Обстеження 148 хворих на ГНІ серопозитивний результат на маркери ГІ виявили у 107 (72,3%) дітей. Герпетичний менінгоенцефаліт був діагностований у 31 дитини. 76 інших дітей страждали на менінгіт та менінгоенцефаліт, обумовлений асоціацією збудників, що відображало мікст-інфекцію. Маркери ГІ реєструвалися у кожному з 107 випадків та виявлялись за допомогою ІФА та ПЛР у крові та лікворі. Серологічний спектр маркерів ГІ виявився поширеним і в порівнянні з попередніми випадками (групи хворих з ГКІ та ГІДШ) мав певні відміни та специфіку. Серед серологічних маркерів ГІ однаково часто виявлялися сумарні антитіла до HSV в крові _ у 88 (82,2% випадків) та Ag HSV у лікворі _ 88 (82,2% випадків) з 107 обстежених дітей. Ag HSV в крові реєструвався у 29 дітей (27,1% випадків) та слині у _ 11 дітей (10,3% випадків). Решті дітей, додатково, поряд з обстеженням на серологічні маркери HSV, проводили дослідження крові та ліквору на молекулярно-біологічні маркери ГІ за допомогою ПЛР. Позитивний результат на DNK HSV в крові був отриманий _ у 17 (15,9% випадків) дітей, в лікворі _ у 25 (23,4% випадків), в слині _ у 1 дитини (0,9% випадків).

Поряд з Ag HSV у лікворі та крові визначали також рівень антитіл в крові, вікові аспекти їх динаміки. У випадку з хворими на ГНІ спостерігались вже відомі закономірності процесу антитілоутворювання у відповідь на втручання HSV. У досліджуваних дітей даної нозологічної групи у 52,3% випадків (56 хворих) рівень антитіл перевищував ОЩкр у 2-2,5 рази і відповідав адекватній імунній відповіді. У 17,8% випадків (19 хворих) при наявності Ag HSV в досліджуваних рідинах (кров, слина, ліквор) антитіла не виявлялись. Рівень антитіл, що перевищував ОЩкр більше ніж у 3 рази спостерігався у 29,9% випадків (32 хворих). Відсутність антитіл або їх низький рівень у дітей перших 6 місяців життя спостерігався у 29,1% випадків, проти 12,1% _ у дітей більше 1 року.

Серед хворих на ГНІ летальні наслідки спостерігалися незалежно від рівня антитіл, з тією лише різницею, що в групі хворих з рівнем антитіл, що перевищував ОЩкр у 2-2,5 рази летальний наслідок захворювання спостерігався лише у 6 з 56 дітей (10,7% випадків). В групі дітей (19 хворих), де антитіла до HSV були відсутні при наявності Аg HSV, у 31,6% випадків (6 дітей) захворювання закінчилось летальним наслідком. Несприятлива ситуація відносно частоти летального наслідку захворювання реєструвалась в групі дітей, де рівень антитіл перевищував ОЩкр у 3 та більше разів. З 32 дітей, що склали цю групу померло 4 дитини (12,5% випадків).

З метою оцінки ролі HSV при гострих вірусних гепатитах були проведені специфічні серологічні та молекулярно-біологічні дослідження слини, крові та при необхідності жовчі 49 хворим. Позитивний результат на маркери ГІ був отриманий у 30 обстежених. Серологічний спектр отриманих маркерів довів, що найчастіше у хворих на гострі вірусні гепатити реєструвалися сумарні антитіла до HSV _ 28 (93,3% випадків), поряд з Ag HSV _ у крові 9 хворих (30,0% випадків). Достатньо інформативним виявилось визначення при гострих вірусних гепатитах Ag HSV в слині у 7 (23,3% випадків). Дослідження жовчі на наявність Ag HSV проводили у випадках, коли діагноз герпетичного гепатиту був встановлений на підставі клініко-лабораторних показників та наявності інших маркерів. В усіх досліджуваних хворих отриманий позитивний результат, який дає підставу рекомендувати проведення серологічних досліджень жовчі з метою остаточної етіологічної верифікації діагнозу при гострих вірусних гепатитах у дітей. Поряд з серологічними методами діагностики доцільно використовувати молекулярно-біологічні методи. При їх використанні позитивний результат на наявність DNK HSV в крові, був отриманий у 5 (16,7% випадків) дітей, в слині _ у 3 (10,0% випадків).

Поряд з антигеном у крові, слині та жовчі визначали рівень антитіл, вікові аспекти динаміки яких оцінювались як і в попередніх випадках залежно від концентрації визначеної відносно з ОЩкр. У досліджуваних дітей даної нозологічної групи у 76,7% випадків (23 хворих) характер антитілоутворювання відповідав адекватній імунній відповіді. У 6,7% випадків (2 хворих) при наявності Ag HSV в досліджуваних рідинах (кров, слина, ліквор) антитіла не утворювались. Рівень антитіл, що перевищував ОЩкр у 3 та більше разів при наявності Ag HSV спостерігався у 16,6% випадків (5 хворих). Як і у попередніх випадках рівень антитіл, їх динаміка використовувалися як показчики розвитку процесу, критерії наслідків та перебігу хвороби.

Частота летального наслідку захворювання, мала чітку залежність від рівня антитіл, що реєструвався у дітей з герпетичним пошкодженням печінки. Летальним наслідком захворювання закінчилось у однієї дитини з відсутністю антитіл до HSV та у однієї дитини з рівнем антитіл до HSV вище ніж ОЩкр у 3 та більше разів на фоні наявності Ag HSV.

