Використання сапоніту в системі заходів з профілактики неплідності худоби на Поділлі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Відтворення тварин - складний біологічний процес, що можливий лише при нормальному перебігу усіх його ланок, починаючи від гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку зародка (плода), народження, вирощування, статевого та фізіологічного дозрівання і до включення сформованого організму в розмноження собі подібних, з подальшим продовженням цього біологічного ланцюга в нових поколіннях нащадків впродовж усього продуктивного життя.

Неплідність - це тимчасова чи постійна нездатність тварин до відтворення собі подібних.

Неплідність тварин має широке розповсюдження і завдає значних збитків господарствам, а тому її профілактика належить до важливих першочергових завдань керівників і власників господарств, фахівців зооінженерної та ветеринарної служби.

Розроблена ціла низка заходів з профілактики неплідності, на першому місці серед яких є організація повноцінної годівлі тварин, особливо сухостійних корів, забезпечення їх основними поживними речовинами - білками, вуглеводами, жирами, вітамінами, макро- та мікроелементами. Дослідження ветеринарних лабораторій показують, що раціони для корів у багатьох господарствах є дефіцитними за вмістом основних елементах живлення. Для компенсації цього дефіциту запропоновано використання вітамінів, молозива, природних мінералів (цеоліти, вермикуліти, бентонітові глини, на стадії вивчення використання бішофіту, глауконіту, сапоніту і альнациму і ін.).

Проблема додаткового введення дефіцитних макро- і мікроелементів тваринам для забезпечення повноцінної годівлі завжди була актуальною, вона є актуальною і для Хмельниччини, землі якої бідні на мідь, цинк, кобальт, залізо, марганець, кремній, йод, селен. Останнім часом тут відкрили родовища сапоніту - природного мінералу, багатого на макро- та мікроелементи. Ми вирішили вивчити можливість застосування його в чистому вигляді, в суміші з екструдованим кормом зернофуражу та у поєднанні з вітамінами і аутомолозивом у системі заходів з профілактики неплідності худоби.

Мета і задачі досліджень. Основна мета проведених досліджень - вивчення ефективності застосування сапонітового борошна в системі заходів з профілактики неплідності худоби на Поділлі на прикладі Чемеровецького району Хмельницької області.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

- з'ясувати стан відтворення поголів'я великої рогатої худоби на Поділлі (на прикладі Чемеровецького району Хмельницької області) та зміни його за останні десять років;

- проаналізувати основні причини неплідності великої рогатої худоби;

- дослідити ефективність застосування вітамінних препаратів, аутомолозива та сапоніту та їх вплив на перебіг сухостійного періоду, родів та післяродового періоду;

- дослідити економічну ефективність застосування вітамінів, аутомолозива та сапоніту в профілактиці неплідності худоби.

1. Матеріал, загальна методика та основні методи досліджень

Для проведення експериментальної частини роботи в господарствах, за принципом аналогів (за віком, породою, продуктивністю, живою масою та фізіологічним станом тварин) формували відповідні групи тварин, керуючись наявними методичними вимогами. Утримували тварин у типових приміщеннях, у яких роздача кормів, водонапування та видалення гною були механізовані. Утримання тварин було стійловим - взимку з вигулом у погожі дні у загорожі, а влітку - з активним моціоном по дорозі на пасовище та безпосередньо на пасовищі. В досліджуваних господарствах вивчали стан відтворення тварин, поширення неплідності та її причини, ефективність її профілактики.

Відтворну здатність тварин визначали за записами книг зоотехнічного обліку та журналів штучного осіменіння тварин. При цьому враховували тривалість післяродового періоду, часу від отелення до першої охоти, від отелення до запліднення, кратність осіменіння. У дослідних тварин реєстрували всі випадки захворювань, у тому числі акушерських та гінекологічних, виявляли неплідних корів та телиць, визначали відсоток яловості.

