Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАСТОВЕЦЬ МАРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616-053.36-08:616.155.194.8

Патогенетичні аспекти лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Одеса - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана вУкраїнській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Траверсе Галина Михайлівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава), завідувачка кафедри факультетської педіатрії з неонатологією і дитячими інфекційними хворобами

Офіційні опоненти:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Зубаренко Олександр Всеволодович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії

доктор медичних наук, професор Дука Катерина Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувачка кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра факультетської педіатрії, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 27 жовтня 2004 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м. Одеса, Валіхівський пров., 2)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65026, м. Одеса, Валіхівський пров., 3)

Автореферат розісланий 26 вересня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 41.600.02,

д.мед.н., професор Рожковська Н.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається значною поширеністю залізодефіцитних анемій (ЗДА) серед дитячого населення. В Україні серед дітей раннього віку ЗДА діагностуються в 50-62% (Сміян І.С., 1998; Мощич П.С., 1999) і залишаються найбільш розповсюдженою доброякісною гемопатією (Фатеева Е.М., 1998; Казакова Л.М., 1999; Stephenson L.S., 2001).

Однією з провокуючих причин виникнення ЗДА серед дітей раннього віку слід вважати зростаюче забруднення навколишнього середовища (Вельтищев Ю.Е., 1998; Мощич П.С., 1999; Сміян І.С., 1998). У цьому плані підвищеної уваги заслуговують сполуки азоту, які з корисних речовин внаслідок нераціонально надмірного використання в сільському господарстві трансформувалися в потужній екозабруднювач з багатогранною дією на організм людини. Негативний вплив нітратів на систему кровотворення проявляється у розвитку метгемоглобінемії, апластичних процесів кісткового мозку, ембріональної анемії (Yang C.V., 1998; Barret J.H., 1998; Ward M.H., 1998; Parslow R.S., 1997; Краснушкин А. И., 1999).

У вітчизняній медицині робіт, присвячених змінам гемостазу організму в умовах нітратного навантаження, недостатньо. В основному дослідження носять або експериментальний характер (Гоженко А.И. и др., 1996; Дмитренко Н.П. и др., 1998), або спрямовані на вивчення гострої нітратної інтоксикації та проявів метгемоглобінемії у дорослих (Габович Р.Д. и др., 2001; Tabacova S. et al., 1997) і дітей старшого віку (Горішна О.В., 2002). Відсутні дослідження впливу нітросполук на розвиток анемій, зумовлених дефіцитом заліза в організмі. Питання лікування нітратно спровокованої патологіїї в медичній літературі представлені надзвичайно обмежено. В педіатрії на даний час розроблена лише схема харчової корекції нітратного навантаження організму у дітей шкільного віку (Горішна О.В., 2002).

У зв'язку з цим набуває особливої актуальності не лише виявлення механізмів розвитку ЗДА у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забруднених територіях, вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів, вигодовуються жіночим або коров'ячим молоком, що містить нітрати, але й розробка патогенетично обгрунтованих лікувальних та профілактичних заходів наведеного патологічного стану.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в межах НДР Української медичної стоматологічної академії “Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, які формуються під впливом екологічних, стресорних, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемогомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування” та є фрагментом кафедральної теми “Сучасні питання профілактики, діагностики, лікування та реабілітації аліментарнозалежних захворювань у дітей, а також вплив на перебіг цих захворювань несприятливих чинників зовнішнього середовища” (№ державної реєстрації 0198 U000134).

Мета роботи - обгрунтувати комплекс лікувально-профілактичних заходів при ЗДА у дітей раннього віку, які постійно мешкають на забруднених нітратами територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, на підставі всебічної оцінки стану їх здоров'я та дослідження патогенетичних особливостей розвитку даного патологічного стану в умовах нітратного навантаження організму.

Задачі дослідження:

1. Дослідити взаємозв'язок санітарно-екологічної ситуації у районах з підвищеним вмістом нітратів у питній воді з поширенням ЗДА у дітей, які проживають на цій території і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів.

2. Визначити критерії нітратного навантаження і нітратної інтоксикації у дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, та методи скринінгової діагностики виявлених патологічних станів.

3. Дослідити основні патогенетичні ланки розвитку ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму стосовно особливостей кровотворення, глибини залізодефіциту та стану оксидантно-прооксидантної системи.

4. Розробити патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів при ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму.

5. Оцінити ефективність розробленої нами схеми лікування ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму, у порівнянні з класичною моноферотерапією, та схеми профілактичних заходів запобігання розвитку наведеної патології.

Об'єкт дослідження - вплив хронічної дії нітратів та продуктів їх біотрансформації на розвиток та перебіг ЗДА у дітей раннього віку.

Предмет дослідження - порушення гомеостазу організму дітей раннього віку при ЗДА в умовах нітратно забрудненого довкілля.