Узагальнено рівень антитіл у дітей різних вікових груп хворих на герпетичну моно- та мікст-інфекцію представлений в таблиці 3.

Таблиця 3. Рівень антитіл до HSV у дітей різних вікових груп

АТ (0) _ антитіла відсутні, АТ (1) _ рівень антитіл перевищує критичну оптичну щільність у 2-2,5 рази, АТ (2) _ рівень антитіл перевищує критичну оптичну щільність у 3 та більше разів

Узагальнена частота летального наслідку захворювання, залежно від активності процесу антитілоутворювання у дітей з герпетичною моно- та мікст-інфекцією представлена на діаграмі 1.

Діаграма 1

В п'ятому роздiлi надається морфологічна характеристика основних органів-мішеней при герпетичній інфекції у дітей. Резюме дослідження склали на підставі клініко-морфологічних зіставлень, що стало можливим завдяки накопиченому патогістологічному матеріалу (у разі 35 летальних наслідків). Професійна увага патологоанатома була привернена не тільки до морфологічних особливостей проявів клінічних форм ГІ (ГКІ, ГІДШ, ГНІ, ГВГ), але й до структурних маркерів моно- та мікст-інфекції. Проте, як оперативна інформація, щодо результатів розтину, так і наступний морфологічний ретроспективний аналіз (глибина пошуку 5 років) дали змогу зробити висновки відносно загальних закономірностей розвитку ГІ:

- в усіх випадках морфологічні зміни характерні для HSV носили генералізований характер;

- поряд із специфічними для ГІ змінами виявляли неспецифічні порушення;

- найбільш уразливими визначались органи утворені тканинами похідними з мезенхіми (тобто епітеліальна та нервова).

Візитною карткою ГІ у разі ГКІ, ГІДШ та пошкоджень печінки стали ураження клітин епітеліального походження. Вони носили однотипний характер та визначались наявністю гігантоклітинного метаморфозу. У всіх випадках де клінічно і, зокрема, серологічно визначався типовий герпетичний процес реєстрували значно збільшені у своїх розмірах клітини, що утримували велетенські ядра із фрагментованим хроматином та помітно просвітленою центральною частиною.

Найбільш вдалі випадки проілюстрували ознаки життєдіяльності вірусу наявністю базофільно та еозинофільно забарвлених включень. Альтеративні зміни призводили до загибелі клітин. Насамперед, в легенях зазначені процеси супроводжувались на клітинному рівні інтенсивним злущенням альвеолоцитів, у тонких кишках пластів ентероцитів. Як у органах дихальної системи (альвеоли легень), так і у кишковому тракті відбувалось накопичення серозного ексудату, а подекуди геморагійного випоту зумовленого клітинними асоціаціями (мононуклеари, еритроцити).

Прогресуючий характер процесу призводив до формування численних осередків некрозу. Визначені морфологічні порушення спричиняли клінічну симптоматику запальних процесів (пневмоній, у тому числі некротичних) та летальних наслідків у випадках з ентероколітами у разі ГКІ.

Морфологічний аналіз тканини головного мозку (лобна, тім'яна, скронева частини) свідчив про помітне збільшення розмірів нейроцитів та клітин глії: як і у попередніх випадках (ентероцити, альвеолоцити) ядра останніх утримували базофільні та еозинофільні включення.

Зареєстровані картини клітинних порушень демонстрували глибину вірусної агресії та достатньо високу чутливість до нього нервової тканини. Типовими для герпетичного пошкодження нервової системи можна було вважати каріорексис, каріопікноз, фрагментацію хроматину з його крайовим розташуванням.

Метаморфоз клітин кори мозку, широке розповсюдження явищ субепіндемарного гліозу у разі пролонгації процесу ставали черговими східцями до розвитку некротичного менінгоенцефаліту.

Закономірними на цьому фоні виглядали судинні пошкодження. Ендотеліоцити мікросудин не витримували масованої інтервенції вірусу та дії продуктів його життєдіяльності. Типово специфічний гігантоклітинний метаморфоз ендотеліоцитів і альтеративні зміни підлеглих шарів судинної стінки ставали очікуваними вироками для ГІ. Гомогенізація судинних стінок сприяла їх пенітрації та активному діапедезу еритроцитів, що виливалось у васкуліти різної органової локалізації.

Вищезазначені процеси зумовлювали, в тому числі, і набряк мозку, що клінічно фіксували в історіях хвороб за життя дітей появою менінгеальних знаків та симптомів.

В шостому розділі надається класифікація ГІ у дітей. В її основу покладені період виникнення хвороби, її форма, фаза, особливості перебігу, характер ускладнень та основні напрямки виходу. З 322 дітей з герпетичною моно- та мікст-інфекцією на підставі аналізу анамнестичних та клінічних ознак діагноз внутрішньоутробної (природженої) ГІ був встановлений у 58 (18,0%). На користь внутрішньоутробного інфікування 58 досліджуваних дітей свідчили: обтяжливий сімейний анамнез по ГІ _ у 57 (98,3%) хворих, наявність клінічних проявів або серологічних маркерів ГІ у матерів цих дітей в період вагітності та пологів, маса тіла при народженні нижче чим 2500 г _ у 36 дiтей (62,1%), ускладнений перебiг постнатального періоду _ у 58 (100%) дітей. За постнатальне інфікування інших 264 (82%) дітей свідчили нормальний перебіг вагітності, народження дітей з вагою більше 2500 г, гладкий перебіг періоду новонародженості.