У жовтні кожного року в дослідних господарствах проводили акушерську і гінекологічну диспансеризацію з визначенням фізіологічного стану тварин, кількості тільних, у післяродовому періоді, неплідних. Встановлювали форму та причини неплідності кожної корови.

Аналізували годівлю і утримання тварин, брали кров від 10-15 % маточного поголів'я для біохімічного дослідження, контролювали стан вим'я (сухостійних та лактуючих корів).

Про наявність та поширення аліментарної неплідності робили висновки на підставі аналізу раціонів тварин, їх структури та поживності, даних біохімічних досліджень крові та хімічного складу кормів.

Симптоматичну неплідність діагностували на підставі даних клінічного, акушерського та гінекологічного досліджень тварин, перебігу у них вагітності, родів та післяродового періоду, виникнення та характеру акушерських та гінекологічних захворювань, їх впливу на відтворну здатність тварин.

Розрахунки економічних збитків від неплідності проводили за
Л.Г. Субботіною.

Враховуючи найширше розповсюдження в дослідних господарствах (і по району) аліментарної неплідності, основну увагу в своїх дослідженнях ми зосередили на профілактиці саме цього виду неплідності. З цією метою в даних господарствах було закладено серію дослідів з попередження зниження на цій основі відтворної здатності тварин та стимуляції у них імунобіологічної реактивності з використанням засобів неспецифічної стимуляції - вітамінних препаратів (тривіту та вітаміну А), аутомолозива першої порції надою клінічно здорових корів, сапонітового борошна в чистому вигляді та у складі екструдованої зернової суміші.

Всього проведено чотири серії дослідів. Першу серію дослідів проведено на 4 групах сухостійних корів, по 9-11 голів у кожній. Коровам першої дослідної групи вводили внутрішньом'язово протягом 7-8-го місяців тільності вітамін А тричі, в дозі 200 тис. одиниць дії, з інтервалом 7-8 днів. Коровам другої дослідної групи вводили внутрішньом'язово тривіт в дозі 6 мл, з інтервалом 7 днів. Третій дослідній групі корів згодовували щоденно з розрахунку 0,3 г/кг маси тіла сапонітове борошно вранці перед годівлею.

Другу серію дослідів проведено на трьох групах корів на 7-8-му місяці тільності - контрольна (9 голів) і дві дослідних (по 10 голів). Коровам обох дослідних груп згодовували протягом сухостійного періоду сапонітове борошно в дозі 0,3 г/кг маси тіла. Після отелу коровам першої дослідної групи вводили підшкірно по 30 мл аутомолозива і через 5-6 днів повторно. Коровам другої дослідної групи вводили у цих же дозах аутомолозиво і згодовували сапонітове борошно.

Третю серію досліду провели на трьох групах корів по 11-12 голів на 7-8 місяці тільності. Тваринам першої дослідної групи згодовували сапонітове борошно в дозі 0,3 г/кг маси тіла протягом сухостійного та післяотельного періоду. Коровам другої дослідної групи згодовували сапонітове борошно із розрахунку 0,3 г/кг маси тіла корови, лише у складі екструдованої зернової суміші. При екструдуванні зерна додавали в екструдер сапоніт із розрахунку в одному кілограмі екструдованого корму 150 г сапоніту

Четверту серію дослідів провели на новонароджених телятах.

Стан народжених телят оцінювали за їхнім клініко-фізіологічним станом, з визначенням маси тіла, часу прояву рефлексів руху та ссання. До нормально розвинутих відносили телят, у яких при народженні маса тіла становила 25 кг і більше, довжина тулуба 80 см і більше. Ці тварини мали рівномірний волосяний покрив на всій поверхні тіла, 6-8 добре розвинених різців, міцне кріплення їх в яснах, при цьому повноцінні рефлекси руху та ссання проявлялись у них не пізніше 60-70 хв. після народження. З новонароджених телят першого досліду було сформовано 4 групи. За тваринами вели клініко-фізіологічне спостереження, а також проводили відповідні біохімічні та імунологічні дослідження.

