Комплексне лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії
Розробка методу терапії хворих на рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріального введення протипухлинних препаратів та зовнішнього опромінення. Аналіз результатів лікування хворих за розробленим методом у рандомізованому дослідженні.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 51,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Академія медичних наук України
Інститут онкології
УДК 613.37 - 006.6 - 08: 615.28 + 615.849.5
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Комплексне лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії
14.01.07 - онкологія
Осинський Дмитро Сергійович
Київ 2004
Загальна характеристика роботи
нерезектабельний рак підшлункова залоза
Актуальність проблеми. Лікування хворих на рак підшлункової залози (РПЗ) залишається однією з найбільш складних проблем сучасної онкології. РПЗ має найгірший прогноз серед усіх злоякісних новоутворень органів травлення (Greenlee R.T. et al., 2001; Beger H.G. et al., 2003). Захворюваність на цю патологію складає від 6 до 11,40/0000 в країнах Європейського Співтовариства та Північної Америки (Ries L.A.G. et al., 2002). Кожного року вмирає до 28-30 тис. хворих на РПЗ у США та країнах Європейського Співтовариства, при цьому РПЗ займає 4-5 місце серед причин смерті від злоякісних новоутворень (Greenlee R.T. et al., 2001; Parkin D.M. et al., 2001; Ries L.A.G. et al., 2002).
П'ятирічна виживаність хворих на РПЗ складає лише 3-5% (Berlin J.D., Rothenberg M.L., 2003), медіана виживаності (МВ) від моменту встановлення діагнозу становить 3-6 міс для неоперабельних хворих, на протязі ж першого року вмирає біля 85% хворих (Rosewicz S., Wiedenmann B., 1997; Willett C.G., Clark J.W., 2003).
В Україні за останні п'ять років захворюваність на РПЗ залишається на одному рівні та дорівнює 10,5-10,90/0000 (Шалимов С.А., 1999; Шалимов С.А. та співавт., 2001).
Вкрай незадовільні результати лікування хворих на РПЗ пояснюються встановленням діагнозу у 90% хворих на пізніх стадіях через швидке розповсюдження пухлинного процесу. На час появи діагнозу більш ніж 80% хворих мають поширені форми раку (Bцttger T.C., Junginger T., 1999; Okada S., 1999). Єдиним методом радикального лікування хворих на РПЗ залишається хірургічний (Takao S. et al., 1999; Neoptolemos J.P. et al., 2004), але застосувати його можна тільки у 10-15% пацієнтів, коли пухлина діагностується на ранній стадії (Sohn T.A. et al., 2000; Kuhlmann K.F. et al., 2004). В той же час навіть після радикальної операції протягом першого року вмирає до 11% хворих від прогресування процесу, МВ при цьому становить 12-18 міс (Nitecki S.S. et al., 1995; Beger H.G. et al., 2003), 5-річна виживаність - 0,1-30% (Rosemurgy A.S., Serafini F.M., 2000; Kuvshinoff B.W., Bryer M.P., 2000; Neoptolemos J.P. et al., 2004).
Хірургічне лікування хворих на поширений нерезектабельний РПЗ (ПНРПЗ) зводиться виключно до накладання біліодігестивного анастомозу та проведення хімічної спланхникектомії. Після такого паліативного хірургічного втручання, МВ хворих не перевищує 3-7 міс (Brasiuniene B. et al., 2003; Kuhlmann K.F. et al., 2004).
Все вищенаведене свідчить про те, що у більшості хворих на РПЗ первинною задачею лікування є паліативна терапія з максимально можливим зменшенням симптомів захворювання та поліпшенням якості життя (Fisher B.J. et al., 1999; Neoptolemos J.P. et al., 2004; Choti M.A., 2004).
Основним методом лікування стає при цьому комбінація протипухлинних хіміопрепаратів та опромінення, або хіміотерапія (ХТ) у самостійному режимі.
Однією з основних проблем ХТ хворих на РПЗ є відсутність конкретного препарату, який виявляв би високу протипухлинну активність. 5-ФУ залишається найбільш часто використовуваним як самостійно, так і з іншими препаратами, засобом ХТ, але ефект від його застосування у якості монотерапії не суттєвий (Ahlgren J.D., 1992). При поєднанні 5-ФУ з іншими препаратами (окрім гемцитабіну) не досягнуто принципово нових результатів (Reni M. et al., 2001; Jacobs A.D., 2002).
У теперішній час найбільш ефективним та перспективним препаратом як у монорежимі, так особливо у комбінації з іншими цитостатиками, є препарат гемцитабін, але і він кардинально не поліпшує результати лікування хворих на РПЗ (Philip P.A., 2002; Haller D.G., 2003; Stathopoulos G.P. et al., 2004; Novarino A. et al., 2004).
Слід зазначити, що системна ХТ не дає можливості створити достатню концентрацію цитостатиків у пухлині, що пов'язано з особливостями кровопостачання підшлункової залози і кровообігу у пухлинній тканині (Smith L., Gazet J., 1980), рівень якого складає третину від такого у нормальній (Ohigashi H. et al., 1989). При цьому стає зрозумілим, що створення максимальної концентрації хіміопрепаратів у пухлині можливо лише за умов введення їх у судини, які безпосередньо забезпечують кров'ю тканину підшлункової залози, тобто завдяки використанню внутрішньоартеріальної ХТ (ВАХТ).
Застосування ВАХТ при лікуванні хворих на ПНРПЗ дозволило одержати повну регресію пухлини (ПРП) у 3,8-7% хворих, часткову регресію пухлини (ЧРП) у 28,5-65,4%, МВ для хворих з III стадією (згідно класифікації UICC) склала 8,5-10,5, з IV стадією - 5-7 міс відповідно (Aigner K.R. et al., 1990; Link K.H. et al., 1997; Homma H., Niitsu Y., 2002; Bayar S. et al., 2003; Ji Z. et al., 2003; Homma H. et al., 2004), але ці результати не можуть вважатися задовільними.
Oсновними методами лікування хворих на ПНРПЗ залишаються ХТ та променева терапія (ПТ). Є повідомлення щодо їх сумісного використання, яке базується на встановленні наявності радіосенсибілізуючого ефекту у цисплатини, 5-ФУ та гемцитабіну (Ishii H. et al., 1997; Mc Ginn C.J. et al., 2002; Martenson J.A. et al., 2003). Стандартним визнано поєднання ПТ та одночасного застосування 5-ФУ, яке призводить до збільшення МВ майже у 1,5 рази (Snady H. et al., 2000; Brunner T.B. et al., 2000). Запропоновано модифікацію цієї комбінації, у якій опромінення діє на пухлину більш селективно (Ben-Josef E. et al., 2004). Є лише декілька повідомлень щодо застосування комбінації ВАХТ та ПТ при лікуванні хворих на РПЗ, яка дозволила збільшити МВ хворих, зокрема без метастазів у печінку, на 1 міс та 1-річну виживаність на 24% (Ohigashi H. et al., 1992; Liu X. et al., 1999).