Аналіз клінічного перебігу захворювання, сукупність серологічних та молекулярно-біологічних маркерів, які були виявлені у обстежених хворих, дозволив діагностувати локалiзовану форму ГІ у 16,1% випадкiв, генералiзовану _ у 83,8% випадкiв. Генералiзована форма перебігала з одночасним пошкодженням нервової та дихальної системи у 38,2% випадкiв, дихальної, нервової та кишкової системи _ у 25,3% випадкiв, дихальної та кишкової системи _ у 19,3% випадкiв. Вищезазначений факт забезпечував формування певної клінічної синдромології (менінгеальний, кишковий та запально-респіраторний синдроми).

У більшості хворих на уроджену ГІ антитіла в сироватці крові не реєструвалися, що свідчило за неповноцінність механізмів імунної відповіді при внутрішньоутробному інфікуванні плоду HSV. У хворих на придбану ГІ, навпаки, антитіла реєструвалися у концентрації, яка перевищувала критичну оптичну щільність у 2-3 рази та більше. Виявлено, що несприятливий вихід захворювання частіше спостерігається в групі дітей з уродженою ГІ в порівнянні з хворими на придбану ГІ. При уродженій ГІ повного одуження хворих не спостерігалося, у той час як хворі на придбану ГІ одужували у 68,6% випадків. Запропонована класифікація ГІ представлена в таблиці 4.

Таблиця 4. Класифікація ГІ у дітей

В сьомому розділі викладені основні положення експертної комп'ютерної системи діагностики ГІ у дітей. Метою її створення було передати у базу даних (програму) існуючу компетентність відносно специфіки етіопатогенезу, клініки та діагностики ГІ у дітей. Кінцевий результат _ можливість використання вищезазначеної компетентності звичайним лікарем-практиком в типовій ургентній ситуації, що вимагає прийняття максимально вірного рішення.

Отже, нормативно-довідкову базу програми склали із об'єму вибірки (455 дітей) та інформативних ознак, до яких відносили дані щодо етіопатогенезу клініки та діагностики. Оцінку кожної із складових здійснювали у відповідності із спеціальними формулами. Подальші функції використовувача зводились до елементарних дій з клавіатурою комп'ютера: вхід до програми, внесок виявлених ознак та кількісних даних, що їм відповідали.

Підсумком аналізу та синтезу введеної до комп'ютера інформації був запропонований нею діагноз.

ВИСНОВКИ

серологічний маркер герпетичний інфекція

В дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні місця герпетичної моно- та мікст-інфекції в структурі гострих інфекційних захворювань у дітей; окреслені клініко-лабораторні та морфологічні особливості перебігу ГІ, а також ГІ асоційованої з бактеріальними та вірусними збудниками; показана можливість прогнозування перебігу захворювання та його найближчих наслідків на підставі отриманих результатів дослідження; обґрунтовані нові шляхи ранньої діагностики і класифікація герпетичної інфекції у дітей.

1. На підставі сукупності анамнестичних, клінічних, серологічних та молекулярно-біологічних методів дослідження 455 дітей з інфекційною патологією було виявлено, що в етіологічній структурі ГКІ на долю герпетичної моноінфекції, як етіологічного чинника захворювання припадає 20,0%, герпетичної мікст-інфекції - 56,0%, серед хворих на ГІДШ відповідно 29,6% та 36,1%, в етіологічній структурі ГНІ - 20,9% та 51,3% випадків, в етіологічній структурі ГВГ - 8,2% та 53,0%.

2. Найвірогіднішими анамнестичними маркерами ГІ у дітей слід вважати обтяжений сімейний анамнез у вiдношеннi ГI (низьку масу тiла при народженнi, ускладнений перебiг постнатального перiоду, вiдставання у психомоторному розвитку, тривалу анемiю). Мало iнформативними, згiдно з проведеними дослiдженнями, виявилися такi ознаки, як ускладнений перебіг вагітності, патологiчнi пологи, частота “застудних захворювань” та наявнiсть неврологiчної симптоматики.

3. Встановлено, що локалiзована форма ГІ становила 16,1%, генералiзована форма - 83,8% випадкiв. Генералiзована перебігала з одночасним пошкодженням нервової та дихальної системи у 38,2%, дихальної, нервової та кишкової системи - у 25,3%, дихальної та кишкової системи _ у 19,3% спостережень. Вищезазначений факт забезпечував формування певної клінічної синдромології (менінгеальний, кишковий та запально-респіраторний синдроми).

4. Iнтенсивнiсть та тривалiсть холестатичного синдрому, поряд з обтяженим сiмейним анамнезом по ГI роблять за доцiльне призначення обстеження на наявність специфічних маркерів ГI хворим на ГВГ.

5. Для ІФА діагностики ГІ доцільно в першу чергу проводити дослідження на Ag HSV крові, а при ГНІ, поряд з кров'ю _ ліквору. При негативному результаті ІФА, отриманому у дитини з обтяженим по ГІ анамнезом та несприятливим перебігом захворювання доцільно додатково провести дослідження на DNK HSV зазначених рідин методом ПЛР.

6. Рівень Ag HSV та антитіл до нього в крові має не тільки діагностичне, але і прогностичне значення. Виявлено, що найбільш несприятливий перебіг захворювання спостерігається при відсутності антитіл до HSV або при рівні, який перевищував ОЩкр у 3 рази та більше на фоні концентрації Ag HSV у крові вище ОЩкр у 2-2,5 рази.