Методи дослідження - клінічні, біохімічні, інструментальні, санітарно-гігієнічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше обґрунтовано негативну роль тривалої дії нітратів у генезі розвитку та перебігу ЗДА у дітей раннього віку; розкриті окремі патогенетичні аспекти розвитку даної патології; встановлено закономірності порушень метаболічних процесів, зокрема обміну заліза, стану оксидантно-прооксидантної системи та рівня інтоксикації при надходженні до організму підвищеної кількості нітратів.

Показано, що у дітей раннього віку, які постійно проживають на нітратно забруднених територіях, відмічається достовірне зростання рівня нітратів у крові, збільшення вмісту метгемоглобіну, що призводить до розвитку пероксидного стресу з виснаженням функціональної активності антиоксидантної системи на фоні нітратної інтоксикації організму.

Доведено, що нітратне навантаження на організм дитини раннього віку поглиблює дефіцит заліза в організмі, виснажує його запаси, негативно впливає на баланс залізотранспортних білків, що є одним із патогенетичних ланцюгів розвитку ЗДА у дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях.

З урахуванням виявлених метаболічних змін організму під впливом хронічної нітратної інтоксикації вперше розроблений новий патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на захист організму дітей від дії підвищених доз нітратів та лікування ЗДА із застосуванням залізовмісного препарату актиферину та антиоксидантного препарату кверцетину.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі комплексного аналізу отриманих даних про стан здоров'я дітей раннього віку, які постійно проживають на нітратно забруднених територіях, створено алгоритм скринінгової діагностики відхилів у стані їх здоров'я, пов'язаних з негативною дією нітратів на дитячий організм.

Розроблено комплекс індивідуалізованих профілактично-реабілітаційних заходів, який дозволяє запобігти розвитку ЗДА та відновити здоров'я дітей, які мають нітратно-спровоковані його порушення. Цей комплекс передбачає, поряд з санітарно-гігієнічними заходами, використання залізовмісних препаратів, природних сорбентів, антиоксидантів на тлі субнітратної корекції харчового раціону.

Практичні та теоретичні положення дисертації впроваджені в лікувально-профілактичну роботу обласної та міської дитячих клінічних лікарень м. Полтави, міської дитячої клінічної лікарні м. Черкас, обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернігова, міської дитячої клінічної лікарні м. Тернополя, міської дитячої клінічної лікарні м. Львова, міської дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська, обласної дитячої клінічної лікарні м. Луганська та включені в цикл лекцій та практичних занять на педіатричних кафедрах медичних ВУЗів міст Полтави, Черкас, Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Луганська.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведене вивчення та узагальнення даних вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми впливу нітратів на стан здоров'я населення, визначені мета та завдання дослідження, самостійно виконані основні його розділи.

Особисто здобувачем проведені клінічні спостереження, здійснений аналіз результатів клінічних та лабораторних досліджень із застосуванням сучасних статистичних та графічних комп'ютерних програм. Автором особисто визначені особливості негативного впливу підвищеного надходження нітратів до організму на обмін заліза, рівень нітратної інтоксикації та стан оксидантно-прооксидантної системи у дітей, які постійно мешкають на нітратно забруднених територіях, стосовно розвитку ЗДА та прихованої метгемоглобінемії. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я систему профілактичних та реабілітаційних заходів для зазначеного контингенту дітей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей” (Полтава, 2000), V Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2001), науково-практичній конференції “Особливості перебігу, діагностика, лікування та профілактика вторинних імунодефіцитів при захворюваннях у дітей різного віку” (Полтава, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002), 57 науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2002), X російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 2003), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми профілактики та лікування гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей” (м. Полтава, 2003), 4 науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Харків, 2003), 58 науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції з неонатології “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія” (Полтава, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, з них 4 журнальні статті в наукових фахових виданнях України, 9 тез доповідей міжнародних конференцій і конгресів, отримано деклараційний патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 182 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (всього 235 найменувань, з них 92 - іноземних авторів). Список використаних джерел викладений на 21сторінці. Робота ілюстрована 42 таблицями і 23 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою вивчення особливостей перебігу ЗДА у дітей раннього віку на фоні нітратного навантаження організму дослідні групи дітей формувалися шляхом проспективного незв'язаного дослідження. До дослідної групи увійшло 68 дітей віком від 1-го до 3-ох років з ЗДА I-го ступеня важкості, які проживали в сільській нітратно забрудненій місцевості і вживали питну колодязну воду з підвищеним рівнем нітратів від 150 до 650 мг/л, що в 5-15 разів перевищував допустиму концентрацію в 45 мг/л. До групи порівняння надійшли 34 дитини аналогічного віку з ЗДА I-го ступеня важкості, які мешкали в м. Полтаві і вживали воду з централізованого водопостачання з допустимим рівнем нітратів.