У той же час лишаються відкритими питання щодо підбору тих чи інших хіміопрепаратів, їх оптимального дозування, розробки найбільш адекватного поставленій меті методу катетеризації артеріальних судин, які забезпечують пухлину кров'ю, підбору доз опромінення, схем та режимів використання комбінації ВАХТ з ПТ.
Існує ще один важливий аспект проблеми лікування хворих на РПЗ. Відомо, що навіть радикальна операція у цих хворих не може забезпечити вилікування або істотного покращення показників виживаності. Це пояснюється ранньою дисемінацією пухлинних клітин, яке традиційними методами діагностики не реєструється (Vogel I. et al., 1999; Pantel K. et аl., 1999).
Встановлено, що у 48% хворих на РПЗ після радикальної операції імуноцитохімічними методами виявляються пухлинні клітини у кістковому мозку (КМ) (Roder J.D. et al., 1999). Ці дані свідчать про необхідність пошуку пухлинних клітин у КМ, який є місцем їх дисемінаціі при багатьох видах злоякісних новоутворень, що може поліпшити якість діагностики та скорегувати тактику лікування хворих на РПЗ (Muller P., Schlimok G., 2000; Осинский С.П. и соавт., 2001; Lee E. et al., 2002; Beger H.O. et al., 2003). В той же час ще не стандартизовані методологічні підходи та технології пошуку пухлинних клітин у КМ хворих на РПЗ, зокрема місцево-поширеному, та не визначене клінічне значення результатів цього дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи відділення абдомінальної онкології “Індивідуалізація сучасних технологій комбінованого лікування хворих на рак органів травлення” (№ держреєстрації 0196U016380; шифр теми 2.12.14.01.01.38-96) та “Розробка та вдосконалення нео- та ад'ювантних методів комплексного лікування хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини та тазу” (№ держреєстрації 0100U002254; шифр теми ВН 14.01.07.62-2000).
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих на поширений нерезектабельний РПЗ за рахунок розробки методу комплексного лікування із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та зовнішнього опромінення.
Задачі дослідження:
1. Розробити метод комплексного лікування хворих на поширений нерезектабельний РПЗ із застосуванням внутрішньоартеріального введення протипухлинних препаратів та зовнішнього опромінення.
2. Вивчити безпосередні, найближчі та віддалені результати лікування хворих за розробленим методом у рандомізованому дослідженні.
3. Провести порівняльний аналіз результатів лікування хворих за розробленим методом і традиційними схемами системної хіміотерапії та променевої терапії.
4. Визначити діагностичне значення імуноцитохімічного методу пошуку пухлинних клітин у кістковому мозку хворих на РПЗ.
Об'єкт дослідження: Хворі на рак підшлункової залози.
Предмет дослідження: Рентгенендоваскулярна катетеризація судин, що живлять пухлини підшлункової залози, методи лікування хворих за допомогою внутрішньоартеріальної хіміотерапії та опромінення, побічні ефекти лікування, наявність пухлинних клітин у кістковому мозку.
Методи дослідження: рентгенендоваскулярна техніка, методи клінічного обстеження хворих, біохімічні, імуноцитохімічні та статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена та апробована методика застосування ВАХТ у комбінації з ПТ для лікування хворих на ПНРПЗ. Визначені особливості рентгенанатомії судин підшлункової залози в нормі і при наявності пухлинного процесу у різних її частинах, що забезпечує виконання селективного та мішенного внутрішньоартеріального введення протипухлинних препаратів. Визначені показання та протипоказання до застосування цієї методики у хворих на ПНРПЗ, обумовлена послідовність застосування ВАХТ та опромінення. Вперше показано, що внутрішньоартеріальна інфузія препаратів суттєво не порушує структурно-функціональні властивості мембран еритроцитів. Доведено, що при застосуванні ВАХТ не спостерігається звичних для ХТ проявів токсичності високого ступеня, навіть у комбінації з опроміненням. Показано на підставі оцінки відповіді пухлини на терапію, якості життя та показників виживаності хворих, що запропонований метод має переваги перед існуючими методами лікування хворих на ПНРПЗ. Визначене діагностичне та прогностичне значення імуноцитохімічного виявлення пухлинних клітин у кістковому мозку хворих на рак підшлункової залози, зокрема доведено, що майже у 40% хворих у стадії М0 у кістковому мозку є пухлинні клітини, та вперше показано, що у 36% цих хворих згодом зґявляються віддалені метастази.
Практичне значення одержаних результатів. Впроваджено в клінічну практику новий метод комплексного лікування хворих на ПНРПЗ, який складається з ВАХТ та зовнішнього опромінення. Застосування цього комплексного методу у хворих на ПНРПЗ дозволило отримати позитивну відповідь пухлини (повна та часткова регресія) у 43% хворих. Медіана виживаності пацієнтів склала 8,5 місяців. Однорічна виживаність після проведення комплексного лікування була зафіксована у 27% хворих. При проведенні лікування хворих запропонованим методом не спостерігається суттєвих проявів токсичності, що відрізняє його від існуючих. Метод рекомендований до широкого застосування у лікувальних закладах онкологічного профілю, що супроводжено виданням методичних рекомендацій.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблені усі наукові положення дисертації. Автор особисто сформулював основні завдання дослідження, сформував групи хворих, проаналізував найближчі та віддалені результати лікування, статистично обробив отримані результати та зробив відповідні висновки. Особисто дисертантом теоретично обґрунтовано та застосовано у клініці запропоновану комплексну методику лікування хворих на ПНРПЗ, розроблені показання та протипоказання до її застосування, проведені сеанси внутрішньоартеріальної ХТ.
У співпраці з відділом імуноцитохімії Інституту експериментальної онкології, патології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького НАН України (завідувач - проф. Д.Ф. Глузман) були проведені імуноцитохімічні дослідження кісткового мозку хворих на РПЗ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на пленумі Асоціації ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології “Нові технології ендоваскулярної хірургії. Інтервенційна радіологія в онкології, гепатології та гематології” (Вінниця, 1999р.), 10-й Європейській конференції з онкології (Австрія, 1999р.), науковому симпозіумі “Лікування розповсюджених злоякісних новоутворень підшлункової залози та заочеревинного простору” (Київ, 1999р.), 2-му з'їзді онкологів країн СНД (Київ, 2000р.), IV Республіканський науково-практичній конференції молодих онкологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології” (Київ, 2000р.), V міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2001р.), 10-му з'їзді онкологів України (Крим, 2001р.), конференції Міжнародної асоціації панкреатологів (Німеччина, 2002р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 23 публікаціях, у тому числі у журналах, затверджених ВАК України - 7, у матеріалах і тезах наукових конференцій та з'їздів - 15. Видані 1 методичні рекомендації.
