Розробка бактерицидних засобів пролонгованої дії для підвищення ефективності боротьби з інфекційними хворобами тварин

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

РОЗРОБКА БАКТЕРИЦИДНИХ ЗАСОБІВ

ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БОРОТЬБИ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ ТВАРИН

КОВАЛЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ ЛЕОНІДОВИЧ

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор

Ященко Микола Федорович,

Інститут ветеринарної медицини УААН, Головний науковий співробітник лабораторії імунопатології

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук,

старший науковий співробітник

Завгородній Андрій Іванович,

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН,

завідувач лабораторії туберкульозу

доктор ветеринарних наук, професор

Нікітенко Анатолій Мефодійович,

Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни і основ ветеринарії

Провідна установа - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України, м. Львів

Захист відбудеться “ 29 ” вересня 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “26 ” серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бабкін А.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для підтримання оптимальних санітарно-гігієнічнічних умов однією з найбільш важливих ланок є дезінфекція. Сучасні вимоги для нових дезінфекційних засобів вимагають принципово нових підходів їх створення, здатних забезпечити профілактичний пролонгований захист від патогенних мікроорганізмів в тваринницьких приміщеннях, приміщеннях м'ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів. В багатьох країнах в останні роки здійснюється пошук і вивчення нових хімічних засобів та, особливо, їхніх сполучень, які б володіли високими дезінфікуючими властивостями відносно збудників інфекційних хвороб. При цьому особлива увага приділяється таким речовинам і їх сполученням, які були б універсальними за дезінфікуючою дією проти більшості бактерій і вірусів, оскільки їх можна терміново застосувати при змішаних захворюваннях у господарствах навіть до діагностики інфекції й ідентифікації збудників у вогнищах (Глазова Г.В., 2000; Ferris N.P., 1990; Мичко С.А., 2000; Ященко М.Ф., 2001).

Підвищення продуктивності тварин та зниження собівартості продукції можна досягти шляхом покращення годівлі, утримання, а також профілактики інфекційних хвороб тварин за рахунок своєчасної та якісної дезінфекції, яка забезпечує зниження концентрації патогенної мікрофлори в тваринницьких приміщеннях, розрив епізоотичного ланцюга розповсюдження захворювання, значне зменшення ризику зараження тварин тією чи іншою інфекцією (Демчук М.В., 1994; Косенко М.В., 1996; Пабат В.О., 1996; Русенко Я.Г., 1999; Ященко М.Ф., 2003).

Для дезінфекції тваринницьких приміщень та знезараження поверхностей доцільно використовувати екологічно безпечні дезінфікуючі препарати з високою бактерицидною властивістю (Кабардієв С.Ш., Амаєв К.Г., 1999).

Для санації приміщень тваринницьких, м'ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів використовується велика кількість сучасних дезінфектантів. Але, в деяких випадках, вони не відповідають вимогам практики. Тому є необхідність розробляти нові підходи для удосконалення дезінфекційних засобів та способів їх застосування, а також комплексні композиції нових дезінфікуючих засобів превентивної дезінфекції у сполученні з поверхнево-активними речовинами (ПАР), що забезпечує можливість більш ефективно впливати на збудників інфекційних хвороб тварин (Попов Н.И., 2003; Симецкий М.А., Боченин Ю.И., 1999).

Традиційні засоби дезінфекції засновані на зрошенні інфікованих поверхней приміщень різними розчинами дезінфікуючих засобів потребують великих витрат дезінфектантів і води, крім того необхідна 2-3-х разова обробка поверхні для її повного знезараження, особливо вертикальних, рифлених поверхонь, тому що розчини на них не фіксуються а швидко стікають. Застосування аерозолів для знезараження повітря в тваринницьких приміщеннях ефективне, але недостатнє для дезінфекції поверхонь приміщень. У зв'язку з цим, актуальною є розробка дезінфікуючих засобів, що володіють пролонгованою дією, активних відносно різних видів мікроорганізмів, з високим рівнем змочуючого ефекту оброблених поверхонь.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту ветеринарної медицини УААН - “Розробити і впровадити комплексні терапевтичні та нові дезінфікуючі препарати пролонгованої дії (2001-2005 рр.)”, номер державної реєстрації 0101U 000818.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було розробити дезінфектанти з пролонгованою дією, експериментально обґрунтувати та запропонувати схему їх застосування, розробити нормативно-технічну документацію та впровадити в виробництво.