Лабораторне обстеження дітей дослідної і порівняльної груп проводилося у наступних напрямках:

1. Визначити глибину залізодефіциту у обстежуваних дітей за показниками рівня гемоглобіну (Hb), еритроцитів (Ер), транспортних фракцій трансферину, що визначався за Fe3+ (ТР-Fe3+ ) і церулоплазміну, що визначався за Cu2+ (ЦП-Cu2+ ) з підрахуванням коефіцієнту їх кількісного співвідношення (ТР-Fe3+ /ЦП-Cu2+ ); загальної міді (Cu2+ ,1+ ), загальної фракції трансферину, що визначалася за білком (ТР-білок), загальної та латентної залізозв'язуючих здатностей сироватки (ЗЗЗС, ЛЗЗС), коефіцієнту насичення трансферину (КНТФ).

2. Визначити стан нітратного навантаження обстежуваних дітей за показниками рівня нітратів, нітритів, метгемоглобіну (MtHb) в крові, нітритів - в сечі та рівень нітратної інтоксикації організму обстежуваних дітей за показником активності сироваткової псевдохолінестерази (ХЕ).

3. Визначити стан оксидантно-прооксидантної системи організму обстежуваних дітей за показниками рівня загальної фракції церулоплазміну, що визначалася за білком (ЦП-білок), вільних радикалів (ВР), вільних SH-груп білків.

Рівень загальних і транспортних фракцій ТР і ЦП; рівень ЗЗЗС, ЛЗЗС, КНТР, MtHb, ВР, загальної міді визначали методом електронно-парамагнитно-резонансної (ЕПР) спектроскопії крові (Колб В.Г., 1982; Павлова А.В., 1989). Нітрити і нітрати визначали за методом Гриса (Green L.C., 1982). Визначення вмісту вільних SH-груп білків в крові визначали за методом (Sedlak J., 1968). Активність сироваткової ХЕ визначали за допомогою спектрофотометру “SPECORD M-40” (США) методом (Колб В.Г., 1982).

Вище наведені дослідження проводилися на базі лабораторії біохімії Інституту гігієни і токсикології ім. В.І.Медведя АМН України, м. Київ.

Оцінка кровотворення при пункційній діагностиці надавалася методом подовжнього ретроспективного вивчення цитологічного дослідження кісткового мозку з підрахуванням індексів визрівання 27 дітей 1-3 років життя з ЗДА ІІ-ІІІ ступеня важкості, які проживали в умовах нітратно забрудненого довкілля і мали результати проведеної стернальної пункції.

Дослідження сечі на вміст нітритів проводили за допомогою індикаторних полосок “Nona Phan SG” (Чехія). Розрізняли 3 ступеня наявності нітратів у сечі: негативний, позитивний, різко позитивний.

Статистична обробка результатів дослідження проводилася на комп'ютері з використанням пакетів статистичних програм Statistika 5.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений нами статистичний аналіз поширеності ЗДА по Полтавської області виявив, що серед дитячого населення нітратно забруднених районів області ЗДА реєструється значно частіше, ніж в районах з допустимим рівнем нітратів у питній воді і овочах. Аналіз корелятивного зв'язку між поширеністю анемій серед дітей області і рівнем нітратного забруднення індивідуальних сільських колодязів за останні 10 років виявив, що в Полтавській області одночасно з підвищенням рівня забрудненості нітратами питної води невпинно зростає і захворюваність дітей на ЗДА (r=0,98).

Показники рівня гемоглобіну (99,710,63 і 101,81,2г/л) (р>0,05) і еритроцитів (3,740,02 і 3,410,07x1012/л) (р>0,05) у дітей дослідної і порівняльної груп відповідали І-му ступеню анемії. Кількість сироваткового заліза в крові дітей виявилася меншою за нормативні величини: в дослідній групі - 0,460,05 мг/л, в порівняльній групі - 0,64±0,03 мг/л (р<0,05).

Результати наших досліджень виявили вищі показники кількості нітратів і нітритів у крові дітей дослідної групи, ніж у порівняльній (нітрати: 9,830,37 і 4,960,2 мкг/мл (р<0,01); нітрити: 77,481,41 і 36,952,21 нг/мл (р<0,01)). Рівень нітратів і нітритів в крові дітей порівняльної групи вкладався в рамки допустимого (Нara E., 1996 ; Takahashi K., 2000).

За даними проведеної експрес-діагностики, у дітей порівняльної групи в 100 % випадків спостерігався негативний тест сечі на вміст нітритів, у дітей дослідної групи у 59 % зафіксовано позитивний тест сечі на вміст нітритів.

Надто низька активність ХЕ у дітей дослідної групи (128,8±4,79 ммоль/л/год) на відміну від порівняльної групи (198,33±8,04 ммоль/л/год) (р< 0,01) свідчить про наявність у них ознак нітратної інтоксикації. Відсутність різко позитивного тесту сечі на вміст нітритів у жодному з випадків на фоні отриманих результатів активності ХЕ дозволяє припустити наявність у дітей дослідної групи ознак хронічної нітратної інтоксикації.

Вміст MtHb в крові дітей порівняльної групи складав 1,22±0,09 г/л, у дітей дослідної групи - 2,89±0,09 г/л (р<0,01), що свідчить про наявність у них метгемоглобінемії - раннього прояву хронічної нітратної інтоксикації (Gupta S.K., 2000) та про її відсутність у дітей порівняльної групи.