Впровадження результатів роботи в практику. Результати дослідження впроваджені у практичну діяльність відділу абдомінальної онкології Інституту онкології АМН України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу; матеріалів і методів досліджень; результатів, одержаних в ході досліджень; закінчення з аналізом та узагальненням отриманих результатів; висновків; практичних рекомендацій; списку використаних джерел.
Повний обсяг дисертації 146 сторінок, обсяг, що займають 11 ілюстрацій - 10 сторінок, 22 таблиці - 10 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 259 найменувань і займає 31 сторінку.
Основний зміст роботи
Матеріали і методи досліджень. Дослідження проведено у 144 хворих на ПНРПЗ, які лікувались у відділені абдомінальної онкології Інституту онкології АМН України з січня 1997 року по квітень 2003 року включно. Розроблена методика лікування хворих на поширений РПЗ, яка включає курс ВАХТ та ПТ, була застосована у 44 пацієнтів, які склали основну групу. Для оцінки результатів лікування за методикою рандомізації були сформовані три групи порівняння. Першу групу порівняння склали 20 хворих, які лікувались за допомогою ВАХТ; другу групу - 31 хворий, який отримав ПТ; третю групу - 49 хворих, які відмовились від спеціального лікування і їм була застосована симптоматична терапія (СТ). За основними прогностичними факторами всі групи хворих були однорідними.
Для проведення регіонарної ХТ встановлювали внутрішньоартеріальний катетер, який залишали в судині, що кровопостачає зону пухлини, на протязі 4 днів та проводили щоденну інфузію цитостатиків за допомогою дозатора лікарських засобів “ДЛВ-1” за схемою FAP в наступних сумарних дозах: 5-фторурацил - 2,5 г/м2, доксорубіцин - 60 мг/м2, цисплатин - 60 мг/м2. Кожний цитостатик розчиняли в 400 мл фізіологічного розчину. При інфузії препарату платини проводили пре- і постгідратацію за загально прийнятими правилами, застосовували антиеметичну терапію. Внутрішньоартеріальну інфузію цитостатиків проводили на протязі 120 хвилин. Для профілактики тромбозу судин і катетера після інфузії внутрішньоартеріальний катетер промивали розчином гепарина в дозі 1000 ОД. Після закінчення курсу ВАХТ катетер вилучали і на місце пункції накладали пов'язку на 24 години. Наступні 2-3 доби проводили дезінтоксикаційну терапію, після якої розпочинали опромінення.
Розмітку полів опромінення зони пухлини проводили за допомогою ультразвукового дослідження у кожному випадку окремо; при виконанні діагностичної або симптоматичної операції, зону пухлини розмічали танталовими скобками. ПТ проводили з двох зустрічних полів у статичному режимі на апараті “Рокус” (Со60) з використанням дрібно-подовженої методики опромінення 5 разів на тиждень разовою дозою 2,4 Гр до сумарної вогнищевої дози (СВД) 30 Гр.
Оцінку ефективності розробленої схеми комплексного лікування хворих на ПНРПЗ проводили із застосуванням традиційних методик: оцінки об'єктивної відповіді пухлини, фізичного статусу за шкалою ECOG (Eastern Cooperative Oncology Group) і показників “сприятливої клінічної реакції”, ступеня токсичності згідно шкали ВООЗ. Для оцінки вираженості ендогенної інтоксикації і ефективності детоксикаційної терапії у сироватці крові визначали вміст середньомолекулярних пептидів, вивчали сорбційну здатність еритроцитів, перекисне окислення ліпідів (ПОЛ) та обмежений протеоліз за загальною естеразною активністю серинових протеаз і калікреїну, які визначались традиційними методами. Крім того, на гематологічному аналізаторі “Sysmex-K 1000” (Японія) визначали об'єм еритроциту (MCV mean corpuscular volume) як похідну функціонального стану мембран та середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCH mean corpuscular hemoglobin).
Для дослідження кісткового мозку (КМ) хворих на РПЗ, під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїну, у середній третині грудної кістки, виконували стернальну пункцію і аспірували 1 мл КМ у 10 хворих на місцево-поширений РПЗ без наявних метастазів при інструментальному обстеженні та у 9 хворих, яким потім виконали радикальне видалення пухлини. Клітини КМ переносили у пробірку, куди додавали 0,3 мл гепарину. Робили також мазки КМ на предметних скельцях. У нашому дослідженні пухлинні клітини у КМ виявлялись імуноцитохімічними методами за допомогою моноклональних антитіл (мкАт) до цитокератинів [імуноглoбулін G1 (IgG1), клон MNF116], спрямованих проти 5, 6, 8, 17 та 19 типів та проти епітеліального антигену [імуноглoбулін G1 (IgG1, Карра), клон Ber-EP4].
Візуалізація реакції зв'язування антитіла з антигеном була здійснена за допомогою чутливої техніки - лужна фосфатаза/антилужна фосфатаза (АРААР).
Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали методами варіаційної статистики з використанням t-критерію Ст'юдента та кореляційного аналізу, а також непараметричними методами.
Результати досліджень та їх обговорення. Вивчена і описана рентгеноанатомія судин у нормі і при різних локалізаціях пухлини в підшлунковій залозі, що дало змогу провести селективну катетеризацію артерій для проведення курсу ВАХТ у 24 (37,5%) хворих, суперселективну катетеризацію у 40 (62,5%) хворих.
Слід зазначити, що отримані дані щодо рентгеноанатомії судин у нормі і при наявності пухлинного процесу в доступній літературі не описані.
Використання комплексного методу лікування хворих на ПНРПЗ дозволив отримати значний позитивний лікувальний ефект (сума випадків повної та часткової регресії), який склав 43,0 % (у групі ВАХТ - 15%, р<0,05), у групі ПТ зафіксована тільки стабілізація процесу - 25,8% (р<0,05)). Це достатньо високий відсоток випадків повної та часткової регресій, що не поступається за ефективністю ХТ та ПТ (Todd K.E. et al., 1998; Safran H., 2002; Ashamalla H., 2003) 28 - 48 %. (табл.1.)
Таблиця 1. Оцінка об'єктивної відповіді пухлини у хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози в залежності від методу лікування
|
Відповідь пухлини |
Групи хворих |
||||||||
|
ВАХТ+ПТ |
ВАХТ |
ПТ |
СТ |
||||||
|
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
||
|
повна регресія |
2 |
4,5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
- |
- |
|
|
часткова регресія |
17 |
38,5 |
3 |
15 |
0 |
0 |
- |
- |
|
|
стабілізація процесу |
18 |
41,0 |
9 |
45 |
8 |
25,8 |
- |
- |
|
|
прогресування процесу |
7 |
16,0 |
8 |
40 |
23 |
74,2 |
- |
- |
Примітка: n - кількість хворих
При аналізі показників крові хворих на ПНРПЗ основної групи при проведенні курсу ВАХТ (без урахування курсу ПТ, який проводився через декілька днів) встановлено, що при застосуванні ВАХТ лейкопенія I ступеня розвилася у 14 (22%), II ступеня - у 6 (9%) хворих. При проведенні курсу ПТ в основній групі хворих лейкопенія I ступеня розвилася у 3 (6,8%) хворих. Основними проявами гастроінтестинальної токсичності при проведенні ВАХТ були нудота і блювота, які зафіксовані у 19 (29%) хворих. Інтенсивність нудоти і блювоти I ступеня спостерігалась у 10 (15%), II ступеня - у 7 (11%) хворих. III ступінь гастроінтестинальної токсичності відмічена у 2 (3%) хворих. У групі хворих, які отримали ПТ, основним проявом токсичності була нудота I ступеня, яка зафіксована у 5 (16%) пацієнтів. Загальна переносність розробленого методу комплексного лікування була задовільна.