Для реалізації мети були поставлені такі задачі:

– підібрати хімічні дезінфікуючі речовини вітчизняного виробництва для створення рецептур нових дезінфікуючих засобів пролонгованої дії;

– розробити рецептури нових дезінфектантів з різними аніон-активними речовинами;

– вивчити фізико-хімічні властивості нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією, зокрема розчинність хімічних речовин їх сумісність з аніонактивими речовинами, кратність піноутворення, стабільність піноутворюючих дезінфікуючих засобів;

– визначити бактерицидну активність, фенольний коефіцієнт, білковий індекс, утримання дезінфікуючих композицій на горизонтальних і вертикальних конструкціях приміщень, товщину піни на поверхнях;

– провести лабораторні дослідження та виробничі випробування нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією;

– вдосконалити методи контролю ефективності дезінфектантів з пролонгованою дією.

Об'єкт дослідження - тваринницькі приміщення, м'ясопереробні та молочнопереробні підприємства.

Предмет дослідження - дезінфектанти пролонгованої дії Глутарпін-1, Дезавет, Віват.

Методи досліджень - При виконанні роботи використовували такі методи: клініко-фізіологічні, морфологічні, зоогігієнічні, бактеріологічні, токсикологічні, фізико-хімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні розроблені дезінфектанти пролонгованої дії Глутарпін-1, Дезавет, Віват, які мають високу бактерицидну дію. Визначено їх ефективність, вплив на деякі морфологічні показники крові тварин, токсичність та антикорозійні параметри.

На основі результатів проведених досліджень розроблено і затверджено Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України нормативно-технічну документацію на дезінфектанти Глутарпін-1 -ТУ У 24.4.05510830.004-02, Дезавет -ТУ У 24.2.05510830.004-04.

Отримано патент на винахід “Глутарпін-1 - пінний дезінфектант пролонгованої дії № 62568А від 15.12.2003 р., Бюл. № 12

Отримано патент на винахід - Пінний дезінфектант пролонгованої дії - Дезавет” № 62375А від 15.12.2003 р., Бюл. № 12

Розроблені Методичні рекомендації по визначенню ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами, схвалені методичною комісією та Вченою радою ІВМ УААН від 25 лютого 2003 року, витяг з протоколу № 1 та науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (протокол № 1 від 12 грудня 2003).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені високоефективні дезінфектанти з пролонгованою дією Глутарпін-1, Дезавет, Віват для профілактичної та вимушеної дезінфекції тваринницьких приміщень, м'ясопереробних і молочнопереробних підприємств.

Розроблено схему та параметри застосування дезінфектантів.

Застосування препаратів Глутарпін-1, Дезавет, Віват для дезінфекції приміщень тваринницьких, м'ясопереробних підприємств та підприємств по виробництву молочних продуктів забезпечує їх надійне знезараження від патогенної мікрофлори.

На основі результатів проведених досліджень розроблені технічні умови на дезінфектанти Глутарпін-1 - ТУ У 24.4.05510830.004-02 та Дезавет - ТУ У 24.2.05510830.004-04. Розроблено та затверджени “Настанова щодо застосування Глутарпіну-1” та “Настанова щодо застосування Дезавет”, інструкції. Отримано 2 патенти на винахіди. Розроблено методичні рекомендації “Визначення ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами”

Матеріали дисертації, викладені в наукових статтях та інших публікаціях, використовуються викладачами вузів у навчальному процесі; на лекціях і лабораторних заняттях у Національному аграрному університеті, Білоцерківському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно опрацював літературний огляд, провів патентний пошук, освоєння методик, склав схему дослідів, організовував, проводив лабораторні та виробничі експерименти. Проводив аналіз експериментальних даних та статистичну обробку результатів досліджень, розробив технологічний режим використання дезінфектантів. Самостійно оформляв заявки на винаходи. Дисертант разом з співавторами розробив технічні умови, настанови та інструкції щодо застосування та виготовлення пінних дезінфектантів, методичних рекомендацій по “Визначенню ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами”.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались, обговорювалися та отримали схвалення на засіданнях Вченої ради Інституту ветеринарної медицини УААН (2001-2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції (Харків, 2003 р.); в “Короткому звіті” про діяльність Української академії аграрних наук за 2002 рік (Київ, 2003 р.); на 1-му міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини України, липень, 2003, м. Київ; міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної гігієни тварин та ветеринарної санітарії” (Київ, 2003 р.).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 6 публікацій у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, отримано 2 патенти України на винаходи, розроблено методичні вказівки, 2 ТУ У на дезінфектанти.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з таких розділів: вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 201 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 45 таблицями, 17 рисунками, 18 додатками. Список літератури включає 301 джерело, в тому числі 66 іноземних.