Враховуючи те, що ЗДА і метгемоглобінемія виявляють конкурентні властивості по відношенню до заліза (Соколов О.А., 1989; Назарюк В.М., 1989), ми вважали доцільним проаналізувати глибину залізодефіциту у дітей.

Рівень загального ТР в крові досліджуваних дітей (34,211,18 та 36,18±1,62 мкмоль/л) (р>0,05) відповідав нормативному при його недостатньому насиченні залізом (0,460,05 і 0,64±0,03 мг/л) у дітей дослідної групи (р<0,05). Величина КНТР в дослідній групі складала 11,17±0,74 %, в порівняльній групі - 16,17±1,33% (р< 0,05). Рівень ЗЗЗС і ЛЗЗС у дітей дослідної групи визначався вищим порівняльної групи (ЗЗЗС: 4,69±0,16 і 3,71±0,14 мг/л (р<0,01); ЛЗЗС: 3,52±0,13 і 3,52±0,13 мг/л (р<0,05)).

При нашому дослідженні вміст ЦП-Cu2+ , який забезпечує окислення іонів заліза і їх включення в апотрансферин, в крові дітей дослідної групи компенсаторно перевищував показники порівняльної групи (1,73±0,07 і 1,23±0,09 мг/л (р<0,01), що співпадає з літературними даними (Румянцева А.Г., 2000; Алексєєв Н.А., 1998), які свідчать про те, що за умов ЗДА при зниженні рівня ТР-Fe3+ в організмі, рівень компенсаторного ЦП-Cu2+ збільшується.

Вивчаючи особливості кровотворення у дітей раннього віку з ЗДА ІІ-ІІІ ступеня важкості, які проживають в умовах нітратно забрудненого довкілля, ми виявили, що при зниженому рівні заліза в сироватці крові та недостатній гемоглобінізації еритроцитів, анемія у них протікає в умовах гіпорегенераторного кровотворення, що є наслідком мієлотоксичної дії нітросполук на організм дітей.

Враховуючи те, що нітрати можуть викликати в організмі окислювальний стрес з розвитком руйнівних вільнорадикальних процесів (Hunt N.H., 1991; Артамонова В.Г., 1991), ми вважали доцільним визначити рівень ВР в крові обстежуваних дітей. Результати дослідження виявили збільшену в 4 рази продукцію ВР у дітей дослідної групи (5,390,32 та 1,750,25 1016 spin/мл (р<0,01).

Вміст ЦП-білку - головного позаклітинного антиоксиданта (Дмитренко Н.П., 1998; Матюничев В.Б., 1990) в крові дітей дослідної групи визначався вищим за показники порівняльної групи (3,27±0,11 та 2,62±0,18 мкмоль/л) (р<0,01) на відміну від отриманих результатів кількості загальної міді (Cu2+ ,1+ ), де переважали показники порівняльної групи (1,45±0,06 та 2,42±0,19 мг/л) (р<0,01). Рівень вільних SH-груп в крові дітей дослідної групи визначався меншим за аналогічний показник групи порівняння (0,696±0,03 та 1,01±0,04 мкмоль/л) (р<0,01), що свідчить про виснаження антиоксидантних механізмів в організмі дітей дослідної групи (Moncada S., 1999; Lancaster J.R., 1992).

Таким чином, у дітей раннього віку, які тривалий час отримували підвищену кількість нітратів з питною водою, овочами, молоком матері, значно частіше розвивається дефіцит заліза в організмі. Підвищення в крові рівня нітратів призводить до розвитку у них метгемоглобінемії, до виснаження функціональної активності антиоксидантної системи організму на фоні підвищеної продукції продуктів перекісного окислення у вигляді активних супероксидних аніон-радикалів, викликає нітратну інтоксикацію організму. Нітратне навантаження поглиблює дефіцит заліза в організмі шляхом виснаження його запасів, негативно впливає на баланс залізотранспортних білків в організмі і являється одним із патогенетичних ланцюгів розвитку ЗДА у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забруднених територіях.

Після клініко-лабораторного обстеження діти дослідної групи методом стратифікації були поділені на 2 підгрупи: основну і контрольну. Діти основної групи отримували лікування за розробленою нами схемою лікування, перший терапевтичний етап якої був спрямований на усунення нітратного навантаження та нітратної інтоксикації у дітей і покращення стану оксидантно-прооксидантної системи організму шляхом призначення природного сорбенту, що має антиоксидантні властивості - кверцетину; другий терапевтичний етап - на ліквідацію залізодефіциту в організмі дітей з використанням залізовмісного препарату актиферину. Діти контрольної групи отримували моноферотерапію актиферином.

З метою виявлення профілактичної ефективності застосування кверцетину стосовно виникнення ЗДА у дітей раннього віку, яку вживають воду з підвищеним вмістом нітратів за своїм постійним місцем проживання, було сформовано основну і контрольну групи дітей віком 1-3 років без лабораторних ознак анемії по 20 дітей у кожній. Основна група отримувала кверцетин, контрольна група знаходилася під лабораторним спостереженням.