З метою профілактики ускладнень перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у дослідних господарствах було проведено виробничий дослід із застосуванням досліджуваних препаратів. Всього у досліди було залучено 245 корів та 40 телят.

Біохімічними дослідженнями сироватки крові визначали вміст загального білка - рефрактометрично за методом Рейса (1975); білкові фракції - нефелометричним методом; вміст каротину - спектрофотометрією за методикою Бесея в модифікації А.А. Анісової (1969), загальний кальцій - трилонометричним методом з мурексидом; неорганічний фосфор - за Дусе; резервну лужність крові - за Ван-Слайком.

Економічну ефективність від проведених профілактичних заходів з профілактики неплідності худоби вираховували за методиками А.Ф. Євтушенка із співавторами, статистичну обробку проводили на комп'ютері Pentium - 3 за програмою Gesta. Ступінь вірогідності оцінювали за критерієм Стьюдента (Р0,05).

2. Результати досліджень та їх аналіз

Вивчення стану організації відтворення великої рогатої худоби в Чемеровецькому районі Хмельницької області, її змін за останнє десятиріччя показало, що з 1990 по 1999 рік кількість корів у колективних господарствах району зменшилася на 43 %, із 11 835 голів до 6 755.

Зменшилось за цей період і народження телят. Так, якщо в КСГП ім. Б. Хмельницького у 1990 та 1991 рр. народжувалося по 500 і 547 телят, то у 1992-1994 роках - 437-427, а в останні два роки знизилось на 51,6-61,2 % від вихідного рівня (вихід телят на 100 корів знизився з 95 у 1990 році до 58 у 1999 р.). Подібна ситуація спостерігалась і в інших господарствах.

Зміна чисельності поголів'я тварин позначилася і на динаміці осіменінь. Якщо в 1990 році в КСГП ім. Б.Хмельницького було осіменено загалом 469 корів, то в 1999 р. - 281, або 59,9 % від вихідного рівня.

Аналіз причин неплідності.

Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації показали, що у 1990 році в КСГП ім. Б.Хмельницького із наявних корів 34 % були неплідними, в 1995 році - 38 %, а в 1999 році - 39 %. В КГЗ “Чорнянське” відповідно 32; 39 і 44 %; в СС “Світанок” - 33; 38 і 37 %, але за цей час поголів'я тварин у даних господарствах зменшилось відповідно на 59; 27; та 51 %. Відсоток тварин з аліментарною неплідністю становив 57,5-62,9, а з симптоматичною - 24,1-28,1. Разом аліментарна і симптоматична неплідність становили 81-87 %. Інші форми неплідності в різні роки становили від 0,8 до 18 %.

Тобто значно менше змінювалася структура неплідності, ніж її форми.

Уроджена неплідність. Найменше поширення в господарствах мала уроджена неплідність, як результат недорозвитку статевої системи, її афункціонального стану чи спадкових аномалій органів репродукції у телиць, що досягли віку фізіологічної зрілості. В більшості господарств статевий цикл у телиць проявлявся не у 16-18 місяців, а у віці 22 місяці і старше. Найкращі результати вікової структури статевого дозрівання 156 телиць у КСГП ім. Б.Хмельницького ми спостерігали в 1990 році; осімінених телиць 73 % 114 голів були у віці 19-22 місяці, а 15,5 % 24 голови у віці старше 22 місяців. В 1995-1998 рр. кількість проведених осіменінь телиць у 16-18-ти місячному віці знизилась до 5,9 %, а в 1999 році їх взагалі вже не було.