Основний зміст

Матеріали та методи досліджень. Лабораторні дослідження виконувались у 2001-2004 рр. в Інституті ветеринарної медицини УААН (Київ), лабораторії неінфекційних хвороб тварин і ветеринарної санітарії. Виробничі дослідження дезінфектантів проводили в господарствах з тваринницьким та м'ясомолочним напрямком Броварського району Київської області: ТОВ “Радуга”, молокозавод ВАТ “Бровари - молоко”, боєнський цех СТ “Пайовик”.

Епізоотичну ситуацію у господарствах та підприємствах вивчали шляхом статистичних даних звітності Державного департаменту ветеринарної медицини України за 1999-2003 рр.

Основний напрямок досліджень - розробити ефективні дезінфікуючі засоби з пролонгованою дією, які б активно впливали на мікроорганізми в приміщеннях тваринницьких, м'ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів, зокрема на санітарно-показові (бактерії групи E. coli, стафілококи). Наявність цих мікроорганізмів на поверхнях приміщень свідчить про ризик виникнення інфекційних захворювань тварин.

Реальний шлях зниження витрат при одночасному підвищені ефективності знезаражування - застосування дезінфікуючих засобів у формі бактерицидних пін. При цьому методі змішують водяні розчини хімічних препаратів з дезінфікуючими властивостями з аніон-активними піноутворювачами (ПАР) і подають повітряно-механічну піну середньої кратності на оброблювані поверхні за допомогою піногенератора ПГ-1.

Контроль якості дезінфекції проводили в лабораторних умовах згідно з вимогами інструкції “Проведение ветеринарной дезинфекции объектов животноводства” (1989). Для виявлення бактерій E. coli 0,5 см³ змиву висівали в 5 см³ середовища КОДА. Інкубацію посівів проводили при температурі +37^оС протягом 24 год. При зміні кольору середовища до зеленуватого і наявності газоутворювання результат вважали позитивним.

Для виявлення стафілококів 0,5 см³ центрифугату висівали в 5 см³ сольового МПБ. Через 22-24 год. інкубації при +37^оС робили пересівання на сольовий (8,5%) МПА. Після інкубації при +37^оС з колонії готували мазки для мікроскопії. Для тест-об'єктів використовували дерево, кахель, бетон, цеглу у вигляді квадратних форм розміром 10 х 10 см.

Контроль ефективності дезінфекції здійснювали наступним методом: стерильним ватним тампоном, змоченим стерильною водою робили змиви з дослідних і контрольних тест-об'єктів. Тампони старанно віджимали у пробірках з 10 мл стерильної води, рідину центрифугували при 3000 обертах протягом 20 хв. Потім надосадову рідину зливали, а в центрифужну пробірку доливали таку ж кількість стерильної дистильованої води, вмістиме перемішували і центрифугували протягом 20 хв. Після цього надосадову рідину зливали, а із ресуспензованого осаду робили посів на МПА. Посіви поміщали в термостат при температурі +37°С. Оцінку якості дезінфекції тест-об'єктів проводили через 24 і 48 годин.

Визначення гострої інгаляційної токсичності пінних дезінфектантів, резорбтивно-токсичної дії на слизові оболонки очей, сенсибілізуючу дію проводили згідно „Методики по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве” (утв. МЗ СССР, ВАСХНИЛ 14.12.1981 г.) Обробку експериментального матеріалу з визначення (ЛД50) проводили за методом Кербера (1968).

Вивчали окремі фізико-хімічні властивості компонентів, що входили в композицію дезінфікуючого засобу за такими показниками: сумісність глутарового альдегіду, Дезактіну, бензалконія хлориду з піноутворювачами, кратність піноутворювання, час утримання піни на горизонтальній та вертикальній площинах, стабільність піни за методом Р. Г. Алагезян (1981).

Визначення піноутворюючої здатності дезінфектантів проводили за методом Росс-Майлса (1983).