Проведене лікування позитивно вплинуло на баланс заліза і залізо- транспортних білків в організмі обстежуваних дітей з достовірною перевагою показників основної групи. У дітей основної і контрольної груп середні рівні Hb і еритроцитів достовірно зросли (Hb до 122,8±1,24 та 120,2±1,18 г/л; Ер до 4,31±0,09 та 4,07±0,07х1012/л) (р<0,01). Рівень СЗ у дітей основної групи зріс вдвічі (до 0,98±0,09 мг/л), у дітей контрольної групи - в 1,7 разів (до 0,74±0,07 мг/л) (р<0,05). Вміст загального ТР в крові обстежуваних дітей залишився незмінним (30,29±1,16 та 31,0±1,29 мкмоль/л).

Відповідно підвищенню рівня ТР-Fe3+ , у дітей основної і контрольної груп знизився рівень ЦП-Cu2+ (до 1,11±0,08 та 1,33±0,07 мг/л) (р<0,01). КНТР підвищився (до 30,9±2,78 та 21,4±0,45) (р<0,01). У 90% дітей основної групи КНТР став вищим 20%, тоді як в контрольній групі залишився меншим 20% у половини дітей (р<0,01). Рівні ЗЗЗС і ЛЗЗС зменшилися (ЗЗЗС: до 2,92±0,13 та 3,55±0,14 мг/л) (р<0,01); ЛЗЗС: до 2,15±0,16 та 2,59±0,13 мг/л (р<0,01).

За рахунок сорбентних властивостей кверцетину рівні нітратів та нітритів в крові у дітей основної групи достовірно знизилися (нітрати до 6,0±0,18 мкг/мл) (р<0,01); нітрити до 49,1±2,62 нг/мл (р<0,01) та наблизилися до результатів порівняльної групи; у дітей контрольної групи - залишилися незмінними (нітрати: 9,68±1,17 мкг/мл (р>0,05); нітрити: 75,24±1,3 нг/мл (р>0,05). Середній рівень МtHb в крові дітей основної групи знизився в 1,98 рази (до 1,43±0,13 г/л) (р<0,01), тоді як у 41% дітей контрольної групи зберегалися ознаки метгемоглобінемії.

При проведенні скринінгового дослідження сечі на вміст нітритів у дітей основної групи був вивлений 100% негативний тест (р<0,01), в контрольній групі результати індикаторного тесту залишалися незмінними (р>0,05).

Активність сироваткової псевдо-ХЕ у дітей основної групи значно зросла (до 172,5±3,43 ммоль/л/год) (р0,01) і перевищила показник своєї активності в 160 ммоль/л/год, який є межою наявності або відсутності інтоксикації в організмі (Павлов А.В. 1989). В контрольній групі підвищення активності ХЕ не спостерігалося (140,8±4,91 ммоль/л/год) (р>0,05).

За рахунок антиоксидантних властивостей кверцетину продукція ВР в крові обстежуваних дітей знизилася (до 2,41±0,2 та 3,75±0,37x1016 spin/мл (р<0,01, р<0,05) і очікувано зменшився вміст загального ЦП (до 2,42±0,1 та 2,83±0,11 мкмоль/л) (р<0,01, р<0,05) з перевагою показників основної групи (р<0,01). Вміст ЦП в крові дітей основної групи став меншим на 41% у порівнянні з вихідними величинами. На вміст загальної міді призначене лікування в жодній з груп не вплинуло (1,49±0,08 та 1,51±0,06 мг/л) (р>0,05, р>0,05). Рівень вільних SH-груп зменшився на 48% у дітей основної групи (до 0,99±0,04 мкмоль/л) (р0,01) і досяг значень контрольної групи; вміст вільних SH-груп білків у контрольній групі залишився незмінним (0,74±0,06 мкмоль/л) (р>0,05).

При профілактичному застосуванні кверцетину серед дітей раннього віку, які проживають в нітратно забруднених районах і вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів за своїм постійним місцем проживання, у 100% дітей основної групи виявлявся негативний тест сечі на вміст нітритів і не спостерігалося випадків виникнення ЗДА, тоді, як у дітей контрольної групи у 67% фіксувався позитивний тест сечі на вміст нітритів і 31% дітей мали розвиток ЗДА.

Шляхом математичного моделювання (Петри А., 2003) отриманих результатів проведеного лікування, катамнестичного спостереження за дітьми, профілактичного застосування кверцетину було виявлено, що шанси збереження ЗДА у дітей контрольної групи в 3 рази більші, ніж у дітей основної групи, та доведено високу чутливість (1,0), спеціфічність (0,88) та прогностичність (0,9) скринінгового визначення нітритів в сечі, як методу виявлення нітратного навантаження на дитячий організм, результати якого корелюють з показниками крові: при рівні нітратів в крові, більшим 9,4 млг/л, тест сечі на вміст нітритів стає позитивним.