7. Для ГІ характерні специфічні та неспецифічні морфологічні ознаки, що найчастіше виявляються в тканинах мезенхімального походження. Саме вони дозволяють запобігти помилок діагностики та створити цілісний діагностичний підхід до ГІ незалежно від форми, фази та можливих ускладнень.

8. Асоційовані з HSV інфекційні збудники змінюють клінічні прояви і значно ускладнюють перебіг захворювання, що знайшло свій відбиток в інтенсивності клінічних синдромів (катарального, кишкового, менінгеального та холестатичного) та підвищенні частоти летального наслідку у 2-2,5 рази в порівнянні з контрольною групою.

9. Ретроспективний аналіз протоколів розтину померлих хворих не тільки виявив показчики летальності при моно- та мікст-інфекціях у разі ГКІ, ГІДШ, ГНІ та ГВГ, але й підтвердив основну тезу робочої гіпотези відносно діагностики їх на клінічному етапі. З 159 померлих хворих морфологічні ознаки притаманні для HSV-інфекції при ГКІ були виявлені у 32 (65%), у разі ГІДШ _ у 21 (41%), та при ГНІ - у 22 (37,2%).

10. Згідно до розробленої класифікації ГІ слід реєструвати період виникнення, форму інфекції, фази інфекційного процесу, можливі ускладнення та вихід захворювання. Це дозволить розробити для кожної форми хвороби алгоритм діагностики, лікувально-профілактичні заходи, що позитивно вплинуть на рівень захворюваності дітей на ГІ.

11. Використання для діагностики ГІ у дітей розробленої експертної комп'ютерної системи “HERPESDIAMED” дозволяє, на підставі проведеного аналізу сукупності введених епідеміологічно-анамнестичних, клініко-лабораторних показників та обчислення порогової суми їх дiагностичних коефiцiєнтiв, діагностувати різні форми ГІ з високим ступенем вірогідності, завдяки чому досягається об'єктивне підвищення інформативності одержаних результатів та значно покращується діагностика ГІ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою отримання об'єктивної картини захворювання при ГІ у дітей різних вікових груп рекомендується одночасне визначення концентрації вірусного антигену та антитіл до нього. Для цього доцільно використовувати результати зазначених обстежень, як важливі критерії прогнозу перебігу захворювання та його наслідків.

2. З метою ефективної діагностики, а також попередження розвитку тяжких та летальних випадків герпетичної моно та мікст-інфекції у дітей, лікарям-інфекціоністам запропоновано критерії діагностики та ризику розвитку різних ступенів важкості клінічного перебігу ГІ, які базуються на вікових, анамнестичних та лабораторних даних. У випадку, коли сумарні антитіла відсутні у сироватці крові дітей перших 6 місяців життя, на тлі обтяженого анамнезу на ГІ, при наявності Ag HSV у концентрації, яка перевищує ОЩкр у 2 рази та більше слід очикувати тяжкий перебіг захворювання. У разі, якщо сумарні антитіла у сироватці крові дітей старше 1 року, перевищують ОЩкр у 3 та більше на тлі наявності Ag HSV у концентрації, яка перевищує ОЩкр у 2 рази та більше слід очикувати тяжкий перебіг захворювання.

3. Запропоновано практичним лікарям морфологічні критерії діагностики тяжких форм ГІ у дітей. Морфологічні ознаки герпетичного пошкодження кишкового тракту полягають в наявності гіганто-клітинного метаморфозу, лімфо-плазмоцитарної інфільтрації, некробіотичних змін. У разі пошкодження HSV легенів, поряд з вищезазначеними явищами, відбувається накопичення серозного ексудату, геморагійного випоту та, в решті решт, формування чисельних осередків некрозу. Рекомендується враховувати наявність гіганто-клітинного метаморфозу у разі розвитку герпетичного менінгоенцефаліту у дітей (лобна, тім'яна, скронева частки головного мозку) та пошкодження ендотеліального шару судин. Пропонується ретельно аналізувати структуру гепатоцитів, осередки лімфо-плазмоцитарної інфільтрації, розмір клітин структурно-функціональних одиниць печінки у разі розвитку ГІ у дітей. У випадках підозри на ГІ слід завжди прогнозувати пошкодження клітин епітеліальної та нервової тканин.

4. Багатофакторність патологічного процесу у разі ГІ у дітей різних вікових категорій зумовлює діагностичні труднощі, які пов'язані із широтою об'єму ознаків у репрезентативних групах вибірки. У зв'язку із цим та для підвищення ймовірності отриманих результатів, ефективності діагностики, запобігання помилок, рекомендується використовувати розроблену автором уніфіковану комп'ютерну експертну програму (Патент України № 51526А від 15 листопада 2002 р.).

5. З метою сприяння покращенню реєстрації, об'єктивізації діагностики, оптимізації прогнозу розвитку захворювання у дітей рекомендується використовувати удосконалену класифікацію ГІ.

6. Для практичних лікарів рекомендується використовувати методичні розробки “Герпетична інфекція”, з детальним викладенням особливостей перебігу, форм, сучасних методів діагностики ГІ.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Міщенко В.А., Козько В.Н. До питання класифікації герпетичної інфекції у дітей // Сучасні інфекції. - 2002. - № 3. - С.99-102.(90% досліджень проведено автором, Козько В.Н. - консультативна допомога).