Кратність піни визначали за відношенням об'єму піни до об'єму рідини. Сумісність водних розчинів дезінфектантів та піноутворювачів вивчали по „Методике для оценки качества пенообразователей в лабораторных условиях” (М., ВНИИПО, 1970); В.К. Тихомирова (1983). Стабільність піни визначали виміром часу розпаду 50% об'єму піни, одержаної з різного дослідного об'єму (хв.).

Для визначення придатності піноутворюючих дезінфікуючих композицій визначали бактерицидні властивості: бактерицидне розведення, фенольний коефіцієнт та білковий індекс за методикою А.А. Полякова (“Методика по определению антибактериальных свойств дезинфектантов”, 1960). Бактерицидну активність композицій глутарового альдегіду, Дезактіну, бензалконія хлориду з піноутворювачами визначали на тест-об'єктах з тест-культурами E. со1і, штам 1257 та St. aureus штам 209-Р.

Досліджували поросят на дорощуванні масою тіла 10-14 кг. Клінікофізіологічний стан тварин оцінювали за сукупністю клінічних даних та гематологічних показників. В якості клінічних тестів визначали температуру тіла, частоту пульсу та дихання. Гематологічні показники визначали за методами, що прийняті в ветеринарії: кількість еритроцитів, Т/л та лейкоцитів, Г/л - підрахуванням у камері Горяєва; вміст гемоглобіну, г/л - гемометром Салі.

Параметри мікроклімату вимірювали за загальноприйнятими методиками, що використовуються в ветеринарній зоогігієні: температуру повітря вимірювали ртутним термометром, ^оС; відносну вологість повітря - статичним психрометром,%; концентрацію аміаку приладом УГ-2, мг/м²; мікробну контамінацію повітря приміщення визначали методом осаду по Матусевичу (1964).

Економічну ефективність розраховували згідно з „Методикой определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий”(1980).

Статистичну обробку одержаних цифрових матеріалів проводили на персональному комп'ютері за допомогою програми „ВІОM” та MS Excel 98.

Результати досліджень та їх аналіз

При розробці композицій нових дезінфікуючих засобів брали до уваги їх хімічну структуру, фізичні властивості, клас до якого вони відносяться. Це необхідно для попереднього аналізу сумісності дезінфектанту з ПАР.

Враховували можливість створення піноутворюючих композицій препаратів, до складу яких входить як один активно діючий дезінфектант, так і декілька дезінфектантів, що посилюють свої бактерицидні властивості при взаємодії.

На основі попередніх дослідів та літературних даних були відібрані дезінфектанти і хімічні речовини: глутаровий альдегід, Дезактін, бензалконія хлорид (ЧАС), кокамідопропиламіноксид (катіоноактивний піноутворювач); піноутворювачі ПО-61С, ППЛВ (універсал).

Вивчення фізико-хімічних властивостей нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією

Ефективність чищення і дезінфекції за допомогою бактерицидних пін визначали кратністю, стійкістю (стабільністю), нормою витрати піни, адгезією на поверхнях, експозицією, концентрацією ПАР і дезінфікуючої речовини в піноутворюючому розчині.

На першому етапі проводили досліди по визначенню розчинності та сумісності відібраних дезінфектантів. Дезінфектанти вважали сумісними з піноутворювачами, якщо їх введення в розчин в кількості не менше 10% не викликало наявності осаду, опалесценції та зниження кратності піни не більше як на 25% і частково сумісні, якщо максимально допустима концентрація була менше 10%.

В результаті проведених досліджень встановлено, що кратність піноутворення в розчині Глутарпін-1 найбільшою була в 2%-ній концентрації, де вона становила 102,6, а час виділення 50% рідини з піни та розпаду 100% піни був найбільшим в 1%-ній концентрації де він становив відповідно 6 та 14 хвилин.

Кратність піноутворення Дезавету була найбільшою при 4% концентрації, де вона становила 94,13, а час виділення 50% рідини з піни та розпаду 100% піни був найбільшим в 2%-ній концентрації де він становив відповідно 4 та 14 хвилин.

Кратність піноутворення Вівату найбільшою була в 1%-ній концентрації де вона становила 107,51, час виділення 50% рідини з піни та розпаду 100% піни був найбільшим теж в 1% концентрації де він становив відповідно 5 та 15 хвилин.