У хворих на РПЗ присутній синдром ендогенної інтоксикації, про що свідчить активація ПОЛ, зокрема накопичення малонового діальдегіду (МДА), вміст якого в мембрані еритроцитів збільшується на 50,4 % у порівнянні з його вмістом у еритроцитах донорів. При цьому сорбційна здатність еритроцитів (СЗЕ) зростає більш ніж удвічі. Погіршення структурно-функціонального стану мембран еритроцитів супроводжується достовірним збільшенням середнього об'єму еритроциту (MCV) та зменшенням вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH). Порушення на мембранному рівні призводять, як відомо, не тільки до зниження рівня гемоглобіну в еритроцитах, але й до виникнення біохімічних проявів синдрому ендогенної інтоксикації, який спостерігається у хворих на РПЗ ще до початку лікування: вміст СМП переважав такий у донорів на 17,4 %. У хворих на РПЗ, які отримали внутрішньовенну ХТ (17 хворих групи порівняння), ще більш погіршувався структурно-функціональний стан мембран еритроцитів, обумовлений активацією ПОЛ, та збільшувався вміст токсичних речовин в кровоносному руслі (див. табл. 2), тобто синдром ендогенної інтоксикації прогресував.
В основній групі хворих, які отримали ВАХТ, мембранні порушення виражені значно менше, що проявляється у поверненні концентрації МДА в мембранах еритроцитів практично до вихідного рівня, як на початку лікування. Такий показник функціонального стану мембран як СЗЕ теж є нижчим, ніж у групі порівняння на 15,9 %. Активність калікреїну у більшої частини хворих (28 пацієнтів з 41-го) на РПЗ значно підвищена ще до початку лікування (98,38,7 мЕО/мл проти 12,81,3 мЕО/мл у донорів). Під впливом внутрішньоартеріальної ХТ практично у всіх хворих спостерігається зниження активності калікреїну у середньому на 36 %, тобто більш значно, ніж у хворих, яким проводили внутрішньовенну ХТ (на 24 %), порівняно з даними до початку лікування.
Таким чином, внутрішньоартеріальний шлях введення цитостатиків, є менш токсичним, ніж системний, не порушує структурно-функціональні властивості мембран еритроцитів і практично не впливає на вміст гемоглобіну в останніх (табл. 2).
Таблиця 2. Показники функціонального стану мембран еритроцитів та вираженість ендогенної інтоксикації у хворих на рак підшлункової залози при застосуванні ВАХТ
|
Дослідні групи |
Показники |
|||||
СМП(ум.од.) |
MCV (фенталітр) |
MCH (пікограм) |
МДА (нмольЧ106ер) |
СЗЕ(%) |
||
|
Донори |
0,2520,008 |
84,161,10 |
32,62,3 |
3,670,10 |
21,62,4 |
|
|
Хворі на рак підшлункової залози: |
||||||
|
до лікування |
0,2960,0111 |
89,751,151 |
25,81,21 |
5,520,151 |
54,30,91 |
|
|
Основна група (ВАХТ) |
||||||
|
після лікування |
0,3140,0082 |
85,311,0333 |
27,51,01,3 |
5,310,132 |
46,51,42 |
|
|
Група порівняння (ВВХТ) |
||||||
|
після лікування |
0,3510,0101 |
88,541,35 |
23,40,8 |
6,140,182 |
55,31,21 |
|
|
Примітки: |
1 - |
p<0,05 порівняно з показниками у донорів |
||||
|
2 - |
p<0,05 порівняно з показниками у хворих до початку лікування |
|||||
|
3 - |
p<0,05 порівняно з аналогічними показниками у хворих групи порівняння |
Отже, застосування розробленого методу лікування хворих на ПНРПЗ, який включає ВАХТ та ПТ, істотно підвищило частоту випадків повної та часткової регресії пухлин: отримані результати не поступаються таким при сучасних схемах хіміопроменевої терапії, але розроблений метод вигідно відрізняється відсутністю серйозних побічних ефектів і ускладнень.
При аналізі якості життя хворих, показники симптомокомплексу “сприятлива клінічна реакція” зафіксовані у 34 (77%) хворих основної групи. Після проведення комплексного лікування у 30 (68%) хворих відмічено зменшення інтенсивності больового синдрому, при якому не виникало потреби призначення наркотичних знеболюючих засобів, або больовий синдром зникав зовсім. При цьому хворі не приймали болезаспокійливі препарати. Безбольовий період тривав на протязі 1 - 3 місяців, після чого хворі потребували призначення знеболюючих засобів.
Оцінюючи фізичний статус за шкалою Карновського, відмічено його збільшення на 20 - 30 балів у порівнянні з вихідним рівнем, і у 35 (79%) хворих після проведеного комплексного лікування він склав 80 - 90 балів.
Згідно шкали ECOG цей показник склав 0 - 1 бал. При цьому спостерігали поновлення соціальної активності пацієнтів і відновлення працездатності.
У хворих групи “ВАХТ”, симптомокомплекс “сприятлива клінічна реакція”, який виникав протягом першого місяця після проведеного лікування, зафіксовано в 9 (45%) випадках, зменшення або зникнення больового синдрому відмічено лише у 7 (35%) пацієнтів. Хворі при цьому потребували подальшого прийому знеболюючих препаратів.
Згідно шкали Карновського і ECOG фізичний статус покращився на 20 - 30 балів і 0 - 1 бал у 7 (35%) хворих відповідно.
У хворих групи “ПТ” зменшення або зникнення больового синдрому після курсу лікування отримано в 11 (35%) випадках. Інші хворі продовжували знаходитися на знеболюючих препаратах. Згідно шкали Карновського і ECOG фізичний статус покращився на 20 - 30 балів і 0 - 1 бал у 9 (29%) хворих відповідно (табл. 3).
У хворих групи “СТ” позитивних змін у якості життя зафіксовано не було.