Таким чином, застосування поетапної комбінованої терапії з використанням антиоксидантного препарату кверцетину і залізовмісного препарату актиферину є ефективним методом лікування ЗДА у дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, та профілактичним заходом запобігання розвитку даної патології у зазначеного контингенту дітей.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальну задачу сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікування та профілактики ЗДА у дітей раннього віку шляхом впливу на основний механізм розвитку захворювання в умовах нітратного навантаження організму.

1. У дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів спостерігається прямий сильний кореляційний зв'язок між поширеністю ЗДА та нітратною забрудненістю питної води (r=0,96).

2. Зростання рівня нітратів і нітритів та зниження активності інтоксикаційного фермента-індикатора - сироваткової псевдохолінестерази в крові дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, являються критеріями наявності у них станів нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму.

3. Чутливим (1,0), спеціфічним (0,88) та прогностичним (0,9) методом виявлення нітратного навантаження на дитячий організм являється скринінгове визначення нітритів в сечі, результати якого корелюють з показниками крові: при рівні нітратів в крові, більшим 9,4 млг/л, тест сечі на вміст нітритів стає позитивним.

4. ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму на відміну від ЗДА без нітратного навантаження супроводжується розвитком метгемоглобінемії, протікає в умовах гіпорегенераторного кровотворення з більш вираженим дефіцитом заліза і залізотранспортних білків в організмі, значно нижчими коєфіціентом кількісного співвідношення транспортних фракцій трансферину і церулоплазміну та коефіцієнтом насичення трансферину, значно збільшеними загальною і латентною залізозв'язуючими здатностями сироватки.

5. У дітей раннього віку з ЗДА на фоні нітратного навантаження організму спостерігається підвищена продукція вільних радикалів з одночасним пригніченням системи антиоксидантного захисту організму, що підтверджується зменшенням рівня білкової фракції церулоплазміну і маркера антиоксидантної спроможності організму - білкових вільних SH-груп.

6. Поетапне застосування кверцетину і актиферину при ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму призводить до зменшення ознак нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму, покращення стану оксидантно-прооксидантної системи шляхом пригнічення визвільнення вільних радикалів та активації факторів антиоксидантного захисту організму, усунення залізодефіциту в організмі та покращення балансу залізотранспортних білків.

7. Ефективним методом лікування ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму являється поетапне застосування природного сорбенту-антиоксиданту кверцетину і залізовмісного препарату актиферину.

8. Профілактичне застосування кверцетину у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забрудненій території і вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів за своїм постійним місцем проживання, запобігає розвитку у них стану нітратного навантаження організму і виникненню ЗДА.

Практичні рекомендації

В практику охорони здоров'я рекомендується комплекс лікувально-профілактичних заходів при залізодефіцитних анеміях у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забруднених територіях і вживають воду з підвищеним рівнем нітратів:

1. Для своєчасного виявлення ознак нітратного навантаження організму у дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях та вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів, проводити експрес-індикаторну діагностику на наявність нітритів у сечі.

2. Лікування ЗДА у дітей раннього віку з позитивним результатом експрес-діагностики на наявність нітритів у сечі проводити за наступною схемою: спочатку протягом 4-ох тижнів призначати кверцетин дітям від року до двох у добовій дозі 0,5 г, дітям від двох до трьох років - 1,0 г. Безпосередньо перед вживанням порошок розводити охолодженою кип'яченою водою (100 мл води на 1г порошку) і вживати за 2-3 прийоми. Після закінчення курсу кверцетину призначати актиферин-сироп (0,4 мл/кг/добу). Лікування актиферином розпочинати з дози, рівній 1/2-1/4 від терапевтичної, в подальшому поступово (за 7-9 днів) доводити до повної терапевтичної. Препарат розводити в невеликій кількості води, вживати за 2-3 прийоми перед або під час їжі протягом 8-ми тижнів.

3. Дітям раннього віку з позитивним результатом експрес-діагностики на наявність нітритів у сечі, за умов відсутності залізодефіциту, призначати лікувальні курси кверцетину у добовій дозі 0,5 г дітям від року до двох і 1,0 г дітям від двох до трьох років протягом 4-ох тижнів 2-3 рази на рік згідно результатів дослідження сечі на вміст нітритів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фастовець М.М., Траверсе Г.М., Зюзіна Л.С. Особливості гемопоезу у дітей, що мешкають на територіях з підвищеною концентрацією нітратів у питній воді // Актуальні проблеми сучасної медицини - 2001. - Том № 1. - випуск 1-2. - С. 58-59. (Особистий внесок - 50 %. Проведений підбір тематичних хворих та літературне оформлення роботи. Співавтори надали консультативну допомогу у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів).

2. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Особливості діагностики дефіцитних анемій у дітей раннього віку // Вісник проблем біології і медицини. - 2001. - № 5. - С. 76-80. (Особистий внесок - 75 %. Проведений підбір тематичних хворих, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка та літературне оформлення роботи. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи).

3. Фастовець М.М. Лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму // ПАГ. - 2003. - № 3. - С. 4-9. (Особистий внесок - 100 %).