Міщенко В.А. Особливості перебігу гострих інфекцій дихальних шляхів, обумовлених вірусом звичайного герпесу в дітей // Інфекційні хвороби. - 2001. - № 3. - С.31-35.

Міщенко В.А. Діагностичні аспекти гострих кишкових інфекцій герпетичної етіології у дітей // Інфекційні хвороби. - 2002. - № 2. - С.33-36.

Міщенко В.А. Клініко-лабораторна характеристика перебігу гострих кишкових інфекцій, обумовлених вірусом простого герпеса у дітей // Укр. мед. Альманах. - 2001. - № 4. - С.112-115.

Міщенко В.А., Валюх Т.І. Особливості клінічного перебігу менінгококових менінгітів та менінгоенцефалітів у дітей // Укр. мед. Альманах. - 2000. - № 2. - С.109-110. (дисертант провела збір та статистичну обробку матеріалу, Валюх Т.І. - технічна допомога).

Міщенко В.А. Діагностика та особливості перебігу гострих нейроінфекцій, обумовлених вірусом простого герпеса // Укр. вісник психоневрології. - 2001. - Т.9. - Вип.1(26). - С.55-57.

Міщенко В.А., Танцура Л.М. Особливості перебігу герпетичних енцефалітів залежно від строків інфікування дитини // Укр. вісник психоневрології. - 2001. - Т.9. - Вип.3(28). - С.95-97. (90% матеріалу зібрано здобувачем, Танцура Л.М. - конскльтативна допомога).

Міщенко В.А., Торяник І.І. Клініко-морфологічні паралелі діагностики герпетичних енцефалітів та менінгоенцефалітів у дітей // Укр. вісник психоневрології. - 2003. - Т.11. - Вип.4(37). - С.99-101. (дисертанту належить ідея проведення дослідження, а також 90% матеріалу зібрано автором, Торяник І.І. - консультативна допомога).

Міщенко В.А., Георгіянц В.А. Сучасні підходи до діагностики та терапії гострих інфекцій дихальних шляхів герпетичної інфекції у дітей // Клінічна фармація. - 2002. - Т.6. - № 1. - С.28-31. (70% матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Георгіянц В.А. - технічна допомога).

Міщенко В.А. Порівняльна оцінка діагностичної значимості специфічних лабораторних методів дослідження при герпетичній інфекції у дітей // Клінічна фармація. - 2003. - Т. № 2. - С.24-26.

Міщенко В.А., Торяник І.І. Клініко-морфологічні ознаки у діагностиці пошкоджень шлунково-кишкового тракту при герпетичній інфекції у дітей // Клінічна фармація. - 2004. - Т.8. - № 1. - С.41-46. (78% матеріалу зібрано і опрацьовано автором, Торяник І.І. - консультативна допомога).

Міщенко В.А., Погоріла О.В. Менінгоенцефаліти герпетичної етіології в структурі гострих нейроінфекцій у дітей // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2002. - № 3. - С.105-107. (Основна думка, збір матеріалу на 90% та його статистична обробка належить автору, Погоріла О.В. - технічна допомога).

Міщенко В.А. Герпетична інфекція в структурі гострих інфекційних захворювань у дітей // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - № 2. - С.90-92.

Міщенко В.А. Інфекції, обумовлені вірусами родини герпес, та їхнє місце в структурі смертності дітей // Врачебная практика. - 2003. - № 5. - С.29-32.

Міщенко В.А. Діагностика та лікування герпетичних менінгоенцефалітів у дітей. / Сб.: Лекарства человеку. - 2001. - Т. XV. - № 1 - 2. - С.376-378.

Міщенко В.А. Оцінка ефективності противірусної терапії при герпетичній інфекції залежно від строків інфікування дитини. / Сб.: Лекарства человеку. - 2002. - Т. XVII. - № 1. - С.259-263.

Міщенко В.А. Принципи діагностики та лікування гострих кишкових інфекцій герпетичної етіології у дітей. / Сб.: Лекарства человеку. - 2002. - Т. XVII. - № 2. - С.191-195.

Міщенко В.А. Використання експертної комп'ютерної системи “HERPESDIAMED” в діагностиці та лікуванні герпетичної інфекції у дітей. / Сб.: Лекарства человеку. - 2002. - Т. ХVII. - № 3. - С.276-280.

Міщенко В.А. Клініко-діагностичні особливості перебігу та терапевтичні аспекти герпетичної інфекції у хворих на вірусні гепатити дітей. Сб.: Лекарства человеку. - 2003. - Т. XVIII. - № 1. - С.118-123.

Міщенко В.А. Клініко-лабораторна характеристика особливостей перебігу герпетичних гепатитів у дітей / Зб.: Гастроентерологія. - 2001. - Вип. 32. - С.388-392.

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Афанасьева Д.К. Особенности течения герпетических гепатитов у детей // Весник проблем современной медицины. - 1995. - № 4. - С.134-138. (Ідея і зміст належать дисертанту, Коробкова И.В. - консультативна допомога, Афанасьева Д.К. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский А.Ю. Клинико-лабораторная диагностика герпетической инфекции у детей // Там же. - С.139-142. (80% матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Коробкова И.В. - консультативна допомога, Волянский А.Ю. - технічна допомога).