Таблиця 3. Результати оцінки “сприятливої клінічної реакції” у хворих на рак підшлункової залози у ході лікування
|
Показники якості життя |
ВАХТ + ПТ (44 хворих) |
ВАХТ (20 хворих) |
ПТ (31 хворий) |
||||
|
n |
% |
n |
% |
n |
% |
||
|
СКР |
34 |
77 |
9 |
45 |
11 |
35 |
|
|
Зменшення больового синдрому |
30 |
68 |
7 |
35 |
11 |
35 |
Примітки: n кількість хворих, у яких спостерігали позитивний ефект
СКР - сприятлива клінічна реакція
При аналізі віддалених результатів лікування було встановлено, що 1-річна виживаність склала у основній групі 27%, в групі порівняння 1 - 5%, в групі порівняння 2 - 3% (різниця достовірна між основною групою та групами порівняння) (табл.4.).
Таблиця 4. Результати однорічної виживаності хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози в залежності від методу лікування
|
Групи хворих |
n |
N |
Однорічна виживаність (%) |
|
|
ВАХТ + ПТ |
44 |
12 |
27 ± 9 |
|
|
ВАХТ |
20 |
1 |
5 ± 6 |
|
|
ПТ |
31 |
1 |
3,2 ± 5 |
|
|
СТ |
49 |
0 |
0 |
Примітки: n - кількість хворих у групі
N - кількість хворих, що пережили один рік
Загальна медіана виживаності хворих склала у основній групі 8,5 міс, в групі порівняння 1 - 4,5 міс, в групі порівняння 2 - 3,7 міс, в групі порівняння 3 - 3 міс (різниця достовірна між основною групою та групами порівняння) (табл.5.)
Таблиця 5. Медіана виживаності хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози в залежності від методу лікування
|
Групи хворих |
Кількість хворих |
Медіана виживаності (міс) |
|
|
ВАХТ + ПТ |
44 |
8,5 (2-21) |
|
|
ВАХТ |
20 |
4,5 (1-6) |
|
|
ПТ |
31 |
3,7 (1-15) |
|
|
СТ |
49 |
3,0 (1-7) |
Медіана виживаності хворих на місцево-розповсюджений РПЗ в основній групі склала 7,5 міс, у групі порівняння 1 - 3,2 міс, у групі порівняння 2 - 3,6 міс, у групі порівняння 3 - 3 міс (різниця достовірна між основною групою та групами порівняння) (табл. 6).
Таблиця 6. Медіана виживаності хворих на місцево-розповсюджений рак підшлункової залози в залежності від методу лікування (93 хворих)
|
Групи хворих |
Кількість хворих |
Медіана виживаності (міс) |
|
|
ВАХТ + ПТ |
28 |
7,5 (2-17) |
|
|
ВАХТ |
9 |
3,2 (1-5) |
|
|
ПТ |
24 |
3,6 (1-15) |
|
|
СТ |
24 |
3,0 (1-7) |
Медіана виживаності хворих на рак підшлункової залози з метастазами у печінку в основній групі склала - 6,1 міс, в групі порівняння 1 - 3,1 міс, в групі порівняння 2 - 3 міс (різниця достовірна між основною групою та групами порівняння) (табл.7).
Таблиця 7. Медіана виживаності хворих на рак підшлункової залози з метастазами у печінку в залежності від методу лікування (51 хворий)
|
Групи хворих |
Кількість хворих |
Медіана виживаності (міс) |
|
|
ВАХТ + ПТ |
16 |
6,1 (3-10) |
|
|
ВАХТ |
11 |
3,1 (1-6) |
|
|
ПТ |
7 |
- |
|
|
СТ |
17 |
2,0 (1-4) |
Таким чином, можна стверджувати, що, порівняно з групами порівняння, в основній групі спостерігалося значне покращення показників віддалених результатів лікування. Отримані нами результати конкурують з отриманими в світі результатами лікування хворих за допомогою ХТ та ПТ (Shinchi H., 2002; Tokuuye K., 2003; Li C.-P., 2003; Brunner T.B., 2003). Але треба при цьому зауважити, що при застосуванні розробленої нами методики не спостерігається проявів токсичності лікування високого ступеня, які властиві хіміопроменевій терапії.
Ранне гематогенне розповсюдження пухлинних клітин часто є причиною невдач радикального локального видалення солідних пухлин. Визначення прихованих циркулюючих пухлинних клітин є ключовим для поліпшення ранньої діагностики метастазів та покращення кінцевих результатів лікування хворих.
У нашому дослідженні пухлинні клітини у кістковому мозку хворих визначались методами імуноцитохімії з використанням моноклональних антитіл. Були обстежені хворі як на поширений РПЗ, так і хворі, у яких за попереднім діагнозом віддалені метастази не були знайдені та були виконані операції з метою видалення пухлини підшлункової залози.
Аналіз результатів імуноцитохімічного дослідження кісткового мозку показав, що у 39,4% хворих на РПЗ у стадії М0 виявляються пухлинні клітини у кістковому мозку, зокрема цитокератин-позитивні виявлені - у 8 з 19 (42,1%) та Ber-EP4-позитивні - у 7 з 19 (36,8%) хворих.
Пацієнти, у яких були знайдені пухлинні клітини у кістковому мозку, мали меншу медіану виживаності, ніж хворі, кістковий мозок яких був вільний від пухлинних клітин: медіана виживаності склала 7,5 міс (5-12) та 14 міс (4-17), відповідно.
У 36% хворих які мали пухлинні клітини у кістковому мозку, згодом розвинулись віддалені метастази, які були діагностовані інструментальними методами. Треба при цьому зауважити, що строк появи віддалених метастазів у цих хворих був менший на 3-4 місяці у порівнянні з таким у хворих, у яких пухлинні клітини у кістковому мозку не були виявлені.
Висновки
Дисертація присвячена розробці методу поліпшення результатів лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози шляхом використання комбінації внутрішньоартеріальної хіміотерапії та зовнішнього опромінення.
1. Розроблено метод комплексного лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із використанням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії. Визначені показання та протипоказання до застосування методу.
2. Використання розробленого методу у хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози дозволяє отримати позитивну відповідь пухлини у 43% хворих - повну (4,5%) і часткову регресію (38,5%), що на 28% вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії. При застосуванні променевої терапії досягнута тільки стабілізація пухлинного процесу.
3. Загальна медіана виживаності хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози при застосуванні розробленого методу склала 8,5 міс, що на 4 міс більше ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії, і на 4,8 міс при використанні опромінення. У хворих на місцево-розповсюджений нерезектабельний рак підшлункової залози медіана виживаності склала 7,5 міс, у хворих на метастатичний рак підшлункової залози - 6,1 міс, що у 2 рази вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії або променевої терапії.
4. Застосування розробленого методу дозволяє отримати 1-річну виживаність у 27% хворих, що на 22% більше ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії, і на 23,8% більше ніж при опроміненні.
5. Використання розробленого методу викликає сприятливу клінічну реакцію і покращення якості життя у 77% хворих, що на 32% вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії, і на 42% вище ніж при опроміненні. Зменшення больового синдрому при застосуванні розробленого методу можливо досягти у 68% хворих, що у 2 рази вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії або опромінення.