При визначені стійкості та адгезії піноутворюючих дезінфікуючих засобів на вертикальних та стельових поверхнях встановлено, що найбільша товщина шару отриманої піни дезінфектантів залежить від матеріалу на який вона наноситься при оптимальній концентрації.

Дослідження показують, що найбільша товщина піни спостерігалась на дереві та цеглі, а найменша - на бетоні та залізі.

На поверхнях тест-об'єктів (стеля, стіна) піна зберігалась не менше 30 хв; вони залишаються у вологому стані 1-2 години. Повне гасіння піни на підлозі відбувається не менше чим за 2 години. З врахуванням цього час експозиції і становив 2 години.

Вивчення корозійної дії дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією

При вивченні корозійної активності Глутарпіну-1, Дезавету та Вівату по відношенню до металів, які використовують при будівництві тваринницьких приміщень, встановлено, що в порівнянні з препаратом-еталоном - 2%-ним розчином натрію їдкого - всі препарати володіють незначною корозійною дією.

На алюмінії втрата ваги зразків складає для Глутарпіну-1 - 0,0043%, для Дезавету - 0,0024%, для Вівату 0,0021%, що відповідно в 4270,81, 4638,00, 5001,19 раз нижче в порівнянні з 2% розчином натрію їдкого. На оцинковану сталь досліджені препарати також чинять незначну корозійну дію. Так, для Глутарпіну-1 вона складає - 0,024%, для Дезавету- 0,071%, для Вівату 0,021%, що відповідно в 12,39, 10,19, 13,51 разів нижче порівняно з 2% розчином натрію їдкого. По відношенню до сталі втрата ваги зразків складає для „Глутарпіну-1” - 0,12%, для Дезавету - 0,18%, для Вівату - 0,10% що відповідно в 2,6, 2,3 та 3,2 рази менше порівняно з 2% розчином натрію їдкого (табл. 1, 2).

Тобто розроблені дезінфектанти не спричиняють суттєвої корозійної дії і сприяють збереженню обладнання з металів.

Таблиця 1 - Корозійна дія дезінфектантів Глутарпіну-1, Дезавету та Вівату на метали

Препарати	Концентрація, %	Вид металу (марка)
		Сталь Ст-3	Алюміній - А	Сталь оцинкована
		Втрата ваги	Зменшенняи ваги через 1 годину	Втрата ваги	Зменшення ваги через 1 годину	Втрата ваги	Зменшення ваги через 1 годину
		г	г/м2	%	г	г/м2	%	г	г/м2	%
Глутарпін-1	0,4	0,01810	0,052	0,1246	0,00038	0,0053	0,0043	0,004	0,061	0,024
Дезавет	0,5	0,0211	0,292	0,1802	0,00034	0,0049	0,0024	0,004	0,068	0,070
Віват	0,5	0,01510	0,043	0,1035	0,00029	0,0048	0,0021	0,0038	0,058	0,021
Контроль: Натрій їдкий	2,0	0,0486	0,677	0,4142	1,6612	23,0842	13,592	0,051	0,715	0,715

Таблиця 2 - Відносна корозійна активність дезінфектантів в порівнянні з препаратом-еталоном натрію їдким

Препарати	Концентрація,%	Вид металу (марка)
		Сталь Ст-3	Алюміній - А	Сталь оцинкована
		Відносна корозійна активність препарату А = К е / К пр
Глутарпін-1	0,4	2,6	4270,81	12,39
Дезавет	0,5	2,3	4638,00	10,19
Віват	0,5	3,21	5001,19	13,51

Вивчення бактерицидної активності, фенольного коефіцієнта та білкового індексу

Досліди по визначенню бактерицидної активності показали, що бактерицидна активність глутарового альдегіду в 1,35 рази, а дезактіну, при з'єднанні їх з піноутворювачами в 1,4 раза нижча. А композиція бензалконія хлориду залишилась без змін. Проведені дослідження показують, що глутаровий альдегід, Дезактін, бензалконія хлорид в розчинах піноутворювачів марок ПО-61С, ППЛВ, кокамідопропіламіноксид володіють вираженою бактерицидною активністю.

Проведені дослідження по вивченню фенольного коефіцієнта показали, що Глутарпін-1 перевищує дію фенолу в 37 разів, Дезавет - в 45 і Віват - в 2 рази.