4. Фастовець М.М. Нітратне навантаження організму як один із патогенетичних ланцюгів розвитку залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку // Медицина сегодня і завтра. - 2003. - № 3. - C. 57-61. (Особистий внесок - 100 %).

5. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму. Деклараційний патент на винахід 59021 А від 15.08.2003 р. // Промислова власність. - 2003. - Бюлетень № 8. (Особистий внесок - 75 %. Проведені дослідження, складено текст роботи. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи).

6. Фастовець М.М., Зюзіна Л.С., Абдель Карим Дерар. Распространенность преданемических состояний у детей дошкольного возраста с хроническим гастритом // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей”. - Полтава, 2000. - С. 51. (Особистий внесок - 50 %. Проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавторами надана консультативна допомога у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів та організації проведеного дослідження).

7. Фастовець М.М., Зюзіна Л.С. Функціональна активність кровотворної системи у дітей першого року життя, що проживають на нітратно забрудненій території // Матеріали V міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2001. - С. 112. (Особистий внесок - 75 %. Проаналізовані показники функціональної активністі кровотворної системи, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів.)

8. Фастовець М.М., Зюзіна Л.С. Патогенетичні особливості анемій у дітей раннього віку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Особливості перебігу, діагностика, лікування та профілактика вторинних імунодефіцитів при захворюваннях у дітей різного віку”. - Полтава, 2002. - Проблеми екології та медицини. - том 6. - № 3-4. - С. 37. (Особистий внесок - 75 %. Проведений аналіз патогенетичних особливостей анемій у дітей раннього віку, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надана консультативна допомога у написанні роботи щодо інтерпритації отриманих результатів.)

9. Фастовець М.М. Патогенетичні аспекти розвитку дефіцитних анемій у дітей раннього віку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. - Чернівці, 2002. - С. 96-97. (Особистий внесок - 100 %).

10. Фастовець М.М., Мітіч Н.О. Стан кровотворної системи у дітей першого року життя, які проживають на нітратно забруднених територіях // Тези 57-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2002. - С. 93. (Особистий внесок - 75 %. Проаналізовані показники функціональної активністі кровотворної системи, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надана допомога щодо організації проведеного дослідження).

11. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Особенности течения железодефицитной анемии у детей раннего возраста, которые длительно употребляют нитратно загрязненную воду // Тезисы докладов X российского национального конгресса “Человек и лекарство”. - Москва, 2003. - С. 468. (Особистий внесок - 75 %. Проаналізовані особливості перебігу залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму, показники функціональної активністі кровотворної системи, проведене літературне оформлення роботи. Співавтором надано консультативну допомогу у написанні роботи).

12. Фастовець М.М., Траверсе Г.М. Особливості лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму // Матеріали 4-ої науково-практичної конференції “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії”. - Харків, 2003. - ПАГ. - 2003. - № 3. - С. 46-47. (Особистий внесок - 75 %. Виявлені особливості лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму особисто кровотворної системи, проведена статистична обробка отриманих результатів та написано текст тез. Співавтором надано консультативну допомогу у написанні роботи).

13. Фастовець М.М. Застосування кверцетину в комплексній терапії залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, Київ, 2003. - С. 112. (Особистий внесок - 100 %).

14. Фастовець М.М. Застосування природнього антиоксиданту в комплексній терапії залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. - Полтава, 2003. - С. 73-74. (Особистий внесок - 100 %).

АНОТАЦІЯ

Фастовець М.М. Патогенетичні аспекти лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забрудненій території і вживають воду з підвищеним рівнем нітратів. На підставі визначених патогенетичних аспектів розвитку залізодефіцитної анемії в умовах нітратного навантаження організму розроблений метод лікування даної патології у дітей раннього віку шляхом призначення поетапної терапії із застосуванням антиоксидантного препарату кверцетину і залізовмісного засобу актиферину.

Виявлено, що вживання дітьми раннього віку води з підвищеною кількістю нітратів призводить до розвитку у них стану нітратного навантаження організму. Залізодефіцитні анемії у дітей раннього віку на фоні нітратного навантаження організму протікають з глибокими порушеннями балансу заліза в організмі, пригніченням системи його антиоксидантного захисту та явищами нітратної інтоксикації організму.

В роботі визначено високу чутливість, специфічність, прогностичність скринінгового визначення нітритів в сечі, як маркеру наявності нітратного навантаження на дитячий організм.

Доведено, що застосування поетапної комбінованої терапії з використанням антиоксидантного препарату кверцетину і залізовмісного препарату актиферину в лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, призводить до зменшення у них ознак нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму, покращення стану оксидантно-прооксидантної системи за рахунок зменшення визвільнення вільних радикалів та активації факторів антиоксидантного захисту, усунення залізодефіциту, позитивної динаміки клінічних ознак, що виявляє її клінічну ефективність при лікуванні наведеної патології і перевагу над класичною моноферотерапією.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, нітратне навантаження організму, діти раннього віку.

АННОТАЦИЯ

залізодефіцитний анемія нітратний навантаження

Фастовец М.Н. Патогенетические аспекты лечения и профилактики железодефицитной анемии у детей раннего возраста в условиях нитратной нагрузки организма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2004.