6. Внутрішньоартеріальна інфузія протипухлинних препаратів не спричиняє суттєвих порушень структурно-функціональних властивостей мембран еритроцитів та супроводжується значно меншими проявами токсичності, ніж системна хіміотерапія.
7. Отримані результати чітко вказують на переваги розробленого методу лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози у порівнянні з іншими сучасними методами.
8. Отримані дані по рентгеноанатомії судин підшлункової залози у нормі є методичним підгрунтям для проведення селективної та суперселективної ВАХТ в залежності від локалізації пухлини.
9. При імуноцитохімічному дослідженні кісткового мозку хворих на рак підшлункової залози у 39,4% хворих у стадії М0, у кістковому мозку виявлені пухлинні клітини, що певним чином корелює з перебігом захворювання та може бути використано у якості його прогнозу: при наявності пухлинних клітин у кістковому мозку хворих медіана виживаності виявилась у 2 рази нижча, у 36% хворих категорії М0, у яких були знайдені пухлинні клітини, згодом розвинулись віддалені метастази.
Практичні рекомендації
1. У хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози при відсутності протипоказань до застосування регіонарної хіміотерапії рекомендується проводити селективну внутрішньоартеріальну хіміотерапію за допомогою дозатора лікарських засобів “ДЛВ-1” за схемою FAP у наступних сумарних дозах: 5-фторурацил - 2,5 г/м2, доксорубіцин - 60 мг/м2, цисплатин - 60 мг/м2. Для покращення результатів лікування променеву терапію проводити після закінчення курсу внутрішньоартеріальної хіміотерапії через 2 - 3 доби. Променеву терапію проводити з двох зустрічних полів у статичному режимі на апараті “Рокус” (Со60) з використанням дрібно-подовженої методики опромінення п'ять разів на тиждень разовою дозою 2,4 Гр, СВД 30 Гр.
2. У хворих на рак підшлункової залози, які мають категорію М0, рекомендується проводити дослідження кісткового мозку імуноцитохімічними методами з метою виявлення пухлинних клітин. Під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїну, у середній третині грудної кістки, виконують стернальну пункцію і аспірують 1 мл кісткового мозку для імуноцитохімічного дослідження за допомогою моноклональних антитіл (мкАт) до цитокератинів та епітеліального антигену (Ber-EP4). Візуалізація реакції звязування антитіла з антигеном здійснюється за допомогою техніки АРААР - лужна фосфатаза/антилужна фосфатаза.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Глузман Д.Ф., Абраменко И.В., Гребельная Н.И., Осинский Д.С. Иммуноцитохимическое выявление микрометастазов рака в костном мозге // Лабораторная диагностика. - 1998. - №3. - С.46-53. (Автором проведено підбір літератури, зібрано клінічний матеріал та проведена його обробка, написана частина статті, що стосується раку підшлункової залози).
2. Югринов О.Г., Чёрный В.А., Осинский Д.С., Коробко В.Б., Розумий Д.А., Тельный В.В. Внутриартериальная химиотерапия в сочетании с теле-гамматерапией при лечении больных неоперабельным раком поджелудочной железы // Онкология. - 1999. - Т.1, №1. - С.41-45. (Автором зібрано клінічний матеріал і проведено його обробку, написано розділ статті, що стосується внутрішньоартеріальної хіміотерапії).
3. Осинский Д.С., Чёрный В.А., Тельный В.В., Щепотин И.Б. Применение селективной внутриартериальной химиотерапии и лучевой терапии в лечении больных неоперабельным раком поджелудочной железы // Шпитальна хірургія. - 2000. - №1. - С.104-105. (Автором зібрано клінічний матеріал і проведено його обробку, підготовлена до друку робота).
4. Осинский С.П., Черный В.А., Осинский Д.С., Глузман Д.Ф. Диагностическое и прогностическое значение выявления опухолевых клеток в лимфатических узлах и костном мозге больных раком поджелудочной железы с помощью молекулярнобиологических методов // Онкология. - 2001. - Т.3, №2-3. - С.96-102. (Автором проведено огляд літератури, зібрано відповідний клінічний матеріал і проведено його обробку, підготовлена до друку робота).
5. Черный В.А., Осинский Д.С., Коробко В.Б., Сенько Л.Н. Системная химиотерапия неоперабельного рака поджелудочной железы // Онкология. -2002. - Т.2, №3. - С.138-144. (Автором проведено огляд літератури, зібрано клінічний матеріал, проведено його обробку, підготовлена до друку робота).
6. Осинский Д.С., Черный В.А., Югринов О.Г., Коробко В.Б. Регионарная химиотерапия в лечении больных раком поджелудочной железы // Онкология. - 2002. - Т.4, №4. - С.299-305. (Автором проведено огляд літератури, написані основні розділи статті, підготовлена до друку робота).
7. Осинский Д.С., Черный В.А., Югринов О.Г., Коробко В.Б., Розумей Д.О., Тельный В.В. Комбинированная регионарная химиолучевая терапия больных местнораспространенным раком поджелудочной железы // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. -2003. - Т.7, №1. - С.15-17. (Автором зібрано клінічний матеріал, проведено його обробку, написано частину, що стосується хіміотерапії, підготовлена до друку робота).
8. Чёрный В.А., Осинский Д.С., Розумей Д.А. Комбинированное лечение больных неоперабельным раком поджелудочной железы с использованием селективной внутриартериальной химиотерапии и лучевой терапии // Матеріали науково-практичної конференції “Нові технології ендоваскулярної хірургії. Інтервенційна радіологія в онкології, гепатології та гематології”. -1999. Київ. - С.217-221.
9. Чёрный В.А., Югринов О.Г., Осинский Д.С., Коробко В.Б., Розумей Д.А. Селективная внутриартериальная химиотерапия в сочетании с дробно-протяжённой лучевой терапией в лечении больных неоперабельным раком поджелудочной железы // Матеріали наукового симпозіуму “Лікування розповсюджених злоякісних новоутворень. -1999. Київ. - С.67-70.
10. Чёрный В.А., Розумей Д.А., Осинский Д.С. Современные тенденции в хирургическом лечении рака поджелудочной железы // Матеріали наукового симпозіуму “Лікування розповсюджених злоякісних новоутворень. - 1999. Київ. - С.88-91.
11. Osinsky D., Yugrinov O., Chorny V., Rozumej D. Intra-arterial chemotherapy (iaCT) combined with radiation (RT) for advanced pancreatic cancer // Eur. J. Cancer. - 1999. - v.35, Suppl 4. - S.146.
12. Осинский Д.С., Щепотин И.Б. Внутриартериальная химиотерапия (ваХТ) в сочетании с облучением (ЛТ) в лечении больных неоперабельным раком поджелудочной железы // 2 з'їзд онкологів країн СНД: Матеріали з'їзду. Тези доповідей. - К., 2000. - С.45
13. Osinsky S., Gluzman D., Osinsky D., Chorny V., Shchepotin I. Immunocytochemical (ICC) detection of pancreatic carcinoma cells in bone marrow (Pilot-Study) // Ann. Oncol. - 2000. - v.11, Suppl 4. - S70.