Казмірчук В.В., Макаренко В.Д., Міщенко В.А. Особливості перебігу уродженої герпетичної інфекції у дітей раннього віку // Вісник проблем біології та медицини. - 1999. - № 8. - С.78-81. (Ідея, збір матеріалу на 79% та його статистична обробка належить автору, Казмірчук В.В., Макаренко В.Д. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Особливості специфічної діагностики герпетичної інфекції у дітей // Вісник проблем біології та медицини. - 1999. - № 1. - С.107-110. (Дисертанту належить ідея проведення дослідження, а також 90% матеріалу, зібраного автором, Білоконова Л.А. - технічна допомога).

Білоконова Л.А., Міщенко В.А. Можливості клініки та перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей, інфікованих вірусом звичайного герпеса // Там же. - С.98-103. (Дисертантка виконала збір матеріалу, Білоконова Л.А. - збір матеріалу та технічна допомога).

Спосіб діагностики герпетичної інфекції у дітей (Патент України № 51526А від 15 листопада 2002 р.).

Міщенко В.А., Макаренко К.К., Казмірчук В.В., Макаренко В.Д., Кухар Д.І. Герпетична інфекція як етіологічний фактор розвитку критичних станів у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С.52. (Ідея, збір матеріалу на 79% та його статистична обробка належить автору, Казмірчук В.В., Макаренко В.Д. - збір матеріалу, Кухар Д.І. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Валюх Т.І. Індуктори інтерферону в лікуванні герпетичних менінгоенцефалітів у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 3. - С.73. (80% матеріалу зібрано та проаналізовано автором, проведена статистична обробка матеріалу, Валюх Т.І. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. Изучение специфического иммунитета к вирусу простого герпеса у детей с инфекционной патологией / Материалы медицинской секции международного семинара “Организация научных исследований и высшего образования в Израиле и Украине”. - Харьков. - 1994. - С.26-27. (80% матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. - консультативна допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. Особенности циркуляции вируса простого герпеса у детей с инфекционной патологией / Сб. докладов международной научн. конф., посвященной 150-летию со дня рождения И.И. Мечникова, “Идеи И.И. Мечникова и развитие современного естествознания”. - Харьков, 1995. - С.160-161. (98% матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Коробкова И.В., Волянский Ю.Л. - консультативна допомога).

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Волянский Ю.Л., Макаренко К.К. Место герпетической инфекции в этиологической структуре острых нейроинфекций у детей / Сб. докладов международной научн. конф., посвященной 150-летию со дня рождения И.И. Мечникова, “Идеи И.И. Мечникова и развитие современного естествознания”. - Харьков. - 1995. - С.264-265. (70% матеріалу зібрано та проаналізовано автором, Коробкова И.В., Волянский Ю.Л., Макаренко К.К. - консультативна допомога)

Мищенко В.А., Коробкова И.В., Мацак Ю.В., Манжела Л.Я. Реабилитация больных страдающих хронической рецидивирующей герпетической инфекцией / Сб. докл. Республиканской научно-практической конференции “Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации”. - Полтава. - 1995. - С.74. (Дисертанту належить ідея проведення дослідження, а також 90% матеріалу зібрано автором, Коробкова И.В., Мацак Ю.В., Манжела Л.Я. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Белоконова Л.А. Интенсивная терапия при остром герпетическом менингоэнцефалите у детей / Материалы 2 национального конгресса анестезиологов Украины. - VII съезд анестезиологов Украины. - Харьков. - 1996. - С.111. (Дисертант виконала збір матеріалу, Белоконова Л.А. - технічна допомога).

Мищенко В.А. Перспективы лечения герпетической инфекции у детей / VIII з'їзд українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К. Заболотного. - Київ-Вінниця. - 1996. - С.271.

Мищенко В.А., Белоконова Л.А. Клиническая оценка выявления маркеров герпетической инфекции у детей / Всероссийская научная конференция “Актуальные вопросы современной педиатрии”. - Саратов. - 1997. - С.70. (Дисертант провела збір та статистичну обробку матеріалу, Белоконова Л.А. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Елоева З.В., Макаренко К.К. Холестатические варианты вирусных гепатитов у детей / Всероссийская научная конференция “Актуальные вопросы современной педиатрии”. - Саратов. - 1997. - С.63-64. (Дисертант виконала збір матеріалу, Елоева З.В. - технічна допомога, Макаренко К.К. - консультативна допомога).

Мищенко В.А., Белоконова Л.А., Макаренко К.К., Рыбалко Г.Д. Оценка активности герпетической инфекции при заболеваниях органов дыхания у детей раннего возраста / Сб. научн. работ “Проблемы и перспективы паразитоценологии”. - Харьков-Луганск. - 1997. - С.112-113. (Ідея і зміст належать дисертанту, Макаренко К.К. - консультативна допомога, Белоконова Л.А., Рыбалко Г.Д. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Визначення групи ризику щодо несприятливого перебігу герпетичної інфекції у дітей / Матеріали V з'їзду інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної інфектології”. - Тернопіль. - 1998. - С.324-325. (89% матеріалу зібрано і опрацьовано автором, Білоконова Л.А. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Казмірчук В.В. Клінічна оцінка результатів визначення маркерів герпетичної інфекції при критичних станах у дітей з інфекційною патологією / Матеріали V з'їзду інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної інфектології”. - Тернопіль. - 1998. - С.325-326. (Ідея і зміст належать дисертанту, Казмірчук В.В. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А., Казмирчук В.В. Особливості перебігу гострих пневмоній у дітей, інфікованих вірусом звичайного герпесу / Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Мукачево. - 1998. - С.9-10. (Основна думка, збір матеріалу на 90% належать автору, Білоконова Л.А., Казмирчук В.В. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Вплив інфікування вірусом герпесу на перебіг гострих кишкових інфекцій у дітей / Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Мукачево. - 1998. - С.102-103. (Збір матеріалу та його статистична обробка належать автору, Білоконова Л.А. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Елоева З.В. Влияние вируса простого герпеса на формирование затяжных вариантов вирусных гепатитов у детей // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - Москва. - 1998. Том. VIII. - № 5. - С.102. (Дисертантка виконала збір матеріалу, Елоева З.В. - збір матеріалу та технічна допомога).