Стареча неплідність. Це так само відноситься і до старечої неплідності корів на основі незворотних, вікових, атрофічних змін у статевій системі самок. Проведений нами аналіз показав, що в господарствах регіону зараз вважають старими корів у віці старше 9 років. У КСГП ім. Б.Хмельницького в 1990 році таких корів було 55 голів (13,7 %), а в 1999 році 10 голів (6,1 %). У 1990 році, коли стан тваринництва був набагато кращим, запліднюваність корів усіх вікових груп (у межах досліджуваних) була практично однаковою. В 1995 і особливо в 1999 році запліднюваність корів старше 9 років значно знизилась. Тобто, відтворна здатність тварин більше визначається умовами їх існування. З погіршенням цих умов, очевидно, нейрогуморальні механізми виявляються неспроможними підтримувати відтворну здатність дев'ятирічних і старше корів та у них розвивається стареча неплідність.

Експлуатаційна неплідність Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації також показали, що у частини корів (0,8-4,0 %) проявлялася експлуатаційна (так звана лактаційна) неплідність через підвищення затрат організмом поживних речовин на молокоутворення, що підтверджується взаємозв'язком запліднюваності корів з тривалістю лактації. Так, запліднюваність корів у КСГП ім. Б. Хмельницького з тривалістю лактації 255-285 днів становила 82 %, з тривалістю лактації понад 345 днів - 48 %. Подібна ситуація спостерігалась і в інших господарствах.

Кліматична неплідність Протягом дослідного періоду ми не спостерігали на Поділлі кліматичної неплідності, тобто пригнічення функції статевої системи під впливом несприятливих кліматичних умов чи географічних факторів довкілля. Проте у частини корів, починаючи з 1995 року, протягом зимово-стійлового періоду спостерігалися розлади відтворної здатності через незадовільні умови утримання - в душних, сирих приміщеннях з високою концентрацією аміаку та сірководню, при відсутності моціону. Головною причиною її був незадовільний мікроклімат, тому ми класифікували її, за В.С. Шипіловим, В.А. Яблонським, О.І. Сергієнком, як мікрокліматичну неплідність. Тривала відсутність моціону та цілодобове прив'язне утримання, невідповідність мікроклімату корівника зоогігієнічним нормативам призводили до пригнічення функції статевої системи, статеві цикли були неповноцінними. Отели у таких корів були важкими, довше проходила інволюція статевих органів.

Залежно від умов утримання корів різною була їх відтворна здатність по періодах року. Так, у КСГП ім. Б. Хмельницького вона була найвищою в І кварталі і найнижчою - в ІІІ та ІV кварталах. У КГЗ “Чорнянське” 50 % корів осіменялося в І кварталі, 30 - у другому і 20 % - у ІІІ-му. В СС “Світанок” найбільша кількість осіменінь припадала на другий квартал, значно менше на перший квартал і найменша - на ІІІ - IV квартали.

Аліментарна неплідність. Для з'ясування розмірів аліментарної неплідності ми проаналізували поживність раціонів годівлі сухостійних корів у досліджуваних господарств за 10 років (табл. 2). Встановлено, що поживність раціонів сухостійних корів у зимово-стійловий період у досліджуваних господарствах у 1990 році була наближеною до зоотехнічних вимог. У другій половині дослідного періоду ситуація в тваринництві значно погіршилась, слабшою стала кормова база, поживність раціону знизилася до 7,68 к.од. або 106,5 МДж (проти 9,0 та 123 у 1990 р.), тобто на 15 %. Кількість перетравного протеїну - до 763 г (проти 930 г у 1990р.).

У раціоні не вистачало 47 г перетравного протеїну, 49 мг каротину, 4,6 г (8,7 %) кальцію, 28,5 г або 30 % фосфору, 3 мг (15,2 %) магнію, 35,7 мг (45 %) міді, 111,6 мг (28 %) цинку, 3,22 мг (53 %) кобальту, 46 мг (22 %) каротину.

Годівля сухостійних корів у цей період була незадовільною, раціони мали недостатню поживність. Відповідно до змін годівлі тварин протягом 10 років змінювалися і основні біохімічні показники їх крові, що, і обумовило зниження вмісту імуноглобулінів крові дослідних тварин.

Незбалансована годівля в останній період дослідження, низька якість заготовлених кормів, нестача в раціонах годівлі життєво важливих поживних речовин призводили до зниження в крові вмісту білка, кальцію, фосфору, каротину, глюкози та інших речовин і розвитку аліментарної неплідності.