Вивчення білкового індексу показало, що в присутності білкової субстанції глутаровий альдегід та Дезактін, в суміші з піноутворювачами зменшують свою бактерицидну активність майже в 2 рази, тоді, як композиція з бензалконія хлориду знижує свою бактерицидну активність в 1,4 рази. Отримані результати дають підставу припустити, що дані дезінфектанти можуть бути використані для дезінфекції різних тваринницьких об'єктів у вигляді пін.

Вивчення гострої інгаляційної дії дезінфектантів на організм тварин

Аналіз отриманих результатів при виконані дослідів по вивченню гострої інгаляційної токсичності пінних дезінфектантів вказує, що піни не викликають загибелі лабораторних тварин (білих мишей), хоча чинять короткочасну подразнювальну дію на слизові оболонки носа та очей (крім пінної композиції Віват).

При вивченні резорбтивно-токсичної дії дезінфектантів встановлено, що розчини Глутарпіну-1, Дезавету та Вівату на слизові оболонки кролів чинять слабку подразнюючу дію, викликаючи сльозовиділення та незначне почервоніння кон'юнктиви.

Результати досліджень по вивченню сенсибілізуючої дії показали, що досліджувані дезінфікуючі засоби в концентраціях, що в 10 разів перевищували оптимальні концентрації, не викликали подразнюючої і сенсибілізуючої дії. Обробку експериментального матеріалу проводили за методом Кербера (1968).

На основі виконаних дослідів по визначенню гострої, інгаляційної, резорбтивно-токсичної дії дезінфектантів на організм тварин можна зробити висновок, що пінні дезінфектанти по ступені токсичності відносяться до 3 та 4 класу (в міру небезпечні та малонебезпечні) і їх можна рекомендувати для використання на виробництві з метою дезінфекції в зайнятих тваринами приміщеннях.

При вивченні токсичного впливу на тварин триразової дезінфекції підвищуючими дозами (0,2%; 0,5%; 1,0%) пінними дезінфікуючими засобів відмічено, що клінічні та гематологічні показники крові тварин не відрізнялися від показників до обробки тварин і контрольних груп.

Розробка технологічних режимів проведення дезінфекції у тваринницьких приміщеннях

При вивченні ефективності дезінфекції оброблюваної поверхні пінними дезінфектантами за загальноприйнятою методикою в зайнятих поросятами герметизованих боксах встановлено, що ефективність знезараження поверхонь на тест-об'єктах піноутворюючими дезінфектантами 0,4%-ного Глутарпіну-1, 0,5%-ного розчину Дезавету, по відношенню до E. сoli та St. aureus, становила 100%, а 0,5%-ний Віват відносно Е. coli - 99,5%, St. aureus - 98% (табл. 3).

Таблиця 3 - Режими та ефективність дезінфекції піноутворюючими дезінфектантами

Дезінфектант	Концентрація, %	Витрата робочогоо розчину, мл/м2	Товщина піни на поверхні, см	Експозиція, годин	Кількість	Температура, 0С	Відносна вологість %
					тест-об'єктів, шт.	аналізів, шт.
Глутарпін-1	0,2	200-250	2-3	1	60	120	18	70
	0,4	200-250	2-3	1	60	120	20	75
Дезавет	0,2	200-250	2-3	1	60	120	18	70
	0,5	200-250	2-3	1	60	120	20	70
Віват	0,2	200-250	2-3	1	60	120	19	70
	0,5	200-250	2-3	1	60	120	19	75

Вивчення пролонгованої дії нових дезінфікуючих засобів

При вивченні пролонгованої дії дезінфікуючих засобів (табл. 4) встановлено, що в результаті застосування дезінфікуючого засобу Глутарпін-1, високоефективною є дія препарату відносно Е. соli та St. aureus при знезараженні бетону, цегли, кахлю та дерева. Відмічається затримка росту тест-культури при експозиції 60 хв., концентрація препарату при цьому становила 0,25; 0,5; 1,0; 2,0 і 4,0%. При зниженні концентрації Глутарпіну-1 від 0,25% до 0,1% ріст культур спостерігається на всіх тест-об'єктах, при цій же експозиції. дезінфекція глутарпін дезавет віват

Відсутність росту тест-культури відмічається при експозиції 30 хв., при концентрації препарату 0,5; 1,0; 2,0 і 4,0%. Глутарпіну-1 в 0,25 і 0,5%-них концентраціях діє згубно на Е. соli та St. aureus протягом 12 днів (табл. 4).

