективність комплексної терапії з включенням серти та форкалу.
автореферат [45,0 K], добавлен 09.04.2009Характерні особливості й клітинні елементи хрящової тканини. Основна роль, структура кісткової тканини, етапи розвитку (остеогенез). Ріст, гістогенез, фізіологічна регенерація та вікові зміни в тканинах. Будова трубчастих кісток. Способи росту хряща.
лекция [735,8 K], добавлен 08.02.2009Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Дослідження та аналіз основних переваг використання принципу реєстрації вокселів в області відносно анатомічно сталих орієнтирів. Визначення та характеристика головних проблем оцінки змін рівня маргінальної кісткової тканини у периімплантатній області.
статья [20,0 K], добавлен 22.02.2018Ревматоїдний артрит на сучасному етапі розвитку медицини в Україні. Хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини з прогресуючим ураженням суглобів за типом симетричного ерозивно-деструктивного артриту. Відновлення втраченої функції кінцівки.
автореферат [36,4 K], добавлен 12.03.2009Лікування хворих з ортопедичними проявами при прогресуючій м’язовій дистрофії шляхом розробки та впровадження системи ортопедичного лікування. Структурно-функціональний стан скелетних м’язів. Особливості виникнення та перебігу ортопедичної патології.
автореферат [44,1 K], добавлен 14.03.2009Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009Поширеність остеоартрозу в країнах світу. Порушення метаболізму кальцію. Особливості стану обміну кальцію шляхом вивчення його кишкової абсорбції, ниркової екскреції та механізмів регуляції кальцемії у хворих. Суглобовий синдром, стан кісткової тканини.
автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009- Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
Ретроспективний аналіз показників до тотального видалення яєчників та результатів патогістанічних заключень після гістероваріоектомій. Динаміка змін щільності кісткової тканини. Розробка комплексу для зниження частоти та ступеня тяжкості остеопорозу.
автореферат [39,4 K], добавлен 06.04.2009 Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.
автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009Дослідження на моделі емоційного стресу характеру зміни структури неколагенових білків у кістковій тканині різних відділів скелету (нижня щелепа, стегнова кістка,). Вивчення статевої особливості змін структури неколагенових білків органічного матриксу.
автореферат [50,0 K], добавлен 10.04.2009Проблема оптимізації діагностики, покращення результатів хірургічного лікування хворих з множинними артеріальними аневризмами головного мозку. Клініко-інструментальні дослідження. Локалізація аневризм і виявлення джерела крововиливу. Хірургічне лікування.
автореферат [81,5 K], добавлен 29.03.2009Хвороби системи кровообігу та надлишкова вага. Продукування адипоцитами вісцеральної жирової тканини вільних жирних кислот та пригнічення поглинання інсуліну печінкою. Інсулінорезистентність та артеріальна гіпертензія. Алгоритм лікування хворих.
автореферат [39,6 K], добавлен 29.03.2009Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Патоморфологія остеоми, остеохондроми, хондроми, солітарної кісткової кісти, хрящової екзостози, остеобластокластоми - доброякісних пухлин кісток. Причини виникнення захворювань, їх клінічна картина, протікання, діагностика, методи лікування і прогноз.
реферат [13,9 K], добавлен 08.04.2011Закономірності виникнення електричного потенціалу навантаження у стегновій кістці щурів при різних ступенях механічного впливу й експериментальної гіпокінезії. Оцінка можливість використання біоелектричних показників для оцінки стану кісткової тканини.
автореферат [47,4 K], добавлен 09.03.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Особливості патогенезу, клінічного перебігу, лабораторної діагностики, морфологічних і морфометричних змін печінки у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки з синдромом холестазу, розробка концепції діагностики і лікування виявлених порушень.
автореферат [61,6 K], добавлен 21.03.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009