Диссертация посвящена проблеме оптимизации лечения и профилактики железодефицитной анемии у детей раннего возраста, которые проживают на нитратно загрязненной территории и употребляют воду с повышенным уровнем нитратов. На основании выявленных патогенетических аспектов развития железодефицитной анемии в условиях нитратной нагрузки организма разработан метод лечения данной патологии у детей раннего возраста путем назначения поэтапной терапии с использованием антиоксидантного препарата кверцетина и железосодержащего препарата актиферрина.

Выявлено, что у детей, которые проживают на нитратно загрязненных территориях и употребляют воду с повышенной концентрацией нитратов, существует прямая взаимосвязь между частотой развития у них железодефицитных анемий и уровнем нитратной загрязненности питьевой воды.

Установлено, что употребление детьми раннего возраста воды с повышенным содержанием нитратов приводит к развитию у них состояния нитратной нагрузки организма, что лабораторно проявляется повышением уровня нитратов и метгемоглобина в крови, нитритов - в крови и моче.

В работе исследовано, что железодефицитная анемия у детей раннего возраста на фоне нитратной нагрузки организма протекает с более глубокими нарушениями баланса железа в организме, чем у детей, которые не имеют нитратной нагрузки, что сопровождается дефицитом железотранспортных белков - трансферрина и церулоплазмина, снижением коэффициента их количественного соотношения, низким насыщением трансферрина железом на фоне значительно повышенных общей и латентной железосвязывающих способностей сыворотки крови; с высокой продукцией свободно-радикальных соединений с одновременным угнетением системы антиоксидантной защиты организма, что подтверждается снижением уровня антиоксидантного маркера - свободных SH-групп белков; с наличием признаков нитратной интоксикации организма при сниженной активности интоксикационного фермента-индикатора - сывороточной псевдохолинэстеразы.

Проведение скринингового исследования мочи на наличие нитритов выявило прямую взаимосвязь между данным показателем и уровнем нитратов в крови. Исследованные высокие чувствительность, прогностичность и специфичность метода позволяют использовать его маркером наявности нитратной нагрузки организма у детей.

Доказано, что применение поэтапной комбинированной терапии с использованием антиоксидантного препарата кверцетина и железосодержащего препарата актиферрина в лечении железодефицитной анемии у детей раннего возраста, которые проживают на нитратно загрязненной территории и употребляют воду с повышенным содержанием нитратов, приводит к снижению у них признаков нитратной нагрузки и нитратной интоксикации организма, улучшению состояния оксидантно-прооксидантной системы за счет снижения высвобождения свободных радикалов и активации факторов антиоксидантной защиты, ликвидации железодефицита, положительной динамики клинических проявлений, что определяет ее клиническую эффективность при лечении данной патологии и превалирование над классической моноферротерапией.

Ключевые слова: железодефицитная анемия, нитратная нагрузка организма, дети раннего возраста.

SUMMARY

Fastovets M. M. Pathogenetic aspects of treatment and prophylaxis of iron deficiency anaemia in infants in conditions of nitrat overloading of organism. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.10 - Pediatrics. Odessa State Medical University of Ministry of Health Care of Ukraine, Odessa, 2004.

The dissertation is devoted to the optimisation problems of treatment and prophilaxis of iron deficiency anaemia in the intants who live on the nitrat polluted areas and use water with higher nitrat level.

It was founded out that the usage of water with higher level of nitrats by the infants brings thems to the development of nitrat overloading state of their organisms. Iron deficiency anaemia in the infants on the background of nitrat overloading in the organism runs deeply breaking the iron balance in the organism, depressing the system of its antioxidantal protection, and provoking nitrat intoxication of the organism.

In the thesis it is demonstrated high sensitivity, specifics, prognosis of screeningly defined nitrats in urine as a marker of nitrat overloading availability in the intant's organism.

On the basis of the definite pathogenetic aspects of development of iron deficiency anaemia in conditions of nitrat overloading of the organism there was worked out a method of treatment of the given pathology in the infants by presribing combined stage by stage therapy using antioxidantal medicine of quertsetin and iron containing actiferrin.

It was proved that the usage of combined stage by stage therapy with antioxidantal medicine of quertsetin and iron containing medicine of Actiferrin while treating iron deticiency anaemia in the intants who use water with higher nitrat level brings to minimising the symptoms of nitrat intoxication of their organisms, to improving the state of oxidantal system by lowering free radicals release and activating antioxidantal protection factors, to eliminating iron deficiency, to positive dynamics of the clinic symptoms, which proves its clinic effectiveness while treating the described pathology and its preferens against classical monoferrotherapy.

Key words: iron deficiency anaemia, nitrat overloading of organism, intants.

Підписано до друку 25.09.2004. Формат 60х84/16.

Папір письмовий. Друк різографічний. Обл.-вид.арк.0,9.

Тираж 100. Зам.455.

Міщенка, 4

Размещено на Allbest.ru

...