Таблиця 4 - Ефективність Глутарпіну-1 при знезараженні поверхонь, інфікованих E. сoli, St. aureus

Назва поверхні	Концентрація деззасобу, %	Результат дослідження	Результат дослідження
		Глутарпін-1	Їдкий натрій
		E. сoli	St. aureus
		30 хв.	60 хв.	12 днів	30 хв.	60 хв.	12 днів	30 хв.	60 хв.	12 днів
Бетон	0,1	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,25	+	-	-	+	+	-	+	+	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	1,0	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	2,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	4,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
Цегла	0,1	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,25	+	-	-	+	+	-	+	+	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	1,0	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	2,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	4,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
Кахель	0,1	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,25	+	-	-	+	+	-	+	+	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	1,0	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	2,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	4,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
Дерево	0,1	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,25	+	-	-	+	+	-	+	+	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	1,0	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	2,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	4,0	-	-	-	-	-	-	-	-	+

Примітка: “+” - наявний ріст, “-” - picт відсутній.

При застосуванні дезінфікуючого засобу Дезавет (табл. 5) встановлено, що високоефективною є дія препарату відносно Е. соli та St. aureus при знезараженні бетону, цегли, кахлю та дерева. Відмічається затримка росту тест-культури при експозиції 60 хв., при концентрації препарату 0,2; 0,3; 0,4 і 0,5%. При зниженні концентрації Дезавету від 0,2% до 0,05% ріст культур спостерігається на всіх тест-об'єктах, при цій же експозиції.

Відсутність росту тест-культури відмічається при експозиції 30 хв., при концентрації препарату 0,3; 0,4 і 0,5%. Дезавет (табл. 5) в 0,2 і 0,3%-х концентраціях діє згубно на Е. соli та St. aureus протягом 12 днів.

Пролонгована дія дезінфікуючих засобів Глутарпіну-1, Дезавету та Вівату залежить від їх складових композицій, які забезпечують утримання дезінфектантів на поверхні.

Таблиця 5 - Ефективність Дезавету при знезараженні поверхонь, інфікованих E. сoli, St. аureus

Назва поверхні	Концентрація деззасобу,%	Результат дослідження
		Дезавет	Їдкий натрій
		E. сoli	St. aureus
		30 хв.	60 хв.	12 днів	30 хв.	60 хв.	12 днів	30 хв.	60 хв.	12 днів
Бетон	0,05	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,1	+	+	-	+	+	-	+	+	+
	0,2	+	-	-	+	-	-	+	+	+
	0,3	-	-	-	-	-		+	+	+
	0,4	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	-	-	+
Цегла	0,05	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,1	+	+	-	+	+	-	+	+	+
	0,2	+	-	-	+	-	-	+	+	+
	0,3	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	0,4	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	-	-	+
Кахель	0,05	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,1	+	+	-	+	+	-	+	+	+
	0,2	+	-	-	+	-	-	+	+	+
	0,3	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	0,4	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	-	-	+
Дерево	0,05	+	+	+	+	+	+	+	+	+
	0,1	+	+	-	+	+	-	+	+	+
	0,2	+	-	-	+	-	-	+	+	+
	0,3	-	-	-	-	-	-	+	+	+
	0,4	-	-	-	-	-	-	-	-	+
	0,5	-	-	-	-	-	-	-	-	+

Примітка: “+” - наявний ріст, “-” - picт відсутній.

Виробничі випробування нових дезінфекційних засобів з пролонгованою дією в тваринницьких та м'ясопереробних підприємствах і на підприємствах по виготовленню молочних продуктів

Проведені у 2002-2003 роках виробничі випробування показали високу ефективність дезінфекції розробленими піноутворюючими дезінфектантами в виробничих умовах на м'ясопереробних підприємствах та на підприємствах по виготовленню молочних продуктів.

Після проведення дезінфекції на м'ясопереробному підприємстві та на підприємстві по виготовленню молочних продуктів 0,25%, 0,5% 2,0%-ними розчинами Глутарпіну-1 та 0,1%, 0,2%, 0,5,%, 1,0%-ними розчинами Дезавету був відсутній ріст Е. соli та St. аureus на живильних середовищах МПА та МПБ майже у всіх випадках (табл. 6).