Клінічно аліментарна неплідність проявлялася функціональними розладами статевої функції, ускладненнями перебігу тільності, родів та післяродового періоду, що у свою чергу, ускладнювалися симптоматичною неплідністю, зниженням виходу телят, подовженням сервіс-періоду та міжотельного періоду, значними економічними збитками.

Симптоматична неплідність. Друге місце серед форм неплідності посідала симптоматична, що найчастіше виникала через затримання посліду, гнійно-катаральний ендометрит, функціональні розлади яєчників. З хвороб інших систем та органів перше місце належить маститу і серозному набряку вим'я. Головну увагу ми звертали на профілактику саме цих захворювань. З метою їх профілактики згодовували сапонітове борошно в екструдованій формі в комплексі з двома ін'єкціями аутомолозива згідно із запропонованою схемою.

Застосувані заходи позитивно вплинули на функціональний стан яєчників у корів у післяродовому періоді. Так, у дослідній групі захворіло 16 корів, що становить 25 %, у той же час, як у контрольній групі - 10 корів, 14 %.

З функціональних розладів яєчників у корів найчастіше зустрічалась гіпофункція яєчників, персистентне жовте тіло. У контрольній групі корів виявлено гіпофункцію яєчників в 11,6 %, а в дослідній - у 9,5 % корів; персистентне жовте тіло у 7,24 та 4,10 %, фолікулярну кісту - у 2,89 та 1,36 % корів відповідно. Застосована обробка тварин схема виявилася ефективною в профілактиці функціональних розладів яєчників, маститу.

Якщо в контрольній групі захворіли на мастит 18,84 % корів, то у дослідній - 9,58 %. Головними формами маститів були серозний та катаральний.

Штучно набута неплідність. Значних збитків відтворенню поголів'я тварин завдає і штучно набута неплідність. У всіх трьох господарствах, де ми вивчали причини неплідності, пункти штучного осіменіння були побудовані за типовими проектами, біля пункту розміщувалась прив'язь з піднавісом для витримування осімінених тварин. У зимовий період опалення пунктів штучного осіменіння здійснювалося з перебоями. Причиною штучно набутої неплідності були несвоєчасне виявлення тварин в охоті, осіменіння їх не в оптимальні строки, порушення ветеринарно-санітарних правил у роботі пункту штучного осіменіння. Відмічались перебої завезення у господарства замороженої сперми, випадки парування тварин з доморощеними плідниками. Проте вони не були масовими і не мали істотного впливу на відтворення тварин, хоча частка штучно набутої неплідності коливалася в окремі роки від 8 до 13 %.

Визначення збитків від неплідності та яловості. Аналіз стану відтворення поголів'я немислимий без вивчення розмірів неплідності тварин у господарстві та збитків від неї. Збитки від неплідності ми визначали за методикою Л.Г. Субботіної, яка базується на максимальному врахуванні фізіологічних можливостей тварини щодо відтворення нащадків. Розрахунки показали, що в КСГП ім. Б. Хмельницького під час проведення дослідів у 1990 р. було недоотримано 83 телят на суму 17928 грн. Крім того, за рахунок неплідності господарство недоотримало 13100 кг молока на суму 7860 грн. Загальні збитки становили 25788 грн. Проте найбільших збитків завдала неплідність господарству у 1999 році, коли при поголів'ї 164 корови, виході 58 телят на 100 корів, тут недоотримано 95 телят та 149625 кг молока на загальну суму 110295 гривень.

Аналогічний аналіз збитків від неплідності худоби в СС “Світанок” свідчить, що навіть у “найкращому” за економічними показниками 1990 році по господарство недоотримало 106 телят та 166950 кг молока, а в “найгіршому” за показником виходу телят 1992 році тут недоотримано 220 телят та 346500 кг молока, що в сумарному грошовому виразі становило 238614 гривень.