14. Осинский Д.С. Возможности внутриартериальной химиотерапии (В/А) в лечении больных неоперабельным раком поджелудочной железы (НРПЖ) // Тези IV Республіканської науково-практичної конференції молодих онкологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології”, Київ. -2001. - С. 29.
15. Osinsky D.S., Litvinenko А.А. Regional chemotherapy (RCT) combined with radiation (RT) for inoperable pancreatic cancer // V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. Тези доповідей. -Тернопіль. - 2001. - С.143.
16. Скляренко Л.М., Гребельная Н.И., Боринец О.И., Осинский Д.С. Иммуноферментные цитохимические методы в дифференциальной диагностике гемобластозов и метастатических поражений костного мозга // IV з'їзд гематологів України: Матеріали з'їзду. К. - 2001. Міжвід. Збірник “Гематологія та переливання крові”. - вип. 30. - С. 88.
17. Осинский Д.С., Коробко В.Б., Тельный В.В. Возможности внутриартериаль-ной химиотерапии в лечении больных неоперабельным раком поджелудочной железы (НРПЖ) // Х з'їзд онкологів України: Матеріали з'їзду. К. - 2001. -С.125.
18. Осинский Д.С., Черный В.А., Осинский С.П., Коробко В.Б., Глузман Д.Ф. Диагностическое и прогностическое значение выявления иммуно-цитохимическими методами опухолевых клеток в костном мозге больных раком поджелудочной железы // Х з'їзд онкологів України: Матеріали з'їзду. К. - 2001. - С.303.
19. Osinsky D.S., Chorny V.A., Yugrinov O.G., Korobko V.B. Treatment of advanced pancreatic cancer with intra-arterial chemotherapy combined with radiotherapy (ia ChT + RT) // Pancreatology. - 2002. - №2. - Р.325-326.
20. Osinsky S., Gluzman D., Osinsky D., Grebelnaya N., Chorny V. Immunocytochemical detection of tumor cells in bone marrow of patients with pancreatic cancer: diagnostic and prognostic significance // Pancreatology. -2002. -№2. - Р.326.
21. Osinsky D.S., Chorny V.A., Yugrinov O.G., Korobko V.В., Telny V.V. Regional chemotherapy (RT) with radiation (R) for patients with locally advanced pancreatic cancer // Ann. Oncol. -2002. - №13, (Suppl 5). - Р.200.
22. Osinsky S., Lukyanchuk V., Roggo A., Kleeff J., Gluzman D., Chorny V., Osinsky D., Candinas D., Friess H Detection of circulating tumor cells in blood and bone marrow of patients with gastrointestinal cancers // Br. J. Cancer. - 2003. - v. 88, Suppl 1. - P.75.
23. Осинський Д.С., Чорний В.О., Коробко В.Б., Югрінов О.Г. Комплексне лікування хворих на місцево-поширений рак підшлункової залози // Методичні рекомендації. Київ. - 2003, 12 с.
Анотація
Осинський Д.С. Комплексне лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. -Інститут онкології АМН України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено проблемі розробки та вивченню клінічної ефективності методу внутрішньоартеріальної хіміотерапії у комбінації з променевою терапією у комплексному лікуванні хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози.
Внутрішньоартеріальна хіміотерапія та променева терапія було застосована у 44 хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози. До 3-х груп порівняння увійшли 20 хворих, які отримали внутрішньоартеріальну хіміотерапію, 31 хворий, який отримав променеву терапію, 49 хворих, які отримали симптоматичну терапію. Вивчена ефективність розробленого комплексного методу лікування.
У ході проведених досліджень встановлено, що застосування внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії підвищує частоту випадків повної та часткової регресії з 15% (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) до 43,0% (p<0,05), підвищує 1-річну виживаність з 5% (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 3,2% (тільки променева терапія) до 27% (p<0,05), підвищує медіану виживаності з 4,5 міс (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 3,7 міс (тільки променева терапія) до 8,5 міс (p<0,05). Застосування розробленого методу лікування хворих на місцево-поширений рак підшлункової залози підвищує медіану виживаності з 3,2 міс (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 3,6 міс (тільки променева терапія) до 7,5 міс (p<0,05), у хворих метастазами у печінку з 3,1 міс з (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) до 6,1 міс (p<0,05).
Використання розробленого методу лікування позитивно впливає на якість життя хворих і підвищує кількість виникнення сприятливих клінічних реакцій у хворих з 45% (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 35% (тільки променева терапія) до 77% (p<0,05).
При дослідженні кісткового мозку у 39,4% хворих на рак підшлункової залози у стадії М0 виявлені пухлинні клітини. Медіана виживаності хворих, у яких виявили пухлинні клітини у кістковому мозку склала 7,5 міс, у хворих без ураження - 14 міс (p<0,05). Встановлено також, що у 36% хворих на рак підшлункової залози у стадії М0, у яких були знайдені пухлинні клітини у кістковому мозку, розвинулись згодом віддалені метастази, які були діагностовані клінічно-інструментальними методами.
Ключові слова: поширений нерезектабельний рак підшлункової залози, комплексне лікування, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, променева терапія, пухлинні клітини, кістковий мозок.
Аннотация
Осинский Д.С. Комплексное лечение больных распространенным нерезектабельным раком поджелудочной железы с применением внутри-артериальной химиотерапии и лучевой терапии. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. - Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена проблеме создания и изучения клинической эффективности метода внутриартериальной химиотерапии в комбинации с лучевой терапией в комплексном лечении больных распространенным нерезектабельным раком поджелудочной железы.
Задачи исследования. 1. Разработать метод комплексного лечения больных распространенным нерезектабельным раком поджелудочной железы с применением внутриартериального введения противоопухолевых препаратов и внешнего облучения. 2. Изучить непосредственные, ближайшие и отдаленные результаты лечения по разработанному методу в рандомизированном исследовании. 3. Провести сравнительный анализ результатов лечения больных по разработанному методу и традиционным схемам системной химиотерапии и лучевой терапии. 4. Установить диагностическое значение иммуноцитохимического выявления опухолевых клеток в костном мозге больных раком поджелудочной железы.
Внутриартериальная химиотерапия и лучевая терапия применены у 44 больных распространенным нерезектабельным раком поджелудочной железы. В 3 группы сравнения были включены: 20 больных, получивших внутриартериальную химиотерапию; 31 больной, лечившийся с помощью лучевой терапии; 49 больных, которые получили симптоматическую терапию. Всесторонне изучена эффективность разработанного метода лечения.
Проведенные исследования позволили установить, что использование внутриартериальной химиотерапии и лучевой терапии увеличивает число случаев полной и частичной регрессии с 15% (только внутриартериальная химиотерапия) до 43,0% (p<0,05), повышает показатель 1-летней выживаемости с 5% (только внутриартериальная химиотерапия) и с 3,2% (только лучевая терапия) до 27% (p<0,05), увеличивает медиану выживаемости больных с 4,5 мес (только внутриартериальная химиотерапия) и с 3,7 мес (только лучевая терапия) до 8,5 мес (p<0,05).