Міщенко В.А., Макаренко К.К., Єлоєва З.В., Казмирчук В.В., Макаренко В.Д., Білоконова Л.А. Сучасні аспекти герпетичної інфекції / Зб. матеріалів ювілейної наук.-практ. конференції, присвяченій 75-річчю заснування ХІУЛ “Актуальні проблеми медичної науки”. - Харків. - 1998. - С.150-152. (80% проаналізовано автором, Макаренко К.К. - консультативна допомога, Єлоєва З.В., Казмирчук В.В., Макаренко В.Д., Білоконова Л.А. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Белоконова Л.А., Казмирчук В.В. Влияние инфицирования вирусом простого герпеса на течение инфекционных заболеваний у детей раннего возраста //Инфекции не знают границ: Приложение к “Scholl of Fundamental Medicine jurnal” Vol. 5, № 1. - Харьков . - 1999. - С.13. (Дисертант виконала збір матеріалу та статистичну обробку, Белоконова Л.А., Казмирчук В.В. - технічна допомога).

Міщенко В.А. Комп'ютерний алгоритм діагностики і прогнозування перебігу герпетичної інфекції у дітей / Матеріали науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України “Нове в діагностиці та терапії інфекційних хвороб”. - Львів. - 2000. - С.180-181.

Міщенко В.А., Третьякова Т.І. Сучасні проблеми діагностики і лікування герпесвірусної інфекції у дітей / Матеріали науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України “Нове в діагностиці та терапії інфекційних хвороб”. - Львів. - 2000. - С.181-182. (Дисертанту належить ідея проведення дослідження, а також 90% матеріалу зібрано автором, Третьякова Т.І. - технічна допомога).

Міщенко В.А., Білоконова Л.А. Вплив герпетичної інфекції на перебіг гострих кишкових інфекцій у дітей / Зб. наукових праць Харківського зооветеринарного інституту присвячений 5-му з'їзду паразитоценологів України, “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”. - Харків. - 2001. - Випуск 7(31). - С.125-126. (Основна думка, збір матеріалу належать автору, Білоконова Л.А. - технічна допомога).

Мищенко В.А., Мацак Ю.В., Белоконова Л.А. Герпетическая инфекция. Методические рекомендации. - ХИУВ. - 1996. - 27 с. (70% зібрано та проаналізовано автором, Мацак Ю.В., Белоконова Л.А. - технічна допомога).

Міщенко В. А. Герпетична мікст-інфекція у дітей /Матер. наук.-практ. конф. “Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики”. - Харків. - 2002. - Частина ІІ. - С.37.

Мищенко В.А., Торяник И.И. Роль и место инфекций, вызванных вирусом простого герпеса (ВПГ), в структуре смертности детей (по данным ретроспективного анализа) / VI Российский съезд врачей-инфекционистов. - СПб. - ВмедА. - 2003. - С.255-256. (Морфологічні дослідження на 70% проведені злобувачем, Торяник І.І. - консультативна допомога).

Мищенко В.А., Торяник И.И. Использование оригинальной экспертной компьютерной системы “Herpesdiamed” для усовершенствования ранней диагностики герпетической инфекции у детей / Инфекционные заболевания у детей: проблемы, поиски, решения. - Материалы Всероссийской научно-практической конференции . - Санкт-Петербург. - 2004. - С.103. (Ідея та експеримент належить автору, Торяник І.І. - технічна допомога).

АНОТАЦІЯ

Міщенко В.А. Клініко-лабораторні особливості, морфологічні ознаки та нові технології діагностики герпетичної моно- і мікст-інфекції у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 - інфекційні хвороби. - Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням удосконалення та оптимізації діагностики герпетичної інфекції у дітей різних вікових груп на підставі вивчення її поширеності, клініко-морфологічних особливостей перебігу, серологічних та молекулярно-біологічних маркерів.

В роботі представлені основні аспекти клінічного перебігу герпетичної інфекції залежно від строків інфікування дитини, встановлені стратегичні моменти динаміки серологічних маркерів HSV. Вивчені вікові особливості (з урахуванням строків інфікування) імунної відповіді у дітей хворих на герпетичну моно- та мікст-інфекцію. Отримані нові дані щодо оцінки діагностичної значимості серологічних маркерів при герпетичній моно- та мікст-інфекції у дітей різних вікових груп. На базі встановлених закономірностей розроблена уніфікована класифікація герпетичної інфекції у дітей. Встановлено високий рівень інфікування HSV дітей у віці від 1 місяця до 14 років. Виявлені найбільш уразливі для герпетичної інфекції контингенти дітей. Встановлена домінуюча роль герпетичної інфекції у формуванні симптомокомплексу, особливостей клінічного перебігу у хворих на гострі кишкові інфекції, гострі інфекції дихальних шляхів, гострі нейроінфекції, гострі вірусні гепатити. Підтверджена провідна роль HSV у розвитку тяжких форм гострих інфекцій, визначено місце HSV як етіологічного чинника в генезі інфекційних процесів з летальним наслідком. На підставі проведених досліджень розроблена оригінальна експертна комп'ютерна система “HERPESDIAMED” для удосконалення ранньої діагностики герпетичної інфекції у дітей. Розроблено комплекс морфологічних критеріїв діагностики герпетичної інфекції у дітей, визначені їх вікові особливості, ступень виразності залежно від важкості та тривалості інфекційного процесу, встановлено вибірковий тропізм HSV переважно до клітин тканин мезенхімального походження.