Це ж, спостерігалося в КГЗ “Чорнянське”, в якому у 1990 році у зв'язку з неплідністю недоотримано 163 телят і 289725 кг молока на суму 219521 грн. Тобто, у всіх господарствах неплідність худоби завдавала значних збитків їх економіці.

Профілактика неплідності. З метою профілактики неплідності худоби ми провели серію дослідів.

У першому досліді, проведеному на чотирьох групах корів, у них вивчали вплив вітаміну А, тривіту та сапонітового борошна на перебіг вагітності, родів, післяродового періоду і на якість отриманих від них телят.
Тваринам першої дослідної групи вводили внутрішньом'язово ретинолу ацетат (вітамін А); другої - внутрішньо-м'язово тривіт; третьої - згодовували сапонітове борошно згідно із вказаними вище схемами. Тварини нормально переносили застосовані препарати, вони не викликали негативної дії на загальний стан тварин, їх апетит, роботу органів травлення, дихання, серцево-судинної системи та статевої системи.

Під впливом мінерально-вітамінних препаратів, що задавались коровам, поліпшився фізіологічний стан сухостійних корів порівняно з контрольними групами.

Видно, що ін'єкції сухостійним коровам вітаміну А позитивно вплинули на фізіологічний стан корів, перебіг у них родів та післяродового періоду. Так, підготовча стадія у них була в межах 12,5 год., стадія виведення плода відмічалася протягом 2,0 год., послідова стадія тривала більше 15,7 год. У другому досліді, де тваринам задавали тривіт теж проявлявся позитивний вплив на відтворну функцію, що, в першу чергу, було помітно під час родів. Так, підготовча стадія родів у корів дослідної групи тривала 9,9 год., стадія виведення плода 1,5 год., послідова стадія 14,63 год. Отел у тварин даного досліду проходив без ускладнень і будь-яких відхилень від фізіологічного стану.

У корів, яким задавали сапоніт, підготовча стадія родів починалася на 8 год. коротшою, ніж у контрольній групі. Стадія виведення плоду у них становила 1,53 год., послідова стадія 9,6 год., в той час, як у контрольній групі ці показники були гіршими: 2,26 та 18,45 год відповідно. У контрольній групі корів функціональний стан організму був значно нижчим, про що свідчить тривалість стадій родів.

Найкраще ці процеси проявлялися в групі тварин, яким задавали сапонітове борошно. У них виділення лохій припинилось через 9,1 днів. У групах тварин, яким задавали тривіт і вітамін А, ці показники становили відповідно 10,0 та 12,5 днів. На 7 днів раніше від контрольної групи у тварин, яким вводили тривіт, виникали ознаки першої стадії збудження статевого циклу. У групі тварин, яким вводили вітамін А, поява першої стадії збудження статевого циклу наступала через 40,6 днів після отелення, а в групі тварин, яким задавали сапонітове борошно, через 34,3 дні. У контрольній групі через 45,4 дні. Як видно, найкращі результати одержано в групі тварин, яким згодовували сапонітове борошно. Застосування вказаних препаратів позитивно вплинуло і на заплідненість корів від першого осіменіння, але вона найвищою виявилася в групі, де застосовували тривіт. Різниця між контрольною та дослідною групою становила 20 %. Дещо нижчою (56-3,8 %) вона була у третій дослідній групі, де застосовували сапоніт, і у другій дослідній групі, де застосовували вітамін А. Незважаючи на застосовану профілактику неплідності, у дослідних корів був високим процент післяродової патології. Під впливом застосованих препаратів підвищилася і молочна продуктивність корів: у першій та другій дослідній групах середньодобовий надій за 30 днів післяотельного періоду зріс на 500-600 г, а у третій групі, яка отримувала сапоніт, на 800 г. Тут середньодобові надої становили 10,7 кг порівняно з 9,9 кг у контролі.