Применение разработанного метода лечения у больных местно-распространенным раком поджелудочной железы увеличивает медиану выживаемости с 3,2 мес (только внутриартериальная химиотерапия) и с 3,6 мес (только лучевая терапия) до 7,5 мес (p<0,05), у больных с метастазами в печени с 3,1 мес (только внутриартериальная химиотерапия) до 6,1 мес (p<0,05).
Применение разработанного метода лечения положительно влияет на качество жизни больных и повышает количество благоприятных клинических реакций у больных с 45% (только внутриартериальная химиотерапия) и с 35% мес (только лучевая терапия) до 77% (p<0,05).
При исследовании костного мозга у 39,4% больных раком поджелудочной железы, имеющих категорию М0, обнаружены опухолевые клетки. Медиана выживаемости больных, у которых были обнаружены опухолевые клетки в костном мозге, составила 7,5 мес, у больных без поражения костного мозга - 14 мес (p<0,05).
Установлено, что у 36% больных раком поджелудочной железы, имеющих категорию М0, у которых были выявлены опухолевые клетки в костном мозге, развились отдаленные метастазы, которые были диагностированы клинико-инструментальными методами.
Ключевые слова: распространенный нерезектабельный рак поджелудочной железы, комплексное лечение, внутриартериальная химиотерапия, лучевая терапия, опухолевые клетки, костный мозг.
Summary
Osinsky D.S. Combined treatment of advanced pancreatic cancer patients with intra-arterial chemotherapy and radiotherapy.
Thesis for a candidate's degree of medical sciences on speciality 14.01.07 - oncology. - Academy of Medical Sciences of Ukraine, Institute of Oncology, Kyiv, 2004.
Intra-arterial chemotherapy and radiotherapy has been used for treatment of 44 advanced pancreatic cancer patients. Patients in 3 control groups have been divided for 20 patients of intra-arterial chemotherapy, 31 patients of radiotherapy, 49 patients of supportive care. The efficacy of combined treatment was investigated.
It is established, that application of intra-arterial chemotherapy and radiotherapy enhances the number of complete and partial responses of tumors from 15% (intra-arterial chemotherapy alone) up to 43,0% (p<0,05), enhances 1-year survival rate from 5% (intra-arterial chemotherapy alone) and from 3,2% (radiotherapy alone) up to 27% (p<0,05), enhances median overall survival from 4,5 months (intra-arterial chemotherapy alone) and from 3,7 months (radiotherapy alone) up to 8,5 months (p<0,05). The application of combined treatment of patients with locally advanced pancreatic cancer enhances median survival from 3,2 months (intra-arterial chemotherapy alone) and from 3,6 months (radiotherapy alone) up to 7,5 months (p<0,05), of patients with metastatic pancreatic cancer from 3,1 months (intra-arterial chemotherapy alone) up to 6,1 months (p<0,05).
The application of combined treatment has a positive influence on quality of life of patients and enhances clinical benefit response from 45% (intra-arterial chemotherapy alone) and from 35% (radiotherapy alone) up to 77% (p<0,05).
The investigation of bone marrow of pancreatic cancer patients with category М0 has found the tumor cells in 39,4% patients. Median survival of patients with tumor cells in bone marrow was 7,5 months, compared with patients without their - 14 months (p<0,05). It was established that 36% patients with pancreatic cancer (category М0) which had the tumor cells in bone marrow, manifested the distance metastases in the near future.
Key words: advanced non-resectable pancreatic cancer, combined treatment, intra-arterial chemotherapy, radiotherapy, tumor cells, bone marrow.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого хірургічного способу з вибором адекватних меж резекції шкіри та урахуванням її променевого патоморфозу при використанні передопераційної променевої терапії.
автореферат [379,0 K], добавлен 04.04.2009Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Клінічні особливості перебігу хронічного бронхіту у хворих з наявністю фонової тонзилярної патології. Перспективність використання вітчизняного імуноактивного препарату рослинного походження протефлазіду при проведенні медичної реабілітації хворих.
автореферат [41,3 K], добавлен 08.02.2009Епідеміологічні особливості травми підшлункової залози і посттравматичного панкреатиту при політравмі. Роль антипанкреатичних антитіл в ідентифікації ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту. Порівняння ефективності запропонованих методів лікування.
автореферат [34,0 K], добавлен 09.03.2009Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок. Сучасна тактика лікування хворих і використання комплексного впливу: хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія. Проведення неоад'ювантної хіміотерапії.
автореферат [34,2 K], добавлен 12.03.2009Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози і шляхи її корекції ферментними препаратами. Фізіологія секреції підшлункової залози, основні причини порушення травлення, які супроводжуються мальдигестією та мальабсорбцією. Ферментні препарати.
реферат [36,1 K], добавлен 17.11.2009Гостра тонкокишкова непрохідність. Тяжка патологія черевної порожнини. Результати комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю шляхом розробки та впровадження ранньої ентеральної терапії. Способ профілактики мікробної транслокації.
автореферат [77,5 K], добавлен 19.03.2009Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.
автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009Ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. Впровадження в практику дренування і санації черевної порожнини. Обґрунтування необхідності використання методу керованої інтестинальної пролонгованої декомпресії.
автореферат [35,4 K], добавлен 03.04.2009Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Характеристика оксифільноклітинного раку щитоподібної залози за матеріалами Київської міської клінічної лікарні. Характеристика хворих та методи їх обстеження. Хірургічне лікування та післяопераційний нагляд. Можливості радіонуклідної діагностики.
автореферат [66,6 K], добавлен 06.04.2009Нові методи лікування із застосуванням лізиноприлу і глутаргіну на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей мозкового і периферійного кровоплину у хворих на артеріальну гіпертензію, аналіз впливу лікування на клінічний перебіг захворювання.
автореферат [32,9 K], добавлен 21.03.2009Характеристика захворювання раку молочної залози. Реабілітація, корекція психосоматичних розладів в процесі комплексного лікування захворювання. Розподіл хворих на рак молочної залози за віком. Результати дослідження та їх обговорення. Самооцінка хворого.
автореферат [141,2 K], добавлен 13.02.2009Зростання захворюваності населення України на рак щитоподібної залози у віддалений після Чорнобильської катастрофи час. Характерні особливості клінічного і патогенетичного перебігу хвороби. Методи діагностики та хірургічного лікування хворих на рак.
автореферат [91,9 K], добавлен 11.04.2009Променеві методики основних променевих методів для дослідження молочної залози. Алгоритм променевого обстеження хворих із патологією молочної залози. Проекції при мамографії, ультразвуковий метод дослідження. Моніторинг хіміотерапевтичного лікування.
реферат [611,3 K], добавлен 11.10.2010