Ключові слова: герпетична інфекція, мікст-інфекція, серологічний, молекулярно-біологічний моніторинг, морфологічні ознаки, клінічні особливості, діти.

АННОТАЦИЯ

Мищенко В.А. Клинико-лабораторные особенности, морфологические признаки и новые технологии диагностики герпетической моно- и микст-инфекции у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.13 - инфекционные болезни. - Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования и оптимизации диагностики герпетической инфекции у детей различных возрастных групп на базе изучения ее распространенности, клинико-морфологических особенностей проявления, серологических, молекулярно-биологических маркеров.

В работе определены основные аспекты клинического течения герпетической инфекции в зависимости от сроков инфицирования ребенка, установлены стратегические моменты динамики серологических маркеров HSV. Изучены возрастные особенности (с учетом сроков инфицирования) иммунного ответа у детей, страдающих герпетической моно- и микст-инфекцией. Получены новые данные относительно оценки диагностической значимости серологических маркеров при герпетической моно- и микст-инфекции у детей различных возрастных групп. На базе установленных закономерностей разработана унифицированная классификация герпетической инфекции у детей. Выявлена высокая степень инфицированности HSV детского контингента от 1 месяца до 14 лет. Указаны наиболее уязвимые для герпетической инфекции контингенты детей. Установлена доминирующая роль герпетической инфекции в формировании симптомокомплекса, клинического течения при острых кишечных инфекциях, острых инфекциях дыхательных путей, острых нейроинфекциях, острых вирусных гепатитах. Подтверждена ведущая роль HSV в развитии тяжелых форм острых инфекций, определено место HSV как этиологического фактора в генезе инфекционных процессов с летальным исходом. На основании проведенных исследований разработана оригинальная экспертная компьютерная система “HERPESDIAMED”, предназначенная для усовершенствования ранней диагностики герпетической инфекции у детей. Разработан комплекс морфологических критериев диагностики герпетической инфекции у детей, отмечены их возрастные особенности, степень выраженности в зависимости от тяжести и длительности инфекционного процесса, установлен избирательный тропизм HSV преимущественно к клеткам тканей мезенхимального происхождения.

Ключевые слова: герпетическая инфекция, микст-инфекция, клинические особенности, серологический, молекулярно-биологический мониторинг, морфологические признаки, дети.

SUMMARY

Mishchenko V.A. Clinico-laboratory and morphological peculiarities of herpes simplex virus (HSV) infection in children and new ways of its early diagnostics improvement. Manuscript

The thesis on the competition of the scientific degree of Doctor of Medical Sciences on speciality 14.01.13 - Infectious Diseases. Kharkov Postgraduate Medical Academy, the city of Kharkov, 2004.

The thesis is dedicated to the problems of improvement of HSV infection diagnostics in children of different age groups on the basis of its prevalence, clinico-morphological peculiarities, serological molecular biological markers' study.

The main aspects of HSV infection clinical course depending on children's infection period have been determined, strategic moments of HSV serologic markers' dynamics have been established. Age peculiarities of children's immune response suffering from mono- and- mixed HSV infection have been studied. We have obtained new data concerning the diagnostic significance of serologic in this illness. According to the established regularities a unified HSV infection classification in children has been elaborated. A high rate of HSV infection in infants and children from 0 to 14 years of age has been revealed, the most vulnerable children's contingent has been indicated. We have established the HSV infection dominant role in syndrome formation and clinical course in acute intestinal, respiratory infections, in neuroinfections and acute hepatitis. We have also confirmed the HSV leading part in serious acute infections development; we have determined the HSV to be an etiological factor in the genesis of infectious processes with lethal outcome. On the basis of the present investigation the original expert computer system "HERPESDIAMED" for early HSV infection diagnostics in children has been worked out. Morphological diagnostic criteria complex of HSV infection in children has been elaborated, its age peculiarities and degree of manifistation depending on the infectious process seriousness and duration have been studied, selective HSV tropisme mainly to the cellular tissue of mesenchymal origin has been established.

Key words: mono-and-mixed HSV infection in children, serological, molecular biological monitoring, morphological markers, clinical course variations.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

HSV _ вiрус простого герпесу

Ag HSV _ антиген вірусу простого герпесу

АТ _ антитіла

ГІ _ герпетична інфекція

ГКI _ гостра кишкова iнфекцiя

ГIДШ _ гостра iнфекцiя дихальних шляхiв

ГНI _ гострi нейроiнфекцiї

ГВГ _ гострі вірусні гепатити

ІФА _ iмуноферментний аналiз

ПЛР _ полiмеразно-ланцюгова реакцiя.

ОЩкр _ критична оптична щільність

Размещено на Allbest.ur