Наступну серію досліджень було проведено на 29 коровах. З метою підтвердження отриманих наслідків ми провели науково-господарський дослід. Корови дослідних груп отримували сапонітове борошно протягом сухостійного періоду. У післяотельному періоді коровам першої дослідної групи вводили молозиво, другої згодовували сапонітове борошно у поєднанні з введенням молозива. Встановлено, що тривалість виділення лохій у корів першої дослідної групи скоротилася на 6 днів, а другої - на 1,5 дні.

Час появи першої стадії збудження статевого циклу у тварин контрольної групи становив 42 дні, тоді як у тварин, яким вводили молозиво, - 35 днів, а в групі тварин, де задавали сапоніт із молозивом - 29 днів. Як видно, найкращі результати тут отримано в другій дослідній групі корів. У тварин цієї ж групи була найвищою запліднюваність від першого осіменіння - 70,4 %, тоді як у контрольної групи - 40,5 %, а у корів, яким вводили молозиво - 60,7 %. Дослідні корови стійкішими до післяродових захворювань і мали вищу молочну продуктивність. Так, середньодобові надої за 30 днів після отелу в групі корів, яким вводили сапоніт із молозивом, становили 10,8 кг, що на 1100 г вище контрольної групи і на 500 г вище групи тварин, яким вводили саме молозиво.

У наступному науково-господарському досліді ми випробували різні форми сапонітового борошна. Найкращі результати дало використання сапоніту у суміші з екструдованим зерном. У дослідній групі тварин майже на 7 днів раніше припинилось виділення лохій, на 19 днів раніше, ніж в контрольній групі, поновилася статева циклічність.

Згодовування тваринам сапоніту разом із екструдованим кормом позитивно вплинуло і на відсоток запліднення від першого осіменіння (56,0 проти 36,0). У контролі випадків післяродових захворювань було на половину менше.

Середньодобові надої за 30 днів після отелення у корів дослідної групи виявилися найвищими (10,8 кг).

Четвертий науково-господарський дослід було проведено на телятах, які народилися від корів першої серії досліджень. Жива маса телят дослідної групи становила до 28 кг, а середньодобові прирости - 510,8 г, тоді як у контролі 24,3 кг і 450 г відповідно. Телята дослідної групи відзначалися вищою життєздатністю. Шлунково-кишкові захворювання у них перебігали у легкій формі.

Телята контрольної групи частіше хворіли на шлунково-кишкові захворювання, з них двоє загинуло.

Найкращі результати отримали в групі телят, матері яких у сухостійний період одержували сапонітове борошно.

Одержані результати від застосування сапонітового борошна як в чистому вигляді, так і в суміші з екструдованим кормом та у поєднанні з аутомолозивом, вітаміном А і тривітом у вказаних схемах виявилися ефективними, що дало підставу рекомендувати його як метод профілактики неплідності корів, що дозволяє скорочувати післяродову інволюцію статевих органів, зменшувати тривалість сервіс-періоду, знизити індекс осіменіння, підвищити життєвість народжуваного молодняку.

Висновки

аутомолозиво сухостійний післяродовий поголів'я

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - використання сапоніту в профілактиці неплідності худоби на Поділлі на основі аналізу результатів акушерської та гінекологічної диспансеризації маточного поголів'я, біохімічних досліджень крові, комплексного використання різних форм препарату, його поєднання з вітамінами з врахуванням їх впливу на здоров'я тварин, їх відтворну здатність та якість народжуваних телят.

2. Істотне зменшення поголів'я худоби у регіоні за останні роки та показників його відтворення, що супроводжувалося погіршенням рівня годівлі тварин, особливо у стійловий період, з подальшим зниженням вмісту в крові загального білка, загального кальцію, неорганічного фосфору, каротину, резервної лужності, дає підставу зробити висновок, що основною формою неплідності худоби в господарствах була аліментарна, яка становила 60 % усіх її випадків.

3. Дещо менше розповсюдження мала симптоматична неплідність, викликана, в основному, через затримання посліду, гнійно-катаральний ендометрит та функціональні розлади яєчників.