Таблиця 6 - Чутливість збудників інфекційних хвороб до Глутарпіну-1 і Дезавету при різних експозиціях на м'ясопереробних підприємствах

Дезінфектант	Концентрація	Експозиція	Контроль
		10 хв.	30 хв.	60 хв.	24 год.
Тест-культура Е. coli, 1257
Глутарпін-1	0,25%	+	±	±	-	+
	0,5%	+	±	-	-	+
	2,0%	+	-	-	-	+
Дезавет	0,1%	+	-	-	-	+
	0,2%	+	-	-	-	+
	0,5%	+	-	-	-	+
	1,0%	+	-	-	-	+
Тест-культура Staph. aureus, 209-P
Глутарпін-1	0,25%	+	+	±	-	+
	0,5%	+	±	-	-	+
	2,0%	+	±	-	-	+
Дезавет	0,1%	+	±	-	-	+
	0,2%	+	-	-	-	+
	0,5%	+	-	-	-	+
	1,0%	+	-	-	-	+

Як показали досліди на підприємстві по виготовленню молочних продуктів та на м'ясопереробному підприємстві, Глутарпін-1 є ефективним дезінфікуючим засобом і може використовуватись для дезінфекції в 0,25-2,0% концентрації, а Дезавет може використовуватись для дезінфекції на молокозаводах та на м'ясопереробному підприємстві в 0,1-1% концентрації (табл. 7).

Таблиця 7 - Чутливість збудників інфекційних хвороб до Глутарпіну-1 і Дезавету при різних експозиціях на підприємстві по виготовленню молочних продуктів

Дезінфектант	Концентрація	Експозиція	Контроль
		10 хв.	30 хв	60 хв.	24 год.
Тест-культура Е. coli, 1257
Глутарпін-1	0,25%	+	+	±	-	+
	0,5%	+	±	-	-	+
	2,0%	+	±	-	-	+
Дезавет	0,1%	+	±	-	-	+
	0,2%	+	±	-	-	+
	0,5%	+	-	-	-	+
	1,0%	+	-	-	-	+
Тест-культура Staph. aureus, 209-Р
Глутарпін-1	0,25%	+	+	±	-	+
	0,5%	+	+	-	-	+
	2,0%	+	±	-	-	+
Дезавет	0,1%	+	±	-	-	+
	0,2%	+	±	-	-	+
	0,5%	+	±	-	-	+
	1,0%	+	-	-	-	+

Примітка: “+”-незнезаражено; “-“ - знезаражено; “±” результат непостійний

Ефективність цього способу дезінфекції додатково забезпечується підвищенням продуктивності праці в 2 рази, зниженням витрат дезінфектантів у 2-3 рази, води - в 4 рази, порівняно з вологим способом дезінфекції на кожні 1000 м² оброблюваної поверхні. Застосування бактерицидних пін не вимагає герметизації приміщень і створення в них визначеного температурного режиму. Бактерицидні піни мають здатність мити та емульгувати жирові забруднення поверхонь приміщень підприємств.

Економічна ефективність примінення дезінфекційних засобів з пролонгованою дією для поросят на дорощуванні та при шлунково-кишкових захворюваннях

Розрахунок економічного ефекту при застосуванні для дезінфекції піноутворюючих дезінфектантів з метою профілактики інфекційних шлунково-кишкових хвороб поросят в неблагополучних господарствах визначали за цінами 2002 року. Розрахунок проводився за результатами дезінфекції піноутворюючими дезінфектантами: 1,0%-го Глутарпіну-1; 0,5%-го Дезавету; 0,5%-го Вівату.

При цьому здійснювався облік захворюваності, загибелі, вимушеного забою, середньодобового приросту маси поросят та інших технологічних параметрів.

Річний економічний ефект використання з метою дезінфекції препаратом Глутарпін-1 для 300 поросят складає 1430 грн. (на 1 голову - 4,77 грн.), для Дезавету - 2700 грн. (на 1 голову - 9,00 грн.) і для Вівату складає 236 грн. (на 1 голову - 0,79 грн.).

ВИСНОВКИ

1.Розробленно нові, ефективні, дезінфікуючі засоби з пролонгованою дією Глутарпін-1, Дезавет, Віват, вивчено їх фізико-хімічні властивості, бактерицидність, антикорозійність, токсичність і вдосконалено методи контролю їх ефективності для дезінфекції тваринницьких приміщень, м'ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів.

2.Для оцінки якості піноутворювання дезінфектантів визначенно критерії кра...