4. Неплідність худоби завдавала значних збитків господарствам, їх розмір зріс за 10 років з 20173 грн. до 67253 грн. на 100 корів.

5. Застосування сапоніту, як у вигляді сапонітового борошна, так і у суміші з екструдованим кормом та у поєднанні із підшкірним введенням молозива, дозволило підвищити відтворну здатність корів на 44 %, їх молочну продуктивність на 12 %, знизити збитки від неплідності на 19 %.

6. Застосування у системі заходів з профілактики неплідності худоби вітаміну А та тривіту дозволило зменшити розміри неплідності на 18-23 %, скоротити її термін на 20-29 %, підвищити запліднюваність корів на 38-48 %, скоротити тривалість періоду від отелення до запліднення на 16-25 %.

7. Застосування тільним коровам вітамінних препаратів та сапонітового борошна дозволило підвищити життєвість народжуваного молодняку на 13-19 %.

8. Економічна ефективність застосування сапонітового борошна у складі екструдованого корму з метою профілактики неплідності становила 3,14 грн., сапонітового борошна з молозивом - 3,64 грн., а тривіту - 3,02 грн., вітаміну А - 2,70 грн. на гривню витрат.

Пропозиції виробництву.

1. Для корекції обміну речовин у сухостійних корів, профілактики післяродових ускладнень, неплідності та підвищення життєвості новонароджених телят пропонуємо застосовувати:

а) згодовування сухостійним коровам сапонітового борошна у дозі 0,3 г/кг живої маси у складі екструдованої зернової суміші;

б) внутрішньом'язові ін'єкції ретинолу ацетату в дозі 200000 МО з інтервалом 7 днів;

в) внутрішньом'язові ін'єкції “Тривіту” в дозі 6 мл. з інтервалом 6 діб не менше 3 разів протягом сухостійного періоду.

2. Для прискорення інволюції статевого апарату корів у післяродовому періоді рекомендуємо застосовувати сапонітове борошно в дозі 0,3 г/кг живої маси та підшкірні введення молозива в дозі 30 мл у перші години після розтелу і через 5-6 днів у тій же дозі.

Розроблені заходи рекомендовано використовувати у всіх господарствах, незалежно від форми власності, в системі профілактики неплідності худоби, підвищення її продуктивності і одержання здорових та стійких до захворювань новонароджених телят.

Література

Використання сапоніту з метою підвищення імунобіологічної реактивності та життєздатності новонароджених телят. Яблонська О.В., Горюк В.В. //Вет. медицина України. К.: 2002. - №3. - С.18-20.

Горюк В.В. Відтворна здатність корів і її корекція сапонітом. // Науковий вісник НАУ. - 2001. - №12. - С. 131-134.

Горюк В.В. Використання сапоніту в системі заходів з профілактики аліментарної неплідності худоби// Наукова конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів за наслідками науково-дослідних робіт.2002.: Тези доп. -К.: Наук.світ, 2001. - С.74.

Горюк В.В. Зміни чисельності поголів”я та відтворної здатності корів на Чемеровеччині Хмельницької області за останні десятиріччя // 1- Конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК (Тези доповідей) - К.: Наук.світ, 2002. - С.29.

Яблонська О.В., Горюк В.В., Козак О.М., Говоровський В.С. Деякі аспекти антибіотикотерапії. //Науковий вісник ПДАТА. - 1998. - №2. - С. 210-211..

Яблонська О.В., Скибіцький В.Г., Горюк В.В. Сапоніт як ефективний імунокоректор для телят молочного віку // Науковий вісник ЛАВМ. -2000. - Т.2. - №1. - С. 103-105.

Яблонський В.А., Яблонська О.В., Горюк В.В. Неспецифічна профілактика розладів відтворної здатності у корів та зниження життєвості у новонароджених телят // Науковий вісник НАУ. - 2000. - № 22. - С. 274-277.

Размещено на Allbest.ru

...